Різдво́ Христо́ве (грец. Χριστούγεννα, трансліт. Khristoúgenna, лат. Christi Natalis, англ. Christmas), також Різдво́ Госпо́днє (лат. Natalis Domini), або Різдво́ (лат. Natalis) — у християнстві день народження Ісуса Христа від Діви Марії у Вифлеємі. Згадується у Новому Заповіті. Одна з найбільших урочистостей, що відзначається християнськими церквами (католицькою, православною і протестанською). Різдво завершує різдвяний піст — Адвент, час очікування на прихід Ісуса.
Різдво Христове | |
---|---|
Офіційна назва | Різдво Христове |
Інші назви | Різдво, Різдво Господнє |
Місце | Вифлеєм |
Засновано | 431 |
Тип | християнський |
Дата |
|
Різдво Христове у Вікісховищі |
З 2023 року Різдво Христове в Україні відзначається 25 грудня, як і в усіх інших країнах, що відзначають нерухомі свята за григоріанським і новоюліанським календарями.
У деяких державах, в яких християнські церкви дотримуються юліанського календаря, Різдво відзначається 7 січня (оскільки за юліанським календарем 25 грудня у XX–XXI століттях припадає на цю дату). Від 2017 до 2023 року обидві дати були вихідними днями в Україні (до цього від 1991 року було лише 7 січня).
Кульмінація свята — урочиста літургія, що правиться на Святий Вечір; у східній традиції правиться літургія Василія Великого. Після служби християни збираються родиною на святу вечерю. Атрибути свята — вертеп, Різдвяна зірка (Звізда), вистави, ярмарок, пісні, колядки, різдвяні вінки, ялинки тощо. В Україні святкується з середньовіччя.
Період різдвяних свят триває до 6 січня за григоріанським і новоюліанським календарями, і до 19 січня — за юліанським календарем. У цей період християни й усі люди доброї волі покликані чинити справи милосердя.
Деякі групи доктринальних протестантів не святкують Різдво, оскільки в Біблії немає згадки про дату народження Ісуса.
Різдво в Євангеліях
Згідно з Євангелієм від Луки (Лк. 2:1–7), Ісус Христос народився в часи правління імператора Августа в юдейському місті Вифлеємі у сім'ї теслі Йосипа Обручника з Назарету та Марії. Йосип із Марією прибули до Вифлеєма для участі в переписі населення (Лк. 2:1–2), який проводили за наказом імператора Августа, коли Сирією правив Квіріній. Родина була змушена переночувати в печері, що використовувалася як хлів для укриття худоби від непогоди, оскільки не було місця в заїзді. Під час народження Ісуса Христа зійшла Вифлеємська зірка, яка вказала на цю подію мудрецям зі Сходу. Першими прийшли поклонитися Ісусові пастухи, яким про цю подію сповістив янгол. Волхви прийшли в Єрусалим і розпиталися у царя Ірода про царя юдейського, чим стривожили його. Придворні книжники та первосвященники відповіли мудрецям, що, згідно з пророцтвом, цар мав народитися у Вифлеємі юдейськім. Тоді Ірод покликав мудреців і відправив їх до Вифлеєму вивідати все і йому доповісти. Вони знайшли Ісуса вже у домі (Мт. 2:11) та піднесли Христу дарунки: золото, ладан і смирну. Попереджені вві сні, мудреці повернулись іншою дорогою додому (Мт. 2:12).
Довідавшись про народження Христа, цар Юдеї Ірод велів повбивати всіх дітей до 2-річного віку, але Христос був чудом врятований від смерті. Попереджений ангелом (Мт. 2:13), Йосип забрав сім'ю та утік до Єгипту, де перебув до смерті Ірода.
Дата народження Христа
Історично достовірна дата народження Христа наразі невідома. Святе Письмо не вказує ні дня, ні року, коли саме народився Христос, що дає підставу окремим християнським течіям відмовлятися від святкування Різдва.
Розрахунки, покладені в основу нашої ери, були зроблені 525 року римським монахом, папським архіваріусом Діонісієм Малим, який спирався на дані Хронографічного збірника 354 року (лат. Chronographus anni CCCLIIII). У цих збірках народження Ісуса віднесено до року консульства Гая Цезаря Віпсаніана і Емілія Павла, тобто на 1 рік н. е. Запис у Хронографі 354 року має такий вигляд: Hos cons. dominus Iesus Christus natus est VIII Kal. Ian. d. Ven. luna XV («При цих консулах Господь Ісус Христос народився у 8-й день до січневих календ у п'ятницю 15-й місяця»).
Пізніші дослідники знайшли, що ця дата є помилковою, а Христос народився на 5 чи 6 років раніше, між 748 і 749 роком римського літочислення, як на те вказує рік смерті Ірода І Великого († 4 до н. е. — тобто 748 Ab Urbe condita) та астрономічні підрахунки, які врахували також згадку про затемнення Місяця, про яку говорять тодішні історики. На час народження Ісуса Христа за життя Ірода І Великого вказує нам і першоджерело — Євангеліє від Матвія (Мт. 2:16).
Також у Євангелії від Луки (Лк. 2:1, 2) про цей час написано, що тоді відбувся перший перепис у Юдеї, а владу мав над нею намісник римського імператора Октавіана Августа — Квіріній. Про другий перепис, що відбувся між 6–8 роками, згадує також Йосип Флавій у творі «Єврейські старожитності» (лат. Antiquitates Judaicae) XVIII, 1.
Слід звернути увагу, що Православна церква традиційно звертає увагу на умовність дати Різдва, водночас ця дата є важливою у розробці плану богослужінь протягом року і розрахунку пасхалії. Також слід звернути увагу, що юліанський календар був розроблений ще до народження Ісуса в 46 р. до Р. Х. імператором Юлієм Цезарем за участю олександрійського астронома Созігена.
Історія дати
Спочатку єдиної дати святкування народження Христа не існувало. Ориген Александрійський навіть висміював практику римлян відзначати дні народження, вказуючи на те, що Різдво Христове не може бути позначене простими святкуваннями. Климент Александрійський (150 — б. 215) писав не без іронії про тих, що покладають точну дату народження Христа на 20 травня (чи 20 квітня) 28 року Августового урядування, себто на третій рік нашого сучасного літочислення. Сам він указував на 17 листопада того ж року як на день народження Ісуса Христа, але, на жаль, не залишив жодних вказівок на те, чим він цю дату обґрунтовував. Пізніше день народження Христа пов'язували з початком весни, який за юліанським календарем припадав на 25 березня, бо на цей день, мовляв, припадало народження світу.
Водночас на сході Різдво довгий час святкували разом зі святом Богоявлення 6 січня. Це свято поєднувало у собі і Христове Різдво, і Хрещення Ісуса в ріці Йордані. Грецьке слово «Епіфанія» чи «Теофанія», що означає «З'явлення» чи «Богоявлення», у перших століттях християнства означало не тільки появу Ісуса Христа при його хрещенні, а і його появу на Землі, тобто його народження.
У перші століття деякі церкви, передусім Західна, з ознакою Богоявлення пов'язували не тільки Христове Різдво і його Хрещення, а й поклоніння трьох мудреців, чудо в Кані Галілейській, чудесне розмноження хліба, а подекуди навіть і воскресіння Лазаря, бо всі ці події — це свідчення Богоявлення, появи Бога на Землі. І саме святкування великої кількості подій із життя Ісуса Христа разом з ознаками Богоявлення було однією з головних причин, через яку Західна Церква перша відділила Христове Різдво від Богоявлення і почала святкувати його окремо.
Вперше в збережених історичних джерелах «25 грудня» як дата народження Христа вказана Діонісієм Філокалом у Хронографі 354 року, який своєю чергою спирається на джерела 336 року, що написані за рік до смерті Констянтина Великого. У восьмому розділі твору серед списку римських консулів записано: «Христос народився під час консульства С. Augustus та L. Aemilianus Paulus 25 грудня, у п'ятницю, 15 дня нового місяця». З цього джерела також зрозуміло, що ця дата була святковою для літургійного служіння у Римі, проте відколи вона встановлена перед 336 роком — невідомо. Не збереглися також джерела, що вказували б на те, що протягом трьох перших сторіч християни мали окремо встановлене свято Христового Різдва. Рішення про святкування Різдва Христового 25 грудня було прийнято на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі в 431 році.
Сучасність
Римо-католицька церква, Українська греко-католицька церква, більшість протестантських, і також автокефальних православних церков: Вселенський патріархат Константинополя (крім Афону), Грецька православна церква Александрії, Грецька православна церква Антіохії, Румунська православна церква, Болгарська православна церква, Церква Кіпру, Церква Греції, Православна автокефальна церква Албанії, Православна церква Чеських земель і Словаччини, Православна церква України та Православна церква Америки святкують Різдво в ніч із 24 на 25 грудня.
Грецька православна церква Єрусалима, Московський патріархат, Грузинська апостольська автокефальна православна церква, Сербська православна церква, Польська автокефальна православна церква, Македонська православна церква — Охридська архієпископія й деякі протестанти, що дотримуються юліанського календаря святкують Різдво Христове в ніч на 7 січня. Польська автокефальна православна церква використовує як юліанський календар, так і новоюліанський. Хоча офіційним календарем є юліанський календар, проте частина парафіян використовує також новоюліанський календар.
Різдво в ніч з 6 на 7 січня зустрінуть також деякі Орієнтальні церкви: Коптська православна церква Александрії (приблизно 10 мільйонів членів у всьому світі), Еритрейська православна церква Тевахедо (понад 3 млн. вірян), Еритрейська католицька церква (168 тис. вірян), Етіопська православна церква Тевахедо (36 млн. вірян) й Етіопська католицька церква (71 тис. вірян). Це понад 52 млн. вірян.
Варто зауважити, що Вірменська апостольська церква святкує Різдво Христове — 6 січня в один день з Хрещенням Господнім, а так як Єрусалимський вірменський патріархат використовує юліанський, а не гигоріанський календар, то їхнє Різдво Христове й Хрещення Господнє припадає на 19 січня.
Оскільки в деяких країнах святкування 25 грудня пов'язується з католицицтвом, а 7 січня — з православ'ям, першу дату часто помилково називають «католицьким Різдвом», а другу — «православним Різдвом».
Святкування Різдва 7 січня (що поки відповідає 25 грудня за старим юліанським календарем) характерне для XX та XXI століть. У XIX ст. цей день припадав на 6 січня, а у XXII ст. припадатиме на 8 січня. З початком російсько-української війни та після того, коли 2017 року 25 грудня за григоріанським календарем стало державним вихідним в Україні, питання щодо перенесення святкування на 25 грудня неодноразово піднімається щороку, аби всі християнські віряни України святкували Різдво в один день разом із більшістю християн світу. Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній у грудні 2020 року заявив, що така зміна дати в Україні можлива після того, коли до такого рішення буде готова як церква, так і віряни після проведення просвітницької роботи. Було зазначено, що перенесення Різдва Господнього потягне за собою зміну дат усіх нерухомих свят на 13 днів назад. Предстоятель УГКЦ Верховний архієпископ Святослав у грудні 2020 року заявив, що греко-католицька церква вирішуватиме це питання «разом із нашими православними братами». Він також зауважував, що це питання не належить до догматичних, воно має долати церковні розколи, а не спричиняти нові; на його думку, перехід до святкування Різдва за новим стилем, тобто 25 грудня, повинен відбуватися з ініціативи мирян. 18 жовтня 2022 року Православна церква України дозволила єпархіям проводити богослужіння на Різдво Христове за новоюліанським календарем, тобто 25 грудня. 24 травня 2023 року на Архієрейському Соборі, що проходив у Києво-Печерській лаврі, було прийнято постанову, згідно з якою Православна церква України переходить на новоюліанський календар, крім пасхальних свят.
Орієнтальна Вірменська апостольська церква святкує Різдво Господнє 6 січня, в один день із Богоявленням за григоріанським календарем. Вірменський патріархат у Єрусалимі відзначає свята за юліанським календарем, відповідно Різдво Господнє разом із Богоявленням припадає на 19 січня.
Святкування
Західна традиція
Закон про загальне святкування свята Різдва Христового містився у кодексах імператора Теодосія з 438 року й імператора Юстиніяна. Проте у Римі почали відзначати у цей день Різдво значно раніше.
Існують дані про те, що вперше 221 р. Секст Юлій Африкан відносив день народження Христа на 25 грудня. Визначення цієї дати було зроблено, мабуть, на тій підставі, що сотворіння світу, як згадано, починали з 25 березня, і на цей же день припадало Благовіщення, а 9 місяців пізніше мало бути й Різдво.
Існують дані, що Різдво святкували окремо 25 грудня в Римі вже 353 року, бо з промови Папи Римського Ліберія 352 р. легко зробити висновок, що того року Різдво святкувалося разом із Богоявленням, а в так званому Хронографі Філокалюса з 354 року поміж християнськими святами числиться вже й Різдво 25 грудня. У Католицькій церкві Різдво має найвищий статус торжества.
Встановлення дати святкування 25 грудня імовірно було пов'язане з Римським святом Непереможного Сонця (Dies Natalis Solis Invicti), введеним імператором Авреліаном 274 року і пов'язаним із переходом Сонця через точку зимового сонцестояння і, відповідно, зі збільшенням тривалості дня. На цей символічний зв'язок пізніше вказували отці Церкви, зокрема Іван Золотоустий: «Люди називають святий день Народження Господнього днем нового сонця…» і Аврелій Авґустин: «Ми святкуємо день 25 грудня не задля народження сонця, а задля народження Того, хто те сонце сотворив». В сучасності святкування тривають починаючи за 5 днів до самого Різдва та ще 6 після нього, тобто з 20 грудня до 31 грудня.
Східна традиція
Вирішальну роль у впровадженні окремого свята Різдва Христового на Сході зіграли три отці Східної церкви — святий Василій Великий, святий Григорій Богослов і святий Іван Золотоустий. Під їхнім впливом святий Григорій Богослов запроваджує це свято у Константинополі. Василій Великий святкував Христове Різдво 25 грудня в Каппадокії між 371 і 374 роками. Йому приписують одну проповідь на Христове Різдво.
В Єрусалимі натомість Різдво святкували разом із Богоявленням аж до 634 року. Службу на свято Христового Різдва уклали Роман Сладкопівець, , Андрій Критський, Йоан Дамаскин, Косма Маюмський і . У IV ст. Олена Константинопольська, мати імператора Костянтина Великого, побудувала у Вифлеємі храм на честь Христового Різдва.
Слід зазначити, що стосовно святкування Богоявлення та Різдва між Сходом і Заходом довго не було згоди. Навіть наприкінці IV століття, коли ці два свята вже святкувала вся християнська Церква, зміст, що вкладався в ті свята, був і, до певної міри, залишився різний — на Заході 25 грудня святкували тільки день народження Христа, на Сході додавали до нього згадку про прихід волхвів і присвячували Народженню Христа нічну службу, а поклонінню волхвів день. Друге розходження виникло щодо свята Богоявлення: у латинян головна точка цього свята — прихід волхвів чи царів — у греків цей момент зовсім тоді не існував. Греки згадують тоді хрещення Христа в Йордані, а в латинській Церкві цей факт ледве згадується. Нарешті, грецьке Богоявлення цілковито поминає чудо в Каннах, що в латинян припадає теж на цей день.
Значення Різдва в православ'ї
Для православних Різдво є одним із найбільших свят, свято на честь того, що сам Бог, Творець неба і землі, Всемогутній, втілився, став людиною, щоб спасти всіх людей, допомогти їм побачити правильний шлях у житті.
Різні люди та різні напрямки християнства можуть по-різному трактувати природу Бога й Ісуса Христа. Православне трактування в цьому випадку спирається на православний Символ віри, перші три складники якого говорять щодо цього таке:
- 1-й член: Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого й невидимого
- 2-й член: І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків, Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він для нас, людей, і ради нашого спасіння зійшов з небес, і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком.
- 3-й член: І в Духа Святого, Господа, Животворящого, Котрий від Отця походить, і Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і слава, він бо говорив через пророків.
Аттика, архієпископ Константинопольський каже:
Нині Владика Христос прийняв народження по людинолюбству; бо народження по божественній гідності було раніше… Слово по людинолюбстві виснажується, будучи за своєю природою невичерпним; бо «Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба», (Флп. 2:7). Безтілесний для тебе втілюється; бо «Слово плоть стало» (Ів. 1:14). Невідчутний через безтілесної природу може пізнатися за допомогою дотику. Безначальний буває під тілесним початком; досконалий зростає; незмінний процвітає; багатий народжується в вертепі; той хто одягає небо хмарами одягається пеленами; цар покладається в яслах.
Дохристиянські звичаї у християнському Різдві
Свята Церква, святі отці та прості миряни Київської Русі, нащадки колишніх язичників, утверджуючи християнство, зокрема православ'я, утверджуючи вчення про єдиного Бога і про єдину вселенську Істину, борючись із язичництвом, у міру своїх знань і досвіду, намагалися відділити грішне (помилкове) від праведного (істинного) у ньому. Це дало змогу, змінивши язичницьку атрибутику або переосмисливши її у християнському контексті, зберегти чимало з того, що було в язичництві, зокрема сільськогосподарський хліборобський календар, деяку термінологію у перекладі текстів тощо. Отож в Україні, як і в інших країнах світу, день початку нового сонячного хліборобського року і день народження язичницького бога сонця Коляди, змінили на християнське свято Різдво — свято народження Божого Сина, Спасителя світу.
Відповідно була змінена й обрядовість, магічні дії й обряди язичництва стали називатись стародавніми традиціями (дідух, коляда, колядки), дещо замінені на молитви й обряди прославлення і прохання до Всевишнього, щоб наступного року він дав людям добрий урожай. Відповідно до нового вчення був дещо переосмислений щодо символіки і обрядовості, але по суті залишений без змін, язичницький звичай поминання предків, старих дідів, праотців, які, згідно з православним ученням, за свої добрі вчинки, зокрема стосовно своєї родини, мають вічне життя у Бога в небесних поселеннях серед святих і праведників. Як і на святковому богослужінні, у святкуванні Різдва мали брати участь усі приналежні до родинного кола. Власне на Святому Вечорі зосереджується головна увага свята, а на саме Різдво відбувається тільки Служба Божа в церкві та відвідування і гостювання родичів і знайомих із відповідними розвагами та забавами.
Святкування в Україні
Другий день Різдва називався колись Пологом Богородиці, у лемків Вимітним днем, бо того дня ходили по хатах чоловіки (мабуть, парубки) і замітали за тамтешню дівчину, за що діставали від господарів «почесне».
З початком Різдва вже можна було вживати скоромне. Власне до цього свята в кожному господарстві кололи свиней, щоб наготувати різноманітні м'ясні страви.
Відтак по полудню старші люди збиралися в гурти, а молодь починала колядувати (у деяких регіонах колядники водили свої ватаги навіть напередодні — пізнього святвечора).
На Покутті діти йдуть колядувати вже на Святий вечір; на Слобожанщині та Гуцульщині — у перший день Різдва після того, як у церкві закінчиться Богослужіння; на Західному Поділлі — зранку на другий день свят.
Парубки на святкування Різдва збирались ватагою й вирушали колядувати. Одному з них надавали роль міхоноші, іншими словами — кози або ж пастуха. Такого колядувальника одягали у вивернутий назовні кожух, надягали солом'яні роги й вішали невеликий дзвіночок на шию.
Ватаги ходили з двору до двору й питали дозволу колядувати. Під час колядування колядники хвалили господаря, господиню, їхніх дітей і бажали, щоб хата була багатою, «щоб і в полі буйно, і в оборі плідно, на пасіці рійно».
Регіональні відмінності святкування
У деяких місцевостях України, крім хлопчачих, були й дівочі ватаги. Вважалося, що чим більше колядників відвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік. Віншувальників намагалися відповідно ощедрити. Отримані продукти й гроші молодь віддавала на «великі вечорниці», які справляли на другий день свят. Це були суто молодіжні розваги.
Вихідний день
Один вихідний день
- Португалія — 25 грудня
- США — 25 грудня
- Україна — 25 грудня
- Канада — 25 грудня
- Вірменія — 6 січня
- Грузія — 7 січня
- Сербія — 7 січня
- Чорногорія — 7 січня
- Північна Македонія — 7 січня
- Киргизстан — 7 січня
- Росія — 7 січня
- Казахстан — 7 січня
Два вихідні дні
- Німеччина — 25 грудня, 26 грудня
- Білорусь — 25 грудня, 7 січня
- Молдова — 25 грудня, 7 січня
- Польща — 25 грудня, 26 грудня
- Іспанія — 25 грудня, 26 грудня
- Фінляндія — 25 грудня, 26 грудня
- Велика Британія — 25 грудня, 26 грудня
- Греція — 25 грудня, 26 грудня
- Угорщина — 25 грудня, 26 грудня
- Італія — 25 грудня, 26 грудня
- Ірландія — 25 грудня, 26 грудня
- Люксембург — 25 грудня, 26 грудня
- Нідерланди — 25 грудня, 26 грудня
- Швеція — 25 грудня, 26 грудня
Три вихідні дні
- Болгарія — 24 грудня, 25 грудня, 26 грудня
- Латвія — 24 грудня, 25 грудня, 26 грудня
- Литва — 24 грудня, 25 грудня, 26 грудня
- Чехія — 24 грудня, 25 грудня, 26 грудня
- Словаччина — 24 грудня, 25 грудня, 26 грудня
- Данія — 24 грудня, 25 грудня, 26 грудня
- Норвегія — 24 грудня, 25 грудня, 26 грудня
- Естонія — 24 грудня, 25 грудня, 26 грудня
Сучасне християнське літочислення
У всіх державах Європи та більшості країн світу сучасне літочислення нашої ери, включно з XXI століттям та 3-тім тисячоліттям ведеться від Різдва Христового і позначається латинською Anno Domini, або скорочено: A.D./AD. Повністю фраза звучить: лат. Anno Domini Nostri Iesu Christi (в рік Господа нашого Ісуса Христа). За таким літочисленням нульового року немає, тому 1 рік AD (нової ери) йде відразу ж після 1 року до Різдва Христового (до нової ери). В українській мові вживається відповідник «рік Божий», «року Божого» (р. Б.).
Див. також
Примітки
- Martindale, Cyril Charles (1908). Christmas. The Catholic Encyclopedia. Т. 3. New York: Robert Appleton Company.
- Gwynne, Paul (2011). World Religions in Practice. John Wiley & Sons. ISBN .
- Ramzy, John. The Glorious Feast of Nativity: 7 January? 29 Kiahk? 25 December?. Coptic Orthodox Church Network. Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 17 січня 2011.
- (6 січня 2007). At Armenian Churches, a Distinct Observance Today. The New York Times. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
- Agadjanian, Alexander (2016). Armenian Christianity Today: Identity Politics and Popular Practice. Routledge. с. 113. ISBN .
The Armenian Apostolic Church follows the oldest Jerusalem version of Canons of Calendar, based on the Julian Calendar, and therefore celebrates Christmas and Theophany on the same day, January 6
- Jansezian, Nicole. 10 things to do over Christmas in the Holy Land. The Jerusalem Post. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 26 грудня 2014.
the Armenians in Jerusalem – and only in Jerusalem – celebrate Christmas on January 19...
- Тепер офіційно: Різдво в Україні святкуватимуть 25 грудня – що зміниться. 24 Канал (укр.). 14 липня 2023. Процитовано 19 липня 2023.
- Aust, Jerold (2 грудня 2005). Why Some Christians Don't Celebrate Christmas. United Church of God (англ.). Процитовано 23 липня 2022.
- Monumenta Germaniae Historia. Auctorum Antiquissimorum. Berolini. 1892, IX.
- Steinmann, Andrew, «When Did Herod the Great Reign?», Novum Testamentum, Volume 51, Number 1, 2009 , pp. 1-29(29); Ormond Edwards, "Herodian Chronology, " Palestine Exploration Quarterly 114 (1982) 29-42; W.E. Filmer, "Chronology of the Reign of Herod the Great, " Journal of Theological Studies ns 17 (1966) 283—298; Paul Keresztes, Imperial Rome and the Christians: From Herod the Great to About 200 A.D. (Lanham, MD: University Press of America, 1989) 1-43;"The Nativity and Herod's Death, " in Chronos, Kairos, Christos: Nativity and Chronological Studies Presented to Jack Finegan, ed. Jerry Vardaman and Edwin M. Yamauchi (Winona Lake, IN: Eisenbrauns, 1989) 85-92.
- Timothy David Barnes, "The Date of Herod's Death, " Journal of Theological Studies ns 19 (1968), 204-19; P. M. Bernegger, «Affirmation of Herod's Death in 4 B.C.,» Journal of Theological Studies ns 34 (1983), 526-31.
- Andrew McGowan. How December 25 Became Christmasbiblicalarchaeology.org
- Різдво Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Коротка історія. Архів оригіналу за 19 січня 2008. Процитовано 6 січня 2008.
- The Chronography of 354 AD. Part 8: Consular feasts from the fall of the kings to AD 354. MGH Chronica Minora I (1892), pp.50-61. tertullian.org
- Байцар Андрій.25 грудня – Різдво Христове за Юліанським, Григоріанським та Новоюліанським календарями https://baitsar.blogspot.com/2016/12/25.html
- Байцар Андрій. До дискусії про календарі (фото старих календарів різних років видання) https://baitsar.blogspot.com/2017/12/normal-0-false-false-false-ru-x-none-x_25.html
- З часом ця дата продовжує зміщуватися вперед, так що з 2101 року Різдво за новим стилем потраплятиме на 8 січня і т. д. (Calendar Converter)
- Байцар Андрій. 7 січня — Різдво Христове за Григоріанським (цивільним) календарем([1] [Архівовано 9 січня 2015 у Wayback Machine.])
- Епіфаній назвав умову перенесення святкування Різдва на 25 грудня. РБК-Украина (рос.). Процитовано 19 грудня 2020.
- Різдво 25 грудня або 7 січня: чому святкують в різні дати (24tv.ua)
- ПЦУ дозволила різдвяні богослужіння 25 грудня. Українська правда (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
- Постанови Архієрейського Собору від 24 травня 2023 р. (укр.). Православна церква України. 24.05.2023. Процитовано 24 травня 2023.
- Rbc.ua. Католицьке Різдво: історія та традиції свята. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 лютого 2018.
- Защищение «12 глав» против восточных епископов - читать, скачать - святитель Кирилл Александрийский. azbyka.ru (рос.). Процитовано 14 серпня 2019.
- ЗНТШ. XXVII. ст. 45 в Бібліографії
- Байцар Андрій. Обряд колядування і Україна([2] [Архівовано 9 січня 2015 у Wayback Machine.])
- Різдво Христове (7 січня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 4 вересня 2016.
- ВР змінила дати свят: коли тепер святкуватиметься Різдво, 14.07.2023, сайт «УНІАН»
- Байцар Андрій. 7 січня ;— Різдво Христове за Григоріанським (цивільним) календарем([3] [Архівовано 9 січня 2015 у Wayback Machine.])
- Байцар Андрій. 7 січня — Різдво Христове за Григоріанським (цивільним) календарем([4] [Архівовано 9 січня 2015 у Wayback Machine.])
- Молдова зробила і «західне» Різдво офіційним святом, 19.12.2013, сайт «Радіо Свобода»
Джерела
- Різдво // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1599-1600. — 1000 екз.
- Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.
- Martindale, Cyril Charles. Christmas // The Catholic Encyclopedia. Vol. 3. New York: Robert Appleton Company, 1908.
Посилання
- Товкайло Т. Різдво Христове // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015. — С. 687—688. — 912 с.
- Харчишин О. Коляди — спільна спадщина українців так поляків
- Різдво Христове — Олександр Токар
- Коли правильно святкувати Різдво Христове: 25 грудня чи 7 січня. tsn.ua.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Різдво Христове
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rizdvo znachennya Rizdvo Hristo ve grec Xristoygenna translit Khristougenna lat Christi Natalis angl Christmas takozh Rizdvo Gospo dnye lat Natalis Domini abo Rizdvo lat Natalis u hristiyanstvi den narodzhennya Isusa Hrista vid Divi Mariyi u Vifleyemi Zgaduyetsya u Novomu Zapoviti Odna z najbilshih urochistostej sho vidznachayetsya hristiyanskimi cerkvami katolickoyu pravoslavnoyu i protestanskoyu Rizdvo zavershuye rizdvyanij pist Advent chas ochikuvannya na prihid Isusa Rizdvo HristoveRizdvo HristoveNarodzhennya Isusa Hrista grecka ikona Vizantijskij i hristiyanskij muzej v AfinahOficijna nazvaRizdvo HristoveInshi nazviRizdvo Rizdvo GospodnyeMisceVifleyemZasnovano431TiphristiyanskijData25 grudnya za grigorianskim i novoyulianskim kalendaryami Zahidni cerkvi ta bilshist Shidnih cerkov 1 25 grudnya 7 sichnya za yulianskim kalendarem Bilshist oriyentalnih pravoslavnih ta chastina shidnih pravoslavnih cerkov 2 3 6 sichnya za grigorianskim kalendarem Virmenska apostolska cerkva 4 5 6 19 sichnya za yulianskim kalendarem Virmenskij patriarhat v Yerusalimi 6 Rizdvo Hristove u Vikishovishi Z 2023 roku Rizdvo Hristove v Ukrayini vidznachayetsya 25 grudnya yak i v usih inshih krayinah sho vidznachayut neruhomi svyata za grigorianskim i novoyulianskim kalendaryami 7 U deyakih derzhavah v yakih hristiyanski cerkvi dotrimuyutsya yulianskogo kalendarya Rizdvo vidznachayetsya 7 sichnya oskilki za yulianskim kalendarem 25 grudnya u XX XXI stolittyah pripadaye na cyu datu Vid 2017 do 2023 roku obidvi dati buli vihidnimi dnyami v Ukrayini do cogo vid 1991 roku bulo lishe 7 sichnya Kulminaciya svyata urochista liturgiya sho pravitsya na Svyatij Vechir u shidnij tradiciyi pravitsya liturgiya Vasiliya Velikogo Pislya sluzhbi hristiyani zbirayutsya rodinoyu na svyatu vecheryu Atributi svyata vertep Rizdvyana zirka Zvizda vistavi yarmarok pisni kolyadki rizdvyani vinki yalinki tosho V Ukrayini svyatkuyetsya z serednovichchya Period rizdvyanih svyat trivaye do 6 sichnya za grigorianskim i novoyulianskim kalendaryami i do 19 sichnya za yulianskim kalendarem U cej period hristiyani j usi lyudi dobroyi voli poklikani chiniti spravi miloserdya Deyaki grupi doktrinalnih protestantiv ne svyatkuyut Rizdvo oskilki v Bibliyi nemaye zgadki pro datu narodzhennya Isusa 8 Zmist 1 Rizdvo v Yevangeliyah 2 Data narodzhennya Hrista 2 1 Istoriya dati 2 2 Suchasnist 3 Svyatkuvannya 3 1 Zahidna tradiciya 3 2 Shidna tradiciya 4 Znachennya Rizdva v pravoslav yi 4 1 Dohristiyanski zvichayi u hristiyanskomu Rizdvi 5 Svyatkuvannya v Ukrayini 5 1 Regionalni vidminnosti svyatkuvannya 6 Vihidnij den 6 1 Odin vihidnij den 6 2 Dva vihidni dni 6 3 Tri vihidni dni 7 Suchasne hristiyanske litochislennya 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela 11 PosilannyaRizdvo v Yevangeliyahred nbsp El Greko Rizdvo Zgidno z Yevangeliyem vid Luki Lk 2 1 7 Isus Hristos narodivsya v chasi pravlinnya imperatora Avgusta v yudejskomu misti Vifleyemi u sim yi tesli Josipa Obruchnika z Nazaretu ta Mariyi Josip iz Mariyeyu pribuli do Vifleyema dlya uchasti v perepisi naselennya Lk 2 1 2 yakij provodili za nakazom imperatora Avgusta koli Siriyeyu praviv Kvirinij Rodina bula zmushena perenochuvati v pecheri sho vikoristovuvalasya yak hliv dlya ukrittya hudobi vid nepogodi oskilki ne bulo miscya v zayizdi Pid chas narodzhennya Isusa Hrista zijshla Vifleyemska zirka yaka vkazala na cyu podiyu mudrecyam zi Shodu Pershimi prijshli poklonitisya Isusovi pastuhi yakim pro cyu podiyu spovistiv yangol Volhvi prijshli v Yerusalim i rozpitalisya u carya Iroda pro carya yudejskogo chim strivozhili jogo Pridvorni knizhniki ta pervosvyashenniki vidpovili mudrecyam sho zgidno z proroctvom car mav naroditisya u Vifleyemi yudejskim Todi Irod poklikav mudreciv i vidpraviv yih do Vifleyemu vividati vse i jomu dopovisti Voni znajshli Isusa vzhe u domi Mt 2 11 ta pidnesli Hristu darunki zoloto ladan i smirnu Poperedzheni vvi sni mudreci povernulis inshoyu dorogoyu dodomu Mt 2 12 Dovidavshis pro narodzhennya Hrista car Yudeyi Irod veliv povbivati vsih ditej do 2 richnogo viku ale Hristos buv chudom vryatovanij vid smerti Poperedzhenij angelom Mt 2 13 Josip zabrav sim yu ta utik do Yegiptu de perebuv do smerti Iroda Data narodzhennya Hristared Div takozh Rizdvyani superechki Istorichno dostovirna data narodzhennya Hrista narazi nevidoma Svyate Pismo ne vkazuye ni dnya ni roku koli same narodivsya Hristos sho daye pidstavu okremim hristiyanskim techiyam vidmovlyatisya vid svyatkuvannya Rizdva Rozrahunki pokladeni v osnovu nashoyi eri buli zrobleni 525 roku rimskim monahom papskim arhivariusom Dionisiyem Malim yakij spiravsya na dani Hronografichnogo zbirnika 354 roku lat Chronographus anni CCCLIIII 9 U cih zbirkah narodzhennya Isusa vidneseno do roku konsulstva Gaya Cezarya Vipsaniana i Emiliya Pavla tobto na 1 rik n e Zapis u Hronografi 354 roku maye takij viglyad Hos cons dominus Iesus Christus natus est VIII Kal Ian d Ven luna XV Pri cih konsulah Gospod Isus Hristos narodivsya u 8 j den do sichnevih kalend u p yatnicyu 15 j misyacya 9 Piznishi doslidniki znajshli sho cya data ye pomilkovoyu a Hristos narodivsya na 5 chi 6 rokiv ranishe mizh 748 i 749 rokom rimskogo litochislennya yak na te vkazuye rik smerti Iroda I Velikogo 4 do n e tobto 748 Ab Urbe condita 10 11 ta astronomichni pidrahunki yaki vrahuvali takozh zgadku pro zatemnennya Misyacya pro yaku govoryat todishni istoriki Na chas narodzhennya Isusa Hrista za zhittya Iroda I Velikogo vkazuye nam i pershodzherelo Yevangeliye vid Matviya Mt 2 16 Takozh u Yevangeliyi vid Luki Lk 2 1 2 pro cej chas napisano sho todi vidbuvsya pershij perepis u Yudeyi a vladu mav nad neyu namisnik rimskogo imperatora Oktaviana Avgusta Kvirinij Pro drugij perepis sho vidbuvsya mizh 6 8 rokami zgaduye takozh Josip Flavij u tvori Yevrejski starozhitnosti lat Antiquitates Judaicae XVIII 1 Slid zvernuti uvagu sho Pravoslavna cerkva tradicijno zvertaye uvagu na umovnist dati Rizdva vodnochas cya data ye vazhlivoyu u rozrobci planu bogosluzhin protyagom roku i rozrahunku pashaliyi Takozh slid zvernuti uvagu sho yulianskij kalendar buv rozroblenij she do narodzhennya Isusa v 46 r do R H imperatorom Yuliyem Cezarem za uchastyu oleksandrijskogo astronoma Sozigena Istoriya datired nbsp Pohvala vid pastuhiv Gerrit van Gontgorst XVII st Spochatku yedinoyi dati svyatkuvannya narodzhennya Hrista ne isnuvalo Origen Aleksandrijskij navit vismiyuvav praktiku rimlyan vidznachati dni narodzhennya vkazuyuchi na te sho Rizdvo Hristove ne mozhe buti poznachene prostimi svyatkuvannyami 12 Kliment Aleksandrijskij 150 b 215 pisav ne bez ironiyi pro tih sho pokladayut tochnu datu narodzhennya Hrista na 20 travnya chi 20 kvitnya 28 roku Avgustovogo uryaduvannya sebto na tretij rik nashogo suchasnogo litochislennya Sam vin ukazuvav na 17 listopada togo zh roku yak na den narodzhennya Isusa Hrista ale na zhal ne zalishiv zhodnih vkazivok na te chim vin cyu datu obgruntovuvav 13 Piznishe den narodzhennya Hrista pov yazuvali z pochatkom vesni yakij za yulianskim kalendarem pripadav na 25 bereznya bo na cej den movlyav pripadalo narodzhennya svitu Vodnochas na shodi Rizdvo dovgij chas svyatkuvali razom zi svyatom Bogoyavlennya 6 sichnya Ce svyato poyednuvalo u sobi i Hristove Rizdvo i Hreshennya Isusa v rici Jordani Grecke slovo Epifaniya chi Teofaniya sho oznachaye Z yavlennya chi Bogoyavlennya u pershih stolittyah hristiyanstva oznachalo ne tilki poyavu Isusa Hrista pri jogo hreshenni a i jogo poyavu na Zemli tobto jogo narodzhennya U pershi stolittya deyaki cerkvi peredusim Zahidna z oznakoyu Bogoyavlennya pov yazuvali ne tilki Hristove Rizdvo i jogo Hreshennya a j pokloninnya troh mudreciv chudo v Kani Galilejskij chudesne rozmnozhennya hliba a podekudi navit i voskresinnya Lazarya bo vsi ci podiyi ce svidchennya Bogoyavlennya poyavi Boga na Zemli I same svyatkuvannya velikoyi kilkosti podij iz zhittya Isusa Hrista razom z oznakami Bogoyavlennya bulo odniyeyu z golovnih prichin cherez yaku Zahidna Cerkva persha viddilila Hristove Rizdvo vid Bogoyavlennya i pochala svyatkuvati jogo okremo Vpershe v zberezhenih istorichnih dzherelah 25 grudnya yak data narodzhennya Hrista vkazana Dionisiyem Filokalom u Hronografi 354 roku yakij svoyeyu chergoyu spirayetsya na dzherela 336 roku sho napisani za rik do smerti Konstyantina Velikogo U vosmomu rozdili tvoru sered spisku rimskih konsuliv zapisano Hristos narodivsya pid chas konsulstva S Augustus ta L Aemilianus Paulus 25 grudnya u p yatnicyu 15 dnya novogo misyacya 14 Z cogo dzherela takozh zrozumilo sho cya data bula svyatkovoyu dlya liturgijnogo sluzhinnya u Rimi prote vidkoli vona vstanovlena pered 336 rokom nevidomo Ne zbereglisya takozh dzherela sho vkazuvali b na te sho protyagom troh pershih storich hristiyani mali okremo vstanovlene svyato Hristovogo Rizdva Rishennya pro svyatkuvannya Rizdva Hristovogo 25 grudnya bulo prijnyato na Efeskomu Tretomu Vsesvitnomu cerkovnomu sobori v 431 roci Suchasnistred Rimo katolicka cerkva Ukrayinska greko katolicka cerkva bilshist protestantskih i takozh avtokefalnih pravoslavnih cerkov Vselenskij patriarhat Konstantinopolya krim Afonu Grecka pravoslavna cerkva Aleksandriyi Grecka pravoslavna cerkva Antiohiyi Rumunska pravoslavna cerkva Bolgarska pravoslavna cerkva Cerkva Kipru Cerkva Greciyi Pravoslavna avtokefalna cerkva Albaniyi Pravoslavna cerkva Cheskih zemel i Slovachchini Pravoslavna cerkva Ukrayini ta Pravoslavna cerkva Ameriki svyatkuyut Rizdvo v nich iz 24 na 25 grudnya 15 Grecka pravoslavna cerkva Yerusalima Moskovskij patriarhat Gruzinska apostolska avtokefalna pravoslavna cerkva Serbska pravoslavna cerkva Polska avtokefalna pravoslavna cerkva Makedonska pravoslavna cerkva Ohridska arhiyepiskopiya j deyaki protestanti sho dotrimuyutsya yulianskogo kalendarya svyatkuyut Rizdvo Hristove v nich na 7 sichnya Polska avtokefalna pravoslavna cerkva vikoristovuye yak yulianskij kalendar tak i novoyulianskij Hocha oficijnim kalendarem ye yulianskij kalendar prote chastina parafiyan vikoristovuye takozh novoyulianskij kalendar 16 Rizdvo v nich z 6 na 7 sichnya zustrinut takozh deyaki Oriyentalni cerkvi Koptska pravoslavna cerkva Aleksandriyi priblizno 10 miljoniv chleniv u vsomu sviti Eritrejska pravoslavna cerkva Tevahedo ponad 3 mln viryan Eritrejska katolicka cerkva 168 tis viryan Etiopska pravoslavna cerkva Tevahedo 36 mln viryan j Etiopska katolicka cerkva 71 tis viryan Ce ponad 52 mln viryan 16 Varto zauvazhiti sho Virmenska apostolska cerkva svyatkuye Rizdvo Hristove 6 sichnya v odin den z Hreshennyam Gospodnim a tak yak Yerusalimskij virmenskij patriarhat vikoristovuye yulianskij a ne gigorianskij kalendar to yihnye Rizdvo Hristove j Hreshennya Gospodnye pripadaye na 19 sichnya 16 Oskilki v deyakih krayinah svyatkuvannya 25 grudnya pov yazuyetsya z katolicictvom a 7 sichnya z pravoslav yam pershu datu chasto pomilkovo nazivayut katolickim Rizdvom a drugu pravoslavnim Rizdvom Svyatkuvannya Rizdva 7 sichnya sho poki vidpovidaye 25 grudnya za starim yulianskim kalendarem harakterne dlya XX ta XXI stolit U XIX st cej den pripadav na 6 sichnya a u XXII st pripadatime na 8 sichnya 17 18 Z pochatkom rosijsko ukrayinskoyi vijni ta pislya togo koli 2017 roku 25 grudnya za grigorianskim kalendarem stalo derzhavnim vihidnim v Ukrayini pitannya shodo perenesennya svyatkuvannya na 25 grudnya neodnorazovo pidnimayetsya shoroku abi vsi hristiyanski viryani Ukrayini svyatkuvali Rizdvo v odin den razom iz bilshistyu hristiyan svitu Predstoyatel PCU mitropolit Epifanij u grudni 2020 roku zayaviv sho taka zmina dati v Ukrayini mozhliva pislya togo koli do takogo rishennya bude gotova yak cerkva tak i viryani pislya provedennya prosvitnickoyi roboti Bulo zaznacheno sho perenesennya Rizdva Gospodnogo potyagne za soboyu zminu dat usih neruhomih svyat na 13 dniv nazad 19 Predstoyatel UGKC Verhovnij arhiyepiskop Svyatoslav u grudni 2020 roku zayaviv sho greko katolicka cerkva virishuvatime ce pitannya razom iz nashimi pravoslavnimi bratami Vin takozh zauvazhuvav sho ce pitannya ne nalezhit do dogmatichnih vono maye dolati cerkovni rozkoli a ne sprichinyati novi na jogo dumku perehid do svyatkuvannya Rizdva za novim stilem tobto 25 grudnya povinen vidbuvatisya z iniciativi miryan 20 18 zhovtnya 2022 roku Pravoslavna cerkva Ukrayini dozvolila yeparhiyam provoditi bogosluzhinnya na Rizdvo Hristove za novoyulianskim kalendarem tobto 25 grudnya 21 24 travnya 2023 roku na Arhiyerejskomu Sobori sho prohodiv u Kiyevo Pecherskij lavri bulo prijnyato postanovu zgidno z yakoyu Pravoslavna cerkva Ukrayini perehodit na novoyulianskij kalendar krim pashalnih svyat 22 Oriyentalna Virmenska apostolska cerkva svyatkuye Rizdvo Gospodnye 6 sichnya v odin den iz Bogoyavlennyam za grigorianskim kalendarem Virmenskij patriarhat u Yerusalimi vidznachaye svyata za yulianskim kalendarem vidpovidno Rizdvo Gospodnye razom iz Bogoyavlennyam pripadaye na 19 sichnya Cerkva Data Kalendar Grigorianskij Primitka Cerkvi Zahidnogo hristiyanstva Latinska cerkva Anglikanska cerkva ta inshi protestanski cerkvi Shidni katolicki cerkvi Albanska greko katolicka cerkva Biloruska greko katolicka cerkva Virmenska katolicka cerkva Greko katolicka cerkva Horvatiyi ta Serbiyi Italo albanska katolicka cerkva Koptska katolicka cerkva Makedonska greko katolicka cerkva Maronitska cerkva Melkitska greko katolicka cerkva Sirijska katolicka cerkva Siro malabarska cerkva Siro malankarska katolicka cerkva Slovacka greko katolicka cerkva Ugorska greko katolicka cerkva Haldejska katolicka cerkva Cerkvi Shodu Assirijska cerkva Shodu ta Davnya cerkva Shodu 25 grudnya Grigorianskij 25 grudnya Shidni pravoslavni cerkvi vklyuchayuchi Vselenskij patriarhat Konstantinopolya Grecka pravoslavna cerkva Aleksandriyi Grecka pravoslavna cerkva Antiohiyi Rumunska pravoslavna cerkva Bolgarska pravoslavna cerkva Cerkva Kipru Cerkva Greciyi Pravoslavna avtokefalna cerkva Albaniyi Pravoslavna cerkva Cheskih zemel i Slovachchini Pravoslavna cerkva Ukrayini ta Pravoslavna cerkva Ameriki Oriyentalni pravoslavni cerkvi Sirijska pravoslavna cerkva ta Malankarska pravoslavna sirijska cerkva Shidni katolicki cerkvi Bolgarska greko katolicka cerkva Greko vizantijska katolicka cerkva Rumunska greko katolicka cerkva Ukrayinska greko katolicka cerkva 25 grudnya Novoyulianskij 25 grudnya Novoyulianskij kalendar vikoristovuyetsya z pochatku 20 stolittya i do 28 lyutogo 2800 roku bude povnistyu zbigatisya z grigorianskim Oriyentalna pravoslavna Virmenska apostolska cerkva 6 sichnya Grigorianskij 6 sichnya Nedotrimuyuchis rishen Efeskogo soboru Virmenska cerkva vidznachaye Rizdvo Hristove 6 sichnya odnochasno z Bogoyavlennyam yak ce robili she ranni hristiyani u tretomu stolitti Shidni pravoslavni cerkvi Grecka pravoslavna cerkva Yerusalima Moskovskij patriarhat Gruzinska apostolska avtokefalna pravoslavna cerkva Serbska pravoslavna cerkva Polska avtokefalna pravoslavna cerkva Makedonska pravoslavna cerkva Ohridska arhiyepiskopiya Shidni katolicki cerkvi Rosijska greko katolicka cerkva 25 grudnya Yulianskij 7 sichnya Vidpovidnist mizh 25 grudnya za yulianskim kalendarem ta 7 sichnya za grigorianskim trivaye do 2099 roku z 2100 roku 25 grudnya za yulianskim kalendarem vidpovidatime 8 sichnyu Oriyentalna Koptska pravoslavna cerkva Aleksandriyi 29 hoyaka vidpovidaye yulianskomu 25 grudnya Koptskij 7 chi 8 sichnya U koptskomu kalendari u visokosnomu roci dodatkovij den ye u veresni tozh nastupna data 29 hoyaka vipadaye odin den piznishe nizh u yulianskomu i grigorianskomu kalendaryah Oriyentalni Etiopska pravoslavna cerkva Tevahedo i Eritrejska pravoslavna cerkva Tevahedo shidni Eritrejska katolicka cerkva i Etiopska katolicka cerkva 29 chi 28 Tahsas vidpovidaye yulianskomu 25 grudnya Efiopskij 7 sichnya Virmenskij patriarhat u Yerusalimi 6 sichnya Yulianskij 19 sichnya Vidpovidnist mizh 6 sichnya u yulianskomu kalendari ta 19 sichnya u grigorianskomu trivaye do 2100 roku potim staye na odin den bilsheSvyatkuvannyared Div takozh Rizdvyani svyatki Zahidna tradiciyared Zakon pro zagalne svyatkuvannya svyata Rizdva Hristovogo mistivsya u kodeksah imperatora Teodosiya z 438 roku j imperatora Yustiniyana Prote u Rimi pochali vidznachati u cej den Rizdvo znachno ranishe Isnuyut dani pro te sho vpershe 221 r Sekst Yulij Afrikan vidnosiv den narodzhennya Hrista na 25 grudnya Viznachennya ciyeyi dati bulo zrobleno mabut na tij pidstavi sho sotvorinnya svitu yak zgadano pochinali z 25 bereznya i na cej zhe den pripadalo Blagovishennya a 9 misyaciv piznishe malo buti j Rizdvo Isnuyut dani sho Rizdvo svyatkuvali okremo 25 grudnya v Rimi vzhe 353 roku bo z promovi Papi Rimskogo Liberiya 352 r legko zrobiti visnovok sho togo roku Rizdvo svyatkuvalosya razom iz Bogoyavlennyam a v tak zvanomu Hronografi Filokalyusa z 354 roku pomizh hristiyanskimi svyatami chislitsya vzhe j Rizdvo 25 grudnya U Katolickij cerkvi Rizdvo maye najvishij status torzhestva Vstanovlennya dati svyatkuvannya 25 grudnya imovirno bulo pov yazane z Rimskim svyatom Neperemozhnogo Soncya Dies Natalis Solis Invicti vvedenim imperatorom Avrelianom 274 roku i pov yazanim iz perehodom Soncya cherez tochku zimovogo soncestoyannya i vidpovidno zi zbilshennyam trivalosti dnya Na cej simvolichnij zv yazok piznishe vkazuvali otci Cerkvi zokrema Ivan Zolotoustij Lyudi nazivayut svyatij den Narodzhennya Gospodnogo dnem novogo soncya i Avrelij Avgustin Mi svyatkuyemo den 25 grudnya ne zadlya narodzhennya soncya a zadlya narodzhennya Togo hto te sonce sotvoriv V suchasnosti svyatkuvannya trivayut pochinayuchi za 5 dniv do samogo Rizdva ta she 6 pislya nogo tobto z 20 grudnya do 31 grudnya 23 Shidna tradiciyared Virishalnu rol u vprovadzhenni okremogo svyata Rizdva Hristovogo na Shodi zigrali tri otci Shidnoyi cerkvi svyatij Vasilij Velikij svyatij Grigorij Bogoslov i svyatij Ivan Zolotoustij Pid yihnim vplivom svyatij Grigorij Bogoslov zaprovadzhuye ce svyato u Konstantinopoli Vasilij Velikij svyatkuvav Hristove Rizdvo 25 grudnya v Kappadokiyi mizh 371 i 374 rokami Jomu pripisuyut odnu propovid na Hristove Rizdvo V Yerusalimi natomist Rizdvo svyatkuvali razom iz Bogoyavlennyam azh do 634 roku Sluzhbu na svyato Hristovogo Rizdva uklali Roman Sladkopivec patriarh German Andrij Kritskij Joan Damaskin Kosma Mayumskij i patriarh Anatolij U IV st Olena Konstantinopolska mati imperatora Kostyantina Velikogo pobuduvala u Vifleyemi hram na chest Hristovogo Rizdva Slid zaznachiti sho stosovno svyatkuvannya Bogoyavlennya ta Rizdva mizh Shodom i Zahodom dovgo ne bulo zgodi Navit naprikinci IV stolittya koli ci dva svyata vzhe svyatkuvala vsya hristiyanska Cerkva zmist sho vkladavsya v ti svyata buv i do pevnoyi miri zalishivsya riznij na Zahodi 25 grudnya svyatkuvali tilki den narodzhennya Hrista na Shodi dodavali do nogo zgadku pro prihid volhviv i prisvyachuvali Narodzhennyu Hrista nichnu sluzhbu a pokloninnyu volhviv den Druge rozhodzhennya viniklo shodo svyata Bogoyavlennya u latinyan golovna tochka cogo svyata prihid volhviv chi cariv u grekiv cej moment zovsim todi ne isnuvav Greki zgaduyut todi hreshennya Hrista v Jordani a v latinskij Cerkvi cej fakt ledve zgaduyetsya Nareshti grecke Bogoyavlennya cilkovito pominaye chudo v Kannah sho v latinyan pripadaye tezh na cej den Znachennya Rizdva v pravoslav yired Dlya pravoslavnih Rizdvo ye odnim iz najbilshih svyat svyato na chest togo sho sam Bog Tvorec neba i zemli Vsemogutnij vtilivsya stav lyudinoyu shob spasti vsih lyudej dopomogti yim pobachiti pravilnij shlyah u zhitti Rizni lyudi ta rizni napryamki hristiyanstva mozhut po riznomu traktuvati prirodu Boga j Isusa Hrista Pravoslavne traktuvannya v comu vipadku spirayetsya na pravoslavnij Simvol viri pershi tri skladniki yakogo govoryat shodo cogo take 1 j chlen Viruyu v Yedinogo Boga Otcya Vsederzhitelya Tvorcya neba i zemli vsogo vidimogo j nevidimogo 2 j chlen I v Yedinogo Gospoda Isusa Hrista Sina Bozhogo Yedinorodnogo sho vid Otcya narodivsya pershe vsih vikiv Svitlo vid Svitla Boga istinnogo vid Boga istinnogo rozhdennogo nesotvorennogo yedinosushnogo z Otcem sho cherez Nogo vse stalosya Vin dlya nas lyudej i radi nashogo spasinnya zijshov z nebes i voplotivsya vid Duha Svyatogo i Mariyi Divi i stav cholovikom 3 j chlen I v Duha Svyatogo Gospoda Zhivotvoryashogo Kotrij vid Otcya pohodit i Jomu z Otcem i Sinom odnakove pokloninnya i slava vin bo govoriv cherez prorokiv Attika arhiyepiskop Konstantinopolskij kazhe Nini Vladika Hristos prijnyav narodzhennya po lyudinolyubstvu bo narodzhennya po bozhestvennij gidnosti bulo ranishe Slovo po lyudinolyubstvi visnazhuyetsya buduchi za svoyeyu prirodoyu nevicherpnim bo Vin umaliv Samogo Sebe prijnyavshi viglyad raba Flp 2 7 Beztilesnij dlya tebe vtilyuyetsya bo Slovo plot stalo Iv 1 14 Nevidchutnij cherez beztilesnoyi prirodu mozhe piznatisya za dopomogoyu dotiku Beznachalnij buvaye pid tilesnim pochatkom doskonalij zrostaye nezminnij procvitaye bagatij narodzhuyetsya v vertepi toj hto odyagaye nebo hmarami odyagayetsya pelenami car pokladayetsya v yaslah 24 Dohristiyanski zvichayi u hristiyanskomu Rizdvired Svyata Cerkva svyati otci ta prosti miryani Kiyivskoyi Rusi nashadki kolishnih yazichnikiv utverdzhuyuchi hristiyanstvo zokrema pravoslav ya utverdzhuyuchi vchennya pro yedinogo Boga i pro yedinu vselensku Istinu boryuchis iz yazichnictvom u miru svoyih znan i dosvidu namagalisya viddiliti grishne pomilkove vid pravednogo istinnogo u nomu Ce dalo zmogu zminivshi yazichnicku atributiku abo pereosmislivshi yiyi u hristiyanskomu konteksti zberegti chimalo z togo sho bulo v yazichnictvi zokrema silskogospodarskij hliborobskij kalendar deyaku terminologiyu u perekladi tekstiv tosho Otozh v Ukrayini yak i v inshih krayinah svitu den pochatku novogo sonyachnogo hliborobskogo roku i den narodzhennya yazichnickogo boga soncya Kolyadi zminili na hristiyanske svyato Rizdvo svyato narodzhennya Bozhogo Sina Spasitelya svitu Vidpovidno bula zminena j obryadovist magichni diyi j obryadi yazichnictva stali nazivatis starodavnimi tradiciyami diduh kolyada kolyadki desho zamineni na molitvi j obryadi proslavlennya i prohannya do Vsevishnogo shob nastupnogo roku vin dav lyudyam dobrij urozhaj Vidpovidno do novogo vchennya buv desho pereosmislenij shodo simvoliki i obryadovosti ale po suti zalishenij bez zmin yazichnickij zvichaj pominannya predkiv starih didiv praotciv yaki zgidno z pravoslavnim uchennyam za svoyi dobri vchinki zokrema stosovno svoyeyi rodini mayut vichne zhittya u Boga v nebesnih poselennyah sered svyatih i pravednikiv Yak i na svyatkovomu bogosluzhinni u svyatkuvanni Rizdva mali brati uchast usi prinalezhni do rodinnogo kola Vlasne na Svyatomu Vechori zoseredzhuyetsya golovna uvaga svyata a na same Rizdvo vidbuvayetsya tilki Sluzhba Bozha v cerkvi ta vidviduvannya i gostyuvannya rodichiv i znajomih iz vidpovidnimi rozvagami ta zabavami Svyatkuvannya v Ukrayinired Dokladnishe Rizdvo v Ukrayini ta Reforma cerkovnogo kalendarya v Ukrayini nbsp Pokloninnya pastuhiv z praznichnogo ryadu ikonostasu II pol XVII st Lvivska obl Drugij den Rizdva nazivavsya kolis Pologom Bogorodici u lemkiv Vimitnim dnem bo togo dnya hodili po hatah choloviki mabut parubki i zamitali za tamteshnyu divchinu za sho distavali vid gospodariv pochesne 25 Z pochatkom Rizdva vzhe mozhna bulo vzhivati skoromne Vlasne do cogo svyata v kozhnomu gospodarstvi kololi svinej shob nagotuvati riznomanitni m yasni stravi Vidtak po poludnyu starshi lyudi zbiralisya v gurti a molod pochinala kolyaduvati u deyakih regionah kolyadniki vodili svoyi vatagi navit naperedodni piznogo svyatvechora Na Pokutti diti jdut kolyaduvati vzhe na Svyatij vechir na Slobozhanshini ta Guculshini u pershij den Rizdva pislya togo yak u cerkvi zakinchitsya Bogosluzhinnya na Zahidnomu Podilli zranku na drugij den svyat 26 Parubki na svyatkuvannya Rizdva zbiralis vatagoyu j virushali kolyaduvati Odnomu z nih nadavali rol mihonoshi inshimi slovami kozi abo zh pastuha Takogo kolyaduvalnika odyagali u vivernutij nazovni kozhuh nadyagali solom yani rogi j vishali nevelikij dzvinochok na shiyu Vatagi hodili z dvoru do dvoru j pitali dozvolu kolyaduvati Pid chas kolyaduvannya kolyadniki hvalili gospodarya gospodinyu yihnih ditej i bazhali shob hata bula bagatoyu shob i v poli bujno i v obori plidno na pasici rijno 27 Regionalni vidminnosti svyatkuvannyared U deyakih miscevostyah Ukrayini krim hlopchachih buli j divochi vatagi Vvazhalosya sho chim bilshe kolyadnikiv vidvidaye oselyu tim shedrishim bude dlya rodini rik Vinshuvalnikiv namagalisya vidpovidno oshedriti Otrimani produkti j groshi molod viddavala na veliki vechornici yaki spravlyali na drugij den svyat Ce buli suto molodizhni rozvagi Vihidnij denred nbsp Krayini v yakih Rizdvo ye derzhavnim svyatom mayut sirij kolir reshta 39 krayin poznacheni korichnevim svitlo korichnevim krayini de Rizdvo ne ye derzhavnim svyatom ale neoficijno vidznachayetsya temno korichnevim krayini de Rizdvo ne svyatkuyetsya Odin vihidnij denred nbsp Portugaliya 25 grudnya nbsp SShA 25 grudnya nbsp Ukrayina 25 grudnya 28 nbsp Kanada 25 grudnya nbsp Virmeniya 6 sichnya 29 nbsp Gruziya 7 sichnya 30 nbsp Serbiya 7 sichnya 30 nbsp Chornogoriya 7 sichnya 30 nbsp Pivnichna Makedoniya 7 sichnya 30 nbsp Kirgizstan 7 sichnya 30 nbsp Rosiya 7 sichnya nbsp Kazahstan 7 sichnya Dva vihidni dnired nbsp Nimechchina 25 grudnya 26 grudnya nbsp Bilorus 25 grudnya 7 sichnya nbsp Moldova 25 grudnya 7 sichnya 31 nbsp Polsha 25 grudnya 26 grudnya nbsp Ispaniya 25 grudnya 26 grudnya nbsp Finlyandiya 25 grudnya 26 grudnya nbsp Velika Britaniya 25 grudnya 26 grudnya nbsp Greciya 25 grudnya 26 grudnya nbsp Ugorshina 25 grudnya 26 grudnya nbsp Italiya 25 grudnya 26 grudnya nbsp Irlandiya 25 grudnya 26 grudnya nbsp Lyuksemburg 25 grudnya 26 grudnya nbsp Niderlandi 25 grudnya 26 grudnya nbsp Shveciya 25 grudnya 26 grudnya Div takozh Den podarunkiv Tri vihidni dnired nbsp Bolgariya 24 grudnya 25 grudnya 26 grudnya nbsp Latviya 24 grudnya 25 grudnya 26 grudnya nbsp Litva 24 grudnya 25 grudnya 26 grudnya nbsp Chehiya 24 grudnya 25 grudnya 26 grudnya nbsp Slovachchina 24 grudnya 25 grudnya 26 grudnya nbsp Daniya 24 grudnya 25 grudnya 26 grudnya nbsp Norvegiya 24 grudnya 25 grudnya 26 grudnya nbsp Estoniya 24 grudnya 25 grudnya 26 grudnyaSuchasne hristiyanske litochislennyared U vsih derzhavah Yevropi ta bilshosti krayin svitu suchasne litochislennya nashoyi eri vklyuchno z XXI stolittyam ta 3 tim tisyacholittyam vedetsya vid Rizdva Hristovogo i poznachayetsya latinskoyu Anno Domini abo skorocheno A D AD Povnistyu fraza zvuchit lat Anno Domini Nostri Iesu Christi v rik Gospoda nashogo Isusa Hrista Za takim litochislennyam nulovogo roku nemaye tomu 1 rik AD novoyi eri jde vidrazu zh pislya 1 roku do Rizdva Hristovogo do novoyi eri V ukrayinskij movi vzhivayetsya vidpovidnik rik Bozhij roku Bozhogo r B Div takozhred Rizdvo v Ukrayini Svyatij vechir Kutya Shopka Vertep Rizdvyana zirka Zvizda Tri cari Diduh Kolyada Komsomolske rizdvo Rizdvyana listivka Rizdvyana bitva na Sichi 1674 Kolyaduvannya Hronologiya Nasha era Anno Domini Vid Rizdva Hristovogo XXI stolittya 3 tye tisyacholittya Rizdvyani superechkiPrimitkired Martindale Cyril Charles 1908 Christmas The Catholic Encyclopedia T 3 New York Robert Appleton Company Gwynne Paul 2011 World Religions in Practice John Wiley amp Sons ISBN 978 1 4443 6005 9 Ramzy John The Glorious Feast of Nativity 7 January 29 Kiahk 25 December Coptic Orthodox Church Network Arhiv originalu za 28 grudnya 2010 Procitovano 17 sichnya 2011 Steinfels Peter 6 sichnya 2007 At Armenian Churches a Distinct Observance Today The New York Times Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 12 chervnya 2018 Agadjanian Alexander 2016 Armenian Christianity Today Identity Politics and Popular Practice Routledge s 113 ISBN 9781317178576 The Armenian Apostolic Church follows the oldest Jerusalem version of Canons of Calendar based on the Julian Calendar and therefore celebrates Christmas and Theophany on the same day January 6 Jansezian Nicole 10 things to do over Christmas in the Holy Land The Jerusalem Post Arhiv originalu za 26 grudnya 2014 Procitovano 26 grudnya 2014 the Armenians in Jerusalem and only in Jerusalem celebrate Christmas on January 19 Teper oficijno Rizdvo v Ukrayini svyatkuvatimut 25 grudnya sho zminitsya 24 Kanal ukr 14 lipnya 2023 Procitovano 19 lipnya 2023 Aust Jerold 2 grudnya 2005 Why Some Christians Don t Celebrate Christmas United Church of God angl Procitovano 23 lipnya 2022 a b Monumenta Germaniae Historia Auctorum Antiquissimorum Berolini 1892 IX Steinmann Andrew When Did Herod the Great Reign Novum Testamentum Volume 51 Number 1 2009 pp 1 29 29 Ormond Edwards Herodian Chronology Palestine Exploration Quarterly 114 1982 29 42 W E Filmer Chronology of the Reign of Herod the Great Journal of Theological Studies ns 17 1966 283 298 Paul Keresztes Imperial Rome and the Christians From Herod the Great to About 200 A D Lanham MD University Press of America 1989 1 43 The Nativity and Herod s Death in Chronos Kairos Christos Nativity and Chronological Studies Presented to Jack Finegan ed Jerry Vardaman and Edwin M Yamauchi Winona Lake IN Eisenbrauns 1989 85 92 Timothy David Barnes The Date of Herod s Death Journal of Theological Studies ns 19 1968 204 19 P M Bernegger Affirmation of Herod s Death in 4 B C Journal of Theological Studies ns 34 1983 526 31 Andrew McGowan How December 25 Became Christmasbiblicalarchaeology org Rizdvo Gospoda Boga i Spasa nashogo Isusa Hrista Korotka istoriya Arhiv originalu za 19 sichnya 2008 Procitovano 6 sichnya 2008 The Chronography of 354 AD Part 8 Consular feasts from the fall of the kings to AD 354 MGH Chronica Minora I 1892 pp 50 61 tertullian org Bajcar Andrij 25 grudnya Rizdvo Hristove za Yulianskim Grigorianskim ta Novoyulianskim kalendaryami https baitsar blogspot com 2016 12 25 html a b v Bajcar Andrij Do diskusiyi pro kalendari foto starih kalendariv riznih rokiv vidannya https baitsar blogspot com 2017 12 normal 0 false false false ru x none x 25 html Z chasom cya data prodovzhuye zmishuvatisya vpered tak sho z 2101 roku Rizdvo za novim stilem potraplyatime na 8 sichnya i t d Calendar Converter Bajcar Andrij 7 sichnya Rizdvo Hristove za Grigorianskim civilnim kalendarem 1 Arhivovano 9 sichnya 2015 u Wayback Machine Epifanij nazvav umovu perenesennya svyatkuvannya Rizdva na 25 grudnya RBK Ukraina ros Procitovano 19 grudnya 2020 Rizdvo 25 grudnya abo 7 sichnya chomu svyatkuyut v rizni dati 24tv ua PCU dozvolila rizdvyani bogosluzhinnya 25 grudnya Ukrayinska pravda ukr Procitovano 18 zhovtnya 2022 Postanovi Arhiyerejskogo Soboru vid 24 travnya 2023 r ukr Pravoslavna cerkva Ukrayini 24 05 2023 Procitovano 24 travnya 2023 Rbc ua Katolicke Rizdvo istoriya ta tradiciyi svyata RBK Ukraina ukr Procitovano 28 lyutogo 2018 Zashishenie 12 glav protiv vostochnyh episkopov chitat skachat svyatitel Kirill Aleksandrijskij azbyka ru ros Procitovano 14 serpnya 2019 ZNTSh XXVII st 45 v Bibliografiyi Bajcar Andrij Obryad kolyaduvannya i Ukrayina 2 Arhivovano 9 sichnya 2015 u Wayback Machine Rizdvo Hristove 7 sichnya Oleksandr Tokar otokar com ua Arhiv originalu za 9 travnya 2016 Procitovano 4 veresnya 2016 VR zminila dati svyat koli teper svyatkuvatimetsya Rizdvo 14 07 2023 sajt UNIAN Bajcar Andrij 7 sichnya Rizdvo Hristove za Grigorianskim civilnim kalendarem 3 Arhivovano 9 sichnya 2015 u Wayback Machine a b v g d Bajcar Andrij 7 sichnya Rizdvo Hristove za Grigorianskim civilnim kalendarem 4 Arhivovano 9 sichnya 2015 u Wayback Machine Moldova zrobila i zahidne Rizdvo oficijnim svyatom 19 12 2013 sajt Radio Svoboda Dzherelared Rizdvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1599 1600 1000 ekz Svyate Pismo Starogo ta Novogo Zavitu Vidavnictvo otciv Vasilian Misioner 2005 Martindale Cyril Charles Christmas The Catholic Encyclopedia Vol 3 New York Robert Appleton Company 1908 Posilannyared Tovkajlo T Rizdvo Hristove Enciklopedichnij slovnik simvoliv kulturi Ukrayini Za zag red V P Kocura O I Potapenka V V Kujbidi 5 e vid Korsun Shevchenkivskij FOP Gavrishenko V M 2015 S 687 688 912 s ISBN 978 966 2464 48 1 Harchishin O Kolyadi spilna spadshina ukrayinciv tak polyakiv Rizdvo Hristove Oleksandr Tokar Koli pravilno svyatkuvati Rizdvo Hristove 25 grudnya chi 7 sichnya tsn ua nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rizdvo Hristove nbsp Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Rizdvo Hristove Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rizdvo Hristove amp oldid 43327531