Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Беклешов Олександр Андрійович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 12 березня 1743 |
| Помер | 5 серпня 1808 (65 років) Рига |
| Поховання | d |
| Громадянство | Російська імперія |
| Діяльність | державний службовець |
| Alma mater | Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург) |
| Посада | член Державної ради Російської імперії[d] |
| Військове звання | генерал від інфантерії |
| Нагороди | |
| |
Александр Беклешов (Беклешев; 12 березня 1743 / 1745 — 5 серпня 1808, Рига) — російський державний і військовий діяч, генерал від інфантерії (1797). За Павла I двічі (1799 і 1801) виконував посаду генерал-прокурора.
У різний час очолював такі губернії та намісництва: ризьке, орловське та курське, київське, подільське та малоросійське. У 1804—1806 практично обіймав посаду московського генерал-губернатора (офіційне найменування: «московський військовий губернатор і головний у Москві Московської губернії з цивільної частини»).
Життєпис
Народився 12 березня 1743.
Син капітан-лейтенанта флоту Андрія Беклешова та його дружини Ганни , уродженої Голенищевої-Кутузової. Брат Беклешових Арсенія, Миколи, Сергія та Олексія.
У віці тринадцяти років був прийнятий до Сухопутного кадетського корпусу. Знав кілька іноземних мов. У 1769 прийнятий на службу в лейб-гвардію Преображенського полку. Учасник Російсько-турецької війни (1768-1774): був в архіпелазькому поході під командуванням графа А. Орлова і брав участь в Чесменській битві 26 липня 1770.
У 1783 у чині генерал-майора вийшов у відставку з військової служби; призначений Катериною II губернатором Риги. Перебував на цій посаді близько шести років; зарекомендував себе якнайкраще і користувався великою повагою рижан. В 1789 А. Беклешов став генерал-губернатором Орловського та Курського намісництва. За свою генерал-губернаторську службу, що тривала до кінця царювання Катерини II, був нагороджений Орденом Святого Олександра Невського.
Правління Павла I, розпочате 1796, відрізнялося частими і раптовими кадровими перестановками. Опали та нагороди, призначення та усунення з посад чергували одне одного. Беклешов протягом трьох років встиг побувати кам'янець-подільським військовим губернатором та малоросійським генерал-губернатором, київським військовим губернатором та одночасно шефом Київського гренадерського полку та інспектором української дивізії. Під час цієї служби зведений в чин генерала від інфантерії; одночасно йому був наданий громадянський чин дійсного таємного радника.
З 7 червня 1799 — в свиті імператора і член Імператорської Ради. Через місяць отримав нове призначення — генерал-прокурором, з нагородженням Орден Святого Іоанна Єрусалимського (Росія). При призначенні А. Беклешова на цю посаду імператор сказав: «Ти та я, я та ти — вперед ми самі робитимемо справи» .
Але Беклешов пробув на цій посаді трохи більше ніж півроку: 2 лютого 1800 пішла несподівана опала з відстороненням взагалі від державної служби. М. Сперанський згодом зазначав, що Беклешов «мало поважав вимоги випадкових людей при дворі і тому часто бував із ними у сварці» .
У перші ж дні після вступу на престол Олександра I, 16 березня 1801, Беклешова було повернено на службу і відновлено на посаді генерал-прокурора, яку обіймав аж до реформи державного управління. Під час коронації нового монарха був нагороджений орденом Андрія Первозванного. А. Беклешов через консервативні переконання не поділяв реформаторського запалу імператора; із заснуванням міністерств (8 вересня 1802 ) та поєднанням посад генерал-прокурора та міністра юстиції отримав відставку.
У квітні 1804 отримав нове призначення — генерал-губернатором Москви, але на новій посаді пробув недовго: за два роки за станом здоров'я А. Беклешов залишив службу на найвищих постах. Визнанням державних заслуг стало надання імператором діамантового знака ордена Андрія Первозванного.
Раптово помер у Ризі в липні 1808; похований на міському Покровському цвинтарі. Не був одружений, але виховував прийомного (позашлюбного) сина Олексія, який загинув під час Вітчизняної війни (1812) у віці 22-х років.
Особисте життя та якості
М. Сперанський, оцінюючи генерал-прокурорів павлівського часу, писав: «Беклешов був розумніший від них усіх, але й найнещасніший з усіх, — йому нічого не вдавалося; найменше здібностей від усіх мав Обольянінов і йому все сходило з рук». Сприятливої думки про Беклешова був і князь Адам Чарторийський: Це була людина староруської партії, на вигляд груба, але яка під вельми грубою зовнішністю зберігала правдиве серце, тверде і співчутливе до лих інших. Його репутація як благородної людини була міцно сформованою... Він протидіяв, наскільки міг, крадіжкам, зловживанням, обману. Не міг терпіти, щоб його повірені зловживали правосуддям заради свого прибутку. Вийшов чистим і незаплямованим із цього випробування, оточений вдячністю місцевих жителів. Подібних прикладів дуже мало серед найвищих сановників. Беклешов завжди добре ставився до євреїв. У 1797 він звернувся до Сенату з клопотанням, щоб у Волинській та Подільській областях євреї підпорядковувалися не поміщикам, а магістратам, у яких засідали б на рівних правах із християнами. У 1802, будучи членом Державної ради, висловився проти заборони для євреїв торгувати у столицях та внутрішніх губерніях.
Військова служба
- 21 серпня 1757 — прийнятий до сухопутного шляхетного кадетського корпусу.
- 19 березня 1762 — сержант.
- 20 квітня 1764 — закінчив кадетський корпус із присвоєнням чину підпоручика і як найкращий випускник свого курсу залишений у корпусі на посаді корпусного ад'ютанта.
- 1 лютого 1767 — зведений в корпусні поручики та капітани армії.
- 1766 — член правління корпусу.
- 21 серпня 1757 — прийнятий до сухопутного шляхетного кадетського корпусу.
- 19 березня 1762 — сержант.
- 20 квітня 1764 — закінчив кадетський корпус із присвоєнням чину підпоручика і як найкращий випускник свого курсу залишений у корпусі на посаді корпусного ад'ютанта.
- 1 лютого 1767 — зведений в корпусні поручики та капітани армії.
- 1766 — член правління корпусу.
- 1771 — брав участь у висадці військ на Негропонт та в штурмі Мітилени.
- 24 листопада 1773 — зведений в полковники армії, призначений командиром Шліссельбурзького піхотного полку, з яким повернувся до Росії після укладання миру з турками.
- 1 січня 1774 — бригадир.
- 5 травня 1779 — генерал-майор із призначенням командиром Шліссельбурзького піхотного полку.
Державна служба
- 13 травня 1783 — член Військової Колегії.
- 8 грудня 1783 — на особистий вибір Імператриці визначений Ризьким намісником. Допомагав наміснику Прибалтійського краю графу Ю. Брауну застосовувати практично нове законоположення про губернії (1775), містове становище і грамоту, жалувану дворянству (1785). Займався розвитком шкіл та викладання російської мови.
- 1784 — нагороджений орденом св. Володимира ІІ ст. великого хреста.
- 14 квітня 1789 — Генерал-поручик.
- 24 листопада 1790 — Генерал-губернатор орловський і курський.
- 28 червня 1796 — нагороджений орденом св. Олександра Невського.
- 2 грудня 1796 — губернатор Малоросії.
- 3 декабря 1796 — генерал-лейтенант, шефом Володимирського мушкетерського полку.
- 4 грудня 1796 — військовий губернатор Кам'янець-Подільська, з дорученням управління Волинською, Мінською та Подільською губерніями (Брацлавську губернію, яка теж підпорядковувалася йому, на початку 1797, розформували)
- 27 січня 1797 — начальник Катеринославської дивізії та Кам'янецького гарнізону.
- 5 квітня 1797 — з нагоди коронації Павла I Беклешову було надано 1000 душ селян
- 10 квітня 1797 — генерал від інфантерії.
- лютий 1798 — накликав на себе монарше невдоволення заворушеннями в довіреному йому корпусі принца Конде.
- 14 березня 1798 — розжалуваний у дійсні таємні радники із призначенням до присутності у IV департаменті Сенату.
- 13 червня 1798 — генерал-губернатор Києва та Малоросії із завідуванням цивільною частиною в цих губерніях.
- 14 червня 1798 — знову нагороджений чином генерала від інфантерії.
- 24 жовтня 1798 — шеф Київського гренадерського полку та інспектор української дивізії з інфантерії.
- 6 червня 1799 — отримав Високий наказ про негайне прибуття в Санкт-Петербург.
- 7 червня 1799 — зарахований до свити імператора.
- 25 червня 1799 — призначений присутнім Імператорської ради
- 27 червня 1799 — призначений присутнім в Сенаті.
- 7 липня 1799 — генерал-прокурор.
- 8 липня 1799 — командор ордена Св. Іоанна Єрусалимського.
- 1 серпня 1799 — член комісії з постачання припасами Імператорської резиденції.
- 8 лютого 1800 — подав прохання про повне звільнення від служби.
- 16 березня 1801 — знову призначений генерал-прокурором.
- 30 березня 1801 — член неодмінної ради при імператорі.
- 15 вересня 1801 — нагороджений орденом Св. Андрія Первозванного з нагоди коронації Олександра I.
- 8 вересня 1802 — за власним проханням (через незгоду із західницькими поглядами імператора та його оточення) звільнений з усіх посад із залишенням повної платні.
- 30 квітня 1804 — Московський військовий губернатор і керуючий цивільною частиною в губернії
- 1 травня 1804 — Призначений присутнім московського V департаменту Сенату.
- 3 травня 1804 — підтверджене збереження за ним звання члена Державної Ради
- 29 січня 1805 — переведений у VI кримінальний департамент Сенату.
- 3 серпня 1806 — за станом здоров'я та власним проханням звільнений з посади московського військового губернатора із залишенням присутності в Сенаті. Нагороджений діамантовими знаками ордена Св. Андрія Первозванного.
- 1806 — головнокомандувач Другою областю державної міліції (Естляндська, Ліфляндська, Курляндська та Псковська губернії). Нагороджений орденом св. Володимира І ступеня.
- 23 березня 1808 — отримав наказ бути присутнім у II відділенні VI департаменту Сенату.
Джерела
- Иконников В. С. Александр Андреевич Беклешов. Киев, 1890.
- Иконников В. С. А. А. Беклешов, малороссийский военный генерал-губернатор. Киев, 1890.
Посилання
- Беклешов Олександр Андрійович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб., 1900. — Т. 2 : Алексинский — Бестужев-Рюмин. — С. 671-673. (рос.)
- Москва: Энциклопедия /Гл. ред. С. О. Шмідт ; сост.: М. І. Андрєєв, В. М. Карєв. - М. : Велика російська енциклопедія, 1997. - 976 с. - 100 000 прим. - ISBN 5-85270-277-3 .
- В. Степанов. Генерал-губернатор Беклешов — всех умней и всех несчастней [ 10 січня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки
- Энциклопедия секретных служб России / Автор-составитель А.И.Колпакиди. — М. : АСТ, Астрель, Транзиткнига, 2004. — С. 67-68. — .
- Дворянский род Беклешевых восходит к Семёну Беклешеву, служившем при первом царе из династии Романовых — Михаиле Фёдоровиче.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
nagorodi i premiyi shirina Bekleshov Oleksandr AndrijovichNarodivsya12 bereznya 1743 1743 03 12 Pomer5 serpnya 1808 1808 08 05 65 rokiv RigaPohovannyadGromadyanstvoRosijska imperiyaDiyalnistderzhavnij sluzhbovecAlma materPershij kadetskij korpus Sankt Peterburg Posadachlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi d Vijskove zvannyageneral vid infanteriyiNagorodiOrden Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Svyatogo Volodimira Orden Svyatoyi Anni Orden Svyatogo Ioanna Yerusalimskogo Rosiya Mediafajli u Vikishovishi Aleksandr Bekleshov Bekleshev 12 bereznya 1743 1745 5 serpnya 1808 Riga rosijskij derzhavnij i vijskovij diyach general vid infanteriyi 1797 Za Pavla I dvichi 1799 i 1801 vikonuvav posadu general prokurora U riznij chas ocholyuvav taki guberniyi ta namisnictva rizke orlovske ta kurske kiyivske podilske ta malorosijske U 1804 1806 praktichno obijmav posadu moskovskogo general gubernatora oficijne najmenuvannya moskovskij vijskovij gubernator i golovnij u Moskvi Moskovskoyi guberniyi z civilnoyi chastini ZhittyepisNarodivsya 12 bereznya 1743 Sin kapitan lejtenanta flotu Andriya Bekleshova ta jogo druzhini Ganni urodzhenoyi Golenishevoyi Kutuzovoyi Brat Bekleshovih Arseniya Mikoli Sergiya ta Oleksiya U vici trinadcyati rokiv buv prijnyatij do Suhoputnogo kadetskogo korpusu Znav kilka inozemnih mov U 1769 prijnyatij na sluzhbu v lejb gvardiyu Preobrazhenskogo polku Uchasnik Rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 buv v arhipelazkomu pohodi pid komanduvannyam grafa A Orlova i brav uchast v Chesmenskij bitvi 26 lipnya 1770 U 1783 u chini general majora vijshov u vidstavku z vijskovoyi sluzhbi priznachenij Katerinoyu II gubernatorom Rigi Perebuvav na cij posadi blizko shesti rokiv zarekomenduvav sebe yaknajkrashe i koristuvavsya velikoyu povagoyu rizhan V 1789 A Bekleshov stav general gubernatorom Orlovskogo ta Kurskogo namisnictva Za svoyu general gubernatorsku sluzhbu sho trivala do kincya caryuvannya Katerini II buv nagorodzhenij Ordenom Svyatogo Oleksandra Nevskogo Pravlinnya Pavla I rozpochate 1796 vidriznyalosya chastimi i raptovimi kadrovimi perestanovkami Opali ta nagorodi priznachennya ta usunennya z posad cherguvali odne odnogo Bekleshov protyagom troh rokiv vstig pobuvati kam yanec podilskim vijskovim gubernatorom ta malorosijskim general gubernatorom kiyivskim vijskovim gubernatorom ta odnochasno shefom Kiyivskogo grenaderskogo polku ta inspektorom ukrayinskoyi diviziyi Pid chas ciyeyi sluzhbi zvedenij v chin generala vid infanteriyi odnochasno jomu buv nadanij gromadyanskij chin dijsnogo tayemnogo radnika Z 7 chervnya 1799 v sviti imperatora i chlen Imperatorskoyi Radi Cherez misyac otrimav nove priznachennya general prokurorom z nagorodzhennyam Orden Svyatogo Ioanna Yerusalimskogo Rosiya Pri priznachenni A Bekleshova na cyu posadu imperator skazav Ti ta ya ya ta ti vpered mi sami robitimemo spravi Ale Bekleshov probuv na cij posadi trohi bilshe nizh pivroku 2 lyutogo 1800 pishla nespodivana opala z vidstoronennyam vzagali vid derzhavnoyi sluzhbi M Speranskij zgodom zaznachav sho Bekleshov malo povazhav vimogi vipadkovih lyudej pri dvori i tomu chasto buvav iz nimi u svarci U pershi zh dni pislya vstupu na prestol Oleksandra I 16 bereznya 1801 Bekleshova bulo poverneno na sluzhbu i vidnovleno na posadi general prokurora yaku obijmav azh do reformi derzhavnogo upravlinnya Pid chas koronaciyi novogo monarha buv nagorodzhenij ordenom Andriya Pervozvannogo A Bekleshov cherez konservativni perekonannya ne podilyav reformatorskogo zapalu imperatora iz zasnuvannyam ministerstv 8 veresnya 1802 ta poyednannyam posad general prokurora ta ministra yusticiyi otrimav vidstavku U kvitni 1804 otrimav nove priznachennya general gubernatorom Moskvi ale na novij posadi probuv nedovgo za dva roki za stanom zdorov ya A Bekleshov zalishiv sluzhbu na najvishih postah Viznannyam derzhavnih zaslug stalo nadannya imperatorom diamantovogo znaka ordena Andriya Pervozvannogo Raptovo pomer u Rizi v lipni 1808 pohovanij na miskomu Pokrovskomu cvintari Ne buv odruzhenij ale vihovuvav prijomnogo pozashlyubnogo sina Oleksiya yakij zaginuv pid chas Vitchiznyanoyi vijni 1812 u vici 22 h rokiv Osobiste zhittya ta yakostiM Speranskij ocinyuyuchi general prokuroriv pavlivskogo chasu pisav Bekleshov buv rozumnishij vid nih usih ale j najneshasnishij z usih jomu nichogo ne vdavalosya najmenshe zdibnostej vid usih mav Obolyaninov i jomu vse shodilo z ruk Spriyatlivoyi dumki pro Bekleshova buv i knyaz Adam Chartorijskij Ce bula lyudina staroruskoyi partiyi na viglyad gruba ale yaka pid velmi gruboyu zovnishnistyu zberigala pravdive serce tverde i spivchutlive do lih inshih Jogo reputaciya yak blagorodnoyi lyudini bula micno sformovanoyu Vin protidiyav naskilki mig kradizhkam zlovzhivannyam obmanu Ne mig terpiti shob jogo povireni zlovzhivali pravosuddyam zaradi svogo pributku Vijshov chistim i nezaplyamovanim iz cogo viprobuvannya otochenij vdyachnistyu miscevih zhiteliv Podibnih prikladiv duzhe malo sered najvishih sanovnikiv Bekleshov zavzhdi dobre stavivsya do yevreyiv U 1797 vin zvernuvsya do Senatu z klopotannyam shob u Volinskij ta Podilskij oblastyah yevreyi pidporyadkovuvalisya ne pomishikam a magistratam u yakih zasidali b na rivnih pravah iz hristiyanami U 1802 buduchi chlenom Derzhavnoyi radi vislovivsya proti zaboroni dlya yevreyiv torguvati u stolicyah ta vnutrishnih guberniyah Vijskova sluzhba 21 serpnya 1757 prijnyatij do suhoputnogo shlyahetnogo kadetskogo korpusu 19 bereznya 1762 serzhant 20 kvitnya 1764 zakinchiv kadetskij korpus iz prisvoyennyam chinu pidporuchika i yak najkrashij vipusknik svogo kursu zalishenij u korpusi na posadi korpusnogo ad yutanta 1 lyutogo 1767 zvedenij v korpusni poruchiki ta kapitani armiyi 1766 chlen pravlinnya korpusu 21 serpnya 1757 prijnyatij do suhoputnogo shlyahetnogo kadetskogo korpusu 19 bereznya 1762 serzhant 20 kvitnya 1764 zakinchiv kadetskij korpus iz prisvoyennyam chinu pidporuchika i yak najkrashij vipusknik svogo kursu zalishenij u korpusi na posadi korpusnogo ad yutanta 1 lyutogo 1767 zvedenij v korpusni poruchiki ta kapitani armiyi 1766 chlen pravlinnya korpusu 1771 brav uchast u visadci vijsk na Negropont ta v shturmi Mitileni 24 listopada 1773 zvedenij v polkovniki armiyi priznachenij komandirom Shlisselburzkogo pihotnogo polku z yakim povernuvsya do Rosiyi pislya ukladannya miru z turkami 1 sichnya 1774 brigadir 5 travnya 1779 general major iz priznachennyam komandirom Shlisselburzkogo pihotnogo polku Derzhavna sluzhba 13 travnya 1783 chlen Vijskovoyi Kolegiyi 8 grudnya 1783 na osobistij vibir Imperatrici viznachenij Rizkim namisnikom Dopomagav namisniku Pribaltijskogo krayu grafu Yu Braunu zastosovuvati praktichno nove zakonopolozhennya pro guberniyi 1775 mistove stanovishe i gramotu zhaluvanu dvoryanstvu 1785 Zajmavsya rozvitkom shkil ta vikladannya rosijskoyi movi 1784 nagorodzhenij ordenom sv Volodimira II st velikogo hresta 14 kvitnya 1789 General poruchik 24 listopada 1790 General gubernator orlovskij i kurskij 28 chervnya 1796 nagorodzhenij ordenom sv Oleksandra Nevskogo 2 grudnya 1796 gubernator Malorosiyi 3 dekabrya 1796 general lejtenant shefom Volodimirskogo mushketerskogo polku 4 grudnya 1796 vijskovij gubernator Kam yanec Podilska z doruchennyam upravlinnya Volinskoyu Minskoyu ta Podilskoyu guberniyami Braclavsku guberniyu yaka tezh pidporyadkovuvalasya jomu na pochatku 1797 rozformuvali 27 sichnya 1797 nachalnik Katerinoslavskoyi diviziyi ta Kam yaneckogo garnizonu 5 kvitnya 1797 z nagodi koronaciyi Pavla I Bekleshovu bulo nadano 1000 dush selyan 10 kvitnya 1797 general vid infanteriyi lyutij 1798 naklikav na sebe monarshe nevdovolennya zavorushennyami v dovirenomu jomu korpusi princa Konde 14 bereznya 1798 rozzhaluvanij u dijsni tayemni radniki iz priznachennyam do prisutnosti u IV departamenti Senatu 13 chervnya 1798 general gubernator Kiyeva ta Malorosiyi iz zaviduvannyam civilnoyu chastinoyu v cih guberniyah 14 chervnya 1798 znovu nagorodzhenij chinom generala vid infanteriyi 24 zhovtnya 1798 shef Kiyivskogo grenaderskogo polku ta inspektor ukrayinskoyi diviziyi z infanteriyi 6 chervnya 1799 otrimav Visokij nakaz pro negajne pributtya v Sankt Peterburg 7 chervnya 1799 zarahovanij do sviti imperatora 25 chervnya 1799 priznachenij prisutnim Imperatorskoyi radi 27 chervnya 1799 priznachenij prisutnim v Senati 7 lipnya 1799 general prokuror 8 lipnya 1799 komandor ordena Sv Ioanna Yerusalimskogo 1 serpnya 1799 chlen komisiyi z postachannya pripasami Imperatorskoyi rezidenciyi 8 lyutogo 1800 podav prohannya pro povne zvilnennya vid sluzhbi 16 bereznya 1801 znovu priznachenij general prokurorom 30 bereznya 1801 chlen neodminnoyi radi pri imperatori 15 veresnya 1801 nagorodzhenij ordenom Sv Andriya Pervozvannogo z nagodi koronaciyi Oleksandra I 8 veresnya 1802 za vlasnim prohannyam cherez nezgodu iz zahidnickimi poglyadami imperatora ta jogo otochennya zvilnenij z usih posad iz zalishennyam povnoyi platni 30 kvitnya 1804 Moskovskij vijskovij gubernator i keruyuchij civilnoyu chastinoyu v guberniyi 1 travnya 1804 Priznachenij prisutnim moskovskogo V departamentu Senatu 3 travnya 1804 pidtverdzhene zberezhennya za nim zvannya chlena Derzhavnoyi Radi 29 sichnya 1805 perevedenij u VI kriminalnij departament Senatu 3 serpnya 1806 za stanom zdorov ya ta vlasnim prohannyam zvilnenij z posadi moskovskogo vijskovogo gubernatora iz zalishennyam prisutnosti v Senati Nagorodzhenij diamantovimi znakami ordena Sv Andriya Pervozvannogo 1806 golovnokomanduvach Drugoyu oblastyu derzhavnoyi miliciyi Estlyandska Liflyandska Kurlyandska ta Pskovska guberniyi Nagorodzhenij ordenom sv Volodimira I stupenya 23 bereznya 1808 otrimav nakaz buti prisutnim u II viddilenni VI departamentu Senatu DzherelaIkonnikov V S Aleksandr Andreevich Bekleshov Kiev 1890 Ikonnikov V S A A Bekleshov malorossijskij voennyj general gubernator Kiev 1890 PosilannyaBekleshov Oleksandr Andrijovich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb 1900 T 2 Aleksinskij Bestuzhev Ryumin S 671 673 ros Moskva Enciklopediya Gl red S O Shmidt sost M I Andryeyev V M Karyev M Velika rosijska enciklopediya 1997 976 s 100 000 prim ISBN 5 85270 277 3 V Stepanov General gubernator Bekleshov vseh umnej i vseh neschastnej 10 sichnya 2022 u Wayback Machine PrimitkiEnciklopediya sekretnyh sluzhb Rossii Avtor sostavitel A I Kolpakidi M AST Astrel Tranzitkniga 2004 S 67 68 ISBN 5 17018975 3 Dvoryanskij rod Bekleshevyh voshodit k Semyonu Bekleshevu sluzhivshem pri pervom care iz dinastii Romanovyh Mihaile Fyodoroviche