Украї́нська Наро́дна Респу́бліка (УНР; в тодішній ортографії Українська Народня Республіка) — українська держава зі столицею в Києві, яка в 1917—1921 роках контролювала території центральної, східної та південної України. Постала на місці південно-західних губерній Російської імперії, населених переважно українцями. До квітня 1918 року очолювалася Центральною Радою УНР на чолі з Михайлом Грушевським, після грудня 1918 року — Директорією УНР, яка усунула від влади Павла Скоропадського — гетьмана Української Держави.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Історія Української державності 1917—1921 | |
Українська революція. Втрачена держава (2007) Частина І |
Проголошена 7 (20) листопада 1917 року, після більшовицького жовтневого перевороту, як автономна республіка у складі Російської республіки. 22 січня 1918 року, після початку українсько-радянської війни, проголошена незалежною державою.
Встановила дипломатичні відносини більш як з 20 країнами світу. До березня 1918 року мала міжнародну підтримку Німецької та Австро-Угорської імперій. Після поразки останніх в Першій світовій війні залишилась без їхньої допомоги.
У квітні 1918 року серед керівників Німецької імперії здобуває популярність Павло Скоропадський. 29 квітня 1918 року було здійснено державний переворот, внаслідок якого до влади прийшов гетьман Скоропадський та було встановлено Українську Державу замість УНР.
14 грудня 1918 року внаслідок антигетьманського повстання Директорією було відновлено УНР.
22 січня 1919 року УНР об'єдналася із Західноукраїнською Народною Республікою, яка постала в жовтні 1918 року внаслідок розпаду Австро-Угорської імперії після Першої світової війни.
1921 року територія республіки була розділена за результатами Ризького договору 1921 року між Польщею, з одного боку, та Радянською Росією й Українською СРР з другого.
Протягом 12 листопада 1920 — 22 серпня 1992 року уряд республіки перебував у вигнанні, а потім передав свої повноваження владі незалежної України.
Назва
За тогочасним правописом назва держави писалась як «Українська Народня Республіка».
Історія
Події Першої світової війни послабили вплив режимів імперій на етнічних українців і в 1917—1920 роках повстало державне життя України зі столицею в Києві.
Автономія
Початок революції
23 лютого (8 березня) 1917 року в Петрограді, столиці Російської імперії, спалахнула Лютнева революція. 2 (15) березня 1917 року Микола II зрікся престолу, а на місці імперії виникла Російська республіка. У країні встановилося двовладдя. З одного боку замість старого центрального уряду постав Тимчасовий уряд. Він виступав за продовження Першої світової війни, примат приватної власності і демократизацію Росії за західним зразком. З іншого боку у регіонах сформувалися Ради робітничих і солдатських депутатів. Вони вимагали припинення війни, ліквідацію приватної власності, передачі землі селянам, встановлення соціалістичного ладу.
Російська революція стала імпульсом для розвитку українського національного руху. 4 (17) березня 1917 року в Києві була створена Українська Центральна Рада (УЦР) — представницький орган політичних і громадських організацій міста. 7 (20) березня 1917 року було обрано її керівний склад на чолі з істориком Михайлом Грушевським. 19 березня (1 квітня) 1917 року в Києві пройшла 100-тисячна українська маніфестація, на якій було висунуто вимогу національно-територіальної автономії для України. Цю ідею підтримали з'їзди українських партій — Товариства українських поступовців (25 (12) — 26 березня (13 квітня); майбутньої Української партії соціалістів-федералістів), Української партії соціалістів-революціонерів (4 (17) — 5 (18) квітня), Української соціал-демократичної робітничої партії (4 (17) — 5 (18) квітня). Паралельно з цим, протягом березня — квітня, в регіонах України йшов процес формування Рад.
6 (19) квітня — 8 (21) квітня 1917 року в Києві відбувся Всеукраїнський національний конгрес, на якому Центральна рада була перетворена на головний представницький орган політичних і громадських організацій України. Конгрес постановив добиватися національно-територіальної автономії українців у складі федеративної та демократичної Росії. Центральна Рада була поповнена депутатами від різних регіонів і суспільних класів, і стала виконувати функції тимчасового українського парламенту.
У травні 1917 року була заснована Українська демократично-хліборобська партія, що стояла на позиціях негайного проголошення незалежності України.
І Універсал
У травні Центральна Рада розпочала переговори з російським Тимчасовим урядом про визнання автономії України та визначення її кордонів. Проте українські вимоги були проігноровані. Через це 10 (23) червня 1917 року Центральна рада одноосібно прийняла І Універсал, який проголошував автономію України в складі Росії:
...Не відділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на Вкраїні дають вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням Всенародні Українські збори (Сойм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські збори... |
Універсал був оприлюднений на ІІ Всеукраїнському військовому з'їзді й здобув популярність Центральній раді. Остання сформувала 15 (28) червня 1917 року тимчасовий український уряд — Генеральний секретаріат, очолюваний Володимиром Винниченком. Він розпочав нові переговори з Тимчасовим урядом Росії щодо визнання самопроголошеної автономії.
ІІ Універсал
3 (16) липня 1917 року, в результаті складних переговорів з російською владою, Українська Центральна Рада прийняла ІІ Універсал, який скасовував автономію України, відкладаючи її проголошення до скликання Всеросійських установчих зборів:
Ми, Центральна рада, яка завжди стояла за те, щоб не одділяти Україну од Росії, щоб вкупі з усіма народами її прямувати до розвитку та добробуту всієї Росії і до єдності демократичних сил її... Вважаючи, що утворення краєвого органу Временного правительства на Україні забезпечує бажане наближення управління краєм до потреб місцевої людності в можливих до Учредительного зібрання межах, і визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана з загальними здобутками революції, ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного зібрання... |
Домовленості Центральної Ради з Тимчасовим урядом були розцінені частиною українського суспільства як зрада. 4 (17) липня 1917 року, з метою проголошення незалежності України відбувся збройний виступ українізованих військових частин — 2-го українського полку імені Павла Полуботка. Акція була придушена російськими військовиками на прохання керівництва Центральної Ради.
4 (17) серпня 1917 року Тимчасовий уряд Росії видав інструкцію українському Генеральному секретаріатові, якою визначав його своїм представником в Україні. Під нагляд Генерального секретаріату передавалися Київська, Полтавська, Подільська, Волинська губернії, а також частина Чернігівської губернії без Стародубщини.
8 (21) вересня 1917 — 15 (28) вересня 1917 року за ініціативи Центральної Ради в Києві пройшов З'їзд народів Росії, який схвалив курс Центральної Ради на створення національно-територіальної автономії для українців та інших національностей у складі федеративної Росії. Одночасно з цим в українських регіонах йшов процес формування червоної гвардії і більшовизації Рад. Під впливом більшовиків вони прийняли резолюції щодо негайної передачі влади Радам.
ІІІ Універсал
25 жовтня (7 листопада) 1917 року в Петрограді стався переворот. Тимчасовий уряд Росії було повалено більшовиками на чолі з Володимиром Леніним. Вони сформували Раду народних комісарів Росії, що стала новим господарем країни. 26 жовтня (8 листопада) більшовики спробували захопити владу в Києві. В ході боїв між ними та прихильниками Тимчасового уряду, Українська Центральна Рада встановила свій контроль над містом. 7 (20) листопада 1917 року вона з власної ініціативи прийняла ІІІ Універсал, який проголошував заснування Української Народної Республіки як автономії в складі Російської держави:
…Віднині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб уся Російська Республіка стала Федерацією рівних і вільних народів. До Установчих Зборів України вся власть творити лад на наших землях, давати закони й правити належить нам, Українській Центральній Раді, й нашому правительству – Генеральному Секретаріатові України... |
До Української Народної Республіки входили території, населені переважно українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія без Криму. Приєднання Курщини, Холмщини, Вороніжчини та інших територій з українським населенням мало вирішуватися шляхом переговорів. Універсал проголошував широку програму соціальних реформ і містив обіцянку розпочати мирні переговори про вихід України з Першої світової війни.
12 (25) листопада 1917 року по всій Росії, включаючи Україну, пройшли вибори до Всеросійських установчих зборів. На загальних виборах перемогли есери і більшовики. В українських губерніях до 70 % голосів отримали українські есери та національні партії.
Незалежність
Перша українсько-радянська війна
Проголошення Української Народної Республіки викликало невдоволення більшовицького уряду Росії в Петрограді — Ради народних комісарів. В ніч з 29 листопада (11 грудня) на 30 листопада (12 грудня) 1917 року більшовики спробували підняти повстання у Києві проти Центральної Ради, але зазнали поразки. Українізовані частини роззброїли їхні загони й вислали з України. У відповідь 4 (14) грудня 1917 року офіційний Петроград висунув українському уряду ультиматум, вимагаючи припинити роззброєння і, фактично, здати владу. Одночасно з цим більшовики відкрили в Києві Всеукраїнський з'їзд рад, на якому планували заволодіти Центральною Радою шляхом переобрання її складу і керівництва. Попри тиск, 6 (19) грудня делегати з'їзду висловили підтримку чинній Центральній Раді і її курсу, проголошений ІІІ Універсалом, а 7 (20) грудня сама Центральна Рада відхилила ультиматум. Плани більшовицького керівництва були зруйновані й воно розпочало відкриту агресію проти УНР.
9 (22) грудня 1917 року червоногвардійські загони під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка, надіслані російським урядом, окупували український Харків. 11 (24) грудня року більшовики відкрили у завойованому місті альтернативний Всеукраїнський з'їзд рад, що проголосив утворення Радянської Української Народної Республіки зі столицею у Харкові як автономії радянської Росії. 17 (30) грудня 1917 року керівний орган цього утворення — Центральний виконавчий комітет на чолі з Юхимом Медведєвим — видав маніфест про скинення влади Центральної Ради, скасував заборону на вивіз українського хліба до Росії, встановлену українським урядом, і офіційно закликав Раду народних комісарів на допомогу. 25 грудня 1917 (7 січня 1918) року 30-тисячна російська більшовицька армія розпочала загальний наступ на Київ.
IV Універсал
Після окупації більшовиками Харкова, 11 (24) грудня 1917 року, український уряд звернувся до міжнародної спільноти з нотою, в якій заявив, що здійснюватиме міжнародні відносини незалежно від Росії. 28 грудня 1917 (10 січня 1918) року Українська делегація, очолювана Всеволодом Голубовичем, а згодом Олександром Севрюком, приєдналася до мирних переговорів у Брест-Литовську, що велися між країнами Четверного союзу та більшовиками. Українці домагалися закінчення Першої світової війни на українській ділянці фронту. Також обговорювалося питання про входження Галичини, Буковини, Закарпаття, Холмщини й Підляшшя до складу Української Народної Республіки, або утворення з цих земель національно-територіальної автономії у складі Австро-Угорщини.
Через ворожу політику російського керівництва щодо України, 9 (22) січня 1918 року Центральна рада прийняла IV Універсал. Він проголошував незалежність Української Народної Республіки від Росії і закликав українців на боротьбу з більшовиками:
Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу...всіх громадян самостійної Української Народної Республіки кличемо непохитно стояти на сторожі добутої волі та прав нашого народу і всіма силами боронити свою долю від усіх ворогів селянсько-робітничої самостійної Республіки Української. |
Берестейський мир
27 січня 1918 (9 лютого 1918) року УНР з одного боку, та Німецька імперія, Австро-Угорщина, Османська імперія і Болгарське царство з другого, уклали сепаратний Брест-Литовський мирний договір, Україна визнавалася незалежною державою в кордонах окресленими ІІІ Універсалом. Делегації Німеччини та Австро-Угорщини погодилися на приєднання до неї Холмщини і Підляшшя, а також утворення в Галичині, Буковині та Закарпатті окремого коронного краю. Країни Четверного союзу обіцяли надати уряду Української Народної Республіки військову допомогу у війні з російськими більшовиками за умови постачання продовольства Німеччині та Австро-Угорщині: 60 млн пудів хліба, 2,75 млн пудів м'яса, 400 млн яєць й іншої сільськогосподарської продукції.
- 29.01.1918—04.02.1918 — Січневе повстання 1918.
- 29.01.1918/30.01.1918 — Бій під Крутами.
- 08.02.1918 — Взяття Києва військами Муравйова.
- 09.02.1918 — Українська Центральна Рада підписала Берестейський договір, яким Україну як незалежну державу було визнано державами Четверного союзу та РРФСР Радянська Росія повинна була негайно вивести свої війська з УНР, припинити будь-яку агітацію і пропаганду проти уряду і громад, установ УНР, укласти з нею мирний договіроку В порушення домовленостей з РРФСР у березні у Харкові проголошується створення сателітної УСРР В той же день Центральна Рада була евакуйована із захопленого більшовиками Києва. Німецько-австрійські окупаційні сили, на введення яких у тому же договорі погодилась Центральна Рада, швидко вигнали Військові формування УСРР за кордони, встановлені договором.
- 03.1918 — Вступ німецької армії до Києва 1918
- 03.1918—11.1918 — Контроль австро-німецьких військ над територією України.
- 13.04.1918—25.04.1918 — Кримська операція.
- 20.02.1918 — Законодавча Рада Самостійної Кубанської Народної Республіки ухвалила резолюцію про прилучення Кубані на федеративних засадах до УНР
- 29.04.1918 — Гетьманський переворот 1918. За гетьманського уряду назву УНР було замінено назвою Українська Держава, Українську Центральну Раду розпущено.
Реставрація
- 14.12.1918 — Антигетьманське повстання 1918. За Директорії відновлено назву УНР Трохи до цього німецько-австрійська окупація скінчилася внаслідок поразки цих держав у Першій світовій війні. Після цього розгорнулася друга україно-російська війна між урядами Радянської Росії та Директорією УНР
- 18.01.1919—21.01.1920 — Делегація УНР бере участь у Паризькій мирній конференції Антанти, яка вирішує майбутнє спірних земель європейських держав, що програли у Першій світовій війні. УНР намагалась отримати міжнародне визнання, але це суперечило позиції Великої Британії, що підтримувала ідею «єдиної та неподільної Росії», та Франції, що намагалася посилити Польщу за рахунок західноукраїнських земель для того, щоб припинити просування на Захід більшовизму. Певні побоювання західних держав були пов'язані з неспроможністю УНР організувати велику регулярну армію та поширенням соціалістичних ідей у стані керівництва. УНР не було офіційно визнано, натомість Польща отримала масштабну військову допомогу, яка частково була задіяна проти Української галицької армії.
- 22.01.1919 — внаслідок договору між керівництвом УНР та ЗУНР, юрисдикція УНР поширена також на західні українські землі колишньої Австро-Угорщини (Акт Злуки), хоча уряд ЗУНР (ЗОУНР) продовжував автономно існувати. Через декілька місяців потому внаслідок постійних конфліктів з Польщею, РРФСР, Румунією, а також білогвардійцями та махновцями, територія, що контролювалася УНР, становила невеликий район навколо Кам'янця-Подільського (трикутник смерті).
- 23.01.1919 — розпочав роботу Трудовий конгрес України — вищий тимчасовий законодавчий орган Української Народної Республіки у період Директорії УНР
- 23.01.1919 — Трудовий конгрес України затвердив ухвалу Української Національної Ради ЗУНР та Універсал Директорії УНР про об'єднання УНР і ЗУНР в одну державу.
- 28.01.1919 — делегати ТКУ схвалили текст резолюції про владу, внесеної Сергієм Бачинським (узгоджений з делегацією ЗО УНР, більшістю фракції УПСР та Селянської спілки) як проєкт тимчасової конституції України. У цьому документі оголошувалось про вимушене тимчасове припинення діяльності Конгресу через наступ російських військ на Київ. До наступної сесії Конгресу верховна влада і оборона держави доручались Директорії УНР, доповненої представником від Наддністрянської України (Галичини, Буковини і Закарпаття; до складу Директорії увійшов Президент УНРади ЗУНР Є. Петрушевич). Закони, видані Директорією УНР, мали затверджуватись найближчою сесією Трудового конгресу. Виконавча влада мала належати Раді народних міністрів, яка призначалася Директорією і була підзвітна Трудовому конгресу (на час перерви засідань Директорії УНР). Окремо в універсалі підкреслено потребу негайної всенародної боротьби за самостійну УНР проти інтервенції радянської Росії. ТКУ затвердив Універсал «До українського народу», ноту «До народів світу», в якій заявлено право українського народу бути представленим на Паризькій мирній конференції 1919—1921, та протест проти російського більшовицького наступу на Україну, відозву до армії УНР.
- 01.02.1919 — Літківський бій.
- 05.02.1919 — Взяття Києва Червоною Армією 1919.
- 30.08.1919 — українська армія визволила Київ, водночас зі сходу до якого просувається Добровольча армія генерала Денікіна. Спроба домовитись щодо спільних узгоджених дій УНР та Білої Росії проти більшовиків не вдалася через великодержавницьку шовіністичну позицію білого генералітету та офіцерства. Армія УНР була змушена обороняти підконтрольну їй територію України від наступу військ білих росіян і врешті-решт зазнала поразки, а Добровольча армія розгорнула невдалий наступ на Москву, який завершився повною поразкою білого руху та подальшим відступом Добровольчої армії до Криму.
Взимку 1919 війська Червоної армії взяли під контроль переважну частину території Наддніпрянської України.
- Під тиском обставин, для того, щоб мати союзника в боротьбі з більшовиками, прагнучи встановити відносини з Річчю Посполитою, 2 грудня 1919 року через дипмісію у Варшаві уряд УНР на чолі з Андрієм Лівицьким підписав щодо західних кордонів країни з польським урядом, за яким Східна Галичина тимчасово входила до складу Польщі, остаточне вирішення питання кордону на Волині покладалось на Мирову конференцію в Парижі.
- Денонсація Акту Злуки.
На підконтрольній території відновлено УСРР, що стала формально незалежною державою.
- 12—31 травня 1920 року провадилася мобілізація в Могилівському, Ямпільському та частині Ново-Ушицького повіту — до Дієвої армії УНР На 1 червня вона нараховувала 955 старшин та 8180 козаків.
Окупація, еміграція керівників
Нині представники Росії відверто визнають, що проголошена 22 січня 1918 року незалежна Українська Народна Республіка була завойована Червоною армією у 1920 році.
- 25.04.1920 — УНР укладає військовий союз з Польщею, за умови поновлення самостійної української держави (без Галичини, яка повинна була увійти до Польщі на правах автономії), після чого починається спільний широкий наступ проти Червоної Армії. У квітні було взято Київ, але вже до серпня наступ повністю відбито і війська Червоної Армії відкинули польські війська під Варшаву. Фактичне існування УНР на українських землях було припинено. Директорія й уряд УНР виїхали у еміграцію до Польщі, яка надавала їм фінансову підтримку (див. Екзильний уряд УНР).
- 18.03.1921 — Після «дива на Віслі» і катастрофи Червоної Армії РРФСР, УСРР й Польща підписали Ризький мирний договір, згідно з яким територія України розділялася річкою Збруч. Уряд УНР не був допущений до переговорів. Незабаром уряд ЗУНР також було формально розпущено.
- Другий зимовий похід.
- Холодноярська Республіка.
Відновлення структур УНР під час Другої світової війни
На території Польщі в Західній Україні лишалося багато колишніх вояків УНР, що активно займалися вихованням молоді в патріотичному руслі. Одним з таких молодих прихильників був Тарас Бульба-Боровець, що заснував підпільну молодіжну організацію Українське національне відродження. За свою діяльність був направлений у польський концентраційний табір «Береза Картузька». Після початку другої світової війни — він заручається підтримкою президента УНР в екзилі Лівицького Андрія переходить німецько-радянський кордон і починає організацію військових загонів УПА на базі своїх контактів в Україні. Після нападу Рейху на СРСР — разом з білоруськими партизанами захоплює Олевськ та проголошує Олевську Республіку, підпорядковану уряду УНР Через вимогу німців виконувати їхні накази, розформовують цивільну адміністрацію в Олевську та переходять до партизанської війни.
Бульба-Боровець виступав різко проти намагань Бандери проголостити у 1941, оскільки вважав, що «починаючи від 22.01.1918 року ніхто не має потреби проголошувати українську суверенну державу, бо це Україна вже раз зробила і легітимний уряд тієї держави не припинив своєї політичної діяльности, як екзильний уряд окупованої ворогом країни. Може бути мова тільки про відновлення тієї держави.». Також він не сприймав однопартійності та вождизму ОУН.
УПА в документах, які видавав Бульба-Боровець, називалася збройними силами УНР.
Уряд в еміграції
- 1939—1940 — уряд УНР переїхав до Франції.
- 1947—1992 — створена і діяла Українська Національна Рада як передпарламент екзильного Державного Центру УНР, що продовжив традиції самостійного республіканського уряду України.
- 22.08.1992 — Президент УНР в екзилі Микола Плав'юк передав грамоту Державного Центру УНР Президентові України Леоніду Кравчуку, що Українська Незалежна Держава, проголошена 24 серпня 1991 року, є правонаступницею Української Народної Республіки (УНР).
Адміністративний поділ
Населення та найбільші міста
На німецькій інфографіці від 1918 року, без територій ЗУНР, населення УНР оцінювалося у 40 мільйонів.
У інфографіці від Юрія Гасенка та Степана Рудницького 1920 року Українська Народна Республіка (включаючи Західну, Кримську, Кубанську республіки) складала близько 50,32 мільйона осіб. Серед країн Європи, за площею вона поступалася тільки Росії, а за населенням — Росії та Німеччині.
Економіка
Цей розділ статті ще . |
Зовнішня політика
УНР — сторона у підписанні мирного договору у Брест-Литовську, попереднього перемовного процесу тощо. В зазначеному договорі визнавалась де-юре Українська Народна Республіка, встановлювались її державні кордони, було закріплене рішення про початок проведення в повному обсязі дипломатичних, торговельних, політичних відносин між УНР й Німецькою імперією, Австро-Угорською імперією, Болгарським царством та Османською імперією. Важливим було й те, що не тільки зміст, але й сама форма договору (підкреслення в преамбулі миролюбної ініціативи уряду УНР, визнання автентичності українського тексту договору та інше) виводили Українську державу на міжнародну арену як повноцінного суб'єкта міжнародного права.
В результаті міжнародного визнання, Україна в 1917—1920 роках постала як реально чинний суб'єкт міжнародного права. Її міжнародна правосуб'єктність реалізовувалася через укладання міждержавних угод, участь у міжнародних конференціях, а також через встановлення двосторонніх дипломатичних та консульських відносин.
Щоправда, існували певні складності в реалізації України як повноправного міжнародного суб'єкта. В першу чергу, це пояснюється внутрішніми проблемами державотворення, несприятливою позицією західних країн щодо українського питання та зовнішньою інтервенцією, що врешті-решт призвело до руйнації України. Проте підвалини, закладені міжнародною діяльністю Української держави в 1917—1920 роках, сприяли розвитку міжнародно-правового статусу сучасної України, яка з проголошенням незалежності стала повноправним суб'єктом міжнародного права.
Антанта
- Французька республіка: 21 грудня (3 січня) 1918 року Жорж Табуї офіційно інформує, що Уряд Французької Республіки призначив його «Комісаром Французької Республіки при Уряді Української Республіки». 29 грудня (11 січня) 1918 року Київ і Париж офіційно увійшли у дипломатичні стосунки.
- Велика Британія: Слідом за Францією Україну визнала Велика Британія, про що і повідомила «Нова Рада» вже 9 (22) січня 1918 року.
Центральні держави
- Німецька імперія: Визнання й встановлення дипломатичних зносин з моменту підписання Брест-Литовського договору 9 лютого 1918 року. Підтримка України як противаги Польщі та Росії.
- Австро-Угорщина: Визнання й встановлення дипломатичних зносин з моменту підписання Брест-Литовського договору 9 лютого 1918 року. Слабка підтримка України через протегування полякам для протидії Росії та Німеччині.
- Болгарське царство, Османська імперія: Визнання й встановлення дипломатичних зносин з моменту підписання Брест-Литовського договору 9 лютого 1918 року.
Росія
- Більшовики: 12 червня 1918 був підписаний прелімінарний мирний договір між Українською Державою й Російською Радянською Республікою згідно зі статтею VI договору Росії з Центральними Державами. У преамбулі цього договору зазначено, що він підписується двома незалежними державами. У статті 4 договору говорилося про обмін консулами для захисту інтересів громадян. На цій підставі Українською Державою було засновано генеральні консульства в Москві й Петрограді та ще у 18 російських містах, де проживала значна кількість українців. Були засновані російські консульські установи в 7 містах в Україні. Встановлена так звана «нейтральна зона», що розмежовувала сторони до встановлення державного кордону. Україна приєднала окремі території Мінської, Могилівської, Курської та Воронезької губерній. Велике значення мала боротьба з більшовицькою підривною агітацією і шпигунством. 24 грудня 1918 вийшла постанова Народного Комісаріату закордонних справ РСФРР, в якій говорилося, що після анулювання Брестського мирного договору уряд Російської Республіки не визнає Україну за самостійну державу
- Білий рух: Визнання керівництвом Добровольчої армії гетьманської влади за умови союзництва України з «білим рухом». Організація по Україні численних загонів Добровольчої армії.
Польща
- Королівство Польща: Визнання через обмін послами після підписання Берестейського миру.
- Польська республіка: Підписання Варшавського договору 1920 року.
Інші
- Аргентина: 5 лютого 1921 року уряд Аргентини ухвалив рішення про визнання Української Народної Республіки.
- Святий Престол: Фактичне визнання через призначення апостольського візитатора до України 1919 року.
- Азербайджанська Демократична Республіка, Грецьке королівство, Грузинська Демократична Республіка (4 липня 1918), Данія, Королівство Іспанія, Італійське королівство, Норвегія, Персія, Фінляндія, Швейцарія, Швеція: Обмін дипломатичними представниками та заснування в Україні консульських установ у 1918—1920 роках.
- Естонія, Латвія, Литва: Фактичне визнання закріплене в Політичній конвенції, підписаній на Ризькій конференції в серпні 1920 року.
- Румунське королівство: Визнання й встановлення дипломатичних зносин в березні 1918 року. Обмін послами. Підписання тимчасового економічного договору 26 жовтня 1918 року.
- Білоруська Народна Республіка: Однобічне визнання з боку БНР, призначення посла в Україну. Енциклопедія історії Білорусі стверджує, що в червні 1918 року білоруська делегація на чолі з Скірмунтом відвідала Київ, і Уряд Української Народної Республіки (УНР) визнав БНР, в Києві було відкрито генеральне консульство, а в Одесі — консульство БНР на чолі зі Степаном Некрашевичом.
Грошові одиниці
Шаги
Спочатку марки були задумані як грошові мініатюри. Але через нестачу дрібної монети стали вживати їх одночасно як марки та гроші на підставі закону УНР від 18 квітня 1918 року Випускали 10, 20, 30, 40, 50 шагів. Але ці марки-шаги з'явились в обігу вже після падіння Центральної Ради. В обігу шаги знаходилися до березня 1919 року, коли були скасовані радянською владою.
Відомо багато фальшивих купюр цього номіналу. Розмінні марки-шаги було фальшовано у різних містах України, зокрема, в Бердичеві, Білій Церкві, Житомирі тощо. Фальшувалися здебільшого дві найвищі вартості, а саме у 40 та 50 шагів.
Карбованці
30 березня 1918 року Українська Центральна Рада оголосила про випуск знаків державної скарбниці номіналом у 5, 10, 25, 50 карбованців зі строком дії до 1 березня 1924 року. 6 квітня населення Києва вперше побачило 25 карбованців, дещо пізніше з'явилась купюра у 50 карбованців, а 5 та 10 карбованців не було випущено.
Спочатку купюри виходили без позначення серії та номера. На пізніших випусках, у залежності від місця виготовлення, вказувалася серія «АК» (Київ), або «АО» (Одеса).
Після зайняття Одеси частинами денікінської армії весною 1919 року одеська друкарня продовжувала випуск купюр у 50 карбованців. Обурений уряд України оголосив надруковані денікінцями гроші (серія «АО», номера «210» і вище) фальшивими.
Слід згадати ще одну обставину випуску 50 карбованців. В 1920 році радянським урядом України було виготовлено декілька десятків мільйонів купюр для тимчасового використання Галревкомом (Західна Україна). Цей випуск серії «200 АО» мав номери від «236» до «250».
Гривні
Проголосивши у 1917 році Третім універсалом утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого за золотим стандартом дорівнювала 17,424 долі чистого золота (1 доля = 0,044 г золота). Виготовлення державних грошових знаків та цінних паперів у той час здійснювала Експедиція заготовок державних паперів.
Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видрукувано перший грошовий знак Української Народної Республіки — купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був український художник-графік Георгій Іванович Нарбут. Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського бароко XVII—XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та самостріла (герба Київського магістрату XVI—XVIII століть). Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що жили на території України, — українською, російською, польською та єврейською (їдишем).
Влада
1917 — 1918
- Українська Центральна Рада (04.03.1917 — 28.04.1918).
- Українська Центральна Рада (Парламент) (04.03.1917 — 29.04.1918).
- Голова ЦР — Грушевський Михайло Сергійович (04.03.1917 — 29.04.1918).
- Заступники:
- Науменко Володимир Павлович (04.03.1917 — 08.04.1917).
- Єфремов Сергій Олександрович.
- Винниченко Володимир Кирилович (08.04.1917 — 15.06.1917).
- Президія ЦР (06.07.1917 — 29.04.1918) — діяла між сесіями ЦР.
- Голова — Грушевський Михайло Сергійович.
- Заступники:
- С. Веселовський.
- Ніковський Андрій.
- Крижанівський Федір
- Секретарі:
- Голова — Грушевський Михайло Сергійович.
- Виконавчий орган — Генеральний Секретаріат (15.06.1917 — 22.01.1918).
- Голова ГС — Винниченко Володимир Кирилович (15.06.1917 — 16.07.1917; 16.07.1917 — 30.01.1918).
- Виконавчий орган — Рада Народних Міністрів (22.01.1918 — 29.04.1918).
- Голова Уряду (прем'єр-міністр) — Голубович Всеволод Олександрович (30.01.1918 — 24.03.1918).
- Міністри:
- Голубович Всеволод Олександрович — міністр закордонних справ.
- А. Немоловський — міністр військових справ.
- Христюк Павло Оникійович — міністр внутрішніх справ.
- Перепелиця Степан Якович — міністр фінансів.
- Сокович Євген Олександрович — міністр шляхів.
- Ковалевський Микола Миколайович — міністр продовольчих справ.
- Н. Григоріїв — міністр освіти.
- Терниченко Аристарх Григорович — міністр земельних справ.
- Ткаченко Михайло Степанович — міністр судових справ.
- Антонович Дмитро Володимирович — міністр морських справ.
- Голова Уряду (прем'єр-міністр) — Голубович Всеволод Олександрович (24.03.1918 — 29.04.1918).
- Міністри:
- Ткаченко Михайло Степанович — міністр внутрішніх справ.
- Шелухін Сергій Павлович — міністр судових справ.
- Ковалевський Микола Миколайович — міністр земельних справ.
- С. Коліух — міністр продовольчих справ.
- Михайлів Леонід Дмитрович — міністр праці.
- Микола Любинський — міністр закордонних справ.
- Сокович Євген — міністр шляхів.
- П. Климович — міністр фінансів.
- Т. Сидоренко — міністр зв'язку.
- І. Фещенко-Чопівський — міністр торгівлі та промисловості.
- Жуковський Олександр Тимофійович — міністр військових справ.
- Лотоцький Олександр Гнатович — міністр державного контролю.
- Вульф Лацький — міністр єврейських справ (див. Міністерство Єврейських Справ).
- Державний секретар — Христюк Павло Оникійович.
- Міністри:
1918 — 1920
- Директорія УНР (26.12.1918 — 18.11.1920).
Форма правління
Від самого початку існування УНР була парламентською республікою, що сповідувала принцип децентралізації влади та стояла на демократичних засадах розбудови держави. Через постійну боротьбу, що точилася між представниками різних партій та політичних сил, простежити фактичні функції того чи іншого владного органу не завжди є можливим. Доказом того, що системою правління УНР періоду з березня 1917 по 29 квітня 1918 року. була саме парламентська поліархія є те, що саме Центральна Рада визнавалась головним владним органом, а Генеральний Секретаріат був їй підзвітний.
Більш-менш чітко форму правління та владні інститути було окреслено у Конституції 1918 року. У конструюванні державних структур Конституція чітко проводить принцип розподілу влади. Всенародні збори було визнано носієм верховної влади в УНР Їм мала належати вища законодавча влада в країні, право формувати органи виконавчої та судової влади. Збори мали обирати загальним, рівним, прямим, таємним, пропорційним голосуванням у розрахунку: один депутат на 100 тисяч осіб. Згідно зі ст. 24 Конституції, вища виконавча влада в країні належала Раді Народних Міністрів, що формувалася головою парламенту. Уся Рада в цілому та кожен міністр окремо несли політичну відповідальність перед Всенародними Зборами. Отож, Конституція передбачала формування парламентом підзвітної виконавчої влади та достатньо чіткого розподілу повноважень між гілками влади. Усі ці риси характерні саме для парламентської республіки (за винятком суміщення головою парламенту посад голови уряду і глави держави — це було зроблено спеціально для вшанування ролі М. Грушевського.
Найвищим судовим органом призначили Генеральний суд УНР, який був також найвищою касаційною інстанцією для всіх судів держави.
Місцевими органами влади стали виборні ради й управи громад, волостей і земель.
Законодавча та виконавча влада (УНР УЦР 3.03.1917 — 29.04.1918)
3 березня 1917 року на зборах представників українських організацій і угруповань було засновано Центральну Раду. Початковим оформленням органу займався організаційний комітет у складі В. Науменка, Д. Дорошенка, В. Антоновича, І. Стешенка, О. Степаненка, М. Міхновського та В. Павленка. До проводу (президії) Центральної Ради увійшли М. Грушевський (голова), М. Науменко, Д. Антонович, С. Веселовський та П. Коваль, а також голови новостворених дев'яти комісій, які були засновані на зразок окремих міністерств. Було сформовано деякі комісії: фінансову, правничу, шкільну, агітаційну, редакційну, друкарських справ, маніфестаційну, інформаційне бюро та прес-бюро. На етапі створення, справами Центральної Ради керувала Управа, про склад і обв'язки якої точних відомостей не залишилося. Центральну Раду було закладено за зразком російських «комітетів об'єднаних громадських організацій», але, на відміну від російського аналога, УЦР мала стати всеукраїнським центром державної влади.
Першим підсумковим документом, що мав на меті регламентацію діяльності Центральної Ради, став «Наказ Українській Центральній Раді» від 5 травня 1917 року, що юридично закріплював чинний на той час порядок. «Наказ» визначав повноваження і механізм функціонування загальних зборів Центральної Ради та її Комітету (згодом Малої Ради), комісій, секретарств та інших органів
Керівництво поточною роботою в міжсесійний період було покладено на Комітет (Виконавчий комітет) Української Центральної Ради. Його було утворено 8 квітня 1917 року на перших загальних зборах центральної Ради. Комітетом обиралися голови різних комісій Центральної Ради, її секретарі, формувався порядок денний сесій УЦР, складалися проєкти найважливіших рішень, він керував фінансами та листувався із провінцією. Для вирішення окремих справ і підготовки питань на розгляд сесії були створені постійні і тимчасові комісії. Спочатку Комітет складався з 20 осіб (президія — голова і два його заступники та 17 членів). На кінець квітня 1917 року його склад збільшився до 33 осіб. Після створення Генерального секретаріату Комітет не було ліквідовано.
Членство Комітету ті його повноваження визначала Постанова УЦР від 28 червня 1917 року «Про компетенцію й склад Комітету Української Центральної Ради». Постанова визначала Комітет постійно діючим виконавчим органом із законодавчими функціями. Чергові збори органу відбувалися раз на тиждень. Склад Комітету визначався у 40 осіб (22 — від фракцій Центральної Ради, 9 — від президії Центральної Ради, 9 — від пленуму; по 3 — від кожної з Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів).
Після прийняття 10 червня 1917 року І Універсалу, який проголосив автономію України, Комітет Центральної Ради 15 червня ухвалив «організувати Генеральний секретаріат Української Центральної Ради, який має завідувати справами внутрішніми, фінансовими, продовольчими, земельними, хліборобськими, міжнаціональними й іншими в межах України й виконувати всі постанови Центральної Ради, які цих справ торкаються». 26 червня 1917 року V сесія Центральної Ради ухвалила резолюцію, де Генеральний секретаріат названо «найвищим народоправним органом українського народу і його найвищою владою».
Зі створенням Генерального секретаріату на чолі з В. Винниченком, як виконавчого органу Української Центральної Ради, для здійснення діловодних операцій в апараті управління на перших порах було сформовано 8 підрозділів (генеральних секретарств. Восьмим підрозділом став секретаріат (згодом — генеральне писарство) на чолі з П. Христюком. 15 липня 1917 року Комітет Центральної Ради своєю постановою затвердив оновлений склад Кабінету В. Винниченка. 16 липня 1917 року, відповідно до домовленості з представниками Тимчасового уряду, Центральна Рада затвердила «Статут Вищого Управління Україною».
3 листопада 1917 року уряд Центральної Ради у своїй декларації під титулом «Від Генерального Секретаріату України» ультимативно підпорядкував собі всі державні та адміністративні служби і фактично оголосив себе єдиною і вищою виконавчою владою на теренах колишньої підросійської України: «Всім установам, інституціям, урядовим особам наказується всі накази та доручення Генерального Секретаріату виконувати точно і швидко».
Після проголошення УНР для підвищення ефективності власної діяльності Генеральний секретаріат пішов шляхом делегування частини повноважень виділеним з його складу профільним комісіям (Малому Секретаріату, Фінансовій комісії, Комісії по охороні ладу тощо). В УНР була створена система центральних органів виконавчої влади (генеральні секретарства, а після проголошення державного суверенітету — народні міністерства).
У період 7 листопада 1917 — 11 січня 1918 року секретарства отримали статус центральних органів виконавчої влади УНР і процес їх організації значно прискорився. Головною ланкою в їх структурі стали департаменти, які поділялись на відділи та столи. Проблему матеріально-технічного забезпечення секретарств уряд вирішував за допомогою централізації цього процесу, а також шляхом реквізицій. У період з 11 січня до гетьманського перевороту 29 квітня 1918 року було здійснено ряд спроб пристосувати систему центральних органів виконавчої влади до потреб суверенної держави. У міністерствах були створені нові департаменти, деякі — передані до інших відомств. Планувалося створити нове міністерство постачання і торгу, скасувати Генеральне писарство, уточнити структуру міністерств, уніфікувати штатні розклади, встановити єдині оклади співробітників.
Управління на місцях (3.03.1917 — 29.04.1918)
У березні 1917 року розпочалася масова ліквідація колишніх місцевих управ. Замість старих волосних управ утворювалися волосні та сільські виконавчі громадські комітети — органи Тимчасового уряду.
У період між укладенням І та ІІ Універсалів, УЦР та Генеральний Секретаріат окреслили загальні принципи політики щодо органів місцевого управління. В І Універсалі зазначалось «Кожне село, кожна волость, кожна управа повітова чи земська, яка стоїть за інтереси українського народу, повинна мати найтісніші організаційні зносини з Центральною Радою. Там, де через якісь причини влада зосталась у руках людей, ворожих до українства, приписуємо нашим громадянам провести широку, дужу організацію та освідомлення народу, й тоді перевибрати адміністрацію». Установи передбачалось реформувати шляхом демократизації й українізації та підпорядкувати їх Генеральному секретаріатові. При цьому, де-факто, органи місцевого самоврядування лишились сам на сам зі своїми проблемами. Лише 1 листопада в усі губернії України, місцеві Ради, армійські комітети було розіслано телеграми голови Генерального секретаріату В. Винниченка про перехід усієї влади до Центральної Ради із зобов'язанням їх виконувати накази тільки Генерального секретаріату. Фактично створення системи українських органів місцевої влади розпочалося з укладення ІІ Універсалу ЦР, що зобов'язав «правительство додати до помочі місцевим самоврядуванням ради робітничо-селянських і солдатських депутатів, вибраних з місцевих людей». Генеральне секретарство внутрішніх справ на місцях представляли губернські та повітові комісари, місцеве самоврядування — земства та міські думи. Продовжували своє існування також інші установи, створені ще за часів царату та Тимчасового уряду.
Період від 11 січня 1918 року до гетьманського перевороту 29 квітня характеризувало те, що Рада Народних Міністрів відмовилася від залучення до місцевого управління громадських організацій і затвердила політику «твердої влади»: віднині опорою центру на місцях були установи, підпорядковані безпосередньо міністерствам, а повноваження регіональним представницьким органам не делегувались.
Судова влада
Із самого початку свого існування Центральна Рада здійснила спробу на законодавчому рівні закріпити засади судоустрою в Україні. Зокрема, 10 листопада 1917 року її робочий орган Мала Рада ухвалила Закон про формулу судочинства, відповідно до якої «суд твориться іменем Українського народу».
15 грудня 1917 року Центральна Рада ухвалила Закон «Про утворення Генерального суду УНР». Цей найвищий орган судової влади складався з трьох департаментів: цивільного, карного (кримінального) і адміністративного. Створення адміністративного департаменту знаменувало собою, за прикладом Російської республіки після Лютневої революції створити адміністративну юстицію. Члени Генерального Суду мали звання генеральних суддів, а їхні повноваження щодо затвердження Генерального Суду на основі Конституції регулювалися Упорядженням судових установ Російської імперії. При Генеральному Суді утворювалася прокураторія. Передбачалося, що організаційне керівництво судами мало здійснюватися Секретаріатом судових справ (тодішній аналог Міністерства юстиції).
Правовий статус Генерального Суду УНР було закріплено Конституцією УНР, прийнятою мало не в останній день функціювання Центральної Ради — 29 квітня 1918 року.
Таким чином, формування судової системи незалежної Української Народної Республіки розпочалося з найвищого органу — Генерального Суду і ним і скінчилося, оскільки задля формування регіональних і місцевих органів не вистачило часу і можливостей. У короткий період існування Гетьманату в Україні діяла змішана судова система, що складалася із судів, утворених у попередні часи, і реорганізованого Гетьманом Генерального Суду. Існування цього Суду було передбачено статтею 42 Закону «Про гетьманську владу». Генеральний Суд визнавався охоронцем і захисником народу як вищий суд України у справах судових і адміністративних. Судячи з назви тут ішлося не про адміністративні справи, що розглядались у судовому порядку, а про діяльність органів виконавчої влади.
Влада на місцях
Губернські комісари Генерального секретаріату
- Галицько-Буковинське генерал-губернаторство — Дорошенко Дмитро Іванович.
- Волинська губернія — В'язлов Андрій Григорович.
- Катеринославська губернія — (16.11.1917 — 01.1918); Мазепа Ісаак Прохорович (04.1918); (08.12.1918 — 04.02.1919).
- Київська губернія — Суковкін Михайло Акінфійович (19.03.1917 — 22.09.1917); Саліковський Олександр Хомич (22.09.1917 — 11.1917);
- Подільська губернія — Стаховський Микола Ананійович.
- Полтавська губернія — Лівицький Андрій Миколайович.
- Таврійська округа — Луценко Іван Митрофанович (11.1918 — 01.1919).
- Харківська губернія — Попов Микола Михайлович (01.11.1917 — 07.12.1917); Степура Григорій Калістратович (05.04.1918 — 29.04.1918); Стефанович Сергій Григорович (11.1918 — 01.1919).
- Холмська губернія — Скоропис-Йолтуховський Олександр Філаретович (01.03.1918 — 02.02.1919).
- Херсонська губернія — Няньчур Гордій Васильович.
- Чернігівська губернія — Іскрицький Михайло Андрійович; Дорошенко Дмитро Іванович.
Збройні сили
5 (18) — 8 (21) квітня 1917 року в Києві пройшов І Всеукраїнський військовий з'їзд. Він обрав як найвищий керівний орган для організації української армії. Головою комітету було обрану цивільну особу — публіциста Симона Петлюру. 18 квітня (1 травня) 1917 року була сформована перша українська військова частина — 1-й український полк імені Богдана Хмельницького.
3 (16) — 7 (20) жовтня 1917 року в Києві пройшов Всеукраїнський з'їзд представників Вільного козацтва. Головним отаманом козаків було обрано генерал-лейтенанта Павла Скоропадського.
Армія
- 2-й український полк імені Павла Полуботка.
- Гайдамацький кіш Слобідської України.
- Січові Стрільці.
- Запорізький корпус.
- Чорні запорожці.
- Сірожупанники.
- Синьожупанники.
- Третя Залізна Стрілецька дивізія Армії УНР
- Степова Дивізія.
- Поліська Січ.
- Спільні Військові Юнацькі Школи.
- Українська Галицька Армія.
Флот
Релігія
Мапи
- Політична ситуація у колишній Російській імперії у 1918
Доба УНР в кіно та мистецтві
Художнє кіно
- Проголошення незалежності України (1918, Українська Держава).
- Резиденція гетьмана (1918, Українська Держава).
- Київ звільнений (1918, Українська Держава)
- Міністр військ М, Грушевський (1918, Українська Держава).
- Український комендант Ровінський (1918, Українська Держава).
- Червоні по білих (1919, УСРР).
- Заляканий буржуй (1919, УСРР).
- Червоні дияволята (1923, ЗСФРР).
- Укразія (1925, СРСР).
- Арсенальці (1925, СРСР).
- П/К/П (1926, СРСР).
- Два дні (1927, СРСР).
- Звенигора (1927, СРСР).
- Як це було (1928, СРСР)
- Арсенал (1929 , СРСР).
- Стара фортеця (1937, СРСР).
- Щорс (1939, СРСР).
- Як гартувалась сталь (1942, СРСР).
- Олександр Пархоменко (1942, СРСР).
- Павло Корчагін (1956, СРСР).
- Правда (1957, СРСР).
- Тривожна молодість (1958, СРСР).
- Невловимі месники (1966, СРСР).
- Інтервенція (1968, СРСР).
- Як гартувалась сталь (1973, СРСР).
- Стара фортеця (1973, СРСР).
- Дні Турбіних (1976, СРСР).
- Тачанка з півдня (1977, СРСР).
- Перша кінна (1984, СРСР).
- 9 життів Нестора Махна (2009, Росія).
- Біла гвардія (2010, Росія).
- Варшавська битва (2011, Польща).
Документальні стрічки
- Непрощені — Симон Петлюра — виробництво телеканалу «1+1», 2007 р.
- Операція «Тютюн» — виробництво телеканалу «1-й національний».
- Генерал Армії УНР Олександр Греков.
- Україна: забута історія — Крути — Молода Кров — в-тво телеканалу «Мега».
- Боги призначали інакше (2004) — про битву під Крутами, в-тво «НТКУ».
- 20 кроків до мрії. Крок 6 — Універсали Центральної Ради — в-тво «1-го національного».
- 20 кроків до мрії. Крок 10 — Проголошення Акту Злуки. (2011) — в-тво «1-го національного».
- Отаман Зелений — в-тво ДТРК «Культура».
- Українські Державники — Андрій Долуд (2008) — в-тво ЛОДТРК.
- Повернення правди. Юрій Горліс-Горський (2010) — в-тво ДТРК «Культура».
- І повіє вогонь новий з Холодного Яру (2007).
- Герої Базару (2010) — в-тво Житомирська ОДТРК.
- Пам'яті Героїв Крут присвячується (2011) — в-тво Львівська державна телекомпанія.
- Акт злуки: відтворення історичної правди (2011) — в-тво Львівська державна телекомпанія.
- Тризуб Нептуна (2010) — про становлення флоту, автор І. Канівець.
- Георгій Нарбут (1993) — в-тво «Укртелефільм».
- Крути. Народний контроль (2009) — в-тво «5 канал».
- Отамани холодного яру (2010) — в-тво телеканал «Культура».
- З полону — за волю. Цикл «Золоте стремено» (1993).
- Українська Революція. Втрачена держава (2007) — в-тво телеканалу «Тоніс».
- Хроніки української революції (2008) — режисер С. Братішко.
- Апельсинова долька (2004) — 3-и серії, в-тво студії «Телекон».
- Вільне Козацтво (2009) — в-тво «НТУ».
- Українська революція — автор І. Канівець.
- Постаті УНР в Проскурові — Медіа-корпорація «Є».
Музика
- Щорс (опера).
- Сокира Перуна — 29 січня — Бій під Крутами.
- Тінь сонця — Ніколи не плач.
- Веремій, Ярослав Джусь та Шпилясті Кобзарі — Сповідь розстріляних душ.
Див. також
- Українські держави (1917—1922)
- Перша світова війна
- Берестейський мир
- Берестейський мир (3 березня 1918)
- Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР (1918)
- Дипломатичний корпус УНР
- Музей радянської окупації
- Список столиць Української Народної Республіки
- Повстанський рух в Україні в 1917-1920х роках
- Радянсько-українська війна
- Радянська анексія західноукраїнських земель
Примітки
- Directory (Ukrainian ruling body) в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
- За новим стилем Григоріанського календаря
- Gassenko, Georges de Auteur du texte (1919). L'Ukraine dans ses frontières suivant le principe ethnographique / par Georges de Gassenko. Gallica (FR) . Процитовано 16 липня 2023.
- Шурхало, Дмитро (22 липня 2018). Україна очима німців 100 років тому: незрозуміла і малопередбачувана. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 16 липня 2023.
- Чирков О. Втрачені землі: (Порівняння національної території України, визначеної Степаном Рудницьким на початку 1920-х років, з сучасними державною та етнічною українськими територіями) // Україна просторова в концепційному окресленні Степана Рудницького. Монографія. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2003. — С. 131—141.
- Президент УНР в екзилі Микола Плав'юк передав грамоту Державного Центру УНР Президентові України Леоніду Кравчуку, що Українська Незалежна Держава, проголошена 24 серпня 1991 року, є правонаступницею УНР
- . Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 23 березня 2015.
- Зозуля Я. Велика українська революція. Ст. 73-77
- Тарас Гунчак. Україна. Перша половина 20-го століття, Ст. 265—267
- Перший Універсал Української Центральної Ради. Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
- Другий Універсал Української Центральної Ради. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
- Третій Універсал Української Центральної Ради. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
- Четвертий Універсал Української Центральної Ради. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 4 січня 2009.
- В. Сергійчук. Симон Петлюра. — К.: Україна, 2004. 448 с. ISBN 966—524—149—4 с. 253—255
- Володимир Сергійчук. Громадське Радіо.
- громадське. . Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 3 грудня 2013.
- Краткий энциклопедический словарь — М «ООО Издательство АСТ» ООО «Издательство Астрель», 2002. — 1136 с. (рос.)
- Бульба-Боровець Т. Армія без держави: слава і трагедія українського повстанського руху. Спогади.— Вінніпег: Накладом Товариства «Волинь», 1981.— С. 113—115.
- Бульба-Боровець Т. Армія без держави: слава і трагедія українського повстанського руху. Спогади.— Вінніпег: Накладом Товариства «Волинь», 1981. — С.220
- Зінченко, Олександр (26 січня 2015). Незалежність № 1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти. Історична правда. оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.
- Після поразки Німецькою і Австро-Угорської імперій у війні втратив силу де-факто (листопад, 1918). Юридично втратив свою силу згідно з Версальським мирним договором (1919).
- Ні Радянська Росія, ні Українська держава на момент підписання договору не були визнані світовими державами, окрім Німецької імперії та її сателітів. Але й це визнання було анульоване Версальським мирним договором.
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. Том 1. С. 386
- КОНСУЛЬСТВА БНР У АДЭСЕ [ 27 липня 2018 у Wayback Machine.] (біл.)
- Бостан С. К. Форма правління сучасної держави: проблеми історії, теорії, практики. — Монографія. — Запоріжжя: Юридичний інститут, 2005. — 540 с.
- Історія держави і права України. Підручник. — У 2-х т. / За ред. В. Я. Тація, І А. Й. Рогожина, В. Д. Гончаренка. — Том 1. — К.: Концерн «Видавничий Дім „Ін Юре“», 2003. — 656 с.
- Гай-Нижник П. П. Формування центральних та місцевих органів виконавчої влади в Україні за доби Центральної Ради (1917—1918 рр.) // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. — К., Українське агентство інформації та друку «Рада», 2009. — Вип. XXIV. — С.229-270.
- Гай-Нижник П. П. Формування центральних та місцевих органів виконавчої влади в Україні за доби Центральної Ради (1917—1918 рр.) // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. — К., Українське агентство інформації та друку «Рада», 2009. — Вип. XXIV. — С.229-270.
- Бойко О. Д. Історія України: посібник. — К.: Видавничий центр «Академія», 2002. — 656 с
- Копиленко О. Л. Держава і право України. 1917—1920 рр.: навч. посіб. / О. Л. Копиленко, М. Л. Копиленко. — К., 1997. — С. 178.
- Судоустрій України: підручник / С. В. Ківалов, Ю. Є. Полянський, М. В. Косюта, В. В. Долежан. — К.: Юрінком Інтер, 2011. — 384 с.
- Народна воля № 04.11.1917 Ст.2
- https://www.dnu.dp.ua/docs/zbirniki/fistor/program_56cdb96d58a10.pdf
- Нова Рада, 238, 21.12.1918 Стр. 3
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Народна Воля № 21, 02.01.1918 Ст. 3
Джерела та література
- Грицак Я. Нарис з історії України: формування модерної української нації ХІХ ХХ ст [ 4 лютого 2012 у Wayback Machine.]. 2-е видання. — Київ, 2000.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Мироненко О. Законодавча процедура та законодавчі інституції в Українській Народній Республіці 1917—1918, 1918—1920 [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 222, 223. — .
- Тинченко Я. Герої Українського неба: науково-популярне видання. — К. : Темпора, 2010. — 200 с.: іл.
- Українська Народна Республіка // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 9. — С. 3370.
- Уряди України у ХХ ст. — К. : Наукова думка. 2001. — 608 с.
- Устрій Української Держави: проекти конституції Української Народньої Республіки // Заходом і коштом Всеукраїнської Національної Ради.— Львів: З друкарні Ставропигійського інститута у Львові під управою Ю. Сидорак, 1920.— 56 с. [ 27 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Збірник законів і постанов Українського Правительства відносно закордонних інституцій. Ч. 1 / упоряд. присяжний повірений Іван Храпко. — Відень: З друк. Мехітаристів у Відні, 1919. — 151 с. [ 28 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Головноуповноважений уряду Української Народної Республіки (1919—1920): док. та матеріали / Центр. держ. архів вищих органів влади та упр. України, Хмельниц. гуманіт.-пед. акад., Центр дослідж. історії освіти Поділля ; упоряд., авт. вступ. ст. В. Р. Адамський. — Хмельницький: ФОП Цюпак А. А., 2017. — 493 с. [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Устрій Української Держави: проекти конституції Української Народної Республіки. — Львів: З друк. Ставропиг. ін-та під управою Ю. Сидорак, 1920. — 56 с. [ 28 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Головноуповноважений уряду Української Народної Республіки (1919—1920): док. та матеріали / Центр. держ. архів вищих органів влади та упр. України, Хмельниц. гуманіт.-пед. акад., Центр дослідж. історії освіти Поділля ; упоряд., авт. вступ. ст. В. Р. Адамський. — Хмельницький: ФОП Цюпак А. А., 2017. — 493 с. [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Устрій Української Держави: проекти конституції Української Народної Республіки. — Львів: З друк. Ставропиг. ін-та під управою Ю. Сидорак, 1920. — 56 с. [ 28 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Література
- В. Солдатенко. Українська Народна Республіка // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.730
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Українська Народна Республіка |
- Українська Народня Республіка (УНР) // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1955. — 1000 екз.
- Народна війна 1917—1932, проєкт [ 14 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Кому належав Брест у 1918 році? Суперечка між УНР, БНР і Німеччиною [ 24 травня 2011 у Wayback Machine.]
- 22 січня 1919 року територія України була в 1,6 раза більшою від нинішньої. https://www.radiosvoboda.org/. Радіо Свобода. 21 січня 2009. Процитовано 18 квітня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit UNR perenapravlyaye syudi div takozh Ugorska Narodna Respublika Ukrayi nska Naro dna Respu blika UNR v todishnij ortografiyi Ukrayinska Narodnya Respublika ukrayinska derzhava zi stoliceyu v Kiyevi yaka v 1917 1921 rokah kontrolyuvala teritoriyi centralnoyi shidnoyi ta pivdennoyi Ukrayini Postala na misci pivdenno zahidnih gubernij Rosijskoyi imperiyi naselenih perevazhno ukrayincyami Do kvitnya 1918 roku ocholyuvalasya Centralnoyu Radoyu UNR na choli z Mihajlom Grushevskim pislya grudnya 1918 roku Direktoriyeyu UNR yaka usunula vid vladi Pavla Skoropadskogo getmana Ukrayinskoyi Derzhavi Ukrayinska Narodna Respublika 1917 1921 Prapor Gerb Ukrayini istorichni kordoni na kartiKordoni na yaki pretenduvala UNR ta yaki buli predstavleni ta chastkovo viznani na Parizkij mirnij konferenciyi 1919 roku Stolicya Kiyiv Kam yanec Podilskij de fakto Vinnicya de fakto Zhmerinka de fakto Proskuriv de fakto Rivne de fakto Movi Ukrayinska Forma pravlinnya Unitarna timchasova parlamentska respublika 1917 1918 Unitarna timchasova direktorialna parlamentska respublika 1918 1920 Golova UCR 1917 1918 Mihajlo Grushevskij Golova Direktoriyi UNR 1918 1919 Volodimir Vinnichenko 1919 1921 Simon Petlyura Istorichnij period Persha svitova vijna Ukrayinska revolyuciya Zasnuvannya 20 listopada 1917 Nezalezhnist 22 sichnya 1918 Perevorot kviten 1918 Direktoriya listopad 1918 Akt Zluki 22 sichnya 1919 Bilshovicka okupaciya lyutij 1921 Plosha 1918 850 100 km2 Naselennya 1918 ne vrahovuyuchi ZUNR 40 000 000 vrahovuyuchi ZUNR ta KNR 50 230 600 l Valyuta karbovanec grivnya shag Poperednik Nastupnik Rosijska respublika ZUNR Ukrayinska derzhava Avtonomna Ukrayina 1917 1918 Polska Respublika Chehoslovacka Respublika Rumunske korolivstvo USRR RSFRR RSRB Sogodni ye chastinoyu Ukrayini Rosiyi Moldovi Rumuniyi Polshi Slovachchini Bilorusi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ukrayinska Narodna Respublika Zovnishni videofajli Istoriya Ukrayinskoyi derzhavnosti 1917 1921 Ukrayinska revolyuciya Vtrachena derzhava 2007 Chastina I Progoloshena 7 20 listopada 1917 roku pislya bilshovickogo zhovtnevogo perevorotu yak avtonomna respublika u skladi Rosijskoyi respubliki 22 sichnya 1918 roku pislya pochatku ukrayinsko radyanskoyi vijni progoloshena nezalezhnoyu derzhavoyu Vstanovila diplomatichni vidnosini bilsh yak z 20 krayinami svitu Do bereznya 1918 roku mala mizhnarodnu pidtrimku Nimeckoyi ta Avstro Ugorskoyi imperij Pislya porazki ostannih v Pershij svitovij vijni zalishilas bez yihnoyi dopomogi U kvitni 1918 roku sered kerivnikiv Nimeckoyi imperiyi zdobuvaye populyarnist Pavlo Skoropadskij 29 kvitnya 1918 roku bulo zdijsneno derzhavnij perevorot vnaslidok yakogo do vladi prijshov getman Skoropadskij ta bulo vstanovleno Ukrayinsku Derzhavu zamist UNR 14 grudnya 1918 roku vnaslidok antigetmanskogo povstannya Direktoriyeyu bulo vidnovleno UNR 22 sichnya 1919 roku UNR ob yednalasya iz Zahidnoukrayinskoyu Narodnoyu Respublikoyu yaka postala v zhovtni 1918 roku vnaslidok rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi pislya Pershoyi svitovoyi vijni 1921 roku teritoriya respubliki bula rozdilena za rezultatami Rizkogo dogovoru 1921 roku mizh Polsheyu z odnogo boku ta Radyanskoyu Rosiyeyu j Ukrayinskoyu SRR z drugogo Protyagom 12 listopada 1920 22 serpnya 1992 roku uryad respubliki perebuvav u vignanni a potim peredav svoyi povnovazhennya vladi nezalezhnoyi Ukrayini Ukrayinska Narodna Respublika Frankomovna karta datuyetsya 1918 rokomNazvaZa togochasnim pravopisom nazva derzhavi pisalas yak Ukrayinska Narodnya Respublika IstoriyaPodiyi Pershoyi svitovoyi vijni poslabili vpliv rezhimiv imperij na etnichnih ukrayinciv i v 1917 1920 rokah povstalo derzhavne zhittya Ukrayini zi stoliceyu v Kiyevi Avtonomiya Karta Ukrayinskoyi avtonomiyi 1918 VIII 17 Teritoriya Ukrayini na yaku zgidno z Timchasovoyi instrukciyi poshiryuvalisya povnovazhennya Generalnogo sekretariatu Pretenziyi Generalnogo Sekretariatu Mezhi prozhivannya ukrayinciv Rosijska Imperiya Avstro Ugorska Imperiya Rumunske korolivstvo Serbiya Pochatok revolyuciyi Dokladnishe Lyutneva revolyuciya Ukrayinska Centralna Rada Universali Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi ta Zhovtnevij perevorot Plakat 1917 roku Svoyij hati svoya pravda i sila i volya Plakat 1917 roku Zginut nashi vorizhenki yak rosa na sonci zapanuyem i mi brattya u svoyij storonci Poshtova marka 23 lyutogo 8 bereznya 1917 roku v Petrogradi stolici Rosijskoyi imperiyi spalahnula Lyutneva revolyuciya 2 15 bereznya 1917 roku Mikola II zriksya prestolu a na misci imperiyi vinikla Rosijska respublika U krayini vstanovilosya dvovladdya Z odnogo boku zamist starogo centralnogo uryadu postav Timchasovij uryad Vin vistupav za prodovzhennya Pershoyi svitovoyi vijni primat privatnoyi vlasnosti i demokratizaciyu Rosiyi za zahidnim zrazkom Z inshogo boku u regionah sformuvalisya Radi robitnichih i soldatskih deputativ Voni vimagali pripinennya vijni likvidaciyu privatnoyi vlasnosti peredachi zemli selyanam vstanovlennya socialistichnogo ladu Rosijska revolyuciya stala impulsom dlya rozvitku ukrayinskogo nacionalnogo ruhu 4 17 bereznya 1917 roku v Kiyevi bula stvorena Ukrayinska Centralna Rada UCR predstavnickij organ politichnih i gromadskih organizacij mista 7 20 bereznya 1917 roku bulo obrano yiyi kerivnij sklad na choli z istorikom Mihajlom Grushevskim 19 bereznya 1 kvitnya 1917 roku v Kiyevi projshla 100 tisyachna ukrayinska manifestaciya na yakij bulo visunuto vimogu nacionalno teritorialnoyi avtonomiyi dlya Ukrayini Cyu ideyu pidtrimali z yizdi ukrayinskih partij Tovaristva ukrayinskih postupovciv 25 12 26 bereznya 13 kvitnya majbutnoyi Ukrayinskoyi partiyi socialistiv federalistiv Ukrayinskoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv 4 17 5 18 kvitnya Ukrayinskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi 4 17 5 18 kvitnya Paralelno z cim protyagom bereznya kvitnya v regionah Ukrayini jshov proces formuvannya Rad 6 19 kvitnya 8 21 kvitnya 1917 roku v Kiyevi vidbuvsya Vseukrayinskij nacionalnij kongres na yakomu Centralna rada bula peretvorena na golovnij predstavnickij organ politichnih i gromadskih organizacij Ukrayini Kongres postanoviv dobivatisya nacionalno teritorialnoyi avtonomiyi ukrayinciv u skladi federativnoyi ta demokratichnoyi Rosiyi Centralna Rada bula popovnena deputatami vid riznih regioniv i suspilnih klasiv i stala vikonuvati funkciyi timchasovogo ukrayinskogo parlamentu U travni 1917 roku bula zasnovana Ukrayinska demokratichno hliborobska partiya sho stoyala na poziciyah negajnogo progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini I Universal Dokladnishe I Universal ta Generalnij sekretariat UCR UNR U travni Centralna Rada rozpochala peregovori z rosijskim Timchasovim uryadom pro viznannya avtonomiyi Ukrayini ta viznachennya yiyi kordoniv Prote ukrayinski vimogi buli proignorovani Cherez ce 10 23 chervnya 1917 roku Centralna rada odnoosibno prijnyala I Universal yakij progoloshuvav avtonomiyu Ukrayini v skladi Rosiyi Ne viddilyayuchis vid vsiyeyi Rosiyi ne rozrivayuchi z derzhavoyu Rosijskoyu haj narod ukrayinskij na svoyij zemli maye pravo sam poryadkuvati svoyim zhittyam Haj poryadok i lad na Vkrayini dayut vibrani vselyudnim rivnim pryamim i tajnim golosuvannyam Vsenarodni Ukrayinski zbori Sojm Vsi zakoni sho povinni dati toj lad tut u nas na Vkrayini mayut pravo vidavati tilki nashi Ukrayinski zbori Universal buv oprilyudnenij na II Vseukrayinskomu vijskovomu z yizdi j zdobuv populyarnist Centralnij radi Ostannya sformuvala 15 28 chervnya 1917 roku timchasovij ukrayinskij uryad Generalnij sekretariat ocholyuvanij Volodimirom Vinnichenkom Vin rozpochav novi peregovori z Timchasovim uryadom Rosiyi shodo viznannya samoprogoloshenoyi avtonomiyi II Universal Dokladnishe II Universal Vistup polubotkivciv ta Timchasova instrukciya Generalnomu sekretariatovi 3 16 lipnya 1917 roku v rezultati skladnih peregovoriv z rosijskoyu vladoyu Ukrayinska Centralna Rada prijnyala II Universal yakij skasovuvav avtonomiyu Ukrayini vidkladayuchi yiyi progoloshennya do sklikannya Vserosijskih ustanovchih zboriv Mi Centralna rada yaka zavzhdi stoyala za te shob ne oddilyati Ukrayinu od Rosiyi shob vkupi z usima narodami yiyi pryamuvati do rozvitku ta dobrobutu vsiyeyi Rosiyi i do yednosti demokratichnih sil yiyi Vvazhayuchi sho utvorennya krayevogo organu Vremennogo pravitelstva na Ukrayini zabezpechuye bazhane nablizhennya upravlinnya krayem do potreb miscevoyi lyudnosti v mozhlivih do Uchreditelnogo zibrannya mezhah i viznayuchi sho dolya vsih narodiv Rosiyi micno zv yazana z zagalnimi zdobutkami revolyuciyi mi rishuche stavimos proti zamiriv samovilnogo zdijsnennya avtonomiyi Ukrayini do Vserosijskogo Uchreditelnogo zibrannya Domovlenosti Centralnoyi Radi z Timchasovim uryadom buli rozcineni chastinoyu ukrayinskogo suspilstva yak zrada 4 17 lipnya 1917 roku z metoyu progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini vidbuvsya zbrojnij vistup ukrayinizovanih vijskovih chastin 2 go ukrayinskogo polku imeni Pavla Polubotka Akciya bula pridushena rosijskimi vijskovikami na prohannya kerivnictva Centralnoyi Radi 4 17 serpnya 1917 roku Timchasovij uryad Rosiyi vidav instrukciyu ukrayinskomu Generalnomu sekretariatovi yakoyu viznachav jogo svoyim predstavnikom v Ukrayini Pid naglyad Generalnogo sekretariatu peredavalisya Kiyivska Poltavska Podilska Volinska guberniyi a takozh chastina Chernigivskoyi guberniyi bez Starodubshini 8 21 veresnya 1917 15 28 veresnya 1917 roku za iniciativi Centralnoyi Radi v Kiyevi projshov Z yizd narodiv Rosiyi yakij shvaliv kurs Centralnoyi Radi na stvorennya nacionalno teritorialnoyi avtonomiyi dlya ukrayinciv ta inshih nacionalnostej u skladi federativnoyi Rosiyi Odnochasno z cim v ukrayinskih regionah jshov proces formuvannya chervonoyi gvardiyi i bilshovizaciyi Rad Pid vplivom bilshovikiv voni prijnyali rezolyuciyi shodo negajnoyi peredachi vladi Radam III Universal Dokladnishe Zhovtnevij perevorot ta III Universal 25 zhovtnya 7 listopada 1917 roku v Petrogradi stavsya perevorot Timchasovij uryad Rosiyi bulo povaleno bilshovikami na choli z Volodimirom Leninim Voni sformuvali Radu narodnih komisariv Rosiyi sho stala novim gospodarem krayini 26 zhovtnya 8 listopada bilshoviki sprobuvali zahopiti vladu v Kiyevi V hodi boyiv mizh nimi ta prihilnikami Timchasovogo uryadu Ukrayinska Centralna Rada vstanovila svij kontrol nad mistom 7 20 listopada 1917 roku vona z vlasnoyi iniciativi prijnyala III Universal yakij progoloshuvav zasnuvannya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki yak avtonomiyi v skladi Rosijskoyi derzhavi Vidnini Ukrayina staye Ukrayinskoyu Narodnoyu Respublikoyu Ne viddilyayuchis vid Rosijskoyi Respubliki j zberigayuchi yednist yiyi mi tverdo stanemo na nashij zemli shob usya Rosijska Respublika stala Federaciyeyu rivnih i vilnih narodiv Do Ustanovchih Zboriv Ukrayini vsya vlast tvoriti lad na nashih zemlyah davati zakoni j praviti nalezhit nam Ukrayinskij Centralnij Radi j nashomu pravitelstvu Generalnomu Sekretariatovi Ukrayini Do Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki vhodili teritoriyi naseleni perevazhno ukrayincyami Kiyivshina Podillya Volin Chernigivshina Poltavshina Harkivshina Katerinoslavshina Hersonshina Tavriya bez Krimu Priyednannya Kurshini Holmshini Voronizhchini ta inshih teritorij z ukrayinskim naselennyam malo virishuvatisya shlyahom peregovoriv Universal progoloshuvav shiroku programu socialnih reform i mistiv obicyanku rozpochati mirni peregovori pro vihid Ukrayini z Pershoyi svitovoyi vijni 12 25 listopada 1917 roku po vsij Rosiyi vklyuchayuchi Ukrayinu projshli vibori do Vserosijskih ustanovchih zboriv Na zagalnih viborah peremogli eseri i bilshoviki V ukrayinskih guberniyah do 70 golosiv otrimali ukrayinski eseri ta nacionalni partiyi Nezalezhnist Persha ukrayinsko radyanska vijna Dokladnishe Ukrayinsko radyanska vijna Plakat UNR Chuzhogo ne hochu a svogo ne viddam Progoloshennya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki viklikalo nevdovolennya bilshovickogo uryadu Rosiyi v Petrogradi Radi narodnih komisariv V nich z 29 listopada 11 grudnya na 30 listopada 12 grudnya 1917 roku bilshoviki sprobuvali pidnyati povstannya u Kiyevi proti Centralnoyi Radi ale zaznali porazki Ukrayinizovani chastini rozzbroyili yihni zagoni j vislali z Ukrayini U vidpovid 4 14 grudnya 1917 roku oficijnij Petrograd visunuv ukrayinskomu uryadu ultimatum vimagayuchi pripiniti rozzbroyennya i faktichno zdati vladu Odnochasno z cim bilshoviki vidkrili v Kiyevi Vseukrayinskij z yizd rad na yakomu planuvali zavoloditi Centralnoyu Radoyu shlyahom pereobrannya yiyi skladu i kerivnictva Popri tisk 6 19 grudnya delegati z yizdu vislovili pidtrimku chinnij Centralnij Radi i yiyi kursu progoloshenij III Universalom a 7 20 grudnya sama Centralna Rada vidhilila ultimatum Plani bilshovickogo kerivnictva buli zrujnovani j vono rozpochalo vidkritu agresiyu proti UNR 9 22 grudnya 1917 roku chervonogvardijski zagoni pid komanduvannyam Volodimira Antonova Ovsiyenka nadislani rosijskim uryadom okupuvali ukrayinskij Harkiv 11 24 grudnya roku bilshoviki vidkrili u zavojovanomu misti alternativnij Vseukrayinskij z yizd rad sho progolosiv utvorennya Radyanskoyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki zi stoliceyu u Harkovi yak avtonomiyi radyanskoyi Rosiyi 17 30 grudnya 1917 roku kerivnij organ cogo utvorennya Centralnij vikonavchij komitet na choli z Yuhimom Medvedyevim vidav manifest pro skinennya vladi Centralnoyi Radi skasuvav zaboronu na viviz ukrayinskogo hliba do Rosiyi vstanovlenu ukrayinskim uryadom i oficijno zaklikav Radu narodnih komisariv na dopomogu 25 grudnya 1917 7 sichnya 1918 roku 30 tisyachna rosijska bilshovicka armiya rozpochala zagalnij nastup na Kiyiv IV Universal Dokladnishe IV Universal Pislya okupaciyi bilshovikami Harkova 11 24 grudnya 1917 roku ukrayinskij uryad zvernuvsya do mizhnarodnoyi spilnoti z notoyu v yakij zayaviv sho zdijsnyuvatime mizhnarodni vidnosini nezalezhno vid Rosiyi 28 grudnya 1917 10 sichnya 1918 roku Ukrayinska delegaciya ocholyuvana Vsevolodom Golubovichem a zgodom Oleksandrom Sevryukom priyednalasya do mirnih peregovoriv u Brest Litovsku sho velisya mizh krayinami Chetvernogo soyuzu ta bilshovikami Ukrayinci domagalisya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni na ukrayinskij dilyanci frontu Takozh obgovoryuvalosya pitannya pro vhodzhennya Galichini Bukovini Zakarpattya Holmshini j Pidlyashshya do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki abo utvorennya z cih zemel nacionalno teritorialnoyi avtonomiyi u skladi Avstro Ugorshini Cherez vorozhu politiku rosijskogo kerivnictva shodo Ukrayini 9 22 sichnya 1918 roku Centralna rada prijnyala IV Universal Vin progoloshuvav nezalezhnist Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki vid Rosiyi i zaklikav ukrayinciv na borotbu z bilshovikami Odnini Ukrayinska Narodna Respublika staye samostijnoyu ni vid kogo ne zalezhnoyu vilnoyu suverennoyu derzhavoyu ukrayinskogo narodu vsih gromadyan samostijnoyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki klichemo nepohitno stoyati na storozhi dobutoyi voli ta prav nashogo narodu i vsima silami boroniti svoyu dolyu vid usih vorogiv selyansko robitnichoyi samostijnoyi Respubliki Ukrayinskoyi Berestejskij mir Dokladnishe Berestejskij mir Ukrayina stanom na 1918 rik 27 sichnya 1918 9 lyutogo 1918 roku UNR z odnogo boku ta Nimecka imperiya Avstro Ugorshina Osmanska imperiya i Bolgarske carstvo z drugogo uklali separatnij Brest Litovskij mirnij dogovir Ukrayina viznavalasya nezalezhnoyu derzhavoyu v kordonah okreslenimi III Universalom Delegaciyi Nimechchini ta Avstro Ugorshini pogodilisya na priyednannya do neyi Holmshini i Pidlyashshya a takozh utvorennya v Galichini Bukovini ta Zakarpatti okremogo koronnogo krayu Krayini Chetvernogo soyuzu obicyali nadati uryadu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki vijskovu dopomogu u vijni z rosijskimi bilshovikami za umovi postachannya prodovolstva Nimechchini ta Avstro Ugorshini 60 mln pudiv hliba 2 75 mln pudiv m yasa 400 mln yayec j inshoyi silskogospodarskoyi produkciyi 29 01 1918 04 02 1918 Sichneve povstannya 1918 29 01 1918 30 01 1918 Bij pid Krutami 08 02 1918 Vzyattya Kiyeva vijskami Muravjova UNR za Brest Litovskim dogovorom lyutij 1918 Mezhi UNR za dogovorom Spirni teritoriyi Mezhi prozhivannya ukrayinciv Mezhi prosuvannya nimciv voseni 1917 Pidlyashshya peredane UNR Radyanska Rosiya Avstro Ugorska Imperiya Rumunske korolivstvo Moldavska narodna respublika Serbiya 09 02 1918 Ukrayinska Centralna Rada pidpisala Berestejskij dogovir yakim Ukrayinu yak nezalezhnu derzhavu bulo viznano derzhavami Chetvernogo soyuzu ta RRFSR Radyanska Rosiya povinna bula negajno vivesti svoyi vijska z UNR pripiniti bud yaku agitaciyu i propagandu proti uryadu i gromad ustanov UNR uklasti z neyu mirnij dogoviroku V porushennya domovlenostej z RRFSR u berezni u Harkovi progoloshuyetsya stvorennya satelitnoyi USRR V toj zhe den Centralna Rada bula evakujovana iz zahoplenogo bilshovikami Kiyeva Nimecko avstrijski okupacijni sili na vvedennya yakih u tomu zhe dogovori pogodilas Centralna Rada shvidko vignali Vijskovi formuvannya USRR za kordoni vstanovleni dogovorom 03 1918 Vstup nimeckoyi armiyi do Kiyeva 1918 03 1918 11 1918 Kontrol avstro nimeckih vijsk nad teritoriyeyu Ukrayini 13 04 1918 25 04 1918 Krimska operaciya 20 02 1918 Zakonodavcha Rada Samostijnoyi Kubanskoyi Narodnoyi Respubliki uhvalila rezolyuciyu pro priluchennya Kubani na federativnih zasadah do UNR 29 04 1918 Getmanskij perevorot 1918 Za getmanskogo uryadu nazvu UNR bulo zamineno nazvoyu Ukrayinska Derzhava Ukrayinsku Centralnu Radu rozpusheno Restavraciya Mezhi Ukrayini zayavleni delegaciyeyu UNR na Parizkij mirnij konferenciyi v 1919 1920 rokivDokladnishe Direktoriya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 14 12 1918 Antigetmanske povstannya 1918 Za Direktoriyi vidnovleno nazvu UNR Trohi do cogo nimecko avstrijska okupaciya skinchilasya vnaslidok porazki cih derzhav u Pershij svitovij vijni Pislya cogo rozgornulasya druga ukrayino rosijska vijna mizh uryadami Radyanskoyi Rosiyi ta Direktoriyeyu UNR 18 01 1919 21 01 1920 Delegaciya UNR bere uchast u Parizkij mirnij konferenciyi Antanti yaka virishuye majbutnye spirnih zemel yevropejskih derzhav sho prograli u Pershij svitovij vijni UNR namagalas otrimati mizhnarodne viznannya ale ce superechilo poziciyi Velikoyi Britaniyi sho pidtrimuvala ideyu yedinoyi ta nepodilnoyi Rosiyi ta Franciyi sho namagalasya posiliti Polshu za rahunok zahidnoukrayinskih zemel dlya togo shob pripiniti prosuvannya na Zahid bilshovizmu Pevni poboyuvannya zahidnih derzhav buli pov yazani z nespromozhnistyu UNR organizuvati veliku regulyarnu armiyu ta poshirennyam socialistichnih idej u stani kerivnictva UNR ne bulo oficijno viznano natomist Polsha otrimala masshtabnu vijskovu dopomogu yaka chastkovo bula zadiyana proti Ukrayinskoyi galickoyi armiyi 22 01 1919 vnaslidok dogovoru mizh kerivnictvom UNR ta ZUNR yurisdikciya UNR poshirena takozh na zahidni ukrayinski zemli kolishnoyi Avstro Ugorshini Akt Zluki hocha uryad ZUNR ZOUNR prodovzhuvav avtonomno isnuvati Cherez dekilka misyaciv potomu vnaslidok postijnih konfliktiv z Polsheyu RRFSR Rumuniyeyu a takozh bilogvardijcyami ta mahnovcyami teritoriya sho kontrolyuvalasya UNR stanovila nevelikij rajon navkolo Kam yancya Podilskogo trikutnik smerti 23 01 1919 rozpochav robotu Trudovij kongres Ukrayini vishij timchasovij zakonodavchij organ Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki u period Direktoriyi UNR 23 01 1919 Trudovij kongres Ukrayini zatverdiv uhvalu Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi ZUNR ta Universal Direktoriyi UNR pro ob yednannya UNR i ZUNR v odnu derzhavu 28 01 1919 delegati TKU shvalili tekst rezolyuciyi pro vladu vnesenoyi Sergiyem Bachinskim uzgodzhenij z delegaciyeyu ZO UNR bilshistyu frakciyi UPSR ta Selyanskoyi spilki yak proyekt timchasovoyi konstituciyi Ukrayini U comu dokumenti ogoloshuvalos pro vimushene timchasove pripinennya diyalnosti Kongresu cherez nastup rosijskih vijsk na Kiyiv Do nastupnoyi sesiyi Kongresu verhovna vlada i oborona derzhavi doruchalis Direktoriyi UNR dopovnenoyi predstavnikom vid Naddnistryanskoyi Ukrayini Galichini Bukovini i Zakarpattya do skladu Direktoriyi uvijshov Prezident UNRadi ZUNR Ye Petrushevich Zakoni vidani Direktoriyeyu UNR mali zatverdzhuvatis najblizhchoyu sesiyeyu Trudovogo kongresu Vikonavcha vlada mala nalezhati Radi narodnih ministriv yaka priznachalasya Direktoriyeyu i bula pidzvitna Trudovomu kongresu na chas perervi zasidan Direktoriyi UNR Okremo v universali pidkresleno potrebu negajnoyi vsenarodnoyi borotbi za samostijnu UNR proti intervenciyi radyanskoyi Rosiyi TKU zatverdiv Universal Do ukrayinskogo narodu notu Do narodiv svitu v yakij zayavleno pravo ukrayinskogo narodu buti predstavlenim na Parizkij mirnij konferenciyi 1919 1921 ta protest proti rosijskogo bilshovickogo nastupu na Ukrayinu vidozvu do armiyi UNR 01 02 1919 Litkivskij bij 05 02 1919 Vzyattya Kiyeva Chervonoyu Armiyeyu 1919 30 08 1919 ukrayinska armiya vizvolila Kiyiv vodnochas zi shodu do yakogo prosuvayetsya Dobrovolcha armiya generala Denikina Sproba domovitis shodo spilnih uzgodzhenih dij UNR ta Biloyi Rosiyi proti bilshovikiv ne vdalasya cherez velikoderzhavnicku shovinistichnu poziciyu bilogo generalitetu ta oficerstva Armiya UNR bula zmushena oboronyati pidkontrolnu yij teritoriyu Ukrayini vid nastupu vijsk bilih rosiyan i vreshti resht zaznala porazki a Dobrovolcha armiya rozgornula nevdalij nastup na Moskvu yakij zavershivsya povnoyu porazkoyu bilogo ruhu ta podalshim vidstupom Dobrovolchoyi armiyi do Krimu Vzimku 1919 vijska Chervonoyi armiyi vzyali pid kontrol perevazhnu chastinu teritoriyi Naddnipryanskoyi Ukrayini Pid tiskom obstavin dlya togo shob mati soyuznika v borotbi z bilshovikami pragnuchi vstanoviti vidnosini z Richchyu Pospolitoyu 2 grudnya 1919 roku cherez dipmisiyu u Varshavi uryad UNR na choli z Andriyem Livickim pidpisav shodo zahidnih kordoniv krayini z polskim uryadom za yakim Shidna Galichina timchasovo vhodila do skladu Polshi ostatochne virishennya pitannya kordonu na Volini pokladalos na Mirovu konferenciyu v Parizhi Denonsaciya Aktu Zluki Na pidkontrolnij teritoriyi vidnovleno USRR sho stala formalno nezalezhnoyu derzhavoyu 12 31 travnya 1920 roku provadilasya mobilizaciya v Mogilivskomu Yampilskomu ta chastini Novo Ushickogo povitu do Diyevoyi armiyi UNR Na 1 chervnya vona narahovuvala 955 starshin ta 8180 kozakiv Okupaciya emigraciya kerivnikiv Kiyivska katastrofa Trikutnik smerti Pershij zimovij pohid Kurenivskij zakolot Nini predstavniki Rosiyi vidverto viznayut sho progoloshena 22 sichnya 1918 roku nezalezhna Ukrayinska Narodna Respublika bula zavojovana Chervonoyu armiyeyu u 1920 roci 25 04 1920 UNR ukladaye vijskovij soyuz z Polsheyu za umovi ponovlennya samostijnoyi ukrayinskoyi derzhavi bez Galichini yaka povinna bula uvijti do Polshi na pravah avtonomiyi pislya chogo pochinayetsya spilnij shirokij nastup proti Chervonoyi Armiyi U kvitni bulo vzyato Kiyiv ale vzhe do serpnya nastup povnistyu vidbito i vijska Chervonoyi Armiyi vidkinuli polski vijska pid Varshavu Faktichne isnuvannya UNR na ukrayinskih zemlyah bulo pripineno Direktoriya j uryad UNR viyihali u emigraciyu do Polshi yaka nadavala yim finansovu pidtrimku div Ekzilnij uryad UNR 18 03 1921 Pislya diva na Visli i katastrofi Chervonoyi Armiyi RRFSR USRR j Polsha pidpisali Rizkij mirnij dogovir zgidno z yakim teritoriya Ukrayini rozdilyalasya richkoyu Zbruch Uryad UNR ne buv dopushenij do peregovoriv Nezabarom uryad ZUNR takozh bulo formalno rozpusheno Drugij zimovij pohid Holodnoyarska Respublika Vidnovlennya struktur UNR pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Dokladnishe UPA Poliska Sich Na teritoriyi Polshi v Zahidnij Ukrayini lishalosya bagato kolishnih voyakiv UNR sho aktivno zajmalisya vihovannyam molodi v patriotichnomu rusli Odnim z takih molodih prihilnikiv buv Taras Bulba Borovec sho zasnuvav pidpilnu molodizhnu organizaciyu Ukrayinske nacionalne vidrodzhennya Za svoyu diyalnist buv napravlenij u polskij koncentracijnij tabir Bereza Kartuzka Pislya pochatku drugoyi svitovoyi vijni vin zaruchayetsya pidtrimkoyu prezidenta UNR v ekzili Livickogo Andriya perehodit nimecko radyanskij kordon i pochinaye organizaciyu vijskovih zagoniv UPA na bazi svoyih kontaktiv v Ukrayini Pislya napadu Rejhu na SRSR razom z biloruskimi partizanami zahoplyuye Olevsk ta progoloshuye Olevsku Respubliku pidporyadkovanu uryadu UNR Cherez vimogu nimciv vikonuvati yihni nakazi rozformovuyut civilnu administraciyu v Olevsku ta perehodyat do partizanskoyi vijni Bulba Borovec vistupav rizko proti namagan Banderi progolostiti u 1941 oskilki vvazhav sho pochinayuchi vid 22 01 1918 roku nihto ne maye potrebi progoloshuvati ukrayinsku suverennu derzhavu bo ce Ukrayina vzhe raz zrobila i legitimnij uryad tiyeyi derzhavi ne pripiniv svoyeyi politichnoyi diyalnosti yak ekzilnij uryad okupovanoyi vorogom krayini Mozhe buti mova tilki pro vidnovlennya tiyeyi derzhavi Takozh vin ne sprijmav odnopartijnosti ta vozhdizmu OUN UPA v dokumentah yaki vidavav Bulba Borovec nazivalasya zbrojnimi silami UNR Uryad v emigraciyi Dokladnishe Uryad Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v ekzili 1939 1940 uryad UNR pereyihav do Franciyi 1947 1992 stvorena i diyala Ukrayinska Nacionalna Rada yak peredparlament ekzilnogo Derzhavnogo Centru UNR sho prodovzhiv tradiciyi samostijnogo respublikanskogo uryadu Ukrayini 22 08 1992 Prezident UNR v ekzili Mikola Plav yuk peredav gramotu Derzhavnogo Centru UNR Prezidentovi Ukrayini Leonidu Kravchuku sho Ukrayinska Nezalezhna Derzhava progoloshena 24 serpnya 1991 roku ye pravonastupniceyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki UNR Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil UNRNaselennya ta najbilshi mistaNa nimeckij infografici vid 1918 roku bez teritorij ZUNR naselennya UNR ocinyuvalosya u 40 miljoniv U infografici vid Yuriya Gasenka ta Stepana Rudnickogo 1920 roku Ukrayinska Narodna Respublika vklyuchayuchi Zahidnu Krimsku Kubansku respubliki skladala blizko 50 32 miljona osib Sered krayin Yevropi za plosheyu vona postupalasya tilki Rosiyi a za naselennyam Rosiyi ta Nimechchini Nimecka infografika bez teritorij ZUNR 1918 Infografika Yuriya Gasenka ta Stepana Rudnickogo 1920EkonomikaCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Zovnishnya politikaDokladnishe Mizhnarodni vidnosini Ukrayini v 1917 1922 rokah Dokladnishe Diplomatichnij korpus UNR Stattya u Nyu Jork tajms u lyutomu 1918 pokazuye teritoriyi kolishnoyi Rosijskoyi Imperiyi sho na nih zayavila prava Ukrayinska Narodna Respublika UNR storona u pidpisanni mirnogo dogovoru u Brest Litovsku poperednogo peremovnogo procesu tosho V zaznachenomu dogovori viznavalas de yure Ukrayinska Narodna Respublika vstanovlyuvalis yiyi derzhavni kordoni bulo zakriplene rishennya pro pochatok provedennya v povnomu obsyazi diplomatichnih torgovelnih politichnih vidnosin mizh UNR j Nimeckoyu imperiyeyu Avstro Ugorskoyu imperiyeyu Bolgarskim carstvom ta Osmanskoyu imperiyeyu Vazhlivim bulo j te sho ne tilki zmist ale j sama forma dogovoru pidkreslennya v preambuli mirolyubnoyi iniciativi uryadu UNR viznannya avtentichnosti ukrayinskogo tekstu dogovoru ta inshe vivodili Ukrayinsku derzhavu na mizhnarodnu arenu yak povnocinnogo sub yekta mizhnarodnogo prava V rezultati mizhnarodnogo viznannya Ukrayina v 1917 1920 rokah postala yak realno chinnij sub yekt mizhnarodnogo prava Yiyi mizhnarodna pravosub yektnist realizovuvalasya cherez ukladannya mizhderzhavnih ugod uchast u mizhnarodnih konferenciyah a takozh cherez vstanovlennya dvostoronnih diplomatichnih ta konsulskih vidnosin Shopravda isnuvali pevni skladnosti v realizaciyi Ukrayini yak povnopravnogo mizhnarodnogo sub yekta V pershu chergu ce poyasnyuyetsya vnutrishnimi problemami derzhavotvorennya nespriyatlivoyu poziciyeyu zahidnih krayin shodo ukrayinskogo pitannya ta zovnishnoyu intervenciyeyu sho vreshti resht prizvelo do rujnaciyi Ukrayini Prote pidvalini zakladeni mizhnarodnoyu diyalnistyu Ukrayinskoyi derzhavi v 1917 1920 rokah spriyali rozvitku mizhnarodno pravovogo statusu suchasnoyi Ukrayini yaka z progoloshennyam nezalezhnosti stala povnopravnim sub yektom mizhnarodnogo prava Antanta Francuzka respublika 21 grudnya 3 sichnya 1918 roku Zhorzh Tabuyi oficijno informuye sho Uryad Francuzkoyi Respubliki priznachiv jogo Komisarom Francuzkoyi Respubliki pri Uryadi Ukrayinskoyi Respubliki 29 grudnya 11 sichnya 1918 roku Kiyiv i Parizh oficijno uvijshli u diplomatichni stosunki Velika Britaniya Slidom za Franciyeyu Ukrayinu viznala Velika Britaniya pro sho i povidomila Nova Rada vzhe 9 22 sichnya 1918 roku Centralni derzhavi Nimecka imperiya Viznannya j vstanovlennya diplomatichnih znosin z momentu pidpisannya Brest Litovskogo dogovoru 9 lyutogo 1918 roku Pidtrimka Ukrayini yak protivagi Polshi ta Rosiyi Avstro Ugorshina Viznannya j vstanovlennya diplomatichnih znosin z momentu pidpisannya Brest Litovskogo dogovoru 9 lyutogo 1918 roku Slabka pidtrimka Ukrayini cherez proteguvannya polyakam dlya protidiyi Rosiyi ta Nimechchini Bolgarske carstvo Osmanska imperiya Viznannya j vstanovlennya diplomatichnih znosin z momentu pidpisannya Brest Litovskogo dogovoru 9 lyutogo 1918 roku Rosiya Bilshoviki 12 chervnya 1918 buv pidpisanij preliminarnij mirnij dogovir mizh Ukrayinskoyu Derzhavoyu j Rosijskoyu Radyanskoyu Respublikoyu zgidno zi statteyu VI dogovoru Rosiyi z Centralnimi Derzhavami U preambuli cogo dogovoru zaznacheno sho vin pidpisuyetsya dvoma nezalezhnimi derzhavami U statti 4 dogovoru govorilosya pro obmin konsulami dlya zahistu interesiv gromadyan Na cij pidstavi Ukrayinskoyu Derzhavoyu bulo zasnovano generalni konsulstva v Moskvi j Petrogradi ta she u 18 rosijskih mistah de prozhivala znachna kilkist ukrayinciv Buli zasnovani rosijski konsulski ustanovi v 7 mistah v Ukrayini Vstanovlena tak zvana nejtralna zona sho rozmezhovuvala storoni do vstanovlennya derzhavnogo kordonu Ukrayina priyednala okremi teritoriyi Minskoyi Mogilivskoyi Kurskoyi ta Voronezkoyi gubernij Velike znachennya mala borotba z bilshovickoyu pidrivnoyu agitaciyeyu i shpigunstvom 24 grudnya 1918 vijshla postanova Narodnogo Komisariatu zakordonnih sprav RSFRR v yakij govorilosya sho pislya anulyuvannya Brestskogo mirnogo dogovoru uryad Rosijskoyi Respubliki ne viznaye Ukrayinu za samostijnu derzhavu Bilij ruh Viznannya kerivnictvom Dobrovolchoyi armiyi getmanskoyi vladi za umovi soyuznictva Ukrayini z bilim ruhom Organizaciya po Ukrayini chislennih zagoniv Dobrovolchoyi armiyi Polsha Korolivstvo Polsha Viznannya cherez obmin poslami pislya pidpisannya Berestejskogo miru Polska respublika Pidpisannya Varshavskogo dogovoru 1920 roku Inshi Argentina 5 lyutogo 1921 roku uryad Argentini uhvaliv rishennya pro viznannya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Svyatij Prestol Faktichne viznannya cherez priznachennya apostolskogo vizitatora do Ukrayini 1919 roku Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika Grecke korolivstvo Gruzinska Demokratichna Respublika 4 lipnya 1918 Daniya Korolivstvo Ispaniya Italijske korolivstvo Norvegiya Persiya Finlyandiya Shvejcariya Shveciya Obmin diplomatichnimi predstavnikami ta zasnuvannya v Ukrayini konsulskih ustanov u 1918 1920 rokah Estoniya Latviya Litva Faktichne viznannya zakriplene v Politichnij konvenciyi pidpisanij na Rizkij konferenciyi v serpni 1920 roku Rumunske korolivstvo Viznannya j vstanovlennya diplomatichnih znosin v berezni 1918 roku Obmin poslami Pidpisannya timchasovogo ekonomichnogo dogovoru 26 zhovtnya 1918 roku Biloruska Narodna Respublika Odnobichne viznannya z boku BNR priznachennya posla v Ukrayinu Enciklopediya istoriyi Bilorusi stverdzhuye sho v chervni 1918 roku biloruska delegaciya na choli z Skirmuntom vidvidala Kiyiv i Uryad Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki UNR viznav BNR v Kiyevi bulo vidkrito generalne konsulstvo a v Odesi konsulstvo BNR na choli zi Stepanom Nekrashevichom Groshovi odiniciShagi Spochatku marki buli zadumani yak groshovi miniatyuri Ale cherez nestachu dribnoyi moneti stali vzhivati yih odnochasno yak marki ta groshi na pidstavi zakonu UNR vid 18 kvitnya 1918 roku Vipuskali 10 20 30 40 50 shagiv Ale ci marki shagi z yavilis v obigu vzhe pislya padinnya Centralnoyi Radi V obigu shagi znahodilisya do bereznya 1919 roku koli buli skasovani radyanskoyu vladoyu Vidomo bagato falshivih kupyur cogo nominalu Rozminni marki shagi bulo falshovano u riznih mistah Ukrayini zokrema v Berdichevi Bilij Cerkvi Zhitomiri tosho Falshuvalisya zdebilshogo dvi najvishi vartosti a same u 40 ta 50 shagiv Karbovanci 30 bereznya 1918 roku Ukrayinska Centralna Rada ogolosila pro vipusk znakiv derzhavnoyi skarbnici nominalom u 5 10 25 50 karbovanciv zi strokom diyi do 1 bereznya 1924 roku 6 kvitnya naselennya Kiyeva vpershe pobachilo 25 karbovanciv desho piznishe z yavilas kupyura u 50 karbovanciv a 5 ta 10 karbovanciv ne bulo vipusheno Spochatku kupyuri vihodili bez poznachennya seriyi ta nomera Na piznishih vipuskah u zalezhnosti vid miscya vigotovlennya vkazuvalasya seriya AK Kiyiv abo AO Odesa Pislya zajnyattya Odesi chastinami denikinskoyi armiyi vesnoyu 1919 roku odeska drukarnya prodovzhuvala vipusk kupyur u 50 karbovanciv Oburenij uryad Ukrayini ogolosiv nadrukovani denikincyami groshi seriya AO nomera 210 i vishe falshivimi Slid zgadati she odnu obstavinu vipusku 50 karbovanciv V 1920 roci radyanskim uryadom Ukrayini bulo vigotovleno dekilka desyatkiv miljoniv kupyur dlya timchasovogo vikoristannya Galrevkomom Zahidna Ukrayina Cej vipusk seriyi 200 AO mav nomeri vid 236 do 250 Grivni Progolosivshi u 1917 roci Tretim universalom utvorennya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Centralna Rada zaprovadila v Ukrayini novu nacionalnu valyutu Pervisno takoyu valyutoyu bulo viznacheno ukrayinskij karbovanec vartist yakogo za zolotim standartom dorivnyuvala 17 424 doli chistogo zolota 1 dolya 0 044 g zolota Vigotovlennya derzhavnih groshovih znakiv ta cinnih paperiv u toj chas zdijsnyuvala Ekspediciya zagotovok derzhavnih paperiv Uhvaloyu Centralnoyi Radi vid 19 grudnya 1917 roku bulo vidrukuvano pershij groshovij znak Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki kupyuru vartistyu u 100 karbovanciv Avtorom oformlennya groshovogo znaka buv ukrayinskij hudozhnik grafik Georgij Ivanovich Narbut Oformlyuyuchi svoyu kupyuru Narbut zastosuvav vishukani ornamenti v dusi ukrayinskogo baroko XVII XVIII stolit dekorativni shrifti zobrazhennya trizuba rodovogo znaku knyazya Volodimira Velikogo ta samostrila gerba Kiyivskogo magistratu XVI XVIII stolit Napis 100 karbovanciv podavavsya na kupyuri movami chotiroh najchislennishih nacij sho zhili na teritoriyi Ukrayini ukrayinskoyu rosijskoyu polskoyu ta yevrejskoyu yidishem VladaGolova Centralnoyi Radi Mihajlo Grushevskij Golova Generalnogo Sekretariatu Volodimir Vinnichenko Golova Radi Narodnih Ministriv Vsevolod Golubovich Dokladnishe Kerivniki uryadiv UNR ta Ukrayinskoyi Derzhavi 1917 1920 Rada Narodnih Ministriv UNR ta Uryad Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v ekzili 1917 1918 Ukrayinska Centralna Rada 04 03 1917 28 04 1918 Ukrayinska Centralna Rada Parlament 04 03 1917 29 04 1918 Golova CR Grushevskij Mihajlo Sergijovich 04 03 1917 29 04 1918 Zastupniki Naumenko Volodimir Pavlovich 04 03 1917 08 04 1917 Yefremov Sergij Oleksandrovich Vinnichenko Volodimir Kirilovich 08 04 1917 15 06 1917 Prezidiya CR 06 07 1917 29 04 1918 diyala mizh sesiyami CR Golova Grushevskij Mihajlo Sergijovich Zastupniki Shrag Mikola Illich S Veselovskij Nikovskij Andrij Krizhanivskij Fedir Sekretari Postolovskij Antin Oleksandrovich Ya Levchenko Chikalenko Levko Yevgenovich Chechel Mikola Florovich Vikonavchij organ Generalnij Sekretariat 15 06 1917 22 01 1918 Golova GS Vinnichenko Volodimir Kirilovich 15 06 1917 16 07 1917 16 07 1917 30 01 1918 Vikonavchij organ Rada Narodnih Ministriv 22 01 1918 29 04 1918 Golova Uryadu prem yer ministr Golubovich Vsevolod Oleksandrovich 30 01 1918 24 03 1918 Ministri Golubovich Vsevolod Oleksandrovich ministr zakordonnih sprav A Nemolovskij ministr vijskovih sprav Hristyuk Pavlo Onikijovich ministr vnutrishnih sprav Perepelicya Stepan Yakovich ministr finansiv Sokovich Yevgen Oleksandrovich ministr shlyahiv Kovalevskij Mikola Mikolajovich ministr prodovolchih sprav N Grigoriyiv ministr osviti Ternichenko Aristarh Grigorovich ministr zemelnih sprav Tkachenko Mihajlo Stepanovich ministr sudovih sprav Antonovich Dmitro Volodimirovich ministr morskih sprav Golova Uryadu prem yer ministr Golubovich Vsevolod Oleksandrovich 24 03 1918 29 04 1918 Ministri Tkachenko Mihajlo Stepanovich ministr vnutrishnih sprav Sheluhin Sergij Pavlovich ministr sudovih sprav Kovalevskij Mikola Mikolajovich ministr zemelnih sprav S Koliuh ministr prodovolchih sprav Mihajliv Leonid Dmitrovich ministr praci Mikola Lyubinskij ministr zakordonnih sprav Sokovich Yevgen ministr shlyahiv P Klimovich ministr finansiv T Sidorenko ministr zv yazku I Feshenko Chopivskij ministr torgivli ta promislovosti Zhukovskij Oleksandr Timofijovich ministr vijskovih sprav Lotockij Oleksandr Gnatovich ministr derzhavnogo kontrolyu Vulf Lackij ministr yevrejskih sprav div Ministerstvo Yevrejskih Sprav Derzhavnij sekretar Hristyuk Pavlo Onikijovich 1918 1920 Direktoriya UNR 26 12 1918 18 11 1920 Forma pravlinnya Vid samogo pochatku isnuvannya UNR bula parlamentskoyu respublikoyu sho spoviduvala princip decentralizaciyi vladi ta stoyala na demokratichnih zasadah rozbudovi derzhavi Cherez postijnu borotbu sho tochilasya mizh predstavnikami riznih partij ta politichnih sil prostezhiti faktichni funkciyi togo chi inshogo vladnogo organu ne zavzhdi ye mozhlivim Dokazom togo sho sistemoyu pravlinnya UNR periodu z bereznya 1917 po 29 kvitnya 1918 roku bula same parlamentska poliarhiya ye te sho same Centralna Rada viznavalas golovnim vladnim organom a Generalnij Sekretariat buv yij pidzvitnij Bilsh mensh chitko formu pravlinnya ta vladni instituti bulo okresleno u Konstituciyi 1918 roku U konstruyuvanni derzhavnih struktur Konstituciya chitko provodit princip rozpodilu vladi Vsenarodni zbori bulo viznano nosiyem verhovnoyi vladi v UNR Yim mala nalezhati visha zakonodavcha vlada v krayini pravo formuvati organi vikonavchoyi ta sudovoyi vladi Zbori mali obirati zagalnim rivnim pryamim tayemnim proporcijnim golosuvannyam u rozrahunku odin deputat na 100 tisyach osib Zgidno zi st 24 Konstituciyi visha vikonavcha vlada v krayini nalezhala Radi Narodnih Ministriv sho formuvalasya golovoyu parlamentu Usya Rada v cilomu ta kozhen ministr okremo nesli politichnu vidpovidalnist pered Vsenarodnimi Zborami Otozh Konstituciya peredbachala formuvannya parlamentom pidzvitnoyi vikonavchoyi vladi ta dostatno chitkogo rozpodilu povnovazhen mizh gilkami vladi Usi ci risi harakterni same dlya parlamentskoyi respubliki za vinyatkom sumishennya golovoyu parlamentu posad golovi uryadu i glavi derzhavi ce bulo zrobleno specialno dlya vshanuvannya roli M Grushevskogo Najvishim sudovim organom priznachili Generalnij sud UNR yakij buv takozh najvishoyu kasacijnoyu instanciyeyu dlya vsih sudiv derzhavi Miscevimi organami vladi stali viborni radi j upravi gromad volostej i zemel Zakonodavcha ta vikonavcha vlada UNR UCR 3 03 1917 29 04 1918 3 bereznya 1917 roku na zborah predstavnikiv ukrayinskih organizacij i ugrupovan bulo zasnovano Centralnu Radu Pochatkovim oformlennyam organu zajmavsya organizacijnij komitet u skladi V Naumenka D Doroshenka V Antonovicha I Steshenka O Stepanenka M Mihnovskogo ta V Pavlenka Do provodu prezidiyi Centralnoyi Radi uvijshli M Grushevskij golova M Naumenko D Antonovich S Veselovskij ta P Koval a takozh golovi novostvorenih dev yati komisij yaki buli zasnovani na zrazok okremih ministerstv Bulo sformovano deyaki komisiyi finansovu pravnichu shkilnu agitacijnu redakcijnu drukarskih sprav manifestacijnu informacijne byuro ta pres byuro Na etapi stvorennya spravami Centralnoyi Radi keruvala Uprava pro sklad i obv yazki yakoyi tochnih vidomostej ne zalishilosya Centralnu Radu bulo zakladeno za zrazkom rosijskih komitetiv ob yednanih gromadskih organizacij ale na vidminu vid rosijskogo analoga UCR mala stati vseukrayinskim centrom derzhavnoyi vladi Pershim pidsumkovim dokumentom sho mav na meti reglamentaciyu diyalnosti Centralnoyi Radi stav Nakaz Ukrayinskij Centralnij Radi vid 5 travnya 1917 roku sho yuridichno zakriplyuvav chinnij na toj chas poryadok Nakaz viznachav povnovazhennya i mehanizm funkcionuvannya zagalnih zboriv Centralnoyi Radi ta yiyi Komitetu zgodom Maloyi Radi komisij sekretarstv ta inshih organiv Kerivnictvo potochnoyu robotoyu v mizhsesijnij period bulo pokladeno na Komitet Vikonavchij komitet Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Jogo bulo utvoreno 8 kvitnya 1917 roku na pershih zagalnih zborah centralnoyi Radi Komitetom obiralisya golovi riznih komisij Centralnoyi Radi yiyi sekretari formuvavsya poryadok dennij sesij UCR skladalisya proyekti najvazhlivishih rishen vin keruvav finansami ta listuvavsya iz provinciyeyu Dlya virishennya okremih sprav i pidgotovki pitan na rozglyad sesiyi buli stvoreni postijni i timchasovi komisiyi Spochatku Komitet skladavsya z 20 osib prezidiya golova i dva jogo zastupniki ta 17 chleniv Na kinec kvitnya 1917 roku jogo sklad zbilshivsya do 33 osib Pislya stvorennya Generalnogo sekretariatu Komitet ne bulo likvidovano Chlenstvo Komitetu ti jogo povnovazhennya viznachala Postanova UCR vid 28 chervnya 1917 roku Pro kompetenciyu j sklad Komitetu Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Postanova viznachala Komitet postijno diyuchim vikonavchim organom iz zakonodavchimi funkciyami Chergovi zbori organu vidbuvalisya raz na tizhden Sklad Komitetu viznachavsya u 40 osib 22 vid frakcij Centralnoyi Radi 9 vid prezidiyi Centralnoyi Radi 9 vid plenumu po 3 vid kozhnoyi z Rad robitnichih selyanskih i soldatskih deputativ Pislya prijnyattya 10 chervnya 1917 roku I Universalu yakij progolosiv avtonomiyu Ukrayini Komitet Centralnoyi Radi 15 chervnya uhvaliv organizuvati Generalnij sekretariat Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi yakij maye zaviduvati spravami vnutrishnimi finansovimi prodovolchimi zemelnimi hliborobskimi mizhnacionalnimi j inshimi v mezhah Ukrayini j vikonuvati vsi postanovi Centralnoyi Radi yaki cih sprav torkayutsya 26 chervnya 1917 roku V sesiya Centralnoyi Radi uhvalila rezolyuciyu de Generalnij sekretariat nazvano najvishim narodopravnim organom ukrayinskogo narodu i jogo najvishoyu vladoyu Zi stvorennyam Generalnogo sekretariatu na choli z V Vinnichenkom yak vikonavchogo organu Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi dlya zdijsnennya dilovodnih operacij v aparati upravlinnya na pershih porah bulo sformovano 8 pidrozdiliv generalnih sekretarstv Vosmim pidrozdilom stav sekretariat zgodom generalne pisarstvo na choli z P Hristyukom 15 lipnya 1917 roku Komitet Centralnoyi Radi svoyeyu postanovoyu zatverdiv onovlenij sklad Kabinetu V Vinnichenka 16 lipnya 1917 roku vidpovidno do domovlenosti z predstavnikami Timchasovogo uryadu Centralna Rada zatverdila Statut Vishogo Upravlinnya Ukrayinoyu 3 listopada 1917 roku uryad Centralnoyi Radi u svoyij deklaraciyi pid titulom Vid Generalnogo Sekretariatu Ukrayini ultimativno pidporyadkuvav sobi vsi derzhavni ta administrativni sluzhbi i faktichno ogolosiv sebe yedinoyu i vishoyu vikonavchoyu vladoyu na terenah kolishnoyi pidrosijskoyi Ukrayini Vsim ustanovam instituciyam uryadovim osobam nakazuyetsya vsi nakazi ta doruchennya Generalnogo Sekretariatu vikonuvati tochno i shvidko Pislya progoloshennya UNR dlya pidvishennya efektivnosti vlasnoyi diyalnosti Generalnij sekretariat pishov shlyahom deleguvannya chastini povnovazhen vidilenim z jogo skladu profilnim komisiyam Malomu Sekretariatu Finansovij komisiyi Komisiyi po ohoroni ladu tosho V UNR bula stvorena sistema centralnih organiv vikonavchoyi vladi generalni sekretarstva a pislya progoloshennya derzhavnogo suverenitetu narodni ministerstva U period 7 listopada 1917 11 sichnya 1918 roku sekretarstva otrimali status centralnih organiv vikonavchoyi vladi UNR i proces yih organizaciyi znachno priskorivsya Golovnoyu lankoyu v yih strukturi stali departamenti yaki podilyalis na viddili ta stoli Problemu materialno tehnichnogo zabezpechennya sekretarstv uryad virishuvav za dopomogoyu centralizaciyi cogo procesu a takozh shlyahom rekvizicij U period z 11 sichnya do getmanskogo perevorotu 29 kvitnya 1918 roku bulo zdijsneno ryad sprob pristosuvati sistemu centralnih organiv vikonavchoyi vladi do potreb suverennoyi derzhavi U ministerstvah buli stvoreni novi departamenti deyaki peredani do inshih vidomstv Planuvalosya stvoriti nove ministerstvo postachannya i torgu skasuvati Generalne pisarstvo utochniti strukturu ministerstv unifikuvati shtatni rozkladi vstanoviti yedini okladi spivrobitnikiv Upravlinnya na miscyah 3 03 1917 29 04 1918 U berezni 1917 roku rozpochalasya masova likvidaciya kolishnih miscevih uprav Zamist starih volosnih uprav utvoryuvalisya volosni ta silski vikonavchi gromadski komiteti organi Timchasovogo uryadu U period mizh ukladennyam I ta II Universaliv UCR ta Generalnij Sekretariat okreslili zagalni principi politiki shodo organiv miscevogo upravlinnya V I Universali zaznachalos Kozhne selo kozhna volost kozhna uprava povitova chi zemska yaka stoyit za interesi ukrayinskogo narodu povinna mati najtisnishi organizacijni znosini z Centralnoyu Radoyu Tam de cherez yakis prichini vlada zostalas u rukah lyudej vorozhih do ukrayinstva pripisuyemo nashim gromadyanam provesti shiroku duzhu organizaciyu ta osvidomlennya narodu j todi perevibrati administraciyu Ustanovi peredbachalos reformuvati shlyahom demokratizaciyi j ukrayinizaciyi ta pidporyadkuvati yih Generalnomu sekretariatovi Pri comu de fakto organi miscevogo samovryaduvannya lishilis sam na sam zi svoyimi problemami Lishe 1 listopada v usi guberniyi Ukrayini miscevi Radi armijski komiteti bulo rozislano telegrami golovi Generalnogo sekretariatu V Vinnichenka pro perehid usiyeyi vladi do Centralnoyi Radi iz zobov yazannyam yih vikonuvati nakazi tilki Generalnogo sekretariatu Faktichno stvorennya sistemi ukrayinskih organiv miscevoyi vladi rozpochalosya z ukladennya II Universalu CR sho zobov yazav pravitelstvo dodati do pomochi miscevim samovryaduvannyam radi robitnicho selyanskih i soldatskih deputativ vibranih z miscevih lyudej Generalne sekretarstvo vnutrishnih sprav na miscyah predstavlyali gubernski ta povitovi komisari misceve samovryaduvannya zemstva ta miski dumi Prodovzhuvali svoye isnuvannya takozh inshi ustanovi stvoreni she za chasiv caratu ta Timchasovogo uryadu Period vid 11 sichnya 1918 roku do getmanskogo perevorotu 29 kvitnya harakterizuvalo te sho Rada Narodnih Ministriv vidmovilasya vid zaluchennya do miscevogo upravlinnya gromadskih organizacij i zatverdila politiku tverdoyi vladi vidnini oporoyu centru na miscyah buli ustanovi pidporyadkovani bezposeredno ministerstvam a povnovazhennya regionalnim predstavnickim organam ne deleguvalis Sudova vlada Div takozh Generalnij sud UNR Iz samogo pochatku svogo isnuvannya Centralna Rada zdijsnila sprobu na zakonodavchomu rivni zakripiti zasadi sudoustroyu v Ukrayini Zokrema 10 listopada 1917 roku yiyi robochij organ Mala Rada uhvalila Zakon pro formulu sudochinstva vidpovidno do yakoyi sud tvoritsya imenem Ukrayinskogo narodu 15 grudnya 1917 roku Centralna Rada uhvalila Zakon Pro utvorennya Generalnogo sudu UNR Cej najvishij organ sudovoyi vladi skladavsya z troh departamentiv civilnogo karnogo kriminalnogo i administrativnogo Stvorennya administrativnogo departamentu znamenuvalo soboyu za prikladom Rosijskoyi respubliki pislya Lyutnevoyi revolyuciyi stvoriti administrativnu yusticiyu Chleni Generalnogo Sudu mali zvannya generalnih suddiv a yihni povnovazhennya shodo zatverdzhennya Generalnogo Sudu na osnovi Konstituciyi regulyuvalisya Uporyadzhennyam sudovih ustanov Rosijskoyi imperiyi Pri Generalnomu Sudi utvoryuvalasya prokuratoriya Peredbachalosya sho organizacijne kerivnictvo sudami malo zdijsnyuvatisya Sekretariatom sudovih sprav todishnij analog Ministerstva yusticiyi Pravovij status Generalnogo Sudu UNR bulo zakripleno Konstituciyeyu UNR prijnyatoyu malo ne v ostannij den funkciyuvannya Centralnoyi Radi 29 kvitnya 1918 roku Takim chinom formuvannya sudovoyi sistemi nezalezhnoyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki rozpochalosya z najvishogo organu Generalnogo Sudu i nim i skinchilosya oskilki zadlya formuvannya regionalnih i miscevih organiv ne vistachilo chasu i mozhlivostej U korotkij period isnuvannya Getmanatu v Ukrayini diyala zmishana sudova sistema sho skladalasya iz sudiv utvorenih u poperedni chasi i reorganizovanogo Getmanom Generalnogo Sudu Isnuvannya cogo Sudu bulo peredbacheno statteyu 42 Zakonu Pro getmansku vladu Generalnij Sud viznavavsya ohoroncem i zahisnikom narodu yak vishij sud Ukrayini u spravah sudovih i administrativnih Sudyachi z nazvi tut ishlosya ne pro administrativni spravi sho rozglyadalis u sudovomu poryadku a pro diyalnist organiv vikonavchoyi vladi Vlada na miscyahGubernski komisari Generalnogo sekretariatu Galicko Bukovinske general gubernatorstvo Doroshenko Dmitro Ivanovich Volinska guberniya V yazlov Andrij Grigorovich Katerinoslavska guberniya 16 11 1917 01 1918 Mazepa Isaak Prohorovich 04 1918 08 12 1918 04 02 1919 Kiyivska guberniya Sukovkin Mihajlo Akinfijovich 19 03 1917 22 09 1917 Salikovskij Oleksandr Homich 22 09 1917 11 1917 Podilska guberniya Stahovskij Mikola Ananijovich Poltavska guberniya Livickij Andrij Mikolajovich Tavrijska okruga Lucenko Ivan Mitrofanovich 11 1918 01 1919 Harkivska guberniya Popov Mikola Mihajlovich 01 11 1917 07 12 1917 Stepura Grigorij Kalistratovich 05 04 1918 29 04 1918 Stefanovich Sergij Grigorovich 11 1918 01 1919 Holmska guberniya Skoropis Joltuhovskij Oleksandr Filaretovich 01 03 1918 02 02 1919 Hersonska guberniya Nyanchur Gordij Vasilovich Chernigivska guberniya Iskrickij Mihajlo Andrijovich Doroshenko Dmitro Ivanovich Zbrojni siliDokladnishe Armiya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 5 18 8 21 kvitnya 1917 roku v Kiyevi projshov I Vseukrayinskij vijskovij z yizd Vin obrav yak najvishij kerivnij organ dlya organizaciyi ukrayinskoyi armiyi Golovoyu komitetu bulo obranu civilnu osobu publicista Simona Petlyuru 18 kvitnya 1 travnya 1917 roku bula sformovana persha ukrayinska vijskova chastina 1 j ukrayinskij polk imeni Bogdana Hmelnickogo 3 16 7 20 zhovtnya 1917 roku v Kiyevi projshov Vseukrayinskij z yizd predstavnikiv Vilnogo kozactva Golovnim otamanom kozakiv bulo obrano general lejtenanta Pavla Skoropadskogo Armiya Sinozhupanniki Sichovi Strilci 2 j ukrayinskij polk imeni Pavla Polubotka Gajdamackij kish Slobidskoyi Ukrayini Sichovi Strilci Zaporizkij korpus Chorni zaporozhci Sirozhupanniki Sinozhupanniki Tretya Zalizna Strilecka diviziya Armiyi UNR Stepova Diviziya Poliska Sich Spilni Vijskovi Yunacki Shkoli Ukrayinska Galicka Armiya Flot Vijskovo morski sili UNR Morska pihota UNR Torgovelnij flot UNRReligiyaUkrayinska avtokefalna pravoslavna cerkva 1919 1937 Rosijska pravoslavna cerkva MapiPolitichna situaciya u kolishnij Rosijskij imperiyi u 1918Doba UNR v kino ta mistectviHudozhnye kino Progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini 1918 Ukrayinska Derzhava Rezidenciya getmana 1918 Ukrayinska Derzhava Kiyiv zvilnenij 1918 Ukrayinska Derzhava Ministr vijsk M Grushevskij 1918 Ukrayinska Derzhava Ukrayinskij komendant Rovinskij 1918 Ukrayinska Derzhava Chervoni po bilih 1919 USRR Zalyakanij burzhuj 1919 USRR Chervoni diyavolyata 1923 ZSFRR Ukraziya 1925 SRSR Arsenalci 1925 SRSR P K P 1926 SRSR Dva dni 1927 SRSR Zvenigora 1927 SRSR Yak ce bulo 1928 SRSR Arsenal 1929 SRSR Stara fortecya 1937 SRSR Shors 1939 SRSR Yak gartuvalas stal 1942 SRSR Oleksandr Parhomenko 1942 SRSR Pavlo Korchagin 1956 SRSR Pravda 1957 SRSR Trivozhna molodist 1958 SRSR Nevlovimi mesniki 1966 SRSR Intervenciya 1968 SRSR Yak gartuvalas stal 1973 SRSR Stara fortecya 1973 SRSR Dni Turbinih 1976 SRSR Tachanka z pivdnya 1977 SRSR Persha kinna 1984 SRSR 9 zhittiv Nestora Mahna 2009 Rosiya Bila gvardiya 2010 Rosiya Varshavska bitva 2011 Polsha Dokumentalni strichki Neprosheni Simon Petlyura virobnictvo telekanalu 1 1 2007 r Operaciya Tyutyun virobnictvo telekanalu 1 j nacionalnij General Armiyi UNR Oleksandr Grekov Ukrayina zabuta istoriya Kruti Moloda Krov v tvo telekanalu Mega Bogi priznachali inakshe 2004 pro bitvu pid Krutami v tvo NTKU 20 krokiv do mriyi Krok 6 Universali Centralnoyi Radi v tvo 1 go nacionalnogo 20 krokiv do mriyi Krok 10 Progoloshennya Aktu Zluki 2011 v tvo 1 go nacionalnogo Otaman Zelenij v tvo DTRK Kultura Ukrayinski Derzhavniki Andrij Dolud 2008 v tvo LODTRK Povernennya pravdi Yurij Gorlis Gorskij 2010 v tvo DTRK Kultura I poviye vogon novij z Holodnogo Yaru 2007 Geroyi Bazaru 2010 v tvo Zhitomirska ODTRK Pam yati Geroyiv Krut prisvyachuyetsya 2011 v tvo Lvivska derzhavna telekompaniya Akt zluki vidtvorennya istorichnoyi pravdi 2011 v tvo Lvivska derzhavna telekompaniya Trizub Neptuna 2010 pro stanovlennya flotu avtor I Kanivec Georgij Narbut 1993 v tvo Ukrtelefilm Kruti Narodnij kontrol 2009 v tvo 5 kanal Otamani holodnogo yaru 2010 v tvo telekanal Kultura Z polonu za volyu Cikl Zolote stremeno 1993 Ukrayinska Revolyuciya Vtrachena derzhava 2007 v tvo telekanalu Tonis Hroniki ukrayinskoyi revolyuciyi 2008 rezhiser S Bratishko Apelsinova dolka 2004 3 i seriyi v tvo studiyi Telekon Vilne Kozactvo 2009 v tvo NTU Ukrayinska revolyuciya avtor I Kanivec Postati UNR v Proskurovi Media korporaciya Ye Muzika Shors opera Sokira Peruna 29 sichnya Bij pid Krutami Tin soncya Nikoli ne plach Veremij Yaroslav Dzhus ta Shpilyasti Kobzari Spovid rozstrilyanih dush Div takozhUkrayinski derzhavi 1917 1922 Persha svitova vijna Berestejskij mir Berestejskij mir 3 bereznya 1918 Mirni peregovori mizh Ukrayinskoyu Derzhavoyu ta RSFRR 1918 Diplomatichnij korpus UNR Muzej radyanskoyi okupaciyi Spisok stolic Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Povstanskij ruh v Ukrayini v 1917 1920h rokah Radyansko ukrayinska vijna Radyanska aneksiya zahidnoukrayinskih zemelPrimitkiDirectory Ukrainian ruling body v onlajn versiyi Encyclopaedia Britannica angl Za novim stilem Grigorianskogo kalendarya Gassenko Georges de Auteur du texte 1919 L Ukraine dans ses frontieres suivant le principe ethnographique par Georges de Gassenko Gallica FR Procitovano 16 lipnya 2023 Shurhalo Dmitro 22 lipnya 2018 Ukrayina ochima nimciv 100 rokiv tomu nezrozumila i maloperedbachuvana Radio Svoboda ukr Procitovano 16 lipnya 2023 Chirkov O Vtracheni zemli Porivnyannya nacionalnoyi teritoriyi Ukrayini viznachenoyi Stepanom Rudnickim na pochatku 1920 h rokiv z suchasnimi derzhavnoyu ta etnichnoyu ukrayinskimi teritoriyami Ukrayina prostorova v koncepcijnomu okreslenni Stepana Rudnickogo Monografiya K Ukrayinska Vidavnicha Spilka 2003 S 131 141 Prezident UNR v ekzili Mikola Plav yuk peredav gramotu Derzhavnogo Centru UNR Prezidentovi Ukrayini Leonidu Kravchuku sho Ukrayinska Nezalezhna Derzhava progoloshena 24 serpnya 1991 roku ye pravonastupniceyu UNR Arhiv originalu za 25 listopada 2016 Procitovano 23 bereznya 2015 Zozulya Ya Velika ukrayinska revolyuciya St 73 77 Taras Gunchak Ukrayina Persha polovina 20 go stolittya St 265 267 Pershij Universal Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Arhiv originalu za 26 serpnya 2021 Procitovano 5 grudnya 2021 Drugij Universal Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 5 grudnya 2021 Tretij Universal Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 5 grudnya 2021 Chetvertij Universal Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 5 grudnya 2021 Arhiv originalu za 14 lipnya 2015 Procitovano 4 sichnya 2009 V Sergijchuk Simon Petlyura K Ukrayina 2004 448 s ISBN 966 524 149 4 s 253 255 Volodimir Sergijchuk Gromadske Radio gromadske Arhiv originalu za 29 chervnya 2016 Procitovano 3 grudnya 2013 Kratkij enciklopedicheskij slovar M OOO Izdatelstvo AST OOO Izdatelstvo Astrel 2002 1136 s ros Bulba Borovec T Armiya bez derzhavi slava i tragediya ukrayinskogo povstanskogo ruhu Spogadi Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1981 S 113 115 Bulba Borovec T Armiya bez derzhavi slava i tragediya ukrayinskogo povstanskogo ruhu Spogadi Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1981 S 220 Zinchenko Oleksandr 26 sichnya 2015 Nezalezhnist 1 Koli Grushevskij yiyi ogolosiv chomu Vinnichenko sumnivavsya a Yefremov buv proti Istorichna pravda originalu za 25 serpnya 2017 Procitovano 25 serpnya 2017 Arhiv originalu za 25 serpnya 2017 Procitovano 25 serpnya 2017 Pislya porazki Nimeckoyu i Avstro Ugorskoyi imperij u vijni vtrativ silu de fakto listopad 1918 Yuridichno vtrativ svoyu silu zgidno z Versalskim mirnim dogovorom 1919 Ni Radyanska Rosiya ni Ukrayinska derzhava na moment pidpisannya dogovoru ne buli viznani svitovimi derzhavami okrim Nimeckoyi imperiyi ta yiyi satelitiv Ale j ce viznannya bulo anulovane Versalskim mirnim dogovorom Encyklapedyya gistoryi Belarusi Tom 1 S 386 ISBN 5 85700 074 2 KONSULSTVA BNR U ADESE 27 lipnya 2018 u Wayback Machine bil Bostan S K Forma pravlinnya suchasnoyi derzhavi problemi istoriyi teoriyi praktiki Monografiya Zaporizhzhya Yuridichnij institut 2005 540 s Istoriya derzhavi i prava Ukrayini Pidruchnik U 2 h t Za red V Ya Taciya I A J Rogozhina V D Goncharenka Tom 1 K Koncern Vidavnichij Dim In Yure 2003 656 s Gaj Nizhnik P P Formuvannya centralnih ta miscevih organiv vikonavchoyi vladi v Ukrayini za dobi Centralnoyi Radi 1917 1918 rr Zbirnik naukovih prac Naukovo doslidnogo institutu ukrayinoznavstva K Ukrayinske agentstvo informaciyi ta druku Rada 2009 Vip XXIV S 229 270 Gaj Nizhnik P P Formuvannya centralnih ta miscevih organiv vikonavchoyi vladi v Ukrayini za dobi Centralnoyi Radi 1917 1918 rr Zbirnik naukovih prac Naukovo doslidnogo institutu ukrayinoznavstva K Ukrayinske agentstvo informaciyi ta druku Rada 2009 Vip XXIV S 229 270 Bojko O D Istoriya Ukrayini posibnik K Vidavnichij centr Akademiya 2002 656 s Kopilenko O L Derzhava i pravo Ukrayini 1917 1920 rr navch posib O L Kopilenko M L Kopilenko K 1997 S 178 Sudoustrij Ukrayini pidruchnik S V Kivalov Yu Ye Polyanskij M V Kosyuta V V Dolezhan K Yurinkom Inter 2011 384 s Narodna volya 04 11 1917 St 2 https www dnu dp ua docs zbirniki fistor program 56cdb96d58a10 pdf Nova Rada 238 21 12 1918 Str 3 PDF Arhiv originalu PDF za 2 kvitnya 2022 Procitovano 3 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Narodna Volya 21 02 01 1918 St 3Dzherela ta literaturaGricak Ya Naris z istoriyi Ukrayini formuvannya modernoyi ukrayinskoyi naciyi HIH HH st 4 lyutogo 2012 u Wayback Machine 2 e vidannya Kiyiv 2000 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Mironenko O Zakonodavcha procedura ta zakonodavchi instituciyi v Ukrayinskij Narodnij Respublici 1917 1918 1918 1920 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 222 223 ISBN 966 00 0610 1 Tinchenko Ya Geroyi Ukrayinskogo neba naukovo populyarne vidannya K Tempora 2010 200 s il Ukrayinska Narodna Respublika Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 9 S 3370 Uryadi Ukrayini u HH st K Naukova dumka 2001 608 s Ustrij Ukrayinskoyi Derzhavi proekti konstituciyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Zahodom i koshtom Vseukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi Lviv Z drukarni Stavropigijskogo instituta u Lvovi pid upravoyu Yu Sidorak 1920 56 s 27 lyutogo 2019 u Wayback Machine Zbirnik zakoniv i postanov Ukrayinskogo Pravitelstva vidnosno zakordonnih institucij Ch 1 uporyad prisyazhnij povirenij Ivan Hrapko Viden Z druk Mehitaristiv u Vidni 1919 151 s 28 lyutogo 2019 u Wayback Machine Golovnoupovnovazhenij uryadu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1919 1920 dok ta materiali Centr derzh arhiv vishih organiv vladi ta upr Ukrayini Hmelnic gumanit ped akad Centr doslidzh istoriyi osviti Podillya uporyad avt vstup st V R Adamskij Hmelnickij FOP Cyupak A A 2017 493 s 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ustrij Ukrayinskoyi Derzhavi proekti konstituciyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Lviv Z druk Stavropig in ta pid upravoyu Yu Sidorak 1920 56 s 28 lyutogo 2019 u Wayback Machine Golovnoupovnovazhenij uryadu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1919 1920 dok ta materiali Centr derzh arhiv vishih organiv vladi ta upr Ukrayini Hmelnic gumanit ped akad Centr doslidzh istoriyi osviti Podillya uporyad avt vstup st V R Adamskij Hmelnickij FOP Cyupak A A 2017 493 s 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ustrij Ukrayinskoyi Derzhavi proekti konstituciyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Lviv Z druk Stavropig in ta pid upravoyu Yu Sidorak 1920 56 s 28 lyutogo 2019 u Wayback Machine Literatura V Soldatenko Ukrayinska Narodna Respublika Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 730 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ukrayinska Narodna Respublika Ukrayinska Narodnya Respublika UNR Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1955 1000 ekz Narodna vijna 1917 1932 proyekt 14 lyutogo 2011 u Wayback Machine Komu nalezhav Brest u 1918 roci Superechka mizh UNR BNR i Nimechchinoyu 24 travnya 2011 u Wayback Machine 22 sichnya 1919 roku teritoriya Ukrayini bula v 1 6 raza bilshoyu vid ninishnoyi https www radiosvoboda org Radio Svoboda 21 sichnya 2009 Procitovano 18 kvitnya 2023