Кумка | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Bombinator Merrem, 1820 Glandula Tian and Hu, 1985 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Кумка, або джерелянка (лат. Bombina) — рід земноводних родини кумкових ряду безхвостих.
Опис
Загальна довжина досягає 7,7 см. Земноводні зі сплощеним тілом. Шкіра зверху вкрита численними горбиками. Привушні залози (паротиди) не виражені. Барабанна перетинка відсутня. Зіниця серцеподібна. Зябровий отвір (спіракулюм) у пуголовка знаходиться на середній лінії черева ближче до клоаки. Верхня досить висока частина хвостового плавця заходить на спину. Ротовий диск округлої або трикутної форми, з двома рядами зубчиків зверху і трьома знизу, в кожному рядку зубчики розташовані у 2—3 ряди.
Забарвлення зверху сіро—коричневе, темне або зелене з темними або зеленими плямами. Знизу контрастне поєднання яскравих жовтих, помаранчевих або червоних плям з темною пігментацією. У шлюбний період у самців з'являються чорні мозолі на першому—другому пальцях передніх кінцівок та на внутрішній частині передпліччя.
Спосіб життя
Полюбляють стоячу воду у низинах, зокрема невеличкі ставки, струмки, заплави. Зустрічаються у гірських місцевостях, на висоті до 3000 м над рівнем моря. Активні у сутінках. Живляться комахами та їхніми личинками.
У разі небезпеки на суходолі можуть приймати «увігнуту» позу, притискаючись черевом до поверхні та вигинаючи догори голову й кінцівки. Таким чином тварини демонструють яскраво забарвлену нижню частину тіла. Іноді вони перевертаються на спину, вигинаючись черевом догори. Це захисна поведінка, характерна для кумок, яка зустрічається також у ряду інших видів амфібій, проте отримала назву «рефлекс джерелянки». Показ яскравих частин тіла попереджає нападника про отруйність.
У шкірних виділеннях, дійсно, міститься речовина фрінолізін, яка спричинює пошкодження еритроцитів крові. Мильні на дотик, ці виділення білого кольору зумовлюють сильне подразнення слизової оболонки, гарячку та головний біль у людини. При дозі ЛД50 = 400 мг / кг отрута цих земноводних має летальний ефект для гризунів. Однак попри це кумки іноді стають здобиччю інших жаб, вужів, деяких птахів і ссавців.
Самці видають вельми характерні глухі звуки («ункання») як на поверхні води, так і під водою. При паруванні самець обхоплює самку за тулуб попереду стегон (так званий інгвінальний амплексус).
Кладка представлена у вигляді окремих ікринок або їх невеликих груп. Загалом відкладається до 300 яєць.
Розповсюдження
Мешкають в Європі, де відсутні на південному заході, на Британських островах і майже у всій Скандинавії, з іншого боку, вони присутні у Приморському краї Росії, в Кореї, північно—східному та південно—західному Китаї і на самій півночі В'єтнаму.
Зустрічаються в Україні.
Види
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 11 березня 2013.
Джерела
- Axel Kwet: Reptilien und Amphibien Europas. Franckh-Kosmos, Stuttgart, 2005.
- Menno Schilthuizen (2001). Frogs, Flies & Dandelions. Oxford University Press. . 4993. 2992.1..234 kdkt. 1987.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
KumkaKumka zvichajnaBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Pidklas Bezpancerni Lissamphibia Nadryad Batrahiyi Batrachia Ryad BezhvostiPidryad ArchaeobatrachiaRodina Kumkovi Bombinatoridae Rid Kumka Bombina Oken 1816SinonimiBombinator Merrem 1820 Glandula Tian and Hu 1985 Grobina Dubois 1987PosilannyaVikishovishe BombinaVikividi BombinaEOL 40620ITIS 208049NCBI 8344Fossilworks 113813 Kumka abo dzherelyanka lat Bombina rid zemnovodnih rodini kumkovih ryadu bezhvostih OpisZagalna dovzhina dosyagaye 7 7 sm Zemnovodni zi sploshenim tilom Shkira zverhu vkrita chislennimi gorbikami Privushni zalozi parotidi ne virazheni Barabanna peretinka vidsutnya Zinicya sercepodibna Zyabrovij otvir spirakulyum u pugolovka znahoditsya na serednij liniyi chereva blizhche do kloaki Verhnya dosit visoka chastina hvostovogo plavcya zahodit na spinu Rotovij disk okrugloyi abo trikutnoyi formi z dvoma ryadami zubchikiv zverhu i troma znizu v kozhnomu ryadku zubchiki roztashovani u 2 3 ryadi Zabarvlennya zverhu siro korichneve temne abo zelene z temnimi abo zelenimi plyamami Znizu kontrastne poyednannya yaskravih zhovtih pomaranchevih abo chervonih plyam z temnoyu pigmentaciyeyu U shlyubnij period u samciv z yavlyayutsya chorni mozoli na pershomu drugomu palcyah perednih kincivok ta na vnutrishnij chastini peredplichchya Sposib zhittyaPolyublyayut stoyachu vodu u nizinah zokrema nevelichki stavki strumki zaplavi Zustrichayutsya u girskih miscevostyah na visoti do 3000 m nad rivnem morya Aktivni u sutinkah Zhivlyatsya komahami ta yihnimi lichinkami U razi nebezpeki na suhodoli mozhut prijmati uvignutu pozu pritiskayuchis cherevom do poverhni ta viginayuchi dogori golovu j kincivki Takim chinom tvarini demonstruyut yaskravo zabarvlenu nizhnyu chastinu tila Inodi voni perevertayutsya na spinu viginayuchis cherevom dogori Ce zahisna povedinka harakterna dlya kumok yaka zustrichayetsya takozh u ryadu inshih vidiv amfibij prote otrimala nazvu refleks dzherelyanki Pokaz yaskravih chastin tila poperedzhaye napadnika pro otrujnist U shkirnih vidilennyah dijsno mistitsya rechovina frinolizin yaka sprichinyuye poshkodzhennya eritrocitiv krovi Milni na dotik ci vidilennya bilogo koloru zumovlyuyut silne podraznennya slizovoyi obolonki garyachku ta golovnij bil u lyudini Pri dozi LD50 400 mg kg otruta cih zemnovodnih maye letalnij efekt dlya grizuniv Odnak popri ce kumki inodi stayut zdobichchyu inshih zhab vuzhiv deyakih ptahiv i ssavciv Samci vidayut velmi harakterni gluhi zvuki unkannya yak na poverhni vodi tak i pid vodoyu Pri paruvanni samec obhoplyuye samku za tulub poperedu stegon tak zvanij ingvinalnij ampleksus Kladka predstavlena u viglyadi okremih ikrinok abo yih nevelikih grup Zagalom vidkladayetsya do 300 yayec RozpovsyudzhennyaMeshkayut v Yevropi de vidsutni na pivdennomu zahodi na Britanskih ostrovah i majzhe u vsij Skandinaviyi z inshogo boku voni prisutni u Primorskomu krayi Rosiyi v Koreyi pivnichno shidnomu ta pivdenno zahidnomu Kitayi i na samij pivnochi V yetnamu Zustrichayutsya v Ukrayini VidiBombina bombina Kumka zvichajna Bombina fortinuptialis Tian amp Wu 1978 Bombina lichuanensis Bombina maxima Kumka velika Bombina orientalis Kumka shidna Bombina variegata Kumka zhovtocherevaPrimitki Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 11 bereznya 2013 DzherelaAxel Kwet Reptilien und Amphibien Europas Franckh Kosmos Stuttgart 2005 ISBN 3 440 10237 8 Menno Schilthuizen 2001 Frogs Flies amp Dandelions Oxford University Press ISBN 0 19 850393 8 4993 2992 1 234 kdkt 1987