Мі́нськ, застаріла назва Минськ (біл. Мінск, Minsk, біл. тарашк. Менск, Miensk, рос. Минск) — столиця Білорусі; адміністративний центр Мінської області і Мінського району, проте не входить до їх складу. Населення — 1 996 553 осіб, площа — 348 км².
Розташований на річці Свіслоч при впаданні в неї річки Неміга, за 70 км на північний захід від географічного центру Білорусі. Залізничний вузол на шляху до Берестя, Вільнюса, Гомеля, Москви, перетин автошляхів на Оршу, Вітебськ, Ошмяни, Берестя, Слуцьк, Гомель, Могильов та інші.
Місто є політичним, економічним, соціальним, культурним і науковим центром Білорусі. Належить до числа найстарших міст Європи.
Назва
Походження
Наразі більшість науковців вважає, що назва міста пішла від невеличкої річки Мєнки (Мєнь, Мєна), на якій був початково заснований Мінськ, згодом перенесений на своє теперішнє місце. Білоруський історик М. Кузнецов зробив припущення, що назва річки походить від риби минь.
Деякі автори припускають, що назву місту дав обмін, торгівля, тобто «міна». Ця аргументація виглядає непереконливою, оскільки в ті часи торгівля не могла розвиватися так швидко, щоб бути підставою для іменування фортеці, яку було збудовано у 1063 році, й назва якої так широко розповсюдилася, що літописець згадує її вже під 1067 роком.
Також існує народна легенда, де розповідається про заснування міста богатирем Мянеском, який побудував на місці сучасного Мінська свій млин і молов там борошно з каміння.
Одна з колишніх назв — Мі́нськ-Лито́вський (пол. Mińsk Litewski).
Варіанти
У Іпатіївському літопису місто згадується 1067 роком під назвами Мѣньск, Мѣнескь. У пізнішому Радзивіллівському літописі назви Меньск і Менеск написані без ять, через «е». З кін. XV ст. з'являється назва Менск без м'якого знаку. Однак ще у XVI—XVII ст. тривало широке застосування форми «Менеск».
У листуванні мінського воєводи Федора Арсеньєва з московським царем Олексієм Михайловичем на одній стороні грамоти слова «Менеск», «Менск», «Менского» трапляються 18 разів і жодного разу «Мінск». У двох листах того ж воєводи назви типу «Менеск», «Менск», «Менского пов(іту)» зустрічаються 12 разів і тільки одного разу написано «Мінской пов.». У листі воєводи Яковлева щодо мінської шляхти також вживається лише форма «Менск». Це каже про те, що білоруська шляхта користувалася виключно цією назвою.
У Баркулабівському літописі місто згадується 6 разів, з яких 5 — у формі «Менск» і один «Мінск».
Перша фіксація назви Мінськ (Mynsko, Минське) знайдена дослідниками у латиномовній канцелярській книзі під 1502 роком. У польськомовних документах XVI—XVII ст. все частіше вживається транскрипція Minsk. Є. Карський і зазначали, що форма з -і- виникла внаслідок українського впливу XVI—XVII ст. Професор катедри білоруської філології Варшавського університету А. Обрембська-Яблонська доводила, що назва «Мінськ» з'явилася під впливом польського Мінська-Мазовецького на ґрунті польської адміністративної і мовної експансії.
Остаточно форма «Мінск» заміняє «Менск» у офіційних документах тільки у XVIII ст. разом із витісненням старобілоруської мови з державного вжитку. З тих самих польських документів і мап після поділів Речі Посполитої назву було механічно перенесено в російські документи й мапи.
Наприкінці XVIII ст. написання «Минск» використовувалося в офіційних російськомовних документах, у той самий час форма «Менск» залишилася в народному вжитку (ці факти занотовані білоруським етнографом Павлом Шпілевським та Географічним словником Королівства Польського, виданому в 1885).
З 1916 року в середовищі білоруської інтелігенції з'являється назва Мєнськ-Білоруський. Вона вживалася в часи німецької та польської окупації, використовувалася в документах еміграційних білоруських урядів.
Форма «Менск» стала нормою в часи БРСР. Вона вживалася в усіх офіційних документах, а також на державному радіо до 29 липня 1939 року, коли постановою 2-ї сесії Верховної Ради БССР місто було перейменовано в «Мінск». Це перейменування було викликане посиленням репресій проти білоруських національних кадрів і закріпило русифікацію в республіці на рівні назви міста.
5 вересня 1991 року Мінська міська Рада народних депутатів передала Верховній Раді прохання про повернення місту історичної назви «Менск», проте в його задоволенні було відмовлено. За повернення назви «Менск» проголосували 142 депутати при необхідних 173.
Історія
Литовський період
Достеменно дата заснування Мінська невідома. Існує традиція вважати першу літописну згадку в 1067 році днем заснування міста. На думку істориків Мінськ був заснований значно раніше, імовірно, навіть на початку XI століття.
- 1067: вперше згадується у Повісті врем'яних літ у зв'язку з битвою на Немізі. Місто у складі Полоцького князівства.
- 1101: столиця удільного Мінського князівства, перший князь — Гліб Всеславич.
- 1-а половина XIV ст.: увійшов до складу Великого князівства Литовського.
- 1390: у Мінську, на Троїцькій горі, побудований перший католицький костьол.
- 15 липня 1410: Мінська корогва брала участь у Грюнвальдській битві.
- 1413: у Віленському воєводстві.
- 1444: у королівській грамоті зазначений в переліку п'ятнадцяти найбільш розвинених міст держави.
- 2-я половина XV ст.: адміністративний центр Мінського повіту Віленського воєводства.
- 14 березня 1499: отримав Магдебурзьке право.
- 1513: у Мінському замку відкрився перший шпиталь — притулок при Вознесенському монастирі для хворих та калік.
- 1564: у Мінську виникає кальвіністська громада.
- 1565/1566: столиця Мінського воєводства, найбільшого у Великому князівстві Литовському.
- 1566: введена посада Каштеляна мінського — місцевого упорядника, який ще й засідав-представляв громаду в Сенаті Речі Посполитої (посідаючи 67 місце перед каштеляном-очільником Гданська)
- 16 липня 1569: мінчани отримали дозвіл збудувати гостиний двір — великий торговий комплекс. Той самий привілей вважається пунктом відліку існування у Мінську цехів, заснованих на класичних європейських принципах.
- 1588–1755: раз на два роки, по черзі з Новогрудком, у Мінську проходили сесії Литовського трибуналу.
- 12 січня 1591: король і великий князь Сигізмунд III Ваза надав місту герб — «фігуру вознесіння діви Марії».
- 1592: при соборній церкві Мінська відкрилася перша братська школа.
- 1620: налагоджене регулярне поштове сполучення з великими містами Речі Посполитої Обох Народів.
- 3 липня 1655: російські війська захопили і спустошили Мінськ.
- 1667: частина першого в Білорусі міждержавного поштового маршруту Вільнюс — Мінськ — Могильов — Смоленськ — Москва.
- 1713: резиденція єзуїтів у Мінську отримала статус колегіуму — навчального закладу, який давав освіту на рівні гуманітарного університету.
- 1749: поряд з мінським єзуїтським костьолом була побудована аптека з лабораторією (перша міська аптека відкрилася ще у 1659).
- 1773: Мінський єзуїтський колегіум перетворений на світський навчальний заклад — Мінську гімназію.
- 1783: складений перший план забудови Мінська.
- 1786: згідно з постановою Магістрату було встановлено номери на всіх будинках Мінська.
- 1791: у Мінську відкрився військовий шпиталь великолитовського війська.
- кінець XVIII ст.: у Мінську почали виступати професійні театральні колективи, а у 1825 р. під міський театр було спеціально відреставровано один з будинків.
Російський період
- 1793: в результаті Другого поділу Речі Посполитої опинився в складі Російської імперії, адміністративний центр Мінської губернії.
- 14 травня 1795: створено Мінське намісництво замість губернії. Російська влада скасувала Магдебурзьке право для Мінська.
- 28 січня 1798: засновано Мінську єпархію римо-католицької церкви, духовну семінарію (діяла до 1869).
- 1799: у Мінську відкрилася перша лікарня.
- 1803: утворений мінський міський оркестр.
- 26 червня — 17 листопада 1812: центр департаменту відновленого Наполеоном Великого князівства Литовського. Адміністраційна рада Мінського департаменту налагодила випуск першої міської газети «Тимчасова газета Мінська» (пол. «Tymczasowa gazeta Mińska»).
- 1836: у Мінську відкрилася перша громадська бібліотека.
- 1839: представники мінських греко-католиків відмовилися долучатися до Російської православної церкви. Європейську славу мучениці за віру здобуло ім'я мінської василіанської черниці Мокрини Мечиславської, якій вдалося залишитися живою і дістатися до Папи Римського.
- 1859: введено в експлуатацію першу в Білорусі телеграфну лінію Мінськ — Бобруйськ.
- 1864: створено місцеву пожежну команду.
- 1871: через Мінськ проходить залізниця Варшава — Москва.
- 1873: у Мінську з'явився водопровід.
- 1890: у Мінську налагоджено телефонний зв'язок, а з 1896 року почала діяти перша в Білорусі телефонна станція загального користування.
- 10 травня 1892: відбулося урочисте відкриття мінської «конки», або кінного трамваю — першого міського громадського транспорту.
- 1895: у Мінську відкрилася міська метеостанція.
- 12 січня 1895: у Мінську почала діяти електростанція.
- 21 серпня 1911: засновано Мінську болотну дослідну станцію — першу державну наукову установу в Білорусі.
Білоруський період
- 25 березня 1918: столиця Білоруської Народної Республіки.
- 1 січня 1919: столиця БРСР.
- 8 серпня 1919: окупований польськими військами
- 15 вересня 1919: центр польської Мінської округи
- 11 липня 1920: знову зайнятий військами Червоної Армії в ході польсько-радянської війни
- 31 липня 1920: з відновленням Білоруської РСР знову стає її столицею
- 1921: у Мінську відкрився Білоруський державний університет і перша наукова бібліотека.
- 17 липня 1924: центр радянської Мінської округи
- 1925: у Мінську і в БРСР загалом почали транслюватися перші радіопередачі.
- 1 січня 1929: Інститут білоруської культури, що діяв у Мінську з 1922 року, реорганізовано у Білоруську академію наук.
- 1933: почав діяти мінський аеропорт.
- 1937–1941: в урочищі Куропати, що неподалік від Мінська, більшовики розстріляли за різними оцінками від 30 000 до 250 000 (або значно більше) білорусів і поляків.
- 28 червня 1941 — 3 липня 1944: місто під контролем нацистської Німеччини. З 1 вересня 1941 року було центром генерального округу Білорусь Райхскомісаріату Остланд. Після Другої світової війни Мінськ практично вщент зруйнований внаслідок бойових дій. У Мінську німецькими окупаційними властями було створено три єврейські гетто, у яких за час окупації було закатовано і вбито більше 80 000 євреїв.
- 1 січня 1956: у Мінську почалися телевізійні трансляції.
- 26 червня 1974: отримав звання міста-героя.
- 26 червня 1984: введено в експлуатацію Мінський метрополітен.
- 27 липня 1990: столиця незалежної Білорусі.
- 5 вересня 1991: Мінська міська Рада народних депутатів затвердила історичний герб міста.
Географія
Географія
Мінськ розташований на південно-східних схилах Мінської височини. Середня висота над рівнем моря 220 м. Найвища частина Мінська розміщується на ділянці між вулицями Тімірязєва та Харківською (біля Раківського шосе). Її абсолютна висота 280,4 м. Найнижча точка (181,4 м) знаходиться на південному сході міста в заплаві річки Свіслоч в районі Чижівка.
Клімат
Клімат у Мінську помірно континентальний, із значним впливом атлантичного морського повітря (з частими циклонами). Літо тепле, але не спекотне. Зима м'яка, з частою відлигою.
Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 17.7 °C (63.9 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -6.9 °С (19.6 °F).
Клімат Мінська | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 7 | 12 | 18 | 25 | 28 | 30 | 32 | 35 | 31 | 22 | 12 | 10 | 35 |
Середній максимум, °C | −3 | −2 | 2 | 10 | 17 | 20 | 21 | 21 | 15 | 8 | 2 | −1 | 9 |
Середня температура, °C | −6,9 | −6,2 | −2 | 5,5 | 12,7 | 16 | 17,7 | 16,3 | 11,6 | 5,8 | 0,2 | −4,3 | 5,5 |
Середній мінімум, °C | −7 | −7 | −3 | 1 | 7 | 11 | 12 | 12 | 7 | 2 | −1 | −5 | 2 |
Абсолютний мінімум, °C | −29 | −28 | −25 | −8 | −2 | 0 | 3 | 2 | −2 | −10 | −18 | −30 | −30 |
Норма опадів, мм | 43 | 40 | 42 | 46 | 61 | 82 | 90 | 81 | 60 | 50 | 53 | 50 | 698 |
Джерело: Weatherbase |
Водна система
Біля міста проходить вододіл басейнів Балтійського і Чорного морів. Через Мінськ протікає річка Свіслоч, у яку в межах міста впадають ще шість невеликих річок. Усі вони належать до Чорноморського басейну. Є водосховища: Дрозди, Криниця, Чижовське, Комсомольське та ін.; Вілейсько-Мінська та Слеп'янська водні системи.
Екологія
Республіканський центр радіаційного контролю і моніторингу навколишнього середовища контролює середньодобові концентрації твердих частинок РМ-10, діоксиду азоту, рівень формальдегіду, діоксиду вуглецю, дози гамма-випромінювання. Після Чорнобильської катастрофи екологічна ситуація в Мінську зазнала значно менших змін, ніж в інших білоруських містах.
Адміністративний поділ
Адміністративний поділ у Мінську було запроваджено у 1938 році у зв'язку зі значним ростом населення міста (218 тис. осіб). Постановою ЦВК БРСР від 17 березня 1938 року були утворені Сталінський (з 2 листопада 1961 року — Заводський), Ворошиловський (з 2 листопада — Совєтський) і Кагановицький (з 20 липня 1957 року — Кастричніцький) райони. Зараз місто розділене на 9 адміністративних районів:
- Центральний район
- Советський район
- Першотравневий район
- Партизанський район
- Заводський район
- Ленінський район
- Кастричніцький (Жовтневий) район
- Московський район
- Фрунзенський район
Населення
Зміна кількості населення Мінська у XVII—XXI ст. (тис. осіб) |
---|
У 1909 році структура національного складу населення Мінська мала такий вигляд: євреї — 43,3 %, росіяни — 34,8 %, поляки — 11,4 %, білоруси — 8,2 %, татари — 1,3 %, німці — 0,9 %. Згідно з переписом 1999 року в Мінську проживало 79,3 % білорусів, 15,7 % росіян, 2,4 % українців, 1 % поляків, 0,6 % євреїв, 0,1 % литовців, 0,1 % татар, 0,1 % циган та інші.
Динаміка національного складу Мінська за даними переписів населення:
1897 | 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1999 | 2009 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Білоруси | 8 164 | 55 778 | 124 061 | 325 026 | 601 890 | 871 210 | 1 153 991 | 1 333 222 | 1 455 825 |
Росіяни | 23 208 | 12 617 | 28 711 | 116 327 | 214 260 | 282 977 | 325 125 | 264 020 | 184 070 |
Українці | 266 | 1 465 | 6 650 | 18 345 | 35 214 | 46 226 | 53 244 | 39 948 | 27 362 |
Поляки | 10 369 | 4 481 | 3 364 | 5 580 | 9 419 | 14 647 | 18 479 | 17 581 | 13 420 |
Євреї | 46 541 | 53 686 | 70 998 | 38 842 | 47 058 | 46 332 | 39 154 | 10 141 | 5 187 |
Вірмени | 16 | 142 | 687 | 1 096 | 1 746 | 2 039 | 1 955 | ||
Татари | 1 146 | 1 283 | 1 618 | 1 749 | 2 182 | 2 875 | 2 925 | 2 102 | 1 239 |
Азербайджанці | 39 | 217 | 591 | 1 102 | 1 559 | 1 517 | |||
Китайці | 4 | 10 | 1 349 | ||||||
Туркмени | 1 016 | ||||||||
Литовці | 43 | 547 | 377 | 757 | 695 | 892 | 724 | 935 | |
Араби | 787 | ||||||||
Грузини | 15 | 147 | 324 | 518 | 897 | 828 | 687 | ||
Цигани | 65 | 11 | 111 | 953 | 1 056 | 1 369 | 1 239 | 573 | |
Молдовани | 10 | 21 | 360 | 496 | 839 | 511 | 392 | ||
Казахи | 74 | 223 | 297 | 526 | 189 | 386 | |||
Афганці | 326 | ||||||||
Турки | 4 | 314 | |||||||
Всього | 90 912 | 131 482 | 238 948 | 509 667 | 917 428 | 1 273 496 | 1 607 077 | 1 680 567 | 1 697 340 |
Динаміка національного складу Мінська, %:
1897 | 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1999 | 2009 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Білоруси | 9,0 | 42,4 | 51,9 | 63,8 | 65,6 | 68,4 | 71,8 | 79,3 | 85,8 |
Росіяни | 25,5 | 9,6 | 12,0 | 22,8 | 23,4 | 22,2 | 20,2 | 15,7 | 10,8 |
Українці | 0,3 | 1,1 | 2,8 | 3,6 | 3,8 | 3,6 | 3,3 | 2,4 | 1,6 |
Поляки | 11,4 | 3,4 | 1,4 | 1,1 | 1,0 | 1,2 | 1,1 | 1,0 | 0,8 % |
Євреї | 51,2 | 40,8 | 29,7 | 7,6 | 5,1 | 3,6 | 2,4 | 0,6 | 0,3 |
Національний склад у районах міста за даними перепису 2009 р.:
населення | білоруси | росіяни | українці | поляки | євреї | |
---|---|---|---|---|---|---|
Заводський район | 238 798 | 84,7 % | 7,8 % | 1,2 % | 0,7 % | 0,2 % |
Ленінський район | 215 151 | 82,5 % | 8,7 % | 1,3 % | 0,8 % | 0,2 % |
Московський район | 270 240 | 80,4 % | 8,1 % | 1,2 % | 0,7 % | 0,2 % |
Октябрьський район | 155 061 | 79,8 % | 9,5 % | 1,4 % | 0,8 % | 0,2 % |
Партизанський район | 97 592 | 78,1 % | 12,2 % | 1,8 % | 0,7 % | 0,4 % |
Первомайський район | 213 985 | 73,6 % | 13,5 % | 2,1 % | 0,7 % | 0,4 % |
Совєтський район | 162 315 | 74,6 % | 13,0 % | 1,8 % | 0,7 % | 0,5 % |
Фрунзенський район | 372 431 | 79,9 % | 9,0 % | 1,3 % | 0,8 % | 0,2 % |
Центральний район | 111 235 | 74,2 % | 13,2 % | 1,9 % | 0,8 % | 0,5 % |
Мінськ | 1 836 808 | 79,3 % | 10,0 % | 1,5 % | 0,7 % | 0,3 % |
Освіта
У Мінську 818 навчальних закладів: від дошкільних до вищих. Під управлінням освітнього комітету Мінміськвиконкому знаходиться 760 освітніх установ, серед яких 405 — дошкільної освіти, 27 закладів професійно-технічної освіти, 24 — позашкільної освіти та виховання. У мережі закладів загальної середньої освіти функціонує 251 установи, у тому числі 2 ліцеї, 2 гімназії-коледжі, 34 гімназії, 10 початкових шкіл, 4 школи-дитсадка, 184 загальноосвітні школи, 5 шкіл-інтернатів, 6 вечірніх шкіл.
Для навчання та виховання дітей з особливостями психо-фізичного розвитку створена диференційована мережа установ і структур спеціальної освіти: 8 спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів), 9 центрів корекційно-розвивального навчання та реабілітації, інтегровані і спеціальні класи в 93-х середніх школах; в 262 дошкільних закладах спеціальні групи, пункти корекційно-педагогічної допомоги та інтегровані групи.
З метою організації дозвілля учнів та студентської молоді діють 13 районних центрів позашкільної роботи, Мінський державний палац дітей та молоді, державний туристсько-екологічний центр, 7 спортивних дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, 9 дитячо-юнацьких клубів фізичної підготовки.
У Мінську функціонує 31 вищий і 27 середніх спеціальних навчальних закладів. Найбільш поширеною та затребуваною є денна форма навчання, за якою займається 2/3 студентів. Найвідоміші вищі навчальні заклади: Білоруський державний університет, Академія управління при Президентові Республіки Білорусь, Білоруський державний університет інформатики та радіоелектроніки, Білоруська державна академія музики, Білоруський державний університет фізичної культури та ін.
Зараз національна вища школа готує фахівців з 360 спеціальностей за понад 1000 напрямками і спеціалізаціями.
У Мінську знаходиться Національна академія наук Білорусі.
Медицина
Державна система охорони здоров'я Мінська сьогодні складається з 12 стаціонарних лікувальних установ для дорослого населення, 4 дитячих клінічних лікарень, 9 диспансерів, міського пологового будинку, 2 центрів реабілітації дітей, лікарні паліативного лікування «Хоспіс», 33 міських поліклінік для дорослого населення, двох медичних амбулаторій, 18 дитячих поліклінік, консультативно-діагностичного центру, центру пластичної хірургії та косметології. Стоматологічна допомога надається у 11 міських стоматологічних поліклініках, міській дитячій стоматологічній поліклініці та інших. На підприємствах і в установах міста функціонують 13 медичних та 161 фельдшерських пунктів здоров'я. У 64 амбулаторно-поліклінічних закладах функціонують денні стаціонари на 1473 ліжка, в 14 міських поліклініках — домашні стаціонари.
Швидка і невідкладна допомога здійснюється силами 146 бригад міської станції швидкої медичної допомоги.
Культура
Мінськ має дуже багато історико-культурної, духовної та інтелектуальної спадщини. Архітектурні пам'ятки, музеї, театрально-концертна сфера, розвинута мережа культурно-просвітницьких установ, плеяда талановитих, високопрофесійний діячів мистецтва складають величезний культурно-творчий потенціал, невичерпні можливості для розвитку духовного життя мінчан.
Всього в систему культури столичного та державного підпорядкування входять 12 театрів, 120 бібліотек, 18 музеїв, 36 закладів клубного типу, 8 вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, 27 дитячих шкіл мистецтв, понад 10 концертних організацій і самостійних творчих колективів.
Працюють: Білоруська державна філармонія, , кіностудія «Білорусьфільм», . 11 будинків культури, 9 палаців культури, у тому числі Палац Республіки. 8 народних театрів.
Економіка
Див.також: Економіка Білорусі
Мінськ — найбільший промисловий центр Білорусі. Тут знаходяться такі потужні складальні підприємства, як Мінський тракторний завод, що випускає близько 8-10 % від світового обсягу ринку колісних тракторів, а також завод — виробник дорожньо-будівельної та іншої спеціалізованої техніки та обладнання. Мінськ — великий виробник дорожньої техніки, найбільші підприємства в цій галузі — Мінський автомобільний завод, що випускає великовантажні автомобілі, автобуси, тролейбуси і причіпну техніку, Мінський завод колісних тягачів VOLAT і виробник дизельних двигунів . На початку 1990-х на базі ремонтного трамвайно-тролейбусного заводу було організовано нове підприємство — Белкомунмаш, яке зараз є одним з найбільших у східній Європі виробників електротранспорту.
Окрім великих транспортних підприємств, існує ряд інших: фабрика високоточної оптики Цейс-БЕЛома і лазерів ЛЕМТ. Виробляються телевізійна техніка марки «Горизонт», побутова техніка «Атлант» Мінського заводу холодильників, а також рідкокристалічні екрани і мікросхеми на заводі Інтеграл.
2007 року розпочалось будівництво бізнес-центру «Royal-Plaza», 2008-го року — житлового комплексу «Ветразь» — найвищих хмарочосів Білорусі.
Транспорт
Мінськ є великим транспортним центром. Перевезення пасажирів здійснюється на 9 трамвайних маршрутах, близько 70 тролейбусних, понад 100 автобусних, є 3 лінії метро, маршрутні таксі.
У місті знаходяться Центральний автовокзал, кілька автобусних і залізничних станцій. Міжнародний аеропорт Мінськ-2 знаходиться на відстані 40 км від міста і з'єднаний висококласною автомагістраллю з центром міста. Довжина мінської кільцевої автодороги становить понад 56 км.
У місті працюють міські автобуси виробництва Мінського автомобільного заводу: 12-метрові МАЗ 103 і МАЗ 104, 18-метрові зчленовані «гармошки» МАЗ 105 на базі МАЗ-104 і 14-метровий тривісний подовжений автобус МАЗ 107.
Мінськ має велику тролейбусну систему, на якій працюють такі моделі тролейбусів як МАЗ 103Т виробництва МАЗу, що був розроблений на базі міського автобуса МАЗ 103. Також працюють тролейбуси виробництва мінського заводу Белкомунмаш: (той же ЗіУ-682, перше покоління Белкомунмашів); 12-метрові Белкоммунмаш 201 і 18-метрові ; 12-метровий Белкоммунмаш 221, який повністю уніфікований з МАЗ 103Т і МАЗ 103 (друге покоління Белкомунмашів) ; 11.8-метровий Белкоммунмаш 321 і новий зчленований Белкоммунмаш 33300, особливістю якого стала дизельно-генераторна установка дизельного двигуна APU (третє покоління); четверте покоління тролейбусів, представлене розробкою тролейбуса Белкоммунмаш 4200, який має акумуляторні батареї для забезпечення автономного ходу.
Спорт
Станом на 2007 рік у Мінську було 3519 спортивних споруд, у тому числі 18 великих стадіонів, 664 спортивні зали, 57 плавальних басейнів, 6 манежів, 5 спортивних споруд зі штучним льодовим покриттям, 138 стрілецьких тирів. Серед найбільших: Мінський палац спорту, «Мінськ-Арена», Палац водного спорту, футбольний манеж, Мінський льодовий палац спорту, палац тенісу, стадіони «Динамо», «Трактор», спортивний оздоровчий комплекс «Олімпійський» та ін.
Мінський футбольний клуб «Динамо» — чемпіон СРСР, багаторазовий чемпіон Білорусі; хокейні клуби «Динамо», «Юність» та «Керамін» — чемпіони країни останніх сезонів; чоловічий гандбольний клуб СКА — неодноразовий переможець єврокубків, чемпіонатів СРСР та Білорусі.
Інформація для туристів
Столиця Білорусі — перспективний центр туризму міжнародного значення. У Мінську створено туристичні зони Верхнє місто, Лошицький садибно-парковий комплекс, туристичні маршрути «Музеї Мінська», «Мінськ театральний», «Мінськ археологічний», «Пам'ятки забудови міста 18 — поч. 20 ст.», «Мінськ — столиця Республіки Білорусь», «Місто на Менці» та ін.
- Готелі: «Crowne Plaza», «Агат», «Академічний», «Алгоритм», «Білорусь», «Вікторія», «Дружба», «Жалонь», «Журавінка», «Зірка», «Олімпієць», «Орбіта», «Мінськ», «Паркова», «Планета», «Політ», «Спорт», «Супутник», «Стандарт», «Турист», «Урсула», «Експрес», «Європа», «Ювілейний», «40 років Перемоги», МВС, Мінського моторного заводу, РУП «МАЗ» (готелі і готельний комплекс), «МТЗ», спортивного клубу міністерства оборони, кіностудії «Білорусьфільм» та ін.
- Пам'ятники: Янці Купалі, Якубу Коласу, М. Богдановичу, Ф. Скорині, А. Міцкевичу, Я. Дроздовичу, М. Горькому, Т. Шевченку, О. Пушкіну; на території університетського містечка БДУ пам'ятники: Єфросинії Полоцької, Кирилу Туровському, Ф. Скорині, М. Гусовському, С. Будному, В. Тяпинському.
Історико-архітектурні пам'ятки
- Високий Ринок (Верхнє місто) (XVI—XX століття)
- Пищалівський замок (1825).
- Культові споруди:
- Греко-католицькі: Свято-Вознесенська церква (1620) при Свято-Вознесенському монастирі (мури церкви, ймовірно, були використані при побудові будинку Міністерства оборони), церква Св. Духа (XVII ст.), монастир василянів Св. Духа (XVII століття), монастир василянок Св. Духа (XVI століття), монастир василянок Св. Трійці (1799–1800).
- Католицькі: Архікафедральний собор Пресвятої Діви Марії (XVIII ст.) і фрагмент колегіуму єзуїтів (XVIII століття, істотно перебудований у 1968), Собор Святого Йозефа й монастир бернардинців (не повернутий католикам) (1644), Собор Святих Симона та Олени (1908–1910), Собор Присвятійшої Трійці на Золотій Гірці (1861–1864), Собор Воздвиження Святого Хреста в Кальварії (1839–1841), собор і монастир маріявіток (нині Суворовське училище) (1811), фрагмент монастиря кармелітів (XVIII століття).
- Православні: Церква Св. Олександра Невського (1896–1898), Церква Св. Марії Магдалени (1847), Церква Св. ап. Петра і Павла (XVII століття), Храм — пам'ятник Всіх Святих (XXI століття).
- Юдейські: Хоральна синагога (1906), Головна синагога (1913), Китаївська синагога (1874), Синагога Зальцмана (1864), єшива (1888).
- Куропати.
- Кладовища: єврейське (1868–1946), Кальварійське, Східне, Військове.
- Пам'ятні адреси БНР: Енгельса, 7 / Міський театр; Володарського, 9 / Серпуховська, 9; Володарського, 12 / Серпуховська, 6; Свободи пл., 7 / Будинок губернатора; Незалежності пр., 26 / Ювілейний будинок; Леніна, 13 / Губернаторська, 32.
- Палаци, садиби: Садибно-парковий комплекс Одадурова (XIX століття), Садибно-парковий комплекс Любанських у Лошиці (XVII—XIX століття), Садиба Ваньковичів у Великій Слепянці (XIX століття), Садиба Ваньковичів на Високому Ринку (XIX ст.).
- Передмістя: Грушовка, Лютеранське, Раковське, Троїцьке.
- Ратуша (XVII століття, відбудована у 2003).
- Сади та сквери: Сад ботанічний (1932), Сад губернаторський (XIX століття), Сквер Олександрівський (XIX ст.), Музей валунів.
Галерея
- Міська ратуша
- Колишній собор бернардинок, зараз кафедральний собор
-
-
-
- Садиба Любанських у Лошиці
- Церква свв. апп. Петра й Павла
-
Міжнародні відносини
У Мінську розташовуються практично всі посольства країн, з якими Білорусь має дипломатичні відносини. Тут знаходяться понад 40 іноземних посольств, 2 генеральних консульства, 9 почесних консульств, представництва міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ, МВФ, ЮНІСЕФ та інші). Крім Мінська, дипломатичні установи інших країн у Білорусі розташовуються тільки в Бресті (консульський пункт Монголії, генеральні консульства Республіки Польща, Російської Федерації та України), Гродно (генеральні консульства Литовської Республіки та Республіки Польща) і у Вітебську (консульство Латвійської Республіки).
Міста-побратими
Станом на січень 2008 року Мінськ має 14 міст-побратимів:
- Ноттінгем, Велика Британія (1957)
- Сендай, Японія (1973)
- Бангалор, Індія (1973)
- Ліон, Франція (1976)
- Чанчунь, Китай (1992)
- Лодзь, Польща (1992)
- Бонн, Німеччина (1993)
- Ейндговен, Нідерланди (1994)
- Душанбе, Таджикистан (1998)
- Кишинів, Молдова (2000)
- Гавана, Куба (2005)
- Тегеран, Іран (2006)
- Абу-Дабі, Об'єднані Арабські Емірати (2007)
- Анкара, Туреччина (2007)
Люди
У місті народилися:
- Александрович Андрій Іванович — білоруський радянський поет.
- Бахаревіч Альгерд Іванович — білоруський письменник і перекладач.
- Бородуля Олександр Сергійович — білоруський хокеїст, воротар.
- Верамейчик Дмитро Вікторович — білоруський хокеїст, нападник.
- Горецький Радим Гаврилович — білоруський вчений-геолог.
- Гроть Денис Чеславович — російський хокеїст, захисник.
- Єкельчик Юрій Ізраїльович (1907—1956) — радянський кінооператор.
- Іванкова Анастасія Володимирівна — білоруська гімнастка, олімпійська чемпіонка.
- Кондратович Лука Лукич — військовий діяч, член Української Центральної Ради.
- Морщенок В'ячеслав В'ячеславович — білоруський хокеїст, нападник.
- Олесь Гарун — білоруський поет, прозаїк, публіцист.
- Омельянчук Сергій Петрович — білоруський футболіст.
- Парфенков Василь — білоруський громадський активіст, політв'язень, боєць Батальйону «ОУН» у війні на сході України.
- Ржецька Лідія Іванівна (1899 — 1977, Мінськ) — білоруська актриса, народна артистка СРСР (1955).
- Самусик Ольга — білоруська рок-співачка та журналістка.
- Сокол В'ячеслав Петрович — білоруський хокеїст, захисник.
- Усов Олександр — білоруський професійний велогонщик, спринтер.
- Франак Вячорка — білоруський молодіжний активіст, громадський діяч, один з лідерів молодіжного крила Білоруського Народного Фронту.
- Шандибіна Катерина Глібівна — український редактор, сценарист.
- Щурко Олександр Володимирович — білоруський хокеїст, нападник.
- Стомма Здислав Францевич (1907—1992) — білоруський радянський актор театру та кіно
- Плучик Едуард Ліокумович (1936—2019) — радянський, український кінооператор.
Див. також
- 3012 Мінськ — астероїд, названий на честь міста.
- Список вулиць Мінська
- Білорусько-польське двовладдя в Мінську
Примітки
- http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- https://www.nottinghamcity.gov.uk/information-for-business/business-information-and-support/business-support-and-finance/eu-funding/
- http://en.sistercity.info/sister-cities/Minsk.html
- http://en.changchun.gov.cn/yhcs3/msk/ycgk12/
- https://www.bonn.de/themen-entdecken/uno-internationales/minsk.php
- https://docplayer.nl/50331312-Gemeente-eindhoven-oplegvelraadsvoorstel-herijking-beleid-stedenbanden-en-mondiale-bewustwording-mvb-aa.html
- https://old.kyivcity.gov.ua/files/2018/2/15/Mista-pobratymy.pdf
- http://www.chisinau.md/pageview.php?l=ro&idc=1067&t=/Orasul/Descriere-orae/Minsk-Republica-Belarus&
- http://www.ivilnius.lt/pazink/apie-vilniu/miestai-partneriai
- https://www.yerevan.am/en/partner/partner-cities/#
- https://www.citymurmansk.ru/strukturnye_podr/?itemid=127
- https://kvs.gov.spb.ru/en/agreements/
- https://omr.gov.ua/ua/international/goroda-partneri/minsk-belarus/
- https://www.brasovcity.ro/file-zone/regulamente/primarie/Statutul-mun-Brasov.pdf
- http://admomsk.ru/web/en/city/international/foreign#minsk
- http://www.bryansk032.ru/?j=171&m=180&gorod=22
- https://www.klgd.ru/city/pasport_07052021.pdf
- — Union of Cyprus Municipalities.
- https://tbilisi.gov.ge/img/original/2018/6/12/tbilisiinfigures.pdf
- https://tbilisi.gov.ge/img/original/2024/4/22/%E1%83%97%E1%83%91%E1%83%98%E1%83%9A%E1%83%98%E1%83%A1%E1%83%98_%E1%83%AA%E1%83%98%E1%83%A4%E1%83%A0%E1%83%94%E1%83%91%E1%83%A8%E1%83%98_-_2023.pdf
- https://new.netanya.muni.il/News/Pages/Article197.aspx
- https://eng.belta.by/president/view/belarus-zimbabwe-sign-package-of-documents-during-lukashenkos-visit-to-harare-156350-2023/
- https://www.izh.ru/i/info/16265.html
- Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- Чирский Н. А. Чирский Е. Н. Минск: Путеводитель. Мн.: Университетское, 2002. C. 8
- Жучкевич В. А. Краткий топонимический словарь Белоруссии. Мн., 1974. С. 232—234 // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 22
- Гісторыя Мінска. 1-е выданне. Мінск. БелЭн. 2006. — 696. С. 14
- М. В. Кузняцоў. Таямніца далёкіх вякоў // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 34
- Горад на Нямізе [ 10 серпня 2010 у Wayback Machine.] // Зямля пад белымі крыламі [ 10 серпня 2010 у Wayback Machine.] // Караткевіч У. Збор твораў: У 8 т. Т. 8. Кн. 1. П'есы. Нарыс. — Мн.: Маст. літ., 1990. — С. 385—570
- Шпилевский П. М. Путешествие по Полесью и белорусскому краю. Мн., 1992. // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 31—32
- Карский Е. Ф. Труды по белорусскому и другим славянским языкам. — М., 1962. — С. 483.
- Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — М., 1986. — Т. 2. — С. 625.
- Obrębska-Jabłońska A. Czy ukraiński wpływ na toponimię białoruską? // Slavia Orientalis. XXII, 1973, № 2, 261—265.; Крамко І. І., Штыхаў Г. В. Калі Менск стаў Мінскам // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 34—35
- Шыбека З. В., Шыбека С. Ф. Мінск: Старонкі жыцця дарэв. горада / Пер. з рускай мовы М.Віжа; Прадмова С. М. Станюты. — Мн.: Полымя, 1994. С. 10
- Крамко І. І., Штыхаў Г. В. Калі Менск стаў Мінскам // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 36
- Mińsk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom VI. — Warszawa, 1885. S. 453 [ 27 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Кастусь Лашкевіч, 5 афіцыёзных міфаў пра Мінск [ 14 вересня 2009 у Wayback Machine.] // TUT.BY, 11 вересня 2009 р.
- У. Ляхоўскі. Дык няўжо ж нам ніколі ня склеіць, ня сшыць [ 15 вересня 2009 у Wayback Machine.] // Радыё Палёнія, 30 липня 2008
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 14 вересня 2009.
- 69 гадоў таму Менск стаў Мінскам [ 3 червня 2009 у Wayback Machine.] // Наша Ніва, 29 липня 2008
- . Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 15 вересня 2009.
- Привилей месту Менскому, на право майдеборское и иные вольности. 14.03.1499 г. [ 14 лютого 2009 у Wayback Machine.] // АЗР Т. 1: 1340—1506. Спб., 1846. № 165. С. 187—189.
- А. К. Цітоў. Пячаткі і герб / Сімвалы горада і Менскага ваяводства // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 215
- Ганна Соўсь. 3 ліпеня 1655 году расейскае войска захапіла Менск [ 30 серпня 2008 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 3 липня 2008
- Гісторыя Мінска. 1-е выданне. Мінск. БелЭн. 2006. С. 168
- Хроніка важнейшых падзей // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 564
- Гісторыя Мінска. 1-е выданне. Мінск. БелЭн. 2006. С. 187
- Шыбека З. В., Шыбека С. Ф. Мінск: Старонкі жыцця дарэв. горада/ Пер. з рускай мовы М.Віжа; Прадмова С. М. Станюты. — Мн.: Полымя, 1994. С. 124
- Шыбека З. В., Шыбека С. Ф. Мінск: Старонкі жыцця дарэв. горада/ Пер. з рускай мовы М.Віжа; Прадмова С. М. Станюты. — Мн.: Полымя, 1994. С. 128
- Гісторыя Беларусі (у кантэксце сусветных цывілізацый). Вучэбн. дапаможнік / В. І. Галубовіч, З. В. Шыбека, Д. М. Чаркасаў і інш.; Пад рэд. В. І. Галубовіча і Ю. М. Бохана. — Мн.: Экаперспектыва, 2005. С. 401
- Zdzisław J. Winnicki, Szkice kojdanowskie, Wydawnictwo GAJT, Wrocław 2005, . S. 77—78.
- Norman Davies, Powstanie '44, Wydawnictwo Znak, Kraków 2004, . S. 195
- Указ Президиума ВС СССР от 26.06.1974 № 6163-VIII — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 22 травня 2021.
- Клімат Мінська(англ.)
- Анастасия Янушевская. Данные мониторинга свидетельствуют об ухудшении состояния атмосферного воздуха в Минске за последнюю неделю [ 18 вересня 2009 у Wayback Machine.] // БелаПАН
- Гісторыя Мінска. 1-е выданне. Мінск. БелЭн. 2006. С. 234
- . Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 19 червня 2013.
- «Национальный состав населения Республики Беларусь» (Том 3)
- за рідною мовою
- Наука и образование [ 2 вересня 2009 у Wayback Machine.] // Менскі гарадзкі выканаўчы камітэт
- Здравоохранение [ 2 вересня 2009 у Wayback Machine.] // Менскі гарадзкі выканаўчы камітэт
- Культура [ 2 вересня 2009 у Wayback Machine.] // Менскі гарадзкі выканаўчы камітэт
- Белкомунмаш 213 був розроблений у кінці 90-х на базі Белкоммунмаш 201
- Троіцкая гара, Траецкая гара, Траецкае прадмесце // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Мінска. У 4 кн. Кн. 1-я. — Мн.: БЕЛТА, П15 2001. С. 553
- . Архів оригіналу за 29 березня 2009. Процитовано 23 вересня 2009.
- Руслан Гарбачоў. 10 найстарэйшых будынкаў Мінска [ 25 серпня 2011 у Wayback Machine.] паводле Уладзімера Дзянісава // Салідарнасць, 17 квітня 2009
- . Архів оригіналу за 27 травня 2008. Процитовано 28 вересня 2009.
Джерела та література
- О. П. Жданович, О. В. Жданович. Мінськ [ 23 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 744. — .
- Mińsk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 453. (пол.). — S. 453—482. (пол.)
Література
- Минск / Автор текста Хорсун В.А. — Минск : «Беларусь», 1984. — 192 с. — 25 000 прим. (біл.) (рос.) (англ.) (фр.) (нім.) (ісп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мінськ |
- (укр.)
- Мінський міський виконавчий комітет [ 13 грудня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Мінськ на сайті «Тут був Я» [ 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Новини і фотографії Мінська на GOMINSK.ORG [ 22 червня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фотографії [ 7 грудня 2009 у Wayback Machine.] на Radzima.org (біл.)
- «Незнайомий Мінськ 1920—1940. Фотоальбом» [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Погода у Мінську [ 1 липня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mi nsk zastarila nazva Minsk bil Minsk Minsk bil tarashk Mensk Miensk ros Minsk stolicya Bilorusi administrativnij centr Minskoyi oblasti i Minskogo rajonu prote ne vhodit do yih skladu Naselennya 1 996 553 osib plosha 348 km misto Minsk bil Minsk MenskTransliteraciya nazvi Minsk Gerb Minska Prapor Minska Chervonij kostel Minska miska ratusha Sobor Petra i Pavla Nacionalnij teatr operi ta baletu Privokzalna plosha plosha NezalezhnostiChervonij kostel Minska miska ratusha Sobor Petra i Pavla Nacionalnij teatr operi ta baletu Privokzalna plosha plosha Nezalezhnosti Osnovni dani53 55 pn sh 27 33 sh d 53 917 pn sh 27 550 sh d 53 917 27 550 Koordinati 53 55 pn sh 27 33 sh d 53 917 pn sh 27 550 sh d 53 917 27 550Krayina BilorusOblast Minska oblastPersha zgadka 1067Status z 1499 rokuPodil Centralnij rajon d d Pershotravnevij rajon d Partizanskij rajon d Zavodskij rajon d Leninskij rajon d Zhovtnevij rajon d Moskovskij rajon d Frunzenskij rajon d Naselennya 1 996 553 2022 Plosha 348 km Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 220000Telefonnij kod 375 17Visota 280 m n r m Vodnij ob yekt Nemiga Svisloch Loshica d d Mishka d d Perespa dEtnikon Minskano Minskois 1 i Minskoise 1 Mista pobratimi Nottingem 1966 2 Sendaj 6 kvitnya 1973 Bengaluru 1986 3 Lion 1976 Belu Orizonti 1987 Chanchun 18 travnya 1992 4 Lodz 1993 Bonn 1993 5 Ejndgoven 1994 6 Kiyiv 5 lipnya 1997 7 Dushanbe 1998 Kishiniv 29 chervnya 2000 8 Gavana 2005 Tegeran 2006 Abu Dabi 2007 3 Ankara 2007 3 Tiraspol Detrojt 1979 Kayir Vilnyus 9 Kalish Bejkersfild 3 Karakas Yerevan cherven 2002 10 Murmansk 21 serpnya 2014 11 Novosibirsk 2012 Pekin 26 kvitnya 2016 Potsdam Sankt Peterburg 2000 12 Riga Odesa 29 kvitnya 1996 13 Brashov 2005 14 Rajnikendorf Never Omsk 3 bereznya 2013 15 Bryansk sichen 2014 16 Kaliningrad 1997 17 Ajya Napa 18 Nizhnij Novgorod 2007 Tbilisi 1994 19 20 Kaluga 2015 Ulyanovsk 2015 Shanhaj 2019 Bishkek 1997 Belgrad Netanya 21 Harare 2023 22 Izhevsk 25 lyutogo 2020 23 Klyuchovi podiyi Magdeburzke pravo Bombarduvannya Minska i d Transport vidstani Do Minska fizichna 0 km Minsk MinskMinsk Bilorus Minska oblast Minsk u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Minsk znachennya Roztashovanij na richci Svisloch pri vpadanni v neyi richki Nemiga za 70 km na pivnichnij zahid vid geografichnogo centru Bilorusi Zaliznichnij vuzol na shlyahu do Berestya Vilnyusa Gomelya Moskvi peretin avtoshlyahiv na Orshu Vitebsk Oshmyani Berestya Sluck Gomel Mogilov ta inshi Misto ye politichnim ekonomichnim socialnim kulturnim i naukovim centrom Bilorusi Nalezhit do chisla najstarshih mist Yevropi NazvaPohodzhennya Narazi bilshist naukovciv vvazhaye sho nazva mista pishla vid nevelichkoyi richki Myenki Myen Myena na yakij buv pochatkovo zasnovanij Minsk zgodom perenesenij na svoye teperishnye misce Biloruskij istorik M Kuznecov zrobiv pripushennya sho nazva richki pohodit vid ribi min Deyaki avtori pripuskayut sho nazvu mistu dav obmin torgivlya tobto mina Cya argumentaciya viglyadaye neperekonlivoyu oskilki v ti chasi torgivlya ne mogla rozvivatisya tak shvidko shob buti pidstavoyu dlya imenuvannya forteci yaku bulo zbudovano u 1063 roci j nazva yakoyi tak shiroko rozpovsyudilasya sho litopisec zgaduye yiyi vzhe pid 1067 rokom Takozh isnuye narodna legenda de rozpovidayetsya pro zasnuvannya mista bogatirem Myaneskom yakij pobuduvav na misci suchasnogo Minska svij mlin i molov tam boroshno z kaminnya Odna z kolishnih nazv Mi nsk Lito vskij pol Minsk Litewski Varianti U Ipatiyivskomu litopisu misto zgaduyetsya 1067 rokom pid nazvami Mѣnsk Mѣnesk U piznishomu Radzivillivskomu litopisi nazvi Mensk i Menesk napisani bez yat cherez e Z kin XV st z yavlyayetsya nazva Mensk bez m yakogo znaku Odnak she u XVI XVII st trivalo shiroke zastosuvannya formi Menesk U listuvanni minskogo voyevodi Fedora Arsenyeva z moskovskim carem Oleksiyem Mihajlovichem na odnij storoni gramoti slova Menesk Mensk Menskogo traplyayutsya 18 raziv i zhodnogo razu Minsk U dvoh listah togo zh voyevodi nazvi tipu Menesk Mensk Menskogo pov itu zustrichayutsya 12 raziv i tilki odnogo razu napisano Minskoj pov U listi voyevodi Yakovleva shodo minskoyi shlyahti takozh vzhivayetsya lishe forma Mensk Ce kazhe pro te sho biloruska shlyahta koristuvalasya viklyuchno ciyeyu nazvoyu U Barkulabivskomu litopisi misto zgaduyetsya 6 raziv z yakih 5 u formi Mensk i odin Minsk Persha fiksaciya nazvi Minsk Mynsko Minske znajdena doslidnikami u latinomovnij kancelyarskij knizi pid 1502 rokom U polskomovnih dokumentah XVI XVII st vse chastishe vzhivayetsya transkripciya Minsk Ye Karskij i zaznachali sho forma z i vinikla vnaslidok ukrayinskogo vplivu XVI XVII st Profesor katedri biloruskoyi filologiyi Varshavskogo universitetu A Obrembska Yablonska dovodila sho nazva Minsk z yavilasya pid vplivom polskogo Minska Mazoveckogo na grunti polskoyi administrativnoyi i movnoyi ekspansiyi Ostatochno forma Minsk zaminyaye Mensk u oficijnih dokumentah tilki u XVIII st razom iz vitisnennyam starobiloruskoyi movi z derzhavnogo vzhitku Z tih samih polskih dokumentiv i map pislya podiliv Rechi Pospolitoyi nazvu bulo mehanichno pereneseno v rosijski dokumenti j mapi Naprikinci XVIII st napisannya Minsk vikoristovuvalosya v oficijnih rosijskomovnih dokumentah u toj samij chas forma Mensk zalishilasya v narodnomu vzhitku ci fakti zanotovani biloruskim etnografom Pavlom Shpilevskim ta Geografichnim slovnikom Korolivstva Polskogo vidanomu v 1885 Z 1916 roku v seredovishi biloruskoyi inteligenciyi z yavlyayetsya nazva Myensk Biloruskij Vona vzhivalasya v chasi nimeckoyi ta polskoyi okupaciyi vikoristovuvalasya v dokumentah emigracijnih biloruskih uryadiv Forma Mensk stala normoyu v chasi BRSR Vona vzhivalasya v usih oficijnih dokumentah a takozh na derzhavnomu radio do 29 lipnya 1939 roku koli postanovoyu 2 yi sesiyi Verhovnoyi Radi BSSR misto bulo perejmenovano v Minsk Ce perejmenuvannya bulo viklikane posilennyam represij proti biloruskih nacionalnih kadriv i zakripilo rusifikaciyu v respublici na rivni nazvi mista 5 veresnya 1991 roku Minska miska Rada narodnih deputativ peredala Verhovnij Radi prohannya pro povernennya mistu istorichnoyi nazvi Mensk prote v jogo zadovolenni bulo vidmovleno Za povernennya nazvi Mensk progolosuvali 142 deputati pri neobhidnih 173 IstoriyaRekonstrukciya horugvi Minskogo voyevodstva Minsk na akvareli I Peshki Viglyad mista z boku Romanivskoyi Slobodi poch XIX st Plosha Visokij Rinok na litografiyi francuzkogo hudozhnika B Lavernya 1840 Dokladnishe Litovskij period Dostemenno data zasnuvannya Minska nevidoma Isnuye tradiciya vvazhati pershu litopisnu zgadku v 1067 roci dnem zasnuvannya mista Na dumku istorikiv Minsk buv zasnovanij znachno ranishe imovirno navit na pochatku XI stolittya 1067 vpershe zgaduyetsya u Povisti vrem yanih lit u zv yazku z bitvoyu na Nemizi Misto u skladi Polockogo knyazivstva 1101 stolicya udilnogo Minskogo knyazivstva pershij knyaz Glib Vseslavich 1 a polovina XIV st uvijshov do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo 1390 u Minsku na Troyickij gori pobudovanij pershij katolickij kostol 15 lipnya 1410 Minska korogva brala uchast u Gryunvaldskij bitvi 1413 u Vilenskomu voyevodstvi 1444 u korolivskij gramoti zaznachenij v pereliku p yatnadcyati najbilsh rozvinenih mist derzhavi 2 ya polovina XV st administrativnij centr Minskogo povitu Vilenskogo voyevodstva 14 bereznya 1499 otrimav Magdeburzke pravo 1513 u Minskomu zamku vidkrivsya pershij shpital pritulok pri Voznesenskomu monastiri dlya hvorih ta kalik 1564 u Minsku vinikaye kalvinistska gromada 1565 1566 stolicya Minskogo voyevodstva najbilshogo u Velikomu knyazivstvi Litovskomu 1566 vvedena posada Kashtelyana minskogo miscevogo uporyadnika yakij she j zasidav predstavlyav gromadu v Senati Rechi Pospolitoyi posidayuchi 67 misce pered kashtelyanom ochilnikom Gdanska 16 lipnya 1569 minchani otrimali dozvil zbuduvati gostinij dvir velikij torgovij kompleks Toj samij privilej vvazhayetsya punktom vidliku isnuvannya u Minsku cehiv zasnovanih na klasichnih yevropejskih principah 1588 1755 raz na dva roki po cherzi z Novogrudkom u Minsku prohodili sesiyi Litovskogo tribunalu 12 sichnya 1591 korol i velikij knyaz Sigizmund III Vaza nadav mistu gerb figuru voznesinnya divi Mariyi 1592 pri sobornij cerkvi Minska vidkrilasya persha bratska shkola 1620 nalagodzhene regulyarne poshtove spoluchennya z velikimi mistami Rechi Pospolitoyi Oboh Narodiv 3 lipnya 1655 rosijski vijska zahopili i spustoshili Minsk 1667 chastina pershogo v Bilorusi mizhderzhavnogo poshtovogo marshrutu Vilnyus Minsk Mogilov Smolensk Moskva 1713 rezidenciya yezuyitiv u Minsku otrimala status kolegiumu navchalnogo zakladu yakij davav osvitu na rivni gumanitarnogo universitetu 1749 poryad z minskim yezuyitskim kostolom bula pobudovana apteka z laboratoriyeyu persha miska apteka vidkrilasya she u 1659 1773 Minskij yezuyitskij kolegium peretvorenij na svitskij navchalnij zaklad Minsku gimnaziyu 1783 skladenij pershij plan zabudovi Minska 1786 zgidno z postanovoyu Magistratu bulo vstanovleno nomeri na vsih budinkah Minska 1791 u Minsku vidkrivsya vijskovij shpital velikolitovskogo vijska kinec XVIII st u Minsku pochali vistupati profesijni teatralni kolektivi a u 1825 r pid miskij teatr bulo specialno vidrestavrovano odin z budinkiv Rosijskij period Minsk zi storoni Borisivskogo shlyahu B Lavern 1840 Minsk u ser XIX st N Orda 1793 v rezultati Drugogo podilu Rechi Pospolitoyi opinivsya v skladi Rosijskoyi imperiyi administrativnij centr Minskoyi guberniyi 14 travnya 1795 stvoreno Minske namisnictvo zamist guberniyi Rosijska vlada skasuvala Magdeburzke pravo dlya Minska 28 sichnya 1798 zasnovano Minsku yeparhiyu rimo katolickoyi cerkvi duhovnu seminariyu diyala do 1869 1799 u Minsku vidkrilasya persha likarnya 1803 utvorenij minskij miskij orkestr 26 chervnya 17 listopada 1812 centr departamentu vidnovlenogo Napoleonom Velikogo knyazivstva Litovskogo Administracijna rada Minskogo departamentu nalagodila vipusk pershoyi miskoyi gazeti Timchasova gazeta Minska pol Tymczasowa gazeta Minska 1836 u Minsku vidkrilasya persha gromadska biblioteka 1839 predstavniki minskih greko katolikiv vidmovilisya doluchatisya do Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Yevropejsku slavu muchenici za viru zdobulo im ya minskoyi vasilianskoyi chernici Mokrini Mechislavskoyi yakij vdalosya zalishitisya zhivoyu i distatisya do Papi Rimskogo 1859 vvedeno v ekspluataciyu pershu v Bilorusi telegrafnu liniyu Minsk Bobrujsk 1864 stvoreno miscevu pozhezhnu komandu 1871 cherez Minsk prohodit zaliznicya Varshava Moskva 1873 u Minsku z yavivsya vodoprovid 1890 u Minsku nalagodzheno telefonnij zv yazok a z 1896 roku pochala diyati persha v Bilorusi telefonna stanciya zagalnogo koristuvannya 10 travnya 1892 vidbulosya urochiste vidkrittya minskoyi konki abo kinnogo tramvayu pershogo miskogo gromadskogo transportu 1895 u Minsku vidkrilasya miska meteostanciya 12 sichnya 1895 u Minsku pochala diyati elektrostanciya 21 serpnya 1911 zasnovano Minsku bolotnu doslidnu stanciyu pershu derzhavnu naukovu ustanovu v Bilorusi Biloruskij period 25 bereznya 1918 stolicya Biloruskoyi Narodnoyi Respubliki 1 sichnya 1919 stolicya BRSR 8 serpnya 1919 okupovanij polskimi vijskami 15 veresnya 1919 centr polskoyi Minskoyi okrugi 11 lipnya 1920 znovu zajnyatij vijskami Chervonoyi Armiyi v hodi polsko radyanskoyi vijni 31 lipnya 1920 z vidnovlennyam Biloruskoyi RSR znovu staye yiyi stoliceyu 1921 u Minsku vidkrivsya Biloruskij derzhavnij universitet i persha naukova biblioteka 17 lipnya 1924 centr radyanskoyi Minskoyi okrugi 1925 u Minsku i v BRSR zagalom pochali translyuvatisya pershi radioperedachi 1 sichnya 1929 Institut biloruskoyi kulturi sho diyav u Minsku z 1922 roku reorganizovano u Bilorusku akademiyu nauk 1933 pochav diyati minskij aeroport 1937 1941 v urochishi Kuropati sho nepodalik vid Minska bilshoviki rozstrilyali za riznimi ocinkami vid 30 000 do 250 000 abo znachno bilshe bilorusiv i polyakiv 28 chervnya 1941 3 lipnya 1944 misto pid kontrolem nacistskoyi Nimechchini Z 1 veresnya 1941 roku bulo centrom generalnogo okrugu Bilorus Rajhskomisariatu Ostland Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Minsk praktichno vshent zrujnovanij vnaslidok bojovih dij U Minsku nimeckimi okupacijnimi vlastyami bulo stvoreno tri yevrejski getto u yakih za chas okupaciyi bulo zakatovano i vbito bilshe 80 000 yevreyiv 1 sichnya 1956 u Minsku pochalisya televizijni translyaciyi 26 chervnya 1974 otrimav zvannya mista geroya 26 chervnya 1984 vvedeno v ekspluataciyu Minskij metropoliten 27 lipnya 1990 stolicya nezalezhnoyi Bilorusi 5 veresnya 1991 Minska miska Rada narodnih deputativ zatverdila istorichnij gerb mista GeografiyaGeografiya Minsk roztashovanij na pivdenno shidnih shilah Minskoyi visochini Serednya visota nad rivnem morya 220 m Najvisha chastina Minska rozmishuyetsya na dilyanci mizh vulicyami Timiryazyeva ta Harkivskoyu bilya Rakivskogo shose Yiyi absolyutna visota 280 4 m Najnizhcha tochka 181 4 m znahoditsya na pivdennomu shodi mista v zaplavi richki Svisloch v rajoni Chizhivka Klimat Klimat u Minsku pomirno kontinentalnij iz znachnim vplivom atlantichnogo morskogo povitrya z chastimi ciklonami Lito teple ale ne spekotne Zima m yaka z chastoyu vidligoyu Najteplishij misyac lipen z serednoyu temperaturoyu 17 7 C 63 9 F Najholodnishij misyac sichen z serednoyu temperaturoyu 6 9 S 19 6 F Klimat Minska Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 7 12 18 25 28 30 32 35 31 22 12 10 35 Serednij maksimum C 3 2 2 10 17 20 21 21 15 8 2 1 9 Serednya temperatura C 6 9 6 2 2 5 5 12 7 16 17 7 16 3 11 6 5 8 0 2 4 3 5 5 Serednij minimum C 7 7 3 1 7 11 12 12 7 2 1 5 2 Absolyutnij minimum C 29 28 25 8 2 0 3 2 2 10 18 30 30 Norma opadiv mm 43 40 42 46 61 82 90 81 60 50 53 50 698 Dzherelo Weatherbase Vodna sistema Bilya mista prohodit vododil basejniv Baltijskogo i Chornogo moriv Cherez Minsk protikaye richka Svisloch u yaku v mezhah mista vpadayut she shist nevelikih richok Usi voni nalezhat do Chornomorskogo basejnu Ye vodoshovisha Drozdi Krinicya Chizhovske Komsomolske ta in Vilejsko Minska ta Slep yanska vodni sistemi Ekologiya Respublikanskij centr radiacijnogo kontrolyu i monitoringu navkolishnogo seredovisha kontrolyuye serednodobovi koncentraciyi tverdih chastinok RM 10 dioksidu azotu riven formaldegidu dioksidu vuglecyu dozi gamma viprominyuvannya Pislya Chornobilskoyi katastrofi ekologichna situaciya v Minsku zaznala znachno menshih zmin nizh v inshih biloruskih mistah Administrativnij podilAdministrativnij podil u Minsku bulo zaprovadzheno u 1938 roci u zv yazku zi znachnim rostom naselennya mista 218 tis osib Postanovoyu CVK BRSR vid 17 bereznya 1938 roku buli utvoreni Stalinskij z 2 listopada 1961 roku Zavodskij Voroshilovskij z 2 listopada Sovyetskij i Kaganovickij z 20 lipnya 1957 roku Kastrichnickij rajoni Zaraz misto rozdilene na 9 administrativnih rajoniv Minsk Viglyad z kosmosu YeKA Administrativnij podil Minska Centralnij rajon Sovetskij rajon Pershotravnevij rajon Partizanskij rajon Zavodskij rajon Leninskij rajon Kastrichnickij Zhovtnevij rajon Moskovskij rajon Frunzenskij rajonNaselennyaZmina kilkosti naselennya Minska u XVII XXI st tis osib U 1909 roci struktura nacionalnogo skladu naselennya Minska mala takij viglyad yevreyi 43 3 rosiyani 34 8 polyaki 11 4 bilorusi 8 2 tatari 1 3 nimci 0 9 Zgidno z perepisom 1999 roku v Minsku prozhivalo 79 3 bilorusiv 15 7 rosiyan 2 4 ukrayinciv 1 polyakiv 0 6 yevreyiv 0 1 litovciv 0 1 tatar 0 1 cigan ta inshi Dinamika nacionalnogo skladu Minska za danimi perepisiv naselennya 1897 1926 1939 1959 1970 1979 1989 1999 2009 Bilorusi 8 164 55 778 124 061 325 026 601 890 871 210 1 153 991 1 333 222 1 455 825 Rosiyani 23 208 12 617 28 711 116 327 214 260 282 977 325 125 264 020 184 070 Ukrayinci 266 1 465 6 650 18 345 35 214 46 226 53 244 39 948 27 362 Polyaki 10 369 4 481 3 364 5 580 9 419 14 647 18 479 17 581 13 420 Yevreyi 46 541 53 686 70 998 38 842 47 058 46 332 39 154 10 141 5 187 Virmeni 16 142 687 1 096 1 746 2 039 1 955 Tatari 1 146 1 283 1 618 1 749 2 182 2 875 2 925 2 102 1 239 Azerbajdzhanci 39 217 591 1 102 1 559 1 517 Kitajci 4 10 1 349 Turkmeni 1 016 Litovci 43 547 377 757 695 892 724 935 Arabi 787 Gruzini 15 147 324 518 897 828 687 Cigani 65 11 111 953 1 056 1 369 1 239 573 Moldovani 10 21 360 496 839 511 392 Kazahi 74 223 297 526 189 386 Afganci 326 Turki 4 314 Vsogo 90 912 131 482 238 948 509 667 917 428 1 273 496 1 607 077 1 680 567 1 697 340 Dinamika nacionalnogo skladu Minska 1897 1926 1939 1959 1970 1979 1989 1999 2009 Bilorusi 9 0 42 4 51 9 63 8 65 6 68 4 71 8 79 3 85 8 Rosiyani 25 5 9 6 12 0 22 8 23 4 22 2 20 2 15 7 10 8 Ukrayinci 0 3 1 1 2 8 3 6 3 8 3 6 3 3 2 4 1 6 Polyaki 11 4 3 4 1 4 1 1 1 0 1 2 1 1 1 0 0 8 Yevreyi 51 2 40 8 29 7 7 6 5 1 3 6 2 4 0 6 0 3 Nacionalnij sklad u rajonah mista za danimi perepisu 2009 r naselennya bilorusi rosiyani ukrayinci polyaki yevreyi Zavodskij rajon 238 798 84 7 7 8 1 2 0 7 0 2 Leninskij rajon 215 151 82 5 8 7 1 3 0 8 0 2 Moskovskij rajon 270 240 80 4 8 1 1 2 0 7 0 2 Oktyabrskij rajon 155 061 79 8 9 5 1 4 0 8 0 2 Partizanskij rajon 97 592 78 1 12 2 1 8 0 7 0 4 Pervomajskij rajon 213 985 73 6 13 5 2 1 0 7 0 4 Sovyetskij rajon 162 315 74 6 13 0 1 8 0 7 0 5 Frunzenskij rajon 372 431 79 9 9 0 1 3 0 8 0 2 Centralnij rajon 111 235 74 2 13 2 1 9 0 8 0 5 Minsk 1 836 808 79 3 10 0 1 5 0 7 0 3 Osvita Akademiya nauk U Minsku 818 navchalnih zakladiv vid doshkilnih do vishih Pid upravlinnyam osvitnogo komitetu Minmiskvikonkomu znahoditsya 760 osvitnih ustanov sered yakih 405 doshkilnoyi osviti 27 zakladiv profesijno tehnichnoyi osviti 24 pozashkilnoyi osviti ta vihovannya U merezhi zakladiv zagalnoyi serednoyi osviti funkcionuye 251 ustanovi u tomu chisli 2 liceyi 2 gimnaziyi koledzhi 34 gimnaziyi 10 pochatkovih shkil 4 shkoli ditsadka 184 zagalnoosvitni shkoli 5 shkil internativ 6 vechirnih shkil Dlya navchannya ta vihovannya ditej z osoblivostyami psiho fizichnogo rozvitku stvorena diferencijovana merezha ustanov i struktur specialnoyi osviti 8 specialnih shkil shkil internativ 9 centriv korekcijno rozvivalnogo navchannya ta reabilitaciyi integrovani i specialni klasi v 93 h serednih shkolah v 262 doshkilnih zakladah specialni grupi punkti korekcijno pedagogichnoyi dopomogi ta integrovani grupi Z metoyu organizaciyi dozvillya uchniv ta studentskoyi molodi diyut 13 rajonnih centriv pozashkilnoyi roboti Minskij derzhavnij palac ditej ta molodi derzhavnij turistsko ekologichnij centr 7 sportivnih dityacho yunackih shkil olimpijskogo rezervu 9 dityacho yunackih klubiv fizichnoyi pidgotovki U Minsku funkcionuye 31 vishij i 27 serednih specialnih navchalnih zakladiv Najbilsh poshirenoyu ta zatrebuvanoyu ye denna forma navchannya za yakoyu zajmayetsya 2 3 studentiv Najvidomishi vishi navchalni zakladi Biloruskij derzhavnij universitet Akademiya upravlinnya pri Prezidentovi Respubliki Bilorus Biloruskij derzhavnij universitet informatiki ta radioelektroniki Biloruska derzhavna akademiya muziki Biloruskij derzhavnij universitet fizichnoyi kulturi ta in Zaraz nacionalna visha shkola gotuye fahivciv z 360 specialnostej za ponad 1000 napryamkami i specializaciyami U Minsku znahoditsya Nacionalna akademiya nauk Bilorusi Medicina Derzhavna sistema ohoroni zdorov ya Minska sogodni skladayetsya z 12 stacionarnih likuvalnih ustanov dlya doroslogo naselennya 4 dityachih klinichnih likaren 9 dispanseriv miskogo pologovogo budinku 2 centriv reabilitaciyi ditej likarni paliativnogo likuvannya Hospis 33 miskih poliklinik dlya doroslogo naselennya dvoh medichnih ambulatorij 18 dityachih poliklinik konsultativno diagnostichnogo centru centru plastichnoyi hirurgiyi ta kosmetologiyi Stomatologichna dopomoga nadayetsya u 11 miskih stomatologichnih poliklinikah miskij dityachij stomatologichnij poliklinici ta inshih Na pidpriyemstvah i v ustanovah mista funkcionuyut 13 medichnih ta 161 feldsherskih punktiv zdorov ya U 64 ambulatorno poliklinichnih zakladah funkcionuyut denni stacionari na 1473 lizhka v 14 miskih poliklinikah domashni stacionari Shvidka i nevidkladna dopomoga zdijsnyuyetsya silami 146 brigad miskoyi stanciyi shvidkoyi medichnoyi dopomogi Kultura Teatr operi ta baletu Minsk maye duzhe bagato istoriko kulturnoyi duhovnoyi ta intelektualnoyi spadshini Arhitekturni pam yatki muzeyi teatralno koncertna sfera rozvinuta merezha kulturno prosvitnickih ustanov pleyada talanovitih visokoprofesijnij diyachiv mistectva skladayut velicheznij kulturno tvorchij potencial nevicherpni mozhlivosti dlya rozvitku duhovnogo zhittya minchan Vsogo v sistemu kulturi stolichnogo ta derzhavnogo pidporyadkuvannya vhodyat 12 teatriv 120 bibliotek 18 muzeyiv 36 zakladiv klubnogo tipu 8 vishih i serednih specialnih navchalnih zakladiv 27 dityachih shkil mistectv ponad 10 koncertnih organizacij i samostijnih tvorchih kolektiviv Pracyuyut Biloruska derzhavna filarmoniya kinostudiya Bilorusfilm 11 budinkiv kulturi 9 palaciv kulturi u tomu chisli Palac Respubliki 8 narodnih teatriv EkonomikaDiv takozh Ekonomika Bilorusi Minsk najbilshij promislovij centr Bilorusi Tut znahodyatsya taki potuzhni skladalni pidpriyemstva yak Minskij traktornij zavod sho vipuskaye blizko 8 10 vid svitovogo obsyagu rinku kolisnih traktoriv a takozh zavod virobnik dorozhno budivelnoyi ta inshoyi specializovanoyi tehniki ta obladnannya Minsk velikij virobnik dorozhnoyi tehniki najbilshi pidpriyemstva v cij galuzi Minskij avtomobilnij zavod sho vipuskaye velikovantazhni avtomobili avtobusi trolejbusi i prichipnu tehniku Minskij zavod kolisnih tyagachiv VOLAT i virobnik dizelnih dviguniv Na pochatku 1990 h na bazi remontnogo tramvajno trolejbusnogo zavodu bulo organizovano nove pidpriyemstvo Belkomunmash yake zaraz ye odnim z najbilshih u shidnij Yevropi virobnikiv elektrotransportu Okrim velikih transportnih pidpriyemstv isnuye ryad inshih fabrika visokotochnoyi optiki Cejs BELoma i lazeriv LEMT Viroblyayutsya televizijna tehnika marki Gorizont pobutova tehnika Atlant Minskogo zavodu holodilnikiv a takozh ridkokristalichni ekrani i mikroshemi na zavodi Integral 2007 roku rozpochalos budivnictvo biznes centru Royal Plaza 2008 go roku zhitlovogo kompleksu Vetraz najvishih hmarochosiv Bilorusi TransportTrolejbus MAZ 103T bilya zaliznichnogo vokzalu Minska Div takozh Minskij metropoliten Div takozh Minskij trolejbus Minsk ye velikim transportnim centrom Perevezennya pasazhiriv zdijsnyuyetsya na 9 tramvajnih marshrutah blizko 70 trolejbusnih ponad 100 avtobusnih ye 3 liniyi metro marshrutni taksi U misti znahodyatsya Centralnij avtovokzal kilka avtobusnih i zaliznichnih stancij Mizhnarodnij aeroport Minsk 2 znahoditsya na vidstani 40 km vid mista i z yednanij visokoklasnoyu avtomagistrallyu z centrom mista Dovzhina minskoyi kilcevoyi avtodorogi stanovit ponad 56 km U misti pracyuyut miski avtobusi virobnictva Minskogo avtomobilnogo zavodu 12 metrovi MAZ 103 i MAZ 104 18 metrovi zchlenovani garmoshki MAZ 105 na bazi MAZ 104 i 14 metrovij trivisnij podovzhenij avtobus MAZ 107 Minsk maye veliku trolejbusnu sistemu na yakij pracyuyut taki modeli trolejbusiv yak MAZ 103T virobnictva MAZu sho buv rozroblenij na bazi miskogo avtobusa MAZ 103 Takozh pracyuyut trolejbusi virobnictva minskogo zavodu Belkomunmash toj zhe ZiU 682 pershe pokolinnya Belkomunmashiv 12 metrovi Belkommunmash 201 i 18 metrovi 12 metrovij Belkommunmash 221 yakij povnistyu unifikovanij z MAZ 103T i MAZ 103 druge pokolinnya Belkomunmashiv 11 8 metrovij Belkommunmash 321 i novij zchlenovanij Belkommunmash 33300 osoblivistyu yakogo stala dizelno generatorna ustanovka dizelnogo dviguna APU tretye pokolinnya chetverte pokolinnya trolejbusiv predstavlene rozrobkoyu trolejbusa Belkommunmash 4200 yakij maye akumulyatorni batareyi dlya zabezpechennya avtonomnogo hodu SportStanom na 2007 rik u Minsku bulo 3519 sportivnih sporud u tomu chisli 18 velikih stadioniv 664 sportivni zali 57 plavalnih basejniv 6 manezhiv 5 sportivnih sporud zi shtuchnim lodovim pokrittyam 138 strileckih tiriv Sered najbilshih Minskij palac sportu Minsk Arena Palac vodnogo sportu futbolnij manezh Minskij lodovij palac sportu palac tenisu stadioni Dinamo Traktor sportivnij ozdorovchij kompleks Olimpijskij ta in Minskij futbolnij klub Dinamo chempion SRSR bagatorazovij chempion Bilorusi hokejni klubi Dinamo Yunist ta Keramin chempioni krayini ostannih sezoniv cholovichij gandbolnij klub SKA neodnorazovij peremozhec yevrokubkiv chempionativ SRSR ta Bilorusi Informaciya dlya turistivGotel Yevropa Stolicya Bilorusi perspektivnij centr turizmu mizhnarodnogo znachennya U Minsku stvoreno turistichni zoni Verhnye misto Loshickij sadibno parkovij kompleks turistichni marshruti Muzeyi Minska Minsk teatralnij Minsk arheologichnij Pam yatki zabudovi mista 18 poch 20 st Minsk stolicya Respubliki Bilorus Misto na Menci ta in Goteli Crowne Plaza Agat Akademichnij Algoritm Bilorus Viktoriya Druzhba Zhalon Zhuravinka Zirka Olimpiyec Orbita Minsk Parkova Planeta Polit Sport Suputnik Standart Turist Ursula Ekspres Yevropa Yuvilejnij 40 rokiv Peremogi MVS Minskogo motornogo zavodu RUP MAZ goteli i gotelnij kompleks MTZ sportivnogo klubu ministerstva oboroni kinostudiyi Bilorusfilm ta in Pam yatniki Yanci Kupali Yakubu Kolasu M Bogdanovichu F Skorini A Mickevichu Ya Drozdovichu M Gorkomu T Shevchenku O Pushkinu na teritoriyi universitetskogo mistechka BDU pam yatniki Yefrosiniyi Polockoyi Kirilu Turovskomu F Skorini M Gusovskomu S Budnomu V Tyapinskomu Dokladnishe Pam yatniki Minska Istoriko arhitekturni pam yatki Visokij Rinok Visokij Rinok Verhnye misto XVI XX stolittya Pishalivskij zamok 1825 Kultovi sporudi Greko katolicki Svyato Voznesenska cerkva 1620 pri Svyato Voznesenskomu monastiri muri cerkvi jmovirno buli vikoristani pri pobudovi budinku Ministerstva oboroni cerkva Sv Duha XVII st monastir vasilyaniv Sv Duha XVII stolittya monastir vasilyanok Sv Duha XVI stolittya monastir vasilyanok Sv Trijci 1799 1800 Katolicki Arhikafedralnij sobor Presvyatoyi Divi Mariyi XVIII st i fragment kolegiumu yezuyitiv XVIII stolittya istotno perebudovanij u 1968 Sobor Svyatogo Jozefa j monastir bernardinciv ne povernutij katolikam 1644 Sobor Svyatih Simona ta Oleni 1908 1910 Sobor Prisvyatijshoyi Trijci na Zolotij Girci 1861 1864 Sobor Vozdvizhennya Svyatogo Hresta v Kalvariyi 1839 1841 sobor i monastir mariyavitok nini Suvorovske uchilishe 1811 fragment monastirya karmelitiv XVIII stolittya Pravoslavni Cerkva Sv Oleksandra Nevskogo 1896 1898 Cerkva Sv Mariyi Magdaleni 1847 Cerkva Sv ap Petra i Pavla XVII stolittya Hram pam yatnik Vsih Svyatih XXI stolittya Yudejski Horalna sinagoga 1906 Golovna sinagoga 1913 Kitayivska sinagoga 1874 Sinagoga Zalcmana 1864 yeshiva 1888 Troyicke peredmistya Kuropati Kladovisha yevrejske 1868 1946 Kalvarijske Shidne Vijskove Pam yatni adresi BNR Engelsa 7 Miskij teatr Volodarskogo 9 Serpuhovska 9 Volodarskogo 12 Serpuhovska 6 Svobodi pl 7 Budinok gubernatora Nezalezhnosti pr 26 Yuvilejnij budinok Lenina 13 Gubernatorska 32 Palaci sadibi Sadibno parkovij kompleks Odadurova XIX stolittya Sadibno parkovij kompleks Lyubanskih u Loshici XVII XIX stolittya Sadiba Vankovichiv u Velikij Slepyanci XIX stolittya Sadiba Vankovichiv na Visokomu Rinku XIX st Peredmistya Grushovka Lyuteranske Rakovske Troyicke Ratusha XVII stolittya vidbudovana u 2003 Sadi ta skveri Sad botanichnij 1932 Sad gubernatorskij XIX stolittya Skver Oleksandrivskij XIX st Muzej valuniv GalereyaMiska ratusha Kolishnij sobor bernardinok zaraz kafedralnij sobor Sobor Svyatih Simona ta Oleni Kostel sv Josipa Kostel sv Roha Sadiba Lyubanskih u Loshici Cerkva svv app Petra j Pavla Plosha NezalezhnostiMizhnarodni vidnosiniU Minsku roztashovuyutsya praktichno vsi posolstva krayin z yakimi Bilorus maye diplomatichni vidnosini Tut znahodyatsya ponad 40 inozemnih posolstv 2 generalnih konsulstva 9 pochesnih konsulstv predstavnictva mizhnarodnih organizacij OON OBSYe MVF YuNISEF ta inshi Krim Minska diplomatichni ustanovi inshih krayin u Bilorusi roztashovuyutsya tilki v Bresti konsulskij punkt Mongoliyi generalni konsulstva Respubliki Polsha Rosijskoyi Federaciyi ta Ukrayini Grodno generalni konsulstva Litovskoyi Respubliki ta Respubliki Polsha i u Vitebsku konsulstvo Latvijskoyi Respubliki Mista pobratimi Stanom na sichen 2008 roku Minsk maye 14 mist pobratimiv Nottingem Velika Britaniya 1957 Sendaj Yaponiya 1973 Bangalor Indiya 1973 Lion Franciya 1976 Chanchun Kitaj 1992 Lodz Polsha 1992 Bonn Nimechchina 1993 Ejndgoven Niderlandi 1994 Dushanbe Tadzhikistan 1998 Kishiniv Moldova 2000 Gavana Kuba 2005 Tegeran Iran 2006 Abu Dabi Ob yednani Arabski Emirati 2007 Ankara Turechchina 2007 LyudiU misti narodilisya Aleksandrovich Andrij Ivanovich biloruskij radyanskij poet Baharevich Algerd Ivanovich biloruskij pismennik i perekladach Borodulya Oleksandr Sergijovich biloruskij hokeyist vorotar Veramejchik Dmitro Viktorovich biloruskij hokeyist napadnik Goreckij Radim Gavrilovich biloruskij vchenij geolog Grot Denis Cheslavovich rosijskij hokeyist zahisnik Yekelchik Yurij Izrayilovich 1907 1956 radyanskij kinooperator Ivankova Anastasiya Volodimirivna biloruska gimnastka olimpijska chempionka Kondratovich Luka Lukich vijskovij diyach chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Morshenok V yacheslav V yacheslavovich biloruskij hokeyist napadnik Oles Garun biloruskij poet prozayik publicist Omelyanchuk Sergij Petrovich biloruskij futbolist Parfenkov Vasil biloruskij gromadskij aktivist politv yazen boyec Bataljonu OUN u vijni na shodi Ukrayini Rzhecka Lidiya Ivanivna 1899 1977 Minsk biloruska aktrisa narodna artistka SRSR 1955 Samusik Olga biloruska rok spivachka ta zhurnalistka Sokol V yacheslav Petrovich biloruskij hokeyist zahisnik Usov Oleksandr biloruskij profesijnij velogonshik sprinter Franak Vyachorka biloruskij molodizhnij aktivist gromadskij diyach odin z lideriv molodizhnogo krila Biloruskogo Narodnogo Frontu Shandibina Katerina Glibivna ukrayinskij redaktor scenarist Shurko Oleksandr Volodimirovich biloruskij hokeyist napadnik Stomma Zdislav Francevich 1907 1992 biloruskij radyanskij aktor teatru ta kino Pluchik Eduard Liokumovich 1936 2019 radyanskij ukrayinskij kinooperator Div takozh3012 Minsk asteroyid nazvanij na chest mista Spisok vulic Minska Bilorusko polske dvovladdya v MinskuPrimitkihttp cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf https www nottinghamcity gov uk information for business business information and support business support and finance eu funding http en sistercity info sister cities Minsk html http en changchun gov cn yhcs3 msk ycgk12 https www bonn de themen entdecken uno internationales minsk php https docplayer nl 50331312 Gemeente eindhoven oplegvelraadsvoorstel herijking beleid stedenbanden en mondiale bewustwording mvb aa html https old kyivcity gov ua files 2018 2 15 Mista pobratymy pdf http www chisinau md pageview php l ro amp idc 1067 amp t Orasul Descriere orae Minsk Republica Belarus amp http www ivilnius lt pazink apie vilniu miestai partneriai https www yerevan am en partner partner cities https www citymurmansk ru strukturnye podr itemid 127 https kvs gov spb ru en agreements https omr gov ua ua international goroda partneri minsk belarus https www brasovcity ro file zone regulamente primarie Statutul mun Brasov pdf http admomsk ru web en city international foreign minsk http www bryansk032 ru j 171 amp m 180 amp gorod 22 https www klgd ru city pasport 07052021 pdf Union of Cyprus Municipalities d Track Q28863484 https tbilisi gov ge img original 2018 6 12 tbilisiinfigures pdf https tbilisi gov ge img original 2024 4 22 E1 83 97 E1 83 91 E1 83 98 E1 83 9A E1 83 98 E1 83 A1 E1 83 98 E1 83 AA E1 83 98 E1 83 A4 E1 83 A0 E1 83 94 E1 83 91 E1 83 A8 E1 83 98 2023 pdf https new netanya muni il News Pages Article197 aspx https eng belta by president view belarus zimbabwe sign package of documents during lukashenkos visit to harare 156350 2023 https www izh ru i info 16265 html Rudnickij S L Karta Ukrayini Viden Frejtag i Berndt 1918 Chirskij N A Chirskij E N Minsk Putevoditel Mn Universitetskoe 2002 C 8 Zhuchkevich V A Kratkij toponimicheskij slovar Belorussii Mn 1974 S 232 234 Pamyac Gist dakum hronika Minska U 4 kn Kn 1 ya Mn BELTA P15 2001 S 22 Gistoryya Minska 1 e vydanne Minsk BelEn 2006 696 S 14 M V Kuznyacoy Tayamnica dalyokih vyakoy Pamyac Gist dakum hronika Minska U 4 kn Kn 1 ya Mn BELTA P15 2001 S 34 Gorad na Nyamize 10 serpnya 2010 u Wayback Machine Zyamlya pad belymi krylami 10 serpnya 2010 u Wayback Machine Karatkevich U Zbor tvoray U 8 t T 8 Kn 1 P esy Narys Mn Mast lit 1990 S 385 570 Shpilevskij P M Puteshestvie po Polesyu i belorusskomu krayu Mn 1992 Pamyac Gist dakum hronika Minska U 4 kn Kn 1 ya Mn BELTA P15 2001 S 31 32 Karskij E F Trudy po belorusskomu i drugim slavyanskim yazykam M 1962 S 483 Fasmer M Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M 1986 T 2 S 625 Obrebska Jablonska A Czy ukrainski wplyw na toponimie bialoruska Slavia Orientalis XXII 1973 2 261 265 Kramko I I Shtyhay G V Kali Mensk stay Minskam Pamyac Gist dakum hronika Minska U 4 kn Kn 1 ya Mn BELTA P15 2001 S 34 35 Shybeka Z V Shybeka S F Minsk Staronki zhyccya darev gorada Per z ruskaj movy M Vizha Pradmova S M Stanyuty Mn Polymya 1994 S 10 Kramko I I Shtyhay G V Kali Mensk stay Minskam Pamyac Gist dakum hronika Minska U 4 kn Kn 1 ya Mn BELTA P15 2001 S 36 Minsk Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom VI Warszawa 1885 S 453 27 sichnya 2012 u Wayback Machine Kastus Lashkevich 5 aficyyoznyh mifay pra Minsk 14 veresnya 2009 u Wayback Machine TUT BY 11 veresnya 2009 r U Lyahoyski Dyk nyayzho zh nam nikoli nya skleic nya sshyc 15 veresnya 2009 u Wayback Machine Radyyo Palyoniya 30 lipnya 2008 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2007 Procitovano 14 veresnya 2009 69 gadoy tamu Mensk stay Minskam 3 chervnya 2009 u Wayback Machine Nasha Niva 29 lipnya 2008 Arhiv originalu za 16 bereznya 2015 Procitovano 15 veresnya 2009 Privilej mestu Menskomu na pravo majdeborskoe i inye volnosti 14 03 1499 g 14 lyutogo 2009 u Wayback Machine AZR T 1 1340 1506 Spb 1846 165 S 187 189 A K Citoy Pyachatki i gerb Simvaly gorada i Menskaga vayavodstva Pamyac Gist dakum hronika Minska U 4 kn Kn 1 ya Mn BELTA P15 2001 S 215 Ganna Soys 3 lipenya 1655 godu rasejskae vojska zahapila Mensk 30 serpnya 2008 u Wayback Machine Radyyo Svaboda 3 lipnya 2008 Gistoryya Minska 1 e vydanne Minsk BelEn 2006 S 168 Hronika vazhnejshyh padzej Pamyac Gist dakum hronika Minska U 4 kn Kn 1 ya Mn BELTA P15 2001 S 564 Gistoryya Minska 1 e vydanne Minsk BelEn 2006 S 187 Shybeka Z V Shybeka S F Minsk Staronki zhyccya darev gorada Per z ruskaj movy M Vizha Pradmova S M Stanyuty Mn Polymya 1994 S 124 Shybeka Z V Shybeka S F Minsk Staronki zhyccya darev gorada Per z ruskaj movy M Vizha Pradmova S M Stanyuty Mn Polymya 1994 S 128 Gistoryya Belarusi u kanteksce susvetnyh cyvilizacyj Vuchebn dapamozhnik V I Galubovich Z V Shybeka D M Charkasay i insh Pad red V I Galubovicha i Yu M Bohana Mn Ekaperspektyva 2005 S 401 Zdzislaw J Winnicki Szkice kojdanowskie Wydawnictwo GAJT Wroclaw 2005 ISBN 83 88178 26 1 S 77 78 Norman Davies Powstanie 44 Wydawnictwo Znak Krakow 2004 ISBN 83 240 0459 9 S 195 Ukaz Prezidiuma VS SSSR ot 26 06 1974 6163 VIII Vikiteka ru wikisource org ros Arhiv originalu za 26 bereznya 2022 Procitovano 22 travnya 2021 Klimat Minska angl Anastasiya Yanushevskaya Dannye monitoringa svidetelstvuyut ob uhudshenii sostoyaniya atmosfernogo vozduha v Minske za poslednyuyu nedelyu 18 veresnya 2009 u Wayback Machine BelaPAN Gistoryya Minska 1 e vydanne Minsk BelEn 2006 S 234 Arhiv originalu za 14 travnya 2011 Procitovano 19 chervnya 2013 Nacionalnyj sostav naseleniya Respubliki Belarus Tom 3 za ridnoyu movoyu Nauka i obrazovanie 2 veresnya 2009 u Wayback Machine Menski garadzki vykanaychy kamitet Zdravoohranenie 2 veresnya 2009 u Wayback Machine Menski garadzki vykanaychy kamitet Kultura 2 veresnya 2009 u Wayback Machine Menski garadzki vykanaychy kamitet Belkomunmash 213 buv rozroblenij u kinci 90 h na bazi Belkommunmash 201 Troickaya gara Traeckaya gara Traeckae pradmesce Pamyac Gist dakum hronika Minska U 4 kn Kn 1 ya Mn BELTA P15 2001 S 553 Arhiv originalu za 29 bereznya 2009 Procitovano 23 veresnya 2009 Ruslan Garbachoy 10 najstarejshyh budynkay Minska 25 serpnya 2011 u Wayback Machine pavodle Uladzimera Dzyanisava Salidarnasc 17 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 27 travnya 2008 Procitovano 28 veresnya 2009 Dzherela ta literaturaO P Zhdanovich O V Zhdanovich Minsk 23 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 744 ISBN 978 966 00 1028 1 Minsk Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 453 pol S 453 482 pol Literatura Minsk Avtor teksta Horsun V A Minsk Belarus 1984 192 s 25 000 prim bil ros angl fr nim isp PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Minsk ukr Minskij miskij vikonavchij komitet 13 grudnya 2009 u Wayback Machine ros Minsk na sajti Tut buv Ya 13 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Novini i fotografiyi Minska na GOMINSK ORG 22 chervnya 2008 u Wayback Machine ros Fotografiyi 7 grudnya 2009 u Wayback Machine na Radzima org bil Neznajomij Minsk 1920 1940 Fotoalbom 19 sichnya 2021 u Wayback Machine ros Pogoda u Minsku 1 lipnya 2009 u Wayback Machine