Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Див також Велика Церква та Церква КонстантинополяНе плутати з Вірменським патріархатом Константинополя Вселенський патрі

Константинопольський патріархат

Константинопольський патріархат
Див. також: Велика Церква та Церква Константинополя
Не плутати з Вірменським патріархатом Константинополя.

Вселенський патріархат (грец. Οἰκουμενικόν Πατριαρχεῖον, трансліт. Oikoumenikón Patriarkhíon; лат. Patriarchatus Oecumenicus), відомий як Гре́ко-правосла́вний патріарха́т (тур. Rum Ortodoks Patrikhanesi, İstanbul Ekümenik Patrikhanesi), також часто згадуваний просто як Константино́польський патріарха́т, або Вселе́нський патріарха́т — у східному православ'ї церква «першого за честю», яка посідає 1-е місце в диптиху автокефальних церков з 16 автокефальних помісних східних православних церков. У грецькій літературі часто йменується Вели́кою це́рквою Христо́вою (ἡ Μεγάλη τοῦ Χριστοῦ Ἐκκλησία). Одна з п'яти стародавніх патріархатів Великої церкви. Використовує у своїй літургії візантійський обряд катаревуса, грецьку мову та новоюліанський календар, вона є частиною Східного християнства. Її очолює Вселенський патріарх Константинополя, наразі Варфоломій I, 270-й архиєпископ Константинополя. Адміністративний центр Патріархату, патріарша резиденція і кафедральний собор святого Георгія, який знаходяться в Фенері (район Стамбула).

Вселенський Патріархат
грец. Οἰκουμενικόν Πατριαρχεῖον
Κωνσταντινουπόλεως
тур. İstanbul Ekümenik Patrikhanesi

image
image
Собор Святої Софії у Стамбулі. Колишня резиденція Константинопольського Патріарха, нині музей.
Патріарший собор Святого Георгія на Фенері
Засновники Апостол Андрій
Дата заснування І століття
Статус автокефальний
У складі Східної православної церкви
Самостійність проголошена 381 від митрополії Гераклея
Самостійність визнана 451
Перший предстоятель Андрій
Чинний предстоятель Варфоломій I (Архондоніс)
Центр Фенер, Стамбул, Туреччина
Кафедральний собор Собор Святого Георгія, Фенер
Резиденція предстоятеля Собор Святого Георгія, Фенер
Основна юрисдикція image Туреччина: схід і центр
image Греція: північний-схід, гора Афон, Додеканес, Крит
Юрисдикція для діаспори Земля
Літургічна мова катаревуса, грецька, англійська, українська, французька, корейська, турецька
Музична традиція візантійська
Церковний календар новоюліанський, юліанський на горі Атос
Єпископів 151
Єпархій 63
Монастирів 20 (США), 32 (гора Атос та Греція), 8 (Австралія)
Парафій ~3200
Ченців і черниць ~1800 (гора Атос)
Вірних ~5,000 в Туреччині
~3,800,000 в Греції
~1,500,000 в діаспорі
~5,305,000 загалом.
Офіційний сайт ec-patr.org/

Завдяки своєму історичному розташуванню як столиці колишньої Східно-Римської (Візантійської) імперії — Константинополь (сучасний Стамбул) та ролі материнської церкви більшості сучасних православних церков, Вселенський патріархат Константинополя посідає особливе почесне місце в православ'ї разом зі Вселенським патріархом, який має статус primus inter pares (перший серед рівних) серед східно-православних предстоятелів і вважається представником та духовним лідером східних православних християн.

Вселенський патріархат сприяє розширенню християнської віри та східно-православної доктрини, а Вселенські патріархи беруть участь в екуменізмі та міжконфесійному діалозі, благодійній діяльності та захисті православних християнських традицій. Найважливішими питаннями політики Вселенського патріархату у XXI столітті є безпека вірян на Близькому Сході, примирення Східної православної та Католицької (Латинської) церков та відновлення роботи Богословської школи в Халкі, яку турецька влада закрила в 1971 році.

Статус серед інших православних церков

Сам патріарх Варфоломій визначає повноваження Константинопольського архиєрея так:

«У нас є привілей бути старшим братом у світовій православній церкві. Константинопольський патріарх представляє у світі Православ’я, є його виразником і несе за нього історичну, канонічну і теологічну відповідальність. Прерогативою Вселенського патріарха є координація роботи світового православ’я, включаючи скликання соборів, а також підтримка міжцерковних і міжконфесійних діалогів, у нього є право арбітра в церковних справах — це право (канон 28) було надано Константинопольському архиєпископу в 451 році на IV Вселенському соборі.

Прот. О. Шмеман так визначав статус КПЦ: «Константинопольська кафедра, — писав в 1923 році митрополит Антоній, — за вченням Христової церкви, викладеному в постановах семи Вселенських соборів… не є одною тільки з церковних провінцій, але мислиться як незмінний елемент повноти Православної церкви, як інстанція, яка пов'язана не тільки зі своїм діоцезом, а й з усією Православною церквою по цілому світові. <…> Заперечувати цю загальновизнану першість Константинополя означає заперечувати багатовікову історію церкви, включаючи й історію Руської церкви, яка навіть ставши автокефальною, ніколи цієї першості не заперечувала. <…> Падіння Імперії не знищило першості Константинопольської кафедри, як і „ви́снаження“ Сходу не скасувало старшинства східних патріархів. І, повторюємо, в епоху навіть свого найвищого „месіанського“ зльоту Російська Церква ніколи не зазіхала на це „первородство“ Сходу і своєї Матері-церкви, яка колись просвітила Русь світлом Христовим. У пам'яті церкви ці зв'язки — не порожній звук, і тільки „безбатченки“ — справжнього духовного спорідненення — здатні забути їх. <…> Єдність церкви, повнота її, цілісно і неподільно перебуває в кожній церкві, в кожному місці розкривається і здійснюється в єдності всіх між собою. А цей вселенський союз вимагає і вселенського центру, вселенського Першоієрарха. І кому як не йому взяти на себе роботу про це об'єднання, свідоцтво про цю єдність, ініціативу лікування хвороб? Такий центр Православна церква завжди мала, має і зараз — у Константинопольській кафедрі».

Історія церкви

Велика церква Христа

Див. також: Історія православної церкви
image
Церква Святої Ірини була собором Вселенського Патріархату Константинополя до того, як Собор Святої Софії був добудований у 360 р.

Християнство в грецькому місті Візантій приніс сам апостол Андрій, який відвідав Візантію, де заснував Престол Візантії в 38 році й призначив єпископом Стахія апостола, який залишався до 54 року. Тому Грецький Вселенський патріархат Константинополя вважає своїм першим єпископом апостола Андрія, від якого подальші священнослужителі мають послідовність через священні таїнства.

У 330 році римський імператор Костянтин Великий переніс свою резиденцію в місто, перейменувавши його в Нова Рома (Νέα Ῥώμη), або «Новий Рим». Відтепер значення церкви там зростало разом із впливом її єпископа.

До переїзду імперської столиці єпископ Візантії перебував під владою митрополита Гераклеї, але з IV століття він зміцнився, аби стати самостійним і навіть здійснювати владу на території всієї теперішньої Греції, Малої Азії, Понту та Тракії. З розвитком ієрархічної структури церкви єпископ Константинополя став називатися екзархом (посада вища за митрополита). Константинополь був визнаний четвертим патріархатом після Антіохії (Антіохійський патріархат), Александрії (Александрійський патріархат) та Риму (Латинська церква). Патріарха зазвичай призначала кафедра Антіохії.

Через важливість положення Константинопольської церкви в центрі Римської імперії у столиці обговорювались справи, пов'язані з різними церквами, що не належать до безпосередньої влади Константинополя, особливо там, де було необхідне втручання імператора. Патріарх, природно, став зв'язком між імператором та єпископами, які їхали до столиці, тим самим встановивши позицію патріарха як такого, що включає єдність усієї церкви, особливо на Сході.

У свою чергу, справами Костантинопольської церкви керував не тільки патріарх, а й синоди, що проводились, включаючи відвідуючих єпископів. Цей всеправославний синод почали називати ἐνδημοῦσα σύνοδος (endemousa synodos, «резидентський синод»). Резидентський синод не тільки керував справами патріархату, але також розглядав питання, що стосуються всієї церкви, а також східної половини старої імперії.

Таким чином, патріарх отримав титул Вселенського, який посилався не на владність єпископа над іншими єпископами, а на позицію патріарха як центру ойкоуменів, «домогосподарства» імперії.

У міру стабілізації та зростання Римської імперії зростав і вплив патріархату на її столицю. Цей вплив закріпився в православному канонічному праві до такої міри, що він був піднесений вище навіть за більш древніх патріархатів: Канон 3 Першого Константинопольського собору (381 р.) стверджував, що єпископ цього міста «матиме почесний примат після єпископа Риму, бо Константинополь — це Новий Рим».

У своєму спірному 28-му Каноні Халкедонський собор у 451 р. визнав розширення меж Константинопольського патріархату та його влади над єпископами єпархій «серед варварів», що по-різному тлумачилося як таке, що стосується або районів за межами Бізантії або негрекам. Результатом собору став розкол з Александрійським патріархатом.

image
Собор Святої Софії був патріаршим собором до 1453 року

У будь-якому випадку, майже тисячу років Константинопольський патріарх очолював церкву в Східно-Римській (Візантійській) імперії та її місіонерську діяльність, яка принесла християнську віру у її візантійському вигляді до багатьох народів на північ від імперських кордонів. Соборна церква Константинополя, собор Святої Софії (Свята Премудрість), була великим центром релігійного життя у східному християнському світі.

Вселенський патріархат почали називати «Великою церквою Христа», і він орієнтиром для церковних справ на Сході, будь то з точки зору церковного управління, відносин з державою чи літургійних питань.

Прерогативи Вселенського патріархату

В історії та в канонічній літературі (тобто канонах церкви та традиційних коментарях до них) Вселенський патріархат отримав певні прерогативи (πρεσβεία, presveía), яких не мають інші автокефальні православні церкви. Не всі ці прерогативи сьогодні є загальновизнаними, хоча всі мають прецеденти в історії та канонічні посилання. Далі наводиться (невичерпний) перелік цих прерогатив та їх орієнтирів:

  • Рівні прерогативи щодо Старого Риму (Канон 28 Четвертого Вселенського собору, Канон 36 Квінісекстського собору);
  • Право слухати апеляції, якщо вони запрошені, щодо суперечок між духовенством (канони 9 і 17 четвертого Вселенського собору);
  • Право висвячувати єпископів на території, що не визначені канонічними межами (Канон 28 Четвертого Вселенського Собору);
  • Право на створення ставропігіальних монастирів навіть на територіях інших патріархатів

Іконоклазмська суперечка

Див. також:

У VIII і IX століттях рух іконоборців викликав серйозні політичні заворушення по всій Імперії. У 726 році імператор Лев III видав указ проти ікон і наказав знищити образ Христа над однією з дверей Халки, що викликало протистояння громадян. Костянтин V скликав церковний собор у 754 році, який засудив поклоніння зображенням, після чого багато скарбів було розбито, спалено або розмальовано зображеннями дерев, птахів або тварин: одне джерело посилається на церкву Пресвятої Богородиці в Блахернах перетворившись на «фруктовий магазин та вольєр». Після смерти свого сина Лева IV в 780 році імператриця Ірена відновила шанування зображень через Другий Нікейський собор в 787 році.

Суперечка з іконоборцями розпочалась знову на початку IX століття, але ще раз була вирішена в 843 році під час регентства імператриці Феодори, яка відновила шанування ікон.

Велика схизма 1054 року

Див. також: Розкол Християнської церкви 1054 та Латинська церква

Відносини між папством і візантійським двором були добрими в роки, що передували 1054 р. Імператор Костянтин IX і папа Лев IX були союзниками за посередництвом лангобардського катепану Італії Аргіра, який провів роки в Константинополі, спочатку як політв'язень.

Патріарх Михайло I Кіруларій наказав написати листа єпископу Трани, в якому він засудив «юдаїстичну» практику Заходу, а саме на використання прісного хліба. Лист повинен був надіслати Іван усім єпископам Заходу, включаючи Папу Римського. Іван негайно передав лист Гумберту з Муаєнмутьє, кардиналу-єпископу Сільви Кандіди, який переклав лист на латинську мову і приніс його Папі Римському, який наказав дати відповідь на кожне звинувачення та захист папської зверхності викласти у відповіді.

Хоча він був імпульсивний, Михайло вирішив зупинити дебати і таким чином спробувати запобігти майбутньому розколу єдиної церкви. Однак Гумберт і папа не пішли на поступки, і першого з легатичними повноваженнями відправили до імперської столиці для вирішення поставлених питань раз і назавжди. Гумберт, Фредерік з Лотарингії та Пітер, архиєпископ Амальфі, прибули в квітні 1054 р. і їх зустріли вороже; вони вирвалися з палацу, залишивши папську відповідь у Михайла, який, у свою чергу, був ще більше розлючений їх діями. Патріарх відмовився визнати їх владу або, практично, їх існування. Коли папа Лев помер 19 квітня 1054 р., повноваження легатів законно припинилися, але вони фактично проігнорували це.

У відповідь на відмову Михайла розглянути актуальні проблеми, легатинська місія вжила крайню міру, зайшовши до церкви Святої Софії під час Божественної літургії та поставивши листа відлучення на вівтар.

Події східно-західного розколу зазвичай датуються актами 1054 року. Однак ці події лише спричинили початок розколу. Повний розкол насправді тоді ще не відбувся, а саме, взаємним відлученням від церкви. Нова Католицька Енциклопедія пише, що легати були обережні, щоб не натякати, що лист відлучення мав на увазі загальне відлучення Візантійської церкви. Лист відлучив від церкви лише Керуларія, Лева Ахридського, та їхніх прихильників. Таким чином, Нова Католицька Енциклопедія стверджує, що суперечка не мала спричинити постійний розкол, як відлучення будь-якого «скромного єпископа». Розкол почав розвиватися, коли всі інші східні патріархи підтримали Церуларія. Згідно з Новою Католицькою Енциклопедією, підтримка Імператора Михайла VI Стратіотикоса спонукала їх підтримати Керуларія. Деякі ставлять під сумнів дійсність документа на тій підставі, що Папа Лев IX помер на той час, і тому повноваження легатів видавати такого листа неясні.

Легати виїхали до Риму через два дні після видачі листа відлучення, залишивши за собою місто поблизу бунтів. Патріарх мав величезну підтримку народу проти імператора, який підтримував легатів на свою шкоду. Щоб вгамувати народний гнів, листа спалили, а легатів піддали анафемі. Однак лише ці легати були піддані анафемі, і в цьому випадку також не було явних вказівок на те, що вся Західна церква піддається анафемі.

У буллі про відлучення від церкви, виданій папіархом Михайлом I Керуларієм папськими легатами, однією з причин, наведених, є нібито вилучення Східними церквами «Filioque» з оригінального Нікейського символу віри. Насправді все було якраз навпаки: Східні церкви нічого не вилучали; саме Західна церква додала цю фразу до Нікейсько-Константинопольського символу віри.

Як пише єпископ Каллістос Вер, «навіть після 1054 р. дружні відносини між Сходом і Заходом продовжувались. Дві частини християнства ще не усвідомлювали великої затоки розмежування між ними. […] Суперечка точилась щодо того, з чим пересічні християни на Сході та Захід значною мірою навіть не знали». Фактично, у наступні століття Папи Римські та Патріархи докладали зусиль, щоб вилікувати розрив між церквами. Однак низка факторів та історично-політичних подій сприяли розширенню поділу, що призвело до повного розколу та припинення євхаристійного спілкування між церквами.

Падіння Константинополя в 1204 році та заслання в Нікею

Див. також: Осада та падіння Константинополя через хрестоносців
image
Собор Святої Софії в Нікеї

Четвертий хрестовий похід в обмін на обіцяні кошти мав на меті допомогти поваленому імператору Олексію IV повернути собі трон. Зайнявши Константинополь, повернувши на престол Олексія IV, повстання проти Алексія IV та вбивство залишили хрестоносців без коштів. 12 квітня 1204 р. хрестоносці три дні жорстоко розграбували Константинополь, під час якого багато античних та середньовічних римських та грецьких творів були або викрадені, або знищені. Незважаючи на свої клятви та загрозу відлучення від церкви, хрестоносці безжально і систематично знищували священні міські святилища, руйнуючи, осквернюючи чи викрадаючи все, на що вони могли покласти руку; нічого не пощадили. Говорили, що загальна сума, викрадена з Константинополя, становила близько 900 000 срібних марок. Венеційці отримали 150 000 срібних марок, що належало до них, тоді як хрестоносці отримали 50 000 срібних марок. Ще 100 000 срібних марок розподілили порівну між хрестоносцями та венеційцями. Решта 500 000 срібних марок таємно зберігали багато лицарів-хрестоносців.

Нікета Хоніат яскраво розповідає про розграбування Константинополя франкськими та венеційськими хрестоносцями четвертого хрестового походу:

Латинський солдат піддав найбільше місто Європи невимовному знищенню. Протягом трьох днів вони вбивали, ґвалтували, грабували та знищували в масштабі, який навіть давні вандали та готи вважали б неймовірним. Константинополь став справжнім музеєм античного та візантійського мистецтва, емпорією такого неймовірного багатства, що латиняни були вражені багатством, яке вони знайшли. Хоча венеційці високо цінували мистецтво, яке вони відкрили (вони самі були напіввізантійцями) і врятували більшу частину його, французи та інші знищували без розбору, зупиняючись, щоб освіжитися вином, порушенням монахинь та вбивствами православних священнослужителів. Хрестоносці виявили ненависть до греків найбільш вражаюче під час осквернення найбільшої церкви в загальновизнаному християнстві. Вони розбили срібний іконостас, ікони та священні книги собору Святої Софії, а на патріаршому престолі посадили повію, яка співала грубі пісні, коли вони пили вино зі святих посудин церкви. Відчуження Сходу і Заходу, яке тривало протягом століть, завершилось жахливою різаниною, яка супроводжувала завоювання Константинополя. Греки були впевнені, що навіть турки, якби вони захопили місто, не були б такими жорстокими, як латинські християни. Поразка Візантії, яка вже була у стані занепаду, прискорила політичне виродження, так що з часом Візантія стала легкою здобиччю турків. Таким чином, хрестовий рух призвів, зрештою, до перемоги ісламу, результату, який, звичайно, був прямо протилежним його початковому наміру.

У цю епоху латинсько-константинопольські відносини були на найнижчій точці, і помста під час різанини греків латинянами зробить розірвані зв'язки з Великого схизми постійними — поділивши християнство на рівень, який не був би бачений до протестантської Реформації.

Коли Папа Інокентій III дізнався про те, що накоїли хрестоносці, він був сповнений сорому і докорив хрестоносців.

Тим часом була створена Константинопольська Латинська імперія, а візантійські біженці заснували власні держави-спадкоємці, найвизначнішими з яких були Нікейська імперія за часів Феодора Ласкаріса (родича Олексія III), Трапезундська імперія і Епірський деспотат.

Нове місце перебування Вселенського Патріархату Константинополя було встановлено в місті Нікея до 1261 року, коли Константинополь був відвойований у латинян візантійським імператором Михайлом VIII Палеологом.

Падіння Константинополя в 1453 році й османський період

Див. також: Падіння Константинополя та Флорентійська унія

На рубежі XIV і XV століть Візантійська імперія все більше відчувала загрозу зі сторони османів. Візантійський імператор Іоанн VIII Палеолог разом зі східним духовенством, що його підтримувало вирішив піти на унію з Католицькою церквою, адже бачив у церковному союзі можливість військової допомоги від заходу. Хоча були між грецькими ієрархами й такі, що хотіли унії з релігійних мотивів (патріарх Йосиф II, архиєпископ Віссаріон й інші). Після повернення до Константинополя багато грецьких єпископів, які погодилися на унію у Флоренції, відмовилися від неї, заявивши, що їх насильно примусили до угоди з латинянами. Грецьке духовенство і народ, дізнавшись про унію були шоковані; уніатів вважали за єретиків. Навколо Марка Ефеського згрупувалися всі захисники православ'я і колишній прихильник унії Геннадій Схоларій, який прийняв чернецтво під ім'ям Геннадія. Він вивісив на дверях своєї келії анафему за адресою латинян і погрожував прихильникам унії. Визначним діячем Флорентійської унії також був київський митрополит Ісидор, який на Ферраро-Флорентійському соборі представляв Церкву Руси.

Патріархи Александрійський, Антиохійський та Єрусалимський скликали у 1443 році в Єрусалимі собор на якому виголосили відлучення всіх прихильників унії. Повторне засудження східними патріархами Флорентійської унії відбулося в 1450 р. на соборі в Константинополі, на цьому ж соборі був позбавлений влади уніат Григорій III (патріарх Константинопольський) і зведений на патріарший престол православний Атанасій.

Коли у 1453 р. Константинополь був узятий турками-османами, про Флорентійську унію перестали згадувати взагалі. Сподівана військова допомога Заходу проти османів не була дана, і тому Флорентійська унія у Візантії не мала успіхів. Рішення Флорентійського собору не змогли об'єднати Західну і Східну церкви.

image
Патріарх Геннадій з Мегмедом II Завойовником (Фатіхом)

Відповідно до традиційного на той час звичаю, султан Мехмед II дозволив своїм військам та його оточенню три повних дні нестримного грабежу міста незабаром після того, як воно було захоплене. Після проходження трьох днів він вимагав для себе весь його вміст. Однак до кінця першого дня він проголосив, що мародерство має припинитися, оскільки він відчував глибокий смуток, коли відвідував пограбоване та поневолене місто. Собор Святої Софії не був звільнений від грабежу та грабунку і, зокрема, став його центром, оскільки загарбники вважали, що в ньому містяться найбільші скарби та цінності міста. Незабаром після того, як захист стін Константинополя впав, і османські війська переможно увійшли до міста, грабіжники та мародери пробралися до собору Святої Софії та збили його двері.

Протягом усього періоду облоги Константинополя, захоплені міста брали участь у Божественній Літургії та Молитві Годин у Софійському соборі, і церква створила сховище та притулок для багатьох з тих, хто не зміг внести свій внесок до оборони міста, до складу якої входили жінки, діти, люди похилого віку, хворі та поранені. Потрапивши в пастку в церкві, багато згромаджених людей і ще більше біженців всередині стали військовою здобиччю. Будівля була осквернена та розграбована, а безпомічні мешканці, які шукали притулку в церкві, потрапляли в рабство. Хоча більшість людей похилого віку та немічних / поранених та хворих було вбито, а решта (переважно чоловіки-підлітки та хлопці) були прикуті і продані в рабство.

Жінки Константинополя також постраждали від зґвалтування з боку османських військ. За словами Барбаро, «протягом усього дня турки велике різання християн через місто». За словами історика Філіпа Манселя, мали місце широкомасштабні переслідування цивільних жителів міста, в результаті яких відбулися тисячі вбивств і зґвалтувань, а 30 000 мирних жителів були поневолені або примусово депортовані. Джордж Сфранцес говорив, що османи ґвалтували як і жінок, так і чоловіків всередині Святої Софії.

Після того, як Константинополь був захоплений турками-османами в 1453 році, Патріархат почав піклуватися про всіх православних, які мешкають в Османській імперії. Мехмед II призначив Геннадія II патріархом у 1454 р. духовним лідером, а також етнархом або, по-турецьки, міллетом усіх православних християн в Імперії, незалежно від етнічного походження; не тільки греки, але й болгари, серби, албанці, волохи, молдавани, хорвати, сирійці, православні араби, грузини та лази потрапляли під духовну, адміністративну, податкову, культурну та юридичну юрисдикцію Вселенського Патріархату. Деякі інші патріархи приїжджали в різні пункти, щоб постійно жити в Константинополі та функціонувати як частина місцевого церковного уряду. Ця ситуація, на думку деяких сходознавців та істориків, свідчить про Pax Ottomana (або Pax Ottomanica, буквально «Османський мир»).

image
Зображення з Ватиканського кодексу 1162 р., яке, як вважається, є зображенням церкви Святих Апостолів, першого місця патріархату в османській добі

Церква Московії, яка впродовж століть була частиною Київської митрополії в складі Вселенського патріархату, оголосила про свою незалежність у 1448 році незадовго до падіння Константинополя. З 1448 р. Церква Московії стала функціонувати самостійно. Протягом десятиліть після падіння Константинополя до Мехмеда II Османської імперії 29 травня 1453 року деякі висували Москву як «Третій Рим», або «Новий Рим».

У 1589 році, 141 рік потому, Вселенському патріархату довелося визнати незалежність церкви Московії, оголосивши її Московським патріархатом, визначивши московського єпископа п'ятим в диптиху автокефальних церков після древніх патріархатів. У ті часи Константинопольська церква переживала період негараздів і фінансових труднощів. Новий патріарх Ієремія II незабаром після обрання вирушив у московитські землі за грошима. 11 липня 1588 року він прибув до Москви, де його зустрічали з великими почестями і розмістили на Рязанському подвір'ї. Через 5 днів Єремію прийняли в себе цар Федір Іванович і цариця Ірина. Вони обдарували грецького ієрарха сріблом, грошима, соболями. Єремія передав царю і цариці привезені в Москву святині, в тому числі частину мощей імператора Костянтина. Після урочистого прийому відбулися переговори Єремії з Борисом Годуновим. Тут з'ясувалося, що Єремія не готовий обговорювати домовленості 1586 р. російського уряду з Антіохійським патріархом Йоакимом про заснування Московського патріархату і приїхав тільки «заради милостині на церковні будови». Константинопольський патріарх наполягав, що без соборного обговорення він таке важливе питання вирішувати не може. Опинившись фактично під домашнім арештом на Рязанському подвір'ї, Єремія пішов на поступки, запропонувавши Москві обмежену автокефалію. При цьому необхідно було поминати Константинопольського патріарха за богослужінням і отримувати від нього освячене миро.

Однак Єремія продовжив пошуки компромісу: він був готовий сам, втомившись від нескінченних негараздів в Константинополі, залишитися патріархом в Московії. Московська сторона запропонувала Єремії в такому випадку резиденцію у Володимирі на Клязьмі, а у Москві при государі залишиться митрополит Іов. Єремія погоджувався стати московським патріархом тільки за умови якщо його кафедра буде перебувати в столиці. Переговори Годунова з Єремією тривали майже пів року. У середині січня 1589 р. Єремія дав обіцянку поставити в Московії патріарха з московитів і благословити подальше поставлення патріархів Московії собором московитських архиєреїв; цар же повинен був відпустити його в Константинополь. Московський патріархат став найбільшою зі східних православних церков у світі.

У міру ослаблення османського панування різні частини православної церкви, що перебували під безпосереднім впливом Вселенського патріархату, стали незалежними. Спочатку ці церкви зазвичай оголошували свою незалежність без загального схвалення, яке настало після того, як Константинополь дав своє благословення. Швидкість, з якою ці нові автокефальні («самоглаві») церкви почали збільшуватися в XIX столітті, особливо за часів незалежності Греції.

У 1833 р. Церква Греції оголосила про свою автокефалію, яку згодом визнав патріархат у 1850 р. У 1865 р. Румунська православна церква проти протестів Константинополя проголосила свою незалежність, яка була визнана в 1885 р. За рік до автокефалії Греції була самопроголошена, Сербська православна церква була визнана автокефальною місцевим світським урядом, але Константинополь відмовляв у визнанні до 1879 року. У 1860 році болгари фактично відокремилися від Вселенського патріархату; в 1870 р. болгарська церква була політично визнана автономною під назвою Болгарський екзархат, але лише в 1945 р. вона була визнана Вселенським патріархатом як Болгарська православна церква. У 1922 році Автокефальна православна церква Албанії оголосила свою автокефалію, але її було визнано лише 1937 році.

На додаток до цих церков, територія яких була узгоджена усіма під юрисдикцією Константинополя, Вселенський патріархат має ще кілька спірних автономних церков, включаючи Фінляндську православну церкву та Естонську апостольсько-православну церкву в 1923 р., які перебувають у його складі. Спірними свого часу були такого надані Вселенським патріархатом автокефалії, наприклад Польська автокефальна православна церква в 1924 р. і Православна церква Чеських земель і Словаччини в 1998 р. через, що диптих Вселенсього патріархату Константинополя та Московсього патріархату є різними. Більшість цих суперечок є результатом експансії Російської імперії, яка часто включала підкорення православних церков на завойованих землях Московському патріархату. Через це Московський патріархат часто заперечує роль Вселенського патріарха як головного представника та духовного лідера східних православних християн світу, посилаючись на те, що він представляє чисельну найбільшу православну громаду.

Церковні будівлі в османських містах

image
Ворота Святого Петра в Патріархаті. У 1821 році патріарх Григорій V три дні залишався повішеним у халатах у своєму архітраві, оскільки Махмуд II звинуватив його у нездатності придушити грецьку війну за незалежність. Ворота з тих пір не були відчинені.

Будучи правлячою установою, Османська імперія запровадила положення про те, як будуватимуться міста (гарантії якості) та як повинна формуватися архітектура (структурна цілісність, соціальні потреби тощо). Введені спеціальні обмеження щодо будівництва, оновлення, розмір та використання дзвонів у церквах. Наприклад, у місті церква не повинна бути більшою за розміром, ніж найбільша мечеть. Деякі церкви були зруйновані (наприклад, церква святих апостолів), багато перетворено на мечеті (серед них собор Святої Софії та Хори в Константинополі, а також Ротонда і Базиліка святого Дмитрія у Салоніках) або служили для інших цілей (наприклад, церква святої Ірини в Константинополі, яка стала озброєнням яничарів, і мечеть Гюля (Ая Теодосія або Христос Евґерґет), також Константинополі, який після завоювання деякий час служив для морського верфі). Такі правила спочатку були дуже суворими, однак з часом вони почали все більше і більше нехтувались, у XIX столітті в Стамбулі стався справжній будівельний бум православних церков, багато серед них мали високі дзвіниці та цегляні куполи, обидва з яких раніше були суворо заборонені.

Патріархат при світській Турецькій Республіці

image
Зовнішній вигляд Патріаршої базиліки Святого Георгія, розташованої в районі Фенер в Стамбулі. Фасад датований серединою XIX століття і демонструє неокласичний вплив.
image
Богословська школа Халки на вершині Пагорба Надії

З 1586 р. Вселенський патріархат має штаб-квартиру у відносно скромній церкві Святого Георгія в районі Фенер у Стамбулі, Турецькій Республіці. Через законодавчі обмеження, накладені на релігійні організації в Турецькій Республіці, Вселенський патріархат не має статусу юридичної особи.

Нинішня територія Патріархату значно зменшена від тієї, що була. На даний час його канонічна територія включає більшу частину сучасної Туреччини, північно-східну Грецію та Афон, Додеканес та Крит. Трактуючи Халкедонський канон 28, Константинополь також претендує на юрисдикцію над усіма територіями, що лежать за межами канонічно визначених територій інших православних церков, що містить всю Західну півкулю, Океанію, Сполучене Королівство, Західну Європу, Південно-Східну Азію. Цю претензію оскаржують інші автокефальні церкви з єпархіями в цих районах, а також уряд Туреччини. (див. Турецька православна церква)

Православна присутність у самій Туреччині невелика; однак більшість православних у Північній Америці (близько двох третин) перебувають під Вселенським патріархатом, головним чином у Грецькій православній архиєпархії Америки. Патріархат також має більшість у Сполученому Королівстві. Крім того, албанська, українська юрисдикції в Америці також є частиною Патріархату.

Більша частина фінансування Патріархату надходить не безпосередньо від церков, що входять до нього, а від уряду Греції, завдяки домовленості, згідно з якою Патріархат передав свою власність Греції. В обмін на це працівники, зокрема духовенство Патріархату отримують винагороду від грецького уряду. Грецька православна архиєпархія Америки надає значну підтримку у вигляді щорічного внеску, відомого як лоджія. Також серед її установ, зокрема американського Товариства греко-православних дам філоптохосів та архонтів Вселенського патріархату, є важливі миряни, що роблять великі пожертви на утримання Патріархату. Своєю чергою, їм надаються почесні звання, які колись належали членам патріаршого апарату в минулі століття.

Патріархат виступає посередником між православними церквами, а також у відносинах з іншими християнами та релігіями. Ця роль іноді вводить Патріархат у конфлікт з іншими православними церквами, оскільки його роль у церкві обговорюється. Питання зосереджується навколо того, чи Вселенський патріархат Константинополя просто найбільше шанований серед православних церков, чи він має якийсь реальний авторитет чи прерогативи (πρεσβεία, presveía), які відрізняються від інших автокефальних церков. Ця суперечка часто виникає між Фенерем та Москвою, найбільшою за чисельністю населення східною православною церквою, особливо, як це висловлено в теорії Третього Риму, яка ставить Москву на місце Константинополя як центру світового православ'я. Такі суперечки іноді призводять до тимчасових перерв у євхаристійному спілкуванні, хоча зазвичай не дуже довгих.

Відносини між Вселенським патріархатом Константинополя та Османською імперією часто були вельми гіркими. У світській Турецькій Республіці напруга все ще існує. Туреччина згідно із законом вимагає, щоб Патріарх був громадянином Туреччини за народженням, яким були всі Вселенські патріархи з 1923 року — усі етнічні греки від незначної та постійно зменшуваної грецької меншини Туреччини, що спричиняє дефіцит священників та, як наслідок, потенційних кандидатів на посаду Вселенського патріарха. Експропріація державою церковного майна та закриття православної богословської семінарії Халках також є труднощами, з якими стикається Вселенський патріархат Константинополя.

image
Карта грецьких православних митрополій в Малій Азії бл. 1880 рік

У результаті вигнання православного населення з Анатолії (1922), грецьке православне населення Малої Азії зникло. До кінця 1920-х років турецький уряд закрив усі православні митрополії Малої Азії, і позбавлені своїх єпархій митрополити або виїхали до Греції, або проживали в якості титулярних ієрархів в будівлях патріархії, створюючи для неї серйозні економічні труднощі. Але навіть після того, як грецькі біженці з Малої Азії розселилися по всьому світу, Вселенський патріархат Константинополя продовжував вважати їх своєю паствою. Більш того, починаючи з патріарха Мелетія (Метаксакіс) Вселенський патріархат заявляє про канонічну належність йому всієї православної діаспори, тобто осіб православного віросповідання, які проживають за межами юрисдикції помісних православних церков, — посилаючись на 9-е, 17-е і 28-е правила Халкедонського собору. Подібні претензії не зізнаються негрецькими помісними православними церквами (крім Православної церкви України та Автокефальної православної церкви Албанії) і служать каменем спотикання і предметом суперечок у взаєминах з іншими автокефальними церквами. У 1964 році в Єрусалимі відбулася зустріч між патріархом Атінагором і римським папою Павлом VI, в результаті якої взаємні анафеми були зняті і в 1965 році було підписано Спільну Декларацію.

У 1954 році відбувся погром патріархату. У 1955 році громили всю громаду православних греків у Стамбулі. У 1994 році було підкладано вибуховий пристрій в храм святого Георгія. 3 грудня 1996 року у храмі святого Георгія вибухнула бомба. У серпні 1971 року, Туреччина закрила богословську школу на острові Халка. У листопаді 1998 року піклувальна рада цієї школи була розпущена. У результаті предстоятель церкви патріарх Варфоломій (Арходоніс) неодноразово заявляв громадськості, що починаючи з 1992 року Туреччина веде психологічну війну проти Вселенського патріархату Константинополя.

З 1991 року предстоятель церкви — Святіший архиєпископ Константинополя — Нового Риму і Вселенський патріарх Варфоломій I.

У лютому 2008 року в керівництві Патріархату відбулися значні зміни, що спостерігачами було розцінено як посилення позицій патріарха Варфоломія.

У 2010 і 2015 роках, у відповідь на заклик патріарха Варфоломія про збільшення числа кліриків Патріархату, які мають турецьке громадянство, що дозволяло б їм брати участь у виборах патріарха, кілька десятків архиєреїв та інших високопоставлених кліриків, які не мали громадянства Туреччини, отримало його.

У 2016 і 2018 роках Патріархат — вперше після 1922 року — справив заміщення скасованих кафедр в Анатолії, обравши Варфоломія (Самараса) митрополитом Смирнським і Єремію (Каллійоргіса) — митрополитом Анкарським відповідно.

31 серпня зранку о 10:00 біля церкви Святого Георгія, офіційної резиденції Вселенського патріарха Варфоломія близько 50 українців просили надати автокефалію УПЦ і помолилися за неї. Після цього відбулася зустріч патріархів: Кирила і Варфоломія І. Патріарх Кирил заявив що зустріч пройшла в «братерській атмосфері». По завершенню зустрічі представник Константинопольського патріарха Варфоломія Еммануїл запевнив, що зустріч з російським патріархом не вплинула на рішення Варфоломія щодо автокефалії української церкви.

Того ж дня Константинопольський патріарх Варфоломій повідомив московському патріарху Кирилу про імплементацію рішення про автокефалію в Україні.

image Константинопольська церква сильна і у неї є можливості по всьому світу. Вселенський патріархат з його довгим життям і досвідом — перша церква в православній родині, він відіграє особливу роль. Тому рішення іноді виходять звідси. Головне питання, яке обговорювалося, — питання ситуації в Україні. Ви знаєте, що там розкол, що триває більше 25 років. Вселенський Патріархат вирішив використовувати всі шляхи, щоб вирішити питання надання автокефалії Українській православній церкві. Рішення було ухвалено в квітні. І ми імплементуємо це рішення. Про це було повідомлено Патріарху Кирилу під час його візиту image

— митрополит Емануїл,

image
Усередині храму святого Георгія в Фенері

Після того, як глава РПЦ Кирило (Гундяєв) «дістав кадилом» від вселенського патріарха Варфоломія, у нього сталася «дика істерика», вважає російський публіцист, атеїст Олександр Невзоров. Так він прокоментував процес надання автокефалії православній церкві в Україні. На відкритті Архиєрейського собору Константинопольської церкви 1 вересня у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій прочитав доповідь, у якій зазначив що: «Москва впродовж багатьох століть розпоряджалася Київською митрополією, православною церквою в Україні, без відома Константинополя». На Архиєрейському соборі Константинопольської церкви у Стамбулі 2 вересня єпископи ухвалили що «Константинопольський патріархат може надавати автокефалію без будь-яких узгоджень».

У вересні 2018 року Вселенський патріархат після початку Надання автокефалії Українській православній церкві повідомив, що ніколи не визнавав анафеми, яка була накладена на українського гетьмана Івана Мазепу Московським патріархатом.

У вересні 2018 священний Синод Вселенського патріархату Константинополя дозволив другий шлюб для священників. Дозвіл не поширюється на тих, хто покидає своїх дружин і бажає одружуватися з іншою жінкою. Підкреслюється, що кожен випадок буде розглядатися окремо Священним Синодом Вселенського Патріархату Константинополя.

9–11 жовтня 2018 року відбувся синод Вселенського патріархату Константинополя, на якому було ухвалено кілька рішень:

15 жовтня 2018 року було проведено синод Московського патріархату в Мінську, який вдруге в історії відбувся за межами Росії. (Перший відбувся 26.07.2012 в Києві). Засідання синоду відбулося в приміщенні Мінської єпархії. Прес-секретар патріарха Кирила священник Олександр Волков заявив що синод Московського патріархату готує «адекватну та жорстку» відповідь на рішення Вселенського патріархату надати Томос про автокефалію. На засіданні Синод Російської православної церкви вирішив розірвати євхаристійне спілкування з Вселенським патріархатом, почавши Мінську схизму:

image Відтепер і надалі до відмови Константинопольського Патріархату від прийнятих ним антиканонічних рішень для всіх священнослужителів Російської православної церкви неможливо співслужіння з кліриками Константинопольської церкви, а для мирян — участь в Таїнствах, що здійснюються в її храмах. image

20 жовтня 2018 року офіційне керівництво Московського патріархату оголосило, що вважає Вселенського патріарха Варфоломія «розкольником». 23 жовтня Патріарх Єрусалимський Феофіл ІІІ звернувся до Вселенського патріарха Варфоломія з листом щодо допомоги його церкві, тим самим давши чітко зрозуміти, яку сторону займає церква Єрусалиму в подіях у православному світі. Під час поширення коронавірусу в 2020 році Вселенський патріарх пожертвував Греції 50 000 та Туреччині 42 000 євро на боротьбу з ним.

Відносини з Православною церквою України
Див. також: Київська митрополія, Анексія Київської митрополії Московським патріархатом та Московсько-Константинопольська схизма (2018)
image
Трон Вселенського патріарха

Після хрещення Русі у 988 р. св. рівноапостольним князем Володимиром, відповідно до всіх церковних правил та канонів, під зверхністю Вселенського патріархату Константинополя постала Київська митрополія. Після розпаду Києво-Руської держави на окремі князівства та монголо-татарської навали Київські митрополити (які в більшості своїй були греками-чужинцями) перенесли свою кафедру спочатку до Сараю потім до Володимира на Клязьмі, а згодом до Москви. При цьому вони зберегли за собою титул Київських митрополитів. Спричинилося до цього не стільки «спустошення» Києва ордами хана Батия, скільки ті пільги, які давали церкві азійські завойовники, та прагнення чинити опір зміцненню Галицького князівства (з його європейською орієнтацією) й утворенню Києво-Галицької митрополії, яка реально мала всі підстави перетворитися на духовний осередок тодішньої Руси-України.

Відзначимо, що православні українці та білоруси в складі Великого князівства Литовського звільнилися від монгольського панування вже у XIV ст., в той час як Московське князівство перебувало в «союзі» з ординцями до кінця XV ст., успадкувавши від них деспотично-самодержавницький устрій влади. Перебуваючи у складі Литовської держави, українці відновили свою прадавню Київську митрополію. Але й московські ієрархи продовжували називати себе «Київськими» митрополитами, фактично ніякого відношення до Києва не маючи.

Скориставшись складною ситуацією, в якій опинився Константинополь під ударами турків-османів, 15 грудня 1448 р., Москва позбавила сану канонічно поставленого митрополита Ісидора і самочинно, без згоди Вселенського патріарха, оголосила про свою церковну автокефалію, обравши свого власного митрополита з титулом «Московського». Цей вчинок пояснили буцім-то «відпадінням» греків від справжнього православ'я в унію з католицьким Римом, яка була проголошена на Ферраро-Флорентійському соборі 1438–1439 рр. За це самочинство Вселенський патріархат Константинополя наклав на церкву Московіх відлучення, яке не скасоване й дотепер. Відомо, що Флорентійська унія проіснувала лише 10 років і була скасована, і в Константинопольській церкві знов було відновлено православ'я.

До Вселенського патріархату Константинополя у різні часи належали:

Вселенський патріархат Константинополя вважає своєю канонічною територією територію Київської митрополії у межах до 1686 року, тобто, щонайменше, Україну і Білорусь. Вселенський патріархат Константинополя визнає канонічну територію Московського патріархату лише в межах 1686 року, тобто до приєднання до нього Київської митрополії, а також про те, що саме це приєднання було здійснене «без згоди і затвердження Святого і Священного Синоду Великої церкви Христової», себто Вселенського патріархату Константинополя, у юрисдикції якого Київська митрополія в той час перебувала.

З початком української революції 1917 року у Києві була скликана Всеукраїнська церковна рада, яка ставила за мету створення Української автокефальної православної церкви. Головою ВПЦР був обраний архиєпископ Олексій (Дородніцин). Він підтримував ідею апеляції до арбітражу Константинополя при врегулюванні питання статусу православної церкви в Україні. Однак, 19 січня робота Собору перервалася наступом більшовиків.

Вселенський патріархат Константинополя двічі своїм соборним рішенням засудив підпорядкування Московській церкві Київської митрополії як неканонічне. 1688 року константинопольського патріарха було позбавлено патріаршої кафедри собором архиєреїв, які побачили в діях патріарха симонію — продаж за гроші «духовних дарованій» (Діонісій отримав 120 соболів та дві сотні золотих за протиканонічне відступлення найбільшої митрополії Вселенського патріархату Константинополя). У 1924 році вселенський патріарх Григорій VII видав томос (декрет) з нагоди визнання автокефалії тих єпархій давньої Київської митрополії, які після Першої світової війни опинилися в складі Польської Республіки.

Українська православна церква Київського патріархату і Українська автокефальна православна церква, незважаючи на розбіжності у багатьох питаннях, постійно вели перемовини з Константинополем щодо автокефалії та офіційного визнання. Найближче до визнання була УПЦ КП у 2008 році, коли за сприяння президента Віктора Ющенка вона ледь не отримала визнання.

2015 року після смерті предстоятеля УАПЦ митрополита Мефодія, в Тернополі був оприлюднений його Духовний Заповіт, в якому наголошується на продовженні довголітнього курсу УАПЦ на встановлення співпричастя зі Вселенським Патріархатом та діалогу з єпископатом УПЦ Київського Патріархату та україноцентричною частиною єпископату УПЦ МП на чолі з митрополитом Олександром (Драбинком) про об'єднання в єдину помісну та канонічно визнану Вселенським Православ'ям Православну церкву, але не приймати рішень щодо поєднання з іншими православними юрисдикціями в Україні без канонічного благословення Вселенського патріарха Варфоломія.

Напередодні Всеправославного собору 16 червня 2016 року Верховною Радою України була прийнята постанова № 1422-VIII «Про Звернення Верховної Ради України до Його Всесвятості Варфоломія, Архиєпископа Константинополя і Нового Риму, Вселенського Патріарха щодо надання автокефалії Православній церкві в Україні». В цьому зверненні ВРУ просила Вселенського Патріарха:

  • визнати нечинним акт 1686 року як такий, що був ухвалений з порушенням священних канонів Православної церкви;
  • взяти участь у подоланні наслідків церковного поділу шляхом скликання під егідою Вселенського Патріархату Всеукраїнського об'єднавчого собору з метою вирішення всіх суперечливих питань та об'єднання Українського православ'я;
  • видати Томос про автокефалію Православної церкви в Україні.

У 2016 році річні загальні збори Світового конґресу українців ухвалили рішення і офіційне звернення до Вселенського святійшого патріарха щодо надання автокефалії українській православній церкві. Від того моменту почався активний діалог, президент Світового конгресу українців Євген Чолій кілька разів навідувався до Стамбула з офіційним візитом до Вселенського патріарха.

19 листопада 2016 Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зустрічався із Всесвятійшим Патріархом Варфоломієм, який високо оцінив Звернення Верховної Ради до нього від 16 червня 2016 року. Це Парламентське звернення після тривалого часу дало поштовх до розгляду Вселенською Патріархією питання Автокефалії Православної церкви в Україні.

9 квітня 2018 року Президент України Петро Порошенко відбув до Стамбула, де зустрічався зі Вселенським патріархом Варфоломієм і з членами Святого і Священного Синоду.

17 квітня 2018 року Порошенко в Києві провів зустріч з головами фракцій у Верховній Раді України і закликав їх підтримати Звернення до Варфоломія І про надання українській церкві Томосу про автокефалію:

Я, як Президент, прийняв рішення звернутися до Вселенського Патріарха з проханням щодо надання Томосу про Помісну автокефальну церкву. І просив би вас, шановні колеги, бо є речі, які нас точно всіх об'єднують, щоби Парламент підтримав це звернення і зробив це якомога швидше.
Початково очікувалося, що наступне засідання Синоду КПЦ відбудеться до 28 липня 2018 року, до 1030-ї річниці хрещення Русі-України, на день пам'яті великого князя Володимира.

19 квітня Верховна Рада України прийняла за № 2410-VIII постанову про підтримку звернення Президента України до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православної церкви в Україні. Того ж дня цю постанову підписав Голова Верховної Ради України. 20 квітня Заступник голови президентської адміністрації Ростислав Павленко вилетів до Стамбула для передачі Вселенському Патріарху Варфоломію звернення про надання Томосу про автокефалію Православної церкви в Україні.

19–20 квітня 2018 року відбулося засідання Священного синоду Вселенського Патріархату з приводу українського питання. За результатами Синоду 22 квітня опубліковано комюніке:

image Комюніке Святого і Священного Синоду

Святий і Священний Синод під головуванням Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія завершив своє чергове засідання, яке відбулося з четверга, 19 квітня, на п'ятницю, 20 квітня. Всі питання порядку денного були розглянуті та обговорені, та прийняті відповідні рішення.

Відповідно до Божественних і Священних Канонів, а також вікового церковного порядку і Святого Передання, Вселенський Патріархат зацікавлений в збереженні всеправославної єдності та піклується про Православні церкви у всьому світі, особливо українського православного народу, який отримав спасительну християнську віру і святе хрещення від Константинополя. Таким чином, як його істинна Церква-матір, він розглянув питання, що стосуються церковної ситуації в Україні, як це було зроблено на попередніх синодальних засіданнях, і, прийнявши від церковної і цивільної влад, які представляють мільйони українських православних християн, звернення, що прохає про надання автокефалії, вирішив тісно спілкуватися та узгодитися зі своїми сестринськими Православними церквами щодо цього питання.

Оригінальний текст (англ.)
Communique of the Holy and Sacred Synod

The Holy and Sacred Synod, under the chairmanship of His All-Holiness Ecumenical Patriarch Bartholomew, concluded its regular session, which took place between Thursday, April 19th, and Friday, April 20th. All the items on the agenda were reviewed and discussed and the appropriate decisions were made.

In accordance with the Divine and Sacred Canons, as well as century-old ecclesiastical order and Holy Tradition, the Ecumenical Patriarchate concerns itself with the preservation of Pan-Orthodox unity and the care for the Orthodox Churches throughout the world—especially of the Ukrainian Orthodox Nation that has received the salvific Christian faith and holy baptism from Constantinople. Thus, as its true Mother Church, it examined matters pertaining to the ecclesiastical situation in Ukraine, as done in previous synodal sessions, and having received from ecclesiastical and civil authorities—representing millions of Ukrainian Orthodox Christians—a petition that requests the bestowal of autocephaly, decided to closely communicate and coordinate with its sister Orthodox Churches concerning this matter.

At the Ecumenical Patriarchate, the 22nd of April, 2018.

From the Chief Secretariat.
 image

На відкритті Архиєрейського собору Константинопольської церкви 1 вересня у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій прочитав доповідь, у якій зазначив що: «Москва впродовж багатьох століть розпоряджалася Київською митрополією, православною церквою в Україні, без відома Константинополя». На Архиєрейському соборі Константинопольської церкви у Стамбулі 2 вересня єпископи ухвалили що «Константинопольський патріархат може надавати автокефалію без будь-яких узгоджень».

22 квітня 2018 року Святий і Священний синод Вселенського Патріархату прийняв до розгляду Звернення від Президента України Петра Порошенка до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православній церкві в Україні, Постанову Верховної Ради України на підтримку цього звернення, а також звернення ієрархів українських православних церков — УПЦ КП і УАПЦ. Також Синодом Вселенського Патріархату прийнято рішення про початок процедур, необхідних для надання автокефалії Православній церкві в Україні.

7 вересня Вселенський патріарх Варфоломій призначив двох екзархів (представників) у Києві архиєпископа Даниїла Памфілійського із США та єпископа Іларіона Едмонтонського з Канади у рамках підготовки до надання Православній церкві в Україні автокефалії. Екзархи мали взаємодіяти з українською владою і церквами для організації об'єднавчого собору.. Екзархи також мали вирішити питання існуючого в Україні церковного розколу.

У кінці вересня 2018 року Вселенська Патріархія оприлюднила дослідження історичних церковних документів, у яких довела, що Константинополь ніколи не віддавав Київську митрополію в канонічну територію Московського патріархату.

image
Черга до Софійського собору після прибуття томосу про автокефалію до України

18 жовтня 2018 року в Верховній Раді 237 голосами «за» було проголосовано законопроєкт 9208, поданий Президентом Порошенком 17 жовтня. Андріївська церква Національного заповідника «Софія Київська» передається в безоплатне постійне користування Вселенського патріархату для здійснення богослужінь і обрядів (при цьому Андріївська церква залишається в державній власності). У ній заплановане розміщення ставропігії Вселенського патріархату, яка фактично буде виконувати роль амбасади.

27–29 листопада в Стамбулі Вселенський Патріархат провів засідання Священного синоду, де, окрім інших питань, обговорювався текст Томосу про автокефалію Української церкви. За результатами синоду було видано комюніке, у якому зазначено про створення проєкту статуту помісної православної церкви в Україні.

Патріарх Варфоломій у своїх листах-запрошеннях закликав Предстоятеля РПЦвУ Онуфрія (Березовського) та інших ієрархів православних церков в Україні взяти участь в Об'єднавчим у соборі 15 грудня. Патріарх Варфоломій написав митрополиту Онуфрію, що після вибору Предстоятеля нової церкви він вже не зможе носити титул «Митрополит Київський», який, він все одно носив і «порушував умови офіційних документів 1686 року».

image
Митрополит Епіфаній в день обрання 15 грудня 2018 року

Об'єднавчий собор відбувся 15 грудня 2018 року в Софійському соборі. На соборі було розпущено УАПЦ та УПЦ КП та шляхом їх об'єднання та за участі двох ієрархів РПЦвУ створено нову церкву — Православну Церкву України. Шляхом голосування новим предстоятелем обрали митрополита Епіфанія. Екзархи Вселенського патріархату подарували новобраному предстоятелю панагію. У Видубицькому монастирі Екзарх Вселенського Патріарха в Греції — Амфілохій відслужив разом з монахами ПЦУ божественну літургію. Таким чином це засвідчило євхаристійне спілкування між церквами.

5 січня 2019 року його всесвятість вселенський Патріарх Варфоломій підписав Томос про Автокефалію. «Побожний український народ чекав цього благословенного дня цілих сім століть», — заявив патріарх Варфоломій після підписання. 6 січня на свято Богоявлення за новоюліанським календарем у церкві святого Георгія у резиденції Вселенського патріархату в Фенері під час святкової літургії за участю патріарха Варфоломія предстоятелю Православної церкви України Епіфанію вручили томос про автокефалію української церкви. Також митрополиту Епіфанію вручили посох і символічну пляшечку мира. 7 січня томос виставили у соборі св. Софії в місті Києві. 9 січня на Томосі поставили свої підписи всі члени Синоду Вселенського патріархату Константинополя.

Організація та структура

Докладніше: Єпархії Константинопольської православної церкви
image
Світова юрисдикція східних православних церков (2022).

Константинопольська церква, яка є попередницею автокефальних церков і має, історично та теологічно, право та відповідальність ініціювати та координувати дії православного значення. КПЦ продовжує залишатися помісною Церквою, юрисдикція якої обмежена певною географічною областю. Адміністрації Понта, Тракії та Малої Азії були першими місцями церковної юрисдикції Вселенського Престолу. Вони були додані до районів, що належать до східних іллірійців, від Адріатики до Нестосу і від Дунаю та Родоп до Криту. Ці області, хоча політично з кінця IV століття були частиною східної римської держави, але також церковно з указом Феодосія II (421), продовжували залишатися екзархатом або вікаріатом Салонік, який належав церкві Риму до 733 р. Слов'янські народи, які прийшли до християнства з турботою про його місію, також були включені в юрисдикцію Константинополя. Московський патріархат до XV століття, тобто протягом п'яти століть, була однією із митрополій Вселенського Престолу. В районі Балкан формуються автономні архиєпископії Тирнова, Охридська, які під час турецької окупації повернувся в пряму юрисдикцію Константинополя, який також впав, і в 14 столітті організував митрополії Угорську та Молдавську.

image
Юрисдикції православних церков на території Греції.
   Атос або Афон

Ця величезна юрисдикція Константинополя поступово почала зменшуватися із наданням автокефального статусу місцевим Церквам: Російській православній церкві (1589), Грецькій ПЦ (1850), Сербській ПЦ (1879), Румунській ПЦ (1885), Церкві Албанії (1937), Церква Болгарії (1945), Церкві Грузії (1990), Церква Чехії та Словаччини (1998) та Церкві України (2019).

У складі Константинопольської православної церкви 2 автономних церкви (в складі яких 1 архиєпархія, 3 митрополії і 2 єпархії), 6 архиєпархій (Австралійська, Американська, Канадська, Константинопольська, Критська, Фіатірська), 116 митрополій (42 митрополії Туреччини (з них 34 історичних), 5 митрополій Додеканесу, 8 митрополій Криту, 36 митрополій «Нових земель», які також підпорядковані ЕПЦ, 8 митрополій Американської архиєпархії, 17 митрополій в інших країнах) і 2 «національні» єпархії (албанська і карпаторуська), а також Патмоський екзархат і гора Атос.

Вселенські патріархи новітніх часів

Докладніше: Список Константинопольських патріархів
image
Вселенський патріарх Константинополя Варфоломій I (Деметріос Архонтоніс)

Патріарх Варфоломій (Деметріос Архонтоніс) народився в 1940 році в селі (Άγιοι Θεόδωροι) — на острові Імброс (Туреччина). Його батько володів там перукарнею і кав'ярнею. Схильний до наук хлопець вчився в Константинополі, потім у відомій богословській школі , після закінчення якої став дияконом під іменем Варфоломій. Потім диякон Варфоломій служив у турецькій армії, а в 1963 році продовжив навчання у Папському східному інституті . Темою його дисертації було канонічне право Православної Церкви. Цим навчання майбутнього Патріарха не закінчилось — у вищих навчальних закладах Швейцарії та Мюнхена він продовжує спеціалізуватися в царині церковного законодавства. Патріарх володіє п'ятьма іноземними мовами, окрім, звісно, грецької і турецької. Написав і видав багато друкованих праць.

Повернувшись із Західної Європи до Константинополя, Варфоломій був призначений на посаду помічника декана Теологічної школи в , де невдовзі був висвячений у священика (1969 рік). Через шість місяців Вселенський (той самий Патріарх, який разом з римським папою Павлом VI зняв взаємні анафеми 1054 року) підвищив молодого священика до чину архімандрита Патріаршої каплиці св. Андрія. , який наслідував Афінагору, зробив Варфоломія директором Патріаршої канцелярії. А в 1973 році в житті 33-річного архімандрита сталася видатна подія — він став єпископом Константинопольської архиєпископії, одержавши за якийсь час сан митрополита Халкедонського.

Протягом 19 років митрополит Варфоломій був найближчим помічником і однодумцем Патріарха Димитріоса, а після його смерті, в 1991 році став Архиєпископом Константинополя, Нового Рима, і Вселенським патріархом (повний титул Константинопольських патріархів).

По обранні новий Патріарх здійснив ряд закордонних візитів, зустрічаючись з впливовими політичними діячами багатьох країн, виступаючи на сесіях ЮНЕСКО, Європейського парламенту тощо. У Патріарха, як громадянина мусульманської Туреччини, є власний досвід діалогу як і між двома релігіями, так і між двома культурами. Такий досвід дав йому можливість зробити значний внесок, зокрема, у врегулювання військових конфліктів на території колишньої Югославії. Всюди й послідовно Патріарх виступає за релігійну свободу і права людини.

За останнє десятиріччя Патріарх Варфоломій відвідав майже всі помісні православні церкви, а також багато інших релігійних об'єднань, докладаючи чимало зусиль для поліпшення відносин між общинами католиків, мусульман, юдеїв і православних в усьому світі. Варфоломій відомий у Європі як «Зелений патріарх», тому що став першим серед релігійних лідерів захисником навколишнього середовища. Він постійно організовує міжнародні семінари, де обговорюються напрями мобілізації всіх можливих засобів для досягнення гармонії між людством і природою.

У приватному житті, не зважаючи на високий сан, веде простий спосіб життя, має звичку уважно вислуховувати відвідувачів.

Святий та Священний Синод

image
Двоголовий орел (при вході до Вселенського патріархату) — символ Константинопольської патріархії та Візантійської імперії

Окрім патріарха, дійсними членами Синоду є такі архиєреї (на період з 1 вересня 2019 року до 29 лютого 2020-го):

  • архиєпископ Канадський
  • архиєпископ Критський Іриней
  • митрополит Анкірський
  • митрополит Анейський Макарій
  • митрополит Лаодікійський Феодорит
  • митрополит Гортинський
  • митрополит Бельгійський
  • митрополит Ганський
  • митрополит Кідонійський
  • митрополит Коський
  • митрополит Кідонієський
  • митрополит Новозеландський

Сучасні автокефальні церкви, що раніше були в складі Вселенського патріархату

Див. також: Автокефалія
image
Митрополит Київський Епіфаній та п'ятий президент України Петро Порошенко, який обіймає голову Верховної Ради України Андрія Парубія після Об'єднавчого собору Східних православних церков України 15 грудня 2018 року

Див. також

Джерела та література

Примітки

  1. Krindatch, Alexei (2011). Atlas of American Orthodox Christian Churches. : Holy Cross Orthodox Press. с. 143. ISBN .
  2. . Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 24 липня 2021.
  5. Pontificia Commissio Codici Iuris Canonici Orientalis Recognoscendo [ 30 липня 2020 у Wayback Machine.] Vatican City State, 1978, p. 3 (лат.)
  6. Ortaylı, İlber (2003). «Osmanlı Barışı», p. 14. (тур.)
  7. Fairchild, Mary. . about.com. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 22 травня 2014.
  8. The Patriarch Bartholomew. 60 Minutes. CBS. 20 грудня 2009. оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
  9. . www.patriarchate.org (амер.). Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
  10. Winfield, Nicole; Fraser, Suzan (30 листопада 2014). . Huffington Post. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 11 грудня 2019.
  11. Finding Global Balance. World Bank Publications. 2005. с. 119. Процитовано 2 серпня 2015. His All Holiness is the spiritual leader of 300 million Orthodox Christians worldwide
  12. . www.apostolicpilgrimage.org (амер.). Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 11 грудня 2019.
  13. . Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  14. Commander opposed Halki Seminary reopening over fears [ 2011-01-22 у Wayback Machine.] Today's Zaman, 21 January 2011.
  15. H. CON. RES. 50 [ 3 грудня 2017 у Wayback Machine.] United States, House of Representatives, 28 March 1995.
  16. прот. Александр Шмеман, «Собрание статей, 1947—1983». С. 371—373.
  17. Оксфордський словник Візантії, p. 697
  18. The Patriarchate of Constantinople (The Ecumenical Patriarchate) [ 2010-01-09 у Wayback Machine.] by Ronald Roberson
  19. The officer given the task was killed by the crowd, and in the end the image was removed rather than destroyed: It was to be restored by Irene and removed again by : Finlay 1906, p. 111.
  20. , , 1952, vol I, p. 261.
  21. Norwich, John J. (1967). The Normans in the South 1016—1130. p.102.
  22. Norwich, John J. (1992). Byzantium, The Apogee. pp.320–321.
  23. . Архів оригіналу за 29 травня 2013. Процитовано 25 липня 2021. ...in 1053 he [Michael Caerularius] sends off a declaration of war, then shuts up the Latin churches at Constantinople, hurls a string of wild accusations, and shows in every possible way that he wants a schism, apparently for the mere pleasure of not being in communion with the West. He got his wish. After a series of wanton aggressions, unparalleled in church history, after he had begun by striking the pope's name from his diptychs, the Roman legates excommunicated him (16 July 1054). But still there was no idea of a general excommunication of the Byzantine Church, still less of all the East. The legates carefully provided against that in their Bull. They acknowledged that the emperor (Constantine IX, who was excessively annoyed at the whole quarrel), the Senate, and the majority of the inhabitants of the city were "most pious and orthodox". They excommunicated Caerularius, Leo of Achrida, and their adherents. This quarrel, too, need no more have produced a permanent state of schism than the excommunication of any other contumacious bishop. The real tragedy is that gradually all the other Eastern patriarchs took sides with Caerularius, obeyed him by striking the pope's name from their diptychs, and chose of their own accord to share his schism. At first they do not seem to have wanted to do so. John III of Antioch certainly refused to go into schism at Caerularius's bidding. But, eventually, the habit they had acquired of looking to Constantinople for orders proved too strong. The emperor (not Constantine IX, but his successor) was on the side of his patriarch and they had learned too well to consider the emperor as their over-lord in spiritual matters too. Again, it was the usurped authority of Constantinople, the Erastianism of the East that turned a personal quarrel into a great schism.
  24. Bishop Kallistos (Ware), p. 67
  25. Gallagher, Clarence (2008). . Oxford University Press. с. 596. ISBN . Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 25 липня 2021.
  26. Vryonis, Byzantium and Europe, p. 152.
  27. . Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 17 квітня 2015.
  28. MPL. CLVII. col. 1058
  29. Runciman, Steven (1965). (англ.). Cambridge University Press. с. 145—148. ISBN . Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 25 липня 2021.
  30. (1979). (англ.). London: Edward Arnold. с. 88. ISBN . Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 25 липня 2021.
  31. Inalcik, Halil (1969). . Dumbarton Oaks Papers. 23/24: 229—249. doi:10.2307/1291293. ISSN 0070-7546. JSTOR 1291293. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 25 липня 2021.
  32. Nicol. The End of the Byzantine Empire, p. 90.
  33. Runciman, Steven (1965). (англ.). Cambridge University Press. с. 147. ISBN . Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 25 липня 2021.
  34. Runciman. The Fall of Constantinople, pp. 133–34.
  35. Nicol, Donald M. The Last Centuries of Byzantium 1261—1453. Cambridge: Cambridge University Press, 1972, p. 389.
  36. Smith, Cyril J. (1974). History of Rape and Rape Laws. Women Law Journal. № 60. с. 188. оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
  37. Jim Bradbury (1992). . Boydell & Brewer. с. 322. ISBN . Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 25 липня 2021.
  38. Jelavich, Barbara, «History of the Balkans, 18th and 19th Centuries» (1983), p.52
  39. Ortaylı, İlber (2003). «Osmanlı Barışı», p.15.
  40. Шпаков А. Я. Государство и Церковь в их взаимных отношениях в Московском государстве: Царствование Федора Ивановича; Учреждение патриаршества в России. Одесса, 1912.
  41. (рос.). Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 18 червня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  42. Orthodoxwiki:Ecumenical Patriarchate in America
  43. Turkey — Rum (Greek) Orthodox Christians [ 27 квітня 2021 у Wayback Machine.] Minorityrights.org
  44. Ухтомский А. А. Православная диаспора: проблема формирования канонического статуса [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. // . — М.: ОВЦС МП. — № 3 (48).
  45. Metropolitan . PRIMACY AND PRIMACIES IN THE CHURCH [ 7 листопада 2006 у Wayback Machine.]
  46. . Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 25 липня 2021.
  47. The Joint Catholic-Orthodox declaration, approved by Pope Paul VI and Ecumenical Patriarch Athenagoras I of Constantinople, read simultaneously (Dec. 7) at a public meeting of the ecumenical council in Rome and at a special ceremony in Istanbul. [ 8 лютого 2014 у Wayback Machine.] На сайте Ватикана.
  48. Заев В. Конспект по истории поместных православных церквей [ 7 червня 2021 у Wayback Machine.].
  49. Титул «Його Божественна Всесвятість» не визнається Московським патріархатом і деякими іншими церквами, які називають Вселенського патріарха «Святішим»; у свою чергу, Вселенський патріархат не визнає за патріархом Московським титулу «Святіший», називаючи його «Блаженнішим»
  50. Круг П. Византийские интриги. Варфоломей I совершил кадровый переворот во Вселенском Патриархате. [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.] НГ-Религии, 19.3.2008.
  51. Константинопольский патриарх Варфоломей укрепляет «вертикаль власти» в своем патриархате [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]. // «», 25.04.2011.
  52. (англ.). Reuters. 21 липня 2010. Архів оригіналу за 9 квітня 2019. Процитовано 25 липня 2021.
  53. (англ.). The National Herald. 4 квітня 2015. Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 25 липня 2021.
  54. Анкара предоставила турецкое гражданство десяти священнослужителям Константинопольского Патриархата [ 11 грудня 2015 у Wayback Machine.]. // Церковно-Научный Центр «Православная Энциклопедия», 27.02.2015.
  55. Νέος Μητροπολίτης Σμύρνης για πρώτη φορά 94 χρόνια μετά την Μικρασιατική Καταστροφή [ 25 липня 2021 у Wayback Machine.]. // huffingtonpost.gr, 29.08.2016.
  56. . Прямий Онлайн (укр.). 31 серпня 2018. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  57. . ahilla.ru (ru-RU) . Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  58. . ТСН.ua (укр.). 31 серпня 2018. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  59. . https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 31 серпня 2018. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  60. Константинопольський патріарх повідомив патріарху Кирилу про впровадження автокефалії в Україні (укр.). Процитовано 31 серпня 2018.
  61. . Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.
  62. (укр.). Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
  63. (укр.). Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
  64. . https://ukr.lb.ua/. Лівий берег. 17 вересня 2018. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  65. . https://zaxid.net/. Захід.net. 17 вересня 2018. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  66. . risu.org.ua. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 14 вересня 2019.
  67. . Архів оригіналу за 4 вересня 2018.
  68. . Радіо Свобода. 11 жовтня 2018. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018.
  69. The Ecumenical Patriarchate of Constantinople: Announcement (11/10/2018) (англ.). The Ecumenical Patriarchate of Constantinople - Official Website. 11 жовтня 2018. оригіналу за 11 жовтень 2018. Процитовано 11 жовтня 2018.
  70. . https://telegraf.com.ua/. Телеграф. 15 жовтня 2018. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018.
  71. . ТСН.ua (укр.). 13 жовтня 2018. Архів оригіналу за 13 жовтня 2018. Процитовано 13 жовтня 2018.
  72. . ТАСС. Архів оригіналу за 13 жовтня 2018. Процитовано 13 жовтня 2018.
  73. . Patriarchia.ru. Офіційний сайт Руської Православної Церкви. 15 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018.
  74. . http://tyzhden.ua/. Український тиждень. 15 жовтня 2018. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018.
  75. . risu.org.ua (англ.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2018.
  76. . https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 20 жовтня 2018. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
  77. . https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 23 жовтня 2018. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
  78. . Orthodox Times (амер.). 1 квітня 2020. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 2 квітня 2020.
  79. Андріївський вісник: історико-богословський щорічний журнал Рівненської Духовної семінарії Української Православної Церкви Київського Патріархату [ 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Ред. кол.: кандидат богословських наук, ректор РДС прот. Віталій Лотоцький (гол. ред.) [та ін.]. — Рівне, 2017. — № 6. — 336 с.
  80. Порошенко, як колись Ющенко, намагається добитися створення помісної церкви, незалежної від Москви. texty.org.ua. 12 березня 2016. Процитовано 18 квітня 2018.
  81. . Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 25 липня 2021.
  82. . ВРУ. Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
  83. . Офіційний портал Верховної Ради України. 19 квітня 2018. Архів оригіналу за 20 квітня 2018.
  84. . Офіційне інтернет-представництво Президента України. 17 квітня 2018. Архів оригіналу за 18 квітня 2018.
  85. . Офіційне інтернет-представництво Президента України. 17 квітня 2018. Архів оригіналу за 18 квітня 2018.
  86. . https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 11 червня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
  87. . Офіційний портал Верховної Ради України. 18 квітня 2018. Архів оригіналу за 21 квітня 2018.
  88. Сергій Лавринюк (20 квітня 2018). . Голос України. Архів оригіналу за 21 квітня 2018.
  89. . Верховна Рада України. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
  90. . https://religions.unian.ua/. УНІАН. 20 квітня 2018. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  91. (англійською) . 22 квітня 2018. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
  92. . Укрінформ. 22 квітня 2018. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
  93. . http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 22 квітня 2018. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.
  94. . https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 22 квітня 2018. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 22 квітня 2018.
  95. . https://www.bbc.com/. BBC. 7 вересня 2018. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 8 вересня 2018.
  96. . https://espreso.tv/. Еспресо TV. 7 вересня 2018. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 8 вересня 2018.
  97. . BBC News Україна (брит.). 8 вересня 2018. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
  98. Ecumenical Patriarchate. www.facebook.com (укр.). Процитовано 12 вересня 2018.
  99. (укр.). Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 26 вересня 2018.
  100. (PDF). www.ec-patr.org. Архів оригіналу (PDF) за 27 грудня 2018. Процитовано 27 грудня 2018.
  101. . suvd.com.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 5 жовтня 2018.
  102. Синод Вселенського патріархату затвердив проект статуту для української автокефалії. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 29 листопада 2018.
  103. Митрополит Онуфрій відправив назад у Стамбул лист Патріарха Варфоломія. risu.org.ua. Процитовано 9 грудня 2018.
  104. . nv.ua. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 31 серпня 2019.
  105. Назвали дату і місце Об'єднавчого собору. https://24tv.ua/. 24 канал. 218-12-05. Процитовано 5 грудня 2018.
  106. Революційне. www.facebook.com (англ.). Процитовано 16 грудня 2018.
  107. Червоненко, Віталій (6 січня 2019). . BBC News Україна (брит.). Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019.
  108. . BBC News Україна (брит.). 9 січня 2019. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019.
  109. . ua.korrespondent.net. 2019-01-8. Архів оригіналу за 12 січня 2019. Процитовано 25 липня 2021.
  110. (гр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 5 листопада 2020.
  111. «Η νέα σύνθεση της Αγίας και Ιεράς Συνόδου του Οικουμενικού Πατριαρχείου» [ 10 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (гр.)

Посилання

  • Константинопольська православна церква [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
  • Константинопольський патріархат — Офіційна Сторінка [Архівовано 9 червня 2012 у WebCite]
  • Українська православна церква в США (Константинопольський патріархат) [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  • Українська православна церква Канади (Константинопольський патріархат) [ 29 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
  • Карпаторуська православна єпархія в США (Константинопольський патріархат) [ 18 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  • Норвезька православна церква (Екзархат православних парафій російської традиції в Західній Європі) [ 10 лютого 2015 у Wayback Machine.]
  • Вселенський Патріархат Константинополя в Греції. Каталог офіційних сайтів
  • Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні. Офіційна сторінка

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Div takozh Velika Cerkva ta Cerkva KonstantinopolyaNe plutati z Virmenskim patriarhatom Konstantinopolya Vselenskij patriarhat grec Oἰkoymenikon Patriarxeῖon translit Oikoumenikon Patriarkhion lat Patriarchatus Oecumenicus vidomij yak Gre ko pravosla vnij patriarha t tur Rum Ortodoks Patrikhanesi Istanbul Ekumenik Patrikhanesi takozh chasto zgaduvanij prosto yak Konstantino polskij patriarha t abo Vsele nskij patriarha t u shidnomu pravoslav yi cerkva pershogo za chestyu yaka posidaye 1 e misce v diptihu avtokefalnih cerkov z 16 avtokefalnih pomisnih shidnih pravoslavnih cerkov U greckij literaturi chasto jmenuyetsya Veli koyu ce rkvoyu Hristo voyu ἡ Megalh toῦ Xristoῦ Ἐkklhsia Odna z p yati starodavnih patriarhativ Velikoyi cerkvi Vikoristovuye u svoyij liturgiyi vizantijskij obryad katarevusa grecku movu ta novoyulianskij kalendar vona ye chastinoyu Shidnogo hristiyanstva Yiyi ocholyuye Vselenskij patriarh Konstantinopolya narazi Varfolomij I 270 j arhiyepiskop Konstantinopolya Administrativnij centr Patriarhatu patriarsha rezidenciya i kafedralnij sobor svyatogo Georgiya yakij znahodyatsya v Feneri rajon Stambula Vselenskij Patriarhat grec Oἰkoymenikon Patriarxeῖon Kwnstantinoypolews tur Istanbul Ekumenik Patrikhanesi Sobor Svyatoyi Sofiyi u Stambuli Kolishnya rezidenciya Konstantinopolskogo Patriarha nini muzej Patriarshij sobor Svyatogo Georgiya na FeneriZasnovniki Apostol AndrijData zasnuvannya I stolittyaStatus avtokefalnijU skladi Shidnoyi pravoslavnoyi cerkviSamostijnist progoloshena 381 vid mitropoliyi GerakleyaSamostijnist viznana 451Pershij predstoyatel AndrijChinnij predstoyatel Varfolomij I Arhondonis Centr Fener Stambul TurechchinaKafedralnij sobor Sobor Svyatogo Georgiya FenerRezidenciya predstoyatelya Sobor Svyatogo Georgiya FenerOsnovna yurisdikciya Turechchina shid i centr Greciya pivnichnij shid gora Afon Dodekanes KritYurisdikciya dlya diaspori ZemlyaLiturgichna mova katarevusa grecka anglijska ukrayinska francuzka korejska tureckaMuzichna tradiciya vizantijskaCerkovnij kalendar novoyulianskij yulianskij na gori AtosYepiskopiv 151Yeparhij 63Monastiriv 20 SShA 32 gora Atos ta Greciya 8 Avstraliya Parafij 3200Chenciv i chernic 1800 gora Atos Virnih 5 000 v Turechchini 3 800 000 v Greciyi 1 500 000 v diaspori 5 305 000 zagalom Oficijnij sajt ec patr org Zavdyaki svoyemu istorichnomu roztashuvannyu yak stolici kolishnoyi Shidno Rimskoyi Vizantijskoyi imperiyi Konstantinopol suchasnij Stambul ta roli materinskoyi cerkvi bilshosti suchasnih pravoslavnih cerkov Vselenskij patriarhat Konstantinopolya posidaye osoblive pochesne misce v pravoslav yi razom zi Vselenskim patriarhom yakij maye status primus inter pares pershij sered rivnih sered shidno pravoslavnih predstoyateliv i vvazhayetsya predstavnikom ta duhovnim liderom shidnih pravoslavnih hristiyan Vselenskij patriarhat spriyaye rozshirennyu hristiyanskoyi viri ta shidno pravoslavnoyi doktrini a Vselenski patriarhi berut uchast v ekumenizmi ta mizhkonfesijnomu dialozi blagodijnij diyalnosti ta zahisti pravoslavnih hristiyanskih tradicij Najvazhlivishimi pitannyami politiki Vselenskogo patriarhatu u XXI stolitti ye bezpeka viryan na Blizkomu Shodi primirennya Shidnoyi pravoslavnoyi ta Katolickoyi Latinskoyi cerkov ta vidnovlennya roboti Bogoslovskoyi shkoli v Halki yaku turecka vlada zakrila v 1971 roci Status sered inshih pravoslavnih cerkovSam patriarh Varfolomij viznachaye povnovazhennya Konstantinopolskogo arhiyereya tak U nas ye privilej buti starshim bratom u svitovij pravoslavnij cerkvi Konstantinopolskij patriarh predstavlyaye u sviti Pravoslav ya ye jogo viraznikom i nese za nogo istorichnu kanonichnu i teologichnu vidpovidalnist Prerogativoyu Vselenskogo patriarha ye koordinaciya roboti svitovogo pravoslav ya vklyuchayuchi sklikannya soboriv a takozh pidtrimka mizhcerkovnih i mizhkonfesijnih dialogiv u nogo ye pravo arbitra v cerkovnih spravah ce pravo kanon 28 bulo nadano Konstantinopolskomu arhiyepiskopu v 451 roci na IV Vselenskomu sobori Prot O Shmeman tak viznachav status KPC Konstantinopolska kafedra pisav v 1923 roci mitropolit Antonij za vchennyam Hristovoyi cerkvi vikladenomu v postanovah semi Vselenskih soboriv ne ye odnoyu tilki z cerkovnih provincij ale mislitsya yak nezminnij element povnoti Pravoslavnoyi cerkvi yak instanciya yaka pov yazana ne tilki zi svoyim diocezom a j z usiyeyu Pravoslavnoyu cerkvoyu po cilomu svitovi lt gt Zaperechuvati cyu zagalnoviznanu pershist Konstantinopolya oznachaye zaperechuvati bagatovikovu istoriyu cerkvi vklyuchayuchi j istoriyu Ruskoyi cerkvi yaka navit stavshi avtokefalnoyu nikoli ciyeyi pershosti ne zaperechuvala lt gt Padinnya Imperiyi ne znishilo pershosti Konstantinopolskoyi kafedri yak i vi snazhennya Shodu ne skasuvalo starshinstva shidnih patriarhiv I povtoryuyemo v epohu navit svogo najvishogo mesianskogo zlotu Rosijska Cerkva nikoli ne zazihala na ce pervorodstvo Shodu i svoyeyi Materi cerkvi yaka kolis prosvitila Rus svitlom Hristovim U pam yati cerkvi ci zv yazki ne porozhnij zvuk i tilki bezbatchenki spravzhnogo duhovnogo sporidnenennya zdatni zabuti yih lt gt Yednist cerkvi povnota yiyi cilisno i nepodilno perebuvaye v kozhnij cerkvi v kozhnomu misci rozkrivayetsya i zdijsnyuyetsya v yednosti vsih mizh soboyu A cej vselenskij soyuz vimagaye i vselenskogo centru vselenskogo Pershoiyerarha I komu yak ne jomu vzyati na sebe robotu pro ce ob yednannya svidoctvo pro cyu yednist iniciativu likuvannya hvorob Takij centr Pravoslavna cerkva zavzhdi mala maye i zaraz u Konstantinopolskij kafedri Istoriya cerkviVelika cerkva Hrista Div takozh Istoriya pravoslavnoyi cerkvi Cerkva Svyatoyi Irini bula soborom Vselenskogo Patriarhatu Konstantinopolya do togo yak Sobor Svyatoyi Sofiyi buv dobudovanij u 360 r Hristiyanstvo v greckomu misti Vizantij prinis sam apostol Andrij yakij vidvidav Vizantiyu de zasnuvav Prestol Vizantiyi v 38 roci j priznachiv yepiskopom Stahiya apostola yakij zalishavsya do 54 roku Tomu Greckij Vselenskij patriarhat Konstantinopolya vvazhaye svoyim pershim yepiskopom apostola Andriya vid yakogo podalshi svyashennosluzhiteli mayut poslidovnist cherez svyashenni tayinstva U 330 roci rimskij imperator Kostyantin Velikij perenis svoyu rezidenciyu v misto perejmenuvavshi jogo v Nova Roma Nea Ῥwmh abo Novij Rim Vidteper znachennya cerkvi tam zrostalo razom iz vplivom yiyi yepiskopa Do pereyizdu imperskoyi stolici yepiskop Vizantiyi perebuvav pid vladoyu mitropolita Gerakleyi ale z IV stolittya vin zmicnivsya abi stati samostijnim i navit zdijsnyuvati vladu na teritoriyi vsiyeyi teperishnoyi Greciyi Maloyi Aziyi Pontu ta Trakiyi Z rozvitkom iyerarhichnoyi strukturi cerkvi yepiskop Konstantinopolya stav nazivatisya ekzarhom posada visha za mitropolita Konstantinopol buv viznanij chetvertim patriarhatom pislya Antiohiyi Antiohijskij patriarhat Aleksandriyi Aleksandrijskij patriarhat ta Rimu Latinska cerkva Patriarha zazvichaj priznachala kafedra Antiohiyi Cherez vazhlivist polozhennya Konstantinopolskoyi cerkvi v centri Rimskoyi imperiyi u stolici obgovoryuvalis spravi pov yazani z riznimi cerkvami sho ne nalezhat do bezposerednoyi vladi Konstantinopolya osoblivo tam de bulo neobhidne vtruchannya imperatora Patriarh prirodno stav zv yazkom mizh imperatorom ta yepiskopami yaki yihali do stolici tim samim vstanovivshi poziciyu patriarha yak takogo sho vklyuchaye yednist usiyeyi cerkvi osoblivo na Shodi U svoyu chergu spravami Kostantinopolskoyi cerkvi keruvav ne tilki patriarh a j sinodi sho provodilis vklyuchayuchi vidviduyuchih yepiskopiv Cej vsepravoslavnij sinod pochali nazivati ἐndhmoῦsa synodos endemousa synodos rezidentskij sinod Rezidentskij sinod ne tilki keruvav spravami patriarhatu ale takozh rozglyadav pitannya sho stosuyutsya vsiyeyi cerkvi a takozh shidnoyi polovini staroyi imperiyi Takim chinom patriarh otrimav titul Vselenskogo yakij posilavsya ne na vladnist yepiskopa nad inshimi yepiskopami a na poziciyu patriarha yak centru ojkoumeniv domogospodarstva imperiyi U miru stabilizaciyi ta zrostannya Rimskoyi imperiyi zrostav i vpliv patriarhatu na yiyi stolicyu Cej vpliv zakripivsya v pravoslavnomu kanonichnomu pravi do takoyi miri sho vin buv pidnesenij vishe navit za bilsh drevnih patriarhativ Kanon 3 Pershogo Konstantinopolskogo soboru 381 r stverdzhuvav sho yepiskop cogo mista matime pochesnij primat pislya yepiskopa Rimu bo Konstantinopol ce Novij Rim U svoyemu spirnomu 28 mu Kanoni Halkedonskij sobor u 451 r viznav rozshirennya mezh Konstantinopolskogo patriarhatu ta jogo vladi nad yepiskopami yeparhij sered varvariv sho po riznomu tlumachilosya yak take sho stosuyetsya abo rajoniv za mezhami Bizantiyi abo negrekam Rezultatom soboru stav rozkol z Aleksandrijskim patriarhatom Sobor Svyatoyi Sofiyi buv patriarshim soborom do 1453 roku U bud yakomu vipadku majzhe tisyachu rokiv Konstantinopolskij patriarh ocholyuvav cerkvu v Shidno Rimskij Vizantijskij imperiyi ta yiyi misionersku diyalnist yaka prinesla hristiyansku viru u yiyi vizantijskomu viglyadi do bagatoh narodiv na pivnich vid imperskih kordoniv Soborna cerkva Konstantinopolya sobor Svyatoyi Sofiyi Svyata Premudrist bula velikim centrom religijnogo zhittya u shidnomu hristiyanskomu sviti Vselenskij patriarhat pochali nazivati Velikoyu cerkvoyu Hrista i vin oriyentirom dlya cerkovnih sprav na Shodi bud to z tochki zoru cerkovnogo upravlinnya vidnosin z derzhavoyu chi liturgijnih pitan Prerogativi Vselenskogo patriarhatu V istoriyi ta v kanonichnij literaturi tobto kanonah cerkvi ta tradicijnih komentaryah do nih Vselenskij patriarhat otrimav pevni prerogativi presbeia presveia yakih ne mayut inshi avtokefalni pravoslavni cerkvi Ne vsi ci prerogativi sogodni ye zagalnoviznanimi hocha vsi mayut precedenti v istoriyi ta kanonichni posilannya Dali navoditsya nevicherpnij perelik cih prerogativ ta yih oriyentiriv Rivni prerogativi shodo Starogo Rimu Kanon 28 Chetvertogo Vselenskogo soboru Kanon 36 Kvinisekstskogo soboru Pravo sluhati apelyaciyi yaksho voni zaprosheni shodo superechok mizh duhovenstvom kanoni 9 i 17 chetvertogo Vselenskogo soboru Pravo visvyachuvati yepiskopiv na teritoriyi sho ne viznacheni kanonichnimi mezhami Kanon 28 Chetvertogo Vselenskogo Soboru Pravo na stvorennya stavropigialnih monastiriv navit na teritoriyah inshih patriarhativ Ikonoklazmska superechka Div takozh U VIII i IX stolittyah ruh ikonoborciv viklikav serjozni politichni zavorushennya po vsij Imperiyi U 726 roci imperator Lev III vidav ukaz proti ikon i nakazav znishiti obraz Hrista nad odniyeyu z dverej Halki sho viklikalo protistoyannya gromadyan Kostyantin V sklikav cerkovnij sobor u 754 roci yakij zasudiv pokloninnya zobrazhennyam pislya chogo bagato skarbiv bulo rozbito spaleno abo rozmalovano zobrazhennyami derev ptahiv abo tvarin odne dzherelo posilayetsya na cerkvu Presvyatoyi Bogorodici v Blahernah peretvorivshis na fruktovij magazin ta volyer Pislya smerti svogo sina Leva IV v 780 roci imperatricya Irena vidnovila shanuvannya zobrazhen cherez Drugij Nikejskij sobor v 787 roci Superechka z ikonoborcyami rozpochalas znovu na pochatku IX stolittya ale she raz bula virishena v 843 roci pid chas regentstva imperatrici Feodori yaka vidnovila shanuvannya ikon Velika shizma 1054 roku Div takozh Rozkol Hristiyanskoyi cerkvi 1054 ta Latinska cerkva Vidnosini mizh papstvom i vizantijskim dvorom buli dobrimi v roki sho pereduvali 1054 r Imperator Kostyantin IX i papa Lev IX buli soyuznikami za poserednictvom langobardskogo katepanu Italiyi Argira yakij proviv roki v Konstantinopoli spochatku yak politv yazen Patriarh Mihajlo I Kirularij nakazav napisati lista yepiskopu Trani v yakomu vin zasudiv yudayistichnu praktiku Zahodu a same na vikoristannya prisnogo hliba List povinen buv nadislati Ivan usim yepiskopam Zahodu vklyuchayuchi Papu Rimskogo Ivan negajno peredav list Gumbertu z Muayenmutye kardinalu yepiskopu Silvi Kandidi yakij pereklav list na latinsku movu i prinis jogo Papi Rimskomu yakij nakazav dati vidpovid na kozhne zvinuvachennya ta zahist papskoyi zverhnosti viklasti u vidpovidi Hocha vin buv impulsivnij Mihajlo virishiv zupiniti debati i takim chinom sprobuvati zapobigti majbutnomu rozkolu yedinoyi cerkvi Odnak Gumbert i papa ne pishli na postupki i pershogo z legatichnimi povnovazhennyami vidpravili do imperskoyi stolici dlya virishennya postavlenih pitan raz i nazavzhdi Gumbert Frederik z Lotaringiyi ta Piter arhiyepiskop Amalfi pribuli v kvitni 1054 r i yih zustrili vorozhe voni virvalisya z palacu zalishivshi papsku vidpovid u Mihajla yakij u svoyu chergu buv she bilshe rozlyuchenij yih diyami Patriarh vidmovivsya viznati yih vladu abo praktichno yih isnuvannya Koli papa Lev pomer 19 kvitnya 1054 r povnovazhennya legativ zakonno pripinilisya ale voni faktichno proignoruvali ce U vidpovid na vidmovu Mihajla rozglyanuti aktualni problemi legatinska misiya vzhila krajnyu miru zajshovshi do cerkvi Svyatoyi Sofiyi pid chas Bozhestvennoyi liturgiyi ta postavivshi lista vidluchennya na vivtar Podiyi shidno zahidnogo rozkolu zazvichaj datuyutsya aktami 1054 roku Odnak ci podiyi lishe sprichinili pochatok rozkolu Povnij rozkol naspravdi todi she ne vidbuvsya a same vzayemnim vidluchennyam vid cerkvi Nova Katolicka Enciklopediya pishe sho legati buli oberezhni shob ne natyakati sho list vidluchennya mav na uvazi zagalne vidluchennya Vizantijskoyi cerkvi List vidluchiv vid cerkvi lishe Kerulariya Leva Ahridskogo ta yihnih prihilnikiv Takim chinom Nova Katolicka Enciklopediya stverdzhuye sho superechka ne mala sprichiniti postijnij rozkol yak vidluchennya bud yakogo skromnogo yepiskopa Rozkol pochav rozvivatisya koli vsi inshi shidni patriarhi pidtrimali Cerulariya Zgidno z Novoyu Katolickoyu Enciklopediyeyu pidtrimka Imperatora Mihajla VI Stratiotikosa sponukala yih pidtrimati Kerulariya Deyaki stavlyat pid sumniv dijsnist dokumenta na tij pidstavi sho Papa Lev IX pomer na toj chas i tomu povnovazhennya legativ vidavati takogo lista neyasni Legati viyihali do Rimu cherez dva dni pislya vidachi lista vidluchennya zalishivshi za soboyu misto poblizu buntiv Patriarh mav velicheznu pidtrimku narodu proti imperatora yakij pidtrimuvav legativ na svoyu shkodu Shob vgamuvati narodnij gniv lista spalili a legativ piddali anafemi Odnak lishe ci legati buli piddani anafemi i v comu vipadku takozh ne bulo yavnih vkazivok na te sho vsya Zahidna cerkva piddayetsya anafemi U bulli pro vidluchennya vid cerkvi vidanij papiarhom Mihajlom I Kerulariyem papskimi legatami odniyeyu z prichin navedenih ye nibito viluchennya Shidnimi cerkvami Filioque z originalnogo Nikejskogo simvolu viri Naspravdi vse bulo yakraz navpaki Shidni cerkvi nichogo ne viluchali same Zahidna cerkva dodala cyu frazu do Nikejsko Konstantinopolskogo simvolu viri Yak pishe yepiskop Kallistos Ver navit pislya 1054 r druzhni vidnosini mizh Shodom i Zahodom prodovzhuvalis Dvi chastini hristiyanstva she ne usvidomlyuvali velikoyi zatoki rozmezhuvannya mizh nimi Superechka tochilas shodo togo z chim peresichni hristiyani na Shodi ta Zahid znachnoyu miroyu navit ne znali Faktichno u nastupni stolittya Papi Rimski ta Patriarhi dokladali zusil shob vilikuvati rozriv mizh cerkvami Odnak nizka faktoriv ta istorichno politichnih podij spriyali rozshirennyu podilu sho prizvelo do povnogo rozkolu ta pripinennya yevharistijnogo spilkuvannya mizh cerkvami Padinnya Konstantinopolya v 1204 roci ta zaslannya v Nikeyu Div takozh Osada ta padinnya Konstantinopolya cherez hrestonosciv Sobor Svyatoyi Sofiyi v Nikeyi Chetvertij hrestovij pohid v obmin na obicyani koshti mav na meti dopomogti povalenomu imperatoru Oleksiyu IV povernuti sobi tron Zajnyavshi Konstantinopol povernuvshi na prestol Oleksiya IV povstannya proti Aleksiya IV ta vbivstvo zalishili hrestonosciv bez koshtiv 12 kvitnya 1204 r hrestonosci tri dni zhorstoko rozgrabuvali Konstantinopol pid chas yakogo bagato antichnih ta serednovichnih rimskih ta greckih tvoriv buli abo vikradeni abo znisheni Nezvazhayuchi na svoyi klyatvi ta zagrozu vidluchennya vid cerkvi hrestonosci bezzhalno i sistematichno znishuvali svyashenni miski svyatilisha rujnuyuchi oskvernyuyuchi chi vikradayuchi vse na sho voni mogli poklasti ruku nichogo ne poshadili Govorili sho zagalna suma vikradena z Konstantinopolya stanovila blizko 900 000 sribnih marok Venecijci otrimali 150 000 sribnih marok sho nalezhalo do nih todi yak hrestonosci otrimali 50 000 sribnih marok She 100 000 sribnih marok rozpodilili porivnu mizh hrestonoscyami ta venecijcyami Reshta 500 000 sribnih marok tayemno zberigali bagato licariv hrestonosciv Niketa Honiat yaskravo rozpovidaye pro rozgrabuvannya Konstantinopolya frankskimi ta venecijskimi hrestonoscyami chetvertogo hrestovogo pohodu Latinskij soldat piddav najbilshe misto Yevropi nevimovnomu znishennyu Protyagom troh dniv voni vbivali gvaltuvali grabuvali ta znishuvali v masshtabi yakij navit davni vandali ta goti vvazhali b nejmovirnim Konstantinopol stav spravzhnim muzeyem antichnogo ta vizantijskogo mistectva emporiyeyu takogo nejmovirnogo bagatstva sho latinyani buli vrazheni bagatstvom yake voni znajshli Hocha venecijci visoko cinuvali mistectvo yake voni vidkrili voni sami buli napivvizantijcyami i vryatuvali bilshu chastinu jogo francuzi ta inshi znishuvali bez rozboru zupinyayuchis shob osvizhitisya vinom porushennyam monahin ta vbivstvami pravoslavnih svyashennosluzhiteliv Hrestonosci viyavili nenavist do grekiv najbilsh vrazhayuche pid chas oskvernennya najbilshoyi cerkvi v zagalnoviznanomu hristiyanstvi Voni rozbili sribnij ikonostas ikoni ta svyashenni knigi soboru Svyatoyi Sofiyi a na patriarshomu prestoli posadili poviyu yaka spivala grubi pisni koli voni pili vino zi svyatih posudin cerkvi Vidchuzhennya Shodu i Zahodu yake trivalo protyagom stolit zavershilos zhahlivoyu rizaninoyu yaka suprovodzhuvala zavoyuvannya Konstantinopolya Greki buli vpevneni sho navit turki yakbi voni zahopili misto ne buli b takimi zhorstokimi yak latinski hristiyani Porazka Vizantiyi yaka vzhe bula u stani zanepadu priskorila politichne virodzhennya tak sho z chasom Vizantiya stala legkoyu zdobichchyu turkiv Takim chinom hrestovij ruh prizviv zreshtoyu do peremogi islamu rezultatu yakij zvichajno buv pryamo protilezhnim jogo pochatkovomu namiru U cyu epohu latinsko konstantinopolski vidnosini buli na najnizhchij tochci i pomsta pid chas rizanini grekiv latinyanami zrobit rozirvani zv yazki z Velikogo shizmi postijnimi podilivshi hristiyanstvo na riven yakij ne buv bi bachenij do protestantskoyi Reformaciyi Koli Papa Inokentij III diznavsya pro te sho nakoyili hrestonosci vin buv spovnenij soromu i dokoriv hrestonosciv Tim chasom bula stvorena Konstantinopolska Latinska imperiya a vizantijski bizhenci zasnuvali vlasni derzhavi spadkoyemci najviznachnishimi z yakih buli Nikejska imperiya za chasiv Feodora Laskarisa rodicha Oleksiya III Trapezundska imperiya i Epirskij despotat Nove misce perebuvannya Vselenskogo Patriarhatu Konstantinopolya bulo vstanovleno v misti Nikeya do 1261 roku koli Konstantinopol buv vidvojovanij u latinyan vizantijskim imperatorom Mihajlom VIII Paleologom Padinnya Konstantinopolya v 1453 roci j osmanskij period Div takozh Padinnya Konstantinopolya ta Florentijska uniya Na rubezhi XIV i XV stolit Vizantijska imperiya vse bilshe vidchuvala zagrozu zi storoni osmaniv Vizantijskij imperator Ioann VIII Paleolog razom zi shidnim duhovenstvom sho jogo pidtrimuvalo virishiv piti na uniyu z Katolickoyu cerkvoyu adzhe bachiv u cerkovnomu soyuzi mozhlivist vijskovoyi dopomogi vid zahodu Hocha buli mizh greckimi iyerarhami j taki sho hotili uniyi z religijnih motiviv patriarh Josif II arhiyepiskop Vissarion j inshi Pislya povernennya do Konstantinopolya bagato greckih yepiskopiv yaki pogodilisya na uniyu u Florenciyi vidmovilisya vid neyi zayavivshi sho yih nasilno primusili do ugodi z latinyanami Grecke duhovenstvo i narod diznavshis pro uniyu buli shokovani uniativ vvazhali za yeretikiv Navkolo Marka Efeskogo zgrupuvalisya vsi zahisniki pravoslav ya i kolishnij prihilnik uniyi Gennadij Sholarij yakij prijnyav chernectvo pid im yam Gennadiya Vin vivisiv na dveryah svoyeyi keliyi anafemu za adresoyu latinyan i pogrozhuvav prihilnikam uniyi Viznachnim diyachem Florentijskoyi uniyi takozh buv kiyivskij mitropolit Isidor yakij na Ferraro Florentijskomu sobori predstavlyav Cerkvu Rusi Patriarhi Aleksandrijskij Antiohijskij ta Yerusalimskij sklikali u 1443 roci v Yerusalimi sobor na yakomu vigolosili vidluchennya vsih prihilnikiv uniyi Povtorne zasudzhennya shidnimi patriarhami Florentijskoyi uniyi vidbulosya v 1450 r na sobori v Konstantinopoli na comu zh sobori buv pozbavlenij vladi uniat Grigorij III patriarh Konstantinopolskij i zvedenij na patriarshij prestol pravoslavnij Atanasij Koli u 1453 r Konstantinopol buv uzyatij turkami osmanami pro Florentijsku uniyu perestali zgaduvati vzagali Spodivana vijskova dopomoga Zahodu proti osmaniv ne bula dana i tomu Florentijska uniya u Vizantiyi ne mala uspihiv Rishennya Florentijskogo soboru ne zmogli ob yednati Zahidnu i Shidnu cerkvi Patriarh Gennadij z Megmedom II Zavojovnikom Fatihom Vidpovidno do tradicijnogo na toj chas zvichayu sultan Mehmed II dozvoliv svoyim vijskam ta jogo otochennyu tri povnih dni nestrimnogo grabezhu mista nezabarom pislya togo yak vono bulo zahoplene Pislya prohodzhennya troh dniv vin vimagav dlya sebe ves jogo vmist Odnak do kincya pershogo dnya vin progolosiv sho maroderstvo maye pripinitisya oskilki vin vidchuvav glibokij smutok koli vidviduvav pograbovane ta ponevolene misto Sobor Svyatoyi Sofiyi ne buv zvilnenij vid grabezhu ta grabunku i zokrema stav jogo centrom oskilki zagarbniki vvazhali sho v nomu mistyatsya najbilshi skarbi ta cinnosti mista Nezabarom pislya togo yak zahist stin Konstantinopolya vpav i osmanski vijska peremozhno uvijshli do mista grabizhniki ta maroderi probralisya do soboru Svyatoyi Sofiyi ta zbili jogo dveri Protyagom usogo periodu oblogi Konstantinopolya zahopleni mista brali uchast u Bozhestvennij Liturgiyi ta Molitvi Godin u Sofijskomu sobori i cerkva stvorila shovishe ta pritulok dlya bagatoh z tih hto ne zmig vnesti svij vnesok do oboroni mista do skladu yakoyi vhodili zhinki diti lyudi pohilogo viku hvori ta poraneni Potrapivshi v pastku v cerkvi bagato zgromadzhenih lyudej i she bilshe bizhenciv vseredini stali vijskovoyu zdobichchyu Budivlya bula oskvernena ta rozgrabovana a bezpomichni meshkanci yaki shukali pritulku v cerkvi potraplyali v rabstvo Hocha bilshist lyudej pohilogo viku ta nemichnih poranenih ta hvorih bulo vbito a reshta perevazhno choloviki pidlitki ta hlopci buli prikuti i prodani v rabstvo Zhinki Konstantinopolya takozh postrazhdali vid zgvaltuvannya z boku osmanskih vijsk Za slovami Barbaro protyagom usogo dnya turki velike rizannya hristiyan cherez misto Za slovami istorika Filipa Manselya mali misce shirokomasshtabni peresliduvannya civilnih zhiteliv mista v rezultati yakih vidbulisya tisyachi vbivstv i zgvaltuvan a 30 000 mirnih zhiteliv buli ponevoleni abo primusovo deportovani Dzhordzh Sfrances govoriv sho osmani gvaltuvali yak i zhinok tak i cholovikiv vseredini Svyatoyi Sofiyi Pislya togo yak Konstantinopol buv zahoplenij turkami osmanami v 1453 roci Patriarhat pochav pikluvatisya pro vsih pravoslavnih yaki meshkayut v Osmanskij imperiyi Mehmed II priznachiv Gennadiya II patriarhom u 1454 r duhovnim liderom a takozh etnarhom abo po turecki milletom usih pravoslavnih hristiyan v Imperiyi nezalezhno vid etnichnogo pohodzhennya ne tilki greki ale j bolgari serbi albanci volohi moldavani horvati sirijci pravoslavni arabi gruzini ta lazi potraplyali pid duhovnu administrativnu podatkovu kulturnu ta yuridichnu yurisdikciyu Vselenskogo Patriarhatu Deyaki inshi patriarhi priyizhdzhali v rizni punkti shob postijno zhiti v Konstantinopoli ta funkcionuvati yak chastina miscevogo cerkovnogo uryadu Cya situaciya na dumku deyakih shodoznavciv ta istorikiv svidchit pro Pax Ottomana abo Pax Ottomanica bukvalno Osmanskij mir Zobrazhennya z Vatikanskogo kodeksu 1162 r yake yak vvazhayetsya ye zobrazhennyam cerkvi Svyatih Apostoliv pershogo miscya patriarhatu v osmanskij dobi Cerkva Moskoviyi yaka vprodovzh stolit bula chastinoyu Kiyivskoyi mitropoliyi v skladi Vselenskogo patriarhatu ogolosila pro svoyu nezalezhnist u 1448 roci nezadovgo do padinnya Konstantinopolya Z 1448 r Cerkva Moskoviyi stala funkcionuvati samostijno Protyagom desyatilit pislya padinnya Konstantinopolya do Mehmeda II Osmanskoyi imperiyi 29 travnya 1453 roku deyaki visuvali Moskvu yak Tretij Rim abo Novij Rim U 1589 roci 141 rik potomu Vselenskomu patriarhatu dovelosya viznati nezalezhnist cerkvi Moskoviyi ogolosivshi yiyi Moskovskim patriarhatom viznachivshi moskovskogo yepiskopa p yatim v diptihu avtokefalnih cerkov pislya drevnih patriarhativ U ti chasi Konstantinopolska cerkva perezhivala period negarazdiv i finansovih trudnoshiv Novij patriarh Iyeremiya II nezabarom pislya obrannya virushiv u moskovitski zemli za groshima 11 lipnya 1588 roku vin pribuv do Moskvi de jogo zustrichali z velikimi pochestyami i rozmistili na Ryazanskomu podvir yi Cherez 5 dniv Yeremiyu prijnyali v sebe car Fedir Ivanovich i caricya Irina Voni obdaruvali greckogo iyerarha sriblom groshima sobolyami Yeremiya peredav caryu i carici privezeni v Moskvu svyatini v tomu chisli chastinu moshej imperatora Kostyantina Pislya urochistogo prijomu vidbulisya peregovori Yeremiyi z Borisom Godunovim Tut z yasuvalosya sho Yeremiya ne gotovij obgovoryuvati domovlenosti 1586 r rosijskogo uryadu z Antiohijskim patriarhom Joakimom pro zasnuvannya Moskovskogo patriarhatu i priyihav tilki zaradi milostini na cerkovni budovi Konstantinopolskij patriarh napolyagav sho bez sobornogo obgovorennya vin take vazhlive pitannya virishuvati ne mozhe Opinivshis faktichno pid domashnim areshtom na Ryazanskomu podvir yi Yeremiya pishov na postupki zaproponuvavshi Moskvi obmezhenu avtokefaliyu Pri comu neobhidno bulo pominati Konstantinopolskogo patriarha za bogosluzhinnyam i otrimuvati vid nogo osvyachene miro Odnak Yeremiya prodovzhiv poshuki kompromisu vin buv gotovij sam vtomivshis vid neskinchennih negarazdiv v Konstantinopoli zalishitisya patriarhom v Moskoviyi Moskovska storona zaproponuvala Yeremiyi v takomu vipadku rezidenciyu u Volodimiri na Klyazmi a u Moskvi pri gosudari zalishitsya mitropolit Iov Yeremiya pogodzhuvavsya stati moskovskim patriarhom tilki za umovi yaksho jogo kafedra bude perebuvati v stolici Peregovori Godunova z Yeremiyeyu trivali majzhe piv roku U seredini sichnya 1589 r Yeremiya dav obicyanku postaviti v Moskoviyi patriarha z moskovitiv i blagosloviti podalshe postavlennya patriarhiv Moskoviyi soborom moskovitskih arhiyereyiv car zhe povinen buv vidpustiti jogo v Konstantinopol Moskovskij patriarhat stav najbilshoyu zi shidnih pravoslavnih cerkov u sviti U miru oslablennya osmanskogo panuvannya rizni chastini pravoslavnoyi cerkvi sho perebuvali pid bezposerednim vplivom Vselenskogo patriarhatu stali nezalezhnimi Spochatku ci cerkvi zazvichaj ogoloshuvali svoyu nezalezhnist bez zagalnogo shvalennya yake nastalo pislya togo yak Konstantinopol dav svoye blagoslovennya Shvidkist z yakoyu ci novi avtokefalni samoglavi cerkvi pochali zbilshuvatisya v XIX stolitti osoblivo za chasiv nezalezhnosti Greciyi U 1833 r Cerkva Greciyi ogolosila pro svoyu avtokefaliyu yaku zgodom viznav patriarhat u 1850 r U 1865 r Rumunska pravoslavna cerkva proti protestiv Konstantinopolya progolosila svoyu nezalezhnist yaka bula viznana v 1885 r Za rik do avtokefaliyi Greciyi bula samoprogoloshena Serbska pravoslavna cerkva bula viznana avtokefalnoyu miscevim svitskim uryadom ale Konstantinopol vidmovlyav u viznanni do 1879 roku U 1860 roci bolgari faktichno vidokremilisya vid Vselenskogo patriarhatu v 1870 r bolgarska cerkva bula politichno viznana avtonomnoyu pid nazvoyu Bolgarskij ekzarhat ale lishe v 1945 r vona bula viznana Vselenskim patriarhatom yak Bolgarska pravoslavna cerkva U 1922 roci Avtokefalna pravoslavna cerkva Albaniyi ogolosila svoyu avtokefaliyu ale yiyi bulo viznano lishe 1937 roci Na dodatok do cih cerkov teritoriya yakih bula uzgodzhena usima pid yurisdikciyeyu Konstantinopolya Vselenskij patriarhat maye she kilka spirnih avtonomnih cerkov vklyuchayuchi Finlyandsku pravoslavnu cerkvu ta Estonsku apostolsko pravoslavnu cerkvu v 1923 r yaki perebuvayut u jogo skladi Spirnimi svogo chasu buli takogo nadani Vselenskim patriarhatom avtokefaliyi napriklad Polska avtokefalna pravoslavna cerkva v 1924 r i Pravoslavna cerkva Cheskih zemel i Slovachchini v 1998 r cherez sho diptih Vselensogo patriarhatu Konstantinopolya ta Moskovsogo patriarhatu ye riznimi Bilshist cih superechok ye rezultatom ekspansiyi Rosijskoyi imperiyi yaka chasto vklyuchala pidkorennya pravoslavnih cerkov na zavojovanih zemlyah Moskovskomu patriarhatu Cherez ce Moskovskij patriarhat chasto zaperechuye rol Vselenskogo patriarha yak golovnogo predstavnika ta duhovnogo lidera shidnih pravoslavnih hristiyan svitu posilayuchis na te sho vin predstavlyaye chiselnu najbilshu pravoslavnu gromadu Cerkovni budivli v osmanskih mistah Vorota Svyatogo Petra v Patriarhati U 1821 roci patriarh Grigorij V tri dni zalishavsya povishenim u halatah u svoyemu arhitravi oskilki Mahmud II zvinuvativ jogo u nezdatnosti pridushiti grecku vijnu za nezalezhnist Vorota z tih pir ne buli vidchineni Buduchi pravlyachoyu ustanovoyu Osmanska imperiya zaprovadila polozhennya pro te yak buduvatimutsya mista garantiyi yakosti ta yak povinna formuvatisya arhitektura strukturna cilisnist socialni potrebi tosho Vvedeni specialni obmezhennya shodo budivnictva onovlennya rozmir ta vikoristannya dzvoniv u cerkvah Napriklad u misti cerkva ne povinna buti bilshoyu za rozmirom nizh najbilsha mechet Deyaki cerkvi buli zrujnovani napriklad cerkva svyatih apostoliv bagato peretvoreno na mecheti sered nih sobor Svyatoyi Sofiyi ta Hori v Konstantinopoli a takozh Rotonda i Bazilika svyatogo Dmitriya u Salonikah abo sluzhili dlya inshih cilej napriklad cerkva svyatoyi Irini v Konstantinopoli yaka stala ozbroyennyam yanichariv i mechet Gyulya Aya Teodosiya abo Hristos Evgerget takozh Konstantinopoli yakij pislya zavoyuvannya deyakij chas sluzhiv dlya morskogo verfi Taki pravila spochatku buli duzhe suvorimi odnak z chasom voni pochali vse bilshe i bilshe nehtuvalis u XIX stolitti v Stambuli stavsya spravzhnij budivelnij bum pravoslavnih cerkov bagato sered nih mali visoki dzvinici ta ceglyani kupoli obidva z yakih ranishe buli suvoro zaboroneni Patriarhat pri svitskij Tureckij Respublici Zovnishnij viglyad Patriarshoyi baziliki Svyatogo Georgiya roztashovanoyi v rajoni Fener v Stambuli Fasad datovanij seredinoyu XIX stolittya i demonstruye neoklasichnij vpliv Bogoslovska shkola Halki na vershini Pagorba Nadiyi Z 1586 r Vselenskij patriarhat maye shtab kvartiru u vidnosno skromnij cerkvi Svyatogo Georgiya v rajoni Fener u Stambuli Tureckij Respublici Cherez zakonodavchi obmezhennya nakladeni na religijni organizaciyi v Tureckij Respublici Vselenskij patriarhat ne maye statusu yuridichnoyi osobi Ninishnya teritoriya Patriarhatu znachno zmenshena vid tiyeyi sho bula Na danij chas jogo kanonichna teritoriya vklyuchaye bilshu chastinu suchasnoyi Turechchini pivnichno shidnu Greciyu ta Afon Dodekanes ta Krit Traktuyuchi Halkedonskij kanon 28 Konstantinopol takozh pretenduye na yurisdikciyu nad usima teritoriyami sho lezhat za mezhami kanonichno viznachenih teritorij inshih pravoslavnih cerkov sho mistit vsyu Zahidnu pivkulyu Okeaniyu Spoluchene Korolivstvo Zahidnu Yevropu Pivdenno Shidnu Aziyu Cyu pretenziyu oskarzhuyut inshi avtokefalni cerkvi z yeparhiyami v cih rajonah a takozh uryad Turechchini div Turecka pravoslavna cerkva Pravoslavna prisutnist u samij Turechchini nevelika odnak bilshist pravoslavnih u Pivnichnij Americi blizko dvoh tretin perebuvayut pid Vselenskim patriarhatom golovnim chinom u Greckij pravoslavnij arhiyeparhiyi Ameriki Patriarhat takozh maye bilshist u Spoluchenomu Korolivstvi Krim togo albanska ukrayinska yurisdikciyi v Americi takozh ye chastinoyu Patriarhatu Bilsha chastina finansuvannya Patriarhatu nadhodit ne bezposeredno vid cerkov sho vhodyat do nogo a vid uryadu Greciyi zavdyaki domovlenosti zgidno z yakoyu Patriarhat peredav svoyu vlasnist Greciyi V obmin na ce pracivniki zokrema duhovenstvo Patriarhatu otrimuyut vinagorodu vid greckogo uryadu Grecka pravoslavna arhiyeparhiya Ameriki nadaye znachnu pidtrimku u viglyadi shorichnogo vnesku vidomogo yak lodzhiya Takozh sered yiyi ustanov zokrema amerikanskogo Tovaristva greko pravoslavnih dam filoptohosiv ta arhontiv Vselenskogo patriarhatu ye vazhlivi miryani sho roblyat veliki pozhertvi na utrimannya Patriarhatu Svoyeyu chergoyu yim nadayutsya pochesni zvannya yaki kolis nalezhali chlenam patriarshogo aparatu v minuli stolittya Patriarhat vistupaye poserednikom mizh pravoslavnimi cerkvami a takozh u vidnosinah z inshimi hristiyanami ta religiyami Cya rol inodi vvodit Patriarhat u konflikt z inshimi pravoslavnimi cerkvami oskilki jogo rol u cerkvi obgovoryuyetsya Pitannya zoseredzhuyetsya navkolo togo chi Vselenskij patriarhat Konstantinopolya prosto najbilshe shanovanij sered pravoslavnih cerkov chi vin maye yakijs realnij avtoritet chi prerogativi presbeia presveia yaki vidriznyayutsya vid inshih avtokefalnih cerkov Cya superechka chasto vinikaye mizh Fenerem ta Moskvoyu najbilshoyu za chiselnistyu naselennya shidnoyu pravoslavnoyu cerkvoyu osoblivo yak ce vislovleno v teoriyi Tretogo Rimu yaka stavit Moskvu na misce Konstantinopolya yak centru svitovogo pravoslav ya Taki superechki inodi prizvodyat do timchasovih pererv u yevharistijnomu spilkuvanni hocha zazvichaj ne duzhe dovgih Vidnosini mizh Vselenskim patriarhatom Konstantinopolya ta Osmanskoyu imperiyeyu chasto buli velmi girkimi U svitskij Tureckij Respublici napruga vse she isnuye Turechchina zgidno iz zakonom vimagaye shob Patriarh buv gromadyaninom Turechchini za narodzhennyam yakim buli vsi Vselenski patriarhi z 1923 roku usi etnichni greki vid neznachnoyi ta postijno zmenshuvanoyi greckoyi menshini Turechchini sho sprichinyaye deficit svyashennikiv ta yak naslidok potencijnih kandidativ na posadu Vselenskogo patriarha Ekspropriaciya derzhavoyu cerkovnogo majna ta zakrittya pravoslavnoyi bogoslovskoyi seminariyi Halkah takozh ye trudnoshami z yakimi stikayetsya Vselenskij patriarhat Konstantinopolya Karta greckih pravoslavnih mitropolij v Malij Aziyi bl 1880 rik U rezultati vignannya pravoslavnogo naselennya z Anatoliyi 1922 grecke pravoslavne naselennya Maloyi Aziyi zniklo Do kincya 1920 h rokiv tureckij uryad zakriv usi pravoslavni mitropoliyi Maloyi Aziyi i pozbavleni svoyih yeparhij mitropoliti abo viyihali do Greciyi abo prozhivali v yakosti titulyarnih iyerarhiv v budivlyah patriarhiyi stvoryuyuchi dlya neyi serjozni ekonomichni trudnoshi Ale navit pislya togo yak grecki bizhenci z Maloyi Aziyi rozselilisya po vsomu svitu Vselenskij patriarhat Konstantinopolya prodovzhuvav vvazhati yih svoyeyu pastvoyu Bilsh togo pochinayuchi z patriarha Meletiya Metaksakis Vselenskij patriarhat zayavlyaye pro kanonichnu nalezhnist jomu vsiyeyi pravoslavnoyi diaspori tobto osib pravoslavnogo virospovidannya yaki prozhivayut za mezhami yurisdikciyi pomisnih pravoslavnih cerkov posilayuchis na 9 e 17 e i 28 e pravila Halkedonskogo soboru Podibni pretenziyi ne ziznayutsya negreckimi pomisnimi pravoslavnimi cerkvami krim Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini ta Avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi Albaniyi i sluzhat kamenem spotikannya i predmetom superechok u vzayeminah z inshimi avtokefalnimi cerkvami U 1964 roci v Yerusalimi vidbulasya zustrich mizh patriarhom Atinagorom i rimskim papoyu Pavlom VI v rezultati yakoyi vzayemni anafemi buli znyati i v 1965 roci bulo pidpisano Spilnu Deklaraciyu U 1954 roci vidbuvsya pogrom patriarhatu U 1955 roci gromili vsyu gromadu pravoslavnih grekiv u Stambuli U 1994 roci bulo pidkladano vibuhovij pristrij v hram svyatogo Georgiya 3 grudnya 1996 roku u hrami svyatogo Georgiya vibuhnula bomba U serpni 1971 roku Turechchina zakrila bogoslovsku shkolu na ostrovi Halka U listopadi 1998 roku pikluvalna rada ciyeyi shkoli bula rozpushena U rezultati predstoyatel cerkvi patriarh Varfolomij Arhodonis neodnorazovo zayavlyav gromadskosti sho pochinayuchi z 1992 roku Turechchina vede psihologichnu vijnu proti Vselenskogo patriarhatu Konstantinopolya Z 1991 roku predstoyatel cerkvi Svyatishij arhiyepiskop Konstantinopolya Novogo Rimu i Vselenskij patriarh Varfolomij I U lyutomu 2008 roku v kerivnictvi Patriarhatu vidbulisya znachni zmini sho sposterigachami bulo rozcineno yak posilennya pozicij patriarha Varfolomiya U 2010 i 2015 rokah u vidpovid na zaklik patriarha Varfolomiya pro zbilshennya chisla klirikiv Patriarhatu yaki mayut turecke gromadyanstvo sho dozvolyalo b yim brati uchast u viborah patriarha kilka desyatkiv arhiyereyiv ta inshih visokopostavlenih klirikiv yaki ne mali gromadyanstva Turechchini otrimalo jogo U 2016 i 2018 rokah Patriarhat vpershe pislya 1922 roku spraviv zamishennya skasovanih kafedr v Anatoliyi obravshi Varfolomiya Samarasa mitropolitom Smirnskim i Yeremiyu Kallijorgisa mitropolitom Ankarskim vidpovidno 31 serpnya zranku o 10 00 bilya cerkvi Svyatogo Georgiya oficijnoyi rezidenciyi Vselenskogo patriarha Varfolomiya blizko 50 ukrayinciv prosili nadati avtokefaliyu UPC i pomolilisya za neyi Pislya cogo vidbulasya zustrich patriarhiv Kirila i Varfolomiya I Patriarh Kiril zayaviv sho zustrich projshla v braterskij atmosferi Po zavershennyu zustrichi predstavnik Konstantinopolskogo patriarha Varfolomiya Emmanuyil zapevniv sho zustrich z rosijskim patriarhom ne vplinula na rishennya Varfolomiya shodo avtokefaliyi ukrayinskoyi cerkvi Togo zh dnya Konstantinopolskij patriarh Varfolomij povidomiv moskovskomu patriarhu Kirilu pro implementaciyu rishennya pro avtokefaliyu v Ukrayini Konstantinopolska cerkva silna i u neyi ye mozhlivosti po vsomu svitu Vselenskij patriarhat z jogo dovgim zhittyam i dosvidom persha cerkva v pravoslavnij rodini vin vidigraye osoblivu rol Tomu rishennya inodi vihodyat zvidsi Golovne pitannya yake obgovoryuvalosya pitannya situaciyi v Ukrayini Vi znayete sho tam rozkol sho trivaye bilshe 25 rokiv Vselenskij Patriarhat virishiv vikoristovuvati vsi shlyahi shob virishiti pitannya nadannya avtokefaliyi Ukrayinskij pravoslavnij cerkvi Rishennya bulo uhvaleno v kvitni I mi implementuyemo ce rishennya Pro ce bulo povidomleno Patriarhu Kirilu pid chas jogo vizitu mitropolit Emanuyil Useredini hramu svyatogo Georgiya v Feneri Pislya togo yak glava RPC Kirilo Gundyayev distav kadilom vid vselenskogo patriarha Varfolomiya u nogo stalasya dika isterika vvazhaye rosijskij publicist ateyist Oleksandr Nevzorov Tak vin prokomentuvav proces nadannya avtokefaliyi pravoslavnij cerkvi v Ukrayini Na vidkritti Arhiyerejskogo soboru Konstantinopolskoyi cerkvi 1 veresnya u Stambuli Vselenskij patriarh Varfolomij prochitav dopovid u yakij zaznachiv sho Moskva vprodovzh bagatoh stolit rozporyadzhalasya Kiyivskoyu mitropoliyeyu pravoslavnoyu cerkvoyu v Ukrayini bez vidoma Konstantinopolya Na Arhiyerejskomu sobori Konstantinopolskoyi cerkvi u Stambuli 2 veresnya yepiskopi uhvalili sho Konstantinopolskij patriarhat mozhe nadavati avtokefaliyu bez bud yakih uzgodzhen U veresni 2018 roku Vselenskij patriarhat pislya pochatku Nadannya avtokefaliyi Ukrayinskij pravoslavnij cerkvi povidomiv sho nikoli ne viznavav anafemi yaka bula nakladena na ukrayinskogo getmana Ivana Mazepu Moskovskim patriarhatom U veresni 2018 svyashennij Sinod Vselenskogo patriarhatu Konstantinopolya dozvoliv drugij shlyub dlya svyashennikiv Dozvil ne poshiryuyetsya na tih hto pokidaye svoyih druzhin i bazhaye odruzhuvatisya z inshoyu zhinkoyu Pidkreslyuyetsya sho kozhen vipadok bude rozglyadatisya okremo Svyashennim Sinodom Vselenskogo Patriarhatu Konstantinopolya 9 11 zhovtnya 2018 roku vidbuvsya sinod Vselenskogo patriarhatu Konstantinopolya na yakomu bulo uhvaleno kilka rishen Pidtverditi vzhe uhvalene rishennya pro te shob Vselenskij Patriarhat pristupiv do nadannya avtokefaliyi cerkvi Ukrayini bula nadana 6 sichnya 2019 roku Vidnoviti stanom na sogodnishnij den stavropigiyu Vselenskogo Patriarhatu v Kiyevi odnu z jogo bagatoh stavropigij v Ukrayini yaki zavzhdi tam isnuvali Prijnyati ta rozglyanuti prohannya pro apelyaciyu vid Filareta Denisenka Makariya Maleticha ta yihnih poslidovnikiv yaki opinilisya u shizmi ne z dogmatichnih prichin u vidpovidnosti do kanonichnih prerogativ Konstantinopolskogo patriarha otrimuvati taki zvernennya vid iyerarhiv ta inshih svyashennosluzhiteliv z usih Avtokefalnih cerkov Takim chinom zgadani vishe osobi buli kanonichno ponovleni u svoyemu yepiskopskomu abo svyashenickomu sani takozh bulo vidnovleno soprichastya yihnih virnih z cerkvoyu Skasuvati zobov yazannya Sinodalnogo lista 1686 roku vidanogo za obstavin togo chasu yakij nadavav u poryadku ikonomiyi pravo Patriarhu Moskovskomu visvyachuvati Kiyivskogo mitropolita obranogo soborom duhovenstva ta viryan jogo yeparhiyi yakij mav zgaduvati Vselenskogo Patriarha yak svogo Pershoiyerarha za bud yakim bogosluzhinnyam progoloshuyuchi ta pidtverdzhuyuchi svoyu kanonichnu zalezhnist vid Materi cerkvi Konstantinopolya Zvernutisya do vsih zaluchenih storin iz zaklikom utrimuvatisya vid zahoplennya cerkov monastiriv ta inshogo majna a takozh vid bud yakih inshih nasilnickih dij ta pomsti shob peremagali mir i lyubov Hrista 15 zhovtnya 2018 roku bulo provedeno sinod Moskovskogo patriarhatu v Minsku yakij vdruge v istoriyi vidbuvsya za mezhami Rosiyi Pershij vidbuvsya 26 07 2012 v Kiyevi Zasidannya sinodu vidbulosya v primishenni Minskoyi yeparhiyi Pres sekretar patriarha Kirila svyashennik Oleksandr Volkov zayaviv sho sinod Moskovskogo patriarhatu gotuye adekvatnu ta zhorstku vidpovid na rishennya Vselenskogo patriarhatu nadati Tomos pro avtokefaliyu Na zasidanni Sinod Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi virishiv rozirvati yevharistijne spilkuvannya z Vselenskim patriarhatom pochavshi Minsku shizmu Vidteper i nadali do vidmovi Konstantinopolskogo Patriarhatu vid prijnyatih nim antikanonichnih rishen dlya vsih svyashennosluzhiteliv Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi nemozhlivo spivsluzhinnya z klirikami Konstantinopolskoyi cerkvi a dlya miryan uchast v Tayinstvah sho zdijsnyuyutsya v yiyi hramah 20 zhovtnya 2018 roku oficijne kerivnictvo Moskovskogo patriarhatu ogolosilo sho vvazhaye Vselenskogo patriarha Varfolomiya rozkolnikom 23 zhovtnya Patriarh Yerusalimskij Feofil III zvernuvsya do Vselenskogo patriarha Varfolomiya z listom shodo dopomogi jogo cerkvi tim samim davshi chitko zrozumiti yaku storonu zajmaye cerkva Yerusalimu v podiyah u pravoslavnomu sviti Pid chas poshirennya koronavirusu v 2020 roci Vselenskij patriarh pozhertvuvav Greciyi 50 000 ta Turechchini 42 000 yevro na borotbu z nim Vidnosini z Pravoslavnoyu cerkvoyu Ukrayini Div takozh Kiyivska mitropoliya Aneksiya Kiyivskoyi mitropoliyi Moskovskim patriarhatom ta Moskovsko Konstantinopolska shizma 2018 Tron Vselenskogo patriarha Pislya hreshennya Rusi u 988 r sv rivnoapostolnim knyazem Volodimirom vidpovidno do vsih cerkovnih pravil ta kanoniv pid zverhnistyu Vselenskogo patriarhatu Konstantinopolya postala Kiyivska mitropoliya Pislya rozpadu Kiyevo Ruskoyi derzhavi na okremi knyazivstva ta mongolo tatarskoyi navali Kiyivski mitropoliti yaki v bilshosti svoyij buli grekami chuzhincyami perenesli svoyu kafedru spochatku do Sarayu potim do Volodimira na Klyazmi a zgodom do Moskvi Pri comu voni zberegli za soboyu titul Kiyivskih mitropolitiv Sprichinilosya do cogo ne stilki spustoshennya Kiyeva ordami hana Batiya skilki ti pilgi yaki davali cerkvi azijski zavojovniki ta pragnennya chiniti opir zmicnennyu Galickogo knyazivstva z jogo yevropejskoyu oriyentaciyeyu j utvorennyu Kiyevo Galickoyi mitropoliyi yaka realno mala vsi pidstavi peretvoritisya na duhovnij oseredok todishnoyi Rusi Ukrayini Vidznachimo sho pravoslavni ukrayinci ta bilorusi v skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo zvilnilisya vid mongolskogo panuvannya vzhe u XIV st v toj chas yak Moskovske knyazivstvo perebuvalo v soyuzi z ordincyami do kincya XV st uspadkuvavshi vid nih despotichno samoderzhavnickij ustrij vladi Perebuvayuchi u skladi Litovskoyi derzhavi ukrayinci vidnovili svoyu pradavnyu Kiyivsku mitropoliyu Ale j moskovski iyerarhi prodovzhuvali nazivati sebe Kiyivskimi mitropolitami faktichno niyakogo vidnoshennya do Kiyeva ne mayuchi Skoristavshis skladnoyu situaciyeyu v yakij opinivsya Konstantinopol pid udarami turkiv osmaniv 15 grudnya 1448 r Moskva pozbavila sanu kanonichno postavlenogo mitropolita Isidora i samochinno bez zgodi Vselenskogo patriarha ogolosila pro svoyu cerkovnu avtokefaliyu obravshi svogo vlasnogo mitropolita z titulom Moskovskogo Cej vchinok poyasnili bucim to vidpadinnyam grekiv vid spravzhnogo pravoslav ya v uniyu z katolickim Rimom yaka bula progoloshena na Ferraro Florentijskomu sobori 1438 1439 rr Za ce samochinstvo Vselenskij patriarhat Konstantinopolya naklav na cerkvu Moskovih vidluchennya yake ne skasovane j doteper Vidomo sho Florentijska uniya proisnuvala lishe 10 rokiv i bula skasovana i v Konstantinopolskij cerkvi znov bulo vidnovleno pravoslav ya Do Vselenskogo patriarhatu Konstantinopolya u rizni chasi nalezhali Kiyivska mitropoliya H st do 5 sichnya 2019 roku Galicka mitropoliya 1302 r do 5 sichnya 2019 roku Litovsko Ruska mitropoliya Bukovinska mitropoliya Gotska i Kafska mitropoliya Brayilska mitropoliya Doroska mitropoliya Vselenskij patriarhat Konstantinopolya vvazhaye svoyeyu kanonichnoyu teritoriyeyu teritoriyu Kiyivskoyi mitropoliyi u mezhah do 1686 roku tobto shonajmenshe Ukrayinu i Bilorus Vselenskij patriarhat Konstantinopolya viznaye kanonichnu teritoriyu Moskovskogo patriarhatu lishe v mezhah 1686 roku tobto do priyednannya do nogo Kiyivskoyi mitropoliyi a takozh pro te sho same ce priyednannya bulo zdijsnene bez zgodi i zatverdzhennya Svyatogo i Svyashennogo Sinodu Velikoyi cerkvi Hristovoyi sebto Vselenskogo patriarhatu Konstantinopolya u yurisdikciyi yakogo Kiyivska mitropoliya v toj chas perebuvala Z pochatkom ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 roku u Kiyevi bula sklikana Vseukrayinska cerkovna rada yaka stavila za metu stvorennya Ukrayinskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi Golovoyu VPCR buv obranij arhiyepiskop Oleksij Dorodnicin Vin pidtrimuvav ideyu apelyaciyi do arbitrazhu Konstantinopolya pri vregulyuvanni pitannya statusu pravoslavnoyi cerkvi v Ukrayini Odnak 19 sichnya robota Soboru perervalasya nastupom bilshovikiv Vselenskij patriarhat Konstantinopolya dvichi svoyim sobornim rishennyam zasudiv pidporyadkuvannya Moskovskij cerkvi Kiyivskoyi mitropoliyi yak nekanonichne 1688 roku konstantinopolskogo patriarha bulo pozbavleno patriarshoyi kafedri soborom arhiyereyiv yaki pobachili v diyah patriarha simoniyu prodazh za groshi duhovnih darovanij Dionisij otrimav 120 soboliv ta dvi sotni zolotih za protikanonichne vidstuplennya najbilshoyi mitropoliyi Vselenskogo patriarhatu Konstantinopolya U 1924 roci vselenskij patriarh Grigorij VII vidav tomos dekret z nagodi viznannya avtokefaliyi tih yeparhij davnoyi Kiyivskoyi mitropoliyi yaki pislya Pershoyi svitovoyi vijni opinilisya v skladi Polskoyi Respubliki Ukrayinska pravoslavna cerkva Kiyivskogo patriarhatu i Ukrayinska avtokefalna pravoslavna cerkva nezvazhayuchi na rozbizhnosti u bagatoh pitannyah postijno veli peremovini z Konstantinopolem shodo avtokefaliyi ta oficijnogo viznannya Najblizhche do viznannya bula UPC KP u 2008 roci koli za spriyannya prezidenta Viktora Yushenka vona led ne otrimala viznannya 2015 roku pislya smerti predstoyatelya UAPC mitropolita Mefodiya v Ternopoli buv oprilyudnenij jogo Duhovnij Zapovit v yakomu nagoloshuyetsya na prodovzhenni dovgolitnogo kursu UAPC na vstanovlennya spivprichastya zi Vselenskim Patriarhatom ta dialogu z yepiskopatom UPC Kiyivskogo Patriarhatu ta ukrayinocentrichnoyu chastinoyu yepiskopatu UPC MP na choli z mitropolitom Oleksandrom Drabinkom pro ob yednannya v yedinu pomisnu ta kanonichno viznanu Vselenskim Pravoslav yam Pravoslavnu cerkvu ale ne prijmati rishen shodo poyednannya z inshimi pravoslavnimi yurisdikciyami v Ukrayini bez kanonichnogo blagoslovennya Vselenskogo patriarha Varfolomiya Naperedodni Vsepravoslavnogo soboru 16 chervnya 2016 roku Verhovnoyu Radoyu Ukrayini bula prijnyata postanova 1422 VIII Pro Zvernennya Verhovnoyi Radi Ukrayini do Jogo Vsesvyatosti Varfolomiya Arhiyepiskopa Konstantinopolya i Novogo Rimu Vselenskogo Patriarha shodo nadannya avtokefaliyi Pravoslavnij cerkvi v Ukrayini V comu zvernenni VRU prosila Vselenskogo Patriarha viznati nechinnim akt 1686 roku yak takij sho buv uhvalenij z porushennyam svyashennih kanoniv Pravoslavnoyi cerkvi vzyati uchast u podolanni naslidkiv cerkovnogo podilu shlyahom sklikannya pid egidoyu Vselenskogo Patriarhatu Vseukrayinskogo ob yednavchogo soboru z metoyu virishennya vsih superechlivih pitan ta ob yednannya Ukrayinskogo pravoslav ya vidati Tomos pro avtokefaliyu Pravoslavnoyi cerkvi v Ukrayini U 2016 roci richni zagalni zbori Svitovogo kongresu ukrayinciv uhvalili rishennya i oficijne zvernennya do Vselenskogo svyatijshogo patriarha shodo nadannya avtokefaliyi ukrayinskij pravoslavnij cerkvi Vid togo momentu pochavsya aktivnij dialog prezident Svitovogo kongresu ukrayinciv Yevgen Cholij kilka raziv naviduvavsya do Stambula z oficijnim vizitom do Vselenskogo patriarha 19 listopada 2016 Golova Verhovnoyi Radi Ukrayini Andrij Parubij zustrichavsya iz Vsesvyatijshim Patriarhom Varfolomiyem yakij visoko ociniv Zvernennya Verhovnoyi Radi do nogo vid 16 chervnya 2016 roku Ce Parlamentske zvernennya pislya trivalogo chasu dalo poshtovh do rozglyadu Vselenskoyu Patriarhiyeyu pitannya Avtokefaliyi Pravoslavnoyi cerkvi v Ukrayini 9 kvitnya 2018 roku Prezident Ukrayini Petro Poroshenko vidbuv do Stambula de zustrichavsya zi Vselenskim patriarhom Varfolomiyem i z chlenami Svyatogo i Svyashennogo Sinodu 17 kvitnya 2018 roku Poroshenko v Kiyevi proviv zustrich z golovami frakcij u Verhovnij Radi Ukrayini i zaklikav yih pidtrimati Zvernennya do Varfolomiya I pro nadannya ukrayinskij cerkvi Tomosu pro avtokefaliyu Ya yak Prezident prijnyav rishennya zvernutisya do Vselenskogo Patriarha z prohannyam shodo nadannya Tomosu pro Pomisnu avtokefalnu cerkvu I prosiv bi vas shanovni kolegi bo ye rechi yaki nas tochno vsih ob yednuyut shobi Parlament pidtrimav ce zvernennya i zrobiv ce yakomoga shvidshe Pochatkovo ochikuvalosya sho nastupne zasidannya Sinodu KPC vidbudetsya do 28 lipnya 2018 roku do 1030 yi richnici hreshennya Rusi Ukrayini na den pam yati velikogo knyazya Volodimira 19 kvitnya Verhovna Rada Ukrayini prijnyala za 2410 VIII postanovu pro pidtrimku zvernennya Prezidenta Ukrayini do Vselenskogo Patriarha Varfolomiya pro nadannya Tomosu pro avtokefaliyu Pravoslavnoyi cerkvi v Ukrayini Togo zh dnya cyu postanovu pidpisav Golova Verhovnoyi Radi Ukrayini 20 kvitnya Zastupnik golovi prezidentskoyi administraciyi Rostislav Pavlenko viletiv do Stambula dlya peredachi Vselenskomu Patriarhu Varfolomiyu zvernennya pro nadannya Tomosu pro avtokefaliyu Pravoslavnoyi cerkvi v Ukrayini 19 20 kvitnya 2018 roku vidbulosya zasidannya Svyashennogo sinodu Vselenskogo Patriarhatu z privodu ukrayinskogo pitannya Za rezultatami Sinodu 22 kvitnya opublikovano komyunike Komyunike Svyatogo i Svyashennogo Sinodu Svyatij i Svyashennij Sinod pid golovuvannyam Jogo Vsesvyatosti Vselenskogo Patriarha Varfolomiya zavershiv svoye chergove zasidannya yake vidbulosya z chetverga 19 kvitnya na p yatnicyu 20 kvitnya Vsi pitannya poryadku dennogo buli rozglyanuti ta obgovoreni ta prijnyati vidpovidni rishennya Vidpovidno do Bozhestvennih i Svyashennih Kanoniv a takozh vikovogo cerkovnogo poryadku i Svyatogo Peredannya Vselenskij Patriarhat zacikavlenij v zberezhenni vsepravoslavnoyi yednosti ta pikluyetsya pro Pravoslavni cerkvi u vsomu sviti osoblivo ukrayinskogo pravoslavnogo narodu yakij otrimav spasitelnu hristiyansku viru i svyate hreshennya vid Konstantinopolya Takim chinom yak jogo istinna Cerkva matir vin rozglyanuv pitannya sho stosuyutsya cerkovnoyi situaciyi v Ukrayini yak ce bulo zrobleno na poperednih sinodalnih zasidannyah i prijnyavshi vid cerkovnoyi i civilnoyi vlad yaki predstavlyayut miljoni ukrayinskih pravoslavnih hristiyan zvernennya sho prohaye pro nadannya avtokefaliyi virishiv tisno spilkuvatisya ta uzgoditisya zi svoyimi sestrinskimi Pravoslavnimi cerkvami shodo cogo pitannya Originalnij tekst angl Communique of the Holy and Sacred Synod The Holy and Sacred Synod under the chairmanship of His All Holiness Ecumenical Patriarch Bartholomew concluded its regular session which took place between Thursday April 19th and Friday April 20th All the items on the agenda were reviewed and discussed and the appropriate decisions were made In accordance with the Divine and Sacred Canons as well as century old ecclesiastical order and Holy Tradition the Ecumenical Patriarchate concerns itself with the preservation of Pan Orthodox unity and the care for the Orthodox Churches throughout the world especially of the Ukrainian Orthodox Nation that has received the salvific Christian faith and holy baptism from Constantinople Thus as its true Mother Church it examined matters pertaining to the ecclesiastical situation in Ukraine as done in previous synodal sessions and having received from ecclesiastical and civil authorities representing millions of Ukrainian Orthodox Christians a petition that requests the bestowal of autocephaly decided to closely communicate and coordinate with its sister Orthodox Churches concerning this matter At the Ecumenical Patriarchate the 22nd of April 2018 From the Chief Secretariat Na vidkritti Arhiyerejskogo soboru Konstantinopolskoyi cerkvi 1 veresnya u Stambuli Vselenskij patriarh Varfolomij prochitav dopovid u yakij zaznachiv sho Moskva vprodovzh bagatoh stolit rozporyadzhalasya Kiyivskoyu mitropoliyeyu pravoslavnoyu cerkvoyu v Ukrayini bez vidoma Konstantinopolya Na Arhiyerejskomu sobori Konstantinopolskoyi cerkvi u Stambuli 2 veresnya yepiskopi uhvalili sho Konstantinopolskij patriarhat mozhe nadavati avtokefaliyu bez bud yakih uzgodzhen 22 kvitnya 2018 roku Svyatij i Svyashennij sinod Vselenskogo Patriarhatu prijnyav do rozglyadu Zvernennya vid Prezidenta Ukrayini Petra Poroshenka do Vselenskogo Patriarha Varfolomiya pro nadannya Tomosu pro avtokefaliyu Pravoslavnij cerkvi v Ukrayini Postanovu Verhovnoyi Radi Ukrayini na pidtrimku cogo zvernennya a takozh zvernennya iyerarhiv ukrayinskih pravoslavnih cerkov UPC KP i UAPC Takozh Sinodom Vselenskogo Patriarhatu prijnyato rishennya pro pochatok procedur neobhidnih dlya nadannya avtokefaliyi Pravoslavnij cerkvi v Ukrayini 7 veresnya Vselenskij patriarh Varfolomij priznachiv dvoh ekzarhiv predstavnikiv u Kiyevi arhiyepiskopa Daniyila Pamfilijskogo iz SShA ta yepiskopa Ilariona Edmontonskogo z Kanadi u ramkah pidgotovki do nadannya Pravoslavnij cerkvi v Ukrayini avtokefaliyi Ekzarhi mali vzayemodiyati z ukrayinskoyu vladoyu i cerkvami dlya organizaciyi ob yednavchogo soboru Ekzarhi takozh mali virishiti pitannya isnuyuchogo v Ukrayini cerkovnogo rozkolu U kinci veresnya 2018 roku Vselenska Patriarhiya oprilyudnila doslidzhennya istorichnih cerkovnih dokumentiv u yakih dovela sho Konstantinopol nikoli ne viddavav Kiyivsku mitropoliyu v kanonichnu teritoriyu Moskovskogo patriarhatu Cherga do Sofijskogo soboru pislya pributtya tomosu pro avtokefaliyu do Ukrayini 18 zhovtnya 2018 roku v Verhovnij Radi 237 golosami za bulo progolosovano zakonoproyekt 9208 podanij Prezidentom Poroshenkom 17 zhovtnya Andriyivska cerkva Nacionalnogo zapovidnika Sofiya Kiyivska peredayetsya v bezoplatne postijne koristuvannya Vselenskogo patriarhatu dlya zdijsnennya bogosluzhin i obryadiv pri comu Andriyivska cerkva zalishayetsya v derzhavnij vlasnosti U nij zaplanovane rozmishennya stavropigiyi Vselenskogo patriarhatu yaka faktichno bude vikonuvati rol ambasadi 27 29 listopada v Stambuli Vselenskij Patriarhat proviv zasidannya Svyashennogo sinodu de okrim inshih pitan obgovoryuvavsya tekst Tomosu pro avtokefaliyu Ukrayinskoyi cerkvi Za rezultatami sinodu bulo vidano komyunike u yakomu zaznacheno pro stvorennya proyektu statutu pomisnoyi pravoslavnoyi cerkvi v Ukrayini Patriarh Varfolomij u svoyih listah zaproshennyah zaklikav Predstoyatelya RPCvU Onufriya Berezovskogo ta inshih iyerarhiv pravoslavnih cerkov v Ukrayini vzyati uchast v Ob yednavchim u sobori 15 grudnya Patriarh Varfolomij napisav mitropolitu Onufriyu sho pislya viboru Predstoyatelya novoyi cerkvi vin vzhe ne zmozhe nositi titul Mitropolit Kiyivskij yakij vin vse odno nosiv i porushuvav umovi oficijnih dokumentiv 1686 roku Mitropolit Epifanij v den obrannya 15 grudnya 2018 roku Ob yednavchij sobor vidbuvsya 15 grudnya 2018 roku v Sofijskomu sobori Na sobori bulo rozpusheno UAPC ta UPC KP ta shlyahom yih ob yednannya ta za uchasti dvoh iyerarhiv RPCvU stvoreno novu cerkvu Pravoslavnu Cerkvu Ukrayini Shlyahom golosuvannya novim predstoyatelem obrali mitropolita Epifaniya Ekzarhi Vselenskogo patriarhatu podaruvali novobranomu predstoyatelyu panagiyu U Vidubickomu monastiri Ekzarh Vselenskogo Patriarha v Greciyi Amfilohij vidsluzhiv razom z monahami PCU bozhestvennu liturgiyu Takim chinom ce zasvidchilo yevharistijne spilkuvannya mizh cerkvami 5 sichnya 2019 roku jogo vsesvyatist vselenskij Patriarh Varfolomij pidpisav Tomos pro Avtokefaliyu Pobozhnij ukrayinskij narod chekav cogo blagoslovennogo dnya cilih sim stolit zayaviv patriarh Varfolomij pislya pidpisannya 6 sichnya na svyato Bogoyavlennya za novoyulianskim kalendarem u cerkvi svyatogo Georgiya u rezidenciyi Vselenskogo patriarhatu v Feneri pid chas svyatkovoyi liturgiyi za uchastyu patriarha Varfolomiya predstoyatelyu Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini Epifaniyu vruchili tomos pro avtokefaliyu ukrayinskoyi cerkvi Takozh mitropolitu Epifaniyu vruchili posoh i simvolichnu plyashechku mira 7 sichnya tomos vistavili u sobori sv Sofiyi v misti Kiyevi 9 sichnya na Tomosi postavili svoyi pidpisi vsi chleni Sinodu Vselenskogo patriarhatu Konstantinopolya Organizaciya ta strukturaDokladnishe Yeparhiyi Konstantinopolskoyi pravoslavnoyi cerkvi Svitova yurisdikciya shidnih pravoslavnih cerkov 2022 Konstantinopolska cerkva yaka ye poperedniceyu avtokefalnih cerkov i maye istorichno ta teologichno pravo ta vidpovidalnist iniciyuvati ta koordinuvati diyi pravoslavnogo znachennya KPC prodovzhuye zalishatisya pomisnoyu Cerkvoyu yurisdikciya yakoyi obmezhena pevnoyu geografichnoyu oblastyu Administraciyi Ponta Trakiyi ta Maloyi Aziyi buli pershimi miscyami cerkovnoyi yurisdikciyi Vselenskogo Prestolu Voni buli dodani do rajoniv sho nalezhat do shidnih illirijciv vid Adriatiki do Nestosu i vid Dunayu ta Rodop do Kritu Ci oblasti hocha politichno z kincya IV stolittya buli chastinoyu shidnoyi rimskoyi derzhavi ale takozh cerkovno z ukazom Feodosiya II 421 prodovzhuvali zalishatisya ekzarhatom abo vikariatom Salonik yakij nalezhav cerkvi Rimu do 733 r Slov yanski narodi yaki prijshli do hristiyanstva z turbotoyu pro jogo misiyu takozh buli vklyucheni v yurisdikciyu Konstantinopolya Moskovskij patriarhat do XV stolittya tobto protyagom p yati stolit bula odniyeyu iz mitropolij Vselenskogo Prestolu V rajoni Balkan formuyutsya avtonomni arhiyepiskopiyi Tirnova Ohridska yaki pid chas tureckoyi okupaciyi povernuvsya v pryamu yurisdikciyu Konstantinopolya yakij takozh vpav i v 14 stolitti organizuvav mitropoliyi Ugorsku ta Moldavsku Yurisdikciyi pravoslavnih cerkov na teritoriyi Greciyi Ateni Konstantinopol Atos abo Afon Krit Cya velichezna yurisdikciya Konstantinopolya postupovo pochala zmenshuvatisya iz nadannyam avtokefalnogo statusu miscevim Cerkvam Rosijskij pravoslavnij cerkvi 1589 Greckij PC 1850 Serbskij PC 1879 Rumunskij PC 1885 Cerkvi Albaniyi 1937 Cerkva Bolgariyi 1945 Cerkvi Gruziyi 1990 Cerkva Chehiyi ta Slovachchini 1998 ta Cerkvi Ukrayini 2019 U skladi Konstantinopolskoyi pravoslavnoyi cerkvi 2 avtonomnih cerkvi v skladi yakih 1 arhiyeparhiya 3 mitropoliyi i 2 yeparhiyi 6 arhiyeparhij Avstralijska Amerikanska Kanadska Konstantinopolska Kritska Fiatirska 116 mitropolij 42 mitropoliyi Turechchini z nih 34 istorichnih 5 mitropolij Dodekanesu 8 mitropolij Kritu 36 mitropolij Novih zemel yaki takozh pidporyadkovani EPC 8 mitropolij Amerikanskoyi arhiyeparhiyi 17 mitropolij v inshih krayinah i 2 nacionalni yeparhiyi albanska i karpatoruska a takozh Patmoskij ekzarhat i gora Atos Vselenski patriarhi novitnih chasiv Dokladnishe Spisok Konstantinopolskih patriarhiv Vselenskij patriarh Konstantinopolya Varfolomij I Demetrios Arhontonis Patriarh Varfolomij Demetrios Arhontonis narodivsya v 1940 roci v seli Agioi 8eodwroi na ostrovi Imbros Turechchina Jogo batko volodiv tam perukarneyu i kav yarneyu Shilnij do nauk hlopec vchivsya v Konstantinopoli potim u vidomij bogoslovskij shkoli pislya zakinchennya yakoyi stav diyakonom pid imenem Varfolomij Potim diyakon Varfolomij sluzhiv u tureckij armiyi a v 1963 roci prodovzhiv navchannya u Papskomu shidnomu instituti Temoyu jogo disertaciyi bulo kanonichne pravo Pravoslavnoyi Cerkvi Cim navchannya majbutnogo Patriarha ne zakinchilos u vishih navchalnih zakladah Shvejcariyi ta Myunhena vin prodovzhuye specializuvatisya v carini cerkovnogo zakonodavstva Patriarh volodiye p yatma inozemnimi movami okrim zvisno greckoyi i tureckoyi Napisav i vidav bagato drukovanih prac Povernuvshis iz Zahidnoyi Yevropi do Konstantinopolya Varfolomij buv priznachenij na posadu pomichnika dekana Teologichnoyi shkoli v de nevdovzi buv visvyachenij u svyashenika 1969 rik Cherez shist misyaciv Vselenskij toj samij Patriarh yakij razom z rimskim papoyu Pavlom VI znyav vzayemni anafemi 1054 roku pidvishiv molodogo svyashenika do chinu arhimandrita Patriarshoyi kaplici sv Andriya yakij nasliduvav Afinagoru zrobiv Varfolomiya direktorom Patriarshoyi kancelyariyi A v 1973 roci v zhitti 33 richnogo arhimandrita stalasya vidatna podiya vin stav yepiskopom Konstantinopolskoyi arhiyepiskopiyi oderzhavshi za yakijs chas san mitropolita Halkedonskogo Protyagom 19 rokiv mitropolit Varfolomij buv najblizhchim pomichnikom i odnodumcem Patriarha Dimitriosa a pislya jogo smerti v 1991 roci stav Arhiyepiskopom Konstantinopolya Novogo Rima i Vselenskim patriarhom povnij titul Konstantinopolskih patriarhiv Po obranni novij Patriarh zdijsniv ryad zakordonnih vizitiv zustrichayuchis z vplivovimi politichnimi diyachami bagatoh krayin vistupayuchi na sesiyah YuNESKO Yevropejskogo parlamentu tosho U Patriarha yak gromadyanina musulmanskoyi Turechchini ye vlasnij dosvid dialogu yak i mizh dvoma religiyami tak i mizh dvoma kulturami Takij dosvid dav jomu mozhlivist zrobiti znachnij vnesok zokrema u vregulyuvannya vijskovih konfliktiv na teritoriyi kolishnoyi Yugoslaviyi Vsyudi j poslidovno Patriarh vistupaye za religijnu svobodu i prava lyudini Za ostannye desyatirichchya Patriarh Varfolomij vidvidav majzhe vsi pomisni pravoslavni cerkvi a takozh bagato inshih religijnih ob yednan dokladayuchi chimalo zusil dlya polipshennya vidnosin mizh obshinami katolikiv musulman yudeyiv i pravoslavnih v usomu sviti Varfolomij vidomij u Yevropi yak Zelenij patriarh tomu sho stav pershim sered religijnih lideriv zahisnikom navkolishnogo seredovisha Vin postijno organizovuye mizhnarodni seminari de obgovoryuyutsya napryami mobilizaciyi vsih mozhlivih zasobiv dlya dosyagnennya garmoniyi mizh lyudstvom i prirodoyu U privatnomu zhitti ne zvazhayuchi na visokij san vede prostij sposib zhittya maye zvichku uvazhno visluhovuvati vidviduvachiv Svyatij ta Svyashennij Sinod Dvogolovij orel pri vhodi do Vselenskogo patriarhatu simvol Konstantinopolskoyi patriarhiyi ta Vizantijskoyi imperiyi Okrim patriarha dijsnimi chlenami Sinodu ye taki arhiyereyi na period z 1 veresnya 2019 roku do 29 lyutogo 2020 go arhiyepiskop Kanadskij arhiyepiskop Kritskij Irinej mitropolit Ankirskij mitropolit Anejskij Makarij mitropolit Laodikijskij Feodorit mitropolit Gortinskij mitropolit Belgijskij mitropolit Ganskij mitropolit Kidonijskij mitropolit Koskij mitropolit Kidoniyeskij mitropolit NovozelandskijSuchasni avtokefalni cerkvi sho ranishe buli v skladi Vselenskogo patriarhatuDiv takozh Avtokefaliya Mitropolit Kiyivskij Epifanij ta p yatij prezident Ukrayini Petro Poroshenko yakij obijmaye golovu Verhovnoyi Radi Ukrayini Andriya Parubiya pislya Ob yednavchogo soboru Shidnih pravoslavnih cerkov Ukrayini 15 grudnya 2018 roku Bolgarska pravoslavna cerkva avtokefaliya nadana v 870 r avtokefaliya znovu nadana v 1235 i 1945 rokah Rosijska pravoslavna cerkva samoprogoloshena u 1448 vidbuvsya rozkolnickij vidriv vid Kiyivskoyi mitropoliyi avtokefaliya nadana v 1589 roci Cerkva Greciyi Arhiyeparhiya Afin ta vsiyeyi Greciyi avtokefaliya nadana v 1850 roci Serbska pravoslavna cerkva avtokefaliya nadana v 1219 roci skasovana v 1463 ta 1766 rr znovu nadana v 1557 ta 1879 rr Rumunska pravoslavna cerkva avtokefaliya nadana v 1885 roci Polska avtokefalna pravoslavna cerkva Varshava avtokefaliya nadana v 1924 r Pravoslavna avtokefalna cerkva Albaniyi Arhiyeparhiya Tirani Durresu ta vsiyeyi Albaniyi avtokefaliya nadana v 1937 roci Pravoslavna cerkva Cheskih zemel i Slovachchini Prazka mitropoliya Cheskih zemel ta Slovachchini avtokefaliya nadana v 1998 r Vselenskim patriarhatom Konstantinopolya Pravoslavna Cerkva Ukrayini avtokefaliya nadana 5 sichnya 2019 roku Div takozhStavropigiya Vselenskogo patriarha v Kiyevi Moskovsko Konstantinopolska shizma 1996 Konstantinopolski patriarhi Moskovsko Konstantinopolska shizma 2018 Dzherela ta literaturaP L Yarockij Konstantinopolskij patriarhat 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 46 ISBN 978 966 00 0855 4 A M Kolodnij Konstantinopolska pravoslavna cerkva 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X P L Yarockij Konstantinopolska pravoslavna cerkva 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 PrimitkiKrindatch Alexei 2011 Atlas of American Orthodox Christian Churches Holy Cross Orthodox Press s 143 ISBN 978 1 935317 23 4 Arhiv originalu za 28 travnya 2020 Procitovano 24 lipnya 2021 Pontificia Commissio Codici Iuris Canonici Orientalis Recognoscendo 30 lipnya 2020 u Wayback Machine Vatican City State 1978 p 3 lat Ortayli Ilber 2003 Osmanli Barisi p 14 ISBN 975 6571 50 0 tur Fairchild Mary about com Arhiv originalu za 5 chervnya 2016 Procitovano 22 travnya 2014 The Patriarch Bartholomew 60 Minutes CBS 20 grudnya 2009 originalu za 26 chervnya 2021 Procitovano 26 chervnya 2021 www patriarchate org amer Arhiv originalu za 15 travnya 2019 Procitovano 11 grudnya 2019 Winfield Nicole Fraser Suzan 30 listopada 2014 Huffington Post Arhiv originalu za 17 bereznya 2016 Procitovano 11 grudnya 2019 Finding Global Balance World Bank Publications 2005 s 119 Procitovano 2 serpnya 2015 His All Holiness is the spiritual leader of 300 million Orthodox Christians worldwide www apostolicpilgrimage org amer Arhiv originalu za 4 chervnya 2021 Procitovano 11 grudnya 2019 Arhiv originalu za 28 kvitnya 2021 Procitovano 24 lipnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Commander opposed Halki Seminary reopening over fears 2011 01 22 u Wayback Machine Today s Zaman 21 January 2011 H CON RES 50 3 grudnya 2017 u Wayback Machine United States House of Representatives 28 March 1995 prot Aleksandr Shmeman Sobranie statej 1947 1983 S 371 373 Oksfordskij slovnik Vizantiyi p 697 The Patriarchate of Constantinople The Ecumenical Patriarchate 2010 01 09 u Wayback Machine by Ronald Roberson The officer given the task was killed by the crowd and in the end the image was removed rather than destroyed It was to be restored by Irene and removed again by Finlay 1906 p 111 1952 vol I p 261 Norwich John J 1967 The Normans in the South 1016 1130 p 102 Norwich John J 1992 Byzantium The Apogee pp 320 321 Arhiv originalu za 29 travnya 2013 Procitovano 25 lipnya 2021 in 1053 he Michael Caerularius sends off a declaration of war then shuts up the Latin churches at Constantinople hurls a string of wild accusations and shows in every possible way that he wants a schism apparently for the mere pleasure of not being in communion with the West He got his wish After a series of wanton aggressions unparalleled in church history after he had begun by striking the pope s name from his diptychs the Roman legates excommunicated him 16 July 1054 But still there was no idea of a general excommunication of the Byzantine Church still less of all the East The legates carefully provided against that in their Bull They acknowledged that the emperor Constantine IX who was excessively annoyed at the whole quarrel the Senate and the majority of the inhabitants of the city were most pious and orthodox They excommunicated Caerularius Leo of Achrida and their adherents This quarrel too need no more have produced a permanent state of schism than the excommunication of any other contumacious bishop The real tragedy is that gradually all the other Eastern patriarchs took sides with Caerularius obeyed him by striking the pope s name from their diptychs and chose of their own accord to share his schism At first they do not seem to have wanted to do so John III of Antioch certainly refused to go into schism at Caerularius s bidding But eventually the habit they had acquired of looking to Constantinople for orders proved too strong The emperor not Constantine IX but his successor was on the side of his patriarch and they had learned too well to consider the emperor as their over lord in spiritual matters too Again it was the usurped authority of Constantinople the Erastianism of the East that turned a personal quarrel into a great schism Bishop Kallistos Ware p 67 Gallagher Clarence 2008 Oxford University Press s 596 ISBN 978 0 19 925246 6 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2021 Procitovano 25 lipnya 2021 Vryonis Byzantium and Europe p 152 Arhiv originalu za 15 travnya 2017 Procitovano 17 kvitnya 2015 MPL CLVII col 1058 Runciman Steven 1965 angl Cambridge University Press s 145 148 ISBN 978 0 521 39832 9 Arhiv originalu za 3 veresnya 2020 Procitovano 25 lipnya 2021 1979 angl London Edward Arnold s 88 ISBN 978 0 7131 6250 9 Arhiv originalu za 25 lipnya 2021 Procitovano 25 lipnya 2021 Inalcik Halil 1969 Dumbarton Oaks Papers 23 24 229 249 doi 10 2307 1291293 ISSN 0070 7546 JSTOR 1291293 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2021 Procitovano 25 lipnya 2021 Nicol The End of the Byzantine Empire p 90 Runciman Steven 1965 angl Cambridge University Press s 147 ISBN 978 0 521 39832 9 Arhiv originalu za 3 veresnya 2020 Procitovano 25 lipnya 2021 Runciman The Fall of Constantinople pp 133 34 Nicol Donald M The Last Centuries of Byzantium 1261 1453 Cambridge Cambridge University Press 1972 p 389 Smith Cyril J 1974 History of Rape and Rape Laws Women Law Journal 60 s 188 originalu za 26 kvitnya 2020 Procitovano 12 zhovtnya 2020 Jim Bradbury 1992 Boydell amp Brewer s 322 ISBN 978 0 85115 312 4 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 25 lipnya 2021 Jelavich Barbara History of the Balkans 18th and 19th Centuries 1983 ISBN 0 521 27458 3 p 52 Ortayli Ilber 2003 Osmanli Barisi p 15 ISBN 975 6571 50 0 Shpakov A Ya Gosudarstvo i Cerkov v ih vzaimnyh otnosheniyah v Moskovskom gosudarstve Carstvovanie Fedora Ivanovicha Uchrezhdenie patriarshestva v Rossii Odessa 1912 ros Arhiv originalu za 12 chervnya 2020 Procitovano 18 chervnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Orthodoxwiki Ecumenical Patriarchate in America Turkey Rum Greek Orthodox Christians 27 kvitnya 2021 u Wayback Machine Minorityrights org Uhtomskij A A Pravoslavnaya diaspora problema formirovaniya kanonicheskogo statusa 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine M OVCS MP 3 48 Metropolitan PRIMACY AND PRIMACIES IN THE CHURCH 7 listopada 2006 u Wayback Machine Arhiv originalu za 12 chervnya 2020 Procitovano 25 lipnya 2021 The Joint Catholic Orthodox declaration approved by Pope Paul VI and Ecumenical Patriarch Athenagoras I of Constantinople read simultaneously Dec 7 at a public meeting of the ecumenical council in Rome and at a special ceremony in Istanbul 8 lyutogo 2014 u Wayback Machine Na sajte Vatikana Zaev V Konspekt po istorii pomestnyh pravoslavnyh cerkvej 7 chervnya 2021 u Wayback Machine Titul Jogo Bozhestvenna Vsesvyatist ne viznayetsya Moskovskim patriarhatom i deyakimi inshimi cerkvami yaki nazivayut Vselenskogo patriarha Svyatishim u svoyu chergu Vselenskij patriarhat ne viznaye za patriarhom Moskovskim titulu Svyatishij nazivayuchi jogo Blazhennishim Krug P Vizantijskie intrigi Varfolomej I sovershil kadrovyj perevorot vo Vselenskom Patriarhate 16 kvitnya 2021 u Wayback Machine NG Religii 19 3 2008 Konstantinopolskij patriarh Varfolomej ukreplyaet vertikal vlasti v svoem patriarhate 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine 25 04 2011 angl Reuters 21 lipnya 2010 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2019 Procitovano 25 lipnya 2021 angl The National Herald 4 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 3 serpnya 2018 Procitovano 25 lipnya 2021 Ankara predostavila tureckoe grazhdanstvo desyati svyashennosluzhitelyam Konstantinopolskogo Patriarhata 11 grudnya 2015 u Wayback Machine Cerkovno Nauchnyj Centr Pravoslavnaya Enciklopediya 27 02 2015 Neos Mhtropoliths Smyrnhs gia prwth fora 94 xronia meta thn Mikrasiatikh Katastrofh 25 lipnya 2021 u Wayback Machine huffingtonpost gr 29 08 2016 Pryamij Onlajn ukr 31 serpnya 2018 Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 ahilla ru ru RU Arhiv originalu za 12 veresnya 2018 Procitovano 12 veresnya 2018 TSN ua ukr 31 serpnya 2018 Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 https www ukrinform ua Ukrinform 31 serpnya 2018 Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 31 serpnya 2018 Konstantinopolskij patriarh povidomiv patriarhu Kirilu pro vprovadzhennya avtokefaliyi v Ukrayini ukr Procitovano 31 serpnya 2018 Arhiv originalu za 18 veresnya 2018 Procitovano 17 veresnya 2018 ukr Arhiv originalu za 3 veresnya 2018 Procitovano 3 veresnya 2018 ukr Arhiv originalu za 3 veresnya 2018 Procitovano 3 veresnya 2018 https ukr lb ua Livij bereg 17 veresnya 2018 Arhiv originalu za 18 veresnya 2018 Procitovano 18 veresnya 2018 https zaxid net Zahid net 17 veresnya 2018 Arhiv originalu za 18 veresnya 2018 Procitovano 18 veresnya 2018 risu org ua Arhiv originalu za 12 serpnya 2020 Procitovano 14 veresnya 2019 Arhiv originalu za 4 veresnya 2018 Radio Svoboda 11 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2018 The Ecumenical Patriarchate of Constantinople Announcement 11 10 2018 angl The Ecumenical Patriarchate of Constantinople Official Website 11 zhovtnya 2018 originalu za 11 zhovten 2018 Procitovano 11 zhovtnya 2018 https telegraf com ua Telegraf 15 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2018 Procitovano 15 zhovtnya 2018 TSN ua ukr 13 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2018 Procitovano 13 zhovtnya 2018 TASS Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2018 Procitovano 13 zhovtnya 2018 Patriarchia ru Oficijnij sajt Ruskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi 15 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2018 Procitovano 15 zhovtnya 2018 http tyzhden ua Ukrayinskij tizhden 15 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2018 Procitovano 15 zhovtnya 2018 risu org ua angl Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2019 Procitovano 17 zhovtnya 2018 https www ukrinform ua Ukrinform 20 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2018 Procitovano 24 zhovtnya 2018 https www ukrinform ua Ukrinform 23 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2018 Procitovano 24 zhovtnya 2018 Orthodox Times amer 1 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 2 kvitnya 2020 Andriyivskij visnik istoriko bogoslovskij shorichnij zhurnal Rivnenskoyi Duhovnoyi seminariyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo Patriarhatu 3 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Red kol kandidat bogoslovskih nauk rektor RDS prot Vitalij Lotockij gol red ta in Rivne 2017 6 336 s Poroshenko yak kolis Yushenko namagayetsya dobitisya stvorennya pomisnoyi cerkvi nezalezhnoyi vid Moskvi texty org ua 12 bereznya 2016 Procitovano 18 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 11 veresnya 2018 Procitovano 25 lipnya 2021 VRU Arhiv originalu za 15 kvitnya 2018 Procitovano 18 kvitnya 2018 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini 19 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2018 Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini 17 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2018 Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini 17 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2018 https risu org ua Religijno informacijna sluzhba Ukrayini 11 chervnya 2018 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 11 chervnya 2018 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini 18 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2018 Sergij Lavrinyuk 20 kvitnya 2018 Golos Ukrayini Arhiv originalu za 21 kvitnya 2018 Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 21 kvitnya 2018 Procitovano 20 kvitnya 2018 https religions unian ua UNIAN 20 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2018 Procitovano 21 kvitnya 2018 anglijskoyu 22 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2018 Procitovano 23 kvitnya 2018 Ukrinform 22 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 23 veresnya 2018 Procitovano 23 veresnya 2018 http www president gov ua Administraciya Prezidenta Ukrayini 22 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2018 Procitovano 22 kvitnya 2018 https www ukrinform ua Ukrinform 22 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2018 Procitovano 22 kvitnya 2018 https www bbc com BBC 7 veresnya 2018 Arhiv originalu za 8 veresnya 2018 Procitovano 8 veresnya 2018 https espreso tv Espreso TV 7 veresnya 2018 Arhiv originalu za 7 veresnya 2018 Procitovano 8 veresnya 2018 BBC News Ukrayina brit 8 veresnya 2018 Arhiv originalu za 11 veresnya 2018 Procitovano 11 veresnya 2018 Ecumenical Patriarchate www facebook com ukr Procitovano 12 veresnya 2018 ukr Arhiv originalu za 19 veresnya 2018 Procitovano 26 veresnya 2018 PDF www ec patr org Arhiv originalu PDF za 27 grudnya 2018 Procitovano 27 grudnya 2018 suvd com ua Arhiv originalu za 18 grudnya 2018 Procitovano 5 zhovtnya 2018 Sinod Vselenskogo patriarhatu zatverdiv proekt statutu dlya ukrayinskoyi avtokefaliyi Radio Svoboda ukr Procitovano 29 listopada 2018 Mitropolit Onufrij vidpraviv nazad u Stambul list Patriarha Varfolomiya risu org ua Procitovano 9 grudnya 2018 nv ua Arhiv originalu za 8 listopada 2020 Procitovano 31 serpnya 2019 Nazvali datu i misce Ob yednavchogo soboru https 24tv ua 24 kanal 218 12 05 Procitovano 5 grudnya 2018 Revolyucijne www facebook com angl Procitovano 16 grudnya 2018 Chervonenko Vitalij 6 sichnya 2019 BBC News Ukrayina brit Arhiv originalu za 8 sichnya 2019 Procitovano 10 sichnya 2019 BBC News Ukrayina brit 9 sichnya 2019 Arhiv originalu za 10 sichnya 2019 Procitovano 10 sichnya 2019 ua korrespondent net 2019 01 8 Arhiv originalu za 12 sichnya 2019 Procitovano 25 lipnya 2021 gr Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2020 Procitovano 5 listopada 2020 H nea syn8esh ths Agias kai Ieras Synodoy toy Oikoymenikoy Patriarxeioy 10 zhovtnya 2018 u Wayback Machine gr PosilannyaKonstantinopolska pravoslavna cerkva 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Konstantinopolskij patriarhat Oficijna Storinka Arhivovano 9 chervnya 2012 u WebCite Ukrayinska pravoslavna cerkva v SShA Konstantinopolskij patriarhat 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Ukrayinska pravoslavna cerkva Kanadi Konstantinopolskij patriarhat 29 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Karpatoruska pravoslavna yeparhiya v SShA Konstantinopolskij patriarhat 18 veresnya 2017 u Wayback Machine Norvezka pravoslavna cerkva Ekzarhat pravoslavnih parafij rosijskoyi tradiciyi v Zahidnij Yevropi 10 lyutogo 2015 u Wayback Machine Vselenskij Patriarhat Konstantinopolya v Greciyi Katalog oficijnih sajtiv Stavropigiya Vselenskogo Patriarhatu v Ukrayini Oficijna storinka

Дата публікації:
Топ