Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Любинський прізвище Мико ла Миха йлович Люби нський 23 вересня 5 жовтн

Микола Любинський

Микола Любинський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Любинський (прізвище).

Мико́ла Миха́йлович Люби́нський (23 вересня (5 жовтня) 1891(18911005), Стріхівці, Ушицький повіт, Подільська губернія, Російська імперія — 8 січня 1938, урочище Сандармох, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР) — український дипломат і мовознавець, політичний діяч періоду Української національної революції 1917–1920 років. Член Центральної Ради.

Микола Михайлович Любинський
image
Народився23 вересня (5 жовтня) 1891(1891-10-05)
с. Стріхівці, Ушицький повіт, Подільська губернія,
image Російська імперія
Помер8 січня 1938(1938-01-08) (46 років)
Сандармох, Медвеж'єгорський район, Карельська АРСР, Російська РФСР,
image СРСР
ПохованняСандармох
Місце проживанняКиїв
Країнаimage УНР
Підданствоimage Російська імперія
Національністьукраїнець
Діяльністьдипломат, політик
Alma materКиївський університет
Галузьмовознавство
ЗакладВУАН
ПосадаЧлен Всеросійської ради[d]
ПартіяУкраїнська Партія Соціалістів-Революціонерів
У шлюбі зЛюбинська Клавдія Володимирівна
ДітиЛюбинська Лада Миколаївна
Любинська Ава Миколаївна
міністр закордонних справ УНР (1918)
image Любинський Микола Михайлович у Вікісховищі

Був членом української делегації на переговорах у Бересті. У березні — квітні 1918 року — міністр закордонних справ УНР. Жертва сталінського терору.

Біографія

Народився 23 вересня (5 жовтня) 1891(18911005) року в селі Стріхівці Ушицького повіту Подільської губернії (нині Ярмолинецького району Хмельницької області) у сім'ї священника.

Навчання

image
Гімназист Микола Любинський

У 1910 році закінчив Кам'янець-Подільську гімназію  з особливою відзнакою у словесних науках. Упродовж року в селі Рахни Лісові (нині Шаргородського району Вінницької області), куди переїхала сім'я, готувався до вступу в університет: виписував і студіював літературу, очікував довідку з канцелярії губернатора про політичну благонадійність. Микола також давав приватні уроки, організував бібліотеку з 3000 книг, залучив сільську молодь до читання.

У 1911 році вступив на філологічний факультет Київського університету, який закінчив 1916 року. Діалектологію вивчав у професора Розова, методику літератури — у професора Перетця. Історію давньої літератури читав професор Маслов, історію нової літератури — професор Лобода.

Узимку 1915–1916 років працював у Москві — у Рум'янцевській бібліотеці, готував наукові роботи про літературну діяльність Кирила Туровського, про методику й техніку написання наукових робіт.

Був членом ради Української студентської громади, старостою факультету (старостат і громада діяли нелегально).

У добу національно-визвольних змагань

image
Українська делегація у Бересті. Зліва направо: Микола Любинський, Всеволод Голубович, Микола Левитський, Григорій Лисенко, Михайло Полоз, Олександр Севрюк
image
Підписанти Берестейського мирного договору: генерал Брінкманн, Микола Любинський, Микола Левитський, Олександр Севрюк, Макс Гофман, Сергій Остапенко

1917 року вступив до Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР), 1919 року ввійшов до її ЦК.

На Всеукраїнському національному конгресі 5 квітня 1917 року обраний до Української Центральної Ради (УЦР), у вересні — делегатом Всеросійського з'їзду народів у Києві (секретар Ради народів), а в листопаді — представником від Поділля на Всеросійських установчих зборах.

Наприкінці осені 1917 року вирушив до Берестя у складі Мирової делегації від Української Народної Республіки.

Під час більшовицької окупації

У 1920-х роках — співробітник ВУАН. Заарештований у Києві групою ГПУ СССР на початку 1930-х. Про це залишив спогад український хімік, також член УЦР Костянтин Туркало:

Незабаром нас відвезли вантажним автом до ГПУ на Катерининську вулицю в Липках. Там я в величезній залі колишнього будинку великого князя Михайла Олександровича застав силу силенну народу, що де-далі все прибував. Тієї ночі відбувався так званий масовий арешт і до цієї залі звозили арештованих з усіх кінців і районів міста. З видатних людей я побачив там також і Любинського Миколу Михайловича, колишнього нашого міністра чужоземних справ Української Народної Республіки за Центральної Ради, що укладав Берестейську угоду з німцями...

Працівниками ГПУ СССР був підданий різноманітним фізичним тортурам. Перебував у концтаборі ГУЛАГу СССР.

Розстріляний 8 січня 1938 року в урочищі Сандармох (Карелія).

Реабілітований 15 вересня 1989 року.

Сім'я

image
Любинський Микола Миколайович з дружиною Клавдією Володимирівною

Примітки

  1. Випускники Кам'янець-Подільської гімназії 1883—1920 [ 9 жовтня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
  3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 1 лютого 2014.
  4. . Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018.
  5. . Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018.

Джерела та література

Література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 4. — С. 1391.
  • Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С. 433.
  • Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. — К., 1998. — С. 120.
  • В. М. Матвієнко. Любинський Микола Михайлович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т. 1 — 760с.
  • Прокопчук В. С. Міністр УНР — вихідець із Стріхівців // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету. Історичні науки. — Т. 6 (8). — Кам'янець-Подільський, 2001. — С. 559–564.
  • Шевченко Сергій. Микола Любинський і логіка червоного терору. Невідомі сторінки українського Розстріляного відродження // Дзеркало тижня. — 2008. — № 15. [ 14 жовтня 2018 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lyubinskij prizvishe Miko la Miha jlovich Lyubi nskij 23 veresnya 5 zhovtnya 1891 18911005 Strihivci Ushickij povit Podilska guberniya Rosijska imperiya 8 sichnya 1938 urochishe Sandarmoh Karelska ARSR RRFSR SRSR ukrayinskij diplomat i movoznavec politichnij diyach periodu Ukrayinskoyi nacionalnoyi revolyuciyi 1917 1920 rokiv Chlen Centralnoyi Radi Mikola Mihajlovich LyubinskijNarodivsya23 veresnya 5 zhovtnya 1891 1891 10 05 s Strihivci Ushickij povit Podilska guberniya Rosijska imperiyaPomer8 sichnya 1938 1938 01 08 46 rokiv Sandarmoh Medvezh yegorskij rajon Karelska ARSR Rosijska RFSR SRSRPohovannyaSandarmohMisce prozhivannyaKiyivKrayina UNRPiddanstvoRosijska imperiyaNacionalnistukrayinecDiyalnistdiplomat politikAlma materKiyivskij universitetGaluzmovoznavstvoZakladVUANPosadaChlen Vserosijskoyi radi d PartiyaUkrayinska Partiya Socialistiv RevolyucionerivU shlyubi zLyubinska Klavdiya VolodimirivnaDitiLyubinska Lada Mikolayivna Lyubinska Ava Mikolayivnaministr zakordonnih sprav UNR 1918 Lyubinskij Mikola Mihajlovich u Vikishovishi Buv chlenom ukrayinskoyi delegaciyi na peregovorah u Beresti U berezni kvitni 1918 roku ministr zakordonnih sprav UNR Zhertva stalinskogo teroru BiografiyaNarodivsya 23 veresnya 5 zhovtnya 1891 18911005 roku v seli Strihivci Ushickogo povitu Podilskoyi guberniyi nini Yarmolineckogo rajonu Hmelnickoyi oblasti u sim yi svyashennika Navchannya Gimnazist Mikola Lyubinskij U 1910 roci zakinchiv Kam yanec Podilsku gimnaziyu z osoblivoyu vidznakoyu u slovesnih naukah Uprodovzh roku v seli Rahni Lisovi nini Shargorodskogo rajonu Vinnickoyi oblasti kudi pereyihala sim ya gotuvavsya do vstupu v universitet vipisuvav i studiyuvav literaturu ochikuvav dovidku z kancelyariyi gubernatora pro politichnu blagonadijnist Mikola takozh davav privatni uroki organizuvav biblioteku z 3000 knig zaluchiv silsku molod do chitannya U 1911 roci vstupiv na filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu yakij zakinchiv 1916 roku Dialektologiyu vivchav u profesora Rozova metodiku literaturi u profesora Peretcya Istoriyu davnoyi literaturi chitav profesor Maslov istoriyu novoyi literaturi profesor Loboda Uzimku 1915 1916 rokiv pracyuvav u Moskvi u Rum yancevskij biblioteci gotuvav naukovi roboti pro literaturnu diyalnist Kirila Turovskogo pro metodiku j tehniku napisannya naukovih robit Buv chlenom radi Ukrayinskoyi studentskoyi gromadi starostoyu fakultetu starostat i gromada diyali nelegalno U dobu nacionalno vizvolnih zmagan Ukrayinska delegaciya u Beresti Zliva napravo Mikola Lyubinskij Vsevolod Golubovich Mikola Levitskij Grigorij Lisenko Mihajlo Poloz Oleksandr SevryukPidpisanti Berestejskogo mirnogo dogovoru general Brinkmann Mikola Lyubinskij Mikola Levitskij Oleksandr Sevryuk Maks Gofman Sergij Ostapenko 1917 roku vstupiv do Ukrayinskoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv UPSR 1919 roku vvijshov do yiyi CK Na Vseukrayinskomu nacionalnomu kongresi 5 kvitnya 1917 roku obranij do Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi UCR u veresni delegatom Vserosijskogo z yizdu narodiv u Kiyevi sekretar Radi narodiv a v listopadi predstavnikom vid Podillya na Vserosijskih ustanovchih zborah Naprikinci oseni 1917 roku virushiv do Berestya u skladi Mirovoyi delegaciyi vid Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Pid chas bilshovickoyi okupaciyi U 1920 h rokah spivrobitnik VUAN Zaareshtovanij u Kiyevi grupoyu GPU SSSR na pochatku 1930 h Pro ce zalishiv spogad ukrayinskij himik takozh chlen UCR Kostyantin Turkalo Nezabarom nas vidvezli vantazhnim avtom do GPU na Katerininsku vulicyu v Lipkah Tam ya v velicheznij zali kolishnogo budinku velikogo knyazya Mihajla Oleksandrovicha zastav silu silennu narodu sho de dali vse pribuvav Tiyeyi nochi vidbuvavsya tak zvanij masovij aresht i do ciyeyi zali zvozili areshtovanih z usih kinciv i rajoniv mista Z vidatnih lyudej ya pobachiv tam takozh i Lyubinskogo Mikolu Mihajlovicha kolishnogo nashogo ministra chuzhozemnih sprav Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki za Centralnoyi Radi sho ukladav Berestejsku ugodu z nimcyami Pracivnikami GPU SSSR buv piddanij riznomanitnim fizichnim torturam Perebuvav u konctabori GULAGu SSSR Rozstrilyanij 8 sichnya 1938 roku v urochishi Sandarmoh Kareliya Reabilitovanij 15 veresnya 1989 roku Sim yaLyubinskij Mikola Mikolajovich z druzhinoyu Klavdiyeyu VolodimirivnoyuDruzhina Lyubinska Klavdiya Volodimirivna 1895 1942 chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Donka Lyubinska Ava Mikolayivna 1920 1996 kandidat filosofskih nauk docent Vikladala estetiku ta filosofiyu v institutah mista Moskvi Donka Lyubinska Lada Mikolayivna 1923 2009 kandidat filosofskih nauk docent kafedri filosofiyi Moskovskogo inzhenerno fizichnogo institutu Onuka Lyubinska Olga Mihajlivna 1951 1994 navchalasya v specshkoli z pogliblenim vivchennyam anglijskoyi movi 7 zakinchila mehaniko matematichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu im M V Lomonosova Navchalasya v aspiranturi gotuvala do zahistu kandidatsku disertaciyu z teoriyi grafiv PrimitkiVipuskniki Kam yanec Podilskoyi gimnaziyi 1883 1920 9 zhovtnya 2008 u Wayback Machine ros PDF Arhiv originalu PDF za 2 lyutogo 2014 Procitovano 1 lyutogo 2014 PDF Arhiv originalu PDF za 2 lyutogo 2014 Procitovano 1 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2018 Procitovano 17 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2018 Procitovano 17 zhovtnya 2018 Dzherela ta literaturaT S Ostashko S V Shevchenko Lyubinskij Mikola Mihajlovich 16 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 378 ISBN 978 966 00 1028 1 Literatura Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 4 S 1391 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 S 433 Verstyuk V Ostashko T Diyachi Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Biografichnij dovidnik K 1998 S 120 V M Matviyenko Lyubinskij Mikola Mihajlovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Prokopchuk V S Ministr UNR vihidec iz Strihivciv Naukovi praci Kam yanec Podilskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu Istorichni nauki T 6 8 Kam yanec Podilskij 2001 S 559 564 Shevchenko Sergij Mikola Lyubinskij i logika chervonogo teroru Nevidomi storinki ukrayinskogo Rozstrilyanogo vidrodzhennya Dzerkalo tizhnya 2008 15 14 zhovtnya 2018 u Wayback Machine PosilannyaLyubinskij Mikola 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 868 1000 ekz Sajt Sergiya Klimenka Mikola Lyubinskij 27 sichnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ