Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ма ршинці село в Україні у Новоселицькій міській громаді Чернівецького району Чернівецької області село МаршинціЦерква с

Маршинці

Маршинці

Ма́ршинці — село в Україні, у Новоселицькій міській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

село Маршинці
image
Церква святого Миколая
Церква святого Миколая
Країна image Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Новоселицька міська громада
Код КАТОТТГ UA73060410080064009
Облікова картка Маршинці. 
Основні дані
Засноване 1611 (413 років)
Перша згадка 1611
Населення 5353 осіб
Поштовий індекс 60309
Телефонний код +380 3733
Географічні дані
Географічні координати 48°12′42″ пн. ш. 26°18′11″ сх. д. / 48.21167° пн. ш. 26.30306° сх. д. / 48.21167; 26.30306Координати: 48°12′42″ пн. ш. 26°18′11″ сх. д. / 48.21167° пн. ш. 26.30306° сх. д. / 48.21167; 26.30306
Середня висота
над рівнем моря 		132 м
Відстань до
обласного центру 		30 км
Найближча залізнична станція Чернівці
Місцева влада
Адреса ради 60300, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, м. Новоселиця, вул. Каштанова, 3
Карта
image
image
Маршинці
image
image
Маршинці
Мапа

image Маршинці у Вікісховищі

Географія

Село Маршинці розташоване за 30 км від обласного та районного центру та починається одразу за містом Новоселиця, на лівому березі річки Прут, неподалік державного кордону з Румунією.

Історія

Перша письмова згадка про село Маршинці датується 1611 роком.

На околицях села виявлені рештки поселень Ноа культури (XIV—XII століття до н. е.) та Черняхівської культури (III—IV століття нашої ери). В урочищі Солонець знайдено слов'янське поселення ІХ—ХІ століть.

У 1710 року в поселені збудовано дерев'яну церкву, яка буула перебудована у 1858 році в муровану.

За Бухарестським мирним договором, підписаним 1812 року між Російською та Османською імперіями наприкінці російсько-турецької війни, село було приєднано до Хотинського повіту. За даними 1859 року у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії мешкали 1634 особи (843 чоловічої та 791 жіночої статі), налічувалось 260 домогосподарств, існувала православна церква та два кордони.

Станом на 1886 рік у власницькому селі Новоселицької волості мешкало 1969 осіб, налічувалось 383 домогосподарства, існували православна церква, школа та кордон.

27 березня 1918 року, після об'єднання Бессарабії з Румунією, село Маршинці опинилося в складі Румунії, у Пласа-Ліпкані Хотинського повіту.

За переписом 1930 року в селі налічувалося 3931 особа, з них 3710 румунів, 105 росіян, 86 євреїв, 18 українців, 7 поляків та 5 німців.

У 1944 році село було тимчасово окуповане СРСР та приєднано до складу Новоселицького району Чернівецької області Української РСР, відповідно з адміністративно-територіальним устроєм, розробленим Сталіним.

З 24 серпня 1991 року село Маршинці у складі Незалежної Україні.

24 грудня 2017 року, в ході децентралізації, Маршинецька сільська рада об'єднана з Новоселицькою міською громадою Новоселицького району.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Новоселицького району, село увійшло до складу новоутвореного Чернівецького району.

У 2021 році в селі Маршинці відкрито автомобільний рух відновленим мостом через річку Прут, який у 2008 році зруйнувала повінь.

У 2022 року селі з'явився провулок Червоної Рути.

Населення

У селі проживає понад 5 тисяч мешканців. Чимало мешканців села виїхало на заробітки за кордон. Село щільно забудоване та нагадує містечко. Основна діяльність — сільське господарство.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
румунська 93,65 %
українська 5,1 %
російська 1,21 %

Економіка

У Маршинцях діють:

  • птахофабрика;
  • кав'ярня;
  • винний міні-завод;
  • підприємство з виробництва поліетиленових пакетів «Ритм».

Соціальна сфера

Церква святого Миколая

Своєрідною місцевої пам'яткою архітектури Маршинців є церква святого Миколая, яка зведена у 1887 році з червоної цегли, і є унікальною пам'яткою культової архітектури, єдиною у своєму роді у Північній Буковині та Північній Бессарабії, проте, не потрапила до жодного реєстру. У 1913 році відбулось освячення церкви святого Миколая — подія великого духовного значення для мешканців села. У 1914 році перебудована з червоної цегли. Будівництво тривало впродовж 16 років.

Саме в цій церкві, у 1970 році, Софія Ротару та Анатолій Євдокименко хрестили сина Руслана.

У 2014 році в селі відзначалось 100-річчя церкви.

7 серпня 2022 року Софія Ротару, з нагоди свого 75-річчя, приїхала до рідного села Маршинці для відзначення свого ювілею.

Особистості

Уродженці села:

  • Софія Ротару (нар. 1947) — естрадна співачка, народна артистка СРСР, народна артистка України.
  • Аурелія Ротару (нар. 1958) — естрадна співачка, народна артистка України.
  • Георгій Агратіна (нар. 1948)  — український виконавець на народних інструментах.
  • Лілія Сандулеса (нар. 1958) — естрадна співачка, народна артистка України.
  • Олексій Арсеній — український військовослужбовець, учасник російсько-української війна

Примітки

  1. Подорож до Маршинців.
  2. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 898)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. У селі Маршинці з'явився провулок Червоної Рути.
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. Церква святого Миколая (Маршинці).
  8. Софія Ротару у свій ювілей приїхала в рідне село на Буковині. Молодий Буковинець. 7 серпня 2022.
  9. У бою проти російських окупантів загинув 22-річний учасник ООС з Буковини. Суспільне. Чернівці.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маршинці
  • Погода в селі Маршинці.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ma rshinci selo v Ukrayini u Novoselickij miskij gromadi Cherniveckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selo MarshinciCerkva svyatogo MikolayaCerkva svyatogo MikolayaKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Cherniveckij rajonGromada Novoselicka miska gromadaKod KATOTTG UA73060410080064009Oblikova kartka Marshinci Osnovni daniZasnovane 1611 413 rokiv Persha zgadka 1611Naselennya 5353 osibPoshtovij indeks 60309Telefonnij kod 380 3733Geografichni daniGeografichni koordinati 48 12 42 pn sh 26 18 11 sh d 48 21167 pn sh 26 30306 sh d 48 21167 26 30306 Koordinati 48 12 42 pn sh 26 18 11 sh d 48 21167 pn sh 26 30306 sh d 48 21167 26 30306Serednya visota nad rivnem morya 132 mVidstan do oblasnogo centru 30 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya ChernivciMisceva vladaAdresa radi 60300 Chernivecka obl Cherniveckij r n m Novoselicya vul Kashtanova 3KartaMarshinciMarshinciMapa Marshinci u VikishovishiGeografiyaSelo Marshinci roztashovane za 30 km vid oblasnogo ta rajonnogo centru ta pochinayetsya odrazu za mistom Novoselicya na livomu berezi richki Prut nepodalik derzhavnogo kordonu z Rumuniyeyu IstoriyaPersha pismova zgadka pro selo Marshinci datuyetsya 1611 rokom Na okolicyah sela viyavleni reshtki poselen Noa kulturi XIV XII stolittya do n e ta Chernyahivskoyi kulturi III IV stolittya nashoyi eri V urochishi Solonec znajdeno slov yanske poselennya IH HI stolit U 1710 roku v poseleni zbudovano derev yanu cerkvu yaka buula perebudovana u 1858 roci v murovanu Za Buharestskim mirnim dogovorom pidpisanim 1812 roku mizh Rosijskoyu ta Osmanskoyu imperiyami naprikinci rosijsko tureckoyi vijni selo bulo priyednano do Hotinskogo povitu Za danimi 1859 roku u vlasnickomu seli Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi meshkali 1634 osobi 843 cholovichoyi ta 791 zhinochoyi stati nalichuvalos 260 domogospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva ta dva kordoni Stanom na 1886 rik u vlasnickomu seli Novoselickoyi volosti meshkalo 1969 osib nalichuvalos 383 domogospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva shkola ta kordon 27 bereznya 1918 roku pislya ob yednannya Bessarabiyi z Rumuniyeyu selo Marshinci opinilosya v skladi Rumuniyi u Plasa Lipkani Hotinskogo povitu Za perepisom 1930 roku v seli nalichuvalosya 3931 osoba z nih 3710 rumuniv 105 rosiyan 86 yevreyiv 18 ukrayinciv 7 polyakiv ta 5 nimciv U 1944 roci selo bulo timchasovo okupovane SRSR ta priyednano do skladu Novoselickogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Ukrayinskoyi RSR vidpovidno z administrativno teritorialnim ustroyem rozroblenim Stalinim Z 24 serpnya 1991 roku selo Marshinci u skladi Nezalezhnoyi Ukrayini 24 grudnya 2017 roku v hodi decentralizaciyi Marshinecka silska rada ob yednana z Novoselickoyu miskoyu gromadoyu Novoselickogo rajonu 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Novoselickogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Cherniveckogo rajonu U 2021 roci v seli Marshinci vidkrito avtomobilnij ruh vidnovlenim mostom cherez richku Prut yakij u 2008 roci zrujnuvala povin U 2022 roku seli z yavivsya provulok Chervonoyi Ruti NaselennyaU seli prozhivaye ponad 5 tisyach meshkanciv Chimalo meshkanciv sela viyihalo na zarobitki za kordon Selo shilno zabudovane ta nagaduye mistechko Osnovna diyalnist silske gospodarstvo Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokrumunska 93 65 ukrayinska 5 1 rosijska 1 21 EkonomikaU Marshincyah diyut ptahofabrika kav yarnya vinnij mini zavod pidpriyemstvo z virobnictva polietilenovih paketiv Ritm Socialna sferaSerednya zagalnoosvitnya shkola Dityachij doshkilnij navchalnij zaklad Klub Ambulatoriya ZPSM Cerkva svyatogo MikolayaSvoyeridnoyu miscevoyi pam yatkoyu arhitekturi Marshinciv ye cerkva svyatogo Mikolaya yaka zvedena u 1887 roci z chervonoyi cegli i ye unikalnoyu pam yatkoyu kultovoyi arhitekturi yedinoyu u svoyemu rodi u Pivnichnij Bukovini ta Pivnichnij Bessarabiyi prote ne potrapila do zhodnogo reyestru U 1913 roci vidbulos osvyachennya cerkvi svyatogo Mikolaya podiya velikogo duhovnogo znachennya dlya meshkanciv sela U 1914 roci perebudovana z chervonoyi cegli Budivnictvo trivalo vprodovzh 16 rokiv Same v cij cerkvi u 1970 roci Sofiya Rotaru ta Anatolij Yevdokimenko hrestili sina Ruslana U 2014 roci v seli vidznachalos 100 richchya cerkvi 7 serpnya 2022 roku Sofiya Rotaru z nagodi svogo 75 richchya priyihala do ridnogo sela Marshinci dlya vidznachennya svogo yuvileyu OsobistostiUrodzhenci sela Sofiya Rotaru nar 1947 estradna spivachka narodna artistka SRSR narodna artistka Ukrayini Aureliya Rotaru nar 1958 estradna spivachka narodna artistka Ukrayini Georgij Agratina nar 1948 ukrayinskij vikonavec na narodnih instrumentah Liliya Sandulesa nar 1958 estradna spivachka narodna artistka Ukrayini Oleksij Arsenij ukrayinskij vijskovosluzhbovec uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijnaPrimitkiPodorozh do Marshinciv Bessarabskaya oblast Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Sankt Peterburg 1861 ros kod 898 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv U seli Marshinci z yavivsya provulok Chervonoyi Ruti Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Cerkva svyatogo Mikolaya Marshinci Sofiya Rotaru u svij yuvilej priyihala v ridne selo na Bukovini Molodij Bukovinec 7 serpnya 2022 U boyu proti rosijskih okupantiv zaginuv 22 richnij uchasnik OOS z Bukovini Suspilne Chernivci PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MarshinciPogoda v seli Marshinci

Дата публікації:
Топ