Кухо́нна сіль, або харчовá сіль — це назва категорії хімічної солі із формулою NaCl (хімічна сполука, що належить до більшого класу солей) за полем застосування в галузі діяльності людини, яка пов'язана з готуванням їжі. Кухонна сіль використовується в кулінарії і переважно складається з хлориду натрію та являє собою речовину у вигляді світлих кристаликів, яка містить 93—99 % хлористого натрію і домішки солей кальцію, магнію, калію, які надають їй гігроскопічності, жорсткості і гіркуватого присмаку. Що менше в солі цих домішок, то вища її якість.
Сіль кухонна кам'яна. Помол № 1 | |
Тип | Приправа, консервант і підсилювач смаку |
---|---|
Глікемічний індекс | 0 (низький) |
|
Чиста харчова сіль є кристалічним сипким продуктом без запаху (окрім випадку йодованої солі) з солоним смаком без присмаку. Не допускається присутність у ній таких сторонніх домішок, що не пов'язані зі способом добуванні солі. Колір екстра та вищого ґатунків — білий, однак для першого та другого допускаються сірий, жовтуватий, рожевий та голубуватий відтінки залежно від походження солі. звичайної кухонної солі становить близько 1300 кг/м³, тобто приблизно 1,3 г/см³ (г/мл). Щільність у цупкому вигляді (тобто без урахування об'єму повітря між зернами в загальному об'ємі) становить 2,165 г/см³.
Види кухонної солі
Багаторівнева класифікація хімічної солі із формулою NaCl з метою систематизації можлива на основі різних підстав. Це може бути категоризація за способом видобутку, за розміром фракції зерна, за якістю, за видом обробки тощо. Наприклад, груба харчова сіль, котра має більший розмір зерна і застосовується переважно в єврейській релігійній практиці — так звана «кошерна сіль». В інших галузях діяльності людини хімічна сіль із формулою NaCl може мати назву «технічна сіль», «кормова сіль», «дорожня сіль».
У природі кухонна сіль існує у вигляді кам'яної солі (або, як її ще називають, галіт; видобувають у соляних шахтах і 67,9 % використовують у якості кухонної солі), озерна осадова сіль (31,8 % застосовується як кухонна сіль) і в невеликих об'ємах натуральні розсоли.
Для попередження захворювань щитоподібної залози сіль випускають з додаванням йодату калію або йодиду калію (йодована сіль).
Сіль може бути піддана рафінуванню — це процес, який відбілює її, робить її придатнішою для посипання та покращенню її збереження, і тоді чистота в NaCl перевищує 99,9%. Така сіль як харчова добавка, становить лише 7% від загального використання, і має більше застосування в промисловості: для виготовлення паперу, регулювання відтінку текстилю та тканин, виробництва мила та мийних засобів, пом'якшувачів води. Саме цей тип солі використовується, серед іншого, у фізіологічному розчині в охороні здоров'я.
За способом видобутку
За місцем розташування покладів і способом видобутку розрізняють сіль самосадну (озерну), садну (з морської води), кам'яну (з надр землі) і виварну (з підземних розчинів). Харчову кухонну сіль кам'яну, самосадну і садну випускають меленою і сіяною. З кам'яної солі значно важче отримати кухонну сіль повністю чистою. З цієї причини кам'яна сіль часто використовується як дорожня сіль для розтоплення снігу та льоду на дорогах.
Сіль також отримують випаровуванням морської води. Це так звана «морська сіль». Добувають її зазвичай у неглибоких басейнах, що нагріваються сонячним світлом; отриману в такий спосіб сіль, раніше називали лавровою сіллю, а тепер часто називають морською. Часто вона видобувається шляхом випаровування води з солоних морів, а сіль, що залишилася, збирається. Морська сіль здебільшого, використовується для приготування їжі там, де це стало модним, оскільки вона надає повніший смак. Про те, чи це правда, сперечаються («На колір і смак, товариш не всяк»). Морська сіль містить різну кількість хлориду натрію (NaCl) та інших мінеральних солей залежно від ступеня очищення. FDA рекомендує 97,5% хлориду натрію.
За якістю
За якістю сіль поділяють на ґатунки: екстра, вищий, І і II. Масова частка хлористого натрію у ґатунках, %: екстра — не менш ніж 99,7; вищий — 98,4; І — 97,7; II — 97,0. Масова частка вологи у виварній солі сорту екстра — 0,1 %, у вищому сорті — 0,7 %. Допускаються добавки йодиду калію (йодистого калію), йодату калію (йоднуватокислого калію), флуориду калію та флуориду натрію (фторидів калію та натрію). Водночас, масова частка йоду має становити (40,0 ± 15,0)·10−4 %, флуору (25,0 ± 5,0)·10−3 %.
Харчову кухонну сіль кам'яну, самосадну і садну випускають меленою і сіяною.
За розміром зерен мелену сіль поділяють на номери: 0, 1, 2, 3. Чим більший номер, тим більші зерна солі.
Значення в харчуванні
Докладніше: Натрій у біології
Люди
Кухонна сіль історично використовувалася як спосіб зберігання продуктів, коли ще не існувало холодильників і морозильних камер. Завдяки осмосу вода витягується з клітин і висушує їх, що ускладнює шкідливий вплив бактерій, яким потрібна вода для життєдіяльності. Тож сіль дозволяє зберігати їжу завдяки зниженню активності води. У середні віки це був основний спосіб збереження м'яса та риби. Отже, сіль використовують як речовину для консервування харчових продуктів. Але надмірне вживання солі сприяє підвищенню кров'яного тиску, хворобам нирок та серця. Добова фізіологічно обґрунтована норма споживання солі для людини 4-6 грамів, однак зазвичай, в багатьох країнах вона значно вища — близько 10-20 грамів. Оскільки в Україні солиться більшість таких продуктів, як ковбаса, сир, хліб тощо, насправді для того, щоб залишитися в межах норми споживання, взагалі можна не солити їжу.
Продуктами, що містять найбільшу кількість солі, є холодне м'ясо та сири, а також готові напівфабрикати (варильні страви, супи) промислового виробництва.
Сіль також виконує кілька завдань у випічці хліба, що стосуються зброджування, органолептичних властивостей, консервації. Тому хліб також містить багато солі, а велика кількість рецептів випічки також містять сіль у тісті.
Кухонну сіль можна «йодувати», додавши йодну сіль. Цей елемент необхідний щитоподібній залозі для секреції , а також для розумового розвитку. Продаж йодованої солі вимагається законодавством кількох країн. Іони хлориду та натрію, що містяться в солі, також дуже важливі для діяльності організму, оскільки ці іони відіграють важливу роль у проведенні нервових імпульсів, у скороченні м'язів і в утриманні води в організмі.
Надмірне споживання їжі, також через сіль, призводить до серйозних проблем зі здоров'ям, як-от гіпертонія або ожиріння, які є причиною десятків тисяч передчасних смертей щороку. Інші типи солі, такі як хлорид калію (KCl), який присутній у нерафінованій кухонній солі, є більш токсичний для людей із захворюваннями серця, нирок або порушеннями артеріального тиску.
Сіль містить приблизно 40% натрію за вагою, що пояснюється більшістю корисних чи поганих наслідків від вживання солі.
Тварини
У багатьох тварин, чи то хордові (чотириногі, риби); або комахи та молюски, наприклад, сіль виконує ті ж органічні функції (підтримує осмотичний баланс, транспорт іонів, див. їх мембранну дифузію на міжклітинному рівні), як і в людини. Часто дикі ссавці, особливо травоїдні, лижуть солоні камені або природні соляні джерела. У сільському господарстві потреба травоїдних тварин до солі зумовлена високим споживанням кальцію через їх травоїдний раціон. Крім того, вони втрачають ще більше солі під час доїння. Ось чому їм дають сіль для покриття їхніх потреб.
Історія. Первинні технології виробництва солі
Найімовірніше, що перше знайомство людини з сіллю відбулося на узбережжі теплих морів, де на мілководді морська вода інтенсивно випарювалась під дією високих температур і вітру, а в осаді накопичувалась сіль. За образним виразом Піфагора, «сіль була народжена найшляхетнішими батьками — сонцем і морем».
Сіль була з найдавніших часів великою цінністю, і римляни платили своїм військам частинно сіллю, — і з того залишилася в латинських та англомовних народів назва взагалі всякої платні, що в'яжеться коренем «саль» (Sall) тобто сіль. В княжій Україні добували сіль із кримських озер та лиманів і з галицького підгір'я. Довіз солі провадили соляники та прасоли, а від XV століття до середини XIX століття — чумаки, що розвозили возами сіль по всій Україні. З огляду на орди кочівників, котрі пересувалися півднем і зрештою, створювали перешкоди між Україною та Кримом, особливого значення набрали копальні солі в Галичині. Найбагатшою копальнею солі тоді була й залишається копальня в Західній Галичині біля Велички, де ця копальня розрослася в підземне містечко з повирізуваними в солі залізничними станціями, залами для розваг, каплицями тощо. Там сіль добувається вже від тисячі років. Крім того, у XVI-XVII столітті найбагатші джерела солі були біля Дрогобича, біля Старої Солі та в околиці Долини. Менше значення мали «соляні вікна» в Кутах, в Косові, в околицях Коломиї, в Сяніччині і тд. Соляну "суровицю" чи ропу витягали відрами за допомогою "керату", який тягли коні. Вона йшла до дерев'яних веж, де були виставлені великі залізні казани (так звані "панви" (більші) і "черини" (менші)). При кожному казані працювали один "зварич", один "лопатник" і один "рубач". У вежах розпалювали вогонь і варили суровицю до повного випаровування води, допоки в казанах не залишиться сама сіль. Добуту сіль засипали в бочки, або утворювали грудки, так звані "товпи", які згодом (через певний історичний проміжок часу) називались топки.
Спосіб виробництва солі полягав у тому, що соляну ропу витягали кінським приводом із шахт, які звалися «криниці» або «вікна» і були досить глибокими — 60—90 м. Витягнуту суровицю виливали в особливу ємність — творило, звідки вона крізь отвори стікала в нижнє вмістище — кадіб, а з останнього системою ринв подавалася у дерев'яні вежі. Тут її розливали по великих нанвах і черінях — сковородах з площею від 5 до 30—40 м, на яких вона виварювалася.
На теренах України, ще в XVII ст. більшість прянощів, як-от оцет і сіль, в народі почали застосовувати не під час приготування їжі, а ставили на стіл і використовували вже під час вживання їжі через їхню дорожнечу.
Найбільші виробники кухонної солі 2019 | |
---|---|
Країна | Виробництво (млн. тонн) |
КНР | 59,0 |
США | 42,0 |
Індія | 29,0 |
Німеччина | 14,3 |
Австралія | 13,0 |
Канада | 11,0 |
Чилі | 10,0 |
Мексика | 9,0 |
Бразилія | 7,4 |
Росія | 6,7 |
Соляна монополія і соляні податки
Перша в історії державна соляна монополія була запроваджена в Стародавньому Єгипті. Уся сіль, що видобувалася в країні, вважалася власністю володаря. Її збирали та зберігали у державних сховищах, і саме з них отримували сіль для своїх потреб храми і окремі міста. Сіль «від дому володаря» була частиною утримання жерців, сановників і загалом державних службовців, нею платили також робітникам і селянам, які виконували повинності на користь держави. Приватна торгівля сіллю в роздріб в Єгипті заборонена не була. Проте йшлося саме про невеликі обсяги, які не могли зашкодити державній монополії. Піддані фараона насправді, не могли обійтися без «солі володаря» і вже тому перебували під його цілковитою владою.
Соляна монополія існувала й у більшості держав Стародавнього Китаю, її винахід приписували уславленому імператору Юю з династії Ся. Філософ Гуань Чжун, який керував урядом в царстві Ці на межі VII і VI сторіч до нашої ери, запровадив перший в історії податок на сіль. Підданим її продавали за твердою ціною, але ціна ця була навмисно завищена і різниця йшла у доходи держави. За тією ж ціною продавали й сіль, яку Ці купувало в сусідніх держав.
Перший китайський імператор Цінь Шіхуанді, який наприкінці III сторіччя до нашої ери об'єднав під своєю владою усю країну, поширив звичай збору соляних податків на весь Китай. Лю Бан, засновник династії Хань, нагляд за цінами на сіль скасував, але менше ніж за століття держава знову відчула гостру потребу в грошах і соляну монополію відновили, хоча податки вже не збирали з такою жорстокістю, як раніше.
Податок на сіль існував і в імперії Ахменідів, і в елліністичних державах, принаймні в птолемеївському Єгипті та державі Селевкідів (так званий ).
Соляна монополія існувала і в стародавньому Римі. Сказання приписувало її створення, царю Анку Марцію, який здобув землі біля гирла річки Тибр і влаштував на них славнозвісні солеварні Остії. Після того, як царську владу у Римі скинули, скасували й монополію. 204 року до нашої ери Марк Лівій встановив на сіль завищені державні ціни, щоб зібрати кошти для ведення війни проти Карфагена. За що отримав від громадян насмішкувате прізвисько Салінатор — тобто «солільник». Надзвичайний захід, однак, не стали скасовувати і після завершення війни. Створення великої бюрократії водночас, вдавалося уникати завдяки тому, що збирання податків здійснювали не чиновники, а самі ж громадяни, що «відкупали» це право в держави.
З перетворенням Римської республіки на імперію, збір податків взяла в свої руки держава. «Збір за сіль» значився серед списків податків вже за правління імператора Августа. Зберігся також едикт про покарання контрабандистів, які продавали сіль за ціною нижчою від державної, виданий імператорами Гонорієм і Аркадієм вже після поділу єдиної римської держави на західну та східну. Цей едикт без змін увійшов до кодексу Юстиніана, що став основою законодавства середньовічної Візантії.
Арабські завойовники скасували більшість візантійських податків. Але радник халіфа Гаруна ар-Рашида, Абу Юсуф у трактаті «Кітаб аль-харадж» («Книжка про податки») рекомендував поруч із твердими податками з особи, збирати й непрямі — зокрема й «збір за сіль». Щоправда, в підданих нововведення викликали невдоволення. Духовенство не раз оголошувало, що непрямі стягнення «суперечать настановам ісламу». Тож податок на сіль не раз скасовували, а потім запроваджували знову, коли мусульманським володарям терміново були потрібні гроші.
У Китаї за правління династії Тан доходи від соляного податку складали половину надходжень до державної скарбниці. Однак зловживання, зрештою привели до загального повстання, на чолі якого став торговець сіллю Хуан Чао. Повстання придушили, але й династія Тан проіснувала після цього недовго. Їй на зміну прийшла династія Сун, яка так само поповнювала скарбницю за допомогою соляної монополії.
1113 року, по смерті великого князя київського Святополка Ізяславича, сумновідомого в народі (опікувався лихварями, сам спекулював сіллю), у місті спалахнуло повстання. Були розграбовані двори тисяцького Путяти, соцьких і лихварів.
У Західній Європі, втім, загальної монополії на сіль за доби раннього середньовіччя не існувало. Окремі соляні промисли тримали володарі відповідних земель. А на доходи від торгівлі сіллю, що раніше належали римському імператору, зазіхали єпископи місцевих громад (зокрема й Папа римський, але не як очільник церкви, а як єпископ міста Рима). З часом в єпископів це право відібрали міські громади — «соляний збір» згадується в хартіях міст, що здобували права «вільних комун». Жадібність міської влади, однак, була не меншою за користолюбство монархів. В італійських містах, наприклад у Флоренції, ціни на сіль зросли настільки, що місцеві мешканці навіть хліб навчилися пекти без солі.
Першим західноєвропейським монархом, який наважився запровадити податок на сіль в межах своїх володінь був Карл Анжуйський. Показово однак, що навіть для назви нового податку його винахідник обрав іноземне за походженням слово (від арабського «кабала» — «стягнення, податкове зобов'язання»). В Сицилії проти Карла спалахнуло повстання («сицилійська вечірня») і про габеллу забули. Натомість податок на сіль («габель») запровадив в свої володіннях французький король Філіпп IV, — як тимчасовий, надзвичайний збір, який, однак, з того часу стягували з французів століттями. Щоб королівські піддані не уникали його сплати, їх зобов'язували купувати певну кількість солі на рік.
Спроба бургундського герцога Філіппа III Доброго запровадити габель і у своїх володіннях, завершився в 1449 році великим повстанням у Генті, найбільшому місті тогочасних Нідерландів. Бунт придушили, але податок на сіль вирішили не запроваджувати.
Спроби запровадити податок на сіль за французьким зразком відновилися в XVI сторіччі, яке започаткувало добу абсолютних монархій. Папі римському Павлу III в 1540 році у «соляній війні» з підвладним йому італійським містом Перуджа вдалося перемогти. Натомість після запровадження нових податків в Нідерландах іспанським королем Філіппом II там спалахнула революція, що перетворилася на війну за незалежність.
В новоутвореній республіці Сполучених провінцій, щоправда, податок на сіль запровадили одним з перших. Голландці вважали, що непрямі податки (акцизи) заохочують торгівлю і підприємництво, хоча й вели до загального підвищення цін і лягали важким тягарем на бідніші верстви — податок на сіль, скажімо, був іноді вдвічі більшим за її початкову ціну.
Слідом за голландцями акцизи запровадив під час революції XVII сторіччя і англійський парламент. Податок на сіль припинили стягувати із реставрацією династії Стюартів. І знову почав збирати після Славної революції король Вільгельм III. Англійські промисловці домоглися його скасування вже на початку XVIII сторіччя. Але прем'єр Роберт Волпол його за кілька років відновив.
У Московському царстві, спроба запровадити податок на сіль за голландським зразком, призвела 1648 року до Соляного бунту, під час якого невдоволені розправилися з призвідниками податкових новацій на чолі з дяком Назарієм Чистим. Царю Олексію, щоб заспокоїти підданих, довелося скликати Земський собор. Проте син Олексія, Петро I 1701 року, акциз на сіль таки запровадив.
Видобуток кам'яної та кухонної солі в Галичині у 1900 p. становив 145 тис.тон, 1908 pоку — понад 1800 тис. тон. Західна Україна давала 64% видобутку солі в Австро-Угорщині. Видобування солі було державною монополією. Уряд встановлював на неї високі ціни і більшість селян страждало від «соляного голоду».
У XVIII сторіччі податок на сіль стягували й у більшості європейських монархій. Вимога відмовитися від нього була гаслом найбільших революцій кінця цього сторіччя — Американської і Французької. Втім, після скасування габелі 1790 року, акциз на сіль через п'ятнадцять років відновив Наполеон.
Соляні податки скасували згодом під тиском промисловців, яким сіль була потрібна для виробництва, та профспілок, що вимагали відмови від «податків на бідних», якими насправді були акцизи.
Більшовики, одразу після свого приходу до влади монополізували видобуток солі, і навіть після відмови від політики «воєнного комунізму», Ленін (Ульянов) вимагав відпускати її селянам, зокрема й українським, лише після того, як вони віддадуть свій хліб.
В Британській Індії податок на сіль у 40 разів перевищував початкову її вартість — свого часу його запровадили для захисту від конкуренції солі, яку везли з метрополії, проте врешті він перетворився на символ приниження індійців та сваволі колонізаторів. І саме з боротьби проти цього податку Махатма Ганді 1930 року розпочав кампанію непокори. «Соляний похід» прихильників незалежності тривав майже місяць і зрештою вони досягли Індійського океану біля гуджаратського містечка Данді. Ганді показово підняв з прибережного піску кристали солі — й тим самим виклично порушив закон. Вже за кілька днів розпочалися арешти. Але самостійницький рух, британцям зупинити вже не вдалося. 1949 року, Індія здобула незалежність.
Запаси, видобування і виробництво солі в Україні
Україна має великі та особливі за якістю поклади сировини для кухонної солі. За хімічною чистотою їх можна вважати найкращими у світі. Основні запаси розташовані на теренах Донбасу, Придніпровської низовини, Прикарпаття та Закарпаття, а також у Криму.
Крім кам'яної солі є родовища, представлені ропою озер, а також пов'язані із зосередженням підземних розсолів. Запаси кам'яної солі та природних розсолів в Україні досить значні і за сучасного рівня видобутку, майже невичерпні (їх запаси становлять понад 9 млрд т по категорії А + В + С). Найбільші запаси кам'яної солі зосереджені на Донбасі, де у потужних пластах на незначних глибинах (Слов'янськ, Соледар, Бахмут) залягають поклади дуже високої якості.
Загальна потужність шару солі в Донбасі коливається від 100 до 200 м. Тут видобувається найбільша кількість кам'яної солі в Європі. В обмежених обсягах виварну сіль видобувають у Дрогобичі, Калуші, Долині (Прикарпаття).
Родовища кам'яної солі виявлено також на Лівобережжі — в межах Дніпровсько-Донецької западини (біля Лубнів, на горі Золотусі біля Ромен).
Цінні продукти одержують із вод Сакського озера та Перекопської групи соляних озер. Значні запаси солі мають інші розташовані на півдні України озера і лимани.
Високоякісні кам'яні солі, є важливою статтею експорту України.
Найбільшими в СРСР соляними озерами, на дні яких лежать величезні запаси солі і на яких проводився видобуток солі, були Ельтон і Баскунчак, які розташовані на північ від Каспійського моря.
Цікаві відомості
- Існує відома крилата фраза «Пуд солі з'їсти» (спілкуватися, прожити з людиною пліч-о-пліч тривалий час). За оцінками фізіологів, сучасна людина споживає в рік близько п'яти кілограмів солі, отже пуд солі удвох можна з'їсти за півтора-два роки. Раніше цей час через дорожнечу продукту був значно більший.
- Звичайна харчова сіль в великих кількостях є отрутою — летальна доза в 100 разів перевищує добову норму споживання і становить 3 грами на 1 кілограм маси тіла, тобто для людини вагою 80 кг смертельною є доза в 240 грамів солі.
- Навесні 1648 року в Москві стався Соляний бунт, викликаний, серед іншого, непомірно високим податком на сіль. Тисячоліття тому сіль була настільки дорогою, що через неї влаштовували війни. Зараз сіль є найдешевшою з усіх відомих харчових добавок, якщо не брати до уваги воду.
- Продавана в магазинах сіль складається з NaCl приблизно на 97 %, інша частка припадає на різні добавки. Найчастіше додають йодиди і карбонати, в останні роки все частіше додають фториди. Додавання фторидів здійснюють для попередження зубних захворювань. З 1950-х років додавати фторид до солі стали у Швейцарії, і завдяки гарним результатам в боротьбі з карієсом в 1980-х роках фторид почали додавати в сіль у Франції і в Німеччині. До 60 % продаваної солі в Німеччині і до 80 % у Швейцарії містять фториди.
- Іноді в кухонну сіль додають інші допоміжні речовини, наприклад (E536 в європейській системі кодування харчових добавок; неотруйна комплексна сіль) як агент, що запобігає злипанню.
- У США продаються різні продукти, що рекламуються як «сіль з пониженим вмістом натрію» (англ. low sodium salt). Зменшення вмісту натрію досягається за рахунок зниження кількості кухонної солі на одиницю об'єму. Один з варіантів виробництва — часткове заміщення хлориду натрію іншими хімічними сполуками, як-от хлорид калію або магнію. Інший спосіб — зміна вихідної кристалічної структури солі («сніжинки» замість властивих призм), внаслідок чого її об'ємна щільність зменшується (0,76 г/см³ проти 1,24 г/см³ у «звичайній» солі), і одна ложка продукту містить на третину менше натрію (та й солі як такої).
- Відомо, що ідучи з тайгового притулку, мисливці неодмінно залишають сірники і сіль для випадкових мандрівників.
- На Русі здавна було прийнято в Страсного четверга готувати так звану «четвергову сіль» — кам'яну сіль змішували з квасною гущею або м'якушкою житнього хліба і пересмажували на сковороді, після чого товкли в ступі. Четвергову сіль вживали з крашанками та деякими іншими стравами.
- Ворожіння за допомогою солі іменується аломантією.
- Розсипана сіль у багатьох культурах вважається поганою прикметою.
Примітки
- Сіль // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Страви, закуски, напої, десерти барів і буфетів: Підручник / , Л. О. Стременко, І. В. Стременко. — К.: Вища шк., 1998. — 519с. (с.: 213—214)
- Згідно з ДСТУ 3583-97, що чинний з 1 липня 1998 року на території України, та замінений вже на ДСТУ 3583:2015 Сіль кухонна. Загальні технічні умови.
- Зайцева Г. Т., Горпинко Т. М. Технологія виготовлення борошняних кондитерських виробів: Підруч. для проф.-техн. навч. закладів. — К.: Вікторія, 2002. — 400 с. (с.: 72-73)
- Сіль // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1740-1743. — 1000 екз.
- Национальные кухни наших народов (Основные кулинарные направления, их история и особености. Рецептура). — М.: Пищевая пром-сть, 1980. — 304 с.
- USGS
- Котляр М. Ф. . Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2007. — 528 с.: іл.. Архів оригіналу за 26 серпня 2020. Процитовано 29.04.2022.
- Економічна історія України : Історико-економічне дослідження: в 2 т. / [ред. рада: В. М. Литвин (голова), Г. В. Боряк, В. М. Геєць та ін.; відп. ред. В. А. Смолій; авт. кол.: Т. А. Балабушевич, В. Д. Баран, В. К. Баран та ін.]. НАН України. Інститут історії України. — К.: Ніка-Центр, 2011. — Т.2. — 608 с. , (Том 2)
- . Еспресо. 2019-04-21. Архів оригіналу за 25 квітня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- М. М. Скаткін // Природознавство: підручник для 4 класу. — К.: «Радянська школа», 1967. с.256 (сторінка:60)
Посилання
- . theatlantic.com/photo (англ.). 03.04.2019. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2019.
- Озерниця // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1196. — 1000 екз.
- Сіль // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1740-1743. — 1000 екз.
Література
- Українська кухня: Технологія приготування страв. К.: Вища школа, 1995. — Ст.550
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Sil perenapravlyaye syudi div takozh Sil znachennya Kuho nna sil abo harchova sil ce nazva kategoriyi himichnoyi soli iz formuloyu NaCl himichna spoluka sho nalezhit do bilshogo klasu solej za polem zastosuvannya v galuzi diyalnosti lyudini yaka pov yazana z gotuvannyam yizhi Kuhonna sil vikoristovuyetsya v kulinariyi i perevazhno skladayetsya z hloridu natriyu ta yavlyaye soboyu rechovinu u viglyadi svitlih kristalikiv yaka mistit 93 99 hloristogo natriyu i domishki solej kalciyu magniyu kaliyu yaki nadayut yij gigroskopichnosti zhorstkosti i girkuvatogo prismaku Sho menshe v soli cih domishok to visha yiyi yakist Kuhonna silSil kuhonna kam yana Pomol 1Tip Priprava konservant i pidsilyuvach smakuGlikemichnij indeks 0 nizkij Mediafajli u Vikishovishi Chista harchova sil ye kristalichnim sipkim produktom bez zapahu okrim vipadku jodovanoyi soli z solonim smakom bez prismaku Ne dopuskayetsya prisutnist u nij takih storonnih domishok sho ne pov yazani zi sposobom dobuvanni soli Kolir ekstra ta vishogo gatunkiv bilij odnak dlya pershogo ta drugogo dopuskayutsya sirij zhovtuvatij rozhevij ta golubuvatij vidtinki zalezhno vid pohodzhennya soli zvichajnoyi kuhonnoyi soli stanovit blizko 1300 kg m tobto priblizno 1 3 g sm g ml Shilnist u cupkomu viglyadi tobto bez urahuvannya ob yemu povitrya mizh zernami v zagalnomu ob yemi stanovit 2 165 g sm Kristali kuhonnoyi soli pid mikroskopnim zbilshennyam Vidi kuhonnoyi soliSil kuhonna vivarna Ekstra Chervona kam yana sil vidobuvayetsya v Pakistani Bagatorivneva klasifikaciya himichnoyi soli iz formuloyu NaCl z metoyu sistematizaciyi mozhliva na osnovi riznih pidstav Ce mozhe buti kategorizaciya za sposobom vidobutku za rozmirom frakciyi zerna za yakistyu za vidom obrobki tosho Napriklad gruba harchova sil kotra maye bilshij rozmir zerna i zastosovuyetsya perevazhno v yevrejskij religijnij praktici tak zvana kosherna sil V inshih galuzyah diyalnosti lyudini himichna sil iz formuloyu NaCl mozhe mati nazvu tehnichna sil kormova sil dorozhnya sil U prirodi kuhonna sil isnuye u viglyadi kam yanoyi soli abo yak yiyi she nazivayut galit vidobuvayut u solyanih shahtah i 67 9 vikoristovuyut u yakosti kuhonnoyi soli ozerna osadova sil 31 8 zastosovuyetsya yak kuhonna sil i v nevelikih ob yemah naturalni rozsoli Dlya poperedzhennya zahvoryuvan shitopodibnoyi zalozi sil vipuskayut z dodavannyam jodatu kaliyu abo jodidu kaliyu jodovana sil Sil mozhe buti piddana rafinuvannyu ce proces yakij vidbilyuye yiyi robit yiyi pridatnishoyu dlya posipannya ta pokrashennyu yiyi zberezhennya i todi chistota v NaCl perevishuye 99 9 Taka sil yak harchova dobavka stanovit lishe 7 vid zagalnogo vikoristannya i maye bilshe zastosuvannya v promislovosti dlya vigotovlennya paperu regulyuvannya vidtinku tekstilyu ta tkanin virobnictva mila ta mijnih zasobiv pom yakshuvachiv vodi Same cej tip soli vikoristovuyetsya sered inshogo u fiziologichnomu rozchini v ohoroni zdorov ya Za sposobom vidobutku Za miscem roztashuvannya pokladiv i sposobom vidobutku rozriznyayut sil samosadnu ozernu sadnu z morskoyi vodi kam yanu z nadr zemli i vivarnu z pidzemnih rozchiniv Harchovu kuhonnu sil kam yanu samosadnu i sadnu vipuskayut melenoyu i siyanoyu Z kam yanoyi soli znachno vazhche otrimati kuhonnu sil povnistyu chistoyu Z ciyeyi prichini kam yana sil chasto vikoristovuyetsya yak dorozhnya sil dlya roztoplennya snigu ta lodu na dorogah Sil takozh otrimuyut viparovuvannyam morskoyi vodi Ce tak zvana morska sil Dobuvayut yiyi zazvichaj u neglibokih basejnah sho nagrivayutsya sonyachnim svitlom otrimanu v takij sposib sil ranishe nazivali lavrovoyu sillyu a teper chasto nazivayut morskoyu Chasto vona vidobuvayetsya shlyahom viparovuvannya vodi z solonih moriv a sil sho zalishilasya zbirayetsya Morska sil zdebilshogo vikoristovuyetsya dlya prigotuvannya yizhi tam de ce stalo modnim oskilki vona nadaye povnishij smak Pro te chi ce pravda sperechayutsya Na kolir i smak tovarish ne vsyak Morska sil mistit riznu kilkist hloridu natriyu NaCl ta inshih mineralnih solej zalezhno vid stupenya ochishennya FDA rekomenduye 97 5 hloridu natriyu Za yakistyu Za yakistyu sil podilyayut na gatunki ekstra vishij I i II Masova chastka hloristogo natriyu u gatunkah ekstra ne mensh nizh 99 7 vishij 98 4 I 97 7 II 97 0 Masova chastka vologi u vivarnij soli sortu ekstra 0 1 u vishomu sorti 0 7 Dopuskayutsya dobavki jodidu kaliyu jodistogo kaliyu jodatu kaliyu jodnuvatokislogo kaliyu fluoridu kaliyu ta fluoridu natriyu ftoridiv kaliyu ta natriyu Vodnochas masova chastka jodu maye stanoviti 40 0 15 0 10 4 fluoru 25 0 5 0 10 3 Struktura kristalu hloridu natriyu kuhonna sil Harchovu kuhonnu sil kam yanu samosadnu i sadnu vipuskayut melenoyu i siyanoyu Za rozmirom zeren melenu sil podilyayut na nomeri 0 1 2 3 Chim bilshij nomer tim bilshi zerna soli Znachennya v harchuvanniDokladnishe Natrij u biologiyi Lyudi Kuhonna sil istorichno vikoristovuvalasya yak sposib zberigannya produktiv koli she ne isnuvalo holodilnikiv i morozilnih kamer Zavdyaki osmosu voda vityaguyetsya z klitin i visushuye yih sho uskladnyuye shkidlivij vpliv bakterij yakim potribna voda dlya zhittyediyalnosti Tozh sil dozvolyaye zberigati yizhu zavdyaki znizhennyu aktivnosti vodi U seredni viki ce buv osnovnij sposib zberezhennya m yasa ta ribi Otzhe sil vikoristovuyut yak rechovinu dlya konservuvannya harchovih produktiv Ale nadmirne vzhivannya soli spriyaye pidvishennyu krov yanogo tisku hvorobam nirok ta sercya Dobova fiziologichno obgruntovana norma spozhivannya soli dlya lyudini 4 6 gramiv odnak zazvichaj v bagatoh krayinah vona znachno visha blizko 10 20 gramiv Oskilki v Ukrayini solitsya bilshist takih produktiv yak kovbasa sir hlib tosho naspravdi dlya togo shob zalishitisya v mezhah normi spozhivannya vzagali mozhna ne soliti yizhu Produktami sho mistyat najbilshu kilkist soli ye holodne m yaso ta siri a takozh gotovi napivfabrikati varilni stravi supi promislovogo virobnictva Sil takozh vikonuye kilka zavdan u vipichci hliba sho stosuyutsya zbrodzhuvannya organoleptichnih vlastivostej konservaciyi Tomu hlib takozh mistit bagato soli a velika kilkist receptiv vipichki takozh mistyat sil u tisti Kuhonnu sil mozhna joduvati dodavshi jodnu sil Cej element neobhidnij shitopodibnij zalozi dlya sekreciyi a takozh dlya rozumovogo rozvitku Prodazh jodovanoyi soli vimagayetsya zakonodavstvom kilkoh krayin Ioni hloridu ta natriyu sho mistyatsya v soli takozh duzhe vazhlivi dlya diyalnosti organizmu oskilki ci ioni vidigrayut vazhlivu rol u provedenni nervovih impulsiv u skorochenni m yaziv i v utrimanni vodi v organizmi Nadmirne spozhivannya yizhi takozh cherez sil prizvodit do serjoznih problem zi zdorov yam yak ot gipertoniya abo ozhirinnya yaki ye prichinoyu desyatkiv tisyach peredchasnih smertej shoroku Inshi tipi soli taki yak hlorid kaliyu KCl yakij prisutnij u nerafinovanij kuhonnij soli ye bilsh toksichnij dlya lyudej iz zahvoryuvannyami sercya nirok abo porushennyami arterialnogo tisku Sil mistit priblizno 40 natriyu za vagoyu sho poyasnyuyetsya bilshistyu korisnih chi poganih naslidkiv vid vzhivannya soli Tvarini U bagatoh tvarin chi to hordovi chotirinogi ribi abo komahi ta molyuski napriklad sil vikonuye ti zh organichni funkciyi pidtrimuye osmotichnij balans transport ioniv div yih membrannu difuziyu na mizhklitinnomu rivni yak i v lyudini Chasto diki ssavci osoblivo travoyidni lizhut soloni kameni abo prirodni solyani dzherela U silskomu gospodarstvi potreba travoyidnih tvarin do soli zumovlena visokim spozhivannyam kalciyu cherez yih travoyidnij racion Krim togo voni vtrachayut she bilshe soli pid chas doyinnya Os chomu yim dayut sil dlya pokrittya yihnih potreb Istoriya Pervinni tehnologiyi virobnictva soliNajimovirnishe sho pershe znajomstvo lyudini z sillyu vidbulosya na uzberezhzhi teplih moriv de na milkovoddi morska voda intensivno viparyuvalas pid diyeyu visokih temperatur i vitru a v osadi nakopichuvalas sil Za obraznim virazom Pifagora sil bula narodzhena najshlyahetnishimi batkami soncem i morem Sil bula z najdavnishih chasiv velikoyu cinnistyu i rimlyani platili svoyim vijskam chastinno sillyu i z togo zalishilasya v latinskih ta anglomovnih narodiv nazva vzagali vsyakoyi platni sho v yazhetsya korenem sal Sall tobto sil V knyazhij Ukrayini dobuvali sil iz krimskih ozer ta limaniv i z galickogo pidgir ya Doviz soli provadili solyaniki ta prasoli a vid XV stolittya do seredini XIX stolittya chumaki sho rozvozili vozami sil po vsij Ukrayini Z oglyadu na ordi kochivnikiv kotri peresuvalisya pivdnem i zreshtoyu stvoryuvali pereshkodi mizh Ukrayinoyu ta Krimom osoblivogo znachennya nabrali kopalni soli v Galichini Najbagatshoyu kopalneyu soli todi bula j zalishayetsya kopalnya v Zahidnij Galichini bilya Velichki de cya kopalnya rozroslasya v pidzemne mistechko z povirizuvanimi v soli zaliznichnimi stanciyami zalami dlya rozvag kaplicyami tosho Tam sil dobuvayetsya vzhe vid tisyachi rokiv Krim togo u XVI XVII stolitti najbagatshi dzherela soli buli bilya Drogobicha bilya Staroyi Soli ta v okolici Dolini Menshe znachennya mali solyani vikna v Kutah v Kosovi v okolicyah Kolomiyi v Syanichchini i td Solyanu surovicyu chi ropu vityagali vidrami za dopomogoyu keratu yakij tyagli koni Vona jshla do derev yanih vezh de buli vistavleni veliki zalizni kazani tak zvani panvi bilshi i cherini menshi Pri kozhnomu kazani pracyuvali odin zvarich odin lopatnik i odin rubach U vezhah rozpalyuvali vogon i varili surovicyu do povnogo viparovuvannya vodi dopoki v kazanah ne zalishitsya sama sil Dobutu sil zasipali v bochki abo utvoryuvali grudki tak zvani tovpi yaki zgodom cherez pevnij istorichnij promizhok chasu nazivalis topki Sposib virobnictva soli polyagav u tomu sho solyanu ropu vityagali kinskim privodom iz shaht yaki zvalisya krinici abo vikna i buli dosit glibokimi 60 90 m Vityagnutu surovicyu vilivali v osoblivu yemnist tvorilo zvidki vona kriz otvori stikala v nizhnye vmistishe kadib a z ostannogo sistemoyu rinv podavalasya u derev yani vezhi Tut yiyi rozlivali po velikih nanvah i cherinyah skovorodah z plosheyu vid 5 do 30 40 m na yakih vona vivaryuvalasya Na terenah Ukrayini she v XVII st bilshist pryanoshiv yak ot ocet i sil v narodi pochali zastosovuvati ne pid chas prigotuvannya yizhi a stavili na stil i vikoristovuvali vzhe pid chas vzhivannya yizhi cherez yihnyu dorozhnechu Najbilshi virobniki kuhonnoyi soli 2019 Krayina Virobnictvo mln tonn KNR 59 0 SShA 42 0 Indiya 29 0 Nimechchina 14 3 Avstraliya 13 0 Kanada 11 0 Chili 10 0 Meksika 9 0 Braziliya 7 4 Rosiya 6 7 Div takozh Solyana promislovist Div takozh Istoriya solevidobutku v Ukrayini Div takozh Istoriya solevidobutku u Pivdennij Slobozhanshini Div takozh Div takozh Solyanij shlyah Ukrayina dd Div takozh Solyani promisli Peredkarpattya Div takozh Solyani promisli Kinburnskogo pivostrova Div takozh Solotvinske rodovishe kam yanoyi soli Solyana monopoliya i solyani podatki Persha v istoriyi derzhavna solyana monopoliya bula zaprovadzhena v Starodavnomu Yegipti Usya sil sho vidobuvalasya v krayini vvazhalasya vlasnistyu volodarya Yiyi zbirali ta zberigali u derzhavnih shovishah i same z nih otrimuvali sil dlya svoyih potreb hrami i okremi mista Sil vid domu volodarya bula chastinoyu utrimannya zherciv sanovnikiv i zagalom derzhavnih sluzhbovciv neyu platili takozh robitnikam i selyanam yaki vikonuvali povinnosti na korist derzhavi Privatna torgivlya sillyu v rozdrib v Yegipti zaboronena ne bula Prote jshlosya same pro neveliki obsyagi yaki ne mogli zashkoditi derzhavnij monopoliyi Piddani faraona naspravdi ne mogli obijtisya bez soli volodarya i vzhe tomu perebuvali pid jogo cilkovitoyu vladoyu Solyana monopoliya isnuvala j u bilshosti derzhav Starodavnogo Kitayu yiyi vinahid pripisuvali uslavlenomu imperatoru Yuyu z dinastiyi Sya Filosof Guan Chzhun yakij keruvav uryadom v carstvi Ci na mezhi VII i VI storich do nashoyi eri zaprovadiv pershij v istoriyi podatok na sil Piddanim yiyi prodavali za tverdoyu cinoyu ale cina cya bula navmisno zavishena i riznicya jshla u dohodi derzhavi Za tiyeyu zh cinoyu prodavali j sil yaku Ci kupuvalo v susidnih derzhav Pershij kitajskij imperator Cin Shihuandi yakij naprikinci III storichchya do nashoyi eri ob yednav pid svoyeyu vladoyu usyu krayinu poshiriv zvichaj zboru solyanih podatkiv na ves Kitaj Lyu Ban zasnovnik dinastiyi Han naglyad za cinami na sil skasuvav ale menshe nizh za stolittya derzhava znovu vidchula gostru potrebu v groshah i solyanu monopoliyu vidnovili hocha podatki vzhe ne zbirali z takoyu zhorstokistyu yak ranishe Podatok na sil isnuvav i v imperiyi Ahmenidiv i v ellinistichnih derzhavah prinajmni v ptolemeyivskomu Yegipti ta derzhavi Selevkidiv tak zvanij Solyana monopoliya isnuvala i v starodavnomu Rimi Skazannya pripisuvalo yiyi stvorennya caryu Anku Marciyu yakij zdobuv zemli bilya girla richki Tibr i vlashtuvav na nih slavnozvisni solevarni Ostiyi Pislya togo yak carsku vladu u Rimi skinuli skasuvali j monopoliyu 204 roku do nashoyi eri Mark Livij vstanoviv na sil zavisheni derzhavni cini shob zibrati koshti dlya vedennya vijni proti Karfagena Za sho otrimav vid gromadyan nasmishkuvate prizvisko Salinator tobto solilnik Nadzvichajnij zahid odnak ne stali skasovuvati i pislya zavershennya vijni Stvorennya velikoyi byurokratiyi vodnochas vdavalosya unikati zavdyaki tomu sho zbirannya podatkiv zdijsnyuvali ne chinovniki a sami zh gromadyani sho vidkupali ce pravo v derzhavi Z peretvorennyam Rimskoyi respubliki na imperiyu zbir podatkiv vzyala v svoyi ruki derzhava Zbir za sil znachivsya sered spiskiv podatkiv vzhe za pravlinnya imperatora Avgusta Zberigsya takozh edikt pro pokarannya kontrabandistiv yaki prodavali sil za cinoyu nizhchoyu vid derzhavnoyi vidanij imperatorami Gonoriyem i Arkadiyem vzhe pislya podilu yedinoyi rimskoyi derzhavi na zahidnu ta shidnu Cej edikt bez zmin uvijshov do kodeksu Yustiniana sho stav osnovoyu zakonodavstva serednovichnoyi Vizantiyi Arabski zavojovniki skasuvali bilshist vizantijskih podatkiv Ale radnik halifa Garuna ar Rashida Abu Yusuf u traktati Kitab al haradzh Knizhka pro podatki rekomenduvav poruch iz tverdimi podatkami z osobi zbirati j nepryami zokrema j zbir za sil Shopravda v piddanih novovvedennya viklikali nevdovolennya Duhovenstvo ne raz ogoloshuvalo sho nepryami styagnennya superechat nastanovam islamu Tozh podatok na sil ne raz skasovuvali a potim zaprovadzhuvali znovu koli musulmanskim volodaryam terminovo buli potribni groshi U Kitayi za pravlinnya dinastiyi Tan dohodi vid solyanogo podatku skladali polovinu nadhodzhen do derzhavnoyi skarbnici Odnak zlovzhivannya zreshtoyu priveli do zagalnogo povstannya na choli yakogo stav torgovec sillyu Huan Chao Povstannya pridushili ale j dinastiya Tan proisnuvala pislya cogo nedovgo Yij na zminu prijshla dinastiya Sun yaka tak samo popovnyuvala skarbnicyu za dopomogoyu solyanoyi monopoliyi 1113 roku po smerti velikogo knyazya kiyivskogo Svyatopolka Izyaslavicha sumnovidomogo v narodi opikuvavsya lihvaryami sam spekulyuvav sillyu u misti spalahnulo povstannya Buli rozgrabovani dvori tisyackogo Putyati sockih i lihvariv U Zahidnij Yevropi vtim zagalnoyi monopoliyi na sil za dobi rannogo serednovichchya ne isnuvalo Okremi solyani promisli trimali volodari vidpovidnih zemel A na dohodi vid torgivli sillyu sho ranishe nalezhali rimskomu imperatoru zazihali yepiskopi miscevih gromad zokrema j Papa rimskij ale ne yak ochilnik cerkvi a yak yepiskop mista Rima Z chasom v yepiskopiv ce pravo vidibrali miski gromadi solyanij zbir zgaduyetsya v hartiyah mist sho zdobuvali prava vilnih komun Zhadibnist miskoyi vladi odnak bula ne menshoyu za koristolyubstvo monarhiv V italijskih mistah napriklad u Florenciyi cini na sil zrosli nastilki sho miscevi meshkanci navit hlib navchilisya pekti bez soli Pershim zahidnoyevropejskim monarhom yakij navazhivsya zaprovaditi podatok na sil v mezhah svoyih volodin buv Karl Anzhujskij Pokazovo odnak sho navit dlya nazvi novogo podatku jogo vinahidnik obrav inozemne za pohodzhennyam slovo vid arabskogo kabala styagnennya podatkove zobov yazannya V Siciliyi proti Karla spalahnulo povstannya sicilijska vechirnya i pro gabellu zabuli Natomist podatok na sil gabel zaprovadiv v svoyi volodinnyah francuzkij korol Filipp IV yak timchasovij nadzvichajnij zbir yakij odnak z togo chasu styaguvali z francuziv stolittyami Shob korolivski piddani ne unikali jogo splati yih zobov yazuvali kupuvati pevnu kilkist soli na rik Sproba burgundskogo gercoga Filippa III Dobrogo zaprovaditi gabel i u svoyih volodinnyah zavershivsya v 1449 roci velikim povstannyam u Genti najbilshomu misti togochasnih Niderlandiv Bunt pridushili ale podatok na sil virishili ne zaprovadzhuvati Sprobi zaprovaditi podatok na sil za francuzkim zrazkom vidnovilisya v XVI storichchi yake zapochatkuvalo dobu absolyutnih monarhij Papi rimskomu Pavlu III v 1540 roci u solyanij vijni z pidvladnim jomu italijskim mistom Perudzha vdalosya peremogti Natomist pislya zaprovadzhennya novih podatkiv v Niderlandah ispanskim korolem Filippom II tam spalahnula revolyuciya sho peretvorilasya na vijnu za nezalezhnist V novoutvorenij respublici Spoluchenih provincij shopravda podatok na sil zaprovadili odnim z pershih Gollandci vvazhali sho nepryami podatki akcizi zaohochuyut torgivlyu i pidpriyemnictvo hocha j veli do zagalnogo pidvishennya cin i lyagali vazhkim tyagarem na bidnishi verstvi podatok na sil skazhimo buv inodi vdvichi bilshim za yiyi pochatkovu cinu Slidom za gollandcyami akcizi zaprovadiv pid chas revolyuciyi XVII storichchya i anglijskij parlament Podatok na sil pripinili styaguvati iz restavraciyeyu dinastiyi Styuartiv I znovu pochav zbirati pislya Slavnoyi revolyuciyi korol Vilgelm III Anglijski promislovci domoglisya jogo skasuvannya vzhe na pochatku XVIII storichchya Ale prem yer Robert Volpol jogo za kilka rokiv vidnoviv U Moskovskomu carstvi sproba zaprovaditi podatok na sil za gollandskim zrazkom prizvela 1648 roku do Solyanogo buntu pid chas yakogo nevdovoleni rozpravilisya z prizvidnikami podatkovih novacij na choli z dyakom Nazariyem Chistim Caryu Oleksiyu shob zaspokoyiti piddanih dovelosya sklikati Zemskij sobor Prote sin Oleksiya Petro I 1701 roku akciz na sil taki zaprovadiv Vidobutok kam yanoyi ta kuhonnoyi soli v Galichini u 1900 p stanoviv 145 tis ton 1908 poku ponad 1800 tis ton Zahidna Ukrayina davala 64 vidobutku soli v Avstro Ugorshini Vidobuvannya soli bulo derzhavnoyu monopoliyeyu Uryad vstanovlyuvav na neyi visoki cini i bilshist selyan strazhdalo vid solyanogo golodu U XVIII storichchi podatok na sil styaguvali j u bilshosti yevropejskih monarhij Vimoga vidmovitisya vid nogo bula gaslom najbilshih revolyucij kincya cogo storichchya Amerikanskoyi i Francuzkoyi Vtim pislya skasuvannya gabeli 1790 roku akciz na sil cherez p yatnadcyat rokiv vidnoviv Napoleon Solyani podatki skasuvali zgodom pid tiskom promislovciv yakim sil bula potribna dlya virobnictva ta profspilok sho vimagali vidmovi vid podatkiv na bidnih yakimi naspravdi buli akcizi Bilshoviki odrazu pislya svogo prihodu do vladi monopolizuvali vidobutok soli i navit pislya vidmovi vid politiki voyennogo komunizmu Lenin Ulyanov vimagav vidpuskati yiyi selyanam zokrema j ukrayinskim lishe pislya togo yak voni viddadut svij hlib V Britanskij Indiyi podatok na sil u 40 raziv perevishuvav pochatkovu yiyi vartist svogo chasu jogo zaprovadili dlya zahistu vid konkurenciyi soli yaku vezli z metropoliyi prote vreshti vin peretvorivsya na simvol prinizhennya indijciv ta svavoli kolonizatoriv I same z borotbi proti cogo podatku Mahatma Gandi 1930 roku rozpochav kampaniyu nepokori Solyanij pohid prihilnikiv nezalezhnosti trivav majzhe misyac i zreshtoyu voni dosyagli Indijskogo okeanu bilya gudzharatskogo mistechka Dandi Gandi pokazovo pidnyav z priberezhnogo pisku kristali soli j tim samim viklichno porushiv zakon Vzhe za kilka dniv rozpochalisya areshti Ale samostijnickij ruh britancyam zupiniti vzhe ne vdalosya 1949 roku Indiya zdobula nezalezhnist Zapasi vidobuvannya i virobnictvo soli v UkrayiniGirnicha virobka u solyanij shahti Soledaru Donecka oblast Ukrayina Kvitka z kam yanoyi soli Vikonana na stinci virobki u solyanij shahti m Soledar Kristali kam yanoyi soli z solyanoyi kopalni Velichka Ukrayina maye veliki ta osoblivi za yakistyu pokladi sirovini dlya kuhonnoyi soli Za himichnoyu chistotoyu yih mozhna vvazhati najkrashimi u sviti Osnovni zapasi roztashovani na terenah Donbasu Pridniprovskoyi nizovini Prikarpattya ta Zakarpattya a takozh u Krimu Krim kam yanoyi soli ye rodovisha predstavleni ropoyu ozer a takozh pov yazani iz zoseredzhennyam pidzemnih rozsoliv Zapasi kam yanoyi soli ta prirodnih rozsoliv v Ukrayini dosit znachni i za suchasnogo rivnya vidobutku majzhe nevicherpni yih zapasi stanovlyat ponad 9 mlrd t po kategoriyi A V S Najbilshi zapasi kam yanoyi soli zoseredzheni na Donbasi de u potuzhnih plastah na neznachnih glibinah Slov yansk Soledar Bahmut zalyagayut pokladi duzhe visokoyi yakosti Zagalna potuzhnist sharu soli v Donbasi kolivayetsya vid 100 do 200 m Tut vidobuvayetsya najbilsha kilkist kam yanoyi soli v Yevropi V obmezhenih obsyagah vivarnu sil vidobuvayut u Drogobichi Kalushi Dolini Prikarpattya Rodovisha kam yanoyi soli viyavleno takozh na Livoberezhzhi v mezhah Dniprovsko Doneckoyi zapadini bilya Lubniv na gori Zolotusi bilya Romen Cinni produkti oderzhuyut iz vod Sakskogo ozera ta Perekopskoyi grupi solyanih ozer Znachni zapasi soli mayut inshi roztashovani na pivdni Ukrayini ozera i limani Visokoyakisni kam yani soli ye vazhlivoyu statteyu eksportu Ukrayini Najbilshimi v SRSR solyanimi ozerami na dni yakih lezhat velichezni zapasi soli i na yakih provodivsya vidobutok soli buli Elton i Baskunchak yaki roztashovani na pivnich vid Kaspijskogo morya Div takozh Zapasi soli v UkrayiniCikavi vidomostiIsnuye vidoma krilata fraza Pud soli z yisti spilkuvatisya prozhiti z lyudinoyu plich o plich trivalij chas Za ocinkami fiziologiv suchasna lyudina spozhivaye v rik blizko p yati kilogramiv soli otzhe pud soli udvoh mozhna z yisti za pivtora dva roki Ranishe cej chas cherez dorozhnechu produktu buv znachno bilshij Zvichajna harchova sil v velikih kilkostyah ye otrutoyu letalna doza v 100 raziv perevishuye dobovu normu spozhivannya i stanovit 3 grami na 1 kilogram masi tila tobto dlya lyudini vagoyu 80 kg smertelnoyu ye doza v 240 gramiv soli Navesni 1648 roku v Moskvi stavsya Solyanij bunt viklikanij sered inshogo nepomirno visokim podatkom na sil Tisyacholittya tomu sil bula nastilki dorogoyu sho cherez neyi vlashtovuvali vijni Zaraz sil ye najdeshevshoyu z usih vidomih harchovih dobavok yaksho ne brati do uvagi vodu Prodavana v magazinah sil skladayetsya z NaCl priblizno na 97 insha chastka pripadaye na rizni dobavki Najchastishe dodayut jodidi i karbonati v ostanni roki vse chastishe dodayut ftoridi Dodavannya ftoridiv zdijsnyuyut dlya poperedzhennya zubnih zahvoryuvan Z 1950 h rokiv dodavati ftorid do soli stali u Shvejcariyi i zavdyaki garnim rezultatam v borotbi z kariyesom v 1980 h rokah ftorid pochali dodavati v sil u Franciyi i v Nimechchini Do 60 prodavanoyi soli v Nimechchini i do 80 u Shvejcariyi mistyat ftoridi Inodi v kuhonnu sil dodayut inshi dopomizhni rechovini napriklad E536 v yevropejskij sistemi koduvannya harchovih dobavok neotrujna kompleksna sil yak agent sho zapobigaye zlipannyu U SShA prodayutsya rizni produkti sho reklamuyutsya yak sil z ponizhenim vmistom natriyu angl low sodium salt Zmenshennya vmistu natriyu dosyagayetsya za rahunok znizhennya kilkosti kuhonnoyi soli na odinicyu ob yemu Odin z variantiv virobnictva chastkove zamishennya hloridu natriyu inshimi himichnimi spolukami yak ot hlorid kaliyu abo magniyu Inshij sposib zmina vihidnoyi kristalichnoyi strukturi soli snizhinki zamist vlastivih prizm vnaslidok chogo yiyi ob yemna shilnist zmenshuyetsya 0 76 g sm proti 1 24 g sm u zvichajnij soli i odna lozhka produktu mistit na tretinu menshe natriyu ta j soli yak takoyi Vidomo sho iduchi z tajgovogo pritulku mislivci neodminno zalishayut sirniki i sil dlya vipadkovih mandrivnikiv Na Rusi zdavna bulo prijnyato v Strasnogo chetverga gotuvati tak zvanu chetvergovu sil kam yanu sil zmishuvali z kvasnoyu gusheyu abo m yakushkoyu zhitnogo hliba i peresmazhuvali na skovorodi pislya chogo tovkli v stupi Chetvergovu sil vzhivali z krashankami ta deyakimi inshimi stravami Vorozhinnya za dopomogoyu soli imenuyetsya alomantiyeyu Rozsipana sil u bagatoh kulturah vvazhayetsya poganoyu prikmetoyu PrimitkiSil Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Stravi zakuski napoyi deserti bariv i bufetiv Pidruchnik L O Stremenko I V Stremenko K Visha shk 1998 519s ISBN 5 11 004724 3 s 213 214 Zgidno z DSTU 3583 97 sho chinnij z 1 lipnya 1998 roku na teritoriyi Ukrayini ta zaminenij vzhe na DSTU 3583 2015 Sil kuhonna Zagalni tehnichni umovi Zajceva G T Gorpinko T M Tehnologiya vigotovlennya boroshnyanih konditerskih virobiv Pidruch dlya prof tehn navch zakladiv K Viktoriya 2002 400 s ISBN 966 95870 6 9 s 72 73 Sil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1740 1743 1000 ekz Nacionalnye kuhni nashih narodov Osnovnye kulinarnye napravleniya ih istoriya i osobenosti Receptura M Pishevaya prom st 1980 304 s USGS Kotlyar M F Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 4 Ka Kom Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2007 528 s il Arhiv originalu za 26 serpnya 2020 Procitovano 29 04 2022 Ekonomichna istoriya Ukrayini Istoriko ekonomichne doslidzhennya v 2 t red rada V M Litvin golova G V Boryak V M Geyec ta in vidp red V A Smolij avt kol T A Balabushevich V D Baran V K Baran ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Nika Centr 2011 T 2 608 s ISBN 978 966 521 571 4 ISBN 978 966 521 573 8 Tom 2 Espreso 2019 04 21 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2020 Procitovano 26 kvitnya 2020 M M Skatkin Prirodoznavstvo pidruchnik dlya 4 klasu K Radyanska shkola 1967 s 256 storinka 60 Posilannya theatlantic com photo angl 03 04 2019 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2019 Procitovano 8 kvitnya 2019 Ozernicya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1196 1000 ekz Sil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1740 1743 1000 ekz Literatura Ukrayinska kuhnya Tehnologiya prigotuvannya strav K Visha shkola 1995 St 550 Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 Div takozhSolyana promislovist Pidzemna rozrobka kam yanoyi soli Vidobuvannya i vikoristannya rozsolu Natrij u biologiyi Solyani kupoli Solyani rodovisha Mineralni soli Galurgiya Kosherna sil Selerova sil Usi storinki sho mistyat Sil u nazvi