Сіль (значення)

Сіль має декілька значень:

Сіль, солі — біла речовина з гострим характерним смаком, що являє собою кристали хлористого натрію і вживається як приправа до страв, для консервування і т. тощо

• Кухонна сіль — приправа і підсилювач смаку, що складається в основному з хлориду натрію, яку застосовують для додання смаку: Кухонна сіль — те саме, що хлористий натрій.
• включаючи харчові продукти, що позначаються як харчова/столова сіль, морська сіль.
• Сіль — хімічна сполука, речовина, у якій водень кислоти повністю або частково заміщений металом. Це нейтральна хімічна сполука між іонами металів і неметалів; представник окремого класу хімічних сполук, утворених аніонами кислотних залишків та катіонами різного походження (переважно катіонами металів);
• Кам'яна сіль — мінерал, що за своїм хімічним складом є хлористим натрієм; гірська порода, що складається з цього мінералу;осадова гірська порода, складена більше, ніж на 90% галітом.
• Мінеральна сіль — осадовий мінерал, які кристалізується при випаровуванні та охолодженні природних водних розчинів, що є сильними електролітами;
  • Морська сіль — сіль, яку видобувають випарюванням морської води. Окрім харчової солі, також може стосуватися суміші солей, які природним чином розчинені в морській воді.
  • Англійська сіль — сірчанокисла магнезія солоно-гіркого смаку, вживана як проносне в медичній практиці; Кисла сіль. Семиводний сульфат магнію.
  • Подвійна сіль — хімічна сполука, утворена двома різними катіонами або аніонами
  • Глауберова сіль — десятиводний кристалогідрат (декагідрат) сульфату натрію;
  • Бертолетова сіль — калієва сіль хлоратної кислоти. Застосовують у піротехніці;
  • Нюхальна сіль — суміш кристалів , етанолу і ароматичних речовин. Має різкий запах, у XIX сторіччі нюхальну сіль широко вживали як засіб проти запаморочення і втрати свідомості.
• Сіль — у криптографії — вектор ініціалізації блочного шифру або хешу.
•  — розсипається шляхом посипання доріг, щоб запобігти слизькій дорозі взимку.
• Технічна сіль — кам'яна сіль з домішками глини, піску тощо.
• Солі для ванни.

Сіль в переносному значенні:

• лексема «Насипати солі на хвіст», «Не до солі кому»: комусь байдуже до чогось, коли є важливіша справа; комусь дуже скрутно; непереливки;
• лексема «З'їв би без солі кого»: дуже ненавидячи когось, хто-небудь ладен завдати йому найбільших прикрощів;
• те, що становить суть, смисл чого-небудь; хтось особливо значний або щось винятково цінне, важливе;
• лексема «Сіль землі» — видатні представники якої-небудь суспільної групи; добірна частина певного товариства;
• Те, що надає гостроти словам, висловлюванням; дотепність.;
• Аттічна сіль — витончений дотеп;
• лексема «Відважувати (відважити) солі» — говорити уїдливо, образливо, грубо.

Сіль. Інші види використання:

• Сіль — перша частина складних слів, що відповідає слову сільський, наприклад: сільактив, сільелектро, сількомітет, сільунівермаг тощо
• Сіль — перша частина складних слів, що відповідає слову сіль, наприклад: сільзавод
• Сіль була з найдавніших часів великою цінністю, і римляни платили своїм військам частинно сіллю, — і з того залишиласа в латинських та англомовних народів назва взагалі всякої платні, що сполучається з коренем «саль» (Sall) тобто сіль

Топоніми

 Україна

• Сіль — село, Україна, Закарпатська область, Ужгородський район
• Сіль — колишнє селище міського типу, Донецька область, Бахмутський район (включене в межі міста Соледар Постановою Верховної Ради України № 867-XIV від 8 липня 1999 року)
• Сіль — залізнична станція Лиманської дирекції Донецької залізниці

Примітки

1. Сіль // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Сіль // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1740-1743. — 1000 екз.

Див. також

• Соль