Костича ни рум Costiceni село в Україні у Ванчиковецькій сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області сел

Костича́ни (рум. Costiceni) — село в Україні, у Ванчиковецькій сільській громаді, Чернівецького району, Чернівецької області.

село Костичани


Герб	Прапор

Костичанівська музична школа

Ванчиковецька сільська громада

Облікова картка

Костичани

Основні дані

Засноване

1581

Перша згадка

1581 (443 роки)

Населення

3523 (2001)

Територія

6,801 км²

Площа

6,801 км²

Густота населення

518 осіб/км²

Поштовий індекс

60352

Телефонний код

+380 0373333…

Географічні дані

Географічні координати

^{H G O}

Середня висота
над рівнем моря

120 м

Водойми

р. Прут, ставок (iazul din Costiceni) 44 га

Відстань до
обласного центру

50 км

Відстань до
районного центру

50 км

Найближча залізнична станція

Мамалига

Відстань до
залізничної станції

7 км

Місцева влада

Адреса ради

60352, с. Костичани, Чернівецький район, Чернівецька область, Україна

Карта

Костичани

Костичани

Мапа

Сьогодні село Костичани складається з 3 окремих сіл, які до 1951 р. мали власні органи виконавчої влади — сільські ради та окремі соціалістичні колективні господарства — колгосп (колхоз). У 1951 р. всі 3 колгоспи об'єднались в один — Колгосп ім. Ватутіна, також всі 3 сільські ради об'єднались в одну — Костичанівська сільська рада. В 2019 р. у наслідок децентралізації в Україні та адміністративно-територіальної реформи в Україні 2015—2020 рр. Костичанівська сільська рада увійшла до складу нової утвореної територіальної громади — Ванчиковецька сільська громада, як — Костичанівський старостинський округ № 2.

Населені пункти

У складі старостату (колишньої сільскої ради) входять 3 сіла:


№	село	прапор	герб
1	Думени
2	Костичани
3	Новоіванківці (Пол-Ванчікауць)

Площа

Площа території старостинського округу №2 - с. Костичани

^{(в межах населенного пункту, до залізної дороги)}


№	село ^{(площа в межах населенного пункту,}^{до залізної дороги)}	в га	в км²
1	с. Думени	254,9 га	2,549 км²
2	с. Костичани	252,5 га	2,255 км²
3	с. Новоіванківці / Пол-Ванчікауць	172,7 га	1,727 км²
	Всього старостат №2 - Костичани	680,1 га	6,801 км²

Населення

На 2001 рік в Костичани мешкало 3523 людей


№	село	населення (на 2001 рік)
1	с. Думени	1186
2	с. Костичани	1357
3	с. Новоіванківці / Пол-Ванчікауць	980
	Всього старостат №2 - Костичани	3523

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:


№	мова	кількість	відсотки %
1	румунська	3360	95,36%
2	українська	101	2,87%
3	російська	59	1,68%
4	інші	3	0,08%
	разом	3523	100%

Релігія

Абсолютна більшість населення села у релігійному плані сповідують христианство різних гілок. Більшість христиан - православні, які відвідують Православну церкву Св. Миколая (1879 року) з храмовим св'ятом 22 травня/ 9 травня. Настоятель храму протоєрей Христотел (в миру Піцу Аурел) служить з березня 1993 р. Релігійна громада підпорядкована Української православної церкви (Московський патріархат). Служіння проводиться румунською мовою. Обрядовий календарь церкви - Юліанський календар (або старий стиль). В селі існує адепти протестантских течій христианства. Баптисти яки мають свію культову будівлю - Баптистська церква. Свідки Єгови теж мають свою культову будівлю - Молитвений будинок "Свідкі Єгови" - Sala Regatului a Martorilor lui Iehova. Молитвений будинок так само мають послідовники християнської течії п'ятидесятників - Молитвений будинок "Hristos pentru Fiecare".

Найбільш поширені прізвища в Костичани:

Александроає, Анастас, Андриєш, Аркан, Афанас, Бабан, Банар/ Банарь, Барбуца, Бідашку, Білік/ Білик, Будяну, Безушко, Бологан, Ботгрос, Ботезат/ Ботезату, Вакараш, Валканеску, Ватаман/ Ватаману, Гайсан, Гарабажіу, Говорнян, Гортопан, Горя, Григораш, Гроза, Гургіш, Дзядік, Доголич, Друк, Єремія, Єфтемій, Жосан, Іванов, Каланча, Калараш, Каптар/ Каптарь, Карабчивський, Карп, Катан, Кіріяк, Кирстя, Кліпа, Кодіца, Колак, Корецький, Кучук, Кушнир, Лунгу, Лупой, Мироненко, Морар/ Морарь/ Морару, Мунтян/ Мунтяну, Нікорич/ Никорич/ Нікоріч, Паневский, Парпауц, Паскар/ Паскарь/ Паскару, Пашалик, Писларь/ Пислару, Поп, Попичук, Постолаке, Постолатій, Присакар, Раца, Рєус, Роман, Ротар/ Ротарь/ Ротару, Рошка, Руснак, Русу/ Руссу, Рябко, Савка/ Саука, Савчук, Сучеван, Сирбу, Скорокиржа, Скриндица, Суружіу, Тиховецький, Тозлован, Тудурой, Унгурян, Фолошня, Хмель, Худояров, Цугуй, Чеботар/ Чеботарь/ Чеботару, Чупак, Шеремет.

Географія

Загальне положення:

Розташоване на Надпрутнянській рівнині, вздовж лівого берега Прута. Через село проходить автошлях Н10 Чернівці-Кишинів.

Гідрологічні об'єкти:

ріка Прут
річка Черлена (Черніла)
річка Глодос (Ходжоая)
річка Щербінці
ставок "Чєл Марє" (великий - iazul cel mare din Costiceni) (на кордоні с.Костичани та Думени)
ставок "Ла ліваде" (садовий - iazul de la livadă) (в с. Пол-Ванчікауць)
ставок "Ла бріґаде" (біля колишньої тракторної бригади) (с. Костичани)
ставок "Ла ґрадіне" (городний - iazul de la gradină) (в с.Думени)
стариця Ґіреу (в с.Думени)

Інші об'єкти:

курган "Мовіла туркулуй" (турецька могила - Movila turcului (Mojila turcului) ) (в с. Пол-Ванчікауць)
глиняний кар'єр "Лутарія" (в с. Пол-Ванчікауць)

Історія

Загальні данні:

Перші згадки про поселення Костичани датуються 1581 роком.

Перші згадки про поселення Думени датуються 1443 роком.

Перші згадки про поселення Пол-Ванчікауць (Новоіваннківці) датуються 1859 роком.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Пол-Ванчикауці Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкала 453 особи (237 чоловічої статі та 216 — жіночої), налічувалось 62 дворових господарства, існувала православна церква.

Станом на 1886 рік у власницькому селі Пол-Ванчикауць (Ново-Іваннківці) Новоселицької волості мешкало 591 особа, налічувалось 96 дворових господарств, існував кордон.

Пол-Ванчикауць (Ново-Іваннківці) — село царське при річці Прут, 591 особа, 96 дворів, кордон.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

До складу села Костичани (Costiceni) у підпорядкуванні старостату (до середини літа 2019 у підпорядкуванні Костичанівської сільської ради ) входять села: Костичани (Costiceni), Думени (Dumeni) та Новоіванківці ( раніше Пол-Ванчікауць або румунськ. Pol-Vancicăuți).

Об'єкти з історико-географичним, туристичним та рекріаційним потенциалом

Історичний музей сільскої громади (старостату) Костичани - спеціальний відділ в будівлі Костичанівського ліцею імені Іона Ватаману (с.Костичани)
Будинок-музей поета та публіциста, науковця та политіка Іон Ватаману (в проєкті) (с.Костичани)
Руїни фундаменту та алтару старої церкви (с.Костичани)
Православна церква Св. Миколая 1879 року (с.Костичани)
Каплиця на території церкви (с. Костичани)
Каплиця в Пол-Ванчикауць (с. Пол-Ванчікауць)
Каплиця біля парку (с.Костичани)
Розп'яття - релігійні пам'ятні монументи-Хрести (Кручє):

Розп'яття на території церкви Св. Миколая (с.Костичани)
Розп'яття у вулиці до церкви Св. Миколая (с.Костичани)
Розп'яття в парку (с.Костичани)
Розп'яття в Думени ( с.Думени)
Розп'яття у вулиці до цвинтаря (с.Костичани)
Розп'яття напроти магазину "Domnița" (с.Костичани)
Розп'яття у вулиці біля Сирбу, напроти Диомида Івановича Савка (с. Пол-Ванчікауць)
Розп'яття в Пол-Ванчикауць (с. Пол-Ванчікауць)
Розп'яття в поле біля залізної дороги (с.Костичани)
Розп'яття у дороги в Думени в поле до ставку "Чєл Марє" (великий - iazul cel mare din Costiceni) ( с.Думени)

Парк села Костичани (с.Костичани) :

Зона для відпочинку дітей та молоді,
Мемориал пам'яті полеглим жителів села Костичани в другої світовий війні 1939-1945,
Алея пам'яті полеглим жителів села Костичани в російсько-український війні ( з 2022)

Територія старого цвинтаря (с.Костичани)
Діючий цвинтарь сільскої громади Костичани (с.Костичани)
Будівля старої школи села Костичани (сьогодні будівля старостату) (с.Костичани)
Будівля школи - Костичанівський ліцей імені Іона Ватаману 1958 року (с.Костичани)
Руїни будівлі старої школи села Думени ( потім старої музичної школи, потім бар "Корчма (Чýма)") (с Думени)
пляжи ставку "Чєл Марє" (великий - iazul cel mare din Costiceni) (приватна властність, вільна для відпочинку, рибальство за перепусткою) (на кордоні с.Костичани та Думени)
природа в зоні посадки, саду та ставку "Ла ліваде" (садовий - iazul de la livadă) (приватна властність, вільна для відпочинку) (с. Пол-Ванчікауць)
Мисливський будинок (Каса Винеторулуй) та природа в зоні ставок "Ла бріґаде" біля колишньої тракторної бригади. (приватна властність, вільна для відпочинку) (с.Костичани)
рибне угіддя ставок "Ла ґрадіне" (городний - iazul de la gradină) (приватна властність, вільна для відпочинку, рибальство за перепусткою) ( с.Думени)
Лавандове поле - в Думени біля стариці Ґіреу (приватна властність) ( с.Думени)
курган "Мовіла туркулуй" (турецька могила - Movila turcului (Mojila turcului) ) (с. Пол-Ванчікауць)
Колодязь в полі "майстрів Каптарь Тоадер та Василь (Финтина Болханєнілор)" (с.Костичани)
Ворота села - на вході по трасі з боку Новоселиці та з боку митниці стилізованні ворота з короткою історію села (с. Пол-Ванчікауць та Думени)
Ієзерь - в полі непосередньо поряд з селом ( с.Думени) знаходиться Драницький орнітологічний заказник. Місце під назвою Біло Озеро відоме з історичних хроник про першу пісьмову згадку села Думени в 1443. Місце з яким пов'язанно багато легенд та мифів про зникле та затоплене село (Біло Озеро), затоплену церкву, бездоний колодязь Юсуфа.

Соціальні Заклади

На території села працює:

Освіта та культура:

Дошкільний заклад - Дітячий садочок "Стєлуца" (с.Думени)
Костичанівський ліцей імені Іона Ватаману (с.Костичани)
Костчанівська Музична школа (с.Думени)

Православна церква Св. Миколая (з храмовим св'ятом 22 травня/ 9 травня) (с.Костичани)
Баптистська церква (с.Думени)
Молитвений будинок "Свідкі Єгови" - Sala Regatului a Martorilor lui Iehova (с.Костичани)
Молитвений будинок п'ятидесятників - "Hristos pentru Fiecare" (с.Костичани)
Будинок Культури (Клуб) (с.Костичани)
Футбольний стадіон та спортивний клуб ("качалка ла касоає") (с.Костичани)
Парк пам'яті полеглим костичанським войнам (с.Костичани)

Здоров'я, безпека та краса:

Лікарня загальної практики сімейної медицини (с.Костичани)
Аптека №1 (Каптар Віолета) (с.Костичани)
Аптека ФОП Лупой БП (Лупой Людмила) ( с.Думени)
Ветеринарна аптека (Гудан Віталій) ( с.Думени)
Салон краси ФОП Лупой БП (перукар, манікюр, візажист) ( с.Думени)
Перукарня (Ватаман Тетяна) ( с.Думени)
Протипожежна станція (с.Костичани)

Торгівля та послуги:

Супермаркет "Центральний" (Білік Лідія) (с.Костичани)
Магазин "Domnița" - домогосподарська, побутова та сантехника (с.Костичани)
Магазін Сільмаг "Fierărie" (Каптар Семен) - домогосподарська, побутова та сантехника (с.Костичани)
Магазін "Стела" - домогосподарська, побутова та сантехника (с.Костичани)
Магазин "маркет Класик" - продуктовий (с. Думени)
Магазин "Тано" - продуктовий (с.Костичани)
Магазин "Сотня" - продуктовий (с.Думени)
Магазин "Людмила" (Поп Юрій) - продуктовий (с.Костичани)
Магазін "На вулиці до цвинтаря " (Каптар Віктор) (с.Костичани)
Піцерія "Family" (с.Костичани)
Фаст-фуд "Кароліна" (с.Костичани)
Сільський ринок "Базар" - сільськогосподарські вироби, діє кожен п'ятничний ранок 7⁰⁰-10⁰⁰ (с.Костичани)
Поштове відділення "Укрпошта" (60352) (с.Костичани)
Відділення "Нова Пошта" (від. №1) (с.Костичани)
Заправка "GB Oil" - бензин, дизель та газ (на в'їзді в с. Пол-Ванчікауць)

Економична діяльність

Аграрна галузь:

Агрохолдинг "Колос"
аграрне господарство (Доголич Володимир)
аграрне господарство (Лупой Борис)
аграрне господарство (Лупой Володимир)
аграрне господарство (Кирстя Віктор)
аграрне господарство (Ефтемій Михайло)
аграрно-тварине господарство (скотарство та свинарство) (Кирстя Андрій)

тварине господарство (свинарство) (Білік Геннадій)
тварине господарство (свинарство та вівчарство) (Каптар Віктор)
тварине господарство (вівчарство) (Станчу Володимир)
пташине господарство (Нікорич Мар'ян)
рибне господарство ставок "Чєл Марє" (Iazul cel mare) (Костин Віорел)
рибне господарство ставок "Ла ґрадіне" (Iazul de la gradină) (Постолатий Володимир)

Виробнича галузь:

Магазин-виробник Вікна-двері (Пашалик Донат (Дану)) (с.Думени)
Магазин-виробник Вікна-двері "Veko" (Александроає Валентин) (с.Думени)
Магазин-виробник Вікна-двері (Александроає В'ячеслав) (с.Думени)
Пікарня (Білік Лідія) (с.Костичани)

Ремонтна галузь:

Автомайстерня (Калараш Вадим) (с.Костичани)
Автомайстерня (Гортопан Ігор) (с.Думени)
Автомайстерня (Говорнян Валерій) (с.Думени)

Особистості

— Історик, журналист, автор наукових робіт з історї села, церкви, особистостей села, активіст за збереження культури та історії села, админістратор платформи "Valea Prutului"

Білік Павло Пентелейович (29.07.1980—16.10.2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Ватаману Іон — (01.5.1937- 09.08.1993) румунський письменник (поет, прозаїк, перекладач), вчений у галузі хімії, кандидат хімичних наук, політик. Був членом Спілки письменників СРСР. Був депутатом Парламенту Республіки Молдова.

— Герой Соціалістичної Праці. Народилася 16.02.1924 р. у с. Костичани, нині Новоселицького району. Працювала у рільничій бригаді, очолювала ланку. За високі врожаї насіння кок-сагизу у 1951 р. присвоєно звання Героя з врученням медалі Золота Зірка та ордена Леніна. Померла у 2005 р. Її ім'я репрнзентовано у науково-популярному видані «Вони прославили Буковину».

- (13.10.1937-) с. Костичани. Український журналіст, редактор. Член Національної спілки журналістів України. У 1963 р. закінчив факультет романо-германської філології Чернівецького держуніверситету, пізніше — факультет журналістики Київської Вищої партійної школи. Працював кореспондентом районної газети «Ленінським шляхом» (м. Новоселиця), заступником редактора районної газети «Будівник комунізму» (смт Глибока), завідувачем відділу обласної газети «Зоріле Буковіней», головним редактором Головної редакції телерадіопередач молдавською мовою Чернівецької державної телерадіокомпанії. Його ім'я включено до інформаційно-енциклопедичного видання «Інформаційний простір Буковини».

Каптар Тоадер — (14.04.1923 - 25.09.1995) музикант, заслужений працівник культури України.

— Кандидат історичних наук, професор Національного техничного універсітету "Харківський політехничний Інститут", автор понад 50 наукових та навчально-методичних праць.

Пантазі Григорій (Ґріґорє) — (24.01 / 6.02.1872 - 09.06.1939) був видатним діячем культури, визнаним за його значний внесок у різні галузі мистецтва, включаючи театральну режисуру, музику, акторську майстерність, хореографію, живопис і скульптуру.

Паскар Февронія Федорівна — (01.09.1925 — 01.06 2003) — звеньова колгоспу імені Ватутина Новоселицького району Чернівецької області Української РСР. Герой Соціалістичного Труда (06.06.1952)

Пислару Евгеній — Молдовський политик. Був депутатом Парламенту Республіки Молдова.

Смокіна-Ротару Зінаїда — (28.03.1941 - ) поет, автор багатьох збірок поезій для дітей.

Фотогалерея

Православна церква Св. Миколая
Православна церква Св. Миколая
Каплиця в Пол-Ванчикауць
Каплиця біля парку
Костичанівський ліцей ім. Іона Ватаману
Костичанівський ліцей ім. Іона Ватаману (вид з дрону)
Вид з дрона на центр села
Розп'яття у вулиці до церкви Св. Миколая
Розп'яття в парку
Розп'яття в Думени
Розп'яття у вулиці до цвинтаря
Розп'яття напроти магазину "Domnița"
Розп'яття у вулиці біля Сирбу _{(напроти Диомида Івановича Савка)}
Розп'яття в Пол-Ванчикауць
Розп'яття в поле біля залізної дороги
Розп'яття у дороги в Думени в поле до ставку "Чєл Марє"
Будівля старої лікарні, старої аптекі Костичани
Лікарня Костичани
Будівля старої школи Костичани, старостат
Будівля старої школи Думени, стара музична школа
Костчанівська Музична школа
Будинок Культури - клуб
Ворота села Костичани
"Ворота раю" - Ворта цвинтаря сільскої громади Костичани
Мемориал пам'яті полеглим жителів села Костичани в другої світовий війні 1939-1945
Парк с. Костичани (вид з дрону)
Супермаркет "Центральний"
Магазин "Domnița"
Магазин "маркет Класик"
Магазин ТАНО
Бригада Думени, Магазин "Сотня"
Магазін "Стела"
Магазін "На вулиці до цвинтаря " (Каптар Віктор)
Піцерія "Family"
Кафе-Фастуд "Кароліна"
Аптека ФОП Лупой БП (Лупой Людмила)
Ветеринарна аптека (Гудан Віталій)
Сільський ринок "Базар"
Сільський ринок "Базар"
Кантон Укрзалізниця платформа 49 км
Залізна дорога в Костичани
Колодязь "майстрів Каптарь" - Финтина Болханєнілор
Колодязь "майстрів Каптарь" - Финтина Болханєнілор
Мовіла туркулуй
Мовіла туркулуй
Прут в Костичани
Річка Черлена
Річка Черлена в зимку
Річка Черлена в зимку
ставок "Чєл Марє" (iazul cel mare din Costiceni)
Поле в Костичани - Пол-Ванчикауць
Лавандове поле
Лавандове поле в Костичани
Поле в Костичани - прапор України
Поле в Костичани - соняшник
Зимове поле в Костичани
Сход сонця в грудні
Костичани вид з румунського боку

Проект символіки Костичанівського старостинського округу

Проєкт прапора

Проєкт прапора Костичанівського старостинського округу

Цивільний прапор – це полотно прямокутної форми з співвідношенням ширини до довжини a : b = 2 : 3. На полотні зображено три горизонтальні рівновеликі смуги c = 1/3 a. Верхня смуга — синього кольору, що символізує мирне небо, вірність, чесність, . Середня смуга — жовтого кольору, що символізує добробут та достаток мешканців старостинського округу Костичани. Нижня смуга, червоного кольору — великодушність, мужність, відвагу, сміливість.

Державний прапор- це цивільний прапор з великим гербом в центі зміщений на 1/3 ближче до списа (древко). Цивільний прапор та Державний прапор рівнозначні. Прапор із гербом зазвичай використовують державні органи влади.

Для особливих випадків прийняти особистий штандарт старости.

Кольорова гамма прапора Костичанівського старостинського округу
колір	RGB	CMYK
синій	0, 60, 146	100%, 59%, 0%, 43%
жовтий	239, 255, 0	6%, 0%, 100%, 0%
червоний	204, 0, 0	0%, 100%, 100%, 20%

Церемоніальний штандарт старости – Для особливих випадків прийняти особистий штандарт старости громади. Це цивільний прапор доповнений декоративними елементами, прапор у кольрах прапора старостату доповнений декоративними елементами, полотно прямокутної форми з співвідношенням ширини до довжини a : b = 3 : 4 В центрі прапора малий герб старостату. По кутам геральдичні елементи з герба: верхній кут у древка та нижній у древка краю сонце, нижній кут у вілного та верхній у вілного краю півмісяц направлений рогами до центру. По краям прапора золотий візерунок на срібному (сірому) та фиолетовому (пурпуровому). На візерунку 7 сердец. Серця різного кольру у порядок веселкі починаючи із червоним з верхнього кута у древка прапора проти годиникової стріки закінчуючи із фіолетовим уверхньому куті у вілного краю. По краям прапора золота (жовта) бахрома, а на вільних кутах 2 кісті.

колір	RGB	CMYK
чорний	0, 0, 0	100%, 100%, 100%, 100%
білий	255, 255, 255	0%, 0%, 0%, 0%
пурпуровий (фиолет)	166, 108, 255	35%, 58%, 0%, 0%
синій	0, 60, 146;	100%, 59%, 0%, 43%
блакитний	49, 167, 255	81%, 35%, 0%, 0%
зелений	5, 135, 0	96%, 0%, 100%, 47%
жовтий	239, 255, 0	6%, 0%, 100%, 0%
помаранчевий	255, 158, 21	0%, 38%, 92%, 0%
червоний	204, 0, 0	0%, 100%, 100%, 20%
сірий	128, 128, 128	0%, 0%, 0%, 50%

Полотно кріпіться до древко з допомогою окремих стрічок. Щоб прапор не сповзав вниз, верхня стрічка прикріплена до древко з допомогою шурупа або цвяха з бронзовою пів-кулястою голівкою. На верхньому кінці – верхівка (наконечник) виконана з бронзи у вигляді списа. Древко з натуральної дерева покритою лаком або фарбою (яка не змінює колір дерева). Довжина древко не менш як 2,5 ширини прапора.

Прапор старостату Костичани (цивільний)
Штандарт старости Костичани

Проєкти прапорів сіл Костичанівського старостинського округу

Прапор села Костичани

Цивільний прапор – це полотно прямокутної форми з співвідношенням ширини до довжини a : b = 2 : 3. На полотні зображено дві горизонтальні рівновеликі смуги c = ½ a. Верхня смуга білого кольору, що символізує мир та свобода. Нижня смуга, пурпурого (фиолетого) кольору — духовність та віра. По співвідношення повторює співвідношення державного прапора України. Державний прапор- це цивільний прапор з малим гербом в центі зміщений на 1/3 ближче до списа (древко). Цивільний прапор та Державний прапор рівнозначні. Прапор із гербом зазвичай використовують державні органи влади.

Прапор села Костичани
Прапор села Костичани (цивільний)
Лавандове поле в Костичани

Прапор села Думени

Цивільний прапор – це полотно прямокутної форми з співвідношенням ширини до довжини a : b = 2 : 3. На полотні зображено дві горизонтальні рівновеликі смуги c = ½ a. Верхня смуга блакитного кольору, що символізує мирне небо. Нижня смуга, темно-синього кольору — сила духу та води ріки Прут та річок Черлена (Черніла) та Глодос, від яких залежало життя сілян у минулому. По співвідношення повторює співвідношення державного прапора України.

Державний прапор- це цивільний прапор з малим гербом в центі зміщений на 1/3 ближче до списа (древко). Цивільний прапор та Державний прапор рівнозначні. Прапор із гербом зазвичай використовують державні органи влади.

Прапор села Думени
Прапор села Думени (цивільний)
Ставок "Чєл Марє" (iazul cel mare)

Прапор села Новоіванківці

Цивільний прапор – це полотно прямокутної форми з співвідношенням ширини до довжини a : b = 2 : 3. На полотні зображено дві горизонтальні рівновеликі смуги c = ½ a. Верхня смуга блакитного кольору, що символізує мирне небо. Нижня смуга, зеленого кольору — богаті поля від яких залежить життя сілян. По співвідношення повторює співвідношення державного прапора України.

Державний прапор- це цивільний прапор з малим гербом в центі зміщений на 1/3 ближче до списа (древко). Цивільний прапор та Державний прапор рівнозначні. Прапор із гербом зазвичай використовують державні органи влади.

Прапор села Новоіванківці (Пол-Ванчікауць)
Прапор села Новоіванківці (Пол-Ванчікауць) (цивільний)
Поле в Пол-Ванчикауць

Кольорова гамма прапорів сіл Костичанівського старостинського округу
колір	RGB	CMYK
білий	255, 255, 255	0%, 0%, 0%, 0%
пурпуровий (фиолет)	166, 108, 255	35%, 58%, 0%, 0%
блакитний	49, 167, 255	81%, 35%, 0%, 0%
темно-синій	1, 23, 119	99%, 81%, 0%, 53%
зелений	5, 135, 0	96%, 0%, 100%, 47%

Прєкт герба

Проєкт герба Костичанівського старостинського округу

Малий герб – це щит розтинний навпіл (поділений вертикально) на дві частини. Ліва частина (з точки зору геральдики – права частина) щита синього кольору – що символізує вірність, чесність, шляхетність, лицарські чесноти, бездоганність. Права частина (з точки зору геральдики – ліва частина) червоного кольору – що символізує великодушність, мужність, відвагу, сміливість. В центрі щита голова в анфас тура (дикого бика) жовтого (золотого) кольору – як символ праці, терпіння та родючості, також корова завжди була годувальниця селян. Над головою між рогами та з обох боків 3 корони золотого (жовтого) кольору. Корони як символ що кожне окреме село що зараз входить до складу старостинського округу колісь мали окремі органи місцевого врядування (прімарії, сільської ради тощо) а зараз починаючі з 1951 р. утворюють спілну громаду. Нижче голови тура розташовані геральдічні фигури золотого сонця та срібного молодого півмісяця як символ що живимо із надією що життя у нашому селі (старостинському окрузі) буде стільки скільки буде сонце та місяц на небі.

Великій герб – щит малого герба. Навколо щита вінок із пшениці, кукурудзи - як символи сільско-господарскої діяльості мешканців та гілок із квітами бузьку - як символ весни период коли святкується храм села (бузок для Костичани має стати характерний символ, як для України калина, для Буковини та Чернівецікої області бук, як словаков липа чи для канадцев клен; як на сучасному гербі області). Вінок з'єднаний білою стрічкою, із історічнимі назвами сіл червоного кольору що утворюють старостінський округ. Зліва (з точки зору геральдики – права частина) -Dumeni (Думени), в центрі -Costiceni (Костичани), зправа (з точки зору геральдики – ліва частина) Pol-Vancicăuți (Новоіванківці). Під стрічку грона винограду (по бокам білого, в центрі чорного). Під стрічку поверх винограду герби сіл що входять до складу старостинського округу, кожен герб під свою назву. Опис гербів дивись нижче. Над гербовим щитом біла стрічка із назвою на румунської мові (рідна мова більшості населення ) - Costiceni (Костичани). Вінчає всю гербову композіцію мурова корона. На короні золотий (жовтий) православний хрест - як символ що більшість мешканців громади православні християни.

Кольорова гамма герба Костичанівського старостинського округу
колір	RGB	CMYK
синій	0, 60, 146;	100%, 59%, 0%, 43%
жовтий	239, 255, 0	6%, 0%, 100%, 0%
червоний	204, 0, 0	0%, 100%, 100%, 20%
білий	255, 255, 255	0%, 0%, 0%, 0%
пурпуровий (фиолет)	166, 108, 255	35%, 58%, 0%, 0%
блакитний	49, 167, 255	81%, 35%, 0%, 0%
темно-синій	1, 23, 119	99%, 81%, 0%, 53%
зелений	5, 135, 0	96%, 0%, 100%, 47%
темно-зелений	0, 63, 0	100%, 0%, 100%, 75%
чорний	0, 0, 0	100%, 100%, 100%, 100%

Проєкти гербів сіл Костичанівського старостату

Герб села Костичани

Герб села Костичани – це щит пурпурого (фиолетого) кольору — духовність та віра. В центрі щита в низу голова в анфас тура (дикого бика) жовтого (золотого) кольору – як символ праці, терпіння та родючості, також корова завжди була годувальниця селян. Над головою між рогами корона золотого (жовтого) кольору. Корона як символ що село Костичани колісь мало окремі органи місцевого врядування (прімарії, сільської ради тощо) а зараз починаючі з 1951 р. утворюють спілну громаду. Також в центрі зверху в ніз розташованно золотий (жовтий) православний хрест - як символ що більшість мешканців громади православні христиани, кадуцій - як символ медицини та відкрита книга - джерело знань. Ці елементи сімволізують також: церкву Св. Миколая, лікарня та ліцей ім. Іона Ватаману. На верху по кутам розташовані геральдічні фигури золотого сонця та срібного молодого півмісяця як символ що живимо із надією що життя у нашому селі буде стільки скільки буде сонце та місяц на небі. В низу щита напис золотого кольру 1581 - рік першої пісмової згадки села Костичани.

Герб села Думени

Герб села Думени – це щит розтинний навпіл (поділений вертикально) на дві частини. Ліва частина (з точки зору геральдики – права частина) щита блакитнього кольору – що символізує вірність, чесність, шляхетність, лицарські чесноти, бездоганність. Права частина (з точки зору геральдики – ліва частина) синього кольору – що символізує родючі води ріки Прут та річок Черлена (Черніла) та Глодос, від яких залежала життя мешканців села. В центрі щита в низу голова в анфас тура (дикого бика) жовтого (золотого) кольору – як символ праці, терпіння та родючості, також корова завжди була годувальниця селян. Над головою між рогами корона золотого (жовтого) кольору. Корона як символ що село Думяни колісь мало окремі органи місцевого врядування (прімарії, сільської ради тощо) а зараз починаючі з 1951 р. утворюють спілну громаду. Також в центрі зверху відкрита книга - джерело знань та скрипічний ключ. Ці елементи сімволізують також: колишню школу в селі Думени та Костичанівську музичну школу яка знаходиться в селі Думени. В самий низ під головою тура 3 хвилясті лінії синього кольору на білому тлі - що символізує родючі води ріки Прут та річок Черлена (Черніла) та Глодос. На верху по кутам розташовані геральдічні фигури золотого сонця та срібного молодого півмісяця як символ що живимо із надією що життя у нашому селі буде стільки скільки буде сонце та місяц на небі. В низу щита напис золотого кольру 1443 - рік першої пісмової згадки села Думени.

Герб села Новоіванківці

Герб села Новоіванківці – це щит розтинний навпіл (поділений вертикально) на дві частини. Ліва частина (з точки зору геральдики – права частина) щита блакитнього кольору – що символізує вірність, чесність, шляхетність, лицарські чесноти, бездоганність. Права частина (з точки зору геральдики – ліва частина) зеленого кольору – що символізує родючі землі, від яких залежить життя мешканців села. В центрі щита в низу голова в анфас тура (дикого бика) жовтого (золотого) кольору – як символ праці, терпіння та родючості, також корова завжди була годувальниця селян. Над головою між рогами корона золотого (жовтого) кольору. Корона як символ що село Новоіванківці (Пол-Ванчікауць) колісь мало окремі органи місцевого врядування (прімарії, сільської ради тощо) а зараз починаючі з 1951 р. утворюють спілну громаду. В самий низ під головою тура темно-зелений пагорб - старовинний скіфський курган відомий під назвою ”Могила Турка” (Movila Turcului) із двома боьовими піками з червоними прапорцями часів Штефана Чел Маре - як зв'язок з одною з призвіськ території села Резешаска (Răzășasca), тобто територія що належала разешам (Резешами в Молдавському князівстві називали також осіб, які брали участь у військових діях, але не перебували у володінні держави (господаря). Зазвичай робили це на релігійному ґрунті — боролися за православну віру. Іноді в нагороду за заслуги і підтримку у війнах пани дарували землі або державні посади.) Також в центрі зверху відкрита книга - джерело знань. Ці елементи сімволізують також: колишню школу в селі Пол-Ванчікауць та колишню прикордону заставу. На верху по кутам розташовані геральдічні фигури золотого сонця та срібного молодого півмісяця як символ що живимо із надією що життя у нашому селі буде стільки скільки буде сонце та місяц на небі. В низу щита напис золотого кольру 1859 - рік першої пісмової згадки села Пол-Ванчікауць.

Кольорова гамма гербів сіл Костичанівського старостату
колір	RGB	CMYK
синій	0, 60, 146;	100%, 59%, 0%, 43%
жовтий	239, 255, 0	6%, 0%, 100%, 0%
червоний	204, 0, 0	0%, 100%, 100%, 20%
білий	255, 255, 255	0%, 0%, 0%, 0%
пурпуровий (фиолет)	166, 108, 255	35%, 58%, 0%, 0%
блакитний	49, 167, 255	81%, 35%, 0%, 0%
темно-синій	1, 23, 119	99%, 81%, 0%, 53%
зелений	5, 135, 0	96%, 0%, 100%, 47%
темно-зелений	0, 63, 0	100%, 0%, 100%, 75%
чорний	0, 0, 0	100%, 100%, 100%, 100%

Герб села Костичани
Герб села Думени
Герб села Новоіванківці

Проєкт гімну Костичанівского старостинського округу

Слова та музика гімну

ODĂ SATULUI NATAL

Răzeșii lui Ștefan Ți-au fost dat ființă;

Răzeșii lui Vodă - de neam moldoveni

Ți-au dat și un nume, să-l porți cu credință,

Ți-au dat frumos nume de sat Costiceni.

Ne ești Vatră Sfântă, ești floare aleasă-n

Cununa de sate a scumpei țări;

Ai școală, biserici și case frumoase,

Livezi înflorite ai în primăveri.

În partea de-amiază stau maluri sfințite

De Prut cu agheasma ce curge din munți,

De cealaltă parte cresc holde-ngrijite

De harnici flăcăi și de vârstnici cărunți.

Ai tăi bravi feciori au brațe de aur,

Sunt meșteri la toate și sunt virtuoși;

Au pâine pe masă și tihnă în casă,

De viața prosperă ei sunt bucuroși.

Și graiul cel dulce din veacuri ne-aduce

În casele noastre cuvântul sonor:

Roș-Galben-Albastră e Flamura noastră,

E Flamura Sfântă – i Drapel Tricolor!

Slavă Ție, Costiceni!

Veșnic să trăiești!

Veșnic – tânăr și frumos,

Să nu îmbătrânești!

Слова та музика _{(редактованна версія 2018 р.)}

Савка Деомід Іванович

#biblio2024

Джерела

Румуномовний сайт села Костичани [ 24 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Новоселицька районна державна адміністрація (Костичани) [ 18 вересня 2008 у Wayback Machine.]
Погода в селі Костичани [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]

Примітки

Це незавершена стаття з географії Чернівецької області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

УРЕ
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 901)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[1] УРЕ

[ukr-socialdata-mova-2001-2] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[3] Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 901)

[4] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)