Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (січень 2020) |
Літинський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Подільської губернії, утворена в 1796 році. Повітовий центр — місто Літин (1796—1921), Хмільник (1921—1923).
Літинський повіт | ||||
Герб повітового центру | ||||
Губернія | Подільська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Літин (смт) | |||
Створений | 1796 | |||
Скасований | 1923 | |||
Площа | 292 497 (3195.5 км²) (1885) | |||
Населення | 210 502 осіб (1897) | |||
Густота | 65.9 осіб / км² | |||
Наступники | Літинський район |
Повіт був розташований на півночі губернії. На сході і півдні межував з Вінницьким повітом, на південному заході Могилівським, на заході Летичівським повітами Подільської губернії, на північному заході з Старокостянтинівським і на півночі з Новоград-Волинським і Житомирським повітами Волинської губернії. Займав площу 304 969 десятин (3 332 км²).
Склад
Волості на 1885 рік: Вівсяницька, Качанівська, Літинецька, Межирівська, Сосонська, Старо-Синявська, Уланівська, , Янівська.
Станом на 1885 рік налічував 198 сільських громад, 243 поселення у 9 волостях. Населення — 107 079 осіб (53212 чоловічої статі та 53867 — жіночої), 16 709 дворових господарства.
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 120162 | 88437 |
Приватної власності | 151150 | 75717 |
Казенної власності | 14390 | 268 |
Іншої власності | 6795 | 4647 |
Загалом | 292497 | 169069 |
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 210 502 чоловік. З них 83,14 % — українці, 11,43 % — євреї, 3,47 % — росіяни, 1,37 % — поляки.
Населених пунктів було 502, в тому числі 3 міста (Літин і заштатні Хмільник і Сальниця) і 5 містечок.
Міста:
- Літин з передмістями Свидзинці, Селище, Скали та хутором Літин
- Хмільник з передмістями Глудзанівка, Свічкарівка, Угринівка, хутором Бутків, Слободою, селами Мазурівка та Парубинець
- Сальниця з передмістями Бурти, Заріччя, Слобідка, Чемерисівка, Шпиль.
Волості на 1895, 1905 і 1913 рік: , Вівсяницька, , Межирівська, , Сосонська, Старо-Синявська, Терешпільська, Уланівська, Хмільницька.
На початку 1920-х років центр повіту було перенесено до міста Хмільник. Назва повіту при цьому залишилася незмінною.
Волості на 1921 рік: Багриновецька, Кожухівська, Пилявська, Сосонська, Старосинявська, Уланівська, Хмільницька. Вівсяницька та Межирівська волості відійшли до новоутвореного Жмеринського повіту.
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Дані перепису населення 1897 року по Подільській губернії. Архів оригіналу за 19 листопада 2008. Процитовано 16 квітня 2009.
- Гульдманъ В. К. Подольскій адресъ-календарь. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго Губернскаго Правленія, 1895.(рос. дореф.)
- Крылов А. Населенныя мѣста Подольской губерніи. — Каменец-Подольск, 1905.(рос. дореф.)
- Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніемъ мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Книгоиздательство Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.(рос. дореф.)
- Перенесение уездного центра в г. Хмельник (протокол беспартийной конференции 13.XI.1920) // Державний архів Вінницької області. Ф. Р-2625. Оп. 2. Од. зб. 75. Арк. 66 (Подольский губревком).(рос.)
Джерела
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 Litinskij povit administrativno teritorialna odinicya Podilskoyi guberniyi utvorena v 1796 roci Povitovij centr misto Litin 1796 1921 Hmilnik 1921 1923 Litinskij povitGerb povitovogo centruGuberniya Podilska guberniyaCentr Litin smt Stvorenij 1796Skasovanij 1923Plosha 292 497 3195 5 km 1885 Naselennya 210 502 osib 1897 Gustota 65 9 osib km Nastupniki Litinskij rajon Div takozh Litinskij Povit buv roztashovanij na pivnochi guberniyi Na shodi i pivdni mezhuvav z Vinnickim povitom na pivdennomu zahodi Mogilivskim na zahodi Letichivskim povitami Podilskoyi guberniyi na pivnichnomu zahodi z Starokostyantinivskim i na pivnochi z Novograd Volinskim i Zhitomirskim povitami Volinskoyi guberniyi Zajmav ploshu 304 969 desyatin 3 332 km SkladVolosti na 1885 rik Vivsyanicka Kachanivska Litinecka Mezhirivska Sosonska Staro Sinyavska Ulanivska Yanivska Stanom na 1885 rik nalichuvav 198 silskih gromad 243 poselennya u 9 volostyah Naselennya 107 079 osib 53212 cholovichoyi stati ta 53867 zhinochoyi 16 709 dvorovih gospodarstva Zemlya povitu Plosha desyatin U tomu chisli ornoyi des Silskih gromad 120162 88437 Privatnoyi vlasnosti 151150 75717 Kazennoyi vlasnosti 14390 268 Inshoyi vlasnosti 6795 4647 Zagalom 292497 169069 Zgidno z perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti prozhivalo 210 502 cholovik Z nih 83 14 ukrayinci 11 43 yevreyi 3 47 rosiyani 1 37 polyaki Naselenih punktiv bulo 502 v tomu chisli 3 mista Litin i zashtatni Hmilnik i Salnicya i 5 mistechok Mista Litin z peredmistyami Svidzinci Selishe Skali ta hutorom Litin Hmilnik z peredmistyami Gludzanivka Svichkarivka Ugrinivka hutorom Butkiv Slobodoyu selami Mazurivka ta Parubinec Salnicya z peredmistyami Burti Zarichchya Slobidka Chemerisivka Shpil Volosti na 1895 1905 i 1913 rik Vivsyanicka Mezhirivska Sosonska Staro Sinyavska Tereshpilska Ulanivska Hmilnicka Na pochatku 1920 h rokiv centr povitu bulo pereneseno do mista Hmilnik Nazva povitu pri comu zalishilasya nezminnoyu Volosti na 1921 rik Bagrinovecka Kozhuhivska Pilyavska Sosonska Starosinyavska Ulanivska Hmilnicka Vivsyanicka ta Mezhirivska volosti vidijshli do novoutvorenogo Zhmerinskogo povitu PrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Dani perepisu naselennya 1897 roku po Podilskij guberniyi Arhiv originalu za 19 listopada 2008 Procitovano 16 kvitnya 2009 Guldman V K Podolskij adres kalendar Kamenec Podolskij Tipografiya Podolskago Gubernskago Pravleniya 1895 ros doref Krylov A Naselennyya mѣsta Podolskoj gubernii Kamenec Podolsk 1905 ros doref Volostnyya stanichnyya selskiya gminnyya pravleniya i upravleniya a takzhe policejskie stany vsej Rossii s oboznacheniem mѣsta ih nahozhdeniya Kiev Knigoizdatelstvo T va L M Fish 1913 ros doref Perenesenie uezdnogo centra v g Hmelnik protokol bespartijnoj konferencii 13 XI 1920 Derzhavnij arhiv Vinnickoyi oblasti F R 2625 Op 2 Od zb 75 Ark 66 Podolskij gubrevkom ros DzherelaEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros ros doref Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk V Gubernii Litovskoj i Bѣlorusskoj oblastej SanktPeterburg 1886 XII 259 s Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi