Би́тва під Фи́нтою (Хінтою, Торговищем) — битва 27 травня (17 травня за юліанським календарем) 1653 року між козацько-молдовським військом воєводи Васіле Лупу і наказного гетьмана Тимоша Хмельниченка та волоським військом господаря Матвія Басараба, підтриманого семигородськими, польськими та сербськими найманцями. Сталася коло села Финта поблизу столиці Волощини Тирговіште (Торговище). Козацько-молдовське військо зазнало поразки, що поставило хрест на спробах Богдана Хмельницького включити Молдову до сфери впливу Війська Запорізького, а також не лише на спробі Лупу посісти престол Волощини, але й на його владі у Молдові.
Битва під Финтою | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Хмельниччина Козацькі походи в Молдову Сучавська кампанія Тимоша Хмельницького (1653) | |||||||
Тиміш Хмельницький | |||||||
Координати: 44°47′ пн. ш. 25°47′ сх. д. / 44.783° пн. ш. 25.783° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Валахія Семигород | Молдавія Військо Запорозьке | ||||||
Командувачі | |||||||
Матвій Басараб Георгій Штефан Діку Буєску | Василь Лупул Тимофій Хмельницький† | ||||||
Військові сили | |||||||
15-16 тисяч з 12 гарматами.; | 16 000 козаків, 2000 татар і 4000 молдаван, до 20 гармат | ||||||
Втрати | |||||||
невідомі | 7000 козаків загинуло в бою, 2000 козаків було страчено після бою, 6000 потрапило в полон |
Вступ
18 квітня 1653 року запорозьке військо під проводом Тимоша Хмельниченка виступило в похід на допомогу Васіле Лупу проти Волощини. Повернувши за допомогою зятя столицю Ясси, Васіле Лупу вирішив скористатися присутністю українських полків для захоплення Волощини. 9 травня українсько-молдавське військо за наказом Тимоша перейшло кордон Волощини, викликавши серйозний опір з'єднаних трансільвансько-волоських сил.
22 травня українсько-молдавське військо розгромило 9000 волоської кінноти на чолі з великим спатаром Діку Буєску під Фокшанами, але в бою 26 травня біля річки Тележина волохи дали тверду відсіч, в бою загинуло два козацьких сотники. 27 травня дійшло до зустрічі головних сил супротивних армій біля села Финта на річці Яловиця, неподалік столиці Волощини Торговище.
Сили сторін
Грушевський наводить такі дані про кількість козацько-молдовського війська:
Царгородський резідент Реніґер зі слів турецького аташе Ібрагім-аґи, що був при воєводі Матію і слідив за всім, щоб дати докладне звідомленнє диванові, подає такі подробиці: з Тимошем було 30 тисяч козаків і 5 тис. ріжного війська, в тім і Татари; Лупул крім своїх Волохів мав дві тисячі німецьких мушкетерів і 36 гармат; всього війська у них було до 40 тис.
Можливо, у Тимоша й було 30 000 козаків на початку походу, але відомо, що Уманський і Корсунський полки повернулися з-під Ясс назад до Умані, де Богдан Хмельницький концентрував свої головні сили. Тогочасний польський кореспондент «Gazette de France» писав про 20 тисяч союзного війська. У сучасній роботі військо Хмельниченка і Лупу оцінюється так: 16 000 козаків, 2000 татар і 4000 молдаван, до 20 гармат (11 козацьких з України, 6 трофейних волоських, та кілька молдовських)
Волощина при максимальному напруженні зусиль могла виставити 30-тисячнне військо, але в цій кампанії волоське військо було набагато менше. Воно включало боярське ополчення, левенців (найманих молдавських кіннотників східного зразку), піхоту, що складалася з драбантів (волохів) та сейменів (піхоти за турецьким зразком, озброєної аркебузами). Найціннішою збройною силою війська Матвія Басараба була наймана угорська та польська кіннота. Не виключено також, але сумнівно, що Матвія Басараба підтримували 500 трансільванських вояків, посланих князем Дьєрдем II. Загальна кількість волоського війська була не менше 15-16 тисяч з 12 гарматами, але могла й переважати козацько-молдавське військо чисельно.
Битва
Господар волоський, використовуючи зручний рельєф, вирішив дати оборонну битву. Його бойове шикування спиралося на одному фланзі на річку Яломіца (Яловиця), а з другої на потік Жінтою (Гінта) з болотистими берегами. На правому крилі стояли надвірні війська та боярське ополчення із загоном піхоти (сейменів). Сам господар став з найманцями, драбантами і другим загоном сейменів з гарматами попереду. На лівому крилі стояли наймані польські корогви кінноти. 10. Командування над правим крилом обійняв Ґеорґіца, над лівим великий спатар Діку Буєску.
Тиміш Хмельниченко, що командував козацько-молдавським військом, не проявив обачності свого супротивника. Він не погодився на пропозицію Лупу дати війську відпочити день-два після бою 26 травня і наказав форсованим маршем вирушити на ворога. Марш включав необхідність переправи через болотистий потік Жінтою. Козацькі полковники не наважилися суперечити гетьманичу.
Іншою помилкою був брак розвідки ворожих сил. На відміну від попередніх сутичок, волоська армія мала відділи кінноти, що якісно суттєво переважали кінноту Хмельниченка. Цю перевагу можна було знівелювати, використовуючи перевагу козаків у вогнепальній зброї: як показали попередні сутички, волохи відзначалися малою стійкістю до обстрілу. Але таке рішення вимагало атаки козацьким табором.
Тим часом Тиміш поділив армію на три частини з окремими таборами. Більш того, не було співпраці між козацькою та молдавською частинами війська. Після переходу через Жінтою молдавани зайняли ліве крило, тобто опинилися навпроти сейменів та волоської кінноти. Козаки зайняли центр і праве крило. Вони не змогли зв'язати стоячих на лівому фланзі армії Басараба польських і угорських корогов, які внаслідок того могли провести рішучу атаку.
Господар волоський не квапився розпочинати бій, декілька годин чекаючи на те, що перший рух зробить козацко-молдавське військо, та дозволяючи їм перейти Жінтою. Лупу наполягав, щоб бій почали козаки, але Тиміш наказав молдаванам першим атакувати ворога.
Але Тиміш не хотів прилучити свого табору-“Нехай, каже, молдавські витезі (vitezii Moldoveni) без нас б'ють Мунтян!”.
Після короткого герцю між молдавською та волоською кіннотою Лупу ввів до бою свій загін німецької піхоти, який хоча рахував ледве 100 жовнірів, але ведучи обстріл з мушкетів, розпорошив сейменів (могла датися взнаки перевага мушкетів над аркебузами). Користуючись з того, кіннота молдаван розбила волоську кінноту правого крила війська Басараба та кинулася грабувати табір волохів. Проте Тиміш не підтримав успіх союзника, дозволяючи супротивникові привести в порядок свої бойові порядки.
Басараб особисто повів у контратаку свою відбірну піхоту за підтримки гармат та кінного резерву. Молдавська кіннота кинулася до втечі, а піхота Лупу понесла великі втрати, в тому числі загинув її командир-поляк. Лише після поразки свого лівого крила Хмельниченко кинув Лупу на допомогу трохи піхоти з гарматами, а сам рушив на неприятельський центр. Але ця атака була проведена незграбно. Тиміш не забезпечив охорону від атаки польських корогов лівого крила волоського війська. Крім того, волоська кіннота, що розбила молдавську, встигла повернутися в центр.
Козацький авангард потіснив волохів, але втратив зв'язок із своїм табором. На хвилю здалося, що козаки перемагають, коли Басараб отримав поранення в коліно. Але в цей момент вдарили на козаків кінні корогви волоського лівого крила. Козаки в замішанні побігли. Захоплений зненацька таким оборотом ситуації, Тиміш припинив по суті керування боєм. До того ж почалася буря зі зливою, яка цілком розсіяла молдаван, що ще залишалися на полі бою, і унеможливила утворення єдиного козацького табору.
Волоський господар використав бурю для підтягування під козацький табір своєї артилерії і розпочав сильний обстріл. Козацька кіннота не витримала його, і разом з Тимошем, Лупу, полковниками Богуном, Носачем та всією старшиною втекла з поля бою. Втеча мала панічний характер, про що якнайкраще свідчить той факт, що вибрано важку й довгу дорогу через Браїлу і Галац. Не удалося уникнути серйозних втрат, тому що волоська кіннота, ведучи гонитву болотистим тереном, знищила багато втікачів-козаків і молдаван.
У таборі лишилися козацька і німецька піхота, а також сеймени Лупу. Козаки вибрали нову старшину і під її проводом захищалися в таборі до вечора. Вночі козаки підпалили вози та спробували вирватися з оточення. Кілька джерел каже, що їм це вдалося, але більшість стверджує, що після довгого бою табір було узято, і за виключенням татар і молдаван всі його захисники були страчені. Кажуть про загибель у битві 5000 козаків та страту 2000 запорожців. До того ж, відомо, що мало не ще стільки ж козаків потрапило в полон, при тому частину їх було послано в подарунок турецькому візиру, що відпустив їх в Україну. За їхнім винятком, з погрому врятувалося ледве 500 козаків
Причиною поразки козацько-молдавського війська були передовсім дії Тимоша Хмельниченка. Але крім того, до перемоги Басараба долучилися давно відомі козакам високі бойові якості польської кінноти, несподівано висока стійкість волоських сейменів у бою проти козаків (сеймени не лише могли успішно оборонятися, але й переходити до успішних контратак), а також вміле керування волоською артилерією.
Українські історики нерідко звалюють провину за поразку козацького війська на союзників (подібно до оцінок Берестецької катастрофи, в якій винуватять татар):
внаслідок зради молдаван (перейшли на сторону С. Георгіце та його союзників) і руйнівних наслідків смерчу з дощем, що обрушився на український табір, Т. Хмельницький і В. Лупу зазнали поразки.
Наслідки
Катастрофа під Финтою фактично визначила результат кампанії в Молдові. Хоча Тиміш отримав підкріплення з України, на допомогу Басарабу відкрито прийшла Річ Посполита, і шальки терез рішуче хитнулися проти козаків. До кінця 1653 року Тиміш загине, а Лупу стане до кінця життя вигнанцем.
Матвієві Басарабу, що показав себе обережним, але не блискучим полководцем, битва принесла не лише славу і вплив над Молдовою, але також і рану в коліно, від якої він не вилікувався до самої смерті (19 квітня 1654). Мешканцям Волощини битва принесла лише страх перед можливою козацькою помстою, про який свідчив ще Павло з Алеппо навесні 1654 року.
Примітки
- Atlas Istorii Romanei, Tarile Romane in secolul al XVII-lea, p.40
- Tomasz Ciesielski - Od Batohu do Żwańca, Wydawnictwo Inforteditions, 2007 стор.137
- [1] [ 26 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Наталія Яковенко. Нарис історії України З найдавніших часів до кінця XVIII ст. Розділ V. Козацька ера. § 1. Козацька революція 1648—1657 рр. Дипломатія Хмельницького в пошуках виходу.
- Tomasz Ciesielski — Od Batohu do Żwańca, Wydawnictwo Inforteditions, 2007 стор.140
- М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ V. Вінець і кінець Тимоша Хмельниченка. Похід Тимоша на Мунтенію, битва під Торговищем 27 травня 1653, утеча Тимоша, оповідання козаків.
- У Tomasz Ciesielski — Od Batohu do Żwańca, Wydawnictwo Inforteditions, 2007 стор.143 левенців хибно визначено як вид піхоти
- Tomasz Ciesielski — Od Batohu do Żwańca, Wydawnictwo Inforteditions, 2007 стор.143
- Опис битви подається за Tomasz Ciesielski — Od Batohu do Żwańca, Wydawnictwo Inforteditions, 2007 стор.133-147 та М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ V. Вінець і кінець Тимоша Хмельниченка. Похід Тимоша на Мунтенію, битва під Торговищем 27 травня 1653, утеча Тимоша, оповідання козаків.
- Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький, Альтернативи, , 2003 стор.291
- Tomasz Ciesielski — Od Batohu do Żwańca, Wydawnictwo Inforteditions, 2007 стор. 152
Література
- М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ V.
- Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький, Альтернативи, 3003 —
- Tomasz Ciesielski — Od Batohu do Żwańca, Wydawnictwo Inforteditions, 2007 —
- Calin Hentea — Brief Romanian Military History, The Scarecrow Press, 2007 —
Посилання
- [2] [ 22 червня 2011 у Wayback Machine.] М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ V. Вінець і кінець Тимоша Хмельниченка. Похід Тимоша на Мунтенію, битва під Торговищем 27 травня 1653, утеча Тимоша, оповідання козаків.
- [3] [ 26 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Наталія Яковенко. Нарис історії України З найдавніших часів до кінця XVIII ст. Розділ V. Козацька ера. § 1. Козацька революція 1648—1657 рр. Дипломатія Хмельницького в пошуках виходу.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi tva pid Fi ntoyu Hintoyu Torgovishem bitva 27 travnya 17 travnya za yulianskim kalendarem 1653 roku mizh kozacko moldovskim vijskom voyevodi Vasile Lupu i nakaznogo getmana Timosha Hmelnichenka ta voloskim vijskom gospodarya Matviya Basaraba pidtrimanogo semigorodskimi polskimi ta serbskimi najmancyami Stalasya kolo sela Finta poblizu stolici Voloshini Tirgovishte Torgovishe Kozacko moldovske vijsko zaznalo porazki sho postavilo hrest na sprobah Bogdana Hmelnickogo vklyuchiti Moldovu do sferi vplivu Vijska Zaporizkogo a takozh ne lishe na sprobi Lupu posisti prestol Voloshini ale j na jogo vladi u Moldovi Bitva pid Fintoyu Hmelnichchina Kozacki pohodi v Moldovu Suchavska kampaniya Timosha Hmelnickogo 1653 Timish Hmelnickij Timish Hmelnickij Koordinati 44 47 pn sh 25 47 sh d 44 783 pn sh 25 783 sh d 44 783 25 783 Data 27 travnya 1653 Misce selo Finta Hinta poblizu Torgovisha Voloshina teper Rumuniya Rezultat znishennya kozacko moldovskogo vijska Storoni Valahiya Semigorod Moldaviya Vijsko Zaporozke Komanduvachi Matvij Basarab Georgij Shtefan Diku Buyesku Vasil Lupul Timofij Hmelnickij Vijskovi sili 15 16 tisyach z 12 garmatami 16 000 kozakiv 2000 tatar i 4000 moldavan do 20 garmat Vtrati nevidomi 7000 kozakiv zaginulo v boyu 2000 kozakiv bulo stracheno pislya boyu 6000 potrapilo v polonVstupDokladnishe Suchavska kampaniya Timosha Hmelnickogo 1653 18 kvitnya 1653 roku zaporozke vijsko pid provodom Timosha Hmelnichenka vistupilo v pohid na dopomogu Vasile Lupu proti Voloshini Povernuvshi za dopomogoyu zyatya stolicyu Yassi Vasile Lupu virishiv skoristatisya prisutnistyu ukrayinskih polkiv dlya zahoplennya Voloshini 9 travnya ukrayinsko moldavske vijsko za nakazom Timosha perejshlo kordon Voloshini viklikavshi serjoznij opir z yednanih transilvansko voloskih sil 22 travnya ukrayinsko moldavske vijsko rozgromilo 9000 voloskoyi kinnoti na choli z velikim spatarom Diku Buyesku pid Fokshanami ale v boyu 26 travnya bilya richki Telezhina volohi dali tverdu vidsich v boyu zaginulo dva kozackih sotniki 27 travnya dijshlo do zustrichi golovnih sil suprotivnih armij bilya sela Finta na richci Yalovicya nepodalik stolici Voloshini Torgovishe Sili storinBitva pid Fintoyu shikuvannya storin ta ataka livogo krila kozacko moldovskogo vijska Bitva pid Fintoyu Rozgrom pravogo krila vijska M Basaraba Grushevskij navodit taki dani pro kilkist kozacko moldovskogo vijska Cargorodskij rezident Reniger zi sliv tureckogo atashe Ibragim agi sho buv pri voyevodi Matiyu i slidiv za vsim shob dati dokladne zvidomlennye divanovi podaye taki podrobici z Timoshem bulo 30 tisyach kozakiv i 5 tis rizhnogo vijska v tim i Tatari Lupul krim svoyih Volohiv mav dvi tisyachi nimeckih mushketeriv i 36 garmat vsogo vijska u nih bulo do 40 tis Mozhlivo u Timosha j bulo 30 000 kozakiv na pochatku pohodu ale vidomo sho Umanskij i Korsunskij polki povernulisya z pid Yass nazad do Umani de Bogdan Hmelnickij koncentruvav svoyi golovni sili Togochasnij polskij korespondent Gazette de France pisav pro 20 tisyach soyuznogo vijska U suchasnij roboti vijsko Hmelnichenka i Lupu ocinyuyetsya tak 16 000 kozakiv 2000 tatar i 4000 moldavan do 20 garmat 11 kozackih z Ukrayini 6 trofejnih voloskih ta kilka moldovskih Voloshina pri maksimalnomu napruzhenni zusil mogla vistaviti 30 tisyachnne vijsko ale v cij kampaniyi voloske vijsko bulo nabagato menshe Vono vklyuchalo boyarske opolchennya levenciv najmanih moldavskih kinnotnikiv shidnogo zrazku pihotu sho skladalasya z drabantiv volohiv ta sejmeniv pihoti za tureckim zrazkom ozbroyenoyi arkebuzami Najcinnishoyu zbrojnoyu siloyu vijska Matviya Basaraba bula najmana ugorska ta polska kinnota Ne viklyucheno takozh ale sumnivno sho Matviya Basaraba pidtrimuvali 500 transilvanskih voyakiv poslanih knyazem Dyerdem II Zagalna kilkist voloskogo vijska bula ne menshe 15 16 tisyach z 12 garmatami ale mogla j perevazhati kozacko moldavske vijsko chiselno BitvaBitva pid Fintoyu Rozgrom moldavskogo vijska Bitva pid Fintoyu Ataka kozackogo vijska Bitva pid Fintoyu Ataka voloskogo vijska na kozakiv Bitva pid Fintoyu Vzyattya kozackogo taboru ta ostatochne znishennya kozacko moldovskogo vijska Gospodar voloskij vikoristovuyuchi zruchnij relyef virishiv dati oboronnu bitvu Jogo bojove shikuvannya spiralosya na odnomu flanzi na richku Yalomica Yalovicya a z drugoyi na potik Zhintoyu Ginta z bolotistimi beregami Na pravomu krili stoyali nadvirni vijska ta boyarske opolchennya iz zagonom pihoti sejmeniv Sam gospodar stav z najmancyami drabantami i drugim zagonom sejmeniv z garmatami poperedu Na livomu krili stoyali najmani polski korogvi kinnoti 10 Komanduvannya nad pravim krilom obijnyav Georgica nad livim velikij spatar Diku Buyesku Timish Hmelnichenko sho komanduvav kozacko moldavskim vijskom ne proyaviv obachnosti svogo suprotivnika Vin ne pogodivsya na propoziciyu Lupu dati vijsku vidpochiti den dva pislya boyu 26 travnya i nakazav forsovanim marshem virushiti na voroga Marsh vklyuchav neobhidnist perepravi cherez bolotistij potik Zhintoyu Kozacki polkovniki ne navazhilisya superechiti getmanichu Inshoyu pomilkoyu buv brak rozvidki vorozhih sil Na vidminu vid poperednih sutichok voloska armiya mala viddili kinnoti sho yakisno suttyevo perevazhali kinnotu Hmelnichenka Cyu perevagu mozhna bulo znivelyuvati vikoristovuyuchi perevagu kozakiv u vognepalnij zbroyi yak pokazali poperedni sutichki volohi vidznachalisya maloyu stijkistyu do obstrilu Ale take rishennya vimagalo ataki kozackim taborom Tim chasom Timish podiliv armiyu na tri chastini z okremimi taborami Bilsh togo ne bulo spivpraci mizh kozackoyu ta moldavskoyu chastinami vijska Pislya perehodu cherez Zhintoyu moldavani zajnyali live krilo tobto opinilisya navproti sejmeniv ta voloskoyi kinnoti Kozaki zajnyali centr i prave krilo Voni ne zmogli zv yazati stoyachih na livomu flanzi armiyi Basaraba polskih i ugorskih korogov yaki vnaslidok togo mogli provesti rishuchu ataku Gospodar voloskij ne kvapivsya rozpochinati bij dekilka godin chekayuchi na te sho pershij ruh zrobit kozacko moldavske vijsko ta dozvolyayuchi yim perejti Zhintoyu Lupu napolyagav shob bij pochali kozaki ale Timish nakazav moldavanam pershim atakuvati voroga Ale Timish ne hotiv priluchiti svogo taboru Nehaj kazhe moldavski vitezi vitezii Moldoveni bez nas b yut Muntyan Pislya korotkogo gercyu mizh moldavskoyu ta voloskoyu kinnotoyu Lupu vviv do boyu svij zagin nimeckoyi pihoti yakij hocha rahuvav ledve 100 zhovniriv ale veduchi obstril z mushketiv rozporoshiv sejmeniv mogla datisya vznaki perevaga mushketiv nad arkebuzami Koristuyuchis z togo kinnota moldavan rozbila volosku kinnotu pravogo krila vijska Basaraba ta kinulasya grabuvati tabir volohiv Prote Timish ne pidtrimav uspih soyuznika dozvolyayuchi suprotivnikovi privesti v poryadok svoyi bojovi poryadki Basarab osobisto poviv u kontrataku svoyu vidbirnu pihotu za pidtrimki garmat ta kinnogo rezervu Moldavska kinnota kinulasya do vtechi a pihota Lupu ponesla veliki vtrati v tomu chisli zaginuv yiyi komandir polyak Lishe pislya porazki svogo livogo krila Hmelnichenko kinuv Lupu na dopomogu trohi pihoti z garmatami a sam rushiv na nepriyatelskij centr Ale cya ataka bula provedena nezgrabno Timish ne zabezpechiv ohoronu vid ataki polskih korogov livogo krila voloskogo vijska Krim togo voloska kinnota sho rozbila moldavsku vstigla povernutisya v centr Kozackij avangard potisniv volohiv ale vtrativ zv yazok iz svoyim taborom Na hvilyu zdalosya sho kozaki peremagayut koli Basarab otrimav poranennya v kolino Ale v cej moment vdarili na kozakiv kinni korogvi voloskogo livogo krila Kozaki v zamishanni pobigli Zahoplenij znenacka takim oborotom situaciyi Timish pripiniv po suti keruvannya boyem Do togo zh pochalasya burya zi zlivoyu yaka cilkom rozsiyala moldavan sho she zalishalisya na poli boyu i unemozhlivila utvorennya yedinogo kozackogo taboru Voloskij gospodar vikoristav buryu dlya pidtyaguvannya pid kozackij tabir svoyeyi artileriyi i rozpochav silnij obstril Kozacka kinnota ne vitrimala jogo i razom z Timoshem Lupu polkovnikami Bogunom Nosachem ta vsiyeyu starshinoyu vtekla z polya boyu Vtecha mala panichnij harakter pro sho yaknajkrashe svidchit toj fakt sho vibrano vazhku j dovgu dorogu cherez Brayilu i Galac Ne udalosya uniknuti serjoznih vtrat tomu sho voloska kinnota veduchi gonitvu bolotistim terenom znishila bagato vtikachiv kozakiv i moldavan U tabori lishilisya kozacka i nimecka pihota a takozh sejmeni Lupu Kozaki vibrali novu starshinu i pid yiyi provodom zahishalisya v tabori do vechora Vnochi kozaki pidpalili vozi ta sprobuvali virvatisya z otochennya Kilka dzherel kazhe sho yim ce vdalosya ale bilshist stverdzhuye sho pislya dovgogo boyu tabir bulo uzyato i za viklyuchennyam tatar i moldavan vsi jogo zahisniki buli stracheni Kazhut pro zagibel u bitvi 5000 kozakiv ta stratu 2000 zaporozhciv Do togo zh vidomo sho malo ne she stilki zh kozakiv potrapilo v polon pri tomu chastinu yih bulo poslano v podarunok tureckomu viziru sho vidpustiv yih v Ukrayinu Za yihnim vinyatkom z pogromu vryatuvalosya ledve 500 kozakiv Prichinoyu porazki kozacko moldavskogo vijska buli peredovsim diyi Timosha Hmelnichenka Ale krim togo do peremogi Basaraba doluchilisya davno vidomi kozakam visoki bojovi yakosti polskoyi kinnoti nespodivano visoka stijkist voloskih sejmeniv u boyu proti kozakiv sejmeni ne lishe mogli uspishno oboronyatisya ale j perehoditi do uspishnih kontratak a takozh vmile keruvannya voloskoyu artileriyeyu Ukrayinski istoriki neridko zvalyuyut provinu za porazku kozackogo vijska na soyuznikiv podibno do ocinok Beresteckoyi katastrofi v yakij vinuvatyat tatar vnaslidok zradi moldavan perejshli na storonu S Georgice ta jogo soyuznikiv i rujnivnih naslidkiv smerchu z doshem sho obrushivsya na ukrayinskij tabir T Hmelnickij i V Lupu zaznali porazki NaslidkiKatastrofa pid Fintoyu faktichno viznachila rezultat kampaniyi v Moldovi Hocha Timish otrimav pidkriplennya z Ukrayini na dopomogu Basarabu vidkrito prijshla Rich Pospolita i shalki terez rishuche hitnulisya proti kozakiv Do kincya 1653 roku Timish zagine a Lupu stane do kincya zhittya vignancem Matviyevi Basarabu sho pokazav sebe oberezhnim ale ne bliskuchim polkovodcem bitva prinesla ne lishe slavu i vpliv nad Moldovoyu ale takozh i ranu v kolino vid yakoyi vin ne vilikuvavsya do samoyi smerti 19 kvitnya 1654 Meshkancyam Voloshini bitva prinesla lishe strah pered mozhlivoyu kozackoyu pomstoyu pro yakij svidchiv she Pavlo z Aleppo navesni 1654 roku PrimitkiAtlas Istorii Romanei Tarile Romane in secolul al XVII lea p 40 Tomasz Ciesielski Od Batohu do Zwanca Wydawnictwo Inforteditions ISBN 978 83 89943 23 1 2007 stor 137 1 26 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Nataliya Yakovenko Naris istoriyi Ukrayini Z najdavnishih chasiv do kincya XVIII st Rozdil V Kozacka era 1 Kozacka revolyuciya 1648 1657 rr Diplomatiya Hmelnickogo v poshukah vihodu Tomasz Ciesielski Od Batohu do Zwanca Wydawnictwo Inforteditions ISBN 978 83 89943 23 1 2007 stor 140 M Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi Tom IX Rozdil V Vinec i kinec Timosha Hmelnichenka Pohid Timosha na Munteniyu bitva pid Torgovishem 27 travnya 1653 utecha Timosha opovidannya kozakiv U Tomasz Ciesielski Od Batohu do Zwanca Wydawnictwo Inforteditions ISBN 978 83 89943 23 1 2007 stor 143 levenciv hibno viznacheno yak vid pihoti Tomasz Ciesielski Od Batohu do Zwanca Wydawnictwo Inforteditions ISBN 978 83 89943 23 1 2007 stor 143 Opis bitvi podayetsya za Tomasz Ciesielski Od Batohu do Zwanca Wydawnictwo Inforteditions ISBN 978 83 89943 23 1 2007 stor 133 147 ta M Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi Tom IX Rozdil V Vinec i kinec Timosha Hmelnichenka Pohid Timosha na Munteniyu bitva pid Torgovishem 27 travnya 1653 utecha Timosha opovidannya kozakiv Smolij V A Stepankov V S Bogdan Hmelnickij Alternativi ISBN 966 7217 76 0 2003 stor 291 Tomasz Ciesielski Od Batohu do Zwanca Wydawnictwo Inforteditions ISBN 978 83 89943 23 1 2007 stor 152LiteraturaM Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi Tom IX Rozdil V Smolij V A Stepankov V S Bogdan Hmelnickij Alternativi 3003 ISBN 966 7217 76 0 Tomasz Ciesielski Od Batohu do Zwanca Wydawnictwo Inforteditions 2007 ISBN 978 83 89943 23 1 Calin Hentea Brief Romanian Military History The Scarecrow Press 2007 ISBN 0 8108 5820 7Posilannya 2 22 chervnya 2011 u Wayback Machine M Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi Tom IX Rozdil V Vinec i kinec Timosha Hmelnichenka Pohid Timosha na Munteniyu bitva pid Torgovishem 27 travnya 1653 utecha Timosha opovidannya kozakiv 3 26 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Nataliya Yakovenko Naris istoriyi Ukrayini Z najdavnishih chasiv do kincya XVIII st Rozdil V Kozacka era 1 Kozacka revolyuciya 1648 1657 rr Diplomatiya Hmelnickogo v poshukah vihodu Div takozhHmelnichchina Ukrayinsko polska vijna 1648 57