Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Феодосієві стіни завдовжки 5 630 метрів були споруджені для захисту Константинополя від варварів при імператорі Феодосії II, коли місто виросло за межі тих стін, які були передбачені його засновником Костянтином Великим. Будівництво тривало під керівництвом префекта в 408-413. Ірландський історик-візантиніст (англ. John Bagnell Bury) назвав Анфімія за цю працю «другим засновником Константинополя».
| Стіни Константинополя | |
|---|---|
|
| |
| 41°01′05″ пн. ш. 28°55′23″ сх. д. / 41.018055560027775641° пн. ш. 28.92333333002777707° сх. д.Координати: 41°01′05″ пн. ш. 28°55′23″ сх. д. / 41.018055560027775641° пн. ш. 28.92333333002777707° сх. д. | |
| Країна |  Туреччина[1] |
| Розташування | Фатіх[1] Стамбул |
| Тип | Оборонний мур і d |
| Стиль | Архітектура Візантійської імперії |
  Стіни Константинополя Стіни Константинополя (Туреччина) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Феодосієві стіни були укріплені після того, як їхня частина зруйнувалася при землетрусі в 447. Тоді ж перед стіною був виритий широкий рів. Внутрішня стіна висотою 12 метрів та шириною 5 метрів через кожні 55 метрів була укріплена шестикутною або восьмикутною вежею заввишки 20 метрів, загальна кількість яких доходила до ста. Нижній ярус веж був пристосований під склад продовольства.
Зовнішня міська стіна була менша внутрішньої і за висотою, і за шириною. Із 96 веж зовнішньої стіни десять були проїзними; з них парадними вважалися — прообраз однойменної будівлі у Києві. Ці ворота складалися з трьох мармурових тріумфальних арок, споруджених ще за Феодосія I, і увінчаних крилатою алегорією Перемоги.
Найслабшим відрізком мурів були Середні стіни у річковій долині довжиною 1250 метрів. Саме цю ділянку штурмував Мехмед II під час облоги Константинополя в 1453. Значна їх частина опинилася в руїнах, але була оперативно відбудована як турецька в'язниця Єдікуле (Семивежний замок). Вона підтримувалася у надійному стані до XIX століття. Те місце, де яничари проникли у місто відзначене пам'ятним знаком.
У міру росту Стамбула Стіни Феодосія почали зносити, в основному наприкінці XIX — на початку XX століть. У 1980-х роках ЮНЕСКО виділила кошти на відтворення різноманітних відрізків стіни у початковому вигляді, проте відновлення було доволі поверховим, тому відбудовані ділянки стіни більше за інших постраждали під час нещодавніх землетрусів.
Галерея
 |  |  |  |
Простір між внутрішньою та зовнішньою стінками | Семивежний замок (1827) | Сучасна фотографія Золотих воріт |
Див. також
Бібліографія
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стіни Константинополя |
- Alexander van Millingen (1899), Byzantine Constantinople: The Walls of the City and Adjoining Historical Sites, London: John Murray Ed. (англ.)
- John F. Haldon (1995), Strategies of Defence, Problems of Security: the Garrisons of Constantinople in the Middle Byzantine Period, у Mango, Cyril; Dagron, Gilbert (ред.), Constantinople and its Hinterland: Papers from the Twenty-Seventh Spring Symposium of Byzantine Studies, Oxford, April 1993, Variorum, с. 143—155 (англ.)
- Stephen Turnbull (2004), The Walls of Constantinople AD 324–1453 (Fortress Series 25), Osprey Publishing, ISBN (англ.)
Посилання
- (рос.)
- Santur (тур.)
 | Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- archINFORM — 1994.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Feodosiyevi stini zavdovzhki 5 630 metriv buli sporudzheni dlya zahistu Konstantinopolya vid varvariv pri imperatori Feodosiyi II koli misto viroslo za mezhi tih stin yaki buli peredbacheni jogo zasnovnikom Kostyantinom Velikim Budivnictvo trivalo pid kerivnictvom prefekta v 408 413 Irlandskij istorik vizantinist angl John Bagnell Bury nazvav Anfimiya za cyu pracyu drugim zasnovnikom Konstantinopolya Stini Konstantinopolya41 01 05 pn sh 28 55 23 sh d 41 018055560027775641 pn sh 28 92333333002777707 sh d 41 018055560027775641 28 92333333002777707 Koordinati 41 01 05 pn sh 28 55 23 sh d 41 018055560027775641 pn sh 28 92333333002777707 sh d 41 018055560027775641 28 92333333002777707Krayina Turechchina 1 Roztashuvannya Fatih 1 StambulTip Oboronnij mur i dStil Arhitektura Vizantijskoyi imperiyiStini KonstantinopolyaStini Konstantinopolya Turechchina Mediafajli u Vikishovishi Vidrestavrovana dilyanka stin Suchasnij stanIstoriyaFeodosiyevi stini buli ukripleni pislya togo yak yihnya chastina zrujnuvalasya pri zemletrusi v 447 Todi zh pered stinoyu buv viritij shirokij riv Vnutrishnya stina visotoyu 12 metriv ta shirinoyu 5 metriv cherez kozhni 55 metriv bula ukriplena shestikutnoyu abo vosmikutnoyu vezheyu zavvishki 20 metriv zagalna kilkist yakih dohodila do sta Nizhnij yarus vezh buv pristosovanij pid sklad prodovolstva Zovnishnya miska stina bula mensha vnutrishnoyi i za visotoyu i za shirinoyu Iz 96 vezh zovnishnoyi stini desyat buli proyiznimi z nih paradnimi vvazhalisya proobraz odnojmennoyi budivli u Kiyevi Ci vorota skladalisya z troh marmurovih triumfalnih arok sporudzhenih she za Feodosiya I i uvinchanih krilatoyu alegoriyeyu Peremogi Najslabshim vidrizkom muriv buli Seredni stini u richkovij dolini dovzhinoyu 1250 metriv Same cyu dilyanku shturmuvav Mehmed II pid chas oblogi Konstantinopolya v 1453 Znachna yih chastina opinilasya v ruyinah ale bula operativno vidbudovana yak turecka v yaznicya Yedikule Semivezhnij zamok Vona pidtrimuvalasya u nadijnomu stani do XIX stolittya Te misce de yanichari pronikli u misto vidznachene pam yatnim znakom U miru rostu Stambula Stini Feodosiya pochali znositi v osnovnomu naprikinci XIX na pochatku XX stolit U 1980 h rokah YuNESKO vidilila koshti na vidtvorennya riznomanitnih vidrizkiv stini u pochatkovomu viglyadi prote vidnovlennya bulo dovoli poverhovim tomu vidbudovani dilyanki stini bilshe za inshih postrazhdali pid chas neshodavnih zemletrusiv GalereyaProstir mizh vnutrishnoyu ta zovnishnoyu stinkami Semivezhnij zamok 1827 Suchasna fotografiya Zolotih vorit Bogorodicya oberigaye stini Kontantinopolya Moneta Mihajla VIII PaleologaDiv takozhStina AvrelianaBibliografiyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stini Konstantinopolya Alexander van Millingen 1899 Byzantine Constantinople The Walls of the City and Adjoining Historical Sites London John Murray Ed angl John F Haldon 1995 Strategies of Defence Problems of Security the Garrisons of Constantinople in the Middle Byzantine Period u Mango Cyril Dagron Gilbert red Constantinople and its Hinterland Papers from the Twenty Seventh Spring Symposium of Byzantine Studies Oxford April 1993 Variorum s 143 155 angl Stephen Turnbull 2004 The Walls of Constantinople AD 324 1453 Fortress Series 25 Osprey Publishing ISBN 1 84176 759 X angl Posilannya ros Santur tur Ce nezavershena stattya pro arhitekturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi archINFORM 1994 d Track Q265049