Окня́нський райо́н (у 1923—2016 роках — Красноокнянський район) колишня територіально-адміністративна одиниця на північному заході Одеської області. Районний центр: Окни.
Окнянський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Одеська область ( АМСРР) → Одеська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УРСР) → Україна | ||||
Область: | Одеська область ( АМСРР) → Одеська область | ||||
Код КОАТУУ: | 5123100000 | ||||
Утворений: | 1923 | ||||
Ліквідований: | 30 грудня 1962 р. | ||||
Відновлений: | 8 грудня 1966 р. | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 р. | ||||
Населення: | 19534 (на 1 липня 2020) | ||||
Площа: | 1013 км² | ||||
Густота: | 20.2 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4861 | ||||
Поштові індекси: | 66600—66652 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Окни | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 14 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Села: | 52 | ||||
Селища: | 2 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Безименко Олександр Сергійович | ||||
Голова РДА: | Буйненко Наталя Володимирівна | ||||
Вебсторінка: | Окнянська РДА Окнянська районна рада | ||||
Адреса: | 67900, Одеська обл., Окнянський р-н, смт. Окни, вул. Комарова, 2 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Окнянський район у Вікісховищі |
Ліквідований з 17 липня 2020 року відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX.
Загальні відомості
Район займав територію площею 1,01 тис. км² (101287 га).
Район межував на півдні і заході з республікою Молдова, на півночі — з Подільським, на сході — з Ананьївським і Захарівським районами Одеської області.
Адміністративним, господарським і культурним центром району було селище міського типу Окни (у 1918—2016 роках — Красні Окни; молд. Ocna — «джерела»), розташоване за 200 км від обласного центру — м. Одеса на річці Ягорлик.
З 1992 року район набув статусу прикордонного, протяжність державного кордону становила 122 км, прикордонна смуга охоплює територію 9 сільських рад, на території яких розміщено 3 відділення прикордонної служби: Відділення прикордонної служби «Чорна», «Ткаченка», «Гулянка», прикордонна застава в с. Новосеменівка та міжнародний митний пост «Платонове — Гоянул Ноу» (Нові Гояни), місцеві пункти пропуску «Федосіївка — Жура», «Дубове-Дубеу» В районному центрі розташована мобільна резервна застава «Окни» Подільського прикордонного загону.
Географія
Відповідно до агрокліматичного районування Одеської області більша частина Окнянського району належить до помірно—теплого (північного) агрокліматичного району. Територія району розташована в північній частині Причорноморської низини в межах помірного плато міжріччя Дністер—Південний Буг. Всю територію району за характером рельєфу можна умовно розділити долиною річки Ягорлик на дві частини: західну та східну. Східна частина характеризується спокійнішим пологим, широко — хвилястим рельєфом з добре вираженим плато. Західна частина району підвищена і хвиляста. Ґрунтове покриття району різнобарвне. Переважають потужні середньогумусні чорноземи на песових породах.
Опис природних ресурсів
На території колишнього Окнянського району знаходяться такі природні ресурси:
- сільськогосподарські угіддя — 87168,48 га, із них рілля — 61862,46 га, перелоги — 6744,58 га, багаторічні насадження — 686,75 га, сіножаті −2418,24 га, пасовища-15456,45 га.
- Природний потенціал району — пісок, глина та вапняк є основною сировиною для виробництва каменю, цементу.
Демографія
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 10 681 | 2579 | 1461 | 3112 | 2396 | 1082 | 51 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 12 197 | 2452 | 1366 | 3088 | 2862 | 2200 | 229 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення:
- українців — 67,6 %,
- росіян — 13,4 %,
- молдаван — 13,2 %,
- інші національності — 5,8 %.
За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним:
- українська — 86,14 %
- молдовська — 6,86 %
- російська — 6,61 %
- болгарська — 0,11 %
- білоруська — 0,05 %
Населення району мешкає в 54 сільських населених пунктах та селищі міського типу, що входять до 14 сільських та 1 селищної рад. Станом на 2015 рік тут мешкало 20 216 осіб, з них міського — 5 340 (власне Окни), сільського — 14 876 осіб.
Трудові ресурси району становлять 11,6 тис. ос. (54 % від загальної кількості населення), пенсіонерів — 5,796 тис. ос. (28,8 % із них: 4595 — за віком, 875 — за інвалідністю, 99 — отримують соціальні пенсії, 542 — за особливі заслуги перед Батьківщиною, в тому числі 79 жінок).
Соціальний захист населення
Кількість будинків-інтернатів — 1
Кількість будинків пристарілих — 1
Кількість пенсіонерів — 5796
Кількість зареєстрованих безробітних — 891
Історична довідка
З археологічних розкопок, проведених в 60-х роках ХХ століття, відомо, що з прадавніх часів територію Окнянського району заселяли різні народи. Так, на околиці с. Федосіївка виявлено рештки поселення трипільської культури (4-3 тисячоліття до н. е.), на території с. Дубове знайдено поселення доби бронзи та раннього заліза (2-1 тисячоліття до н. е.), біля с. Орлівка, на березі р. Ягорлик та с. Новокрасне виявлено рештки стоянки пізньопалеолітичного часу (13 тис. років тому), недалеко від с. Довжанка — стоянку доби мезоліту (13-8 тис. років тому) та кургани бронзової доби, поселення черняхівської культури (2-6 століття н. е.).
В останній чверті XVIII століття було засновано село Окни. Назва села походить від молдавського «окни» — що означає джерело, струмок, що не замерзає взимку. Через всю територію району проходить середньо-сарматський горизонт, який вклинюється на поверхню у вигляді джерел. Територія багата на такі джерела, які виходили на поверхню і досягали у діаметрі 6-7 метрів. Більшість цих джерел було закрито у 1812—1830 роках (в рамках боротьби з руйнуваннями схилів та їх подальшої забудови). В 1973 році було закрите джерело, яке било у висоту на 6 метрів. Зимою можна спостерігати цікаве явище, — під час сильних морозів вода у річці Ягорлик парує, оскільки її температура вища за нульову.
Центр району — смт Окни розташоване на річці Ягорлик (притока Дністра), яка бере початок на території Подільська. Приблизно по території сучасного району у XIV—XVIII століттях проходив кордон так званого «Дикого поля». На північному-заході існувала цивілізація, на південному сході — безкраї степи та кочівники. За переказами, саме в Гайдамацькому лісі, під селом Антонівкою, переховувались та збирались з силами гайдамаки, що брали участь у повстанні під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти.
В одному із документів, датованому 1779 роком, є згадка про існування 41 поселення, які сплачували податок в Дубосарське воєводство.
В 1791 році, після укладання Ясського договору, Ханська Україна потрапила в Російську імперію. Родючі землі між Південним Бугом і Дністром Катерина ІІ щедро роздавала поміщикам, духовенству, офіцерам та воїнам російської армії, які відзначились в російсько-турецьких війнах. В результаті трьох поділів Польщі польські магнати теж змушені були залишити українські землі — «торгові ворота» Сходу із Заходом.
Перші поселенці (35 сімей) в Окнах були із Подільської губернії, які втекли від кріпацтва і поселилися на березі р. Ягорлик, — молоді сім'ї Ружанські, Ярмоловичі, Веселовські, Усатюки, які збудували свої землянки по нинішніх вулицях Леніна та Гагаріна. Саме так розповідали старожили. На цей час село входило до Ананьївського повіту і називалось «молдавським». Через 2 роки в селі проживало уже 238 чоловік, серед яких чимало було українців, молдован, поляків.
З 1795 року село ділиться на дві частини річкою Ягорлик: одна частина входить в Подільську губернію, друга — до Ананьївського повіту Херсонської губернії. Великі землеволодіння на цій території мали родини Любомирських (с. Любомирка (нині Подільський район), с. Чорна). Друга частина входила до Ананьївського повіту Херсонської губернії (154 жителі). Херсонська сторона — власність генерала Струдзе в 12 тисяч десятин землі. Ця частина в 1842 році передана у власність князю Гагаріну, як посаг за дочку Струдзе. Саме у цей час будується Гагарінський будинок, нині адміністративне приміщення, де розташовуються різноманітні установи. Саме для будівництва цього палацу було засипано щебенем та мішками з вовною великі джерела на місці сьогоднішньої площі 8 Березня, біля східців.
Відмітимо, що Князь Гагарін мав ділянку і на березі Чорного моря: нинішній санаторій «Аркадія» — його сімейна дача, де постійно проживали два старші сини. Для більшості селянських дітей освіта була недоступною. В кінці XVIII століття у селищі знаходилась одна двокласна церковнопарафіяльна школа на Херсонській стороні біля храму першої Пречистої, (нині приміщення ПТУ) в маленькій селянській хаті (нині вулиця Калініна № 10). В ній навчалося 20 учнів, в основному хлопчики.
У 1848 році було відкрито і другу церковну парафіяльну школу по вул. Першотравнева, де навчалося 30-35 учнів (нині приміщення пекарні). За навчання батьки платили 3 карбованці на рік та забезпечували вчителя паливом і продуктами. Селяни жили нелегко, займалися землеробством, садівництвом, виноградарством, тваринництвом (переважно вівчарством). Заможніше жили поселенці з Чехії, Німеччини, Болгарії і інші. Вони заснували села на родючих чорноземах, на рівнині та поближче до трактових доріг. Чехи заснували село, яке належало дочці Гагаріна Софії, звідси і назва села Софенталь — Софіїна земля. На землях поблизу трактової дороги Балта — Бирзула — Одеса, що належали другій дочці Гагаріна Марії, поселилися німці, а село назвали Маріїнберг — Маріїна гора.
На перехресті трьох доріг (гради-тракту) засновано німецькі села: Вижино та Тригради. На території нинішнього с. Маяки теж були поселення німецькі. Старегерманове і Новогерманове. Жителі цих сіл користувалися пільгами, звільнялися від оподаткування і одержали земельні наділи у власність.
До Окон прибуває велика група ремісників єврейського походження — кравців, шорників та ковалів, які оселяються в Окнах, Чорній та засновують поселення біля с. Флора обабіч дороги Окни — Коси. Найбільше євреї будували свої житла в Окнах по долині р. Ягорлик, заснували кілька вулиць: нинішні провулки Базарний, провулок Котовського, Рози Люксембург, Больнична, Водосточна, Енгельса, Першотравнева.
Для зв'язку з Одесою та Молдавією була поштова дорога. Одна її станція розташовувалася біля нинішнього села Олександрівка — «Ямська пошта». За переказами, тут зупинявся О. С. Пушкін, коли їхав на заслання в Кишинів.
Реформи 1860-х років сприяли подальшому заселенню та активному розвитку Північного Причорномор'я. Розвивались міста та торгово-грошові зв'язки. Зростала кількість населення, основну масу якого складали селяни, робітники, дрібні ремісники і торговці. Досить швидко розвивалася промисловість, суднобудівництво, нові міста-порти.
В 1865 році почала працювати залізниця від Балти до Одеси, що сприяло посиленому притоку селян і ремісників з різних губерній Росії. Також залізниця з'єднала сільськогосподарські райони з промисловими центрами та ринками збуту. Великі ярмарки спостерігались в Окнах, де на продаж пропонувались: худоба, хліб, молочні продукти.
В 1858 році, княгиня Гагаріна, передбачаючи наближення реформи про відміну кріпосного права, щоб зберегти власність на землю, звільняє 94 селян-кріпаків, переводячи їх у статус міщан, адже міщани могли володіти лише присадибною ділянкою. Таким чином, Окняни були приписані до міст Ананьєва, Дубоссар та Кишинева. Ті ж, хто бажав займатись сільським господарством, повинні були брати землю в оренду та сплачувати чинш (податок) грошима чи натурою. Землі у власність не одержували. У 1873 році селянам була поставлена ще одна вимога — платити податки за присадибну ділянку. Інакше селянину погрожували відмовою в оренді польових земель. Люди не погодились і звернулись зі скаргою на княгиню до суду. Почався тривалий судовий процес, який завершився рішенням: 52 сім'ї селян, колишніх кріпаків, виселити з їхніх будинків. Близько півтора місяця селяни жили в полі за селом, просто неба, потім самочинно повернулися до своїх будинків. У 1882 році конфлікт продовжився. В Окни прибув судовий пристав, натовп жінок його оточив і примусив відмовитися від виконання рішення суду. Земельні непорозуміння тривали 30 років. В 1884 році Новоросійський генерал-губернатор попросив міністра внутрішніх справ прислати в Окни козачу сотню, яка вчинила розправу над непокірними селянами. Їх побили і викинули із домівок, декого заарештовано. Серед них були І. Задорожнюк, О. Пастушенко, Франко. Трьох: Веселовського, Задорожнюка і Франка — кинуто у в'язницю.
Протистояння між селянами та поміщиками віддзеркалювало загальноімперську ситуацію. В Окнянській волості 7.5 тисяч селян володіли 6,5 тисячами десятин. В той же час князь Гагарін володів 28 тисячами десятин, 11 інших дрібних поміщиків володіли 12 тисячами десятин (Флоор, Олена Корицька).
Після проведення земської реформи князь Гагарін був обраний дворянським провідником Ананьївського повіту. Земство зіграло певну позитивну роль у становленні краю. Були вирішені питання благоустрою селища, деякі питання соціального характеру: виділено кошти на будівництво першої лікарні на 15 стаціонарних ліжок. Прибули лікар і фельдшер. Відкрито пологове і хірургічне відділення. Будівництву лікарні сприяли князі Гагаріни. Перед цим, від туберкульозу померла одна із доньок Гагаріних.
Розпочинається будівництво доріг з твердим покриттям по виїзду з села по напрямку до Чорної, Бірзули та Дубосар. Також розпочинається будівництво 4-класної школи, яке було закінчено в 1905 році.
В центрі села, де нинішній стадіон, збудовано будинок під назвою «аудиторія», у якому проводились сільські сходи дорослого населення, а по великим святам (на Миколая, Новий рік, Паску) ранки для дітей. В роки радянської влади це був кінотеатр (до 70-х років). В центрі села було дві церкви. Одна з них носила назву Свято-Вознесенська, будівництво якої розпочалось в 1812 році, закінчено в 1848 році.(Подільська сторона). Церква першої Пречистої розташовувалась у приміщенні теперішньої філії Фрунзівського ПТУ (закладена в 1812, збудована в 1816 році).
Свято-Вознесенська церква діяла до 1966 року. В цей атеїстичний період, в зв'язку з забороною релігії, на території СРСР церкву було закрито. Приміщення використовувалось під спортивний зал, а пізніше під склад. Відновила діяльність лише в 1990 року.
У другій половині XIX ст. Окни залишилися заштатним містечком: глинобитні будинки, покриті очеретом, соломою, черепицею. Лише в центрі села — 5 двоповерхівок, в яких проживали заможні сім'ї купців.
Не залишила осторонь цю територію і революція 1904—1905 років. Влітку 1905 року хвиля селянських заворушень прокотилась в Окнах, Флорі, Малаївцях. Під керівництвом селянина Борденюка Івана селяни Окон почали ділити худобу князя Гагаріна, між біднотою продукти із комор. Князь Гагарін в цей час був в Одесі, та коли економ його сповістив про події в маєтку, не заїжджаючи до Окон, він поїхав прямо до Балти. В Окни прибуває загін жандармів для наведення порядку. Ватажка Борденюка було жорстоко побито. Він залишився інвалідом та помер в 1953 році.
Великий протест проявили жителі села Антонівка, коли проводилась реформа Столипіна. Землевпорядника, який приїхав провести переділ землі, виділити «відруби» для створення хутірських господарств (відбирались найкращі земельні наділи) — селяни винесли з поля на вилах. Вони палили панські маєтки, вимагали поділу поміщицьких земель. Для боротьби з повсталими селянами з Балти прибув козацький загін.
Перед першою світовою війною Окни представляли досить велике поселення. Тільки в східній частині налічувалось 200 дворів і проживало 1045 чоловік. В селі було два млина (одна пароводяна), цегляний завод, вапняно-випалювальна піч, завод безалкогольних напоїв, маслозавод.
Після революційних подій 1917 року та розпаду Російської імперії революція добралась і до Окон.
У січні 1918 року розпочалась перша радянська окупація. Одним з перших рішень стала націоналізація власності князя Гагаріна: маєтку, худоби, землі.
Після цього розпочались тривалі Визвольні змагання під час яких влада змінювалась багато разів. Проходила гостра боротьба Червоної Армії з білогвардійцями, військами Української Народної Республіки та Австро-німецькими військовими частинами, радянськими партизанами та частиною заможного населення, в тому числі власників міцних селянських господарств, що виступали проти націоналізації землі.
У жовтні 1918 року, під час чергової радянської окупації, Окни перейменовано в Красні Окни.
Лише у січні 1920 року в Красних Окнах ствердилась радянська окупація.
Пережили окнянці і голод 1921—1922 років. Політика воєнного комунізму призвели до боротьби місцевого населення з комсомольцями та комуністами. Лише після введення НЕПу розпочалось мирне життя.
19 травня 1923 року у райцентрі організовано перше сільгосптовариство з обробітку землі ТОЗ «Надія». Почалася масова реорганізація у сільському господарстві: створювалися ТОЗи, СОЗи, комуни, а в 1929 році — перший колгосп, МТС.
У 1932-33 роках район потерпав від Голодомору 1932—1933 років. За свідченнями осіб, що пережили Голодомор та дожили до 2000-х років, померло 32 людини та постраждали 1407 осіб. Безперечно, постраждалих було набагато більше. Радянська влада зробила все можливе для непоширення негативної інформації. Та й розповідати подібне було небезпечно. Лише у 1990-х роках старожили почали більше ділитись пережитим: як бідували, як траплялись випадки людожерства, як вирушали у Західну Україну за їжею.
В певній мірі жителів рятувала близькість до Молдавської РСР, де голоду не було, та була можливість контрабандою отримувати продовольство від знайомих, родичів, обмінювати на одяг.
Після Голодомору район поступово приходив в нормальне русло життя. В 1934 році районна лікарня одержала рентгенівську і фізіотерапевтичну апаратуру. До 1941 року було розпочато добудову приміщення стаціонару для терапевтичного і хірургічного відділення, яке завершилось лише в 1950-ті роки.
Хвиля сталінських репресій докотилась у 1937—1938 роках і до Красноокнянщини. Пізно ввечері постукали у домівку Тимофія Германовича Барбулата, тодішнього начальника Красноокнянської районної контори зв'язку. Його було заарештовано і відправлено у невідомому напрямку. На всі запитання дружини про долю чоловіка, чиновники відповідали, що його засуджено на 10 років без права листування. Так і виросли його дві доньки, більше не побачивши батька.
За переказами старожилів, під час весілля у селі Римарівка було розказано анекдот про Сталіна. Наступного дня всіх чоловіків (10-15), що були на весіллі, заарештували. Більше їх живими не бачили. Аналогічний випадок трапився у с. Нестерове.
У 1941 розпочалася німецько-радянська війна. Одразу чоловіків 1910 і 1918 років народження мобілізували до армії, покликані були також і жінки військових професій.
В перший день війни льотчик О. Покришкін на боротьбу з ворогом піднявся у повітря з Маяківського військового аеродрому. 22 червня 1941 року вступив в запеклий бій з німецько-фашистськими загарбниками командир танка Т- 34, житель Красних Окон, М. Крець. В боях під Ростовом, Сталінградом, на Курській дузі, на підступах до Кенігсберга громив ворога вчитель з Красноокнянщини, командир взводу морської піхоти, а потім мотострілецького батальйону А. Швець, нагороджений орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни І ступеня та медаллю «За відвагу». Красноокнянці: гвардії капітан Зюльковський В. П., старший лейтенант Канський В. Є., старший сержант Міллер П. К., командир партизанського загону на Чернігівщині Каленик М. Є. за бойові заслуги удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
Нелегке було життя за радянської влади, але ще важче було при нацистських окупантах. 6 серпня 1941 року було вбито голову колгоспу ім. Калініна Ганну Барбулат, голів сільських рад Василя Ляцького і Тимофія Стародуба. В Окнах нацисти розстріляли близько 2 тисяч чоловік, адже сюди привозили людей — активістів на страту з усього району. Єврейське населення було вивезено до Рибниці у гетто.
Після відступу радянських військ, територія Красноокнянського району увійшла до Трансністрії (адміністративно-політична одиниця на південно-західній Україні, яку німці на підставі договору в Бендерах від 30 серпня 1941 року віддали під тимчасову румунську цивільну управу). Трансністрія була поділена на 13 повітів. Красноокнянський район входив до складу Дубосарського повіту у складі району Окни та району Чорна.
3 квітня 1944 року військами Другого Українського фронту Красні Окни звільнено від німецько-фашистських загарбників.
В пам'ять про героїчне минуле краю в районі споруджено 18 меморіалів, 27 пам'ятників та обелісків, останки загиблих воїнів поховані в 25 братських та 2 одиночних могилах.
В знак глибокої подяки воїнам-визволителям їхніми іменами названі вулиці селища — імені лейтенанта В. Д. Терехова, який загинув 2 квітня 1944 року при визволенні Красних Окон, та імені генерал-лейтенанта І. М. Манагарова, командуючого 53 армією — визволительки Красноокнянщини.
Адміністративно-територіальне формування
В березні 1923 року був створений Олексіївський район Балтської округи Одеської губернії УСРР, з центром в Олексіївці, який в цьому ж 1923 році на короткий термін реформують в Чорно-Олексіївський. В його склад увійшли землі колишніх волостей Балтського повіту — Журанської і Чорнянської. Невдовзі, на території Одеської губернії, постановою Центрального Виконавчого Комітету УСРР від 12 жовтня 1924 була створена Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, в яку тут же увійшов Олексіївський район. В 1923—1925 роках на теренах сучасної Окнянщини існував також Ставрівський район.
Згідно з постановою ВУЦВК і РНК УСРР від 13 березня 1925 року Олексіївський район перейменували в Красноокнянський (на кінець 1925 р. адм. центр Олексіївського району — Вікни). У червні 1934 р. до складу району передано с. Олено-Корицьке і колгосп «За нове життя» Осиповської сільради Фрунзівського району Одеської області. В лютому 1935 року від Красноокнянського району відокремився новий район — Чорнянський, який теж увійшов до Молдавської АСРР. До серпня 1940 року Чорнянський та Красноокнянський райони були в складі цієї республіки (після приєднання Бессарабії до Радянського Союзу, Красноокнянщина повернулась до складу Одеської області). У червні 1957-го Чорнянський та Красноокнянський були об'єднані в один Красноокнянський район. З 1962 року Красноокнянський район був ліквідований і приєднаний до Котовського району, а з 8 грудня 1966 року знову став адміністративною одиницею. В 2016 році район перейменовують в Окнянський.
- Карта Балтької округи у складі Одеської губернії, 1923
- Карта АМСРР, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
- Карта АМСРР, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
- Карта Одеської області, адміністративні межі станом на 15 січня 1937 року
- Карта Одеської області, адміністративні межі станом на 1 листопада 1947
Промисловість
Долаючи величезні труднощі, окнянці взялися до відбудови. Із року в рік зміцнювалась матеріально — технічна база. В Красних Окнах, яке в 1959 році стали селищем міського типу, де активно розвивається промислове та житлове будівництво.
Будуються підприємства з переробки сільгосппродукції — харчокомбінат, відділення Котовського виноробного заводу, державний млин, олійня, маслосирзавод, який в 1966 році переробляв сотні тонн молока, виготовляючи 22 види продукції. На заводі трудилось понад 200 робітників, побутовий комбінат (швейний і взуттєвий цехи), лазня. Значно покращений зв'язок з іншими районами. У шістдесяті роки територією Окнянщини завершено будівництво автотраси Кишинів — Полтава.
З 1964 року район був ліквідований і приєднаний до Котовського району, а з 01.01. 1967 року знову став адміністративною одиницею.
В 1965 році збудовано ставок у селищі Красні Окни.
В 1977 році збудовано хлібзавод.
Засновано міжколгоспну дорожньо-будівельну організацію. Всі села району мали дороги з твердим покриттям (асфальт або бетон). Організація в матеріально-технічному відношенні добре оснащена і дає досить вагомий внесок до бюджету району (до1,5 млн крб. на рік). Будують поїзди до ферм в колгоспах, майданчики на токах для зерна. Найкращими бригадами в колективі були: Зінова П.; Нігдорій Л., механізована колона № 6, в якій працювали водії-ударники: Лашко О., Кожухар В., Голубченко П.
В 1981 році від РТС відокремлюється об'єднання райсільгоспхімії.
В 1981 році за ініціативи голів колгоспів району: ім. XXII з'їзду КПРС, ім. Дзержинського, ім. Ватутіна, «Дружба», «Правда», «Іскра» збудовано комбікормовий завод на рівних пайових внесках як рівноправних членів підприємства. Завод почав виробляти якісні корми з біодобавками, що забезпечувало підвищення продуктивності тваринництва. Очолював будівництво М. Звержанський, згодом обраний керівником підприємства.
Промисловість
Промисловість району представлена підприємствами харчової, добувної промисловості.
Промисловими підприємствами за 3 місяців 2009 року вироблено товарної продукції в діючих цінах на суму 453900 грн.
Промисловість району представляють діючі підприємства: ПП «Комбікормовий завод», підприємства з видобутку каменю — вапняку ТОВ "Шахта «Довжанка» та ТОВ "Шахта «Горячівка», ковбасний цех МСП «ДАЦИС», цех безалкогольних напоїв ПП «СТУ».
Підприємствами району зовнішньоекономічна діяльність не здійснюється.
На території району функціонує 178 торговельних об'єктів роздрібної торгівлі; 21 — громадського харчування; 92- побутового обслуговування.
Фінансове обслуговування і надання кредитів для населення, установ та організацій району здійснюють:
— відділення ЗАТ "Южне ГРУ «Приватбанк»
— відділення ОБУ № 2830 ВАТ «Державний ощадний банк України»
В економіці району провідна роль належить сільськогосподарському виробництву. В цій галузі станом на 01.01.2009 року зареєстровано 10 сільськогосподарських виробничих кооперативів, 5 — приватних сільськогосподарських підприємств, 5 — товариств з обмеженою відповідальністю та 69 фермерських господарств, в тому числі асоціація фермерських господарств «Тростянець».
Чисельність власників майнових паїв становить 8930 осіб, до розподілу майна пайового фонду затверджено 6,2 млн грн., середня вартість майнового паю становить 694 грн.
Кількість громадян, які отримали право на земельну частку (пай) становить 10730 осіб, з них 10337 громадян (96,3 %) одержали державні акти на право приватної власності на землю. Середній розмір земельного паю у районі становить 4,3 га.
Пріоритетним напрямком у розвитку сільського господарства є землеробство.
Сільське господарство
Загальна площа с\г земель, у тому числі — 61804 га.
За оперативними даними станом на 30 липня 2015 року збирання ранніх зернових та зернобових культур завершено. Обмолочено 28632 га ранніх зернових та зернобобових культур, що становить 100 % до прогнозних показників, намолочено 77084 тонн збіжжя, урожайність складає 26,9 ц/га.
Завершено збирання озимого ячменю на площі 7099 га, намолочено 19309 тонн культури, урожайність 27,2 ц/га, а також озимого жита 57 га, намолочено 188 тонн, урожайність 33,0 ц/га, овес зібрано на площі 294 га, намолочено 740 , урожайність 25,2 ц/га, яра пшениця 173 га, намолочено 311 тонн, урожайність 18,0 ц/га. Крім того завершено збирання озимого ріпаку на площі 109 га, намолочено 218 тонн, урожайність 20,0 ц/га. Завершено збирання гороху з площі 1889 га, намолочено 1965 тонн, урожайність 10,4 ц/га, озиму пшеницю зібрано на площі 16496 га, намолочено 49323 тонн збіжжя, урожайність 29,9 ц/га, ярий ячмінь зібрано на площі 2624 га, намолочено 5248 тонн, урожайність 20,0 ц/га.
Слід відмітити, що озимих зернових культур зібрано на площі 23652 га, намолочено 68820 тонн збіжжя, урожайність складає 29,1 ц/га, відсоток виконання до прогнозних показників районної програми становить 127 %.
Зібрано також круп'яні культури, це просо 537 га, намолочено 820 тонн культури, урожайність 15,2 ц/га. Гречку зібрано на площі 64 га, намолочено 64 тонни, урожайність 10,0 ц/га. До того зібрано квасолю на площі 374 га, намолочено 374 тонни культури, урожайність 10,0 ц/га.
В жнивах поточного року було задіяно 176 зернозбиральних комбайнів, аграріями всіх форм власності. Для цієї цілі було накопичено дизельного пального в обсязі 860 тонн при запланованих 855 тонн, та бензину 250 тонн при плані 229 тонн.
Станом 01.09.2015 року в районі по всім категоріям господарств налічується великої рогатої худоби 6746 гол. що складає 82 % (-1438 гол.) до відповідного періоду минулого року, в.т.ч. корів — 3439 гол. та складає 89 % (-410 гол.), свиней 5895 гол. (53 % аба −5161), овець та кіз 3335 гол. (72 % або −1276 гол.), птиці — 120,9 тис. гол. (89 %).
В районі серед реформованих господарств займається 7 сільгосппідприємств, в яких налічується: великої рогатої худоби −1682 гол., в.т.ч. корів −700 гол, що складає відповідно 107 % та 105 % (+106гол.) до відповідного періоду минулого року, свиней — 643 гол. (107 % або +44 гол.), овець 1693 гол (107 % або +110 гол.), птиці — 312 гол. (51 % або −304 гол.)
(в господарствах району птахівництвом займаються для власних потреб).
Освіта
Після революції та громадянської війни основне завдання перед освітою було подолання неписьменності громадян. Робота проводилась під гаслом: «Кожен письменний повинен навчити десять неписьменних». Власник будинку, в якому проводились заняття, одержував в сільській раді: гас, навчальні приладдя, підручники. До 1935 року в селі майже не було людей, які б не вміли читати і писати. Діти навчались в семирічній школі, яка з 1920 року була розміщена в будинку Гагаріна. Згодом семирічну школу реорганізували в середню (десятирічку), та площа шкільного приміщення була вже замала. Згодом до школи з українською мовою навчання була приєднана єврейська школа. Перший випуск в середній школі відбувся 1935 року. Для задоволення потреб населення в освіті було прийнято рішення почати будівництво школи. В 1940 році уряд асигнував на спорудження школи 456 тис. карбованців.
Першим директором десятирічки був призначений Урсул Дмитро Тимофійович. Після війни відкрились дві школи: середня школа № 1, де навчалось 750 учнів та семирічна школа № 2 з російською мовою навчання (до 200 учнів). Три школи працювали з російською мовою навчання: в Окнах, Антонівці та Гавиносах. Директором школи № 1 був Штурман Б. Б.., завучем Дибська О. В., ветеран освітянської ниви з двадцятих років. Директором школи № 2 був Швець Анатолій Якович, випускник і вчитель довоєнного часу Красноокнянської школи. В школі № 1 відбувся перший випуск після закінчення війни в 1947 році. Школа працювала в три зміни, бо у шкільному приміщенні розмістився весь апарат районного виконкому. У денній школі було по 30-35 учнів. У вечірній — по 30-40. Навчалася не тільки працююча молодь, а й люди старшого віку (40-річні), В 50-ті роки відкрилась заочна школа.
В 1960—1970 роках відчувалась політика русифікації. Двічі школи об'єднували і роз'єднували. З 1980 року існувала одна школа з паралельним навчанням в українських і російських класах. При школах створювались виробничі бригади, що допомагали відповідним колгоспам. За рахунок зароблених грошей, учні відправлялись у міста Радянського Союзу з туристичними подорожами.
У 1981 році збудовано приміщення нової школи (приміщення нинішнього Красноокнянського НВК). Навчання розпочали за кабінетною системою. Оснащення класів відповідало вимогам навчальних програм. В достатній кількості було технічних засобів: телевізорів, програвачів, кінескопів. Всі класи мали радіозв'язок із кабінетом директора (Мельничуком Л. М., теж випускник школи, ветеран війни). Прекрасно обладнані два спортивні зали та майстерні по металу і дереву. Діяв кабінет зі швейного майстерства, де учениці мали можливість набути знання з ведення домашнього господарства (10 швейних машин).
Дирекція школи намагалася раціонально використати всю площу шкільного приміщення. Коридори, вестибюль слугували своєрідним виставочним павільйоном, де щорічно в час збирання врожаю організовувалась виставка сільськогосподарських культур. Красноокнянська школа була своєрідним методичним центром освітньої роботи району протягом 1970—1980 років. Тут працювали районні метод- об'єднання і школи передового досвіду: російської мови і літератури (керівник, вчитель, відмінник народної освіти Седлачек Євгенія Омельянівна), української мови і літератури (керівник — учитель, відмінник народної освіти Штутман Ольга Герасимівна), математики — вчитель, відмінник народної освіти Мельничук Олександра Опанасівна, фізики — завуч школи, відмінник народної освіти Юрченко Галина Броніславівна, історії та суспільствознавства — відмінник народної освіти Біла Наталя Матвіївна.
Провідниками педагогічних колективів на цьому шляху завжди були люди — педагоги від бога, які сумлінно виконували доручену їх справу. Серед них керівники шкіл у 20-40 роках: Урсул Дмитро Тимофійович, Рачинська Валентина Іванівна, Колтман Юлій Борисович, Дибська Ольга Василівна, Штутман Борис Борисович, Швець Анатолій Якович (школа № 2), Ходзінський Михайло Іванович, Швець Микола Якович (вечірня школа), Бондаренко Любов Гордіївна, Біла Наталя Матвіївна (школа № 2), Седлачек Євгенія Омельянівна (школа № 2), Мельничук Леонід Максимович, Гаманюк Василь Миколайович, Міхеєнко Борис Сергійович, Прачук Павло Володимирович, Островська Валентина Степанівна (директор Красноокнянського НВК сьогодні).
Освіта
В районі функціонують 20 загальноосвітніх закладів в яких навчається в 174 класах 2224 учня:
— аграрний ліцей в селі Малаївці;
— НВК (гімназія-ЗОШ) в смт Окни;
— 12 НВК (загальноосвітня школа-дошкільний навчальний заклад), в тому числі: 4 НВК (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад), 5 НВК (загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад) і 3 НВК (загальноосвітня школа І ступеня-дошкільний навчальний заклад);
— 1 — загальноосвітня школа І-ІІ ступенів,
— 5 загальноосвітніх шкіл — І-ІІІ ступенів.
На сьогодні в районі забезпечено роботу 8 дошкільних навчальних закладів комунальної власності сільських та селищної рад та 12 дошкільних навчальних закладів у складі НВК. Дошкільною освітою охоплено 799 дітей дошкільного віку.
Діє 2 позашкільних заклади: БДЮТ — 880 вихованців, ДЮСШ — 492 вихованців.
Крім того, функціонує Красноокнянське відділення "Державний навчальний заклад «Фрунзівський професійний ліцей», в якому навчається 132 учня.
Кадрова політика здійснюється планово і сприяє позитивним зрушенням у роботі освітянської галузі. Із 419 педагогічних працівників, які працюють у навчальних закладах району, 312 — вчителів, 83 — вихователів, 24 — педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів. З них 283 особи (68 %) мають вищу освіту, 24 особи — базову вищу (6 %), 93 особи — неповну вищу (22 %), 19 — середню освіту (5 %).
Фізкультура і спорт
Кількість ДЮСШ — 1
Кількість команд з різних видів спорту — 59
Кількість колективів фізкультури підприємств та навчальних закладів — 38
Кількість спортивних баз — 56
Медицина
Загальна кількість медичних установ — 29.
Медичні послуги населенню надають: Красноокнянська центральна районна лікарня, до складу якої входять 5 відділень (терапевтичне, пологове, інфекційне, хірургічне, дитяче); Красноокнянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги, до складу якого входять — амбулаторія загальної практики сімейної медицини (АЗПСМ) с. Маяк, АЗПСМ с. Ставрово, АЗПСМ с. Чорна, АЗПСМ с. Новосамарка та 24 фельдшерських пунктів.
Медицина
В 1960-х роках збудовано приміщення пологового та дитячого відділення (головний лікар Леонов Михайло Матвійович), в 1968 році приміщення поліклініки (головний лікар Вдовиченко Павло Григорович). Нині там розміщено рентгенологічне відділення. У 1967 році після закінчення медінституту до селища прибув випускник Красноокнянської СШ Скульський Володимир Іванович. 4 роки працював лікарем, 5 років заступником головного лікаря по лікувальній частині. Проявив себе хорошим спеціалістом і організатором. 1971—1985 роках — головний лікар. В 1976 році здано патолога анатомічний корпус, приміщення для господарських потреб. З 1977 по 1982 рік проведена реконструкція опалювальної системи. В 1982 році збудована котельня (власними силами) біля терапевтичного відділення. Проведена велика робота по благоустрою території силами членів колективу та при допомозі механізованої дорожньої колони № 6. Прокладено бетонні доріжки, східці. Завезено землю для клумб, квітників. Висаджено багато дерев, кущів троянд. Територія перетворена в справжній затишний куточок.
В 1969 році почато будівництво триповерхової районної поліклініки, яка будувалася 1 рік і 9 місяців. В поліклініці розмістилися лікарсько-діагностичні кабінети, адміністрація, відділення переливання крові, лабораторія, реабілітаційне відділення, оснащене на той час сучасною апаратурою, кабінет масажу, спортзал.
Транспорт
Район має розгалужену систему автошляхів, що зв'язують його з іншими населеними пунктами області та республікою Молдова. Довжина автошляхів загального користування становить 241,1 км. Через територію району пролягає міжнародна траса E584 («Кропивницький—Платонове», яка зв'язує Росію, Україну, Молдову.
Залізниці через Красноокнянський район не прокладено. Найближча залізнична станція «Чубівка» знаходиться на відстані 18 км від райцентру.
Соціальна сфера
Медичні послуги населенню надавали : Окнянська центральна районна лікарня, Маяківська та Чорнянська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, і 26 фельдшерських- акушерських пунктів.
Культурно-просвітню роботу проводили : дитяча музична школа, Окнянський районний Будинок культури, 6 сільських Будинків культури, 22 сільських клуби, центральна районна бібліотека, районна дитяча бібліотека та 26 сільських бібліотек.
В районі діяли 18 релігійних громад. З них 6 православних та 12 протестантських. В с. Гулянка діє громадв ПЦУ , решта — православні організації відносяться до Одеської єпархії Московського патріархату. Релігійні громади католицької парафії на території району не діють.
Прихильники протестантизму в районі представлені 12-ма громадами та 3-ма напрямками: Християни Віри Євангельської(9), Свідки Ієгови(1) та Адвентисти сьомого дня(2). Громади Християн Віри Євангельської діяли на території колишньої: Антонівської, Маяківської, Федосіївської, Цеханівської, Чорнянської сільських рад та Оокнянської селищної. Громади Адвентистів сьомого дня діяли в :с. Новосамарка та в смт. Красні Окни, Свідки Ієгови — в с. Гулянка. В Антонівці, Гулянці, Малаївцях, Топалі, Чорній та Красних Окнах — православні церкви. Прибічники Християн Віри Євангельської села Ставрове не маючи власної організації проводять ритуальні збори в м. Подільськ.
Пам'ятки та пам'ятники
В пам'ять про загиблих в роки Другої Світової війни створено 19 меморіалів, встановлено 27 пам'ятників і обелісків, останки загиблих поховані в 25 братських і 2 одиночних могилах.
В листопаді 2007 року в смт Красні Окни встановлено пам'ятний знак жертвам Голодомору. Впродовж 2008 року встановлено 15 пам'ятних знаків (хрестів) жертвам Голодомору в 15 населених пунктах.
Культура та мистецтво
Культурно-просвітню роботу проводять 58 закладів культури: школа естетичного виховання в смт Окни, Окнянський районний Будинок культури, 5 сільських Будинків культури, 23 сільських клуби, центральна районна бібліотека, районна дитяча бібліотека та 26 сільських бібліотек.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Красноокнянського району було створено 29 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 50,21 % (проголосували 7 790 із 15 515 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 49,72 % (3 873 виборців); Сергій Тігіпко — 14,21 % (1 107 виборців), Юлія Тимошенко — 12,57 % (979 виборців), Вадим Рабінович — 5,04 % (393 виборців), Петро Симоненко — 4,69 % (365 виборців), Олег Ляшко — 3,85 % (300 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,26 %.
Примітки
- УКАЗ Президії ВР УРСР від 30 грудня 1962 р.«Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- УКАЗ Президії ВР УРСР від 8 грудня 1966 р.«Про утворення нових районів Української РСР»
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . www.od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
- Розпорядження Президента України від 4 лютого 2020 року № 101/2020-рп «Про призначення Н.Буйненко головою Окнянської районної державної адміністрації Одеської області»
- . Архів оригіналу за 18 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 15 червня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 15 червня 2016.
- Постанова ВУЦВК № 310 від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіальний поділ Одещини»
- Карта административного деления Одесской губернии, 1923 (рос.)
- Список волостей УССР (Приложение к схематической административной карте Украины, изданной ЦСУ Украины по данным на 15.XI.1921) / Центральное статистическое управление. — Х. : Типография Командующего всеми вооруженными силами Украины, 1921. — 32 с.(рос.)
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 90 від 13 березня 1925 «Про скасування Ставрівського району в Автономній Молдавській Соціялістичній Республіці»
- Адміністративно-територіальний поділ УСРР при 3-ступневій системі врядування (за даними на 1 жовтня 1925 року) / Центральна Адміністраційно-Територіяльна Комісія при ВУЦВК’у. — Х. : Видання Центральної Адміністраційно-Територіяльної Комісії, 1925. — С. 73.
- 07.07.1983 р. знято з облікових даних:
Одеська область: адміністративно-територіальний устрій (на 1 січня 1984 р.). Довідник / Виконком Одеської обл. Ради народних депутатів; П. Ф. Руденко (відп.), П. П. Гонта, С. І. Антінескул, В. А. Алтухов (упорядники). — Одеса : Маяк, 1984. — С. 99. - Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941 [ 23 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Постанова Президії ВУЦВК № 22 від 4 червня 1934 р. «Про перечислення села Олено-Корицького, Осипівської сільради, Фрунзівського району, до складу Красноокнянського району АМСРР»
- Постанова ВУЦВК № 3 від 11 лютого 1935 р. «Про склад нових адміністративних районів МАСРР»
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 141–149, 411, 416.
- Відомості Верховної Ради УРСР — 1957 — № 5 — стор. 124.
- s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- . Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 30 березня 2016.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Окнянський район |
- Окнянський район [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] (Красноокнянський р-н [ 10 червня 2021 у Wayback Machine.]) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Окнянська райрада [ 15 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Красноокнянський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oknya nskij rajo n u 1923 2016 rokah Krasnooknyanskij rajon kolishnya teritorialno administrativna odinicya na pivnichnomu zahodi Odeskoyi oblasti Rajonnij centr Okni Oknyanskij rajon likvidovana administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Kolishnij rajon na karti Odeska oblast AMSRR Odeska oblast Osnovni dani Krayina SRSR URSR Ukrayina Oblast Odeska oblast AMSRR Odeska oblast Kod KOATUU 5123100000 Utvorenij 1923 Likvidovanij 30 grudnya 1962 r Vidnovlenij 8 grudnya 1966 r Likvidovanij 17 lipnya 2020 r Naselennya 19534 na 1 lipnya 2020 Plosha 1013 km Gustota 20 2 osib km Tel kod 380 4861 Poshtovi indeksi 66600 66652 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Okni Selishni radi 1 Silski radi 14 Smt 1 Sela 52 Selisha 2 Rajonna vlada Golova radi Bezimenko Oleksandr Sergijovich Golova RDA Bujnenko Natalya Volodimirivna Vebstorinka Oknyanska RDA Oknyanska rajonna rada Adresa 67900 Odeska obl Oknyanskij r n smt Okni vul Komarova 2 Mapa Oknyanskij rajon u Vikishovishi Likvidovanij z 17 lipnya 2020 roku vidpovidno do postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Zagalni vidomostiRajon zajmav teritoriyu plosheyu 1 01 tis km 101287 ga Rajon mezhuvav na pivdni i zahodi z respublikoyu Moldova na pivnochi z Podilskim na shodi z Ananyivskim i Zaharivskim rajonami Odeskoyi oblasti Administrativnim gospodarskim i kulturnim centrom rajonu bulo selishe miskogo tipu Okni u 1918 2016 rokah Krasni Okni mold Ocna dzherela roztashovane za 200 km vid oblasnogo centru m Odesa na richci Yagorlik Z 1992 roku rajon nabuv statusu prikordonnogo protyazhnist derzhavnogo kordonu stanovila 122 km prikordonna smuga ohoplyuye teritoriyu 9 silskih rad na teritoriyi yakih rozmisheno 3 viddilennya prikordonnoyi sluzhbi Viddilennya prikordonnoyi sluzhbi Chorna Tkachenka Gulyanka prikordonna zastava v s Novosemenivka ta mizhnarodnij mitnij post Platonove Goyanul Nou Novi Goyani miscevi punkti propusku Fedosiyivka Zhura Dubove Dubeu V rajonnomu centri roztashovana mobilna rezervna zastava Okni Podilskogo prikordonnogo zagonu GeografiyaStav na richci Yagorlik u smt Okni Vidpovidno do agroklimatichnogo rajonuvannya Odeskoyi oblasti bilsha chastina Oknyanskogo rajonu nalezhit do pomirno teplogo pivnichnogo agroklimatichnogo rajonu Teritoriya rajonu roztashovana v pivnichnij chastini Prichornomorskoyi nizini v mezhah pomirnogo plato mizhrichchya Dnister Pivdennij Bug Vsyu teritoriyu rajonu za harakterom relyefu mozhna umovno rozdiliti dolinoyu richki Yagorlik na dvi chastini zahidnu ta shidnu Shidna chastina harakterizuyetsya spokijnishim pologim shiroko hvilyastim relyefom z dobre virazhenim plato Zahidna chastina rajonu pidvishena i hvilyasta Gruntove pokrittya rajonu riznobarvne Perevazhayut potuzhni serednogumusni chornozemi na pesovih porodah Opis prirodnih resursivNa teritoriyi kolishnogo Oknyanskogo rajonu znahodyatsya taki prirodni resursi silskogospodarski ugiddya 87168 48 ga iz nih rillya 61862 46 ga perelogi 6744 58 ga bagatorichni nasadzhennya 686 75 ga sinozhati 2418 24 ga pasovisha 15456 45 ga Prirodnij potencial rajonu pisok glina ta vapnyak ye osnovnoyu sirovinoyu dlya virobnictva kamenyu cementu Demografiya1926 41 249 1939 23 269 u t ch s Krasni Okni 4617 Div takozh Chornyanskij rajon Naselennya Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 10 681 2579 1461 3112 2396 1082 51 Zhinki 12 197 2452 1366 3088 2862 2200 229 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 51 85 229 67 80 84 223 187 75 79 610 357 70 74 686 471 65 69 681 716 60 64 941 364 55 59 493 580 50 54 707 736 45 49 721 818 40 44 791 770 35 39 802 768 30 34 761 756 25 29 734 709 20 24 682 752 15 20 684 1067 10 14 946 832 5 9 850 680 0 4 656 Nacionalnij sklad naselennya ukrayinciv 67 6 rosiyan 13 4 moldavan 13 2 inshi nacionalnosti 5 8 Za perepisom 2001 roku rozpodil meshkanciv rajonu za ridnoyu movoyu buv nastupnim ukrayinska 86 14 moldovska 6 86 rosijska 6 61 bolgarska 0 11 biloruska 0 05 Naselennya rajonu meshkaye v 54 silskih naselenih punktah ta selishi miskogo tipu sho vhodyat do 14 silskih ta 1 selishnoyi rad Stanom na 2015 rik tut meshkalo 20 216 osib z nih miskogo 5 340 vlasne Okni silskogo 14 876 osib Trudovi resursi rajonu stanovlyat 11 6 tis os 54 vid zagalnoyi kilkosti naselennya pensioneriv 5 796 tis os 28 8 iz nih 4595 za vikom 875 za invalidnistyu 99 otrimuyut socialni pensiyi 542 za osoblivi zaslugi pered Batkivshinoyu v tomu chisli 79 zhinok Socialnij zahist naselennya Kilkist budinkiv internativ 1 Kilkist budinkiv pristarilih 1 Kilkist pensioneriv 5796 Kilkist zareyestrovanih bezrobitnih 891Istorichna dovidkaSelo Chorna Richka Yagorlik u smt Okni Stav na richci Vizhna u seli Novosamarka Z arheologichnih rozkopok provedenih v 60 h rokah HH stolittya vidomo sho z pradavnih chasiv teritoriyu Oknyanskogo rajonu zaselyali rizni narodi Tak na okolici s Fedosiyivka viyavleno reshtki poselennya tripilskoyi kulturi 4 3 tisyacholittya do n e na teritoriyi s Dubove znajdeno poselennya dobi bronzi ta rannogo zaliza 2 1 tisyacholittya do n e bilya s Orlivka na berezi r Yagorlik ta s Novokrasne viyavleno reshtki stoyanki piznopaleolitichnogo chasu 13 tis rokiv tomu nedaleko vid s Dovzhanka stoyanku dobi mezolitu 13 8 tis rokiv tomu ta kurgani bronzovoyi dobi poselennya chernyahivskoyi kulturi 2 6 stolittya n e V ostannij chverti XVIII stolittya bulo zasnovano selo Okni Nazva sela pohodit vid moldavskogo okni sho oznachaye dzherelo strumok sho ne zamerzaye vzimku Cherez vsyu teritoriyu rajonu prohodit seredno sarmatskij gorizont yakij vklinyuyetsya na poverhnyu u viglyadi dzherel Teritoriya bagata na taki dzherela yaki vihodili na poverhnyu i dosyagali u diametri 6 7 metriv Bilshist cih dzherel bulo zakrito u 1812 1830 rokah v ramkah borotbi z rujnuvannyami shiliv ta yih podalshoyi zabudovi V 1973 roci bulo zakrite dzherelo yake bilo u visotu na 6 metriv Zimoyu mozhna sposterigati cikave yavishe pid chas silnih moroziv voda u richci Yagorlik paruye oskilki yiyi temperatura visha za nulovu Centr rajonu smt Okni roztashovane na richci Yagorlik pritoka Dnistra yaka bere pochatok na teritoriyi Podilska Priblizno po teritoriyi suchasnogo rajonu u XIV XVIII stolittyah prohodiv kordon tak zvanogo Dikogo polya Na pivnichnomu zahodi isnuvala civilizaciya na pivdennomu shodi bezkrayi stepi ta kochivniki Za perekazami same v Gajdamackomu lisi pid selom Antonivkoyu perehovuvalis ta zbiralis z silami gajdamaki sho brali uchast u povstanni pid provodom Maksima Zaliznyaka ta Ivana Gonti V odnomu iz dokumentiv datovanomu 1779 rokom ye zgadka pro isnuvannya 41 poselennya yaki splachuvali podatok v Dubosarske voyevodstvo V 1791 roci pislya ukladannya Yasskogo dogovoru Hanska Ukrayina potrapila v Rosijsku imperiyu Rodyuchi zemli mizh Pivdennim Bugom i Dnistrom Katerina II shedro rozdavala pomishikam duhovenstvu oficeram ta voyinam rosijskoyi armiyi yaki vidznachilis v rosijsko tureckih vijnah V rezultati troh podiliv Polshi polski magnati tezh zmusheni buli zalishiti ukrayinski zemli torgovi vorota Shodu iz Zahodom Pershi poselenci 35 simej v Oknah buli iz Podilskoyi guberniyi yaki vtekli vid kripactva i poselilisya na berezi r Yagorlik molodi sim yi Ruzhanski Yarmolovichi Veselovski Usatyuki yaki zbuduvali svoyi zemlyanki po ninishnih vulicyah Lenina ta Gagarina Same tak rozpovidali starozhili Na cej chas selo vhodilo do Ananyivskogo povitu i nazivalos moldavskim Cherez 2 roki v seli prozhivalo uzhe 238 cholovik sered yakih chimalo bulo ukrayinciv moldovan polyakiv Z 1795 roku selo dilitsya na dvi chastini richkoyu Yagorlik odna chastina vhodit v Podilsku guberniyu druga do Ananyivskogo povitu Hersonskoyi guberniyi Veliki zemlevolodinnya na cij teritoriyi mali rodini Lyubomirskih s Lyubomirka nini Podilskij rajon s Chorna Druga chastina vhodila do Ananyivskogo povitu Hersonskoyi guberniyi 154 zhiteli Hersonska storona vlasnist generala Strudze v 12 tisyach desyatin zemli Cya chastina v 1842 roci peredana u vlasnist knyazyu Gagarinu yak posag za dochku Strudze Same u cej chas buduyetsya Gagarinskij budinok nini administrativne primishennya de roztashovuyutsya riznomanitni ustanovi Same dlya budivnictva cogo palacu bulo zasipano shebenem ta mishkami z vovnoyu veliki dzherela na misci sogodnishnoyi ploshi 8 Bereznya bilya shidciv Vidmitimo sho Knyaz Gagarin mav dilyanku i na berezi Chornogo morya ninishnij sanatorij Arkadiya jogo simejna dacha de postijno prozhivali dva starshi sini Dlya bilshosti selyanskih ditej osvita bula nedostupnoyu V kinci XVIII stolittya u selishi znahodilas odna dvoklasna cerkovnoparafiyalna shkola na Hersonskij storoni bilya hramu pershoyi Prechistoyi nini primishennya PTU v malenkij selyanskij hati nini vulicya Kalinina 10 V nij navchalosya 20 uchniv v osnovnomu hlopchiki U 1848 roci bulo vidkrito i drugu cerkovnu parafiyalnu shkolu po vul Pershotravneva de navchalosya 30 35 uchniv nini primishennya pekarni Za navchannya batki platili 3 karbovanci na rik ta zabezpechuvali vchitelya palivom i produktami Selyani zhili nelegko zajmalisya zemlerobstvom sadivnictvom vinogradarstvom tvarinnictvom perevazhno vivcharstvom Zamozhnishe zhili poselenci z Chehiyi Nimechchini Bolgariyi i inshi Voni zasnuvali sela na rodyuchih chornozemah na rivnini ta poblizhche do traktovih dorig Chehi zasnuvali selo yake nalezhalo dochci Gagarina Sofiyi zvidsi i nazva sela Sofental Sofiyina zemlya Na zemlyah poblizu traktovoyi dorogi Balta Birzula Odesa sho nalezhali drugij dochci Gagarina Mariyi poselilisya nimci a selo nazvali Mariyinberg Mariyina gora Na perehresti troh dorig gradi traktu zasnovano nimecki sela Vizhino ta Trigradi Na teritoriyi ninishnogo s Mayaki tezh buli poselennya nimecki Staregermanove i Novogermanove Zhiteli cih sil koristuvalisya pilgami zvilnyalisya vid opodatkuvannya i oderzhali zemelni nadili u vlasnist Do Okon pribuvaye velika grupa remisnikiv yevrejskogo pohodzhennya kravciv shornikiv ta kovaliv yaki oselyayutsya v Oknah Chornij ta zasnovuyut poselennya bilya s Flora obabich dorogi Okni Kosi Najbilshe yevreyi buduvali svoyi zhitla v Oknah po dolini r Yagorlik zasnuvali kilka vulic ninishni provulki Bazarnij provulok Kotovskogo Rozi Lyuksemburg Bolnichna Vodostochna Engelsa Pershotravneva Dlya zv yazku z Odesoyu ta Moldaviyeyu bula poshtova doroga Odna yiyi stanciya roztashovuvalasya bilya ninishnogo sela Oleksandrivka Yamska poshta Za perekazami tut zupinyavsya O S Pushkin koli yihav na zaslannya v Kishiniv Reformi 1860 h rokiv spriyali podalshomu zaselennyu ta aktivnomu rozvitku Pivnichnogo Prichornomor ya Rozvivalis mista ta torgovo groshovi zv yazki Zrostala kilkist naselennya osnovnu masu yakogo skladali selyani robitniki dribni remisniki i torgovci Dosit shvidko rozvivalasya promislovist sudnobudivnictvo novi mista porti V 1865 roci pochala pracyuvati zaliznicya vid Balti do Odesi sho spriyalo posilenomu pritoku selyan i remisnikiv z riznih gubernij Rosiyi Takozh zaliznicya z yednala silskogospodarski rajoni z promislovimi centrami ta rinkami zbutu Veliki yarmarki sposterigalis v Oknah de na prodazh proponuvalis hudoba hlib molochni produkti V 1858 roci knyaginya Gagarina peredbachayuchi nablizhennya reformi pro vidminu kriposnogo prava shob zberegti vlasnist na zemlyu zvilnyaye 94 selyan kripakiv perevodyachi yih u status mishan adzhe mishani mogli voloditi lishe prisadibnoyu dilyankoyu Takim chinom Oknyani buli pripisani do mist Ananyeva Dubossar ta Kishineva Ti zh hto bazhav zajmatis silskim gospodarstvom povinni buli brati zemlyu v orendu ta splachuvati chinsh podatok groshima chi naturoyu Zemli u vlasnist ne oderzhuvali U 1873 roci selyanam bula postavlena she odna vimoga platiti podatki za prisadibnu dilyanku Inakshe selyaninu pogrozhuvali vidmovoyu v orendi polovih zemel Lyudi ne pogodilis i zvernulis zi skargoyu na knyaginyu do sudu Pochavsya trivalij sudovij proces yakij zavershivsya rishennyam 52 sim yi selyan kolishnih kripakiv viseliti z yihnih budinkiv Blizko pivtora misyacya selyani zhili v poli za selom prosto neba potim samochinno povernulisya do svoyih budinkiv U 1882 roci konflikt prodovzhivsya V Okni pribuv sudovij pristav natovp zhinok jogo otochiv i primusiv vidmovitisya vid vikonannya rishennya sudu Zemelni neporozuminnya trivali 30 rokiv V 1884 roci Novorosijskij general gubernator poprosiv ministra vnutrishnih sprav prislati v Okni kozachu sotnyu yaka vchinila rozpravu nad nepokirnimi selyanami Yih pobili i vikinuli iz domivok dekogo zaareshtovano Sered nih buli I Zadorozhnyuk O Pastushenko Franko Troh Veselovskogo Zadorozhnyuka i Franka kinuto u v yaznicyu Protistoyannya mizh selyanami ta pomishikami viddzerkalyuvalo zagalnoimpersku situaciyu V Oknyanskij volosti 7 5 tisyach selyan volodili 6 5 tisyachami desyatin V toj zhe chas knyaz Gagarin volodiv 28 tisyachami desyatin 11 inshih dribnih pomishikiv volodili 12 tisyachami desyatin Floor Olena Koricka Pislya provedennya zemskoyi reformi knyaz Gagarin buv obranij dvoryanskim providnikom Ananyivskogo povitu Zemstvo zigralo pevnu pozitivnu rol u stanovlenni krayu Buli virisheni pitannya blagoustroyu selisha deyaki pitannya socialnogo harakteru vidileno koshti na budivnictvo pershoyi likarni na 15 stacionarnih lizhok Pribuli likar i feldsher Vidkrito pologove i hirurgichne viddilennya Budivnictvu likarni spriyali knyazi Gagarini Pered cim vid tuberkulozu pomerla odna iz donok Gagarinih Rozpochinayetsya budivnictvo dorig z tverdim pokrittyam po viyizdu z sela po napryamku do Chornoyi Birzuli ta Dubosar Takozh rozpochinayetsya budivnictvo 4 klasnoyi shkoli yake bulo zakincheno v 1905 roci V centri sela de ninishnij stadion zbudovano budinok pid nazvoyu auditoriya u yakomu provodilis silski shodi doroslogo naselennya a po velikim svyatam na Mikolaya Novij rik Pasku ranki dlya ditej V roki radyanskoyi vladi ce buv kinoteatr do 70 h rokiv V centri sela bulo dvi cerkvi Odna z nih nosila nazvu Svyato Voznesenska budivnictvo yakoyi rozpochalos v 1812 roci zakincheno v 1848 roci Podilska storona Cerkva pershoyi Prechistoyi roztashovuvalas u primishenni teperishnoyi filiyi Frunzivskogo PTU zakladena v 1812 zbudovana v 1816 roci Svyatovoznesenska cerkva Svyato Voznesenska cerkva diyala do 1966 roku V cej ateyistichnij period v zv yazku z zaboronoyu religiyi na teritoriyi SRSR cerkvu bulo zakrito Primishennya vikoristovuvalos pid sportivnij zal a piznishe pid sklad Vidnovila diyalnist lishe v 1990 roku U drugij polovini XIX st Okni zalishilisya zashtatnim mistechkom glinobitni budinki pokriti ocheretom solomoyu cherepiceyu Lishe v centri sela 5 dvopoverhivok v yakih prozhivali zamozhni sim yi kupciv Ne zalishila ostoron cyu teritoriyu i revolyuciya 1904 1905 rokiv Vlitku 1905 roku hvilya selyanskih zavorushen prokotilas v Oknah Flori Malayivcyah Pid kerivnictvom selyanina Bordenyuka Ivana selyani Okon pochali diliti hudobu knyazya Gagarina mizh bidnotoyu produkti iz komor Knyaz Gagarin v cej chas buv v Odesi ta koli ekonom jogo spovistiv pro podiyi v mayetku ne zayizhdzhayuchi do Okon vin poyihav pryamo do Balti V Okni pribuvaye zagin zhandarmiv dlya navedennya poryadku Vatazhka Bordenyuka bulo zhorstoko pobito Vin zalishivsya invalidom ta pomer v 1953 roci Velikij protest proyavili zhiteli sela Antonivka koli provodilas reforma Stolipina Zemlevporyadnika yakij priyihav provesti peredil zemli vidiliti vidrubi dlya stvorennya hutirskih gospodarstv vidbiralis najkrashi zemelni nadili selyani vinesli z polya na vilah Voni palili panski mayetki vimagali podilu pomishickih zemel Dlya borotbi z povstalimi selyanami z Balti pribuv kozackij zagin Pered pershoyu svitovoyu vijnoyu Okni predstavlyali dosit velike poselennya Tilki v shidnij chastini nalichuvalos 200 dvoriv i prozhivalo 1045 cholovik V seli bulo dva mlina odna parovodyana ceglyanij zavod vapnyano vipalyuvalna pich zavod bezalkogolnih napoyiv maslozavod Pislya revolyucijnih podij 1917 roku ta rozpadu Rosijskoyi imperiyi revolyuciya dobralas i do Okon U sichni 1918 roku rozpochalas persha radyanska okupaciya Odnim z pershih rishen stala nacionalizaciya vlasnosti knyazya Gagarina mayetku hudobi zemli Pislya cogo rozpochalis trivali Vizvolni zmagannya pid chas yakih vlada zminyuvalas bagato raziv Prohodila gostra borotba Chervonoyi Armiyi z bilogvardijcyami vijskami Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ta Avstro nimeckimi vijskovimi chastinami radyanskimi partizanami ta chastinoyu zamozhnogo naselennya v tomu chisli vlasnikiv micnih selyanskih gospodarstv sho vistupali proti nacionalizaciyi zemli U zhovtni 1918 roku pid chas chergovoyi radyanskoyi okupaciyi Okni perejmenovano v Krasni Okni Lishe u sichni 1920 roku v Krasnih Oknah stverdilas radyanska okupaciya Perezhili oknyanci i golod 1921 1922 rokiv Politika voyennogo komunizmu prizveli do borotbi miscevogo naselennya z komsomolcyami ta komunistami Lishe pislya vvedennya NEPu rozpochalos mirne zhittya 19 travnya 1923 roku u rajcentri organizovano pershe silgosptovaristvo z obrobitku zemli TOZ Nadiya Pochalasya masova reorganizaciya u silskomu gospodarstvi stvoryuvalisya TOZi SOZi komuni a v 1929 roci pershij kolgosp MTS U 1932 33 rokah rajon poterpav vid Golodomoru 1932 1933 rokiv Za svidchennyami osib sho perezhili Golodomor ta dozhili do 2000 h rokiv pomerlo 32 lyudini ta postrazhdali 1407 osib Bezperechno postrazhdalih bulo nabagato bilshe Radyanska vlada zrobila vse mozhlive dlya neposhirennya negativnoyi informaciyi Ta j rozpovidati podibne bulo nebezpechno Lishe u 1990 h rokah starozhili pochali bilshe dilitis perezhitim yak biduvali yak traplyalis vipadki lyudozherstva yak virushali u Zahidnu Ukrayinu za yizheyu V pevnij miri zhiteliv ryatuvala blizkist do Moldavskoyi RSR de golodu ne bulo ta bula mozhlivist kontrabandoyu otrimuvati prodovolstvo vid znajomih rodichiv obminyuvati na odyag Pislya Golodomoru rajon postupovo prihodiv v normalne ruslo zhittya V 1934 roci rajonna likarnya oderzhala rentgenivsku i fizioterapevtichnu aparaturu Do 1941 roku bulo rozpochato dobudovu primishennya stacionaru dlya terapevtichnogo i hirurgichnogo viddilennya yake zavershilos lishe v 1950 ti roki Hvilya stalinskih represij dokotilas u 1937 1938 rokah i do Krasnooknyanshini Pizno vvecheri postukali u domivku Timofiya Germanovicha Barbulata todishnogo nachalnika Krasnooknyanskoyi rajonnoyi kontori zv yazku Jogo bulo zaareshtovano i vidpravleno u nevidomomu napryamku Na vsi zapitannya druzhini pro dolyu cholovika chinovniki vidpovidali sho jogo zasudzheno na 10 rokiv bez prava listuvannya Tak i virosli jogo dvi donki bilshe ne pobachivshi batka Za perekazami starozhiliv pid chas vesillya u seli Rimarivka bulo rozkazano anekdot pro Stalina Nastupnogo dnya vsih cholovikiv 10 15 sho buli na vesilli zaareshtuvali Bilshe yih zhivimi ne bachili Analogichnij vipadok trapivsya u s Nesterove Mogila radyanskih voyiniv zagiblih u Oknah Bratska mogila radyanskih voyiniv zagiblih u seli Novosamarka U 1941 rozpochalasya nimecko radyanska vijna Odrazu cholovikiv 1910 i 1918 rokiv narodzhennya mobilizuvali do armiyi poklikani buli takozh i zhinki vijskovih profesij V pershij den vijni lotchik O Pokrishkin na borotbu z vorogom pidnyavsya u povitrya z Mayakivskogo vijskovogo aerodromu 22 chervnya 1941 roku vstupiv v zapeklij bij z nimecko fashistskimi zagarbnikami komandir tanka T 34 zhitel Krasnih Okon M Krec V boyah pid Rostovom Stalingradom na Kurskij duzi na pidstupah do Kenigsberga gromiv voroga vchitel z Krasnooknyanshini komandir vzvodu morskoyi pihoti a potim motostrileckogo bataljonu A Shvec nagorodzhenij ordenami Oleksandra Nevskogo Vitchiznyanoyi vijni I stupenya ta medallyu Za vidvagu Krasnooknyanci gvardiyi kapitan Zyulkovskij V P starshij lejtenant Kanskij V Ye starshij serzhant Miller P K komandir partizanskogo zagonu na Chernigivshini Kalenik M Ye za bojovi zaslugi udostoyeni zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Nelegke bulo zhittya za radyanskoyi vladi ale she vazhche bulo pri nacistskih okupantah 6 serpnya 1941 roku bulo vbito golovu kolgospu im Kalinina Gannu Barbulat goliv silskih rad Vasilya Lyackogo i Timofiya Staroduba V Oknah nacisti rozstrilyali blizko 2 tisyach cholovik adzhe syudi privozili lyudej aktivistiv na stratu z usogo rajonu Yevrejske naselennya bulo vivezeno do Ribnici u getto Pislya vidstupu radyanskih vijsk teritoriya Krasnooknyanskogo rajonu uvijshla do Transnistriyi administrativno politichna odinicya na pivdenno zahidnij Ukrayini yaku nimci na pidstavi dogovoru v Benderah vid 30 serpnya 1941 roku viddali pid timchasovu rumunsku civilnu upravu Transnistriya bula podilena na 13 povitiv Krasnooknyanskij rajon vhodiv do skladu Dubosarskogo povitu u skladi rajonu Okni ta rajonu Chorna 3 kvitnya 1944 roku vijskami Drugogo Ukrayinskogo frontu Krasni Okni zvilneno vid nimecko fashistskih zagarbnikiv V pam yat pro geroyichne minule krayu v rajoni sporudzheno 18 memorialiv 27 pam yatnikiv ta obeliskiv ostanki zagiblih voyiniv pohovani v 25 bratskih ta 2 odinochnih mogilah V znak glibokoyi podyaki voyinam vizvolitelyam yihnimi imenami nazvani vulici selisha imeni lejtenanta V D Terehova yakij zaginuv 2 kvitnya 1944 roku pri vizvolenni Krasnih Okon ta imeni general lejtenanta I M Managarova komanduyuchogo 53 armiyeyu vizvolitelki Krasnooknyanshini Administrativno teritorialne formuvannya V berezni 1923 roku buv stvorenij Oleksiyivskij rajon Baltskoyi okrugi Odeskoyi guberniyi USRR z centrom v Oleksiyivci yakij v comu zh 1923 roci na korotkij termin reformuyut v Chorno Oleksiyivskij V jogo sklad uvijshli zemli kolishnih volostej Baltskogo povitu Zhuranskoyi i Chornyanskoyi Nevdovzi na teritoriyi Odeskoyi guberniyi postanovoyu Centralnogo Vikonavchogo Komitetu USRR vid 12 zhovtnya 1924 bula stvorena Moldavska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika v yaku tut zhe uvijshov Oleksiyivskij rajon V 1923 1925 rokah na terenah suchasnoyi Oknyanshini isnuvav takozh Stavrivskij rajon Zgidno z postanovoyu VUCVK i RNK USRR vid 13 bereznya 1925 roku Oleksiyivskij rajon perejmenuvali v Krasnooknyanskij na kinec 1925 r adm centr Oleksiyivskogo rajonu Vikni U chervni 1934 r do skladu rajonu peredano s Oleno Koricke i kolgosp Za nove zhittya Osipovskoyi silradi Frunzivskogo rajonu Odeskoyi oblasti V lyutomu 1935 roku vid Krasnooknyanskogo rajonu vidokremivsya novij rajon Chornyanskij yakij tezh uvijshov do Moldavskoyi ASRR Do serpnya 1940 roku Chornyanskij ta Krasnooknyanskij rajoni buli v skladi ciyeyi respubliki pislya priyednannya Bessarabiyi do Radyanskogo Soyuzu Krasnooknyanshina povernulas do skladu Odeskoyi oblasti U chervni 1957 go Chornyanskij ta Krasnooknyanskij buli ob yednani v odin Krasnooknyanskij rajon Z 1962 roku Krasnooknyanskij rajon buv likvidovanij i priyednanij do Kotovskogo rajonu a z 8 grudnya 1966 roku znovu stav administrativnoyu odiniceyu V 2016 roci rajon perejmenovuyut v Oknyanskij Dokladnishe Administrativnij ustrij Oknyanskogo rajonu Karta Baltkoyi okrugi u skladi Odeskoyi guberniyi 1923 Karta AMSRR administrativni mezhi stanom na 1 zhovtnya 1925 Karta AMSRR administrativni mezhi stanom na 1 bereznya 1927 Karta Odeskoyi oblasti administrativni mezhi stanom na 15 sichnya 1937 roku Karta Odeskoyi oblasti administrativni mezhi stanom na 1 listopada 1947PromislovistDolayuchi velichezni trudnoshi oknyanci vzyalisya do vidbudovi Iz roku v rik zmicnyuvalas materialno tehnichna baza V Krasnih Oknah yake v 1959 roci stali selishem miskogo tipu de aktivno rozvivayetsya promislove ta zhitlove budivnictvo Buduyutsya pidpriyemstva z pererobki silgospprodukciyi harchokombinat viddilennya Kotovskogo vinorobnogo zavodu derzhavnij mlin olijnya maslosirzavod yakij v 1966 roci pereroblyav sotni tonn moloka vigotovlyayuchi 22 vidi produkciyi Na zavodi trudilos ponad 200 robitnikiv pobutovij kombinat shvejnij i vzuttyevij cehi laznya Znachno pokrashenij zv yazok z inshimi rajonami U shistdesyati roki teritoriyeyu Oknyanshini zaversheno budivnictvo avtotrasi Kishiniv Poltava Z 1964 roku rajon buv likvidovanij i priyednanij do Kotovskogo rajonu a z 01 01 1967 roku znovu stav administrativnoyu odiniceyu V 1965 roci zbudovano stavok u selishi Krasni Okni V 1977 roci zbudovano hlibzavod Zasnovano mizhkolgospnu dorozhno budivelnu organizaciyu Vsi sela rajonu mali dorogi z tverdim pokrittyam asfalt abo beton Organizaciya v materialno tehnichnomu vidnoshenni dobre osnashena i daye dosit vagomij vnesok do byudzhetu rajonu do1 5 mln krb na rik Buduyut poyizdi do ferm v kolgospah majdanchiki na tokah dlya zerna Najkrashimi brigadami v kolektivi buli Zinova P Nigdorij L mehanizovana kolona 6 v yakij pracyuvali vodiyi udarniki Lashko O Kozhuhar V Golubchenko P V 1981 roci vid RTS vidokremlyuyetsya ob yednannya rajsilgosphimiyi V 1981 roci za iniciativi goliv kolgospiv rajonu im XXII z yizdu KPRS im Dzerzhinskogo im Vatutina Druzhba Pravda Iskra zbudovano kombikormovij zavod na rivnih pajovih vneskah yak rivnopravnih chleniv pidpriyemstva Zavod pochav viroblyati yakisni kormi z biodobavkami sho zabezpechuvalo pidvishennya produktivnosti tvarinnictva Ocholyuvav budivnictvo M Zverzhanskij zgodom obranij kerivnikom pidpriyemstva PromislovistPromislovist rajonu predstavlena pidpriyemstvami harchovoyi dobuvnoyi promislovosti Promislovimi pidpriyemstvami za 3 misyaciv 2009 roku virobleno tovarnoyi produkciyi v diyuchih cinah na sumu 453900 grn Promislovist rajonu predstavlyayut diyuchi pidpriyemstva PP Kombikormovij zavod pidpriyemstva z vidobutku kamenyu vapnyaku TOV Shahta Dovzhanka ta TOV Shahta Goryachivka kovbasnij ceh MSP DACIS ceh bezalkogolnih napoyiv PP STU Pidpriyemstvami rajonu zovnishnoekonomichna diyalnist ne zdijsnyuyetsya Na teritoriyi rajonu funkcionuye 178 torgovelnih ob yektiv rozdribnoyi torgivli 21 gromadskogo harchuvannya 92 pobutovogo obslugovuvannya Finansove obslugovuvannya i nadannya kreditiv dlya naselennya ustanov ta organizacij rajonu zdijsnyuyut viddilennya ZAT Yuzhne GRU Privatbank viddilennya OBU 2830 VAT Derzhavnij oshadnij bank Ukrayini V ekonomici rajonu providna rol nalezhit silskogospodarskomu virobnictvu V cij galuzi stanom na 01 01 2009 roku zareyestrovano 10 silskogospodarskih virobnichih kooperativiv 5 privatnih silskogospodarskih pidpriyemstv 5 tovaristv z obmezhenoyu vidpovidalnistyu ta 69 fermerskih gospodarstv v tomu chisli asociaciya fermerskih gospodarstv Trostyanec Chiselnist vlasnikiv majnovih payiv stanovit 8930 osib do rozpodilu majna pajovogo fondu zatverdzheno 6 2 mln grn serednya vartist majnovogo payu stanovit 694 grn Kilkist gromadyan yaki otrimali pravo na zemelnu chastku paj stanovit 10730 osib z nih 10337 gromadyan 96 3 oderzhali derzhavni akti na pravo privatnoyi vlasnosti na zemlyu Serednij rozmir zemelnogo payu u rajoni stanovit 4 3 ga Prioritetnim napryamkom u rozvitku silskogo gospodarstva ye zemlerobstvo Silske gospodarstvo Zagalna plosha s g zemel u tomu chisli 61804 ga Za operativnimi danimi stanom na 30 lipnya 2015 roku zbirannya rannih zernovih ta zernobovih kultur zaversheno Obmolocheno 28632 ga rannih zernovih ta zernobobovih kultur sho stanovit 100 do prognoznih pokaznikiv namolocheno 77084 tonn zbizhzhya urozhajnist skladaye 26 9 c ga Zaversheno zbirannya ozimogo yachmenyu na ploshi 7099 ga namolocheno 19309 tonn kulturi urozhajnist 27 2 c ga a takozh ozimogo zhita 57 ga namolocheno 188 tonn urozhajnist 33 0 c ga oves zibrano na ploshi 294 ga namolocheno 740 urozhajnist 25 2 c ga yara pshenicya 173 ga namolocheno 311 tonn urozhajnist 18 0 c ga Krim togo zaversheno zbirannya ozimogo ripaku na ploshi 109 ga namolocheno 218 tonn urozhajnist 20 0 c ga Zaversheno zbirannya gorohu z ploshi 1889 ga namolocheno 1965 tonn urozhajnist 10 4 c ga ozimu pshenicyu zibrano na ploshi 16496 ga namolocheno 49323 tonn zbizhzhya urozhajnist 29 9 c ga yarij yachmin zibrano na ploshi 2624 ga namolocheno 5248 tonn urozhajnist 20 0 c ga Slid vidmititi sho ozimih zernovih kultur zibrano na ploshi 23652 ga namolocheno 68820 tonn zbizhzhya urozhajnist skladaye 29 1 c ga vidsotok vikonannya do prognoznih pokaznikiv rajonnoyi programi stanovit 127 Zibrano takozh krup yani kulturi ce proso 537 ga namolocheno 820 tonn kulturi urozhajnist 15 2 c ga Grechku zibrano na ploshi 64 ga namolocheno 64 tonni urozhajnist 10 0 c ga Do togo zibrano kvasolyu na ploshi 374 ga namolocheno 374 tonni kulturi urozhajnist 10 0 c ga V zhnivah potochnogo roku bulo zadiyano 176 zernozbiralnih kombajniv agrariyami vsih form vlasnosti Dlya ciyeyi cili bulo nakopicheno dizelnogo palnogo v obsyazi 860 tonn pri zaplanovanih 855 tonn ta benzinu 250 tonn pri plani 229 tonn Stanom 01 09 2015 roku v rajoni po vsim kategoriyam gospodarstv nalichuyetsya velikoyi rogatoyi hudobi 6746 gol sho skladaye 82 1438 gol do vidpovidnogo periodu minulogo roku v t ch koriv 3439 gol ta skladaye 89 410 gol svinej 5895 gol 53 aba 5161 ovec ta kiz 3335 gol 72 abo 1276 gol ptici 120 9 tis gol 89 V rajoni sered reformovanih gospodarstv zajmayetsya 7 silgosppidpriyemstv v yakih nalichuyetsya velikoyi rogatoyi hudobi 1682 gol v t ch koriv 700 gol sho skladaye vidpovidno 107 ta 105 106gol do vidpovidnogo periodu minulogo roku svinej 643 gol 107 abo 44 gol ovec 1693 gol 107 abo 110 gol ptici 312 gol 51 abo 304 gol v gospodarstvah rajonu ptahivnictvom zajmayutsya dlya vlasnih potreb OsvitaPislya revolyuciyi ta gromadyanskoyi vijni osnovne zavdannya pered osvitoyu bulo podolannya nepismennosti gromadyan Robota provodilas pid gaslom Kozhen pismennij povinen navchiti desyat nepismennih Vlasnik budinku v yakomu provodilis zanyattya oderzhuvav v silskij radi gas navchalni priladdya pidruchniki Do 1935 roku v seli majzhe ne bulo lyudej yaki b ne vmili chitati i pisati Diti navchalis v semirichnij shkoli yaka z 1920 roku bula rozmishena v budinku Gagarina Zgodom semirichnu shkolu reorganizuvali v serednyu desyatirichku ta plosha shkilnogo primishennya bula vzhe zamala Zgodom do shkoli z ukrayinskoyu movoyu navchannya bula priyednana yevrejska shkola Pershij vipusk v serednij shkoli vidbuvsya 1935 roku Dlya zadovolennya potreb naselennya v osviti bulo prijnyato rishennya pochati budivnictvo shkoli V 1940 roci uryad asignuvav na sporudzhennya shkoli 456 tis karbovanciv Pershim direktorom desyatirichki buv priznachenij Ursul Dmitro Timofijovich Pislya vijni vidkrilis dvi shkoli serednya shkola 1 de navchalos 750 uchniv ta semirichna shkola 2 z rosijskoyu movoyu navchannya do 200 uchniv Tri shkoli pracyuvali z rosijskoyu movoyu navchannya v Oknah Antonivci ta Gavinosah Direktorom shkoli 1 buv Shturman B B zavuchem Dibska O V veteran osvityanskoyi nivi z dvadcyatih rokiv Direktorom shkoli 2 buv Shvec Anatolij Yakovich vipusknik i vchitel dovoyennogo chasu Krasnooknyanskoyi shkoli V shkoli 1 vidbuvsya pershij vipusk pislya zakinchennya vijni v 1947 roci Shkola pracyuvala v tri zmini bo u shkilnomu primishenni rozmistivsya ves aparat rajonnogo vikonkomu U dennij shkoli bulo po 30 35 uchniv U vechirnij po 30 40 Navchalasya ne tilki pracyuyucha molod a j lyudi starshogo viku 40 richni V 50 ti roki vidkrilas zaochna shkola V 1960 1970 rokah vidchuvalas politika rusifikaciyi Dvichi shkoli ob yednuvali i roz yednuvali Z 1980 roku isnuvala odna shkola z paralelnim navchannyam v ukrayinskih i rosijskih klasah Pri shkolah stvoryuvalis virobnichi brigadi sho dopomagali vidpovidnim kolgospam Za rahunok zaroblenih groshej uchni vidpravlyalis u mista Radyanskogo Soyuzu z turistichnimi podorozhami U 1981 roci zbudovano primishennya novoyi shkoli primishennya ninishnogo Krasnooknyanskogo NVK Navchannya rozpochali za kabinetnoyu sistemoyu Osnashennya klasiv vidpovidalo vimogam navchalnih program V dostatnij kilkosti bulo tehnichnih zasobiv televizoriv progravachiv kineskopiv Vsi klasi mali radiozv yazok iz kabinetom direktora Melnichukom L M tezh vipusknik shkoli veteran vijni Prekrasno obladnani dva sportivni zali ta majsterni po metalu i derevu Diyav kabinet zi shvejnogo majsterstva de uchenici mali mozhlivist nabuti znannya z vedennya domashnogo gospodarstva 10 shvejnih mashin Direkciya shkoli namagalasya racionalno vikoristati vsyu ploshu shkilnogo primishennya Koridori vestibyul sluguvali svoyeridnim vistavochnim paviljonom de shorichno v chas zbirannya vrozhayu organizovuvalas vistavka silskogospodarskih kultur Krasnooknyanska shkola bula svoyeridnim metodichnim centrom osvitnoyi roboti rajonu protyagom 1970 1980 rokiv Tut pracyuvali rajonni metod ob yednannya i shkoli peredovogo dosvidu rosijskoyi movi i literaturi kerivnik vchitel vidminnik narodnoyi osviti Sedlachek Yevgeniya Omelyanivna ukrayinskoyi movi i literaturi kerivnik uchitel vidminnik narodnoyi osviti Shtutman Olga Gerasimivna matematiki vchitel vidminnik narodnoyi osviti Melnichuk Oleksandra Opanasivna fiziki zavuch shkoli vidminnik narodnoyi osviti Yurchenko Galina Bronislavivna istoriyi ta suspilstvoznavstva vidminnik narodnoyi osviti Bila Natalya Matviyivna Providnikami pedagogichnih kolektiviv na comu shlyahu zavzhdi buli lyudi pedagogi vid boga yaki sumlinno vikonuvali doruchenu yih spravu Sered nih kerivniki shkil u 20 40 rokah Ursul Dmitro Timofijovich Rachinska Valentina Ivanivna Koltman Yulij Borisovich Dibska Olga Vasilivna Shtutman Boris Borisovich Shvec Anatolij Yakovich shkola 2 Hodzinskij Mihajlo Ivanovich Shvec Mikola Yakovich vechirnya shkola Bondarenko Lyubov Gordiyivna Bila Natalya Matviyivna shkola 2 Sedlachek Yevgeniya Omelyanivna shkola 2 Melnichuk Leonid Maksimovich Gamanyuk Vasil Mikolajovich Miheyenko Boris Sergijovich Prachuk Pavlo Volodimirovich Ostrovska Valentina Stepanivna direktor Krasnooknyanskogo NVK sogodni OsvitaV rajoni funkcionuyut 20 zagalnoosvitnih zakladiv v yakih navchayetsya v 174 klasah 2224 uchnya agrarnij licej v seli Malayivci NVK gimnaziya ZOSh v smt Okni 12 NVK zagalnoosvitnya shkola doshkilnij navchalnij zaklad v tomu chisli 4 NVK zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv doshkilnij navchalnij zaklad 5 NVK zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv doshkilnij navchalnij zaklad i 3 NVK zagalnoosvitnya shkola I stupenya doshkilnij navchalnij zaklad 1 zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv 5 zagalnoosvitnih shkil I III stupeniv Na sogodni v rajoni zabezpecheno robotu 8 doshkilnih navchalnih zakladiv komunalnoyi vlasnosti silskih ta selishnoyi rad ta 12 doshkilnih navchalnih zakladiv u skladi NVK Doshkilnoyu osvitoyu ohopleno 799 ditej doshkilnogo viku Diye 2 pozashkilnih zakladi BDYuT 880 vihovanciv DYuSSh 492 vihovanciv Krim togo funkcionuye Krasnooknyanske viddilennya Derzhavnij navchalnij zaklad Frunzivskij profesijnij licej v yakomu navchayetsya 132 uchnya Kadrova politika zdijsnyuyetsya planovo i spriyaye pozitivnim zrushennyam u roboti osvityanskoyi galuzi Iz 419 pedagogichnih pracivnikiv yaki pracyuyut u navchalnih zakladah rajonu 312 vchiteliv 83 vihovateliv 24 pedagogichnih pracivnikiv pozashkilnih navchalnih zakladiv Z nih 283 osobi 68 mayut vishu osvitu 24 osobi bazovu vishu 6 93 osobi nepovnu vishu 22 19 serednyu osvitu 5 Fizkultura i sportKilkist DYuSSh 1 Kilkist komand z riznih vidiv sportu 59 Kilkist kolektiviv fizkulturi pidpriyemstv ta navchalnih zakladiv 38 Kilkist sportivnih baz 56MedicinaZagalna kilkist medichnih ustanov 29 Medichni poslugi naselennyu nadayut Krasnooknyanska centralna rajonna likarnya do skladu yakoyi vhodyat 5 viddilen terapevtichne pologove infekcijne hirurgichne dityache Krasnooknyanskij rajonnij centr pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi do skladu yakogo vhodyat ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini AZPSM s Mayak AZPSM s Stavrovo AZPSM s Chorna AZPSM s Novosamarka ta 24 feldsherskih punktiv MedicinaV 1960 h rokah zbudovano primishennya pologovogo ta dityachogo viddilennya golovnij likar Leonov Mihajlo Matvijovich v 1968 roci primishennya polikliniki golovnij likar Vdovichenko Pavlo Grigorovich Nini tam rozmisheno rentgenologichne viddilennya U 1967 roci pislya zakinchennya medinstitutu do selisha pribuv vipusknik Krasnooknyanskoyi SSh Skulskij Volodimir Ivanovich 4 roki pracyuvav likarem 5 rokiv zastupnikom golovnogo likarya po likuvalnij chastini Proyaviv sebe horoshim specialistom i organizatorom 1971 1985 rokah golovnij likar V 1976 roci zdano patologa anatomichnij korpus primishennya dlya gospodarskih potreb Z 1977 po 1982 rik provedena rekonstrukciya opalyuvalnoyi sistemi V 1982 roci zbudovana kotelnya vlasnimi silami bilya terapevtichnogo viddilennya Provedena velika robota po blagoustroyu teritoriyi silami chleniv kolektivu ta pri dopomozi mehanizovanoyi dorozhnoyi koloni 6 Prokladeno betonni dorizhki shidci Zavezeno zemlyu dlya klumb kvitnikiv Visadzheno bagato derev kushiv troyand Teritoriya peretvorena v spravzhnij zatishnij kutochok V 1969 roci pochato budivnictvo tripoverhovoyi rajonnoyi polikliniki yaka buduvalasya 1 rik i 9 misyaciv V poliklinici rozmistilisya likarsko diagnostichni kabineti administraciya viddilennya perelivannya krovi laboratoriya reabilitacijne viddilennya osnashene na toj chas suchasnoyu aparaturoyu kabinet masazhu sportzal TransportRajon maye rozgaluzhenu sistemu avtoshlyahiv sho zv yazuyut jogo z inshimi naselenimi punktami oblasti ta respublikoyu Moldova Dovzhina avtoshlyahiv zagalnogo koristuvannya stanovit 241 1 km Cherez teritoriyu rajonu prolyagaye mizhnarodna trasa E584 Kropivnickij Platonove yaka zv yazuye Rosiyu Ukrayinu Moldovu Zaliznici cherez Krasnooknyanskij rajon ne prokladeno Najblizhcha zaliznichna stanciya Chubivka znahoditsya na vidstani 18 km vid rajcentru Socialna sferaMedichni poslugi naselennyu nadavali Oknyanska centralna rajonna likarnya Mayakivska ta Chornyanska ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini i 26 feldsherskih akusherskih punktiv Kulturno prosvitnyu robotu provodili dityacha muzichna shkola Oknyanskij rajonnij Budinok kulturi 6 silskih Budinkiv kulturi 22 silskih klubi centralna rajonna biblioteka rajonna dityacha biblioteka ta 26 silskih bibliotek V rajoni diyali 18 religijnih gromad Z nih 6 pravoslavnih ta 12 protestantskih V s Gulyanka diye gromadv PCU reshta pravoslavni organizaciyi vidnosyatsya do Odeskoyi yeparhiyi Moskovskogo patriarhatu Religijni gromadi katolickoyi parafiyi na teritoriyi rajonu ne diyut Prihilniki protestantizmu v rajoni predstavleni 12 ma gromadami ta 3 ma napryamkami Hristiyani Viri Yevangelskoyi 9 Svidki Iyegovi 1 ta Adventisti somogo dnya 2 Gromadi Hristiyan Viri Yevangelskoyi diyali na teritoriyi kolishnoyi Antonivskoyi Mayakivskoyi Fedosiyivskoyi Cehanivskoyi Chornyanskoyi silskih rad ta Ooknyanskoyi selishnoyi Gromadi Adventistiv somogo dnya diyali v s Novosamarka ta v smt Krasni Okni Svidki Iyegovi v s Gulyanka V Antonivci Gulyanci Malayivcyah Topali Chornij ta Krasnih Oknah pravoslavni cerkvi Pribichniki Hristiyan Viri Yevangelskoyi sela Stavrove ne mayuchi vlasnoyi organizaciyi provodyat ritualni zbori v m Podilsk Pam yatki ta pam yatnikiV pam yat pro zagiblih v roki Drugoyi Svitovoyi vijni stvoreno 19 memorialiv vstanovleno 27 pam yatnikiv i obeliskiv ostanki zagiblih pohovani v 25 bratskih i 2 odinochnih mogilah V listopadi 2007 roku v smt Krasni Okni vstanovleno pam yatnij znak zhertvam Golodomoru Vprodovzh 2008 roku vstanovleno 15 pam yatnih znakiv hrestiv zhertvam Golodomoru v 15 naselenih punktah Kultura ta mistectvoKulturno prosvitnyu robotu provodyat 58 zakladiv kulturi shkola estetichnogo vihovannya v smt Okni Oknyanskij rajonnij Budinok kulturi 5 silskih Budinkiv kulturi 23 silskih klubi centralna rajonna biblioteka rajonna dityacha biblioteka ta 26 silskih bibliotek Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Krasnooknyanskogo rajonu bulo stvoreno 29 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 50 21 progolosuvali 7 790 iz 15 515 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 49 72 3 873 viborciv Sergij Tigipko 14 21 1 107 viborciv Yuliya Timoshenko 12 57 979 viborciv Vadim Rabinovich 5 04 393 viborciv Petro Simonenko 4 69 365 viborciv Oleg Lyashko 3 85 300 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 26 PrimitkiUKAZ Prezidiyi VR URSR vid 30 grudnya 1962 r Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR UKAZ Prezidiyi VR URSR vid 8 grudnya 1966 r Pro utvorennya novih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv www od ukrstat gov ua Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 6 grudnya 2020 Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 4 lyutogo 2020 roku 101 2020 rp Pro priznachennya N Bujnenko golovoyu Oknyanskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Odeskoyi oblasti Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 15 chervnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 30 listopada 2016 Procitovano 15 chervnya 2016 Postanova VUCVK 310 vid 7 bereznya 1923 r Pro administrativno teritorialnij podil Odeshini Karta administrativnogo deleniya Odesskoj gubernii 1923 ros Spisok volostej USSR Prilozhenie k shematicheskoj administrativnoj karte Ukrainy izdannoj CSU Ukrainy po dannym na 15 XI 1921 Centralnoe statisticheskoe upravlenie H Tipografiya Komanduyushego vsemi vooruzhennymi silami Ukrainy 1921 32 s ros Postanova VUCVK i RNK USRR 90 vid 13 bereznya 1925 Pro skasuvannya Stavrivskogo rajonu v Avtonomnij Moldavskij Sociyalistichnij Respublici Administrativno teritorialnij podil USRR pri 3 stupnevij sistemi vryaduvannya za danimi na 1 zhovtnya 1925 roku Centralna Administracijno Teritoriyalna Komisiya pri VUCVK u H Vidannya Centralnoyi Administracijno Teritoriyalnoyi Komisiyi 1925 S 73 07 07 1983 r znyato z oblikovih danih Odeska oblast administrativno teritorialnij ustrij na 1 sichnya 1984 r Dovidnik Vikonkom Odeskoyi obl Radi narodnih deputativ P F Rudenko vidp P P Gonta S I Antineskul V A Altuhov uporyadniki Odesa Mayak 1984 S 99 Karta RKKA L 35 B i G 1941 23 lipnya 2018 u Wayback Machine ros Postanova Prezidiyi VUCVK 22 vid 4 chervnya 1934 r Pro perechislennya sela Oleno Korickogo Osipivskoyi silradi Frunzivskogo rajonu do skladu Krasnooknyanskogo rajonu AMSRR Postanova VUCVK 3 vid 11 lyutogo 1935 r Pro sklad novih administrativnih rajoniv MASRR Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 sichnya 1962 roku V Ye Nizhnik vidp red D O Shelyagin uporyadnik K Derzh vid vo polit lit ri URSR 1962 S 141 149 411 416 Vidomosti Verhovnoyi Radi URSR 1957 5 stor 124 s Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 12 1962 Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 14 chervnya 2018 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 30 bereznya 2016 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oknyanskij rajon Oknyanskij rajon 9 lipnya 2021 u Wayback Machine Krasnooknyanskij r n 10 chervnya 2021 u Wayback Machine Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Oknyanska rajrada 15 sichnya 2012 u Wayback Machine Krasnooknyanskij rajon Informacijno piznavalnij sajt Odeska oblast u skladi URSR 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s