Мордеха́й Го́льденберг (* 1883 (в деяких джерелах 1885), Згуриця Сороцького повіту Бессарабської губернії (сучасний Дрокійський район Молдови) — † 1941, гетто у Бершаді), вчитель івриту, письменник.
Мордехай Гольденберг | ||||
---|---|---|---|---|
їд. מרדכי גאָלדענבערג івр. מרדכי גולדנברג | ||||
Народився | 1883 або 1885 Згуриця, Сороцький повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 1941 Бершадь, Трансністрія, Румунське королівство або Сороцький повіт, Бессарабська губернія | |||
Громадянство | Російська імперія → Румунія | |||
Місце проживання | Згуриця Атаки Ришкани Кепрешть Сокиряни Бершадь | |||
Діяльність | поет, письменник, журналіст, педагог | |||
Мова творів | їдиш і іврит | |||
| ||||
Ранні роки
Народився в єврейській землеробській колонії. По тому родина переїздить в Атаки Хотинського повіту (Окницький район), Ришкани Белцького повіту (сучасний центр Ришканського району), Капрешти Сорокського повіту (Флорештський район) — оселився наприкінці 1910-х років, проживав там до 1934 року. Цим часом проявив себе як педагог та активіст ощадно-позикового товариства, окрім того — постійний кореспондент кишинівської газети «Ундзер Цайт» («Наш час», редактор ). Про його перебування в Капрештах написав оповідання Іхіл Шрайбман «Кантор і його співочі» в циклі «Рашківські історії».
З 1934 року проживав в містечку Секуряни — тепер Сокирянський район Чернівецької області.
Початок письменницької кар'єри
Де проживав, там займався навчанням єврейських дітей староєврейській мові. Як педагог виховав низку єврейських літераторів, з них Герцль Гайсінер-Рівкін, Ершл Цельман, Біньюмен-Іцхок Духовний (псевдонім Б. І. Міхалі). К. А. Бертіну вважав його своїм літературним наставником, вплинув також на творчість Іцхока Вайнштейна, Якова Кучера, .
Писав на івриті, друкувався в періодичних виданнях Кишинева — газета «Ундзер Цайт» («Наш час»), Бухареста — двомовна румунсько-ідиш газета «Трібуне» та Чернівців — журнал «Черновіцер Блетер» («Чернівецькі листки»), зокрема поезії «Пісні війни» (1930) та книга дитячих оповідань «Зерна» — в співпраці з К. А. Бертіну, Іцхоком Вайнштейном та — 1939, Кишинів.
1940 року його поезія на ідиш увійшла в двомовний збірник «Решафім ба Арава», після приєднання Буковини до СРСР книжка не розходиться великим тиражем, в 1946 році вона була перевидана у Тель-Авіві.
Життєвий фінал
Початок радянсько-німецької війни застав його родину в Секурянах, з дружиною та дочкою Етей депортований до гетто.
Гольденберга примушують бути присутнім при зґвалтуванні румунськими солдатами його дружини і дочки, обидві покінчили з собою на наступний день. Він сам загинув у Бершадському гетто через декілька місяців. Згідно певних джерел, загинув у Вертіженах.
Посмертно опубліковано в 1951 році збірник обраної прози «Давня станція» — складений К. А. Бертіну, Б. І. Міхалі та Я. Фіхманом, Тель-Авів.
Книги
- גרגרים, לתינוקות (зёрна, детские истории, совместно с , И. Вайнштейном и Левином Кипнисом), «Тарбут»: Кишинёв, 1939.
- איך למרה הסנונית את אפרוחיה (повести и рассказы), издательство «Тарбут»: Кишинёв, 1939.
- פּרות מספרים (проза), издательство «Тарбут беБесарабия»: Кишинёв, 1939.
- מבֿחר כּתּבֿים: רשפים בערבה (мивхар ктавим: Решафим баАрава, стихи), собрание сочинений — том первый, «Тарбут беБесарабия», «Техник-М. Дектор»: Кишинёв, 1940 (переиздано в Тель-Авиве, 1946).
- מבֿחר כּתּבֿים: הטחנה העתּיקה (мивхар ктавим — собрание сочинений: повести и рассказы), том второй, составители К. А. Бертини, Б. И. Михали и Яков Фихман, Тель-Авив, 1951.
Джерела
- Яд Вашем(рос.)
- Морде Гольденберг [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mordeha j Go ldenberg 1883 v deyakih dzherelah 1885 Zguricya Sorockogo povitu Bessarabskoyi guberniyi suchasnij Drokijskij rajon Moldovi 1941 getto u Bershadi vchitel ivritu pismennik Mordehaj Goldenbergyid מרדכי גא לדענבערג ivr מרדכי גולדנברג Narodivsya1883 abo 1885 Zguricya Sorockij povit Bessarabska guberniya Rosijska imperiyaPomer1941 Bershad Transnistriya Rumunske korolivstvo abo Sorockij povit Bessarabska guberniyaGromadyanstvoRosijska imperiya RumuniyaMisce prozhivannyaZguricya Ataki Rishkani Kepresht Sokiryani BershadDiyalnistpoet pismennik zhurnalist pedagogMova tvorivyidish i ivritU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Goldenberg Ranni roki Narodivsya v yevrejskij zemlerobskij koloniyi Po tomu rodina pereyizdit v Ataki Hotinskogo povitu Oknickij rajon Rishkani Belckogo povitu suchasnij centr Rishkanskogo rajonu Kapreshti Sorokskogo povitu Floreshtskij rajon oselivsya naprikinci 1910 h rokiv prozhivav tam do 1934 roku Cim chasom proyaviv sebe yak pedagog ta aktivist oshadno pozikovogo tovaristva okrim togo postijnij korespondent kishinivskoyi gazeti Undzer Cajt Nash chas redaktor Pro jogo perebuvannya v Kapreshtah napisav opovidannya Ihil Shrajbman Kantor i jogo spivochi v cikli Rashkivski istoriyi Z 1934 roku prozhivav v mistechku Sekuryani teper Sokiryanskij rajon Cherniveckoyi oblasti Pochatok pismennickoyi kar yeri De prozhivav tam zajmavsya navchannyam yevrejskih ditej staroyevrejskij movi Yak pedagog vihovav nizku yevrejskih literatoriv z nih Gercl Gajsiner Rivkin Ershl Celman Binyumen Ichok Duhovnij psevdonim B I Mihali K A Bertinu vvazhav jogo svoyim literaturnim nastavnikom vplinuv takozh na tvorchist Ichoka Vajnshtejna Yakova Kuchera Pisav na ivriti drukuvavsya v periodichnih vidannyah Kishineva gazeta Undzer Cajt Nash chas Buharesta dvomovna rumunsko idish gazeta Tribune ta Chernivciv zhurnal Chernovicer Bleter Chernivecki listki zokrema poeziyi Pisni vijni 1930 ta kniga dityachih opovidan Zerna v spivpraci z K A Bertinu Ichokom Vajnshtejnom ta 1939 Kishiniv 1940 roku jogo poeziya na idish uvijshla v dvomovnij zbirnik Reshafim ba Arava pislya priyednannya Bukovini do SRSR knizhka ne rozhoditsya velikim tirazhem v 1946 roci vona bula perevidana u Tel Avivi Zhittyevij final Pochatok radyansko nimeckoyi vijni zastav jogo rodinu v Sekuryanah z druzhinoyu ta dochkoyu Etej deportovanij do getto Goldenberga primushuyut buti prisutnim pri zgvaltuvanni rumunskimi soldatami jogo druzhini i dochki obidvi pokinchili z soboyu na nastupnij den Vin sam zaginuv u Bershadskomu getto cherez dekilka misyaciv Zgidno pevnih dzherel zaginuv u Vertizhenah Posmertno opublikovano v 1951 roci zbirnik obranoyi prozi Davnya stanciya skladenij K A Bertinu B I Mihali ta Ya Fihmanom Tel Aviv Knigiגרגרים לתינוקות zyorna detskie istorii sovmestno s I Vajnshtejnom i Levinom Kipnisom Tarbut Kishinyov 1939 איך למרה הסנונית את אפרוחיה povesti i rasskazy izdatelstvo Tarbut Kishinyov 1939 פ רות מספרים proza izdatelstvo Tarbut beBesarabiya Kishinyov 1939 מב חר כ ת ב ים רשפים בערבה mivhar ktavim Reshafim baArava stihi sobranie sochinenij tom pervyj Tarbut beBesarabiya Tehnik M Dektor Kishinyov 1940 pereizdano v Tel Avive 1946 מב חר כ ת ב ים הטחנה העת יקה mivhar ktavim sobranie sochinenij povesti i rasskazy tom vtoroj sostaviteli K A Bertini B I Mihali i Yakov Fihman Tel Aviv 1951 DzherelaYad Vashem ros Morde Goldenberg 5 bereznya 2016 u Wayback Machine