Мани́ківці — село в Україні, у Деражнянській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 1210 осіб.
село Маниківці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Хмельницька область | ||||
Район | Хмельницький район | ||||
Громада | Деражнянська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA68040150200024414 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1512 | ||||
Населення | 1210 | ||||
Площа | 3,688 км² | ||||
Густота населення | 328,09 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 32244 | ||||
Телефонний код | +380 3856 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°13′25″ пн. ш. 27°12′07″ сх. д. / 49.22361° пн. ш. 27.20194° сх. д.Координати: 49°13′25″ пн. ш. 27°12′07″ сх. д. / 49.22361° пн. ш. 27.20194° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 298 м | ||||
Водойми | річка Вовчок | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 32200, Україна, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Деражня, вул. Миру, 37 | ||||
Карта | |||||
Маниківці | |||||
Маниківці | |||||
Мапа | |||||
Маниківці у Вікісховищі |
Історія
На території села знайдено знаряддя праці трипільської культури.
Село вважається заснованим у 1512 році.
За часів Речі Посполитої належало польським магнатам Синявським та Чарторийським. У 1739 р. село було в оренді за 500 золотих у Давида Гершковича. Пізніше перейшло у власність Косельських, за яких у селі було побудовано палац, закладено великий парк. Також коштом п. Косельського у 1851 році у Маниківцях було споруджено капличку парафії у Михайлівці (Михайлопілі). Каплицю було закрито російською владою та 1868 року знищено. У 1905 було споруджено нову каплицю.
Станом на 1885 рік у селі летичівського повіту, михалпільської волості проживало 773 мешканця, переважно римо-католицького віросповідання.
За часів радянської влади у селі знаходився рослинницько-тваринницький колгосп «Дружба народів», працювали заводи спиртовий, брикетний.
У 1959—1991 роках у Маниківцях працював майбутній єпископ Кам'янець-Подільської дієцезії Ян Ольшанський. Саме за його ініціативи у 1990 році у селі було розпочато будівництво великого Костелу Пресвятого Серця Господа Ісуса. Будівництво було закінчено у 2000 році. у 1991—1993 роках у Маниківцях працював майбутній єпископ Ян Собіло.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Деражнянської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Деражнянського району, село увійшло до складу Хмельницького району.
Символіка
Затверджена 19 квітня 2018 р. рішенням № 5 сесії сільської ради. Автор — І. Д. Янушкевич.
Герб
У лазуровому полі срібне вістря, на якому перевите чорним терновим вінком червоне серце, що кровоточить п'ятьма червоними краплинами, увінчане золотим хрестом у полум'ї; у правому лазуровому полі золоте сяюче шістнадцятипроменеве сонце, у лівому — золотий мисливський ріжок. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша на срібній стрічці напис «МАНИКІВЦІ». Картуш обрамлений зеленими гілками із білим цвітом.
Червоне серце у терновому вінку символізує місцеву пам'ятку архітектури — храм Серця Ісуса Христа. Полум'я — символ вічності. Хрест означає пам'ять про минулі покоління різних віросповідань, які заснували поселення. Мисливський ріжок — символ назви села. Лазурові поля символізують місцеву річку Вовчок.
Прапор
На квадратному полотнищі з нижніх кутів до середини верхнього краю виходить білий трикутник, на якому червоне серце, яке кровоточить п'ятьма червоними краплинами, перевите чорним терновим вінком і увінчане жовтим хрестом у полум'ї; обабіч на синіх полях — жовте шістнадцятипроменеве сонце від древка та жовтий мисливський ріжок із вільного краю.
Див. також
Галерея
- Дорожній знак при в'їзді в село
- Палац Косельських 19 ст.
- Костел Пресвятого Серця Господа Ісуса.
- Каплиця 1905р
- Сільський пейзаж
Примітки
- (укр) . Київ: Інститут історії АН УРСР. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 18 липня 2019.
- . Замки та храми України (укр) . Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 18.07.2019.
- Жужа, Ксенія (19 Липня, 2015). . ye.ua (укр) . Медіа-корпорація «Є». Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 18.07.2019.
- . Костели і каплиці України. Єпископ Мар'ян Бучек (Харків - Львів) & Ігор Седельник (Львів). 06.06.2012. Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 18.07.2019.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Маниківці [ 10 березня 2022 у Wayback Machine.].
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mani kivci selo v Ukrayini u Derazhnyanskij miskij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 1210 osib selo ManikivciKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Hmelnickij rajonGromada Derazhnyanska miska gromadaKod KATOTTG UA68040150200024414Osnovni daniZasnovane 1512Naselennya 1210Plosha 3 688 km Gustota naselennya 328 09 osib km Poshtovij indeks 32244Telefonnij kod 380 3856Geografichni daniGeografichni koordinati 49 13 25 pn sh 27 12 07 sh d 49 22361 pn sh 27 20194 sh d 49 22361 27 20194 Koordinati 49 13 25 pn sh 27 12 07 sh d 49 22361 pn sh 27 20194 sh d 49 22361 27 20194Serednya visota nad rivnem morya 298 mVodojmi richka VovchokMisceva vladaAdresa radi 32200 Ukrayina Hmelnicka obl Hmelnickij r n m Derazhnya vul Miru 37KartaManikivciManikivciMapa Manikivci u VikishovishiIstoriyaNa teritoriyi sela znajdeno znaryaddya praci tripilskoyi kulturi Selo vvazhayetsya zasnovanim u 1512 roci Za chasiv Rechi Pospolitoyi nalezhalo polskim magnatam Sinyavskim ta Chartorijskim U 1739 r selo bulo v orendi za 500 zolotih u Davida Gershkovicha Piznishe perejshlo u vlasnist Koselskih za yakih u seli bulo pobudovano palac zakladeno velikij park Takozh koshtom p Koselskogo u 1851 roci u Manikivcyah bulo sporudzheno kaplichku parafiyi u Mihajlivci Mihajlopili Kaplicyu bulo zakrito rosijskoyu vladoyu ta 1868 roku znisheno U 1905 bulo sporudzheno novu kaplicyu Stanom na 1885 rik u seli letichivskogo povitu mihalpilskoyi volosti prozhivalo 773 meshkancya perevazhno rimo katolickogo virospovidannya Za chasiv radyanskoyi vladi u seli znahodivsya roslinnicko tvarinnickij kolgosp Druzhba narodiv pracyuvali zavodi spirtovij briketnij U 1959 1991 rokah u Manikivcyah pracyuvav majbutnij yepiskop Kam yanec Podilskoyi diyeceziyi Yan Olshanskij Same za jogo iniciativi u 1990 roci u seli bulo rozpochato budivnictvo velikogo Kostelu Presvyatogo Sercya Gospoda Isusa Budivnictvo bulo zakincheno u 2000 roci u 1991 1993 rokah u Manikivcyah pracyuvav majbutnij yepiskop Yan Sobilo 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Derazhnyanskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Derazhnyanskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Hmelnickogo rajonu SimvolikaZatverdzhena 19 kvitnya 2018 r rishennyam 5 sesiyi silskoyi radi Avtor I D Yanushkevich Gerb U lazurovomu poli sribne vistrya na yakomu perevite chornim ternovim vinkom chervone serce sho krovotochit p yatma chervonimi kraplinami uvinchane zolotim hrestom u polum yi u pravomu lazurovomu poli zolote syayuche shistnadcyatipromeneve sonce u livomu zolotij mislivskij rizhok Shit vpisanij v zolotij dekorativnij kartush i uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Unizu kartusha na sribnij strichci napis MANIKIVCI Kartush obramlenij zelenimi gilkami iz bilim cvitom Chervone serce u ternovomu vinku simvolizuye miscevu pam yatku arhitekturi hram Sercya Isusa Hrista Polum ya simvol vichnosti Hrest oznachaye pam yat pro minuli pokolinnya riznih virospovidan yaki zasnuvali poselennya Mislivskij rizhok simvol nazvi sela Lazurovi polya simvolizuyut miscevu richku Vovchok Prapor Na kvadratnomu polotnishi z nizhnih kutiv do seredini verhnogo krayu vihodit bilij trikutnik na yakomu chervone serce yake krovotochit p yatma chervonimi kraplinami perevite chornim ternovim vinkom i uvinchane zhovtim hrestom u polum yi obabich na sinih polyah zhovte shistnadcyatipromeneve sonce vid drevka ta zhovtij mislivskij rizhok iz vilnogo krayu Div takozhPodillya Podolyani Podilskij govirGalereyaDorozhnij znak pri v yizdi v selo Palac Koselskih 19 st Kostel Presvyatogo Sercya Gospoda Isusa Kaplicya 1905r Silskij pejzazhPrimitki ukr Kiyiv Institut istoriyi AN URSR Arhiv originalu za 27 veresnya 2015 Procitovano 18 lipnya 2019 Zamki ta hrami Ukrayini ukr Arhiv originalu za 18 lipnya 2019 Procitovano 18 07 2019 Zhuzha Kseniya 19 Lipnya 2015 ye ua ukr Media korporaciya Ye Arhiv originalu za 18 lipnya 2019 Procitovano 18 07 2019 Kosteli i kaplici Ukrayini Yepiskop Mar yan Buchek Harkiv Lviv amp Igor Sedelnik Lviv 06 06 2012 Arhiv originalu za 14 chervnya 2019 Procitovano 18 07 2019 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Manikivci 10 bereznya 2022 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi