Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Правосу ддя самостійна галузь державної діяльності яку здійснює суд шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в о

Судочинство

Судочинство

Правосу́ддя — самостійна галузь державної діяльності, яку здійснює суд шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ.

image
‘’Justitia’’ (Maarten van Heemskerk, 1556)
image Правосуддя – це справедливість у дії image

— І. Самсін, Урядовий кур’єр. – 15.12.2011. – № 234

Стаття 124. Конституції України

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Законом може бути визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду.

Стаття 127. Правосуддя здійснюють судді. У визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.

Суддя не може належати до політичних партій, профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької чи творчої.

На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.

Для суддів спеціалізованих судів відповідно до закону можуть бути встановлені інші вимоги щодо освіти та стажу професійної діяльності.

«Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах…»

 — абз. 10 п. 9 Рішення Конституційного суду України від 30 січня 2003 року у справі № 1-12/2003.

Історія судочинства України

За княжої держави процес, цивільний і карний, вже дійшов форм прилюдного судочинства і відбувався в упорядкованій судовій системі. У судочинстві як цивільному, так і карному процес починався на домагання покривдженого, а в справах про важкі злочини  — після офіційного обвинувачення. Початок процесу базувався інколи на договорі зацікавлених сторін про віддачу справи до суду. У карних справах часом процесові передувало слідство. Суд був усний і прилюдний при участі громади. Після доказового справування суддя (кн. або його урядовець, «судні люди» в громадському суді і т. д.) ухвалював вирок. Карні вироки виконував звичайний кн. або його урядовці.

За литовсько-польської доби, як і за попередньої, діяло тільки матеріальне право, яке не розрізняло процесуального права. Процесом, як раніше, диспонували сторони, хоч роль у ньому суду посилилась. Процес звався «поступком правним»: йому звично, особливо у карних справах, передувало слідство, на підставі якого суд видавав позов. Розправа звалася «розсудком» і мала на меті «доводження справедливості». Процес був явний і усний, тільки вирок, званий «декретом», вирішував суд на закритому засіданні. Вирок можна було оскаржити або апелювати. Існувало особливе карне судочинство, зване «скрутинією», яке було подібне до західно-європейського інквізиційного процесу, хоч у лагіднішій формі. Скрутатори допитували свідків на місці злочину в неприсутності обвинуваченого, а запис такого слідства був підставою для вироку як єдиний доказ. У Галичині судочинство спершу зберігало традиційні форми, але згодом, зокрема по реформі 1434, було замінене.

За Гетьманщини процес став більше формальним під російським впливом і внаслідок реформ 18 ст. Поєднання судової і адміністративної влади в руках козацької старшини, як і велике число апеляційних інстанцій, мало неґативний вплив на судочинство. Процес починався скаргою позовника. Позваний вносив одвід (або отпор), «вибачення» і «збивання позову». Після доказової процедури перед явним судом, суд на закритому засіданні ухвалював вирок. Апеляційний суд розглядав справу на підставі актів. На Запоріжжі процесові форми були вільніші, але виразно панував принцип прилюдності. Інколи самі козаки брали участь у виконанні вироку.

Під Росією ще деякий час діяли процесові норми Литовського Статуту, але незабаром (Указ «О форме суда» — 1723) на українських землях уведено російський карний процес, типовий інквізиційний процес з функцією досліджування, обвинувачення і судження в одних руках. Закон 1832 не змінив цього процесу по суті, хоч вже 1801 скасовано формально (але не фактично) тортури як процесовий доказовий засіб. Щойно «Устав уголовного судопроизводства» (1864) скасував інквізиційну форму, увів гласність, усність і взагалі віддзеркалював частково ліберальні течії Західної Європи (наприклад, суди присяжних), як закон 1887 увів знову обмеження (скасував суди присяжних, гласність тощо). Також цивільний процес був змінений новим кодексом 1864, який ґрунтувався на зразках французького кодексу з засадами диспозиційності, усності, гласності і вільної оцінки доказового матеріалу; матеріальне право було вже цілком відокремлене від процесового (формального).

Під Австрією на українських землях процесуальне право розвивалося під західно-європейським впливом. Модерний кодекс цивільного права запроваджено 1895 р.; він базувався на засадах усності, гласності і права апеляції до двох інстанцій та ревізії Найвищого Суду у Відні. Кодекс карного процесу 1873 відокремлював функції обвинувачення і судження; суд був усний, безпосередній і гласний та спрямований до виявлення матеріальної правди.

Період української державності 1917 — 20рр. не приніс практично ніяких нововведень у ділянці судочинства; діяли далі закони Росії та Австрії з конечними змінами.

На українських землях під Польщею діяли спершу закони попередніх режимів. Тільки 1928 р. уніфіковано польський карний процес із збереженням засад гласності, усності і матеріальної правди як підстави вироку та суворого розрізнення між обвинуваченням, що було в руках прокурора, і судженням у руках суду як незалежного органу. Кодекс цивільного процесу видано 1930 р. на засадах, які не відрізнялися від попередніх законів, що діяли на території Польщі.

На українських землях у складі СРСР був схвалений 24 листопада 1917 р. Радою Народних Комісарів РРФСР декрет про суд ч. 1, що скасував судочинство царської Росії і почав творити нову, радянську систему. На декреті про суд майже повністю будувалася постанова Народного Секретаріату УРСР від 4 січня 1918 р. «Про запровадження народного суду» і Декрет Ради Народних Комісарів України від 14 лютого 1919 р. про «Тимчасове положення про народні суди та Рев. Трибунали». Ці декрети про суди обіймали також процедуральні постанови. (Про ранній розвиток див. Судоустрій). З деякою відмінністю будувалися на російських кодексах перші українські процесові кодекси: цивільні з чинністю з 31 жовтня 1924 р. і з 1 грудня 1929 р., та карні з чинністю з 13 вересня 1922 р. і з 15 вересня 1927 р. Конституція СРСР 1936 р. увела засаду, що карні й цивільні, матеріальні й формальні закони (а також закони про судоустрій) кожної республіки повинні базуватися на принципах, встановлених для усього Союзу. Вони є підставою для нині обов'язкових законів УРСР про карне й цивільне судочинство п. н. «Основи кримінального судочинства Союзу РСР і союзних республік» від 25 грудня 1958 р. та «Основи цивільного судочинства Союзу РСР і союзних республік» від 8 грудня 1961 р.. Відповідно до цих «Основ…» Верховна Рада УРСР затвердила 28 грудня 1960 р. «Кримінальпо-процесуальний Кодекс УРСР», a 18 липня 1963 р. і «Цивільний Процесуальний Кодекс УРСР».

Засади судочинства

Основними засадами судочинства є верховенство права та:

1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
2) забезпечення доведеності вини;
3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором;
5) забезпечення обвинуваченому права на захист;
6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
7) розумні строки розгляду справи судом;
8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
9) обов’язковість судового рішення.

Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства.

Форми судочинства

Судочинство здійснюється у наступних формах:

Судочинство в умовах карантину з протидії поширенню хвороби COVID-19

22 квітня 2021 року Вища рада правосуддя разом з Консультативною місією Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України презентували «Уніфіковані рекомендації для судів щодо безпечної роботи в умовах карантину».

Див. також

Джерела

  • Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року у справі N 1-12/2003

Література

  • Белаев П. Очерк права и процесса в єпоху Русской Правды. — М., 1895.
  • Галаган, Сусло Д. С. Кримінальний процес Укр. РСР. — К., 1978.
  • Демченко Г. Наказание по Литовському Статуту. К. 1894.
  • До сов. карно-процесової практики. Українські юристи під судом КҐБ. Сучасність. — Мюнхен, 1968.
  • Дювернуа Н. Источники права и суд в древней России. — М., 1866.
  • Михайленко П. Нариси з історії кримінального законодавства Укр. РСР. — К., 1959.
  • Мірза-Авак'янц Н. Нариси з історії суду на Лівобережжі до пол. XVII ст. Записки Харківської Дослідчої Катедри, П — III, VI. X. 1926.
  • Падох Я. Ґрунтовий процес Гетьманщини. — Л., 1938.
  • Розинъ Н. Уголовное судопроизводство. — 2-е изд. — П., 1916.
  • Слабченко М. Судівництво на Україні XVII—XVIII ст. X. — 1919.
  • Случевскій В. Учебникъ русскаго уголовнаго процесса — судоустройство-судопроизводство. — П., 1910.
  • Судова влада в Україні і світі: історія, сучасність, перспективи розвитку: матеріали XXV Міжнар. іст.-прав. конф., 16 — 18 верес. 2011 р., Саки. Ч. 1 / ред.: І. В. Усенко; Міжнар. асоц. істориків права, Крим. екон. ін-т, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана», НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, Харк. нац. ун-т внутр. справ. — К. ; Сімф., 2011. — 447 c. — укр. — рус.
  • Настільна книга професійного судді (кримінальне провадження) / Н. О. Марчук, В. В. Касько, Р. О. Куйбіда, М. І. Хавронюк та ін. / за ред. Н. О. Марчук. — К. : Арт-Дизайн", 2015. — 248 с. 
  • Тертишник В. М. Науково-практичний коментар Кримінального процесуального кодексу України / В. М. Тертишник. — Вид. 12-те доповн. і перероб. — К. : Алерта, 2016. — 810 с.
  • Чорновіл В. Лихо з розуму. — Париж, 1967.
  • Український Вісник. Вип. І — II. Париж — Балтімор, 1971.
  • Ясинок М. М. Судові дебати: право, психологія, риторика : наук.-практ. посібн. / М. М. Ясинок. — К. : Алерта, 2016. — 158 с.
  • Безперервність судового розгляду / А. Й. Міллер // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
  • Безпосередність судового розгляду / М. М. Михеєнко // Юридична енциклопедія
  • Правосуддя // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
  • Принципи судочинства // Юридична енциклопедія
  • Судовий процес // Юридична енциклопедія
  • Судочинство // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж ; Нью-Йорк, 1976. — Т. 8. — С. 3088—3100.
  • Судочинство // Юридична енциклопедія
  • Усність судочинства // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .

Примітки

  1. Суди мають стати прикладом дотримання карантинних вимог: ВРП та КМЄС презентували відповідні рекомендації : [ 15.06.2021] // Вища рада правосуддя : офіційний сайт. — 21.04.2021.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Правосуддя
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Справедливість
  • Уніфіковані рекомендації для судів щодо безпечної роботи в умовах карантину. — 08.04.2021. — Презентовано 21.04.2021 [1], [2].

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pravosu ddya samostijna galuz derzhavnoyi diyalnosti yaku zdijsnyuye sud shlyahom rozglyadu i virishennya u sudovih zasidannyah v osoblivij vstanovlenij zakonom procesualnij formi civilnih kriminalnih gospodarskih administrativnih sprav Justitia Maarten van Heemskerk 1556 Pravosuddya ce spravedlivist u diyi I Samsin Uryadovij kur yer 15 12 2011 234 Stattya 124 Konstituciyi Ukrayini Pravosuddya v Ukrayini zdijsnyuyut viklyuchno sudi Deleguvannya funkcij sudiv a takozh privlasnennya cih funkcij inshimi organami chi posadovimi osobami ne dopuskayutsya Yurisdikciya sudiv poshiryuyetsya na bud yakij yuridichnij spir ta bud yake kriminalne obvinuvachennya U peredbachenih zakonom vipadkah sudi rozglyadayut takozh inshi spravi Zakonom mozhe buti viznachenij obov yazkovij dosudovij poryadok uregulyuvannya sporu Narod bezposeredno bere uchast u zdijsnenni pravosuddya cherez prisyazhnih Ukrayina mozhe viznati yurisdikciyu Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu na umovah viznachenih Rimskim statutom Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu Stattya 127 Pravosuddya zdijsnyuyut suddi U viznachenih zakonom vipadkah pravosuddya zdijsnyuyetsya za uchastyu prisyazhnih Suddya ne mozhe nalezhati do politichnih partij profspilok brati uchast u bud yakij politichnij diyalnosti mati predstavnickij mandat obijmati bud yaki inshi oplachuvani posadi vikonuvati inshu oplachuvanu robotu krim naukovoyi vikladackoyi chi tvorchoyi Na posadu suddi mozhe buti priznachenij gromadyanin Ukrayini ne molodshij tridcyati ta ne starshij shistdesyati p yati rokiv yakij maye vishu yuridichnu osvitu i stazh profesijnoyi diyalnosti u sferi prava shonajmenshe p yat rokiv ye kompetentnim dobrochesnim ta volodiye derzhavnoyu movoyu Zakonom mozhut buti peredbacheni dodatkovi vimogi dlya priznachennya na posadu suddi Dlya suddiv specializovanih sudiv vidpovidno do zakonu mozhut buti vstanovleni inshi vimogi shodo osviti ta stazhu profesijnoyi diyalnosti Pravosuddya za svoyeyu suttyu viznayetsya takim lishe za umovi sho vono vidpovidaye vimogam spravedlivosti i zabezpechuye efektivne ponovlennya v pravah abz 10 p 9 Rishennya Konstitucijnogo sudu Ukrayini vid 30 sichnya 2003 roku u spravi 1 12 2003 Istoriya sudochinstva UkrayiniZa knyazhoyi derzhavi proces civilnij i karnij vzhe dijshov form prilyudnogo sudochinstva i vidbuvavsya v uporyadkovanij sudovij sistemi U sudochinstvi yak civilnomu tak i karnomu proces pochinavsya na domagannya pokrivdzhenogo a v spravah pro vazhki zlochini pislya oficijnogo obvinuvachennya Pochatok procesu bazuvavsya inkoli na dogovori zacikavlenih storin pro viddachu spravi do sudu U karnih spravah chasom procesovi pereduvalo slidstvo Sud buv usnij i prilyudnij pri uchasti gromadi Pislya dokazovogo spravuvannya suddya kn abo jogo uryadovec sudni lyudi v gromadskomu sudi i t d uhvalyuvav virok Karni viroki vikonuvav zvichajnij kn abo jogo uryadovci Za litovsko polskoyi dobi yak i za poperednoyi diyalo tilki materialne pravo yake ne rozriznyalo procesualnogo prava Procesom yak ranishe disponuvali storoni hoch rol u nomu sudu posililas Proces zvavsya postupkom pravnim jomu zvichno osoblivo u karnih spravah pereduvalo slidstvo na pidstavi yakogo sud vidavav pozov Rozprava zvalasya rozsudkom i mala na meti dovodzhennya spravedlivosti Proces buv yavnij i usnij tilki virok zvanij dekretom virishuvav sud na zakritomu zasidanni Virok mozhna bulo oskarzhiti abo apelyuvati Isnuvalo osoblive karne sudochinstvo zvane skrutiniyeyu yake bulo podibne do zahidno yevropejskogo inkvizicijnogo procesu hoch u lagidnishij formi Skrutatori dopituvali svidkiv na misci zlochinu v neprisutnosti obvinuvachenogo a zapis takogo slidstva buv pidstavoyu dlya viroku yak yedinij dokaz U Galichini sudochinstvo spershu zberigalo tradicijni formi ale zgodom zokrema po reformi 1434 bulo zaminene Za Getmanshini proces stav bilshe formalnim pid rosijskim vplivom i vnaslidok reform 18 st Poyednannya sudovoyi i administrativnoyi vladi v rukah kozackoyi starshini yak i velike chislo apelyacijnih instancij malo negativnij vpliv na sudochinstvo Proces pochinavsya skargoyu pozovnika Pozvanij vnosiv odvid abo otpor vibachennya i zbivannya pozovu Pislya dokazovoyi proceduri pered yavnim sudom sud na zakritomu zasidanni uhvalyuvav virok Apelyacijnij sud rozglyadav spravu na pidstavi aktiv Na Zaporizhzhi procesovi formi buli vilnishi ale virazno panuvav princip prilyudnosti Inkoli sami kozaki brali uchast u vikonanni viroku Pid Rosiyeyu she deyakij chas diyali procesovi normi Litovskogo Statutu ale nezabarom Ukaz O forme suda 1723 na ukrayinskih zemlyah uvedeno rosijskij karnij proces tipovij inkvizicijnij proces z funkciyeyu doslidzhuvannya obvinuvachennya i sudzhennya v odnih rukah Zakon 1832 ne zminiv cogo procesu po suti hoch vzhe 1801 skasovano formalno ale ne faktichno torturi yak procesovij dokazovij zasib Shojno Ustav ugolovnogo sudoproizvodstva 1864 skasuvav inkvizicijnu formu uviv glasnist usnist i vzagali viddzerkalyuvav chastkovo liberalni techiyi Zahidnoyi Yevropi napriklad sudi prisyazhnih yak zakon 1887 uviv znovu obmezhennya skasuvav sudi prisyazhnih glasnist tosho Takozh civilnij proces buv zminenij novim kodeksom 1864 yakij gruntuvavsya na zrazkah francuzkogo kodeksu z zasadami dispozicijnosti usnosti glasnosti i vilnoyi ocinki dokazovogo materialu materialne pravo bulo vzhe cilkom vidokremlene vid procesovogo formalnogo Pid Avstriyeyu na ukrayinskih zemlyah procesualne pravo rozvivalosya pid zahidno yevropejskim vplivom Modernij kodeks civilnogo prava zaprovadzheno 1895 r vin bazuvavsya na zasadah usnosti glasnosti i prava apelyaciyi do dvoh instancij ta reviziyi Najvishogo Sudu u Vidni Kodeks karnogo procesu 1873 vidokremlyuvav funkciyi obvinuvachennya i sudzhennya sud buv usnij bezposerednij i glasnij ta spryamovanij do viyavlennya materialnoyi pravdi Period ukrayinskoyi derzhavnosti 1917 20rr ne prinis praktichno niyakih novovveden u dilyanci sudochinstva diyali dali zakoni Rosiyi ta Avstriyi z konechnimi zminami Na ukrayinskih zemlyah pid Polsheyu diyali spershu zakoni poperednih rezhimiv Tilki 1928 r unifikovano polskij karnij proces iz zberezhennyam zasad glasnosti usnosti i materialnoyi pravdi yak pidstavi viroku ta suvorogo rozriznennya mizh obvinuvachennyam sho bulo v rukah prokurora i sudzhennyam u rukah sudu yak nezalezhnogo organu Kodeks civilnogo procesu vidano 1930 r na zasadah yaki ne vidriznyalisya vid poperednih zakoniv sho diyali na teritoriyi Polshi Na ukrayinskih zemlyah u skladi SRSR buv shvalenij 24 listopada 1917 r Radoyu Narodnih Komisariv RRFSR dekret pro sud ch 1 sho skasuvav sudochinstvo carskoyi Rosiyi i pochav tvoriti novu radyansku sistemu Na dekreti pro sud majzhe povnistyu buduvalasya postanova Narodnogo Sekretariatu URSR vid 4 sichnya 1918 r Pro zaprovadzhennya narodnogo sudu i Dekret Radi Narodnih Komisariv Ukrayini vid 14 lyutogo 1919 r pro Timchasove polozhennya pro narodni sudi ta Rev Tribunali Ci dekreti pro sudi obijmali takozh proceduralni postanovi Pro rannij rozvitok div Sudoustrij Z deyakoyu vidminnistyu buduvalisya na rosijskih kodeksah pershi ukrayinski procesovi kodeksi civilni z chinnistyu z 31 zhovtnya 1924 r i z 1 grudnya 1929 r ta karni z chinnistyu z 13 veresnya 1922 r i z 15 veresnya 1927 r Konstituciya SRSR 1936 r uvela zasadu sho karni j civilni materialni j formalni zakoni a takozh zakoni pro sudoustrij kozhnoyi respubliki povinni bazuvatisya na principah vstanovlenih dlya usogo Soyuzu Voni ye pidstavoyu dlya nini obov yazkovih zakoniv URSR pro karne j civilne sudochinstvo p n Osnovi kriminalnogo sudochinstva Soyuzu RSR i soyuznih respublik vid 25 grudnya 1958 r ta Osnovi civilnogo sudochinstva Soyuzu RSR i soyuznih respublik vid 8 grudnya 1961 r Vidpovidno do cih Osnov Verhovna Rada URSR zatverdila 28 grudnya 1960 r Kriminalpo procesualnij Kodeks URSR a 18 lipnya 1963 r i Civilnij Procesualnij Kodeks URSR Zasadi sudochinstvaOsnovnimi zasadami sudochinstva ye verhovenstvo prava ta 1 rivnist usih uchasnikiv sudovogo procesu pered zakonom i sudom 2 zabezpechennya dovedenosti vini 3 zmagalnist storin ta svoboda v nadanni nimi sudu svoyih dokaziv i u dovedenni pered sudom yih perekonlivosti 4 pidtrimannya publichnogo obvinuvachennya v sudi prokurorom 5 zabezpechennya obvinuvachenomu prava na zahist 6 glasnist sudovogo procesu ta jogo povne fiksuvannya tehnichnimi zasobami 7 rozumni stroki rozglyadu spravi sudom 8 zabezpechennya prava na apelyacijnij pereglyad spravi ta u viznachenih zakonom vipadkah na kasacijne oskarzhennya sudovogo rishennya 9 obov yazkovist sudovogo rishennya Zakonom mozhut buti viznacheni takozh inshi zasadi sudochinstva Formi sudochinstvaSudochinstvo zdijsnyuyetsya u nastupnih formah konstitucijne sudochinstvo kriminalne sudochinstvo civilne sudochinstvo gospodarske sudochinstvo administrativne sudochinstvo Sudochinstvo v umovah karantinu z protidiyi poshirennyu hvorobi COVID 1922 kvitnya 2021 roku Visha rada pravosuddya razom z Konsultativnoyu misiyeyu Yevropejskogo Soyuzu z reformuvannya sektoru civilnoyi bezpeki Ukrayini prezentuvali Unifikovani rekomendaciyi dlya sudiv shodo bezpechnoyi roboti v umovah karantinu Div takozhSud SpravedlivistDzherelaRishennya Konstitucijnogo Sudu Ukrayini vid 30 sichnya 2003 roku u spravi N 1 12 2003LiteraturaBelaev P Ocherk prava i processa v yepohu Russkoj Pravdy M 1895 Galagan Suslo D S Kriminalnij proces Ukr RSR K 1978 Demchenko G Nakazanie po Litovskomu Statutu K 1894 Do sov karno procesovoyi praktiki Ukrayinski yuristi pid sudom KGB Suchasnist Myunhen 1968 Dyuvernua N Istochniki prava i sud v drevnej Rossii M 1866 Mihajlenko P Narisi z istoriyi kriminalnogo zakonodavstva Ukr RSR K 1959 Mirza Avak yanc N Narisi z istoriyi sudu na Livoberezhzhi do pol XVII st Zapiski Harkivskoyi Doslidchoyi Katedri P III VI X 1926 Padoh Ya Gruntovij proces Getmanshini L 1938 Rozin N Ugolovnoe sudoproizvodstvo 2 e izd P 1916 Slabchenko M Sudivnictvo na Ukrayini XVII XVIII st X 1919 Sluchevskij V Uchebnik russkago ugolovnago processa sudoustrojstvo sudoproizvodstvo P 1910 Sudova vlada v Ukrayini i sviti istoriya suchasnist perspektivi rozvitku materiali XXV Mizhnar ist prav konf 16 18 veres 2011 r Saki Ch 1 red I V Usenko Mizhnar asoc istorikiv prava Krim ekon in t DVNZ Kiyiv nac ekon un t im V Getmana NAN Ukrayini In t derzhavi i prava im V M Koreckogo Hark nac un t vnutr sprav K Simf 2011 447 c ukr rus Nastilna kniga profesijnogo suddi kriminalne provadzhennya N O Marchuk V V Kasko R O Kujbida M I Havronyuk ta in za red N O Marchuk K Art Dizajn 2015 248 s Tertishnik V M Naukovo praktichnij komentar Kriminalnogo procesualnogo kodeksu Ukrayini V M Tertishnik Vid 12 te dopovn i pererob K Alerta 2016 810 s Chornovil V Liho z rozumu Parizh 1967 Ukrayinskij Visnik Vip I II Parizh Baltimor 1971 Yasinok M M Sudovi debati pravo psihologiya ritorika nauk prakt posibn M M Yasinok K Alerta 2016 158 s Bezperervnist sudovogo rozglyadu A J Miller Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Bezposerednist sudovogo rozglyadu M M Miheyenko Yuridichna enciklopediya Pravosuddya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Principi sudochinstva Yuridichna enciklopediya Sudovij proces Yuridichna enciklopediya Sudochinstvo Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina EU II Parizh Nyu Jork 1976 T 8 S 3088 3100 Sudochinstvo Yuridichna enciklopediya Usnist sudochinstva Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 PrimitkiSudi mayut stati prikladom dotrimannya karantinnih vimog VRP ta KMYeS prezentuvali vidpovidni rekomendaciyi 15 06 2021 Visha rada pravosuddya oficijnij sajt 21 04 2021 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu PravosuddyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu SpravedlivistUnifikovani rekomendaciyi dlya sudiv shodo bezpechnoyi roboti v umovah karantinu 08 04 2021 Prezentovano 21 04 2021 1 2

Дата публікації:
Топ