Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костри́ця лучна або Вівсяниця лучна (Lolium pratense (Huds.) Darbysh. ) — багаторічна трав'яниста рослина, вид роду костриця (Festuca) родини тонконогові (Poaceae) або злакові.
| Костриця лучна | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Костриця (Festuca) |
| Вид: | Костриця лучна (F. pratensis) |
| Біноміальна назва | |
| Festuca pratensis Huds. 1762 | |
| Синоніми | |
| Festuca elatior auct. Amer | |
Поширення та екологія
Оригінальний ареал костриці охоплює Європу і Азію. Згодом рослина поширилась на території Близького Сходу, Америки, Австралії та Нової Зеландії і сьогодні використовується майже в усьому світі. В Україні вид широко поширений в заплавах річок, на лісових галявинах, біля доріг, на схилах балок і суходільних луках Лісостепу, в Степу трапляється менше.
Мезофіт, добре витримує перезволоження і затоплення талими водами до 2,0—3,0 місяців. Зимо- і морозостійка. Стійка до весняних та осінніх заморозків, але не стійка до посухи. Успішно росте на основних типах ґрунтів лісової і лісостепової зон, включаючи зволожені легкі і окультурені торф'яні та . Найпридатніші для костриці помірно вологі родючі суглинкові ґрунти.
Ботанічний опис
Багаторічна нещільнокущова верхова злакова трав'яниста рослина із прямостоячим стеблом 30—120 см заввишки. Листки вузькі, шириною 3—5 мм, плоскі, гладенькі, знизу світло-зелені, блискучі, біля основи листової пластинки є вушка, язичок дуже короткий (до 1 мм), зубчастий. Генеративні стебла облиствлені погано. Багато прикореневого листя.
Коренева система мичкувата, добре розвинена і проникає в ґрунт на глибину 160–180 см. Але основна маса коріння (більше 90 %) розміщена в шарі ґрунту 40 см.
Суцвіття — розлога волоть 6—20 см завдовжки (при достиганні стиснута), здебільшого пряма, з нижніми гілочками зібраними по 2 (3), з них більш довга з 1—4 (6) колосками, друга з 1—3 колосками. Колоски зелені або слабо фіолетові, лінійно-довгасті, довжиною до 15 мм, 3—10-квіткові. Нижні квіткові луски широколанцетні, 5—7 мм довжиною, голі, на верхівці гострі, але без ості. Плід — зернівка, насіння світло-зелене, швидко обсипається при достиганні. Маса 1000 насінин — близько 2 г.
Цвіте в травні-червні, дозріває в липні-серпні. Анемофіл.
Значення і застосування
Широко використовується в культурі, цінна кормова культура лісостепових, поліських та західних районів України. Цінний компонент травосумішей (з конюшиною червоною і тимофіївкою лучною), які використовують для поліпшення природних угідь та створення культурних пасовищ та сіножатей короткострокового і довгострокового використання. Вирізняється високою кормовою цінністю, за кормовими властивостями стоїть вище тимофіївки, також краще відростає після скошування і випасання. У травостої тримається 6—8 і більше років. Як самостійна культура використовується в основному на насіння.
Відростає в другій половині квітня, придатна для пасіння на початку, для укосу — наприкінці травня. У вологих умовах за сезон формує 2—3 укоси урожайністю 230–315 ц/га. У рік сівби росте повільно, повного розвитку досягає на 2—3-й рік життя. В 100 кг трави міститься 21—26 кормових одиниць, у сіні — 53—55 кормових одиниць і до 4 кг перетравного протеїну. Урожайність сіна сягає 50—80 ц/га, при зрошуванні й удобрюванні зростає до 120 ц/га. Урожайність насіння — від 4 до 8 ц/га.
Примітки
- GRIN Taxonomy for Plants [ 8 листопада 2004 у Wayback Machine.](англ.)
- Довідник назв рослин України
- Ботаническое описание с/х культуры [ 19 квітня 2014 у Wayback Machine.] в Агроэкологическом атласе России и сопредельных стран(рос.)
- Ботаническое описание [ 19 квітня 2014 у Wayback Machine.] в Агроэкологическом атласе России и сопредельных стран(рос.)
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 18 квітня 2014.
Посилання
- Кормовиробництво // Зінченко О. І. — Навчальне видання. — 2-е вид., доп. і перероб. — К.: Вища освіта, 2005. — 448 с.: іл. [ 2 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Атлас сосудистых растений России и сопредельных стран [ 9 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostri cya luchna abo Vivsyanicya luchna Lolium pratense Huds Darbysh bagatorichna trav yanista roslina vid rodu kostricya Festuca rodini tonkonogovi Poaceae abo zlakovi Kostricya luchnaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Pidrodina Mitlicevidni Pooideae Rid Kostricya Festuca Vid Kostricya luchna F pratensis Binomialna nazvaFestuca pratensis Huds 1762SinonimiFestuca elatior auct Amer Schedonorus pratensis Huds P Beauv Festuca pratensis Huds Poshirennya ta ekologiyaOriginalnij areal kostrici ohoplyuye Yevropu i Aziyu Zgodom roslina poshirilas na teritoriyi Blizkogo Shodu Ameriki Avstraliyi ta Novoyi Zelandiyi i sogodni vikoristovuyetsya majzhe v usomu sviti V Ukrayini vid shiroko poshirenij v zaplavah richok na lisovih galyavinah bilya dorig na shilah balok i suhodilnih lukah Lisostepu v Stepu traplyayetsya menshe Mezofit dobre vitrimuye perezvolozhennya i zatoplennya talimi vodami do 2 0 3 0 misyaciv Zimo i morozostijka Stijka do vesnyanih ta osinnih zamorozkiv ale ne stijka do posuhi Uspishno roste na osnovnih tipah gruntiv lisovoyi i lisostepovoyi zon vklyuchayuchi zvolozheni legki i okultureni torf yani ta Najpridatnishi dlya kostrici pomirno vologi rodyuchi suglinkovi grunti Botanichnij opisBagatorichna neshilnokushova verhova zlakova trav yanista roslina iz pryamostoyachim steblom 30 120 sm zavvishki Listki vuzki shirinoyu 3 5 mm ploski gladenki znizu svitlo zeleni bliskuchi bilya osnovi listovoyi plastinki ye vushka yazichok duzhe korotkij do 1 mm zubchastij Generativni stebla oblistvleni pogano Bagato prikorenevogo listya Koreneva sistema michkuvata dobre rozvinena i pronikaye v grunt na glibinu 160 180 sm Ale osnovna masa korinnya bilshe 90 rozmishena v shari gruntu 40 sm Sucvittya rozloga volot 6 20 sm zavdovzhki pri dostiganni stisnuta zdebilshogo pryama z nizhnimi gilochkami zibranimi po 2 3 z nih bilsh dovga z 1 4 6 koloskami druga z 1 3 koloskami Koloski zeleni abo slabo fioletovi linijno dovgasti dovzhinoyu do 15 mm 3 10 kvitkovi Nizhni kvitkovi luski shirokolancetni 5 7 mm dovzhinoyu goli na verhivci gostri ale bez osti Plid zernivka nasinnya svitlo zelene shvidko obsipayetsya pri dostiganni Masa 1000 nasinin blizko 2 g Cvite v travni chervni dozrivaye v lipni serpni Anemofil Znachennya i zastosuvannyaShiroko vikoristovuyetsya v kulturi cinna kormova kultura lisostepovih poliskih ta zahidnih rajoniv Ukrayini Cinnij komponent travosumishej z konyushinoyu chervonoyu i timofiyivkoyu luchnoyu yaki vikoristovuyut dlya polipshennya prirodnih ugid ta stvorennya kulturnih pasovish ta sinozhatej korotkostrokovogo i dovgostrokovogo vikoristannya Viriznyayetsya visokoyu kormovoyu cinnistyu za kormovimi vlastivostyami stoyit vishe timofiyivki takozh krashe vidrostaye pislya skoshuvannya i vipasannya U travostoyi trimayetsya 6 8 i bilshe rokiv Yak samostijna kultura vikoristovuyetsya v osnovnomu na nasinnya Vidrostaye v drugij polovini kvitnya pridatna dlya pasinnya na pochatku dlya ukosu naprikinci travnya U vologih umovah za sezon formuye 2 3 ukosi urozhajnistyu 230 315 c ga U rik sivbi roste povilno povnogo rozvitku dosyagaye na 2 3 j rik zhittya V 100 kg travi mistitsya 21 26 kormovih odinic u sini 53 55 kormovih odinic i do 4 kg peretravnogo proteyinu Urozhajnist sina syagaye 50 80 c ga pri zroshuvanni j udobryuvanni zrostaye do 120 c ga Urozhajnist nasinnya vid 4 do 8 c ga PrimitkiGRIN Taxonomy for Plants 8 listopada 2004 u Wayback Machine angl Dovidnik nazv roslin Ukrayini Botanicheskoe opisanie s h kultury 19 kvitnya 2014 u Wayback Machine v Agroekologicheskom atlase Rossii i sopredelnyh stran ros Botanicheskoe opisanie 19 kvitnya 2014 u Wayback Machine v Agroekologicheskom atlase Rossii i sopredelnyh stran ros Arhiv originalu za 19 kvitnya 2014 Procitovano 18 kvitnya 2014 PosilannyaKormovirobnictvo Zinchenko O I Navchalne vidannya 2 e vid dop i pererob K Visha osvita 2005 448 s il 2 bereznya 2016 u Wayback Machine Atlas sosudistyh rastenij Rossii i sopredelnyh stran 9 kvitnya 2015 u Wayback Machine ros