Віссаріон Нікейський (грец. Βασίλειος Βησσαρίων, 2 січня 1403, Трапезунд — 18 листопада 1472, Равенна) — грецький (візантійський) архієпископ міста Нікеї, відомий церковний діяч, що перейшов в католицтво і став кардиналом. Один з перших європейських та італійських гуманістів.
Віссаріон Нікейський | |
---|---|
Народився | 2 січня 1403[2] Трабзон, Трапезундська імперія[3] |
Помер | 18 листопада 1472[1][2] (69 років) Равенна, Папська держава[3] |
Поховання | Санті Апостолі |
Діяльність | дипломат, католицький священник, філософ, богослов, humanist, політик, оратор, перекладач, філолог, митрополит |
Галузь | політика[4], Християнська церква[4], богослів'я[4], риторика[4], перекладацтво[d][4], філологія[4], східне християнство[4], дипломатія[4] і класична філологія[4] |
Вчителі | Пліфон[5] і d |
Знання мов | латина[4], грецька[1][4], італійська[4] і давньогрецька[4] |
Посада | Декан Колегії кардиналів, d, d, d, d, митрополит[6], d, кардинал-священник, апостольський адміністратор[d], d, d, апостольський адміністратор[d], d, апостольський адміністратор[d], абат, апостольський адміністратор[d] і кардинал[3] |
Конфесія | католицька церква[7] і православ'я |
| |
|
Життєпис
Народився в місті Трапезунд. Рік народження називають то 1389, то 1395, то 1403 рік.
Походив з простої родини ремісника. Виявив здібності, а для хлопця з простої родини єдиний шлях зробити кар'єру в Візантійській імперії — стати священиком. 1423 року він став ченцем і змінив світське ім'я Василь на Віссаріон — на честь єгипетського анахорета Віссаріона Великого. 1426 року Віссаріон став дияконом, а 1431 року — пресвітером. З 1436 року — настоятель одного з монастирів у місті Константинополь.
Освіта
Початкову освіту отримав в Трапезунді, а продовжив у Константинополі в Магнаврській вищій школі. Відомо, що навчався у авторитетного тоді астролога, лікаря, математика, Георгіоса Хрізококеса. За переказами п'ять років перебував у м. Містра на півострові Пелопоннес, де був тоді грецький центр книжкової мудрості. Навчався там в академії Георгіоса Гемістоса, де вивчав давньогрецьку філософію Платона, а також математику, поезію, історію, риторику. На відміну від Георгіоса Гемістоса, не покинув церкву.
Архієпископ Нікеї
На здібного священика звернули увагу при імператорському дворі. Візантійський імператор Іоанн VIII Палеолог наблизив Віссаріона до себе і сприяв його церковній кар'єрі: Віссаріон став митрополитом Нікейським. Військова і політична слабкість Візантійської імперії сприяла появі ідеї возз'єднання західної та східної церков. Іоанн VIII Палеолог плекав надію отримання дипломатичної і військової допомоги від папи Римського у разі війни з османами, що вже точилася на кордонах імперії. Новий Нікейський митрополит, освічений і талановитий, мав супроводжувати імператора під час візиту Іоанна VIII Палеолога в Італію в 1438 разом із давньоруським митрополитом Ісидором Київським.
Перехід у католицтво
Брав участь у перемовинах з католицьким священством і в праці Собору 1438 року в місті Феррара, а потім у місті Флоренція. Вже в Італії під час перемовин Віссаріон зрозумів переваги возз'єднання православної та католицької церков і діяльно це підтримував. Але виявилися значні богословські і політичні розбіжності, котрі годі було подолати через небажання обох таборів іти на компроміси.
Вороже ставлення до ідеї возз'єднання православної та католицької церков яскраво виявилося по поверненню делегації греків-візантійців у Константинополь. Ідею возз'єднання тепер не підтримували навіть ті, що виступали за її реалізацію навіть нещодавно. В місті добре пам'ятали про події Четвертого хрестового походу і про військове захоплення католиками Італії Константинополя, убивство греків, пограбування столичного міста і його храмів, утворення на уламках Візантії Латинської імперії 1204-1261. Греки з Нікеї з величезними зусиллями тоді змогли відновити власну державність - востаннє. Тому кількість противників возз'єднання церков у Константинополі зростала, а їхні настрої були ворожими і непримиренними.
Пристрасні константинопольці ворожо поставились і до самого Віссаріона, далекоглядного прибічника возз'єднання церков. Вже в 1440 Віссаріон Нікейський знову відбув в Італію, відтепер назавжди. Почалися найкращі роки його церковної кар'єри і роки найкращих звершень як науковця і державного діяча.
Шляхи державницького і культурного розвитку Візантії та країн Західної Європи в 15 столітті остаточно розходяться. Візантійська імперія входить у добу остаточної політичної депресії та кризи, котра закінчиться знищенням імперії в 1453 після завоювання країни і столиці турками-османами. Політично негнучкі та консервативні візантійці втратять усе.
Італійські князівства, навпаки, зміцнять власні позиції (економічні й культурні), де розквітнуть декілька центрів відродження (Флоренція, Мілан, Феррара, Рим, Урбіно, Венеція). Але ніхто, як і він, 1440 року про це ще не знав.
Активність у Римі
Уже в літах, Віссаріон зберігав активність і в Римі. Двічі його кандидатуру висували на посаду папи римського, але суперники та інтриги кардиналів були сильнішими. І все ж, Віссаріон був деканом кардиналів. Сам сприяв обранню на престол Миколая V,, першого гуманіста на посаді папи. Вдруге сприяв обранню папою Пія ІІ, котрий почав агітувати князів-феодалів воювати з османами. Але французи та венеціаці не відгукнулися. По обранню папи агітував того використати власний авторитет та політично надавити на дожів Венеції, аби продовжити війну с турками-османами. Все було марно.
У Римі сприяв заснуванню гурту з вивчення творів філософа Платона, що стане традицією. Навколо нього скупчилися викладачі класичних мов, літератори і колекціонери старовинних рукописів, а, головне, перекладачі з грецької на латину, що сприяло знайомству італійських діячів культури з рукописами стародавніх творів. В гурті навколо нього опинилися гуманіст Поджо Браччоліні (1380—1459), секретар неаполітанського короля, а згодом апостольський секретар і письменник Лоренцо Валла (1407—1457), гуманіст і письменник Флавіо Бйондо (1392—1463), письменник і гуманіст (1376—1459).
Практично всі останні роки життя кардинал і папський легат віддав утопії — розпочати хрестовий похід проти турків аби… відродити знищену Візантію. Він і в Італії не забув, що він грек за походженням.
Політичний розклад сил тоді був не на користь прагнень Віссаріона, бо більшість замирилася з турками і обрала з ними торгівлю. Лише два державні утворення (Угорщина та Венеціанська республіка) були налаштовані воювати з османами. Віссаріон 1463 року відвідав угорського короля і всіляко агітував того воювати, бо Угорщина єдина на той час активно воювала з османами, стримуючи їх просування в Західну Європу. Плекав він надію і створити хоча б невеликий військовий альянс між Угорщиною і Венецією. Заради цього кардинал навіть дав гроші на обладнання нової військової галери.
Віссаріон і діти Фоми Палеолога
Після смерті в 1465 році колишнього деспоту Мореї Фоми Палеолога азяв під свою опіку його дітей.
Молодшу доньку Фоми Зою сватали за кіпрського короля, але той відмовився. Довелося брати шлюб з італійцем, князем Караччоло, який невдовзі помер. Після чого руку Зої запропонували московському володарю Івану III.
Вважають, що Віссаріон сподівався таким чином залучити Івана III до церковної унії з католиками. Але ставши княгинею, Зоя (яку тепер іменували Софією) дала зрозуміти, що не сприятиме цим планам.
Благодійність у Болоньї
Віссаріон Нікейський отримав на новій батьківщині посаду папського легата (намісника папи римського) в університетському місті Болонья. Цю посаду він займав п'ять років.
Філософ-платонік, допитливий і відкритий до нових знань, він став одним з італійських гуманістів, що жваво цікавився військовою справою, плекав надію про новий хрестовий похід проти турків-османів, мав видання щодо фортифікації і ведення облоги ворожих міст.
Новий дзвін у Болоньї теж відливали з ініціативи Віссаріона Нікейського. Він посвятив дзвін, а піднімав його на вежу Аррінго саме молодий талановитий інженер і архітектор Арістотель Фіораванті.
Благодійність у Венеції і бібліотека Віссаріона
Сам колекціонер рукописів і інкунабул, наприкінці життя Віссаріон мав непогану приватну бібліотеку. В його зібранні були чотириста вісімдесят два (482) рукописи грецькою та двісті шістдесят чотири 264 рукописи латиною. Все це він передав сенату Венеціанської республіки за умови зробити бібліотеку доступною. Сенат прийняв дар і бібліотека Віссаріона Нікейського стане підмурівками венеціанської бібліотеки Марчіана.
В місті Мессіна Віссаріон сприяв побудові школи з вивченням грецької мови. Після захоплення Константинополя турками-османами з Візантії почалася масова еміграція. Серед емігрантів був і , візантійський науковець. Він перебрався на острів Родос, а згодом в Італію. 1465 р. він рік викладав грецьку мову й історію в місті Неаполь, а потім за сприяння Віссаріона Нікейського перебрався в Мессіну, де працював викладачем грецької до своєї смерті в 1501 році.
Смерть
За наказом папи римського Сикста IV літній Віссаріон Нікейський подався в подорож до Франції. Мета — схилити короля Франції до організації хрестового походу проти турків-османів. На зворотньому шляху він, хворий і заслаблий, зупинився в будинку свого прихильника і мера міста Равенна Антоніо Дандоло, де і помер. За переказами, вважали, що його отруїли за наказом французького кардинала, що ворожо ставився до колишнього візантійця. Померлого перевезли в Рим 3 грудня 1472 року, де поховали в церкві Дванадцяти апостолів. Могила збережена.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Labowsky L. Dizionario Biografico degli Italiani — 1967. — Vol. 9.
- Catalog of the German National Library
- Czech National Authority Database
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Національна бібліотека Греції — 1829.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Олексій Мустафін. Народження Химери. Як зазіхання на київську і візантійську спадщину «закодували» Московію на катастрофу. Київ24. 2024-03-22.
Джерела
- Rudolf Rocholl: Bessarion. Studie zur Geschichte der Renaissance. Deichert, Leipzig 1904.
- G. E. Voumvlinopoulos: Bibliographie critique de la philosophie grècque. Depuis la chute de Constantinople à nos jours. 1453—1953. Presses de l'Institute Française d'Athènes, Athen 1966.
- Ludwig Mohler: Kardinal Bessarion als Theologe, Humanist und Staatsmann. 3 Bände. Schöningh, Paderborn 1923–42 (Quellen und Forschungen aus dem Gebiete der Geschichte 20, 22, 24), (Nachdruck: Scientia-Verlag, Aalen 1967).
- John Monfasani: Byzantine Scholars in Renaissance Italy. Cardinal Bessarion and other emigrés (= Variorum collected Studies Series. Bd. 485). Selected essays. Variorum, Aldershot 1995, .
- John Monfasani: Bessarion Scholasticus. A Study of Cardinal Bessarion's Latin Library (= Byzantios. Bd. 3). Brepols, Turnhout 2011, .
- Земцов С. М., Глазычев В. Л. Аристотель Фьораванти. — М., 1985. — 184 с., илл. — (Мастера архитектуры).
- Арістова А. В. Віссаріон Нікейський // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Віссаріон_Нікейський
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vissarion Nikejskij grec Basileios Bhssariwn 2 sichnya 1403 Trapezund 18 listopada 1472 Ravenna greckij vizantijskij arhiyepiskop mista Nikeyi vidomij cerkovnij diyach sho perejshov v katolictvo i stav kardinalom Odin z pershih yevropejskih ta italijskih gumanistiv Vissarion NikejskijNarodivsya 2 sichnya 1403 2 Trabzon Trapezundska imperiya 3 Pomer 18 listopada 1472 1 2 69 rokiv Ravenna Papska derzhava 3 Pohovannya Santi ApostoliDiyalnist diplomat katolickij svyashennik filosof bogoslov humanist politik orator perekladach filolog mitropolitGaluz politika 4 Hristiyanska cerkva 4 bogosliv ya 4 ritorika 4 perekladactvo d 4 filologiya 4 shidne hristiyanstvo 4 diplomatiya 4 i klasichna filologiya 4 Vchiteli Plifon 5 i dZnannya mov latina 4 grecka 1 4 italijska 4 i davnogrecka 4 Posada Dekan Kolegiyi kardinaliv d d d d mitropolit 6 d kardinal svyashennik apostolskij administrator d d d apostolskij administrator d d apostolskij administrator d abat apostolskij administrator d i kardinal 3 Konfesiya katolicka cerkva 7 i pravoslav ya Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v misti Trapezund Rik narodzhennya nazivayut to 1389 to 1395 to 1403 rik Pohodiv z prostoyi rodini remisnika Viyaviv zdibnosti a dlya hlopcya z prostoyi rodini yedinij shlyah zrobiti kar yeru v Vizantijskij imperiyi stati svyashenikom 1423 roku vin stav chencem i zminiv svitske im ya Vasil na Vissarion na chest yegipetskogo anahoreta Vissariona Velikogo 1426 roku Vissarion stav diyakonom a 1431 roku presviterom Z 1436 roku nastoyatel odnogo z monastiriv u misti Konstantinopol OsvitaPochatkovu osvitu otrimav v Trapezundi a prodovzhiv u Konstantinopoli v Magnavrskij vishij shkoli Vidomo sho navchavsya u avtoritetnogo todi astrologa likarya matematika Georgiosa Hrizokokesa Za perekazami p yat rokiv perebuvav u m Mistra na pivostrovi Peloponnes de buv todi greckij centr knizhkovoyi mudrosti Navchavsya tam v akademiyi Georgiosa Gemistosa de vivchav davnogrecku filosofiyu Platona a takozh matematiku poeziyu istoriyu ritoriku Na vidminu vid Georgiosa Gemistosa ne pokinuv cerkvu Arhiyepiskop NikeyiNa zdibnogo svyashenika zvernuli uvagu pri imperatorskomu dvori Vizantijskij imperator Ioann VIII Paleolog nabliziv Vissariona do sebe i spriyav jogo cerkovnij kar yeri Vissarion stav mitropolitom Nikejskim Vijskova i politichna slabkist Vizantijskoyi imperiyi spriyala poyavi ideyi vozz yednannya zahidnoyi ta shidnoyi cerkov Ioann VIII Paleolog plekav nadiyu otrimannya diplomatichnoyi i vijskovoyi dopomogi vid papi Rimskogo u razi vijni z osmanami sho vzhe tochilasya na kordonah imperiyi Novij Nikejskij mitropolit osvichenij i talanovitij mav suprovodzhuvati imperatora pid chas vizitu Ioanna VIII Paleologa v Italiyu v 1438 razom iz davnoruskim mitropolitom Isidorom Kiyivskim Perehid u katolictvoPapa rimskij Yevgen IV Brav uchast u peremovinah z katolickim svyashenstvom i v praci Soboru 1438 roku v misti Ferrara a potim u misti Florenciya Vzhe v Italiyi pid chas peremovin Vissarion zrozumiv perevagi vozz yednannya pravoslavnoyi ta katolickoyi cerkov i diyalno ce pidtrimuvav Ale viyavilisya znachni bogoslovski i politichni rozbizhnosti kotri godi bulo podolati cherez nebazhannya oboh taboriv iti na kompromisi Vorozhe stavlennya do ideyi vozz yednannya pravoslavnoyi ta katolickoyi cerkov yaskravo viyavilosya po povernennyu delegaciyi grekiv vizantijciv u Konstantinopol Ideyu vozz yednannya teper ne pidtrimuvali navit ti sho vistupali za yiyi realizaciyu navit neshodavno V misti dobre pam yatali pro podiyi Chetvertogo hrestovogo pohodu i pro vijskove zahoplennya katolikami Italiyi Konstantinopolya ubivstvo grekiv pograbuvannya stolichnogo mista i jogo hramiv utvorennya na ulamkah Vizantiyi Latinskoyi imperiyi 1204 1261 Greki z Nikeyi z velicheznimi zusillyami todi zmogli vidnoviti vlasnu derzhavnist vostannye Tomu kilkist protivnikiv vozz yednannya cerkov u Konstantinopoli zrostala a yihni nastroyi buli vorozhimi i neprimirennimi Pristrasni konstantinopolci vorozho postavilis i do samogo Vissariona dalekoglyadnogo pribichnika vozz yednannya cerkov Vzhe v 1440 Vissarion Nikejskij znovu vidbuv v Italiyu vidteper nazavzhdi Pochalisya najkrashi roki jogo cerkovnoyi kar yeri i roki najkrashih zvershen yak naukovcya i derzhavnogo diyacha Shlyahi derzhavnickogo i kulturnogo rozvitku Vizantiyi ta krayin Zahidnoyi Yevropi v 15 stolitti ostatochno rozhodyatsya Vizantijska imperiya vhodit u dobu ostatochnoyi politichnoyi depresiyi ta krizi kotra zakinchitsya znishennyam imperiyi v 1453 pislya zavoyuvannya krayini i stolici turkami osmanami Politichno negnuchki ta konservativni vizantijci vtratyat use Italijski knyazivstva navpaki zmicnyat vlasni poziciyi ekonomichni j kulturni de rozkvitnut dekilka centriv vidrodzhennya Florenciya Milan Ferrara Rim Urbino Veneciya Ale nihto yak i vin 1440 roku pro ce she ne znav Aktivnist u RimiGraver Teodor de Bri 1528 1598 Vissarion Nikejskij yak kardinal midorit 16 stolittya Uzhe v litah Vissarion zberigav aktivnist i v Rimi Dvichi jogo kandidaturu visuvali na posadu papi rimskogo ale superniki ta intrigi kardinaliv buli silnishimi I vse zh Vissarion buv dekanom kardinaliv Sam spriyav obrannyu na prestol Mikolaya V pershogo gumanista na posadi papi Vdruge spriyav obrannyu papoyu Piya II kotrij pochav agituvati knyaziv feodaliv voyuvati z osmanami Ale francuzi ta veneciaci ne vidguknulisya Po obrannyu papi agituvav togo vikoristati vlasnij avtoritet ta politichno nadaviti na dozhiv Veneciyi abi prodovzhiti vijnu s turkami osmanami Vse bulo marno U Rimi spriyav zasnuvannyu gurtu z vivchennya tvoriv filosofa Platona sho stane tradiciyeyu Navkolo nogo skupchilisya vikladachi klasichnih mov literatori i kolekcioneri starovinnih rukopisiv a golovne perekladachi z greckoyi na latinu sho spriyalo znajomstvu italijskih diyachiv kulturi z rukopisami starodavnih tvoriv V gurti navkolo nogo opinilisya gumanist Podzho Brachcholini 1380 1459 sekretar neapolitanskogo korolya a zgodom apostolskij sekretar i pismennik Lorenco Valla 1407 1457 gumanist i pismennik Flavio Bjondo 1392 1463 pismennik i gumanist 1376 1459 Praktichno vsi ostanni roki zhittya kardinal i papskij legat viddav utopiyi rozpochati hrestovij pohid proti turkiv abi vidroditi znishenu Vizantiyu Vin i v Italiyi ne zabuv sho vin grek za pohodzhennyam Politichnij rozklad sil todi buv ne na korist pragnen Vissariona bo bilshist zamirilasya z turkami i obrala z nimi torgivlyu Lishe dva derzhavni utvorennya Ugorshina ta Venecianska respublika buli nalashtovani voyuvati z osmanami Vissarion 1463 roku vidvidav ugorskogo korolya i vsilyako agituvav togo voyuvati bo Ugorshina yedina na toj chas aktivno voyuvala z osmanami strimuyuchi yih prosuvannya v Zahidnu Yevropu Plekav vin nadiyu i stvoriti hocha b nevelikij vijskovij alyans mizh Ugorshinoyu i Veneciyeyu Zaradi cogo kardinal navit dav groshi na obladnannya novoyi vijskovoyi galeri Vissarion i diti Fomi PaleologaPislya smerti v 1465 roci kolishnogo despotu Moreyi Fomi Paleologa azyav pid svoyu opiku jogo ditej Molodshu donku Fomi Zoyu svatali za kiprskogo korolya ale toj vidmovivsya Dovelosya brati shlyub z italijcem knyazem Karachcholo yakij nevdovzi pomer Pislya chogo ruku Zoyi zaproponuvali moskovskomu volodaryu Ivanu III Vvazhayut sho Vissarion spodivavsya takim chinom zaluchiti Ivana III do cerkovnoyi uniyi z katolikami Ale stavshi knyagineyu Zoya yaku teper imenuvali Sofiyeyu dala zrozumiti sho ne spriyatime cim planam Blagodijnist u BolonyiVissarion Nikejskij otrimav na novij batkivshini posadu papskogo legata namisnika papi rimskogo v universitetskomu misti Bolonya Cyu posadu vin zajmav p yat rokiv Filosof platonik dopitlivij i vidkritij do novih znan vin stav odnim z italijskih gumanistiv sho zhvavo cikavivsya vijskovoyu spravoyu plekav nadiyu pro novij hrestovij pohid proti turkiv osmaniv mav vidannya shodo fortifikaciyi i vedennya oblogi vorozhih mist Novij dzvin u Bolonyi tezh vidlivali z iniciativi Vissariona Nikejskogo Vin posvyativ dzvin a pidnimav jogo na vezhu Arringo same molodij talanovitij inzhener i arhitektor Aristotel Fioravanti Blagodijnist u Veneciyi i biblioteka VissarionaNadgrobok Vissariona Nikejskogo v cerkvi Dvanadcyati apostoliv Rim Sam kolekcioner rukopisiv i inkunabul naprikinci zhittya Vissarion mav nepoganu privatnu biblioteku V jogo zibranni buli chotirista visimdesyat dva 482 rukopisi greckoyu ta dvisti shistdesyat chotiri 264 rukopisi latinoyu Vse ce vin peredav senatu Venecianskoyi respubliki za umovi zrobiti biblioteku dostupnoyu Senat prijnyav dar i biblioteka Vissariona Nikejskogo stane pidmurivkami venecianskoyi biblioteki Marchiana V misti Messina Vissarion spriyav pobudovi shkoli z vivchennyam greckoyi movi Pislya zahoplennya Konstantinopolya turkami osmanami z Vizantiyi pochalasya masova emigraciya Sered emigrantiv buv i vizantijskij naukovec Vin perebravsya na ostriv Rodos a zgodom v Italiyu 1465 r vin rik vikladav grecku movu j istoriyu v misti Neapol a potim za spriyannya Vissariona Nikejskogo perebravsya v Messinu de pracyuvav vikladachem greckoyi do svoyeyi smerti v 1501 roci SmertEpistolae et orationes 1471 Za nakazom papi rimskogo Siksta IV litnij Vissarion Nikejskij podavsya v podorozh do Franciyi Meta shiliti korolya Franciyi do organizaciyi hrestovogo pohodu proti turkiv osmaniv Na zvorotnomu shlyahu vin hvorij i zaslablij zupinivsya v budinku svogo prihilnika i mera mista Ravenna Antonio Dandolo de i pomer Za perekazami vvazhali sho jogo otruyili za nakazom francuzkogo kardinala sho vorozho stavivsya do kolishnogo vizantijcya Pomerlogo perevezli v Rim 3 grudnya 1472 roku de pohovali v cerkvi Dvanadcyati apostoliv Mogila zberezhena Div takozhVidrodzhennya Kvatrochento Gumanizm Blagodijnist P yetro Bembo Palacco KolonnaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Labowsky L Dizionario Biografico degli Italiani 1967 Vol 9 d Track Q1128537 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Nacionalna biblioteka Greciyi 1829 d Track Q1467610 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Oleksij Mustafin Narodzhennya Himeri Yak zazihannya na kiyivsku i vizantijsku spadshinu zakoduvali Moskoviyu na katastrofu Kiyiv24 2024 03 22 DzherelaRudolf Rocholl Bessarion Studie zur Geschichte der Renaissance Deichert Leipzig 1904 G E Voumvlinopoulos Bibliographie critique de la philosophie grecque Depuis la chute de Constantinople a nos jours 1453 1953 Presses de l Institute Francaise d Athenes Athen 1966 Ludwig Mohler Kardinal Bessarion als Theologe Humanist und Staatsmann 3 Bande Schoningh Paderborn 1923 42 Quellen und Forschungen aus dem Gebiete der Geschichte 20 22 24 Nachdruck Scientia Verlag Aalen 1967 John Monfasani Byzantine Scholars in Renaissance Italy Cardinal Bessarion and other emigres Variorum collected Studies Series Bd 485 Selected essays Variorum Aldershot 1995 ISBN 0 86078 477 0 John Monfasani Bessarion Scholasticus A Study of Cardinal Bessarion s Latin Library Byzantios Bd 3 Brepols Turnhout 2011 ISBN 978 2 503 54154 9 Zemcov S M Glazychev V L Aristotel Foravanti M 1985 184 s ill Mastera arhitektury Aristova A V Vissarion Nikejskij Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Vissarion Nikejskij