Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лі́дихів — село в Україні, у Почаївській міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на крайньому заході району. До 2020 центр Лідихівської сільської ради. До Лідихова приєднано хутір Лісовики. Розташоване біля витоку річки Слонівка.
| село Лідихів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький район |
| Громада | Почаївська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020130080055329 |
| Облікова картка | Лідихів |
| Основні дані | |
| Засноване | 1545 |
| Населення | 2 372 |
| Територія | 35.130 км² |
| Густота населення | 67.52 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47050 |
| Телефонний код | +380 3546 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°01′03″ пн. ш. 25°23′49″ сх. д. / 50.01750° пн. ш. 25.39694° сх. д.Координати: 50°01′03″ пн. ш. 25°23′49″ сх. д. / 50.01750° пн. ш. 25.39694° сх. д. |
| Водойми | р. Слонівка |
| Відстань до районного центру | 34 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47025, Тернопільська область, Кременецький район, м. Почаїв, пл. Тараса Шевченка, 16 |
| Карта | |
  Лідихів | |
 Лідихів | |
| Мапа | |
| | |
Населення — 2372 особи (2001).
Історія
Перша писемна згадка про Лідихів пов'язана з наданням його великим князем литовським Казимиром Ягеллоном вихідцеві з Поділля Нестору, датується 1442 роком.
Село є гніздом відомого українсько-польського шляхетського роду Лідихівських (Ледуховських) гербу Шалава (пол. Ledóchowskich herbu Szaława).
У жовтні (може, 6) 1570 року Кременецький земський суд зробив запис про суперечку за спадковий маєток Лідихів між власниками Лідихівськими.
18 лютого 1621 року Самійло Макарович Лідихівський — кременецький земський суддя — отримав привілей короля Сигізмунда ІІІ Вази на заснування у маєтку Лідихів, у якому він збудував уже на цей час невеличкий замок, однойменного містечка з правом проведення ярмарків і торгів.
В роки розбудови містечка Лідихова його тоді ще православні власники думали і про спасіння своїх та підлеглим їм душ і вибудували напроти замку на високому пагорбі мурований храм св. Миколая, який впродовж століть був для мешканців містечка найбільшою святинею. Але коли і хто з Лідихівських побудував цей храм — невідомо. Церква кілька разів перебудовувалась, розширялась, такою дійшла до нашого часу. Поруч неї давня дерев'яна дзвіниця.
Миколай Ледуховський, стольник мстиславський (1717 року), дідич (спадкоємець) Лідихова та Матвіївців, помер 1747 р. у Підкамені.Його син Войцех, від Анни Чарнецької, зброяр (мiecznik) подольський, став співспадкоємцем Лідихова у 1766р.
За третім поділом Речі Посполитої (1795) Лідихів анексувала Російська імперія, він опинився на кордоні з Габсбурзькою монархією (з 1804 — Австрійською імперією, з 1867 року Австро-Угорською). До Першої світової війни на його межах були два прикордонні пости.
Станом на 1885 рік у селі Лідихів, що належало тоді до Почаївської волості Кременецького повіту Волинської губернії, було 168 дворів, у яких проживало 1217 душ; тут діяли православна церква, постоялий дім, водяний млин.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1765 осіб (903 чоловічої статі та 862 — жіночої), з яких 1669 — православної віри. За переписом 1911 року в Лідихові проживало 2059 жителів.
З 1891 року в селі діяла Лідихівська сільськогосподарська школа ім. Захарія Івановича Шкуріна, яка готувала своїх вихованців до праці на землі новими методами та знайомила їх із досягненнями агротехніки. Під час Першої світової війни ця школа була перенесена в Житомир і стала основою технікуму, що переріс згодом у Житомирський сільськогосподарський інститут. В інститутському музеї є згадка про походження цього закладу з Лідихівської сільськогосподарської школи.
За Ризьким договором 1921 року Кременецький повіт відійшов до Польщі. У 1920-1930-х роках у селі діяли «Просвіта» (відновлена 1990 р.), «Сільський господар», «Рідна школа» та інші українські товариства.
Під час Другої світової війни 417 лідихівців були мобілізовані в Червону Армію. 225 із них полягли в боях.
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,96 | |
| російська | 0,04 |
Пам'ятки
Є церква святого Миколая, братська могила воїнів РА (1944).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), насипано могилу воякам УПА (1990). Значні для села історичні події. 1. До видатних місць можна віднести урочище Сорокова гора, де в давнину знаходився замок засновників села, панів Лєдуховських. На сьогодні руїни замку знаходяться в землі, наземна частина зруйнована. 2. В урочищі Карбовщина поховані воїни УПА, які прийняли бій з більшовицькими окупантами в 1944 році. Це одна з сторінок визвольної війни українського народу, яка й досі погано вивчена. Учні місцевої школи доглядають за цією могилою воїнів. 3. З оповідей старожилів ми побували на місці колишнього кордону колись могутніх імперій: Австро-угорської та Російської. Кордон проходив по дорозі. Нині це межа між Тернопільською та Львівськими областями. 4. Один із районів села Лідихів отримала назву від панів Мальчицьких — Мальчичина. В роки Другої світової війни тут загинуло декілька сімей (були кинуті в криницю). Пам'ятником загиблим слугує криниця. 5. Урочище Красне з давніх-давен притягувало до себе своїм краєвидом та природою жителів та промисловців. В кінці XIX століття тут була відкрита сільськогосподарська школа, засновником якої був Шкурін Захарій Іванович, не корінний житель, але похований на старому кладовищі с. Лідихова. З оповідей старожилів відомо, що Захарій Іванович славився хорошим агрономом, селекціонером, проводив дослідницьку роботу на території школи. Ним було селекціоновано кілька сортів черешень, яблунь, слив. Цьому сприяв клімат місцевості, родючість земель. Ця школа проіснувала більше десяти років. Згодом вона була перенесена у м. Житомир, на її базі засновано сільськогосподарський інститут, про що свідчать матеріали, які знаходяться в музеї інституту.
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа I-III ступенів, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельні заклади.
Відомі люди
Народилися
- Володимир Собчук — історик, краєзнавець, педагог, фахівець у галузі генеалогії, історичної географії та історії культури, кандидат історичних наук (2002).
- Степан Ярмусь — православний церковний діяч, редактор, видавець, автор книг з гомілетики, загального богослов'я, церковного права, історії української церкви.
Остапчук Мартин - ГОЛОВНИЙ МАШИНІСТ ЛЬВІВСЬКОЇ ЗАЛІЗНИЦІ
Дідичі
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2015.
- Boniecki, Adam (1910). Herbarz polski : wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. Cz. 1 t. 14 (pol) . Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów. с. 63.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 16 березня 2022.
Література
- Собчук Володимир. Шляхетський рід Лідихівських у XV — середині XVII століть // Крізь століття: Студії на пошану Миколи Крикуна з нагоди 80-річчя. — Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2012. — С. 92-126.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
- Клименко О., Хаварівський Б. Лідихів / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 371. — .
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Ledóchów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 121. (пол.). — S. 121. (пол.)
- Barącz S. Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu. — Lwów, 1879. — 220 s. (пол.)
Посилання
- Село Лідихів (Тернопільська область). Фотоальбом. Автор — В. Ящук // Володимир Ящук (м. Радивилів). Фотоальбоми і нариси.
- Володимир Ящук. Знай свій край: колишнє графське містечко Лідихів [ 29 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Радивилів.info. — 2014. — 5 травня.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Li dihiv selo v Ukrayini u Pochayivskij miskij gromadi Kremeneckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na krajnomu zahodi rajonu Do 2020 centr Lidihivskoyi silskoyi radi Do Lidihova priyednano hutir Lisoviki Roztashovane bilya vitoku richki Slonivka selo Lidihiv Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Kremeneckij rajon Gromada Pochayivska miska gromada Kod KATOTTG UA61020130080055329 Oblikova kartka Lidihiv Osnovni dani Zasnovane 1545 Naselennya 2 372 Teritoriya 35 130 km Gustota naselennya 67 52 osib km Poshtovij indeks 47050 Telefonnij kod 380 3546 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 01 03 pn sh 25 23 49 sh d 50 01750 pn sh 25 39694 sh d 50 01750 25 39694 Koordinati 50 01 03 pn sh 25 23 49 sh d 50 01750 pn sh 25 39694 sh d 50 01750 25 39694 Vodojmi r Slonivka Vidstan do rajonnogo centru 34 km Misceva vlada Adresa radi 47025 Ternopilska oblast Kremeneckij rajon m Pochayiv pl Tarasa Shevchenka 16 Karta Lidihiv Lidihiv Mapa Lidihiv u Vikishovishi Naselennya 2372 osobi 2001 IstoriyaPersha pisemna zgadka pro Lidihiv pov yazana z nadannyam jogo velikim knyazem litovskim Kazimirom Yagellonom vihidcevi z Podillya Nestoru datuyetsya 1442 rokom Selo ye gnizdom vidomogo ukrayinsko polskogo shlyahetskogo rodu Lidihivskih Leduhovskih gerbu Shalava pol Ledochowskich herbu Szalawa U zhovtni mozhe 6 1570 roku Kremeneckij zemskij sud zrobiv zapis pro superechku za spadkovij mayetok Lidihiv mizh vlasnikami Lidihivskimi 18 lyutogo 1621 roku Samijlo Makarovich Lidihivskij kremeneckij zemskij suddya otrimav privilej korolya Sigizmunda III Vazi na zasnuvannya u mayetku Lidihiv u yakomu vin zbuduvav uzhe na cej chas nevelichkij zamok odnojmennogo mistechka z pravom provedennya yarmarkiv i torgiv V roki rozbudovi mistechka Lidihova jogo todi she pravoslavni vlasniki dumali i pro spasinnya svoyih ta pidleglim yim dush i vibuduvali naproti zamku na visokomu pagorbi murovanij hram sv Mikolaya yakij vprodovzh stolit buv dlya meshkanciv mistechka najbilshoyu svyatineyu Ale koli i hto z Lidihivskih pobuduvav cej hram nevidomo Cerkva kilka raziv perebudovuvalas rozshiryalas takoyu dijshla do nashogo chasu Poruch neyi davnya derev yana dzvinicya Mikolaj Leduhovskij stolnik mstislavskij 1717 roku didich spadkoyemec Lidihova ta Matviyivciv pomer 1747 r u Pidkameni Jogo sin Vojceh vid Anni Charneckoyi zbroyar miecznik podolskij stav spivspadkoyemcem Lidihova u 1766r Za tretim podilom Rechi Pospolitoyi 1795 Lidihiv aneksuvala Rosijska imperiya vin opinivsya na kordoni z Gabsburzkoyu monarhiyeyu z 1804 Avstrijskoyu imperiyeyu z 1867 roku Avstro Ugorskoyu Do Pershoyi svitovoyi vijni na jogo mezhah buli dva prikordonni posti Stanom na 1885 rik u seli Lidihiv sho nalezhalo todi do Pochayivskoyi volosti Kremeneckogo povitu Volinskoyi guberniyi bulo 168 dvoriv u yakih prozhivalo 1217 dush tut diyali pravoslavna cerkva postoyalij dim vodyanij mlin Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1765 osib 903 cholovichoyi stati ta 862 zhinochoyi z yakih 1669 pravoslavnoyi viri Za perepisom 1911 roku v Lidihovi prozhivalo 2059 zhiteliv Z 1891 roku v seli diyala Lidihivska silskogospodarska shkola im Zahariya Ivanovicha Shkurina yaka gotuvala svoyih vihovanciv do praci na zemli novimi metodami ta znajomila yih iz dosyagnennyami agrotehniki Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni cya shkola bula perenesena v Zhitomir i stala osnovoyu tehnikumu sho pereris zgodom u Zhitomirskij silskogospodarskij institut V institutskomu muzeyi ye zgadka pro pohodzhennya cogo zakladu z Lidihivskoyi silskogospodarskoyi shkoli Za Rizkim dogovorom 1921 roku Kremeneckij povit vidijshov do Polshi U 1920 1930 h rokah u seli diyali Prosvita vidnovlena 1990 r Silskij gospodar Ridna shkola ta inshi ukrayinski tovaristva Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 417 lidihivciv buli mobilizovani v Chervonu Armiyu 225 iz nih polyagli v boyah NaselennyaZa danimi perepisu naselennya 2001 roku movnij sklad naselennya sela buv takim Mova Chislo os Vidsotok ukrayinska 99 96 rosijska 0 04Pam yatkiYe cerkva svyatogo Mikolaya bratska mogila voyiniv RA 1944 Sporudzheno pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1970 nasipano mogilu voyakam UPA 1990 Znachni dlya sela istorichni podiyi 1 Do vidatnih misc mozhna vidnesti urochishe Sorokova gora de v davninu znahodivsya zamok zasnovnikiv sela paniv Lyeduhovskih Na sogodni ruyini zamku znahodyatsya v zemli nazemna chastina zrujnovana 2 V urochishi Karbovshina pohovani voyini UPA yaki prijnyali bij z bilshovickimi okupantami v 1944 roci Ce odna z storinok vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu yaka j dosi pogano vivchena Uchni miscevoyi shkoli doglyadayut za ciyeyu mogiloyu voyiniv 3 Z opovidej starozhiliv mi pobuvali na misci kolishnogo kordonu kolis mogutnih imperij Avstro ugorskoyi ta Rosijskoyi Kordon prohodiv po dorozi Nini ce mezha mizh Ternopilskoyu ta Lvivskimi oblastyami 4 Odin iz rajoniv sela Lidihiv otrimala nazvu vid paniv Malchickih Malchichina V roki Drugoyi svitovoyi vijni tut zaginulo dekilka simej buli kinuti v krinicyu Pam yatnikom zagiblim sluguye krinicya 5 Urochishe Krasne z davnih daven prityaguvalo do sebe svoyim krayevidom ta prirodoyu zhiteliv ta promislovciv V kinci XIX stolittya tut bula vidkrita silskogospodarska shkola zasnovnikom yakoyi buv Shkurin Zaharij Ivanovich ne korinnij zhitel ale pohovanij na staromu kladovishi s Lidihova Z opovidej starozhiliv vidomo sho Zaharij Ivanovich slavivsya horoshim agronomom selekcionerom provodiv doslidnicku robotu na teritoriyi shkoli Nim bulo selekcionovano kilka sortiv chereshen yablun sliv Comu spriyav klimat miscevosti rodyuchist zemel Cya shkola proisnuvala bilshe desyati rokiv Zgodom vona bula perenesena u m Zhitomir na yiyi bazi zasnovano silskogospodarskij institut pro sho svidchat materiali yaki znahodyatsya v muzeyi institutu Socialna sferaDiyut zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv biblioteka FAP viddilennya zv yazku torgovelni zakladi Vidomi lyudiNarodilisya Volodimir Sobchuk istorik krayeznavec pedagog fahivec u galuzi genealogiyi istorichnoyi geografiyi ta istoriyi kulturi kandidat istorichnih nauk 2002 Stepan Yarmus pravoslavnij cerkovnij diyach redaktor vidavec avtor knig z gomiletiki zagalnogo bogoslov ya cerkovnogo prava istoriyi ukrayinskoyi cerkvi Ostapchuk Martin GOLOVNIJ MAShINIST LVIVSKOYi ZALIZNICI Salata Mikola Ilkovich licar Bronzovogo hresta bojovoyi zaslugi UPA Didichi LidihivskiPrimitki Arhiv originalu za 4 lyutogo 2015 Procitovano 6 lyutogo 2015 Boniecki Adam 1910 Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Cz 1 t 14 pol Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S Orgelbranda S yn ow s 63 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 16 bereznya 2022 LiteraturaSobchuk Volodimir Shlyahetskij rid Lidihivskih u XV seredini XVII stolit Kriz stolittya Studiyi na poshanu Mikoli Krikuna z nagodi 80 richchya Lviv Naukove tovaristvo im Shevchenka 2012 S 92 126 Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya 578 s Klimenko O Havarivskij B Lidihiv Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 371 ISBN 966 528 199 2 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Ledochow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 121 pol S 121 pol Baracz S Pamietnik szlachetnego Ledochowskich domu Lwow 1879 220 s pol PosilannyaPortal Ternopilshina Selo Lidihiv Ternopilska oblast Fotoalbom Avtor V Yashuk Volodimir Yashuk m Radiviliv Fotoalbomi i narisi Volodimir Yashuk Znaj svij kraj kolishnye grafske mistechko Lidihiv 29 serpnya 2016 u Wayback Machine Radiviliv info 2014 5 travnya