Оргі́їв (рум. Orhei, Орхей; їд. אוריװ і אוריעװ, Ури́в ) — місто в Молдові за 46 км від залізничної станції Кишинів, центр Оргіївського району. Розташований на річці Реут.
Оргіїв Orhei | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
47°22′59″ пн. ш. 28°49′23″ сх. д. / 47.38306° пн. ш. 28.82306° сх. д.Координати: 47°22′59″ пн. ш. 28°49′23″ сх. д. / 47.38306° пн. ш. 28.82306° сх. д. | |||||
Країна | Молдова | ||||
Регіон | Оргіївський район | ||||
Столиця для | Оргіївський район (район Молдови, район СРСР) | ||||
Перша згадка | 1554[2] | ||||
Статус міста | 1835 | ||||
Площа | 16,52 км² | ||||
Населення | 25 700 | ||||
Висота НРМ | 68 м | ||||
Водойма | Реут, d | ||||
Міста-побратими | Біказ, П'ятра-Нямц, Берґама (2007)[3], Долина, Фокшани, Сміла, Горішні Плавні | ||||
Телефонний код | (373) 235 | ||||
Часовий пояс | |||||
Номери автомобілів | OR | ||||
GeoNames | 617638 | ||||
OSM | ↑1692172 ·R (Оргіївський район) | ||||
Поштові індекси | MD-3500 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | orhei.md | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Оргіїв у Вікісховищі |
На південь від міста розташований Національний парк Орхей.
Історія
Час заснування міста невідомий. Воно побудоване на місці дакійської фортеці Петродава, відомої також під ім'ям Старого Орхея (рум. Orhei Vechi). Залишки фортеці з підземними ходами збереглися до наших днів. Вони розташовані між селами Требужень та Бутучень. Тут були знайдені стародавні речі й монети. Запорожці називали Оргіїв Іргеєвим; на Русі він був відомий за старих часів за назвою Орига або Оригіва. Оргіїв оспіваний в гайдуцьких піснях як край вільності. До 1812 року тут була резиденція турецьких сардарів, що управляли північною частиною Бессарабії. 1835 року містечко Старий Орхей перейменоване в повітове місто Оргіїв. Під час Яссько-Кишинівської операції місто було практично повністю знищене артилерійським вогнем і бомбуваннями. Але після закінчення війни воно було відбудоване заново.
Станом на 1991 рік населення Орхея становило 39,1 тис. жителів.
Символи міста
Герб, прийнятий 2 квітня 1826 року, «у знак достатку цього цинута лісами представляє дерево в блакитному полі».
Герб Орхея, прийнятий в 1930 році, являє собою «щит розсічений червоний. У першій частині золота зубчаста вежа із закритими воротами й контрфорсами й відкритими чорними вікнами. У другій частині дві срібні перехрещені шпаги, розташовані рукоятками вниз. Щит увінчаний срібною міською короною з 5 вежами. Символізує давню Орхейську міцність і боротьбу за її захист».
Сучасний прапор Орхея був затверджений 18 вересня 1997 року. Він із трьох горизонтальних смуг: угорі біла смуга, посередині червона, унизу жовта. На червоній смузі, ширина якої дорівнює половині ширини прапора, розташовані дві зірки — золота (жовта) зверху й срібна (біла) знизу. Прообразом прапора послужив міський герб, затверджений одночасно із прапором. У гербі золота й срібна зірки супроводжують фігуру коня, що біжить.
Відомі оргіївці
- , театральний критик, літературознавець.
- Амарфій Лілія Яківна (1949—2010) — солістка Московського театру оперети, народна артистка Російської Федерації з 1998 року.
- , партійний діяч.
- , поет і письменник.
- Волонтір Міхай Єрмолайович, актор, навчався в Оргіїві.
- Глущенко Марія Давидівна (1905—1989) — українська художниця.
- Гохберг Ізраїль Цудикович, математик, до 1941 року вчився в Оргіїві.
- [en], перший мер Тель-Авіва, суспільний діяч.
- , ґрунтознавець.
- , поет і учасник Французького Опору.
- , бессарабський підпільник.
- Вадим Келугер, молдовський футболіст.
- Коган Мойсей Герцевич, французький скульптор і графік.
- Коган Шнеєр Герцевич, бессарабський художник, засновник і професор Кишинівської школи живопису (Кишинівське художнє училище).
- Крюков Борис Іванович — український живописець, графік, мозаїст.
- , радянський воєначальник, комбриг.
- Авігдор Ліберман, ізраїльський політик.
- , учасник Другої Світової війни, Герой Радянського Союзу (1945).
- , протестантський місіонерський діяч, засновник юдео-християнської. громади в Кишинів
- Фельдман Дмитро Мойсейович, кінооператор.
- , аргентинський поет.
Примітки
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 356(рос.)
- Ladaniuc V., Țopa T. G. Localitățile Republicii Moldova: itinerar documentar-publicistic ilustrat. Volumul 9: N-O — Chișinău: Draghiștea, 2009. — С. 538. — 638 с. —
- http://www.bergama.bel.tr/Home/Page/102
- «Вісник геральдиста», 4/1992
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оргіїв |
- Синагога в Оргіїві
- brocgaus.ru
Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Orgiyiv znachennya Orgi yiv rum Orhei Orhej yid אוריװ i אוריעװ Uri v misto v Moldovi za 46 km vid zaliznichnoyi stanciyi Kishiniv centr Orgiyivskogo rajonu Roztashovanij na richci Reut Orgiyiv Orhei prapor OrgiyevaOsnovni dani47 22 59 pn sh 28 49 23 sh d 47 38306 pn sh 28 82306 sh d 47 38306 28 82306 Koordinati 47 22 59 pn sh 28 49 23 sh d 47 38306 pn sh 28 82306 sh d 47 38306 28 82306 Krayina MoldovaRegion Orgiyivskij rajonStolicya dlya Orgiyivskij rajon rajon Moldovi rajon SRSR Persha zgadka 1554 2 Status mista 1835Plosha 16 52 km Naselennya 25 700Visota NRM 68 mVodojma Reut dMista pobratimi Bikaz P yatra Nyamc Bergama 2007 3 Dolina Fokshani Smila Gorishni PlavniTelefonnij kod 373 235Chasovij poyas UTC 2Nomeri avtomobiliv ORGeoNames 617638OSM 1692172 R Orgiyivskij rajon Poshtovi indeksi MD 3500 Miska vlada Vebsajt orhei md Mapa Orgiyiv u Vikishovishi Na pivden vid mista roztashovanij Nacionalnij park Orhej IstoriyaSuchasna arhitektura mista Chas zasnuvannya mista nevidomij Vono pobudovane na misci dakijskoyi forteci Petrodava vidomoyi takozh pid im yam Starogo Orheya rum Orhei Vechi Zalishki forteci z pidzemnimi hodami zbereglisya do nashih dniv Voni roztashovani mizh selami Trebuzhen ta Butuchen Tut buli znajdeni starodavni rechi j moneti Zaporozhci nazivali Orgiyiv Irgeyevim na Rusi vin buv vidomij za starih chasiv za nazvoyu Origa abo Origiva Orgiyiv ospivanij v gajduckih pisnyah yak kraj vilnosti Do 1812 roku tut bula rezidenciya tureckih sardariv sho upravlyali pivnichnoyu chastinoyu Bessarabiyi 1835 roku mistechko Starij Orhej perejmenovane v povitove misto Orgiyiv Pid chas Yassko Kishinivskoyi operaciyi misto bulo praktichno povnistyu znishene artilerijskim vognem i bombuvannyami Ale pislya zakinchennya vijni vono bulo vidbudovane zanovo Stanom na 1991 rik naselennya Orheya stanovilo 39 1 tis zhiteliv Simvoli mistagerb 1826 roku Gerb prijnyatij 2 kvitnya 1826 roku u znak dostatku cogo cinuta lisami predstavlyaye derevo v blakitnomu poli Gerb Orheya prijnyatij v 1930 roci yavlyaye soboyu shit rozsichenij chervonij U pershij chastini zolota zubchasta vezha iz zakritimi vorotami j kontrforsami j vidkritimi chornimi viknami U drugij chastini dvi sribni perehresheni shpagi roztashovani rukoyatkami vniz Shit uvinchanij sribnoyu miskoyu koronoyu z 5 vezhami Simvolizuye davnyu Orhejsku micnist i borotbu za yiyi zahist Suchasnij prapor Orheya buv zatverdzhenij 18 veresnya 1997 roku Vin iz troh gorizontalnih smug ugori bila smuga poseredini chervona unizu zhovta Na chervonij smuzi shirina yakoyi dorivnyuye polovini shirini prapora roztashovani dvi zirki zolota zhovta zverhu j sribna bila znizu Proobrazom prapora posluzhiv miskij gerb zatverdzhenij odnochasno iz praporom U gerbi zolota j sribna zirki suprovodzhuyut figuru konya sho bizhit Vidomi orgiyivci teatralnij kritik literaturoznavec Amarfij Liliya Yakivna 1949 2010 solistka Moskovskogo teatru opereti narodna artistka Rosijskoyi Federaciyi z 1998 roku partijnij diyach poet i pismennik Volontir Mihaj Yermolajovich aktor navchavsya v Orgiyivi Glushenko Mariya Davidivna 1905 1989 ukrayinska hudozhnicya Gohberg Izrayil Cudikovich matematik do 1941 roku vchivsya v Orgiyivi en pershij mer Tel Aviva suspilnij diyach gruntoznavec poet i uchasnik Francuzkogo Oporu bessarabskij pidpilnik Vadim Keluger moldovskij futbolist Kogan Mojsej Gercevich francuzkij skulptor i grafik Kogan Shneyer Gercevich bessarabskij hudozhnik zasnovnik i profesor Kishinivskoyi shkoli zhivopisu Kishinivske hudozhnye uchilishe Kryukov Boris Ivanovich ukrayinskij zhivopisec grafik mozayist radyanskij voyenachalnik kombrig Avigdor Liberman izrayilskij politik uchasnik Drugoyi Svitovoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 protestantskij misionerskij diyach zasnovnik yudeo hristiyanskoyi gromadi v Kishiniv Feldman Dmitro Mojsejovich kinooperator argentinskij poet PrimitkiGeograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 356 ros Ladaniuc V Țopa T G Localitățile Republicii Moldova itinerar documentar publicistic ilustrat Volumul 9 N O Chișinău Draghiștea 2009 S 538 638 s ISBN 978 9975 9700 3 7 d Track Q7851338d Track Q21197d Track Q113169336d Track Q55605984d Track Q113257173d Track Q113169239 http www bergama bel tr Home Page 102 Visnik geraldista 4 1992PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Orgiyiv Sinagoga v Orgiyivi brocgaus ru Ce nezavershena stattya z geografiyi Moldovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi