Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможіть додаванням доречних вну

Представницький орган

Представницький орган
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (лютий 2014)

Представницька демократія, (репрезентативне народовладдя) — форма народовладдя, за якої право ухвалювати рішення громада реалізує через обраних нею представників, які повинні відстоювати інтереси тих, хто їх обрав. Представницька демократія стає абсолютно необхідною для великих громад, оскільки, починаючи з певного розміру, просто неможливо забезпечити регулярне зібрання усіх громадян, що є обов'язковим елементом для цього виду демократії. Як опосередкована, представницька демократія є власне менш демократичною ніж пряма.

Загальна характеристика

Із розвитком і зміцненням держав, ускладненням їх політичних систем стало неможливо вирішувати усі питання загальнодержавного значення шляхом залучення до цього всього населення, кількість якого постійно збільшувалась. За цих умов зародилась і набула поширення така форма народовладдя — як представницька.

Представницька форма — основна форма здійснення державної влади в демократичному суспільстві, коли через конкретних осіб і виборні органи громадяни здійснюють своє конституційне право брати участь у політичному житті суспільства. Системою таких органів є народне представництво.

Безпосередня форма демократії допускає пряме волевиявлення народу при виробленні і прийнятті державних рішень. Це — різного роду референдуми, опитування, народні збори, мітинги, демонстрації тощо. Громадяни демократичної держави, висловлюючись безпосередньо або делегуючи владу своїм представникам, беруть на себе обов'язок поважати і підтримувати її, підкорятися її рішенням. Влада ж відповідальна перед народом і підконтрольна йому. Природно, політичний режим існує як система взаємних політичних обов'язків влади та народу.

Саме інститути представницької демократії відіграють першочергову роль у процесі ухвалення рішень. Особливо вагоме значення в системі цієї демократії мають парламенти, склад яких формується через загальні вибори і яким громадяни делегують свої повноваження для здійснення функцій вищої законодавчої влади. Крім парламентської форми як великого надбання цивілізації носіями представницької демократії є й інші виборні органи влади.

Традиційно-ліберальна теорія демократії при описі представницької демократії виходить із центральної тези, пов'язаної з англо-саксонскою історією: демократія позначається як відповідальне правління, уряд, спроможний ухвалювати рішення і несе за них відповідальність. Головне тут не стирання розходжень між володарями і підвладними, що складав ядро зрівняльних руських уявлень про демократію, а утворення реальної основи для прийняття відповідальних рішень.

Представницька демократія ставить перед собою насамперед ціль створити умови і можливості для чіткого проведення принципу відповідальності при меншій увазі до принципу співучасті, хоча при виконанні владою своїх зобов'язань (пов'язаних із принципом відповідальності) звичайно використовуються саме процедури співучасті. У цій перспективі демократизація означає не тільки «максимізацію шансів співучасті», але, одночасно, і «максимізацію політичної відповідальності». Конституційність і обмеження політичного панування — основні елементи розуміння представницької демократії.

Воля народу виражається не повною мірою прямо, а через інститут посередників — вона делегується представникам, що самі і починають формувати волевиявлення народу, а при прийнятті політичних рішень виражають і передбачають цю волю самостійно і під власну відповідальність.

Між народними представниками і тими, кого вони представляють, встановлюються визначені відношення, засновані на повноваженнях і на довірі. У подібному випадку обидві сторони однаково конститутивні. Таким чином, існують, з одного боку, що не виходять за рамки меж, установлених конституцією, незалежність, а також політична і правова компетентність депутата, з іншого ж — повноваження, тільки передані йому виборцями, народом. Прихильники ідентитарної демократії відхиляють саме цей принцип: на їхню думку, представництво, повноваження, утворення проміжних владних структур елементи, далекі від справжньої демократії.

Саме тому Руссо підтверджував, що «англійський народ був вільний тільки протягом одного дня, того дня, коли він обирав свій парламент. Після цього народ знову живе в рабстві, він — ніщо». Отже, народ, якщо він бажає бути вільним, не повинний добровільно підпадати під ярмо процедур прийняття рішень, заснованих на поділі влади. «Будь-який закон, котрий народ самий „особисто“ не підтверджував, ніщо, порожнє місце, він — не закон», — говорив Руссо.

У тому випадку, коли всі ми віримо в існування в загальне благо, яке припускається, але нічим не доказане, можливе й ототожнення керівних і керованих, та ігнорування розходжень між владою і народом, як того потребують Руссо і його послідовники.

Поряд із колективними (колегіальними) загальнодержавними органами можуть створюватись й одноособові органи, уповноважені виступати від імені держави. В Україні, як і в багатьох інших країнах, це Президент.

Група ж осіб, яка виступає від імені певної частини населення держави, утворює орган місцевого самоврядування (місцеву раду, муніципалітет тощо), який може ухвалювати рішення, що є обов'язковими до виконання у межах відповідної частини території країни і стосуються питань, які належать до компетенції такого органу.

Із розвитком та вдосконаленням форм прояву представницького народовладдя вони починають постійно застосовуватись для повсякденного управління справами держави і суспільства. Однак безпосереднє народовладдя не вилучається з державно-правової та політичної практики. Більше того, його значення зростає.

Представницька демократія в Україні

Щодо України, то її сутність полягає в тому, що при цьому більшість загальнодержавних питань вже вирішуються не усіма громадянами держави, а лише їх певними групами. Останні є повноважними представниками населення, від імені та за дорученням якого вони ухвалюють рішення, що стають обов'язковими до виконання.
Група, яка представляє все населення держави, утворює загальнодержавний орган, що дістає право виступати від імені усієї держави й ухвалювати рішення, обов'язкові до виконання на всій її території. Такі представницькі органи можуть називатись по-різному — парламент, народні, національні збори, конгрес тощо. В Україні представницьким органом, уповноваженим ухвалювати загальнообов'язкові в межах усієї держави рішення (закони), є Верховна Рада.

Зв'язок з прямою демократією

Безпосередня демократія є єдиним способом формування представницьких демократичних органів, яке здійснюється шляхом проведення виборів. Без неї представницька демократія неможлива.

В той же час без представницької демократії безпосередня демократія не змогла б охопити своїм впливом навіть незначну частину владних функцій. А це означає, що зазначені функції були б не демократизованими, тобто виконувалися б адміністративними, а не демократичними органами.

Див. також

Література

  • Демократія делегативна //Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
  • Нестерович В.Ф. [[https://web.archive.org/web/20190803122223/http://maup.com.ua/assets/files/expert/3/7.pdf Архівовано 3 серпня 2019 у Wayback Machine.] Конституційно-правова характеристика хронології проведення виборів у сучасній Україні]. Експерт. 2019. № 1. С. 121-143.
  • Щедрова Г. П., Барановський Ф. В., Новакова О. В., Пашина Н. П. та ін. «Основи політології»: Навчальний посібник. — Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2005. — 170 с.: табл. 4., 135 назв.
  • Ерышев А. А. История политических и правовых учений: Учеб. пособие. — 3-е изд., стереотип. — К.: МАУП, 2002. — 152 с.
  • Основы политологии: Курс лекций: Учебное пособие для вузов / Н. Сазонов, Б. Решетняк, А. Авксентьев и др.; Под ред. Н. Сазонова. — Харьков: Основа, 1993. — 464 с.
  • Політологія. Підручник за заг. ред. проф. Кременя В. Г., проф. Горлача М. І. — Харків: Друкарський центр «Єдінорог», 2002. — 640 с.
  • Політологія. Підручник // За загальною редакцією проф. Кремень В. Г., проф. Горлача М. І. — Харків: Друкарський центр «Єдінорог», 2001. — 640 с.
  • Політологія: Підручник / І. С. Дзюбко, К. М. Левківський, В. П. Андрущенка та ін. — К.: Вища школа, 1998. — 415 с.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2014 Predstavnicka demokratiya reprezentativne narodovladdya forma narodovladdya za yakoyi pravo uhvalyuvati rishennya gromada realizuye cherez obranih neyu predstavnikiv yaki povinni vidstoyuvati interesi tih hto yih obrav Predstavnicka demokratiya staye absolyutno neobhidnoyu dlya velikih gromad oskilki pochinayuchi z pevnogo rozmiru prosto nemozhlivo zabezpechiti regulyarne zibrannya usih gromadyan sho ye obov yazkovim elementom dlya cogo vidu demokratiyi Yak oposeredkovana predstavnicka demokratiya ye vlasne mensh demokratichnoyu nizh pryama Zagalna harakteristikaIz rozvitkom i zmicnennyam derzhav uskladnennyam yih politichnih sistem stalo nemozhlivo virishuvati usi pitannya zagalnoderzhavnogo znachennya shlyahom zaluchennya do cogo vsogo naselennya kilkist yakogo postijno zbilshuvalas Za cih umov zarodilas i nabula poshirennya taka forma narodovladdya yak predstavnicka Predstavnicka forma osnovna forma zdijsnennya derzhavnoyi vladi v demokratichnomu suspilstvi koli cherez konkretnih osib i viborni organi gromadyani zdijsnyuyut svoye konstitucijne pravo brati uchast u politichnomu zhitti suspilstva Sistemoyu takih organiv ye narodne predstavnictvo Bezposerednya forma demokratiyi dopuskaye pryame voleviyavlennya narodu pri viroblenni i prijnyatti derzhavnih rishen Ce riznogo rodu referendumi opituvannya narodni zbori mitingi demonstraciyi tosho Gromadyani demokratichnoyi derzhavi vislovlyuyuchis bezposeredno abo deleguyuchi vladu svoyim predstavnikam berut na sebe obov yazok povazhati i pidtrimuvati yiyi pidkoryatisya yiyi rishennyam Vlada zh vidpovidalna pered narodom i pidkontrolna jomu Prirodno politichnij rezhim isnuye yak sistema vzayemnih politichnih obov yazkiv vladi ta narodu Same instituti predstavnickoyi demokratiyi vidigrayut pershochergovu rol u procesi uhvalennya rishen Osoblivo vagome znachennya v sistemi ciyeyi demokratiyi mayut parlamenti sklad yakih formuyetsya cherez zagalni vibori i yakim gromadyani deleguyut svoyi povnovazhennya dlya zdijsnennya funkcij vishoyi zakonodavchoyi vladi Krim parlamentskoyi formi yak velikogo nadbannya civilizaciyi nosiyami predstavnickoyi demokratiyi ye j inshi viborni organi vladi Tradicijno liberalna teoriya demokratiyi pri opisi predstavnickoyi demokratiyi vihodit iz centralnoyi tezi pov yazanoyi z anglo saksonskoyu istoriyeyu demokratiya poznachayetsya yak vidpovidalne pravlinnya uryad spromozhnij uhvalyuvati rishennya i nese za nih vidpovidalnist Golovne tut ne stirannya rozhodzhen mizh volodaryami i pidvladnimi sho skladav yadro zrivnyalnih ruskih uyavlen pro demokratiyu a utvorennya realnoyi osnovi dlya prijnyattya vidpovidalnih rishen Predstavnicka demokratiya stavit pered soboyu nasampered cil stvoriti umovi i mozhlivosti dlya chitkogo provedennya principu vidpovidalnosti pri menshij uvazi do principu spivuchasti hocha pri vikonanni vladoyu svoyih zobov yazan pov yazanih iz principom vidpovidalnosti zvichajno vikoristovuyutsya same proceduri spivuchasti U cij perspektivi demokratizaciya oznachaye ne tilki maksimizaciyu shansiv spivuchasti ale odnochasno i maksimizaciyu politichnoyi vidpovidalnosti Konstitucijnist i obmezhennya politichnogo panuvannya osnovni elementi rozuminnya predstavnickoyi demokratiyi Volya narodu virazhayetsya ne povnoyu miroyu pryamo a cherez institut poserednikiv vona deleguyetsya predstavnikam sho sami i pochinayut formuvati voleviyavlennya narodu a pri prijnyatti politichnih rishen virazhayut i peredbachayut cyu volyu samostijno i pid vlasnu vidpovidalnist Mizh narodnimi predstavnikami i timi kogo voni predstavlyayut vstanovlyuyutsya viznacheni vidnoshennya zasnovani na povnovazhennyah i na doviri U podibnomu vipadku obidvi storoni odnakovo konstitutivni Takim chinom isnuyut z odnogo boku sho ne vihodyat za ramki mezh ustanovlenih konstituciyeyu nezalezhnist a takozh politichna i pravova kompetentnist deputata z inshogo zh povnovazhennya tilki peredani jomu viborcyami narodom Prihilniki identitarnoyi demokratiyi vidhilyayut same cej princip na yihnyu dumku predstavnictvo povnovazhennya utvorennya promizhnih vladnih struktur elementi daleki vid spravzhnoyi demokratiyi Same tomu Russo pidtverdzhuvav sho anglijskij narod buv vilnij tilki protyagom odnogo dnya togo dnya koli vin obirav svij parlament Pislya cogo narod znovu zhive v rabstvi vin nisho Otzhe narod yaksho vin bazhaye buti vilnim ne povinnij dobrovilno pidpadati pid yarmo procedur prijnyattya rishen zasnovanih na podili vladi Bud yakij zakon kotrij narod samij osobisto ne pidtverdzhuvav nisho porozhnye misce vin ne zakon govoriv Russo U tomu vipadku koli vsi mi virimo v isnuvannya v zagalne blago yake pripuskayetsya ale nichim ne dokazane mozhlive j ototozhnennya kerivnih i kerovanih ta ignoruvannya rozhodzhen mizh vladoyu i narodom yak togo potrebuyut Russo i jogo poslidovniki Poryad iz kolektivnimi kolegialnimi zagalnoderzhavnimi organami mozhut stvoryuvatis j odnoosobovi organi upovnovazheni vistupati vid imeni derzhavi V Ukrayini yak i v bagatoh inshih krayinah ce Prezident Grupa zh osib yaka vistupaye vid imeni pevnoyi chastini naselennya derzhavi utvoryuye organ miscevogo samovryaduvannya miscevu radu municipalitet tosho yakij mozhe uhvalyuvati rishennya sho ye obov yazkovimi do vikonannya u mezhah vidpovidnoyi chastini teritoriyi krayini i stosuyutsya pitan yaki nalezhat do kompetenciyi takogo organu Iz rozvitkom ta vdoskonalennyam form proyavu predstavnickogo narodovladdya voni pochinayut postijno zastosovuvatis dlya povsyakdennogo upravlinnya spravami derzhavi i suspilstva Odnak bezposerednye narodovladdya ne viluchayetsya z derzhavno pravovoyi ta politichnoyi praktiki Bilshe togo jogo znachennya zrostaye Predstavnicka demokratiya v UkrayiniShodo Ukrayini to yiyi sutnist polyagaye v tomu sho pri comu bilshist zagalnoderzhavnih pitan vzhe virishuyutsya ne usima gromadyanami derzhavi a lishe yih pevnimi grupami Ostanni ye povnovazhnimi predstavnikami naselennya vid imeni ta za doruchennyam yakogo voni uhvalyuyut rishennya sho stayut obov yazkovimi do vikonannya Grupa yaka predstavlyaye vse naselennya derzhavi utvoryuye zagalnoderzhavnij organ sho distaye pravo vistupati vid imeni usiyeyi derzhavi j uhvalyuvati rishennya obov yazkovi do vikonannya na vsij yiyi teritoriyi Taki predstavnicki organi mozhut nazivatis po riznomu parlament narodni nacionalni zbori kongres tosho V Ukrayini predstavnickim organom upovnovazhenim uhvalyuvati zagalnoobov yazkovi v mezhah usiyeyi derzhavi rishennya zakoni ye Verhovna Rada Zv yazok z pryamoyu demokratiyeyuBezposerednya demokratiya ye yedinim sposobom formuvannya predstavnickih demokratichnih organiv yake zdijsnyuyetsya shlyahom provedennya viboriv Bez neyi predstavnicka demokratiya nemozhliva V toj zhe chas bez predstavnickoyi demokratiyi bezposerednya demokratiya ne zmogla b ohopiti svoyim vplivom navit neznachnu chastinu vladnih funkcij A ce oznachaye sho zaznacheni funkciyi buli b ne demokratizovanimi tobto vikonuvalisya b administrativnimi a ne demokratichnimi organami Div takozhDemokratiya Pryama demokratiya Predstavnicki organi miscevogo samovryaduvannya v UkrayiniLiteraturaDemokratiya delegativna Politologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 Nesterovich V F https web archive org web 20190803122223 http maup com ua assets files expert 3 7 pdf Arhivovano3 serpnya 2019 u Wayback Machine Konstitucijno pravova harakteristika hronologiyi provedennya viboriv u suchasnij Ukrayini Ekspert 2019 1 S 121 143 Shedrova G P Baranovskij F V Novakova O V Pashina N P ta in Osnovi politologiyi Navchalnij posibnik Lugansk vid vo SNU im V Dalya 2005 170 s tabl 4 135 nazv Eryshev A A Istoriya politicheskih i pravovyh uchenij Ucheb posobie 3 e izd stereotip K MAUP 2002 152 s Osnovy politologii Kurs lekcij Uchebnoe posobie dlya vuzov N Sazonov B Reshetnyak A Avksentev i dr Pod red N Sazonova Harkov Osnova 1993 464 s Politologiya Pidruchnik za zag red prof Kremenya V G prof Gorlacha M I Harkiv Drukarskij centr Yedinorog 2002 640 s Politologiya Pidruchnik Za zagalnoyu redakciyeyu prof Kremen V G prof Gorlacha M I Harkiv Drukarskij centr Yedinorog 2001 640 s Politologiya Pidruchnik I S Dzyubko K M Levkivskij V P Andrushenka ta in K Visha shkola 1998 415 s PosilannyaNarodne predstavnictvo 16 grudnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Nesterovich V F Viborche pravo Ukrayini Pidruchnik Kiyiv Vidavnictvo Lira K 2017 504 s Predstavnicki organi 26 veresnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2

Дата публікації:
Топ