Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Баскунча́к — солоне самоосадне безстічне і сильномінералізоване озеро в Ахтубінському районі Астраханської області, Росія. Велике родовище солі. Вчені стверджують, що запасів солі вистачить всьому людству на декілька тисяч років. В радянський період озеро ще називали «всесоюзною сільницею», оскільки озеро давало майже половину всієї кухонної солі, яку виробляли в Радянському Союзі за рік.
| Баскунчак | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 48°10′ пн. ш. 46°53′ сх. д. / 48.167° пн. ш. 46.883° сх. д.Координати: 48°10′ пн. ш. 46°53′ сх. д. / 48.167° пн. ш. 46.883° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Росія | |||
| Регіон | Астраханська область | |||
| Розташування |  Росія Астраханська область | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | Солоне озеро | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 115 км² | |||
| Висота | -21,6 м | |||
| Глибина макс. | 3 м | |||
| Довжина | 18 км | |||
| Ширина | 13 км | |||
| Вода | ||||
| Солоність | 300 г/л | |||
| Басейн | ||||
| Вливаються | ||||
| Площа басейну | 467 км² | |||
| Країни басейну | Росія | |||
| Інше | ||||
| Міста та поселення | Нижній Баскунчак | |||
| Geonames | 578801 | |||
| Код ДВР Росії | 11010002711112100001118 | |||
  Баскунчак (Росія) | ||||
| | ||||
 Баскунчак у Вікісховищі | ||||
Географія і геологія
Озеро розташоване в північній частині Прикаспійської низовини і знаходиться приблизно за 270 км на північ від Каспійського моря і за 53 км на схід від Волги. За декілька кілометрів від озера розташований казахський кордон. Поблизу озера розташовані населені пункти Верхній Баскунчак і Нижній Баскунчак (на віддалі 8 км один від одного), населення яких, в основному, казахи. Безпосередньо біля озера знаходиться село Нижній Баскунчак. По дорозі в напрямку Нижнього Баскунчака трапляються карстові провали.
Озеро має неправильну форму, довжина по більшій осі складає 18 км, ширина коливається від 6 до 13 км. Площа 115 км² (за іншими даними 110 км²), рівень води на 21,6 м нижче за рівень океану. Котловина Баскунчака тектонічного походження, береги низинні, глинясті. Озеро являє собою заглиблення на вершині соляної гори, яка на тисячу метрів заглиблена в глиб землі і прикрита товщею осадових пород. Тобто, озеро розташоване на велетенських покладах кам'яної солі. Сіль залишена великим , яке існувало 250 мільйонів років тому. Моря, які існували пізніше, прикрили соляні відклади потужними пластами гіпсу, крейди, мергелю і інших осадових порід. Сіль під великим тиском порід, які лежали на ній, ставала пластичною, текучою, вона підіймалась, витискалась до поверхні землі у вигляді величезних куполоподібних монолітів. Один із них — Баскунчакський соляний купол висотою 5000 метрів. Об'єм лише тієї частини, яка знаходиться під озером, перевищує 70 кубічних кілометрів. Живиться Баскунчак солоними джерелами, що витікають з підніжжя гори Богдо та з дна озера. Озеро Баскунчак, як і Ельтон, багаті, крім кухонної солі, бромом, йодом, магнієвими солями.
Навколо значення слова «Баскунчак» існує декілька думок. Найпоширеніша — воно утворилось від казахських «собака» і «голова». Мотивацією подібної дії є наявність в розглянутому слові першого складу «бас», в якому етимологи вбачають натяк на тюркське «баш» — голова.
В «Книзі «рос. Большому чертежу» (опис Московської держави, виготовленої в 1627 році) озеро іменується «Ускончак». Доктор Е.М. Мурзаєв вважає, що назва тюркського походження і означає «озеро, залите сонцем», або «Сонячне озеро».
В рос. «Делах Тайного Приказа» від 24 жовтня 1674 року записано: «Баскуачкське соляне озеро». Існує думка, що це зіпсована назва озера рос. «Большой кипчак» (з ІХ по ХІІ століття в низовинах Волги господарювали кипчаки (половці).
Кочувавші по Прикаспійській низовині калмики називали озеро «Богдин хара нур», дослівно «Чорне озеро Богдо». Свого часу його називали «Озеро Бестужев Богдо».
Запаси солі. Соляний промисел
Баскунчак має невичерпні запаси кухонної солі, які лежать на дні озера. Ці запаси солі складають 3/4 російських запасів. Водойма заповнена твердими, як чавун, відкладеннями солі і міцним соляним розчином — «ропою». Дно озера — суцільна сіль. Вперше його дослідив в 1883 році гірничий інженер Глушков, який пробурив в різних точках озера три свердловини, і переконався, що на дні озера окрім солі нічого немає. Наступне буріння виявило товщину пласта в 600 метрів, і, накінець, дані електророзвідки: висота соляної гори більш 5000 метрів. Щорічно внаслідок випаровування в озері відкладається тонкий шар солі — новосадка.
Початок видобутку відходить в далеке минуле. В давні часи тут добували сіль скіфи, у VII-ІХ століттях добували її хозари, у Х-ХІІІ — половці. З ХІІІ століття промисел вели татари і калмики. З середини XV століття Нижнє Поволжя було приєднане до Московії. Інтенсивна розробка Баскунчакського озера почалась в 1861 році, після того, як закрили Ельтонські соляні промисли.
Виломка солі на озері проводилася за допомогою звичайних пешнів, ломів, лопат; на берег сіль доставляли верблюди, запряжені у вози. Сіль з води могли вигрібати й лопатами, стоячи ногами у воді. В минулому використовувалась праця каторжників, видобування велось вручну: за допомогою спеціальних молотків відколювались куски солі, після чого їх промивали, а за цим везли на верблюдах до пристані річки . Володимирська пристань, яка лежить в волзькому затоні, який майже зливається з Ахтубою (відстань між Волгою і Ахтубою тут всього 8–9 кілометрів), здавна відома як важливий транспортний центр — через неї на Волгу поступає сіль з озера Баскунчак; до 80-х років 19 століття її підвозили сюди верблюжими караванами. На гербі Енгельського району зображений бик з великою чашею солі на спині, що нагадує про історичний факт про колишнє назначення Покровської Слободи як важливого перевалочного пункту на "сольовому шляху" з озер Баскунчак і Ельтон — сіль доставлялась на биках чумаками.
До 1917 розробка родовища проводилася вручну примітивним кустарним способом (добувалося до 250 тис. т солі на рік). З 1931 промисли механізовані — почалось застосування спеціального сольового комбайну: комбайн рихлить соляний пласт, засмоктує сіль по трубам в подрібнювач, розмелює і промиває її. Після цього навантажує чисту сіль в вагони, які стоять поряд. По твердих ділянках озера до місць видобутку прокладають залізничні гілки колій. Комбайн рухається дуже повільно і залишає за собою глибоку борозну.
Зараз працюють ще екскаватори, . Промисли добре впорядковані. Сіль переважно йде на потреби . Баскунчацька сіль дуже чиста і не потребує спеціальних обробок, і на 99,8 % складається з NaCl.
Попри те, що ведеться видобуток, озеро постійно поповнюється сіллю за рахунок джерел, що впадають у нього. Багато джерел втікає в озеро з його північно-західного берега, привносячи з собою більше 2,5 тисячі тонн солей на добу. Найкрупніший з них — річка рос. Горькая.
Оскільки озеро розташоване в районі сильних вітрів з сильними пиловими бурями, цей пил — головний матеріал, з якого формується чорна, в'язка, з запахом сірководню грязь, яку застосовують при лікуванні багатьох захворювань.
Див. також
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баскунчак |
- Л. Аксенова, Т. Галкина, Г. Гладкевич, А. Горкин и др. Страны мира: Энциклопедия — М.: Росмэн-Пресс, 2006. — 296 с.
- И.Лебедева. 100 самых красивых мест России С.96
- Г. Моторин - Озеро на вершине соляной горы // «Наука и жизнь». — М. Пресса, 1993 №08. ISSN 0028-1263 (с.: 26)
- Брыкина Н.Т., Жиренко О.Е., Барылкина Л.П. Нестандартные и интегрированные уроки по курсу «Окружающий мир»: 1–4 классы. — М.: ВАКО, 2008. — 256 с. (с.: 102)
- Усольцева О. Природные чудеса России. — Эксмо, 2011. — 228 с. (с.: 109-111)
- Вадим Вячеславович Покшишевский. Поволожье: от Горького до Астрахани // Молодая гвардия, 1951 — 254 стор. (с.: 16)
- Валентин Ермолаев. Экономическая география и регионалистика: учебное пособие. — Флинта; Наука, 2013.
- Морозов С. В степи // Огонёк №9 (1186) 26 февраля 1950. (с.: 3)
- Логистика и управление цепями поставок. Теория и практика. Основы логистики: учебник / под ред. Аникина Б.А., Родкина Т.А. — Москва: Проспект, 2013. — 344 с.
- Мякшева Л.В. История Саратовского края. — Саратов, Лицей, 2009. — 272 с.
- Озеро Баскунчак // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Література
- Озеро Баскунчак // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- М.М.Скаткін // Природознавство: підручник для 4 класу. — К.: «Радянська школа», 1967. с.256 (сторінка:60)
 | Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baskuncha k solone samoosadne bezstichne i silnomineralizovane ozero v Ahtubinskomu rajoni Astrahanskoyi oblasti Rosiya Velike rodovishe soli Vcheni stverdzhuyut sho zapasiv soli vistachit vsomu lyudstvu na dekilka tisyach rokiv V radyanskij period ozero she nazivali vsesoyuznoyu silniceyu oskilki ozero davalo majzhe polovinu vsiyeyi kuhonnoyi soli yaku viroblyali v Radyanskomu Soyuzi za rik BaskunchakOzero Baskunchak Ozero Baskunchak48 10 pn sh 46 53 sh d 48 167 pn sh 46 883 sh d 48 167 46 883 Koordinati 48 10 pn sh 46 53 sh d 48 167 pn sh 46 883 sh d 48 167 46 883Roztashuvannya Krayina RosiyaRegion Astrahanska oblastRoztashuvannya Rosiya Astrahanska oblastGeologichni dani Tip Solone ozeroRozmiri Plosha poverhni 115 km Visota 21 6 mGlibina maks 3 mDovzhina 18 kmShirina 13 kmVoda Solonist 300 g lBasejn VlivayutsyaPlosha basejnu 467 km Krayini basejnu RosiyaInshe Mista ta poselennya Nizhnij BaskunchakGeonames 578801Kod DVR Rosiyi 11010002711112100001118 Baskunchak Rosiya Baskunchak u VikishovishiGeografiya i geologiyaOzero roztashovane v pivnichnij chastini Prikaspijskoyi nizovini i znahoditsya priblizno za 270 km na pivnich vid Kaspijskogo morya i za 53 km na shid vid Volgi Za dekilka kilometriv vid ozera roztashovanij kazahskij kordon Poblizu ozera roztashovani naseleni punkti Verhnij Baskunchak i Nizhnij Baskunchak na viddali 8 km odin vid odnogo naselennya yakih v osnovnomu kazahi Bezposeredno bilya ozera znahoditsya selo Nizhnij Baskunchak Po dorozi v napryamku Nizhnogo Baskunchaka traplyayutsya karstovi provali Ozero maye nepravilnu formu dovzhina po bilshij osi skladaye 18 km shirina kolivayetsya vid 6 do 13 km Plosha 115 km za inshimi danimi 110 km riven vodi na 21 6 m nizhche za riven okeanu Kotlovina Baskunchaka tektonichnogo pohodzhennya beregi nizinni glinyasti Ozero yavlyaye soboyu zagliblennya na vershini solyanoyi gori yaka na tisyachu metriv zagliblena v glib zemli i prikrita tovsheyu osadovih porod Tobto ozero roztashovane na veletenskih pokladah kam yanoyi soli Sil zalishena velikim yake isnuvalo 250 miljoniv rokiv tomu Morya yaki isnuvali piznishe prikrili solyani vidkladi potuzhnimi plastami gipsu krejdi mergelyu i inshih osadovih porid Sil pid velikim tiskom porid yaki lezhali na nij stavala plastichnoyu tekuchoyu vona pidijmalas vitiskalas do poverhni zemli u viglyadi velicheznih kupolopodibnih monolitiv Odin iz nih Baskunchakskij solyanij kupol visotoyu 5000 metriv Ob yem lishe tiyeyi chastini yaka znahoditsya pid ozerom perevishuye 70 kubichnih kilometriv Zhivitsya Baskunchak solonimi dzherelami sho vitikayut z pidnizhzhya gori Bogdo ta z dna ozera Ozero Baskunchak yak i Elton bagati krim kuhonnoyi soli bromom jodom magniyevimi solyami EtimologiyaNavkolo znachennya slova Baskunchak isnuye dekilka dumok Najposhirenisha vono utvorilos vid kazahskih sobaka i golova Motivaciyeyu podibnoyi diyi ye nayavnist v rozglyanutomu slovi pershogo skladu bas v yakomu etimologi vbachayut natyak na tyurkske bash golova V Knizi ros Bolshomu chertezhu opis Moskovskoyi derzhavi vigotovlenoyi v 1627 roci ozero imenuyetsya Uskonchak Doktor E M Murzayev vvazhaye sho nazva tyurkskogo pohodzhennya i oznachaye ozero zalite soncem abo Sonyachne ozero V ros Delah Tajnogo Prikaza vid 24 zhovtnya 1674 roku zapisano Baskuachkske solyane ozero Isnuye dumka sho ce zipsovana nazva ozera ros Bolshoj kipchak z IH po HII stolittya v nizovinah Volgi gospodaryuvali kipchaki polovci Kochuvavshi po Prikaspijskij nizovini kalmiki nazivali ozero Bogdin hara nur doslivno Chorne ozero Bogdo Svogo chasu jogo nazivali Ozero Bestuzhev Bogdo Panoramnij vid na ozero Baskunchak v Astrahanskij oblastiZapasi soli Solyanij promiselBaskunchak maye nevicherpni zapasi kuhonnoyi soli yaki lezhat na dni ozera Ci zapasi soli skladayut 3 4 rosijskih zapasiv Vodojma zapovnena tverdimi yak chavun vidkladennyami soli i micnim solyanim rozchinom ropoyu Dno ozera sucilna sil Vpershe jogo doslidiv v 1883 roci girnichij inzhener Glushkov yakij proburiv v riznih tochkah ozera tri sverdlovini i perekonavsya sho na dni ozera okrim soli nichogo nemaye Nastupne burinnya viyavilo tovshinu plasta v 600 metriv i nakinec dani elektrorozvidki visota solyanoyi gori bilsh 5000 metriv Shorichno vnaslidok viparovuvannya v ozeri vidkladayetsya tonkij shar soli novosadka Pochatok vidobutku vidhodit v daleke minule V davni chasi tut dobuvali sil skifi u VII IH stolittyah dobuvali yiyi hozari u H HIII polovci Z HIII stolittya promisel veli tatari i kalmiki Z seredini XV stolittya Nizhnye Povolzhya bulo priyednane do Moskoviyi Intensivna rozrobka Baskunchakskogo ozera pochalas v 1861 roci pislya togo yak zakrili Eltonski solyani promisli Vilomka soli na ozeri provodilasya za dopomogoyu zvichajnih peshniv lomiv lopat na bereg sil dostavlyali verblyudi zapryazheni u vozi Sil z vodi mogli vigribati j lopatami stoyachi nogami u vodi V minulomu vikoristovuvalas pracya katorzhnikiv vidobuvannya velos vruchnu za dopomogoyu specialnih molotkiv vidkolyuvalis kuski soli pislya chogo yih promivali a za cim vezli na verblyudah do pristani richki Volodimirska pristan yaka lezhit v volzkomu zatoni yakij majzhe zlivayetsya z Ahtuboyu vidstan mizh Volgoyu i Ahtuboyu tut vsogo 8 9 kilometriv zdavna vidoma yak vazhlivij transportnij centr cherez neyi na Volgu postupaye sil z ozera Baskunchak do 80 h rokiv 19 stolittya yiyi pidvozili syudi verblyuzhimi karavanami Na gerbi Engelskogo rajonu zobrazhenij bik z velikoyu chasheyu soli na spini sho nagaduye pro istorichnij fakt pro kolishnye naznachennya Pokrovskoyi Slobodi yak vazhlivogo perevalochnogo punktu na solovomu shlyahu z ozer Baskunchak i Elton sil dostavlyalas na bikah chumakami Do 1917 rozrobka rodovisha provodilasya vruchnu primitivnim kustarnim sposobom dobuvalosya do 250 tis t soli na rik Z 1931 promisli mehanizovani pochalos zastosuvannya specialnogo solovogo kombajnu kombajn rihlit solyanij plast zasmoktuye sil po trubam v podribnyuvach rozmelyuye i promivaye yiyi Pislya cogo navantazhuye chistu sil v vagoni yaki stoyat poryad Po tverdih dilyankah ozera do misc vidobutku prokladayut zaliznichni gilki kolij Kombajn ruhayetsya duzhe povilno i zalishaye za soboyu gliboku boroznu Zaraz pracyuyut she ekskavatori Promisli dobre vporyadkovani Sil perevazhno jde na potrebi Baskunchacka sil duzhe chista i ne potrebuye specialnih obrobok i na 99 8 skladayetsya z NaCl Popri te sho vedetsya vidobutok ozero postijno popovnyuyetsya sillyu za rahunok dzherel sho vpadayut u nogo Bagato dzherel vtikaye v ozero z jogo pivnichno zahidnogo berega privnosyachi z soboyu bilshe 2 5 tisyachi tonn solej na dobu Najkrupnishij z nih richka ros Gorkaya Likuvalni gryaziOskilki ozero roztashovane v rajoni silnih vitriv z silnimi pilovimi buryami cej pil golovnij material z yakogo formuyetsya chorna v yazka z zapahom sirkovodnyu gryaz yaku zastosovuyut pri likuvanni bagatoh zahvoryuvan Div takozhElton ozero PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Baskunchak L Aksenova T Galkina G Gladkevich A Gorkin i dr Strany mira Enciklopediya M Rosmen Press 2006 296 s ISBN 978 5 353 02408 8 I Lebedeva 100 samyh krasivyh mest Rossii ISBN 978 5 699 62670 0 S 96 G Motorin Ozero na vershine solyanoj gory Nauka i zhizn M Pressa 1993 08 ISSN 0028 1263 s 26 Brykina N T Zhirenko O E Barylkina L P Nestandartnye i integrirovannye uroki po kursu Okruzhayushij mir 1 4 klassy M VAKO 2008 256 s ISBN 978 5 94665 780 8 s 102 Usolceva O Prirodnye chudesa Rossii Eksmo 2011 228 s ISBN 978 5 699 52334 4 s 109 111 Vadim Vyacheslavovich Pokshishevskij Povolozhe ot Gorkogo do Astrahani Molodaya gvardiya 1951 254 stor s 16 Valentin Ermolaev Ekonomicheskaya geografiya i regionalistika uchebnoe posobie Flinta Nauka 2013 ISBN 978 5 457 08454 4 Morozov S V stepi Ogonyok 9 1186 26 fevralya 1950 s 3 Logistika i upravlenie cepyami postavok Teoriya i praktika Osnovy logistiki uchebnik pod red Anikina B A Rodkina T A Moskva Prospekt 2013 344 s ISBN 978 5 392 09201 7 Myaksheva L V Istoriya Saratovskogo kraya Saratov Licej 2009 272 s ISBN 978 5 8053 0640 3 Ozero Baskunchak Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros LiteraturaOzero Baskunchak Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 M M Skatkin Prirodoznavstvo pidruchnik dlya 4 klasu K Radyanska shkola 1967 s 256 storinka 60 Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi