Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тернопільський округ (також крайс, циркул) — адміністративна одиниця Королівства Галичини та Володимирії у складі Габсбурзької, Австрійської, Австро-Угорської імперій.
| Тернопільський округ | |
|---|---|
| Тернопільський крайс, циркул | |
| | |
| Округ | |
| 'Адміністративний центр' | Тернопіль |
| Найбільше місто | Тернопіль |
| Країна |  Габсбурзька, Австрійська, Австро-Угорська імперії |
| Коронна земля |  Королівство Галичини та Володимирії |
| Офіційна мова | німецька |
| Населення | |
| - повне | 251218 (1866) |
| Площа | |
| - повна | 3 635 км² |
| Дата заснування | 1782 |
Історія
22 березня 1782 року цісарева Марія Терезія видала патент, який ліквідовував дистрикти. Згідно цісарського патенту імператора Йозефа ІІ від 25 листопада 1783 року Тернопіль став адміністративним центром Томашівського округу, який змінив назву на «Тернопільський округ» (крайс, циркул). За іншими даними, Тернопільський округ існував від 1782 року, коли було встановлено поділ провінції на округи (циркули, крайси), і до 1867 року, коли було скасовано округи і створено залишено лише повітовий адміністративний поділ (повіти виділені у складі округів у 1854 році)[].
За умовами Шенбруннського миру в період з 1809 до 1815 року входив до складу Тернопільського краю Російської імперії. Округ повернений Австрійській імперії на Віденському конгресі, коли були відновлені кордони.
Географія
 Основні державні та адміністративно-територіальні формування на території Тернопільщини |
 Теребовлянське князівство |
 Тернопільський округ |
 Тернопільський край |
 Тернопільський повіт |
 Західноукраїнська Народна Республіка |
 Галицька Соціалістична Радянська Республіка |
 Тернопільське воєводство |
 Крайсгауптманшафт Тернопіль |
 Тернопільська область |
Тернопільський округ розташовувався між Золочівським, Бережанським та Чортківським округами. На півночі межував з Російською імперією.
Найбільші річки: Збруч, Серет, Гнізна, Стрипа, Гнила.
Найбільші міста: Тернопіль, Скалат, Теребовля, Збараж.
Містечка: Гримайлів, Янів, Микулинці, Струсів, Тарноруда, Товсте (пол. Touste)
Повіти
До 1867 року було 9 повітів:
- Гримайлівський повіт
- Збаразький
- Золотниківський повіт
- Ігровицький повіт
- Мединський повіт
- Микулинецький повіт
- Скалатський повіт
- Теребовлянський
- Тернопільський
Після адміністративної реформи (скасування округів) кількість повітів було скорочено.
Примітки
- Handbuch des Statthalterei Gebietes in GALIZIEN für das Jahr 1866. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.11
- Hipolit Stupnicki. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. Madfes i Bodek, 1869. — S.87 (переведено з вказаної у джерелі площі (66) у квадратних географічних милях (1 географічна миля=7421,6)
- Ірина Настасяк. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848)… — С. 40.
- Не плутати з містечком Товсте в сучасному Заліщицькому районі, яке в той час називали Тлусте (пол. Tłuste)
- Hipolit Stupnicki. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi. Drukiem Kornela Pillera, 1864. — S. 114
Джерела
- Настасяк І. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848). — К. : Атіка, 2006. — 160 с. — -9.
- Stupnicki H. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. — Lwów : Madfes i Bodek, 1869. — S. 87—89. (пол.)
- Stupnicki. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi. Drukiem Kornela Pillera, 1864. — 130 s.. (пол.)
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Ternopilskoyu okrugoyu administrativno teritorialnoyu odiniceyu distriktu Galichina u skladi Generalnoyi guberniyi Ternopilskij okrug takozh krajs cirkul administrativna odinicya Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi u skladi Gabsburzkoyi Avstrijskoyi Avstro Ugorskoyi imperij Ternopilskij okrugTernopilskij krajs cirkulOkrug Administrativnij centr TernopilNajbilshe misto TernopilKrayina Gabsburzka Avstrijska Avstro Ugorska imperiyiKoronna zemlya Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiOficijna mova nimeckaNaselennya povne 251218 1866 Plosha povna 3 635 km Data zasnuvannya 1782IstoriyaAdministrativnij podil Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi u 1777 1782 rokah 22 bereznya 1782 roku cisareva Mariya Tereziya vidala patent yakij likvidovuvav distrikti Zgidno cisarskogo patentu imperatora Jozefa II vid 25 listopada 1783 roku Ternopil stav administrativnim centrom Tomashivskogo okrugu yakij zminiv nazvu na Ternopilskij okrug krajs cirkul Za inshimi danimi Ternopilskij okrug isnuvav vid 1782 roku koli bulo vstanovleno podil provinciyi na okrugi cirkuli krajsi i do 1867 roku koli bulo skasovano okrugi i stvoreno zalisheno lishe povitovij administrativnij podil poviti vidileni u skladi okrugiv u 1854 roci dzherelo Za umovami Shenbrunnskogo miru v period z 1809 do 1815 roku vhodiv do skladu Ternopilskogo krayu Rosijskoyi imperiyi Okrug povernenij Avstrijskij imperiyi na Videnskomu kongresi koli buli vidnovleni kordoni GeografiyaOsnovni derzhavni ta administrativno teritorialni formuvannya na teritoriyi TernopilshiniTerebovlyanske knyazivstvoTernopilskij okrugTernopilskij krajTernopilskij povitZahidnoukrayinska Narodna RespublikaGalicka Socialistichna Radyanska RespublikaTernopilske voyevodstvoKrajsgauptmanshaft TernopilTernopilska oblast Ternopilskij okrug roztashovuvavsya mizh Zolochivskim Berezhanskim ta Chortkivskim okrugami Na pivnochi mezhuvav z Rosijskoyu imperiyeyu Najbilshi richki Zbruch Seret Gnizna Stripa Gnila Najbilshi mista Ternopil Skalat Terebovlya Zbarazh Mistechka Grimajliv Yaniv Mikulinci Strusiv Tarnoruda Tovste pol Touste PovitiDo 1867 roku bulo 9 povitiv Grimajlivskij povit Zbarazkij Zolotnikivskij povit Igrovickij povit Medinskij povit Mikulineckij povit Skalatskij povit Terebovlyanskij Ternopilskij Pislya administrativnoyi reformi skasuvannya okrugiv kilkist povitiv bulo skorocheno PrimitkiHandbuch des Statthalterei Gebietes in GALIZIEN fur das Jahr 1866 Lemberg Aus der K k Galiz Aerarial Staats Druckerei S 11 Hipolit Stupnicki Galicya pod wzgledem topograficzno geograficzno historycznym skreslona przez Hipolita Stupnickiego Z mapa Madfes i Bodek 1869 S 87 perevedeno z vkazanoyi u dzhereli ploshi 66 u kvadratnih geografichnih milyah 1 geografichna milya 7421 6 Irina Nastasyak Organizaciya upravlinnya Galichinoyu i Bukovinoyu u skladi Avstriyi 1772 1848 S 40 Ne plutati z mistechkom Tovste v suchasnomu Zalishickomu rajoni yake v toj chas nazivali Tluste pol Tluste Hipolit Stupnicki Geograficzno statystyczny opis krolestwa Galicyi i Lodomeryi Drukiem Kornela Pillera 1864 S 114DzherelaNastasyak I Organizaciya upravlinnya Galichinoyu i Bukovinoyu u skladi Avstriyi 1772 1848 K Atika 2006 160 s ISBN 966 3261 191 9 Stupnicki H Galicya pod wzgledem topograficzno geograficzno historycznym skreslona przez Hipolita Stupnickiego Z mapa Lwow Madfes i Bodek 1869 S 87 89 pol Stupnicki Geograficzno statystyczny opis krolestwa Galicyi i Lodomeryi Drukiem Kornela Pillera 1864 130 s pol Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi