Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Облога та взяття Константинополя військами Четвертого хрестового походу 13 квітня 1204 року була однією з епохальних под

Падіння Константинополя (1204)

Падіння Константинополя (1204)

Облога та взяття Константинополя військами Четвертого хрестового походу 13 квітня 1204 року була однією з епохальних подій середньовічної історії і мала далекосяжні наслідки для всієї Європи. Взяття міста передували дві досить напружені облоги — 1203 і 1204 років, в ході яких свої зусилля об'єднали і західноєвропейська (переважно французька) піхота.

падіння Константинополя (1204)
Четвертий хрестовий похід
image

Координати: 41°01′ пн. ш. 28°58′ сх. д. / 41.017° пн. ш. 28.967° сх. д. / 41.017; 28.967
Дата: 13 квітня 1204
Місце: Константинополь, Візантійська імперія
Результат: Константинополь захоплений хрестоносцями.
Сторони
image Візантійська імперія Хрестоносці
Командувачі
imageОлексій IV Ангел
imageОлексій V Дука 		image Боніфацій I Монферратський
image Венеція Енріко Дандоло
Військові сили
Візантія: 15,000 чол.,
  • Візантія: 20 кораблів
 Хрестоносці: 10,000 чол.
Венеційці: 10,000 чол.
  • Венеційці: 210 кораблів
Втрати
невідомо невідомо
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Падіння Константинополя.

Передумови для взяття міста

Головною передумовою захоплення міста було бажання католицького духовенства підкорити Риму православну церкву. Папа Іннокентій III організував Четвертий хрестовий похід, що мав за мету підпорядкування православної церкви і ліквідацію патріархатства у Константинополі.

Причини падіння

Падіння Константинополя пояснювалося зростанням відставання у соціально-економічному розвитку імперії у порівнянні з компактнішими і краще організованими західноєвропейськими державами, в яких намітилася тенденція до практичного застосування останніх досягнень технічного прогресу у побуті, армії і флоті, а також до зростання торгівлі та товарообігу, яким сприяв великий споживчий попит та інтенсивний грошовий обіг у містах. Візантійські вельможі, як і раніше воліли вкладати свої заощадження у малоприбуткову, але високостатусну нерухомість (латифундії у Малій Азії), яку ставало дедалі важче утримувати і охороняти, особливо в умовах мусульманських навал. У самому Константинополі до кінця XII століття з'явився грецький торговий клас, але він був радше наслідком імітації італійських купецьких традицій і, в якійсь мірі, навіть зацікавлений у ще тіснішій співпраці з італійською таласократією, за допомогою якої розраховував поліпшити свій добробут. В умовах постійного збільшення західної присутності ця група стала грати роль п'ятої колони.

image
«Взяття Константинополя хрестоносцями» (Делакруа, 1840)

Також у падінні міста чималу роль зіграв , за умовами якого візантійські імператори скоротили свої військово-морські сили до мінімуму, покладаючись на флот своїх італійських «союзників». Саме кораблі венеційців доставили понад 30 тисяч хрестоносців до околиць Константинополя, який тепер захищали лише міські стіни і чисельна перевага його мешканців (населення столиці на момент падіння оцінювалося в межах від 250 до 500 тис. осіб — неймовірна кількість за мірками середньовічних міст Західної Європи, в яких рідко налічувалося понад 10 тис. мешканців). Все ж, багатолюдність столиці не лякала хрестоносців. У місті вже давно панувала смута, викликана безперервною боротьбою за владу між окремими кланами грецьких вельмож. При цьому вони не гребували вдаватися до послуг іноземних найманців заради своїх особистих інтересів, які ставили вище від інтересів грецького народу в цілому.

Хід подій

За змовою з очільником хрестоносців Боніфацієм Монферратським венеційський дож Енріко Дандоло переправив хрестоносців на венеційській флотилії до Константинополя з метою відновити на візантійському престолі Ісаака II Ангела, який обіцяв йому за це 200 тис. срібних марок. Після недовгої облоги Ісаака II було поновлено на престолі. Проте скарбниця держави виявилася порожньою. Імператор квапливо спробував зібрати потрібні гроші з міського населення, що спричинило повстання. Ісаака було вдруге скинуто з престолу, тепер уже назавжди.

Обурені таким станом справ, хрестоносці перейшли до справи. Навесні 1204 року почалася відкрита війна, а дванадцятого квітня хрестоносці пішли на штурм Константинополя. Вночі частина солдатів, побоюючись контрнаступу візантійців, стала підпалювати будинки. Жоффуа де Віллардуен, один із ватажків походу, та його хроніст, так розповідав про це:

Вогонь почав поширюватися містом, який яскраво запалав і горів всю ніч та увесь наступний день впритул до вечора. У місті згоріло більше будинків, ніж можна нарахувати у будь-якому з трьох найбільших міст Французького королівства. Те, що не згоріло, було розграбовано. Армія, розсипавшись містом, почала грабувати, — так багато, що воістину не можливо було визначити кількість чи цінність здобичі. Тут і золото і срібло, посуд, коштовне каміння, сукна і шовк, хутряний одяг і, взагалі, все найкраще, що тільки можна було відшукати у місті.

Жоффруа де Віллардуен підтверджує цими словами, що, наскільки йому відомо, такої багатої здобичі не брали ще в жодному місті з часів створення світу.

image
Знамениті чотири бронзові коні, вивезених у свій час імператором Августом з Александрії

Католицьке духовенство займалося переважно пошуками священних реліквій. У Францію їх привезли силу-силенну, зокрема і терновий вінець Христа. Для гідного розміщення цих скарбів король Людовік IX Святий вирішив спорудити у Парижі Сент-Шапель. Венеційцям, крім іншої здобичі, дісталися знамениті чотири бронзових коні, вивезені свого часу імператором Августом з Александрії до Рима. Їх розмістили у Венеції.

Підсумки та значення

Захоплення Константинополя католиками призвело до посилення етно-релігійної ворожнечі на Балканах і встановлення атмосфери загального політичного хаосу.

Після падіння Константинополя рух хрестоносців пішов на спад. І тоді, 1212 року, Інокентій III оголосив про те, що Єрусалим можуть звільнити лише діти, оскільки вони ще не обтяжені гріхами й пороками. У Марселі зібралися близько 10 тисяч дітей з усіх областей Франції, яких марсельські судновласники стали перевозити на Схід. Цей захід завершився тим, що в Александрії Єгипетській більшість дітей було продано заповзятливими купцями у рабство до турків. Та ж доля спіткала і німецьких дітей. Турки стали комплектувати з хлопчиків загони мамелюків та яничарів, а дівчат продавати в гареми емірів. Це викликало сильне обурення в Європі, але без будь-яких наслідків.

Див. також

Примітки

  1. S. Blondal, The Varangians of Byzantium, 164
  2. J. Phillips, The Fourth Crusade and the Sack of Constantinople, 159
  3. J. Phillips, The Fourth Crusade and the Sack of Constantinople, 269
  4. J. Phillips, The Fourth Crusade and the Sack of Constantinople, 106
  5. Віллардуен. Завоювання Константинополя. Цитата: Joinville and Villehardouin. Chronicles of the Crusades / Trans. M.R.S. Shaw. Harmondsworth, 1963, Ch. 12. P.92

Джерела

(рос.)

  • Жоффруа де Виллардуэн. Завоевание Константинополя / Пер. М. А. Заборова — М.: Наука, 1993.
  • Робер де Клари. Завоевание Константинополя / Пер. М. А. Заборова — М.: Наука, 1986.
  • Васильєв А. А. Історія Візантії. Латинське панування на Сході.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Obloga ta vzyattya Konstantinopolya vijskami Chetvertogo hrestovogo pohodu 13 kvitnya 1204 roku bula odniyeyu z epohalnih podij serednovichnoyi istoriyi i mala dalekosyazhni naslidki dlya vsiyeyi Yevropi Vzyattya mista pereduvali dvi dosit napruzheni oblogi 1203 i 1204 rokiv v hodi yakih svoyi zusillya ob yednali i zahidnoyevropejska perevazhno francuzka pihota padinnya Konstantinopolya 1204 Chetvertij hrestovij pohid Koordinati 41 01 pn sh 28 58 sh d 41 017 pn sh 28 967 sh d 41 017 28 967 Data 13 kvitnya 1204 Misce Konstantinopol Vizantijska imperiya Rezultat Konstantinopol zahoplenij hrestonoscyami Storoni Vizantijska imperiya Hrestonosci Komanduvachi Oleksij IV Angel Oleksij V Duka Bonifacij I Monferratskij Veneciya Enriko Dandolo Vijskovi sili Vizantiya 15 000 chol Vizantiya 20 korabliv Hrestonosci 10 000 chol Venecijci 10 000 chol Venecijci 210 korabliv Vtrati nevidomo nevidomo U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Padinnya Konstantinopolya Peredumovi dlya vzyattya mistaGolovnoyu peredumovoyu zahoplennya mista bulo bazhannya katolickogo duhovenstva pidkoriti Rimu pravoslavnu cerkvu Papa Innokentij III organizuvav Chetvertij hrestovij pohid sho mav za metu pidporyadkuvannya pravoslavnoyi cerkvi i likvidaciyu patriarhatstva u Konstantinopoli Prichini padinnyaPadinnya Konstantinopolya poyasnyuvalosya zrostannyam vidstavannya u socialno ekonomichnomu rozvitku imperiyi u porivnyanni z kompaktnishimi i krashe organizovanimi zahidnoyevropejskimi derzhavami v yakih namitilasya tendenciya do praktichnogo zastosuvannya ostannih dosyagnen tehnichnogo progresu u pobuti armiyi i floti a takozh do zrostannya torgivli ta tovaroobigu yakim spriyav velikij spozhivchij popit ta intensivnij groshovij obig u mistah Vizantijski velmozhi yak i ranishe volili vkladati svoyi zaoshadzhennya u malopributkovu ale visokostatusnu neruhomist latifundiyi u Malij Aziyi yaku stavalo dedali vazhche utrimuvati i ohoronyati osoblivo v umovah musulmanskih naval U samomu Konstantinopoli do kincya XII stolittya z yavivsya greckij torgovij klas ale vin buv radshe naslidkom imitaciyi italijskih kupeckih tradicij i v yakijs miri navit zacikavlenij u she tisnishij spivpraci z italijskoyu talasokratiyeyu za dopomogoyu yakoyi rozrahovuvav polipshiti svij dobrobut V umovah postijnogo zbilshennya zahidnoyi prisutnosti cya grupa stala grati rol p yatoyi koloni Vzyattya Konstantinopolya hrestonoscyami Delakrua 1840 Takozh u padinni mista chimalu rol zigrav za umovami yakogo vizantijski imperatori skorotili svoyi vijskovo morski sili do minimumu pokladayuchis na flot svoyih italijskih soyuznikiv Same korabli venecijciv dostavili ponad 30 tisyach hrestonosciv do okolic Konstantinopolya yakij teper zahishali lishe miski stini i chiselna perevaga jogo meshkanciv naselennya stolici na moment padinnya ocinyuvalosya v mezhah vid 250 do 500 tis osib nejmovirna kilkist za mirkami serednovichnih mist Zahidnoyi Yevropi v yakih ridko nalichuvalosya ponad 10 tis meshkanciv Vse zh bagatolyudnist stolici ne lyakala hrestonosciv U misti vzhe davno panuvala smuta viklikana bezperervnoyu borotboyu za vladu mizh okremimi klanami greckih velmozh Pri comu voni ne grebuvali vdavatisya do poslug inozemnih najmanciv zaradi svoyih osobistih interesiv yaki stavili vishe vid interesiv greckogo narodu v cilomu Hid podijZa zmovoyu z ochilnikom hrestonosciv Bonifaciyem Monferratskim venecijskij dozh Enriko Dandolo perepraviv hrestonosciv na venecijskij flotiliyi do Konstantinopolya z metoyu vidnoviti na vizantijskomu prestoli Isaaka II Angela yakij obicyav jomu za ce 200 tis sribnih marok Pislya nedovgoyi oblogi Isaaka II bulo ponovleno na prestoli Prote skarbnicya derzhavi viyavilasya porozhnoyu Imperator kvaplivo sprobuvav zibrati potribni groshi z miskogo naselennya sho sprichinilo povstannya Isaaka bulo vdruge skinuto z prestolu teper uzhe nazavzhdi Obureni takim stanom sprav hrestonosci perejshli do spravi Navesni 1204 roku pochalasya vidkrita vijna a dvanadcyatogo kvitnya hrestonosci pishli na shturm Konstantinopolya Vnochi chastina soldativ poboyuyuchis kontrnastupu vizantijciv stala pidpalyuvati budinki Zhoffua de Villarduen odin iz vatazhkiv pohodu ta jogo hronist tak rozpovidav pro ce Vogon pochav poshiryuvatisya mistom yakij yaskravo zapalav i goriv vsyu nich ta uves nastupnij den vpritul do vechora U misti zgorilo bilshe budinkiv nizh mozhna narahuvati u bud yakomu z troh najbilshih mist Francuzkogo korolivstva Te sho ne zgorilo bulo rozgrabovano Armiya rozsipavshis mistom pochala grabuvati tak bagato sho voistinu ne mozhlivo bulo viznachiti kilkist chi cinnist zdobichi Tut i zoloto i sriblo posud koshtovne kaminnya sukna i shovk hutryanij odyag i vzagali vse najkrashe sho tilki mozhna bulo vidshukati u misti Zhoffrua de Villarduen pidtverdzhuye cimi slovami sho naskilki jomu vidomo takoyi bagatoyi zdobichi ne brali she v zhodnomu misti z chasiv stvorennya svitu Znameniti chotiri bronzovi koni vivezenih u svij chas imperatorom Avgustom z Aleksandriyi Katolicke duhovenstvo zajmalosya perevazhno poshukami svyashennih relikvij U Franciyu yih privezli silu silennu zokrema i ternovij vinec Hrista Dlya gidnogo rozmishennya cih skarbiv korol Lyudovik IX Svyatij virishiv sporuditi u Parizhi Sent Shapel Venecijcyam krim inshoyi zdobichi distalisya znameniti chotiri bronzovih koni vivezeni svogo chasu imperatorom Avgustom z Aleksandriyi do Rima Yih rozmistili u Veneciyi Pidsumki ta znachennyaZahoplennya Konstantinopolya katolikami prizvelo do posilennya etno religijnoyi vorozhnechi na Balkanah i vstanovlennya atmosferi zagalnogo politichnogo haosu Pislya padinnya Konstantinopolya ruh hrestonosciv pishov na spad I todi 1212 roku Inokentij III ogolosiv pro te sho Yerusalim mozhut zvilniti lishe diti oskilki voni she ne obtyazheni grihami j porokami U Marseli zibralisya blizko 10 tisyach ditej z usih oblastej Franciyi yakih marselski sudnovlasniki stali perevoziti na Shid Cej zahid zavershivsya tim sho v Aleksandriyi Yegipetskij bilshist ditej bulo prodano zapovzyatlivimi kupcyami u rabstvo do turkiv Ta zh dolya spitkala i nimeckih ditej Turki stali komplektuvati z hlopchikiv zagoni mamelyukiv ta yanichariv a divchat prodavati v garemi emiriv Ce viklikalo silne oburennya v Yevropi ale bez bud yakih naslidkiv Div takozhChetvertij hrestovij pohidPrimitkiS Blondal The Varangians of Byzantium 164 J Phillips The Fourth Crusade and the Sack of Constantinople 159 J Phillips The Fourth Crusade and the Sack of Constantinople 269 J Phillips The Fourth Crusade and the Sack of Constantinople 106 Villarduen Zavoyuvannya Konstantinopolya Citata Joinville and Villehardouin Chronicles of the Crusades Trans M R S Shaw Harmondsworth 1963 Ch 12 P 92Dzherela ros Zhoffrua de Villarduen Zavoevanie Konstantinopolya Per M A Zaborova M Nauka 1993 Rober de Klari Zavoevanie Konstantinopolya Per M A Zaborova M Nauka 1986 Vasilyev A A Istoriya Vizantiyi Latinske panuvannya na Shodi

Дата публікації:
Топ