Григоріо́поль (або Григоріопіль, Грігоріо́поль, Грігоріо́пол, молд./рум. Grigoriopol, Григориопол, рос. Григорио́поль) — місто у Придністров'ї, Республіка Молдова. Розташований за 45 км на північний захід від Тирасполя.
Григоріополь Grigoriopol | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
47°08′45″ пн. ш. 29°18′04″ сх. д. / 47.14583° пн. ш. 29.30111° сх. д. | ||||
Країна | Молдова / Придністров'я | |||
Адмінодиниця | Придністров'я Григоріопольський район Тираспольський повіт | |||
Столиця для | Григоріопольський район (district of Transnistria) | |||
Засновано | 1792 | |||
Перша згадка | 27 лютого 1792[2] | |||
Статус міста | 2002 | |||
Населення | 9 3812014 | |||
Висота НРМ | 41 м | |||
День міста | 25 липня | |||
Телефонний код | +373 210 | |||
Часовий пояс | ||||
GeoNames | 618234 | |||
OSM | ↑2607033 ·R (Придністров'я, Григоріопольський район, Тираспольський повіт) | |||
Поштові індекси | MD-4000[3] | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | grigoriopol.moy.su | |||
Мапа | ||||
Григоріополь Григоріополь (Молдова) | ||||
| ||||
| ||||
Григоріополь у Вікісховищі |
Географія
До Григоріопольської міської ради входять місто Григоріополь, села Красне, Далакеу, Красна Горка. У місті річки Черниця та Чорна Долина впадають у річку Дністер.
Назва
Є дві версії походження назви. В одній розповідається, що місто назване на честь ангела князя Григорія Потьомкіна. У другій йдеться про Ґригорія — Просвітителя всієї Вірменії.
Історія
Заснування
У 1791 згідно Ясського мирного договору землі, які пізніше були названі Григоріополем, відійшли до Російської імперії. Наступного року указом Катерини ІІ засноване поселення та заселене, орієнтовно, 4 000 вірменських переселенців із Аккерману, Ізмаїла, Каушану, Кілії та Бендер. Сама Катерина II затверджувала план будівлі міста, і в неділю 25 липня відбувся урочистий момент — закладка міста. Вірменський архієпископ Аргутінський освятив шість каменів, призначених для закладки міста:
Покойный князь Григорий Александрович Потемкин-Таврический назначил быть городу армянскому под именем Григориополь у самого Днестра, между долин Черной и Черницы, включая и обе оныя в городской выгон. Мы, утверждая сие назначение, повелеваем: отвесть помянутую округу, между долин Черной и Черницы, лежащую совмещением обоих оных под город армянский, который и именовать «Григориополь». |
Створивши на півдні країни вірменську колонію, російський уряд мав намір перетворити її в торговий центр. Аж до 1830-х Григоріополь грав важливу роль в економічному розвитку півдня Російської імперії. Основними заняттями жителів Григоріополя в перші роки існування міста були землеробство, ремесло та торгівля. За обсягом виробництва продукції григоріопольські чинбарі займали провідне місце на півдні імперії.
XVIII століття
Ставши порівняно великим містом, Григоріополь в 1794 році отримав власні герб та печатку. Першим градоначальником став капітан Павло Турманов. У наступні роки, аж до 1918 року, Григоріополь — невеличке місто Тираспольського повіту Херсонської губернії.
XIX століття
У 1859 у містечку Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 6477 осіб (3234 осіб чоловічої статі та 3243 — жіночої), налічувалось 803 дворових господарств, існували 2 православні церкви, 2 вірмено-григоріанських монастиря, єврейська молитовна школа, поштова станція, переправа через річку Дністер, 5 фабрик та заводів, 24 млина, відбувалость 4 ярмарки на рік та базари щотижня.
У 1870-х місто перестало бути колонією.
XX століття
Радянська влада в Григоріополі була встановлена в січні 1918 року. У 1924 році Григоріополь став селищем міського типу. 12 жовтня 1924 року утворено Григоріопольський район Молдавської АРСР. У 1932 році жителів району почали примусово зганяти в колективні господарства, найбільше з яких колгосп ім. Ф. Е. Дзержинського.
20 жовтня 1938 р. надано статус смт.
26 червня 1940 року після включення румунської Бессарабії до складу СРСР, цей район ввійшов до складу новоутвореної Молдавської РСР.
У 1958 році в зв'язку розширенням районів МРСР, частина населених пунктів, у тому числі і селище міського типу Григоріополь, відійшли до Дубоссарського району, а частина до Тираспольського. Ще деякий час ця адміністративна одиниця піддавалася різним адміністративним експериментам — укрупнення, скорочення, розформування, і лише з 21 червня 1971 року було затверджено його теперішні межі та статус. Площа району на той час становила 821 км²., а населення — 49,6 тис. жителів. Основу економіки району, а відтак і міста, становить агропромисловий комплекс..
XXI століття
Відповідно до законодавства Молдови з 1995 року всі смт стали містами, в т.ч і Григоріополь. Відповідно до законодавства ПМР Григоріополь мав статус смт до 17 червня 2002 року, коли був віднесений до категорії міста.
У Григоріопольському районі чимало мальовничих місць, але одна визначна пам'ятка й досі викликає суперечки серед вчених-істориків. Це підземні катакомби довжиною понад 10 км. На думку деяких вчених, вони були побудовані вірменами у XVIII столітті, коли закладався фундамент перших будівель. Інші схиляються до думки, що їхня історія починається ще від часів османського панування. Доля цих підземних споруд до нинішнього часу залишається не з'ясованою.
Економіка
В місті розвинено тваринництво. Промисловий гігант району, Григоріопольський кам'яний кар'єр, а ще видобувається вапняк, який розробляється на лівому березі Дністра.
Населення
- 1926 — 8876
Станом на 2004 рік у селі проживало 16,3 % українців.
Відомі люди
- Борщ Андрій Тимофійович — романіст. Кандидат філологічних наук (1947).
- Кирмиз Марія Андріївна (нар. 1964) — придністровський державний, громадський і театральний діяч.
Примітки
- Держстатслужба ПМР [ 9 липня 2014 у Wayback Machine.]: Соціально-економічний розвиток ПМР за 2013 (остаточні дані) [ 19 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-L — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 395. — 508 с. —
- http://date.gov.md/ro/system/files/resources/2015-11/coduri%20postale%20RM.xlsx
- Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- Адміністраційна Мапа Української Соц. Рад. Республіки: Січень 1922 р. / Народ. Комісаріят Внутр. Справ ; уклад. С. Хургін. — 1:1 680 000 ; 40 в. у 1 дюймі. — Харків. — 1 к. : кольор., табл. адм. поділу, штемпель.
- Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
- Григоріопіль // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1957. — Кн. 2, [т. 2] : Голинський — Зернов. — С. 436-437. — .
- який був опікуном цього краю
- оскільки в містечко і до краю переселилася чимала община вірмен втікачів
- (рос.)
- рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Григоріополь |
Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigorio pol abo Grigoriopil Grigorio pol Grigorio pol mold rum Grigoriopol Grigoriopol ros Grigorio pol misto u Pridnistrov yi Respublika Moldova Roztashovanij za 45 km na pivnichnij zahid vid Tiraspolya Grigoriopol GrigoriopolGerb GrigoriopolyaOsnovni dani47 08 45 pn sh 29 18 04 sh d 47 14583 pn sh 29 30111 sh d 47 14583 29 30111Krayina Moldova Pridnistrov yaAdminodinicya Pridnistrov ya Grigoriopolskij rajon Tiraspolskij povitStolicya dlya Grigoriopolskij rajon district of Transnistria Zasnovano 1792Persha zgadka 27 lyutogo 1792 2 Status mista 2002Naselennya 9 3812014Visota NRM 41 mDen mista 25 lipnyaTelefonnij kod 373 210Chasovij poyas UTC 2GeoNames 618234OSM 2607033 R Pridnistrov ya Grigoriopolskij rajon Tiraspolskij povit Poshtovi indeksi MD 4000 3 Miska vladaVebsajt grigoriopol moy suMapaGrigoriopolGrigoriopol Moldova Grigoriopol u VikishovishiGeografiyaDo Grigoriopolskoyi miskoyi radi vhodyat misto Grigoriopol sela Krasne Dalakeu Krasna Gorka U misti richki Chernicya ta Chorna Dolina vpadayut u richku Dnister NazvaYe dvi versiyi pohodzhennya nazvi V odnij rozpovidayetsya sho misto nazvane na chest angela knyazya Grigoriya Potomkina U drugij jdetsya pro Grigoriya Prosvititelya vsiyeyi Virmeniyi IstoriyaZasnuvannya Grigorij Potomkin U 1791 zgidno Yasskogo mirnogo dogovoru zemli yaki piznishe buli nazvani Grigoriopolem vidijshli do Rosijskoyi imperiyi Nastupnogo roku ukazom Katerini II zasnovane poselennya ta zaselene oriyentovno 4 000 virmenskih pereselenciv iz Akkermanu Izmayila Kaushanu Kiliyi ta Bender Sama Katerina II zatverdzhuvala plan budivli mista i v nedilyu 25 lipnya vidbuvsya urochistij moment zakladka mista Virmenskij arhiyepiskop Argutinskij osvyativ shist kameniv priznachenih dlya zakladki mista Pokojnyj knyaz Grigorij Aleksandrovich Potemkin Tavricheskij naznachil byt gorodu armyanskomu pod imenem Grigoriopol u samogo Dnestra mezhdu dolin Chernoj i Chernicy vklyuchaya i obe onyya v gorodskoj vygon My utverzhdaya sie naznachenie povelevaem otvest pomyanutuyu okrugu mezhdu dolin Chernoj i Chernicy lezhashuyu sovmesheniem oboih onyh pod gorod armyanskij kotoryj i imenovat Grigoriopol Stvorivshi na pivdni krayini virmensku koloniyu rosijskij uryad mav namir peretvoriti yiyi v torgovij centr Azh do 1830 h Grigoriopol grav vazhlivu rol v ekonomichnomu rozvitku pivdnya Rosijskoyi imperiyi Osnovnimi zanyattyami zhiteliv Grigoriopolya v pershi roki isnuvannya mista buli zemlerobstvo remeslo ta torgivlya Za obsyagom virobnictva produkciyi grigoriopolski chinbari zajmali providne misce na pivdni imperiyi XVIII stolittya Stavshi porivnyano velikim mistom Grigoriopol v 1794 roci otrimav vlasni gerb ta pechatku Pershim gradonachalnikom stav kapitan Pavlo Turmanov U nastupni roki azh do 1918 roku Grigoriopol nevelichke misto Tiraspolskogo povitu Hersonskoyi guberniyi XIX stolittya U 1859 u mistechku Tiraspolskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 6477 osib 3234 osib cholovichoyi stati ta 3243 zhinochoyi nalichuvalos 803 dvorovih gospodarstv isnuvali 2 pravoslavni cerkvi 2 virmeno grigorianskih monastirya yevrejska molitovna shkola poshtova stanciya pereprava cherez richku Dnister 5 fabrik ta zavodiv 24 mlina vidbuvalost 4 yarmarki na rik ta bazari shotizhnya U 1870 h misto perestalo buti koloniyeyu XX stolittya Avtostanciya v GrigoriopoliNaperedodni dnya mista 2012 Radyanska vlada v Grigoriopoli bula vstanovlena v sichni 1918 roku U 1924 roci Grigoriopol stav selishem miskogo tipu 12 zhovtnya 1924 roku utvoreno Grigoriopolskij rajon Moldavskoyi ARSR U 1932 roci zhiteliv rajonu pochali primusovo zganyati v kolektivni gospodarstva najbilshe z yakih kolgosp im F E Dzerzhinskogo 20 zhovtnya 1938 r nadano status smt 26 chervnya 1940 roku pislya vklyuchennya rumunskoyi Bessarabiyi do skladu SRSR cej rajon vvijshov do skladu novoutvorenoyi Moldavskoyi RSR U 1958 roci v zv yazku rozshirennyam rajoniv MRSR chastina naselenih punktiv u tomu chisli i selishe miskogo tipu Grigoriopol vidijshli do Dubossarskogo rajonu a chastina do Tiraspolskogo She deyakij chas cya administrativna odinicya piddavalasya riznim administrativnim eksperimentam ukrupnennya skorochennya rozformuvannya i lishe z 21 chervnya 1971 roku bulo zatverdzheno jogo teperishni mezhi ta status Plosha rajonu na toj chas stanovila 821 km a naselennya 49 6 tis zhiteliv Osnovu ekonomiki rajonu a vidtak i mista stanovit agropromislovij kompleks XXI stolittya Pam yatna moneta z gerbom Grigoriopolya Vidpovidno do zakonodavstva Moldovi z 1995 roku vsi smt stali mistami v t ch i Grigoriopol Vidpovidno do zakonodavstva PMR Grigoriopol mav status smt do 17 chervnya 2002 roku koli buv vidnesenij do kategoriyi mista U Grigoriopolskomu rajoni chimalo malovnichih misc ale odna viznachna pam yatka j dosi viklikaye superechki sered vchenih istorikiv Ce pidzemni katakombi dovzhinoyu ponad 10 km Na dumku deyakih vchenih voni buli pobudovani virmenami u XVIII stolitti koli zakladavsya fundament pershih budivel Inshi shilyayutsya do dumki sho yihnya istoriya pochinayetsya she vid chasiv osmanskogo panuvannya Dolya cih pidzemnih sporud do ninishnogo chasu zalishayetsya ne z yasovanoyu EkonomikaV misti rozvineno tvarinnictvo Promislovij gigant rajonu Grigoriopolskij kam yanij kar yer a she vidobuvayetsya vapnyak yakij rozroblyayetsya na livomu berezi Dnistra Naselennya1926 8876 Stanom na 2004 rik u seli prozhivalo 16 3 ukrayinciv Vidomi lyudiBorsh Andrij Timofijovich romanist Kandidat filologichnih nauk 1947 Kirmiz Mariya Andriyivna nar 1964 pridnistrovskij derzhavnij gromadskij i teatralnij diyach PrimitkiDerzhstatsluzhba PMR 9 lipnya 2014 u Wayback Machine Socialno ekonomichnij rozvitok PMR za 2013 ostatochni dani 19 kvitnya 2014 u Wayback Machine Nicu V Localitățile Moldovei in documente și cărți vechi indreptar bibliografic Volumul 1 A L Chișinău Universitas 1991 S 395 508 s ISBN 5 362 00841 2 d Track Q21197d Track Q113254021d Track Q113253800d Track Q113253896d Track Q113253739 http date gov md ro system files resources 2015 11 coduri 20postale 20RM xlsx Rudnickij S L Karta Ukrayini Viden Frejtag i Berndt 1918 Administracijna Mapa Ukrayinskoyi Soc Rad Respubliki Sichen 1922 r Narod Komisariyat Vnutr Sprav uklad S Hurgin 1 1 680 000 40 v u 1 dyujmi Harkiv 1 k kolor tabl adm podilu shtempel Administrativna karta Ukrayinskoyi Sociyalistichnoyi Radyanskoyi Respubliki Teritoriyalnij podil za oblasnoyu sistemoyu vryaduvannya Administrativni mezhi na 20 bereznya 1932 r Variyant 1 H 1932 Grigoriopil Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1957 Kn 2 t 2 Golinskij Zernov S 436 437 ISBN 5 7707 4049 3 yakij buv opikunom cogo krayu oskilki v mistechko i do krayu pereselilasya chimala obshina virmen vtikachiv ros ros doref XLVII Hersonskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svedeniyam 1859 goda Izdan Centralnym Statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih del SanktPeterburg V tipografii Karla Vulfa 1868 LXXX 191 stor DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Grigoriopol Ce nezavershena stattya z geografiyi Moldovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi