Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Поді льська губе рнія українська губернія на території східного Поділля від 1797 року входила до Російської імперії післ

Кам'янець-Подільська губернія

Кам'янець-Подільська губернія

Поді́льська губе́рнія — українська губернія на території східного Поділля: від 1797 року входила до Російської імперії, після Української революції в складі УНР; Української Держави, потім до 1925 року — в складі УСРР. Нині це переважно територія Хмельницької, Вінницької, частково Одеської, Кіровоградської, Миколаївської областей та Молдови.

Подільська губернія
Герб
image
Дата створення / заснування 12 (23) грудня 1796
image
Країна image Російська імперія, image УНР і image Українська Радянська Соціалістична Республіка
Столиця Кам'янець-Подільськ і Вінниця
Адміністративна одиниця Російська імперія
Українська СРР
УНР
Кількість населення 3 018 299 осіб[1]
На заміну Подільське воєводство
Час/дата припинення існування 1 серпня 1925
Площа 42 020 586 770 квадратний метр
image
image
Категорія мап на Вікісховищі d
image Подільська губернія у Вікісховищі

Координати: 48°40′ пн. ш. 26°35′ сх. д. / 48.667° пн. ш. 26.583° сх. д. / 48.667; 26.583

Географія

Межувала на заході з Австро-Угорщиною (Королівство Галичини і Володимирії), причому протягом близько 180 км межу складала річка Збруч, ліва притока Дністра; на півночі — з Волинською губернією, на сході — з Київською губернією, на південному сході і частково на півдні — з Херсонською, на південному заході — з Бессарабською губернією, від якої відділялася річкою Дністер.

Межею між Подільською та Херсонською губерніями були річки Кодима та Ягорлик, повторюючи південний кордон Речі Посполитої з Єдисаном

Площа — 42 400 км².

Рельєф

Рельєф поверхні дуже складний завдяки, головним чином, розмиваючій діяльності річок. Загалом площу губернії представляло піднесене плато, що трохи знижувалося у напрямку з північного заходу до південного сходу і було перетнуте численними і глибокими річковими долинами; плато це продовжувалося на північ у Волинську губернію, на північний схід в Київську, на захід зливалося з Галицькою височиною, але з Карпатами ні орографічного, ні геологічного зв'язку не мало. Найбільш піднесені точки губернії знаходилися на північному заході.

У глибоких долинах річок абсолютні висоти спускалися до 121 м. Від вододілів між головними річками йшли на всі боки пологі схили, які потім круто обривалися в річкові долини. Південна частина губернії (по Дністру і його притоках) була сильніше порізана долинами і більш розчленована, ніж північна. У Кам'янець-Подільському повіті проходив чудовий ланцюг загострених горбів (мшанкових атолів), відомих під ім'ям Товтрів, або гір Медоборських. Великих низовин в Подільській губернії не було.

Водні ресурси

Найголовніші річки: Дністер і Південний Буг.

Дністер належав Подільській губернії впродовж 442,7 км (від гирла Збруча до гирла Ягорлика), складаючи природну її межу з Бессарабською губернією, і на всьому цьому протязі був судноплавним. Найважливіші його притоки в межах Подільської губернії — Збруч, Смотрич, Юшечка, Калюс, Лядава, Мурафа і Ягорлик, всі вони несудноплавні, текли вельми швидко в глибоких ущелинах і живилися не тільки атмосферними, але і ґрунтовими водами.

Буг протікав в Подільській губернії впродовж 542 км. (від с. Глядки до гирла Синюхи), був несудноплавним, з повільною течією, в болотистих берегах; такі ж і його притоки — Вовк, Бужок, Іква, Снівода, Десна, Згар, Рів, Соб, Синюха, Кодима.

Озер в Подільській губернії не було; з боліт найзначніші знаходились по річці Вовк, в Проскурівському повіті; по притоках Бугу було багато ставків.

Ґрунти

Переважають сірі лісові ґрунти та чорноземи опідзолені. Геологічна будова Подільської губернії була досить складна і різноманітна. По р. Бугу і деяких його притоках виступали граніти; у глибокій долині Дністра і по його притоках оголювалися силурійські і крейдяні відкладення; велика частина губернії була покрита третинними відкладеннями, що складалися головним чином з вапняків (у східній смузі губернії — з пісків так званого Балтського ярусу); у Вінницькому, Брацлавському і Гайсинському повітах зустрічалися піски, ймовірно, нижньотретинні, рясні підземні води витікали у вигляді джерел на верхньому спаї силурійських відкладень. З корисних копалини в Подільській губернії зустрічалися будівельні камені щільні вапняки, третинні м'які «пильні камені», літографський камінь, гіпс, фосфорити, жерновики).

Ліси складалися майже виключно з листяних порід (дуб, граб, берест, ясен, клен, береза, липа, осика, верба, черешня і ін.).

Ліси становили всього 11,7 % загальної площі зручних земель; вони були розподілені досить рівномірно. Найменше лісів було в повітах Проскурівському (5,7 %) і Балтському (7,9 %). Великих суцільних просторів лісів і боліт не було.

Адміністративний поділ

image
  
Подільська губернія 1900 рік
image
Подільська губернія зростання населення міст за даними переписів 1897 року

Центр — Кам'янець-Подільський до 1914, до 1925 — Вінниця.

У 1820 році губернія складалася з 12 повітів. Після Польського повстання 1830—1831 у представників польської шляхти, що підтримали його, були конфісковані маєтки, на основі яких створено 3 округи військових поселень з центрами в Ладижині Гайсинського повіту, Меджибожі Летичівського повіту і Саврані Балтського повіту. У 1880 губернія складалася з 12 повітів, в межах яких нараховувалося 12 повітових і 2 заштатних (приписних) міста і 83 містечка. У 1905 році було 12 повітових і 5 заштатних міст, одне безповітове місто Жмеринка та 121 містечко

image
Волості Подільскої губернії

Згідно перепису 1897 року, в склад губернії входило 12 повітів:

№ Повіт Повітове місто Площа,
верст² 		Населення
(1897), осіб
1 Балтський Балта (23 363 осіб) 6824,1 391 018
2 Брацлавський Брацлав (7863 осіб) 2706,3 241 868
3 Вінницький Вінниця (30 563 осіб) 2619,3 248 314
4 Гайсинський Гайсин (9 374 осіб) 2972,7 248 142
5 Кам'янець-Подільський Кам'янець-Подільськ (35 934 осіб) 2534,3 266 350
6 Летичівський Летичів (7 248 осіб) 2371,7 184 477
7 Літинський Літин (9420 осіб) 2919,0 210 502
8 Могилівський Могилів-на-Дністрі (22 315 осіб) 2413,0 227 672
9 Ушицький Нова Ушиця (6371 осіб) 2495,7 223 312
10 Ольгопільский Ольгопіль (8134 осіб) 3521,9 284 253
11 Проскурівський Проскурів (22 855 осіб) 2364,6 226 091
12 Ямпільський Ямпіль (6 605 осіб) 3179,1 266 300

31 січня 1923 року були ліквідовані Литинський, Летичівський, Ушицький, Ямпольський, Жмеринський і Ольгопільський повіти.

Губернатори Подільської губернії

image

(джерело)

Подільська губернія в 1917—1920 роках

image
Адміністративно-територіальний устрій Української Держави
   Подільська губернія

У травні 1917 р. губернським комісаром Поділля був призначений Микола Стаховський. З проголошенням незалежності Української Народної Республіки 9(22) січня 1918 року Подільська губернія увійшла до складу незалежної України; губернським комісаром (губернатором) Поділля тоді був Григорій Степура; 11 березня 1918 року його змінив В.Дудич. Після гетьманського перевороту 29-30 квітня 1918 року губернатором (губернським старостою) гетьман Скоропадський призначив Сергія Кісєльова. Губернія мала бути складеною з 16 повітів. До вже існуючих 12 повітів заплановано було долучити 4 повіти Бессарабської губернії: Хотинський, Сороцький, Оргіївський та Більцівський повіти.

У листопаді — грудні 1918 р. в ході повстання проти гетьмана влада перейшла до Директорії УНР. Губернатором Поділля знову став Григорій Степура. В березні — квітні 1919 р. війська РСФСР в результаті свого наступу і боїв з військами УНР захопили Подільську губернію. Війська УНР частково були розбиті, частково відступили на територію ЗУНР і Бессарабії, що була вже під владою Румунії. 17 квітня 1919 р. російські більшовицькі війська захопили м. Кам'янець-Подільський.

Але наприкінці травня — на початку червня 1919 р. війська УНР, які на той час опинились під загрозою цілковитого знищення з боку військ Польщі і Радянської Росії, перейшли в рішучий контрнаступ з Кременецького повіту Волині і східних районів ЗУНР. Протягом червня — початку липня 1919 р. західні повіти Поділля були звільнені українськими військами від червоних росіян. В Кам'янець-Подільський з території ЗУНР переїхав уряд і Директорія УНР на чолі з С. Петлюрою. У червні — липні 1919 р. губернатором Поділля від УНР був М. Куриленко. Однак у липні 1919 ситуація на фронті різко загострилася, війська РСФСР перейшли в наступ на контрольовану УНР територію. Становище було врятоване тим, що 16-17 липня через р.Збруч в Кам'янець-Подільський повіт губернії відступили зі своєї власної території Галичини війська (УГА) і уряд ЗУНР під тиском військ Польщі. А оскільки УНР і ЗУНР були союзниками і формально навіть об'єдналися 22 січня 1919 р. в одну державу, то сили незалежної України подвоїлися. Наприкінці липня 1919 р. об'єднані війська УНР і ЗУНР перейшли в рішучий наступ проти РСЧА. На кінець серпня — початок вересня 1919 практично вся територія Подільської губернії була визволена від російських більшовиків.

Але вже у вересні 1919 нависла інша загроза — з боку Добровольчої армії генерала Денікіна, що наступали з півдня і сходу проти Червоної армії. Керівництво УНР намагалось домовитися з Денікіним, оскільки в обох був спільний ворог — більшовики. УНР просила країни Антанти — Францію, В.Британію, США та інших вплинути на російських білогвардійців, щоб вони не воювали проти українців. Та все було марно. Жодна з великих держав не стала на захист української держави. Наприкінці вересня 1919 р. Добровольча армія за наказом Денікіна розпочала активні воєнні дії проти армії УНР і УГА. Під час жорстоких і героїчних боїв у вересні — жовтні — листопаді 1919 війська УНР і ЗУНР зазнали поразки від білогвардійців. Армія УНР відійшла в район міст Старокостянтинова і Любара на півдні Волині, а УГА уклала в умовах епідемії тифу сепаратне перемир'я з Денікіним. Західні райони губернії з містом Кам'янцем уряд УНР добровільно віддав під окупацію військами Польщі, щоб вони не дістались росіянам.

В січні — лютому 1920 р. війська РСФСР, які розгромили денікінців, знову захопили більшу частину Подільської губернії. УГА перейшла на бік більшовиків, знову ж таки бажаючи у такий спосіб фізично вціліти. На заході губернії встановився фронт між військами Польщі і Радянської Росії на захід від Вінниці, Жмеринки, Могилева-Подільського. На виконання умов Варшавського договору між С. Петлюрою і Польщею 25 квітня 1920 р. війська Польщі і 2 дивізії УНР перейшли у наступ проти військ РСФСР. У цей час вже більша частина губернії опинилась під контролем військ Польщі і УНР. Але у червні 1920 р. набагато чисельніша РСЧА перейшла в контрнаступ. В липні війська Польщі і УНР були відкинуті більшовиками за р. Збруч.

У вересні 1920 р. під час контрнаступу війська УНР і Польщі звільнили від більшовиків західні повіти Поділля, в Кам'янець знову переїхав уряд УНР. Але Польща більше не хотіла і не могла воювати з Росією і жертвувати життям своїх людей, тому уклала перемир'я з РСФСР. Російські більшовики скористались цим і протягом 10-21 листопада розбили війська УНР і вийшли на новий кордон з Польщею по р. Збруч.

Подільська губернія у складі Української СРР (1920—1925)

Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2018)
  • image
    Карта Подільської губернії, 1921
  • image
    Карта Подільської губернії, 1921
  • image
    Карта Подільської губернії, 1922
  • image
    Карта Подільської губернії, 1923
  • image
    Територія колишньої Подільської губернії, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
  • image
    Територія колишньої Подільської губернії, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
  • Карти Подольской губернии [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.]

Керівники губернії в 1919—1925 роках

Голови губернського революційного комітету і губернського виконавчого комітету

Голови губернського комітету КП(б)У

Відповідальні секретарі губернського комітету КП(б)У

Населення

image
Мовний склад населення Подільської губернії за переписом 1897 року
image
Частка українськомовного населення в повітах Подільської губернії за даними перепису населення 1897 року

Рідна мова населення (перепис 1897 року) :

Густота населення, за даними перепису 1897 року, становила 82,1 жит. на кв. версту. За густотою населення Подільська губернія посідала друге після Московської губернії місце в Європейській Росії (не рахуючи губерній Царства Польського). Найнаселенішим був Кам'янецький повіт — 105 жит. на кв.в., найменше Балтський — 52,5 на 1 кв. в.

Кількість поселень в губернії — 7207, зокрема 17 міст і 120 містечок. У 1872 р. всього населення було 1 954 627 жителів, а за переписом 1897 року — 3 031 513 (1 516 760 чоловік і 1 514 753 жінок.), що становило близько 2 % щорічного приросту.

У 17 містах за переписом 1897 р. проживало 221 870 осіб, або 7,4 % населення губернії

У 1666 селах, 150 крупніших селищах та хуторах у 1897 р. мешкало 2 796 429 жителів, або 92,6 % населення губернії.

За суспільними станами населення у 1895 р. розподілялося так:

  • дворяни — 26 208
  • духовного звання — 468
  • міщани 511 273
  • спадкові почесні громадяни — 4384
  • особисті почесні громадяни — 5329
  • купці — 5590
  • селяни — 2 037 754
  • євреї-землевласники — 13 951
  • відставні нижні чини і їх сімейства — 176 709
  • іноземці і ін. — 9986
Розподіл населення в містах губернії за мовою
(перепис 1897 року)
Місто Українська Російська Єврейська Польська Німецька Інша
Кам'янець-Подільський 27,1% 20,6% 44,8% 6,0% 0,3% 1,5%
Балта 17,7% 23,0% 56,3% 1,3% 0,1% 1,6%
Брацлав 33,2% 22,7% 41,7% 1,5% 0,3% 0,6%
Вінниця 35,5% 17,0% 37,5% 7,1% 0,4% 2,5%
Гайсин 42,1% 9,4% 46,1% 1,8% 0,1% 0,5%
Летичів 23,7% 9,0% 56,6% 10,2% 0,5%
Літин 32,3% 22,6% 40,6% 3,8% 0,7%
Сальниця 74,6% 0,4% 24,3% 0,5% 0,1% 0,1%
Хмільник 46,1% 1,3% 51,3% 1,3%
Могилів-Подільський 29,2% 12,0% 54,6% 3,1% 0,3% 0,8%
Бар 33,4% 4,9% 57,7% 3,8% 0,2%
Ольгопіль 59,5% 7,7% 30,3% 0,8% 1,7%
Проскурів 19,4% 15,2% 49,7% 12,4% 0,3% 3,0%
Нова Ушиця 28,8% 33,3% 34,8% 2,8% 0,2% 0,1%
Стара Ушиця 59,6% 1,1% 37,9% 1,4%
Вербовець 55,5% 1,6% 28,6% 14,1% 0,2%
Ямпіль 49,7% 4,2% 42,7% 2,5% 0,3% 0,6%

За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року частка українців серед чоловіків призового віку Подільської губернії становила 80,88 %, євреїв — 12,35 %, поляків — 5,36 %, молдован (румунів) - 0,6%, росіян — 0,44 %, мазурів - 0,25%, німців — 0,05 %, чехів - 0,04%.

Релігія

image
«Мапа народонаселення Подільської губернії за віросповіданнями» Олександра Ріттіха, 1864 рік

Релігійний склад населення (перепис 1897 року) :

image
Православні в Подільській губ.
image
Юдеї в Подільській губ.
image
Римо-католики в Подільській губ.
image
Старообрядці в Подільській губ.

Найбільші громади юдеїв (за переписом 1897 р.):

Населений пункт Повіт Всього Юдеї %
Кам'янець-Подільський Кам'янецький 35 934 16 221 45,14
Балта Балтський 23 363 13 235 56,65
Могилів-Подільський Могилівський 22 315 12 344 55,32
Вінниця Вінницький 30 563 11 689 38,25
Проскурів Проскурівський 22 855 11 411 49,93
Тульчин Брацлавський 16 245 10 055 61,90
Бершадь Ольгопільський 8885 6608 74,37
Меджибіж Летичівський 8164 6040 73,98
Хмільник Літинський 11 657 5977 51,27
Богопіль Балтський 7226 5909 81,77
Бар Могилівський 9982 5773 57,83
Криве Озеро Балтський 7836 5478 69,91
Немирів Брацлавський 8920 5287 59,27
Дунаївці Ушицький 7849 5198 66,22

Найбільшою чисельність римо-католиків була в таких населених пунктах (за переписом 1897):

Населений пункт Повіт Всього Римо-католики В%
Городок Кам'янецький 8848 4288 48,46
Кам'янець-Подільський Кам'янецький 35 934 4211 11,72
Чернівці Ямпільський 8994 3305 36,75
Проскурів Проскурівський 22 855 3201 14,01
Вінниця Вінницький 30 563 2629 8,60
Гречани Проскурівський 2185 2151 98,44
Жмеринка Вінницький 13 944 1638 11,75
Шаровечка Проскурівський 1381 1368 99,06
Бар Могилівський 9982 1332 13,34
тепер (Шаргород) Могилівський 1348 1233 91,47
Мацьківці Проскурівський 1168 1161 99,40
Оринин Кам'янецький 5727 1061 18,53
Маниківці Летичівський 1167 1007 86,29

Розселення старообрядців в Подільській губернії (за переписом 1897 року):

Населений пункт Повіт Всього Старообрядці У %
Балта Балтський 23 363 1804 7,72
Брацлав Брацлавський 7863 1144 14,55
Перепеличчя Брацлавський 953 129 13,54
Шура Копіївська Брацлавський 2315 964 41,64
Борсків Вінницький 1934 1927 99,64
Вінниця Вінницький 30 563 562 1,84
Жуківці Вінницький 1764 1014 57,48
Курники з Атаками Вінницький 700 401 57,29
Людавка Вінницький 1600 819 51,19
Гайсин Гайсинський 9374 264 2,82
Женишківці Летичівський 2504 238 9,50
Петраші Летичівський 2534 1282 50,59
Літин Літинський 9420 534 5,67
Слобода-Чернятинська Літинський 713 706 99,02
Бар Могилівський 9982 233 2,33
Куренівка Ольгопільський 1375 322 23,42
Пилипонівка Ольгопільський 1466 1332 90,86
Пилипи-Хребтіївські Ушицький 1122 784 69,88
Ставчани Ушицький 950 168 17,68
Бушинка Ямпільський 1104 340 30,80
Краснянка Ямпільський 616 143 23,21
Пилипи-Борівські Ямпільський 1011 961 95,05
Юхимівка Ямпільський 1435 166 11,57

Господарство

Головне заняття жителів — сільське господарство. Ремеслами в 1895 році займалося 69 399 людей. За даними 1886, кустарними промислами займалося більше 6 тис. чоловік. У Проскурівському, Ольгопольському і Балтському повітах селяни деяких сіл займалися шиттям кожухів і кожушків, виробом овчин і шкіри і шиттям чобіт. У Вінницькому, Летичівському і Ольгопольському повітах існувало гончарне виробництво, в останньому — також вироблялися дерев'яні вироби; у Ямпольському — тесання каменів. Всіх фабрик і заводів в 1896 р. було 5 171, з 28 501 робітниками.

У губернії на межі з Австрією були 2 митниці — Гусятинська та Ісаковецька, Гуківська застава і Сатановський перехідний пункт.

Залізниць було 565 км, поштових доріг — близько 12 тис.км, поштових станцій — 50, з 715 кіньми. Ґрунтових доріг — 3 307 км.

Землевласники розводили головно яблука, груші і сливи, місцями і «волоські горіхи»; вишні і черешні стояли на другому плані; нерідкі персики і абрикоси; айва зустрічалися переважно в Балтському повіті. У селян переважали сливи і вишні. З ягід землевласники розводили полуницю, малину, смородину, аґрус. Кизил росте в дикому вигляді на південних кам'янистих схилах і стрімчастих берегах річок і струмків басейну Дністра. Дико ростуть також барбарис і терен. Виноград розводився головно в прибережній смузі Дністра. Виноробство існувало в Ольгопільському, Балтському, Ямпільському і Новоушицькому повітах.

Див. також

  • Karta latyczewskiego powiatu
  • Karta płoskirowskiego powiatu
  • Karta uszyckiego powiatu

Примітки

  1. https://www.webcitation.org/686EeOZmh?url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_gub_97.php?reg=32
  2. Генеральная карта Подольской губерніи Съ показаніемъ почтовыхъ и большихъ проѣзжихъ дорогъ, станціи и разстоянія между оными верстъ — Сочинена 1820 года въ Ст. Петербургѣ
  3. Олена Кримська. Фонди Хмельницького обласного державного архіву — важливе джерело для вивчення землеволодінь міст і містечок Подільської губернії кінця XVIII — початку XX ст. [ 19 січня 2022 у Wayback Machine.]
  4. Демоскоп Weekly. Перший загальний перепис населення Російської Імперії 1897 р. Наявне населення в губерніях, повітах, містах Російської Імперії (без Фінляндії). Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 10 грудня 2016.
  5. Постанова ВУЦВК № 90 від 31 січня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Поділля»
  6. . Архів оригіналу за 9 березня 2007. Процитовано 17 серпня 2007.
  7. Сергій Чорний. Національний склад населення України в XX сторіччі. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 29 липня 2009.
  8. Риттих А. Ф. Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России. — СПб. : [Картогр. заведение А. А. Ильина], 1875. — С. 146. (рос. дореф.)
  9. [1]

Джерела

  • Маркова О. Є. Подільська губернія [ 7 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 303. — .
  • Подільська губернія [ 16 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
  • Генеральная карта Подольской губернии, 1820 (1827)
  • Военно-статистическое обозрение Российской империи / изд. по Высочайшему повелению при 1-м отд-нии Департамента Ген. Штаба. — Санкт-Петербург: В тип. Департамента Ген. Штаба, 1848–1858. Т. 10, ч. 2: Подольская губерния / [сост. кап. Тверитинов]. — 1849. — [4], 159, 96 с., [17] л. табл.
  • рос. дореф. Памятная книжка Подольской губерніи на 1859 годъ. - Каменецъ-Подольскъ: В Типографіи Губернскаго Правленія, 1859. — X + 180 с.
  • Список населенным местностям городов Подольской губернии: составлен в 1859 году. — 1360 с. // book-olds.ru
  • Городские поселения в Российской империи. — Т. 4: Подольская губерния, Полтавская губерния, <…> Таврическая губерния и Керчь-Еникольское градоначальство. — СПб, 1864. — 792 с.
  • рос. дореф. Памятная книжка Подольской губерніи. Адресъ-календарь и статистическо-справочныя свѣдѣнія. - Каменецъ-Подольскъ: В Типографіи Губернскаго Правленія, 1885. - XLIII + 77 + 116 с.
  • Справочная книжка Подольской губерніи / Составилъ В. К. Гульдманъ. — Каменецъ-Подольскій : Типографія губернскаго правленія, 1888. — VIII + 654 + XVI с.(рос. дореф.)
  • Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — II + IV + 636 с.(рос. дореф.)
  • Подольскій адресъ-календарь / Составилъ В. К. Гульдманъ. — Каменецъ-Подольскій : Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета, 1895. — VIII + 452 + IX с.(рос. дореф.)
  • рос. дореф. Подольский адрес-календар / В. К. Гульдман; Изд. Подол. губ. стат. комитета. — Каменец-Подольский: Тип. Подол. губ. правл., 1900. — 359 с.
  • рос. дореф. Памятная книжка Подольской губерніи. Изданіе губернскаго статистическаго комитета. - Каменецъ-Подольскъ: Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1904. - XVI + 296 + 218 + 66 с.
  • Крыловъ А. Населенныя мѣста Подольской губерніи / Изданіе Подольского губернскаго статистического комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1905. — VIII + 563 с.(рос. дореф.)
  • рос. дореф. Памятная книжка Подольской губерніи. Изданіе губернскаго статистическаго комитета. - Каменецъ-Подольскъ: Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1909. - VIII + 416 + VIII с.
  • рос. дореф. Памятная книжка Подольской губерніи. Изданіе губернскаго статистическаго комитета. - Каменецъ-Подольскъ: Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1911. - XVI + 296 + 218 + 66 с.
  • Календар – Справочна книжка на 1919 рік / Оціночно-статистичний відділ Подільської губернської народної управи. — Кам'янець на Поділлі : Друк. Когена і Дунаєвецького, 1919. — 120 с.
  • Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. : в 89 т. (119 вып.) / [ЦСК МВД]; Под ред. Н. А. Тройницкого. — С.-Пб. : [Типография С.-Пб. акц. общества печатного и писчебумажного дела в России «Слово»], 1904. — Т. XXXII : Подольская губерния. — [4], XI, [1], 285 с. — 4000 екз.(рос. дореф.)
  • Список (поуездный) сельских населенных пунктов. Каменец-Подольск, 1914:
  • Список сельских населённых пунктов Балтского уезда Подольской губернии. — Каменец-Подольский: 1914 г. — 39 с.
  • Список сельских населенных пунктов Проскуровского уезда (по данным страхового отд. Подольск. Губ. Земск. Упр.) / Изд. Оцен.-Статист. Отд. Подольск. Губ. Земск. Управы. — Каменец-Подольск, 1914. — 28 с.
  • Список сельских населённых пунктов Ямпольского уезда Подольской губернии. — Каменец-Подольский: 1914 г. — 27 с.
  • Список населених місць по повітам (округам) та районам (волостям) Поділля. — Вінниця : Адм.-Тер. Комісія при Подільському Губвиконкомі, 1923.
  • Населені місця Поділля / Подільське губерське статистичне бюро. — Вінниця : Держдрукарня ім. т. Леніна, 1925. — 512 с.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Подільська губернія
  • Мазур О. Поділля // Довідник з історії України. — 2-ге видання. — К., 2001. — С. 586—587.
  • Кубійович В., Жарський Е., Ждан М. Поділля // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. Словникова частина. — Т. 6. — С. 2131—2145.
  • Географічна енциклопедія України. — Т. 2. — К., 1993. — С. 52.
  • Описи Подільської губернії кінця XVIII — початку XIX ст. [ 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  • Обзор Подольской губернии … [по годам]. — Каменец-Подольский, 1888—1912
  • Этнографические сведения о Подольской губернии. — Каменец-Подольск, 1869
  • Список чинам, состоящим на службе в Подольской губернии на 1 июня 1872 года. Каменец-Подольск. 1872 [ 2 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
  • Адресы должностных лиц, правительственных учреждений и частных фирм, находящихся в г. Каменец-Подольске. 1891 год [ 27 липня 2011 у Wayback Machine.]
  • Адресы должностных лиц, правительственных учреждений и частных фирм, находящихся в г. Каменец-Подольске. 1892 год [ 2 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
  • Подольская губерния // pomnirod.ru
  • Каталог 32000 Подольская губ. // book-olds.ru

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Podi lska gube rniya ukrayinska guberniya na teritoriyi shidnogo Podillya vid 1797 roku vhodila do Rosijskoyi imperiyi pislya Ukrayinskoyi revolyuciyi v skladi UNR Ukrayinskoyi Derzhavi potim do 1925 roku v skladi USRR Nini ce perevazhno teritoriya Hmelnickoyi Vinnickoyi chastkovo Odeskoyi Kirovogradskoyi Mikolayivskoyi oblastej ta Moldovi Podilska guberniya Gerb Data stvorennya zasnuvannya12 23 grudnya 1796 Krayina Rosijska imperiya UNR i Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika StolicyaKam yanec Podilsk i Vinnicya Administrativna odinicyaRosijska imperiya Ukrayinska SRR UNR Kilkist naselennya3 018 299 osib 1 Na zaminuPodilske voyevodstvo Chas data pripinennya isnuvannya1 serpnya 1925 Plosha42 020 586 770 kvadratnij metr Kategoriya map na Vikishovishid Podilska guberniya u Vikishovishi Koordinati 48 40 pn sh 26 35 sh d 48 667 pn sh 26 583 sh d 48 667 26 583GeografiyaMezhuvala na zahodi z Avstro Ugorshinoyu Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi prichomu protyagom blizko 180 km mezhu skladala richka Zbruch liva pritoka Dnistra na pivnochi z Volinskoyu guberniyeyu na shodi z Kiyivskoyu guberniyeyu na pivdennomu shodi i chastkovo na pivdni z Hersonskoyu na pivdennomu zahodi z Bessarabskoyu guberniyeyu vid yakoyi viddilyalasya richkoyu Dnister Mezheyu mizh Podilskoyu ta Hersonskoyu guberniyami buli richki Kodima ta Yagorlik povtoryuyuchi pivdennij kordon Rechi Pospolitoyi z Yedisanom do Buchackogo miru 1672 ta pislya Karlovickogo kongresu 1699 z Osmanskoyu imperiyeyu u 1774 1783 rokah pislya Kyuchuk Kajnardzhijskogo dogovoru z Krimskim Hanstvom u 1783 91 rokah pislya aneksiyi Krimskogo Hanstva Rosiyeyu i do Yasskogo dogovoru z Osmanskoyu imperiyeyu u 1792 93 rokah do drugogo podilu Polshi z Katerinoslavskim namisnictvom Rosijskoyi imperiyi Plosha 42 400 km Relyef Relyef poverhni duzhe skladnij zavdyaki golovnim chinom rozmivayuchij diyalnosti richok Zagalom ploshu guberniyi predstavlyalo pidnesene plato sho trohi znizhuvalosya u napryamku z pivnichnogo zahodu do pivdennogo shodu i bulo peretnute chislennimi i glibokimi richkovimi dolinami plato ce prodovzhuvalosya na pivnich u Volinsku guberniyu na pivnichnij shid v Kiyivsku na zahid zlivalosya z Galickoyu visochinoyu ale z Karpatami ni orografichnogo ni geologichnogo zv yazku ne malo Najbilsh pidneseni tochki guberniyi znahodilisya na pivnichnomu zahodi U glibokih dolinah richok absolyutni visoti spuskalisya do 121 m Vid vododiliv mizh golovnimi richkami jshli na vsi boki pologi shili yaki potim kruto obrivalisya v richkovi dolini Pivdenna chastina guberniyi po Dnistru i jogo pritokah bula silnishe porizana dolinami i bilsh rozchlenovana nizh pivnichna U Kam yanec Podilskomu poviti prohodiv chudovij lancyug zagostrenih gorbiv mshankovih atoliv vidomih pid im yam Tovtriv abo gir Medoborskih Velikih nizovin v Podilskij guberniyi ne bulo Vodni resursi Najgolovnishi richki Dnister i Pivdennij Bug Dnister nalezhav Podilskij guberniyi vprodovzh 442 7 km vid girla Zbrucha do girla Yagorlika skladayuchi prirodnu yiyi mezhu z Bessarabskoyu guberniyeyu i na vsomu comu protyazi buv sudnoplavnim Najvazhlivishi jogo pritoki v mezhah Podilskoyi guberniyi Zbruch Smotrich Yushechka Kalyus Lyadava Murafa i Yagorlik vsi voni nesudnoplavni tekli velmi shvidko v glibokih ushelinah i zhivilisya ne tilki atmosfernimi ale i gruntovimi vodami Bug protikav v Podilskij guberniyi vprodovzh 542 km vid s Glyadki do girla Sinyuhi buv nesudnoplavnim z povilnoyu techiyeyu v bolotistih beregah taki zh i jogo pritoki Vovk Buzhok Ikva Snivoda Desna Zgar Riv Sob Sinyuha Kodima Ozer v Podilskij guberniyi ne bulo z bolit najznachnishi znahodilis po richci Vovk v Proskurivskomu poviti po pritokah Bugu bulo bagato stavkiv Grunti Perevazhayut siri lisovi grunti ta chornozemi opidzoleni Geologichna budova Podilskoyi guberniyi bula dosit skladna i riznomanitna Po r Bugu i deyakih jogo pritokah vistupali graniti u glibokij dolini Dnistra i po jogo pritokah ogolyuvalisya silurijski i krejdyani vidkladennya velika chastina guberniyi bula pokrita tretinnimi vidkladennyami sho skladalisya golovnim chinom z vapnyakiv u shidnij smuzi guberniyi z piskiv tak zvanogo Baltskogo yarusu u Vinnickomu Braclavskomu i Gajsinskomu povitah zustrichalisya piski jmovirno nizhnotretinni ryasni pidzemni vodi vitikali u viglyadi dzherel na verhnomu spayi silurijskih vidkladen Z korisnih kopalini v Podilskij guberniyi zustrichalisya budivelni kameni shilni vapnyaki tretinni m yaki pilni kameni litografskij kamin gips fosforiti zhernoviki Lisi skladalisya majzhe viklyuchno z listyanih porid dub grab berest yasen klen bereza lipa osika verba chereshnya i in Lisi stanovili vsogo 11 7 zagalnoyi ploshi zruchnih zemel voni buli rozpodileni dosit rivnomirno Najmenshe lisiv bulo v povitah Proskurivskomu 5 7 i Baltskomu 7 9 Velikih sucilnih prostoriv lisiv i bolit ne bulo Administrativnij podil Podilska guberniya 1900 rik Podilska guberniya zrostannya naselennya mist za danimi perepisiv 1897 roku Centr Kam yanec Podilskij do 1914 do 1925 Vinnicya U 1820 roci guberniya skladalasya z 12 povitiv Pislya Polskogo povstannya 1830 1831 u predstavnikiv polskoyi shlyahti sho pidtrimali jogo buli konfiskovani mayetki na osnovi yakih stvoreno 3 okrugi vijskovih poselen z centrami v Ladizhini Gajsinskogo povitu Medzhibozhi Letichivskogo povitu i Savrani Baltskogo povitu U 1880 guberniya skladalasya z 12 povitiv v mezhah yakih narahovuvalosya 12 povitovih i 2 zashtatnih pripisnih mista i 83 mistechka U 1905 roci bulo 12 povitovih i 5 zashtatnih mist odne bezpovitove misto Zhmerinka ta 121 mistechko Volosti Podilskoyi guberniyi Zgidno perepisu 1897 roku v sklad guberniyi vhodilo 12 povitiv Povit Povitove misto Plosha verst Naselennya 1897 osib 1 Baltskij Balta 23 363 osib 6824 1 391 018 2 Braclavskij Braclav 7863 osib 2706 3 241 868 3 Vinnickij Vinnicya 30 563 osib 2619 3 248 314 4 Gajsinskij Gajsin 9 374 osib 2972 7 248 142 5 Kam yanec Podilskij Kam yanec Podilsk 35 934 osib 2534 3 266 350 6 Letichivskij Letichiv 7 248 osib 2371 7 184 477 7 Litinskij Litin 9420 osib 2919 0 210 502 8 Mogilivskij Mogiliv na Dnistri 22 315 osib 2413 0 227 672 9 Ushickij Nova Ushicya 6371 osib 2495 7 223 312 10 Olgopilskij Olgopil 8134 osib 3521 9 284 253 11 Proskurivskij Proskuriv 22 855 osib 2364 6 226 091 12 Yampilskij Yampil 6 605 osib 3179 1 266 300 31 sichnya 1923 roku buli likvidovani Litinskij Letichivskij Ushickij Yampolskij Zhmerinskij i Olgopilskij poviti Gubernatori Podilskoyi guberniyi 01 09 1915 1917 Oleksandr Petrovich M yakinin gubernator 12 09 1911 1915 Oleksij Mikolajovich Ignatyev 1874 1948 gubernator 1908 1914 Fedir Fedorovich Trepov 13 05 1854 1938 general gubernator 1905 1908 Volodimir Oleksandrovich Suhomlinov 4 08 1848 2 02 1926 general gubernator 06 1904 05 1905 Mikolaj Vasilovich Klejgels 25 11 1850 20 07 1916 general gubernator 14 02 1901 09 1911 5 02 1855 28 03 1920 gubernator 1898 1904 Mihajlo Ivanovich Dragomirov 8 11 1830 15 10 1905 general gubernator 9 04 1896 9 02 1901 Mihajlo Kostyantinovich Sem yakin gubernator 17 02 1894 25 11 1895 gubernator 23 09 1892 31 01 1894 1839 1916 gubernator 08 1889 12 1897 22 05 1842 9 12 1906 general gubernator 5 06 1885 31 08 1892 Vasil Matvijovich Glinka 1836 1902 gubernator 24 07 1884 5 06 1885 1840 7 02 1915 gubernator 8 07 1882 19 07 1884 Dmitro Mikolajovich Batyushkov gubernator 01 1881 15 07 1888 Oleksandr Romanovich Drenteln 7 03 1820 15 07 1888 general gubernator 15 06 1879 18 06 1882 Leonid Oleksandrovich Miloradovich 19 12 1841 7 04 1908 gubernator 09 1877 01 1881 Mihajlo Ivanovich Chertkov 2 08 1829 16 10 1905 timchasovij general gubernator 23 08 1877 23 05 1879 gubernator 11 05 1873 8 08 1877 Oleksandr Sergijovich Muhanov 1835 1877 gubernator 14 11 1869 11 05 1873 Ivan Vasilovich Mesherskij 29 06 1827 gubernator 01 1869 1881 Oleksandr Mihajlovich Dondukov Korsakov 12 09 1820 15 04 1893 general gubernator 1 01 1866 1 01 1867 5 10 1869 10 01 1832 8 06 1904 gubernator 01 1865 30 12 1868 Oleksandr Pavlovich Bezak 24 04 1801 30 12 1868 general gubernator 13 07 1864 1 01 1866 gubernator 3 08 1860 23 04 1861 12 06 1864 gubernator 12 1862 01 1865 Mikola Mikolajovich Annenkov 6 12 1799 25 11 1865 vijskovij gubernator 23 11 1856 3 04 1860 Volodimir Pilipovich Pfeler gubernator 13 06 1854 19 03 1855 6 11 1856 Mihajlo Vasilovich Stepanov gubernator 9 12 1852 13 06 1854 gubernator 1852 1862 Ilarion Ilarionovich Vasilchikov 1863 vijskovij gubernator 29 11 1849 9 12 1852 gubernator 14 11 1846 22 11 1849 gubernator 3 05 1842 14 11 1846 Afanasij Oleksandrovich Radishev 1796 1881 gubernator 13 11 1840 30 11 1841 Karl Yakovich Flige gubernator 27 01 1839 13 11 1840 Pavlo Ivanovich Petrov gubernator 12 1837 08 1852 Dmitro Gavrilovich Bibikov 18 03 1791 22 02 1870 vijskovij gubernator 1835 1837 31 05 1786 16 12 1865 vijskovij gubernator 17 10 1835 27 01 1839 gubernator 15 12 1834 17 10 1835 Pavlo Petrovich Turchaninov gubernator 15 10 1833 25 07 1834 gubernator 01 1832 1835 Vasil Vasilovich Levashov 10 10 1783 23 09 1848 general gubernator 02 1831 01 1832 Vasil Vasilovich Levashov 10 10 1783 23 09 1848 timchasovij general gubernator 11 1830 1 02 1831 Yakiv Oleksijovich Potomkin 16 10 1781 1 02 1831 timchasovij general gubernator 22 02 1831 14 05 1833 Fedir Petrovich Lub yanovskij 9 08 1777 2 02 1869 gubernator 31 12 1823 22 02 1831 Mikolaj Martinovich Groholskij gubernator 1816 1822 Stanislav Ivanovich Pavlovskij gubernator 08 1814 08 1825 1774 15 09 1841 vijskovij gubernator 1811 1816 gubernator 1808 1811 gubernator 1808 1808 gubernator 1801 1808 Volodimir Ivanovich Chevkin 1754 1831 gubernator 17 04 1800 1801 gubernator 10 07 1798 17 04 1800 gubernator 1798 1799 Ivan Vasilovich Gudovich 11 11 1732 22 01 1820 general gubernator 26 04 1797 1798 Petro Mikolajovich Yanov gubernator 4 12 1796 03 1798 Oleksandr Andrijovich Bekleshov 1 03 1745 24 07 1808 general gubernator 1795 1797 gubernator 1795 1796 Timofij Ivanovich Tutolmin 3 01 1740 1 10 1809 general gubernator dzherelo Podilska guberniya v 1917 1920 rokah Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayinskoyi Derzhavi Podilska guberniya U travni 1917 r gubernskim komisarom Podillya buv priznachenij Mikola Stahovskij Z progoloshennyam nezalezhnosti Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 9 22 sichnya 1918 roku Podilska guberniya uvijshla do skladu nezalezhnoyi Ukrayini gubernskim komisarom gubernatorom Podillya todi buv Grigorij Stepura 11 bereznya 1918 roku jogo zminiv V Dudich Pislya getmanskogo perevorotu 29 30 kvitnya 1918 roku gubernatorom gubernskim starostoyu getman Skoropadskij priznachiv Sergiya Kisyelova Guberniya mala buti skladenoyu z 16 povitiv Do vzhe isnuyuchih 12 povitiv zaplanovano bulo doluchiti 4 poviti Bessarabskoyi guberniyi Hotinskij Sorockij Orgiyivskij ta Bilcivskij poviti U listopadi grudni 1918 r v hodi povstannya proti getmana vlada perejshla do Direktoriyi UNR Gubernatorom Podillya znovu stav Grigorij Stepura V berezni kvitni 1919 r vijska RSFSR v rezultati svogo nastupu i boyiv z vijskami UNR zahopili Podilsku guberniyu Vijska UNR chastkovo buli rozbiti chastkovo vidstupili na teritoriyu ZUNR i Bessarabiyi sho bula vzhe pid vladoyu Rumuniyi 17 kvitnya 1919 r rosijski bilshovicki vijska zahopili m Kam yanec Podilskij Ale naprikinci travnya na pochatku chervnya 1919 r vijska UNR yaki na toj chas opinilis pid zagrozoyu cilkovitogo znishennya z boku vijsk Polshi i Radyanskoyi Rosiyi perejshli v rishuchij kontrnastup z Kremeneckogo povitu Volini i shidnih rajoniv ZUNR Protyagom chervnya pochatku lipnya 1919 r zahidni poviti Podillya buli zvilneni ukrayinskimi vijskami vid chervonih rosiyan V Kam yanec Podilskij z teritoriyi ZUNR pereyihav uryad i Direktoriya UNR na choli z S Petlyuroyu U chervni lipni 1919 r gubernatorom Podillya vid UNR buv M Kurilenko Odnak u lipni 1919 situaciya na fronti rizko zagostrilasya vijska RSFSR perejshli v nastup na kontrolovanu UNR teritoriyu Stanovishe bulo vryatovane tim sho 16 17 lipnya cherez r Zbruch v Kam yanec Podilskij povit guberniyi vidstupili zi svoyeyi vlasnoyi teritoriyi Galichini vijska UGA i uryad ZUNR pid tiskom vijsk Polshi A oskilki UNR i ZUNR buli soyuznikami i formalno navit ob yednalisya 22 sichnya 1919 r v odnu derzhavu to sili nezalezhnoyi Ukrayini podvoyilisya Naprikinci lipnya 1919 r ob yednani vijska UNR i ZUNR perejshli v rishuchij nastup proti RSChA Na kinec serpnya pochatok veresnya 1919 praktichno vsya teritoriya Podilskoyi guberniyi bula vizvolena vid rosijskih bilshovikiv Ale vzhe u veresni 1919 navisla insha zagroza z boku Dobrovolchoyi armiyi generala Denikina sho nastupali z pivdnya i shodu proti Chervonoyi armiyi Kerivnictvo UNR namagalos domovitisya z Denikinim oskilki v oboh buv spilnij vorog bilshoviki UNR prosila krayini Antanti Franciyu V Britaniyu SShA ta inshih vplinuti na rosijskih bilogvardijciv shob voni ne voyuvali proti ukrayinciv Ta vse bulo marno Zhodna z velikih derzhav ne stala na zahist ukrayinskoyi derzhavi Naprikinci veresnya 1919 r Dobrovolcha armiya za nakazom Denikina rozpochala aktivni voyenni diyi proti armiyi UNR i UGA Pid chas zhorstokih i geroyichnih boyiv u veresni zhovtni listopadi 1919 vijska UNR i ZUNR zaznali porazki vid bilogvardijciv Armiya UNR vidijshla v rajon mist Starokostyantinova i Lyubara na pivdni Volini a UGA uklala v umovah epidemiyi tifu separatne peremir ya z Denikinim Zahidni rajoni guberniyi z mistom Kam yancem uryad UNR dobrovilno viddav pid okupaciyu vijskami Polshi shob voni ne distalis rosiyanam V sichni lyutomu 1920 r vijska RSFSR yaki rozgromili denikinciv znovu zahopili bilshu chastinu Podilskoyi guberniyi UGA perejshla na bik bilshovikiv znovu zh taki bazhayuchi u takij sposib fizichno vciliti Na zahodi guberniyi vstanovivsya front mizh vijskami Polshi i Radyanskoyi Rosiyi na zahid vid Vinnici Zhmerinki Mogileva Podilskogo Na vikonannya umov Varshavskogo dogovoru mizh S Petlyuroyu i Polsheyu 25 kvitnya 1920 r vijska Polshi i 2 diviziyi UNR perejshli u nastup proti vijsk RSFSR U cej chas vzhe bilsha chastina guberniyi opinilas pid kontrolem vijsk Polshi i UNR Ale u chervni 1920 r nabagato chiselnisha RSChA perejshla v kontrnastup V lipni vijska Polshi i UNR buli vidkinuti bilshovikami za r Zbruch U veresni 1920 r pid chas kontrnastupu vijska UNR i Polshi zvilnili vid bilshovikiv zahidni poviti Podillya v Kam yanec znovu pereyihav uryad UNR Ale Polsha bilshe ne hotila i ne mogla voyuvati z Rosiyeyu i zhertvuvati zhittyam svoyih lyudej tomu uklala peremir ya z RSFSR Rosijski bilshoviki skoristalis cim i protyagom 10 21 listopada rozbili vijska UNR i vijshli na novij kordon z Polsheyu po r Zbruch Podilska guberniya u skladi Ukrayinskoyi SRR 1920 1925 Cej rozdil potrebuye dopovnennya serpen 2018 Karta Podilskoyi guberniyi 1921 Karta Podilskoyi guberniyi 1921 Karta Podilskoyi guberniyi 1922 Karta Podilskoyi guberniyi 1923 Teritoriya kolishnoyi Podilskoyi guberniyi administrativni mezhi stanom na 1 zhovtnya 1925 Teritoriya kolishnoyi Podilskoyi guberniyi administrativni mezhi stanom na 1 bereznya 1927 Karti Podolskoj gubernii 9 lipnya 2021 u Wayback Machine Kerivniki guberniyi v 1919 1925 rokahGolovi gubernskogo revolyucijnogo komitetu i gubernskogo vikonavchogo komitetu Tarnogrodskij Mikola Pavlovich 1919 08 1919 6 01 1920 02 1920 Kozickij Mikola Grigorovich 24 02 1920 10 1920 Tarnogrodskij Mikola Pavlovich 10 1920 01 1921 v o 01 1921 01 1921 Tarnogrodskij Mikola Pavlovich 01 1921 15 07 1921 Porajko Vasil Ivanovich 15 07 1921 04 1923 Rakitov Grigorij Davidovich v o 04 1923 1923 Remejko Oleksandr Georgijovich 09 1923 06 1924 Slinko Ivan Fedotovich 24 07 1924 07 1925 Golovi gubernskogo komitetu KP b U Tarnogrodskij Mikola Pavlovich 1919 08 1919 Hvilya Andrij Ananijovich 2 01 1920 1920 Vidpovidalni sekretari gubernskogo komitetu KP b U 12 1920 01 1921 Snyegov Oleksij Volodimirovich 01 1921 04 1921 Denis Starosvyetskij Lev Borisovich 04 1921 11 1922 Dobrohotov Mikola Fedorovich 11 1922 08 1923 Barishev Mikola Ivanovich tvo 08 1923 04 1924 Leplevskij Izrayil Mojsejovich 1923 1924 Markitan Pavlo Pilipovich 04 1924 05 1925 Novikov Andrij Josipovich 05 1925 17 06 1925 NaselennyaMovnij sklad naselennya Podilskoyi guberniyi za perepisom 1897 roku Chastka ukrayinskomovnogo naselennya v povitah Podilskoyi guberniyi za danimi perepisu naselennya 1897 roku Ridna mova naselennya perepis 1897 roku ukrayinska 2 442 819 80 93 yevrejska 369 306 12 24 rosijska 98 984 3 28 polska 69 156 2 29 moldovska 26 764 0 89 nimecka 4069 0 13 tatarska 2296 0 08 bashkirska 1113 0 04 cheska 886 0 03 inshi 2906 0 1 vsogo 3 018 299 Gustota naselennya za danimi perepisu 1897 roku stanovila 82 1 zhit na kv verstu Za gustotoyu naselennya Podilska guberniya posidala druge pislya Moskovskoyi guberniyi misce v Yevropejskij Rosiyi ne rahuyuchi gubernij Carstva Polskogo Najnaselenishim buv Kam yaneckij povit 105 zhit na kv v najmenshe Baltskij 52 5 na 1 kv v Kilkist poselen v guberniyi 7207 zokrema 17 mist i 120 mistechok U 1872 r vsogo naselennya bulo 1 954 627 zhiteliv a za perepisom 1897 roku 3 031 513 1 516 760 cholovik i 1 514 753 zhinok sho stanovilo blizko 2 shorichnogo prirostu U 17 mistah za perepisom 1897 r prozhivalo 221 870 osib abo 7 4 naselennya guberniyi U 1666 selah 150 krupnishih selishah ta hutorah u 1897 r meshkalo 2 796 429 zhiteliv abo 92 6 naselennya guberniyi Za suspilnimi stanami naselennya u 1895 r rozpodilyalosya tak dvoryani 26 208 duhovnogo zvannya 468 mishani 511 273 spadkovi pochesni gromadyani 4384 osobisti pochesni gromadyani 5329 kupci 5590 selyani 2 037 754 yevreyi zemlevlasniki 13 951 vidstavni nizhni chini i yih simejstva 176 709 inozemci i in 9986 Rozpodil naselennya v mistah guberniyi za movoyu perepis 1897 roku Misto Ukrayinska Rosijska Yevrejska Polska Nimecka Insha Kam yanec Podilskij 27 1 20 6 44 8 6 0 0 3 1 5 Balta 17 7 23 0 56 3 1 3 0 1 1 6 Braclav 33 2 22 7 41 7 1 5 0 3 0 6 Vinnicya 35 5 17 0 37 5 7 1 0 4 2 5 Gajsin 42 1 9 4 46 1 1 8 0 1 0 5 Letichiv 23 7 9 0 56 6 10 2 0 5 Litin 32 3 22 6 40 6 3 8 0 7 Salnicya 74 6 0 4 24 3 0 5 0 1 0 1 Hmilnik 46 1 1 3 51 3 1 3 Mogiliv Podilskij 29 2 12 0 54 6 3 1 0 3 0 8 Bar 33 4 4 9 57 7 3 8 0 2 Olgopil 59 5 7 7 30 3 0 8 1 7 Proskuriv 19 4 15 2 49 7 12 4 0 3 3 0 Nova Ushicya 28 8 33 3 34 8 2 8 0 2 0 1 Stara Ushicya 59 6 1 1 37 9 1 4 Verbovec 55 5 1 6 28 6 14 1 0 2 Yampil 49 7 4 2 42 7 2 5 0 3 0 6 Za praceyu rosijskogo vijskovogo statistika Oleksandra Rittiha Plemennoj sostav kontingentov russkoj armii i muzhskogo naseleniya Evropejskoj Rossii 1875 roku chastka ukrayinciv sered cholovikiv prizovogo viku Podilskoyi guberniyi stanovila 80 88 yevreyiv 12 35 polyakiv 5 36 moldovan rumuniv 0 6 rosiyan 0 44 mazuriv 0 25 nimciv 0 05 chehiv 0 04 Religiya Mapa narodonaselennya Podilskoyi guberniyi za virospovidannyami Oleksandra Rittiha 1864 rik Religijnij sklad naselennya perepis 1897 roku pravoslavni 2 358 497 78 14 yudeyi 370 612 12 28 rimo katoliki 262 738 8 7 staroobryadci 18 849 0 62 protestanti 3876 0 13 musulmani 3460 0 11 inshi 267 0 01 Pravoslavnih cerkov 1645 7 cholovichih i 4 zhinochih monastirya Sinagog 89 yevrejskih molitovnih budinkiv 431 Rimsko katolickih kostoliv i kaplic 202 Lyuteranskih cerkov 4 Mechet 1 Pravoslavni v Podilskij gub Yudeyi v Podilskij gub Rimo katoliki v Podilskij gub Staroobryadci v Podilskij gub Najbilshi gromadi yudeyiv za perepisom 1897 r Naselenij punkt Povit Vsogo Yudeyi Kam yanec Podilskij Kam yaneckij 35 934 16 221 45 14 Balta Baltskij 23 363 13 235 56 65 Mogiliv Podilskij Mogilivskij 22 315 12 344 55 32 Vinnicya Vinnickij 30 563 11 689 38 25 Proskuriv Proskurivskij 22 855 11 411 49 93 Tulchin Braclavskij 16 245 10 055 61 90 Bershad Olgopilskij 8885 6608 74 37 Medzhibizh Letichivskij 8164 6040 73 98 Hmilnik Litinskij 11 657 5977 51 27 Bogopil Baltskij 7226 5909 81 77 Bar Mogilivskij 9982 5773 57 83 Krive Ozero Baltskij 7836 5478 69 91 Nemiriv Braclavskij 8920 5287 59 27 Dunayivci Ushickij 7849 5198 66 22 Najbilshoyu chiselnist rimo katolikiv bula v takih naselenih punktah za perepisom 1897 Naselenij punkt Povit Vsogo Rimo katoliki V Gorodok Kam yaneckij 8848 4288 48 46 Kam yanec Podilskij Kam yaneckij 35 934 4211 11 72 Chernivci Yampilskij 8994 3305 36 75 Proskuriv Proskurivskij 22 855 3201 14 01 Vinnicya Vinnickij 30 563 2629 8 60 Grechani Proskurivskij 2185 2151 98 44 Zhmerinka Vinnickij 13 944 1638 11 75 Sharovechka Proskurivskij 1381 1368 99 06 Bar Mogilivskij 9982 1332 13 34 teper Shargorod Mogilivskij 1348 1233 91 47 Mackivci Proskurivskij 1168 1161 99 40 Orinin Kam yaneckij 5727 1061 18 53 Manikivci Letichivskij 1167 1007 86 29 Rozselennya staroobryadciv v Podilskij guberniyi za perepisom 1897 roku Naselenij punkt Povit Vsogo Staroobryadci U Balta Baltskij 23 363 1804 7 72 Braclav Braclavskij 7863 1144 14 55 Perepelichchya Braclavskij 953 129 13 54 Shura Kopiyivska Braclavskij 2315 964 41 64 Borskiv Vinnickij 1934 1927 99 64 Vinnicya Vinnickij 30 563 562 1 84 Zhukivci Vinnickij 1764 1014 57 48 Kurniki z Atakami Vinnickij 700 401 57 29 Lyudavka Vinnickij 1600 819 51 19 Gajsin Gajsinskij 9374 264 2 82 Zhenishkivci Letichivskij 2504 238 9 50 Petrashi Letichivskij 2534 1282 50 59 Litin Litinskij 9420 534 5 67 Sloboda Chernyatinska Litinskij 713 706 99 02 Bar Mogilivskij 9982 233 2 33 Kurenivka Olgopilskij 1375 322 23 42 Piliponivka Olgopilskij 1466 1332 90 86 Pilipi Hrebtiyivski Ushickij 1122 784 69 88 Stavchani Ushickij 950 168 17 68 Bushinka Yampilskij 1104 340 30 80 Krasnyanka Yampilskij 616 143 23 21 Pilipi Borivski Yampilskij 1011 961 95 05 Yuhimivka Yampilskij 1435 166 11 57GospodarstvoGolovne zanyattya zhiteliv silske gospodarstvo Remeslami v 1895 roci zajmalosya 69 399 lyudej Za danimi 1886 kustarnimi promislami zajmalosya bilshe 6 tis cholovik U Proskurivskomu Olgopolskomu i Baltskomu povitah selyani deyakih sil zajmalisya shittyam kozhuhiv i kozhushkiv virobom ovchin i shkiri i shittyam chobit U Vinnickomu Letichivskomu i Olgopolskomu povitah isnuvalo goncharne virobnictvo v ostannomu takozh viroblyalisya derev yani virobi u Yampolskomu tesannya kameniv Vsih fabrik i zavodiv v 1896 r bulo 5 171 z 28 501 robitnikami U guberniyi na mezhi z Avstriyeyu buli 2 mitnici Gusyatinska ta Isakovecka Gukivska zastava i Satanovskij perehidnij punkt Zaliznic bulo 565 km poshtovih dorig blizko 12 tis km poshtovih stancij 50 z 715 kinmi Gruntovih dorig 3 307 km Zemlevlasniki rozvodili golovno yabluka grushi i slivi miscyami i voloski gorihi vishni i chereshni stoyali na drugomu plani neridki persiki i abrikosi ajva zustrichalisya perevazhno v Baltskomu poviti U selyan perevazhali slivi i vishni Z yagid zemlevlasniki rozvodili polunicyu malinu smorodinu agrus Kizil roste v dikomu viglyadi na pivdennih kam yanistih shilah i strimchastih beregah richok i strumkiv basejnu Dnistra Diko rostut takozh barbaris i teren Vinograd rozvodivsya golovno v priberezhnij smuzi Dnistra Vinorobstvo isnuvalo v Olgopilskomu Baltskomu Yampilskomu i Novoushickomu povitah Div takozhPodillya Karmelyuk Ustim Yakimovich Karta kamienieckiego powiatu Wilno 1820 Karta latyczewskiego powiatu Karta ploskirowskiego powiatu Karta uszyckiego powiatuPrimitkihttps www webcitation org 686EeOZmh url http demoscope ru weekly ssp rus gub 97 php reg 32 Generalnaya karta Podolskoj gubernii S pokazaniem pochtovyh i bolshih proѣzzhih dorog stancii i razstoyaniya mezhdu onymi verst Sochinena 1820 goda v St Peterburgѣ Olena Krimska Fondi Hmelnickogo oblasnogo derzhavnogo arhivu vazhlive dzherelo dlya vivchennya zemlevolodin mist i mistechok Podilskoyi guberniyi kincya XVIII pochatku XX st 19 sichnya 2022 u Wayback Machine Demoskop Weekly Pershij zagalnij perepis naselennya Rosijskoyi Imperiyi 1897 r Nayavne naselennya v guberniyah povitah mistah Rosijskoyi Imperiyi bez Finlyandiyi Arhiv originalu za 1 chervnya 2012 Procitovano 10 grudnya 2016 Postanova VUCVK 90 vid 31 sichnya 1923 r Pro administrativno teritoriyalnij podil Podillya Arhiv originalu za 9 bereznya 2007 Procitovano 17 serpnya 2007 Sergij Chornij Nacionalnij sklad naselennya Ukrayini v XX storichchi Arhiv originalu za 19 listopada 2008 Procitovano 29 lipnya 2009 Rittih A F Plemennoj sostav kontingentov russkoj armii i muzhskogo naseleniya Evropejskoj Rossii SPb Kartogr zavedenie A A Ilina 1875 S 146 ros doref 1 DzherelaMarkova O Ye Podilska guberniya 7 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 303 ISBN 978 966 00 1142 7 Podilska guberniya 16 grudnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Generalnaya karta Podolskoj gubernii 1820 1827 Voenno statisticheskoe obozrenie Rossijskoj imperii izd po Vysochajshemu poveleniyu pri 1 m otd nii Departamenta Gen Shtaba Sankt Peterburg V tip Departamenta Gen Shtaba 1848 1858 T 10 ch 2 Podolskaya guberniya sost kap Tveritinov 1849 4 159 96 s 17 l tabl ros doref Pamyatnaya knizhka Podolskoj gubernii na 1859 god Kamenec Podolsk V Tipografii Gubernskago Pravleniya 1859 X 180 s Spisok naselennym mestnostyam gorodov Podolskoj gubernii sostavlen v 1859 godu 1360 s book olds ru Gorodskie poseleniya v Rossijskoj imperii T 4 Podolskaya guberniya Poltavskaya guberniya lt gt Tavricheskaya guberniya i Kerch Enikolskoe gradonachalstvo SPb 1864 792 s ros doref Pamyatnaya knizhka Podolskoj gubernii Adres kalendar i statistichesko spravochnyya svѣdѣniya Kamenec Podolsk V Tipografii Gubernskago Pravleniya 1885 XLIII 77 116 s Spravochnaya knizhka Podolskoj gubernii Sostavil V K Guldman Kamenec Podolskij Tipografiya gubernskago pravleniya 1888 VIII 654 XVI s ros doref Guldman V Naselennye mѣsta Podolskoj gubernii Alfavitnyj perechen naselennyh mѣst gubernii s ukazaniem nѣkotoryh spravochnyh o nih svѣdѣnij Izdanie Podolskago gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolskij Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1893 II IV 636 s ros doref Podolskij adres kalendar Sostavil V K Guldman Kamenec Podolskij Izdanie Podolskago gubernskago statisticheskago komiteta 1895 VIII 452 IX s ros doref ros doref Podolskij adres kalendar V K Guldman Izd Podol gub stat komiteta Kamenec Podolskij Tip Podol gub pravl 1900 359 s ros doref Pamyatnaya knizhka Podolskoj gubernii Izdanie gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolsk Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1904 XVI 296 218 66 s Krylov A Naselennyya mѣsta Podolskoj gubernii Izdanie Podolskogo gubernskago statisticheskogo komiteta Kamenec Podolskij Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1905 VIII 563 s ros doref ros doref Pamyatnaya knizhka Podolskoj gubernii Izdanie gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolsk Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1909 VIII 416 VIII s ros doref Pamyatnaya knizhka Podolskoj gubernii Izdanie gubernskago statisticheskago komiteta Kamenec Podolsk Tipografiya Podolskago gubernskago pravleniya 1911 XVI 296 218 66 s Kalendar Spravochna knizhka na 1919 rik Ocinochno statistichnij viddil Podilskoyi gubernskoyi narodnoyi upravi Kam yanec na Podilli Druk Kogena i Dunayeveckogo 1919 120 s Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj imperii 1897 g v 89 t 119 vyp CSK MVD Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya S Pb akc obshestva pechatnogo i pischebumazhnogo dela v Rossii Slovo 1904 T XXXII Podolskaya guberniya 4 XI 1 285 s 4000 ekz ros doref Spisok pouezdnyj selskih naselennyh punktov Kamenec Podolsk 1914 Spisok selskih naselyonnyh punktov Baltskogo uezda Podolskoj gubernii Kamenec Podolskij 1914 g 39 s Spisok selskih naselennyh punktov Proskurovskogo uezda po dannym strahovogo otd Podolsk Gub Zemsk Upr Izd Ocen Statist Otd Podolsk Gub Zemsk Upravy Kamenec Podolsk 1914 28 s Spisok selskih naselyonnyh punktov Yampolskogo uezda Podolskoj gubernii Kamenec Podolskij 1914 g 27 s Spisok naselenih misc po povitam okrugam ta rajonam volostyam Podillya Vinnicya Adm Ter Komisiya pri Podilskomu Gubvikonkomi 1923 Naseleni miscya Podillya Podilske guberske statistichne byuro Vinnicya Derzhdrukarnya im t Lenina 1925 512 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Podilska guberniya Mazur O Podillya Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vidannya K 2001 S 586 587 Kubijovich V Zharskij E Zhdan M Podillya Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Slovnikova chastina T 6 S 2131 2145 Geografichna enciklopediya Ukrayini T 2 K 1993 S 52 Opisi Podilskoyi guberniyi kincya XVIII pochatku XIX st 22 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Obzor Podolskoj gubernii po godam Kamenec Podolskij 1888 1912 Etnograficheskie svedeniya o Podolskoj gubernii Kamenec Podolsk 1869 Spisok chinam sostoyashim na sluzhbe v Podolskoj gubernii na 1 iyunya 1872 goda Kamenec Podolsk 1872 2 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Adresy dolzhnostnyh lic pravitelstvennyh uchrezhdenij i chastnyh firm nahodyashihsya v g Kamenec Podolske 1891 god 27 lipnya 2011 u Wayback Machine Adresy dolzhnostnyh lic pravitelstvennyh uchrezhdenij i chastnyh firm nahodyashihsya v g Kamenec Podolske 1892 god 2 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Podolskaya guberniya pomnirod ru Katalog 32000 Podolskaya gub book olds ru

Дата публікації:
Топ