Георгіос Гемістос Плетон, також трапляється Пліфон (грец. Γεώργιος Γεμιστός Πλήθων, лат. Pletho, нар.1355 р., м. Царгород — пом.26 червня 1452 р., м. Містра Морейський деспотат) — візантійський богослов і філософ, представник неоплатонізму.
Георгіос Гемістос Плетона | |
---|---|
грец. Γεώργιος Γεμιστός Πλήθων | |
Основні відомості | |
Народження | 1355 Константинополь |
Країна: | Візантійська імперія |
Конфесія: | православ'я |
Смерть: | 26 червня 1452 |
Містра | |
Місце поховання: | d |
Праці й досягнення | |
Рід діяльності: | письменник |
Основні інтереси: | теологія |
Традиція/школа: | неоплатонізм |
Попередники: | Димитрій Кідоніс[1] і d[2] |
Послідовники: | Віссаріон Нікейський, Марсіліо Фічіно, Микола Кузанський, Феодор II Палеолог |
Плетон у Вікісховищі |
Життєпис
До 1407 р. здобував освіту в м. Адріанополі, далі мандрував через Кіпр, Палестину та інші місця та зупинився в м. Містрі.
У 1437—1439 роках — був учасником Фераро-Флорентійського собору й підписання Флорентійської унії, що підпорядковувала православне духівництво Візантії Папі Римському.
З 1439 р. обіймав посаду судді в місті Містра.
У 1464 р. прах Плетона був перенесений його шанувальником [en] до міста Ріміні.
Погляди
Філософія Ренесансу, особливо в Італії, орієнтувалася передусім на систему Платона. Ця тенденція мотивувалася тотальною схоластизацією вчення Арістотеля, яка була закладена у теології томізму. Платонізм в антисхоластичній філософії Ренесансу стає символом людяності, визнається синтезом попередніх надбань у філософії, теології, грецькій науці та східних доктринах.
Розповсюдженню платонізму в Італії сприяв пізній візантійський неоплатонік Георгіос Гемістос (1360—1425), який прийняв ім'я Плетон співзвучне з Платоном. Його діяльність у Флоренції, де він проповідував ідеї Платона, була спрямована на повне заперечення аристотелізму. Плетон цікавився східними містичними теоріями, кабалою та зороастризмом, що уможливило йому зробити висновок про безпідставність претензій християн на абсолютну істину.
Центральною ідеєю філософії Плетона було вчення, що світ перебуває у залежності від Бога, але не Бог створив дійсність, вона існує вічно. Тому ідея християнства про творення світу з нічого, ідея «абсолютної волі творця» визнається хибною. Не тільки світ, а й сам Бог перебувають в залежності від абсолютної необхідності, яка спричинює всі події. Саме це забезпечує гармонійну єдність світу, де місце Бога — підтримувати всесвітню гармонію, що робить світ божественним. Місце людини — бути «середньою ланкою», що поєднує тілесні та духовні властивості світу в єдине гармонійне ціле. Тому та людина, яка реалізує в собі відношення до світу, перейняте моральністю (тобто найвищою формою духовності), стає богоподібною.
Плетон не посилається на неоплатоністську ідею еманації. У своєму поясненні будови світу він використовує стародавній пантеон грецьких богів. Зевс стоїть на чолі світу, виявляючи себе як абсолютне буття, долю сущого. Події відбуваються не безпосередньо, а через посередництво особливої субстанції у природі, яка має божественну сутність. Таке визнання рівності природи й Бога у подальшій історії філософії буде розвинено в пантеїзм.
Філософія Плетона в Італії знайшла широке розповсюдження. Він почав першим розглядати неоплатонізм не у вигляді середньовічної християнізованої теології, а у світській філософській формі, де людина стає центром теоретичної системи.
Примітки
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Merry, Bruce (2002) «George Gemistos Plethon (c. 1355/60–1452)» in Amoia, Alba & Knapp, Bettina L., Multicultural Writers from Antiquity to 1945: A Bio-Bibliographical Sourcebook. Greenwood Publishing Group. (англ.)
Джерела
- Masai F., Pléthon et le platonisme de Mistra. Paris, 1956.(фр.)
- Медведев И. П., Византийский гуманизм XIV — XV вв. Л., 1976. — 255 с.(рос.)
- Медведев И. П., Мистра. Очерки истории и культуры поздневизантийского города. — Л., 1973.(рос.)
Це незавершена стаття про теолога або теологиню. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georgios Gemistos Pleton takozh traplyayetsya Plifon grec Gewrgios Gemistos Plh8wn lat Pletho nar 1355 r m Cargorod pom 26 chervnya 1452 r m Mistra Morejskij despotat vizantijskij bogoslov i filosof predstavnik neoplatonizmu Georgios Gemistos Pletonagrec Gewrgios Gemistos Plh8wnPortret Pletona detal freski Benocco Goccoli FlorenciyaOsnovni vidomostiNarodzhennya1355 1355 KonstantinopolKrayina Vizantijska imperiyaKonfesiya pravoslav yaSmert 26 chervnya 1452 1452 06 26 MistraMisce pohovannya dPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti pismennikOsnovni interesi teologiyaTradiciya shkola neoplatonizmPoperedniki Dimitrij Kidonis 1 i d 2 Poslidovniki Vissarion Nikejskij Marsilio Fichino Mikola Kuzanskij Feodor II Paleolog Pleton u VikishovishiZhittyepisDo 1407 r zdobuvav osvitu v m Adrianopoli dali mandruvav cherez Kipr Palestinu ta inshi miscya ta zupinivsya v m Mistri U 1437 1439 rokah buv uchasnikom Feraro Florentijskogo soboru j pidpisannya Florentijskoyi uniyi sho pidporyadkovuvala pravoslavne duhivnictvo Vizantiyi Papi Rimskomu Z 1439 r obijmav posadu suddi v misti Mistra U 1464 r prah Pletona buv perenesenij jogo shanuvalnikom en do mista Rimini PoglyadiOdin z rukopisiv Pletona Filosofiya Renesansu osoblivo v Italiyi oriyentuvalasya peredusim na sistemu Platona Cya tendenciya motivuvalasya totalnoyu sholastizaciyeyu vchennya Aristotelya yaka bula zakladena u teologiyi tomizmu Platonizm v antisholastichnij filosofiyi Renesansu staye simvolom lyudyanosti viznayetsya sintezom poperednih nadban u filosofiyi teologiyi greckij nauci ta shidnih doktrinah Rozpovsyudzhennyu platonizmu v Italiyi spriyav piznij vizantijskij neoplatonik Georgios Gemistos 1360 1425 yakij prijnyav im ya Pleton spivzvuchne z Platonom Jogo diyalnist u Florenciyi de vin propoviduvav ideyi Platona bula spryamovana na povne zaperechennya aristotelizmu Pleton cikavivsya shidnimi mistichnimi teoriyami kabaloyu ta zoroastrizmom sho umozhlivilo jomu zrobiti visnovok pro bezpidstavnist pretenzij hristiyan na absolyutnu istinu Centralnoyu ideyeyu filosofiyi Pletona bulo vchennya sho svit perebuvaye u zalezhnosti vid Boga ale ne Bog stvoriv dijsnist vona isnuye vichno Tomu ideya hristiyanstva pro tvorennya svitu z nichogo ideya absolyutnoyi voli tvorcya viznayetsya hibnoyu Ne tilki svit a j sam Bog perebuvayut v zalezhnosti vid absolyutnoyi neobhidnosti yaka sprichinyuye vsi podiyi Same ce zabezpechuye garmonijnu yednist svitu de misce Boga pidtrimuvati vsesvitnyu garmoniyu sho robit svit bozhestvennim Misce lyudini buti serednoyu lankoyu sho poyednuye tilesni ta duhovni vlastivosti svitu v yedine garmonijne cile Tomu ta lyudina yaka realizuye v sobi vidnoshennya do svitu perejnyate moralnistyu tobto najvishoyu formoyu duhovnosti staye bogopodibnoyu Pleton ne posilayetsya na neoplatonistsku ideyu emanaciyi U svoyemu poyasnenni budovi svitu vin vikoristovuye starodavnij panteon greckih bogiv Zevs stoyit na choli svitu viyavlyayuchi sebe yak absolyutne buttya dolyu sushogo Podiyi vidbuvayutsya ne bezposeredno a cherez poserednictvo osoblivoyi substanciyi u prirodi yaka maye bozhestvennu sutnist Take viznannya rivnosti prirodi j Boga u podalshij istoriyi filosofiyi bude rozvineno v panteyizm Filosofiya Pletona v Italiyi znajshla shiroke rozpovsyudzhennya Vin pochav pershim rozglyadati neoplatonizm ne u viglyadi serednovichnoyi hristiyanizovanoyi teologiyi a u svitskij filosofskij formi de lyudina staye centrom teoretichnoyi sistemi PrimitkiMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Merry Bruce 2002 George Gemistos Plethon c 1355 60 1452 in Amoia Alba amp Knapp Bettina L Multicultural Writers from Antiquity to 1945 A Bio Bibliographical Sourcebook Greenwood Publishing Group angl DzherelaMasai F Plethon et le platonisme de Mistra Paris 1956 fr Medvedev I P Vizantijskij gumanizm XIV XV vv L 1976 255 s ros Medvedev I P Mistra Ocherki istorii i kultury pozdnevizantijskogo goroda L 1973 ros Ce nezavershena stattya pro teologa abo teologinyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi