Збаразький район

Зба́разький райо́н (також Збара́зький) — колишній район в Україні, на півночі Тернопільської області. Центр — місто Збараж. Створений у 1940 році. Площа — 900 км². Населення — 57 тис. осіб (2017), переважно українці.

Збаразький район
адміністративно-територіальна одиниця
Колишній район на карті Тернопільська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Тернопільська область
Код КОАТУУ:	6122400000
Утворений:	4 грудня 1939
Ліквідований:	19 липня 2020
Населення:	▼ 56 376 (01.01.2019)
Площа:	863 км²
Густота:	65.32560834299 осіб/км²
Тел. код:	+380-3550
Поштові індекси:	47300—47387
Населені пункти та ради
Районний центр:	м. Збараж
Міські ради:	1
Селищні ради:	1
Сільські ради:	36
Міста:	1
Смт:	1
Села:	74
Мапа району
Районна влада
Голова ради:	Боднар Світлана Миколаївна
Голова РДА:	Балук Любомир Іванович
Вебсторінка:	Сторінка на сайті ОДА Збаразька райрада
Адреса:	47302, Тернопільська обл., м. Збараж, майдан І.Франка, 1
Мапа
Збаразький район у Вікісховищі

Дороговказ на межі колишнього Тернопільського(1966-1940) та Збаразького районів

Ліквідований 19 липня 2020 року.

Адміністративний поділ

Площа району 863 км². Район знаходився в північній частині Тернопільської області. Він межував з такими районами: на півночі та на північному заході з колишнім Кременецьким(1940-2020), на заході із Зборівським, на південному заході та півдні з колишнім Тернопільським(1966-2020), на південному сході із Підволочиським, на сході із Лановецьким і на північному сході з Шумським районом.

Кременецький район	Кременецький район	Шумський район
Зборівський район		Лановецький район
Тернопільський район	Тернопільський район	Підволочиський район

У районі — місто Збараж (райцентр і залізнична станція), смт Вишнівець і 73 сільські населені пункти.

Географія

3баразький район розташований на Волино-Подільській височині. У південній його частині — Товтровий кряж (гори Медобори).

Клімат

Найвищі суми тепла припадають на червень—липень, а найменші — на січень. Річна сума тепла на більшій частині району коливається межах 35—40 ккал/см² (згідно з даними Тернопільської метеостанції).

За даними спостережень 2006—2008 років переважає західне перенесення повітряних мас, що зумовлює перевагу вітрів західної чверті горизонту над вітрами східної чверті (див. розу вітрів нижче). Частіше всього спостерігаються вітри північно-західних, західних і південно-західних напрямків, найменше — північних, південних і східних.

Термічний режим району характеризується континентальним типом річного ходу температури повітря. За даними спостережень на Медоборах середньомісячна температура липня становить 16—18 °C, а найхолоднішого — січня — 5—6°С. Дуже чітко спостерігається взаємозалежність температур та атмосферного тиску (див дод. 2,3,4,8)

Протягом року в середньому випадає 600—700 мм опадів, найбільше на 700 мм — на Товтровій гряді і на Авратинській височині, менше — 550—560 мм — в долині р. Горинь.

Найвища точка — гора біля села Доброводи (432 м). Поклади глини, вапняків, пісковиків, крейди.

Внутрішні води

Річки та потоки району займають 406 га (0,6 %) площі. належать до басейнів річок Дністра, Прип'яті, Збруча.

В північній частині району головною водною артерією є р. Горинь.

Річки південної частини району належать до басейну р. Дністер, зокрема до басейну р. Гнізна, лівої притоки р. Серет.

До басейну р. Збруч в Збаразькому районі належать річки (їх верхів'я) Самчик і Вовчок.

Для річок Збаражчини характерне змішане живлення. Замерзають річки наприкінці грудня, скресають на початку березня. Водний режим річок визначається особливостями їх живлення. Досить чітко виділяється висока весняна повінь, низька зимова і літня межень, яка порушується зливовими дощовими паводками. В зимовий період під час відлиг і спостерігаються підйоми рівня води в річках. Паводкові підйоми рівня можна спостерігати під час осінніх дощів.

На ріках розташовано 23 ставки для риборозведення та рекреації.

Ґрунти

Ґрунтовий покрив району формувався протягом плейстоцену та голоцену. Територія Збаражчини належить до ґрунтової зони Волино-Подільського лісостепу. Переважають сірі лісові ґрунти та чорноземи опідзолені з різним ступенем поверхневого змиву, з підвищеною кислотністю.

Рослинний світ

Природна флора Збаражчини багата і різноманітна. Поряд з тим на сучасній карті району вона зосереджена на невеликих ділянках лісів, ярах і балках, на горах Товтрового кряжу, по долинах річок, адже територія району сильно розорана і агроосвоєна.

Серед лісів зустрічаємо діброви, грабово-дубові деревостани. У першому ярусі таких лісів переважають дуб звичайний, у другому — граб, липа серцелиста, клен гостролистий, клен польовий, на окремих масивах — береза, осика, черешня. В підліску зустрічаємо бруслини європейську, бородавчасту, свидину кров'яну, ліщину звичайну, жимолость пухнасту, . У розвиненому флористично багатому трав'яному покриві особливо рясно виростають осока волосиста, яглиця, папороть, зірочник лісовий, копитняк європейський, маренка запашна, підлісник європейський, перлівка поникла, зеленчук жовтий, осока лісова, , медунка темна, куцоніжка лісова, веснівка дволиста; цілий ряд ранньовесняних рослин-квітів: підсніжник звичайний, ряст порожнистий і , печіночниця звичайна, анемона дібровна і жовтецева, зірочки жовті, конвалія травнева, барвінок малий, фіалка запашна.

В багатьох місцях району є незначні посадки соснових лісів віком від 20 до 30 років.

На території району є ділянки із степовою, лучно-степовою рослинністю. Нескельні степи зосереджені на південних схилах пониженнях рельєфу. Найбільш поширені угруповання осоки низької, . Такі ділянки можна зустріти в околицях сіл Доброводи, Залужжя, Старий Збараж, Максимівка, Киданці. Лучно-степова рослинність в історичні часи займала майже суцільно плакорні і при Подільського плато. Але тепер майже всі площі під лучними степами використовуються під орні землі. Збереглися окремі фрагменти лучних степів Товтрового кряжу (схили), але й вони зазнали суттєвої людської діяльності. Зустрічаються борознисто-типчатники з шавлією, чебрецем, , , лядвенцем рогатим, підмаренником справжнім, трясучкою середньою, перстачем пісковим, еспарцетом; низькосочники з типчаком борознистим, , віхалкою гіллястою, , суховершками великоквітковими, .

Заплавні луки справжні займають невеликі ділянки в долинах і потоках. В основному їх утворюють угруповання: лучнокостричники, червонокостричники, біломітличники, лучнотонконіжники. Трав'яний ярус таких лук формують: костриця лучна і червона, мітлиця біла, тонконіг лучний, конюшина лучна, осока рання, райграс високий, біловус стиснутий, куничник наземний, бекманія звичайна, пахуча трава. Інші: пажитниця багаторічна, тимофіївка лучна, грястиця збірна. Травостій — трьохярусний, тільки на лучнотонконіжниках — чотирьохярусний.

На невеликих ділянках зустрічаються болотисті та торфові луки.

Боліт на території мало. Площа боліт 0,3 тис. га.

Тільки в долинах річок Горині, Гнізної міню у верхів'ях), Гнилої Гнізної трапляються заболочені ділянки. Переважають трав'яні і трав'яно-мохові болота. Лісові болота поширені мало. Серед трав'яних боліт переважають купинно-осокові з , комишем, лепехою, рогозом, , хвощем.

Тваринний світ

За своїм сучасним зоогеографічним положенням Збаразький район належить до Європейської лісостепової зоогеографічної зони Дністрово-Галицької округи, Подільсько-Тернопільської степової дільниці, Волино-Подільського лісостепового зоогеографічного району.

У зооценозі орних земель, суходільних лук та пасовищ зустрічаються зелену і сіру ропуху, трав'яну жабу; серед птахів: грак, ворона сіра, горобець польовий, галка, вівсянка звичайна, коноплянку, куріпка сіра, щиглик, посмітюха. Перелітними птахами є: шпак, жайворонок польовий, чайка, ластівка сільська, плиска жовта, одуд, лелека білий, горлиця звичайна; зустрічаються канюк звичайний, яструб малий.

Ссавці орних земель такі: кріт, їжак, білозубка, ласка, заєць-русак, миша, подільський сліпак.

У зооценозі листопадних лісів поширені трав'яна і гостроморда жаба, квакушка, кумка, ропуха, тритон; трапляються ящірка, вуж, гадюка звичайна. Серед птахів переважають горобині (зяблик, синиця велика, дрізд чорний та дрізд співочий), дятел звичайний, одуд, зозуля, сойка. Ссавці лісів представлені кротом, мишами, їжаком, кажанами, дикою свинею, сарною, лисицею, борсуком.

Зооценоз водойм і заплавних вологих лук становлять коропові, окуневі, в'юнові; є щука, сом, озерна та ставкова жаба, кумка червоночерева, ропуха, квакша, ящірки, вуж звичайний. Зустрічається видра, ондатра. Дуже різноманітне птаство: кулики, мартини, качині, горобині, чапля сіра та інші.

Середнім є зооценоз горбистих підвищень, зокрема Товтр. Земноводні тут не численні. Типовими плазунами є ящірка зелена. З птахів зустрічається кам'янка звичайна та птахи інших зооценозів. У нішах і гротах, у печерах Товтр знаходять притулок кажани (підковик малий, нічниця).^[]

Історія

Від кінця 10 століття до 1349 територія сучасного 3баразького району належала до Київської Русі та Галицько-Волинської держави. У 2-й половині 14 століття захопила Литва; від середини 15 до кінця 16 ст. існувало васальне від Литви і Польщі Збаразьке князівство, яке згодом стало волостю в Кременецькому повіті Волинського воєводства Речі Посполитої.

1773–1918 територія Збаражчини, за винятком Вишнівецької, Зарудненської волостей та сіл Гнидава, Коханівка, Мусорівці Вербовецької волості входила до Австрії (від 1869 — Австро-Угорщина). Вишнівеччина від 1795 до 1917 належала Росії, далі — до УНР, у 1921-1939 — до Польщі (Волинське воєводство). Від листопада 1918 до липня 1919 Збаразький повіт входив до ЗУНР. 1920–1939 належав до Польщі (Тернопільське воєводство), з 1939 — до СРСР.

Під час Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького козацьке військо воювало на Збаражчині 1648, 1649, 1651, 1655 і 1657.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Збаразького району було створено 76 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 77,22 % (проголосували 33 816 із 43 793 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 55,85 % (18 887 виборців); Юлія Тимошенко — 17,20 % (5 818 виборців), Олег Ляшко — 11,30 % (3 822 виборців), Анатолій Гриценко — 8,16 % (2 758 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,66 %.

Промисловість

Нині в Збаразькому районі працюють промислові підприємства:

• ТОВ «Збаражцукор»,
• завод продтоварів,
• хлібозавод,
• тарний комбінат (місто Збараж)
• Зарубинецький спиртозавод,
• Вишнівецький консервний з-д,
• тепличний комбінат (село Романове Село) та інші.

Сільське господарство

На початку 2003 діяло 32 колективні сільських господарства, з них найбільші:

• «Поділля» (с. Стриївка),
• «Славутич» (с. Великі Вікнини),
• «Тарасівка».

Працювало також 28 фермерських господарств.

Транспорт

Територією району проходить автошлях E85.

Соціальна сфера

У районі:

• 58 загальноосвітніх шкіл,
• 2 музичних школи,
• 2 ДЮСШ,
• 2 ПТУ
• 4 лікарні,
• 8 амбулаторій,
• 56 ФАП,
• 4 фельдшерських пункти.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	27 037	5699	3733	8013	5936	3497	159
Жінки	33 307	5551	3803	9087	7566	6738	562
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 159  85 + 562  304  80-84 822  635  75-79 1622  1160  70-74 2056  1398  65-69 2238  1416  60-64 2201  1107  55-59 1463  1658  50-54 1934  1755  45-49 1968  2162  40-44 2433  1925  35-39 2220  1971  30-34 2242  1955  25-29 2192  1921  20-24 1904  1812  15-20 1899  2147  10-14 2161  2032  5-9 1871  1520  0-4 1519

Культура

Діють:

• 16 Будинків культури,
• 44 клуби,
• 62 бібліотеки,
• 2 кінотеатри,
• 51 кіноустановка,

22 колективи художньої самодіяльності мають звання «народний», серед них:

• чоловіча хорова капела «Гомін»,
• районний духовий оркестр,
• жіночий хор «Союзу українок»,
• чоловічий хор Братства ОУН-УПА,
• хори сіл Котюжини й Залісці.

Спорт

В районі — футбольні клуби і «Галич», спортивний клуб з вільної боротьби «Чемпіон».

Релігія

Колишня синагога (Вишнівець)

Діють 97 релігійних громад:

• ПЦУ — 39,
• УГКЦ — 29,
• УПЦ МП — 14,
• РКЦ — 2,
• ХВЄ — 10,
• АСД — 2,
• Свідків Єгови — 1.

Список усіх дерев'яних храмів

Назва населеного пункту	Патрон церкви	Рік побудови
Великі Вікнини	святого Великомученика Георгія Побідоносця	1741
Залісці	церква Святої Покрови Пресвятої Богородиці	1898
Киданці	Святого Димитрія	16 століття
Колодне	Святого Миколая	1575, реставрована у 1991
Котюжини	Святого Великомученика Степана	1930
Лози	Покрови Пресвятої Богородиці	1898
Раковець	Святої Трійці	1970
Старий Вишнівець	Різдва Христового	1845
Чагарі-Збаразькі	Святого Юрія
Вишнівець	Архістратига Михаїла	1726, реконструкція у 1768, 1840
Вишнівець Решнівка	Вознесіння Господнього Покрови Пресвятої Богородиці	1530, реконструкція у 1872, 1989

Заповідний фонд

1994 створено , до якого належить Збаразький замок і Вишнівецький палац.

Археологічні пам'ятки

На території Збаразького району виявлено залишки палеолітичних стоянок людей (20-15 тис. р. до н. е.), пам'ятки трипільської культури (4-3 тис. р. до н. е.), епох мідно-кам'яного, бронзового та ранньозалізного віків, ранньослов'янської та давньоруської культур.

Персоналії

Уродженці

Уродженці Збаразького району:

• війт смт. Підволочиськ, Загородний Максим Теодорович,
• хімік, академік Іван Горбачевський,
• правники:
  • А. Горбачевський,
  • Степан Небеш
  • Г. Славута,
• фізик О. Смакула,
• винахідник В. Джус,
• єпископи УГКЦ:
  • Н. Будка
  • І. Прашко
• архієпископ Й. Верещинський
• військовик Р. Дудинський
• громадські діячі:
  • Р. Осінчук,
  • М. Січинський,
  • А. Шмигельський
  • Я. Остапчук,
• перший командуючий УПА Д. Клячківський (Клим Савур),
• письменники:
  • І. Гнатюк,
  • І. Горбатий,
  • М. Качалуба,
  • О. Лятуринська,
  • П. Сорока,
  • Б. Харчук,
• літературознавці
  • В. Жила
  • А. Музичка,
• вчений-латиніст, професор Віталій Маслюк,
• нар. оповідач А. Грицуняк,
• мовознавець А. Залеський,
• художники:
• Оксана Куца-Ковалишин,
• Аркадія Оленська-Петришин,
• Т. Левків та інші.

Люди пов'язані із Збаражчиною

Працювали письменники:

• Б. Чепурко,
• Марія Чумарна.

Перебували І. Мазепа (1707), Т. Шевченко (1846), І. Франко (1895–1898, 1900, 1902), Д. Дорошенко (1916–1917), Н. Романович-Ткаченко (1916), Павло Тичина (1958), Олесь Гончар (1977), Дмитро Павличко та ін. відомі діячі.

В серпні 1705 як полковник Миргородського полку війська Івана Мазепи перебував Данило Апостол під час походу на Варшаву.

Виноски

1. Колишня журналістка стала головою районної ради на Тернопільщині [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Галас, 27 листопада 2015.
2. Розпорядження Президента України від 15 квітня 2020 року № 273/2020-рп «Про призначення Л.Балука головою Збаразької районної державної адміністрації Тернопільської області»
3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
4. ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2016.
5. [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 28 червня 2021.
6. Б.Мельничук, В. Уніят. Іван Франко і Тернопільщина.— Тернопіль: Тернограф, 2012. 280 с. . с. 261—262
7. В. Ханас. Апостол Данило // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1: А — Й. — 696 с. — .

Література

Данилейко В. Історія досліджень археологічних пам'яток Збаразького району Тернопільщини [ 12 грудня 2013 у Wayback Machine.]

• Література землі Збаразької: Бібліогр. покажчик / Упоряд. М. Дем'янюк; Відділ культури Збаразької район. держадмін., Центр. б-ка Збаразької централізованої бібл. системи. — Збараж, 1995. — 27 с.
• М. Маценко, В. Чайка. Збаразький район // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1: А — Й. — С. 634—635. — ..
• Марцинишин В. А. Червона книга Збаражчини / В. А. Марцинишин, Н. Г. Марцинишин. — Збараж: Обрій, 2004. — 47 с.
• О. О. Бернадин, Є. М. Пастушук. Збаразький район // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — .