Курені́вка — село в Україні, у Чечельницькій селищній громаді Гайсинського району Вінницької області. До 2020 року — адміністративний центр Куренівської сільської ради Чечельницького району. Наприкінці XVII — на початку ХХ ст. — важливий духовний центр старообрядців Білокриницької ієрархії, у 1859—1935 рр. — офіційна резиденція старобрядських єпископів Балтських.
село Куренівка | |
---|---|
Покровська церква в с. Куренівка, 2012 рік | |
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Гайсинський район |
Громада | Чечельницька селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | на початку XVII ст. |
Населення | 180 |
Площа | 2,186 км² |
Густота населення | 200,820 осіб/км² |
Поштовий індекс | 24822 |
Телефонний код | +380 4351 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°15′08″ пн. ш. 29°12′17″ сх. д. / 48.25222° пн. ш. 29.20472° сх. д.Координати: 48°15′08″ пн. ш. 29°12′17″ сх. д. / 48.25222° пн. ш. 29.20472° сх. д. |
Найближча залізнична станція | Куренівка |
Відстань до залізничної станції | 1,5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 24822, Вінницької обл., Чечельницький район, с. Куренівка, вул. Першотравнева, 62 |
Карта | |
Куренівка | |
Куренівка | |
Мапа | |
Куренівка у Вікісховищі |
Історія
Від заснування села до початку ХХ століття
Перша письмова згадка про заснування с. Куренівка козаками належить до другої чверті XVII ст. В 70-х рр. цього століття біля козацьких куренів російські старообрядці заснували чоловічий монастир.
Наприкінці XVII–XVIII ст. село належало польським магнатам Любомирським, наприкінці XVIII — у середині ХІХ ст. — українським графам Гудовичам, у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. — російським князям Орловим.
Першою в Куренівці була заселена Галашівка, де мешкали козаки, які згодом заселили Гарачівку. На захід від села був відкритий козацький цвинтар, за яким старообрядці облаштували своє кладовище. Назва села «Куренівка» або «Коренівка», остаточно закріпилася за населеним пунктом у 70-х рр. XVIII ст. Деякий час село носило назву «Пилипи», від імені пилипонів (старообрядців), які втекли з Росії внаслідок жорстоких переслідувань самодержавного уряду.
Поблизу козацьких «куренів», які виконували функцію своєрідної фортеці, що охороняла монастир та поселення від набігів татар, турків та інших збройних угруповань, росіяни заснували слободу. Російське населення Куренівки, на відміну від мешканців українських сіл, не було закріпаченим, оскільки старообрядці на Поділлі кріпацтва не знали. Коли помістя перейшло у власність І. В. Гудовича, то останній зажадав перетворити вільних людей на кріпаків, на що у відповідь старовіри масово залишили село. За розпорядженням поміщика в Куренівку переселили кріпаків з Чечельника, Кривецького, Вербки, Попової Греблі, Бритавки та Івашкова. Проте чоловічий монастир не припинив свого функціонування. Для підтримки його життєдіяльності упродовж ХІХ ст. в село переселилися нові групи старообрядців. Як правило, вони були прописані до найближчих міст Подільської губернії, зокрема Ольгополя, Ямполя та Брацлава, серед них траплялися й такі, які були міщанами Чернігова, Вербівця Подільської губернії, Хотина Бессарабської губернії.
У 40-х роках XVII ст. та після 1714 року Куренівка входила до Чечельницького ключа Брацлавського воєводства Речі Посполитої, з 1648 року — до Брацлавського, Чечельницького полку Війська Запорозького, з кінця XVIII — до початку ХХ ст. — до Ольгопільського повіту Подільської губернії Російської імперії, у 20-х роках ХХ ст. — до Тульчинської округи, з лютого 1932 року — у складі Вінницької області.
Міжвоєнний період
Соціальне становище куренівчан значно погіршилося після жовтневого перевороту, коли безвладдя та перехід влади з рук у руки спричинили появу низки банд, які грабували не лише підприємства, монастирі, але й жителів села.
У 1919 р. у Куренівці було створено революційний комітет та комітет бідноти, проведено облік землі, яка належала Селянському банку. У 1920 р., під натиском більшовицької влади, почав формуватися комітет незаможних селян для захисту інтересів бідноти та середняків. Поряд з КНС було створено Куренівський виконавчий комітет, який до створення сільської ради зосереджував у своїх руках усю повноту влади. 19 жовтня 1923 р. створено Куренівську сільську раду (профункціонувала до 1977 р. й була приєднана до Вербської сільської ради). Роботу сільської ради відновлено 23 грудня 1990 р.
Починаючи з 1924 р. на погіршення життєвого рівня сельчан вплинуло закриття старообрядських монастирів, а жорстка антирелігійна кампанія більшовиків призвела низки соціальних негараздів.
У 1929 р. у селі розпочалася колективізація одноосібних господарств, створено колгоспи ім. Ілліча та «Червоне поле», відбувся примусовий запис жителів села в колгоспи. Для вилучення хліба у населення організовано спеціальні бригади. У 1932—1933 рр. «активісти» вилучили у куренівчан продукти харчування, внаслідок чого спричинено голод, від якого померло понад 400 мешканців села (або близько 25 %). В 20–40-ві рр. ХХ ст. кількість населення Куренівки скоротилася на тисячу осіб, або майже у два рази.
У роки німецько-радянської війни на фронтах загинуло 109 куренівчан, 43 односельці повернулися в село інвалідами. Під час війни встановлено румунську окупаційну владу, що надала жителям свободу віросповідання, однак посилила економічну експлуатацію. Молоді активісти розгорнули активну підпільну роботу. 23 січня 1943 р. Кавалерійська бригада ім. В. І. Леніна дала німецьким окупантам бій, під час якого фашисти втратили близько 200 бійців та багато зброї. 16 березня 1944 р. Уманська стрілецька дивізія звільнила село від німецько-фашистських і румунських загарбників. У 1953 р. на братській могилі встановлено пам'ятник загиблим партизанам. Кілька десятків куренівчан, які брали участь у бойових діях на фронтах війни, відзначено державними нагородами. Війна завдала значних збитків господарству села.
Куренівка у 1944—1990 рр.
Незважаючи на істотні втрати, після війни колгосп швидко відновив діяльність. У 60-х рр. ХХ ст. господарство по багатьох показниках посідало провідні позиції в Чечельницькому районі. У 1959 р. в Куренівці відкрили відділення зв'язку, завершили радіофікацію села, розпочали будувати Будинок культури та ферм для худоби. Куренівський колгосп спеціалізувався на вирощуванні та відгодівлі молодняка великої рогатої худоби, у господарстві нараховувалося близько 1,5 тис. телят. Колгосп лідирував у районі при виконанні польових робіт, зокрема з прориву та рихлення ґрунту на плантаціях цукрових буряків і кукурудзи, копання цукрового буряка, збирання кукурудзи, сівбі озимих, оранці зябу, скиртуванні соломи. Чималою заслугою куренівчан було те, що Чечельницький район успішно справився з планом продажу державі м'яса.
У 1963 р. Куренівку приєднали до колгоспу ім. Калініна с. Вербка. На базі господарства створили комплексну бригаду № 3, до складу якої ввійшли тракторна бригада і молочно-тваринницька ферма. Ліквідація самостійного колгоспу призвела до розбалансування господарства, зниження трудової дисципліни, падіння продуктивності праці, стала однією із причин виїзду молоді У 1970 р. закінчено будівництво Будинку культури та сільської бібліотеки. В 1976 р. завершено спорудження нових приміщень фельдшерсько-акушерського пункту, торговельного комплексу, водогону по вул. Партизанській, вимощено бруківку центральною вулицею села. У 1977 р. побудовано дорогу з твердим покриттям, що з'єднала Куренівку з Вербкою.
У 1990 р. в Куренівці була відновлена діяльність самостійного колгоспу «Прогрес». За короткий час споруджено тваринницький комплекс для великої рогатої худоби, тракторну майстерню, заправку, критий тік, фельдшерсько-акушерський пункт, ЗАВ-25 для очистки та просушення збіжжя, проведено телефонізацію.
У Незалежній Україні
У 1998 р. у селі ускладнилася економічна криза. Працівникам місцевих закладів не виплачували заробітної плати, не виділяли коштів на закупівлю медикаментів, у КСП виникла складна ситуація із закупівлею паливно-мастильних матеріалів, не виконувалися завдання з формування бюджету сільської ради. У 2000 р. на базі КСП «Прогрес» створено Агрофірму «Куренівка», яку в 2009 р. реорганізовано в ПП «Агрофірма Куренівська». Успішно стали розвиватися фермерські господарства, зокрема, С. І. Сташенка.
12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Чечельницької селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Чечельницького району, село увійшло до складу Гайсинського району.
Релігія
Старообрядські монастирі
У 70-х роках XVII ст. біля козацьких куренів російські старообрядці заснували чоловічий монастир в честь святого Миколи Чудотворця. У 20-х роках ХІХ ст. Нікольський монастир брав участь пошуках православного архієрея, котрий був охочий перейти в старообрядство. Після заснування Білокриницької церковної ієрархії Куренівський чоловічий монастир стає одним з основних постачальників кандидатів у єпископи, він успішно протистояв діям російського уряду у введенні єдиновірства. 1860 року Нікольський монастир став офіційною резиденцією старообрядських єпископів Балтських, а після підписання «Окружного послання» — основним протиокружницьким центром Російської імперії. Наприкінці XVIII ст. в Куренівці старообрядці засновували Успенський старожіночий монастир, який дотримувався протиокружницьких поглядів. 1906 року протиріччя навколо «Окружного послання» спричинили будівництво третього окружницького (Ніколо-Успенського) новожіночого монастиря. У 20-х роках ХХ ст. під тиском радянської влади монастирське життя в Куренівці занепало. Постановою Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 26 серпня 1924 року прийнято рішення про виселення ченців з їхніх будівель. 1935 року більшовики остаточно ліквідували старообрядські монастирі.
Православні храми
У XVIII ст. в Куренівці не було православного храму офіційної Церкви, оскільки не існувало місцевої православної громади. Церкву відкрили в 20-х роках ХІХ ст., коли поміщик реорганізував старообрядський храм в православний. До 1869 року куренівським приходом опікувалася дочка А. І. Гудовича — Ганна, на честь ангела якої (зачаття святої Ганни) було освячено церкву. В 1881 році завершилося будівництво нового Покровського храму, який проіснував до 30-х років ХХ ст. і був закритий радянською владою.
У роки Другої світової війни богослужіння в храмі відновилося. Далі богослужіння в ній проводилися до 1959 року.
В 1970-ті роки було зірвано з куполів хрести й ліквідовано релігійну громаду. Храм передали у підпорядкування школи, яка використовувала його як складське приміщення. Віруючі задовольняли свої релігійні потреби у сусідній Вербці. Наприкінці 80-х років ХХ ст. постало питання про відродження куренівської церкви. Ініціатором цієї справи виступила Г. Н. Шепітко. В 1989 р. в храмі Покрови Пресвятої Богородиці відновлені богослужіння.
Галерея
- Храм Покрови Пресвятої Богородиці в с. Куренівка
- Старообрядський храм Успіння Пресвятої Богородиці в с. Куренівка
- Пам'ятний знак на місці чоловічого монастиря в с. Куренівка
Освіта
У 1883 р. в Куренівці відкрито церковно-приходську школу, при монастирях діяли школи церковнослов'янської грамоти. Зі встановленням радянської влади діяльність церковно-приходської та монастирських шкіл було припинено. У 1923 р. розпочала функціонувати початкова школа, а у 1930 р. — неповна середня школа, яка згодом отримала статус семирічної, а потім восьмирічної школи. У 2012 р. загальноосвітню школу було ліквідовано.
Культура
У 1924 р. в Куренівці організовано клуб та вперше продемонстровано кінофільми. У 1970 р. відкрито Будинок культури при якому діяли лекторська група, шахматно-шашкова секція, хоровий, драматичний, образотворчий, музичний та художнього читання гуртки, випускалися «полівки», читалися лекції, проводилися бесіди, організовувалися танці. Широкого розмаху набула художня самодіяльність. Куренівчани виїжджали з виступами в інші села району, а на районних оглядах самодіяльності займали лідируючі місця.
У 1924 р. відкрито сільську бібліотеку. Щорічно її фонд поповнювався спеціальною та художньою літературою, організувалися пересувні бібліотеки на тваринницьких фермах та в тракторній бригаді. Учні старших класів розносили книги по домівках людям старшого віку. У бібліотеці готувалися книжкові виставки, проводилися літературні вечори, присвячені творчості Т. Г. Шевченка, читацькі конференції про життя і діяльність В. І. Леніна, відзначалися Дні трудової слави. У 80-х рр. істотно зріс бібліотечний фонд, який налічував близько 16 тис. примірників (або близько 30 книг на кожного жителя села). За високу професійність установі було присвоєно звання «Бібліотеки відмінної роботи».
2006 року проведено Міжнародну науково-практичну конференцію «Доля старообрядства в ХХ — на початку ХХІ ст.: історія та сучасність».
Транспорт
За півтора кілометри від села знаходиться вузькоколійна станція Куренівка.
Природоохоронні території
1998 року на території Куренівської сільської ради створено Національний природний парк «Кармелюкове Поділля».
Пам'ятки історії та культури
- Храм Покрови Пресвятої Богородиці
- Храм старообрядців Успіння Пресвятої Богородиці
- Пам'ятні знаки на місцях Куренівських старообрядських монастирів
- Вузькоколійка Рудниця — Гайворон Одеської залізниці
- Пам'ятник на могилі партизанів, загиблих у роки Другої світової війни
Відомі люди
В селі народилися:
- Глазков Іван Савович — засновник Вінницького ботанічного сад «Поділля».
- [ru] (1908—1980) — учений-фізик, один з винахідників радянської атомної бомби, високозбагаченого урану-235 та літія-6 для термоядерної зброї, доктор технічних наук, підполковник, депутат Краснопресненської райради м. Москви, кавалер орденів Червоної Зірки, Вітчизняної війни І та ІІ ступеня, Трудового Червоного Прапора, лауреат Сталінської премії ІІ ступеня за 1953 р.
- Таранець Афанасій Мартинович — кавалер (золотого і двох срібних) Георгіївських хрестів.
- Мартинюк Трохим Андрійович — начальник відділу капітального будівництва Головного управління лісового господарства та заготівель при Раді Міністрів УРСР, керівник управління лісоексплуатації, управління лісозаготівель Міністерства лісового господарства УРСР
- Таранець Сергій Васильович (нар. 1970) — український історик, археограф, етнограф, славіст, краєзнавець південно-східного регіону Поділля.
Примітки
- Таранець С. В. Історія села Куренівка (кінець XVII — початок ХХІ ст.). — Київ, 2014. — 448 с., XLVIII іл.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Таранець С. Куренівське тримонастир'я як один з провідних центрів старообрядців у Росії / С. Таранець // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. — 2012. — Вип. 20. — С. 259—266.
Посилання
- Розклад руху приміських поїздів з зупинки «Куренівка» [ 5 січня 2018 у Wayback Machine.]
Література
- Korzeniówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 435. (пол.)
- Таранец С. Куренёвское тримонастырье: история русского старообрядческого центра в Украине (1675—1935 гг.). — Киев, 1999. — 159 с.
- Таранець С. В. Історія села Куренівка (кінець XVII — початок ХХІ ст.). — Київ, 2014. — 448 с., XLVIII іл.
- Источники по истории Куренёвских старообрядческих монастырей ХІХ — первой половины ХХ вв. / Сборник документов; Сост. С. В. Таранец. — Киев, 2006. — Т. 1. — 360 с.
- Источники по истории Куренёвских старообрядческих монастырей ХІХ — первой половины ХХ века / Сборник документов; Сост. С. В. Таранец. — Киев; Куренёвка, 2014. — Т. 2. — 388 с. + ХХХІІ ил.
- Источники по истории Куренёвских старообрядческих монастырей конца XVIII — ХХ вв. / Сборник документов; Сост. С. В. Таранец. — Киев; Куренёвка, 2019. — Т. 3. — 380 с. + ХХХІІ ил.
- Таранець С. В. Історія села Куренівка у світлинах ХХ століття. — Київ: Видавництво Ліра-К, 2020. — 228 с.
- Курені́вка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.698
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kurenivka Kureni vka selo v Ukrayini u Chechelnickij selishnij gromadi Gajsinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Do 2020 roku administrativnij centr Kurenivskoyi silskoyi radi Chechelnickogo rajonu Naprikinci XVII na pochatku HH st vazhlivij duhovnij centr staroobryadciv Bilokrinickoyi iyerarhiyi u 1859 1935 rr oficijna rezidenciya starobryadskih yepiskopiv Baltskih selo Kurenivka Pokrovska cerkva v s Kurenivka 2012 rikPokrovska cerkva v s Kurenivka 2012 rik Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Gajsinskij rajon Gromada Chechelnicka selishna gromada Osnovni dani Zasnovane na pochatku XVII st Naselennya 180 Plosha 2 186 km Gustota naselennya 200 820 osib km Poshtovij indeks 24822 Telefonnij kod 380 4351 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 15 08 pn sh 29 12 17 sh d 48 25222 pn sh 29 20472 sh d 48 25222 29 20472 Koordinati 48 15 08 pn sh 29 12 17 sh d 48 25222 pn sh 29 20472 sh d 48 25222 29 20472 Najblizhcha zaliznichna stanciya Kurenivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 1 5 km Misceva vlada Adresa radi 24822 Vinnickoyi obl Chechelnickij rajon s Kurenivka vul Pershotravneva 62 Karta Kurenivka Kurenivka Mapa Kurenivka u VikishovishiIstoriyaVid zasnuvannya sela do pochatku HH stolittya Persha pismova zgadka pro zasnuvannya s Kurenivka kozakami nalezhit do drugoyi chverti XVII st V 70 h rr cogo stolittya bilya kozackih kureniv rosijski staroobryadci zasnuvali cholovichij monastir Naprikinci XVII XVIII st selo nalezhalo polskim magnatam Lyubomirskim naprikinci XVIII u seredini HIH st ukrayinskim grafam Gudovicham u drugij polovini HIH na pochatku HH st rosijskim knyazyam Orlovim Tradicijne zhitlo ukrayinciv u s Kurenivka Pershoyu v Kurenivci bula zaselena Galashivka de meshkali kozaki yaki zgodom zaselili Garachivku Na zahid vid sela buv vidkritij kozackij cvintar za yakim staroobryadci oblashtuvali svoye kladovishe Nazva sela Kurenivka abo Korenivka ostatochno zakripilasya za naselenim punktom u 70 h rr XVIII st Deyakij chas selo nosilo nazvu Pilipi vid imeni piliponiv staroobryadciv yaki vtekli z Rosiyi vnaslidok zhorstokih peresliduvan samoderzhavnogo uryadu Poblizu kozackih kureniv yaki vikonuvali funkciyu svoyeridnoyi forteci sho ohoronyala monastir ta poselennya vid nabigiv tatar turkiv ta inshih zbrojnih ugrupovan rosiyani zasnuvali slobodu Rosijske naselennya Kurenivki na vidminu vid meshkanciv ukrayinskih sil ne bulo zakripachenim oskilki staroobryadci na Podilli kripactva ne znali Koli pomistya perejshlo u vlasnist I V Gudovicha to ostannij zazhadav peretvoriti vilnih lyudej na kripakiv na sho u vidpovid staroviri masovo zalishili selo Za rozporyadzhennyam pomishika v Kurenivku pereselili kripakiv z Chechelnika Kriveckogo Verbki Popovoyi Grebli Britavki ta Ivashkova Prote cholovichij monastir ne pripiniv svogo funkcionuvannya Dlya pidtrimki jogo zhittyediyalnosti uprodovzh HIH st v selo pereselilisya novi grupi staroobryadciv Yak pravilo voni buli propisani do najblizhchih mist Podilskoyi guberniyi zokrema Olgopolya Yampolya ta Braclava sered nih traplyalisya j taki yaki buli mishanami Chernigova Verbivcya Podilskoyi guberniyi Hotina Bessarabskoyi guberniyi U 40 h rokah XVII st ta pislya 1714 roku Kurenivka vhodila do Chechelnickogo klyucha Braclavskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi z 1648 roku do Braclavskogo Chechelnickogo polku Vijska Zaporozkogo z kincya XVIII do pochatku HH st do Olgopilskogo povitu Podilskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi u 20 h rokah HH st do Tulchinskoyi okrugi z lyutogo 1932 roku u skladi Vinnickoyi oblasti Mizhvoyennij period Socialne stanovishe kurenivchan znachno pogirshilosya pislya zhovtnevogo perevorotu koli bezvladdya ta perehid vladi z ruk u ruki sprichinili poyavu nizki band yaki grabuvali ne lishe pidpriyemstva monastiri ale j zhiteliv sela U 1919 r u Kurenivci bulo stvoreno revolyucijnij komitet ta komitet bidnoti provedeno oblik zemli yaka nalezhala Selyanskomu banku U 1920 r pid natiskom bilshovickoyi vladi pochav formuvatisya komitet nezamozhnih selyan dlya zahistu interesiv bidnoti ta serednyakiv Poryad z KNS bulo stvoreno Kurenivskij vikonavchij komitet yakij do stvorennya silskoyi radi zoseredzhuvav u svoyih rukah usyu povnotu vladi 19 zhovtnya 1923 r stvoreno Kurenivsku silsku radu profunkcionuvala do 1977 r j bula priyednana do Verbskoyi silskoyi radi Robotu silskoyi radi vidnovleno 23 grudnya 1990 r Pochinayuchi z 1924 r na pogirshennya zhittyevogo rivnya selchan vplinulo zakrittya staroobryadskih monastiriv a zhorstka antireligijna kampaniya bilshovikiv prizvela nizki socialnih negarazdiv U 1929 r u seli rozpochalasya kolektivizaciya odnoosibnih gospodarstv stvoreno kolgospi im Illicha ta Chervone pole vidbuvsya primusovij zapis zhiteliv sela v kolgospi Dlya viluchennya hliba u naselennya organizovano specialni brigadi U 1932 1933 rr aktivisti viluchili u kurenivchan produkti harchuvannya vnaslidok chogo sprichineno golod vid yakogo pomerlo ponad 400 meshkanciv sela abo blizko 25 V 20 40 vi rr HH st kilkist naselennya Kurenivki skorotilasya na tisyachu osib abo majzhe u dva razi Druga Svitova vijna Pam yatnik voyinam poleglim u roki Drugoyi Svitovoyi vijni v s Kurenivka U roki nimecko radyanskoyi vijni na frontah zaginulo 109 kurenivchan 43 odnoselci povernulisya v selo invalidami Pid chas vijni vstanovleno rumunsku okupacijnu vladu sho nadala zhitelyam svobodu virospovidannya odnak posilila ekonomichnu ekspluataciyu Molodi aktivisti rozgornuli aktivnu pidpilnu robotu 23 sichnya 1943 r Kavalerijska brigada im V I Lenina dala nimeckim okupantam bij pid chas yakogo fashisti vtratili blizko 200 bijciv ta bagato zbroyi 16 bereznya 1944 r Umanska strilecka diviziya zvilnila selo vid nimecko fashistskih i rumunskih zagarbnikiv U 1953 r na bratskij mogili vstanovleno pam yatnik zagiblim partizanam Kilka desyatkiv kurenivchan yaki brali uchast u bojovih diyah na frontah vijni vidznacheno derzhavnimi nagorodami Vijna zavdala znachnih zbitkiv gospodarstvu sela Kurenivka u 1944 1990 rr Nezvazhayuchi na istotni vtrati pislya vijni kolgosp shvidko vidnoviv diyalnist U 60 h rr HH st gospodarstvo po bagatoh pokaznikah posidalo providni poziciyi v Chechelnickomu rajoni U 1959 r v Kurenivci vidkrili viddilennya zv yazku zavershili radiofikaciyu sela rozpochali buduvati Budinok kulturi ta ferm dlya hudobi Kurenivskij kolgosp specializuvavsya na viroshuvanni ta vidgodivli molodnyaka velikoyi rogatoyi hudobi u gospodarstvi narahovuvalosya blizko 1 5 tis telyat Kolgosp lidiruvav u rajoni pri vikonanni polovih robit zokrema z prorivu ta rihlennya gruntu na plantaciyah cukrovih buryakiv i kukurudzi kopannya cukrovogo buryaka zbirannya kukurudzi sivbi ozimih oranci zyabu skirtuvanni solomi Chimaloyu zaslugoyu kurenivchan bulo te sho Chechelnickij rajon uspishno spravivsya z planom prodazhu derzhavi m yasa U 1963 r Kurenivku priyednali do kolgospu im Kalinina s Verbka Na bazi gospodarstva stvorili kompleksnu brigadu 3 do skladu yakoyi vvijshli traktorna brigada i molochno tvarinnicka ferma Likvidaciya samostijnogo kolgospu prizvela do rozbalansuvannya gospodarstva znizhennya trudovoyi disciplini padinnya produktivnosti praci stala odniyeyu iz prichin viyizdu molodi U 1970 r zakincheno budivnictvo Budinku kulturi ta silskoyi biblioteki V 1976 r zaversheno sporudzhennya novih primishen feldshersko akusherskogo punktu torgovelnogo kompleksu vodogonu po vul Partizanskij vimosheno brukivku centralnoyu vuliceyu sela U 1977 r pobudovano dorogu z tverdim pokrittyam sho z yednala Kurenivku z Verbkoyu U 1990 r v Kurenivci bula vidnovlena diyalnist samostijnogo kolgospu Progres Za korotkij chas sporudzheno tvarinnickij kompleks dlya velikoyi rogatoyi hudobi traktornu majsternyu zapravku kritij tik feldshersko akusherskij punkt ZAV 25 dlya ochistki ta prosushennya zbizhzhya provedeno telefonizaciyu U Nezalezhnij Ukrayini U 1998 r u seli uskladnilasya ekonomichna kriza Pracivnikam miscevih zakladiv ne viplachuvali zarobitnoyi plati ne vidilyali koshtiv na zakupivlyu medikamentiv u KSP vinikla skladna situaciya iz zakupivleyu palivno mastilnih materialiv ne vikonuvalisya zavdannya z formuvannya byudzhetu silskoyi radi U 2000 r na bazi KSP Progres stvoreno Agrofirmu Kurenivka yaku v 2009 r reorganizovano v PP Agrofirma Kurenivska Uspishno stali rozvivatisya fermerski gospodarstva zokrema S I Stashenka 12 chervnya 2020 roku vidpovidno rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Chechelnickoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi i likvidaciyi Chechelnickogo rajonu selo uvijshlo do skladu Gajsinskogo rajonu ReligiyaOsvyachennya Nikolo Uspenskogo hramu staroobryadskogo monastirya v s Kurenivka u 1916 roci Kurenivske Yevangeliye Rukopis 2 yi chverti HVII st VR Biblioteki RAN Bilokrinicke zibrannya Staroobryadski monastiri U 70 h rokah XVII st bilya kozackih kureniv rosijski staroobryadci zasnuvali cholovichij monastir v chest svyatogo Mikoli Chudotvorcya U 20 h rokah HIH st Nikolskij monastir brav uchast poshukah pravoslavnogo arhiyereya kotrij buv ohochij perejti v staroobryadstvo Pislya zasnuvannya Bilokrinickoyi cerkovnoyi iyerarhiyi Kurenivskij cholovichij monastir staye odnim z osnovnih postachalnikiv kandidativ u yepiskopi vin uspishno protistoyav diyam rosijskogo uryadu u vvedenni yedinovirstva 1860 roku Nikolskij monastir stav oficijnoyu rezidenciyeyu staroobryadskih yepiskopiv Baltskih a pislya pidpisannya Okruzhnogo poslannya osnovnim protiokruzhnickim centrom Rosijskoyi imperiyi Naprikinci XVIII st v Kurenivci staroobryadci zasnovuvali Uspenskij starozhinochij monastir yakij dotrimuvavsya protiokruzhnickih poglyadiv 1906 roku protirichchya navkolo Okruzhnogo poslannya sprichinili budivnictvo tretogo okruzhnickogo Nikolo Uspenskogo novozhinochogo monastirya U 20 h rokah HH st pid tiskom radyanskoyi vladi monastirske zhittya v Kurenivci zanepalo Postanovoyu Vseukrayinskogo centralnogo vikonavchogo komitetu vid 26 serpnya 1924 roku prijnyato rishennya pro viselennya chenciv z yihnih budivel 1935 roku bilshoviki ostatochno likviduvali staroobryadski monastiri Pravoslavni hrami U XVIII st v Kurenivci ne bulo pravoslavnogo hramu oficijnoyi Cerkvi oskilki ne isnuvalo miscevoyi pravoslavnoyi gromadi Cerkvu vidkrili v 20 h rokah HIH st koli pomishik reorganizuvav staroobryadskij hram v pravoslavnij Do 1869 roku kurenivskim prihodom opikuvalasya dochka A I Gudovicha Ganna na chest angela yakoyi zachattya svyatoyi Ganni bulo osvyacheno cerkvu V 1881 roci zavershilosya budivnictvo novogo Pokrovskogo hramu yakij proisnuvav do 30 h rokiv HH st i buv zakritij radyanskoyu vladoyu U roki Drugoyi svitovoyi vijni bogosluzhinnya v hrami vidnovilosya Dali bogosluzhinnya v nij provodilisya do 1959 roku V 1970 ti roki bulo zirvano z kupoliv hresti j likvidovano religijnu gromadu Hram peredali u pidporyadkuvannya shkoli yaka vikoristovuvala jogo yak skladske primishennya Viruyuchi zadovolnyali svoyi religijni potrebi u susidnij Verbci Naprikinci 80 h rokiv HH st postalo pitannya pro vidrodzhennya kurenivskoyi cerkvi Iniciatorom ciyeyi spravi vistupila G N Shepitko V 1989 r v hrami Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici vidnovleni bogosluzhinnya Galereya Hram Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici v s Kurenivka Staroobryadskij hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici v s Kurenivka Pam yatnij znak na misci cholovichogo monastirya v s KurenivkaOsvitaU 1883 r v Kurenivci vidkrito cerkovno prihodsku shkolu pri monastiryah diyali shkoli cerkovnoslov yanskoyi gramoti Zi vstanovlennyam radyanskoyi vladi diyalnist cerkovno prihodskoyi ta monastirskih shkil bulo pripineno U 1923 r rozpochala funkcionuvati pochatkova shkola a u 1930 r nepovna serednya shkola yaka zgodom otrimala status semirichnoyi a potim vosmirichnoyi shkoli U 2012 r zagalnoosvitnyu shkolu bulo likvidovano KulturaU 1924 r v Kurenivci organizovano klub ta vpershe prodemonstrovano kinofilmi U 1970 r vidkrito Budinok kulturi pri yakomu diyali lektorska grupa shahmatno shashkova sekciya horovij dramatichnij obrazotvorchij muzichnij ta hudozhnogo chitannya gurtki vipuskalisya polivki chitalisya lekciyi provodilisya besidi organizovuvalisya tanci Shirokogo rozmahu nabula hudozhnya samodiyalnist Kurenivchani viyizhdzhali z vistupami v inshi sela rajonu a na rajonnih oglyadah samodiyalnosti zajmali lidiruyuchi miscya U 1924 r vidkrito silsku biblioteku Shorichno yiyi fond popovnyuvavsya specialnoyu ta hudozhnoyu literaturoyu organizuvalisya peresuvni biblioteki na tvarinnickih fermah ta v traktornij brigadi Uchni starshih klasiv roznosili knigi po domivkah lyudyam starshogo viku U biblioteci gotuvalisya knizhkovi vistavki provodilisya literaturni vechori prisvyacheni tvorchosti T G Shevchenka chitacki konferenciyi pro zhittya i diyalnist V I Lenina vidznachalisya Dni trudovoyi slavi U 80 h rr istotno zris bibliotechnij fond yakij nalichuvav blizko 16 tis primirnikiv abo blizko 30 knig na kozhnogo zhitelya sela Za visoku profesijnist ustanovi bulo prisvoyeno zvannya Biblioteki vidminnoyi roboti 2006 roku provedeno Mizhnarodnu naukovo praktichnu konferenciyu Dolya staroobryadstva v HH na pochatku HHI st istoriya ta suchasnist TransportZa pivtora kilometri vid sela znahoditsya vuzkokolijna stanciya Kurenivka Prirodoohoronni teritoriyiLandshafti NPP Karmelyukove Podillya 1998 roku na teritoriyi Kurenivskoyi silskoyi radi stvoreno Nacionalnij prirodnij park Karmelyukove Podillya Pam yatki istoriyi ta kulturiHram Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Hram staroobryadciv Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Pam yatni znaki na miscyah Kurenivskih staroobryadskih monastiriv Vuzkokolijka Rudnicya Gajvoron Odeskoyi zaliznici Pam yatnik na mogili partizaniv zagiblih u roki Drugoyi svitovoyi vijniVidomi lyudiKavaler Georgiyivskih hrestiv Afanasij Martinovich Taranec V seli narodilisya Glazkov Ivan Savovich zasnovnik Vinnickogo botanichnogo sad Podillya ru 1908 1980 uchenij fizik odin z vinahidnikiv radyanskoyi atomnoyi bombi visokozbagachenogo uranu 235 ta litiya 6 dlya termoyadernoyi zbroyi doktor tehnichnih nauk pidpolkovnik deputat Krasnopresnenskoyi rajradi m Moskvi kavaler ordeniv Chervonoyi Zirki Vitchiznyanoyi vijni I ta II stupenya Trudovogo Chervonogo Prapora laureat Stalinskoyi premiyi II stupenya za 1953 r Taranec Afanasij Martinovich kavaler zolotogo i dvoh sribnih Georgiyivskih hrestiv Martinyuk Trohim Andrijovich nachalnik viddilu kapitalnogo budivnictva Golovnogo upravlinnya lisovogo gospodarstva ta zagotivel pri Radi Ministriv URSR kerivnik upravlinnya lisoekspluataciyi upravlinnya lisozagotivel Ministerstva lisovogo gospodarstva URSR Taranec Sergij Vasilovich nar 1970 ukrayinskij istorik arheograf etnograf slavist krayeznavec pivdenno shidnogo regionu Podillya PrimitkiTaranec S V Istoriya sela Kurenivka kinec XVII pochatok HHI st Kiyiv 2014 448 s XLVIII il ISBN 978 966 02 7310 8 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 10 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Taranec S Kurenivske trimonastir ya yak odin z providnih centriv staroobryadciv u Rosiyi S Taranec Naukovi zapiski Vinnickogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni Mihajla Kocyubinskogo Seriya Istoriya 2012 Vip 20 S 259 266 PosilannyaRozklad ruhu primiskih poyizdiv z zupinki Kurenivka 5 sichnya 2018 u Wayback Machine LiteraturaKorzeniowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 435 pol Taranec S Kurenyovskoe trimonastyre istoriya russkogo staroobryadcheskogo centra v Ukraine 1675 1935 gg Kiev 1999 159 s Taranec S V Istoriya sela Kurenivka kinec XVII pochatok HHI st Kiyiv 2014 448 s XLVIII il Istochniki po istorii Kurenyovskih staroobryadcheskih monastyrej HIH pervoj poloviny HH vv Sbornik dokumentov Sost S V Taranec Kiev 2006 T 1 360 s Istochniki po istorii Kurenyovskih staroobryadcheskih monastyrej HIH pervoj poloviny HH veka Sbornik dokumentov Sost S V Taranec Kiev Kurenyovka 2014 T 2 388 s HHHII il Istochniki po istorii Kurenyovskih staroobryadcheskih monastyrej konca XVIII HH vv Sbornik dokumentov Sost S V Taranec Kiev Kurenyovka 2019 T 3 380 s HHHII il Taranec S V Istoriya sela Kurenivka u svitlinah HH stolittya Kiyiv Vidavnictvo Lira K 2020 228 s Kureni vka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 698