Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Поль Скаррон нар 4 липня 1610 16100704 Париж 6 жовтня 1660 16601006 Париж французький романіст драматург і поет Поль Ска

Поль Скаррон

Поль Скаррон

Поль Скаррон (нар. 4 липня 1610(16100704), Париж — 6 жовтня 1660(16601006), Париж) — французький романіст, драматург і поет.

Поль Скаррон
фр. Paul Scarron
image
Народився 4 липня 1610(1610-07-04)[1][2][3]
Париж, Королівство Франція[4]
Помер 6 жовтня 1660(1660-10-06)[1][2][3] (50 років)
Париж, Королівство Франція
Країна image Франція[5]
Діяльність письменник, поет, драматург, прозаїк-романіст
Знання мов французька[6]
Напрямок бароко
У шлюбі з Франсуаза д'Обіньє Ментенон

Біографія

Сьома дитина в родині чиновника Рахункової палати, Поль Скаррон обрав кар'єру священнослужителя. 1632 року отримав місце в приході в Ле-Мані. Був наближений до єпископа Шарля де Бомануара і дуже популярний у провінційних салонах. 1638 року він несподівано захворів ревматизмом, і 28-річний життєрадісний, люблячий повеселитися абат перетворився на розбитого паралічем каліку, вимушеного проводити значну частину часу в кімнаті, нерідко виносячи страшний біль у суглобах. Не маючи майже ніяких засобів до існування, він повинен був вдаватися до заступництва меценатів, присвячуючи їм свої твори, домагаючись грошових допомог, пенсій тощо. Улюбленець Анни Австрійської, після публікації 1649 року памфлетний віршів на адресу кардинала Мазаріні, він позбувся королівської пенсії і змушений заробляти на життя віршами-присвятами.

Скаррон повернувся до Парижа і 1652 року одружився з 17-річною безприданницею Франсуазою д'Обіньє, внучкою поета Агріппи д'Обіньє, майбутньою мадам де Ментенон. У своєму будинку в паризькому кварталі Маре, що називали «Притулком безгрошів'я», він відкрив літературний салон, де часто збирався літературний світ, до яких приєднувалися наближені до королівського двору. Там бували поети Сент-Аман, Трістан Відлюдник, Бенсерад, абат Буаробер, живописець Міньяр, маршал Франції Тюренн, Нінон де Ланкло.

Літературна творчість

Дебютував «Збірником з декількох бурлескних віршів» (фр. «Recueil de quelques vers burlesques») 1643 року. Як літературний діяч Скаррон виступав противником всього неприродного, піднесеного або нудотного. Одним з найпопулярніших його творів був «Вергілій навиворіт» (Virgile travesti) (1648-53) — місцями дуже дотепна, місцями грубувата пародія на Енеїду, що обійшла всю Європу і викликала наслідування (наприклад, в Австрії — жартівливу поему А. Блумауера, у слов'ян — перелицьовані «Енеїди» Івана Котляревського українською та В. П. Равінского білоруською мовами, Н. П. Осипов переклав російською мовою).

Трохи раніше Скаррон випустив поему «Тифон, або гигантомахія» (Typhon ou la Gigantomachie), в якій пародіюються пишномовні героїчні поеми. Ода «Hero et Landre» є пародією на тріскучі і беззмістовні твори різних «одописьців».

У найкращому творі Скаррона — «Комічному романі» (Roman comique) (1649—1657) — виразно позначається його негативне ставлення до того штучного жанру, який культивували д'Юрфе, Ла Кальпренед, пані Скюдері та інші. Млосним поклонникам, селадонам і благородним, чутливим лицарям, які тоді приводили в захват читацьку публіку і вважалися найкращими героями, протиставлені тут грубуваті, невиховані, іноді цинічні, але зате вихоплені з навколишньої дійсності люди, що говорять простою мовою, що люблять все ясне, певне, реальне, тісно пов'язані з тим середовищем і тим краєм, де вони народилися і живуть. Поневіряння трупи акторів по Франції дають Скаррону можливість проявити свою спостережливість, вивести цілий ряд типових, яскраво змальованих особистостей, відтворити провінційну життя. Маса побутових подробиць, що стосуються, наприклад, Акторської середовища, становлять інтерес і тепер, та й взагалі завдяки дотепності та непідробною веселості автора інші сторінки роману можуть бути з задоволенням прочитані сучасною публікою. В «комічному романі» немає справжньої фабули, яка надавала б єдність всьому твору; численні епізоди на кожному кроці переривають головну нитку розповіді. Безперечно й те, що нерідко ми знаходимо у Скаррона не проста, цілком об'єктивне зображення реального життя, а кілька одностороннє, часом навіть карикатурне, почасти наближається до типу «шахрайського роману». Найбільше, однак, твір Скаррона є яскравим зразком так званого «genre burlesque» (від італійського слова «burla» — «жарт, витівка»).

Скаррону належить досить чільне місце в історії французької літератури XVII ст.: його роман був противагою одностороннього панування тих творів, автори яких вважали зображення неприкрашеної дійсності чимось ницим і негідним хорошого письменника. Крайнощі та інтереси, в які впадав Скаррон, були природною реакцією проти крайнощів старої школи; в основі його творчості лежав зародок розумного, здорового реалізму.

Скаррон писав також комедії — «Жодле, або Слуга-пан» (Jodelet, ou le matre valet) (1645), «L'hritier ridicule» (1649), «Дон Яфет Вірменський» (Don Japhet d'Armnie) (1653), «Le gardien de soi-mme» (1655) та ін, — сонети, послання, мадригали, зібрані під загальним заголовком «Posies diverses». Повне зібрання творів Скаррона видано в 1737 році в Амстердамі, в XIX столітті перевидані «Вергілій навиворіт» (1858) і «Комічний роман» (1857).

Основні твори

  • «Жодле, або Слуга-пан», комедія, 1645
  • «Хвастощі капітана Матамора», комедія, 1646
  • «Тифон, або гигантомахия», поема, 1647
  • «Вергілій навиворіт», поема, 1648—1652
  • «Мазарінад», віршований памфлет, 1649
  • «Безглуздий спадкоємець, або користолюбна дівиця», комедія, 1649
  • «Комічний роман», 1651—1657
  • «Дон Яфет Вірменський», комедія, 1653
  • «Саламанкський школяр, або Великодушні вороги», комедія, 1654
  • «Принц-корсар», комедія, 1658
  • «Трагікомічні новели», видані в 1661

Бібліографія

  • «Scarron et le genre burlesque», Paul Morillot, Paris, H.Lecene et H.Oudin, 1888.
  • Paul Morillot, «S. et le genre burlesque» (Париж, 188 8);
  • H. Chardon, «La troupe du Roman Comique dévoilée» (Париж, 1876);
  • Guizot, «Corneille et son temps» (окремий розділ присвячено Скаррону)

Примітки

  1. GeneaStar
    d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478
  2. Roglo — 1997. — 10000000 екз.
    d:Track:Q83365652
  3. Babelio — 2007.
    d:Track:Q2877812
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118605984 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. LIBRIS — 2013.
    d:Track:Q1798125
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  7. Веселовский Ю. А. Скаррон, Поль // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1900. — Т. XXX. — С. 180.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q4109404d:Track:Q19908137d:Track:Q22035453d:Track:Q23892966


image Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pol Skarron nar 4 lipnya 1610 16100704 Parizh 6 zhovtnya 1660 16601006 Parizh francuzkij romanist dramaturg i poet Pol Skarronfr Paul ScarronNarodivsya 4 lipnya 1610 1610 07 04 1 2 3 Parizh Korolivstvo Franciya 4 Pomer 6 zhovtnya 1660 1660 10 06 1 2 3 50 rokiv Parizh Korolivstvo FranciyaKrayina Franciya 5 Diyalnist pismennik poet dramaturg prozayik romanistZnannya mov francuzka 6 Napryamok barokoU shlyubi z Fransuaza d Obinye MentenonRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSoma ditina v rodini chinovnika Rahunkovoyi palati Pol Skarron obrav kar yeru svyashennosluzhitelya 1632 roku otrimav misce v prihodi v Le Mani Buv nablizhenij do yepiskopa Sharlya de Bomanuara i duzhe populyarnij u provincijnih salonah 1638 roku vin nespodivano zahvoriv revmatizmom i 28 richnij zhittyeradisnij lyublyachij poveselitisya abat peretvorivsya na rozbitogo paralichem kaliku vimushenogo provoditi znachnu chastinu chasu v kimnati neridko vinosyachi strashnij bil u suglobah Ne mayuchi majzhe niyakih zasobiv do isnuvannya vin povinen buv vdavatisya do zastupnictva mecenativ prisvyachuyuchi yim svoyi tvori domagayuchis groshovih dopomog pensij tosho Ulyublenec Anni Avstrijskoyi pislya publikaciyi 1649 roku pamfletnij virshiv na adresu kardinala Mazarini vin pozbuvsya korolivskoyi pensiyi i zmushenij zaroblyati na zhittya virshami prisvyatami Skarron povernuvsya do Parizha i 1652 roku odruzhivsya z 17 richnoyu bezpridanniceyu Fransuazoyu d Obinye vnuchkoyu poeta Agrippi d Obinye majbutnoyu madam de Mentenon U svoyemu budinku v parizkomu kvartali Mare sho nazivali Pritulkom bezgroshiv ya vin vidkriv literaturnij salon de chasto zbiravsya literaturnij svit do yakih priyednuvalisya nablizheni do korolivskogo dvoru Tam buvali poeti Sent Aman Tristan Vidlyudnik Benserad abat Buarober zhivopisec Minyar marshal Franciyi Tyurenn Ninon de Lanklo Literaturna tvorchistDebyutuvav Zbirnikom z dekilkoh burlesknih virshiv fr Recueil de quelques vers burlesques 1643 roku Yak literaturnij diyach Skarron vistupav protivnikom vsogo neprirodnogo pidnesenogo abo nudotnogo Odnim z najpopulyarnishih jogo tvoriv buv Vergilij navivorit Virgile travesti 1648 53 miscyami duzhe dotepna miscyami grubuvata parodiya na Eneyidu sho obijshla vsyu Yevropu i viklikala nasliduvannya napriklad v Avstriyi zhartivlivu poemu A Blumauera u slov yan perelicovani Eneyidi Ivana Kotlyarevskogo ukrayinskoyu ta V P Ravinskogo biloruskoyu movami N P Osipov pereklav rosijskoyu movoyu Trohi ranishe Skarron vipustiv poemu Tifon abo gigantomahiya Typhon ou la Gigantomachie v yakij parodiyuyutsya pishnomovni geroyichni poemi Oda Hero et Landre ye parodiyeyu na triskuchi i bezzmistovni tvori riznih odopisciv U najkrashomu tvori Skarrona Komichnomu romani Roman comique 1649 1657 virazno poznachayetsya jogo negativne stavlennya do togo shtuchnogo zhanru yakij kultivuvali d Yurfe La Kalprened pani Skyuderi ta inshi Mlosnim poklonnikam seladonam i blagorodnim chutlivim licaryam yaki todi privodili v zahvat chitacku publiku i vvazhalisya najkrashimi geroyami protistavleni tut grubuvati nevihovani inodi cinichni ale zate vihopleni z navkolishnoyi dijsnosti lyudi sho govoryat prostoyu movoyu sho lyublyat vse yasne pevne realne tisno pov yazani z tim seredovishem i tim krayem de voni narodilisya i zhivut Poneviryannya trupi aktoriv po Franciyi dayut Skarronu mozhlivist proyaviti svoyu sposterezhlivist vivesti cilij ryad tipovih yaskravo zmalovanih osobistostej vidtvoriti provincijnu zhittya Masa pobutovih podrobic sho stosuyutsya napriklad Aktorskoyi seredovisha stanovlyat interes i teper ta j vzagali zavdyaki dotepnosti ta nepidrobnoyu veselosti avtora inshi storinki romanu mozhut buti z zadovolennyam prochitani suchasnoyu publikoyu V komichnomu romani nemaye spravzhnoyi fabuli yaka nadavala b yednist vsomu tvoru chislenni epizodi na kozhnomu kroci pererivayut golovnu nitku rozpovidi Bezperechno j te sho neridko mi znahodimo u Skarrona ne prosta cilkom ob yektivne zobrazhennya realnogo zhittya a kilka odnostoronnye chasom navit karikaturne pochasti nablizhayetsya do tipu shahrajskogo romanu Najbilshe odnak tvir Skarrona ye yaskravim zrazkom tak zvanogo genre burlesque vid italijskogo slova burla zhart vitivka Skarronu nalezhit dosit chilne misce v istoriyi francuzkoyi literaturi XVII st jogo roman buv protivagoyu odnostoronnogo panuvannya tih tvoriv avtori yakih vvazhali zobrazhennya neprikrashenoyi dijsnosti chimos nicim i negidnim horoshogo pismennika Krajnoshi ta interesi v yaki vpadav Skarron buli prirodnoyu reakciyeyu proti krajnoshiv staroyi shkoli v osnovi jogo tvorchosti lezhav zarodok rozumnogo zdorovogo realizmu Skarron pisav takozh komediyi Zhodle abo Sluga pan Jodelet ou le matre valet 1645 L hritier ridicule 1649 Don Yafet Virmenskij Don Japhet d Armnie 1653 Le gardien de soi mme 1655 ta in soneti poslannya madrigali zibrani pid zagalnim zagolovkom Posies diverses Povne zibrannya tvoriv Skarrona vidano v 1737 roci v Amsterdami v XIX stolitti perevidani Vergilij navivorit 1858 i Komichnij roman 1857 Osnovni tvori Zhodle abo Sluga pan komediya 1645 Hvastoshi kapitana Matamora komediya 1646 Tifon abo gigantomahiya poema 1647 Vergilij navivorit poema 1648 1652 Mazarinad virshovanij pamflet 1649 Bezgluzdij spadkoyemec abo koristolyubna divicya komediya 1649 Komichnij roman 1651 1657 Don Yafet Virmenskij komediya 1653 Salamankskij shkolyar abo Velikodushni vorogi komediya 1654 Princ korsar komediya 1658 Tragikomichni noveli vidani v 1661Bibliografiya Scarron et le genre burlesque Paul Morillot Paris H Lecene et H Oudin 1888 Paul Morillot S et le genre burlesque Parizh 188 8 H Chardon La troupe du Roman Comique devoilee Parizh 1876 Guizot Corneille et son temps okremij rozdil prisvyacheno Skarronu PrimitkiGeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Roglo 1997 10000000 ekz d Track Q83365652 Babelio 2007 d Track Q2877812 Deutsche Nationalbibliothek Record 118605984 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 LIBRIS 2013 d Track Q1798125 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Veselovskij Yu A Skarron Pol Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1900 T XXX S 180 d Track Q656d Track Q602358d Track Q4109404d Track Q19908137d Track Q22035453d Track Q23892966 Ce nezavershena stattya pro pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ