Франци́ск (Франті́шек) Луки́ч Скори́на (біл. Францы́ск / Франці́шак Лукі́ч Скары́на; до 1490, Полоцьк — не пізніше 1551, Прага) — білоруський першодрукар, просвітник, перекладач, митець-графік, один із засновників кириличного книгодрукування.
Франциск Скорина | |
---|---|
Франциск Скорина с Полоцька староцерк.-слов. Франциск Скорининъ | |
Народився | до 1490 Полоцьк |
Помер | не пізніше 1551 Прага |
Країна | Велике князівство Литовське |
Національність | білорусин |
Діяльність | друкар, гравер, інтроліґатор, перекладач |
Alma mater | Ягеллонський університет і Падуанський університет |
Знання мов | руська, білоруська, русинська, чеська і російська[1] |
| |
|
Біографія
Народився в другій половині 1480-х років в сім'ї купця Луки.
Початкову освіту здобув у Полоцьку.
1504 — став студентом Ягеллонского університету в Кракові.
1506-го закінчив факультет «семи вільних мистецтв» (граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика) із ступенем бакалавра, пізніше отримав звання ліценціата медицини і ступінь доктора «вільних мистецтв».
1512-го успішно склав іспити в Падуанському університеті на ступінь доктора медицини.
1517-го заснував у Празі друкарню і видав кириличним шрифтом «Псалтир», першу друковану білоруську книгу. Загалом упродовж 1517—1519 рр. за підтримки меценатів (віленського бургомістра Якуба Бабича, райців Богдана Онкова та Юрія Одвірника) переклав і видав 23 книги Біблії (під назвою «Біблія руська, виложена доктором Франциском Скориною із славного града Полоцька, Богу ко чти і людем посполитим к доброму наученію».). Білоруський переклад Біблії, зроблений Скориною, випередив у часі німецький переклад Мартина Лютера.
Близько 1520-го переїхав до Вільна, де заснував першу друкарню на території Великого Князівства Литовського. У ній видав «Малу подорожню книжку» (1522) і «Апостол» (1525).
У 2-ій половині 1520 рр. одружився з удовою свого мецената Юрія Одверника — Маргаритою.
Служив лікарем і секретарем у віленського єпископа.
Виїздив до Німеччини, де зустрічався з М. Лютером.
Вів із братом Іваном торговельні справи у Варшаві та Познані.
1530-го на запрошення герцога Пруссії Альбрехта їздив до Кеніґсберґу у справах книгодрукування.
5 лютого 1532 кредитори за борги покійного брата Івана домоглися арешту Скорини. Але 21 листопада 1532 Сигизмунд I, розібравшись за допомогою єпископа Яна в справі, звільнив Скорину й видав указ, яким надав останньому всілякі .
1534-го Франциск Скорина виїхав до Великого князівства Московського, звідки його вигнали як католика, а його книги спалили (про цей факт свідчить лист короля та великого князя Жигмонта-Августа).
Близько 1535 переїхав до Праги, де працював лікарем і ботаніком при королівському дворі.
Точна дата смерті невідома, більшість дослідників підтримують версію, що він помер близько 1551 року, бо 1552 його син Сімеон приїздив до Праги за спадком.
Книги
Мова, що нею друкував свої книжки Франциск Скорина, ґрунтувалася на церковнослов'янській, але з великою кількістю білоруських слів, і тому була більше зрозуміла жителям Великого Князівства Литовського. «Біблія руська» порушувала правила, що існували при переписуванні церковних книг — містила тексти від видавця і навіть гравюри з його зображенням. Це єдиний випадок в історії видання Біблій у Східній Європі. Через заборону самостійного перекладу Біблії католицька і православна церкви не визнавали книжки Скорини.
На титульному аркуші Біблії видруковано, як вважають дослідники, зображення печатки (герба) Скорини як доктора медицини. Головний зміст цього образу «Місяць Сонячний» — здобуття знань, фізичне і духовне лікування людини. Образ місяця відображує профіль самого першодрукаря. Поряд з гербом знаходиться знак «ваги», який утворюється буквою «Т», що означає «мікрокосм, людина», і трикутником «дельта» (Δ), який символізує ученого і вхід в Царство знань.
Частина біблійних передмов і перекладів Скорини викладені у віршованій формі, що дає підставу називати його основоположником білоруської письмової поезії.
Погляди
Погляди Ф. Скорини свідчать про нього як про просвітителя, патріота, гуманіста. У його текстах просвітитель Скорина постає людиною, яка сприяє розширенню писемності, знань. Про це свідчать його заклик до читання:
І всякій людині потребна честі, понеже є зеркало житія нашого, ліки душевні, потіха всім смутним, найбільше тим, вони ж суть в бідах і в немочі покладені, надія істинная.
Ф. Скорина — зачинатель нового поняття патріотизму як любові і пошани до своєї Вітчизни. З патріотичних позицій сприймаються наступні його слова:
Понеже від народження звірі, ходячі в пустелі, знають ями свої, птахи, що літають в повітрі, відають гнізда свої; риби, плаваючі по морю і в річках, чують вири свої; бджоли і тим подібні боронять вуликів своїх, — тако ж і люди, і де зродилися і вскормлені були, до того місця велику ласку мають.
Гуманіст Скорина залишив свій моральний заповіт у рядках, які містять мудрість людського життя і взаємин людей:
Закон природжений в тому найбільше дотримуваний буває: то чинити іншим всім, що самому приємно є від інших всіх, разом не чинити іншим, чого не сам хочеш від інших матиі. Сей закон пророджений є в серці кожної людини.
Всі передмови і післямови в Біблії Франциска Скорини, де він розкриває глибокий сенс біблейських надань, просякнуті турботою про розумне впорядкування суспільства, виховання людини, встановлення гідного життя на землі
Цікаві факти
- Деякий час вважалося, що Скорину насправді звали Георгієм. Вперше про це почали говорити після того, як 1858 року були надруковані копії двох грамот короля Сигізмунда I латинською мовою. В одній із них перед ім'ям першодрукаря стояв латинський прикметник egregium в значенні «видатний, знаменитий», у другій же значення слова egregium було подано як georgii. Цей єдиний напис послужив підставою деяким дослідникам вважати, що справжнє ім'я Скорини було Георгій. I лише 1995 року білоруський історик і книгознавець Г. Галенченка знайшов оригінальний текст привілею короля Сигізмунда, в якому відомий фрагмент «з Георгієм» викладено таким чином: «… egregium Francisci Scorina de Poloczko artium et medicine doctoris». Помилка переписувача викликала суперечки навколо імені першодрукаря, що тривали протягом понад 100 років.
- На честь друкаря названо астероїд 3283 Скоріна
- У Львові є вулиця Скорини.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франциск Скорина |
- CONOR.Sl
- Чалавек і грамадства: Энцыклапедычны даведнік. — Мн: Беларуская Энцыклапедыя, 1998. [ 4 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Галенчанка Г. Праблемныя дакументы Скарыны ў кантэксце рэальнай крытыкі / Г. Галенчанка // 480 год беларускага кнігадрукавання: матэрыялы Трэціх Скарынаўскіх чытанняў / гал. рэд. А.Мальдзіс і інш. — Мн.: Беларуская навука, 1998. — С. 9-20.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 5 вересня 2009.
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 5 вересня 2009.
- Генадзь Сагановіч. Вітаўт Тумаш як гісторык
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела та посилання
- азюра Н. В. Скорина Франциск // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 612. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Скорина Франциск // Большая российская энциклопедия (электронная версия)
- Скорина (Скарына) Франциск // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.197-199
- Скорина // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Скорина Франціск // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1762. — 1000 екз.
- Владимиров П. В. Доктор Франциск Скорина. Его переводы, печатные издания и язык. СПб.: Тип. акад. наук, 1888. (та ж сама монографія на Wikimedia Commons)
- Матеріали круглого столу «Людем посполитым к доброму научению»: до 500-річчя від виходу Біблії Франциска Скорини // Слов’янознавство і нові парадигми та напрями соціогуманітарних досліджень : матеріали Міжнар. наук. конф. (Київ, 24 травня 2017 р.) / НАН України, Укр. ком. славістів, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадсь кого, Ін-т укр. мови НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Ін-т мистецт вознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ, 2017. – 406 с. – С. 358-404. –
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Francisk Franci sk Franti shek Luki ch Skori na bil Francy sk Franci shak Luki ch Skary na do 1490 Polock ne piznishe 1551 Praga biloruskij pershodrukar prosvitnik perekladach mitec grafik odin iz zasnovnikiv kirilichnogo knigodrukuvannya Francisk SkorinaFrancisk Skorina s Polocka starocerk slov Francisk SkorininNarodivsya do 1490 PolockPomer ne piznishe 1551 PragaKrayina Velike knyazivstvo LitovskeNacionalnist bilorusinDiyalnist drukar graver introligator perekladachAlma mater Yagellonskij universitet i Paduanskij universitetZnannya mov ruska biloruska rusinska cheska i rosijska 1 Gerb Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v drugij polovini 1480 h rokiv v sim yi kupcya Luki Pochatkovu osvitu zdobuv u Polocku 1504 stav studentom Yagellonskogo universitetu v Krakovi 1506 go zakinchiv fakultet semi vilnih mistectv gramatika ritorika dialektika arifmetika geometriya astronomiya muzika iz stupenem bakalavra piznishe otrimav zvannya licenciata medicini i stupin doktora vilnih mistectv 1512 go uspishno sklav ispiti v Paduanskomu universiteti na stupin doktora medicini 1517 go zasnuvav u Prazi drukarnyu i vidav kirilichnim shriftom Psaltir pershu drukovanu bilorusku knigu Zagalom uprodovzh 1517 1519 rr za pidtrimki mecenativ vilenskogo burgomistra Yakuba Babicha rajciv Bogdana Onkova ta Yuriya Odvirnika pereklav i vidav 23 knigi Bibliyi pid nazvoyu Bibliya ruska vilozhena doktorom Franciskom Skorinoyu iz slavnogo grada Polocka Bogu ko chti i lyudem pospolitim k dobromu naucheniyu Biloruskij pereklad Bibliyi zroblenij Skorinoyu viperediv u chasi nimeckij pereklad Martina Lyutera Blizko 1520 go pereyihav do Vilna de zasnuvav pershu drukarnyu na teritoriyi Velikogo Knyazivstva Litovskogo U nij vidav Malu podorozhnyu knizhku 1522 i Apostol 1525 U 2 ij polovini 1520 rr odruzhivsya z udovoyu svogo mecenata Yuriya Odvernika Margaritoyu Sluzhiv likarem i sekretarem u vilenskogo yepiskopa Viyizdiv do Nimechchini de zustrichavsya z M Lyuterom Viv iz bratom Ivanom torgovelni spravi u Varshavi ta Poznani 1530 go na zaproshennya gercoga Prussiyi Albrehta yizdiv do Kenigsbergu u spravah knigodrukuvannya 5 lyutogo 1532 kreditori za borgi pokijnogo brata Ivana domoglisya areshtu Skorini Ale 21 listopada 1532 Sigizmund I rozibravshis za dopomogoyu yepiskopa Yana v spravi zvilniv Skorinu j vidav ukaz yakim nadav ostannomu vsilyaki 1534 go Francisk Skorina viyihav do Velikogo knyazivstva Moskovskogo zvidki jogo vignali yak katolika a jogo knigi spalili pro cej fakt svidchit list korolya ta velikogo knyazya Zhigmonta Avgusta Blizko 1535 pereyihav do Pragi de pracyuvav likarem i botanikom pri korolivskomu dvori Tochna data smerti nevidoma bilshist doslidnikiv pidtrimuyut versiyu sho vin pomer blizko 1551 roku bo 1552 jogo sin Simeon priyizdiv do Pragi za spadkom Knigi Bibliya ruska Franciska Skorini Mova sho neyu drukuvav svoyi knizhki Francisk Skorina gruntuvalasya na cerkovnoslov yanskij ale z velikoyu kilkistyu biloruskih sliv i tomu bula bilshe zrozumila zhitelyam Velikogo Knyazivstva Litovskogo Bibliya ruska porushuvala pravila sho isnuvali pri perepisuvanni cerkovnih knig mistila teksti vid vidavcya i navit gravyuri z jogo zobrazhennyam Ce yedinij vipadok v istoriyi vidannya Biblij u Shidnij Yevropi Cherez zaboronu samostijnogo perekladu Bibliyi katolicka i pravoslavna cerkvi ne viznavali knizhki Skorini Na titulnomu arkushi Bibliyi vidrukovano yak vvazhayut doslidniki zobrazhennya pechatki gerba Skorini yak doktora medicini Golovnij zmist cogo obrazu Misyac Sonyachnij zdobuttya znan fizichne i duhovne likuvannya lyudini Obraz misyacya vidobrazhuye profil samogo pershodrukarya Poryad z gerbom znahoditsya znak vagi yakij utvoryuyetsya bukvoyu T sho oznachaye mikrokosm lyudina i trikutnikom delta D yakij simvolizuye uchenogo i vhid v Carstvo znan Chastina biblijnih peredmov i perekladiv Skorini vikladeni u virshovanij formi sho daye pidstavu nazivati jogo osnovopolozhnikom biloruskoyi pismovoyi poeziyi PoglyadiPoglyadi F Skorini svidchat pro nogo yak pro prosvititelya patriota gumanista U jogo tekstah prosvititel Skorina postaye lyudinoyu yaka spriyaye rozshirennyu pisemnosti znan Pro ce svidchat jogo zaklik do chitannya I vsyakij lyudini potrebna chesti ponezhe ye zerkalo zhitiya nashogo liki dushevni potiha vsim smutnim najbilshe tim voni zh sut v bidah i v nemochi pokladeni nadiya istinnaya F Skorina zachinatel novogo ponyattya patriotizmu yak lyubovi i poshani do svoyeyi Vitchizni Z patriotichnih pozicij sprijmayutsya nastupni jogo slova Ponezhe vid narodzhennya zviri hodyachi v pusteli znayut yami svoyi ptahi sho litayut v povitri vidayut gnizda svoyi ribi plavayuchi po moryu i v richkah chuyut viri svoyi bdzholi i tim podibni boronyat vulikiv svoyih tako zh i lyudi i de zrodilisya i vskormleni buli do togo miscya veliku lasku mayut Gumanist Skorina zalishiv svij moralnij zapovit u ryadkah yaki mistyat mudrist lyudskogo zhittya i vzayemin lyudej Zakon prirodzhenij v tomu najbilshe dotrimuvanij buvaye to chiniti inshim vsim sho samomu priyemno ye vid inshih vsih razom ne chiniti inshim chogo ne sam hochesh vid inshih matii Sej zakon prorodzhenij ye v serci kozhnoyi lyudini Vsi peredmovi i pislyamovi v Bibliyi Franciska Skorini de vin rozkrivaye glibokij sens biblejskih nadan prosyaknuti turbotoyu pro rozumne vporyadkuvannya suspilstva vihovannya lyudini vstanovlennya gidnogo zhittya na zemliCikavi faktiDeyakij chas vvazhalosya sho Skorinu naspravdi zvali Georgiyem Vpershe pro ce pochali govoriti pislya togo yak 1858 roku buli nadrukovani kopiyi dvoh gramot korolya Sigizmunda I latinskoyu movoyu V odnij iz nih pered im yam pershodrukarya stoyav latinskij prikmetnik egregium v znachenni vidatnij znamenitij u drugij zhe znachennya slova egregium bulo podano yak georgii Cej yedinij napis posluzhiv pidstavoyu deyakim doslidnikam vvazhati sho spravzhnye im ya Skorini bulo Georgij I lishe 1995 roku biloruskij istorik i knigoznavec G Galenchenka znajshov originalnij tekst privileyu korolya Sigizmunda v yakomu vidomij fragment z Georgiyem vikladeno takim chinom egregium Francisci Scorina de Poloczko artium et medicine doctoris Pomilka perepisuvacha viklikala superechki navkolo imeni pershodrukarya sho trivali protyagom ponad 100 rokiv Na chest drukarya nazvano asteroyid 3283 Skorina U Lvovi ye vulicya Skorini PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Francisk SkorinaCONOR Sl d Track Q16744133 Chalavek i gramadstva Encyklapedychny davednik Mn Belaruskaya Encyklapedyya 1998 4 grudnya 2008 u Wayback Machine ISBN 985 11 0108 7 Galenchanka G Prablemnyya dakumenty Skaryny y kanteksce realnaj krytyki G Galenchanka 480 god belaruskaga knigadrukavannya materyyaly Trecih Skarynayskih chytannyay gal red A Maldzis i insh Mn Belaruskaya navuka 1998 S 9 20 Arhiv originalu za 5 bereznya 2012 Procitovano 5 veresnya 2009 Arhiv originalu za 20 listopada 2012 Procitovano 5 veresnya 2009 Genadz Saganovich Vitayt Tumash yak gistoryk Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Dzherela ta posilannyaazyura N V Skorina Francisk Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 612 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Skorina Francisk Bolshaya rossijskaya enciklopediya elektronnaya versiya Skorina Skaryna Francisk Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 197 199 Skorina Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Skorina Francisk Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1762 1000 ekz Vladimirov P V Doktor Francisk Skorina Ego perevody pechatnye izdaniya i yazyk SPb Tip akad nauk 1888 ta zh sama monografiya na Wikimedia Commons Materiali kruglogo stolu Lyudem pospolitym k dobromu naucheniyu do 500 richchya vid vihodu Bibliyi Franciska Skorini Slov yanoznavstvo i novi paradigmi ta napryami sociogumanitarnih doslidzhen materiali Mizhnar nauk konf Kiyiv 24 travnya 2017 r NAN Ukrayini Ukr kom slavistiv Nac b ka Ukrayini im V I Vernads kogo In t ukr movi NAN Ukrayini In t l ri im T G Shevchenka NAN Ukrayini In t mistect voznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini Kiyiv nac un t im T Shevchenka Kiyiv 2017 406 s S 358 404 ISBN 978 966 02 8228 5