Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ата́ки (О́тач, рум. Otaci) — місто в Окницькому районі Молдови, на правому березі річки Дністер поблизу українського кордону та міста Могилів-Подільський.
| Атаки рум. Otaci | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 Могилевом-Подільським (Україна) Могилевом-Подільським (Україна) | |||||
| Основні дані | |||||
| 48°25′48″ пн. ш. 27°47′38″ сх. д. / 48.43000° пн. ш. 27.79389° сх. д. | |||||
| Країна |  Молдова | ||||
| Регіон | Окницький район | ||||
| Засновано | 1419 | ||||
| Перша згадка | 1585[1] | ||||
| Площа | 3,71 км² | ||||
| Населення | ▼ 6 043 (01.01.2014) | ||||
| Висота НРМ | 103 м | ||||
| Телефонний код | (+373) 271 | ||||
| Номери автомобілів | OC | ||||
| GeoNames | 618631 | ||||
| OSM | ↑59005 ·R (Окницький район, Жудець Сорока) | ||||
| Поштові індекси | MD-7106 | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | MD-7106, м. Атаки, вул. Посілкова, 18 | ||||
| Мер міста | Василій Трагіра | ||||
| Мапа | |||||
  Атаки Атаки (Молдова) | |||||
| | |||||
| | |||||
 Атаки у Вікісховищі | |||||
Назва
Назва походить від архаїзму «отач» — хата для відпочинку пастуха.
Географія
Місто розташоване за 260 км на північ від Кишинева. Найближча залізнична станція — Велчинець (5 км). В Атаках розміщений важливий пункт переходу молдовсько-українського кордону пункт пропуску Могилів-Подільський.
Історія
Отач — одне з найстаріших міст Молдови. Роком заснування вважається 1419.
1711 року під час Прутського походу недалеко від села на вісім діб зупинявся Петро I. В 1792 році після укладення тут почав зростати російський вплив.
1814 року в місті було створено поліцейську дільницю. В 1835 році Отач став центром волості в Сороцькому повіті Бессарабської губернії.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у містечку здебільшого проживали українці, населення розмовляло лише українською мовою.
1862 року було створено телеграфну контору, а з 1879 — поштове відділення. 1890 року Отацька волость включала в себе 13 сіл. Розвивалось вирощування тютюну. Більшість населення міста (майже 3 тисячі з понад 5 тисяч чоловік) складали євреї. У 1893 році було введено в експлуатацію міст через Дністер та залізничне сполучення з Могилів-Подільським. В 1895 році завершено встановлення телефонних ліній.
Підчас Хотинського повстання 1919 року місто було під контролем Хотинської директорії. У ніч з 5 на 6 січня (за старим стилем; з 18 на 19 січня — за новим стилем), із самостійного виступу загонів Георгія Барбуци і А. Старова. Загін у числі від 400 до 600 бійців, які здебільшого були колишніми солдатами царської армії — вихідцями з Хотинського та Сороцького повітів, переправився через Дністер у районі Атаки Сороцького повіту і за активної підтримки місцевого молдавського населення захопив значну частину Сороцького повіту.
В період з 1918 по 1940 рік місто з населенням в 3510 жителів перебувало в складі Румунії. З 1944 по 1991 роки входило до складу Окницького району МРСР.
Статус міста Отач отримав у 1994 році.
Населення
Населення — 8500 осіб (станом на 2005 рік): українці (44,7 % мешканців міста), цигани (39,9 %), молдовани (8,55 %), росіяни (6,15 %), євреї (0,1 %), румуни (0,1 %), гагаузи (0,16 %) та представники інших національностей. Місто з найбільшою кількістю циган в Молдові — понад 39 %. Понад 90 % населення — православні.
Промисловість
В місті знаходиться зона вільного економічного підприємництва. Підприємства міста виробляють рослинні олії, парфуми, товари громадського вжитку, залізобетон, зварювальне обладнання, біологічні засоби захисту рослин, фарбу тощо.
Відомі люди
- — командувач одного з загонів РСЧА, проживав тут з 12 років.
- Мордхе Гольденберг — прозаїк, поет.
- — відомий кларнетист (народився в Атаках 1934 року).
- — член , що став призером Олімпіади 1960 року в Римі.
- Аарон Гудельман — американський художник, скульптор та графік.
- — гірничий інженер, доктор технічних наук, професор (народився в 1899 році).
- — молдавський поет (народився в 1901 році).
- — ізраїльський літературознавець (народився в 1910 році).
- — літературознавець та педагог (народився в 1913 році).
Примітки
- Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: Îndreptar bibliografic. Volumul 2: M-Z — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 106. — 434 с. —
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 363. (рос. дореф.)
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Атаки (Молдова) |
- Ioniţă Veaceslav: Ghidul oraşelor din Republica Moldova/ Veaceslav Ioniţă. Igor Munteanu, Irina Beregoi. — Chişinău,: Tish, 2004 (F.E.-P. Tipografia Centrală). — 248 p.
- Трагира В. П., Трофэилэ В. М. Отачь/Атаки. Страницы истории. — Кишинёв: Universul, 2002. —
 | Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ata ki O tach rum Otaci misto v Oknickomu rajoni Moldovi na pravomu berezi richki Dnister poblizu ukrayinskogo kordonu ta mista Mogiliv Podilskij Ataki rum OtaciGerbVid na mist sho z yednuye Ataki zliva z Mogilevom Podilskim Ukrayina Vid na mist sho z yednuye Ataki zliva z Mogilevom Podilskim Ukrayina Osnovni dani48 25 48 pn sh 27 47 38 sh d 48 43000 pn sh 27 79389 sh d 48 43000 27 79389Krayina MoldovaRegion Oknickij rajonZasnovano 1419Persha zgadka 1585 1 Plosha 3 71 km Naselennya 6 043 01 01 2014 Visota NRM 103 mTelefonnij kod 373 271Nomeri avtomobiliv OCGeoNames 618631OSM 59005 R Oknickij rajon Zhudec Soroka Poshtovi indeksi MD 7106Miska vladaAdresa MD 7106 m Ataki vul Posilkova 18Mer mista Vasilij TragiraMapaAtakiAtaki Moldova Ataki u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ataki NazvaNazva pohodit vid arhayizmu otach hata dlya vidpochinku pastuha GeografiyaMisto roztashovane za 260 km na pivnich vid Kishineva Najblizhcha zaliznichna stanciya Velchinec 5 km V Atakah rozmishenij vazhlivij punkt perehodu moldovsko ukrayinskogo kordonu punkt propusku Mogiliv Podilskij IstoriyaPam yatnik Petru Mogili v AtakahVid na Mogiliv PodilskijCiganskij kvartalVid na misto z mosta cherez Dnister Otach odne z najstarishih mist Moldovi Rokom zasnuvannya vvazhayetsya 1419 1711 roku pid chas Prutskogo pohodu nedaleko vid sela na visim dib zupinyavsya Petro I V 1792 roci pislya ukladennya tut pochav zrostati rosijskij vpliv 1814 roku v misti bulo stvoreno policejsku dilnicyu V 1835 roci Otach stav centrom volosti v Sorockomu poviti Bessarabskoyi guberniyi Za danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u mistechku zdebilshogo prozhivali ukrayinci naselennya rozmovlyalo lishe ukrayinskoyu movoyu 1862 roku bulo stvoreno telegrafnu kontoru a z 1879 poshtove viddilennya 1890 roku Otacka volost vklyuchala v sebe 13 sil Rozvivalos viroshuvannya tyutyunu Bilshist naselennya mista majzhe 3 tisyachi z ponad 5 tisyach cholovik skladali yevreyi U 1893 roci bulo vvedeno v ekspluataciyu mist cherez Dnister ta zaliznichne spoluchennya z Mogiliv Podilskim V 1895 roci zaversheno vstanovlennya telefonnih linij Pidchas Hotinskogo povstannya 1919 roku misto bulo pid kontrolem Hotinskoyi direktoriyi U nich z 5 na 6 sichnya za starim stilem z 18 na 19 sichnya za novim stilem iz samostijnogo vistupu zagoniv Georgiya Barbuci i A Starova Zagin u chisli vid 400 do 600 bijciv yaki zdebilshogo buli kolishnimi soldatami carskoyi armiyi vihidcyami z Hotinskogo ta Sorockogo povitiv perepravivsya cherez Dnister u rajoni Ataki Sorockogo povitu i za aktivnoyi pidtrimki miscevogo moldavskogo naselennya zahopiv znachnu chastinu Sorockogo povitu V period z 1918 po 1940 rik misto z naselennyam v 3510 zhiteliv perebuvalo v skladi Rumuniyi Z 1944 po 1991 roki vhodilo do skladu Oknickogo rajonu MRSR Status mista Otach otrimav u 1994 roci NaselennyaNaselennya 8500 osib stanom na 2005 rik ukrayinci 44 7 meshkanciv mista cigani 39 9 moldovani 8 55 rosiyani 6 15 yevreyi 0 1 rumuni 0 1 gagauzi 0 16 ta predstavniki inshih nacionalnostej Misto z najbilshoyu kilkistyu cigan v Moldovi ponad 39 Ponad 90 naselennya pravoslavni PromislovistV misti znahoditsya zona vilnogo ekonomichnogo pidpriyemnictva Pidpriyemstva mista viroblyayut roslinni oliyi parfumi tovari gromadskogo vzhitku zalizobeton zvaryuvalne obladnannya biologichni zasobi zahistu roslin farbu tosho Vidomi lyudi komanduvach odnogo z zagoniv RSChA prozhivav tut z 12 rokiv Mordhe Goldenberg prozayik poet vidomij klarnetist narodivsya v Atakah 1934 roku chlen sho stav prizerom Olimpiadi 1960 roku v Rimi Aaron Gudelman amerikanskij hudozhnik skulptor ta grafik girnichij inzhener doktor tehnichnih nauk profesor narodivsya v 1899 roci moldavskij poet narodivsya v 1901 roci izrayilskij literaturoznavec narodivsya v 1910 roci literaturoznavec ta pedagog narodivsya v 1913 roci PrimitkiNicu V Localitățile Moldovei in documente și cărți vechi Indreptar bibliografic Volumul 2 M Z Chișinău Universitas 1991 S 106 434 s ISBN 5 362 00842 0 d Track Q113255704d Track Q113253800d Track Q113253896d Track Q113253739d Track Q21197 Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 363 ros doref LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ataki Moldova Ioniţă Veaceslav Ghidul oraselor din Republica Moldova Veaceslav Ioniţă Igor Munteanu Irina Beregoi Chisinău Tish 2004 F E P Tipografia Centrală 248 p ISBN 9975 947 39 5 Tragira V P Trofeile V M Otach Ataki Stranicy istorii Kishinyov Universul 2002 ISBN 9975 9554 2 8Ce nezavershena stattya z geografiyi Moldovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi