Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соляні родовища (англ. salt deposits; нім. Salzlagerstätten f pl) — природні нагромадження солей, які мають промислове значення. Залежно від умов і часу утворення всі промислові родовища солей поділяють на викопні і сучасні.
Загальний опис
Викопні родовища являють собою потужні пластові або штоко- і куполуподібні поклади солей, що утворилися в минулі геологічні епохи, і залягають на різній глибині від поверхні. Розміри їх величезні. Вони часто поширені на площі в десятки і сотні квадратних кілометрів при потужності соляних відкладів до 500, 1000 і більше метрів. Цей тип найважливіший у промисловому відношенні, до нього належать усі найбільші родовища солей світу. Найбільшими соленосними районами в Україні є Закарпаття, Прикарпаття, Дніпровсько-Донецька западина, Росії — Приуралля, Сибір. В країнах пострадянського простору ці родовища є також в Бєларусі, країнах Закавказзя, Середньої Азії та ін. Викопні С.р. представлені кам'яною сіллю, калійними і магнієвими солями, рідше — мірабілітом і тенардитом.
Сучасні родовища — це різноманітні соляні озера і басейни морського і континентального походження, в яких осадження солей почалось порівняно недавно і продовжується до нашого часу. В країнах пострадянського простору до них належать соляні озера і затоки Чорного і Азовського морів, північнокавказьких степів, Поволжя, Прикаспійської низовини. Далі на схід пояс розширюється, захоплюючи озера лівобережжя р. Об, верхів'я р. Іртиш. Тут він гірськими масивами перерізається на ряд відокремлених районів поширення соляних озер, з яких найголовнішими є Мінусінський, Забайкальський, Тувинський і Північно-Монгольський.
Соляні родовища в Україні
Якщо на початку ХХ ст. в Україні було відомо лише два райони залягання викопної кам'яної солі — Карпатський і Західно-Донецький, а також деякі сучасні соляні озера і лимани на узбережжях Азовського і Чорного морів, і всі вони залишались маловивченими і майже нерозвіданими, то тепер тут виявлено ряд великих соленосних провінцій, сформованих у різні фази галогенезу. Цими провінціями є:
1. Дніпровсько-Донецька западина. Соленосна формація її має потужність 1500—2000 м і пов'язана з девонською фазою галогенезу. Запаси викопної солі в цій провінції практично невичерпні. Формація залягає на великих глибинах і лише місцями (солянокупольні структури) глибина залягання кам'яної солі зменшується до сотень і навіть десятків метрів (Роменська, Олексіївська та інші структури).
2. Соленосна провінція з потужністю соленосних відкладів понад 350 м, розташована на північно-західній окраїні Донбасу і в східній половині Дніпровсько-Донецької западини, відповідає нижньопермській фазі галогенезу. Це в основному родовища кам'яної солі та її розсолів Слов'яно-Бахмутської котловини. Виявлені в них запаси солі вимірюються багатьма мільярдами тонн. У верхній краматорській світі нижньопермської соленосної товщі Слов'яно-Бахмутської котловини виявлено поклади калійних солей.
3. Соленосна провінція Передкарпатського прогину — неогенова фаза галогенезу. Міоценова соленосна товща тут має потужність до 2000 м, місцями виходить на поверхню. З нею пов'язані як родовища кам'яної солі, так і родовища калійних солей, часто великого промислового значення (Калуське, Стебницьке, Старунське та ін.). Запаси цієї провінції становлять 30–40 млрд т, а сумарні розвідані запаси по категоріям А+В+С1 становить понад 2,5 млрд т. Солі цього району комплексні, калійно-магнієві і в основному сульфатні, що є особливо цінними для сільського господарства і хімічної та металургійної промисловості.
4. Закарпатська міоценова галогенна провінція, в межах якої розташоване велике Солотвинське родовище високоякісної кам'яної солі. Калійних солей у Закарпатті поки що не виявлено. Проте, 27 липня 2023 року, в Тячівському районі на Закарпатті, під час розробки Тереблянського соляного родовища було видобуто першу сіль. Після геологічних досліджень у даному регіоні було виявлено соляний пласт, котрий починається із 35 до 500 метрів. Родовище зможе забезпечити 100 % потреб держави в технічній солі, зокрема під час зими. На сьогодні вони оцінюються в приблизно 450 тис. тонн на сезон. У перспективі родовище зможе забезпечити 100 % потреб України.
5. Крім величезних ресурсів викопних солей, на узбережжя Чорного і Азовського морів відомі сучасні соляні озера та лимани: Генічеське, Сасик-Сиваське, Солоне та ін. Сиваш містить практично невичерпні ресурси не тільки кухонної солі, а й сировини для виробництва магнію, вогнетривів, цементу, для добування брому та інших цінних компонентів.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Примітки
- Першу сіль у Закарпатській області видобули з Тереблянського соляного родовища. 03.08.2023, 11:18
- Вистачить на всю Україну: з Тереблянського родовища на Закарпатті видобули першу сіль. // Автор: Юлія Соколова, 03.08.2023, 13:52
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Solyani rodovisha angl salt deposits nim Salzlagerstatten f pl prirodni nagromadzhennya solej yaki mayut promislove znachennya Zalezhno vid umov i chasu utvorennya vsi promislovi rodovisha solej podilyayut na vikopni i suchasni Zagalnij opisVikopni rodovisha yavlyayut soboyu potuzhni plastovi abo shtoko i kupolupodibni pokladi solej sho utvorilisya v minuli geologichni epohi i zalyagayut na riznij glibini vid poverhni Rozmiri yih velichezni Voni chasto poshireni na ploshi v desyatki i sotni kvadratnih kilometriv pri potuzhnosti solyanih vidkladiv do 500 1000 i bilshe metriv Cej tip najvazhlivishij u promislovomu vidnoshenni do nogo nalezhat usi najbilshi rodovisha solej svitu Najbilshimi solenosnimi rajonami v Ukrayini ye Zakarpattya Prikarpattya Dniprovsko Donecka zapadina Rosiyi Priurallya Sibir V krayinah postradyanskogo prostoru ci rodovisha ye takozh v Byelarusi krayinah Zakavkazzya Serednoyi Aziyi ta in Vikopni S r predstavleni kam yanoyu sillyu kalijnimi i magniyevimi solyami ridshe mirabilitom i tenarditom Suchasni rodovisha ce riznomanitni solyani ozera i basejni morskogo i kontinentalnogo pohodzhennya v yakih osadzhennya solej pochalos porivnyano nedavno i prodovzhuyetsya do nashogo chasu V krayinah postradyanskogo prostoru do nih nalezhat solyani ozera i zatoki Chornogo i Azovskogo moriv pivnichnokavkazkih stepiv Povolzhya Prikaspijskoyi nizovini Dali na shid poyas rozshiryuyetsya zahoplyuyuchi ozera livoberezhzhya r Ob verhiv ya r Irtish Tut vin girskimi masivami pererizayetsya na ryad vidokremlenih rajoniv poshirennya solyanih ozer z yakih najgolovnishimi ye Minusinskij Zabajkalskij Tuvinskij i Pivnichno Mongolskij Porivnyalna harakteristika solenosnih basejniv krayin SND Basejn Vik formaciyi Plosha tis km Potuzhnist m Sibirska platforma Rannij kembrij 2500 3000 2000 Moskovska sinekliza Serednij devon 15 75 85 Prip yatskij progin Piznij devon 26 3500 4000 Dniprovsko Donecka zapadina Rannya perm 25 Do1200 i Te zh same 800 1500 2000 Te zh same 7 5 8 800 1000 Te zh same 4 500 600 Te zh same 60 40 230 Piznya perm 15 210 Piznya yura 200 800 i bilshe Te zh same 11 800 i bilshe Te zh same 2 5 Do 700 Neogen 4 5 2000 2500 Neogen 0 25 25 50 1000Solyani rodovisha v UkrayiniYaksho na pochatku HH st v Ukrayini bulo vidomo lishe dva rajoni zalyagannya vikopnoyi kam yanoyi soli Karpatskij i Zahidno Doneckij a takozh deyaki suchasni solyani ozera i limani na uzberezhzhyah Azovskogo i Chornogo moriv i vsi voni zalishalis malovivchenimi i majzhe nerozvidanimi to teper tut viyavleno ryad velikih solenosnih provincij sformovanih u rizni fazi galogenezu Cimi provinciyami ye 1 Dniprovsko Donecka zapadina Solenosna formaciya yiyi maye potuzhnist 1500 2000 m i pov yazana z devonskoyu fazoyu galogenezu Zapasi vikopnoyi soli v cij provinciyi praktichno nevicherpni Formaciya zalyagaye na velikih glibinah i lishe miscyami solyanokupolni strukturi glibina zalyagannya kam yanoyi soli zmenshuyetsya do soten i navit desyatkiv metriv Romenska Oleksiyivska ta inshi strukturi 2 Solenosna provinciya z potuzhnistyu solenosnih vidkladiv ponad 350 m roztashovana na pivnichno zahidnij okrayini Donbasu i v shidnij polovini Dniprovsko Doneckoyi zapadini vidpovidaye nizhnopermskij fazi galogenezu Ce v osnovnomu rodovisha kam yanoyi soli ta yiyi rozsoliv Slov yano Bahmutskoyi kotlovini Viyavleni v nih zapasi soli vimiryuyutsya bagatma milyardami tonn U verhnij kramatorskij sviti nizhnopermskoyi solenosnoyi tovshi Slov yano Bahmutskoyi kotlovini viyavleno pokladi kalijnih solej 3 Solenosna provinciya Peredkarpatskogo proginu neogenova faza galogenezu Miocenova solenosna tovsha tut maye potuzhnist do 2000 m miscyami vihodit na poverhnyu Z neyu pov yazani yak rodovisha kam yanoyi soli tak i rodovisha kalijnih solej chasto velikogo promislovogo znachennya Kaluske Stebnicke Starunske ta in Zapasi ciyeyi provinciyi stanovlyat 30 40 mlrd t a sumarni rozvidani zapasi po kategoriyam A V S1 stanovit ponad 2 5 mlrd t Soli cogo rajonu kompleksni kalijno magniyevi i v osnovnomu sulfatni sho ye osoblivo cinnimi dlya silskogo gospodarstva i himichnoyi ta metalurgijnoyi promislovosti 4 Zakarpatska miocenova galogenna provinciya v mezhah yakoyi roztashovane velike Solotvinske rodovishe visokoyakisnoyi kam yanoyi soli Kalijnih solej u Zakarpatti poki sho ne viyavleno Prote 27 lipnya 2023 roku v Tyachivskomu rajoni na Zakarpatti pid chas rozrobki Tereblyanskogo solyanogo rodovisha bulo vidobuto pershu sil Pislya geologichnih doslidzhen u danomu regioni bulo viyavleno solyanij plast kotrij pochinayetsya iz 35 do 500 metriv Rodovishe zmozhe zabezpechiti 100 potreb derzhavi v tehnichnij soli zokrema pid chas zimi Na sogodni voni ocinyuyutsya v priblizno 450 tis tonn na sezon U perspektivi rodovishe zmozhe zabezpechiti 100 potreb Ukrayini 5 Krim velicheznih resursiv vikopnih solej na uzberezhzhya Chornogo i Azovskogo moriv vidomi suchasni solyani ozera ta limani Genicheske Sasik Sivaske Solone ta in Sivash mistit praktichno nevicherpni resursi ne tilki kuhonnoyi soli a j sirovini dlya virobnictva magniyu vognetriviv cementu dlya dobuvannya bromu ta inshih cinnih komponentiv LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s PrimitkiPershu sil u Zakarpatskij oblasti vidobuli z Tereblyanskogo solyanogo rodovisha 03 08 2023 11 18 Vistachit na vsyu Ukrayinu z Tereblyanskogo rodovisha na Zakarpatti vidobuli pershu sil Avtor Yuliya Sokolova 03 08 2023 13 52