Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Роберт Волпол 1 й граф Орфорд англ Robert Walpole 26 серпня 1676 16760826 18 березня 1745 британський державний діяч най

Роберт Волпол

Роберт Волпол

Роберт Волпол, 1-й граф Орфорд (англ. Robert Walpole; 26 серпня 1676(16760826) — 18 березня 1745) — британський державний діяч, найбільш могутня постать у британському політичному житті 1720-х і 1730-х років. Перші королі Ганноверського дому знайшли у Волполі вірну опору. Він уникав вплутувати країну до європейських війн та беріг воєнні й економічні сили для відбиття можливих якобістських вторгнень.

Роберт Волпол
Robert Walpole
англ. Robert Walpole
image
Роберт Волпол
Robert Walpole
1 Прем'єр-міністр Королівства Великої Британії
1721 — 1742
ПопередникПосаду започатковано
НаступникСпенсер Комптон
Народився26 серпня 1676(1676-08-26)
Гоутон-холл, Королівство Англія
Помер18 березня 1745(1745-03-18) (68 років)
Гоутон-холл, Англія, Королівство Великої Британії
Похованийd[1]
Відомий якполітик, колекціонер мистецтва
КраїнаКоролівство Англія і Королівство Велика Британія
Alma materКоролівський коледж, Кембрідж і Ітонський коледж[2]
Політична партіяВіги
Батькоd[3]
Матиd[3]
У шлюбі зd[3] і d[3]
Дітиd[3], d[3], d[3], d[4], d[4][3] і d[4][3]
РелігіяАнгліканська церква
Нагороди
image

d (1725)

image
image Медіафайли у Вікісховищі

У 1721 році його було призначено на посаду першим лордом скарбниці, а з 1730 року, після виходу у відставку , залишався главою уряду аж до 1742 року. Він очолював уряд довше, ніж будь-хто в історії Великої Британії, і вважається першим британським прем'єр-міністром. Цей термін тоді ще не використовувався, але Волпол мав вплив на кабінет, такий самий, як і подальші прем'єри.

Ранні роки

Волпол народився у маєтку Гоутон-холл у родині полковника. Навчався в Ітоні й Кембриджі. Після смерті батька успадкував місце у палаті громад від одного з гнилих містечок, яке зберігав упродовж сорока років. Упродовж всієї кар'єри був вірним партії вігів, згуртував навколо себе гурток літераторів — прибічників Ганноверського дому (Kit-Cat Club), що став прообразом майбутніх політичних клубів Європи.

Як політик висунувся у роки Війни за іспанську спадщину, спочатку у флотському відомстві. У лютому 1708 року призначений військовим міністром, у 1710 році — скарбничим флоту. Після приходу до влади торі у 1711 році був усунутий від справ, за наполяганням засуджений за хабарництво та ув'язнений в Тауері. Після звільнення став на боротьбу з Болінгброком за верховенство у політичному житті країни.

Шлях до влади

image
Заміський маєток Волпола — Гоутон-холл

Прихід до влади Ганноверського дому в особі Георга I (1714) означав повернення монаршої милості до проганноверськи налаштованих політиків, в тому числі й до Волпола. Він очолив таємний комітет, що розслідував звинувачення Болінгброка та інших лідерів торі у державній зраді. У 1715 році здобув призначення на пост першого лорда-скарбничого.

У 1716—1717 роках Волпол зі своїм зятем, віконтом Таунсендом, вступив у сутичку із зовнішньополітичних питань з партією графа Сандерленда. Перші наполягали на збереженні нейтралітету стосовно континентальних конфліктів, другі вимагали збройного захисту володінь короля у Ганновері.

Волпол і Таунсенд залишили кабінет та перейшли в опозицію. Своїми покровителями вони обрали «молодий двір» — принца Уельського та його дружину, Кароліну Ансбахську. За посередництва Волпола у 1720 році відбулось примирення принца з королем. З цього моменту Волпол отримав усю владу.

Перший міністр

Перша проблема, з якою довелось стикнутись Волполу як «прем'єр-міністру» (сам він не схвалював цей неофіційний за тих часів титул, вбачаючи у ньому кепкування), — крах фінансової піраміди, відомої як компанія Південних морів. Волпол і сам збагатився, беручи участь у її діяльності. Щоб зменшити гнів тих, хто втратив заощадження, він усунув від справ главу скарбниці і сам зайняв цей пост.

На початку 1720-х років прибічники Ганноверського дому утворили свого роду триумвірат: місце померлого графа Сандерленда зайняв , Волпол керував міністерством фінансів (як канцлер скарбниці у 1721—1742 роках), Таунсенд завідував зовнішньою політикою (як державний секретар). У 1724 році Волполу вдалось відрядити Картерета до Ірландії, у 1730 році він домігся відставки Таунсенда, здобувши, таким чином, всю повноту влади.

Державна політика Волпола базувалась на двох китах — низьке оподаткування у внутрішній політиці й уникнення війн у політиці зовнішній. Ці цілі цілком відповідали сподіванням впливового шару сільських сквайрів, але спричиняли невдоволення крупних землевласників, які вимагали збільшення колоніальних володінь зі зброєю в руках.

Опозиція

image
Роберт Волпол

За роки правління Волпола торі були видушені з політичного життя, а їхній лідер Болінгброк, визнавши поразку, у 1735 році виїхав за кордон. Разом із тим стан вігів розділився на цілу низку ворожих партій. У політиці панувала система патронату: кожен крупний сановник прагнув висунути на перші позиції своїх молодих родичів і протеже. Він дозволив палаті громад вільно розпоряджатись мільйонами, збагативши її членів і підвищивши їхній вплив.

Звідси звинувачення у корупції й розкладанні державного апарату, які висували проти Волпола його супротивники усіх мастей. Але він мав надзвичайну спокійність перед звинуваченнями і розмовляв про гострі питання з такою самовпевненістю, ніби намагаючись завоювати до себе довіру. У друку регулярно з'являлись памфлети, п'єси та віршовані послання, що висміювали хабарництво першого міністра. Деякі з них належали перу таких крупних постатей, як Джонатан Свіфт, Генрі Філдінг та Александр Поуп; особливе обурення спричинила боротьба уряду з вольностями на театральних підмостках. притулком всіх невдоволених волполовським правлінням стало видання The Craftsman.

Противники Волпола пояснювали його небажання воювати з французами якщо не підкупом, то природною пасивністю. Його прихильність до мирної зовнішньої політики зумовила нейтралітет Британії у Війні за польську спадщину. Конфлікт з іспанцями навколо Гібралтару також вдалось залагодити мирним шляхом.

У 1733 році Волпол був змушений поступитись тискові негоціантів і скасувати запроваджені ним акцизи на вино й тютюн. У 1739 році під тиском плантаторів він неохоче оголосив війну іспанцям. Вибори 1734 року відобразили падіння його популярності. Молоді аристократи (такі, як Вільям Пітт), передрікаючи скоре падіння Волпола, шукали покровительства його супротивників і гуртувались навколо молодого принца Уельського.

Відставка

У лютому 1742 року противникам Волпола вдалось нарешті домогтись його відставки. Він отримав титул графа Орфорда й солідну пенсію, але не зміг завадити палаті громад ініціювати розслідування пов'язаних з його іменем зловживань. Однак своєю відставкою Роберт Волпол зробив важливий конституційний прецедент — пішов у відставку разом зі своїми колегами, бо його кабінет втратив більшість у палаті громад. Похилий міністр виїхав до свого маєтку Гоутон-холл, звідки продовжував надавати поради королю та впливати на державні справи через свого ставленика Генрі Пелема (займав пост прем'єр-міністра).

Свій величезний статок Волпол витрачав на придбання творів мистецтва. Його картинна галерея була найкращою у країні. Незважаючи на протидію молодшого сина (знаменитого письменника), художнє зібрання Гоутон-хола після смерті графа Орфорда було продано його онуком Катерині II, яка поклала його в основу Ермітажу.

Література

  • Black, Jeremy. (2001). Walpole in Power. Stroud: Sutton Publishing.
  • Browning, Reed. The Duke of Newcastle. Yale University Press, 1975.
  • Dickinson, Harry T. (1973). Walpole and the Whig Supremacy. London: English Universities Press.
  • Field, Ophelia. The Kit-Cat Club: Friends who Imagined a Nation. Harper Collins, 2008.
  • Hill, Brian W. (1989). Sir Robert Walpole: «Sole and Prime Minister.» London: Hamish Hamilton.
  • Morley, John. (1889). Walpole. London: Macmillan and Co.
  • Pearce, Eward. The Great Man: Sir Robert Walpole Pimlico, 2008.
  • Plumb, John Harold. (1956—1960). Sir Robert Walpole. (2 volumes). London: Cresset Press.
  • Plumb, John Harold. (1967). The Growth of Political Stability in England 1675—1725. London: Macmillan and Co.
  • Rodger, N.A.M. Command of the Ocean: A Naval History of Britain 1649—1815. Penguin Books, 2006.

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. http://www.historyofparliamentonline.org/volume/1690-1715/member/walpole-robert-ii-1676-1745
  3. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  4. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Посилання

Попередник: Прем'єр-міністр Великої Британії
1721-1742 		Наступник:
- Спенсер Комптон

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Robert Volpol 1 j graf Orford angl Robert Walpole 26 serpnya 1676 16760826 18 bereznya 1745 britanskij derzhavnij diyach najbilsh mogutnya postat u britanskomu politichnomu zhitti 1720 h i 1730 h rokiv Pershi koroli Gannoverskogo domu znajshli u Volpoli virnu oporu Vin unikav vplutuvati krayinu do yevropejskih vijn ta berig voyenni j ekonomichni sili dlya vidbittya mozhlivih yakobistskih vtorgnen Robert Volpol Robert Walpoleangl Robert WalpoleRobert Volpol Robert Walpole1 Prem yer ministr Korolivstva Velikoyi Britaniyi1721 1742PoperednikPosadu zapochatkovanoNastupnikSpenser KomptonNarodivsya26 serpnya 1676 1676 08 26 Gouton holl Korolivstvo AngliyaPomer18 bereznya 1745 1745 03 18 68 rokiv Gouton holl Angliya Korolivstvo Velikoyi BritaniyiPohovanijd 1 Vidomij yakpolitik kolekcioner mistectvaKrayinaKorolivstvo Angliya i Korolivstvo Velika BritaniyaAlma materKorolivskij koledzh Kembridzh i Itonskij koledzh 2 Politichna partiyaVigiBatkod 3 Matid 3 U shlyubi zd 3 i d 3 Ditid 3 d 3 d 3 d 4 d 4 3 i d 4 3 ReligiyaAnglikanska cerkvaNagorodid 1725 Mediafajli u Vikishovishi U 1721 roci jogo bulo priznacheno na posadu pershim lordom skarbnici a z 1730 roku pislya vihodu u vidstavku zalishavsya glavoyu uryadu azh do 1742 roku Vin ocholyuvav uryad dovshe nizh bud hto v istoriyi Velikoyi Britaniyi i vvazhayetsya pershim britanskim prem yer ministrom Cej termin todi she ne vikoristovuvavsya ale Volpol mav vpliv na kabinet takij samij yak i podalshi prem yeri Ranni rokiVolpol narodivsya u mayetku Gouton holl u rodini polkovnika Navchavsya v Itoni j Kembridzhi Pislya smerti batka uspadkuvav misce u palati gromad vid odnogo z gnilih mistechok yake zberigav uprodovzh soroka rokiv Uprodovzh vsiyeyi kar yeri buv virnim partiyi vigiv zgurtuvav navkolo sebe gurtok literatoriv pribichnikiv Gannoverskogo domu Kit Cat Club sho stav proobrazom majbutnih politichnih klubiv Yevropi Yak politik visunuvsya u roki Vijni za ispansku spadshinu spochatku u flotskomu vidomstvi U lyutomu 1708 roku priznachenij vijskovim ministrom u 1710 roci skarbnichim flotu Pislya prihodu do vladi tori u 1711 roci buv usunutij vid sprav za napolyagannyam zasudzhenij za habarnictvo ta uv yaznenij v Taueri Pislya zvilnennya stav na borotbu z Bolingbrokom za verhovenstvo u politichnomu zhitti krayini Shlyah do vladiZamiskij mayetok Volpola Gouton holl Prihid do vladi Gannoverskogo domu v osobi Georga I 1714 oznachav povernennya monarshoyi milosti do progannoverski nalashtovanih politikiv v tomu chisli j do Volpola Vin ocholiv tayemnij komitet sho rozsliduvav zvinuvachennya Bolingbroka ta inshih lideriv tori u derzhavnij zradi U 1715 roci zdobuv priznachennya na post pershogo lorda skarbnichogo U 1716 1717 rokah Volpol zi svoyim zyatem vikontom Taunsendom vstupiv u sutichku iz zovnishnopolitichnih pitan z partiyeyu grafa Sanderlenda Pershi napolyagali na zberezhenni nejtralitetu stosovno kontinentalnih konfliktiv drugi vimagali zbrojnogo zahistu volodin korolya u Gannoveri Volpol i Taunsend zalishili kabinet ta perejshli v opoziciyu Svoyimi pokrovitelyami voni obrali molodij dvir princa Uelskogo ta jogo druzhinu Karolinu Ansbahsku Za poserednictva Volpola u 1720 roci vidbulos primirennya princa z korolem Z cogo momentu Volpol otrimav usyu vladu Pershij ministrPersha problema z yakoyu dovelos stiknutis Volpolu yak prem yer ministru sam vin ne shvalyuvav cej neoficijnij za tih chasiv titul vbachayuchi u nomu kepkuvannya krah finansovoyi piramidi vidomoyi yak kompaniya Pivdennih moriv Volpol i sam zbagativsya beruchi uchast u yiyi diyalnosti Shob zmenshiti gniv tih hto vtrativ zaoshadzhennya vin usunuv vid sprav glavu skarbnici i sam zajnyav cej post Na pochatku 1720 h rokiv pribichniki Gannoverskogo domu utvorili svogo rodu triumvirat misce pomerlogo grafa Sanderlenda zajnyav Volpol keruvav ministerstvom finansiv yak kancler skarbnici u 1721 1742 rokah Taunsend zaviduvav zovnishnoyu politikoyu yak derzhavnij sekretar U 1724 roci Volpolu vdalos vidryaditi Kartereta do Irlandiyi u 1730 roci vin domigsya vidstavki Taunsenda zdobuvshi takim chinom vsyu povnotu vladi Derzhavna politika Volpola bazuvalas na dvoh kitah nizke opodatkuvannya u vnutrishnij politici j uniknennya vijn u politici zovnishnij Ci cili cilkom vidpovidali spodivannyam vplivovogo sharu silskih skvajriv ale sprichinyali nevdovolennya krupnih zemlevlasnikiv yaki vimagali zbilshennya kolonialnih volodin zi zbroyeyu v rukah OpoziciyaRobert Volpol Za roki pravlinnya Volpola tori buli vidusheni z politichnogo zhittya a yihnij lider Bolingbrok viznavshi porazku u 1735 roci viyihav za kordon Razom iz tim stan vigiv rozdilivsya na cilu nizku vorozhih partij U politici panuvala sistema patronatu kozhen krupnij sanovnik pragnuv visunuti na pershi poziciyi svoyih molodih rodichiv i protezhe Vin dozvoliv palati gromad vilno rozporyadzhatis miljonami zbagativshi yiyi chleniv i pidvishivshi yihnij vpliv Zvidsi zvinuvachennya u korupciyi j rozkladanni derzhavnogo aparatu yaki visuvali proti Volpola jogo suprotivniki usih mastej Ale vin mav nadzvichajnu spokijnist pered zvinuvachennyami i rozmovlyav pro gostri pitannya z takoyu samovpevnenistyu nibi namagayuchis zavoyuvati do sebe doviru U druku regulyarno z yavlyalis pamfleti p yesi ta virshovani poslannya sho vismiyuvali habarnictvo pershogo ministra Deyaki z nih nalezhali peru takih krupnih postatej yak Dzhonatan Svift Genri Filding ta Aleksandr Poup osoblive oburennya sprichinila borotba uryadu z volnostyami na teatralnih pidmostkah pritulkom vsih nevdovolenih volpolovskim pravlinnyam stalo vidannya The Craftsman Protivniki Volpola poyasnyuvali jogo nebazhannya voyuvati z francuzami yaksho ne pidkupom to prirodnoyu pasivnistyu Jogo prihilnist do mirnoyi zovnishnoyi politiki zumovila nejtralitet Britaniyi u Vijni za polsku spadshinu Konflikt z ispancyami navkolo Gibraltaru takozh vdalos zalagoditi mirnim shlyahom U 1733 roci Volpol buv zmushenij postupitis tiskovi negociantiv i skasuvati zaprovadzheni nim akcizi na vino j tyutyun U 1739 roci pid tiskom plantatoriv vin neohoche ogolosiv vijnu ispancyam Vibori 1734 roku vidobrazili padinnya jogo populyarnosti Molodi aristokrati taki yak Vilyam Pitt peredrikayuchi skore padinnya Volpola shukali pokrovitelstva jogo suprotivnikiv i gurtuvalis navkolo molodogo princa Uelskogo VidstavkaU lyutomu 1742 roku protivnikam Volpola vdalos nareshti domogtis jogo vidstavki Vin otrimav titul grafa Orforda j solidnu pensiyu ale ne zmig zavaditi palati gromad iniciyuvati rozsliduvannya pov yazanih z jogo imenem zlovzhivan Odnak svoyeyu vidstavkoyu Robert Volpol zrobiv vazhlivij konstitucijnij precedent pishov u vidstavku razom zi svoyimi kolegami bo jogo kabinet vtrativ bilshist u palati gromad Pohilij ministr viyihav do svogo mayetku Gouton holl zvidki prodovzhuvav nadavati poradi korolyu ta vplivati na derzhavni spravi cherez svogo stavlenika Genri Pelema zajmav post prem yer ministra Svij velicheznij statok Volpol vitrachav na pridbannya tvoriv mistectva Jogo kartinna galereya bula najkrashoyu u krayini Nezvazhayuchi na protidiyu molodshogo sina znamenitogo pismennika hudozhnye zibrannya Gouton hola pislya smerti grafa Orforda bulo prodano jogo onukom Katerini II yaka poklala jogo v osnovu Ermitazhu LiteraturaBlack Jeremy 2001 Walpole in Power Stroud Sutton Publishing Browning Reed The Duke of Newcastle Yale University Press 1975 Dickinson Harry T 1973 Walpole and the Whig Supremacy London English Universities Press Field Ophelia The Kit Cat Club Friends who Imagined a Nation Harper Collins 2008 Hill Brian W 1989 Sir Robert Walpole Sole and Prime Minister London Hamish Hamilton Morley John 1889 Walpole London Macmillan and Co Pearce Eward The Great Man Sir Robert Walpole Pimlico 2008 Plumb John Harold 1956 1960 Sir Robert Walpole 2 volumes London Cresset Press Plumb John Harold 1967 The Growth of Political Stability in England 1675 1725 London Macmillan and Co Rodger N A M Command of the Ocean A Naval History of Britain 1649 1815 Penguin Books 2006 PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 http www historyofparliamentonline org volume 1690 1715 member walpole robert ii 1676 1745 Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824PosilannyaVolpol Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 1 Poperednik Prem yer ministr Velikoyi Britaniyi 1721 1742 Nastupnik Spenser Kompton

Дата публікації:
Топ