Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття застаріла Будь ласка допоможіть Вікіпедії додавши до неї інформацію з енциклопедичного видання Тернопільщина І

Васильківці (Чортківський район)

Васильківці (Чортківський район)
Ця стаття застаріла. Будь ласка, допоможіть Вікіпедії, додавши до неї інформацію з енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл». (червень 2017)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Васильківці.

Васи́льківці — село в Україні, у Васильковецькій сільській громаді Чортківського району Тернопільської області.. Розташоване на півночі району на правому березі річки Кривенька. До Васильківців приєднано село Юрківці та хутір Глибока Долина. Хутір Безодна виключений із облікових даних у зв'язку з переселенням жителів.

село Васильківці
image
Прапор
image
Церква Різдва Пресвятої Богородиці, колишній костел
Церква Різдва Пресвятої Богородиці, колишній костел
Країна image Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Васильковецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA61060090010056450
Основні дані
Засноване 1573
Населення 1 371
Територія 29.330 км²
Густота населення 46.74 осіб/км²
Поштовий індекс 48257
Телефонний код +380 3557
Географічні дані
Географічні координати 49°05′40″ пн. ш. 26°04′18″ сх. д. / 49.09444° пн. ш. 26.07167° сх. д. / 49.09444; 26.07167Координати: 49°05′40″ пн. ш. 26°04′18″ сх. д. / 49.09444° пн. ш. 26.07167° сх. д. / 49.09444; 26.07167
Найближча залізнична станція Васильківці (зупинний пункт)
Відстань до
залізничної станції 		0 км
Місцева влада
Адреса ради 48257, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Васильківці, вул. Незалежності, буд. 54
Карта
image
image
Васильківці
image
image
Васильківці
Мапа

image Васильківці у Вікісховищі

Від вересня 2015 року — центр Васильковецької сільської громади.

Населення — 1340 осіб (2003).

Історія

Перша писемна згадка — 1573.

Назва походить, імовірно, від імені теребовельського князя Василька, який, за переказами, лікував рани у місцевих цілющих джерелах; за іншою версією – від прізвища українського шляхтича, власника села Богдана Васильківського, на межі 16–17 ст.

У 1620 р. власники Сидорівського замку Каліновські (брати Єжі, Адам і Марцін) напали на маєток братів Васильківських (Івана, Клима, Юрія), через що судилися з князем Чарторийським – сеньйором скривдженого. Крім Васильківського, у селі мали власність Боярські, Рогальські, Шумлянські (найвідомішим представником останніх був єпископ Йосиф Шумлянський).

У 1672–1699 рр. Васильківці – прикордонний із Польщею населений пункт Туреччини. Після 1-го поділу Речі Посполитої з 1772 р. село передали Австрії (Заліщицький циркул, від 1816 р. – Чортківський).

Протягом 1863–1914 рр. Васильківці – Гусятинського повіту. У 1874 р. священик О. Каритко створив “Братство тверезості”.

У 1884 р. відкрита Залізниця Станиславів — Гусятин зі станцією в селі.

У 1890-х рр. розпочалась еміґрація жителів села до Північної Америки; першими до Канади виїхали васильківчани І. Барабаш і А. Каракоцюк. Найчисленнішою українська діаспора з Васильківців була у канадській провінції Манітоба.

Протягом 1889-92 років польський вчений Готфрид Оссовський виявив неподалік Васильківців залишки 2-х поселень трипільської культури та 2 — давньоруських часів, знайдено монети перших століть н. е.

У листопаді 1918 р. у Васильківцях проголошено владу ЗУНР. Багато чоловіків, які служили в австрійській армії, вступили в УГА, зокрема офіцер Микола Рибак (1890–р. смерті нев.). У липні 1919 р. через село проходили або були тут на постої 6-а Равська, 10-а Яворівська, 18-а Тернопільська, 21 бригада новоствореного 4 корпусу УГА, автодивізіон і два бронепоїзди. На місцевому кладовищі похований сотник УГА Титаренко, який у 1920 р. помер від тифу.

Восени 1920 р. у Васильківцях встановлено польську владу. Протягом 1921–1939 рр. село – Копичинецького повіту Тернопільського воєводства. Діяли філії товариств «Просвіта», «Сокіл» (від 1932), «Союз українок», «Сільський господар», кооператива, 2 млини, цегельня, молочарня. У міжвоєнний період зі села виїхали в Канаду, Арґентину, Австралію, за офіційними даними, 750 осіб. У середині 1930-х рр. збудована двоповерхова шестикласна школа, в якій навчали польською мовою.

Після 17 вересня 1939 р. у Васильківцях встановлена радянська влада. Із січня 1940 р. до травня 1963 р. село належало до Гусятинського району.

Від 6 липня 1941 р. до 23 березня 1944 р. Васильківці – під нацистською окупацією. В роки німецькорадянської війни до Червоної армії з села мобілізовано 278 чоловіків, з яких 86 не повернулися додому. 19 вересня 1945 р. у лісі біля села в перестрілці з підрозділом НКДБ загинув вояк УПА “Кармелюк”; іншому повстанцеві пощастило добратися до криївки, вбивши при цьому чотирьох більшовиків.

Під час національно-визвольної боротьби українського народу середини 20 ст. репресовано понад 200 васильківчан; 68 були засуджені й ув’язнені до різних термінів у тюрмах, концтаборах; 58 родин насильно вивезені у Сибір. За волю України в УПА загинули 62 місцевих жителі. За даними книги “Реабілітовані історією. Тернопільська область. Книга Друга” (Тернопіль, 2012) репресій зазнали 102 особи. У повоєнний час до села приїхали 36 українських родин, депортованих із українських етнічних земель у Польщі.

Від травня 1963 р. до січня 1965 р. Васильківці належали до Чортківського району; 1965—2020 — село Гусятинського району, з 2021 — село Чортківського району. У 1992 р. тут почали господарювати перші фермери Володимир Коваль та Іван Гута.

Селянське (фермерське) науково-виробниче господарство “Коваль” спеціалізується на вирощуванні елітного насіння картоплі та зернових культур, у господарстві на постійній основі працюють 130 осіб.

17 квітня 1992 р. Іван і Клавдія Гути створили селянсько-фермерське науково-виробниче господарство “Мрія".

29 серпня 2011 року в селі проводився парад вишиванок, на якому виступали відомі українські гурти та виконавці — ТІК, Злата Огневич та Ніна Матвієнко.

У 2015 році село ввійшло у склад та стало центром Васильковецької територіальної громади.

На початку 2024 року військовий із села Ігор Рибак отримав відзнаку «Золотий хрест» від Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610205, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

Релігія

Пам'ятки

image
Пам'ятний знак (хрест) на честь скасування панщини.

Споруджено пам'ятники на честь:

  • скасування панщини (1898; мурований),
  • заснування Братства тверезості (1925),
  • Незалежності України (1994; скульптор Іван Мулярчук, архітектор С. Ярема),
  • полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1965),
  • насипана символічна могила УСС (1990),
  • пам'ятна плита-книга присвячена М. Оренчуку, провіднику повстанського руху та усім односельчанам, які віддали своє життя за рідну землю (2017).


Пам'ятник незалежності

Щойно виявлена пам'ятка історії.

Робота скульптора Івана Мулярчука та архітектора С. Яреми (1994 р.).

Висота: хреста — 6 м, скульптури — 4 м.

Пам'ятки природи

Соціальна сфера

Діють спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, дошкільний заклад, комплекс відкритих площинних спортивних споруд «Поділля», 2 фермерських господарства.

Здоров'я, спорт

Є стадіон «Поділля», діє ФК «Поділля», який з 2019 року грає в обласній першості, а у сезоні 2021 бере участь у вищій лізі Чемпіонату Тернопільської області з футболу.

Відомі люди

Народилися

  • Василь Горбоватий — лікар, краєзнавець, публіцист.
  • Іван Гута — український підприємець у сфері сільського господарства, Герой України.
  • Микола Кучмій  — поет, краєзнавець, публіцист, бард, самодіяльний художник.
  • Микола Оренчук — надрайонний провідник боївок ОУН-УПА, повстанський поет
  • Віра Томчишин — головний зоотехнік колгоспу, депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань.
  •  — голова фермерського господарства "Ковалівське нове", кавалер ордена «За заслуги».
  • Коваль Володимир Михайлович - меценат, заступник голови СФНВГ «Коваль», кавалер ордена "За заслуги" III ступеня.
  • Коваль Олег Володимирович - голова СФНВГ "Коваль".

Проживають

Світлини

  • image
    В'їзд у село
  • image
    Церква Різдва Пресвятої Богородиці (XIX ст.), колишній костел
  • image
    Центральна вулиця
  • image
    Трибуна стадіону "Поділля"

Див. також

Примітки

  1. ТІК, Злата Огнєвич і Ніна Матвієнко заспівали в селі на 500 хат на Тернопільщині [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Погляд. — 2011. — 29 серпня.
  2. Воїн з Васильковецької територіальної громади отримав нагороду «Золотий Хрест». vasylkovecka-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 8 лютого 2024.
  3. . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  4. . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  5. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 року № 112.
  6. . Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
  7. Вища ліга [ 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
  8. . Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 4 лютого 2020.
  9. Відомого фермера з Тернопільщини Президент нагородив орденом. TeNews (англ.). Процитовано 12 квітня 2023.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya zastarila Bud laska dopomozhit Vikipediyi dodavshi do neyi informaciyu z enciklopedichnogo vidannya Ternopilshina Istoriya mist i sil cherven 2017 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vasilkivci Vasi lkivci selo v Ukrayini u Vasilkoveckij silskij gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na pivnochi rajonu na pravomu berezi richki Krivenka Do Vasilkivciv priyednano selo Yurkivci ta hutir Gliboka Dolina Hutir Bezodna viklyuchenij iz oblikovih danih u zv yazku z pereselennyam zhiteliv selo VasilkivciPraporCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici kolishnij kostelCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici kolishnij kostelKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Chortkivskij rajonGromada Vasilkovecka silska gromadaKod KATOTTG UA61060090010056450Osnovni daniZasnovane 1573Naselennya 1 371Teritoriya 29 330 km Gustota naselennya 46 74 osib km Poshtovij indeks 48257Telefonnij kod 380 3557Geografichni daniGeografichni koordinati 49 05 40 pn sh 26 04 18 sh d 49 09444 pn sh 26 07167 sh d 49 09444 26 07167 Koordinati 49 05 40 pn sh 26 04 18 sh d 49 09444 pn sh 26 07167 sh d 49 09444 26 07167Najblizhcha zaliznichna stanciya Vasilkivci zupinnij punkt Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 0 kmMisceva vladaAdresa radi 48257 Ternopilska obl Chortkivskij r n s Vasilkivci vul Nezalezhnosti bud 54KartaVasilkivciVasilkivciMapa Vasilkivci u Vikishovishi Vid veresnya 2015 roku centr Vasilkoveckoyi silskoyi gromadi Naselennya 1340 osib 2003 IstoriyaPersha pisemna zgadka 1573 Nazva pohodit imovirno vid imeni terebovelskogo knyazya Vasilka yakij za perekazami likuvav rani u miscevih cilyushih dzherelah za inshoyu versiyeyu vid prizvisha ukrayinskogo shlyahticha vlasnika sela Bogdana Vasilkivskogo na mezhi 16 17 st U 1620 r vlasniki Sidorivskogo zamku Kalinovski brati Yezhi Adam i Marcin napali na mayetok brativ Vasilkivskih Ivana Klima Yuriya cherez sho sudilisya z knyazem Chartorijskim senjorom skrivdzhenogo Krim Vasilkivskogo u seli mali vlasnist Boyarski Rogalski Shumlyanski najvidomishim predstavnikom ostannih buv yepiskop Josif Shumlyanskij U 1672 1699 rr Vasilkivci prikordonnij iz Polsheyu naselenij punkt Turechchini Pislya 1 go podilu Rechi Pospolitoyi z 1772 r selo peredali Avstriyi Zalishickij cirkul vid 1816 r Chortkivskij Protyagom 1863 1914 rr Vasilkivci Gusyatinskogo povitu U 1874 r svyashenik O Karitko stvoriv Bratstvo tverezosti U 1884 r vidkrita Zaliznicya Stanislaviv Gusyatin zi stanciyeyu v seli U 1890 h rr rozpochalas emigraciya zhiteliv sela do Pivnichnoyi Ameriki pershimi do Kanadi viyihali vasilkivchani I Barabash i A Karakocyuk Najchislennishoyu ukrayinska diaspora z Vasilkivciv bula u kanadskij provinciyi Manitoba Protyagom 1889 92 rokiv polskij vchenij Gotfrid Ossovskij viyaviv nepodalik Vasilkivciv zalishki 2 h poselen tripilskoyi kulturi ta 2 davnoruskih chasiv znajdeno moneti pershih stolit n e U listopadi 1918 r u Vasilkivcyah progolosheno vladu ZUNR Bagato cholovikiv yaki sluzhili v avstrijskij armiyi vstupili v UGA zokrema oficer Mikola Ribak 1890 r smerti nev U lipni 1919 r cherez selo prohodili abo buli tut na postoyi 6 a Ravska 10 a Yavorivska 18 a Ternopilska 21 brigada novostvorenogo 4 korpusu UGA avtodivizion i dva bronepoyizdi Na miscevomu kladovishi pohovanij sotnik UGA Titarenko yakij u 1920 r pomer vid tifu Voseni 1920 r u Vasilkivcyah vstanovleno polsku vladu Protyagom 1921 1939 rr selo Kopichineckogo povitu Ternopilskogo voyevodstva Diyali filiyi tovaristv Prosvita Sokil vid 1932 Soyuz ukrayinok Silskij gospodar kooperativa 2 mlini cegelnya molocharnya U mizhvoyennij period zi sela viyihali v Kanadu Argentinu Avstraliyu za oficijnimi danimi 750 osib U seredini 1930 h rr zbudovana dvopoverhova shestiklasna shkola v yakij navchali polskoyu movoyu Pislya 17 veresnya 1939 r u Vasilkivcyah vstanovlena radyanska vlada Iz sichnya 1940 r do travnya 1963 r selo nalezhalo do Gusyatinskogo rajonu Vid 6 lipnya 1941 r do 23 bereznya 1944 r Vasilkivci pid nacistskoyu okupaciyeyu V roki nimeckoradyanskoyi vijni do Chervonoyi armiyi z sela mobilizovano 278 cholovikiv z yakih 86 ne povernulisya dodomu 19 veresnya 1945 r u lisi bilya sela v perestrilci z pidrozdilom NKDB zaginuv voyak UPA Karmelyuk inshomu povstancevi poshastilo dobratisya do kriyivki vbivshi pri comu chotiroh bilshovikiv Pid chas nacionalno vizvolnoyi borotbi ukrayinskogo narodu seredini 20 st represovano ponad 200 vasilkivchan 68 buli zasudzheni j uv yazneni do riznih terminiv u tyurmah konctaborah 58 rodin nasilno vivezeni u Sibir Za volyu Ukrayini v UPA zaginuli 62 miscevih zhiteli Za danimi knigi Reabilitovani istoriyeyu Ternopilska oblast Kniga Druga Ternopil 2012 represij zaznali 102 osobi U povoyennij chas do sela priyihali 36 ukrayinskih rodin deportovanih iz ukrayinskih etnichnih zemel u Polshi Vid travnya 1963 r do sichnya 1965 r Vasilkivci nalezhali do Chortkivskogo rajonu 1965 2020 selo Gusyatinskogo rajonu z 2021 selo Chortkivskogo rajonu U 1992 r tut pochali gospodaryuvati pershi fermeri Volodimir Koval ta Ivan Guta Selyanske fermerske naukovo virobniche gospodarstvo Koval specializuyetsya na viroshuvanni elitnogo nasinnya kartopli ta zernovih kultur u gospodarstvi na postijnij osnovi pracyuyut 130 osib 17 kvitnya 1992 r Ivan i Klavdiya Guti stvorili selyansko fermerske naukovo virobniche gospodarstvo Mriya 29 serpnya 2011 roku v seli provodivsya parad vishivanok na yakomu vistupali vidomi ukrayinski gurti ta vikonavci TIK Zlata Ognevich ta Nina Matviyenko U 2015 roci selo vvijshlo u sklad ta stalo centrom Vasilkoveckoyi teritorialnoyi gromadi Na pochatku 2024 roku vijskovij iz sela Igor Ribak otrimav vidznaku Zolotij hrest vid Golovnokomanduvacha Zbrojnih sil Ukrayini Valeriya Zaluzhnogo PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 610205 roztashovana u primishenni budinku kulturi Rezultatizareyestrovano 958 viborciv yavka 67 64 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 35 98 za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 15 26 za Golos 15 11 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Mikola Lyushnyak samovisuvannya 32 76 za Igorya Sopelya Sluga narodu 24 14 za Volodimira Bliharya Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 12 85 Religiyacerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici seredina XIX stolittya murovana pereobladnana z kostelu PCU cerkva Rizdva Prechistoyi Divi Mariyi 1936 murovana UGKC kaplicya 1913 figura Bozhoyi Materi 19 stolittya 1998 restavrovana i perebudovana na kaplicyu kaplicya na chest svyatogo Velikomuchenika Yuriya 2019 Pam yatkiPam yatnij znak hrest na chest skasuvannya panshini Sporudzheno pam yatniki na chest skasuvannya panshini 1898 murovanij zasnuvannya Bratstva tverezosti 1925 Nezalezhnosti Ukrayini 1994 skulptor Ivan Mulyarchuk arhitektor S Yarema poleglim u nimecko radyanskij vijni voyinam odnoselcyam 1965 nasipana simvolichna mogila USS 1990 pam yatna plita kniga prisvyachena M Orenchuku providniku povstanskogo ruhu ta usim odnoselchanam yaki viddali svoye zhittya za ridnu zemlyu 2017 Pam yatnik nezalezhnosti Shojno viyavlena pam yatka istoriyi Robota skulptora Ivana Mulyarchuka ta arhitektora S Yaremi 1994 r Visota hresta 6 m skulpturi 4 m Pam yatki prirodizapovidne urochishe Vasilkivci gidrologichna pam yatka prirodi Bila Krinicya botanichna pam yatka prirodi Vasilkivska stepova dilyanka Socialna sferaDiyut specializovana zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Budinok kulturi biblioteka FAP doshkilnij zaklad kompleks vidkritih ploshinnih sportivnih sporud Podillya 2 fermerskih gospodarstva Zdorov ya sportYe stadion Podillya diye FK Podillya yakij z 2019 roku graye v oblasnij pershosti a u sezoni 2021 bere uchast u vishij lizi Chempionatu Ternopilskoyi oblasti z futbolu Vidomi lyudiNarodilisya Vasil Gorbovatij likar krayeznavec publicist Ivan Guta ukrayinskij pidpriyemec u sferi silskogo gospodarstva Geroj Ukrayini Mikola Kuchmij poet krayeznavec publicist bard samodiyalnij hudozhnik Mikola Orenchuk nadrajonnij providnik boyivok OUN UPA povstanskij poet Vira Tomchishin golovnij zootehnik kolgospu deputat Verhovnoyi Radi URSR 10 11 go sklikan golova fermerskogo gospodarstva Kovalivske nove kavaler ordena Za zaslugi Koval Volodimir Mihajlovich mecenat zastupnik golovi SFNVG Koval kavaler ordena Za zaslugi III stupenya Koval Oleg Volodimirovich golova SFNVG Koval Prozhivayut Kozelko Igor futbolist trener SvitliniV yizd u selo Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici XIX st kolishnij kostel Centralna vulicya Tribuna stadionu Podillya Div takozhPodillya Podolyani Podilskij govirPrimitkiTIK Zlata Ognyevich i Nina Matviyenko zaspivali v seli na 500 hat na Ternopilshini 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Poglyad 2011 29 serpnya Voyin z Vasilkoveckoyi teritorialnoyi gromadi otrimav nagorodu Zolotij Hrest vasylkovecka gromada gov ua ua Procitovano 8 lyutogo 2024 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 18 zhovtnya 2005 roku 112 Arhiv originalu za 1 veresnya 2021 Procitovano 1 veresnya 2021 Visha liga 5 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Arhiv originalu za 20 grudnya 2019 Procitovano 4 lyutogo 2020 Vidomogo fermera z Ternopilshini Prezident nagorodiv ordenom TeNews angl Procitovano 12 kvitnya 2023 DzherelaKuchmij M Na zlami vikiv T 2000 Lesik L Uniyat V Vasilkivci Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 228 229 ISBN 966 528 197 6 Wasylkowce ws pow husiatynski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 141 pol S 141 pol https vasylkovecka gromada gov ua istorichna dovidka 00 47 32 09 06 2016 21 travnya 2018 u Wayback Machine Portal Ternopilshina

Дата публікації:
Топ