Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Кумка східна | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Кумка східна | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Bombina orientalis Boulenger, 1890 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Кумка східна (Bombina orientalis) — вид земноводних з роду Кумка родини Кумкові. Інша назва «китайська джерелянка».
Опис
Загальна довжина досягає 5—7 см. Шкіра вкрита численними горбиками з гострими шипиками. Зверху забарвлена у темно—сірий, бурий (іноді майже чорний) або зелений колір. У деяких особин забарвлення змішане: зелені плями на спині розташовані на коричневому тлі. Черево має яскраво-червоний, помаранчевий, рідше жовтий колір з чорними плямами. Резонатори у самців відсутні.
Спосіб життя
Полюбляє широколистяних, здебільшого дубові, хвойні, зокрема чорну ялиці, кедровники, кедрово—широколистяні та долинні ліси, а також відкриті простори у гирлах річок і на морському узбережжі. У гори зустрічається до висоти 500 м над рівнем моря. На відміну від європейських видів веде більш сухопутний спосіб життя. У лісі воліє місця з великою кількістю хмизу і потужним шаром підстилки з опалого листя.
Вдень на суші веде прихований спосіб життя, ховаючись в підстилку чи під камінням, активна лише у сутінках або вночі. У період розмноження активна і вдень, і вночі.
Кумки, що живуть у лісі, переважають наземні корма, збирані в підстилці або на поверхні ґрунту, а у кумок, які воліють ліги, — водні. Головну частку в раціоні складають комахи (гусінь метеликів, двокрилі, жуки, цикадки, клопи та ін.), павуки, рідше дощові хробаки, багатоніжки. Сеголетки споживають кліщів і колембол. Серед кормів пуголовок переважають різні водорості, а також гриби та найпростіші, рідше зустрічаються дрібні рачки і яйця комах.
Зимує на суходолі в ямах під шаром опалого листя, іноді групами до 6 особин. Відомі також випадки незвичайної зимівлі в радонових джерелах. Частина особин розташовується безпосередньо в місцях виходу геотермальних вод з температурою 16-24°С, вони активні тут усю зиму, харчуючись водними безхребетними. У деяких особин, які мешкали у ключах під льодом, в шлунках були знайдені п'явки.
Максимальна тривалість життя в природі не менше 20 років.
Розмноження
Статева зрілість настає при довжині тіла 30-40 мм. На півдні Примор'я з'являється вже в першій декаді травня, на півночі на початку червня і пізніше. У період парування збуджені самці можуть схоплювати не тільки самок, але і один одного. Іноді утворюються клубки, що складаються з однієї самиці і декількох (до 7) самців.
Відкладання ікри починається через 2—3 доби. Період ікрометання розтягнутий з другої декади травня до початку серпня. Для розмноження використовуються водойми різного типу, що добре прогріваються (до 16-20°С) — від дрібних калюж і кюветів з каламутною водою на путівцях до стариць, заболочених ділянок на луках, у долинах і гирлах річок, озер. Глибина водойми може сягати до 1 м. Самиці приступають до ікрометання не всі відразу, а поступово групами.
Ікра дозріває в яйцепроводах самиць порціями по 38—45 штук. Усього самиця відкладає від 64 до 260 ікринок, в середньому близько 160—200, діаметром 7-8 мм (діаметр яйцеклітини 2,1—2,6 мм). Ікринки відкладаються під водою по одній, порціями 3—38 штук, в середньому 18 штук, на стебла трави (зазвичай осоки), на гілки, каміння або просто на дно на глибині 10—30 см. При відкладання ікри самиця приймає вертикальне положення уздовж стебла головою вгору і, обертаючись, робить декілька обертів навколо стебла. Самиці знаходяться у воді тільки в період відкладання ікри (близько 2 діб). Протягом періоду розмноження самиця може відвідувати нерестовище до 9 разів через 1—18 діб (в середньому через 11 діб).
Ембріональний розвиток триває 5—7 діб. Пуголовки починають вилуплюватися з ікринок у червні — наприкінці липня. Метаморфоз настає через 38—70 діб після відкладання ікри (в лабораторії при оптимальних умовах через 26 діб). Личинки активні протягом доби, з піком у світлий час. Сеголетки виходять з води в серпні—вересні, досягнувши довжини тіла 12—14 мм і ваги 200—400 мг.
Поширення
Ареал охоплює південь Далекого Сходу Російської Федерації, північно-східний Китай (на південь до провінцій Аньхой і Цзянсу) і Корею.
Джерела
- Кузьмин С. Л. Земноводные бывшего СССР. — М. : Т-во науч. изданий КМК, 2012. — 370 с. (с. 114—117). —
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 39)
- Philippe Gérard, Le terrarium: manuel d'élevage et de maintenance des animaux insolites, Animalia éditions, 2004, 176 p. ()
- Manfred Rogner: Die Chinesische Rotbauchunke: Bombina orientalis. Natur und Tier-Verlag; Auflage: 2., Aufl. 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kumka shidna Kumka shidna Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Pidklas Bezpancerni Lissamphibia Nadryad Batrahiyi Batrachia Ryad Bezhvosti Pidryad Archaeobatrachia Rodina Kumkovi Bombinatoridae Rid Kumka Bombina Vid Kumka shidna Binomialna nazva Bombina orientalis Boulenger 1890 Posilannya Vikishovishe Bombina orientalis Vikividi Bombina orientalis EOL 1039145 ITIS 661630 MSOP 54449 NCBI 8346 Kumka shidna Bombina orientalis vid zemnovodnih z rodu Kumka rodini Kumkovi Insha nazva kitajska dzherelyanka Zmist 1 Opis 2 Sposib zhittya 3 Rozmnozhennya 4 Poshirennya 5 DzherelaOpisred Zagalna dovzhina dosyagaye 5 7 sm Shkira vkrita chislennimi gorbikami z gostrimi shipikami Zverhu zabarvlena u temno sirij burij inodi majzhe chornij abo zelenij kolir U deyakih osobin zabarvlennya zmishane zeleni plyami na spini roztashovani na korichnevomu tli Cherevo maye yaskravo chervonij pomaranchevij ridshe zhovtij kolir z chornimi plyamami Rezonatori u samciv vidsutni Sposib zhittyared Polyublyaye shirokolistyanih zdebilshogo dubovi hvojni zokrema chornu yalici kedrovniki kedrovo shirokolistyani ta dolinni lisi a takozh vidkriti prostori u girlah richok i na morskomu uzberezhzhi U gori zustrichayetsya do visoti 500 m nad rivnem morya Na vidminu vid yevropejskih vidiv vede bilsh suhoputnij sposib zhittya U lisi voliye miscya z velikoyu kilkistyu hmizu i potuzhnim sharom pidstilki z opalogo listya Vden na sushi vede prihovanij sposib zhittya hovayuchis v pidstilku chi pid kaminnyam aktivna lishe u sutinkah abo vnochi U period rozmnozhennya aktivna i vden i vnochi Kumki sho zhivut u lisi perevazhayut nazemni korma zbirani v pidstilci abo na poverhni gruntu a u kumok yaki voliyut ligi vodni Golovnu chastku v racioni skladayut komahi gusin metelikiv dvokrili zhuki cikadki klopi ta in pavuki ridshe doshovi hrobaki bagatonizhki Segoletki spozhivayut klishiv i kolembol Sered kormiv pugolovok perevazhayut rizni vodorosti a takozh gribi ta najprostishi ridshe zustrichayutsya dribni rachki i yajcya komah Zimuye na suhodoli v yamah pid sharom opalogo listya inodi grupami do 6 osobin Vidomi takozh vipadki nezvichajnoyi zimivli v radonovih dzherelah Chastina osobin roztashovuyetsya bezposeredno v miscyah vihodu geotermalnih vod z temperaturoyu 16 24 S voni aktivni tut usyu zimu harchuyuchis vodnimi bezhrebetnimi U deyakih osobin yaki meshkali u klyuchah pid lodom v shlunkah buli znajdeni p yavki Maksimalna trivalist zhittya v prirodi ne menshe 20 rokiv Rozmnozhennyared Stateva zrilist nastaye pri dovzhini tila 30 40 mm Na pivdni Primor ya z yavlyayetsya vzhe v pershij dekadi travnya na pivnochi na pochatku chervnya i piznishe U period paruvannya zbudzheni samci mozhut shoplyuvati ne tilki samok ale i odin odnogo Inodi utvoryuyutsya klubki sho skladayutsya z odniyeyi samici i dekilkoh do 7 samciv Vidkladannya ikri pochinayetsya cherez 2 3 dobi Period ikrometannya roztyagnutij z drugoyi dekadi travnya do pochatku serpnya Dlya rozmnozhennya vikoristovuyutsya vodojmi riznogo tipu sho dobre progrivayutsya do 16 20 S vid dribnih kalyuzh i kyuvetiv z kalamutnoyu vodoyu na putivcyah do staric zabolochenih dilyanok na lukah u dolinah i girlah richok ozer Glibina vodojmi mozhe syagati do 1 m Samici pristupayut do ikrometannya ne vsi vidrazu a postupovo grupami Ikra dozrivaye v yajceprovodah samic porciyami po 38 45 shtuk Usogo samicya vidkladaye vid 64 do 260 ikrinok v serednomu blizko 160 200 diametrom 7 8 mm diametr yajceklitini 2 1 2 6 mm Ikrinki vidkladayutsya pid vodoyu po odnij porciyami 3 38 shtuk v serednomu 18 shtuk na stebla travi zazvichaj osoki na gilki kaminnya abo prosto na dno na glibini 10 30 sm Pri vidkladannya ikri samicya prijmaye vertikalne polozhennya uzdovzh stebla golovoyu vgoru i obertayuchis robit dekilka obertiv navkolo stebla Samici znahodyatsya u vodi tilki v period vidkladannya ikri blizko 2 dib Protyagom periodu rozmnozhennya samicya mozhe vidviduvati nerestovishe do 9 raziv cherez 1 18 dib v serednomu cherez 11 dib Embrionalnij rozvitok trivaye 5 7 dib Pugolovki pochinayut viluplyuvatisya z ikrinok u chervni naprikinci lipnya Metamorfoz nastaye cherez 38 70 dib pislya vidkladannya ikri v laboratoriyi pri optimalnih umovah cherez 26 dib Lichinki aktivni protyagom dobi z pikom u svitlij chas Segoletki vihodyat z vodi v serpni veresni dosyagnuvshi dovzhini tila 12 14 mm i vagi 200 400 mg Poshirennyared Areal ohoplyuye pivden Dalekogo Shodu Rosijskoyi Federaciyi pivnichno shidnij Kitaj na pivden do provincij Anhoj i Czyansu i Koreyu Dzherelared Kuzmin S L Zemnovodnye byvshego SSSR M T vo nauch izdanij KMK 2012 370 s s 114 117 ISBN 978 5 87317 1 Opredelitel zemnovodnyh i presmykayushihsya fauny SSSR A G Bannikov I S Darevskij V G Ishenko i dr M Prosveshenie 1977 415 s s 39 Philippe Gerard Le terrarium manuel d elevage et de maintenance des animaux insolites Animalia editions 2004 176 p ISBN 2 915740 07 0 Manfred Rogner Die Chinesische Rotbauchunke Bombina orientalis Natur und Tier Verlag Auflage 2 Aufl 2006 ISBN 978 3 937285 18 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kumka shidna amp oldid 43673482