Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вегетативним розмноженням рослин називається безстатеве відтворення рослин із їх вегетативних частин, тобто з фрагментів талому, пагона, листка чи кореня. Вегетативне розмноження рослин, що здійснюється в культурі in vitro, називають мікроклональним розмноженням.
Найскладніших та найрізноманітніших форм воно досягає у вищих і особливо у квіткових рослин.
Способи вегетативного розмноження рослин
Існують три основні способи вегетативного розмноження в природних умовах:
- розмноження пагонами;
- розмноження бульбами й цибулинами;
- відокремленням частин материнського організму.
Здатність покритонасінних до інтенсивного вегетативного розмноження відіграла немалу роль у їх успішній конкуренції з голонасінними. У багатьох випадках вегетативне розмноження стало єдиною можливою формою репродукції, яка забезпечує розселення виду й збереження генофонду.
Між розвитком спеціалізованих органів вегетативного й статевого розмноження спостерігається ряд аналогій. І ті й інші утворюються в результаті індукції, яка сприймається листками і передається з допомогою хімічних стимулів відповідним частинам рослин. Після диференціації та росту в обох випадках наступає етап дозрівання. Морфологічно як квіти, так і бульби та цибулини є видозміненими пагонами.
При утворенні бульб і цибулин, як і при цвітінні, вегетативний ріст пригнічується. Усі головні етапи фотоперіодичної реакції при утворенні органів вегетативного розмноження також близькі до фотоперіодичних реакцій квітучих рослин.
Розмноження бульбами
Бульба є потовщеною здутою частиною стебла, яка складається з кількох міжвузлів здатність до утворення бульб формується в процесі онтогенезу поступово і проявляється після завершення ювенільного етапу. В процесі спочатку розвиваються столони — стебла зі зміненою (1-а фаза), а потім на них формуються бульби (2-а фаза).
Найсуттєвіший вплив на цей процес мають температура й тривалість світлового дня. При цьому частина рослин утворює бульби лише при короткому дні (КД), а частина — як при короткому, так і при довгому (ДД). Хімічний стимулятор бульбоутворення виробляється в листках і має гормональну природу. Вияснилося, що ауксини пригнічують бульбоутворення, гібереліни посилюють ріст столонів і, таким чином, сприяють росту бульб. Але найбільш позитивний вплив на формування бульб мають цитокініни. Згідно з М. Чайлахяном (1984), механізм гормональної індукції бульбоутворення у видів, які утворюють бульби при короткому дні, поділяється на 2 фази.
Спочатку з листків у нижні бруньки поступають абсцизини і гібереліни. Оскільки при КД співвідношення їх зсунуте в сторону переважання абсцизинів (АБК/ГА), то прискорений ріст столонів, викликаний гібереліном, гальмується.
Під час другої фази утворюються бульби, ріст яких регулюється більш високою концентрацією цитокініну в коренях і столонах по відношенню до ауксинів (ЦК/ІОК).
В умовах ДД при несприятливому для співвідношенні гормонів (у листках — ГА/АБК, в коренях — /ЦК) відбувається утворення й ріст коренів та столонів.
Таким чином, стимулом для бульбоутворення служить певне співвідношення ГА та АБК, яке впливає на 1-шу фазу.
Розвиток та ріст бульб підтримується надходженням до них продуктів фотосинтезу, які утворюються в листках. При цьому інтенсивність транспорту до бульб корелює з умістом у них ауксинів та гіберелінів, які створюють атрагуючу силу бульб. Власне тому при інтенсивному утворенні бульб затримується ріст надземних частин рослин.
Розмноження цибулинами
Цибулина утворюється в результаті вкорочення міжвузлів та іммобілізації вуглеводів в основі дуже молодих листків. Формування цибулин здійснюється при довгому дні. Регуляція цього процесу вивчена мало. Органами, що рецептують дію фотоперіоду, є листки.
Фотоперіодичний стимул може передаватися з одного пагона на інший лише при умові, що у другого пагона видалені листки. Коли пагони з листками зазнають дії різних фотоперіодів, то цибулину формує лише пагін, який знаходився на ДД. Стимулом утворення цибулини є певне співвідношення фітогормонів.
Вегетативне розмноження цибулинних рослин не так пов'язано з формуванням цибулини, як з утворенням на ній пазушних пагонів — майбутніх дочірніх цибулинок, «діток». Вони закладаються в період зимового спокою. ГА3, ІОК посилюють утворення пазушних бруньок. Такий самий ефект дають підвищення температури зимового зберігання цибулин або видалення квітконосного пагона.
При проходженні періоду спокою у цибулинних рослин ростові процеси повністю не зупиняються. Вихід із стану спокою прискорюється яровизацією. Стан спокою цибулин підтримується високим умістом АБК, а при проростанні рівень інгібіторів знижується, а ауксинів, цитокінінів, гіберелінів зростає. Гідразид малеїнової кислоти — один з інгібіторів росту при зберіганні бульб картоплі та цибулі.
Розмноження іншими способами
У дикоростучих деревних рослин широко поширене розмноження кореневими паростками, тобто відростанням при пошкодженні рослин сплячих бруньок у нижній частині стовбура (). Таке розмноження характерне для вишні, сливи, бузку, глоду, вільхи, берези та інших рослин.
Часто на пошкоджених коренях коло поверхні землі виникають , які розвиваються з адвентивних бруньок. Деякі види розмножуються кореневищами (пирій повзучий, м'ята перцева та інші). Кореневища є підземними стеблами, які ростуть горизонтально і мають дрібні плівчасті бурувато-коричневі листочки, бруньки, додаткові корені. Кореневище є і зимуючим органом і органом розмноження.
Зустрічається також розмноження надземними столонами (зеленчук, костяниця та ін.). Столони — це повзучі горизонтальні стебла, які стеляться по поверхні землі. Вони не є зимуючим органом. Від їх вузлів відходять додаткові корені, які разом із частиною стебла відокремлюються від материнського куща і таким чином утворюються нові рослини.
Надземні повзучі пагони — вуса є переходом від типових вертикальних стебел до кореневища. Так розмножуються суниці, полуниці, жовтець тощо.
Є група живородних рослин. У пазухах їх листків та в суцвіттях замість квіток утворюються маленькі, вкриті листками пагони, які, опадаючи з материнської рослини, вкорінюються.
Деякі рослини розмножуються гілками-відсадками, що вкорінюються на місці контакту пагона з ґрунтом.
Деякі способи вегетативного розмноження тісно пов'язані з процесами регенерації (живцювання, й ін.). Так, утворення виводкових бруньок (вівіпарія) може розглядатися як випадок соматичного ембріогенезу (каланхое).
Цей процес контролюється фотоперіодом.
Використання вегетативного розмноження в рослинництві
Розмноження живцями, щепленням та відсадками найчастіше застосовуються у рослинництві.
Відсадками
Пригинанням нижніх галузок і присипуванням їх землею отримують . Укорінений пагін морфологічно не відрізняється від інших.
Живцями
Використовують зимові безлисті та літні з листками живці, зелені листки (бегонія). Зимові живці беруть з однорічних, дво-, трирічних гілок. Найпридатніші молодші, однорічні живці після листопаду 30 см завдовжки. Зелені живці зрізають тоді, коли в стеблі відбувається приріст і вони остаточно не здерев'яніли. На поверхні зрізу утворюється плівка, під якою енергійно діляться клітини і пізніше утворюється калус. На калусі розвиваються корені, а пагони утворюються з бруньок живця.
Живці, взяті з різних ділянок рослин, мають різні властивості. Живці з плодоносної зони дають рослини, які швидше зацвітають, в порівнянні з рослинами з ювенільних живців.
Обробляючи живці різними ауксинами (ІОК, індолілмасляна, індолілпропіонова, трийодбензойна, α-нафтилоцтова кислоти), стимулюють коренеутворення у видів, живці яких без цього не вкорінюються.
Щепленнями
Розвиток живця значно прискорюється завдяки щепленню й використанню кореневої системи підщепи. При цьому прищепа зберігає свої властивості.
Рослину, на якій роблять щеплення, називають підщепою. Підщепу підбирають так, щоб вона мала певні цінні господарські якості — морозостійкість, сильний або карликовий ріст, довговічність, стійкість до хвороб тощо.
Є різні види щеплення (Проценко, 1978) — щеплення під кору, щеплення в розщеп, (щеплення однією брунькою-вічком), копулюванням, коли прищепа та підщепа мають однакову товщину.
Щеплення під кору у деревних порід проводять навесні, коли у рослин спостерігається велика активність камбію. Кора в цей час легко відокремлюється від деревини стебла. На підщепі роблять горизонтальний зріз на міжвузлі під стебловим вузлом. Потім кору надрізають у вертикальному напрямку вниз від зрізу й обережно відгинають край кори. Прищепу беруть у вигляді живця з 3-4 міжвузлями. На нижньому кінці міжвузля прищепи відрізають напівконус у вигляді язичка, який вставляють під кору підщепи так, щоб опукла сторона язичка була назовні. При цьому відігнуті кінці кори добре притискують і місце щеплення обв'язують плівкою.
Щеплення врозщеп застосовують у випадках, коли підщепа значно товща за прищепу. При цьому підщепу розколюють і в щілину вставляють живці прищепи, кінці яких загострюють клином. Місце щеплення замазують садовим варом і теж обв'язують. Цим способом щеплять як дерев'янисті, так і трав'янисті рослини.
Дуже часто застосовують — щеплення однією брунькою (вічком). При цьому бруньку вирізають із кусочком кори та деревини і прищеплюють на дичках. На підщепі роблять Т-подібний надріз, а вічко вставляють із так званим щитком, тобто з кусочком деревини та кори. Після того як щиток уставлено під кору, його притискують корою та обв'язують. Якщо прищепа та підщепа мають однакову товщину, застосовують копулювання. Для цього роблять навскісні зрізи на прищепі та підщепі, щоб вони щільно прилягали одна до одної. Такі навскісні зрізи роблять для того, щоб збільшити поверхню стикання прищепи та підщепи. Місце щеплення обв'язують і змащують садовим варом. Щеплення проводять навесні та восени, але воно можливе і в іншу пору року, що залежить від способу щеплення. Так, часто окулірують влітку сплячою брунькою, яка до початку зими зростається з підщепою і навесні наступного року починає ріст.
Зростання прищепи та підщепи відбувається наступним чином. Живі клітини коло поверхні зрізу, особливо клітини камбію, кори, судинних пучків, починають інтенсивно ділитися, заповнюють щілину проміжною тканиною. Через деякий час клітини прищепи та підщепи з'єднуються плазмодесмами, потім утворюються диференційовані клітини, які з'єднують провідні системи підщепи та прищепи.
Див. також
Джерела
- ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН [ 21 лютого 2016 у Wayback Machine.]
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (грудень 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vegetativnim rozmnozhennyam roslin nazivayetsya bezstateve vidtvorennya roslin iz yih vegetativnih chastin tobto z fragmentiv talomu pagona listka chi korenya Vegetativne rozmnozhennya roslin sho zdijsnyuyetsya v kulturi in vitro nazivayut mikroklonalnim rozmnozhennyam Korinci sho utvorilisya na vidlamanomu listku Najskladnishih ta najriznomanitnishih form vono dosyagaye u vishih i osoblivo u kvitkovih roslin Sposobi vegetativnogo rozmnozhennya roslinIsnuyut tri osnovni sposobi vegetativnogo rozmnozhennya v prirodnih umovah rozmnozhennya pagonami rozmnozhennya bulbami j cibulinami vidokremlennyam chastin materinskogo organizmu Zdatnist pokritonasinnih do intensivnogo vegetativnogo rozmnozhennya vidigrala nemalu rol u yih uspishnij konkurenciyi z golonasinnimi U bagatoh vipadkah vegetativne rozmnozhennya stalo yedinoyu mozhlivoyu formoyu reprodukciyi yaka zabezpechuye rozselennya vidu j zberezhennya genofondu Mizh rozvitkom specializovanih organiv vegetativnogo j statevogo rozmnozhennya sposterigayetsya ryad analogij I ti j inshi utvoryuyutsya v rezultati indukciyi yaka sprijmayetsya listkami i peredayetsya z dopomogoyu himichnih stimuliv vidpovidnim chastinam roslin Pislya diferenciaciyi ta rostu v oboh vipadkah nastupaye etap dozrivannya Morfologichno yak kviti tak i bulbi ta cibulini ye vidozminenimi pagonami Pri utvorenni bulb i cibulin yak i pri cvitinni vegetativnij rist prignichuyetsya Usi golovni etapi fotoperiodichnoyi reakciyi pri utvorenni organiv vegetativnogo rozmnozhennya takozh blizki do fotoperiodichnih reakcij kvituchih roslin Rozmnozhennya bulbami Bulba ye potovshenoyu zdutoyu chastinoyu stebla yaka skladayetsya z kilkoh mizhvuzliv zdatnist do utvorennya bulb formuyetsya v procesi ontogenezu postupovo i proyavlyayetsya pislya zavershennya yuvenilnogo etapu V procesi spochatku rozvivayutsya stoloni stebla zi zminenoyu 1 a faza a potim na nih formuyutsya bulbi 2 a faza Najsuttyevishij vpliv na cej proces mayut temperatura j trivalist svitlovogo dnya Pri comu chastina roslin utvoryuye bulbi lishe pri korotkomu dni KD a chastina yak pri korotkomu tak i pri dovgomu DD Himichnij stimulyator bulboutvorennya viroblyayetsya v listkah i maye gormonalnu prirodu Viyasnilosya sho auksini prignichuyut bulboutvorennya giberelini posilyuyut rist stoloniv i takim chinom spriyayut rostu bulb Ale najbilsh pozitivnij vpliv na formuvannya bulb mayut citokinini Zgidno z M Chajlahyanom 1984 mehanizm gormonalnoyi indukciyi bulboutvorennya u vidiv yaki utvoryuyut bulbi pri korotkomu dni podilyayetsya na 2 fazi Spochatku z listkiv u nizhni brunki postupayut abscizini i giberelini Oskilki pri KD spivvidnoshennya yih zsunute v storonu perevazhannya absciziniv ABK GA to priskorenij rist stoloniv viklikanij giberelinom galmuyetsya Pid chas drugoyi fazi utvoryuyutsya bulbi rist yakih regulyuyetsya bilsh visokoyu koncentraciyeyu citokininu v korenyah i stolonah po vidnoshennyu do auksiniv CK IOK V umovah DD pri nespriyatlivomu dlya spivvidnoshenni gormoniv u listkah GA ABK v korenyah CK vidbuvayetsya utvorennya j rist koreniv ta stoloniv Takim chinom stimulom dlya bulboutvorennya sluzhit pevne spivvidnoshennya GA ta ABK yake vplivaye na 1 shu fazu Rozvitok ta rist bulb pidtrimuyetsya nadhodzhennyam do nih produktiv fotosintezu yaki utvoryuyutsya v listkah Pri comu intensivnist transportu do bulb korelyuye z umistom u nih auksiniv ta gibereliniv yaki stvoryuyut atraguyuchu silu bulb Vlasne tomu pri intensivnomu utvorenni bulb zatrimuyetsya rist nadzemnih chastin roslin Rozmnozhennya cibulinami Cibulina utvoryuyetsya v rezultati vkorochennya mizhvuzliv ta immobilizaciyi vuglevodiv v osnovi duzhe molodih listkiv Formuvannya cibulin zdijsnyuyetsya pri dovgomu dni Regulyaciya cogo procesu vivchena malo Organami sho receptuyut diyu fotoperiodu ye listki Fotoperiodichnij stimul mozhe peredavatisya z odnogo pagona na inshij lishe pri umovi sho u drugogo pagona vidaleni listki Koli pagoni z listkami zaznayut diyi riznih fotoperiodiv to cibulinu formuye lishe pagin yakij znahodivsya na DD Stimulom utvorennya cibulini ye pevne spivvidnoshennya fitogormoniv Vegetativne rozmnozhennya cibulinnih roslin ne tak pov yazano z formuvannyam cibulini yak z utvorennyam na nij pazushnih pagoniv majbutnih dochirnih cibulinok ditok Voni zakladayutsya v period zimovogo spokoyu GA3 IOK posilyuyut utvorennya pazushnih brunok Takij samij efekt dayut pidvishennya temperaturi zimovogo zberigannya cibulin abo vidalennya kvitkonosnogo pagona Pri prohodzhenni periodu spokoyu u cibulinnih roslin rostovi procesi povnistyu ne zupinyayutsya Vihid iz stanu spokoyu priskoryuyetsya yarovizaciyeyu Stan spokoyu cibulin pidtrimuyetsya visokim umistom ABK a pri prorostanni riven ingibitoriv znizhuyetsya a auksiniv citokininiv gibereliniv zrostaye Gidrazid maleyinovoyi kisloti odin z ingibitoriv rostu pri zberiganni bulb kartopli ta cibuli Rozmnozhennya inshimi sposobami U dikorostuchih derevnih roslin shiroko poshirene rozmnozhennya korenevimi parostkami tobto vidrostannyam pri poshkodzhenni roslin splyachih brunok u nizhnij chastini stovbura Take rozmnozhennya harakterne dlya vishni slivi buzku glodu vilhi berezi ta inshih roslin Chasto na poshkodzhenih korenyah kolo poverhni zemli vinikayut yaki rozvivayutsya z adventivnih brunok Deyaki vidi rozmnozhuyutsya korenevishami pirij povzuchij m yata perceva ta inshi Korenevisha ye pidzemnimi steblami yaki rostut gorizontalno i mayut dribni plivchasti buruvato korichnevi listochki brunki dodatkovi koreni Korenevishe ye i zimuyuchim organom i organom rozmnozhennya Zustrichayetsya takozh rozmnozhennya nadzemnimi stolonami zelenchuk kostyanicya ta in Stoloni ce povzuchi gorizontalni stebla yaki stelyatsya po poverhni zemli Voni ne ye zimuyuchim organom Vid yih vuzliv vidhodyat dodatkovi koreni yaki razom iz chastinoyu stebla vidokremlyuyutsya vid materinskogo kusha i takim chinom utvoryuyutsya novi roslini Nadzemni povzuchi pagoni vusa ye perehodom vid tipovih vertikalnih stebel do korenevisha Tak rozmnozhuyutsya sunici polunici zhovtec tosho Ye grupa zhivorodnih roslin U pazuhah yih listkiv ta v sucvittyah zamist kvitok utvoryuyutsya malenki vkriti listkami pagoni yaki opadayuchi z materinskoyi roslini vkorinyuyutsya Deyaki roslini rozmnozhuyutsya gilkami vidsadkami sho vkorinyuyutsya na misci kontaktu pagona z gruntom Deyaki sposobi vegetativnogo rozmnozhennya tisno pov yazani z procesami regeneraciyi zhivcyuvannya j in Tak utvorennya vivodkovih brunok vivipariya mozhe rozglyadatisya yak vipadok somatichnogo embriogenezu kalanhoe Cej proces kontrolyuyetsya fotoperiodom Vikoristannya vegetativnogo rozmnozhennya v roslinnictviRozmnozhennya zhivcyami sheplennyam ta vidsadkami najchastishe zastosovuyutsya u roslinnictvi Vidsadkami Priginannyam nizhnih galuzok i prisipuvannyam yih zemleyu otrimuyut Ukorinenij pagin morfologichno ne vidriznyayetsya vid inshih Zhivcyami Dokladnishe Zhivcyuvannya Vikoristovuyut zimovi bezlisti ta litni z listkami zhivci zeleni listki begoniya Zimovi zhivci berut z odnorichnih dvo tririchnih gilok Najpridatnishi molodshi odnorichni zhivci pislya listopadu 30 sm zavdovzhki Zeleni zhivci zrizayut todi koli v stebli vidbuvayetsya pririst i voni ostatochno ne zderev yanili Na poverhni zrizu utvoryuyetsya plivka pid yakoyu energijno dilyatsya klitini i piznishe utvoryuyetsya kalus Na kalusi rozvivayutsya koreni a pagoni utvoryuyutsya z brunok zhivcya Zhivci vzyati z riznih dilyanok roslin mayut rizni vlastivosti Zhivci z plodonosnoyi zoni dayut roslini yaki shvidshe zacvitayut v porivnyanni z roslinami z yuvenilnih zhivciv Obroblyayuchi zhivci riznimi auksinami IOK indolilmaslyana indolilpropionova trijodbenzojna a naftiloctova kisloti stimulyuyut koreneutvorennya u vidiv zhivci yakih bez cogo ne vkorinyuyutsya Sheplennyami Dokladnishe Sheplennya botanika Rozvitok zhivcya znachno priskoryuyetsya zavdyaki sheplennyu j vikoristannyu korenevoyi sistemi pidshepi Pri comu prishepa zberigaye svoyi vlastivosti Roslinu na yakij roblyat sheplennya nazivayut pidshepoyu Pidshepu pidbirayut tak shob vona mala pevni cinni gospodarski yakosti morozostijkist silnij abo karlikovij rist dovgovichnist stijkist do hvorob tosho Ye rizni vidi sheplennya Procenko 1978 sheplennya pid koru sheplennya v rozshep sheplennya odniyeyu brunkoyu vichkom kopulyuvannyam koli prishepa ta pidshepa mayut odnakovu tovshinu Sheplennya pid koru u derevnih porid provodyat navesni koli u roslin sposterigayetsya velika aktivnist kambiyu Kora v cej chas legko vidokremlyuyetsya vid derevini stebla Na pidshepi roblyat gorizontalnij zriz na mizhvuzli pid steblovim vuzlom Potim koru nadrizayut u vertikalnomu napryamku vniz vid zrizu j oberezhno vidginayut kraj kori Prishepu berut u viglyadi zhivcya z 3 4 mizhvuzlyami Na nizhnomu kinci mizhvuzlya prishepi vidrizayut napivkonus u viglyadi yazichka yakij vstavlyayut pid koru pidshepi tak shob opukla storona yazichka bula nazovni Pri comu vidignuti kinci kori dobre pritiskuyut i misce sheplennya obv yazuyut plivkoyu Sheplennya vrozshep zastosovuyut u vipadkah koli pidshepa znachno tovsha za prishepu Pri comu pidshepu rozkolyuyut i v shilinu vstavlyayut zhivci prishepi kinci yakih zagostryuyut klinom Misce sheplennya zamazuyut sadovim varom i tezh obv yazuyut Cim sposobom sheplyat yak derev yanisti tak i trav yanisti roslini Duzhe chasto zastosovuyut sheplennya odniyeyu brunkoyu vichkom Pri comu brunku virizayut iz kusochkom kori ta derevini i prisheplyuyut na dichkah Na pidshepi roblyat T podibnij nadriz a vichko vstavlyayut iz tak zvanim shitkom tobto z kusochkom derevini ta kori Pislya togo yak shitok ustavleno pid koru jogo pritiskuyut koroyu ta obv yazuyut Yaksho prishepa ta pidshepa mayut odnakovu tovshinu zastosovuyut kopulyuvannya Dlya cogo roblyat navskisni zrizi na prishepi ta pidshepi shob voni shilno prilyagali odna do odnoyi Taki navskisni zrizi roblyat dlya togo shob zbilshiti poverhnyu stikannya prishepi ta pidshepi Misce sheplennya obv yazuyut i zmashuyut sadovim varom Sheplennya provodyat navesni ta voseni ale vono mozhlive i v inshu poru roku sho zalezhit vid sposobu sheplennya Tak chasto okuliruyut vlitku splyachoyu brunkoyu yaka do pochatku zimi zrostayetsya z pidshepoyu i navesni nastupnogo roku pochinaye rist Zrostannya prishepi ta pidshepi vidbuvayetsya nastupnim chinom Zhivi klitini kolo poverhni zrizu osoblivo klitini kambiyu kori sudinnih puchkiv pochinayut intensivno dilitisya zapovnyuyut shilinu promizhnoyu tkaninoyu Cherez deyakij chas klitini prishepi ta pidshepi z yednuyutsya plazmodesmami potim utvoryuyutsya diferencijovani klitini yaki z yednuyut providni sistemi pidshepi ta prishepi Div takozhVegetativne rozmnozhennya Vegetativni organiDzherelaVEGETATIVNE ROZMNOZhENNYa ROSLIN 21 lyutogo 2016 u Wayback Machine Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2013