Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Голубович Все волод Олекса ндрович Голубо вич лютий 1885 с Молдавка Ба

Голубович Всеволод Олександрович

Голубович Всеволод Олександрович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Голубович.

Все́волод Олекса́ндрович Голубо́вич (лютий 1885, с. Молдавка Балтського повіту Подільської губернії (нині с. Молдовка Голованівського району Кіровоградської області) — 16 травня 1939, Ярославль, РРФСР, СРСР) — український громадсько-політичний і державний діяч, жертва сталінського терору.

Всеволод Олександрович Голубович
image
Всеволод Олександрович Голубович
image Голова Ради Народних Міністрів
30 січня 1918 — 29 квітня 1918
Попередник Володимир Винниченко
Наступник Микола Устимович як в.о Отамана Ради Міністрів Української Держави
image Генеральний Секретар Міжнаціональних Справ
30 січня 1918 — 3 березня 1918
Попередник Олександр Шульгин
Наступник Микола Любинський
image Генеральний Секретар Торгівлі і Промисловості
20 листопада 1917 — 18 січня 1918
Попередник посада запроваджена
Наступник Іван Фещенко-Чопівський
image Генеральний Секретар Транспорту
27 липня 1917 — 14 серпня 1917
Попередник посада запроваджена
Наступник Вадим Єщенко
Народився лютий 1885
Молдовка, Липовенська волость, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Помер 16 травня 1939(1939-05-16) (54 роки)
Ярославль, РРФСР, СРСР
Відомий як політик, дипломат
Громадянство image Російська імперія
image УНР
image СРСР
Національність українець
Alma mater d (1915)
Політична партія Українська Партія Соціалістів-Революціонерів
У шлюбі з Тетяна Кардиналовська (1917—1921)
Професія політик
Релігія УАПЦ
image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в сім'ї священика. Після закінчення духовної семінарії навчався у Київському політехнічному інституті, здобувши 1915 року диплом інженера шляхів і інженера-будівельника за спеціальністю будівництво залізниць. З 1903 року був членом Революційної української партії, у 1912 вступив до Української партії соціалістів-революціонерів.

Працював інженером, начальником дистанції Куп'янськ Південної залізниці, у 1916 — серпні 1917 р. — начальником відділу водних, шосейних, ґрунтових шляхів Румунського фронту. У квітні 1917 року від імені Одеської управлінської громади надіслав петицію керівництву Тимчасового уряду з вимогою надання Україні територіальної автономії.

Належав до Одеської української громади. У Генеральному Секретаріаті — секретар шляхів (з 27 липня 1917 року), секретар торгу і промисловості (з листопада 1917 року).

image
Українська делегація у Бересті. Зліва направо: Микола Любинський, Всеволод Голубович, Микола Левитський, Григорій Лисенко, Михайло Полоз, Олександр Севрюк

Від 18 січня 1918 року — голова Ради народних міністрів і міністр закордонних справ УНР.

Призначений бути головою делегації УНР на мирних переговорах у Бересті у грудні 1917 р. — січні 1918 р.. Протягом 3-20 січня перебував у Бересті на перемовах із державами Четверного союзу.

За участь у викраденні банкіра А. Доброго 29 квітня був заарештований німцями і до 16 грудня 1918 року перебував у Лук'янівській в'язниці. 25 липня 1918 у німецькому військово-польовому суді закінчено розгляд справи колишніх міністрів УЦР В. Голубовича і О. Жуковського та урядовців Ю. Гаєвського, П. Богацького, М. Осипова і І. Красовського, яких було звинувачено в участі в арешті банкіра Доброго. Прокурор запропонував покарати О.Жуковського на 2 р. і 6 місяців ув'язнення, В. Голубовича — на 2 роки, М. Осипова — на 1 рік і 6 місяців, П. Богацького, Ю. Гаєвського і І. Красовського на 1 рік тюрми.

У 1919 р. — першій половині 1920 р. редагував друковані органи УПСР у Кам'янці-Подільському та Вінниці.

image
Ювілейна монета «Всеволод Голубович» (2005). Реверс

11 серпня 1920 р. у м. Кам'янці-Подільському під час засідання губернської ради народного господарства заарештований Особливим відділом 14-ї армії, 22-29 травня 1921 засуджений на процесі українських есерів — членів Центральної Ради, звинувачених у злочинах проти робітників і селян: опорі встановленню радянської влади в Україні, до десяти років ув'язнення в концентраційному таборі, а зважаючи на амністію ВУЦВК — до п'яти років, але амністований у грудні 1921 року із зобов'язанням щотижня приходити на реєстрацію до міліції.

Якийсь час він поневірявся, не мав роботи. Нарешті став завідувачем відділу капітального будівництва, до 1931 року працював у відділі капітального будівництва Української Ради народного господарства.

1931 року засуджений у справі Українського національного центру. 7 лютого 1932 року колегія ОҐПУ СРСР зменшила строк покарання до шести років. З урахуванням попереднього ув'язнення влітку 1937 року строк закінчився. 2 червня НКВД порушило клопотання перед Президією ЦВК СРСР про продовження ув'язнення, — йому додали ще п'ять років. Помер у в'язниці Ярославля.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 26 листопада 2011.

Джерела

  • Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради. — К., 1998. — С. 83—84.
  • Бажан О. Г. Поділля в житті та діяльності Всеволода Голубовича // Поділля і Волинь у контексті історії українського національного відродження. — 1995. — С. 286—288.
  • Вирок Українській революції: «Справа ЦК УПСР»: Науково-документальне видання. Упорядники Тетяна Осташко, Сергій Кокін.-К.: Темпора, 2013—688 с.:іл. .
  • Всеволод Голубович: від інженера до прем'єр-міністра // Чорноморська хвиля Української революції: провідники національного руху в Одесі у 1917—1920 рр.: Монографія / Вінцковський Т. С., Музичко О. Є., Хмарський В. М. та ін. — Одеса: ТЕС, 2011—586 с.

Література

  • Осташко Т. С. Голубович Всеволод Олександрович [ 19 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — . — С. 150—151.
  • Всеволод Голубович: портрет на політичному тлі / Т. Осташко // Проблеми вивчення історії Української революції 1917—1921 років. — 2011. — Вип. 6. — С. 45-74.
  • Всеволод Голубович // Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції [Текст] / Центр. держ. архів вищ. органів влади і упр. України, Ін-т історії України Нац. акад. наук України та ін.; [авт.-упоряд.: А. Когут, Р. Подкур, В. Скальський та ін.]. — Київ: К. І. С., 2018. — С. 41 — 52.
  • Борці за незалежність України [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Тульчинська міська об'єднана територіальна громада

Вінницька область, Тульчинський район

Посилання

  • Голубович Всеволод Олександрович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.107-110
  • Голубович Всеволод Олександрович [ 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
  • Інститут історії України [1] [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
  • Історична правда [ 5 липня 2013 у Wayback Machine.]
  • Англомовний сайт про В. Голубовича [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Golubovich Vse volod Oleksa ndrovich Golubo vich lyutij 1885 s Moldavka Baltskogo povitu Podilskoyi guberniyi nini s Moldovka Golovanivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti 16 travnya 1939 Yaroslavl RRFSR SRSR ukrayinskij gromadsko politichnij i derzhavnij diyach zhertva stalinskogo teroru Vsevolod Oleksandrovich GolubovichVsevolod Oleksandrovich GolubovichGolova Radi Narodnih Ministriv30 sichnya 1918 29 kvitnya 1918Poperednik Volodimir VinnichenkoNastupnik Mikola Ustimovich yak v o Otamana Radi Ministriv Ukrayinskoyi DerzhaviGeneralnij Sekretar Mizhnacionalnih Sprav30 sichnya 1918 3 bereznya 1918Poperednik Oleksandr ShulginNastupnik Mikola LyubinskijGeneralnij Sekretar Torgivli i Promislovosti20 listopada 1917 18 sichnya 1918Poperednik posada zaprovadzhenaNastupnik Ivan Feshenko ChopivskijGeneralnij Sekretar Transportu27 lipnya 1917 14 serpnya 1917Poperednik posada zaprovadzhenaNastupnik Vadim YeshenkoNarodivsya lyutij 1885 Moldovka Lipovenska volost Baltskij povit Podilska guberniya Rosijska imperiyaPomer 16 travnya 1939 1939 05 16 54 roki Yaroslavl RRFSR SRSRVidomij yak politik diplomatGromadyanstvo Rosijska imperiya UNR SRSRNacionalnist ukrayinecAlma mater d 1915 Politichna partiya Ukrayinska Partiya Socialistiv RevolyucionerivU shlyubi z Tetyana Kardinalovska 1917 1921 Profesiya politikReligiya UAPC Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v sim yi svyashenika Pislya zakinchennya duhovnoyi seminariyi navchavsya u Kiyivskomu politehnichnomu instituti zdobuvshi 1915 roku diplom inzhenera shlyahiv i inzhenera budivelnika za specialnistyu budivnictvo zaliznic Z 1903 roku buv chlenom Revolyucijnoyi ukrayinskoyi partiyi u 1912 vstupiv do Ukrayinskoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv Pracyuvav inzhenerom nachalnikom distanciyi Kup yansk Pivdennoyi zaliznici u 1916 serpni 1917 r nachalnikom viddilu vodnih shosejnih gruntovih shlyahiv Rumunskogo frontu U kvitni 1917 roku vid imeni Odeskoyi upravlinskoyi gromadi nadislav peticiyu kerivnictvu Timchasovogo uryadu z vimogoyu nadannya Ukrayini teritorialnoyi avtonomiyi Nalezhav do Odeskoyi ukrayinskoyi gromadi U Generalnomu Sekretariati sekretar shlyahiv z 27 lipnya 1917 roku sekretar torgu i promislovosti z listopada 1917 roku Ukrayinska delegaciya u Beresti Zliva napravo Mikola Lyubinskij Vsevolod Golubovich Mikola Levitskij Grigorij Lisenko Mihajlo Poloz Oleksandr Sevryuk Vid 18 sichnya 1918 roku golova Radi narodnih ministriv i ministr zakordonnih sprav UNR Priznachenij buti golovoyu delegaciyi UNR na mirnih peregovorah u Beresti u grudni 1917 r sichni 1918 r Protyagom 3 20 sichnya perebuvav u Beresti na peremovah iz derzhavami Chetvernogo soyuzu Za uchast u vikradenni bankira A Dobrogo 29 kvitnya buv zaareshtovanij nimcyami i do 16 grudnya 1918 roku perebuvav u Luk yanivskij v yaznici 25 lipnya 1918 u nimeckomu vijskovo polovomu sudi zakincheno rozglyad spravi kolishnih ministriv UCR V Golubovicha i O Zhukovskogo ta uryadovciv Yu Gayevskogo P Bogackogo M Osipova i I Krasovskogo yakih bulo zvinuvacheno v uchasti v areshti bankira Dobrogo Prokuror zaproponuvav pokarati O Zhukovskogo na 2 r i 6 misyaciv uv yaznennya V Golubovicha na 2 roki M Osipova na 1 rik i 6 misyaciv P Bogackogo Yu Gayevskogo i I Krasovskogo na 1 rik tyurmi U 1919 r pershij polovini 1920 r redaguvav drukovani organi UPSR u Kam yanci Podilskomu ta Vinnici Yuvilejna moneta Vsevolod Golubovich 2005 Revers 11 serpnya 1920 r u m Kam yanci Podilskomu pid chas zasidannya gubernskoyi radi narodnogo gospodarstva zaareshtovanij Osoblivim viddilom 14 yi armiyi 22 29 travnya 1921 zasudzhenij na procesi ukrayinskih eseriv chleniv Centralnoyi Radi zvinuvachenih u zlochinah proti robitnikiv i selyan opori vstanovlennyu radyanskoyi vladi v Ukrayini do desyati rokiv uv yaznennya v koncentracijnomu tabori a zvazhayuchi na amnistiyu VUCVK do p yati rokiv ale amnistovanij u grudni 1921 roku iz zobov yazannyam shotizhnya prihoditi na reyestraciyu do miliciyi Yakijs chas vin poneviryavsya ne mav roboti Nareshti stav zaviduvachem viddilu kapitalnogo budivnictva do 1931 roku pracyuvav u viddili kapitalnogo budivnictva Ukrayinskoyi Radi narodnogo gospodarstva 1931 roku zasudzhenij u spravi Ukrayinskogo nacionalnogo centru 7 lyutogo 1932 roku kolegiya OGPU SRSR zmenshila strok pokarannya do shesti rokiv Z urahuvannyam poperednogo uv yaznennya vlitku 1937 roku strok zakinchivsya 2 chervnya NKVD porushilo klopotannya pered Prezidiyeyu CVK SRSR pro prodovzhennya uv yaznennya jomu dodali she p yat rokiv Pomer u v yaznici Yaroslavlya Primitki Arhiv originalu za 10 sichnya 2014 Procitovano 26 listopada 2011 DzherelaVerstyuk V Ostashko T Diyachi Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi K 1998 S 83 84 Bazhan O G Podillya v zhitti ta diyalnosti Vsevoloda Golubovicha Podillya i Volin u konteksti istoriyi ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya 1995 S 286 288 Virok Ukrayinskij revolyuciyi Sprava CK UPSR Naukovo dokumentalne vidannya Uporyadniki Tetyana Ostashko Sergij Kokin K Tempora 2013 688 s il ISBN 978 617 569 138 0 Vsevolod Golubovich vid inzhenera do prem yer ministra Chornomorska hvilya Ukrayinskoyi revolyuciyi providniki nacionalnogo ruhu v Odesi u 1917 1920 rr Monografiya Vinckovskij T S Muzichko O Ye Hmarskij V M ta in Odesa TES 2011 586 s LiteraturaOstashko T S Golubovich Vsevolod Oleksandrovich 19 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini redkol V A Smolij ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 S 150 151 Vsevolod Golubovich portret na politichnomu tli T Ostashko Problemi vivchennya istoriyi Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 rokiv 2011 Vip 6 S 45 74 Vsevolod Golubovich Gore peremozhenim Represovani ministri Ukrayinskoyi revolyuciyi Tekst Centr derzh arhiv vish organiv vladi i upr Ukrayini In t istoriyi Ukrayini Nac akad nauk Ukrayini ta in avt uporyad A Kogut R Podkur V Skalskij ta in Kiyiv K I S 2018 S 41 52 Borci za nezalezhnist Ukrayini 24 lyutogo 2020 u Wayback Machine Tulchinska miska ob yednana teritorialna gromada Vinnicka oblast Tulchinskij rajonPosilannyaGolubovich Vsevolod Oleksandrovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 5 Biografichna chastina A M Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 s 107 110 Golubovich Vsevolod Oleksandrovich 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Institut istoriyi Ukrayini 1 29 chervnya 2016 u Wayback Machine Istorichna pravda 5 lipnya 2013 u Wayback Machine Anglomovnij sajt pro V Golubovicha 17 travnya 2014 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ