Хоти́нщина (Північна Бессарабія) — земля, що лежить на схід від Буковини, і разом із Північною Буковиною утворює Чернівецьку область. Майже точно охоплює сучасний Дністровський район та північні землі Бричанського району Молдови. Назва походить від древньослов'янського міста Хотин, центру хотинської землі.
Історія
У ранньому середньовіччі землі заселялися слов'янськими племенами тиверців. За часів Київської Русі Хотинщина входила до складу Шипинської землі. Після занепаду Русі вона перейшла до Галицько-Волинської держави, а після падіння тої була загарбана Молдовським князівством. Користуючись прикриттям корони Шипинську землю почали активно заселяти волохи, що спричинило добрий відсоток романського населення у сучасній Чернівецькій області.
Хотинський цинут, як адміністративна одиниця Молдовського князівства, була сформована з Хотинської та частини Цецинської волостей Шипинської землі, а також деяких земель південніше у Прутсько — Дністровському межиріччі. Адміністративно входила до Цара-де-Сус.
Керував землею — намісник Господаря «уставичний» Староста (рум. Pârcălab), якого призначали не тільки для виконання адміністративних, фіскальних та судових функцій, але й для контролю ситуації на молдовсько-польському кордоні. Військовою організацією землі з XVII ст. опікувався Великий капітан цинуту.
У 1621 році під Хотином відбулася відома хотинська битва між турками та об'єднаним українсько-польським військом, яка закінчилася повною поразкою турків і похитнула репутацію Османської імперії як непереможної і надмогутньої держави. У Хотині навколо замку, збудованого ще Данилом Галицьким турки з часом звели потужні фортечні укріплення, які збереглися і донині.
У 1713 році Хотинський цинут фірманом султана Агмеда III був вилучений з Молдавського князівства, на нього поширилася султанська адміністрація, Хотинщина стала Хотинським нахіє (райя).
У 1715 на Хотинщині було здійснено дефтер (перепис населення та нерухомого майна), скасовано кріпацтво. 1715—18 збудовано нову Хотинську фортецю.
За Бухарестським мирним договором 1812 землі між Прутом та Дністром за Бухарестським миром відійшли до Російської імперії, туди потрапила і Хотинщина. У 1813 році був створений Хотинський повіт Бессарабської області. Тепер Хотинську землю починають називати Північною Бессарабією.
В лютому 1947 року СРСР та Румунське королівство підписали мирний договір, який закріпив входження до УРСР Північної Буковини, Хотинщини та Буджаку.
Населення Хотинщини та її національний склад
Інші національності-2 %.
Загальна чисельність населення близько 200 тис. люду. Загалом 95 сіл, 4 міста і одне смт. Основна маса населення проживає в селах, а саме 70 %. Українською мовою спілкується 90 % населення.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hoti nshina Pivnichna Bessarabiya zemlya sho lezhit na shid vid Bukovini i razom iz Pivnichnoyu Bukovinoyu utvoryuye Chernivecku oblast Majzhe tochno ohoplyuye suchasnij Dnistrovskij rajon ta pivnichni zemli Brichanskogo rajonu Moldovi Nazva pohodit vid drevnoslov yanskogo mista Hotin centru hotinskoyi zemli IstoriyaU rannomu serednovichchi zemli zaselyalisya slov yanskimi plemenami tiverciv Za chasiv Kiyivskoyi Rusi Hotinshina vhodila do skladu Shipinskoyi zemli Pislya zanepadu Rusi vona perejshla do Galicko Volinskoyi derzhavi a pislya padinnya toyi bula zagarbana Moldovskim knyazivstvom Koristuyuchis prikrittyam koroni Shipinsku zemlyu pochali aktivno zaselyati volohi sho sprichinilo dobrij vidsotok romanskogo naselennya u suchasnij Cherniveckij oblasti Hotinskij cinut yak administrativna odinicya Moldovskogo knyazivstva bula sformovana z Hotinskoyi ta chastini Cecinskoyi volostej Shipinskoyi zemli a takozh deyakih zemel pivdennishe u Prutsko Dnistrovskomu mezhirichchi Administrativno vhodila do Cara de Sus Keruvav zemleyu namisnik Gospodarya ustavichnij Starosta rum Parcălab yakogo priznachali ne tilki dlya vikonannya administrativnih fiskalnih ta sudovih funkcij ale j dlya kontrolyu situaciyi na moldovsko polskomu kordoni Vijskovoyu organizaciyeyu zemli z XVII st opikuvavsya Velikij kapitan cinutu U 1621 roci pid Hotinom vidbulasya vidoma hotinska bitva mizh turkami ta ob yednanim ukrayinsko polskim vijskom yaka zakinchilasya povnoyu porazkoyu turkiv i pohitnula reputaciyu Osmanskoyi imperiyi yak neperemozhnoyi i nadmogutnoyi derzhavi U Hotini navkolo zamku zbudovanogo she Danilom Galickim turki z chasom zveli potuzhni fortechni ukriplennya yaki zbereglisya i donini U 1713 roci Hotinskij cinut firmanom sultana Agmeda III buv viluchenij z Moldavskogo knyazivstva na nogo poshirilasya sultanska administraciya Hotinshina stala Hotinskim nahiye rajya U 1715 na Hotinshini bulo zdijsneno defter perepis naselennya ta neruhomogo majna skasovano kripactvo 1715 18 zbudovano novu Hotinsku fortecyu Za Buharestskim mirnim dogovorom 1812 zemli mizh Prutom ta Dnistrom za Buharestskim mirom vidijshli do Rosijskoyi imperiyi tudi potrapila i Hotinshina U 1813 roci buv stvorenij Hotinskij povit Bessarabskoyi oblasti Teper Hotinsku zemlyu pochinayut nazivati Pivnichnoyu Bessarabiyeyu V lyutomu 1947 roku SRSR ta Rumunske korolivstvo pidpisali mirnij dogovir yakij zakripiv vhodzhennya do URSR Pivnichnoyi Bukovini Hotinshini ta Budzhaku Naselennya Hotinshini ta yiyi nacionalnij skladUkrayinci 88 Moldovani 8 Rosiyani 2 Inshi nacionalnosti 2 Zagalna chiselnist naselennya blizko 200 tis lyudu Zagalom 95 sil 4 mista i odne smt Osnovna masa naselennya prozhivaye v selah a same 70 Ukrayinskoyu movoyu spilkuyetsya 90 naselennya Div takozhBessarabiya Bukovina Podillya Galichina