Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Куцоніжка лісова | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Brachypodium sylvaticum () , 1812 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Куцоні́жка лісова́ (Brachypodium sylvaticum) — багаторічна рослина родини тонконогових. Середнього розміру злак, що зазвичай утворює дернини та має пониклі широколінійні листки і колосисті суцвіття. Належить до реліктів третинного періоду. Вирізняється дуже широким ареалом, який охоплює помірний, субтропічний та, частково, тропічний пояси Євразії. Відмічений як інвазивний вид у США. Зростає у лісах різних типів на помірно вологих, родючих ґрунтах. Тіньовитривала рослина. Регіонально рідкісний вид, занесений до Червоних книг багатьох адміністративних одиниць Росії і до Червоної книги Естонії. Має обмежене значення як декоративна культура.
Назва
Згідно Словника українських наукових і народних назв судинних рослин для цього виду народних назв не зареєстровано. Українська наукова назва є дослівним перекладом латинської, в якій родовий епітет походить від давньогрецьких слів βραχύς — «короткий» і πόδιον — «ніжка» і вказує на відносно короткі квітконіжки цієї трави. Видовий епітет походить від латинського слова silva — «лісовий». Він обумовлений зоною розповсюдження цього злаку, приуроченою до лісів найрізноманітніших типів. Англійці називають цю траву false-brome — «несправжній стоколос» або wood false brome — «лісовий несправжній стоколос». У цій назві відображена зовнішня подібність цих двох злаків.
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 30—125 (іноді до 180) см, у критського підвиду вона ще менша — 20—50 см. Кореневище коротке, за рахунок чого куцоніжка лісова утворює щільні чи рихлі дернинки. Стебла прямостоячі, інколи при основі колінчастовисхідні, слабкі, у нижній частині опушені м'якими довгими прямостоячими волосками, у густоволосисті завдяки шорстко-опушеним листковим піхвам. Загалом на стеблі буває 4—5 вузлів. Язичок зубчастий. Листки довгі, завширшки 4—12 мм, широколінійні, пласкі, щільні, але м'які, темно-зелені, з обох боків шорсткі, вкриті знизу (а іноді й зверху) уздовж жилок негустими довгими волосками.
Кількість квітконосів істотно варіює в залежності від умов зростання, у глибокій тіні їх може бути дуже мало. Суцвіття — двобічний, тонкий, дуже рідкий, пониклий колос завдовжки 5—15 см, що складається з 5—15 колосків. Кожен колосок сягає завдовжки 2—4 см, притиснутий до квітконоса і складається з 6—17 квіток, розташованих на дуже коротких товстих квітконіжках (інколи вони відсутні взагалі). Саме за короткими (відсутніми) квітконіжками цей вид можна відрізнити від схожих на нього стоколосів. Квіткові луски коротші за колоски, гострі, причому верхні на 2—3 мм довші за нижні. Квіткові луски нижніх квіток мають остюки завдовжки 6—12 мм (при цьому їхня довжина дорівнює довжині луски), натомість, остюки середніх та верхніх квіток довші (до 13 мм) і перевершують за довжиною квіткову луску. За іншими даними, остюки верхніх квіткових лусок також можуть бути довші за луску. Нижні квіткові луски вузьколанцетні, з сімома добре помітними жилками, на спинці голі, а по боках вкриті короткими шилоподібними волосками. Пиляки 1,8—4 мм завдовжки.
Плід — зернівка.
Число хромосом 2n = 14, 16, 18, 28, 44, 56.
Поширення
Ареал виду дуже широкий і охоплює помірну, субтропічну та, частково, тропічну зони Євразії. Куцоніжка лісова звичайна на Азорських і Британських островах, Мадейрі, у Центральній та Східній Європі. Північна межа європейської частини ареалу сягає півдня Фенноскандії, Ленінградської, Псковської та Новгородської областей Росії, верхів'їв Волги. Західна частина ареалу включає також і Північну Африку. Далі на схід цей злак зростає на Кавказі. Азійська частина ареалу охоплює терени Малої, Центральної та Східної Азії, причому південно-східна межа розповсюдження пролягає через Японський архіпелаг та острови Індонезії. Втім, в гірських районах Азії ареал цього виду переривчастий, наприклад, у Сибіру відокремлені місця зростання знайдені в Алтайських горах, Томській області, Красноярському та Забайкальскому краях, окремий ексклав виявлений у гірських районах Шрі-Ланки. У горах помірної зони (наприклад, Альпах) цей вид відмічений на висотах до 1200 м, у південних регіонах (наприклад, на острові Крит) він підіймається до висоти 2100 м.
За межами природного ареалу сталі осередки зростання вперше виявлені в американському штаті Орегон у 1939 році. Вони знайдені у долині річки Вілламетт, куди цей вид, імовірно, потрапив із дослідних садів Міністерства сільського господарства США. Сторіччя потому куцоніжка лісова поширилася по всій долині, утворивши агресивні осередки у лісах і передгір'ях поблизу Юджіна та Корвалліса. Звідси вона швидко продовжує наступ на тихоокеанське узбережжя США, зокрема, її популяції вже виявлені на півдні штату Вашингтон та у Північній Каліфорнії. Оскільки популяції цього злаку пригнічують представників місцевої флори, цей вид вважають інвазивним. На східному узбережжі США куцоніжка лісова рідкісна. Тут невеликі за розміром осередки зростання виявлені у штатах Нью-Йорк, Онтаріо, Вірджинія, інвазійний потенціал куцоніжки в цих місцевостях достеменно не досліджений.
Екологія
Рослина морозостійка, тіньовитривала, помірно вологолюбна. Остання властивість обумовлена тим, що куцоніжка лісова є реліктом неморальних (широколистяних) лісів третинного періоду, тобто цей злак поширився саме тоді, коли клімат був м'яким і відносно вологим. В сучасну кліматичну епоху цей вид зростає у листяних, мішаних та, меншою мірою, хвойних лісах. Серед листяних лісів цей злак найчастіше приурочений до березин, бучин, вільшаників, в'язин, дібров зі звичайного та пухнастого дуба, осичняків, ясеневих лісів тощо. Серед мішаних лісів він найбільш поширений в ялиново-широколистяних та осиково-ялицевих лісах, рідше трапляється навіть у чистих хвойних (зокрема, ялицевих). У трав'яному покриві куцоніжка лісова часто зростає разом із великими за розміром травами, утворюючи своєрідні зарості. Вона може оселятись як під гіллям дерев, так і на галявинах, вирубках, також може траплятися по берегах лісових річок, серед чагарників, на узбіччях доріг. Характерно, що у гірських районах цей вид воліє оселятись не під покривом дерев, а на відкритіших місцях: луках, скелястих уступах, осипах.
До якості ґрунту куцоніжка лісова відносно вимоглива: полюбляє помірно вологі, свіжі, плодючі та рихлі, найчастіше, трапляється на дерново-підзолистих, сірих лісових та . За кислотністю оптимальними ґрунтами для цього злаку є нейтральні або лужні карбонатні, однак на кислих він також може траплятися.
Вид розмножується насінням, вегетативне розмноження йому не властиве, однак у культурі при розрізанні кореневища окремі його частки здатні дати початок новим рослинам. Квітне в червні — серпні, іноді у вересні — жовтні спостерігають повторне цвітіння. Квітки розкриваються приблизно о 19-й годині вечора і закриваються о 6—7-й ранку, причому цвітіння відбувається лише при відносній вологості повітря понад 50 % і за температури вищій за 10 °C. Плоди достигають у липні—вересні, але більша частина — у серпні. Слід зауважити, що куцоніжка лісова є відносно повільноростучою травою, тому спочатку у трав'яному покриві лісу її не видно за пагонами інших рослин. По мірі того, як під кронами дерев згущується тінь, інші трави поступово гинуть, а куцоніжка стає помітнішою, однак, у дуже глибокій тіні гине навіть вона. Добре розвинені особини довговічні і за рахунок щедрого самосіву можуть утворювати досить помітні зарості.
Загалом рослина стійка до ураження паразитами і шкідниками. На куцоніжці лісовій відмічено харчування таких як Carterocephalus palaemon, , Maniola jurtina, Pararge aegeria, Thymelicus sylvestris. На цій траві паразитують мікроскопічні грибки й .
Використання і статус виду
Куцоніжка лісова належить до м'яких злаків, тому легко скошується косою. До того ж, вона добре відновлюється після незначного поїдання худобою (травоїдні тварини не віддають їй перевагу в порівнянні з іншими злаками). Не зважаючи на ці корисні якості, вона не має господарського значення як кормова культура. Наприкінці XX — початку XXI століття у зв'язку із розширенням асортименту декоративних рослин її почали використовувати як газонну траву на обмежених площах. Як правило, куцоніжку лісову висаджують у кам'янистих садках, бордюрах, окремими куртинами у контейнерах, під деревами.
У країнах західної частини ареалу (Західна, Центральна Європа, Західна Азія, Північна Африка) куцоніжка лісова як розповсюджений вид, якому притаманна висока щільність популяцій, визнана такою, що не потребує охорони. Однак у сильно фрагментованій північно-східній частині ареалу окремі осередки нестійкі і визнані такими, що знаходяться під загрозою знищення. Основними несприятливими чинниками для куцоніжки лісової на цих теренах визнані зміни середовища: лісові пожежі, забудова, вирубування лісів, надмірне випасання худоби, видобуток копалин. У зв'язку з цим вона занесена до Червоних книг Республіки Бурятія, Красноярського краю, Владимирської, Івановської, Іркутської, Кіровської, Костромської, Ленінградської, Новгородської, Ярославської, Псковської областей Росії, а також до Червоної книги Естонії.
За межами природного ареалу цю рослину розглядають як бур'ян. Так, у США суцільний покрив із куцоніжки лісової в промислових лісах створює ідеальні умови для існування гризунів, пагони цієї трави пригнічують розвиток не тільки трав'янистих рослин, але і паростків дуба. Скупчення сухих стебел у дернинах створює передумови для виникнення лісових пожеж, при цьому сама куцоніжка лісова стійка до пожеж і здатна відновити ріст вже через два тижні після згоряння. Заходами боротьби із цим злаком є карантин (обробка взуття), прополювання поодиноких особин, обробка селективними гербіцидами великих за площею заростей, а також поєднання раннього скошування трави та наступної обробки гербіцидами. Надмірне випасання худоби також пригнічує ріст куцоніжки лісової.
Таксономія
У зв'язку із надзвичайно широким ареалом куцоніжка лісова утворює багато ботанічних форм, підвидів та варієтетів. За відомостями сайту The Plant List, для цього виду зареєстровані наступні субтаксони, з яких беззаперечно визнані лише кілька підвидів:
|
|
|
Крім того, для куцоніжки лісової наводять наступні синоніми:
|
|
|
Як показує цей список, свого часу різні дослідники розглядали куцоніжку лісову як житняк, стоколос, пирій, кострицю, тонконіг, і, навіть, пшеницю. Характерно, що вперше цей вид був описаний саме під таксономічно застарілою (неточною) назвою, як костриця лісова (Festuca sylvatica).
Примітки
- Brachypodium sylvaticum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- [Коротконіжка лісова]. Червона книга Республіки Бурятія ((рос.)) . Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
- Красная книга Иркутской области [ 25 грудня 2013 у Wayback Machine.] / Под науч. ред. О. Ю. Гайкова и др. — Иркутск: ООО Издательство «Время странствий», 2010. — С. 147. (рос.)
- Красная книга Владимирской области [ 9 лютого 2018 у Wayback Machine.] / Администрация Владим. обл., Департамент природопользования и охраны окружающ. среды, Гос. автоном. учреждение «Единая дирекция особо охран. прир. территорий Владим. обл.»; Р. Е. Азбукина и др. — Владимир: Транзит-ИКС, 2010. — С. 51. (рос.)
- Красная книга Ивановской области. Т. 2. Растения и грибы [ 9 лютого 2018 у Wayback Machine.] / Под ред. В. А. Исаева. — Иваново: ИПК «ПресСто», 2010. — С. 37. (рос.)
- Красная книга Кировской области: животные, растения, грибы. [ 10 березня 2018 у Wayback Machine.] / Под ред. О. Г. Барановой, Е. П. Лачохи, В. М. Рябова, В. Н. Сотникова, Е. М. Тарасовой, Л. Г. Целищевой. — Киров: ООО «Кировская областная типография», 2014. — С. 248. (рос.)
- Красная книга Костромской области [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] / Под ред. ДПР Костромской области. — Кострома, 2009. — С. 60. (рос.)
- Красная книга Красноярского края. Т. 2. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды дикорастущих растений и грибов [ 10 березня 2018 у Wayback Machine.] / Отв. ред. Н. В. Степанов. — Красноярск, 2012. — С. 247. (рос.)
- Красная книга природы Ленинградской области. Т. 2. Растения и грибы [ 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] / Отв. ред. Н. Н. Цвелев. — Санкт-Петербург: АНО НПО «Мир и семья», 2000. — С. 241. (рос.)
- Красная книга Новгородской области [ 10 березня 2018 у Wayback Machine.] / Отв. ред. Ю. Е. Веткин, Д. В. Гельтман, Е. М. Литвинова, Г. Ю. Конечная, А. Л. Мищенко. — Санкт-Петербург: Изд-во «ДИТОН», 2015. — С. 204. (рос.)
- Красная книга Ярославской области [ 10 березня 2018 у Wayback Machine.]. — Ярославль: Академия 76. — 2015. — С. 82. (рос.)
- Красная книга Псковской области [ 10 березня 2018 у Wayback Machine.]. — Псков, 2014. — С. 143. (рос.)
- The Plant List: Brachypodium sylvaticum — список субтаксонів. (англ.)
- The Plant List: Brachypodium sylvaticum — список синонімів. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuconizhka lisova Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Sudinni Tracheophyta Nasinni Spermatophyta Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Odnodolni Liliopsida Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Tonkonogovi Poaceae Rid Kuconizhka Brachypodium Vid Kuconizhka lisova Binomialna nazva Brachypodium sylvaticum 1812 Posilannya Vikishovishe Brachypodium sylvaticum Vikividi Brachypodium sylvaticum EOL 1114729 IPNI 393196 1 The Plant List 400100 Kuconi zhka lisova Brachypodium sylvaticum bagatorichna roslina rodini tonkonogovih Serednogo rozmiru zlak sho zazvichaj utvoryuye dernini ta maye ponikli shirokolinijni listki i kolosisti sucvittya Nalezhit do reliktiv tretinnogo periodu Viriznyayetsya duzhe shirokim arealom yakij ohoplyuye pomirnij subtropichnij ta chastkovo tropichnij poyasi Yevraziyi Vidmichenij yak invazivnij vid u SShA Zrostaye u lisah riznih tipiv na pomirno vologih rodyuchih gruntah Tinovitrivala roslina Regionalno ridkisnij vid zanesenij do Chervonih knig bagatoh administrativnih odinic Rosiyi i do Chervonoyi knigi Estoniyi Maye obmezhene znachennya yak dekorativna kultura NazvaZgidno Slovnika ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin dlya cogo vidu narodnih nazv ne zareyestrovano Ukrayinska naukova nazva ye doslivnim perekladom latinskoyi v yakij rodovij epitet pohodit vid davnogreckih sliv braxys korotkij i podion nizhka i vkazuye na vidnosno korotki kvitkonizhki ciyeyi travi Vidovij epitet pohodit vid latinskogo slova silva lisovij Vin obumovlenij zonoyu rozpovsyudzhennya cogo zlaku priurochenoyu do lisiv najriznomanitnishih tipiv Anglijci nazivayut cyu travu false brome nespravzhnij stokolos abo wood false brome lisovij nespravzhnij stokolos U cij nazvi vidobrazhena zovnishnya podibnist cih dvoh zlakiv OpisZagalnij viglyad roslini pid chas cvitinnya Sucvittya kolos Nasinnya Bagatorichna trav yanista roslina zavvishki 30 125 inodi do 180 sm u kritskogo pidvidu vona she mensha 20 50 sm Korenevishe korotke za rahunok chogo kuconizhka lisova utvoryuye shilni chi rihli derninki Stebla pryamostoyachi inkoli pri osnovi kolinchastovishidni slabki u nizhnij chastini opusheni m yakimi dovgimi pryamostoyachimi voloskami u gustovolosisti zavdyaki shorstko opushenim listkovim pihvam Zagalom na stebli buvaye 4 5 vuzliv Yazichok zubchastij Listki dovgi zavshirshki 4 12 mm shirokolinijni plaski shilni ale m yaki temno zeleni z oboh bokiv shorstki vkriti znizu a inodi j zverhu uzdovzh zhilok negustimi dovgimi voloskami Kilkist kvitkonosiv istotno variyuye v zalezhnosti vid umov zrostannya u glibokij tini yih mozhe buti duzhe malo Sucvittya dvobichnij tonkij duzhe ridkij poniklij kolos zavdovzhki 5 15 sm sho skladayetsya z 5 15 koloskiv Kozhen kolosok syagaye zavdovzhki 2 4 sm pritisnutij do kvitkonosa i skladayetsya z 6 17 kvitok roztashovanih na duzhe korotkih tovstih kvitkonizhkah inkoli voni vidsutni vzagali Same za korotkimi vidsutnimi kvitkonizhkami cej vid mozhna vidrizniti vid shozhih na nogo stokolosiv Kvitkovi luski korotshi za koloski gostri prichomu verhni na 2 3 mm dovshi za nizhni Kvitkovi luski nizhnih kvitok mayut ostyuki zavdovzhki 6 12 mm pri comu yihnya dovzhina dorivnyuye dovzhini luski natomist ostyuki serednih ta verhnih kvitok dovshi do 13 mm i perevershuyut za dovzhinoyu kvitkovu lusku Za inshimi danimi ostyuki verhnih kvitkovih lusok takozh mozhut buti dovshi za lusku Nizhni kvitkovi luski vuzkolancetni z simoma dobre pomitnimi zhilkami na spinci goli a po bokah vkriti korotkimi shilopodibnimi voloskami Pilyaki 1 8 4 mm zavdovzhki Plid zernivka Chislo hromosom 2n 14 16 18 28 44 56 PoshirennyaAreal vidu duzhe shirokij i ohoplyuye pomirnu subtropichnu ta chastkovo tropichnu zoni Yevraziyi Kuconizhka lisova zvichajna na Azorskih i Britanskih ostrovah Madejri u Centralnij ta Shidnij Yevropi Pivnichna mezha yevropejskoyi chastini arealu syagaye pivdnya Fennoskandiyi Leningradskoyi Pskovskoyi ta Novgorodskoyi oblastej Rosiyi verhiv yiv Volgi Zahidna chastina arealu vklyuchaye takozh i Pivnichnu Afriku Dali na shid cej zlak zrostaye na Kavkazi Azijska chastina arealu ohoplyuye tereni Maloyi Centralnoyi ta Shidnoyi Aziyi prichomu pivdenno shidna mezha rozpovsyudzhennya prolyagaye cherez Yaponskij arhipelag ta ostrovi Indoneziyi Vtim v girskih rajonah Aziyi areal cogo vidu pererivchastij napriklad u Sibiru vidokremleni miscya zrostannya znajdeni v Altajskih gorah Tomskij oblasti Krasnoyarskomu ta Zabajkalskomu krayah okremij eksklav viyavlenij u girskih rajonah Shri Lanki U gorah pomirnoyi zoni napriklad Alpah cej vid vidmichenij na visotah do 1200 m u pivdennih regionah napriklad na ostrovi Krit vin pidijmayetsya do visoti 2100 m Za mezhami prirodnogo arealu stali oseredki zrostannya vpershe viyavleni v amerikanskomu shtati Oregon u 1939 roci Voni znajdeni u dolini richki Villamett kudi cej vid imovirno potrapiv iz doslidnih sadiv Ministerstva silskogo gospodarstva SShA Storichchya potomu kuconizhka lisova poshirilasya po vsij dolini utvorivshi agresivni oseredki u lisah i peredgir yah poblizu Yudzhina ta Korvallisa Zvidsi vona shvidko prodovzhuye nastup na tihookeanske uzberezhzhya SShA zokrema yiyi populyaciyi vzhe viyavleni na pivdni shtatu Vashington ta u Pivnichnij Kaliforniyi Oskilki populyaciyi cogo zlaku prignichuyut predstavnikiv miscevoyi flori cej vid vvazhayut invazivnim Na shidnomu uzberezhzhi SShA kuconizhka lisova ridkisna Tut neveliki za rozmirom oseredki zrostannya viyavleni u shtatah Nyu Jork Ontario Virdzhiniya invazijnij potencial kuconizhki v cih miscevostyah dostemenno ne doslidzhenij EkologiyaRoslina morozostijka tinovitrivala pomirno vologolyubna Ostannya vlastivist obumovlena tim sho kuconizhka lisova ye reliktom nemoralnih shirokolistyanih lisiv tretinnogo periodu tobto cej zlak poshirivsya same todi koli klimat buv m yakim i vidnosno vologim V suchasnu klimatichnu epohu cej vid zrostaye u listyanih mishanih ta menshoyu miroyu hvojnih lisah Sered listyanih lisiv cej zlak najchastishe priurochenij do berezin buchin vilshanikiv v yazin dibrov zi zvichajnogo ta puhnastogo duba osichnyakiv yasenevih lisiv tosho Sered mishanih lisiv vin najbilsh poshirenij v yalinovo shirokolistyanih ta osikovo yalicevih lisah ridshe traplyayetsya navit u chistih hvojnih zokrema yalicevih U trav yanomu pokrivi kuconizhka lisova chasto zrostaye razom iz velikimi za rozmirom travami utvoryuyuchi svoyeridni zarosti Vona mozhe oselyatis yak pid gillyam derev tak i na galyavinah virubkah takozh mozhe traplyatisya po beregah lisovih richok sered chagarnikiv na uzbichchyah dorig Harakterno sho u girskih rajonah cej vid voliye oselyatis ne pid pokrivom derev a na vidkritishih miscyah lukah skelyastih ustupah osipah Do yakosti gruntu kuconizhka lisova vidnosno vimogliva polyublyaye pomirno vologi svizhi plodyuchi ta rihli najchastishe traplyayetsya na dernovo pidzolistih sirih lisovih ta Za kislotnistyu optimalnimi gruntami dlya cogo zlaku ye nejtralni abo luzhni karbonatni odnak na kislih vin takozh mozhe traplyatisya Vid rozmnozhuyetsya nasinnyam vegetativne rozmnozhennya jomu ne vlastive odnak u kulturi pri rozrizanni korenevisha okremi jogo chastki zdatni dati pochatok novim roslinam Kvitne v chervni serpni inodi u veresni zhovtni sposterigayut povtorne cvitinnya Kvitki rozkrivayutsya priblizno o 19 j godini vechora i zakrivayutsya o 6 7 j ranku prichomu cvitinnya vidbuvayetsya lishe pri vidnosnij vologosti povitrya ponad 50 i za temperaturi vishij za 10 C Plodi dostigayut u lipni veresni ale bilsha chastina u serpni Slid zauvazhiti sho kuconizhka lisova ye vidnosno povilnorostuchoyu travoyu tomu spochatku u trav yanomu pokrivi lisu yiyi ne vidno za pagonami inshih roslin Po miri togo yak pid kronami derev zgushuyetsya tin inshi travi postupovo ginut a kuconizhka staye pomitnishoyu odnak u duzhe glibokij tini gine navit vona Dobre rozvineni osobini dovgovichni i za rahunok shedrogo samosivu mozhut utvoryuvati dosit pomitni zarosti Zagalom roslina stijka do urazhennya parazitami i shkidnikami Na kuconizhci lisovij vidmicheno harchuvannya takih yak Carterocephalus palaemon Maniola jurtina Pararge aegeria Thymelicus sylvestris Na cij travi parazituyut mikroskopichni gribki j Vikoristannya i status viduKuconizhka lisova nalezhit do m yakih zlakiv tomu legko skoshuyetsya kosoyu Do togo zh vona dobre vidnovlyuyetsya pislya neznachnogo poyidannya hudoboyu travoyidni tvarini ne viddayut yij perevagu v porivnyanni z inshimi zlakami Ne zvazhayuchi na ci korisni yakosti vona ne maye gospodarskogo znachennya yak kormova kultura Naprikinci XX pochatku XXI stolittya u zv yazku iz rozshirennyam asortimentu dekorativnih roslin yiyi pochali vikoristovuvati yak gazonnu travu na obmezhenih ploshah Yak pravilo kuconizhku lisovu visadzhuyut u kam yanistih sadkah bordyurah okremimi kurtinami u kontejnerah pid derevami U krayinah zahidnoyi chastini arealu Zahidna Centralna Yevropa Zahidna Aziya Pivnichna Afrika kuconizhka lisova yak rozpovsyudzhenij vid yakomu pritamanna visoka shilnist populyacij viznana takoyu sho ne potrebuye ohoroni Odnak u silno fragmentovanij pivnichno shidnij chastini arealu okremi oseredki nestijki i viznani takimi sho znahodyatsya pid zagrozoyu znishennya Osnovnimi nespriyatlivimi chinnikami dlya kuconizhki lisovoyi na cih terenah viznani zmini seredovisha lisovi pozhezhi zabudova virubuvannya lisiv nadmirne vipasannya hudobi vidobutok kopalin U zv yazku z cim vona zanesena do Chervonih knig Respubliki Buryatiya Krasnoyarskogo krayu Vladimirskoyi Ivanovskoyi Irkutskoyi Kirovskoyi Kostromskoyi Leningradskoyi Novgorodskoyi Yaroslavskoyi Pskovskoyi oblastej Rosiyi a takozh do Chervonoyi knigi Estoniyi Za mezhami prirodnogo arealu cyu roslinu rozglyadayut yak bur yan Tak u SShA sucilnij pokriv iz kuconizhki lisovoyi v promislovih lisah stvoryuye idealni umovi dlya isnuvannya grizuniv pagoni ciyeyi travi prignichuyut rozvitok ne tilki trav yanistih roslin ale i parostkiv duba Skupchennya suhih stebel u derninah stvoryuye peredumovi dlya viniknennya lisovih pozhezh pri comu sama kuconizhka lisova stijka do pozhezh i zdatna vidnoviti rist vzhe cherez dva tizhni pislya zgoryannya Zahodami borotbi iz cim zlakom ye karantin obrobka vzuttya propolyuvannya poodinokih osobin obrobka selektivnimi gerbicidami velikih za plosheyu zarostej a takozh poyednannya rannogo skoshuvannya travi ta nastupnoyi obrobki gerbicidami Nadmirne vipasannya hudobi takozh prignichuye rist kuconizhki lisovoyi TaksonomiyaU zv yazku iz nadzvichajno shirokim arealom kuconizhka lisova utvoryuye bagato botanichnih form pidvidiv ta variyetetiv Za vidomostyami sajtu The Plant List dlya cogo vidu zareyestrovani nastupni subtaksoni z yakih bezzaperechno viznani lishe kilka pidvidiv Brachypodium sylvaticum var abyssinicum Hochst Chiov Brachypodium sylvaticum var asperum Hack Brachypodium sylvaticum var balcanicum Kit Brachypodium sylvaticum subsp creticum H Scholz amp Greuter pidvid endemichnij dlya ostrova Krit de vin zrostaye v ushelinah na visotah 1100 2100 m Cej pidvid viriznyayetsya znachno menshoyu visotoyu vid 20 do 50 sm Brachypodium sylvaticum subsp dumosum Vill Tzvelev Brachypodium sylvaticum var dumosum Vill Beck Brachypodium sylvaticum var formosanum Hayata Ohwi Brachypodium sylvaticum var gaditanum Talavera A Galan Brachypodium sylvaticum var glabratum Czeczott Brachypodium sylvaticum var glabrescens Coss amp Germ Brachypodium sylvaticum var glabrum Lej amp Courtois Brachypodium sylvaticum subsp glaucovirens Murb pidvid poshirenij u Seredzemnomor yi Brachypodium sylvaticum var glaucovirens Murb Stoj amp Stef Brachypodium sylvaticum subsp gracile Weigel Dumort Brachypodium sylvaticum var gracile Wiegel Keng Brachypodium sylvaticum var involutum Buse Jansen Brachypodium sylvaticum var kelungense Honda C C Hsu Brachypodium sylvaticum var khasianum Hook f Brachypodium sylvaticum subsp kurilense Prob Brachypodium sylvaticum var leiospicum Hara Brachypodium sylvaticum var longiaristatum Hook f Brachypodium sylvaticum subsp luzoniense Hack Brachypodium sylvaticum var luzoniense Hack Hara Brachypodium sylvaticum var miserum Thunb Koidz Brachypodium sylvaticum var multiflorum Willk Brachypodium sylvaticum var pilosum Post Brachypodium sylvaticum var prorepens Asch amp Graebn Brachypodium sylvaticum var psedodistachyum Hook f Brachypodium sylvaticum var pseudodistachyon Hook f Brachypodium sylvaticum var pseudopinnatum Chiov Brachypodium sylvaticum subsp pubescens Peterm Tzvelev Brachypodium sylvaticum var pubescens Gray Brachypodium sylvaticum var pubifolium Hitchc Jansen Brachypodium sylvaticum var scabrum Spenn Brachypodium sylvaticum subsp spryginii Tzvelev pidvid endemichnij dlya Krimskogo pivostrova Brachypodium sylvaticum var sylvaticum nominativnij pidvid sho zrostaye po vsomu arealu Brachypodium sylvaticum f villosum Hayek Brachypodium sylvaticum var villosum Spenn Brachypodium sylvaticum var wattii C B Clarke Hook f Krim togo dlya kuconizhki lisovoyi navodyat nastupni sinonimi Agropyron miserum Thunb Tanaka Agropyron nubigenum Nees ex Steud Nees ex Koord Agropyron sylvaticum Pollini Chevall Brachypodium barbinode Bercht amp Seidl Brachypodium fontanesii Nees ex Hook f Brachypodium formosanum Hayata Brachypodium gaditanum Talavera Brachypodium glabrum Candargy ex Koidz Brachypodium glaucovirens f intermedium Degen Brachypodium gracile var pubescens Peterm Brachypodium gracile f pubescens Peterm Brachypodium hayatanum Honda Brachypodium involutum Buse Brachypodium kelungense Honda Brachypodium kurilense Prob Prob Brachypodium laxum Bercht amp Seidl Brachypodium manschuricum Kitag Brachypodium miserum Koidz Brachypodium miserum subsp kurilense Prob Vorosch Brachypodium miserum var miserrimum Honda Brachypodium pinnatum var sylvaticum Huds St Yves Brachypodium pratense Keng ex Keng f Brachypodium pubescens Peterm Mussajev Brachypodium pubifolium Hitchc Brachypodium rigidulum Opiz amp Bercht Brachypodium sylvaticum var asperum Hack Brachypodium sylvaticum var balcanicum Kit Brachypodium sylvaticum subsp creticum H Scholz amp Greuter Brachypodium sylvaticum subsp dumosum Vill Tzvelev Brachypodium sylvaticum var dumosum Vill Beck Brachypodium sylvaticum var formosanum Hayata Ohwi Brachypodium sylvaticum var gaditanum Talavera A Galan Brachypodium sylvaticum var glabratum Czeczott Brachypodium sylvaticum var glabrescens Coss amp Germ Brachypodium sylvaticum var glabrum Lej amp Courtois Brachypodium sylvaticum var gracile Wiegel Keng Brachypodium sylvaticum var involutum Buse Jansen Brachypodium sylvaticum var kelungense Honda C C Hsu Brachypodium sylvaticum var khasianum Hook f Brachypodium sylvaticum subsp kurilense Prob Brachypodium sylvaticum var leiospicum Hara Brachypodium sylvaticum var longiaristatum Hook f Brachypodium sylvaticum subsp luzoniense Hack Brachypodium sylvaticum var luzoniense Hack Hara Brachypodium sylvaticum var miserum Thunb Koidz Brachypodium sylvaticum var multiflorum Willk Brachypodium sylvaticum var pilosum Post Brachypodium sylvaticum var prorepens Asch amp Graebn Brachypodium sylvaticum var psedodistachyum Hook f Brachypodium sylvaticum var pseudodistachyon Hook f Brachypodium sylvaticum subsp pubescens Peterm Tzvelev Brachypodium sylvaticum var pubescens Gray Brachypodium sylvaticum var pubifolium Hitchc Jansen Brachypodium sylvaticum var scabrum Spenn Brachypodium sylvaticum subsp spryginii Tzvelev Brachypodium sylvaticum f villosum Hayek Brachypodium sylvaticum var villosum Spenn Brachypodium sylvaticum var wattii C B Clarke Hook f Brachypodium wattii C B Clarke Brevipodium sylvaticum Huds A Love amp D Love Brevipodium sylvaticum var dumosum Vill P Silva amp Teles Bromus dumosus Vill Bromus gracilis Weigel Bromus pinnatus Oeder Bromus silvaticus J F Gmel Bromus sylvaticus Huds Pollich Bromus sylvaticus Huds Lyons Bromus triflorus Ehrh Elymus nubigenus Nees ex Steud A Love Festuca calamaria Sm Festuca misera Thunb Festuca nepalensis Steud Festuca pinnata var sylvatica Huds Huds Festuca sylvatica Huds Poa misera Thunb Koidz Poa quadriflora Moench ex Steud Poa remota Fr ex Nyman Poa sabauda Suter Polypogon miser Thunb Makino Schedonorus calamarius Sm P Beauv Triticum barbinode Tausch Triticum involutum Buse Miq Triticum nubigenum Steud Triticum sylvaticum Huds Moench Triticum teretiflorum Wibel Yak pokazuye cej spisok svogo chasu rizni doslidniki rozglyadali kuconizhku lisovu yak zhitnyak stokolos pirij kostricyu tonkonig i navit pshenicyu Harakterno sho vpershe cej vid buv opisanij same pid taksonomichno zastariloyu netochnoyu nazvoyu yak kostricya lisova Festuca sylvatica PrimitkiBrachypodium sylvaticum Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Korotkonizhka lisova Chervona kniga Respubliki Buryatiya ros Arhiv originalu za 9 lyutogo 2018 Procitovano 8 lyutogo 2018 Krasnaya kniga Irkutskoj oblasti 25 grudnya 2013 u Wayback Machine Pod nauch red O Yu Gajkova i dr Irkutsk OOO Izdatelstvo Vremya stranstvij 2010 S 147 ros Krasnaya kniga Vladimirskoj oblasti 9 lyutogo 2018 u Wayback Machine Administraciya Vladim obl Departament prirodopolzovaniya i ohrany okruzhayush sredy Gos avtonom uchrezhdenie Edinaya direkciya osobo ohran prir territorij Vladim obl R E Azbukina i dr Vladimir Tranzit IKS 2010 S 51 ros Krasnaya kniga Ivanovskoj oblasti T 2 Rasteniya i griby 9 lyutogo 2018 u Wayback Machine Pod red V A Isaeva Ivanovo IPK PresSto 2010 S 37 ros Krasnaya kniga Kirovskoj oblasti zhivotnye rasteniya griby 10 bereznya 2018 u Wayback Machine Pod red O G Baranovoj E P Lachohi V M Ryabova V N Sotnikova E M Tarasovoj L G Celishevoj Kirov OOO Kirovskaya oblastnaya tipografiya 2014 S 248 ros Krasnaya kniga Kostromskoj oblasti 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Pod red DPR Kostromskoj oblasti Kostroma 2009 S 60 ros Krasnaya kniga Krasnoyarskogo kraya T 2 Redkie i nahodyashiesya pod ugrozoj ischeznoveniya vidy dikorastushih rastenij i gribov 10 bereznya 2018 u Wayback Machine Otv red N V Stepanov Krasnoyarsk 2012 S 247 ros Krasnaya kniga prirody Leningradskoj oblasti T 2 Rasteniya i griby 3 kvitnya 2016 u Wayback Machine Otv red N N Cvelev Sankt Peterburg ANO NPO Mir i semya 2000 S 241 ros Krasnaya kniga Novgorodskoj oblasti 10 bereznya 2018 u Wayback Machine Otv red Yu E Vetkin D V Geltman E M Litvinova G Yu Konechnaya A L Mishenko Sankt Peterburg Izd vo DITON 2015 S 204 ros Krasnaya kniga Yaroslavskoj oblasti 10 bereznya 2018 u Wayback Machine Yaroslavl Akademiya 76 2015 S 82 ros Krasnaya kniga Pskovskoj oblasti 10 bereznya 2018 u Wayback Machine Pskov 2014 S 143 ros The Plant List Brachypodium sylvaticum spisok subtaksoniv angl The Plant List Brachypodium sylvaticum spisok sinonimiv angl