Генрі Філдінг | ||||
---|---|---|---|---|
Henry Fielding | ||||
Псевдонім | "Капітан Геркулес Оцет", деякі роботи опубліковані анонімно | |||
Народився | 22 квітня 1707 , Ґластонбері, Сомерсет, Англія | |||
Помер | 8 жовтня 1754 (47 років) Лісабон, Португалія ·цироз печінки | |||
Поховання | d | |||
Громадянство | Велика Британія | |||
Національність | англієць | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | Ітонський коледж (1724)[1] і Лейденський університет | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | 1728—1754 | |||
Жанр | сатира, Крутійський роман і оповідання | |||
Magnum opus | Том Джонс (роман) | |||
Батько | d[1][2] | |||
Мати | d[3][2] | |||
Брати, сестри | d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2] і d | |||
У шлюбі з | d[2] і d[2] | |||
Діти | d[3], d[3] і d[3] | |||
| ||||
Генрі Філдінг у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Філдінг Генрі (англ. Henry Fielding; 22 квітня 1707 — 8 жовтня 1754) — англійський письменник, видатний представник англійського реалізму XVIII століття, один із засновників європейського реалістичного роману, автор роману «Історія Тома Джонса, найди» (Tom Jones).
Біографія
Народився у сім'ї лейтенанта, який, зрештою, дослужився до генерал-лейтенанта. Мати Філдінґа, котра походила із давнього дворянського роду, померла, коли майбутньому письменникові виповнилося 11 років. Батько одружився вдруге, а Генрі, найстарший з-поміж дванадцяти дітей, став вихованцем Ітонського коледжу, де вельми добре навчався і потоваришував з відомим політичним діячем бароном Літлтоном, який, до того ж, був другом А. Поупа і С. Джонсона. Будучи доволі легковажним молодиком і плекаючи наміри поліпшити своє матеріальне становище вигідним одруженням, Філдінґ, утім, заробляв собі на прожиток компонуванням п'єс. Його тітка, відома письменниця Мері Монтеґю, котра впровадила в Англії щеплення від віспи, заохочувала і підтримувала творчість Філдінґа, і його першу п'єсу («Love in Several Masques») тепло сприйняла публіка у театрі Друрі-Лейн.
У 1728-у Філдінґ став студентом Лейденського університету, вивчав літературу, поглиблював свої знання класичної словесності. Через півтора року повернувся у Лондон і продовжував займатися драматургією. З 1729 до 1737-го Філдінґ написав 25 сатиричних п'єс і фарсів, включаючи дві сценічні постановки Мольєра. 1730 року три п'єси були поставлені у Друрі-Лейн.
У 1744 р. померла кохана дружина письменника, потім — старша дочка, а він залишився із двома дітьми. Філдінґ дуже болісно переживав цю втрату і майже нічого не писав, за винятком окремих статей та передмови до роману своєї сестри Сари Фіддінґ «Девід Сімгої». Проте згодом життя письменника знову увійшло у звичне річище, він став постійним кореспондентом двох часописів — «Щирий патріот» та «Якобінський журнал», у 1746 році почав писати роман «Історія Тома Джонса, знайди», a 1747-го шокував своїх знайомих, одружившись зі служницею своєї сестри, Мері Деніел, яка на той час була вже на третьому місяці вагітності. Від цього шлюбу було двоє синів і дочка.
Філдінґ вважається засновником англійського сучасного роману. Сам він означав цей жанр як «комічний епос у прозі».
Відмовившись від епістолярної прози Річардсона, Філдінґ проторував свій оригінальний шлях, створивши дивовижно яскраві життєві характери. Називаючи свої романи наслідуванням Мігеля де Сервантеса, він розкриває багатий внутрішній світ своїх персонажів, зображає динаміку розвитку характеру, змальовуючи звичаї та колорит епохи. Філдінґ називав свої романи історіями. Вже в самому визначенні підкреслювалися еволюція, розвиток, зміна, процес становлення характерів героїв, різних за своїми природними схильностями, проте здебільшого не надто прямодушних, відвертих та щирих. У цих творах немає вдаваності і надуманості, лицемірства і показної красивості.
Твори
У 1728 з'являється його перша комедія «Кохання у різних масках» («Love in Several Masques»), за якою пішов ряд інших п'єс, всього за проміжок між 1728-им і 1743-им Філдінгом одноосібно або у співпраці з іншими авторами написано 26 творів для сцени, не рахуючи посмертної п'єси «The Fathers, or a Good-natured Man», знайденої Джонсом у 1776 і виданій з прологом і епілогом Гарріка в 1798-му. П'єси Філдінга, що були здебільшого наслідуваннями Конгріва і Вічерлі, іноді — Мольєра («The Mock Doctor», 1732, «The Miser», 1733), згодом втратили своє художнє значення. Проте соціально-викривальні мотиви та просвітницькі тенденції, що проступають вже в цих ранніх творах Філдінга, дозволяють передбачити в їхньму авторі майбутнього Філдінга-романіста. Присвячуючи Честерфільду свого «Дон-Кіхота в Англії» («Don Qvixote in England», 1734), Філдінг заявляв, що його завданням було зображення «лих, які накликає на країну загальна корупція». У цілком просвітницькому дусі витримана п'єса «Життя і смерть Здорового Сенсу», що розповідає про боротьбу королеви Здоровий Сенс з кліриками та Законом, які домагаються її смерті, — входить до складу комедії «Пасквін, драматична сатира на сучасність» («Pasquin, a Dramatick Satire on the Times», 1736).
Широка письменницька популярність Філдінга ґрунтується не на його драматургії і публіцистиці, а винятково на трьох великих його романах: «Історія пригод Джозефа Ендрюса і його друга Абраама Адамса» («The History of the Adventures of Joseph Andrews and of his Friend Mr. Abraham Adams», 1742), «Історія Тома Джонса, найди» («The History of Tom Jones, a Foundling», 1749) та «Емілія» («Amelia», 1751), до яких слід приєднати також його сатиричну повість «Життя Джонатана Вайльда Великого» («The life of Mr. Jonathan Wild the Great», що увійшла до складу збірки «Miscellanies», випущеного Філдінгом в 1743.
Поштовхом до створення «Джозефа Ендрюса» послужила «Памела» Річардсона. Роблячи героєм свого роману уявного брата Памели, що знаходиться, як і вона, в служінні зазнає таких же зазіхань на чесноту, Філдінг отруйно пародіює сентиментально-дидактичний стиль Річардсона. Однак літературно-історичне значення «Джозефа Ендрюса» виходить далеко за межі простої пародії. Вже в цьому романі, написаному майже експромтом, Філдінг усвідомлює і проголошує себе творцем нового літературного жанру — «комічного епосу в прозі, що відрізняється від комедії так само, як серйозний епос відрізняється від трагедії тим, що його дія ширша й більш розгорнута, що він охоплює набагато більш численні і різноманітні характери». Цей новий жанр — справжня реалістична епопея буржуазного суспільства, — протиставляється їм в рівній мірі бароковому пасторально-історичному роману XVII століття і сентиментально-сімейному роману річардсонівської школи.
Новаторські принципи, намічені вже в «Джозефі Ендрюсі», отримали розгорнуте вираження у шедеврі Філдінга «Томі Джонсі». Вступні теоретико-естетичні глави «Тома Джонса» являють собою справжній маніфест просвітницької естетики. Завдання художника — черпати свій матеріал із «великої книги Природи»; правдиве наслідування природі — єдине джерело естетичної насолоди. Уява письменника має бути суворо замкнуто в межах можливого; «за вкрай рідкісними винятками, найвищим предметом для пера … істориків і поетів є людина» («Том Джонс», книга VIII, 1). Виховно-публіцистичне значення літератури — з точки зору Філдінга — величезна; боротьба з соціальними зловживаннями, з людськими пороками і лицемірством — завдання, яку сам Філдінг ставив собі в кожному своєму романі. Сміх, з його точки зору, одне з найбільш могутніх засобів художника в цій боротьбі.
Проблема людської природи — основна проблема для всього просвітництва XVIII століття — займає центральне місце і в творчості Філдінга, особливо в «Томі Джонсі», наповнюючи його романи новим морально-філософським змістом. «Природа людини сама по собі далеко не погана, — говорить один з персонажів Філдінга — погане виховання, погані звички і звичаї розбещують нашу природу і направляють її до пороку. За порочність нашого світу відповідальні його правителі, в тому числі, я боюся, і духовенство» («Емілія», кн. IX, 5). Таким же просвітницьким оптимізмом дихають і заключні сторінки бесіди Тома Джонса з Гірничим відлюдником («Том Джонс», кн. VIII, 15), де Том Джонс з усім запалом своєї молодості протиставляє людиноненависництва свого господаря глибоко оптимістичну віру в людську гідність.
Однак, згідно з Філдінгом, чеснота сама по собі так само недостатня, як недостатній розум, відірваний від чесноти. Перемога Тома Джонса над Блайфілом розкривається не тільки як перемога абстрактної Чесноти над абстрактним Пороком, але і як перемога доброго серця (хоча б він і порушив усі правила буржуазної моральності) над однобічністю буржуазного розсудливості. Ця апеляція від розуму до почуття, від розсудливості до доброго серця у творчості Філдінга вже змушує передчувати майбутню критику буржуазного суспільства в творах сентименталістів.
«Том Джонс» відзначає собою вершину творчості Філдінга. Наступний, останній, період творчості Філдінга, в центрі якого стоїть «Емілія», характеризується послабленням реалістичного таланту письменника та його сатиричної загостреності. Якщо в «Томі Джонсі» була укладена лише відома потенційна можливість переходу до сентименталізму, то «Емілія», останній роман Філдінга, показує, що зрушення в цьому напрямку вже встигло реально здійснитися в його творчості. Незважаючи на наявність низки яскравих сатиричних образів (суддя Трашер, місіс Еллісон, безіменний «благородний лорд» та інші), загальний колорит книги різко відрізняється від попередніх романів Філдінга.
Однак вони досягаються, на відміну від «Джозефа Ендрюса» або «Тома Джонса», вже не стільки засобами реалістичної сатири, скільки засобами сентиментально-моралістичної дидактики. Образ розсудливого пастора Гаррісона (певною мірою аналогічний Оллверті «Тома Джонса») висувається на перший план роману, відповідно знижуючи питому вагу образу капітана Бузса — слабкого епігона Тома Джонса. Типово для нового етапу у творчості Філдінга заключне «звернення» Бузса, який дозволив собі сумніватися у всемогутності провидіння (після прочитання у арештному будинку проповідей Барроу). Саме побудова роману суттєво відрізняється від попередніх книг Філдінга; на відміну від «Джозефа Ендрюса» і «Тома Джонса», розгорнута композиція яких давала художнику можливість широкого охоплення дійсності, дія «Емілії» сконцентровано навколо вузького сімейного маленького світу Емілії. Почавши свій творчій шлях із пародії на Річардсона («Джозеф Ендрюс»), Філдінг у «Емілії» помітно наближається до нього. Характерно, що в той час як «Джозеф Ендрюс» і «Том Джонс» засуджувалися за «грубість» і «аморальність», «Емілію» Філдінгу довелося захищати від прямо протилежних звинувачень у надмірній сентиментальності і плоскості (див. «Covent-Garden Journal», 1752).
Літературний стиль
У той час як Дефо і Річардсон намагалися приховати вигаданий характер своїх творів під прикриттям «мемуарів» і «літературних творів», відповідно, Генрі Філдінг зайняв позицію, яка являла собою якесь нове відхилення в прозової белетристиці, що ні в якій мірі не являє собою зусилля, для того щоб приховати літературні прийоми його романів. Насправді, він був першим великим письменником, який відкрито визнав, що його проза була чистою вигадкою. Крім того, в порівнянні з його головним суперником і сучасником Річардсоном, Філдінг представляє своєму читачеві набагато ширший спектр характерів, узятих із усіх соціальних класів.
Відсутність у Філдінга психологічного реалізму (почуття і емоції його героїв, рідко аналізуються дуже глибоко) можна, мабуть, пробачити, зважаючи на його гострої заклопотаності виявленням універсального порядку речей. Можна стверджувати, що роман «Том Джонс» відображає основні неокласичні погляди автора — характер є щось, чим індивідуум обдарований при народженні, частина природного порядку життя або системи. Персонажі в романах Філдінга також, значною мірою типові, наприклад: Сквайр Вестерн — це типовий грубий і неотесаний сквайр Торі, одержимий лише полюванням на лисиць, випивкою і придбанням нової власності.
Так комічний епос Філдінга, містить цілий ряд прекрасних, але по суті незмінних (статичних) характерів, чиї мотиви і поведінку в значній мірі наперед визначені. У їх зображенні мало емоційної глибини, і складні реалії інтерактивних людських відносин, які є настільки ж невід'ємною частиною сучасного роману, не представляють для Філдінга значною важливості. Можливо, характер, який ми дізнаємося краще за все, є всезнаючий оповідач (тобто Філдінг), чиєю компанією насолоджуються деякі з його читачів.
Значення
«Комічна епопея» Філдінга мала своїх попередників і в особі іспанського шахрайського роману XVI–XVII століть, і в особі французького «комічного роману» XVII століття. (Сорель, Скаррон, Фюретьєр). Однак нова тематика, введена ними в літературу, — життя плебейських «низів» суспільства, — використовується ними майже незмінно в плані гротеску. У творчості ж Філдінга буржуа входить у літературу в прозовому костюмі містера Оллверті і Тома Джонса, в звичайному вигляді рядового громадянина буржуазної Англії XVIII століття. Недарма у боротьбі за гідність нової буржуазної тематики і нового буржуазного «комічно-розповідного» жанру Філдінг, даючи визначення свого «комічного епосу», так наполегливо відмежовує його від бурлеску та карикатури, від усього «абсурдного і жахливого».
Бібліографія
- Аникин Г. В., Михальская Н. П. История английской литературы. — М.,1985. — 485 с.
- Давиденко Г. Й. Історія зарубіжної літератури XVII—XVIII століття. — 2-ге вид.;переробл. і допов. — К.:ЦУЛ,2009. — 289 с.
- История английской литературы. — М.;Л.,1943-1958. — 294 с.
- Артамонов С. Д., Гражданская З. Т., Самарин Р. М. История зарубежной литературы XVII—XVIII в.в. — М.:"Просвещение",1967. — 854 с.
- Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література: Від античності до початку XIX сторіччя. — К.:"Академія", 2004. — 358 с.
Переклади українською
- Генрі Філдінґ. Історія Тома Джонса, знайди. Том 1. — Навчальна книга - Богдан, 2023. — С. 384. — . (переклала Ірина Кабаль-Бондаренко)
- Генрі Філдінґ. Історія Тома Джонса, знайди. Том 2. — Навчальна книга - Богдан, 2023. — С. 400. — . (переклала Ірина Кабаль-Бондаренко)
Посилання
- Філдінг Генрі // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 665. — .
- Філдінг // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Генрі Філдінг |
- [1] [ 15 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Генри Филдинг: биографическая справка [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
- [2] [ 7 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?119465 [ 26 липня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- Kindred Britain
- Lundy D. R. The Peerage
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Lib Primitki Genri FildingHenry FieldingPsevdonim Kapitan Gerkules Ocet deyaki roboti opublikovani anonimnoNarodivsya 22 kvitnya 1707 1707 04 22 Glastonberi Somerset AngliyaPomer 8 zhovtnya 1754 1754 10 08 47 rokiv Lisabon Portugaliya ciroz pechinkiPohovannya dGromadyanstvo Velika BritaniyaNacionalnist angliyecDiyalnist pismennikAlma mater Itonskij koledzh 1724 1 i Lejdenskij universitetMova tvoriv anglijskaRoki aktivnosti 1728 1754Zhanr satira Krutijskij roman i opovidannyaMagnum opus Tom Dzhons roman Batko d 1 2 Mati d 3 2 Brati sestri d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 i dU shlyubi z d 2 i d 2 Diti d 3 d 3 i d 3 Genri Filding u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Filding Genri angl Henry Fielding 22 kvitnya 1707 8 zhovtnya 1754 anglijskij pismennik vidatnij predstavnik anglijskogo realizmu XVIII stolittya odin iz zasnovnikiv yevropejskogo realistichnogo romanu avtor romanu Istoriya Toma Dzhonsa najdi Tom Jones BiografiyaNarodivsya u sim yi lejtenanta yakij zreshtoyu dosluzhivsya do general lejtenanta Mati Fildinga kotra pohodila iz davnogo dvoryanskogo rodu pomerla koli majbutnomu pismennikovi vipovnilosya 11 rokiv Batko odruzhivsya vdruge a Genri najstarshij z pomizh dvanadcyati ditej stav vihovancem Itonskogo koledzhu de velmi dobre navchavsya i potovarishuvav z vidomim politichnim diyachem baronom Litltonom yakij do togo zh buv drugom A Poupa i S Dzhonsona Buduchi dovoli legkovazhnim molodikom i plekayuchi namiri polipshiti svoye materialne stanovishe vigidnim odruzhennyam Filding utim zaroblyav sobi na prozhitok komponuvannyam p yes Jogo titka vidoma pismennicya Meri Montegyu kotra vprovadila v Angliyi sheplennya vid vispi zaohochuvala i pidtrimuvala tvorchist Fildinga i jogo pershu p yesu Love in Several Masques teplo sprijnyala publika u teatri Druri Lejn U 1728 u Filding stav studentom Lejdenskogo universitetu vivchav literaturu pogliblyuvav svoyi znannya klasichnoyi slovesnosti Cherez pivtora roku povernuvsya u London i prodovzhuvav zajmatisya dramaturgiyeyu Z 1729 do 1737 go Filding napisav 25 satirichnih p yes i farsiv vklyuchayuchi dvi scenichni postanovki Molyera 1730 roku tri p yesi buli postavleni u Druri Lejn U 1744 r pomerla kohana druzhina pismennika potim starsha dochka a vin zalishivsya iz dvoma ditmi Filding duzhe bolisno perezhivav cyu vtratu i majzhe nichogo ne pisav za vinyatkom okremih statej ta peredmovi do romanu svoyeyi sestri Sari Fidding Devid Simgoyi Prote zgodom zhittya pismennika znovu uvijshlo u zvichne richishe vin stav postijnim korespondentom dvoh chasopisiv Shirij patriot ta Yakobinskij zhurnal u 1746 roci pochav pisati roman Istoriya Toma Dzhonsa znajdi a 1747 go shokuvav svoyih znajomih odruzhivshis zi sluzhniceyu svoyeyi sestri Meri Deniel yaka na toj chas bula vzhe na tretomu misyaci vagitnosti Vid cogo shlyubu bulo dvoye siniv i dochka Filding vvazhayetsya zasnovnikom anglijskogo suchasnogo romanu Sam vin oznachav cej zhanr yak komichnij epos u prozi Vidmovivshis vid epistolyarnoyi prozi Richardsona Filding protoruvav svij originalnij shlyah stvorivshi divovizhno yaskravi zhittyevi harakteri Nazivayuchi svoyi romani nasliduvannyam Migelya de Servantesa vin rozkrivaye bagatij vnutrishnij svit svoyih personazhiv zobrazhaye dinamiku rozvitku harakteru zmalovuyuchi zvichayi ta kolorit epohi Filding nazivav svoyi romani istoriyami Vzhe v samomu viznachenni pidkreslyuvalisya evolyuciya rozvitok zmina proces stanovlennya harakteriv geroyiv riznih za svoyimi prirodnimi shilnostyami prote zdebilshogo ne nadto pryamodushnih vidvertih ta shirih U cih tvorah nemaye vdavanosti i nadumanosti licemirstva i pokaznoyi krasivosti Poshtova marka SRSR 1957 rikTvoriP yesi U 1728 z yavlyayetsya jogo persha komediya Kohannya u riznih maskah Love in Several Masques za yakoyu pishov ryad inshih p yes vsogo za promizhok mizh 1728 im i 1743 im Fildingom odnoosibno abo u spivpraci z inshimi avtorami napisano 26 tvoriv dlya sceni ne rahuyuchi posmertnoyi p yesi The Fathers or a Good natured Man znajdenoyi Dzhonsom u 1776 i vidanij z prologom i epilogom Garrika v 1798 mu P yesi Fildinga sho buli zdebilshogo nasliduvannyami Kongriva i Vicherli inodi Molyera The Mock Doctor 1732 The Miser 1733 zgodom vtratili svoye hudozhnye znachennya Prote socialno vikrivalni motivi ta prosvitnicki tendenciyi sho prostupayut vzhe v cih rannih tvorah Fildinga dozvolyayut peredbachiti v yihnmu avtori majbutnogo Fildinga romanista Prisvyachuyuchi Chesterfildu svogo Don Kihota v Angliyi Don Qvixote in England 1734 Filding zayavlyav sho jogo zavdannyam bulo zobrazhennya lih yaki naklikaye na krayinu zagalna korupciya U cilkom prosvitnickomu dusi vitrimana p yesa Zhittya i smert Zdorovogo Sensu sho rozpovidaye pro borotbu korolevi Zdorovij Sens z klirikami ta Zakonom yaki domagayutsya yiyi smerti vhodit do skladu komediyi Paskvin dramatichna satira na suchasnist Pasquin a Dramatick Satire on the Times 1736 Romani Titulna storinka Istoriyi prigod Dzhozefa Endryusa i jogo druga Ejbrahama Adamsa Shiroka pismennicka populyarnist Fildinga gruntuyetsya ne na jogo dramaturgiyi i publicistici a vinyatkovo na troh velikih jogo romanah Istoriya prigod Dzhozefa Endryusa i jogo druga Abraama Adamsa The History of the Adventures of Joseph Andrews and of his Friend Mr Abraham Adams 1742 Istoriya Toma Dzhonsa najdi The History of Tom Jones a Foundling 1749 ta Emiliya Amelia 1751 do yakih slid priyednati takozh jogo satirichnu povist Zhittya Dzhonatana Vajlda Velikogo The life of Mr Jonathan Wild the Great sho uvijshla do skladu zbirki Miscellanies vipushenogo Fildingom v 1743 Poshtovhom do stvorennya Dzhozefa Endryusa posluzhila Pamela Richardsona Roblyachi geroyem svogo romanu uyavnogo brata Pameli sho znahoditsya yak i vona v sluzhinni zaznaye takih zhe zazihan na chesnotu Filding otrujno parodiyuye sentimentalno didaktichnij stil Richardsona Odnak literaturno istorichne znachennya Dzhozefa Endryusa vihodit daleko za mezhi prostoyi parodiyi Vzhe v comu romani napisanomu majzhe ekspromtom Filding usvidomlyuye i progoloshuye sebe tvorcem novogo literaturnogo zhanru komichnogo eposu v prozi sho vidriznyayetsya vid komediyi tak samo yak serjoznij epos vidriznyayetsya vid tragediyi tim sho jogo diya shirsha j bilsh rozgornuta sho vin ohoplyuye nabagato bilsh chislenni i riznomanitni harakteri Cej novij zhanr spravzhnya realistichna epopeya burzhuaznogo suspilstva protistavlyayetsya yim v rivnij miri barokovomu pastoralno istorichnomu romanu XVII stolittya i sentimentalno simejnomu romanu richardsonivskoyi shkoli Novatorski principi namicheni vzhe v Dzhozefi Endryusi otrimali rozgornute virazhennya u shedevri Fildinga Tomi Dzhonsi Vstupni teoretiko estetichni glavi Toma Dzhonsa yavlyayut soboyu spravzhnij manifest prosvitnickoyi estetiki Zavdannya hudozhnika cherpati svij material iz velikoyi knigi Prirodi pravdive nasliduvannya prirodi yedine dzherelo estetichnoyi nasolodi Uyava pismennika maye buti suvoro zamknuto v mezhah mozhlivogo za vkraj ridkisnimi vinyatkami najvishim predmetom dlya pera istorikiv i poetiv ye lyudina Tom Dzhons kniga VIII 1 Vihovno publicistichne znachennya literaturi z tochki zoru Fildinga velichezna borotba z socialnimi zlovzhivannyami z lyudskimi porokami i licemirstvom zavdannya yaku sam Filding staviv sobi v kozhnomu svoyemu romani Smih z jogo tochki zoru odne z najbilsh mogutnih zasobiv hudozhnika v cij borotbi Problema lyudskoyi prirodi osnovna problema dlya vsogo prosvitnictva XVIII stolittya zajmaye centralne misce i v tvorchosti Fildinga osoblivo v Tomi Dzhonsi napovnyuyuchi jogo romani novim moralno filosofskim zmistom Priroda lyudini sama po sobi daleko ne pogana govorit odin z personazhiv Fildinga pogane vihovannya pogani zvichki i zvichayi rozbeshuyut nashu prirodu i napravlyayut yiyi do poroku Za porochnist nashogo svitu vidpovidalni jogo praviteli v tomu chisli ya boyusya i duhovenstvo Emiliya kn IX 5 Takim zhe prosvitnickim optimizmom dihayut i zaklyuchni storinki besidi Toma Dzhonsa z Girnichim vidlyudnikom Tom Dzhons kn VIII 15 de Tom Dzhons z usim zapalom svoyeyi molodosti protistavlyaye lyudinonenavisnictva svogo gospodarya gliboko optimistichnu viru v lyudsku gidnist Odnak zgidno z Fildingom chesnota sama po sobi tak samo nedostatnya yak nedostatnij rozum vidirvanij vid chesnoti Peremoga Toma Dzhonsa nad Blajfilom rozkrivayetsya ne tilki yak peremoga abstraktnoyi Chesnoti nad abstraktnim Porokom ale i yak peremoga dobrogo sercya hocha b vin i porushiv usi pravila burzhuaznoyi moralnosti nad odnobichnistyu burzhuaznogo rozsudlivosti Cya apelyaciya vid rozumu do pochuttya vid rozsudlivosti do dobrogo sercya u tvorchosti Fildinga vzhe zmushuye peredchuvati majbutnyu kritiku burzhuaznogo suspilstva v tvorah sentimentalistiv Tom Dzhons vidznachaye soboyu vershinu tvorchosti Fildinga Nastupnij ostannij period tvorchosti Fildinga v centri yakogo stoyit Emiliya harakterizuyetsya poslablennyam realistichnogo talantu pismennika ta jogo satirichnoyi zagostrenosti Yaksho v Tomi Dzhonsi bula ukladena lishe vidoma potencijna mozhlivist perehodu do sentimentalizmu to Emiliya ostannij roman Fildinga pokazuye sho zrushennya v comu napryamku vzhe vstiglo realno zdijsnitisya v jogo tvorchosti Nezvazhayuchi na nayavnist nizki yaskravih satirichnih obraziv suddya Trasher misis Ellison bezimennij blagorodnij lord ta inshi zagalnij kolorit knigi rizko vidriznyayetsya vid poperednih romaniv Fildinga Odnak voni dosyagayutsya na vidminu vid Dzhozefa Endryusa abo Toma Dzhonsa vzhe ne stilki zasobami realistichnoyi satiri skilki zasobami sentimentalno moralistichnoyi didaktiki Obraz rozsudlivogo pastora Garrisona pevnoyu miroyu analogichnij Ollverti Toma Dzhonsa visuvayetsya na pershij plan romanu vidpovidno znizhuyuchi pitomu vagu obrazu kapitana Buzsa slabkogo epigona Toma Dzhonsa Tipovo dlya novogo etapu u tvorchosti Fildinga zaklyuchne zvernennya Buzsa yakij dozvoliv sobi sumnivatisya u vsemogutnosti providinnya pislya prochitannya u areshtnomu budinku propovidej Barrou Same pobudova romanu suttyevo vidriznyayetsya vid poperednih knig Fildinga na vidminu vid Dzhozefa Endryusa i Toma Dzhonsa rozgornuta kompoziciya yakih davala hudozhniku mozhlivist shirokogo ohoplennya dijsnosti diya Emiliyi skoncentrovano navkolo vuzkogo simejnogo malenkogo svitu Emiliyi Pochavshi svij tvorchij shlyah iz parodiyi na Richardsona Dzhozef Endryus Filding u Emiliyi pomitno nablizhayetsya do nogo Harakterno sho v toj chas yak Dzhozef Endryus i Tom Dzhons zasudzhuvalisya za grubist i amoralnist Emiliyu Fildingu dovelosya zahishati vid pryamo protilezhnih zvinuvachen u nadmirnij sentimentalnosti i ploskosti div Covent Garden Journal 1752 Literaturnij stilU toj chas yak Defo i Richardson namagalisya prihovati vigadanij harakter svoyih tvoriv pid prikrittyam memuariv i literaturnih tvoriv vidpovidno Genri Filding zajnyav poziciyu yaka yavlyala soboyu yakes nove vidhilennya v prozovoyi beletristici sho ni v yakij miri ne yavlyaye soboyu zusillya dlya togo shob prihovati literaturni prijomi jogo romaniv Naspravdi vin buv pershim velikim pismennikom yakij vidkrito viznav sho jogo proza bula chistoyu vigadkoyu Krim togo v porivnyanni z jogo golovnim supernikom i suchasnikom Richardsonom Filding predstavlyaye svoyemu chitachevi nabagato shirshij spektr harakteriv uzyatih iz usih socialnih klasiv Vidsutnist u Fildinga psihologichnogo realizmu pochuttya i emociyi jogo geroyiv ridko analizuyutsya duzhe gliboko mozhna mabut probachiti zvazhayuchi na jogo gostroyi zaklopotanosti viyavlennyam universalnogo poryadku rechej Mozhna stverdzhuvati sho roman Tom Dzhons vidobrazhaye osnovni neoklasichni poglyadi avtora harakter ye shos chim individuum obdarovanij pri narodzhenni chastina prirodnogo poryadku zhittya abo sistemi Personazhi v romanah Fildinga takozh znachnoyu miroyu tipovi napriklad Skvajr Vestern ce tipovij grubij i neotesanij skvajr Tori oderzhimij lishe polyuvannyam na lisic vipivkoyu i pridbannyam novoyi vlasnosti Tak komichnij epos Fildinga mistit cilij ryad prekrasnih ale po suti nezminnih statichnih harakteriv chiyi motivi i povedinku v znachnij miri napered viznacheni U yih zobrazhenni malo emocijnoyi glibini i skladni realiyi interaktivnih lyudskih vidnosin yaki ye nastilki zh nevid yemnoyu chastinoyu suchasnogo romanu ne predstavlyayut dlya Fildinga znachnoyu vazhlivosti Mozhlivo harakter yakij mi diznayemosya krashe za vse ye vseznayuchij opovidach tobto Filding chiyeyu kompaniyeyu nasolodzhuyutsya deyaki z jogo chitachiv Znachennya Komichna epopeya Fildinga mala svoyih poperednikiv i v osobi ispanskogo shahrajskogo romanu XVI XVII stolit i v osobi francuzkogo komichnogo romanu XVII stolittya Sorel Skarron Fyuretyer Odnak nova tematika vvedena nimi v literaturu zhittya plebejskih niziv suspilstva vikoristovuyetsya nimi majzhe nezminno v plani grotesku U tvorchosti zh Fildinga burzhua vhodit u literaturu v prozovomu kostyumi mistera Ollverti i Toma Dzhonsa v zvichajnomu viglyadi ryadovogo gromadyanina burzhuaznoyi Angliyi XVIII stolittya Nedarma u borotbi za gidnist novoyi burzhuaznoyi tematiki i novogo burzhuaznogo komichno rozpovidnogo zhanru Filding dayuchi viznachennya svogo komichnogo eposu tak napoleglivo vidmezhovuye jogo vid burlesku ta karikaturi vid usogo absurdnogo i zhahlivogo BibliografiyaAnikin G V Mihalskaya N P Istoriya anglijskoj literatury M 1985 485 s Davidenko G J Istoriya zarubizhnoyi literaturi XVII XVIII stolittya 2 ge vid pererobl i dopov K CUL 2009 289 s Istoriya anglijskoj literatury M L 1943 1958 294 s Artamonov S D Grazhdanskaya Z T Samarin R M Istoriya zarubezhnoj literatury XVII XVIII v v M Prosveshenie 1967 854 s Shalaginov B B Zarubizhna literatura Vid antichnosti do pochatku XIX storichchya K Akademiya 2004 358 s Perekladi ukrayinskoyuGenri Filding Istoriya Toma Dzhonsa znajdi Tom 1 Navchalna kniga Bogdan 2023 S 384 ISBN 978 966 10 6877 2 pereklala Irina Kabal Bondarenko Genri Filding Istoriya Toma Dzhonsa znajdi Tom 2 Navchalna kniga Bogdan 2023 S 400 ISBN 978 966 10 6878 9 pereklala Irina Kabal Bondarenko PosilannyaFilding Genri Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 665 ISBN 966 692 744 6 Filding Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Genri Filding 1 15 bereznya 2012 u Wayback Machine Genri Filding biograficheskaya spravka 12 bereznya 2016 u Wayback Machine 2 7 grudnya 2011 u Wayback Machine http www isfdb org cgi bin ea cgi 119465 26 lipnya 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 datos bne es El portal de datos bibliograficos de la Biblioteca Nacional de Espana 2011 d Track Q50358336