Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бухарестський мирний договір — договір між Російською та Османською імперіями, підписаний 28 травня 1812 року в Бухаресті, який завершив російсько-турецьку війну 1806—1812.
| Бухарестський мирний договір | |
|---|---|
 | |
| Тип | мирна угода |
| Підписано | 28 травня 1812 |
| Місце | Бухарест |
| Підписанти | Кутузов Михайло Ілларіонович і Лаз Ахмед Паша |
| Сторони | Османська імперія і Російська імперія |
Причини укладання
Усвідомлюючи небезпеку неминучої війни з Французькою імперією, російський уряд відмовився від далекосяжних планів приєднати до Російської імперії Дунайські князівства.
3 квітня (22 березня) 1812 року імператор Олександр I зажадав від головнокомандувача російської «Молдавської армії» генерала від інфантерії графа Михайла Кутузова негайно укласти мир, погоджуючись на кордон по річці Прут до впадіння її в Дунай. Дипломатичну підтримку забезпечував посол Російської імперії у Османській імперії Андрій Італинський.
23 (11) травня Кутузов доповів імператору про узгодження спірних питань, наступного дня було парафовано попередні (прелімінарні) умови, а 28 (16) травня 1812 року — підписано текст російсько-османського мирного договору.
Договір
Договір складався з 16 пунктів.
- Стаття 1-а проголошувала стан миру «між обома високими імперіями».
- Стаття 2-а обіцяла амністію учасникам бойових дій.
- Стаття 3-я визнавала чинність попередніх російсько-турецьких трактатів і конвенцій.
- Стаття 4-а підтверджувала 1-у статтю прелімінаріїв (тимчасові рішення): «Осяйна Порта Оттоманська відступає і віддає російському імператорському двору землі, розташовані на лівому березі Пруту з фортецями, містечками, поселеннями й житловими спорудами; середина ж річки Прут буде кордоном між обома високими імперіями». Кілійське гирло дельти Дунаю проголосили спільним, торговельні кораблі Російської імперії могли плавати по всій течії Дунаю, військові — лише до впадіння в нього річки Прут. Цим давня українська земля Хотинщина й українці, що проживали на всій території дністровсько-прутського межиріччя, прилучилися до основного масиву (етнічних українських земель), а кордони Османської імперії віддалилися від території України.
- Стаття 5-а засвідчила повернення Османській імперії Молдовського князівства та Валахії, підтверджуючи їх «привілеї».
- Стаття 6-а зберігала кордони, що існували перед війною на Кавказі.
- Стаття 7-а містила взаємні гарантії іновірцям.
- Стаття 8-а надавала сербам автономію й право самостійно збирати податки для султана.
- Наступні 8 статей регулювали інші питання російсько-турецьких взаємин.
24 (12) червня 1812 року, перебуваючи у Вільно, Олександр I ратифікував Бухарестський мирний договір. За укладення цього договору граф Михайло Кутузов отримав титул «найяснішого князя».
Умови
- встановила новий кордон на річці Прут (замість Дністра);
- отримала фортеці Ізмаїл, Кілію, Аккерман, Хотин;
- отримала право торгового судноплавства по всьому Дунаю до річки Прут;
- повернула Османській імперії Анапу, Поті, Ахалкалак, Молдовське князівство, Волощину;
- залишила у своєму складі Західну Грузію (крім Поті);
- отримала Бессарабію і деякі території Закавказзя;
- вперше одержала морські бази на Кавказькому узбережжі Чорного моря.
- зобов'язувалась надати автономію Сербії.
Література
- Р. Г. Симоненко. Бухарестський мирний договір 1812 р. [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 417. — .
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Миллер А. Ф. Мустафа паша Байрактар. — М., 1947;
- Внешняя политика России XIX и начала XX века, т. 6. — М., 1962;
- Бессарабия на перекрестке европейской дипломатии: Документы и материалы. — М., 1996.
Посилання
- Бухарестський мирний договір 1812 року // Сайт с. Гвіздівці [ 30 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Бухарестский мир // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1911. — Т. 5. — С. 174–175.
- Бухарестский мир // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. Петрушевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. V. — С. 110.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Buharestskij mirnij dogovir Buharestskij mirnij dogovir dogovir mizh Rosijskoyu ta Osmanskoyu imperiyami pidpisanij 28 travnya 1812 roku v Buharesti yakij zavershiv rosijsko turecku vijnu 1806 1812 Buharestskij mirnij dogovirTipmirna ugodaPidpisano28 travnya 1812MisceBuharestPidpisantiKutuzov Mihajlo Illarionovich i Laz Ahmed PashaStoroniOsmanska imperiya i Rosijska imperiyaPrichini ukladannyaUsvidomlyuyuchi nebezpeku neminuchoyi vijni z Francuzkoyu imperiyeyu rosijskij uryad vidmovivsya vid dalekosyazhnih planiv priyednati do Rosijskoyi imperiyi Dunajski knyazivstva 3 kvitnya 22 bereznya 1812 roku imperator Oleksandr I zazhadav vid golovnokomanduvacha rosijskoyi Moldavskoyi armiyi generala vid infanteriyi grafa Mihajla Kutuzova negajno uklasti mir pogodzhuyuchis na kordon po richci Prut do vpadinnya yiyi v Dunaj Diplomatichnu pidtrimku zabezpechuvav posol Rosijskoyi imperiyi u Osmanskij imperiyi Andrij Italinskij 23 11 travnya Kutuzov dopoviv imperatoru pro uzgodzhennya spirnih pitan nastupnogo dnya bulo parafovano poperedni preliminarni umovi a 28 16 travnya 1812 roku pidpisano tekst rosijsko osmanskogo mirnogo dogovoru DogovirDogovir skladavsya z 16 punktiv Stattya 1 a progoloshuvala stan miru mizh oboma visokimi imperiyami Stattya 2 a obicyala amnistiyu uchasnikam bojovih dij Stattya 3 ya viznavala chinnist poperednih rosijsko tureckih traktativ i konvencij Stattya 4 a pidtverdzhuvala 1 u stattyu preliminariyiv timchasovi rishennya Osyajna Porta Ottomanska vidstupaye i viddaye rosijskomu imperatorskomu dvoru zemli roztashovani na livomu berezi Prutu z fortecyami mistechkami poselennyami j zhitlovimi sporudami seredina zh richki Prut bude kordonom mizh oboma visokimi imperiyami Kilijske girlo delti Dunayu progolosili spilnim torgovelni korabli Rosijskoyi imperiyi mogli plavati po vsij techiyi Dunayu vijskovi lishe do vpadinnya v nogo richki Prut Cim davnya ukrayinska zemlya Hotinshina j ukrayinci sho prozhivali na vsij teritoriyi dnistrovsko prutskogo mezhirichchya priluchilisya do osnovnogo masivu etnichnih ukrayinskih zemel a kordoni Osmanskoyi imperiyi viddalilisya vid teritoriyi Ukrayini Stattya 5 a zasvidchila povernennya Osmanskij imperiyi Moldovskogo knyazivstva ta Valahiyi pidtverdzhuyuchi yih privileyi Stattya 6 a zberigala kordoni sho isnuvali pered vijnoyu na Kavkazi Stattya 7 a mistila vzayemni garantiyi inovircyam Stattya 8 a nadavala serbam avtonomiyu j pravo samostijno zbirati podatki dlya sultana Nastupni 8 statej regulyuvali inshi pitannya rosijsko tureckih vzayemin 24 12 chervnya 1812 roku perebuvayuchi u Vilno Oleksandr I ratifikuvav Buharestskij mirnij dogovir Za ukladennya cogo dogovoru graf Mihajlo Kutuzov otrimav titul najyasnishogo knyazya UmoviRosijska imperiya vstanovila novij kordon na richci Prut zamist Dnistra otrimala forteci Izmayil Kiliyu Akkerman Hotin otrimala pravo torgovogo sudnoplavstva po vsomu Dunayu do richki Prut povernula Osmanskij imperiyi Anapu Poti Ahalkalak Moldovske knyazivstvo Voloshinu zalishila u svoyemu skladi Zahidnu Gruziyu krim Poti otrimala Bessarabiyu i deyaki teritoriyi Zakavkazzya vpershe oderzhala morski bazi na Kavkazkomu uzberezhzhi Chornogo morya Osmanska Imperiya zobov yazuvalas nadati avtonomiyu Serbiyi LiteraturaR G Simonenko Buharestskij mirnij dogovir 1812 r 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 417 ISBN 966 00 0734 5 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Miller A F Mustafa pasha Bajraktar M 1947 Vneshnyaya politika Rossii XIX i nachala XX veka t 6 M 1962 Bessarabiya na perekrestke evropejskoj diplomatii Dokumenty i materialy M 1996 PosilannyaBuharestskij mirnij dogovir 1812 roku Sajt s Gvizdivci 30 bereznya 2016 u Wayback Machine Buharestskij mir Voennaya enciklopediya SPb Ivan Dmitrievich Sytin 1911 T 5 S 174 175 d Track Q656d Track Q4448234d Track Q4114391d Track Q25373216d Track Q26160601 Buharestskij mir Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij K K Arsenev F F Petrushevskij SPb Brokgauz Efron 1891 T V S 110 d Track Q19908137d Track Q656d Track Q602358d Track Q4065721d Track Q23892900d Track Q1782723d Track Q4361720d Track Q24350958