Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Суча́вська кампа́нія Тимо́ша Хмельни́цького 1653 року — воєнні дії на території Молдови і Валахії козацько-молдовського війська воєводи Василя Лупула і наказного гетьмана Тимоша Хмельницького проти претендента на молдовський престол Георгія Штефана та волоських військ господаря Матвія Басараба, підтриманого семигородськими, польськими та сербськими найманцями. Козацько-молдовське військо зазнало поразки, сам Тиміш загинув, що поставило хрест на спробах Богдана Хмельницького включити Молдову до сфери впливу Війська Запорізького, а також не лише на спробі Лупу посісти престол Волощини, але й на його владі у Молдові.
| Сучавська кампанія 1653 р. | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Хмельниччина Козацькі походи в Молдову | |||||||
 Похід Тимоша Хмельницького у Волощину у травні 1653 року. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Молдова Валахія Семигород | Молдовське князівство Військо Запорозьке | ||||||
| Командувачі | |||||||
Матвій Басараб Георгій Штефан Діку Буєску | Василь Лупул Тиміш Хмельницький† | ||||||
Похід на Молдову 1650 року
Василь Лупул, правитель князівства, підтримував дружні зв'язки з Богданом Хмельницьким з жовтня 1648 р., але при цьому також передавав інформацію про стан Війська Запорізького до Варшави, а також позичав королівському уряду гроші для найму жовнірів. Нагодою тісніше прив'язати Молдову до української політики став літній похід 1650 р. калги-султана на молдовські землі нібито для покарання за напади молдовських загонів на татар.
На початку 1650 року кримський хан Іслям III Ґерай зажадав від Хмельницького, як плату за допомогу татарського війська проти походу короля Яна II Казимира у попередньому році (що закінчився битвою під Зборовом та укладенням Зборовського трактату), взяти участь у запланованому поході на Московську державу. Оскільки Москва завжди розцінювалася Богданом як важливий майбутній союзник, а участь у московському поході надовго б перекреслила можливість військової допомоги з боку Москви, Богдан Хмельницький вирішив перенаправити хана на інший напрямок. Було згадано про молдовські напади на татарські загони, що поверталися з Речі Посполитої у 1648 році. При цьому сам Хмельницький у стосунках із Молдовою та Москвою підкреслював, що як союзник хана він був зобов'язаний до участі в цій експедиції.
Переправившись разом з татарами через Дністер, гетьман у вересні 1650 р. зненацька зайняв Ясси, а далі в ультимативній формі зажадав укладення союзу, зарукою чого мусив стати шлюб воєводиної доньки Розанди з сином Хмельницького Тимошем. Прив'язуючи Молдову до України, цей шлюб водночас вводив би козацького ватажка до кола легітимних володарів, протегованих Портою.
Шлюб Тимоша Хмельниченка
Наприкінці липня 1652 р. 70-тисячний козацький загін Тимоша вирушив у весільний похід; вінчання відбулося в Яссах, а на початку вересня гетьманич з молодою дружиною повернувся на батьківщину.
Заколот Ґеорґіци
Посвоячення з Лупу не принесло Хмельницькому очікуваних вигод. На початку 1653 р. князь Трансільванії Дьєрдь II, незважаючи на пропозиції Хмельницького про союз та підтримку претензій на польський трон, вирішив розпочати воєнні дії проти Васіле Лупу, намагаючись заручитися підтримкою Речі Посполитої. Князь досяг домовленості про спільні дії з господарем Волощини Матвієм Басарабом, який допомагав молдовському логофетові Ґеорґіці готувати черговий династичний переворот.
У квітні 1653 р. в Молдові спалахнув заколот Ґеорґіци, якого підтримали Трансільванія та Валахія. Василь Лупул втік до Хотина, а потім до Кам'янця, просячи негайної допомоги в гетьмана й польського короля.
Прорахунки Хмельницького
Б. Хмельницький вирішив відгукнутися на заклик свата, що стало його суттєвим політичним прорахунком. Він втрутився у внутрішні справи васально залежної від Порти держави, маючи підтримку султанського уряду (який згодився на перехід обох Дунайських князівств під вплив Хмельницького); але поява українських військ у Молдові на боці Васіле Лупу означала ворожі дії проти й , що відразу ж робило їхніх володарів союзниками Речі Посполитої у боротьбі з Україною. Другою небезпечною помилкою стало призначення головнокомандувачем козацького корпусу хороброго, але запального й недосвідченого у військових справах і політичних інтригах сина Тимоша замість талановитого полководця Івана Богуна.
Початкові успіхи козацького війська
18 квітня 1653 року запорозьке військо під проводом Тимоша пішло виручати гетьманського свата. Привертає увагу його титулювання у листі до Василя Лупула «Тимош Хмельницький Гетьман Війська Запорозького», в якому відсутнє означення «наказний», яким по суті він був. До козаків на Брацлавщині приєдналося бл. 2 тис. опришків під проводом Грицька (Герцерка). Форсувавши Дністер у районі Ямполя, військо попрямувало до Ясс. 1 травня завдало поразки семиградсько-волоському війську й зайняло столицю Молдови. Повернувшись до влади, Василь Лупул вирішив скористатися присутністю українських полків для захоплення Валахії. З цією метою підбив честолюбного й легковірного Тимоша на продовження походу.
Козацькі полковники прагнули переконати воєначальника не робити цього необачного кроку, адже Богдан Хмельницький не давав вказівки воювати з Валахією чи Трансильванією. Проте, відчувши смак влади, Тиміш, підбурюваний тестем, дав волю почуттям: вихопив шаблю й поранив Івана Богуна (за іншими джерелами — генерального осавула Дем'яна Лисовця).
Похід на Волощину
9 травня українсько-молдовське військо за наказом честолюбного гетьманича вирушило в дорогу й перейшло кордон Волощини, викликавши опір з'єднаних трансільвансько-волоських сил.
22 травня українсько-молдовське військо розгромило 9000 волоської кінноти на чолі з великим спатаром Діку Буєску під Фокшанами, але в бою 26 травня біля річки Тележина волохи дали тверду відсіч, в бою загинуло два козацьких сотника. 27 травня дійшло до зустрічі головних сил супротивних армій біля села Финта на річці Яловиця, неподалік столиці Торговище. Тут козацько-молдовське військо зазнало катастрофічної поразки й було практично знищене.
Тимошеві й Лупу, а також більшості козацької старшини вдалося втекти, і скоро на допомогу підійшли підкріплення з України. Але на боці Волощини тепер відкрито виступила Річ Посполита. Козацькі війська продовжували переслідувати невдачі.
Поразка під Финтою мала прямий ефект на події в Україні. Коли відомості про неї дійшли до козацького війська у поході на Кам'янець, вони послужили приводом до масового виступу вояків проти політики гетьмана Богдана Хмельницького, який відбувся, очевидно, 20 червня 1653 року у таборі під Городком. Вістка про тяжку поразку стала останньою краплею за обставин гострої нестачі продовольства й фуражу, наростання невдоволення серед вояків грабежами татар та загрози вибуху епідемії моровиці. Зібравшись у величезний натовп, козаки вирушили до ставки. Зі свого боку, Хмельницький, дізнавшись про заколот, поспішив до обозу. В дорозі й відбулася зустріч. Оточивши гетьманську карету, «козаки з нечемністю великою» стали докоряти йому за довготривалість війни, спустошення міст, за голод, від якого помирають їхні дружини и діти, воєнно-політичнии союз із ханом, котрий «весь Крим заповнив нами», потурання синові тощо. Хмельницькому вдалося заспокоїти козаків, але він був змушений заявити, що похід завершився, тож військо повернеться до Білої Церкви, де й «станемо очікувати ляхів». Наступного дня військо залишило околиці Городка. План воєнної кампанії був зірваний через протидію з боку рядового складу козацького війська.
Закінчення кампанії
Тиміш і Лупул змогли повернутися до Молдови из новим козацьким військом. Тим часом Ґеорґіца зумів 24 червня 1653 завдати поразки війську Лупул. Із підходом семигородських загонів йому вдалося 16 липня 1653 завдати нової поразки об'єднаному козацько-молдовському війську, після чого Лупул був змушений покинути Молдову.
У середині липня Богдан Хмельницький відправив нове посольство до Стамбула з поясненням причини введення війська до Молдови, засвідченням згоди прийняти протекцію султана та проханням про допомогу. З другої половини червня у політиці Стамбула щодо України намітилася негативна тенденція переходу від всебічної підтримки до нейтралітету. Ця зміна була зумовлена тим, що гетьман затягував принесення присяги Військом 3апорозьким на вірність султану, а також відмовою української сторони виплачувати данину. Вона зміцнилася, коли до Стамбула надійшли відомості про втручання Б. Хмельницького в молдовські справи. У першій декаді серпня султан визнав господарем Молдови Георгіцу. Воднораз ханові вислали розпорядження попередити гетьмана не підтримувати Лупу i не відправляти сина з військом до Молдови. Попри це, Хмельницький послав Тимоша до Сучави із невеликим (8 тисяч) контингентом козаків.
Тиміш прибув до Сучави у середині серпня 1653 року, і через кілька днів його козаки були взяті у щільну двомісячну облогу. Козаки зазнали великих втрат, а у вересні 1653 року під час одного з обстрілів отримав смертельну рану й сам Тиміш.
У кінці вересня Б.Хмельницький дочекався підходу авангарду кримського війська і, не знаючи про смерть сина, наказав частині полків прямувати до Сучави. Однак проти молдовського походу виступили деякі полковники, котрі з'явилися до його намету й заявили: «Не потрібно де нам обороняти чужу землю, а свою без захисту кидати». Відкритий непослух викликав у гетьмана спалах гніву: він вихопив шаблю й рубонув нею по лівій руці черкаського полковника Яська Пархоменка. Однак тут же охолов, вийшов до старших козаків, звелів викотити бочку меду, тричі вклонився їм до землі, вибачився і попрохав підтримати його. Вражені цим вчинком присутні одностайно заявили: «Пане де гетьмане, як тому воля твоя, а бути ми з тобою всі готові».
Рятувальна експедиція надійшла запізно: під захистом табору обложені з тілом гетьманича вже вийшли з Сучави, простуючи в Україну. Богдан Хмельницький довідався про смерть сина близько 18-19 жовтня 1653 року. Цей удар долі він прийняв з великою мужністю. За свідченням одного з очевидців, гетьман дуже засумував; однак радів з того, що «син його ворогам його живим до рук не потрапив». Тепер він був сповнений рішучості розгромити Річ Посполиту, щоб нарешті «вже війні покласти кінець».
30 жовтня до гетьманської столиці Чигирина під залпи з гармат внесли труну з покійним Хмельниченком. З його смертю втратили актуальність молдовські династичні плани Хмельницького, пов'язані з відчайдушно хоробрим, але неврівноваженим, запальним і надмір впертим старшим сином Тимофієм.
Георгій Штефан, Матвій Басараб і Дьєрдь II пришвидшили переговори з Річчю Посполитою про спільні дії проти Богдана Хмельницького. Реальною стає перспектива створення антиукраїнської коалщії, чого найбільше боявся український гетьман. Поразка Сучавської експедиції завдала величезного удару планам Богдана Хмельницького, призвела до важкої особистої втрати, що не могла не підірвати дух гетьмана, і вкупі із подіями жванецької кампанії підштовхнула його у бік Московської держави.
Посилання
- . Архів оригіналу за 26 жовтня 2008. Процитовано 29 жовтня 2008.
- Смолій В. А., Степанков В. С. «Богдан Хмельницький», Альтернативи, , 2003 стор.290
- Смолій В. А., Степанков В. С. «Богдан Хмельницький», Альтернативи, , 2003 стор.291
- Tomasz Ciesielski — Od Batohu do Żwańca, Wydawnictwo Inforteditions, 2007 стор.140
- Смолій В. А., Степанков В. С. «Богдан Хмельницький», Альтернативи, , 2003 стор 299
Література
- М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ V.
- Смолій В. А., Степанков В. С. «Богдан Хмельницький», Альтернативи, 2003 —
- Tomasz Ciesielski — Od Batohu do Żwańca, Wydawnictwo Inforteditions, 2007 —
- Calin Hentea — Brief Romanian Military History, The Scarecrow Press, 2007 —
Посилання
- М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ V. Вінець і кінець Тимоша Хмельниченка. [ 22 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Наталія Яковенко. Нарис історії України З найдавніших часів до кінця XVIII ст. Розділ V. Козацька ера. § 1. Козацька революція 1648—1657 рр. Дипломатія Хмельницького в пошуках виходу. [ 26 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sucha vska kampa niya Timo sha Hmelni ckogo 1653 roku voyenni diyi na teritoriyi Moldovi i Valahiyi kozacko moldovskogo vijska voyevodi Vasilya Lupula i nakaznogo getmana Timosha Hmelnickogo proti pretendenta na moldovskij prestol Georgiya Shtefana ta voloskih vijsk gospodarya Matviya Basaraba pidtrimanogo semigorodskimi polskimi ta serbskimi najmancyami Kozacko moldovske vijsko zaznalo porazki sam Timish zaginuv sho postavilo hrest na sprobah Bogdana Hmelnickogo vklyuchiti Moldovu do sferi vplivu Vijska Zaporizkogo a takozh ne lishe na sprobi Lupu posisti prestol Voloshini ale j na jogo vladi u Moldovi Suchavska kampaniya 1653 r Hmelnichchina Kozacki pohodi v MoldovuPohid Timosha Hmelnickogo u Voloshinu u travni 1653 roku Pohid Timosha Hmelnickogo u Voloshinu u travni 1653 roku Data 1653Misce Valahiya Moldovske knyazivstvoRezultat Porazka kozakiv zagibel Timosha HmelnickogoStoroniMoldova Valahiya Semigorod Moldovske knyazivstvo Vijsko ZaporozkeKomanduvachiMatvij Basarab Georgij Shtefan Diku Buyesku Vasil Lupul Timish Hmelnickij Pohid na Moldovu 1650 rokuVasil Lupul pravitel knyazivstva pidtrimuvav druzhni zv yazki z Bogdanom Hmelnickim z zhovtnya 1648 r ale pri comu takozh peredavav informaciyu pro stan Vijska Zaporizkogo do Varshavi a takozh pozichav korolivskomu uryadu groshi dlya najmu zhovniriv Nagodoyu tisnishe priv yazati Moldovu do ukrayinskoyi politiki stav litnij pohid 1650 r kalgi sultana na moldovski zemli nibito dlya pokarannya za napadi moldovskih zagoniv na tatar Na pochatku 1650 roku krimskij han Islyam III Geraj zazhadav vid Hmelnickogo yak platu za dopomogu tatarskogo vijska proti pohodu korolya Yana II Kazimira u poperednomu roci sho zakinchivsya bitvoyu pid Zborovom ta ukladennyam Zborovskogo traktatu vzyati uchast u zaplanovanomu pohodi na Moskovsku derzhavu Oskilki Moskva zavzhdi rozcinyuvalasya Bogdanom yak vazhlivij majbutnij soyuznik a uchast u moskovskomu pohodi nadovgo b perekreslila mozhlivist vijskovoyi dopomogi z boku Moskvi Bogdan Hmelnickij virishiv perenapraviti hana na inshij napryamok Bulo zgadano pro moldovski napadi na tatarski zagoni sho povertalisya z Rechi Pospolitoyi u 1648 roci Pri comu sam Hmelnickij u stosunkah iz Moldovoyu ta Moskvoyu pidkreslyuvav sho yak soyuznik hana vin buv zobov yazanij do uchasti v cij ekspediciyi Perepravivshis razom z tatarami cherez Dnister getman u veresni 1650 r znenacka zajnyav Yassi a dali v ultimativnij formi zazhadav ukladennya soyuzu zarukoyu chogo musiv stati shlyub voyevodinoyi donki Rozandi z sinom Hmelnickogo Timoshem Priv yazuyuchi Moldovu do Ukrayini cej shlyub vodnochas vvodiv bi kozackogo vatazhka do kola legitimnih volodariv protegovanih Portoyu Shlyub Timosha HmelnichenkaNaprikinci lipnya 1652 r 70 tisyachnij kozackij zagin Timosha virushiv u vesilnij pohid vinchannya vidbulosya v Yassah a na pochatku veresnya getmanich z molodoyu druzhinoyu povernuvsya na batkivshinu Zakolot GeorgiciPosvoyachennya z Lupu ne prineslo Hmelnickomu ochikuvanih vigod Na pochatku 1653 r knyaz Transilvaniyi Dyerd II nezvazhayuchi na propoziciyi Hmelnickogo pro soyuz ta pidtrimku pretenzij na polskij tron virishiv rozpochati voyenni diyi proti Vasile Lupu namagayuchis zaruchitisya pidtrimkoyu Rechi Pospolitoyi Knyaz dosyag domovlenosti pro spilni diyi z gospodarem Voloshini Matviyem Basarabom yakij dopomagav moldovskomu logofetovi Georgici gotuvati chergovij dinastichnij perevorot U kvitni 1653 r v Moldovi spalahnuv zakolot Georgici yakogo pidtrimali Transilvaniya ta Valahiya Vasil Lupul vtik do Hotina a potim do Kam yancya prosyachi negajnoyi dopomogi v getmana j polskogo korolya Prorahunki HmelnickogoB Hmelnickij virishiv vidguknutisya na zaklik svata sho stalo jogo suttyevim politichnim prorahunkom Vin vtrutivsya u vnutrishni spravi vasalno zalezhnoyi vid Porti derzhavi mayuchi pidtrimku sultanskogo uryadu yakij zgodivsya na perehid oboh Dunajskih knyazivstv pid vpliv Hmelnickogo ale poyava ukrayinskih vijsk u Moldovi na boci Vasile Lupu oznachala vorozhi diyi proti j sho vidrazu zh robilo yihnih volodariv soyuznikami Rechi Pospolitoyi u borotbi z Ukrayinoyu Drugoyu nebezpechnoyu pomilkoyu stalo priznachennya golovnokomanduvachem kozackogo korpusu horobrogo ale zapalnogo j nedosvidchenogo u vijskovih spravah i politichnih intrigah sina Timosha zamist talanovitogo polkovodcya Ivana Boguna Pochatkovi uspihi kozackogo vijska18 kvitnya 1653 roku zaporozke vijsko pid provodom Timosha pishlo viruchati getmanskogo svata Privertaye uvagu jogo titulyuvannya u listi do Vasilya Lupula Timosh Hmelnickij Getman Vijska Zaporozkogo v yakomu vidsutnye oznachennya nakaznij yakim po suti vin buv Do kozakiv na Braclavshini priyednalosya bl 2 tis oprishkiv pid provodom Gricka Gercerka Forsuvavshi Dnister u rajoni Yampolya vijsko popryamuvalo do Yass 1 travnya zavdalo porazki semigradsko voloskomu vijsku j zajnyalo stolicyu Moldovi Povernuvshis do vladi Vasil Lupul virishiv skoristatisya prisutnistyu ukrayinskih polkiv dlya zahoplennya Valahiyi Z ciyeyu metoyu pidbiv chestolyubnogo j legkovirnogo Timosha na prodovzhennya pohodu Kozacki polkovniki pragnuli perekonati voyenachalnika ne robiti cogo neobachnogo kroku adzhe Bogdan Hmelnickij ne davav vkazivki voyuvati z Valahiyeyu chi Transilvaniyeyu Prote vidchuvshi smak vladi Timish pidburyuvanij testem dav volyu pochuttyam vihopiv shablyu j poraniv Ivana Boguna za inshimi dzherelami generalnogo osavula Dem yana Lisovcya Pohid na Voloshinu9 travnya ukrayinsko moldovske vijsko za nakazom chestolyubnogo getmanicha virushilo v dorogu j perejshlo kordon Voloshini viklikavshi opir z yednanih transilvansko voloskih sil 22 travnya ukrayinsko moldovske vijsko rozgromilo 9000 voloskoyi kinnoti na choli z velikim spatarom Diku Buyesku pid Fokshanami ale v boyu 26 travnya bilya richki Telezhina volohi dali tverdu vidsich v boyu zaginulo dva kozackih sotnika 27 travnya dijshlo do zustrichi golovnih sil suprotivnih armij bilya sela Finta na richci Yalovicya nepodalik stolici Torgovishe Tut kozacko moldovske vijsko zaznalo katastrofichnoyi porazki j bulo praktichno znishene Timoshevi j Lupu a takozh bilshosti kozackoyi starshini vdalosya vtekti i skoro na dopomogu pidijshli pidkriplennya z Ukrayini Ale na boci Voloshini teper vidkrito vistupila Rich Pospolita Kozacki vijska prodovzhuvali peresliduvati nevdachi Porazka pid Fintoyu mala pryamij efekt na podiyi v Ukrayini Koli vidomosti pro neyi dijshli do kozackogo vijska u pohodi na Kam yanec voni posluzhili privodom do masovogo vistupu voyakiv proti politiki getmana Bogdana Hmelnickogo yakij vidbuvsya ochevidno 20 chervnya 1653 roku u tabori pid Gorodkom Vistka pro tyazhku porazku stala ostannoyu krapleyu za obstavin gostroyi nestachi prodovolstva j furazhu narostannya nevdovolennya sered voyakiv grabezhami tatar ta zagrozi vibuhu epidemiyi morovici Zibravshis u velicheznij natovp kozaki virushili do stavki Zi svogo boku Hmelnickij diznavshis pro zakolot pospishiv do obozu V dorozi j vidbulasya zustrich Otochivshi getmansku karetu kozaki z nechemnistyu velikoyu stali dokoryati jomu za dovgotrivalist vijni spustoshennya mist za golod vid yakogo pomirayut yihni druzhini i diti voyenno politichnii soyuz iz hanom kotrij ves Krim zapovniv nami poturannya sinovi tosho Hmelnickomu vdalosya zaspokoyiti kozakiv ale vin buv zmushenij zayaviti sho pohid zavershivsya tozh vijsko povernetsya do Biloyi Cerkvi de j stanemo ochikuvati lyahiv Nastupnogo dnya vijsko zalishilo okolici Gorodka Plan voyennoyi kampaniyi buv zirvanij cherez protidiyu z boku ryadovogo skladu kozackogo vijska Zakinchennya kampaniyiDruga faza Suchavskoyi kampaniyi cherven zhovten 1653 Diyi kozakiv ta vijsk Vasile Lupu poznacheno chervonimi strilkami Timish i Lupul zmogli povernutisya do Moldovi iz novim kozackim vijskom Tim chasom Georgica zumiv 24 chervnya 1653 zavdati porazki vijsku Lupul Iz pidhodom semigorodskih zagoniv jomu vdalosya 16 lipnya 1653 zavdati novoyi porazki ob yednanomu kozacko moldovskomu vijsku pislya chogo Lupul buv zmushenij pokinuti Moldovu U seredini lipnya Bogdan Hmelnickij vidpraviv nove posolstvo do Stambula z poyasnennyam prichini vvedennya vijska do Moldovi zasvidchennyam zgodi prijnyati protekciyu sultana ta prohannyam pro dopomogu Z drugoyi polovini chervnya u politici Stambula shodo Ukrayini namitilasya negativna tendenciya perehodu vid vsebichnoyi pidtrimki do nejtralitetu Cya zmina bula zumovlena tim sho getman zatyaguvav prinesennya prisyagi Vijskom 3aporozkim na virnist sultanu a takozh vidmovoyu ukrayinskoyi storoni viplachuvati daninu Vona zmicnilasya koli do Stambula nadijshli vidomosti pro vtruchannya B Hmelnickogo v moldovski spravi U pershij dekadi serpnya sultan viznav gospodarem Moldovi Georgicu Vodnoraz hanovi vislali rozporyadzhennya poperediti getmana ne pidtrimuvati Lupu i ne vidpravlyati sina z vijskom do Moldovi Popri ce Hmelnickij poslav Timosha do Suchavi iz nevelikim 8 tisyach kontingentom kozakiv Timish pribuv do Suchavi u seredini serpnya 1653 roku i cherez kilka dniv jogo kozaki buli vzyati u shilnu dvomisyachnu oblogu Kozaki zaznali velikih vtrat a u veresni 1653 roku pid chas odnogo z obstriliv otrimav smertelnu ranu j sam Timish U kinci veresnya B Hmelnickij dochekavsya pidhodu avangardu krimskogo vijska i ne znayuchi pro smert sina nakazav chastini polkiv pryamuvati do Suchavi Odnak proti moldovskogo pohodu vistupili deyaki polkovniki kotri z yavilisya do jogo nametu j zayavili Ne potribno de nam oboronyati chuzhu zemlyu a svoyu bez zahistu kidati Vidkritij neposluh viklikav u getmana spalah gnivu vin vihopiv shablyu j rubonuv neyu po livij ruci cherkaskogo polkovnika Yaska Parhomenka Odnak tut zhe oholov vijshov do starshih kozakiv zveliv vikotiti bochku medu trichi vklonivsya yim do zemli vibachivsya i poprohav pidtrimati jogo Vrazheni cim vchinkom prisutni odnostajno zayavili Pane de getmane yak tomu volya tvoya a buti mi z toboyu vsi gotovi Ryatuvalna ekspediciya nadijshla zapizno pid zahistom taboru oblozheni z tilom getmanicha vzhe vijshli z Suchavi prostuyuchi v Ukrayinu Bogdan Hmelnickij dovidavsya pro smert sina blizko 18 19 zhovtnya 1653 roku Cej udar doli vin prijnyav z velikoyu muzhnistyu Za svidchennyam odnogo z ochevidciv getman duzhe zasumuvav odnak radiv z togo sho sin jogo vorogam jogo zhivim do ruk ne potrapiv Teper vin buv spovnenij rishuchosti rozgromiti Rich Pospolitu shob nareshti vzhe vijni poklasti kinec 30 zhovtnya do getmanskoyi stolici Chigirina pid zalpi z garmat vnesli trunu z pokijnim Hmelnichenkom Z jogo smertyu vtratili aktualnist moldovski dinastichni plani Hmelnickogo pov yazani z vidchajdushno horobrim ale nevrivnovazhenim zapalnim i nadmir vpertim starshim sinom Timofiyem Georgij Shtefan Matvij Basarab i Dyerd II prishvidshili peregovori z Richchyu Pospolitoyu pro spilni diyi proti Bogdana Hmelnickogo Realnoyu staye perspektiva stvorennya antiukrayinskoyi koalshiyi chogo najbilshe boyavsya ukrayinskij getman Porazka Suchavskoyi ekspediciyi zavdala velicheznogo udaru planam Bogdana Hmelnickogo prizvela do vazhkoyi osobistoyi vtrati sho ne mogla ne pidirvati duh getmana i vkupi iz podiyami zhvaneckoyi kampaniyi pidshtovhnula jogo u bik Moskovskoyi derzhavi Posilannya Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2008 Procitovano 29 zhovtnya 2008 Smolij V A Stepankov V S Bogdan Hmelnickij Alternativi ISBN 966 7217 76 0 2003 stor 290 Smolij V A Stepankov V S Bogdan Hmelnickij Alternativi ISBN 966 7217 76 0 2003 stor 291 Tomasz Ciesielski Od Batohu do Zwanca Wydawnictwo Inforteditions ISBN 978 83 89943 23 1 2007 stor 140 Smolij V A Stepankov V S Bogdan Hmelnickij Alternativi ISBN 966 7217 76 0 2003 stor 299LiteraturaM Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi Tom IX Rozdil V Smolij V A Stepankov V S Bogdan Hmelnickij Alternativi 2003 ISBN 966 7217 76 0 Tomasz Ciesielski Od Batohu do Zwanca Wydawnictwo Inforteditions 2007 ISBN 978 83 89943 23 1 Calin Hentea Brief Romanian Military History The Scarecrow Press 2007 ISBN 0 8108 5820 7PosilannyaM Grushevskij Istoriya Ukrayini Rusi Tom IX Rozdil V Vinec i kinec Timosha Hmelnichenka 22 chervnya 2011 u Wayback Machine Nataliya Yakovenko Naris istoriyi Ukrayini Z najdavnishih chasiv do kincya XVIII st Rozdil V Kozacka era 1 Kozacka revolyuciya 1648 1657 rr Diplomatiya Hmelnickogo v poshukah vihodu 26 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Div takozhHmelnichchina Ukrayinsko polska vijna 1648 1657