Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іва н Прашко 1 травня 1914 Збараж 28 січня 2001 Мельбурн єпископ Української греко католицької церкви з 24 червня 1982 р

Іван (Прашко)

Іван (Прашко)

Іва́н Прашко́ (1 травня 1914, Збараж — 28 січня 2001, Мельбурн) — єпископ Української греко-католицької церкви; з 24 червня 1982 року по 16 грудня 1992 року — єпископ Мельнбурнської єпархії свв. апп. Петра й Павла. Дійсний член НТШ (1965), член Українського історичного товариства.

Іван (Прашко)
image
1-й Єпископ Мельбурнської єпархії свв. апп. Петра й Павла
24 червня 1982 — 16 грудня 1992
Обрання: 24 червня 1982
Церква: УГКЦ
Попередник: він сам як екзарх Австралії
Наступник: Петро Стасюк
Титулярний єпископ Зигрісу
10 травня 1958 — 24 червня 1982
Наступник: Михаїл (Гринчишин)
 
Альма-матер: Папський східний інститут
Діяльність: католицький священник, католицький єпископ
Народження: 1 травня 1914(1914-05-01)
Збараж, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Смерть: 28 січня 2001(2001-01-28) (86 років)
Мельбурн, Австралія[1]
Священство: 2 квітня 1939
Єп. хіротонія: 19 жовтня 1958

Нагороди:

image

Біографія

Дитинство і юність

Іван Прашко народився 1 травня 1914 року в місті Збаражі на Тернопільщині, тобто за три місяці до початку Першої світової війни. Він був сином-одинаком у простих міщан Василя і Марії Прашків, чия хата стояла на сучасній вул. Незалежності. У наші дні те обійстя уже не існує. Стріха була солом'яною і під нею вміщувалася ще й сім'я Клячківських — Маріїна сестра Текля та її син Дмитро — провідний керівник ОУН та один з організаторів УПА. Чоловік Теклі Семен загинув у 1918 році вояком УГА. Дмитро ж був на 3,5 роки старшим за Івана.

Початкову освіту здобував він у Збаражі у польській гімназії. «Там на 500 учнів було лишень 42 українці. Отож з раннього віку відчув силу національної дискримінації, глибину принижень, які доводилося зносити українцям на рідній землі», — пише парох призбаразького села Вищі Луб'янки о. Михайло Бедрій у книжечці «Єпископ Іван Прашко і Збаражчина».

У тому ж навчальному закладі юнак мав нагоду приєднатися до Марійського товариства — спільноти, у якій гімназисти мали нагоду, попри духовні науки, поповнити «білі плями» з історії України, рідної мови, розвинути патріотизм та добре усвідомити свою українськість. Спілкою опікувався греко-католицький катехит о. Йосиф Кодельський. Як у розмовах з цим духівником, так і під час прощ до Зарваниці Іван Прашко ріс духовно. Але у той же час він встигав грати у футбол за команду Збаража проти команд сусідніх сіл і навіть їздити велосипедом до Львова (за 150 км). Батьки, як виглядає, розвитку сина всіляко сприяли. А мандрівки юнака зі Збаража у столицю Галичини переросли у те, що вже у 1934 році він став студентом філософського факультету Львівської богословської академії, де слухав лекції отця-ректора і майбутнього багатолітнього в'язня радянських таборів та патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого. Вочевидь, уже тоді студенту імпонували погляди викладача, що знайшло своє вираження у їхній співпраці в післявоєнні часи.

Через Рим — в Австралію

Після навчання в академії у 1937 році наш земляк за настановою митрополита Андрея Шептицького поїхав навчатися в Папський університет «Урбаніана» у Римі. Уже там 2 квітня 1939 року він отримав священничі свячення від владики Діонізія Наряді. Одначе почалася війна… Радянський режим намагався знищити всіх, хто був проти «червоного визволення». 12 лютого 1945 року неподалік Рівного у засідці загинув Клим Савур. Його ж двоюрідний брат-священник, відбувши чотирирічне навчання у Папському східному інституті, в 1944 році захистив дисертацію «Руська Католицька Церква в час опорожненого престолу 1655–1665 рр.» та отримав ступінь доктора філософії.

Та Іван Прашко мав ще й інші заняття. Зокрема, у 1944–1950 рр. він працював у Допомоговому Комітеті в Італії, відвідував полонених вояків дивізії «Галичина» у таборі в Ріміні, українців у таборах для вояків армії генерала Андерса. Багатьом із них він допоміг освоїтися у повоєнному світі. Це були переважно молоді люди 25–35 років.

1950 року о. Іван Прашко зголосився до праці до Австралії, де протягом восьми років виконував душпастирські обов'язки серед українських вірних в Мельбурні, Вікторії й Тасманії. За ці роки заснував багато церковних громад, причинився до будови церков, організував українські суботні школи та цілий ряд церковно-громадських товариств, — розповідає про нього проф. Володимир Жила.

У пошуках земляків у найвіддаленіших куточках Землі, він користувався трансконтинентальними кораблями, пароплавами, звичайними та спортивними літаками, потягами, кіньми та автомобілями. «Знайшовши українські сім'ї, будував українські храми, бібліотеки, музеї та кооперативи», — згадують про нього в Австралії.

19 жовтня 1958 року о. Іван Прашко отримав єпископські свячення від митрополита Максима Германюка, архиєпископа Івана Бучка та єпископа Ісидора Борецького. Новий владика одразу очолив створений Папою Пієм ХІІ Апостольський екзархат для українців в Австралії, Новій Зеландії та Океанії. Після визволення владики Йосифа Сліпого з радянських таборів владика Іван всіляко підтримував главу Церкви у прагненнях згуртувати її. Також єпископ брав участь у чотирьох сесіях Другого Ватиканського собору.

В Україну приїжджав, як тільки міг

Владика сповідував переконання, що духовне життя — це гармонійне поєднання любові до Бога і до свого народу, рідної Вітчизни. Він віддавав перевагу вірі дієвій, активній, яка веде до спасіння душі і визволення народу з ярма неволі», — зазначає о. Михайло Бедрій.

Так, він у 1967, 1973, 1979, 1984, 1988, 1991 і в 1992 роках відвідував Україну, усіляко підтримував земляків в СРСР — тюрмі народів. Відомо, що владика Прашко під час цих поїздок душпастирював на рідних теренах.

«Він мав змогу знову побродити милими вуличками, відвідати дорогі серцю батьківські могили на місцевому кладовищі…, — пише знову о. Бедрій про приїзд у 1967 році. — Батько відійшов у засвіти ще у 1938 році, а мати не дожила до приїзду сина лише два роки».

Ті батьківські могили розташовані на міському кладовищі у Збаражі.

Під час відвідин уже незалежної України владика І. Прашко збирав матеріали до історії життя і загибелі Дмитра Клячківського, виступав з ініціативою встановлення пам'ятника йому в рідному місті. Але поганий стан здоров'я завадив єпископу приїхати на відкриття цього монумента 9 липня 1995 року.

Єрарх помер 28 січня 2001 року і похований у крипті катедри святих апостолів Петра і Павла у Мельбурні. Про його життя і діяльність розповідають не тільки статті, а й експонати у згаданому вище музеї у Мельбурні, а також у музеї, що діє у Збаразькому замку. Серед речей — ризи, книги і навіть обрус, який Марія Прашко вишила для сина, але не встигла передати. Провести в останню путь владику Івана Прашка прилетів до Австралії Глава Української греко-католицької церкви Кардинал Любомир Гузар.

Владика І. Прашко написав приблизно 40 послань. Із 1973 року Іван Прашко був членом Римського Релігійного товариства католиків «Свята Софія». Окрім душпастирської праці, він займався науковою роботою: був дійсним членом НТШ та Українського Історичного Товариства. Діяльність єрарха — свідчення того, як можна працювати для рідної землі навіть у, здавалось би, «чорні моменти історії». Водночас це — докір усім, хто працювати не бажає, хто виправдовує себе поганими умовами, малими ресурсами чи ще чимось.

image
Надпис на місці останнього спочинку Івана Прашка

Відзнаки

  • Золотий Хрест «За особливі заслуги для церкви і народу» (відзнака Головної управи Братства колишніх вояків 1-ї Української дивізії Української Національної Армії),
  • Орден Британської імперії (1982),
  • Почесний громадянин міста Збараж (2001).

Ушанування пам'яті

Іменем Владики Івана Прашка названо створений ним музей українського мистецтва при Соборі Свв. Верх. Апп. Петра і Павла в Мельбурні.

Див. також

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #103685695X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2009. Процитовано 26 квітня 2011.

Джерела

Посилання

  • Ольга Яценко. Велика втрата гідного сина українського народу. Світла пам'ять [ 4 червня 2012 у Wayback Machine.] Поступ. № 18 (676), 1-7 лютого 2001 року
  • Біографічні дані на www.catholic-hierarchy.org [ 23 червня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Iva n Prashko 1 travnya 1914 Zbarazh 28 sichnya 2001 Melburn yepiskop Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi z 24 chervnya 1982 roku po 16 grudnya 1992 roku yepiskop Melnburnskoyi yeparhiyi svv app Petra j Pavla Dijsnij chlen NTSh 1965 chlen Ukrayinskogo istorichnogo tovaristva Ivan Prashko 1 j Yepiskop Melburnskoyi yeparhiyi svv app Petra j Pavla24 chervnya 1982 16 grudnya 1992Obrannya 24 chervnya 1982Cerkva UGKCPoperednik vin sam yak ekzarh AvstraliyiNastupnik Petro StasyukTitulyarnij yepiskop Zigrisu10 travnya 1958 24 chervnya 1982Nastupnik Mihayil Grinchishin Alma mater Papskij shidnij institutDiyalnist katolickij svyashennik katolickij yepiskopNarodzhennya 1 travnya 1914 1914 05 01 Zbarazh Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro UgorshinaSmert 28 sichnya 2001 2001 01 28 86 rokiv Melburn Avstraliya 1 Svyashenstvo 2 kvitnya 1939Yep hirotoniya 19 zhovtnya 1958Nagorodi BiografiyaDitinstvo i yunist Ivan Prashko narodivsya 1 travnya 1914 roku v misti Zbarazhi na Ternopilshini tobto za tri misyaci do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Vin buv sinom odinakom u prostih mishan Vasilya i Mariyi Prashkiv chiya hata stoyala na suchasnij vul Nezalezhnosti U nashi dni te obijstya uzhe ne isnuye Striha bula solom yanoyu i pid neyu vmishuvalasya she j sim ya Klyachkivskih Mariyina sestra Teklya ta yiyi sin Dmitro providnij kerivnik OUN ta odin z organizatoriv UPA Cholovik Tekli Semen zaginuv u 1918 roci voyakom UGA Dmitro zh buv na 3 5 roki starshim za Ivana Pochatkovu osvitu zdobuvav vin u Zbarazhi u polskij gimnaziyi Tam na 500 uchniv bulo lishen 42 ukrayinci Otozh z rannogo viku vidchuv silu nacionalnoyi diskriminaciyi glibinu prinizhen yaki dovodilosya znositi ukrayincyam na ridnij zemli pishe paroh prizbarazkogo sela Vishi Lub yanki o Mihajlo Bedrij u knizhechci Yepiskop Ivan Prashko i Zbarazhchina U tomu zh navchalnomu zakladi yunak mav nagodu priyednatisya do Marijskogo tovaristva spilnoti u yakij gimnazisti mali nagodu popri duhovni nauki popovniti bili plyami z istoriyi Ukrayini ridnoyi movi rozvinuti patriotizm ta dobre usvidomiti svoyu ukrayinskist Spilkoyu opikuvavsya greko katolickij katehit o Josif Kodelskij Yak u rozmovah z cim duhivnikom tak i pid chas prosh do Zarvanici Ivan Prashko ris duhovno Ale u toj zhe chas vin vstigav grati u futbol za komandu Zbarazha proti komand susidnih sil i navit yizditi velosipedom do Lvova za 150 km Batki yak viglyadaye rozvitku sina vsilyako spriyali A mandrivki yunaka zi Zbarazha u stolicyu Galichini pererosli u te sho vzhe u 1934 roci vin stav studentom filosofskogo fakultetu Lvivskoyi bogoslovskoyi akademiyi de sluhav lekciyi otcya rektora i majbutnogo bagatolitnogo v yaznya radyanskih taboriv ta patriarha UGKC Josifa Slipogo Vochevid uzhe todi studentu imponuvali poglyadi vikladacha sho znajshlo svoye virazhennya u yihnij spivpraci v pislyavoyenni chasi Cherez Rim v Avstraliyu Pislya navchannya v akademiyi u 1937 roci nash zemlyak za nastanovoyu mitropolita Andreya Sheptickogo poyihav navchatisya v Papskij universitet Urbaniana u Rimi Uzhe tam 2 kvitnya 1939 roku vin otrimav svyashennichi svyachennya vid vladiki Dioniziya Naryadi Odnache pochalasya vijna Radyanskij rezhim namagavsya znishiti vsih hto buv proti chervonogo vizvolennya 12 lyutogo 1945 roku nepodalik Rivnogo u zasidci zaginuv Klim Savur Jogo zh dvoyuridnij brat svyashennik vidbuvshi chotiririchne navchannya u Papskomu shidnomu instituti v 1944 roci zahistiv disertaciyu Ruska Katolicka Cerkva v chas oporozhnenogo prestolu 1655 1665 rr ta otrimav stupin doktora filosofiyi Ta Ivan Prashko mav she j inshi zanyattya Zokrema u 1944 1950 rr vin pracyuvav u Dopomogovomu Komiteti v Italiyi vidviduvav polonenih voyakiv diviziyi Galichina u tabori v Rimini ukrayinciv u taborah dlya voyakiv armiyi generala Andersa Bagatom iz nih vin dopomig osvoyitisya u povoyennomu sviti Ce buli perevazhno molodi lyudi 25 35 rokiv 1950 roku o Ivan Prashko zgolosivsya do praci do Avstraliyi de protyagom vosmi rokiv vikonuvav dushpastirski obov yazki sered ukrayinskih virnih v Melburni Viktoriyi j Tasmaniyi Za ci roki zasnuvav bagato cerkovnih gromad prichinivsya do budovi cerkov organizuvav ukrayinski subotni shkoli ta cilij ryad cerkovno gromadskih tovaristv rozpovidaye pro nogo prof Volodimir Zhila U poshukah zemlyakiv u najviddalenishih kutochkah Zemli vin koristuvavsya transkontinentalnimi korablyami paroplavami zvichajnimi ta sportivnimi litakami potyagami kinmi ta avtomobilyami Znajshovshi ukrayinski sim yi buduvav ukrayinski hrami biblioteki muzeyi ta kooperativi zgaduyut pro nogo v Avstraliyi 19 zhovtnya 1958 roku o Ivan Prashko otrimav yepiskopski svyachennya vid mitropolita Maksima Germanyuka arhiyepiskopa Ivana Buchka ta yepiskopa Isidora Boreckogo Novij vladika odrazu ocholiv stvorenij Papoyu Piyem HII Apostolskij ekzarhat dlya ukrayinciv v Avstraliyi Novij Zelandiyi ta Okeaniyi Pislya vizvolennya vladiki Josifa Slipogo z radyanskih taboriv vladika Ivan vsilyako pidtrimuvav glavu Cerkvi u pragnennyah zgurtuvati yiyi Takozh yepiskop brav uchast u chotiroh sesiyah Drugogo Vatikanskogo soboru V Ukrayinu priyizhdzhav yak tilki mig Vladika spoviduvav perekonannya sho duhovne zhittya ce garmonijne poyednannya lyubovi do Boga i do svogo narodu ridnoyi Vitchizni Vin viddavav perevagu viri diyevij aktivnij yaka vede do spasinnya dushi i vizvolennya narodu z yarma nevoli zaznachaye o Mihajlo Bedrij Tak vin u 1967 1973 1979 1984 1988 1991 i v 1992 rokah vidviduvav Ukrayinu usilyako pidtrimuvav zemlyakiv v SRSR tyurmi narodiv Vidomo sho vladika Prashko pid chas cih poyizdok dushpastiryuvav na ridnih terenah Vin mav zmogu znovu pobroditi milimi vulichkami vidvidati dorogi sercyu batkivski mogili na miscevomu kladovishi pishe znovu o Bedrij pro priyizd u 1967 roci Batko vidijshov u zasviti she u 1938 roci a mati ne dozhila do priyizdu sina lishe dva roki Ti batkivski mogili roztashovani na miskomu kladovishi u Zbarazhi Pid chas vidvidin uzhe nezalezhnoyi Ukrayini vladika I Prashko zbirav materiali do istoriyi zhittya i zagibeli Dmitra Klyachkivskogo vistupav z iniciativoyu vstanovlennya pam yatnika jomu v ridnomu misti Ale poganij stan zdorov ya zavadiv yepiskopu priyihati na vidkrittya cogo monumenta 9 lipnya 1995 roku Yerarh pomer 28 sichnya 2001 roku i pohovanij u kripti katedri svyatih apostoliv Petra i Pavla u Melburni Pro jogo zhittya i diyalnist rozpovidayut ne tilki statti a j eksponati u zgadanomu vishe muzeyi u Melburni a takozh u muzeyi sho diye u Zbarazkomu zamku Sered rechej rizi knigi i navit obrus yakij Mariya Prashko vishila dlya sina ale ne vstigla peredati Provesti v ostannyu put vladiku Ivana Prashka priletiv do Avstraliyi Glava Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Kardinal Lyubomir Guzar Vladika I Prashko napisav priblizno 40 poslan Iz 1973 roku Ivan Prashko buv chlenom Rimskogo Religijnogo tovaristva katolikiv Svyata Sofiya Okrim dushpastirskoyi praci vin zajmavsya naukovoyu robotoyu buv dijsnim chlenom NTSh ta Ukrayinskogo Istorichnogo Tovaristva Diyalnist yerarha svidchennya togo yak mozhna pracyuvati dlya ridnoyi zemli navit u zdavalos bi chorni momenti istoriyi Vodnochas ce dokir usim hto pracyuvati ne bazhaye hto vipravdovuye sebe poganimi umovami malimi resursami chi she chimos Nadpis na misci ostannogo spochinku Ivana PrashkaVidznakiZolotij Hrest Za osoblivi zaslugi dlya cerkvi i narodu vidznaka Golovnoyi upravi Bratstva kolishnih voyakiv 1 yi Ukrayinskoyi diviziyi Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Armiyi Orden Britanskoyi imperiyi 1982 Pochesnij gromadyanin mista Zbarazh 2001 Ushanuvannya pam yatiImenem Vladiki Ivana Prashka nazvano stvorenij nim muzej ukrayinskogo mistectva pri Sobori Svv Verh App Petra i Pavla v Melburni Div takozhMelburnska yeparhiya svyatih apostoliv Petra j Pavla UGKCPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 103685695X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2009 Procitovano 26 kvitnya 2011 Dzherelao Mihajlo Bedrij Yepiskop Ivan Prashko i Zbarazhchina Ks Mychajlo Bedrij Biskup Iwan Praszko i ziemia Zbaraska ukr i pol movami Ternopil Dzhura 2002 120 c Golovin B Melnichuk B Shavarin o M Prashko Ivan Vasilovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 134 ISBN 978 966 528 279 2 Dmytro Blazejovskyj Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges and Seminaries Universities and Institutes of Central and Western Europe 1576 1983 Analecta OSBM Sectio I Vol 43 Rome 1984 366 P angl https synod ugcc ua church structure melburnska parhiya svyatyh apostoliv petra i pavla 39 PosilannyaOlga Yacenko Velika vtrata gidnogo sina ukrayinskogo narodu Svitla pam yat 4 chervnya 2012 u Wayback Machine Postup 18 676 1 7 lyutogo 2001 roku Biografichni dani na www catholic hierarchy org 23 chervnya 2011 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ