Украї́нсько-молдовські відно́сини — міжнародні стосунки між Україною та Республікою Молдова. Хоча новітні офіційні міждержавні стосунки між Україною та Молдовою були започатковані у 1991, вони ґрунтуються на 600-річних культурних, церковних та наукових зв'язках українців (русинів) та молдован.
Українсько-молдовські відносини | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Молдова | Україна | ||||
|
Історія українсько-молдовських союзів сягає своїм корінням другої половини XVI ст., коли у 1563 невдалу спробу зайняти трон господаря Молдови здійснив Дмитро Вишневецький. У 1577 господарем Молдовського князівства став Іван Підкова.
Під час Національно-визвольної війни українців проти Речі Посполитої у 1652 р. Богдан Хмельницький змусив господаря Молдови Василя Лупула погодитися на одруження своєї дочки Розанди Лупул на сині українського гетьмана Тимоші Хмельницькому — після цього Молдовське князівство стало союзником України у її боротьбі з Річчю Посполитою. Богдан Хмельницький протягом кількох років невдало намагався реалізувати масштабний «молдовський проєкт»: він включав породичання з монаршими родинами Європи через шлюб сина Хмельницького з донькою господаря Молдови, зближення у відносинах з Семигородом та Волощиною, схилення на свій бік Януша Радзивілла, фактичного володаря Великого князівства Литовського, який був одружений з іншою дочкою Василя Лупула — Марією. «Молдовський проект» Б. Хмельницького перестав бути актуальним після смерті Тимоша в 1653 р. у битві під Сучавою.
Гетьманом (володарем) Правобережної України у 1681–1683 р.р. османським султаном Мехмедом IV був призначений грек за походженням, господар Молдовського князівства Георге Дука (саме під час його правління у Північному Причорномор'ї з'явилися молдовські поселенці). Деякі румунські джерела також називають чотирьох інших господарів Молдови — Іоана Воде Лютого (рум. Ioan Vodă cel Cumplit), Стефана Могилу (рум. Ştefan Movilă), Думітрашку Кантакузіна (рум. Dumitraşcu Cantacuzino) та Міхая Раковіце (рум. Mihai Racoviţă) — володарями українських земель, хоча українськими джерелами це не підтверджується.
На території Молдови, а саме у місті Бендери, 5(16) квітня 1710 р. було прийнято першу українську конституцію «Пакти і Конституцію прав і вольностей Війська Запорозького» (лат. Pacta et Constitutiones legum libertatumque exercitus zaporoviensis).
Окремою сторінкою відносин Української Народньої Республіки та Молдовської Демократичної Республіки були 1917–1918, коли, всупереч існуючому на той час розподілу населення та не зважаючи на рішення українських громад (наприклад, Буковинського народного віча 3 листопада 1918 р. про возз'єднання Північної Буковини з УНР; Селянського з'їзду Аккерманського повіту Бессарабії 10 січня 1918 року про приєднання повіту до України; рішення земських зборів у березні-квітні 1918 р. п'яти з восьми повітів Бессарабії — Аккерманського, Бендерського, Ізмаїльського, Сороцького та Хотинського — про приєднання до України), вся територія Бессарабії, а також Північна Буковина були окуповані Румунією та включені до її складу (українці компактно проживали у Північній Буковині, Північній Бессарабії та в Південній Бессарабії або у Буджаку). До УНР хотіли приєднатися і болгари, які компактно проживали в Південній Бессарабії.
Україна визнала незалежність Республіки Молдова 21 грудня 1991. Дипломатичні відносини між Республікою Молдова та Україною були встановлені 10 березня 1992 р. Перший офіційний візит президента України Л.Кравчука до Молдови відбувся 23 жовтня 1992 р. Під час візиту був підписаний «Договір про добросусідство, дружбу та співробітництво між Україною і Республікою Молдова».
Послом України в Молдові є Іван Гнатишин. Довжина кордону між Молдовою та Україною — 985 км. Українці є другою за величиною етнічною групою у Молдові після молдован (442.346 осіб, що становлять 11,2% від усього населення). Молдовани є четвертою за чисельністю національною меншиною в Україні (станом на 2001 р. в Україні налічувалося 258.600 молдован, тобто 0,5% всього населення країни).
З моменту утворення Молдовського князівства і до сьогодні багато молдован проживали в Україні, а українців у Молдові. Найвідомішим молдованином, що мешкав у Києві та зробив надзвичайно важливий внесок до української культури, був Петро Могила (1596–1647 р.р.).
У 1870–1885 р.р. у Сучаві (Північна Молдова — Південна Буковина) мешкав Микола Устиянович, український поет і громадський діяч, організатор Собору руських учених, автор слів пісні «Верховино, світку ти наш». У місті Ґурагумора (Північна Молдова — Південна Буковина) народилася Ольга Кобилянська.
З сучасників у Молдові народилися Сергій Тігіпко (Синжерейський район), Анатолій Кінах (Єдинецький район) та Кіра Муратова (м. Сороки).
Громадянами України — етнічними молдованами з Чернівецької області є Софія Ротару, Іво Бобул та Лілія Сандулеса. З молдованами пов'язані місцевості в Одесі та в Києві «Бессарабка».
Громадянином Румунії етнічним українцем (що народився на території історичної Північної Молдови — Південної Буковини) є відомий румунський художник-імпресіоніст Василь Хутопила. Етнічною українкою (у родині були також росіяни і молдовани) є відома сучасна румунська співачка (рум. Anna Lesko), яка народилася та мешкала до 17 років у Кишиневі в Республіці Молдова. Етнічним українцем з Одещини (с. Марківка), що мешкає у Республіці Молдова, є відомий молдовський, радянський і російський футболіст та головний тренер збірної Молдови з футболу в 2006–2009 р.р. Ігор Добровольський.
Історія
Україно-молдовські відносини до сер. XVII ст.
Значна частина території сучасної Республіки Молдова до XIV століття була заселена українцями та входила до складу Русі та Галицько-Волинського князівства. У «Повісті врем'яних літ» є відомості про населення Дністровсько-Прутського межиріччя в IX-XIII ст. слов'янськими племенами (тиверцями, а також уличами та білими хорватами), які згодом стали складовою частиною української нації.
Територія сучасної Республіки Молдова була заселена румуномовними переселенцями з Трансильванії у XIV столітті (після 1359 р. або 1352 р., коли румуномовні переселенці з Марамурешу заснували перші поселення біля м. Сучава у Південній Буковині), коли виникло окреме Молдовське князівство. Українське населення значною мірою було асимільоване (це полегшувалося спільністю релігії — православного християнства), хоча є свідчення, що на початку історії Молдовського князівства українці складали не менше третину населення країни.
У період XIV-XVII століття в українського та молдовського народів формувалася самобутня культура. Можна відзначити ряд спільних рис у книжній культурі, на яку великий вплив мала релігія. Православ'я як пануюча релігія у молдован і українців була об'єднуючим чинником для двох народів. У молдовської церкви, як і в українській, у богослужінні та писемності вживалася старослов'янська мова в українському (київському) ізводі; до кінця XVI століття українська і молдовська церкви залежали від константинопольського патріарха. Сталі зв'язки розвивалися й надалі: тривав обмін предметами церковного вжитку, книгами; церковні діячі приїжджали на час або назавжди з України до Молдови або з Молдови в Україну. Обмін сприяв формуванню численних спільних рис як у мистецтві, так і в освіті Молдови та України.
- Митрополит Київський та всієї Русі Григорій Цамблак (зліва) на соборі у Констанці, 1418
-
-
-
Одним з найвизначніших церковних діячів Молдови та України у XV столітті був болгарин за походженням Григорій Цамблак. Більшу частину свого життя він провів у Молдові, проживаючи в монастирі Нямц (рум. Mănăstirea Neamț). Церковну і літературну діяльність він продовжив в Україні, ставши київським митрополитом (1414–1418 р.р.). У роки османського панування молдовська культура прийшла у занепад. Так, у XVII ст., коли з'явилася потреба в досвідчених художниках, їх стали шукати за межами Молдовського князівства, в тому числі і в Україні.
Тісні культурні контакти відзначалися між Молдовою та деякими українськими містами Галичини, Волині та Поділля. У багатьох з них ще в XV ст. при соборах були організовані православні братства. З кінця XVI ст. вони почали вести просвітницьку роботу. На межі XVI-XVII століття провідна роль належала Львівському братству.
Тісні зв'язки з українськими братствами сприяли розвитку молдовської культури. Зв'язки між Молдовою та Львовом були давніми. Зі Львова до Молдови привозили книги, в той же час Львівське братство з Молдови отримувало матеріальну допомогу на будівництво церков і на потреби друкарні. У 1628 р., коли згоріла львівська друкарня, на її відновлення велику суму грошей виділив господар Молдови Мирон Барновський-Могила (рум. Miron Barnovschi-Movilă).
Іноді молдовські бояри та заможні городяни для отримання освіти посилали своїх дітей до українських шкіл — на Волинь та Поділля. У свою чергу, в нечисленні школи Молдови запрошувалися вчителі з України.
Особливу роль у розвитку молдовської культури відігравав Київ, звідки приїздили вчителі, архітектори. Великий внесок у зміцнення культурних зв'язків між Молдовою та Україною вніс брат господаря Молдови київський митрополит Петро Могила. На початку XVII ст. він переселився в Україну, потім, ставши митрополитом київським, розгорнув широку духовно-культурно-просвітницьку діяльність. З його ім'ям пов'язана організація Києво-Могилянської академії і друкарні в Києво-Печерській лаврі. Піклуючися про розвиток культури та освіти в Молдові, Петро Могила у 1640 р. відправляє до Ясс свого сподвижника Софронія Почаського. За його участю в Яссах, за прикладом Київської академії, було засновано Слов'яно-греко-латинську академію та створено першу молдовську друкарню (1641 р.), де була видана перша книга — «Казання» (збірник церковних повчань) молдовського митрополита Варлаама.
Один зі слов'янських оригіналів «Казання», з якого Варлаамом був зроблений переклад, був доставлений йому, ймовірно, з України. У ній є 55 гравюр, з яких 17 були виконані відомим на той час українським гравером Іллею, ченцем Києво-Печерської лаври. Таким чином, одні й ті ж друкарські дошки з прикрасами для церковних книг використовувалися в друкарнях як в українських землях, так і в Молдовському князівстві, художники розміщували в книгах однакові малюнки.
«Молдовський проєкт» Богдана Хмельницького
- Тиміш (Тимофій) Хмельницький (1632 р. — 15 вересня 1653), український військовий і політичний діяч, козацький отаман, один з учасників і керівників Хмельниччини, старший син Богдана Хмельницького
- Василь Лупул (1593-1661), молдовський господар (1634-1654), союзник і сват Б. Хмельницького. За правління Василя Лупула у 1642 р. відбувся спільний синод української і молдовської православних церков в Яссах
-
Період українсько-польської війни під проводом Богдана Хмельницького став часом розвитку української козацької дипломатії. Головною метою зв'язків з іноземними державами був пошук потенційних союзників у боротьбі за здобуття та відстоювання козацьких привілеїв. Якщо з більшістю країн, з якими Богдан Хмельницький підтримував міжнародні зносини, Військо Запорозьке «загравало», то деяким, насамперед Молдовському князівству, воно намагалося диктувати свої умови.
Молдова, яка була васалом Османської імперії, безпосередньо межувала з новоутвореною державою Богдана Хмельницького, а отже могла бути потенційним союзником чи ворогом. Для забезпечення необхідної «лінії поведінки» молдовського господаря Богданом Хмельницьким було здійснено три походи на територію князівства, які в історію увійшли під назвою «Молдовських».
Такий розвиток відносин неодноразово розглядався вітчизняними та зарубіжними істориками. Дехто вбачав в них і просто грабіжницькі напади, і намагання здобути відданого союзника, і шляхом династичного шлюбу підняти авторитет козацької держави, і крок до встановлення монархії, шляхом породичання з молдовським господарем (формально «монархом») тощо. З впевненістю можна лише стверджувати лише, що Молдовське князівство становило в планах Богдана Хмельницького окремий проект.
Перший молдовський похід
Історія україно-молдовських союзів сягає своїм корінням у другу половину XVI ст., коли в 1563 р. невдалу спробу зайняти трон молдовського господаря здійснив Дмитро Вишневецький, а через півтора десятиліття, у 1577 р. інший козацький ватажок Іван Підкова, підтриманий частиною опозиційного молдовського боярства, на деякий час зумів закріпитися в Молдовському князівстві. На якісніший рівень українсько-молдовські відносини вийшли під час Хмельниччини. Ще в 1648 робив спроби через посередництво османського султана Мехмеда IV схилити на свій бік васала Османської імперії Василя Лупула до встановлення добросусідських відносин з Україною.
Події 1650 р. були повною несподіванкою для сучасників. Формально в старшинських кругах ініціативу походу на православну Молдову було вирішено покласти на кримських татар, яких козаки були вимушені підтримувати як союзники, коли з'ясувалося, що похід кримчаків на Москву не відбудеться. Приводом для походу татар на Молдову повинна була стати помста молдовському господарю за його напад на кримчаків попереднього року. Справжньою причиною походу було бажання Хмельницького позбавити Річ Посполиту важливого союзника, який безпосередньо межував з козацькими територіями. Також Богдан Хмельницький замість походу на потенційного союзника Московське царство, спрямував агресію татар на фактичного васала Речі Посполитої.
Напад на Молдову міг мати гарні наслідки для Хмельницького: зв'язок з Молдовським князівством, долучення до монарших родів Європи (претензії Богдана Хмельницького на монархічну владу), тісніші зв'язки з Кримським ханством і Семигородом (потенційним союзником у боротьбі з Річчю Посполитою) та навіть перехід в майбутньому під владу Османського султану тощо.
Приготування до походу розпочалися в 20-х днях серпня 1650 року. Богдан Хмельницький зібрав під Уманню приблизно 70-ти тисячне козацьке військо, до якого приєднався 20-30 тисячний татарський корпус на чолі з ханом Іслям-Ґераєм III. Наприкінці серпня військо вирушило в похід. Попереду війська рухалися татари, які розділилися на дві частини — одна частина пішла за річку Прут, а інша вздовж річки.
Молдовський господар Василь Лупул виявився зовсім не підготовленим до такого розвитку подій. Спочатку він вислав військо на зустріч татарам, але потім переконавшись в чисельній нерівності військ, наказав готувати столицю князівства Ясси до оборони. Ймовірно Василь Лупул сподівався отримати допомогу від гетьмана Потоцького, який стояв на кордоні з князівством чи від османських башів-намісників. Але допомога так і не надійшла. На початку вересня 1650 року козацькі загони на чолі з Данилом Нечаєм та Филоном Джалалієм увійшли до Ясс.
В таких обставинах Лупул разом з своїм почтом та особистою гвардією рушив до Сучави, де під Нямецьким монастирем заклав укріплений табір, і одночасно намагався відкупитися багатими дарунками та виплатою контрибуції.
З татарами молдовський господар домовився швидко, забов'язавшись великою контрибуцією (600 тис. талерів), однак Богдан Хмельницький зажадав політичних гарантій щодо союзницьких відносин на майбутнє. З цією метою вдалось домовитись про шлюб сина гетьмана Тимоша з дочкою Василя Лупула Розандою.
Цей шлюб давав дуже гарні перспективи. По-перше, він давав роду Хмельницьких права на молдовський престол (хоча можливість такого розвитку подій майже не залежала від Хмельницьких, оскільки право на молдовський престол надавалося османським султаном) і можливість легітимізації влади в козацькій державі для роду Хмельницьких. По-друге, такий династичний шлюб давав козацькій державі цінного союзника на «лівому фланзі» у боротьбі з Річчю Посполитою. По-третє, він віддаляв можливість поглиблення союзних відносин Молдови з Річчю Посполитою, оскільки унеможливлював шлюб Розанди Лупул з магнатами Речі Посполитої. По-четверте, він міг призвести до появи союзника у Литві. Такий розвиток подій був можливим через те, що старша дочка молдовського господаря Гелена (Олена) з 1645 р. була дружиною Януша Радзивілла — фактичного володаря Великого князівства Литовського. Крім того, враховуючи той факт, що він був також лідером протестантської «партії» в Речі Посполитій, яка часто з православною шляхтою була в опозиції до державної влади, а також наявність в князівстві українського елементу, можливість такого союзу ставала ще більшою у разі породичання роду Хмельницького з господарем Молдови, а відповідно і з Янушем Радзивіллом.
Перший молдовський похід завершився досить швидко. Василь Лупул, побоюючись через завдані погроми втратити владу в князівстві, слав гроші до Стамбула і намагався якнайшвидше спровадити татар. За допомогою багатих подарунків це йому вдалося, не зважаючи на зусилля Богдана Хмельницького затримати своїх союзників. Таким чином, козацькі загони повернулися додому, отримавши лише обіцянки.
Другий молдовський похід
Події 1651 р. значно вплинули на розвиток козацько-молдовських зв'язків. У битві під Берестечком в червні 1652 р. козацькі загони зазнали нищівної поразки, що призвело до невигідного Білоцерківського договору. У таких умовах Василь Лупул відмовився від даних обіцянок і знову розпочав зближення з Річчю Посполитою.
Підстави до проведення Другого молдовського походу виникли у 1652 р. Білоцерківській договір не був затверджений на сеймі. Акти помсти і насильства, які чинила шляхта, що поверталася до своїх маєтків, ще раз підтвердили неможливість співжиття з поляками. Козацька рада в Чигирині, зважаючи на такі обставини, винесла резолюцію про необхідність охорони своїх вольностей і українського народу, що був під протекцією запорізького війська, очистити Україну від поляків, і у зв'язку з неминучістю війни забезпечити себе союзниками.
Таким потенційним союзником продовжувало залишатися Молдовське князівство. Для Війська Запорозького, враховуючи новий розрив з Річчю Посполитою, відігравало важливе значення те, чи буде князівство козаків. Крім того молдовський господар був посередником для Речі Посполитої у відносинах з кримським ханом та Османською імперією.
Протягом усієї українсько-польської війни Василь Лупул залишався союзником Речі Посполитої. Він доносив королю та Потоцькому про зносини гетьмана з іноземними державами, намагався нашкодити йому в Кримському ханстві та Стамбулі, паралізуючи старання Богдана Хмельницького забезпечити собі османську та татарську допомогу. Це ворогування послаблювало позицію гетьмана, як оборонця православної віри від утисків католиків. В воєнних операція Молдова відігравала роль форпоста Речі Посполитої на півдні. Крім того, замість того щоб впливати Януша Радзивілла в напрямі солідарності та підтримки Богдана Хмельницького, Василь Лупул навпаки настроював литовське магнатство проти козаків.
Януш Радзивілл, як протестант, наслідник традиційного союзу Радзивіллів з православними і козаками зокрема, лідер усіх опозиційних сил, міг зробити Литву союзником українців. Натомість, замість підтримки, він очолив похід на Київ, брав активну участь у бойових діях проти козаків. Однак на останньому сеймі відносини Януша Радзивілла з польським королем надзвичайно загострилися, отже можливим став його перехід на бік повсталих у разі породичання з родом Лупулів.
Османський уряд залишався сприятливо налаштованим до Хмельницького, окрім того він був зайнятий власними справами, через що, ймовірно, не надав Молдові допомоги під час походу козацьких військ. Окрім того Василь Лупул мав напружені відносини з семигородським та волоським господарями. Все це створювало сприятливі умови для ходу Другого молдовського походу.
Щоб не допустити військового союзу України з Молдовою, уряд Речі Посполитої направив армію на чолі з коронним гетьманом Мартином Калиновським у складі 12 тис. кіннотників, 8 тис. піших солдатів та 30 тис. озброєних слуг. У травні відбулася зустріч обох військ біля гори Батіг на Поділлі. Війська Речі Посполитої зазнали нищівної поразки, М. Калиновський загинув. Результати битви повністю перекреслили Білоцерківський договір та відкрили дорогу на Молдовське князівство.
Козацькі загони вступивши до князівства змусили Василя Лупула прийняти умови Богдана Хмельницького. В серпні 1652 р. відбулося одруження Розанди Лупул на Тимоші Хмельницькому, що, по суті, і було ціллю походу. Василь Лупул таким чином став союзником козацької держави.
Третій молдовський похід
Хоч в результаті походу на Молдовське князівство 1652 р. останнє стало союзником козацької держави, що було закріплене династичним шлюбом, але якоїсь вагомої допомоги козацтву це не дало. Тепер козацьке військо було змушене захищати і Молдову.
Занепокоєні активною політикою Богдана Хмельницького в Молдові сусідні держави створили коаліцію у складі Волощини, Семигороду та Речі Посполитої. У квітні 1653 р. волосько-семигородське військо на чолі з володарями цих держав Матеєм Басарабом та Юрієм ІІ Ракоці за підтримки уряду Речі Посполитої захопили столицю князівства м. Ясси та посадили на престол свого ставленика Георгія Штефана (Георгіцу).
Вигнавши Георгія Штефана, Василь Лупул не зайнявся укріпленням своїх позицій в Молдові, але, покладаючи великі сподівання на «непереможне» козацьке військо, вирішив помститися Матеєві Басарабу та Юрієві II Ракоці. Спільні війська Лупула та Тимоша Хмельницького виступили на Волощину.
До Василя Лупула збиралося все більше людей, на кордоні з Волощиною у своєму війську він мав вже близько 8 тис. осіб. Розбивши невеликі загони при переправі через річку Серет, війська союзників рушили углиб країни, руйнуючи все на своєму шляху. Війська противників на чолі з воєводою Штефаном на чолі 9-ти тисячного війська стояли табором біля Фокшань. Після сутички між військами останні відступили. Василь Лупул з Тимошем Хмельницьким пішли на Тирговіште. Волоський воєвода Матей Басараб зайняв вигідну позицію на рівнині між р. Яломніцею та р. Гінтою.
Козацько-молдовське військо атакувало з ходу. Матей Басараб тим часом укріпив свій табір. Битву розпочали молдовські загони, спочатку удача була на їхньому боці, але волоському війську вдалося виправити ситуацію. У цей час у бій вступили козацькі загони. Але їх вдалося оточити і Тиміш був вимушений відступати до табору. Розпочалася сильна злива, намок порох і козаки повинні були покинути вогнепальну зброю. Бачачи можливість поразки, Тиміш Хмельницький разом з Василем Лупулом покинули табір і врятувалися втечею. Після втечі старшини козаки боронилися до вечора і вночі покинули табір. Тиміш там часом повернувся на Україну.
Тим часом становище Лупула не було безнадійним — османський диван підтвердив його права на владу, а авторитет козацького війська залишався ще досить високим.
Не зважаючи на підтримку султана, валасько-польські війська вступили до Молдови та знову передали владу Георгію Штефану. Василь Лупул був разом з 2 тисячним гарнізоном оточений в Сучавській фортеці. На допомогу молдовському господарю на чолі 12-тисячного війська поспішив Тиміш Хмельницький. Розраховуючи на чисельну перевагу військ супротивника, син гетьмана вирішив прорватися до фортеці та допомогти у її захисті. Це йому вдалося. Під час оборони міста 2 вересня Тиміш Хмельницький був смертельно поранений і за кілька днів помер. Через загибель керівника оборони козаки склали зброю 9 вересня 1653 р. Козаки на почесних умовах покинули Сучаву — їм дозволи вийти у повному озброєнні з міста та забрати з собою тіло Тимоша Хмельницького.
Зі смертю Тимоша Богдан Хмельницький змінив свої плани щодо Молдови та відмовився від планів зробити Молдову своїм союзником. Не зважаючи на це, відносини країни підтримували і надалі. Георгій Штефан намагався встановити добросусідські відносини з гетьманом та залучитися його підтримкою у боротьбі з Кримським ханством та Османською імперією. В липні-серпні 1654 р. в Яссах були проведені переговори з українськими послами Д. Лисовцем та В. Іскрицьким, які завершилися поновленням дипломатичних відносин двох держав.
Короткий виклад «Молдовського проєкту» Богдана Хмельницького
Унікальність відносин з Молдовою гетьмана Богдана Хмельницького полягає в тому, що на відміну від інших держами, з якими гетьман підтримував зносини шляхом відправлення посольств чи листування, питання пов'язані з Молдовським князівством вирішувалися військовими методами. Можна казати про існування масштабного молдовського проекту Богдана Хмельницького. Можна виділити декілька основних цілей, які становили основу даного проекту. Першопланової задачею безумовно було схилення молдовського господаря Василя Лупула до військово-політичного союзу з козаками і відмову князівства від підтримки Речі Посполитої. У разі виконання першого пункту відкривалися хороші перспективи. Серед них — породичання з монаршими родинами Європи (що б підвищило авторитет козацької держави та дало можливість на претензії на монархічну владу — чи в Молдові, чи навіть Україні); зближення у відносинах з іншими придунайськими державами (Семигородом, Волощиною); можливість схилення на свій бік Януша Радзивіла (фактичного володаря Великого Князівства Литовського) тощо.
Виконати ці плани вдалося лише частково. Молдовський проект вимагав великого напруження козацької держави. Крім того, якщо початок його виконання був досить успішним (остаточне схилення Василя Лупула на свій бік, та одруження на його донці Розанді Тимоша Хмельницького), то потім він призвів до ряду проблем. Януша Радзивілла не вдалося схилити на свій бік. Замість зближення з Семигородом та Волощиною відбувається агресія останніх проти Молдови з метою заміни Василя Лупула Георгієм Штефаном. Захист свого союзника вимагає відправлення до князівства частини козацьких військ, які були необхідні на центральному фронті бойових дій. Якщо козакам спочатку щастило, то в 1653 р. вони зазнають поразки під Тирговіште, а в вересні під час облоги Сучави гине син гетьмана Тиміш. Фактично ця подія призвела до того, що Богдан Хмельницький відмовився від виконання молдовського проекту і від того часу відносинам з князівством перестали бути пріорітетними.
Культурні та церковні відносини від сер. XVII ст. до 1917 року.
Молдовські літописи XVII — початку XVIII ст., які зіграли велику роль у розвитку молдовської літератури наступних століть, містять чимало яскравих сторінок з історії молдовського і українського народів. У літописах XVII-XVIII ст. , М. Костіна, Н. Костіна, І. Некулче відображено багато епізодів спільної історії молдован і українців.
Великий внесок у розвиток молдовсько-українських культурних зв'язків і освіти в XVIII — поч. XIX ст. внесли випускники Києво-Могилянської Академії — Паїсій Величковський, Амфілохій Хотинський, , .
З другої половини XIX ст. налагоджуються постійні театральні зв'язки між Молдовою та Україною. У Кишинів часто приїжджають на гастролі видатні майстри українського музичного та театрального мистецтва — М. Заньковецька, М. Кропивницький, П. Саксаганський, М. Садовський та ін.
Тісно пов'язав своє ім'я з Молдовою видатний український письменник М. Коцюбинський. Відвідавши Молдову, він написав низку оповідань, в основу яких лягли мотиви і образи молдовської дійсності.
Епізоди спільних історичних доль молдовського і українського народів, їхньої боротьби проти османських завойовників знайшли яскраве відображення в поемах «Іван Підкова», «Гайдамаки», у віршах «Відьма», «Кавказ» Т. Шевченка, в поемах «Волошин» Ю. Федьковича, «Хмельницький і Василь Молдовський» І. Франка, в романі «Земля» О. Кобилянської, у поемі «Енеїда» і п'єсі «Наталка Полтавка» І. Котляревського і в багатьох інших творах українських письменників.
Молдовська тематика, після О. Пушкіна, використовувалася І. Франком, Ю. Федьковичем, І. Нечуєм-Левицьким, М. Коцюбинським. На прикладі української класичної літератури були виховані багато хто з молдовських письменників — , , (рум. Alexandru Hâjdeu) та ін. Вивченню стародавніх історичних, культурних, літературних та фольклорних взаємозв'язків молдован і українців присвятили свої роботи відомі славісти кінця XIX ст. П. А. Сирку і А. І. Яцимирський.
Як символ тісних молдовсько-українських культурних зв'язків на центральній вулиці Кишинева, вже після проголошення незалежності, Петрові Могилі було споруджено пам'ятник.
«Бессарабське питання» в УНР
- Будівля «Сфатул Церій», вищого органу державної влади у Бессарабії в 1917–1918 р.р. та у Молдовській Демократичній Республіці
- Етнічні групи в Бессарабії у 1930-х
- Хотинський повіт у Бессарабській губернії: за переписом населення Російської імперії 1897 р. у повіті мешкало 53,24% українців та 23,4% молдован
У листопаді 1917 року в Бессарабії було створено державний парламентський орган під назвою «Сфатул Церій» (Крайова Рада). 15 грудня 1917 р. він проголосив Бессарабію «Молдовською Демократичною Республікою у складі Російської федеративної демократичної республіки», утворення якої вітала Центральна Рада, що підтримувала право всіх народів Російської республіки на автономію у федеративному зв'язку. Свої міждержавні стосунки МДР і УНР здійснювали насамперед на основі «спільної боротьби з більшовицькою анархією на фронті і в тилу». За таких умов Центральна Рада і «Сфатул Церій» навіть відклали «до кращих часів» спірне питання про майбутнє придунайських земель, лівобережжя Дністра і Хотинщини, заморозивши «питання територіальних претензій один до одного до установчих зборів українських і молдовських».
Про тісне співробітництво Центральної Ради і «Сфатул Церій» в листопаді-грудні 1917 р. свідчить і той факт, що перше засідання молдовського парламенту проходило 21 листопада 1917 р. в Кишиневі під охороною «національних молдовських і українських військ». Однак союзницькі дії виявилися нетривалими. Молдовський парламент, вірніше його керівництво (значна група депутатів — немолдован не взяла участі в голосуванні), ухвалив рішення про запрошення румунських військових сил для забезпечення «належного порядку» на території Бессарабії. Королівська Румунія, яка давно претендувала на територію Бессарабії і вважала її землі румунськими, а молдован — румунами, цим негайно скористалася. За два з половиною місяці (кінець грудня 1917 р. — лютий 1918 р.) Бессарабія була зайнята румунськими військами. Таким чином, «заморожене» на певний час Центральною Радою і «Сфатул Церій» українсько-молдовське територіальне питання вирішилось на користь Румунії, дії якої в Бессарабії підтримала і Антанта, і Центральні держави.
Після проголошення самостійної Української Народної Республіки її уряд, визначаючи державні кордони, звернув особливу увагу на південно-західний регіон. У попередніх умовах мирного договору з Радянською Росією зазначалося, зокрема: «Питання відносно Бессарабії вирішає Українська Народна Республіка на підставі самовизначення наш й по згоді Румунії і Бессарабії після виводу з території останньої військ Совіта Народних Комісарів».
Але 9 квітня 1918 р. була проголошена злука Бессарабії з «матір'ю — Румунією». Лише після цього акту Центральна Рада спохватилася. 12 квітня 1918 р. на засідання Малої Ради було винесено питання державних кордонів УНР з Молдовою. М. Грушевський, використовуючи свою обізнаність в проблемах етнічного розселення українців в Бессарабії, переконливо довів депутатам — членам Малої Ради, що УНР має «повне право» не визнати ухвали «Сфатул Церій» і Румунії про злуку «за акт виявлення волі всіх народів, які населяють Бессарабію». Щоправда, ще 3 березня 1918 р., довідавшись про підготовку такого «акта злуки», від імені Уряду УНР В. Голубович послав ноту-протест урядам Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії та Румунії. В ній, зокрема, говорилося, що «Українське Правительство вважає, що всяка зміна бувшої румунсько-російської границі, особливо в її північній і полудневій частинах, глибоко порушує політичні і економічні інтереси УНР». І далі: «З огляду на те, що тепер значна частина Бессарабії занята румунськими військами і питання про дальшу державну приналежність Бессарабії могло бути предметом нарад на Бухарестській мировій конференції, Правительство УНР вважає обговорення і вирішення цього питання за можливе лише при участі і за згодою українського Правительства».
Необхідно зазначити, що серед депутатів «Сфатул Церій» не було єдності щодо проголошення акта злуки Бессарабії з Румунією. Про це, зокрема, повідомлялося в телеграмі, яка була надіслана 10 квітня 1918 р. на ім'я В. Голубовича комісаром Центральної Ради з Кишинева Ямковим. В ній говорилося: «Вчора о 8-й годині вечора молдовський парламент „Сфатул Церій“ в присутності румунського Голови Ради міністрів Маргіпомана виніс постанову приєднання до Румунії Бессарабії як автономної провінції. Голосували за приєднання — 86, утримались — 36, проти — 3, не було на засіданні — 13. З меншостей: українська, німецька та болгарська фракції зробили заяву, що їх не уповноважено рішати такі важливі питання, а що таке питання може вирішити референдум». 13 квітня 1918 р. на засіданні Малої Ради було прийнято «Заяву Румунському урядові». У ній засуджувалася анексія Бессарабії Румунією, а також не визнавалося рішення «Сфатул Церій» про приєднання всього краю до складу королівства. Таким чином, Центральна Рада не визнала «бессарабське питання вирішеним актом від 9 квітня». Друга частина заяви закликала румунський уряд переглянути бессарабське питання і дати можливість вільно самовизначитися «всьому бессарабському населенню». В кінці заяви уряд УНР висловлював надії, «що Румунський уряд найде в Бессарабському питанні певний ґрунт для згоди, котра могла б задовольнити обидві сторони». Заяву підписали Голова Ради Народних Міністрів В. Голубович і міністр закордонних справ УНР М. Любинський. У цілому текст заяви був досить зваженим і свідчив про те, що Центральна Рада не втрачала надію на можливість перегляду бессарабського питання і зокрема, перерозподілу території Бессарабії між УНР і Румунією за «етнографічною ознакою». Однак було згаяно час, коли саме населення просилося до України.
Так, 10 січня 1918 року Селянський з'їзд Аккерманського повіту постановив: «Приєднати Аккерманський повіт до України як автономної частини Російської республіки, одержавши гарантію персональної автономії дрібних національностей і закріплення завойованих революцією основ, за обов'язкової соціалізації землі». Мотиви, якими керувався з'їзд, найбільш повно виклав білорус Соколовський: «Бессарабія в культурному відношенні — нуль, у промисловому відношенні — нуль. Україна ж має свою стару культуру і відносно розвинену фабрично-заводську промисловість і є нині, безумовно, крупною політичною величиною. Крім того, Центральна Рада вже оголосила національно-персональну автономію кожної національності, що проживає на території України, тому різнонлеменне населення Аккерманського повіту, приєднавшись до України, збереже свою мову, побут, місцеву культуру та ін. Аккерманському повітові треба йти тільки до України».
Ще образніше висловлювався делегат Молодан: «Треба швидше вирішувати це питання, щоб не було пізно. Не треба чекати, поки одружать на Румунії, краще ми самі одружимося на Україні».
Після тривалого обговорення рішення про приєднання до України було ухвалено на земських зібраннях п'яти з восьми повітів Бессарабії: Аккерманському, Бендерському, Ізмаїльському, Сороцькому і Хотинському. Голова Хотинської повітової управи 1 квітня 1918 року просив «від імені населення Єдинецької волості прийти йому на допомогу й звільнити частину волості від свавілля румун, котрі розорюють населення, і зберегти таким чином цілість повіту».
У селі Бедушти Кишинівського повіту селяни Онисим Дану, Іван Гімп, Іван Гратій, Андрій Романчук, Єфросинія Прока, Георгій Дану, Іван Руску виступили проти рішення, заявляючи, що «Сфатул Церій» без відома народу продала всю Бессарабію Румунії. Завдяки цим виступам «народ остаточно розпалився, до них приєдналися і жінки. Піднявся шум і пекельна лайка».
На прохання священика Харитонова «хоч Богу помолитися», йому відмовили, після чого «більша частина розійшлася». «Людність селянська, не виключаючи молдован і старовірів-московців, ставиться дуже прихильно до справи прилучення Хотинщини до Поділля. Українська людність всяку чутку про це зустрічає з ентузіазмом, чому є й практичні докази. По волостях скрізь виносять резолюції про прилучення: протоколи тимчасово концентруються в Хотинському товаристві „Просвіта“».
Гетьманська влада П. Скоропадського, спираючись на підтримку Центральних держав, зайняла жорсткішу позицію в питанні румунської анексії Бессарабії. Не останню роль в цьому відіграв Д. Дорошенко, який очолив міністерство закордонних справ. Він уважав, що уряд Української Держави повинен «настоювати на приналежності політично-автономної Бессарабії до Української Держави, до чого вона, Україна, має всі права і чого бажає величезна більшість Бессарабії». 11 травня 1918 р. був виданий наказ «Про заборону вивозу товарів до Румунії і Бессарабії». «Зважаючи на те, підкреслювалося у документі, що Бессарабія анексована Румунією і що умови політично-господарських відносин ще не встановлені, вивіз за кордон всяких товарів в Румунію та Бессарабію безумовно забороняється, поки не буде врегульовано питання про долю Бессарабії, правомірність її приєднання».
У ноті гетьманського уряду від 5 червня і ноті-відповіді королівського уряду від 19 червня 1918 р. було чітко окреслено позиції обох сторін щодо Бессарабії. Українська держава продовжувала не визнавати анексії і прав Румунії на Бессарабію. Королівський уряд у своїй ноті виклав на 12-ти машинописних сторінках обґрунтування, які виправдовували приєднання Бессарабії.
Листопадова революція в Німеччині привела до краху маріонеткового режиму Гетьманщини. Тим часом королівська Румунія розгорнула вздовж Дністра прикордонні військові комунікації і створила ряд митних пунктів, чим реально засвідчила перенесення свого державного кордону на правий берег Дністра. Окрім цього, після відходу в листопаді 1918 р. австро-німецьких військ з північної частини Хотинщини, румуни захопили всю Північну Буковину, що була суто українською землею. 10 грудня 1918 р. румунський король ліквідував «Сфатул Церій», а Бессарабія була проголошена провінцією Румунського королівства. Директорія, яка прийшла на зміну гетьманському режиму, вирішила не ускладнювати свої стосунки з Румунією, її керівники не висували бессарабське питання як головне при налагодженні українсько-румунських відносин і фактично згодились з існуючою реальністю, сподіваючись на підтримку Румунії в утвердженні УНР. З цього приводу український дипломат М. Василько гірко зауважив: «Бессарабія і Буковина є гонорар для Румунії».
Усе українське в межиріччі Дністра і Прута після анексії цієї території Румунією почало переслідуватися. У Бендерах, як приклад, місцевий префект навіть розпорядився конфіскувати українські газети. Унаслідок насильницької румунізації з Кишинева в липні 1918 року виїхало три тисячі осіб українського походження. На півночі, в Сороцькому і Бельцькому повітах, переважно українських, румунські солдати нав'язували місцевому населенню румунську періодику.
За гетьмана П. Скоропадського було утворено спеціальну комісію під головуванням Сергія Шелухіна, яка на основі етнографічних принципів визначила етнічні межі, що мало допомогти утвердити кордони України. В Бессарабії розмежування українців і молдован мало відбутися так: «Лінія від Новоселиці (нині — райцентр Чернівецької області) по старій межі з Румунією, включаючи до України весь Хотинський повіт, по лінії Атаки на Дністрі, далі по р. Дністру (Сороки, Вадрашков, Дубосари, Григоріанів) до г. Бендери, звідти до меж Аккерманського (Білгород-Дністровського) повіту, який з Ізмаїльським повітом належить Україні».
Професор Йосип Пеленський, котрий тоді написав спеціальну записку з цього приводу, вважав, що, враховуючи значний болгарський етнос в Ізмаїльщині, «тимчасом з більшим правом могли би бути включені до України частини повітів: сорокського та белцького». Та ці проекти тоді не були втілені в життя.
Утворення автономії у складі Української СРР на Лівобережжі Дністра
Ініціатором створення молдовської автономії був Григорій Котовський, який у лютому 1924 року відправив відповідну пропозицію до ЦК РКП(б). Але оскільки Бессарабія тоді була у складі Королівства Румунія, то Котовський пропонував утворити МАСРР за рахунок земель Української РСР. Намагаючись бути переконливим, він довільно розпоряджався цифрами, підкреслюючи, ніби на лівому березі Дністра компактною масою проживають не менше 500.000-800.000 молдован, а за твердженням румунів, мовляв, до 2 мільйонів.
Ці цифри були завищені майже на порядок. У згаданій вище пропозиції Котовського зазначалося: «Молдовська Республіка може зіграти цю ж роль політично, пропагандистського чинника, що й Білоруська республіка щодо Польщі й Карельська — щодо Фінляндії, вона служила б об'єктом залучення уваги й симпатії бессарабського населення та дала б ще більший привід претендувати на возз'єднання з нею Задністров'я».
Лев Троцький у Тбілісі 11 квітня 1924 року казав: "Не визнаємо захоплення і відкрито про це заявляємо трудящим усіх країн, перш за все трудящим Бессарабії та Румунії. Це раз. А потім вичікуємо. Обстановка змінюється, і багато країн, які були під боярами або меншовиками, стали хорошими радянськими країнами. Ця ж доля може і повинна статися і з Бессарабією, а потім і з Румунією. Так що у нас тут політика, я б сказав, вичікувальна, не цілком нейтральна і, в усякому разі, не дуже «прихильна» ".
Представники українського уряду спочатку поставилися до цього наміру стримано. Особливо протестував Микола Скрипник. Але тоді взявся проштовхувати що ідею заступник Голови Раднаркому УСРР Михайло Фрунзе, котрий звернувся до Й. Сталіна зі спеціальним листом. Рішення було ухвалене на засіданні ЦК РКП(б) 24 липня 1924 року: а) Вважати за необхідне, перш за все з політичних міркувань, виділення молдовського населення в спеціальну Автономну Республіку і запропонувати ЦК РКП(б) дати відповідні директиви українським радянським органам.
б) запропонувати ЦК КП(б)У зробити повідомлення в Політбюро ЦК РКП (б) через місяць про хід робіт з організації Молдовської Автономної Республіки.
в) Доручити т. Фрунзе спостереження за якнайшвидшим проведенням цього питання.
Це змусило представників українського уряду погодитися на розмежування своєї території. До складу МАСРР ввійшло 11 районів Одеського, Балтського та Тульчинського округів: Ананьївський, Балтський, Котовський, Григоріопольський, Дубосарський, Кам'янський, Кодимський, Олексіївський, Тираспільський, Рибницький, Слободзейський, у яких мешкало 540.567 осіб (за даними 1925 року).
Дану автономію важко було назвати молдовською — етнічних молдован у новому державному утворенні налічувалося лише 31,56%, або 172.514 осіб. Основне населення становили українці, яких мешкало 271.562 особи, що становило 49,69%. Інші етнічні групи включали росіян — 6,71%, євреїв — 7,94%, німців — 1,88%, поляків — 0,81%, болгар — 1,1%, інших національностей — 0,30%. У столиці МАСРР м. Балті з 17.178 осіб було лише 13 етнічних молдован. Власне молдовськими районами можна було назвати лише три — Ананьївський, Дубоссарський та Григоріопольський, де етнічні молдовани становили більшість. Керівництво нової республіки, як правило, мало не молдовські прізвища: перший секретар обкому партії І. І. Бадеєв, голова ЦВК МАСРР Г. І. Борисов, голова РНК О. І. Строєв. Керівництво автономії намагалося постійно розширювати територію, для того, щоб мати керуючий апарат губернського рівня.
Український радянський уряд спершу задовільняв прохання керівництва автономії. На приклад, протокол № 5 засідання Центральної адміністративно-територіальної комісії при ВУЦВК від 22 квітня 1925 року містить таке звернення: «Визнати за доцільне та просити Президію ВУЦВК затвердити по економічних та адміністративних умовам приєднання до складу АМСРР Сербської, Кодимської, Французької та Будейської сільрад Тульчинської округи Подільської губ. оскільки, по-перше, зазначені сільради складають одне економічне ціле з […] частиною Крутянського (Колимського) району АМСРР, до якого вони раніше і належали, мають на своїй території ст. Кодиму, що є базою всього лісового району Північно-західної частини АМСРР та більш-менш кращий зв'язок з м. Балтою (30-40 верств), ніж до м. Тульчина (65-70 верств), а вдруге, прилучання останніх до Крутянського району знищить ту земельну черезполосицю, яка є зараз». Подібне рішення ухвалювалося і стосовно сіл, що входили до складу радгоспу «Коцюбинське». Але в подальшому українська влада відмовилась розширювати територію МАСРР, мотивуючи це тим, що тоді в Молдовській автономії переважна більшість буде українців.
У таких межах МАСРР залишалась до літа 1940 року. Тоді, користуючись таємного домовленістю з Гітлером про поділ сфер впливу в Європі, Сталін примусив Королівство Румунія відмовитися від Бессарабії та Північної Буковини і ввів туди війська Червоної армії.
Після утворення Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки з центром у Кишиневі Кодимський, Котовський, Балтський, Ананьївський та Красноокнянський райони залишилися в Українській РСР та увійшли до Одеської області. Інші райони зі складу колишньої МАСРР — Слободзейський, Тираспільський, Дубоссарський, Рибницький, Кам'янський, Григоріопольський — були відірвані від Української РСР та включені до складу Молдавської РСР (на цій території згодом утворилося Придністров'я).
До нового молдовського державного утворення включалася територія, яка належала УРСР. Таким чином повинно було ухвалюватися рішення Верховної Ради УРСР про передачу Придністров'я, оскільки Конституція УРСР передбачала таке: «Територія Української РСР не може бути змінена без згоди УРСР». Насправді такого рішення ніхто не ухвалював. Остаточне рішення було прийнято у Кремлі (спочатку планувалося передати всю Бессарабію УРСР, доручивши саме Українській РСР організувати за Дністром радянську владу).
З утворенням у 1924 р. Молдавської Автономної РСР, що входила до складу Української СРР, молдовсько-українські культурні зв'язки отримали новий імпульс для свого розвитку. Саме в цей період, тобто у складі Української РСР, у 1928 році створюється Молдовський науковий комітет. У цій науковій установі були проведені перші систематичні дослідження з вивчення історії, мови і літератури Молдови. У 1934 році він був перетворений у науково-дослідний інститут, що зосередив свою діяльність на проблемах історії, мови, літератури, економіки Молдови, який у 1940 році був перетворений в Інститут історії, мови і літератури. Тобто фактично основи сучасної Академії наук Молдови закладалися в той період, коли Молдавська АРСР входила до складу Української СРР.
У 20-30 р.р. XX ст. як у МАРСР, так і в Бессарабії з української мови були перекладені твори українських письменників-класиків Т. Шевченка, І. Франка, М. Коцюбинського, Л. Українки та ін.
Зустрічі молдовських письменників з читачами Української СРР, присвячені проблемам молдовської поезії та прози, проводилися в Києві, Одесі, Харкові. Зустрічі ці, як правило, висвітлювалися на сторінках періодичної преси. Великий внесок у розвиток і зміцнення молдовсько-українських літературних зв'язків у 30-ті роки внесла українська преса. На сторінках «Літературної газети», журналів «Гарт», , «Металеві дні», «Червоний шлях», «Критика» широко висвітлювалися творчі зустрічі українських письменників і критиків Л. Гомона, О. Свекли, І. Фефера, П. Усенка, В. Сосюри, Б. Бездомного, Т. Масенка з молдовськими поетами і прозаїками. У 1940 р. 200 вчителів з УРСР переїхали в МРСР, офіційно для надання допомоги у ліквідації неписьменності.
Включення всієї Бессарабії до складу Української РСР : 2 липня — 2 серпня 1940 р.
У розвиток радянсько-німецьких домовленостей щодо розподілу сфер впливу в Європі зміна кордонів УРСР відбувалася таким чином: після того, коли під тиском СРСР Королівство Румунія змушене було вивести свої війська з Бессарабії та Північної Буковини, туди входить Червона армія, за безпосередньою участю якої розпочинається процес радянізації цих територій. Але якщо в Західній Україні більшовицьку владу встановлювали через опереткові Народні Збори Західної України, то через рік від такого заходу в Кремлі відмовилися. Рішенням політбюро ЦК ВКП(б) від 2 липня 1940 року вказану територію було включено до складу УРСР, і на ній уже з наступного дня створили органи нової влади. Зокрема, 3 липня Політбюро ЦК КП(б)У затвердило склад повітових виконавчих комітетів у Кишиневі, Хотині, Бельцах, Ізмаїлі, Оргеєві, Сороках, Аккермані, Кагулі, Бендерах і Чернівцях.
4 липня 1940 року Політбюро ЦК КП(б)У затверджує склад повітових комітетів КП(б)У па новоприєднаних землях. Так, першим секретарем цього органу в Чернівцях призначається Іван Грушецький, Кишиневі — Степан Зеленчук, Сороках — Михайло Наконечний, Аккермані — Костянтин Горба, Хотині — Василь Чучукало, Оргієві — Іван Пожидаєв, Бендерах — Степан Антошок, Кагулі — Григорій Кулптін, Ізмаїлі — Олександр Овчаренко, Бельцах — Петро Орленко. Днем раніше в Кишиневі організовується великий мітинг за участю першого секретаря ЦК КП(б)У Микити Хрущова та наркома внутрішніх справ УРСР Івана Сєрова, на якому проголошується: «Радянська Бессарабія торжествує!», «Це — жителі Кишинева, вільні радянські громадяни».
Утворення Молдавської РСР у 1940 р.
10 липня 1940 р. в пресі з'являється повідомлення, що у відповідь на клопотання трудящих Бессарабії, ухвалено рішення Москви щодо утворення Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки. А 2 серпня 1940 року Верховна Рада СРСР ухвалює «Закон про створення союзної МРСР» з центром у Кишиневі, до складу якої включаються — вилучаючись з УРСР, без попереднього узгодження з останньою, як того вимагала її Конституція — місто Тираспіль і Григоріопольський, Дубосарський, Кам'янський, Рибницький, Слободзейський і Тираспільський райони. Верховній Раді УРСР як гаранту територіальної цілісності Радянської України Москва доручає лише «подати на розгляд Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік проект встановлення точного кордону між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Союзною Молдавською Радянською Соціалістичною Республікою». І вона згодом вносить таку пропозицію Політбторо ЦК КП(б)У, яке буде просити ЦК ВКП(б) її затвердити.
Про українськість Придністров'я напередодні вилучення його зі складу УРСР свідчить, зокрема, переважна більшість тут саме українських загальноосвітніх навчальних закладів. Так, з 496 масових шкіл у цьому регіоні в 1940 році молдовських нараховувалося 136, російських — 51. єврейських — 4, а українських — 295. У наступні роки у цей регіон посилено завозили спеціалістів з усього СРСР, прискорено розвиваючи тут індустрію. У результаті цього процесу відбувалася тотальна русифікація як молдован, так і українців. Українці, як правило, були віднесені до російськомовного населення, у регіоні не залишилося жодної україномовної школи.
У післявоєнний період, використовуючи досвід української літератури, молдовські письменники Є. Буков, П. Дарієнко, І. Канна (рум. Ion Canna), П. Крученюк, А. Лупан (рум. Andrei Lupan), Д. Мілев, Н. Кабак, Ф. Пономарь (рум. F. Ponomari) та інші створюють романи, а також історичні, ліричні, комедійні та етико-моральні п'єси.
Перші радянські публікації, у яких йшлося, окрім іншого, про молдовсько-українські відносини, належать І. Д. Чебану (рум. Ivan Dmitrievici Ceban), І. Осадченкові (рум. Ion Osadcenco) та В. М. Сенкевичу. Ці питання вперше були викладені у збірнику статей у двотомнику з історії Молдови XIV-XVIII ст. та в інших монографіях. Надалі починається постійне вивчення окремих проблем молдовсько-українських зв'язків.
Українсько-молдовські наукові зв'язки вийшли на новий рівень після створення у 1946 році молдовської науково-дослідної бази Академії наук СРСР, а в 1949 році — Молдовського філіалу Академії наук СРСР. Саме в цей період зв'язок між Академією Наук УРСР, яка мала на той час значний досвід, та молодої Академії наук Молдови сприяв розвиткові наукових напрямків молдовської науки в області не тільки гуманітарних знань, етнографії, але й фізики, хімії, біології. Багато провідних молдовських вчених проходили аспірантську підготовку в стінах Академії наук України. Так, наприклад, відомий молдовський фізик, лауреат Державної премії СРСР академік АН Молдови Св. А. Москаленко (рум. Sveatoslav Moscalenco) свій науковий шлях починав як аспірант Академії Наук України. Подібний шлях пройшли багато фізиків, хіміки, біологи, математики, представники інших галузей знань.
Цінними дослідженнями даного періоду стали роботи авторських колективів молдовських і українських вчених, з-під пера яких вийшли праці «Історія Молдавської РСР», «Історія Української РСР» та ін. У науковий обіг було введено велику кількість нових документів, а в загальних курсах з історії Молдови з'явилися розділи про молдовсько-українських зв'язки. Велику увагу було приділено висвітленню історії літературних молдовсько-українських контактів; філологами були досліджені багатовікові молдовсько-слов'янські культурні зв'язки. Докази близькості і спільності обрядів різних епох знайшли своє відображення в роботах дослідників Г. Г. Ботезату, В. С. Зеленчука, О. С. Лук'янець та ін.
У 1961 році створюється Академія наук Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки. Весь наступний період своєї діяльності вона тісно співпрацювала як з Академією наук СРСР, так і з Академією наук України. Ця діяльність сприяла зміцненню молдовсько-українських культурних та наукових зв'язків.
У 80-ті роки зусиллями етнологів Молдови та України був підготовлений науковий збірник «Українсько-молдовські зв'язки в період соціалізму». Дослідження включило в себе розробки з історії молдован в Україні і українців в Молдові. Були представлені матеріали про традиційно-побутову культуру українців Молдови, знайшли відображення напрацювання фахівців в області етносоціології.
На конкретних прикладах подібності варіантів східнослов'янського фольклору в казках І. Крянге побудовані монографічні праці Ніколае Корлетяну (рум. Nicolae Corlăteanu) і Костянтина Поповича (рум. Constantin Popovici). У наші дні в Молдові академік АН Молдови К. Попович працює в прозовому жанрі українською мовою.
Від «Декларації про державний суверенітет України» до Придністровського конфлікту
16 липня 1990 р. Верховна Рада Української РСР прийняла «Декларацію про державний суверенітет України». У Декларації зазначалось, що «Українська РСР як суб'єкт міжнародного права здійснює безпосередні зносини з іншими державами, укладає з ними договори…».
Перші роки, що минули після прийняття «Декларації», відзначалися активізацією міжнародних контактів України з багатьма країнами світу, насамперед найближчими сусідами, зокрема з Молдовою. Це було зумовлено наявністю спільних кордонів та необхідністю налагодження всебічного взаємовигідного співробітництва. Суттєвим чинником розвитку двосторонніх відносин стало те, що у Республіці Молдова, за офіційними даними, мешкало близько 600 тис. українців, а в Україні, переважно в Одеській, Чернівецькій та Кіровоградській областях, — понад 250 тис. молдован. Зокрема, у прийнятій 2 липня 1993 р. Верховною Радою постанові «Про Основні напрями зовнішньої політики України», зокрема підкреслюється, що «…у зв'язку з особливостями історичного розвитку і специфікою геополітичного і геоекономічного положення України важливими в двосторонніх відносинах з прикордонними державами є українсько-молдовські відносини».
Молдова однією із перших визнала незалежність України. Дипломатичні відносини між Республікою Молдова і Україною були встановлені 10 березня 1992 р. в період Придністровського конфлікту. Перший офіційний візит президента України Л. Кравчука до Молдови відбувся 23 жовтня 1992 р. Під час візиту був підписаний «Договір про добросусідство, дружбу та співробітництво між Україною і Республікою Молдова». Президенти Л. Кравчук та М. Снєгур торкнулися також теми придністровського конфлікту і висловили спільне прагнення до пошуку можливостей його політичного врегулювання.
Такі кроки були позитивно відзначені громадськістю та політичною елітою обох країн. Зокрема, голова парламенту Республіки Молдова зазначив, що «цей договір потрібно було підписати значно раніше. Якщо Україна визнає нашу незалежність і цілісність, якщо будемо співробітничати як рівноправні держави, то ми зможемо спільно розв'язувати будь-які проблеми, в тому числі й ті, які пов'язані зі становищем і бажаннями українського населення Молдови».
6-17 квітня 1992 р. у Кишиневі відбулися чотиристоронні зустрічі міністрів закордонних справ Молдови, Росії, Румунії та України. На цих зустрічах було вироблено рекомендації з урегулювання конфлікту на основі норм міжнародного права і принципу територіальної цілісності Республіки Молдова, а також було створено змішану комісію з контролю за дотриманням угоди про припинення вогню і роз'єднання втягнутих у конфлікт сторін. Парламент Республіки Молдова провів ряд засідань, присвячених проблемі придністровського конфлікту, в яких взяли участь також депутати, обрані у Придністров'ї.
16 червня 1992 р. парламент Республіки Молдова ухвалив постанову «Про основні принципи мирного врегулювання збройного конфлікту, встановлення миру і злагоди в східних районах Республіки Молдова». Тим самим було забезпечено умови для унеможливлення збройних сутичок, що призводили до загибелі людей та ескалації напруги. Було створено передумови для переведення конфлікту в переговорне русло. Але бойові дії, що спалахнули в червні 1992 року в місті Бендерах, підірвали чотиристоронній процес — Румунію було виключено з механізму вирішення конфлікту.
Позиція України впродовж 90-х рр. була незмінною: підтримання незалежності і неподільності Республіки Молдова та непорушність її кордонів і дотримання принципу невтручання у внутрішні справи Молдови.
Період від Придністровського конфлікту до підписання «Договору про державний кордон»
Обидві країни на початку 90-х рр. XX ст. докладали багато зусиль до вступу в міжнародні організації. Зокрема, восени 1992 р. Молдова та Україна стали членами Міжнародного валютного фонду і Світового банку.
13-14 грудня 1993 р. відбувся візит президента Молдови М. Снєгура до Києва. Молдовська сторона наголосила на важливості залучення України до посередницьких зусиль з придністровської проблеми.
8 квітня 1994 р. Верховна Рада Молдови ратифікувала документи про вступ республіки до СНД. Одним з важливих зовнішньополітичних кроків Молдови та України стала їхня участь у створенні ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова). «Страсбурзькою декларацією» від 10 жовтня 1997 р. було зафіксовано рівень політичного зближення й практичного співробітництва між країнами пострадянського простору, збіг їхніх позицій з ключових міжнародних проблем.
23-24 лютого 1995 р. відбувся візит міністра закордонних справ України Г. Удовенка до Кишинева. Велися переговори щодо демаркації державного кордону, активізації економічного співробітництва, статусу національних меншин. Україна зобов'язалася створювати всі умови для молдован, що живуть на її території. Такі ж умови мали бути забезпечені українцям у Республіці Молдова.
16 квітня 1995 р. відбулися вибори до парламенту Молдови. Народний фронт та комуністи фактично поділили депутатські мандати.
7 лютого 1996 року президент Молдови Мірча Снєгур та Ігор Смирнов підписали «Протокольну угоду з вирішення проблем, що виникли в діяльності митних служб Республіки Молдова і Придністров'я». Згідно з цим документом Придністров'я отримало у користування нову митну печатку з написом «Республіка Молдова. Придністров'я. Тираспольська митниця». Згідно з тим же документом Тирасполь зобов'язався прибрати зі свого боку всі митні та прикордонні пости і створити спільні з Кишиневом митні пости вздовж кордону Республіки Молдова та України по лівому берегу річки Дністер.
24 липня 1996 р. Київ відвідав глава уряду Молдови . Він провів переговори з президентом України Л. Кучмою. Було запрошено українських миротворців на територію Придністровської республіки. 8 травня 1997 р. згідно з «Меморандумом про основи нормалізації відносин між Республікою Молдова та Придністров'ям», що підписав і Л. Кучма як один з посередників, Україна виступає країною-гарантом миру в Придністров'ї. Також було ухвалено рішення про включення її до Об'єднаної Контрольної Комісії та залучення до миротворчої діяльності українських військовослужбовців. Україна дотримується принципу невтручання у внутрішні справи сусідньої країни і, відповідно до своїх зобов'язань за Гельсінським актом та норм міжнародного права, відстоює позицію безумовної поваги територіальної цілісності й суверенітету Молдови в кордонах колишньої Молдавської РСР.
У липні 1999 р. в Києві відбулася зустріч учасників мирного врегулювання Придністровського конфлікту. На зустрічі були присутні прем'єр-міністр Росії, президенти України, Молдови, керівники Придністров'я, представник ОБСЄ в Молдові, які розглянули план поетапного врегулювання цієї проблеми, висунутий президентом Л. Кучмою. Більше того, деякі міжнародні експерти зазначали, що на той час не було компроміснішого документа для врегулювання придністровської проблеми, ніж запропонований Україною 1999 р. «План поетапного надання статусу». У його основу українські дипломати заклали вже досягнуті між Кишиневом і Тирасполем домовленості. Згаданий план дає своєрідну програму поетапного визначення статусу Придністров'я.
Сучасний стан
ГУАМ
- Див. також ГУАМ.
Заснування політико-консультативного форуму ГУАМ у складі 4 країн (України, Азербайджану, Грузії й Молдови) відбулося 10 жовтня 1997 року в Страсбурзі під час Самміту Ради Європи, під час якого було схвалено «Спільне комюніке» глав України, Грузії, Азербайджану й Молдови. У цьому документі було зафіксовано рівень політичного зближення й практичного співробітництва між країнами цієї групи, спільність позицій з ключових міжнародних проблем й процесів у пострадянському просторі.
Від підписання Договору про державний кордон до створення українсько-румунсько-молдовських єврорегіонів
У серпні 1999 року президенти України та Молдови Л.Кучма й Петру Лучинський підписали «Договір між Україною і Республікою Молдова про державний кордон» та «Додатковий протокол» до Договору між Україною і Республікою Молдова про державний кордон щодо передачі у власність України ділянки автомобільної дороги Одеса-Рені в районі населеного пункту Паланка (Штефан-Водський р-н Республіки Молдова), а також земельної ділянки, по якій вона проходить, і режиму її експлуатації. Натомість Молдова отримала вихід до р. Дунай в районі с. Джурджулешть, де розпочала будівництво нафтотерміналу. Ці документи були ратифіковані Верховною Радою України 6 квітня 2000 р. Ратифікація документів у парламенті Молдови відбувалася дуже складно і тривала майже півтора року. 12 липня 2001 р. парламент Молдови нарешті ратифікував угоду (73 голоси — «за», 20 — «проти»). Ця подія викликала масові протести у Молдові, бо противники угоди вважали, що умови територіального обміну є нерівними.
У травні 2001 р. президент Молдови В. Воронін вперше офіційно відвідав Київ. Було підписано кілька важливих документів, які мали визначати рівень подальшого українсько-молдовського співробітництва в соціально-політичній та торговельно-економічній сферах. Зокрема президенти підписали «Спільну заяву», де визначено головні пріоритети і завдання майбутнього співробітництва, взаємодії в рамках міжнародних організацій та форумів. Серед інших двосторонніх документів — угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Республіки Молдова про безвізові поїздки громадян і про взаємне визнання.
Для України і Молдови істотною проблемою залишалося перебування на території Придністров'я Оперативної групи військ Російської Федерації з особовим складом близько 3,5-3,7 тис. чоловік. Україна зацікавлена у швидкому виводі цієї групи і особливо — у ліквідації складів з боєприпасами, що залишилися на території Придністров'я. Україною була підписана Угода з урядом Російської Федерації про транзит через територію України російських військових формувань. На Стамбульському саміті ОБСЄ було встановлено кінцеву дату процесу виведення — 31 грудня 2002 р. На московському засіданні за участю представників президентів Росії, України і Молдови та Придністров'я було узгоджено графік цього виведення. Проте з часом президент Придністров'я Ігор Смирнов категорично виступив проти виведення з регіону російської зброї та військової техніки.
Згідно з пропозиціями комісій настали кардинальні зміни і в процесі миротворчої діяльності в регіоні — контингенти Молдови та Придністров'я повинні заміщуватися російськими та українськими.
Під час цього візиту було обговорено практично всі проблемні питання, що стосувалися двосторонніх відносин, підписано кілька важливих документів щодо подальшого українсько-молдовського співробітництва, взаємодії в рамках міжнародних організацій та форумів. Між Кабінетом Міністрів України та урядом Республіки Молдова були підписані угоди про безвізові поїздки громадян і про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і вчені звання, а також «Протокол про співробітництво в галузі освіти на 2001–2002 р.р.» Велике значення мала Угода між Мінагрополітики України та Міністерством сільського господарства і харчової промисловості Республіки Молдова про економічне та науково-технічне співробітництво, оскільки в цій галузі в України та Молдови багато спільного. Таким чином, було відкрито нові шляхи до створення українських підприємств у Молдові і молдовських в Україні.
14 червня 2002 р. у Києві відбулася зустріч Прем'єр-міністра України Анатолія Кінаха з прем'єр-міністром Молдови Василє Тарлевим. Під час засідання Спільної міжурядової українсько-молдовської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва прем'єр-міністр А. Кінах зазначив, що «у 2001 р. товарообіг між двома країнами збільшився на 51%, склавши 372,9 млн доларів США, а в 2002 р. цей показник збільшився ще на 20%». Також було охарактеризовано як «величезний резерв» співпрацю в енергетичному секторі, у створенні транспортної інфраструктури, повного використання унікального географічного положення України і Молдови для розбудови пан'європейських транспортних коридорів. Прем'єр-міністр Молдови В. Тарлев зазначив, що протягом 2002 р. урядам двох країн вдалося досягти результату, рівного якому не було протягом всіх попередніх років двосторонніх взаємовідносин.
Також був підписаний «Протокол про інтенсифікацію співробітництва між двома країнами у сфері культури і мистецтв». За результатами підписаного протоколу було вирішено провести в Україні рік Республіки Молдова в 2003 р.
Попри те, що в українсько-молдовських стосунках є багато позитивних моментів, не можна не згадати про інцидент, що мав місце 17 липня 2003 р. В односторонньому порядку Молдова вирішила уточнити державний кордон. З частини території Дністровської ГЕС, розташованої на молдовському березі, було вигнано українську охорону станції і посеред греблі встановлено прикордонний стовп. Ситуація, що склалася на той час, була незрозумілою для України. В діючому «Договорі про дружбу і співробітництво» між двома країнами визнавалася взаємна недоторканість кордонів, але самі кордони не були визначені. В даному випадку кордон між Україною і Молдовою визначався відповідно до міжнародного права по фарватеру Дністра. Але паралельно діяв акт про землевідвід — в 1982 р. Молдовська РСР передала Українській РСР на невизначений термін 25 гектарів на правому березі для будівництва ГЕС.
Таким чином, ситуація з прикордонного конфлікту перейшла в політичний. Прикордонні проблеми між Україною і Молдовою на ділянці Дністровської ГЕС не закінчуються. Невирішеним залишається питання створення на українсько-молдовському кордоні спільних прикордонних і митних постів, що ініціюється молдовською стороною. Молдова наполягає на тому, що перебування її прикордонних і митних служб допомогло б покінчити з «придністровською контрабандою».
Перший етап незалежності України і Молдови супроводжувався економічною кризою. Це стало одним з факторів, що змусило у цій ситуації Кишинів переглянути свою позицію щодо СНД. Слід зазначити, що відносини між обома країнами зумовлені схожими геополітичними умовами, спільністю кордонів, взаємопов'язаністю економік, традиційними історичними, культурними та родинними зв'язками. Обидві країни дотримуються принципу військово-політичного нейтралітету. У сфері торговельно-економічних відносин створена міцна нормативно-правова база. Подальші напрями економічного зближення зазначені у «Декларації про основні принципи створення двостороннього Митного союзу» (11 березня 1997 р.), у «Програмі економічного співробітництва на довгострокову перспективу». Одним з важливих зовнішньополітичних кроків Молдови та України стала їхня участь у створенні ГУАМ. Позитивним моментом у відносинах України і Молдови слід назвати взаємодію в рамках міжнародних Угод та Конвенцій, у розробці концепцій Транскордонного співробітництва, виходячи з спільних національних інтересів та зовнішньоекономічної політики. Україна та Молдова проголосили європейську інтеграцію одним з основних пріоритетів зовнішньої політики своїх держав. Транскордонне співробітництво покликане сприяти налагодженню та поглибленню відносин між двома країнами та з Євросоюзом зокрема.
Важливим напрямом регіонального партнерства України і Молдови слід назвати співробітництво в галузі сільського господарства, культурно-освітній та інформаційній сферах. Договір між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про співробітництво прикордонних областей України і адміністративно-територіальних одиниць Республіки Молдова був підписаний 11 березня 1997 року. 2 червня 1997 р. у Констанці (Румунія) був підписаний «Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією», у якому зазначається: «Договірні сторони відповідно до положень Європейської Рамкової Конвенції про ТКС між територіальними громадами або владою заохочуватимуть і підтримуватимуть безпосередні контакти та взаємовигідне співробітництво між адміністративно-територіальними одиницями України і Румунії, зокрема у прикордонних зонах. Вони також сприятимуть співробітництву між адміністративно-територіальними одиницями обох держав в рамках існуючих, а також новостворених єврорегіонів „Верхній Прут“ і „Нижній Дунай“, до участі в яких можуть запрошуватись адміністративно-територіальні одиниці інших зацікавлених держав. Договірні Сторони діятимуть в рамках включення цього співробітництва в рамки відповідної діяльності європейських інституцій».
З огляду на взаємну економічну зацікавленість розвивається співробітництво у створенні потужних пропускних пунктів на кордонах, будівництві сучасних авто- і залізничних шляхів, Україна та Молдова зацікавлені у створенні і розвитку «єврорегіонів». Засновниками єврорегіонів виступило керівництво двох румунських повітів, шести молдовських районів і Чернівецької області України.
Процес створення єврорегіонів був ініційований не знизу, з боку місцевих структур управління і влади, а згори, з боку вищого керівництва зацікавлених сторін. Це важливо як з точки зору децентралізації процесу державного управління у двох країнах, так і в плані налагодження добросусідських стосунків між державами. Створені єврорегіони несуть в собі риси не тільки європейських єврорегіонів як співпрацюючих транскордонних територій, а й співпрацюючих регіонів. На прикордонних територіях проживає тісно пов'язане між собою українське і молдовське населення, якому потрібно вирішувати схожі економічні, культурні, законодавчі та соціальні проблеми.
Україна та Молдова, як держави-сусіди, зробили конкретні кроки для утвердження принципів реального добросусідства і плідного регіонального співробітництва. За обсягами експорту українських товарів і послуг Молдова нині на другому місці серед країн СНД. Серед результатів «гуманітарного прориву» України в Республіку Молдова — українська школа в місті Рибниця й українська гімназія в Бендерах (обидва навчальні заклади — на території Придністров'я).
Взаємини України та Молдови у 2005—2010 рр.
Після 2005 р. Україна надала Молдові важливі економічні привілеї. На початку 2006 р., під час українсько-російського газового конфлікту, керівництво України ухвалило рішення постачати газ до Молдови за рахунок того газу, який видобувався самою Україною. За низькими тарифами також постачалася електроенергія.
Україна відкрила свій ринок для алкогольної продукції з Молдови в той час, коли Росія вводила на цю продукцію заборону.
Україна також погодилася на запровадження моніторингу комісії ЄС на молдовсько-українському кордоні, а також впровадження єдиних митних процедур для центральної (придністровської) частини спільного кордону.
У ряді областей невирішені проблеми залишаються. З 2006 року Молдова не надає авіакомпанії «Аеросвіт» дозволу на експлуатацію щоденних рейсів до Кишинева. Існують проблеми з перевезенням вантажів до України через Придністров'я. Лише 30 червня 2011 року Молдова виконала зобов'язання, прийняте в рамках Додаткового протоколу до Договору між Україною і Республікою Молдова про державний кордон, і остаточно передала Україні частину дороги Одеса-Рені, яка проходить по території Молдови в районі села Паланка. В той же час Україна виконала відповідне зобов'язання перед Молдовою (передала ділянку на березі Дунаю біля м. Рені) в рамках угоди про обмін еквівалентними територіями ще в 1997 році.
Громадяни обох країн можуть перетинати кордон з іноземними паспортами, без віз. Якщо перебування в країні перевищує 3 дні і якщо на кордоні в паспорті не було поставлено штамп про в'їзд, особа зобов'язана зареєструватися у місцевих органах влади відповідної країни.
Українсько-молдовські наукові зв'язки
Новий виток свого розвитку молдовсько-українські наукові зв'язки отримали після набуття Україною і Молдовою незалежності. Ці зв'язки були підкріплені в 1996 «Договором про співробітництво» між Академією наук Молдови та Національною академією наук України. У 2006 р. в рамках цього Договору підписана «Генеральна угода» між Академією наук Молдови і Південним науковим центром НАН України та Міністерством освіти і науки України для вирішення пріоритетних наукових, науково-технічних і соціально-економічних проблем Республіки Молдова і південного регіону України.
Традиційно тісні і плідні наукові контакти з вченими АН Молдови має Фізико-хімічний інститут ім. А. В. Богатського НАН України (академік НАН України С. Андронаті, член-кор. НАН України М. Лук'яненко), який спільно з Інститутом прикладної фізики АН Молдови (професор Ю. Симонов) провадить дослідження в галузі встановлення структури ряду біологічно активних речовин методом рентгеноструктурного аналізу. Ця ж молдовська група тісно співпрацює з Інститутом органічної хімії (академік НАН України Л. Марківський, член-кор. НАН України В. Кальченко) з проблеми дослідження структур краун-ефірів і з Фізико-хімічним інститутом захисту навколишнього середовища і людини НАН України. Протягом тривалого періоду за участю Фізико-хімічного інституту ім. О. В. Богатського та Інституту хімії АН Молдови під керівництвом акад. АНМ М. Гербелеу проводилися дослідження в рамках проекту «Структура та каталітичні властивості поліядерних макрокомплексів».
Протягом багатьох років Інститут хімії АНМ має тісні наукові зв'язки з Інститутом колоїдної хімії та хімії води НАН України ім. А. В. Думанського. Під керівництвом академіка НАН України В. Гончарука та професора Ф. Лупашка провадяться дослідження, пов'язані з синтезом вуглецевих матриць для створення нових сорбційних, іонообмінних матеріалів та каталізаторів для очищення підземних і поверхневих вод.
Спільно з Інститутом хімії поверхні ім. О. О. Чуйка (член-корр. НАН України М. Картель) провадяться дослідження в галузі вивчення процесів хімічних перетворень на поверхнях вуглецевих каталізаторів. У спільних роботах Інституту хімії АНМ та Інституту проблем матеріалознавства НАН України (Д. Щур, член-кор. АНМ К. І. Турте) розробляються нові стратегії синтезу стабільних феромагнітних наночастинок. Спільні роботи в області електрохімічного матеріалознавства провадяться Інститутом загальної та неорганічної хімії ім В. І. Вернадського НАН України та Інститутом прикладної фізики АНМ (проф. В. С. Кублановський, член кор. АНМ А. І. Дікусар).
Постійно розширюється співпраця у сфері сейсмічних досліджень. З української та молдовської сторони у цих роботах беруть участь Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України та Інститут геології і сейсмології АН Молдови. Вчені цих інститутів розробляють методики проведення сейсмічних спостережень, методи визначення сейсмічної небезпеки і способи захисту населення, житла і важливих промислових об'єктів.
Наразі продовжується робота з вивчення молдовсько-українських зв'язків. Дана проблема знаходить своє відображення в роботах сучасних істориків Е. Байдауса, І. Єремії, А. Єшану, Л. Заболотної та етнологів В. Степанова, В. Кожухаря та ін.
Молдовський історик Василє Статі підготував і видав монографію «Молдовани України. Історико-географічне і етнодемографічне дослідження» (Одеса, 2008 р.). Сучасним трансформаційним процесам в Молдові та участі в них українського населення присвячена монографія В. Степанова «Українці Республіки Молдова. Нариси трансформаційного періоду (1989—2005)» (Кишинів, 2007 р.). Готується до видання етнологічне монографічне дослідження українського села у Молдові.
Співробітники Центру етнології Інституту культурної спадщини АН Молдови працюють над підготовкою колективної монографії «Поліетнічна Молдова», в якій великий розділ присвячений висвітленню історії культури і мови українського населення в Молдові.
Інститут культурної спадщини АН Молдови уклав ряд двосторонніх договорів про співробітництво з науковими центрами в Україні — Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, Інститутом археографії НАН України.
Велика робота проводиться Центром етнології Інституту культурної спадщини АН Молдови з проведення міжнародних конференцій, на які приїздять українські вчені. 25-26 вересня 2008 р. відбувся міжнародний конгрес «Збереження культурної спадщини як європейська проблема», в роботі якого взяли участь представники 6 країн, в тому числі України.
У 2008 році Інститут філософії, соціології та політичних наук АН Молдови організував міжнародну конференцію «Українці Молдови та молдовани України: етносоціологічні процеси».
У Молдові, починаючи з 90-х років, діють Українська громада, Союз українців Республіки Молдова, Товариство української культури та інші етнокультурні громадські неурядові організації, які сприяють зміцненню молдовсько-українських відносин. Академії наук України та Молдови плідно взаємодіють по лінії . Організована за ініціативою президента Національної академії наук України академіка Б. Є. Патона, МААН проводить роботу з консолідації наукових сил на пострадянському просторі.
Плідною є взаємодія українських та молдовських вчених в рамках регіонального співробітництва академій наук України, Білорусі та Молдови. Найістотніші досягнення українських, білоруських і молдовських учених, отримані при виконанні спільних наукових досліджень, з 1996 р. відзначаються преміями академій наук України, Білорусі та Молдови. За результатами конкурсів, проведених у 1996–2008 р.р., цією премією відзначено ряд робіт, виконаних співробітниками академій наук України та Молдови. Серед них цикли робіт: «Поліядерні карбоксилати металів як каталізатори промислово важливих процесів» (Фізико-хімічний інститут ім. О. В. Богатського НАН України та Інститут хімії АНМ), «Фізичні основи електроіскрового нанесення покриттів, розробка матеріалів і устаткування для цих цілей» (Інститут проблем матеріалознавства ім. Францевича НАН України та Інститут прикладної фізики АНМ), спільна монографія молдовських і українських фізиків «Міжфазна взаємодія та механізми деградації в структурах метал-InP і метал-Ga-As» та ін.
У 2008 році цієї почесної премії був удостоєний авторський колектив науковців України, Білорусі та Молдови (А. Попович, В. Прокошин, А. Дікусар) за цикл робіт з дослідження динаміки науково-технічного потенціалу та соціального капіталу науки як ключового фактора розвитку економіки.
Територіальні питання. Буковина, Бессарабія, Буджак
Поява на теренах колишнього СРСР незалежних держав стала закономірним етапом історичного розвитку національно-державних утворень, що входили до його складу. Ці держави з розпадом СРСР отримали перспективу провадити самостійну зовнішню політику, обирати стратегічних партнерів, шукати гарантії безпеки та ресурси. Намагання нових незалежних держав подолати ізольованість і наслідки постімперських взаємин наштовхувалися часто на перешкоди, зокрема такі, як проблеми територіального розмежування, загострення міжетнічних взаємин, а часто і демонстративна протидія Росії чи інших сусідніх держав.
В умовах становлення незалежної української держави і входження її як рівноправного партнера до європейського та світового співтовариства важливого значення набувають питання історичного минулого України, проблеми прикордонних територій, які раніше або замовчувалися, або висвітлювалися однобоко. До цих проблем, безумовно, можна віднести проблему Бессарабії та Буковини, вирішення якої ускладнювалося впродовж десятиліть не тільки суперечками дипломатів, політиків, науковців, але й існуванням певних стереотипів у свідомості громадян України, Молдови та Румунії, оскільки «історична справедливість» у кожної зі сторін була своєю, залишаючися такою й тепер.
За останні десять років значно зросла кількість праць, присвячених періоду Першої світової війни і дипломатичній боротьбі навколо вирішення долі Буковини і Бессарабії. Серед них виділяються своєю ґрунтовністю праці В.Ботушанського, І.Буркута, С.Гакмана, О.Добржанського. Водночас зазначимо, що точки зору істориків України, Румунії, Молдови не суперечать одна одній в оцінці явищ, які призвели до кризи і розпаду Австро-Угорської та Російської імперій, але не збігаються в оцінках наслідків для Буковини й Бессарабії. Зокрема, при аналізі подій 1918–1920 р.р. українські історики С.Троян, В.Фісанов надають більшого значення ролі великих держав та їх геополітичних інтересів, тоді як їх румунські колеги (Д.Сігіу, І.Шербан) в оцінках політичних та територіальних змін виходять насамперед з тези про головну роль внутрішніх національно-визвольних змагань.
В українській історіографії детально розроблена також тема Буковинського народного віча 3 листопада 1918 р., яке вітчизняні дослідники В.Ботушанський, І.Буркут, С.Григоришин вважають найвищим піднесенням українського національного руху на Буковині. Зі свого боку, румунська історіографія (А.Порцену, Д.Преда, К.Продон) розглядає події 1918 р. як на Буковині, так і в Бессарабії переважно у контексті «Великого об'єднання Румунії».
Особливе місце в дослідженнях займає процес входження Бессарабії та північної частини Буковини до СРСР у червні 1940 р. Свого часу радянська історіографія зображувала включення Бессарабії та Північної Буковини як результат «мирної політики радянського уряду». Стосовно румунської історіографії цього питання слід відзначити, що у історичних працях воєнної доби включення Бессарабії та північної частини Буковини розглядалося як «трагічні події для румунської армії та румунського народу». Після встановлення у Румунії влади комуністів події 1940 р. замовчувались і тільки за останнє десятиліття, особливо після грудневої (1989 р.) революції, відбулися зміни в підходах до цих питань. Румунська історіографія приділяє досить серйозну увагу обставинам включення Бессарабії, Буковини і Герцаївського цинуту до складу СРСР. Зазначена проблема розглядається у працях сучасних румунських науковців Г.Бузату, Ф.Константініу, І.Константіна, Є.Болда.
Українська історіографія радянської доби дотримувалася усталених підходів і тільки наприкінці 80-х р. з'явилися праці, де аналізується значення подій 40-х років для населення Буковини та Бессарабії. Українські дослідники (В.Ботушанський, І.Буркут, С.Григоришин), засуджуючи цілі та методи, якими керувалося сталінське керівництво в 1940 р., в цілому приєднання Буковини та Хотинщини до УРСР оцінюють як позитивний результат, що відкрив буковинським і бессарабським українцям перспективу консолідації в єдиній українській нації. Заслуговує на увагу також наукове дослідження С.Гакмана «Проблема Бессарабії та Буковини у контексті радянсько-румунських міждержавних відносин 1917—1940 р.р.», де досить детально аналізуються радянсько-румунські відносини міжвоєнного періоду.
Проблему формування українсько-румунського та українсько-молдовського кордонів розкрито в монографії В.Сергійчука «Етнічні межі і державний кордон України» та колективній монографії «Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан».
До активно досліджуваних проблем можна віднести перспективи розвитку міжрегіональних відносин у єврорегіонах «Верхній Прут» і «Нижній Дунай», які вивчають науковці України, Молдови та Румунії В.Мошняга, С.Григоришин, С.Гакман, З.Бройде та ін. Для об'єктивного аналізу факторів, що сьогодні визначають стосунки між Україною і Молдовою слід віднести і вплив вирішення проблеми Буковини та Бессарабії впродовж 1914–1917 р.р. та складний історичний контекст формування кордонів між обома державами.
Демографія
Українці в Молдові
- 1989 рік
За даними перепису 1989 року українці становлять 13,8 % (600,336 жителів) від загальної чисельності населення Республіки Молдова. Українці становлять у Молдові третю за чисельністю мовну спільноту. Носіями української мови у Молдові є понад 400 тис. осіб (9,2 % населення Молдови), з яких більшість володіє розмовною, але не літературною українською мовою. У 1989 році з загального числа представників української національності (600,366 осіб) українську мову назвали рідною 370 тис. осіб, молдовську (румунську) мову — 9,5 тис.осіб, російську — 220 тис., інші мови — 755 осіб. Вільно володіють українською мовою 52 тис. українців Молдови.
- 2004 рік
Українська меншина Молдови є другою за чисельністю національною групою країни після молдован, під час Перепису населення 2004 року 282,4 тисячі мешканців країни, тобто 8,4 % її населення вказали себе українцями. Найчисельніша в абсолютному відношенні українська громада (58,9 тисяч осіб) мешкала у муніципії Кишинів, українці становили 8,3 % населення столичного муніципію. У відносному відношенні найбільш значими були українські осередки в Окницькому районі (30,7 % населення), а також Бричанському районі (25,6 %), муніципії Бєльці (23,7 %) та Ришканському районі (22,5 %).
- Розселення українців у Молдові, перепис 2001 року
- Розселення українців у Молдові, 2004 рік
- Вживання української мови в Молдові, 2006 рік
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в Кишеневі
У Придністров'ї проживає 160 тис. українців за даними придністровського перепису населення 2004 р.
64,1 % українців Молдови вважали рідною мовою українську, частка населення Молдови, що вказала українську мову основною мовою щоденного спілкування, становила 3,8 % сукупного населення.
У Молдові є більш, ніж 300 населених пунктів, у яких українське населення становить більшість, основна маса українського населення зосереджена в північних та східних регіонах Республіки.
Молдовани в Україні
В Україні проживає 258 600 молдован. Чимало їх осіло тут у XVI—XVII ст., коли молдовські кріпаки, рятуючись від османського гноблення, цілими сім'ями переселялись в Україну. За післявоєнний період їх чисельність в Україні постійно зростала.
Масове переселення молдован на українські землі, зокрема на Лівобережну Наддністрянщину, було викликано репресіями османських завойовників і посиленням експлуатації з боку власних господарів, припадає на XVI ст. У XVII-XVIII ст. молдовські поселення виникли на Правобережжі, у межиріччі Дністра і Південного Бугу, з освоєнням південних земель — у Північному Причорномор'ї. У кін. XIX ст. частка молдовського населення в Україні склала 0,8 % (187 тис. осіб).
- Частка населення України, що назвало рідною мовою румунську та молдовську, перепис 2001 року
- Етнічна мапа півдня Одеської області
- Розселення молдован в Одеській області, перепис 2001 року
- Етнічна мапа Чернівецької області
- Предмети традиційної молдовської культури в одеському музеї Степової України
Молдовани концентруються здебільшого в районах їх традиційного розселення: на Буковині — 9 %, Одещині — 5,5 %, Миколаївщині — 1,3 %. У цих регіонах їхня питома вага збільшується.
Чернівецька область
За даними перепису 2001 року в Чернівецькій області проживає 67,2 тис. молдован. В основному, молдовське населення компактно проживає у Новоселицькому (50.329 осіб), Хотинському (5.102), Глибоцькому (4.425 осіб) районах.
У Новоселицькому районі молдовська меншина компактно проживає в таких населених пунктах: м. Новоселиця, с. Балківці, с. Берестя, с. Ванчиківці, с. Динівці, с. Драниця, с. Костичани, с. Малинівка, с. Мамалига, с. Маршинці, с. Тарасівці, с. Слобода, с. Строїнці, с. Форосна, с. Черленівка.
У Глибоцькому районі молдовани проживають у таких населених пунктах: с. Молодія, с. Привороки, с. Коровія; в Сокирянському районі — в с. Шишківці; в Хотинському районі — в с. Колінківці.
Головою міжрайонного товариства молдовської культури обраний , директор Маршинецької школи. Товариство зареєстроване у 2005 році, підтримує тісні контакти з . Двічі на рік члени товариства та аматорські колективи з Новоселицького району беруть участь у в Одеській області.
Посольства
Надзвичайний і Повноважний Посол України у Республіці Молдова — Сергій Іванович Пирожков.
Попередніми керівниками посольства були:
- Віталій Федорович Бойко — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Молдова у період з березня 1993 року по червень 1996 року.
- Іван Миколайович Гнатишин — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Молдова у період з червня 1996 року по лютий 2001 року
- Петро Федорович Чалий — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Молдова у період з лютого 2001 року по березень 2007 року
Контактна інформація та режим роботи.
- Адреса: 2008, Республіка Молдова, м. Кишинів, вул. Василє Лупу (рум. Vasile Lupu, колишня Панфілова), 17 (вхід з боку автопаркінгу Посольства).
- Маршрути тролейбусів № 3,4,6,15, маршрутних таксі 127,129,115,104,103, до зупинки «Еуджен Кока» (рум. Eugen Coca).
- Години роботи: 09:00 — 18:00
- Обідня перерва: 13:00 — 14:00
- Прийомні дні: понеділок, середа, четвер з 09.00 до 12.30
- Вихідні дні: субота, неділя
Надзвичайний і повноважний Посол Республіки Молдова в Україні — Ніколае Гуменний (рум. Nicolae Gumennîi)
Режим роботи.
- Адреса: Україна, 01901, м. Київ, вул. Яготинська 2.
- Робочі години: понеділок — п'ятниця 9.00-13.00, 14.00-18.00
- Консульський відділ:
- Робочі години: понеділок — п'ятниця 10.00-13:00, 17.00-18.00
Двостронні договори та останні контакти керівництва
Транспорт
Із 7 червня 2014 р. територію Молдови курсуватиме поїзд Чернівці—Київ у транзитному режимі.
Див. також
Примітки
- Румуни в Україні [ 19 жовтня 2010 у Wayback Machine.]. (англ.)
- «Етнічні межі і державний кордон України». В. Сергійчук. «Українська видавнича спілка», Київ, 2000, 431 стор. [ 9 травня 2010 у Wayback Machine.] (укр.)
- Тігіпка запрошують бути президентом Молдови. (укр.)
- Українці в Молдові — їх мало, зате вони у «смужку» [ 3 лютого 2016 у Wayback Machine.]. Про українців-футболістів, які грають у Молдові. (укр.)
- Кантемір Д. Опис Молдови = Descriptio antiqui et hodierni status moldaviae. — Кишинёв, 1973. з джерела 11 березня 2008. (рос.)
- «Молдово-українські культурні та наукові зв'язки: історія та сучасність» («Независимая Молдова», 04.12.2008). (рос.)
- «Етнічні межі і державний кордон України». В. Сергійчук «Українська видавнича спілка», Київ, 2000 р.,-431 стор. [ 9 травня 2010 у Wayback Machine.] (укр.)
- Боєчко В. Д., Ганжа О. І., Захарчук Б. І. «Формування державних кордонів України». — К., 1991. — стор. 9-10. (укр.)
- ЦДАВОВУ: Ф. 1064 — Оп. 1. — Спр. 5. — Арк. 25 зв.
- Боєчко В. Д., Ганжа О. І., Захарчук Б. І. «Формування державних кордонів України». — К., 1991. — стор. 11
- Боєчко В. Д., Ганжа О. І., Захарчук Б. І. «Формування державних кордонів України». — К., 1991.
- Боєчко В. Д., Ганжа О. І., Захарчук Б. І. «Формування державних кордонів України». — К., 1991. — стор. 12
- Боєчко В. Д., Ганжа О. І., Захарчук Б. І. «Формування державних кордонів України». — К., 1991. — стор. 12-13
- «Аккерманское слово». — 1918. — 12 січня
- ЦДАВОВУ: Ф. 2592. — Оп. 1. — Спр. 123. — Арк. 53 зв.
- ЦДАВОВУ: Ф. 2592. — Оп. 1. — Спр. 122. — Арк. 21
- ЦДАВОВУ: Ф. 2592. — Оп. 1. — Спр. 122. — Арк. 79
- ЦДАВОВУ: Ф. 2592. — Оп. 1. — Спр. 57. — Арк. 1
- Боєчко В. Д., Ганжа О. І., Захарчук Б. І. «Формування державних кордонів України». — К., 1991. — стор. 13
- Боєчко В. Д., Ганжа О. І., Захарчук Б. І. «Формування державних кордонів України». — К., 1991. — стор. 14
- ЦДАВОВУ: Ф. 3696. — Оп. 1. — Стор. — 177. — Арк. 7
- ЦДАВОВУ: Ф. 3696. — Оп. 1. — Стор. — 178. — Арк. 7 зв.
- ЦДАВОВУ: Ф. 3696. — Оп. 1. — Стор. — 178. — Арк. 2.
- ЦДАВОВУ: Ф. 3696. — Оп. 1. — Стор. — 178.
- ЦДАВОВУ: Ф. 3696. — Оп. 1. — Стор. — 30-31.
- ЦДАВОВУ: Ф. 1. — Оп. 2. — Спр. 3152. — Арк. 160
- Сергійчук В. «Правда про „золотий вересень“ 1939-го». — К., 1999. — С. 106–107
- Сергійчук В. «Правда про „золотий вересень“ 1939-го». — К., 1999. — С. 107–109
- Комуніст. −1940. — 4 липня
- Комуніст. −1940. — 10 липня
- «Известия». — 1940. — 9 серпня
- ЦДАГОУ: Ф. І. — Оп. 1. — Спр. 627. — Арк. 251–255
- ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 1. — Спр. 606. — Арк. 116
- Додатковий протокол до Договору між Україною і Республікою Молдова про державний кордон щодо передачі у власність Україні ділянки автомобільної дороги Одеса — Рені в районі населеного пункту Паланка Республіки Молдова, а також земельної ділянки, по якій вона проходить, і режиму їх експлуатації(укр.)
- Молдова передала Україні ділянку землі в районі Паланки [ 2 липня 2011 у Wayback Machine.] (укр.)
- Про українську діаспору в Молдові на сайті «Буковина толерантна» [ 14 вересня 2011 у Wayback Machine.]. (укр.)
- Етнічні громади Чернівецької області [ 22 квітня 2012 у Wayback Machine.]. (укр.)
- Посольство Республіки Молдова в Україні [ 2 вересня 2010 у Wayback Machine.]. (укр.)
- . Архів оригіналу за 7 червня 2014. Процитовано 6 червня 2014.
Бібліографія
- Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. — К.: Основи,1994. — 167 с.
- Боєчко В.Спільна боротьба трудящих України та Молдавії проти інтервенції військ королівської Румунії в Бессарабію (грудень 1917 — лютий 1918 рр.) // Укр. іст. журнал. — 1998. — № 1. — С.54—63.
- Ботушанський В. Участь українців Буковини у творенні української державності (1918–1920 рр.) // Народне віче Буковини. 1918–1993. Документи і матеріали обласної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю Буковинського народного віча 3 листопада 1918 р. — Чернівці: Прут,1994. — С.41—62.
- Бройде З. Єврорегіон «Верхній Прут» — конституювання, конкретні завдання, перспективи // Регіони Східної Європи: інтеграційні очікування та конфронтаційні небезпеки. Матеріали Міжнародної конференції. — Чернівці: Букрек, 2000. — С.126-136.
- Булавченко О. Дністровські пороги // Дзеркало тижня. — 2002. — № 5 (380). — 9-15 лютого.
- Буркут І. Придністров'я: шляхи врегулювання у світлі балканського досвіду // Україна-Румунія-Молдова: історичні, політичні та культурні аспекти взаємин // Міжнародна наукова конференція, Чернівці, 16-17 травня 2001 р. — Чернівці, 2002. — С. 438–451.
- Буркут І. Розпад Австро-Угорщини і формування нових держав Центральної та Східної Європи // Народне віче Буковини. 1918–1993. Документи і матеріали обласної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю Буковинського народного віча 3 листопада 1918 р. — Чернівці: Прут, 1994. — С. 27-40.
- Гакман С. М. Проблема Бессарабії та Буковини в міжнародних відносинах: дипломатичний аспект (березень — червень 1940 р.) // Питання історії нового та новітнього часу: Збірник наукових статей. — Чернівці: Прут, 1997. — Вип. 5. — С. 111—121; Його ж: Проблема Буковини на Паризькій мирній конференції 1919 — 1920 рр. // Питання історії нового та новітнього часу: Збірник наукових статей. — Чернівці: ЧДУ, 2000. — Вип.7. — С. 163—174; Його ж: Приєднання Бессарабії та північної частини Буковини до СРСР: військові аспекти // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наукових праць. — Вип. 96 — 97: Історія. — Чернівці: 2000. — С. 69—81; Його ж: Буковина у політиці Росії, України та Угорщини навесні 1919 р. // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Л.Українки. Історичні науки. — 2000 р. — № 3. — С. 139—143; Його ж: Буковинська проблема в міжнародних відносинах (червень — листопад 1940 р.). // Вісник Центру буковинознавства. — Чернівці, 1993. — Вип.1. — С.164—172.
- Григоришин С. Перспективи розвитку міжрегіональних відносин у контексті «Договору про привілейоване партнерство та співробітництво між Румунією та Республікою Молдова». // Вісник Центру буковинознавства. — Чернівці, 1993. — Вип.1. — С. 168—174.
- Григоришин С. Політика Румунії по відношенню до Північної Буковини в роки Першої світової війни // Вісник Центру буковинознавства. — Чернівці, 1993. — Вип.1. — С.62—75.
- Єврорегіони: потенціал міжетнічної гармонізації //Зб. наук. праць. — Чернівці, Букрек, 2004. — 254 с.
- Илащук А. Республика Молдова в контексте расширения НАТО на Восток: проблемы безопасности и внутренней политической стабильности // Безпека та стабільність країн постсоціалістичної Європи в контексті розширення НАТО: ілюзії та реалії. Матеріали Міжнародного наукового семінару. — Чернівці, 2003. — С. 71—76.
- Маклаков А. Молдовський бумеранг // День. — 1992. — № 44.
- Матвієнко В. Скориставшись нерішучістю Києва. Бессарабське питання у зовнішній політиці Української Народної Республіки // Політика і час. — 2002. — № 7. — С. 75—86.
- Молдовия. Страна в 240 километрах от центра Европы. Беседы с молдовскими лидерами // Международная жизнь. — № 2. — 2001. — С. 94—100.
- Мошес А. Геополитические искания Киева: (Центральная и Восточная Европа в политике Украины) // Pro et contra. — М., 1998. — T. 3. — N 2. — С. 95—110.
- Мошняга В. Еврорегионы «Верхний Прут» и «Нижний Дунай» на практике // Республика Молдова в европейском контексте и в аспекте политики безопасности. Материалы конференции в г. Гамбурге, 18-19 июня 2001 года. — К.: Заповіт, 2001. — С. 89—93.
- Мошняга В. Молдово-румыно-украинские еврорегионы: реальность и ожидания // Республика Молдова в европейском контексте и в аспекте политики безопасности. Материалы конференции в г. Гамбурге, 18-19 июня 2001 года. — К.: Заповіт, 2001. — С. 89—93.
- Нантой О. Придністровський конфлікт і взаємини Молдови і України //Контекст. — 2001. — № 10. — С. 26.
- Непризнанная республика: Очерки. Документы. Хроника / РАН. Центр по изуч. межнац. отношений Ин-та этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая. Авт.-сост. Грызлов В. Ф. — М., 1999.
- Павленко В., Кулик В. Конфликт Молдавии с Украиной возник из-за Приднестровья // Зеркало недели. — №
- Перепелица Г. Н. Конфликт в Приднестровье (причины, прогноз развития и проблемы урегулирования). — К.: Стилос, 2001
- Розширення Європейського Союзу: вплив на відносини України з центральноєвропейськими сусідами. — К., 2004.
- Сергійчук В.Етнічні межі і державний кордон України. — К., 2000.
- Силина Т. Молдовський эксперимент // Зеркало недели. — 2001. — № 9 (333), 3-8 березня. — С. 4.
- Скорейко Г. М. Буковинсько-бессарабське порубіжжя як об'єкт міжнародних суперечок кінця XVIII — XIX ст. // Збірник наукових статей. — Чернівці, 2002. — Т.5. — С. 117–122.
- Сорока М. Світ відкриває Україну // Про зовнішню політику Української держави у 90-х роках XX століття. Статті. Документи. Коментарі. — К.: Київська правда, 2001. — 782 с.
- Твердохліб В. Молдова незадоволена Україною // Дзеркало тижня. — 2002. — № 28 (403). — 27 липня-2 серпня. — С. 12.
- Твердохліб В. Молдова після Страсбурга // Дзеркало тижня. — 2001. — №. — С. 14.
- Троян С. Австрійська концепція «Міттельєвропи» напередодні та під час першої світової війни //Науковий вісник Чернівецького університету. — Історія. — Чернівці, 1996. — Вип. 6-7. — С. 216–225.
- Україна та Росія у системі міжнародних відносин: стратегічна перспектива. Монографія / Рада нац. безпеки і оборони України, Нац. ін-т. пробл. Міжнар. Безпеки; За заг. ред. С. І. Пирожкова. — К.: НІПМБ, 2001. — С. 422–428.
- Фісанов В. Австро-Угорщина як геополітичний експеримент // Питання історії нового та новітнього часу: Збірник наукових статей. — Чернівці: ЧДУ, 1999. — Вип.6. — С. 28-37.
- Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії // Відп. ред. Ю. І. Римаренко, І. Ф. Курас. — Київ, 1993. — 800 с. (укр.)
- Заставецька О. В., Заставецький Б. І., Ткач Д. В. Географія населення України. — Тернопіль, 2007. (укр.)
- Чухліб. Т. Гетьмани і монархи. Українська держава в міжнародних відносинах 1648–1714 рр. — К.: Арістей, 2005. — 640 с.
- Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. — К.: Критика, 2006. — 584 с.
Посилання
- Молдовсько-українські музичні зв'язки // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 456-460.
- Посольство України в Кишиневі (укр.)
- МЗС України (укр.)
- (укр.)
- (укр.)
- Сергій Чорний. Національний склад населення України у XX ст. (укр.)
- Етнічні громади в Чернівецькій області [ 22 квітня 2012 у Wayback Machine.] (укр.)
- «Молдо-українські культурні та наукові зв'язки: історія та сучасність» («Независимая Молдова», 04.12.2008). Академік Г. Г. Дука, Президент Академії Наук Молдови. (рос.)
- .Галина Мельничук, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії, політології та державного управління Буковинської державної фінансової академії. (укр.)
- Зв'язки Молдовського князівства та Великого князівства Литовського [ 2 лютого 2009 у Wayback Machine.]. (рос.)
- Етнічний склад населення Молдовської АСРР (1924–1940 р.р.). [ 19 вересня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Придністров'я: урок історії для сучасних політиків [ 6 червня 2014 у Wayback Machine.]. (укр.)
- . (укр.)
- Уряд готує заборону імпорту з Молдови
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayi nsko moldovski vidno sini mizhnarodni stosunki mizh Ukrayinoyu ta Respublikoyu Moldova Hocha novitni oficijni mizhderzhavni stosunki mizh Ukrayinoyu ta Moldovoyu buli zapochatkovani u 1991 voni gruntuyutsya na 600 richnih kulturnih cerkovnih ta naukovih zv yazkah ukrayinciv rusiniv ta moldovan Ukrayinsko moldovski vidnosiniMoldova Ukrayinamizhnarodni vidnosini Moldovi mizhnarodni vidnosini UkrayiniPrem yer ministr Ukrayini Volodimir Grojsman z Prem yer ministrom Moldovi Pavlom FilipomZustrich Prezidentiv Volodimira Zelenskogo ta Mayi Sandu u Kiyevi 12 sichnya 2021 Istoriya ukrayinsko moldovskih soyuziv syagaye svoyim korinnyam drugoyi polovini XVI st koli u 1563 nevdalu sprobu zajnyati tron gospodarya Moldovi zdijsniv Dmitro Vishneveckij U 1577 gospodarem Moldovskogo knyazivstva stav Ivan Pidkova Pid chas Nacionalno vizvolnoyi vijni ukrayinciv proti Rechi Pospolitoyi u 1652 r Bogdan Hmelnickij zmusiv gospodarya Moldovi Vasilya Lupula pogoditisya na odruzhennya svoyeyi dochki Rozandi Lupul na sini ukrayinskogo getmana Timoshi Hmelnickomu pislya cogo Moldovske knyazivstvo stalo soyuznikom Ukrayini u yiyi borotbi z Richchyu Pospolitoyu Bogdan Hmelnickij protyagom kilkoh rokiv nevdalo namagavsya realizuvati masshtabnij moldovskij proyekt vin vklyuchav porodichannya z monarshimi rodinami Yevropi cherez shlyub sina Hmelnickogo z donkoyu gospodarya Moldovi zblizhennya u vidnosinah z Semigorodom ta Voloshinoyu shilennya na svij bik Yanusha Radzivilla faktichnogo volodarya Velikogo knyazivstva Litovskogo yakij buv odruzhenij z inshoyu dochkoyu Vasilya Lupula Mariyeyu Moldovskij proekt B Hmelnickogo perestav buti aktualnim pislya smerti Timosha v 1653 r u bitvi pid Suchavoyu Getmanom volodarem Pravoberezhnoyi Ukrayini u 1681 1683 r r osmanskim sultanom Mehmedom IV buv priznachenij grek za pohodzhennyam gospodar Moldovskogo knyazivstva George Duka same pid chas jogo pravlinnya u Pivnichnomu Prichornomor yi z yavilisya moldovski poselenci Deyaki rumunski dzherela takozh nazivayut chotiroh inshih gospodariv Moldovi Ioana Vode Lyutogo rum Ioan Vodă cel Cumplit Stefana Mogilu rum Stefan Movilă Dumitrashku Kantakuzina rum Dumitrascu Cantacuzino ta Mihaya Rakovice rum Mihai Racoviţă volodaryami ukrayinskih zemel hocha ukrayinskimi dzherelami ce ne pidtverdzhuyetsya Na teritoriyi Moldovi a same u misti Benderi 5 16 kvitnya 1710 r bulo prijnyato pershu ukrayinsku konstituciyu Pakti i Konstituciyu prav i volnostej Vijska Zaporozkogo lat Pacta et Constitutiones legum libertatumque exercitus zaporoviensis Okremoyu storinkoyu vidnosin Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ta Moldovskoyi Demokratichnoyi Respubliki buli 1917 1918 koli vsuperech isnuyuchomu na toj chas rozpodilu naselennya ta ne zvazhayuchi na rishennya ukrayinskih gromad napriklad Bukovinskogo narodnogo vicha 3 listopada 1918 r pro vozz yednannya Pivnichnoyi Bukovini z UNR Selyanskogo z yizdu Akkermanskogo povitu Bessarabiyi 10 sichnya 1918 roku pro priyednannya povitu do Ukrayini rishennya zemskih zboriv u berezni kvitni 1918 r p yati z vosmi povitiv Bessarabiyi Akkermanskogo Benderskogo Izmayilskogo Sorockogo ta Hotinskogo pro priyednannya do Ukrayini vsya teritoriya Bessarabiyi a takozh Pivnichna Bukovina buli okupovani Rumuniyeyu ta vklyucheni do yiyi skladu ukrayinci kompaktno prozhivali u Pivnichnij Bukovini Pivnichnij Bessarabiyi ta v Pivdennij Bessarabiyi abo u Budzhaku Do UNR hotili priyednatisya i bolgari yaki kompaktno prozhivali v Pivdennij Bessarabiyi Ukrayina viznala nezalezhnist Respubliki Moldova 21 grudnya 1991 Diplomatichni vidnosini mizh Respublikoyu Moldova ta Ukrayinoyu buli vstanovleni 10 bereznya 1992 r Pershij oficijnij vizit prezidenta Ukrayini L Kravchuka do Moldovi vidbuvsya 23 zhovtnya 1992 r Pid chas vizitu buv pidpisanij Dogovir pro dobrosusidstvo druzhbu ta spivrobitnictvo mizh Ukrayinoyu i Respublikoyu Moldova Poslom Ukrayini v Moldovi ye Ivan Gnatishin Dovzhina kordonu mizh Moldovoyu ta Ukrayinoyu 985 km Ukrayinci ye drugoyu za velichinoyu etnichnoyu grupoyu u Moldovi pislya moldovan 442 346 osib sho stanovlyat 11 2 vid usogo naselennya Moldovani ye chetvertoyu za chiselnistyu nacionalnoyu menshinoyu v Ukrayini stanom na 2001 r v Ukrayini nalichuvalosya 258 600 moldovan tobto 0 5 vsogo naselennya krayini Z momentu utvorennya Moldovskogo knyazivstva i do sogodni bagato moldovan prozhivali v Ukrayini a ukrayinciv u Moldovi Najvidomishim moldovaninom sho meshkav u Kiyevi ta zrobiv nadzvichajno vazhlivij vnesok do ukrayinskoyi kulturi buv Petro Mogila 1596 1647 r r U 1870 1885 r r u Suchavi Pivnichna Moldova Pivdenna Bukovina meshkav Mikola Ustiyanovich ukrayinskij poet i gromadskij diyach organizator Soboru ruskih uchenih avtor sliv pisni Verhovino svitku ti nash U misti Guragumora Pivnichna Moldova Pivdenna Bukovina narodilasya Olga Kobilyanska Z suchasnikiv u Moldovi narodilisya Sergij Tigipko Sinzherejskij rajon Anatolij Kinah Yedineckij rajon ta Kira Muratova m Soroki Gromadyanami Ukrayini etnichnimi moldovanami z Cherniveckoyi oblasti ye Sofiya Rotaru Ivo Bobul ta Liliya Sandulesa Z moldovanami pov yazani miscevosti v Odesi ta v Kiyevi Bessarabka Gromadyaninom Rumuniyi etnichnim ukrayincem sho narodivsya na teritoriyi istorichnoyi Pivnichnoyi Moldovi Pivdennoyi Bukovini ye vidomij rumunskij hudozhnik impresionist Vasil Hutopila Etnichnoyu ukrayinkoyu u rodini buli takozh rosiyani i moldovani ye vidoma suchasna rumunska spivachka rum Anna Lesko yaka narodilasya ta meshkala do 17 rokiv u Kishinevi v Respublici Moldova Etnichnim ukrayincem z Odeshini s Markivka sho meshkaye u Respublici Moldova ye vidomij moldovskij radyanskij i rosijskij futbolist ta golovnij trener zbirnoyi Moldovi z futbolu v 2006 2009 r r Igor Dobrovolskij IstoriyaUkrayino moldovski vidnosini do ser XVII st Znachna chastina teritoriyi suchasnoyi Respubliki Moldova do XIV stolittya bula zaselena ukrayincyami ta vhodila do skladu Rusi ta Galicko Volinskogo knyazivstva U Povisti vrem yanih lit ye vidomosti pro naselennya Dnistrovsko Prutskogo mezhirichchya v IX XIII st slov yanskimi plemenami tivercyami a takozh ulichami ta bilimi horvatami yaki zgodom stali skladovoyu chastinoyu ukrayinskoyi naciyi Teritoriya suchasnoyi Respubliki Moldova bula zaselena rumunomovnimi pereselencyami z Transilvaniyi u XIV stolitti pislya 1359 r abo 1352 r koli rumunomovni pereselenci z Maramureshu zasnuvali pershi poselennya bilya m Suchava u Pivdennij Bukovini koli viniklo okreme Moldovske knyazivstvo Ukrayinske naselennya znachnoyu miroyu bulo asimilovane ce polegshuvalosya spilnistyu religiyi pravoslavnogo hristiyanstva hocha ye svidchennya sho na pochatku istoriyi Moldovskogo knyazivstva ukrayinci skladali ne menshe tretinu naselennya krayini U period XIV XVII stolittya v ukrayinskogo ta moldovskogo narodiv formuvalasya samobutnya kultura Mozhna vidznachiti ryad spilnih ris u knizhnij kulturi na yaku velikij vpliv mala religiya Pravoslav ya yak panuyucha religiya u moldovan i ukrayinciv bula ob yednuyuchim chinnikom dlya dvoh narodiv U moldovskoyi cerkvi yak i v ukrayinskij u bogosluzhinni ta pisemnosti vzhivalasya staroslov yanska mova v ukrayinskomu kiyivskomu izvodi do kincya XVI stolittya ukrayinska i moldovska cerkvi zalezhali vid konstantinopolskogo patriarha Stali zv yazki rozvivalisya j nadali trivav obmin predmetami cerkovnogo vzhitku knigami cerkovni diyachi priyizhdzhali na chas abo nazavzhdi z Ukrayini do Moldovi abo z Moldovi v Ukrayinu Obmin spriyav formuvannyu chislennih spilnih ris yak u mistectvi tak i v osviti Moldovi ta Ukrayini Mitropolit Kiyivskij ta vsiyeyi Rusi Grigorij Camblak zliva na sobori u Konstanci 1418 Gospodar Moldovi Miron Barnovskij Mogila 1626 1633 Petro Mogila mitropolit Kiyivskij Galickij i vsiyeyi Rusi u 1633 1647 Pershij litopis Moldovi Lyetopisyec Cerij Moldovyej 1359 1594 Odnim z najviznachnishih cerkovnih diyachiv Moldovi ta Ukrayini u XV stolitti buv bolgarin za pohodzhennyam Grigorij Camblak Bilshu chastinu svogo zhittya vin proviv u Moldovi prozhivayuchi v monastiri Nyamc rum Mănăstirea Neamț Cerkovnu i literaturnu diyalnist vin prodovzhiv v Ukrayini stavshi kiyivskim mitropolitom 1414 1418 r r U roki osmanskogo panuvannya moldovska kultura prijshla u zanepad Tak u XVII st koli z yavilasya potreba v dosvidchenih hudozhnikah yih stali shukati za mezhami Moldovskogo knyazivstva v tomu chisli i v Ukrayini Tisni kulturni kontakti vidznachalisya mizh Moldovoyu ta deyakimi ukrayinskimi mistami Galichini Volini ta Podillya U bagatoh z nih she v XV st pri soborah buli organizovani pravoslavni bratstva Z kincya XVI st voni pochali vesti prosvitnicku robotu Na mezhi XVI XVII stolittya providna rol nalezhala Lvivskomu bratstvu Tisni zv yazki z ukrayinskimi bratstvami spriyali rozvitku moldovskoyi kulturi Zv yazki mizh Moldovoyu ta Lvovom buli davnimi Zi Lvova do Moldovi privozili knigi v toj zhe chas Lvivske bratstvo z Moldovi otrimuvalo materialnu dopomogu na budivnictvo cerkov i na potrebi drukarni U 1628 r koli zgorila lvivska drukarnya na yiyi vidnovlennya veliku sumu groshej vidiliv gospodar Moldovi Miron Barnovskij Mogila rum Miron Barnovschi Movilă Inodi moldovski boyari ta zamozhni gorodyani dlya otrimannya osviti posilali svoyih ditej do ukrayinskih shkil na Volin ta Podillya U svoyu chergu v nechislenni shkoli Moldovi zaproshuvalisya vchiteli z Ukrayini Osoblivu rol u rozvitku moldovskoyi kulturi vidigravav Kiyiv zvidki priyizdili vchiteli arhitektori Velikij vnesok u zmicnennya kulturnih zv yazkiv mizh Moldovoyu ta Ukrayinoyu vnis brat gospodarya Moldovi kiyivskij mitropolit Petro Mogila Na pochatku XVII st vin pereselivsya v Ukrayinu potim stavshi mitropolitom kiyivskim rozgornuv shiroku duhovno kulturno prosvitnicku diyalnist Z jogo im yam pov yazana organizaciya Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi i drukarni v Kiyevo Pecherskij lavri Pikluyuchisya pro rozvitok kulturi ta osviti v Moldovi Petro Mogila u 1640 r vidpravlyaye do Yass svogo spodvizhnika Sofroniya Pochaskogo Za jogo uchastyu v Yassah za prikladom Kiyivskoyi akademiyi bulo zasnovano Slov yano greko latinsku akademiyu ta stvoreno pershu moldovsku drukarnyu 1641 r de bula vidana persha kniga Kazannya zbirnik cerkovnih povchan moldovskogo mitropolita Varlaama Odin zi slov yanskih originaliv Kazannya z yakogo Varlaamom buv zroblenij pereklad buv dostavlenij jomu jmovirno z Ukrayini U nij ye 55 gravyur z yakih 17 buli vikonani vidomim na toj chas ukrayinskim graverom Illeyu chencem Kiyevo Pecherskoyi lavri Takim chinom odni j ti zh drukarski doshki z prikrasami dlya cerkovnih knig vikoristovuvalisya v drukarnyah yak v ukrayinskih zemlyah tak i v Moldovskomu knyazivstvi hudozhniki rozmishuvali v knigah odnakovi malyunki Moldovskij proyekt Bogdana Hmelnickogo Div takozh Suchavska kampaniya Timosha Hmelnickogo 1653 Obloga Suchavi Timish Timofij Hmelnickij 1632 r 15 veresnya 1653 ukrayinskij vijskovij i politichnij diyach kozackij otaman odin z uchasnikiv i kerivnikiv Hmelnichchini starshij sin Bogdana Hmelnickogo Vasil Lupul 1593 1661 moldovskij gospodar 1634 1654 soyuznik i svat B Hmelnickogo Za pravlinnya Vasilya Lupula u 1642 r vidbuvsya spilnij sinod ukrayinskoyi i moldovskoyi pravoslavnih cerkov v Yassah Georgij Shtefan voyevoda Moldovskij u 1653 1658 rokah Period ukrayinsko polskoyi vijni pid provodom Bogdana Hmelnickogo stav chasom rozvitku ukrayinskoyi kozackoyi diplomatiyi Golovnoyu metoyu zv yazkiv z inozemnimi derzhavami buv poshuk potencijnih soyuznikiv u borotbi za zdobuttya ta vidstoyuvannya kozackih privileyiv Yaksho z bilshistyu krayin z yakimi Bogdan Hmelnickij pidtrimuvav mizhnarodni znosini Vijsko Zaporozke zagravalo to deyakim nasampered Moldovskomu knyazivstvu vono namagalosya diktuvati svoyi umovi Moldova yaka bula vasalom Osmanskoyi imperiyi bezposeredno mezhuvala z novoutvorenoyu derzhavoyu Bogdana Hmelnickogo a otzhe mogla buti potencijnim soyuznikom chi vorogom Dlya zabezpechennya neobhidnoyi liniyi povedinki moldovskogo gospodarya Bogdanom Hmelnickim bulo zdijsneno tri pohodi na teritoriyu knyazivstva yaki v istoriyu uvijshli pid nazvoyu Moldovskih Takij rozvitok vidnosin neodnorazovo rozglyadavsya vitchiznyanimi ta zarubizhnimi istorikami Dehto vbachav v nih i prosto grabizhnicki napadi i namagannya zdobuti viddanogo soyuznika i shlyahom dinastichnogo shlyubu pidnyati avtoritet kozackoyi derzhavi i krok do vstanovlennya monarhiyi shlyahom porodichannya z moldovskim gospodarem formalno monarhom tosho Z vpevnenistyu mozhna lishe stverdzhuvati lishe sho Moldovske knyazivstvo stanovilo v planah Bogdana Hmelnickogo okremij proekt Pershij moldovskij pohid Istoriya ukrayino moldovskih soyuziv syagaye svoyim korinnyam u drugu polovinu XVI st koli v 1563 r nevdalu sprobu zajnyati tron moldovskogo gospodarya zdijsniv Dmitro Vishneveckij a cherez pivtora desyatilittya u 1577 r inshij kozackij vatazhok Ivan Pidkova pidtrimanij chastinoyu opozicijnogo moldovskogo boyarstva na deyakij chas zumiv zakripitisya v Moldovskomu knyazivstvi Na yakisnishij riven ukrayinsko moldovski vidnosini vijshli pid chas Hmelnichchini She v 1648 robiv sprobi cherez poserednictvo osmanskogo sultana Mehmeda IV shiliti na svij bik vasala Osmanskoyi imperiyi Vasilya Lupula do vstanovlennya dobrosusidskih vidnosin z Ukrayinoyu Podiyi 1650 r buli povnoyu nespodivankoyu dlya suchasnikiv Formalno v starshinskih krugah iniciativu pohodu na pravoslavnu Moldovu bulo virisheno poklasti na krimskih tatar yakih kozaki buli vimusheni pidtrimuvati yak soyuzniki koli z yasuvalosya sho pohid krimchakiv na Moskvu ne vidbudetsya Privodom dlya pohodu tatar na Moldovu povinna bula stati pomsta moldovskomu gospodaryu za jogo napad na krimchakiv poperednogo roku Spravzhnoyu prichinoyu pohodu bulo bazhannya Hmelnickogo pozbaviti Rich Pospolitu vazhlivogo soyuznika yakij bezposeredno mezhuvav z kozackimi teritoriyami Takozh Bogdan Hmelnickij zamist pohodu na potencijnogo soyuznika Moskovske carstvo spryamuvav agresiyu tatar na faktichnogo vasala Rechi Pospolitoyi Napad na Moldovu mig mati garni naslidki dlya Hmelnickogo zv yazok z Moldovskim knyazivstvom doluchennya do monarshih rodiv Yevropi pretenziyi Bogdana Hmelnickogo na monarhichnu vladu tisnishi zv yazki z Krimskim hanstvom i Semigorodom potencijnim soyuznikom u borotbi z Richchyu Pospolitoyu ta navit perehid v majbutnomu pid vladu Osmanskogo sultanu tosho Prigotuvannya do pohodu rozpochalisya v 20 h dnyah serpnya 1650 roku Bogdan Hmelnickij zibrav pid Umannyu priblizno 70 ti tisyachne kozacke vijsko do yakogo priyednavsya 20 30 tisyachnij tatarskij korpus na choli z hanom Islyam Gerayem III Naprikinci serpnya vijsko virushilo v pohid Poperedu vijska ruhalisya tatari yaki rozdililisya na dvi chastini odna chastina pishla za richku Prut a insha vzdovzh richki Moldovskij gospodar Vasil Lupul viyavivsya zovsim ne pidgotovlenim do takogo rozvitku podij Spochatku vin vislav vijsko na zustrich tataram ale potim perekonavshis v chiselnij nerivnosti vijsk nakazav gotuvati stolicyu knyazivstva Yassi do oboroni Jmovirno Vasil Lupul spodivavsya otrimati dopomogu vid getmana Potockogo yakij stoyav na kordoni z knyazivstvom chi vid osmanskih bashiv namisnikiv Ale dopomoga tak i ne nadijshla Na pochatku veresnya 1650 roku kozacki zagoni na choli z Danilom Nechayem ta Filonom Dzhalaliyem uvijshli do Yass V takih obstavinah Lupul razom z svoyim pochtom ta osobistoyu gvardiyeyu rushiv do Suchavi de pid Nyameckim monastirem zaklav ukriplenij tabir i odnochasno namagavsya vidkupitisya bagatimi darunkami ta viplatoyu kontribuciyi Z tatarami moldovskij gospodar domovivsya shvidko zabov yazavshis velikoyu kontribuciyeyu 600 tis taleriv odnak Bogdan Hmelnickij zazhadav politichnih garantij shodo soyuznickih vidnosin na majbutnye Z ciyeyu metoyu vdalos domovitis pro shlyub sina getmana Timosha z dochkoyu Vasilya Lupula Rozandoyu Cej shlyub davav duzhe garni perspektivi Po pershe vin davav rodu Hmelnickih prava na moldovskij prestol hocha mozhlivist takogo rozvitku podij majzhe ne zalezhala vid Hmelnickih oskilki pravo na moldovskij prestol nadavalosya osmanskim sultanom i mozhlivist legitimizaciyi vladi v kozackij derzhavi dlya rodu Hmelnickih Po druge takij dinastichnij shlyub davav kozackij derzhavi cinnogo soyuznika na livomu flanzi u borotbi z Richchyu Pospolitoyu Po tretye vin viddalyav mozhlivist pogliblennya soyuznih vidnosin Moldovi z Richchyu Pospolitoyu oskilki unemozhlivlyuvav shlyub Rozandi Lupul z magnatami Rechi Pospolitoyi Po chetverte vin mig prizvesti do poyavi soyuznika u Litvi Takij rozvitok podij buv mozhlivim cherez te sho starsha dochka moldovskogo gospodarya Gelena Olena z 1645 r bula druzhinoyu Yanusha Radzivilla faktichnogo volodarya Velikogo knyazivstva Litovskogo Krim togo vrahovuyuchi toj fakt sho vin buv takozh liderom protestantskoyi partiyi v Rechi Pospolitij yaka chasto z pravoslavnoyu shlyahtoyu bula v opoziciyi do derzhavnoyi vladi a takozh nayavnist v knyazivstvi ukrayinskogo elementu mozhlivist takogo soyuzu stavala she bilshoyu u razi porodichannya rodu Hmelnickogo z gospodarem Moldovi a vidpovidno i z Yanushem Radzivillom Pershij moldovskij pohid zavershivsya dosit shvidko Vasil Lupul poboyuyuchis cherez zavdani pogromi vtratiti vladu v knyazivstvi slav groshi do Stambula i namagavsya yaknajshvidshe sprovaditi tatar Za dopomogoyu bagatih podarunkiv ce jomu vdalosya ne zvazhayuchi na zusillya Bogdana Hmelnickogo zatrimati svoyih soyuznikiv Takim chinom kozacki zagoni povernulisya dodomu otrimavshi lishe obicyanki Drugij moldovskij pohid Podiyi 1651 r znachno vplinuli na rozvitok kozacko moldovskih zv yazkiv U bitvi pid Berestechkom v chervni 1652 r kozacki zagoni zaznali nishivnoyi porazki sho prizvelo do nevigidnogo Bilocerkivskogo dogovoru U takih umovah Vasil Lupul vidmovivsya vid danih obicyanok i znovu rozpochav zblizhennya z Richchyu Pospolitoyu Pidstavi do provedennya Drugogo moldovskogo pohodu vinikli u 1652 r Bilocerkivskij dogovir ne buv zatverdzhenij na sejmi Akti pomsti i nasilstva yaki chinila shlyahta sho povertalasya do svoyih mayetkiv she raz pidtverdili nemozhlivist spivzhittya z polyakami Kozacka rada v Chigirini zvazhayuchi na taki obstavini vinesla rezolyuciyu pro neobhidnist ohoroni svoyih volnostej i ukrayinskogo narodu sho buv pid protekciyeyu zaporizkogo vijska ochistiti Ukrayinu vid polyakiv i u zv yazku z neminuchistyu vijni zabezpechiti sebe soyuznikami Takim potencijnim soyuznikom prodovzhuvalo zalishatisya Moldovske knyazivstvo Dlya Vijska Zaporozkogo vrahovuyuchi novij rozriv z Richchyu Pospolitoyu vidigravalo vazhlive znachennya te chi bude knyazivstvo kozakiv Krim togo moldovskij gospodar buv poserednikom dlya Rechi Pospolitoyi u vidnosinah z krimskim hanom ta Osmanskoyu imperiyeyu Protyagom usiyeyi ukrayinsko polskoyi vijni Vasil Lupul zalishavsya soyuznikom Rechi Pospolitoyi Vin donosiv korolyu ta Potockomu pro znosini getmana z inozemnimi derzhavami namagavsya nashkoditi jomu v Krimskomu hanstvi ta Stambuli paralizuyuchi starannya Bogdana Hmelnickogo zabezpechiti sobi osmansku ta tatarsku dopomogu Ce voroguvannya poslablyuvalo poziciyu getmana yak oboroncya pravoslavnoyi viri vid utiskiv katolikiv V voyennih operaciya Moldova vidigravala rol forposta Rechi Pospolitoyi na pivdni Krim togo zamist togo shob vplivati Yanusha Radzivilla v napryami solidarnosti ta pidtrimki Bogdana Hmelnickogo Vasil Lupul navpaki nastroyuvav litovske magnatstvo proti kozakiv Yanush Radzivill yak protestant naslidnik tradicijnogo soyuzu Radzivilliv z pravoslavnimi i kozakami zokrema lider usih opozicijnih sil mig zrobiti Litvu soyuznikom ukrayinciv Natomist zamist pidtrimki vin ocholiv pohid na Kiyiv brav aktivnu uchast u bojovih diyah proti kozakiv Odnak na ostannomu sejmi vidnosini Yanusha Radzivilla z polskim korolem nadzvichajno zagostrilisya otzhe mozhlivim stav jogo perehid na bik povstalih u razi porodichannya z rodom Lupuliv Osmanskij uryad zalishavsya spriyatlivo nalashtovanim do Hmelnickogo okrim togo vin buv zajnyatij vlasnimi spravami cherez sho jmovirno ne nadav Moldovi dopomogi pid chas pohodu kozackih vijsk Okrim togo Vasil Lupul mav napruzheni vidnosini z semigorodskim ta voloskim gospodaryami Vse ce stvoryuvalo spriyatlivi umovi dlya hodu Drugogo moldovskogo pohodu Shob ne dopustiti vijskovogo soyuzu Ukrayini z Moldovoyu uryad Rechi Pospolitoyi napraviv armiyu na choli z koronnim getmanom Martinom Kalinovskim u skladi 12 tis kinnotnikiv 8 tis pishih soldativ ta 30 tis ozbroyenih slug U travni vidbulasya zustrich oboh vijsk bilya gori Batig na Podilli Vijska Rechi Pospolitoyi zaznali nishivnoyi porazki M Kalinovskij zaginuv Rezultati bitvi povnistyu perekreslili Bilocerkivskij dogovir ta vidkrili dorogu na Moldovske knyazivstvo Kozacki zagoni vstupivshi do knyazivstva zmusili Vasilya Lupula prijnyati umovi Bogdana Hmelnickogo V serpni 1652 r vidbulosya odruzhennya Rozandi Lupul na Timoshi Hmelnickomu sho po suti i bulo cillyu pohodu Vasil Lupul takim chinom stav soyuznikom kozackoyi derzhavi Tretij moldovskij pohid Hoch v rezultati pohodu na Moldovske knyazivstvo 1652 r ostannye stalo soyuznikom kozackoyi derzhavi sho bulo zakriplene dinastichnim shlyubom ale yakoyis vagomoyi dopomogi kozactvu ce ne dalo Teper kozacke vijsko bulo zmushene zahishati i Moldovu Zanepokoyeni aktivnoyu politikoyu Bogdana Hmelnickogo v Moldovi susidni derzhavi stvorili koaliciyu u skladi Voloshini Semigorodu ta Rechi Pospolitoyi U kvitni 1653 r volosko semigorodske vijsko na choli z volodaryami cih derzhav Mateyem Basarabom ta Yuriyem II Rakoci za pidtrimki uryadu Rechi Pospolitoyi zahopili stolicyu knyazivstva m Yassi ta posadili na prestol svogo stavlenika Georgiya Shtefana Georgicu Vignavshi Georgiya Shtefana Vasil Lupul ne zajnyavsya ukriplennyam svoyih pozicij v Moldovi ale pokladayuchi veliki spodivannya na neperemozhne kozacke vijsko virishiv pomstitisya Mateyevi Basarabu ta Yuriyevi II Rakoci Spilni vijska Lupula ta Timosha Hmelnickogo vistupili na Voloshinu Do Vasilya Lupula zbiralosya vse bilshe lyudej na kordoni z Voloshinoyu u svoyemu vijsku vin mav vzhe blizko 8 tis osib Rozbivshi neveliki zagoni pri perepravi cherez richku Seret vijska soyuznikiv rushili uglib krayini rujnuyuchi vse na svoyemu shlyahu Vijska protivnikiv na choli z voyevodoyu Shtefanom na choli 9 ti tisyachnogo vijska stoyali taborom bilya Fokshan Pislya sutichki mizh vijskami ostanni vidstupili Vasil Lupul z Timoshem Hmelnickim pishli na Tirgovishte Voloskij voyevoda Matej Basarab zajnyav vigidnu poziciyu na rivnini mizh r Yalomniceyu ta r Gintoyu Kozacko moldovske vijsko atakuvalo z hodu Matej Basarab tim chasom ukripiv svij tabir Bitvu rozpochali moldovski zagoni spochatku udacha bula na yihnomu boci ale voloskomu vijsku vdalosya vipraviti situaciyu U cej chas u bij vstupili kozacki zagoni Ale yih vdalosya otochiti i Timish buv vimushenij vidstupati do taboru Rozpochalasya silna zliva namok poroh i kozaki povinni buli pokinuti vognepalnu zbroyu Bachachi mozhlivist porazki Timish Hmelnickij razom z Vasilem Lupulom pokinuli tabir i vryatuvalisya vtecheyu Pislya vtechi starshini kozaki boronilisya do vechora i vnochi pokinuli tabir Timish tam chasom povernuvsya na Ukrayinu Tim chasom stanovishe Lupula ne bulo beznadijnim osmanskij divan pidtverdiv jogo prava na vladu a avtoritet kozackogo vijska zalishavsya she dosit visokim Ne zvazhayuchi na pidtrimku sultana valasko polski vijska vstupili do Moldovi ta znovu peredali vladu Georgiyu Shtefanu Vasil Lupul buv razom z 2 tisyachnim garnizonom otochenij v Suchavskij forteci Na dopomogu moldovskomu gospodaryu na choli 12 tisyachnogo vijska pospishiv Timish Hmelnickij Rozrahovuyuchi na chiselnu perevagu vijsk suprotivnika sin getmana virishiv prorvatisya do forteci ta dopomogti u yiyi zahisti Ce jomu vdalosya Pid chas oboroni mista 2 veresnya Timish Hmelnickij buv smertelno poranenij i za kilka dniv pomer Cherez zagibel kerivnika oboroni kozaki sklali zbroyu 9 veresnya 1653 r Kozaki na pochesnih umovah pokinuli Suchavu yim dozvoli vijti u povnomu ozbroyenni z mista ta zabrati z soboyu tilo Timosha Hmelnickogo Zi smertyu Timosha Bogdan Hmelnickij zminiv svoyi plani shodo Moldovi ta vidmovivsya vid planiv zrobiti Moldovu svoyim soyuznikom Ne zvazhayuchi na ce vidnosini krayini pidtrimuvali i nadali Georgij Shtefan namagavsya vstanoviti dobrosusidski vidnosini z getmanom ta zaluchitisya jogo pidtrimkoyu u borotbi z Krimskim hanstvom ta Osmanskoyu imperiyeyu V lipni serpni 1654 r v Yassah buli provedeni peregovori z ukrayinskimi poslami D Lisovcem ta V Iskrickim yaki zavershilisya ponovlennyam diplomatichnih vidnosin dvoh derzhav Korotkij viklad Moldovskogo proyektu Bogdana Hmelnickogo Unikalnist vidnosin z Moldovoyu getmana Bogdana Hmelnickogo polyagaye v tomu sho na vidminu vid inshih derzhami z yakimi getman pidtrimuvav znosini shlyahom vidpravlennya posolstv chi listuvannya pitannya pov yazani z Moldovskim knyazivstvom virishuvalisya vijskovimi metodami Mozhna kazati pro isnuvannya masshtabnogo moldovskogo proektu Bogdana Hmelnickogo Mozhna vidiliti dekilka osnovnih cilej yaki stanovili osnovu danogo proektu Pershoplanovoyi zadacheyu bezumovno bulo shilennya moldovskogo gospodarya Vasilya Lupula do vijskovo politichnogo soyuzu z kozakami i vidmovu knyazivstva vid pidtrimki Rechi Pospolitoyi U razi vikonannya pershogo punktu vidkrivalisya horoshi perspektivi Sered nih porodichannya z monarshimi rodinami Yevropi sho b pidvishilo avtoritet kozackoyi derzhavi ta dalo mozhlivist na pretenziyi na monarhichnu vladu chi v Moldovi chi navit Ukrayini zblizhennya u vidnosinah z inshimi pridunajskimi derzhavami Semigorodom Voloshinoyu mozhlivist shilennya na svij bik Yanusha Radzivila faktichnogo volodarya Velikogo Knyazivstva Litovskogo tosho Vikonati ci plani vdalosya lishe chastkovo Moldovskij proekt vimagav velikogo napruzhennya kozackoyi derzhavi Krim togo yaksho pochatok jogo vikonannya buv dosit uspishnim ostatochne shilennya Vasilya Lupula na svij bik ta odruzhennya na jogo donci Rozandi Timosha Hmelnickogo to potim vin prizviv do ryadu problem Yanusha Radzivilla ne vdalosya shiliti na svij bik Zamist zblizhennya z Semigorodom ta Voloshinoyu vidbuvayetsya agresiya ostannih proti Moldovi z metoyu zamini Vasilya Lupula Georgiyem Shtefanom Zahist svogo soyuznika vimagaye vidpravlennya do knyazivstva chastini kozackih vijsk yaki buli neobhidni na centralnomu fronti bojovih dij Yaksho kozakam spochatku shastilo to v 1653 r voni zaznayut porazki pid Tirgovishte a v veresni pid chas oblogi Suchavi gine sin getmana Timish Faktichno cya podiya prizvela do togo sho Bogdan Hmelnickij vidmovivsya vid vikonannya moldovskogo proektu i vid togo chasu vidnosinam z knyazivstvom perestali buti prioritetnimi Kulturni ta cerkovni vidnosini vid ser XVII st do 1917 roku Staroakademichnij korpus Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi zasnovanoyi Petrom Mogiloyu v Kiyevi Moldovski litopisi XVII pochatku XVIII st yaki zigrali veliku rol u rozvitku moldovskoyi literaturi nastupnih stolit mistyat chimalo yaskravih storinok z istoriyi moldovskogo i ukrayinskogo narodiv U litopisah XVII XVIII st M Kostina N Kostina I Nekulche vidobrazheno bagato epizodiv spilnoyi istoriyi moldovan i ukrayinciv Velikij vnesok u rozvitok moldovsko ukrayinskih kulturnih zv yazkiv i osviti v XVIII poch XIX st vnesli vipuskniki Kiyevo Mogilyanskoyi Akademiyi Payisij Velichkovskij Amfilohij Hotinskij Z drugoyi polovini XIX st nalagodzhuyutsya postijni teatralni zv yazki mizh Moldovoyu ta Ukrayinoyu U Kishiniv chasto priyizhdzhayut na gastroli vidatni majstri ukrayinskogo muzichnogo ta teatralnogo mistectva M Zankovecka M Kropivnickij P Saksaganskij M Sadovskij ta in Tisno pov yazav svoye im ya z Moldovoyu vidatnij ukrayinskij pismennik M Kocyubinskij Vidvidavshi Moldovu vin napisav nizku opovidan v osnovu yakih lyagli motivi i obrazi moldovskoyi dijsnosti Epizodi spilnih istorichnih dol moldovskogo i ukrayinskogo narodiv yihnoyi borotbi proti osmanskih zavojovnikiv znajshli yaskrave vidobrazhennya v poemah Ivan Pidkova Gajdamaki u virshah Vidma Kavkaz T Shevchenka v poemah Voloshin Yu Fedkovicha Hmelnickij i Vasil Moldovskij I Franka v romani Zemlya O Kobilyanskoyi u poemi Eneyida i p yesi Natalka Poltavka I Kotlyarevskogo i v bagatoh inshih tvorah ukrayinskih pismennikiv Moldovska tematika pislya O Pushkina vikoristovuvalasya I Frankom Yu Fedkovichem I Nechuyem Levickim M Kocyubinskim Na prikladi ukrayinskoyi klasichnoyi literaturi buli vihovani bagato hto z moldovskih pismennikiv rum Alexandru Hajdeu ta in Vivchennyu starodavnih istorichnih kulturnih literaturnih ta folklornih vzayemozv yazkiv moldovan i ukrayinciv prisvyatili svoyi roboti vidomi slavisti kincya XIX st P A Sirku i A I Yacimirskij Yak simvol tisnih moldovsko ukrayinskih kulturnih zv yazkiv na centralnij vulici Kishineva vzhe pislya progoloshennya nezalezhnosti Petrovi Mogili bulo sporudzheno pam yatnik Bessarabske pitannya v UNR Budivlya Sfatul Cerij vishogo organu derzhavnoyi vladi u Bessarabiyi v 1917 1918 r r ta u Moldovskij Demokratichnij Respublici Etnichni grupi v Bessarabiyi u 1930 h Hotinskij povit u Bessarabskij guberniyi za perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 r u poviti meshkalo 53 24 ukrayinciv ta 23 4 moldovan U listopadi 1917 roku v Bessarabiyi bulo stvoreno derzhavnij parlamentskij organ pid nazvoyu Sfatul Cerij Krajova Rada 15 grudnya 1917 r vin progolosiv Bessarabiyu Moldovskoyu Demokratichnoyu Respublikoyu u skladi Rosijskoyi federativnoyi demokratichnoyi respubliki utvorennya yakoyi vitala Centralna Rada sho pidtrimuvala pravo vsih narodiv Rosijskoyi respubliki na avtonomiyu u federativnomu zv yazku Svoyi mizhderzhavni stosunki MDR i UNR zdijsnyuvali nasampered na osnovi spilnoyi borotbi z bilshovickoyu anarhiyeyu na fronti i v tilu Za takih umov Centralna Rada i Sfatul Cerij navit vidklali do krashih chasiv spirne pitannya pro majbutnye pridunajskih zemel livoberezhzhya Dnistra i Hotinshini zamorozivshi pitannya teritorialnih pretenzij odin do odnogo do ustanovchih zboriv ukrayinskih i moldovskih Pro tisne spivrobitnictvo Centralnoyi Radi i Sfatul Cerij v listopadi grudni 1917 r svidchit i toj fakt sho pershe zasidannya moldovskogo parlamentu prohodilo 21 listopada 1917 r v Kishinevi pid ohoronoyu nacionalnih moldovskih i ukrayinskih vijsk Odnak soyuznicki diyi viyavilisya netrivalimi Moldovskij parlament virnishe jogo kerivnictvo znachna grupa deputativ nemoldovan ne vzyala uchasti v golosuvanni uhvaliv rishennya pro zaproshennya rumunskih vijskovih sil dlya zabezpechennya nalezhnogo poryadku na teritoriyi Bessarabiyi Korolivska Rumuniya yaka davno pretenduvala na teritoriyu Bessarabiyi i vvazhala yiyi zemli rumunskimi a moldovan rumunami cim negajno skoristalasya Za dva z polovinoyu misyaci kinec grudnya 1917 r lyutij 1918 r Bessarabiya bula zajnyata rumunskimi vijskami Takim chinom zamorozhene na pevnij chas Centralnoyu Radoyu i Sfatul Cerij ukrayinsko moldovske teritorialne pitannya virishilos na korist Rumuniyi diyi yakoyi v Bessarabiyi pidtrimala i Antanta i Centralni derzhavi Pislya progoloshennya samostijnoyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki yiyi uryad viznachayuchi derzhavni kordoni zvernuv osoblivu uvagu na pivdenno zahidnij region U poperednih umovah mirnogo dogovoru z Radyanskoyu Rosiyeyu zaznachalosya zokrema Pitannya vidnosno Bessarabiyi virishaye Ukrayinska Narodna Respublika na pidstavi samoviznachennya nash j po zgodi Rumuniyi i Bessarabiyi pislya vivodu z teritoriyi ostannoyi vijsk Sovita Narodnih Komisariv Ale 9 kvitnya 1918 r bula progoloshena zluka Bessarabiyi z matir yu Rumuniyeyu Lishe pislya cogo aktu Centralna Rada spohvatilasya 12 kvitnya 1918 r na zasidannya Maloyi Radi bulo vineseno pitannya derzhavnih kordoniv UNR z Moldovoyu M Grushevskij vikoristovuyuchi svoyu obiznanist v problemah etnichnogo rozselennya ukrayinciv v Bessarabiyi perekonlivo doviv deputatam chlenam Maloyi Radi sho UNR maye povne pravo ne viznati uhvali Sfatul Cerij i Rumuniyi pro zluku za akt viyavlennya voli vsih narodiv yaki naselyayut Bessarabiyu Shopravda she 3 bereznya 1918 r dovidavshis pro pidgotovku takogo akta zluki vid imeni Uryadu UNR V Golubovich poslav notu protest uryadam Nimechchini Avstro Ugorshini Bolgariyi ta Rumuniyi V nij zokrema govorilosya sho Ukrayinske Pravitelstvo vvazhaye sho vsyaka zmina buvshoyi rumunsko rosijskoyi granici osoblivo v yiyi pivnichnij i poludnevij chastinah gliboko porushuye politichni i ekonomichni interesi UNR I dali Z oglyadu na te sho teper znachna chastina Bessarabiyi zanyata rumunskimi vijskami i pitannya pro dalshu derzhavnu prinalezhnist Bessarabiyi moglo buti predmetom narad na Buharestskij mirovij konferenciyi Pravitelstvo UNR vvazhaye obgovorennya i virishennya cogo pitannya za mozhlive lishe pri uchasti i za zgodoyu ukrayinskogo Pravitelstva Akt ob yednannya Bessarabiyi z Rumuniyeyu progolosovanij Sfatul Cerij 27 bereznya za starim stilem 1918 r Neobhidno zaznachiti sho sered deputativ Sfatul Cerij ne bulo yednosti shodo progoloshennya akta zluki Bessarabiyi z Rumuniyeyu Pro ce zokrema povidomlyalosya v telegrami yaka bula nadislana 10 kvitnya 1918 r na im ya V Golubovicha komisarom Centralnoyi Radi z Kishineva Yamkovim V nij govorilosya Vchora o 8 j godini vechora moldovskij parlament Sfatul Cerij v prisutnosti rumunskogo Golovi Radi ministriv Margipomana vinis postanovu priyednannya do Rumuniyi Bessarabiyi yak avtonomnoyi provinciyi Golosuvali za priyednannya 86 utrimalis 36 proti 3 ne bulo na zasidanni 13 Z menshostej ukrayinska nimecka ta bolgarska frakciyi zrobili zayavu sho yih ne upovnovazheno rishati taki vazhlivi pitannya a sho take pitannya mozhe virishiti referendum 13 kvitnya 1918 r na zasidanni Maloyi Radi bulo prijnyato Zayavu Rumunskomu uryadovi U nij zasudzhuvalasya aneksiya Bessarabiyi Rumuniyeyu a takozh ne viznavalosya rishennya Sfatul Cerij pro priyednannya vsogo krayu do skladu korolivstva Takim chinom Centralna Rada ne viznala bessarabske pitannya virishenim aktom vid 9 kvitnya Druga chastina zayavi zaklikala rumunskij uryad pereglyanuti bessarabske pitannya i dati mozhlivist vilno samoviznachitisya vsomu bessarabskomu naselennyu V kinci zayavi uryad UNR vislovlyuvav nadiyi sho Rumunskij uryad najde v Bessarabskomu pitanni pevnij grunt dlya zgodi kotra mogla b zadovolniti obidvi storoni Zayavu pidpisali Golova Radi Narodnih Ministriv V Golubovich i ministr zakordonnih sprav UNR M Lyubinskij U cilomu tekst zayavi buv dosit zvazhenim i svidchiv pro te sho Centralna Rada ne vtrachala nadiyu na mozhlivist pereglyadu bessarabskogo pitannya i zokrema pererozpodilu teritoriyi Bessarabiyi mizh UNR i Rumuniyeyu za etnografichnoyu oznakoyu Odnak bulo zgayano chas koli same naselennya prosilosya do Ukrayini Tak 10 sichnya 1918 roku Selyanskij z yizd Akkermanskogo povitu postanoviv Priyednati Akkermanskij povit do Ukrayini yak avtonomnoyi chastini Rosijskoyi respubliki oderzhavshi garantiyu personalnoyi avtonomiyi dribnih nacionalnostej i zakriplennya zavojovanih revolyuciyeyu osnov za obov yazkovoyi socializaciyi zemli Motivi yakimi keruvavsya z yizd najbilsh povno viklav bilorus Sokolovskij Bessarabiya v kulturnomu vidnoshenni nul u promislovomu vidnoshenni nul Ukrayina zh maye svoyu staru kulturu i vidnosno rozvinenu fabrichno zavodsku promislovist i ye nini bezumovno krupnoyu politichnoyu velichinoyu Krim togo Centralna Rada vzhe ogolosila nacionalno personalnu avtonomiyu kozhnoyi nacionalnosti sho prozhivaye na teritoriyi Ukrayini tomu riznonlemenne naselennya Akkermanskogo povitu priyednavshis do Ukrayini zberezhe svoyu movu pobut miscevu kulturu ta in Akkermanskomu povitovi treba jti tilki do Ukrayini She obraznishe vislovlyuvavsya delegat Molodan Treba shvidshe virishuvati ce pitannya shob ne bulo pizno Ne treba chekati poki odruzhat na Rumuniyi krashe mi sami odruzhimosya na Ukrayini Pislya trivalogo obgovorennya rishennya pro priyednannya do Ukrayini bulo uhvaleno na zemskih zibrannyah p yati z vosmi povitiv Bessarabiyi Akkermanskomu Benderskomu Izmayilskomu Sorockomu i Hotinskomu Golova Hotinskoyi povitovoyi upravi 1 kvitnya 1918 roku prosiv vid imeni naselennya Yedineckoyi volosti prijti jomu na dopomogu j zvilniti chastinu volosti vid svavillya rumun kotri rozoryuyut naselennya i zberegti takim chinom cilist povitu U seli Bedushti Kishinivskogo povitu selyani Onisim Danu Ivan Gimp Ivan Gratij Andrij Romanchuk Yefrosiniya Proka Georgij Danu Ivan Rusku vistupili proti rishennya zayavlyayuchi sho Sfatul Cerij bez vidoma narodu prodala vsyu Bessarabiyu Rumuniyi Zavdyaki cim vistupam narod ostatochno rozpalivsya do nih priyednalisya i zhinki Pidnyavsya shum i pekelna lajka Na prohannya svyashenika Haritonova hoch Bogu pomolitisya jomu vidmovili pislya chogo bilsha chastina rozijshlasya Lyudnist selyanska ne viklyuchayuchi moldovan i staroviriv moskovciv stavitsya duzhe prihilno do spravi priluchennya Hotinshini do Podillya Ukrayinska lyudnist vsyaku chutku pro ce zustrichaye z entuziazmom chomu ye j praktichni dokazi Po volostyah skriz vinosyat rezolyuciyi pro priluchennya protokoli timchasovo koncentruyutsya v Hotinskomu tovaristvi Prosvita Getmanska vlada P Skoropadskogo spirayuchis na pidtrimku Centralnih derzhav zajnyala zhorstkishu poziciyu v pitanni rumunskoyi aneksiyi Bessarabiyi Ne ostannyu rol v comu vidigrav D Doroshenko yakij ocholiv ministerstvo zakordonnih sprav Vin uvazhav sho uryad Ukrayinskoyi Derzhavi povinen nastoyuvati na prinalezhnosti politichno avtonomnoyi Bessarabiyi do Ukrayinskoyi Derzhavi do chogo vona Ukrayina maye vsi prava i chogo bazhaye velichezna bilshist Bessarabiyi 11 travnya 1918 r buv vidanij nakaz Pro zaboronu vivozu tovariv do Rumuniyi i Bessarabiyi Zvazhayuchi na te pidkreslyuvalosya u dokumenti sho Bessarabiya aneksovana Rumuniyeyu i sho umovi politichno gospodarskih vidnosin she ne vstanovleni viviz za kordon vsyakih tovariv v Rumuniyu ta Bessarabiyu bezumovno zaboronyayetsya poki ne bude vregulovano pitannya pro dolyu Bessarabiyi pravomirnist yiyi priyednannya U noti getmanskogo uryadu vid 5 chervnya i noti vidpovidi korolivskogo uryadu vid 19 chervnya 1918 r bulo chitko okresleno poziciyi oboh storin shodo Bessarabiyi Ukrayinska derzhava prodovzhuvala ne viznavati aneksiyi i prav Rumuniyi na Bessarabiyu Korolivskij uryad u svoyij noti viklav na 12 ti mashinopisnih storinkah obgruntuvannya yaki vipravdovuvali priyednannya Bessarabiyi Listopadova revolyuciya v Nimechchini privela do krahu marionetkovogo rezhimu Getmanshini Tim chasom korolivska Rumuniya rozgornula vzdovzh Dnistra prikordonni vijskovi komunikaciyi i stvorila ryad mitnih punktiv chim realno zasvidchila perenesennya svogo derzhavnogo kordonu na pravij bereg Dnistra Okrim cogo pislya vidhodu v listopadi 1918 r avstro nimeckih vijsk z pivnichnoyi chastini Hotinshini rumuni zahopili vsyu Pivnichnu Bukovinu sho bula suto ukrayinskoyu zemleyu 10 grudnya 1918 r rumunskij korol likviduvav Sfatul Cerij a Bessarabiya bula progoloshena provinciyeyu Rumunskogo korolivstva Direktoriya yaka prijshla na zminu getmanskomu rezhimu virishila ne uskladnyuvati svoyi stosunki z Rumuniyeyu yiyi kerivniki ne visuvali bessarabske pitannya yak golovne pri nalagodzhenni ukrayinsko rumunskih vidnosin i faktichno zgodilis z isnuyuchoyu realnistyu spodivayuchis na pidtrimku Rumuniyi v utverdzhenni UNR Z cogo privodu ukrayinskij diplomat M Vasilko girko zauvazhiv Bessarabiya i Bukovina ye gonorar dlya Rumuniyi Use ukrayinske v mezhirichchi Dnistra i Pruta pislya aneksiyi ciyeyi teritoriyi Rumuniyeyu pochalo peresliduvatisya U Benderah yak priklad miscevij prefekt navit rozporyadivsya konfiskuvati ukrayinski gazeti Unaslidok nasilnickoyi rumunizaciyi z Kishineva v lipni 1918 roku viyihalo tri tisyachi osib ukrayinskogo pohodzhennya Na pivnochi v Sorockomu i Belckomu povitah perevazhno ukrayinskih rumunski soldati nav yazuvali miscevomu naselennyu rumunsku periodiku Za getmana P Skoropadskogo bulo utvoreno specialnu komisiyu pid golovuvannyam Sergiya Sheluhina yaka na osnovi etnografichnih principiv viznachila etnichni mezhi sho malo dopomogti utverditi kordoni Ukrayini V Bessarabiyi rozmezhuvannya ukrayinciv i moldovan malo vidbutisya tak Liniya vid Novoselici nini rajcentr Cherniveckoyi oblasti po starij mezhi z Rumuniyeyu vklyuchayuchi do Ukrayini ves Hotinskij povit po liniyi Ataki na Dnistri dali po r Dnistru Soroki Vadrashkov Dubosari Grigorianiv do g Benderi zvidti do mezh Akkermanskogo Bilgorod Dnistrovskogo povitu yakij z Izmayilskim povitom nalezhit Ukrayini Profesor Josip Pelenskij kotrij todi napisav specialnu zapisku z cogo privodu vvazhav sho vrahovuyuchi znachnij bolgarskij etnos v Izmayilshini timchasom z bilshim pravom mogli bi buti vklyucheni do Ukrayini chastini povitiv sorokskogo ta belckogo Ta ci proekti todi ne buli vtileni v zhittya Utvorennya avtonomiyi u skladi Ukrayinskoyi SRR na Livoberezhzhi Dnistra Avtonomna Moldavska Sociyalistichna Radyanska Respublika piznishe Moldavska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika vid 12 zhovtnya 1924 r do 2 serpnya 1940 r Grigorij Kotovskij radyanskij vijskovij i politichnij diyach iniciator stvorennya Moldovskoyi Avtonomiyi u skladi Ukrayinskoyi SRR Iniciatorom stvorennya moldovskoyi avtonomiyi buv Grigorij Kotovskij yakij u lyutomu 1924 roku vidpraviv vidpovidnu propoziciyu do CK RKP b Ale oskilki Bessarabiya todi bula u skladi Korolivstva Rumuniya to Kotovskij proponuvav utvoriti MASRR za rahunok zemel Ukrayinskoyi RSR Namagayuchis buti perekonlivim vin dovilno rozporyadzhavsya ciframi pidkreslyuyuchi nibi na livomu berezi Dnistra kompaktnoyu masoyu prozhivayut ne menshe 500 000 800 000 moldovan a za tverdzhennyam rumuniv movlyav do 2 miljoniv Ci cifri buli zavisheni majzhe na poryadok U zgadanij vishe propoziciyi Kotovskogo zaznachalosya Moldovska Respublika mozhe zigrati cyu zh rol politichno propagandistskogo chinnika sho j Biloruska respublika shodo Polshi j Karelska shodo Finlyandiyi vona sluzhila b ob yektom zaluchennya uvagi j simpatiyi bessarabskogo naselennya ta dala b she bilshij privid pretenduvati na vozz yednannya z neyu Zadnistrov ya Lev Trockij u Tbilisi 11 kvitnya 1924 roku kazav Ne viznayemo zahoplennya i vidkrito pro ce zayavlyayemo trudyashim usih krayin persh za vse trudyashim Bessarabiyi ta Rumuniyi Ce raz A potim vichikuyemo Obstanovka zminyuyetsya i bagato krayin yaki buli pid boyarami abo menshovikami stali horoshimi radyanskimi krayinami Cya zh dolya mozhe i povinna statisya i z Bessarabiyeyu a potim i z Rumuniyeyu Tak sho u nas tut politika ya b skazav vichikuvalna ne cilkom nejtralna i v usyakomu razi ne duzhe prihilna Predstavniki ukrayinskogo uryadu spochatku postavilisya do cogo namiru strimano Osoblivo protestuvav Mikola Skripnik Ale todi vzyavsya proshtovhuvati sho ideyu zastupnik Golovi Radnarkomu USRR Mihajlo Frunze kotrij zvernuvsya do J Stalina zi specialnim listom Rishennya bulo uhvalene na zasidanni CK RKP b 24 lipnya 1924 roku a Vvazhati za neobhidne persh za vse z politichnih mirkuvan vidilennya moldovskogo naselennya v specialnu Avtonomnu Respubliku i zaproponuvati CK RKP b dati vidpovidni direktivi ukrayinskim radyanskim organam b zaproponuvati CK KP b U zrobiti povidomlennya v Politbyuro CK RKP b cherez misyac pro hid robit z organizaciyi Moldovskoyi Avtonomnoyi Respubliki v Doruchiti t Frunze sposterezhennya za yaknajshvidshim provedennyam cogo pitannya Ce zmusilo predstavnikiv ukrayinskogo uryadu pogoditisya na rozmezhuvannya svoyeyi teritoriyi Do skladu MASRR vvijshlo 11 rajoniv Odeskogo Baltskogo ta Tulchinskogo okrugiv Ananyivskij Baltskij Kotovskij Grigoriopolskij Dubosarskij Kam yanskij Kodimskij Oleksiyivskij Tiraspilskij Ribnickij Slobodzejskij u yakih meshkalo 540 567 osib za danimi 1925 roku Danu avtonomiyu vazhko bulo nazvati moldovskoyu etnichnih moldovan u novomu derzhavnomu utvorenni nalichuvalosya lishe 31 56 abo 172 514 osib Osnovne naselennya stanovili ukrayinci yakih meshkalo 271 562 osobi sho stanovilo 49 69 Inshi etnichni grupi vklyuchali rosiyan 6 71 yevreyiv 7 94 nimciv 1 88 polyakiv 0 81 bolgar 1 1 inshih nacionalnostej 0 30 U stolici MASRR m Balti z 17 178 osib bulo lishe 13 etnichnih moldovan Vlasne moldovskimi rajonami mozhna bulo nazvati lishe tri Ananyivskij Dubossarskij ta Grigoriopolskij de etnichni moldovani stanovili bilshist Kerivnictvo novoyi respubliki yak pravilo malo ne moldovski prizvisha pershij sekretar obkomu partiyi I I Badeyev golova CVK MASRR G I Borisov golova RNK O I Stroyev Kerivnictvo avtonomiyi namagalosya postijno rozshiryuvati teritoriyu dlya togo shob mati keruyuchij aparat gubernskogo rivnya Ukrayinskij radyanskij uryad spershu zadovilnyav prohannya kerivnictva avtonomiyi Na priklad protokol 5 zasidannya Centralnoyi administrativno teritorialnoyi komisiyi pri VUCVK vid 22 kvitnya 1925 roku mistit take zvernennya Viznati za docilne ta prositi Prezidiyu VUCVK zatverditi po ekonomichnih ta administrativnih umovam priyednannya do skladu AMSRR Serbskoyi Kodimskoyi Francuzkoyi ta Budejskoyi silrad Tulchinskoyi okrugi Podilskoyi gub oskilki po pershe zaznacheni silradi skladayut odne ekonomichne cile z chastinoyu Krutyanskogo Kolimskogo rajonu AMSRR do yakogo voni ranishe i nalezhali mayut na svoyij teritoriyi st Kodimu sho ye bazoyu vsogo lisovogo rajonu Pivnichno zahidnoyi chastini AMSRR ta bilsh mensh krashij zv yazok z m Baltoyu 30 40 verstv nizh do m Tulchina 65 70 verstv a vdruge priluchannya ostannih do Krutyanskogo rajonu znishit tu zemelnu cherezpolosicyu yaka ye zaraz Podibne rishennya uhvalyuvalosya i stosovno sil sho vhodili do skladu radgospu Kocyubinske Ale v podalshomu ukrayinska vlada vidmovilas rozshiryuvati teritoriyu MASRR motivuyuchi ce tim sho todi v Moldovskij avtonomiyi perevazhna bilshist bude ukrayinciv U takih mezhah MASRR zalishalas do lita 1940 roku Todi koristuyuchis tayemnogo domovlenistyu z Gitlerom pro podil sfer vplivu v Yevropi Stalin primusiv Korolivstvo Rumuniya vidmovitisya vid Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini i vviv tudi vijska Chervonoyi armiyi Pislya utvorennya Moldavskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki z centrom u Kishinevi Kodimskij Kotovskij Baltskij Ananyivskij ta Krasnooknyanskij rajoni zalishilisya v Ukrayinskij RSR ta uvijshli do Odeskoyi oblasti Inshi rajoni zi skladu kolishnoyi MASRR Slobodzejskij Tiraspilskij Dubossarskij Ribnickij Kam yanskij Grigoriopolskij buli vidirvani vid Ukrayinskoyi RSR ta vklyucheni do skladu Moldavskoyi RSR na cij teritoriyi zgodom utvorilosya Pridnistrov ya Do novogo moldovskogo derzhavnogo utvorennya vklyuchalasya teritoriya yaka nalezhala URSR Takim chinom povinno bulo uhvalyuvatisya rishennya Verhovnoyi Radi URSR pro peredachu Pridnistrov ya oskilki Konstituciya URSR peredbachala take Teritoriya Ukrayinskoyi RSR ne mozhe buti zminena bez zgodi URSR Naspravdi takogo rishennya nihto ne uhvalyuvav Ostatochne rishennya bulo prijnyato u Kremli spochatku planuvalosya peredati vsyu Bessarabiyu URSR doruchivshi same Ukrayinskij RSR organizuvati za Dnistrom radyansku vladu Z utvorennyam u 1924 r Moldavskoyi Avtonomnoyi RSR sho vhodila do skladu Ukrayinskoyi SRR moldovsko ukrayinski kulturni zv yazki otrimali novij impuls dlya svogo rozvitku Same v cej period tobto u skladi Ukrayinskoyi RSR u 1928 roci stvoryuyetsya Moldovskij naukovij komitet U cij naukovij ustanovi buli provedeni pershi sistematichni doslidzhennya z vivchennya istoriyi movi i literaturi Moldovi U 1934 roci vin buv peretvorenij u naukovo doslidnij institut sho zoserediv svoyu diyalnist na problemah istoriyi movi literaturi ekonomiki Moldovi yakij u 1940 roci buv peretvorenij v Institut istoriyi movi i literaturi Tobto faktichno osnovi suchasnoyi Akademiyi nauk Moldovi zakladalisya v toj period koli Moldavska ARSR vhodila do skladu Ukrayinskoyi SRR U 20 30 r r XX st yak u MARSR tak i v Bessarabiyi z ukrayinskoyi movi buli perekladeni tvori ukrayinskih pismennikiv klasikiv T Shevchenka I Franka M Kocyubinskogo L Ukrayinki ta in Zustrichi moldovskih pismennikiv z chitachami Ukrayinskoyi SRR prisvyacheni problemam moldovskoyi poeziyi ta prozi provodilisya v Kiyevi Odesi Harkovi Zustrichi ci yak pravilo visvitlyuvalisya na storinkah periodichnoyi presi Velikij vnesok u rozvitok i zmicnennya moldovsko ukrayinskih literaturnih zv yazkiv u 30 ti roki vnesla ukrayinska presa Na storinkah Literaturnoyi gazeti zhurnaliv Gart Metalevi dni Chervonij shlyah Kritika shiroko visvitlyuvalisya tvorchi zustrichi ukrayinskih pismennikiv i kritikiv L Gomona O Svekli I Fefera P Usenka V Sosyuri B Bezdomnogo T Masenka z moldovskimi poetami i prozayikami U 1940 r 200 vchiteliv z URSR pereyihali v MRSR oficijno dlya nadannya dopomogi u likvidaciyi nepismennosti Vklyuchennya vsiyeyi Bessarabiyi do skladu Ukrayinskoyi RSR 2 lipnya 2 serpnya 1940 r Dokladnishe Bessarabsko bukovinskij pohid 1940 U rozvitok radyansko nimeckih domovlenostej shodo rozpodilu sfer vplivu v Yevropi zmina kordoniv URSR vidbuvalasya takim chinom pislya togo koli pid tiskom SRSR Korolivstvo Rumuniya zmushene bulo vivesti svoyi vijska z Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini tudi vhodit Chervona armiya za bezposerednoyu uchastyu yakoyi rozpochinayetsya proces radyanizaciyi cih teritorij Ale yaksho v Zahidnij Ukrayini bilshovicku vladu vstanovlyuvali cherez operetkovi Narodni Zbori Zahidnoyi Ukrayini to cherez rik vid takogo zahodu v Kremli vidmovilisya Rishennyam politbyuro CK VKP b vid 2 lipnya 1940 roku vkazanu teritoriyu bulo vklyucheno do skladu URSR i na nij uzhe z nastupnogo dnya stvorili organi novoyi vladi Zokrema 3 lipnya Politbyuro CK KP b U zatverdilo sklad povitovih vikonavchih komitetiv u Kishinevi Hotini Belcah Izmayili Orgeyevi Sorokah Akkermani Kaguli Benderah i Chernivcyah 4 lipnya 1940 roku Politbyuro CK KP b U zatverdzhuye sklad povitovih komitetiv KP b U pa novopriyednanih zemlyah Tak pershim sekretarem cogo organu v Chernivcyah priznachayetsya Ivan Grusheckij Kishinevi Stepan Zelenchuk Sorokah Mihajlo Nakonechnij Akkermani Kostyantin Gorba Hotini Vasil Chuchukalo Orgiyevi Ivan Pozhidayev Benderah Stepan Antoshok Kaguli Grigorij Kulptin Izmayili Oleksandr Ovcharenko Belcah Petro Orlenko Dnem ranishe v Kishinevi organizovuyetsya velikij miting za uchastyu pershogo sekretarya CK KP b U Mikiti Hrushova ta narkoma vnutrishnih sprav URSR Ivana Syerova na yakomu progoloshuyetsya Radyanska Bessarabiya torzhestvuye Ce zhiteli Kishineva vilni radyanski gromadyani Utvorennya Moldavskoyi RSR u 1940 r 10 lipnya 1940 r v presi z yavlyayetsya povidomlennya sho u vidpovid na klopotannya trudyashih Bessarabiyi uhvaleno rishennya Moskvi shodo utvorennya Moldavskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki A 2 serpnya 1940 roku Verhovna Rada SRSR uhvalyuye Zakon pro stvorennya soyuznoyi MRSR z centrom u Kishinevi do skladu yakoyi vklyuchayutsya viluchayuchis z URSR bez poperednogo uzgodzhennya z ostannoyu yak togo vimagala yiyi Konstituciya misto Tiraspil i Grigoriopolskij Dubosarskij Kam yanskij Ribnickij Slobodzejskij i Tiraspilskij rajoni Verhovnij Radi URSR yak garantu teritorialnoyi cilisnosti Radyanskoyi Ukrayini Moskva doruchaye lishe podati na rozglyad Verhovnoyi Radi Soyuzu Radyanskih Socialistichnih Respublik proekt vstanovlennya tochnogo kordonu mizh Ukrayinskoyu Radyanskoyu Socialistichnoyu Respublikoyu i Soyuznoyu Moldavskoyu Radyanskoyu Socialistichnoyu Respublikoyu I vona zgodom vnosit taku propoziciyu Politbtoro CK KP b U yake bude prositi CK VKP b yiyi zatverditi Pro ukrayinskist Pridnistrov ya naperedodni viluchennya jogo zi skladu URSR svidchit zokrema perevazhna bilshist tut same ukrayinskih zagalnoosvitnih navchalnih zakladiv Tak z 496 masovih shkil u comu regioni v 1940 roci moldovskih narahovuvalosya 136 rosijskih 51 yevrejskih 4 a ukrayinskih 295 U nastupni roki u cej region posileno zavozili specialistiv z usogo SRSR priskoreno rozvivayuchi tut industriyu U rezultati cogo procesu vidbuvalasya totalna rusifikaciya yak moldovan tak i ukrayinciv Ukrayinci yak pravilo buli vidneseni do rosijskomovnogo naselennya u regioni ne zalishilosya zhodnoyi ukrayinomovnoyi shkoli U pislyavoyennij period vikoristovuyuchi dosvid ukrayinskoyi literaturi moldovski pismenniki Ye Bukov P Dariyenko I Kanna rum Ion Canna P Kruchenyuk A Lupan rum Andrei Lupan D Milev N Kabak F Ponomar rum F Ponomari ta inshi stvoryuyut romani a takozh istorichni lirichni komedijni ta etiko moralni p yesi Pershi radyanski publikaciyi u yakih jshlosya okrim inshogo pro moldovsko ukrayinski vidnosini nalezhat I D Chebanu rum Ivan Dmitrievici Ceban I Osadchenkovi rum Ion Osadcenco ta V M Senkevichu Ci pitannya vpershe buli vikladeni u zbirniku statej u dvotomniku z istoriyi Moldovi XIV XVIII st ta v inshih monografiyah Nadali pochinayetsya postijne vivchennya okremih problem moldovsko ukrayinskih zv yazkiv Ukrayinsko moldovski naukovi zv yazki vijshli na novij riven pislya stvorennya u 1946 roci moldovskoyi naukovo doslidnoyi bazi Akademiyi nauk SRSR a v 1949 roci Moldovskogo filialu Akademiyi nauk SRSR Same v cej period zv yazok mizh Akademiyeyu Nauk URSR yaka mala na toj chas znachnij dosvid ta molodoyi Akademiyi nauk Moldovi spriyav rozvitkovi naukovih napryamkiv moldovskoyi nauki v oblasti ne tilki gumanitarnih znan etnografiyi ale j fiziki himiyi biologiyi Bagato providnih moldovskih vchenih prohodili aspirantsku pidgotovku v stinah Akademiyi nauk Ukrayini Tak napriklad vidomij moldovskij fizik laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR akademik AN Moldovi Sv A Moskalenko rum Sveatoslav Moscalenco svij naukovij shlyah pochinav yak aspirant Akademiyi Nauk Ukrayini Podibnij shlyah projshli bagato fizikiv himiki biologi matematiki predstavniki inshih galuzej znan Cinnimi doslidzhennyami danogo periodu stali roboti avtorskih kolektiviv moldovskih i ukrayinskih vchenih z pid pera yakih vijshli praci Istoriya Moldavskoyi RSR Istoriya Ukrayinskoyi RSR ta in U naukovij obig bulo vvedeno veliku kilkist novih dokumentiv a v zagalnih kursah z istoriyi Moldovi z yavilisya rozdili pro moldovsko ukrayinskih zv yazki Veliku uvagu bulo pridileno visvitlennyu istoriyi literaturnih moldovsko ukrayinskih kontaktiv filologami buli doslidzheni bagatovikovi moldovsko slov yanski kulturni zv yazki Dokazi blizkosti i spilnosti obryadiv riznih epoh znajshli svoye vidobrazhennya v robotah doslidnikiv G G Botezatu V S Zelenchuka O S Luk yanec ta in U 1961 roci stvoryuyetsya Akademiya nauk Moldavskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki Ves nastupnij period svoyeyi diyalnosti vona tisno spivpracyuvala yak z Akademiyeyu nauk SRSR tak i z Akademiyeyu nauk Ukrayini Cya diyalnist spriyala zmicnennyu moldovsko ukrayinskih kulturnih ta naukovih zv yazkiv U 80 ti roki zusillyami etnologiv Moldovi ta Ukrayini buv pidgotovlenij naukovij zbirnik Ukrayinsko moldovski zv yazki v period socializmu Doslidzhennya vklyuchilo v sebe rozrobki z istoriyi moldovan v Ukrayini i ukrayinciv v Moldovi Buli predstavleni materiali pro tradicijno pobutovu kulturu ukrayinciv Moldovi znajshli vidobrazhennya napracyuvannya fahivciv v oblasti etnosociologiyi Na konkretnih prikladah podibnosti variantiv shidnoslov yanskogo folkloru v kazkah I Kryange pobudovani monografichni praci Nikolae Korletyanu rum Nicolae Corlăteanu i Kostyantina Popovicha rum Constantin Popovici U nashi dni v Moldovi akademik AN Moldovi K Popovich pracyuye v prozovomu zhanri ukrayinskoyu movoyu Vid Deklaraciyi pro derzhavnij suverenitet Ukrayini do Pridnistrovskogo konfliktu Protokol pro vstanovlennya diplomatichnih vidnosin mizh Ukrayinoyu ta Respublikoyu Moldova 16 lipnya 1990 r Verhovna Rada Ukrayinskoyi RSR prijnyala Deklaraciyu pro derzhavnij suverenitet Ukrayini U Deklaraciyi zaznachalos sho Ukrayinska RSR yak sub yekt mizhnarodnogo prava zdijsnyuye bezposeredni znosini z inshimi derzhavami ukladaye z nimi dogovori Pershi roki sho minuli pislya prijnyattya Deklaraciyi vidznachalisya aktivizaciyeyu mizhnarodnih kontaktiv Ukrayini z bagatma krayinami svitu nasampered najblizhchimi susidami zokrema z Moldovoyu Ce bulo zumovleno nayavnistyu spilnih kordoniv ta neobhidnistyu nalagodzhennya vsebichnogo vzayemovigidnogo spivrobitnictva Suttyevim chinnikom rozvitku dvostoronnih vidnosin stalo te sho u Respublici Moldova za oficijnimi danimi meshkalo blizko 600 tis ukrayinciv a v Ukrayini perevazhno v Odeskij Cherniveckij ta Kirovogradskij oblastyah ponad 250 tis moldovan Zokrema u prijnyatij 2 lipnya 1993 r Verhovnoyu Radoyu postanovi Pro Osnovni napryami zovnishnoyi politiki Ukrayini zokrema pidkreslyuyetsya sho u zv yazku z osoblivostyami istorichnogo rozvitku i specifikoyu geopolitichnogo i geoekonomichnogo polozhennya Ukrayini vazhlivimi v dvostoronnih vidnosinah z prikordonnimi derzhavami ye ukrayinsko moldovski vidnosini Moldova odniyeyu iz pershih viznala nezalezhnist Ukrayini Diplomatichni vidnosini mizh Respublikoyu Moldova i Ukrayinoyu buli vstanovleni 10 bereznya 1992 r v period Pridnistrovskogo konfliktu Pershij oficijnij vizit prezidenta Ukrayini L Kravchuka do Moldovi vidbuvsya 23 zhovtnya 1992 r Pid chas vizitu buv pidpisanij Dogovir pro dobrosusidstvo druzhbu ta spivrobitnictvo mizh Ukrayinoyu i Respublikoyu Moldova Prezidenti L Kravchuk ta M Snyegur torknulisya takozh temi pridnistrovskogo konfliktu i vislovili spilne pragnennya do poshuku mozhlivostej jogo politichnogo vregulyuvannya Taki kroki buli pozitivno vidznacheni gromadskistyu ta politichnoyu elitoyu oboh krayin Zokrema golova parlamentu Respubliki Moldova zaznachiv sho cej dogovir potribno bulo pidpisati znachno ranishe Yaksho Ukrayina viznaye nashu nezalezhnist i cilisnist yaksho budemo spivrobitnichati yak rivnopravni derzhavi to mi zmozhemo spilno rozv yazuvati bud yaki problemi v tomu chisli j ti yaki pov yazani zi stanovishem i bazhannyami ukrayinskogo naselennya Moldovi 6 17 kvitnya 1992 r u Kishinevi vidbulisya chotiristoronni zustrichi ministriv zakordonnih sprav Moldovi Rosiyi Rumuniyi ta Ukrayini Na cih zustrichah bulo virobleno rekomendaciyi z uregulyuvannya konfliktu na osnovi norm mizhnarodnogo prava i principu teritorialnoyi cilisnosti Respubliki Moldova a takozh bulo stvoreno zmishanu komisiyu z kontrolyu za dotrimannyam ugodi pro pripinennya vognyu i roz yednannya vtyagnutih u konflikt storin Parlament Respubliki Moldova proviv ryad zasidan prisvyachenih problemi pridnistrovskogo konfliktu v yakih vzyali uchast takozh deputati obrani u Pridnistrov yi 16 chervnya 1992 r parlament Respubliki Moldova uhvaliv postanovu Pro osnovni principi mirnogo vregulyuvannya zbrojnogo konfliktu vstanovlennya miru i zlagodi v shidnih rajonah Respubliki Moldova Tim samim bulo zabezpecheno umovi dlya unemozhlivlennya zbrojnih sutichok sho prizvodili do zagibeli lyudej ta eskalaciyi naprugi Bulo stvoreno peredumovi dlya perevedennya konfliktu v peregovorne ruslo Ale bojovi diyi sho spalahnuli v chervni 1992 roku v misti Benderah pidirvali chotiristoronnij proces Rumuniyu bulo viklyucheno z mehanizmu virishennya konfliktu Poziciya Ukrayini vprodovzh 90 h rr bula nezminnoyu pidtrimannya nezalezhnosti i nepodilnosti Respubliki Moldova ta neporushnist yiyi kordoniv i dotrimannya principu nevtruchannya u vnutrishni spravi Moldovi Period vid Pridnistrovskogo konfliktu do pidpisannya Dogovoru pro derzhavnij kordon Obidvi krayini na pochatku 90 h rr XX st dokladali bagato zusil do vstupu v mizhnarodni organizaciyi Zokrema voseni 1992 r Moldova ta Ukrayina stali chlenami Mizhnarodnogo valyutnogo fondu i Svitovogo banku 13 14 grudnya 1993 r vidbuvsya vizit prezidenta Moldovi M Snyegura do Kiyeva Moldovska storona nagolosila na vazhlivosti zaluchennya Ukrayini do poserednickih zusil z pridnistrovskoyi problemi 8 kvitnya 1994 r Verhovna Rada Moldovi ratifikuvala dokumenti pro vstup respubliki do SND Odnim z vazhlivih zovnishnopolitichnih krokiv Moldovi ta Ukrayini stala yihnya uchast u stvorenni GUAM Gruziya Ukrayina Azerbajdzhan Moldova Strasburzkoyu deklaraciyeyu vid 10 zhovtnya 1997 r bulo zafiksovano riven politichnogo zblizhennya j praktichnogo spivrobitnictva mizh krayinami postradyanskogo prostoru zbig yihnih pozicij z klyuchovih mizhnarodnih problem 23 24 lyutogo 1995 r vidbuvsya vizit ministra zakordonnih sprav Ukrayini G Udovenka do Kishineva Velisya peregovori shodo demarkaciyi derzhavnogo kordonu aktivizaciyi ekonomichnogo spivrobitnictva statusu nacionalnih menshin Ukrayina zobov yazalasya stvoryuvati vsi umovi dlya moldovan sho zhivut na yiyi teritoriyi Taki zh umovi mali buti zabezpecheni ukrayincyam u Respublici Moldova 16 kvitnya 1995 r vidbulisya vibori do parlamentu Moldovi Narodnij front ta komunisti faktichno podilili deputatski mandati 7 lyutogo 1996 roku prezident Moldovi Mircha Snyegur ta Igor Smirnov pidpisali Protokolnu ugodu z virishennya problem sho vinikli v diyalnosti mitnih sluzhb Respubliki Moldova i Pridnistrov ya Zgidno z cim dokumentom Pridnistrov ya otrimalo u koristuvannya novu mitnu pechatku z napisom Respublika Moldova Pridnistrov ya Tiraspolska mitnicya Zgidno z tim zhe dokumentom Tiraspol zobov yazavsya pribrati zi svogo boku vsi mitni ta prikordonni posti i stvoriti spilni z Kishinevom mitni posti vzdovzh kordonu Respubliki Moldova ta Ukrayini po livomu beregu richki Dnister 24 lipnya 1996 r Kiyiv vidvidav glava uryadu Moldovi Vin proviv peregovori z prezidentom Ukrayini L Kuchmoyu Bulo zaprosheno ukrayinskih mirotvorciv na teritoriyu Pridnistrovskoyi respubliki 8 travnya 1997 r zgidno z Memorandumom pro osnovi normalizaciyi vidnosin mizh Respublikoyu Moldova ta Pridnistrov yam sho pidpisav i L Kuchma yak odin z poserednikiv Ukrayina vistupaye krayinoyu garantom miru v Pridnistrov yi Takozh bulo uhvaleno rishennya pro vklyuchennya yiyi do Ob yednanoyi Kontrolnoyi Komisiyi ta zaluchennya do mirotvorchoyi diyalnosti ukrayinskih vijskovosluzhbovciv Ukrayina dotrimuyetsya principu nevtruchannya u vnutrishni spravi susidnoyi krayini i vidpovidno do svoyih zobov yazan za Gelsinskim aktom ta norm mizhnarodnogo prava vidstoyuye poziciyu bezumovnoyi povagi teritorialnoyi cilisnosti j suverenitetu Moldovi v kordonah kolishnoyi Moldavskoyi RSR U lipni 1999 r v Kiyevi vidbulasya zustrich uchasnikiv mirnogo vregulyuvannya Pridnistrovskogo konfliktu Na zustrichi buli prisutni prem yer ministr Rosiyi prezidenti Ukrayini Moldovi kerivniki Pridnistrov ya predstavnik OBSYe v Moldovi yaki rozglyanuli plan poetapnogo vregulyuvannya ciyeyi problemi visunutij prezidentom L Kuchmoyu Bilshe togo deyaki mizhnarodni eksperti zaznachali sho na toj chas ne bulo kompromisnishogo dokumenta dlya vregulyuvannya pridnistrovskoyi problemi nizh zaproponovanij Ukrayinoyu 1999 r Plan poetapnogo nadannya statusu U jogo osnovu ukrayinski diplomati zaklali vzhe dosyagnuti mizh Kishinevom i Tiraspolem domovlenosti Zgadanij plan daye svoyeridnu programu poetapnogo viznachennya statusu Pridnistrov ya Suchasnij stanGUAM Div takozh GUAM Krayini chleni GUAM vklyuchayuchi Moldovu ta Ukrayinu Zasnuvannya politiko konsultativnogo forumu GUAM u skladi 4 krayin Ukrayini Azerbajdzhanu Gruziyi j Moldovi vidbulosya 10 zhovtnya 1997 roku v Strasburzi pid chas Sammitu Radi Yevropi pid chas yakogo bulo shvaleno Spilne komyunike glav Ukrayini Gruziyi Azerbajdzhanu j Moldovi U comu dokumenti bulo zafiksovano riven politichnogo zblizhennya j praktichnogo spivrobitnictva mizh krayinami ciyeyi grupi spilnist pozicij z klyuchovih mizhnarodnih problem j procesiv u postradyanskomu prostori Vid pidpisannya Dogovoru pro derzhavnij kordon do stvorennya ukrayinsko rumunsko moldovskih yevroregioniv U serpni 1999 roku prezidenti Ukrayini ta Moldovi L Kuchma j Petru Luchinskij pidpisali Dogovir mizh Ukrayinoyu i Respublikoyu Moldova pro derzhavnij kordon ta Dodatkovij protokol do Dogovoru mizh Ukrayinoyu i Respublikoyu Moldova pro derzhavnij kordon shodo peredachi u vlasnist Ukrayini dilyanki avtomobilnoyi dorogi Odesa Reni v rajoni naselenogo punktu Palanka Shtefan Vodskij r n Respubliki Moldova a takozh zemelnoyi dilyanki po yakij vona prohodit i rezhimu yiyi ekspluataciyi Natomist Moldova otrimala vihid do r Dunaj v rajoni s Dzhurdzhulesht de rozpochala budivnictvo naftoterminalu Ci dokumenti buli ratifikovani Verhovnoyu Radoyu Ukrayini 6 kvitnya 2000 r Ratifikaciya dokumentiv u parlamenti Moldovi vidbuvalasya duzhe skladno i trivala majzhe pivtora roku 12 lipnya 2001 r parlament Moldovi nareshti ratifikuvav ugodu 73 golosi za 20 proti Cya podiya viklikala masovi protesti u Moldovi bo protivniki ugodi vvazhali sho umovi teritorialnogo obminu ye nerivnimi U travni 2001 r prezident Moldovi V Voronin vpershe oficijno vidvidav Kiyiv Bulo pidpisano kilka vazhlivih dokumentiv yaki mali viznachati riven podalshogo ukrayinsko moldovskogo spivrobitnictva v socialno politichnij ta torgovelno ekonomichnij sferah Zokrema prezidenti pidpisali Spilnu zayavu de viznacheno golovni prioriteti i zavdannya majbutnogo spivrobitnictva vzayemodiyi v ramkah mizhnarodnih organizacij ta forumiv Sered inshih dvostoronnih dokumentiv ugodi mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini ta uryadom Respubliki Moldova pro bezvizovi poyizdki gromadyan i pro vzayemne viznannya Dlya Ukrayini i Moldovi istotnoyu problemoyu zalishalosya perebuvannya na teritoriyi Pridnistrov ya Operativnoyi grupi vijsk Rosijskoyi Federaciyi z osobovim skladom blizko 3 5 3 7 tis cholovik Ukrayina zacikavlena u shvidkomu vivodi ciyeyi grupi i osoblivo u likvidaciyi skladiv z boyepripasami sho zalishilisya na teritoriyi Pridnistrov ya Ukrayinoyu bula pidpisana Ugoda z uryadom Rosijskoyi Federaciyi pro tranzit cherez teritoriyu Ukrayini rosijskih vijskovih formuvan Na Stambulskomu samiti OBSYe bulo vstanovleno kincevu datu procesu vivedennya 31 grudnya 2002 r Na moskovskomu zasidanni za uchastyu predstavnikiv prezidentiv Rosiyi Ukrayini i Moldovi ta Pridnistrov ya bulo uzgodzheno grafik cogo vivedennya Prote z chasom prezident Pridnistrov ya Igor Smirnov kategorichno vistupiv proti vivedennya z regionu rosijskoyi zbroyi ta vijskovoyi tehniki Zgidno z propoziciyami komisij nastali kardinalni zmini i v procesi mirotvorchoyi diyalnosti v regioni kontingenti Moldovi ta Pridnistrov ya povinni zamishuvatisya rosijskimi ta ukrayinskimi Pid chas cogo vizitu bulo obgovoreno praktichno vsi problemni pitannya sho stosuvalisya dvostoronnih vidnosin pidpisano kilka vazhlivih dokumentiv shodo podalshogo ukrayinsko moldovskogo spivrobitnictva vzayemodiyi v ramkah mizhnarodnih organizacij ta forumiv Mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini ta uryadom Respubliki Moldova buli pidpisani ugodi pro bezvizovi poyizdki gromadyan i pro vzayemne viznannya ta ekvivalentnist dokumentiv pro osvitu i vcheni zvannya a takozh Protokol pro spivrobitnictvo v galuzi osviti na 2001 2002 r r Velike znachennya mala Ugoda mizh Minagropolitiki Ukrayini ta Ministerstvom silskogo gospodarstva i harchovoyi promislovosti Respubliki Moldova pro ekonomichne ta naukovo tehnichne spivrobitnictvo oskilki v cij galuzi v Ukrayini ta Moldovi bagato spilnogo Takim chinom bulo vidkrito novi shlyahi do stvorennya ukrayinskih pidpriyemstv u Moldovi i moldovskih v Ukrayini 14 chervnya 2002 r u Kiyevi vidbulasya zustrich Prem yer ministra Ukrayini Anatoliya Kinaha z prem yer ministrom Moldovi Vasilye Tarlevim Pid chas zasidannya Spilnoyi mizhuryadovoyi ukrayinsko moldovskoyi komisiyi z pitan torgovelno ekonomichnogo spivrobitnictva prem yer ministr A Kinah zaznachiv sho u 2001 r tovaroobig mizh dvoma krayinami zbilshivsya na 51 sklavshi 372 9 mln dolariv SShA a v 2002 r cej pokaznik zbilshivsya she na 20 Takozh bulo oharakterizovano yak velicheznij rezerv spivpracyu v energetichnomu sektori u stvorenni transportnoyi infrastrukturi povnogo vikoristannya unikalnogo geografichnogo polozhennya Ukrayini i Moldovi dlya rozbudovi pan yevropejskih transportnih koridoriv Prem yer ministr Moldovi V Tarlev zaznachiv sho protyagom 2002 r uryadam dvoh krayin vdalosya dosyagti rezultatu rivnogo yakomu ne bulo protyagom vsih poperednih rokiv dvostoronnih vzayemovidnosin Takozh buv pidpisanij Protokol pro intensifikaciyu spivrobitnictva mizh dvoma krayinami u sferi kulturi i mistectv Za rezultatami pidpisanogo protokolu bulo virisheno provesti v Ukrayini rik Respubliki Moldova v 2003 r Popri te sho v ukrayinsko moldovskih stosunkah ye bagato pozitivnih momentiv ne mozhna ne zgadati pro incident sho mav misce 17 lipnya 2003 r V odnostoronnomu poryadku Moldova virishila utochniti derzhavnij kordon Z chastini teritoriyi Dnistrovskoyi GES roztashovanoyi na moldovskomu berezi bulo vignano ukrayinsku ohoronu stanciyi i posered grebli vstanovleno prikordonnij stovp Situaciya sho sklalasya na toj chas bula nezrozumiloyu dlya Ukrayini V diyuchomu Dogovori pro druzhbu i spivrobitnictvo mizh dvoma krayinami viznavalasya vzayemna nedotorkanist kordoniv ale sami kordoni ne buli viznacheni V danomu vipadku kordon mizh Ukrayinoyu i Moldovoyu viznachavsya vidpovidno do mizhnarodnogo prava po farvateru Dnistra Ale paralelno diyav akt pro zemlevidvid v 1982 r Moldovska RSR peredala Ukrayinskij RSR na neviznachenij termin 25 gektariv na pravomu berezi dlya budivnictva GES Takim chinom situaciya z prikordonnogo konfliktu perejshla v politichnij Prikordonni problemi mizh Ukrayinoyu i Moldovoyu na dilyanci Dnistrovskoyi GES ne zakinchuyutsya Nevirishenim zalishayetsya pitannya stvorennya na ukrayinsko moldovskomu kordoni spilnih prikordonnih i mitnih postiv sho iniciyuyetsya moldovskoyu storonoyu Moldova napolyagaye na tomu sho perebuvannya yiyi prikordonnih i mitnih sluzhb dopomoglo b pokinchiti z pridnistrovskoyu kontrabandoyu Pershij etap nezalezhnosti Ukrayini i Moldovi suprovodzhuvavsya ekonomichnoyu krizoyu Ce stalo odnim z faktoriv sho zmusilo u cij situaciyi Kishiniv pereglyanuti svoyu poziciyu shodo SND Slid zaznachiti sho vidnosini mizh oboma krayinami zumovleni shozhimi geopolitichnimi umovami spilnistyu kordoniv vzayemopov yazanistyu ekonomik tradicijnimi istorichnimi kulturnimi ta rodinnimi zv yazkami Obidvi krayini dotrimuyutsya principu vijskovo politichnogo nejtralitetu U sferi torgovelno ekonomichnih vidnosin stvorena micna normativno pravova baza Podalshi napryami ekonomichnogo zblizhennya zaznacheni u Deklaraciyi pro osnovni principi stvorennya dvostoronnogo Mitnogo soyuzu 11 bereznya 1997 r u Programi ekonomichnogo spivrobitnictva na dovgostrokovu perspektivu Odnim z vazhlivih zovnishnopolitichnih krokiv Moldovi ta Ukrayini stala yihnya uchast u stvorenni GUAM Pozitivnim momentom u vidnosinah Ukrayini i Moldovi slid nazvati vzayemodiyu v ramkah mizhnarodnih Ugod ta Konvencij u rozrobci koncepcij Transkordonnogo spivrobitnictva vihodyachi z spilnih nacionalnih interesiv ta zovnishnoekonomichnoyi politiki Ukrayina ta Moldova progolosili yevropejsku integraciyu odnim z osnovnih prioritetiv zovnishnoyi politiki svoyih derzhav Transkordonne spivrobitnictvo poklikane spriyati nalagodzhennyu ta pogliblennyu vidnosin mizh dvoma krayinami ta z Yevrosoyuzom zokrema Vazhlivim napryamom regionalnogo partnerstva Ukrayini i Moldovi slid nazvati spivrobitnictvo v galuzi silskogo gospodarstva kulturno osvitnij ta informacijnij sferah Dogovir mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo prikordonnih oblastej Ukrayini i administrativno teritorialnih odinic Respubliki Moldova buv pidpisanij 11 bereznya 1997 roku 2 chervnya 1997 r u Konstanci Rumuniya buv pidpisanij Dogovir pro vidnosini dobrosusidstva i spivrobitnictva mizh Ukrayinoyu ta Rumuniyeyu u yakomu zaznachayetsya Dogovirni storoni vidpovidno do polozhen Yevropejskoyi Ramkovoyi Konvenciyi pro TKS mizh teritorialnimi gromadami abo vladoyu zaohochuvatimut i pidtrimuvatimut bezposeredni kontakti ta vzayemovigidne spivrobitnictvo mizh administrativno teritorialnimi odinicyami Ukrayini i Rumuniyi zokrema u prikordonnih zonah Voni takozh spriyatimut spivrobitnictvu mizh administrativno teritorialnimi odinicyami oboh derzhav v ramkah isnuyuchih a takozh novostvorenih yevroregioniv Verhnij Prut i Nizhnij Dunaj do uchasti v yakih mozhut zaproshuvatis administrativno teritorialni odinici inshih zacikavlenih derzhav Dogovirni Storoni diyatimut v ramkah vklyuchennya cogo spivrobitnictva v ramki vidpovidnoyi diyalnosti yevropejskih institucij Z oglyadu na vzayemnu ekonomichnu zacikavlenist rozvivayetsya spivrobitnictvo u stvorenni potuzhnih propusknih punktiv na kordonah budivnictvi suchasnih avto i zaliznichnih shlyahiv Ukrayina ta Moldova zacikavleni u stvorenni i rozvitku yevroregioniv Zasnovnikami yevroregioniv vistupilo kerivnictvo dvoh rumunskih povitiv shesti moldovskih rajoniv i Cherniveckoyi oblasti Ukrayini Proces stvorennya yevroregioniv buv inicijovanij ne znizu z boku miscevih struktur upravlinnya i vladi a zgori z boku vishogo kerivnictva zacikavlenih storin Ce vazhlivo yak z tochki zoru decentralizaciyi procesu derzhavnogo upravlinnya u dvoh krayinah tak i v plani nalagodzhennya dobrosusidskih stosunkiv mizh derzhavami Stvoreni yevroregioni nesut v sobi risi ne tilki yevropejskih yevroregioniv yak spivpracyuyuchih transkordonnih teritorij a j spivpracyuyuchih regioniv Na prikordonnih teritoriyah prozhivaye tisno pov yazane mizh soboyu ukrayinske i moldovske naselennya yakomu potribno virishuvati shozhi ekonomichni kulturni zakonodavchi ta socialni problemi Ukrayina ta Moldova yak derzhavi susidi zrobili konkretni kroki dlya utverdzhennya principiv realnogo dobrosusidstva i plidnogo regionalnogo spivrobitnictva Za obsyagami eksportu ukrayinskih tovariv i poslug Moldova nini na drugomu misci sered krayin SND Sered rezultativ gumanitarnogo prorivu Ukrayini v Respubliku Moldova ukrayinska shkola v misti Ribnicya j ukrayinska gimnaziya v Benderah obidva navchalni zakladi na teritoriyi Pridnistrov ya Vzayemini Ukrayini ta Moldovi u 2005 2010 rr Pislya 2005 r Ukrayina nadala Moldovi vazhlivi ekonomichni privileyi Na pochatku 2006 r pid chas ukrayinsko rosijskogo gazovogo konfliktu kerivnictvo Ukrayini uhvalilo rishennya postachati gaz do Moldovi za rahunok togo gazu yakij vidobuvavsya samoyu Ukrayinoyu Za nizkimi tarifami takozh postachalasya elektroenergiya Ukrayina vidkrila svij rinok dlya alkogolnoyi produkciyi z Moldovi v toj chas koli Rosiya vvodila na cyu produkciyu zaboronu Ukrayina takozh pogodilasya na zaprovadzhennya monitoringu komisiyi YeS na moldovsko ukrayinskomu kordoni a takozh vprovadzhennya yedinih mitnih procedur dlya centralnoyi pridnistrovskoyi chastini spilnogo kordonu U ryadi oblastej nevirisheni problemi zalishayutsya Z 2006 roku Moldova ne nadaye aviakompaniyi Aerosvit dozvolu na ekspluataciyu shodennih rejsiv do Kishineva Isnuyut problemi z perevezennyam vantazhiv do Ukrayini cherez Pridnistrov ya Lishe 30 chervnya 2011 roku Moldova vikonala zobov yazannya prijnyate v ramkah Dodatkovogo protokolu do Dogovoru mizh Ukrayinoyu i Respublikoyu Moldova pro derzhavnij kordon i ostatochno peredala Ukrayini chastinu dorogi Odesa Reni yaka prohodit po teritoriyi Moldovi v rajoni sela Palanka V toj zhe chas Ukrayina vikonala vidpovidne zobov yazannya pered Moldovoyu peredala dilyanku na berezi Dunayu bilya m Reni v ramkah ugodi pro obmin ekvivalentnimi teritoriyami she v 1997 roci Gromadyani oboh krayin mozhut peretinati kordon z inozemnimi pasportami bez viz Yaksho perebuvannya v krayini perevishuye 3 dni i yaksho na kordoni v pasporti ne bulo postavleno shtamp pro v yizd osoba zobov yazana zareyestruvatisya u miscevih organah vladi vidpovidnoyi krayini Ukrayinsko moldovski naukovi zv yazki Boris Yevgenovich Paton Prezident AN Ukrayini 1962 2020 pochesnij chlen Akademiyi nauk Moldovi Novij vitok svogo rozvitku moldovsko ukrayinski naukovi zv yazki otrimali pislya nabuttya Ukrayinoyu i Moldovoyu nezalezhnosti Ci zv yazki buli pidkripleni v 1996 Dogovorom pro spivrobitnictvo mizh Akademiyeyu nauk Moldovi ta Nacionalnoyu akademiyeyu nauk Ukrayini U 2006 r v ramkah cogo Dogovoru pidpisana Generalna ugoda mizh Akademiyeyu nauk Moldovi i Pivdennim naukovim centrom NAN Ukrayini ta Ministerstvom osviti i nauki Ukrayini dlya virishennya prioritetnih naukovih naukovo tehnichnih i socialno ekonomichnih problem Respubliki Moldova i pivdennogo regionu Ukrayini Tradicijno tisni i plidni naukovi kontakti z vchenimi AN Moldovi maye Fiziko himichnij institut im A V Bogatskogo NAN Ukrayini akademik NAN Ukrayini S Andronati chlen kor NAN Ukrayini M Luk yanenko yakij spilno z Institutom prikladnoyi fiziki AN Moldovi profesor Yu Simonov provadit doslidzhennya v galuzi vstanovlennya strukturi ryadu biologichno aktivnih rechovin metodom rentgenostrukturnogo analizu Cya zh moldovska grupa tisno spivpracyuye z Institutom organichnoyi himiyi akademik NAN Ukrayini L Markivskij chlen kor NAN Ukrayini V Kalchenko z problemi doslidzhennya struktur kraun efiriv i z Fiziko himichnim institutom zahistu navkolishnogo seredovisha i lyudini NAN Ukrayini Protyagom trivalogo periodu za uchastyu Fiziko himichnogo institutu im O V Bogatskogo ta Institutu himiyi AN Moldovi pid kerivnictvom akad ANM M Gerbeleu provodilisya doslidzhennya v ramkah proektu Struktura ta katalitichni vlastivosti poliyadernih makrokompleksiv Protyagom bagatoh rokiv Institut himiyi ANM maye tisni naukovi zv yazki z Institutom koloyidnoyi himiyi ta himiyi vodi NAN Ukrayini im A V Dumanskogo Pid kerivnictvom akademika NAN Ukrayini V Goncharuka ta profesora F Lupashka provadyatsya doslidzhennya pov yazani z sintezom vuglecevih matric dlya stvorennya novih sorbcijnih ionoobminnih materialiv ta katalizatoriv dlya ochishennya pidzemnih i poverhnevih vod Spilno z Institutom himiyi poverhni im O O Chujka chlen korr NAN Ukrayini M Kartel provadyatsya doslidzhennya v galuzi vivchennya procesiv himichnih peretvoren na poverhnyah vuglecevih katalizatoriv U spilnih robotah Institutu himiyi ANM ta Institutu problem materialoznavstva NAN Ukrayini D Shur chlen kor ANM K I Turte rozroblyayutsya novi strategiyi sintezu stabilnih feromagnitnih nanochastinok Spilni roboti v oblasti elektrohimichnogo materialoznavstva provadyatsya Institutom zagalnoyi ta neorganichnoyi himiyi im V I Vernadskogo NAN Ukrayini ta Institutom prikladnoyi fiziki ANM prof V S Kublanovskij chlen kor ANM A I Dikusar Postijno rozshiryuyetsya spivpracya u sferi sejsmichnih doslidzhen Z ukrayinskoyi ta moldovskoyi storoni u cih robotah berut uchast Institut geofiziki im S I Subbotina NAN Ukrayini ta Institut geologiyi i sejsmologiyi AN Moldovi Vcheni cih institutiv rozroblyayut metodiki provedennya sejsmichnih sposterezhen metodi viznachennya sejsmichnoyi nebezpeki i sposobi zahistu naselennya zhitla i vazhlivih promislovih ob yektiv Narazi prodovzhuyetsya robota z vivchennya moldovsko ukrayinskih zv yazkiv Dana problema znahodit svoye vidobrazhennya v robotah suchasnih istorikiv E Bajdausa I Yeremiyi A Yeshanu L Zabolotnoyi ta etnologiv V Stepanova V Kozhuharya ta in Moldovskij istorik Vasilye Stati pidgotuvav i vidav monografiyu Moldovani Ukrayini Istoriko geografichne i etnodemografichne doslidzhennya Odesa 2008 r Suchasnim transformacijnim procesam v Moldovi ta uchasti v nih ukrayinskogo naselennya prisvyachena monografiya V Stepanova Ukrayinci Respubliki Moldova Narisi transformacijnogo periodu 1989 2005 Kishiniv 2007 r Gotuyetsya do vidannya etnologichne monografichne doslidzhennya ukrayinskogo sela u Moldovi Spivrobitniki Centru etnologiyi Institutu kulturnoyi spadshini AN Moldovi pracyuyut nad pidgotovkoyu kolektivnoyi monografiyi Polietnichna Moldova v yakij velikij rozdil prisvyachenij visvitlennyu istoriyi kulturi i movi ukrayinskogo naselennya v Moldovi Institut kulturnoyi spadshini AN Moldovi uklav ryad dvostoronnih dogovoriv pro spivrobitnictvo z naukovimi centrami v Ukrayini Institutom mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M Rilskogo NAN Ukrayini Institutom arheografiyi NAN Ukrayini Velika robota provoditsya Centrom etnologiyi Institutu kulturnoyi spadshini AN Moldovi z provedennya mizhnarodnih konferencij na yaki priyizdyat ukrayinski vcheni 25 26 veresnya 2008 r vidbuvsya mizhnarodnij kongres Zberezhennya kulturnoyi spadshini yak yevropejska problema v roboti yakogo vzyali uchast predstavniki 6 krayin v tomu chisli Ukrayini U 2008 roci Institut filosofiyi sociologiyi ta politichnih nauk AN Moldovi organizuvav mizhnarodnu konferenciyu Ukrayinci Moldovi ta moldovani Ukrayini etnosociologichni procesi U Moldovi pochinayuchi z 90 h rokiv diyut Ukrayinska gromada Soyuz ukrayinciv Respubliki Moldova Tovaristvo ukrayinskoyi kulturi ta inshi etnokulturni gromadski neuryadovi organizaciyi yaki spriyayut zmicnennyu moldovsko ukrayinskih vidnosin Akademiyi nauk Ukrayini ta Moldovi plidno vzayemodiyut po liniyi Organizovana za iniciativoyu prezidenta Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini akademika B Ye Patona MAAN provodit robotu z konsolidaciyi naukovih sil na postradyanskomu prostori Plidnoyu ye vzayemodiya ukrayinskih ta moldovskih vchenih v ramkah regionalnogo spivrobitnictva akademij nauk Ukrayini Bilorusi ta Moldovi Najistotnishi dosyagnennya ukrayinskih biloruskih i moldovskih uchenih otrimani pri vikonanni spilnih naukovih doslidzhen z 1996 r vidznachayutsya premiyami akademij nauk Ukrayini Bilorusi ta Moldovi Za rezultatami konkursiv provedenih u 1996 2008 r r ciyeyu premiyeyu vidznacheno ryad robit vikonanih spivrobitnikami akademij nauk Ukrayini ta Moldovi Sered nih cikli robit Poliyaderni karboksilati metaliv yak katalizatori promislovo vazhlivih procesiv Fiziko himichnij institut im O V Bogatskogo NAN Ukrayini ta Institut himiyi ANM Fizichni osnovi elektroiskrovogo nanesennya pokrittiv rozrobka materialiv i ustatkuvannya dlya cih cilej Institut problem materialoznavstva im Francevicha NAN Ukrayini ta Institut prikladnoyi fiziki ANM spilna monografiya moldovskih i ukrayinskih fizikiv Mizhfazna vzayemodiya ta mehanizmi degradaciyi v strukturah metal InP i metal Ga As ta in U 2008 roci ciyeyi pochesnoyi premiyi buv udostoyenij avtorskij kolektiv naukovciv Ukrayini Bilorusi ta Moldovi A Popovich V Prokoshin A Dikusar za cikl robit z doslidzhennya dinamiki naukovo tehnichnogo potencialu ta socialnogo kapitalu nauki yak klyuchovogo faktora rozvitku ekonomiki Teritorialni pitannya Bukovina Bessarabiya BudzhakPoyava na terenah kolishnogo SRSR nezalezhnih derzhav stala zakonomirnim etapom istorichnogo rozvitku nacionalno derzhavnih utvoren sho vhodili do jogo skladu Ci derzhavi z rozpadom SRSR otrimali perspektivu provaditi samostijnu zovnishnyu politiku obirati strategichnih partneriv shukati garantiyi bezpeki ta resursi Namagannya novih nezalezhnih derzhav podolati izolovanist i naslidki postimperskih vzayemin nashtovhuvalisya chasto na pereshkodi zokrema taki yak problemi teritorialnogo rozmezhuvannya zagostrennya mizhetnichnih vzayemin a chasto i demonstrativna protidiya Rosiyi chi inshih susidnih derzhav V umovah stanovlennya nezalezhnoyi ukrayinskoyi derzhavi i vhodzhennya yiyi yak rivnopravnogo partnera do yevropejskogo ta svitovogo spivtovaristva vazhlivogo znachennya nabuvayut pitannya istorichnogo minulogo Ukrayini problemi prikordonnih teritorij yaki ranishe abo zamovchuvalisya abo visvitlyuvalisya odnoboko Do cih problem bezumovno mozhna vidnesti problemu Bessarabiyi ta Bukovini virishennya yakoyi uskladnyuvalosya vprodovzh desyatilit ne tilki superechkami diplomativ politikiv naukovciv ale j isnuvannyam pevnih stereotipiv u svidomosti gromadyan Ukrayini Moldovi ta Rumuniyi oskilki istorichna spravedlivist u kozhnoyi zi storin bula svoyeyu zalishayuchisya takoyu j teper Za ostanni desyat rokiv znachno zrosla kilkist prac prisvyachenih periodu Pershoyi svitovoyi vijni i diplomatichnij borotbi navkolo virishennya doli Bukovini i Bessarabiyi Sered nih vidilyayutsya svoyeyu gruntovnistyu praci V Botushanskogo I Burkuta S Gakmana O Dobrzhanskogo Vodnochas zaznachimo sho tochki zoru istorikiv Ukrayini Rumuniyi Moldovi ne superechat odna odnij v ocinci yavish yaki prizveli do krizi i rozpadu Avstro Ugorskoyi ta Rosijskoyi imperij ale ne zbigayutsya v ocinkah naslidkiv dlya Bukovini j Bessarabiyi Zokrema pri analizi podij 1918 1920 r r ukrayinski istoriki S Troyan V Fisanov nadayut bilshogo znachennya roli velikih derzhav ta yih geopolitichnih interesiv todi yak yih rumunski kolegi D Sigiu I Sherban v ocinkah politichnih ta teritorialnih zmin vihodyat nasampered z tezi pro golovnu rol vnutrishnih nacionalno vizvolnih zmagan V ukrayinskij istoriografiyi detalno rozroblena takozh tema Bukovinskogo narodnogo vicha 3 listopada 1918 r yake vitchiznyani doslidniki V Botushanskij I Burkut S Grigorishin vvazhayut najvishim pidnesennyam ukrayinskogo nacionalnogo ruhu na Bukovini Zi svogo boku rumunska istoriografiya A Porcenu D Preda K Prodon rozglyadaye podiyi 1918 r yak na Bukovini tak i v Bessarabiyi perevazhno u konteksti Velikogo ob yednannya Rumuniyi Osoblive misce v doslidzhennyah zajmaye proces vhodzhennya Bessarabiyi ta pivnichnoyi chastini Bukovini do SRSR u chervni 1940 r Svogo chasu radyanska istoriografiya zobrazhuvala vklyuchennya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini yak rezultat mirnoyi politiki radyanskogo uryadu Stosovno rumunskoyi istoriografiyi cogo pitannya slid vidznachiti sho u istorichnih pracyah voyennoyi dobi vklyuchennya Bessarabiyi ta pivnichnoyi chastini Bukovini rozglyadalosya yak tragichni podiyi dlya rumunskoyi armiyi ta rumunskogo narodu Pislya vstanovlennya u Rumuniyi vladi komunistiv podiyi 1940 r zamovchuvalis i tilki za ostannye desyatilittya osoblivo pislya grudnevoyi 1989 r revolyuciyi vidbulisya zmini v pidhodah do cih pitan Rumunska istoriografiya pridilyaye dosit serjoznu uvagu obstavinam vklyuchennya Bessarabiyi Bukovini i Gercayivskogo cinutu do skladu SRSR Zaznachena problema rozglyadayetsya u pracyah suchasnih rumunskih naukovciv G Buzatu F Konstantiniu I Konstantina Ye Bolda Ukrayinska istoriografiya radyanskoyi dobi dotrimuvalasya ustalenih pidhodiv i tilki naprikinci 80 h r z yavilisya praci de analizuyetsya znachennya podij 40 h rokiv dlya naselennya Bukovini ta Bessarabiyi Ukrayinski doslidniki V Botushanskij I Burkut S Grigorishin zasudzhuyuchi cili ta metodi yakimi keruvalosya stalinske kerivnictvo v 1940 r v cilomu priyednannya Bukovini ta Hotinshini do URSR ocinyuyut yak pozitivnij rezultat sho vidkriv bukovinskim i bessarabskim ukrayincyam perspektivu konsolidaciyi v yedinij ukrayinskij naciyi Zaslugovuye na uvagu takozh naukove doslidzhennya S Gakmana Problema Bessarabiyi ta Bukovini u konteksti radyansko rumunskih mizhderzhavnih vidnosin 1917 1940 r r de dosit detalno analizuyutsya radyansko rumunski vidnosini mizhvoyennogo periodu Problemu formuvannya ukrayinsko rumunskogo ta ukrayinsko moldovskogo kordoniv rozkrito v monografiyi V Sergijchuka Etnichni mezhi i derzhavnij kordon Ukrayini ta kolektivnij monografiyi Kordoni Ukrayini istorichna retrospektiva ta suchasnij stan Do aktivno doslidzhuvanih problem mozhna vidnesti perspektivi rozvitku mizhregionalnih vidnosin u yevroregionah Verhnij Prut i Nizhnij Dunaj yaki vivchayut naukovci Ukrayini Moldovi ta Rumuniyi V Moshnyaga S Grigorishin S Gakman Z Brojde ta in Dlya ob yektivnogo analizu faktoriv sho sogodni viznachayut stosunki mizh Ukrayinoyu i Moldovoyu slid vidnesti i vpliv virishennya problemi Bukovini ta Bessarabiyi vprodovzh 1914 1917 r r ta skladnij istorichnij kontekst formuvannya kordoniv mizh oboma derzhavami DemografiyaUkrayinci v Moldovi Dokladnishe Ukrayinci Moldovi ta Perepis naselennya Moldovi 2004 Ukrayinska menshina Moldovi 1989 rik Za danimi perepisu 1989 roku ukrayinci stanovlyat 13 8 600 336 zhiteliv vid zagalnoyi chiselnosti naselennya Respubliki Moldova Ukrayinci stanovlyat u Moldovi tretyu za chiselnistyu movnu spilnotu Nosiyami ukrayinskoyi movi u Moldovi ye ponad 400 tis osib 9 2 naselennya Moldovi z yakih bilshist volodiye rozmovnoyu ale ne literaturnoyu ukrayinskoyu movoyu U 1989 roci z zagalnogo chisla predstavnikiv ukrayinskoyi nacionalnosti 600 366 osib ukrayinsku movu nazvali ridnoyu 370 tis osib moldovsku rumunsku movu 9 5 tis osib rosijsku 220 tis inshi movi 755 osib Vilno volodiyut ukrayinskoyu movoyu 52 tis ukrayinciv Moldovi 2004 rik Ukrayinska menshina Moldovi ye drugoyu za chiselnistyu nacionalnoyu grupoyu krayini pislya moldovan pid chas Perepisu naselennya 2004 roku 282 4 tisyachi meshkanciv krayini tobto 8 4 yiyi naselennya vkazali sebe ukrayincyami Najchiselnisha v absolyutnomu vidnoshenni ukrayinska gromada 58 9 tisyach osib meshkala u municipiyi Kishiniv ukrayinci stanovili 8 3 naselennya stolichnogo municipiyu U vidnosnomu vidnoshenni najbilsh znachimi buli ukrayinski oseredki v Oknickomu rajoni 30 7 naselennya a takozh Brichanskomu rajoni 25 6 municipiyi Byelci 23 7 ta Rishkanskomu rajoni 22 5 Rozselennya ukrayinciv u Moldovi perepis 2001 roku Rozselennya ukrayinciv u Moldovi 2004 rik Vzhivannya ukrayinskoyi movi v Moldovi 2006 rik Pam yatnik Tarasovi Shevchenku v Kishenevi U Pridnistrov yi prozhivaye 160 tis ukrayinciv za danimi pridnistrovskogo perepisu naselennya 2004 r 64 1 ukrayinciv Moldovi vvazhali ridnoyu movoyu ukrayinsku chastka naselennya Moldovi sho vkazala ukrayinsku movu osnovnoyu movoyu shodennogo spilkuvannya stanovila 3 8 sukupnogo naselennya U Moldovi ye bilsh nizh 300 naselenih punktiv u yakih ukrayinske naselennya stanovit bilshist osnovna masa ukrayinskogo naselennya zoseredzhena v pivnichnih ta shidnih regionah Respubliki Moldovani v Ukrayini Dokladnishe Moldovani v Ukrayini V Ukrayini prozhivaye 258 600 moldovan Chimalo yih osilo tut u XVI XVII st koli moldovski kripaki ryatuyuchis vid osmanskogo gnoblennya cilimi sim yami pereselyalis v Ukrayinu Za pislyavoyennij period yih chiselnist v Ukrayini postijno zrostala Masove pereselennya moldovan na ukrayinski zemli zokrema na Livoberezhnu Naddnistryanshinu bulo viklikano represiyami osmanskih zavojovnikiv i posilennyam ekspluataciyi z boku vlasnih gospodariv pripadaye na XVI st U XVII XVIII st moldovski poselennya vinikli na Pravoberezhzhi u mezhirichchi Dnistra i Pivdennogo Bugu z osvoyennyam pivdennih zemel u Pivnichnomu Prichornomor yi U kin XIX st chastka moldovskogo naselennya v Ukrayini sklala 0 8 187 tis osib Chastka naselennya Ukrayini sho nazvalo ridnoyu movoyu rumunsku ta moldovsku perepis 2001 roku Etnichna mapa pivdnya Odeskoyi oblasti Rozselennya moldovan v Odeskij oblasti perepis 2001 roku Etnichna mapa Cherniveckoyi oblasti Predmeti tradicijnoyi moldovskoyi kulturi v odeskomu muzeyi Stepovoyi Ukrayini Moldovani koncentruyutsya zdebilshogo v rajonah yih tradicijnogo rozselennya na Bukovini 9 Odeshini 5 5 Mikolayivshini 1 3 U cih regionah yihnya pitoma vaga zbilshuyetsya Chernivecka oblast Za danimi perepisu 2001 roku v Cherniveckij oblasti prozhivaye 67 2 tis moldovan V osnovnomu moldovske naselennya kompaktno prozhivaye u Novoselickomu 50 329 osib Hotinskomu 5 102 Glibockomu 4 425 osib rajonah U Novoselickomu rajoni moldovska menshina kompaktno prozhivaye v takih naselenih punktah m Novoselicya s Balkivci s Berestya s Vanchikivci s Dinivci s Dranicya s Kostichani s Malinivka s Mamaliga s Marshinci s Tarasivci s Sloboda s Stroyinci s Forosna s Cherlenivka U Glibockomu rajoni moldovani prozhivayut u takih naselenih punktah s Molodiya s Privoroki s Koroviya v Sokiryanskomu rajoni v s Shishkivci v Hotinskomu rajoni v s Kolinkivci Golovoyu mizhrajonnogo tovaristva moldovskoyi kulturi obranij direktor Marshineckoyi shkoli Tovaristvo zareyestrovane u 2005 roci pidtrimuye tisni kontakti z Dvichi na rik chleni tovaristva ta amatorski kolektivi z Novoselickogo rajonu berut uchast u v Odeskij oblasti PosolstvaPosolstvo Ukrayini v Moldovi Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Ukrayini u Respublici Moldova Sergij Ivanovich Pirozhkov Poperednimi kerivnikami posolstva buli Vitalij Fedorovich Bojko Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Ukrayini v Respublici Moldova u period z bereznya 1993 roku po cherven 1996 roku Ivan Mikolajovich Gnatishin Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Ukrayini v Respublici Moldova u period z chervnya 1996 roku po lyutij 2001 roku Petro Fedorovich Chalij Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Ukrayini v Respublici Moldova u period z lyutogo 2001 roku po berezen 2007 roku Kontaktna informaciya ta rezhim roboti Adresa 2008 Respublika Moldova m Kishiniv vul Vasilye Lupu rum Vasile Lupu kolishnya Panfilova 17 vhid z boku avtoparkingu Posolstva Marshruti trolejbusiv 3 4 6 15 marshrutnih taksi 127 129 115 104 103 do zupinki Eudzhen Koka rum Eugen Coca Godini roboti 09 00 18 00 Obidnya pererva 13 00 14 00 Prijomni dni ponedilok sereda chetver z 09 00 do 12 30 Vihidni dni subota nedilyaPosolstvo Respubliki Moldova v Ukrayini Nadzvichajnij i povnovazhnij Posol Respubliki Moldova v Ukrayini Nikolae Gumennij rum Nicolae Gumennii Rezhim roboti Adresa Ukrayina 01901 m Kiyiv vul Yagotinska 2 Robochi godini ponedilok p yatnicya 9 00 13 00 14 00 18 00 Konsulskij viddil Robochi godini ponedilok p yatnicya 10 00 13 00 17 00 18 00Dvostronni dogovori ta ostanni kontakti kerivnictva Chinni dvostronni dogovori Ukrayini ta Respubliki Moldova p p Data nabuttya chinnosti Nazva ugodi1 10 03 1992 Protokol pro vstanovlennya diplomatichnih vidnosin mizh Ukrayinoyu i Respublikoyu Moldova2 03 11 1992 Ugoda pro spivrobitnictvo mizh Ministerstvom vnutrishnih sprav Ukrayini ta Ministerstvom vnutrishnih sprav Respubliki Moldova3 19 02 1993 Protokol pro spivrobitnictvo mizh Ministerstvom oboroni Ukrayini ta Ministerstvom oboroni Respubliki Moldova v galuzi vijskovoyi topogeodeziyi4 19 02 1993 Protokol pro spivrobitnictvo mizh Ministerstvom oboroni Ukrayini ta Ministerstvom oboroni Respubliki Moldova v galuzi protipovitryanoyi oboroni j aviaciyi5 19 02 1993 Ugoda pro spivrobitnictvo mizh Ministerstvom oboroni Ukrayini ta Ministerstvom oboroni Respubliki Moldova6 20 03 1993 Torgovelna Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova7 20 03 1993 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova z pitan kordoniv 8 20 03 1993 Ugoda mizh Ministerstvom finansiv Ukrayini i Ministerstvom finansiv Respubliki Moldova pro netorgovi platezhi9 20 03 1993 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro diyalnist zaliznichnogo transportu10 20 03 1993 Protokol mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo j umovi vzayemodiyi v oblasti zaliznichnogo transportu11 20 03 1993 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro povitryane spoluchennya12 20 03 1993 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro principi spivrobitnictva ta umovi vzayemodiyi v galuzi transportu13 20 03 1993 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo v galuzi elektroenergetiki14 20 03 1993 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo v galuzi zv yazku15 20 03 1993 Ugoda mizh Derzhavnim mitnim komitetom Ukrayini i Derzhavnim departamentom mitnogo kontrolyu Respubliki Moldova pro vzayemne viznannya mitnih dokumentiv i mitnih zabezpechen16 20 03 1993 Protokol mizh Derzhavnim Departamentom Mitnogo Kontrolyu Respubliki Moldova i Derzhavnim Mitnim Komitetom Ukrayini pro proceduru mitnogo oformlennya tranzitnih vantazhiv i bagazhu gromadyan17 20 03 1993 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo z pitan rozpovsyudzhennya periodichnih vidan18 20 03 1993 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo po poshtovih groshovih perekazah19 04 06 1993 Ugoda mizh Ministerstvom osviti Ukrayini ta Ministerstvom osviti i nauki Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo v galuzi nauki i osviti20 25 02 1994 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro trudovu diyalnist i socialnij zahist gromadyan Ukrayini ta Respubliki Moldova yaki pracyuyut za mezhami kordoniv svoyih derzhav21 01 01 1995 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro torgovelno ekonomichne spivrobitnictvo22 01 01 1995 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini ta Uryadom Respubliki Moldova pro stvorennya mizhuryadovoyi ukrayinsko moldovskoyi zmishanoyi komisiyi z pitan torgovelno ekonomichnogo spivrobitnictva23 09 02 1995 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo v galuzi osviti nauki ta kulturi24 08 02 1995 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini ta Uryadom Respubliki Moldova pro poryadok vzayemnih postavok ozbroyennya i vijskovoyi tehniki komplektuyuchih virobiv i zapasnih chastin organizaciyi remontu ta nadannya poslug vijskovogo priznachennya25 24 02 1995 Protokol pro konsultaciyi mizh Ministerstvom zakordonnih sprav Ukrayini i Ministerstvom zakordonnih sprav Respubliki Moldova26 24 02 1995 Protokol pro spivrobitnictvo v galuzi informaciyi mizh Ministerstvom zakordonnih sprav Ukrayini ta Ministerstvom zakordonnih sprav Respubliki Moldova27 24 04 1995 Dogovir mizh Ukrayinoyu i Respublikoyu Moldova pro pravovu dopomogu ta pravovi vidnosini u civilnih i kriminalnih spravah28 19 05 1995 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini ta Uryadom Respubliki Moldova pro vzayemne viznannya licenzij na zdijsnennya budivelnoyi diyalnosti yaki vidayutsya centrami z licenzuvannya Ukrayini i Respubliki Moldova29 05 06 1995 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini ta Uryadom Respubliki Moldova pro spilne vikoristannya ta ohoronu prikordonnih vod30 07 07 1995 Ugoda mizh Derzhkomstandartom Ukrayini ta Departamentom standartiv i metrologiyi Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo v galuzi standartizaciyi metrologiyi i sertifikaciyi31 29 08 1995 Spilne komyunike32 29 08 1995 Zmini ta dopovnennya do Ugodi vid 31 bereznya 1994 roku Pro organizaciyu rozrahunkiv mizh Nacionalnim bankom Ukrayini i Nacionalnim bankom Moldovi u zv yazku z vvedennyam Respublikoyu Moldova nacionalnoyi valyuti leya 33 29 08 1995 Protokol mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro zabezpechennya pilgovih umov shodo perevezennya silskogospodarskoyi produkciyi yaka shvidko psuyetsya v Ukrayinu i tranzitom cherez teritoriyu Ukrayini v inshi krayini SND34 29 08 1995 Protokol mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova ob vregulyuvannya borgovih zobov yazan35 29 08 1995 Ugoda pro spivrobitnictvo mizh Ministerstvom zovnishnih ekonomichnih zv yazkiv i torgivli Ukrayini i Ministerstvom ekonomiki Respubliki Moldova36 23 11 1995 Protokol mizh Ministerstvom oboroni Ukrayini ta Ministerstvom oboroni Respubliki Moldova pro poryadok oplati vijskovih zaliznichnih perevezen yaki vikonuyutsya v interesah Ministerstva oboroni Ukrayini iz stancij zaliznici Moldovi roztashovanih na teritoriyi Ukrayini37 27 12 1995 Protokol mizh Ministerstvom oboroni Ukrayini ta Ministerstvom oboroni Respubliki Moldova pro organizaciyu vijskovih perevezen v interesah Ministerstva oboroni Ukrayini i Ministerstva oboroni Respubliki Moldova ta rozrahunki za nih38 19 02 1996 Ugoda mizh Ministerstvom Ukrayini u spravah nacionalnostej ta migraciyi i Departamentom nacionalnih vidnosin pri Uryadi Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo z pitan nacionalnih menshin39 05 02 1996 Ugoda pro virobnichu kooperaciyu mizh Ministerstvom promislovosti Ukrayini i Ministerstvom promislovosti Respubliki Moldova40 27 05 1996 Konvenciya mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro uniknennya podvijnogo opodatkuvannya dohodiv i majna ta poperedzhennya podatkovih uhilen41 27 05 1996 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro vilnu torgivlyu42 27 05 1996 Protokol pro Pravila viznachennya krayini pohodzhennya tovariv do Ugodi mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro vilnu torgivlyu43 27 05 1996 Protokol pro reeksport tovariv i poryadok vidachi dozvolu na reeksport do Ugodi mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro vilnu torgivlyu44 27 05 1996 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro spriyannya ta vzayemnij zahist investicij45 29 05 1996 Ugoda mizh Ministerstvom zv yazku Ukrayini i Ministerstvom zv yazku i informatiki Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo u galuzi zv yazku46 21 06 1996 Ugoda pro spivrobitnictvo mizh Derzhkomungospom Ukrayini i Ministerstvom komunalnih poslug i zhitlovogo fondu Respubliki Moldova47 08 08 1996 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini ta Uryadom Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo v galuzi geodeziyi kartografiyi kadastru ta distancijnogo zonduvannya Zemli48 19 11 1996 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini ta Uryadom Respubliki Moldova pro garantiyi prav gromadyan v galuzi pensijnogo zabezpechennya49 05 01 1997 Dogovir pro dobrosusidstvo druzhbu i spivrobitnictvo mizh Ukrayinoyu ta Respublikoyu Moldova50 04 02 1997 Konsulska konvenciya mizh Ukrayinoyu i Respublikoyu Moldova51 11 03 1997 Deklaraciya pro osnovni principi stvorennya Mitnogo soyuzu mizh Ukrayinoyu ta Respublikoyu Moldova52 08 05 1997 Ugoda mizh Nacbankom Ukrayini i Nacbankom Respubliki Moldova pro organizaciyu mizhbankivskih rozrahunkiv53 14 07 1997 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo prikordonnih oblastej Ukrayini ta administrativno teritorialnih odinic Respubliki Moldova54 12 08 1997 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro punkti propusku cherez ukrayinsko moldovskij derzhavnij kordon i sproshenij propusk gromadyan yaki prozhivayut u prikordonnih rajonah55 24 12 1997 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro derzhavnij kredit nadanij Uryadu Ukrayini za pidsumkami torgovelno ekonomichnih vidnosin za 1992 r 56 13 02 1998 Ugoda mizh Ministerstvom promislovoyi politiki Ukrayini i Ministerstvom promislovosti i torgivli Respubliki Moldova pro zberezhennya specialnih pidpriyemstv i vzayemnih postavok po kooperaciyi57 19 06 1998 Protokol mizh Ministerstvom oboroni Ukrayini ta Ministerstvom oboroni RM pro spivrobitnictvo v galuzi vijskovoyi medicini58 01 10 1998 Ugoda mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo v galuzi poperedzhennya promislovih avarij katastrof stihijnih lih ta likvidaciyi yihnih naslidkiv59 01 10 1998 Ugoda mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo v galuzi vzayemnogo viznannya rezultativ robit z sertifikaciyi60 23 10 1998 Ugoda mizh Pensijnim fondom Ukrayini i Socialnim fondom Respubliki Moldova pro vzayemnij perekaz i viplatu pensij61 23 10 1998 Ugoda pro spivrobitnictvo mizh Golovnim arhivnim upravlinnyam pri Kabineti Ministriv Ukrayini ta Derzhavnoyu arhivnoyu sluzhboyu Respubliki Moldova62 23 12 1998 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro organizaciyu spilnogo kontrolyu v punktah propusku cherez ukrayinsko moldovskij derzhavnij kordon63 23 12 1998 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro prijmannya ta peredachu osib cherez ukrayinsko moldovskij derzhavnij kordon64 25 01 1999 Ugoda mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo v galuzi karantinu roslin65 29 01 1999 Ugoda mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo v galuzi uryadovogo zv yazku66 16 07 1999 Dogovir mizh Ukrayinoyu ta Respublikoyu Moldova pro ekonomichne spivrobitnictvo na 1998 2007 roki67 05 08 1999 Ugoda mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro vnesennya zmin do Ugodi mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro punkti propusku cherez ukrayinsko moldovskij derzhavnij kordon i sproshenij propusk gromadyan yaki prozhivayut u prikordonnih rajonah vid 11 03 1997 shlyahom obminu notami 68 18 08 1999 Ugoda mizh Komitetom medichnoyi ta mikrobiologichnoyi promislovosti Ukrayini ta Ministerstvom ohoroni zdorov ya Respubliki Moldova v galuzi farmacevtichnoyi promislovosti69 23 09 1999 Protokol pro spivrobitnictvo v galuzi arhitekturi konstrukciyi i zhitlovo komunalnogo gospodarstva mizh Derzhavnim komitetom budivnictva arhitekturi ta zhitlovoyi politiki Ukrayini i Ministerstvom rozvitku teritoriyi budivnictva i komunalnogo gospodarstva Respubliki Moldova70 01 02 2000 Ugoda mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini ta Uryadom RM pro vnesennya zmin do Ugodi mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo prikordonnih oblastej Ukrayini ta administrativno teritorialnih odinic Respubliki Moldova71 02 03 2000 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro mizhnarodne avtomobilne spoluchennya72 26 06 2000 Ugoda mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro yedinij poryadok regulyuvannya zovnishnoekonomichnih vidnosin73 30 07 2000 Ugoda mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini ta Uryadom Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo i vzayemodopomogu v mitnih spravah74 18 05 2001 Spilna Zayava Prezidenta Ukrayini L Kuchmi ta Prezidenta Respubliki Moldova V Voronina75 10 07 2001 Memorandum mizh Derzhavnoyu mitnoyu sluzhboyu Ukrayini i Departamentom mitnogo kontrolyu Respubliki Moldova pro poryadok nadannya vzayemodopomogi76 05 09 2001 Ugoda pro spivrobitnictvo mizh Ministerstvom yusticiyi Ukrayini ta Ministerstvom yusticiyi Respubliki Moldova77 19 10 2001 Protokol mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro vnesennya zmin do Ugodi mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro vzayemne viznannya prav ta regulyuvannya vidnosin vlasnosti vid 11 serpnya 1994 r 78 19 10 2001 Ugoda mizh Uryadom Ukrayini ta Uryadom Respubliki Moldova pro vzayemne viznannya prav ta regulyuvannya vidnosin vlasnosti79 18 11 2001 Dogovir mizh Ukrayinoyu i Respublikoyu Moldova pro derzhavnij kordon80 18 11 2001 Dodatkovij protokol do Dogovoru mizh Ukrayinoyu i Respublikoyu Moldova pro derzhavnij kordon shodo peredachi u vlasnist Ukrayini dilyanki avtomobilnoyi dorogi Odesa Reni v rajoni naselenogo punktu Palanka Respubliki Moldova a takozh zemelnoyi dilyanki po yakij vona prohodit i rezhimu yih ekspluataciyi81 18 11 2001 Ugoda mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro rezhim vikoristannya dilyanki ukrayinskoyi avtomobilnoyi dorogi Odesa Reni sho prolyagaye teritoriyeyu Respubliki Moldova a takozh zemelnoyi dilyanki po yakij vona prohodit82 27 01 2002 Ugoda mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini ta Uryadom Respubliki Moldova pro bezvizovi poyizdki gromadyan83 30 03 2002 Ugoda mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo u sferi ohoroni promislovoyi vlasnosti84 10 06 2002 Protokol mizh Derzhavnim komitetom u spravah z ohoroni derzhavnogo kordonu Ukrayini i Departamentom prikordonnoyi sluzhbi Respubliki Moldova pro vzayemodiyu v punktah propusku cherez ukrayinsko moldovskij derzhavnij kordon85 21 02 2003 Protokol mizh Derzhavnoyu mitnoyu sluzhboyu Ukrayini i Mitnoyu sluzhboyu Respubliki Moldova pro vzayemodiyu v interesah ohoroni ukrayinsko moldovskogo derzhavnogo kordonu86 19 03 2003 Veterinarno sanitarna konvenciya mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova87 26 05 2003 Protokol mizh Derzhavnoyu mitnoyu sluzhboyu Ukrayini ta Mitnim departamentom Respubliki Moldova pro vzayemne viznannya tovarotransportnih komercijnih i mitnih dokumentiv ta mitnih zabezpechen88 26 05 2003 Protokol mizh Derzhavnoyu mitnoyu sluzhboyu Ukrayini ta Mitnim departamentom Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo v borotbi z nezakonnim obigom zbroyi boyepripasiv vibuhovih rechovin narkotichnih zasobiv psihotropnih rechovin ta prekursoriv89 11 07 2003 Ugoda mizh Ministerstvom oboroni Ukrayini ta Ministerstvom oboroni Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo v galuzi protipovitryanoyi oboroni90 13 11 2003 Spilna deklaraciya za rezultatami peregovoriv mizh Prezidentom Ukrayini L Kuchmoyu ta Prezidentom Respubliki Moldova V Voroninim91 07 12 2003 Protokol mizh Ministerstvom vnutrishnih sprav Ukrayini Derzhavnim komitetom u spravah ohoroni derzhavnogo kordonu Ukrayini i Ministerstvom vnutrishnih sprav Respubliki Moldova Departamentom prikordonnih vijsk Respubliki Moldova pro prijmannya ta peredachu osib cherez ukrayinsko moldovskij derzhavnij kordon92 12 01 2004 Polozhennya pro demarkaciyu derzhavnogo kordonu mizh Ukrayinoyu i Respublikoyu Moldova93 08 04 2004 Protokol pro uzgodzhennya formi i rekvizitiv informaciyi yaka peredayetsya mizh Derzhavnoyu mitnoyu sluzhboyu Ukrayini i Mitnim departamentom Respubliki Moldova94 21 05 2004 Ugoda mizh Derzhavnoyu podatkovoyu administraciyeyu Ukrayini i Golovnoyu derzhavnoyu podatkovoyu inspekciyeyu pri Ministerstvi finansiv Respubliki Moldova pro vzayemodiyu i obmin informaciyeyu v sferi kontrolyu nad virobnictvom importom eksportom pidakciznoyi produkciyi95 12 01 2004 Protokol mizh Administraciyeyu Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Derzhavnoyu mitnoyu sluzhboyu Ukrayini i Departamentom prikordonnih vijsk Respubliki Moldova Mitnim Departamentom Respubliki pro organizaciyu spilnogo kontrolyu v mizhnarodnomu punkti propusku dlya avtomobilnogo spoluchennya Kelmenci Larga 96 12 01 2004 Protokol mizh Administraciyeyu Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Derzhavnoyu mitnoyu sluzhboyu Ukrayini i Departamentom prikordonnih vijsk Respubliki Moldova Mitnim Departamentom Respubliki pro organizaciyu spilnogo kontrolyu v mizhnarodnomu punkti propusku dlya avtomobilnogo spoluchennya Rossoshani Brichen 97 12 01 2004 Protokol mizh Administraciyeyu Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Derzhavnoyu mitnoyu sluzhboyu Ukrayini i Departamentom prikordonnih vijsk Respubliki Moldova Mitnim Departamentom Respubliki pro organizaciyu spilnogo kontrolyu v mizhnarodnomu punkti propusku dlya avtomobilnogo spoluchennya Reni Dzhyurdzhyulesht 98 12 01 2004 Protokol mizh Administraciyeyu Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Derzhavnoyu mitnoyu sluzhboyu Ukrayini i Departamentom prikordonnih vijsk Respubliki Moldova Mitnim Departamentom Respubliki pro organizaciyu spilnogo kontrolyu v mizhnarodnomu punkti propusku dlya avtomobilnogo spoluchennya Zelena Medvezhe 99 12 01 2004 Protokol mizh Administraciyeyu Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini Derzhavnoyu mitnoyu sluzhboyu Ukrayini i Departamentom prikordonnih vijsk Respubliki Moldova Mitnim Departamentom Respubliki pro organizaciyu spilnogo kontrolyu v mizhnarodnomu punkti propusku dlya avtomobilnogo spoluchennya Mamaliga Kriva 100 14 12 2004 Ugoda ukladena shlyahom obminu notami mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro vnesennya zmin v moldovskij tekst Konvenciya mizh Uryadom Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro uniknennya podvijnogo opodatkuvannya dohodiv i majna ta poperedzhennya podatkovih uhilen101 27 01 2005 Protokol mizh Administraciyeyu Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini i Departamentom prikordonnih vijsk Respubliki Moldova pro diyalnist prikordonnih predstavnikiv102 22 04 2005 Protokol mizh Administraciyeyu Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini i Departamentom prikordonnih vijsk Respubliki Moldova pro spivrobitnictvo operativnih organiv103 02 06 2005 Tipova tehnologichna shema propusku cherez ukrayinsko moldovskij derzhavnij kordon osib transportnih zasobiv vantazhiv ta predmetiv104 27 09 2005 Protokol mizh Derzhavnoyu mitnoyu sluzhboyu Ukrayini j Mitnoyu sluzhboyu Respubliki Moldova pro obmin suprovidnimi listami v punktah propusku cherez ukrayinsko moldovskij derzhavnij kordon105 07 10 2005 Memorandum pro vzayemorozuminnya shodo Misiyi Yevropejskoyi Komisiyi z nadannya dopomogi v pitannyah kordonu Ukrayini ta Respublici Moldova106 01 11 2005 Ugoda mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini ta Uryadom Respubliki Moldova pro vzayemnij zahist sekretnoyi informaciyi107 27 04 2006 Protokol mizh Derzhavnoyu mitnoyu sluzhboyu Ukrayini i Mitnoyu sluzhboyu Respubliki Moldova pro vzayemodiyu v pitannyah kontrolyu mitnoyi vartosti tovariv sho peremishuyutsya cherez derzhavnij kordon Ukrayini i Respubliki Moldova108 21 11 2006 Protokol mizh Derzhavnoyu prikordonnoyu sluzhboyu Ukrayini i Prikordonnoyu sluzhboyu Respubliki Moldova pro vzayemnij obmin informaciyeyu v interesah ohoroni ukrayinsko moldovskogo derzhavnogo kordonu109 16 02 2007 Protokol mizh Uryadom Respubliki Moldova i Kabinetom Ministriv Ukrayini pro vnesennya zmin ta dopovnen do Ugodi mizh Uryadom Ukrayini pro punkti propusku cherez ukrayinsko moldovskij derzhavnij kordon ta sproshenij propusk gromadyan yaki prozhivayut v prikordonnih rajonah vid 11 bereznya 1997 roku110 15 01 2007 Protokol pro spivrobitnictvo mizh Ministerstvom oboroni Ukrayini i Ministerstvom oboroni Respubliki Moldova v galuzi tilovogo zabezpechennya vijsk vid 02 11 1995111 19 11 2008 Ugoda mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini ta Uryadom Respubliki Moldova pro vzayemne viznannya ta ekvivalentnist dokumentiv pro osvitu i vcheni zvannya vid 18 05 2001112 21 04 2009 Ugoda mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini i Uryadom Respubliki Moldova pro vilnu torgivlyu113 24 04 2009 Plan spilnih zahodiv Ministerstva Ukrayini z pitan nadzvichajnih situacij ta u spravah zahistu naselennya vid naslidkiv Chornobilskoyi katastrofi ta Ministerstva Vnutrishnih Sprav Respubliki Moldova z realizaciyi mizhuryadovoyi Ugodi pro spivrobitnictvo u sferi poperedzhennya promislovih avarij katastrof stihijnih lih ta likvidaciyi yih naslidkiv na 2009 2011 roki114 11 02 2010 Ugoda mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini ta Uryadom Respubliki Moldova pro utrimannya avtodorozhnih mostiv na ukrayinsko moldovskomu derzhavnomu kordoni vid 31 07 2006115 10 12 2011 Ugoda mizh Kabinetom Ministriv Ukrayini ta Uryadom Respubliki Moldova pro spilne patrulyuvannya ukrayinsko moldovskogo derzhavnogo kordonu Kontakti vishogo politichnogo kerivnictva Ukrayini ta Respubliki Moldova u 2008 2010 r r Na rivni Glav Derzhav22 lyutogo 2008 roku u ramkah neformalnogo samitu SND m Sankt Peterburg Rosiya 2 4 kvitnya 2008 roku u ramkah samitu NATO m Buharest Rumuniya 6 chervnya 2008 roku u ramkah neformalnogo samitu glav derzhav SND m Sankt Peterburg Rosiya 9 zhovtnya 2009 roku u ramkah zasidannya Radi glav derzhav uchasnic SND m Kishiniv Respublika Moldova 25 lyutogo 2010 roku u rakah ceremoniyi inavguraciyi novoobranogo Prezidenta Ukrayini m Kiyiv Ukrayina Na rivni Goliv Parlamentiv3 kvitnya 2008 roku u ramkah Mizhparlamentskoyi Asambleyi SND m Sankt Peterburg Rosiya Na rivni Glav Uryadiv20 listopada 2009 roku u ramkah zasidannya Radi glav uryadiv derzhav uchasnic SND m Yalta Ukrayina 9 grudnya 2009 roku pid chas Kongresu Yevropejskoyi Narodnoyi Partiyi m Berlin Nimechchina Na rivni Ministriv zakordonnih sprav14 lyutogo 2008 roku u ramkah zasidannya Radi ministriv zakordonnih sprav krayin chleniv OChES ta zustrich Ministriv zakordonnih sprav YeS ta krayin Chornomorskogo regionu m Kiyiv Ukrayina 14 kvitnya 2008 roku oficijnij vizit Ministra zakordonnih sprav Ukrayini do Respubliki Moldova 9 zhovtnya 2009 roku u ramkah zasidannya Radi ministriv zakordonnih sprav derzhav uchasnic SND m Kishiniv Respublika Moldova 1 grudnya 2009 roku u ramkah zasidannya Radi ministriv zakordonnih sprav krayin chleniv OBSYe m Afini Greciya 8 grudnya 2009 roku u ramkah zasidannya ministriv zakordonnih sprav krayin uchasnic zovnishnopolitichnoyi iniciativi YeS Shidne partnerstvo m Bryussel Belgiya 17 grudnya 2009 roku oficijnij vizit Ministra zakordonnih sprav Ukrayini do Respubliki Moldova 29 sichnya 2010 roku u ramkah ceremoniyi vstanovlennya pershogo promizhnogo prikordonnogo znaka na centralnij dilyanci ukrayinsko moldovskogo derzhavnogo kordonu s Velika Kisnicya Ukrayina TransportIz 7 chervnya 2014 r teritoriyu Moldovi kursuvatime poyizd Chernivci Kiyiv u tranzitnomu rezhimi Div takozhZovnishnya politika Ukrayini Zovnishnya politika MoldoviPrimitkiRumuni v Ukrayini 19 zhovtnya 2010 u Wayback Machine angl Etnichni mezhi i derzhavnij kordon Ukrayini V Sergijchuk Ukrayinska vidavnicha spilka Kiyiv 2000 431 stor 9 travnya 2010 u Wayback Machine ukr Tigipka zaproshuyut buti prezidentom Moldovi ukr Ukrayinci v Moldovi yih malo zate voni u smuzhku 3 lyutogo 2016 u Wayback Machine Pro ukrayinciv futbolistiv yaki grayut u Moldovi ukr Kantemir D Opis Moldovi Descriptio antiqui et hodierni status moldaviae Kishinyov 1973 z dzherela 11 bereznya 2008 ros Moldovo ukrayinski kulturni ta naukovi zv yazki istoriya ta suchasnist Nezavisimaya Moldova 04 12 2008 ros Etnichni mezhi i derzhavnij kordon Ukrayini V Sergijchuk Ukrayinska vidavnicha spilka Kiyiv 2000 r 431 stor 9 travnya 2010 u Wayback Machine ukr Boyechko V D Ganzha O I Zaharchuk B I Formuvannya derzhavnih kordoniv Ukrayini K 1991 stor 9 10 ukr CDAVOVU F 1064 Op 1 Spr 5 Ark 25 zv Boyechko V D Ganzha O I Zaharchuk B I Formuvannya derzhavnih kordoniv Ukrayini K 1991 stor 11 Boyechko V D Ganzha O I Zaharchuk B I Formuvannya derzhavnih kordoniv Ukrayini K 1991 Boyechko V D Ganzha O I Zaharchuk B I Formuvannya derzhavnih kordoniv Ukrayini K 1991 stor 12 Boyechko V D Ganzha O I Zaharchuk B I Formuvannya derzhavnih kordoniv Ukrayini K 1991 stor 12 13 Akkermanskoe slovo 1918 12 sichnya CDAVOVU F 2592 Op 1 Spr 123 Ark 53 zv CDAVOVU F 2592 Op 1 Spr 122 Ark 21 CDAVOVU F 2592 Op 1 Spr 122 Ark 79 CDAVOVU F 2592 Op 1 Spr 57 Ark 1 Boyechko V D Ganzha O I Zaharchuk B I Formuvannya derzhavnih kordoniv Ukrayini K 1991 stor 13 Boyechko V D Ganzha O I Zaharchuk B I Formuvannya derzhavnih kordoniv Ukrayini K 1991 stor 14 CDAVOVU F 3696 Op 1 Stor 177 Ark 7 CDAVOVU F 3696 Op 1 Stor 178 Ark 7 zv CDAVOVU F 3696 Op 1 Stor 178 Ark 2 CDAVOVU F 3696 Op 1 Stor 178 CDAVOVU F 3696 Op 1 Stor 30 31 CDAVOVU F 1 Op 2 Spr 3152 Ark 160 Sergijchuk V Pravda pro zolotij veresen 1939 go K 1999 S 106 107 Sergijchuk V Pravda pro zolotij veresen 1939 go K 1999 S 107 109 Komunist 1940 4 lipnya Komunist 1940 10 lipnya Izvestiya 1940 9 serpnya CDAGOU F I Op 1 Spr 627 Ark 251 255 CDAGOU F 1 Op 1 Spr 606 Ark 116 Dodatkovij protokol do Dogovoru mizh Ukrayinoyu i Respublikoyu Moldova pro derzhavnij kordon shodo peredachi u vlasnist Ukrayini dilyanki avtomobilnoyi dorogi Odesa Reni v rajoni naselenogo punktu Palanka Respubliki Moldova a takozh zemelnoyi dilyanki po yakij vona prohodit i rezhimu yih ekspluataciyi ukr Moldova peredala Ukrayini dilyanku zemli v rajoni Palanki 2 lipnya 2011 u Wayback Machine ukr Pro ukrayinsku diasporu v Moldovi na sajti Bukovina tolerantna 14 veresnya 2011 u Wayback Machine ukr Etnichni gromadi Cherniveckoyi oblasti 22 kvitnya 2012 u Wayback Machine ukr Posolstvo Respubliki Moldova v Ukrayini 2 veresnya 2010 u Wayback Machine ukr Arhiv originalu za 7 chervnya 2014 Procitovano 6 chervnya 2014 BibliografiyaBoyechko V Ganzha O Zaharchuk B Kordoni Ukrayini istorichna retrospektiva ta suchasnij stan K Osnovi 1994 167 s Boyechko V Spilna borotba trudyashih Ukrayini ta Moldaviyi proti intervenciyi vijsk korolivskoyi Rumuniyi v Bessarabiyu gruden 1917 lyutij 1918 rr Ukr ist zhurnal 1998 1 S 54 63 Botushanskij V Uchast ukrayinciv Bukovini u tvorenni ukrayinskoyi derzhavnosti 1918 1920 rr Narodne viche Bukovini 1918 1993 Dokumenti i materiali oblasnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi prisvyachenoyi 75 richchyu Bukovinskogo narodnogo vicha 3 listopada 1918 r Chernivci Prut 1994 S 41 62 Brojde Z Yevroregion Verhnij Prut konstituyuvannya konkretni zavdannya perspektivi Regioni Shidnoyi Yevropi integracijni ochikuvannya ta konfrontacijni nebezpeki Materiali Mizhnarodnoyi konferenciyi Chernivci Bukrek 2000 S 126 136 Bulavchenko O Dnistrovski porogi Dzerkalo tizhnya 2002 5 380 9 15 lyutogo Burkut I Pridnistrov ya shlyahi vregulyuvannya u svitli balkanskogo dosvidu Ukrayina Rumuniya Moldova istorichni politichni ta kulturni aspekti vzayemin Mizhnarodna naukova konferenciya Chernivci 16 17 travnya 2001 r Chernivci 2002 S 438 451 Burkut I Rozpad Avstro Ugorshini i formuvannya novih derzhav Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Narodne viche Bukovini 1918 1993 Dokumenti i materiali oblasnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi prisvyachenoyi 75 richchyu Bukovinskogo narodnogo vicha 3 listopada 1918 r Chernivci Prut 1994 S 27 40 Gakman S M Problema Bessarabiyi ta Bukovini v mizhnarodnih vidnosinah diplomatichnij aspekt berezen cherven 1940 r Pitannya istoriyi novogo ta novitnogo chasu Zbirnik naukovih statej Chernivci Prut 1997 Vip 5 S 111 121 Jogo zh Problema Bukovini na Parizkij mirnij konferenciyi 1919 1920 rr Pitannya istoriyi novogo ta novitnogo chasu Zbirnik naukovih statej Chernivci ChDU 2000 Vip 7 S 163 174 Jogo zh Priyednannya Bessarabiyi ta pivnichnoyi chastini Bukovini do SRSR vijskovi aspekti Naukovij visnik Cherniveckogo universitetu Zb naukovih prac Vip 96 97 Istoriya Chernivci 2000 S 69 81 Jogo zh Bukovina u politici Rosiyi Ukrayini ta Ugorshini navesni 1919 r Naukovij visnik Volinskogo derzhavnogo universitetu im L Ukrayinki Istorichni nauki 2000 r 3 S 139 143 Jogo zh Bukovinska problema v mizhnarodnih vidnosinah cherven listopad 1940 r Visnik Centru bukovinoznavstva Chernivci 1993 Vip 1 S 164 172 Grigorishin S Perspektivi rozvitku mizhregionalnih vidnosin u konteksti Dogovoru pro privilejovane partnerstvo ta spivrobitnictvo mizh Rumuniyeyu ta Respublikoyu Moldova Visnik Centru bukovinoznavstva Chernivci 1993 Vip 1 S 168 174 Grigorishin S Politika Rumuniyi po vidnoshennyu do Pivnichnoyi Bukovini v roki Pershoyi svitovoyi vijni Visnik Centru bukovinoznavstva Chernivci 1993 Vip 1 S 62 75 Yevroregioni potencial mizhetnichnoyi garmonizaciyi Zb nauk prac Chernivci Bukrek 2004 254 s Ilashuk A Respublika Moldova v kontekste rasshireniya NATO na Vostok problemy bezopasnosti i vnutrennej politicheskoj stabilnosti Bezpeka ta stabilnist krayin postsocialistichnoyi Yevropi v konteksti rozshirennya NATO ilyuziyi ta realiyi Materiali Mizhnarodnogo naukovogo seminaru Chernivci 2003 S 71 76 Maklakov A Moldovskij bumerang Den 1992 44 Matviyenko V Skoristavshis nerishuchistyu Kiyeva Bessarabske pitannya u zovnishnij politici Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Politika i chas 2002 7 S 75 86 Moldoviya Strana v 240 kilometrah ot centra Evropy Besedy s moldovskimi liderami Mezhdunarodnaya zhizn 2 2001 S 94 100 Moshes A Geopoliticheskie iskaniya Kieva Centralnaya i Vostochnaya Evropa v politike Ukrainy Pro et contra M 1998 T 3 N 2 S 95 110 Moshnyaga V Evroregiony Verhnij Prut i Nizhnij Dunaj na praktike Respublika Moldova v evropejskom kontekste i v aspekte politiki bezopasnosti Materialy konferencii v g Gamburge 18 19 iyunya 2001 goda K Zapovit 2001 S 89 93 Moshnyaga V Moldovo rumyno ukrainskie evroregiony realnost i ozhidaniya Respublika Moldova v evropejskom kontekste i v aspekte politiki bezopasnosti Materialy konferencii v g Gamburge 18 19 iyunya 2001 goda K Zapovit 2001 S 89 93 Nantoj O Pridnistrovskij konflikt i vzayemini Moldovi i Ukrayini Kontekst 2001 10 S 26 Nepriznannaya respublika Ocherki Dokumenty Hronika RAN Centr po izuch mezhnac otnoshenij In ta etnologii i antropologii im N N Mikluho Maklaya Avt sost Gryzlov V F M 1999 Pavlenko V Kulik V Konflikt Moldavii s Ukrainoj voznik iz za Pridnestrovya Zerkalo nedeli Perepelica G N Konflikt v Pridnestrove prichiny prognoz razvitiya i problemy uregulirovaniya K Stilos 2001 Rozshirennya Yevropejskogo Soyuzu vpliv na vidnosini Ukrayini z centralnoyevropejskimi susidami K 2004 Sergijchuk V Etnichni mezhi i derzhavnij kordon Ukrayini K 2000 Silina T Moldovskij eksperiment Zerkalo nedeli 2001 9 333 3 8 bereznya S 4 Skorejko G M Bukovinsko bessarabske porubizhzhya yak ob yekt mizhnarodnih superechok kincya XVIII XIX st Zbirnik naukovih statej Chernivci 2002 T 5 S 117 122 Soroka M Svit vidkrivaye Ukrayinu Pro zovnishnyu politiku Ukrayinskoyi derzhavi u 90 h rokah XX stolittya Statti Dokumenti Komentari K Kiyivska pravda 2001 782 s Tverdohlib V Moldova nezadovolena Ukrayinoyu Dzerkalo tizhnya 2002 28 403 27 lipnya 2 serpnya S 12 Tverdohlib V Moldova pislya Strasburga Dzerkalo tizhnya 2001 S 14 Troyan S Avstrijska koncepciya Mittelyevropi naperedodni ta pid chas pershoyi svitovoyi vijni Naukovij visnik Cherniveckogo universitetu Istoriya Chernivci 1996 Vip 6 7 S 216 225 Ukrayina ta Rosiya u sistemi mizhnarodnih vidnosin strategichna perspektiva Monografiya Rada nac bezpeki i oboroni Ukrayini Nac in t probl Mizhnar Bezpeki Za zag red S I Pirozhkova K NIPMB 2001 S 422 428 Fisanov V Avstro Ugorshina yak geopolitichnij eksperiment Pitannya istoriyi novogo ta novitnogo chasu Zbirnik naukovih statej Chernivci ChDU 1999 Vip 6 S 28 37 Etnonacionalnij rozvitok Ukrayini Termini viznachennya personaliyi Vidp red Yu I Rimarenko I F Kuras Kiyiv 1993 800 s ukr Zastavecka O V Zastaveckij B I Tkach D V Geografiya naselennya Ukrayini Ternopil 2007 ukr Chuhlib T Getmani i monarhi Ukrayinska derzhava v mizhnarodnih vidnosinah 1648 1714 rr K Aristej 2005 640 s Yakovenko N Naris istoriyi serednovichnoyi ta rannomodernoyi Ukrayini K Kritika 2006 584 s PosilannyaMoldovsko ukrayinski muzichni zv yazki Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 456 460 Posolstvo Ukrayini v Kishinevi ukr MZS Ukrayini ukr ukr ukr Sergij Chornij Nacionalnij sklad naselennya Ukrayini u XX st ukr Etnichni gromadi v Cherniveckij oblasti 22 kvitnya 2012 u Wayback Machine ukr Moldo ukrayinski kulturni ta naukovi zv yazki istoriya ta suchasnist Nezavisimaya Moldova 04 12 2008 Akademik G G Duka Prezident Akademiyi Nauk Moldovi ros Galina Melnichuk kandidat istorichnih nauk docent kafedri istoriyi politologiyi ta derzhavnogo upravlinnya Bukovinskoyi derzhavnoyi finansovoyi akademiyi ukr Zv yazki Moldovskogo knyazivstva ta Velikogo knyazivstva Litovskogo 2 lyutogo 2009 u Wayback Machine ros Etnichnij sklad naselennya Moldovskoyi ASRR 1924 1940 r r 19 veresnya 2010 u Wayback Machine ros Pridnistrov ya urok istoriyi dlya suchasnih politikiv 6 chervnya 2014 u Wayback Machine ukr ukr Uryad gotuye zaboronu importu z Moldovi Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi