Золотники

Золотники́ — село в Україні, у Золотниківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа.

село Золотники
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Золотниківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040190010023959
Основні дані
Засноване	1485
Населення	1 789
Площа	5,743 км²
Густота населення	311.51 осіб/км²
Поштовий індекс	48115
Телефонний код	+380 3551
Географічні дані
Географічні координати	49°17′18″ пн. ш. 25°23′01″ сх. д. / 49.28833° пн. ш. 25.38361° сх. д. / 49.28833; 25.38361Координати: 49°17′18″ пн. ш. 25°23′01″ сх. д. / 49.28833° пн. ш. 25.38361° сх. д. / 49.28833; 25.38361
Водойми	Стрипа
Відстань до районного центру	43 км
Місцева влада
Адреса ради	48115, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Золотники, вул. Містечко, буд 25
Карта
Золотники
Золотники
Мапа
Золотники у Вікісховищі

Золотниківський замок на мапа Фрідріха фон Міґа

Поштове відділення — Золотниківське. До 2015 центр сільської ради. Від вересня 2015 року — центр Золотниківської сільської громади.

До Золотників приєднані хутори Дубники, Млаки, Янова Долина. Відстань до Тернополя - 43 км.

Населення

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, у селі проживають 1789 осіб. Мовний склад населення був таким:

Мова	Число осіб	Відсоток
українська	1783	99,66
російська	5	0,28
вірменська	1	0,06

Історія

Поблизу Золотників виявлені римські монети та археологічні пам'ятки давньоруської культури.

Перша писемна згадка — 28 листопада 1435 р. 1485 р. населеному пункту з ініціативи П. Золотницького надано права міста.

Наприкінці 15 — на початку 16 століть родина Вільчеків збудувала замок. Через Золотники пролягав торговий шлях, який вів із Прикарпаття і Західного Поділля на схід.

1581 р. Золотники — власність Я. і П. Вільчеків. 1624 р. кримські татари зруйнували фортецю і спалили місто. У 1648 році Золотниківський замок здобули козацько-селянські загони Б. Хмельницького.

1785–1786 р. у Золотниках був маєток галицького каштеляна . У II половині 19 століття маєток у Золотниках — власність .

Перша письмова згадка про школу в Золотниках належить до 1864 року. Автором цього документа був вчитель-керівник школи в Золотниках, дідусь Богдана і Левка Лепких – Теодор Лепкий (1805-1876).

Діяли «Просвіта», «Союз українок» та інші українські товариства.

Після 1935 р. містечко було центром гміни Золотники. ^[]

Від січня 1940 до 30 грудня 1962 — відповідно до «Указу Президії ВР УРСР» — .

Від 5 липня 1941 до 21 липня 1944 Золотники — під німецько-нацистською окупацією.

У 1961—1962 роках тут діяла Українська національна партія

До 1984 року Золотники зберігали статус міста, у 1984-1991 рр. мали статус селища міського типу, очевидно через повільне зменшення чисельності населення. З 1991 року Золотники є селом.

Пам'ятки

• костел святого Станіслава (1872; мурований, у стані руїни)
• церква Святого Апостола Луки (1891; мурована).

Пам'ятники

Споруджено пам'ятники:

• Невідомому солдатові (1961)
• Героєві Радянського Союзу М. Мокрому (1967)
• насипана символічна могила воїнам УПА (1993).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, МП «Фортуна» та ТзОВ «Золотники-Агро».

Відомі люди

Народилися

•  — український журналіст і громадський діяч
• Гнат Галька — священик ГКЦ, громадсько-політичний діяч
• С. П'ятничка — співак.
• Рудик Володимир Володимирович — український військовик.

У місцевій школі навчалися нині доктори економічних наук:

• Степан Дусановський
• Микола Сивульський
• Іван Фаріон;
• О. Я. Пекельний.

Працювали, проживали

• Сильвестр Лепкий — український письменник, священик УГКЦ, громадсько-політичний, культурний діяч. Батько Богдана, Миколи та Левка Лепких.
• Марія Орлик —українська громадська діячка, заступник голови РМ УРСР
• Петро Орлик — український літературознавець, педагог, письменник.
• Перебував Р. Смик.
• Щесюк Тамара Михайлівна — депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.

Парламентські посли від Золотників

Послами до Галицького сейму від Золотників були:

• 1-го скликання (входили до округу Теребовля — Золотники) — греко-католицький парох у Бучачі, москвофіл о. Михаїл Курилович
• 4-го скликання — о. Порфирій Мандичевський.

Галерея

Руїни костелу Святого Станіслава

• Народний дім (Dom Ludowy) в Золотниках (1937)

  Церква Святого Апостола Луки
• Костел Святого Станіслава
• Адмінбудівля
• Річка Стрипа біля села

Примітки

1. Akta grodzkie i ziemskie [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]. — T. XII. — S. 4. — № 47. (лат.)
2. Золотниківська загальноосвітна школа I-III cтупенів Золотниківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області - вітаємо на офіційному веб-сайті. zlt.school.org.ua. Процитовано 29 березня 2024.
3. . web.archive.org. 20 листопада 2015. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 29 березня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
4. До нових перемог. — Бучач, 1965. — № 1. — С. 1.
5. . Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 5 березня 2021.
6. Мазурак Я. І. Боднарович Осип [ 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — .
7. На Тернопільщині провели в останню путь бійця, котрий загинув на Луганщині. Новини Тернополя і області - За Збручем (ua) . 24 серпня 2020. Процитовано 29 березня 2024.
8. Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль : Тернограф, 2012. — С. 253. — .
9. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — іл. — С. 104. — (Львівська сотня). — .
10. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 104; 147.
11. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 109.

Джерела

• Бойко В. Золотники // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 659. — .
• Złotniki (2), wś, pow. podhajecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 641. (пол.). — S. 641. (пол.)

Посилання

• Погода в Золотниках [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]