Суб'єкт Російської Федерації або скорочено суб'єкт федерації — назва у Росії. Згідно з Конституцією Росії 1993 Росія є федеративною державою та складається з рівноправних суб'єктів Російської Федерації.
Згідно з Конституцією, Російська Федерація складається з республік, країв, областей, міст федерального значення, автономних областей, автономних округів. Кожний суб'єкт федерації, крім федеральних органів, має свою виконавчу (зазвичай, ), законодавчу () та судову () гілки влади. Суб'єкти мають свою власну або , а також власне законодавство, прийняте регіональними парламентами. Суб'єкти федерації мають по два представника у верхній палаті російського парламенту — Раді Федерації. У відносинах із федеральними органами державної влади всі суб'єкти федерації між собою рівноправні. Суб'єкти мають повноваження вирішувати питання, віднесені Конституцією до ведення суб'єктів. Суб'єкти Російської Федерації не мають права виходу з її складу.
Сучасна Росія успадкувала перелік регіонів від РРФСР. 1992 року російськими регіонами було підписано Федеративний договір про розмежування повноважень, який було включено до тексту . 1993 року, коли була прийнята чинна Конституція, налічувалося 89 суб'єктів. З 1 березня 2008, після стало 83 суб'єкта Російської Федерації
18 березня 2014, після початку тимчасової окупації Криму, РФ спробувала незаконно приєднати його з утворенням двох нових суб'єктів т. зв. Республіки Крим та міста федерального значення Севастополь. Російська влада вважає, що з окупованим Кримом, федерація нараховує 85 суб'єктів.
30 вересня 2022, після часткової окупації Донецької, Запорізької, Луганської і Херсонської областей, РФ спробувала незаконно приєднати їх з утворенням чотирьох нових суб'єктів: ДНР, ЛНР, Херсонської та Запорізької областей. Російська влада вважає, що з окупованими територіями, федерація нараховує 89 суб'єктів. На міжнародному рівні та в Україні ця анексія вважається нікчемною та не визнається.
Сучасний федеративний устрій Росії
Особливості статусу суб'єктів федерації
Російську Федерацію складають республіки, краї, області, міста федерального значення, автономна область та автономні округи, є суб'єктами федерації. У таблиці наведено особливості конституційно-правового статусу кожного з типів суб'єктів РФ. У дужках вказано статті Конституції Росії, що містять відповідні положення. «Суверенітет» РФ над тимчасово окупованою територією АР Крим, де 2014 року незаконно утворено два суб'єкти РФ: Республіку Крим і місто федерального значення Севастополь, це утворення не визнається практично всіма державами світу.
Республіка |
|
Край, область, місто федерального значення |
|
Автономна область |
|
Автономний округ |
|
Розподіл суб'єктів федерації за типами
Нижче наводяться відомості про кількість суб'єктів Російської Федерації кожного типу та їх територіальне розташування станом на 1 січня 2014 року.
21 республіка | |
9 країв | |
46 областей | |
2 міста федерального значення | |
1 автономна область | |
4 автономних округи |
Перелік суб'єктів федерації
Нижче наведено перелік існуючих суб'єктів Російської Федерації станом на 1 січня 2014 року. Для кожного суб'єкта федерації наводяться його основні характеристики та відомості про його адміністративно-територіальному поділі.
№ | суб'єкт федерації | Прапор | Герб | Террі- торія (км²) | Населення | Адмініст- ративний центр | Адміністративно-територіальний устрій (згідно з ЗКАТО) | Код ЗКАТО | Муніципальні утворення | Адміністративно-територіальний поділ (детально) |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Республіки | ||||||||||
01 | Адигея | 7792 | ▲446 406 | Майкоп | 7 районів і 2 міста | 79 | 7 муніципальних районів, 2 міських округи | |||
02 | Алтай | 92 903 | ▲211 645 | Гірничо-Алтайськ | 10 районів і 1 місто | 84 | 10 муніципальних районів, 1 міський округ | детальніше | ||
03 | Башкортостан | 142 947 | ▲4 069 698 | Уфа | 54 району та 21 місто | 80 | 54 муніципальних райони, 9 міських округів | |||
04 | Бурятія | 351 334 | ▲973 860 | Улан-Уде | 21 район і 2 міста | 81 | 21 муніципальний район, 2 міських округи | детальніше | ||
05 | Дагестан | 50 270 | ▲2 963 918 | Махачкала | 41 район і 10 міст | 82 | 42 муніципальних райони, 10 міських округів | |||
06 | Інгушетія | 3628 | ▲453 010 | Магас | 4 району та 4 міста | 26 | 4 муніципальних райони, 4 міських округу | |||
07 | Кабардино-Балкарія | 12 470 | ▼858 397 | Нальчик | 10 районів і 3 міста | 83 | 10 муніципальних районів, 3 міських округи | |||
08 | Калмикія | 74 731 | ▼282 021 | Еліста | 13 районів і 1 місто | 85 | 13 муніципальних районів, 1 міський округ | |||
09 | Карачаєво-Черкесія | 14 277 | ▼469 837 | Черкеськ | 10 районів і 2 міста | 91 | 10 муніципальних районів, 2 міських округи | |||
10 | Карелія | 180 520 | ▼634 402 | Петрозаводськ | 16 районів і 13 міст | 86 | 16 муніципальних районів, 2 міських округи | |||
11 | Комі | 416 774 | ▼872 057 | Сиктивкар | 12 районів і 8 міст | 87 | 15 муніципальних районів, 5 міських округів | |||
12 | Марій Ел | 23 375 | ▼688 686 | Йошкар-Ола | 14 районів і 4 міста | 88 | 14 муніципальних районів, 3 міських округи | |||
13 | Мордовія | 26 128 | ▼812 156 | Саранськ | 22 району та 7 міст | 89 | 22 муніципальних райони, 1 міський округ | |||
14 | Саха (Якутія) | 3 083 523 | ▼954 803 | Якутськ | 33 району та 5 міст | 98 | 34 муніципальних райони, 2 міських округи | детальніше | ||
15 | Північна Осетія — Аланія | 7987 | ▼703 977 | Владикавказ | 8 районів і 1 місто | 90 | 8 муніципальних районів, 1 міський округ | |||
16 | Татарстан | 67 847 | ▲3 838 230 | Казань | 43 району та 14 міст | 92 | 43 муніципальних райони, 2 міських округи | детальніше | ||
17 | Тива (Тува) | 168 604 | ▲311 761 | Кизил | 17 районів і 2 міста | 93 | 17 муніципальних районів, 2 міських округи | |||
18 | Удмуртія | 42 061 | ▼1 517 050 | Іжевськ | 25 районів і 5 міст | 94 | 25 муніципальних районів, 5 міських округів | детальніше | ||
19 | Хакасія | 61 569 | ▲534 079 | Абакан | 8 районів і 5 міст | 95 | 8 муніципальних районів, 5 міських округів | |||
20 | Чечня | 15 647 | ▲1 346 438 | Грозний | 17 районів і 5 міст | 96 | 17 муніципальних районів, 2 міських округи | |||
21 | Чувашія | 18 343 | ▼1 239 984 | Чебоксари | 21 район і 9 міст | 97 | 21 муніципальний район, 5 міських округів | |||
Краї | ||||||||||
22 | Алтайський край | 167 996 | ▼2 390 638 | Барнаул | 60 районів і 11 міст | 01 | 60 муніципальних районів, 11 міських округів | |||
23 | Забайкальський край | 431 892 | ▼1 090 344 | Чита | 31 район і 5 міст | 76 | 31 муніципальний район, 4 міських округу | |||
24 | Камчатський край | 464 275 | ▼319 864 | Петропавловськ-Камчатський | 11 районів і 2 міста | 30 | 11 муніципальних районів, 3 міських округи | |||
25 | Краснодарський край | 75 485 | ▲5 404 273 | Краснодар | 38 районів і 15 міст | 03 | 37 муніципальних районів, 7 міських округів | |||
26 | Красноярський край | 2 366 797 | ▲2 852 810 | Красноярськ | 54 району та 19 міст | 04 | 44 муніципальних райони, 17 міських округів | |||
27 | Пермський край | 160 236 | ▲2 636 154 | Перм | 33 району та 14 міст | 57 | 42 муніципальних райони, 6 міських округів | |||
28 | Приморський край | 164 673 | ▼1 938 516 | Владивосток | 22 району та 12 міст | 05 | 22 муніципальних райони, 12 міських округів | детальніше | ||
29 | Ставропольський край | 66 160 | ▲2 794 508 | Ставрополь | 26 районів і 10 міст | 07 | 26 муніципальних районів, 9 міських округів | |||
30 | Хабаровський край | 787 633 | ▼1 339 912 | Хабаровськ | 17 районів та 6 міст | 08 | 17 муніципальних районів, 2 міських округу | |||
Області | ||||||||||
31 | Амурська область | 361 913 | ▼811 274 | Благовєщенськ | 20 районів і 7 міст | 10 | 20 муніципальних районів, 8 міських округів | |||
32 | Архангельська область | 589 913 | ▼1 191 785 | Архангельськ | 20 районів і 8 міст | 11 | 19 муніципальних районів, 7 міських округів | |||
33 | Астраханська область | 49 024 | ▲1 016 516 | Астрахань | 11 районів і 3 міста | 12 | 11 муніципальних районів, 2 міських округи | |||
34 | Білгородська область | 27 134 | ▲1 544 108 | Білгород | 21 район і 6 міст | 14 | 19 муніципальних районів, 3 міських округи | |||
35 | Брянська область | 34 857 | ▼1 242 599 | Брянськ | 27 районів і 5 міст | 15 | 27 муніципальних районів, 7 міських округів | |||
36 | Володимирська область | 29 084 | ▼1 413 321 | Володимир | 16 районів і 10 міст | 17 | 16 муніципальних районів, 5 міських округів | |||
37 | Волгоградська область | 112 877 | ▼2 569 126 | Волгоград | 33 району та 6 міст | 18 | 33 муніципальних райони, 6 міських округів | |||
38 | Вологодська область | 144 527 | ▼1 193 371 | Вологда | 26 районів і 4 міста | 19 | 26 муніципальних районів, 2 міських округи | |||
39 | Воронезька область | 52 216 | ▼2 328 959 | Воронеж | 32 району та 7 міст | 20 | 31 муніципальний район, 3 міських округи | |||
40 | Іванівська область | 21 437 | ▼1 043 130 | Іваново | 21 район і 6 міст | 24 | 21 муніципальний район, 6 міських округів | |||
41 | Іркутська область | 774 846 | ▼2 418 348 | Іркутськ | 33 району та 14 міст | 25 | 27 муніципальних районів, 9 міських округів | |||
42 | Калінінградська область | 15 125 | ▲963 128 | Калінінград | 13 районів та 6 міст | 27 | 15 муніципальних районів, 6 міських округів | |||
43 | Калузька область | 29 777 | ▼1 004 544 | Калуга | 24 району та 4 міста | 29 | 24 муніципальних райони, 2 міських округи | |||
44 | Кемеровська область | 95 725 | ▼2 734 075 | Кемерово | 19 районів і 18 міст | 32 | 28 муніципальних районів, 16 міських округів | |||
45 | Кіровська область | 120 374 | ▼1 310 929 | Кіров | 39 районів і 5 міст | 33 | 39 муніципальних районів, 6 міських округів | |||
46 | Костромська область | 60 211 | ▼656 389 | Кострома | 24 району та 8 міст | 34 | 24 муніципальних райони, 6 міських округів | |||
47 | Курганська область | 71 488 | ▼877 149 | Курган | 24 району та 9 міст | 37 | 24 муніципальних райони, 2 міських округи | |||
48 | Курська область | 29 997 | ▼1 118 915 | Курськ | 28 районів і 5 міст | 38 | 28 муніципальних районів, 5 міських округів | |||
49 | Ленінградська область | 83 908 | ▲1 763 924 | Санкт-Петербург | 17 районів і 20 міст | 41 | 17 муніципальних районів, 1 міський округ | |||
50 | Липецька область | 24 047 | ▼1 159 866 | Липецьк | 18 районів і 2 міста | 42 | 18 муніципальних районів, 2 міських округи | |||
51 | Магаданська область | 462 464 | ▼150 312 | Магадан | 8 районів і 2 міста | 44 | 8 муніципальних районів, 1 міський округ | |||
52 | Московська область | 44 379 | ▲7 133 620 | офіц. Москва, факт. Красногорськ | 38 районів і 56 міст | 46 | 36 муніципальних районів, 36 міських округів | |||
53 | Мурманська область | 144 902 | ▼771 058 | Мурманськ | 5 районів і 13 міст | 47 | 5 муніципальних районів, 14 міських округів | |||
54 | Нижньогородська область | 76 624 | ▼3 281 496 | Нижній Новгород | 48 районів і 12 міст | 22 | 48 муніципальних районів, 4 міських округу | |||
55 | Новгородська область | 54 501 | ▼622 430 | Великий Новгород | 21 район і 3 міста | 49 | 21 муніципальний район, 1 міський округ | детальніше | ||
56 | Новосибірська область | 177 756 | ▲2 731 176 | Новосибірськ | 30 районів і 7 міст | 50 | 30 муніципальних районів, 5 міських округів | |||
57 | Омська область | 141 140 | ▼1 973 876 | Омськ | 32 району та 6 міст | 52 | 32 муніципальних райони, 1 міський округ | |||
58 | Оренбурзька область | 123 702 | ▼2 008 566 | Оренбург | 35 районів і 12 міст | 53 | 35 муніципальних районів, 13 міських округів | |||
59 | Орловська область | 24 652 | ▼769 980 | Орел | 24 райони та 3 міста | 57 | 24 муніципальних райони, 3 міських округи | |||
60 | Пензенська область | 43 352 | ▼1 360 587 | Пенза | 28 районів і 5 міст | 58 | 28 муніципальних районів, 5 міських округів | |||
61 | Псковська область | 55 399 | ▼656 561 | Псков | 24 району та 2 міста | 56 | 24 муніципальних райони, 2 міських округи | |||
62 | Ростовська область | 100 967 | ▼4 245 532 | Ростов-на-Дону | 43 району та 16 міст | 60 | 43 муніципальних райони, 12 міських округів | детальніше | ||
63 | Рязанська область | 39 605 | ▼1 140 844 | Рязань | 25 районів і 4 міста | 61 | 25 муніципальних районів, 4 міських округу | |||
64 | Самарська область | 53 565 | ▼3 211 187 | Самара | 27 районів і 10 міст | 36 | 27 муніципальних районів, 10 міських округів | |||
65 | Саратовська область | 101 240 | ▼2 496 552 | Саратов | 38 районів і 13 міст | 63 | 38 муніципальних районів, 4 міських округу | |||
66 | Сахалінська область | 87 101 | ▼491 027 | Південно-Сахалінськ | 17 районів і 9 міст | 65 | 2 муніципальних райони, 17 міських округів | |||
67 | Свердловська область | 194 307 | ▲4 320 677 | Єкатеринбург | 30 районів і 34 міста | 65 | 5 муніципальних районів, 67 міських округів | |||
68 | Смоленська область | 49 779 | ▼967 896 | Смоленськ | 25 районів і 2 міста | 66 | 25 муніципальних районів, 2 міських округи | |||
69 | Тамбовська область | 34 462 | ▼1 068 934 | Тамбов | 23 району та 7 міст | 68 | 23 муніципальних райони, 7 міських округів | |||
70 | Тверська область | 84 201 | ▼1 325 249 | Тверь | 36 районів і 12 міст | 28 | 36 муніципальних районів, 7 міських округів | |||
71 | Томська область | 314 391 | ▲1 070 128 | Томськ | 16 районів та 6 міст | 69 | 16 муніципальних районів, 4 міських округу | |||
72 | Тульська область | 25 679 | ▼1 521 497 | Тула | 23 району та 9 міст | 70 | 23 муніципальних райони, 3 міських округи | |||
73 | Тюменська область | 1 464 173 | ▲3 546 345 | Тюмень | 38 районів і 26 міст (з ХМАО та ЯНАО) | 71 | 21 муніципальний район, 5 міських округів (без ХМАО та ЯНАО) | |||
74 | Ульянівська область | 37 181 | ▼1 267 561 | Ульяновськ | 21 район і 6 міст | 73 | 21 муніципальний район, 4 міських округу | |||
75 | Челябінська область | 88 529 | ▲3 490 053 | Челябінськ | 24 району та 23 міста | 75 | 27 муніципальних районів, 16 міських округів | |||
76 | Ярославська область | 36 177 | ▲1 271 766 | Ярославль | 17 районів та 6 міст | 78 | 17 муніципальних районів, 3 міських округу | |||
Міста федерального значення | ||||||||||
77 | Москва | 2511 | ▲12 108 257 | Москва | 12 адміністративних округів (125 районів, 2 міських округи, 19 поселень) | 45 | 146 внутрішньоміських муніципальних утворень | детальніше | ||
78 | Санкт-Петербург | 1439 | ▲5 131 942 | Санкт-Петербург | 18 районів | 40 | 111 внутрішньоміських муніципальних утворень (81 муніципальний округ, 9 міст і 21 селище) | |||
79 | Єврейська АО | 36 266 | ▼170 377 | Біробіджан | 5 районів і 1 місто | 99 | 5 муніципальних районів, 1 міський округ | |||
Автономні округи | ||||||||||
80 | Ненецький АО | 176 810 | ▲43 025 | Нар'ян-Мар | 1 район і 1 місто | 11 | 1 муніципальний район, 1 міський округ | |||
81 | Ханти-Мансійський АО — Югра | 534 801 | ▲1 597 248 | Ханти-Мансійськ | 9 районів і 14 міст | 71 | 9 муніципальних районів, 13 міських округів | |||
82 | Чукотський АО | 721 481 | ▼50 555 | Анадир | 8 районів і 1 місто | 77 | 8 муніципальних районів, 1 міський округ | детальніше | ||
83 | Ямало-Ненецький АО | 769 250 | ▼539 671 | Салехард | 7 районів і 7 міст | 71 | 7 муніципальних районів, 6 міських округів | |||
— | Вся Росія | 17 097 281 | ▲141 314 127 | Москва |
Коди суб'єктів федерації
Існує цілий ряд різного роду кодувань суб'єктів Російської Федерації, згідно з якими їм присвоюються цифрові або літерні позначення для різних цілей.
Інші особливості територіального устрою Росії
Угруповання регіонів Росії
Суб'єкти федерації групуються в:
- 9 федеральних округів (до 2010 — 7, до 2014 — 8);
- 11 економічних районів;
- 14 ;
- 4 військових округи (до 2010 — 6);
- 9 часових поясів (до 2010 року — 11).
Зарубіжні території Росії
Місто Байконур знаходиться на території Казахстану, але разом з комплексом космодрому Байконур орендований Росією на період до 2050, наділений статусом міста федерального значення Російської Федерації, на території міста діє російське законодавство.
Згідно зі Шпіцбергенським трактатом 1920 Росія здійснює економічну діяльність на архіпелазі Шпіцберген (селища Баренцбург, Піраміда та Грумант).
Історія російського федералізму
Зміни в федеративний устрій Росії після припинення існування СРСР
- З розпадом СРСР пройшов парад суверенітетів, привівши до конфлікту законодавств РРФСР та республік у її складі.
- Всі Радянські Соціалістичні Республіки у складі РРФСР (до травня та липня 1991 — автономні області та АРСР) стали республіками.
- Оскільки всі автономні округи отримали можливість виходу зі складу областей та країв за допомогою прийняття відповідного закону, Чукотський автономний округ вийшов зі складу Магаданської області.
- Чечено-Інгушська АРСР розділилася на 2 республіки: Чеченську Республіку та Інгушетію.
- Міста Москва (місто республіканського підпорядкування РРФСР) та Санкт-Петербург (раніше — місто Ленінград, адміністративно підлеглий Ленінградської області) були перетворені у міста федерального значення.
- 31 березня 1992 регіони Російської Федерації (за винятком Татарстану, Чечні («Ічкерії»), а також Інгушетії) підписали договори про розмежування предметів ведення та повноважень між федеральними та регіональними органами державної влади — федеративний договір, який було включено до чинної конституції.
- Автономні області — Адигейська, Горно-Алтайська, Карачаєво-Черкеська, Хакаська перетворені у республіки.
- З нової Конституції Російської Федерації 1993 всі республіки, краї, області, автономні округи, міста Москва та Санкт-Петербург, а також Єврейська автономна область (вийшла зі складу Хабаровського краю) стали рівноправними суб'єктами Російської Федерації.
- Були перейменовані області: Горьківська у Нижньогородську, Калінінська у Тверську та Куйбишевська у Самарську.
- (2100 км²) перейшов до складу Нижньогородської області.
- 7 грудня 2003 було проведено референдум з об'єднання Пермської області та Комі-Пермяцкого АТ у Пермський край. Пропозицію про об'єднання схвалено переважною більшістю голосів. Об'єднання набрало чинності 1 грудня 2005.
- 17 квітня 2005 було проведено референдум з приєднання та АТ до Красноярському краю. Пропозицію про приєднання схвалено переважною більшістю голосів. Об'єднання набрало чинності 1 січня 2007.
- 23 жовтня 2005 було проведено референдум з об'єднання Камчатської області та Коряцького АТ у Камчатський край. Пропозицію про об'єднання схвалено переважною більшістю голосів. Об'єднання набрало чинності 1 липня 2007.
- 16 квітня 2006 року було проведено референдум з приєднання Усть-Ординського Бурятського АО до Іркутської області. Пропозицію про приєднання схвалено переважною більшістю голосів. Об'єднання набрало чинності 1 січня 2008.
- 11 березня 2007 було проведено референдум з об'єднання Читинської області та Агінського Бурятського АО у єдиний Забайкальський край. Пропозиція про об'єднання схвалено переважною більшістю голосів. Об'єднання набрало чинності 1 березня 2008.
- 16 березня 2014 почалася тимчасова окупація АР Крим військами РФ, де російською окупаційною владою було проведено нелегітимний референдум в АР Крим (Україна). Цей «референдум» було проведено незаконно. Його результати не визнає ні Україна, на Радбез ООН..
Створена всупереч нормам міжнародного права та не визнана практично всіма країнами світу, Республіка Крим як суб'єкт Російської Федерації утворена 21 березня 2014 року рішенням Ради Федерації Росії, котра ратифікувала Договір та ухвалила закон про приєднання Криму та міста Севастополь до Росії.
Україна не визнала приєднання Криму до Росії: Верховна Рада прийняла Декларацію про боротьбу за звільнення держави, у якій, зокрема, дії Росії на півострові названі анексією, а Автономна Республіка Крим та місто Севастополь називаються «невід'ємними частинами України».
Майбутнє федеративного устрою Росії
Перспективи подальшого укрупнення регіонів
Проводилась попередня робота з об'єднання Архангельської області та Ненецького АО у Поморський (Архангельський, Північний) край, Санкт-Петербурга та Ленінградській області у Петербурзьку губернію (Невський, Санкт-Петербурзький край), Москви та Московської області у Московський федеральний округ або Московську і Тверську областей у Центральну (Підмосковну) область тощо, однак, процеси об'єднання було заморожено.
Порядок та перспективи розширення Російської Федерації
Згідно з від 17 грудня 2001 № 6-ФКЗ «Про порядок прийняття в Російську Федерацію та утворення в її складі нового суб'єкта Російської Федерації», розширення Російської Федерації можливе шляхом приєднання до неї як суб'єктів федерації іноземних держав або їхніх частин згідно з вільним волевиявленням народів, що проживають на цих територіях, і при укладенні міжнародних договорів з цими державами.
Розширення Росії можливо у тому числі за рахунок незалежних держав, зокрема, територій, які можуть коли-небудь отримати такий статус. Із сусідніх з Росією держав, які прагнуть до інтеграції з нею, включаючи невизнані (частково визнані), Білорусь та Абхазія не планують стати суб'єктами Російської Федерації (при цьому відповідно вступивши або побажавши вступити до Союзної держави), а Південна Осетія, Придністров'я та раніше Абхазія (1995 року), а також та (спроби проголошення республік у яких відповідно на північному сході Естонії на північному сході Казахстану робилися спроби російськомовною більшістю у 1990—1994 роках) такий намір проявляли.
Розраховуючи на повторення прецеденту окупації Росією Криму та Севастополя, 2014 року після проведення референдумів 11 травня та оголошення суверенітетів 12 травня такий намір також проявили самопроголошені влади Донецької та Луганської «народних республік».
Див. також
- ГеоКод адміністративно територіального поділу Росії
- Адміністративний устрій Росії
- Історія адміністративно-територіального поділу Росії
- Історія адміністративно-територіального поділу РРФСР
- Коди суб'єктів Російської Федерації (Код ГИБДД-ДАІ)
Примітки
- Сецессия — Конституционное право РФ — Яндекс. Словари [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.].
- Конституционный суд Российской Федерации в своем постановлении от 14 июля 1997 года № 12-П «У справі про тлумачення міститься у частині 4 статті 66 Конституції Російської Федерації положення про входження автономного округу до складу краю, області» встановив, що «частина 4 статті 66 Конституції Російської Федерації про входження автономного округу до складу краю, області носить констатуючий характер. вживання терміна „вхідний“ означає визнання Конституцією Російської Федерації існуючого до її набрання чинності положення, за яким автономні округи, що не оформили зміну свого статусу, як і раніше входять до складу відповідного краю або області». На сьогодні такими є всі автономні округи, крім Чукотського автономного округу.
- До складу Архангельської області входить Ненецький автономний округ.
- Адміністративний центр — місто Санкт-Петербург не входить до складу Ленінградської області.
- Адміністративний центр — місто Москва не входить до складу Московської області
- До складу Тюменської області входить Ханти-Мансійський автономний округ та Ямало-Ненецький автономний округ.
- Федеративний договір 1992 року було затверджено Постановою З'їзду народних депутатів РФ від 10 квітня 1992 «Про Федеративнbй договір». Законом РФ від 21 квітня 1992 № 2708-I "Про зміни та доповнення Конституції (Основного Закону) Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки"положення Федеративного договору було включено до .
- Государственный Архив Пермского Края — Хроника событий по объединению двух субъектов РФ. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014. [Архівовано 2014-05-29 у Wayback Machine.]
- ЦВК наголошує, що місцевий референдум в Криму неможливий
- [Радбез ООН не визнає «референдум» у Криму про статус Автономної Республіки Крим]
- Радбез ООН не визнає «референдум» у Криму про статус Автономної Республіки Крим
- Крымский парламент принял решение о вхождении автономии в состав РФ и назначил на 16 марта референдум по этому вопросу
- Українська правда: Маріонеткова Рада Криму призначила референдум про входження в РФ на 16 березня
- Референдум о статусе Крыма назначен на 16 марта — РИА Новости (6 березня 2014)
- Обама заявив, що Росія порушує норми міжнародного права
- Анексуючи Крим, Росія порушує норми ООН, на які сама ж посилається. Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014.
- http://www.youtube.com/watch?v=i6U8Dy3XoHw Росія порушила всі можливі норми міжнародного права
- Росія, США і Велика Британія порушили зобов'язання перед Україною, — генсек ООН
- Голосування Генасамблеї ООН
- Backing Ukraine's territorial integrity, UN Assembly declares Crimea referendum invalid
- Постановление Совета Федерации Федерального Собрания Российской Федерации о федеральном законе «О ратификации Договора между Российской Федерацией и Республикой Крым о принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов»(рос.)
- Постановление Совета Федерации Федерального Собрания Российской Федерации о федеральном конституционном законе «О принятиив Российскую Федерацию Республики Крым иобразовании в составе Российской Федерацииновых субъектов — Республики Крым и городафедерального значения Севастополя»(рос.)
- Декларація про боротьбу за звільнення України
Посилання
- Конституція Російської Федерації. Стаття 65, де перераховані суб'єкти Російської Федерації
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro teritorialni odinici vishogo rivnya u Rosiyi Pro politichnij ustrij div Derzhavnij lad Rosiyi ta administrativnij ustrij Pro inshi znachennya div Administrativno teritorialnij ustrij Rosiyi Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi abo skorocheno sub yekt federaciyi nazva teritorialnoyi odinici verhnogo rivnya u Rosiyi Zgidno z Konstituciyeyu Rosiyi 1993 Rosiya ye federativnoyu derzhavoyu ta skladayetsya z rivnopravnih sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi Zgidno z Konstituciyeyu Rosijska Federaciya skladayetsya z respublik krayiv oblastej mist federalnogo znachennya avtonomnih oblastej avtonomnih okrugiv Kozhnij sub yekt federaciyi krim federalnih organiv maye svoyu vikonavchu zazvichaj gubernatora abo golovu zakonodavchu regionalni parlamenti ta sudovu konstitucijnij statutnij sud sub yekta gilki vladi Sub yekti mayut svoyu vlasnu konstituciyu abo statut a takozh vlasne zakonodavstvo prijnyate regionalnimi parlamentami Sub yekti federaciyi mayut po dva predstavnika u verhnij palati rosijskogo parlamentu Radi Federaciyi U vidnosinah iz federalnimi organami derzhavnoyi vladi vsi sub yekti federaciyi mizh soboyu rivnopravni Sub yekti mayut povnovazhennya virishuvati pitannya vidneseni Konstituciyeyu do vedennya sub yektiv Sub yekti Rosijskoyi Federaciyi ne mayut prava vihodu z yiyi skladu 1 Suchasna Rosiya uspadkuvala perelik regioniv vid RRFSR 1992 roku rosijskimi regionami bulo pidpisano Federativnij dogovir pro rozmezhuvannya povnovazhen yakij bulo vklyucheno do tekstu Konstituciyi RRFSR 1978 roku 1993 roku koli bula prijnyata chinna Konstituciya nalichuvalosya 89 sub yektiv Z 1 bereznya 2008 pislya ob yednannya regioniv stalo 83 sub yekta Rosijskoyi Federaciyi 18 bereznya 2014 pislya pochatku timchasovoyi okupaciyi Krimu RF sprobuvala nezakonno priyednati jogo z utvorennyam dvoh novih sub yektiv t zv Respubliki Krim ta mista federalnogo znachennya Sevastopol Rosijska vlada vvazhaye sho z okupovanim Krimom federaciya narahovuye 85 sub yektiv 30 veresnya 2022 pislya chastkovoyi okupaciyi Doneckoyi Zaporizkoyi Luganskoyi i Hersonskoyi oblastej RF sprobuvala nezakonno priyednati yih z utvorennyam chotiroh novih sub yektiv DNR LNR Hersonskoyi ta Zaporizkoyi oblastej Rosijska vlada vvazhaye sho z okupovanimi teritoriyami federaciya narahovuye 89 sub yektiv Na mizhnarodnomu rivni ta v Ukrayini cya aneksiya vvazhayetsya nikchemnoyu ta ne viznayetsya Zmist 1 Suchasnij federativnij ustrij Rosiyi 1 1 Osoblivosti statusu sub yektiv federaciyi 1 2 Rozpodil sub yektiv federaciyi za tipami 1 3 Perelik sub yektiv federaciyi 1 4 Kodi sub yektiv federaciyi 2 Inshi osoblivosti teritorialnogo ustroyu Rosiyi 2 1 Ugrupovannya regioniv Rosiyi 2 2 Zarubizhni teritoriyi Rosiyi 3 Istoriya rosijskogo federalizmu 3 1 Zmini v federativnij ustrij Rosiyi pislya pripinennya isnuvannya SRSR 3 1 1 1990 ti 3 1 2 2000 ni 3 1 3 2010 ti 4 Majbutnye federativnogo ustroyu Rosiyi 4 1 Perspektivi podalshogo ukrupnennya regioniv 4 2 Poryadok ta perspektivi rozshirennya Rosijskoyi Federaciyi 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaSuchasnij federativnij ustrij Rosiyired Osoblivosti statusu sub yektiv federaciyired Rosijsku Federaciyu skladayut respubliki krayi oblasti mista federalnogo znachennya avtonomna oblast ta avtonomni okrugi ye sub yektami federaciyi U tablici navedeno osoblivosti konstitucijno pravovogo statusu kozhnogo z tipiv sub yektiv RF U duzhkah vkazano statti Konstituciyi Rosiyi sho mistyat vidpovidni polozhennya Suverenitet RF nad timchasovo okupovanoyu teritoriyeyu AR Krim de 2014 roku nezakonno utvoreno dva sub yekti RF Respubliku Krim i misto federalnogo znachennya Sevastopol ce utvorennya ne viznayetsya praktichno vsima derzhavami svitu Respublika oharakterizovana u Konstituciyi Rosiyi yak derzhava chastina 2 statti 5 status viznachayetsya Konstituciyeyu Rosiyi ta svoyeyu konstituciyeyu chastina 2 statti 5 chastina 1 statti 66 mayut pravo vstanovlyuvati svoyi derzhavni movi chastina 2 statti 68 Kraj oblast misto federalnogo znachennya status viznachayetsya Konstituciyeyu Rosiyi ta svoyim statutom prijnyatimi krajovim oblasnim miskim zakonodavchim predstavnickim organom chastina 2 statti 5 chastina 2 statti 66 Avtonomna oblast status viznachayetsya Konstituciyeyu Rosiyi ta svoyim statutom prijnyatimi zakonodavchim predstavnickim organom avtonomnoyi oblasti chastina 2 statti 5 chastina 2 statti 66 mozhe buti prijnyatij federalnij zakon pro avtonomnu oblast chastina 3 statti 66 Avtonomnij okrug status viznachayetsya Konstituciyeyu Rosiyi ta svoyim statutom prijnyatimi zakonodavchim predstavnickim organom avtonomnogo okrugu chastina 2 statti 5 chastina 2 statti 66 mozhe buti prijnyatij federalnij zakon pro avtonomnij okrug chastina 3 statti 66 vidnosini avtonomnih okrugiv sho vhodyat do skladu krayu chi oblasti mozhut regulyuvatisya federalnim zakonom ta dogovorom mizh vidpovidnim avtonomnim okrugom ta krayem abo oblastyu chastina 4 statti 66 2 Rozpodil sub yektiv federaciyi za tipamired Nizhche navodyatsya vidomosti pro kilkist sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi kozhnogo tipu ta yih teritorialne roztashuvannya stanom na 1 sichnya 2014 roku 21 respublika 9 krayiv 46 oblastej 2 mista federalnogo znachennya 1 avtonomna oblast 4 avtonomnih okrugi Perelik sub yektiv federaciyired Nizhche navedeno perelik isnuyuchih sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi stanom na 1 sichnya 2014 roku Dlya kozhnogo sub yekta federaciyi navodyatsya jogo osnovni harakteristiki ta vidomosti pro jogo administrativno teritorialnomu podili nbsp Perelik isnuyuchih sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi stanom na 1 sichnya 2014 roku sub yekt federaciyi Prapor Gerb Terri toriya km Naselennya Administ rativnij centr Administrativno teritorialnij ustrij zgidno z ZKATO Kod ZKATO Municipalni utvorennya Administrativno teritorialnij podil detalno Respubliki 01 Adigeya nbsp nbsp 7792 446 406 Majkop 7 rajoniv i 2 mista 79 7 municipalnih rajoniv 2 miskih okrugi detalnishe 02 Altaj nbsp nbsp 92 903 211 645 Girnicho Altajsk 10 rajoniv i 1 misto 84 10 municipalnih rajoniv 1 miskij okrug detalnishe 03 Bashkortostan nbsp nbsp 142 947 4 069 698 Ufa 54 rajonu ta 21 misto 80 54 municipalnih rajoni 9 miskih okrugiv detalnishe 04 Buryatiya nbsp nbsp 351 334 973 860 Ulan Ude 21 rajon i 2 mista 81 21 municipalnij rajon 2 miskih okrugi detalnishe 05 Dagestan nbsp nbsp 50 270 2 963 918 Mahachkala 41 rajon i 10 mist 82 42 municipalnih rajoni 10 miskih okrugiv detalnishe 06 Ingushetiya nbsp nbsp 3628 453 010 Magas 4 rajonu ta 4 mista 26 4 municipalnih rajoni 4 miskih okrugu detalnishe 07 Kabardino Balkariya nbsp nbsp 12 470 858 397 Nalchik 10 rajoniv i 3 mista 83 10 municipalnih rajoniv 3 miskih okrugi detalnishe 08 Kalmikiya nbsp nbsp 74 731 282 021 Elista 13 rajoniv i 1 misto 85 13 municipalnih rajoniv 1 miskij okrug detalnishe 09 Karachayevo Cherkesiya nbsp nbsp 14 277 469 837 Cherkesk 10 rajoniv i 2 mista 91 10 municipalnih rajoniv 2 miskih okrugi detalnishe 10 Kareliya nbsp nbsp 180 520 634 402 Petrozavodsk 16 rajoniv i 13 mist 86 16 municipalnih rajoniv 2 miskih okrugi detalnishe 11 Komi nbsp nbsp 416 774 872 057 Siktivkar 12 rajoniv i 8 mist 87 15 municipalnih rajoniv 5 miskih okrugiv detalnishe 12 Marij El nbsp nbsp 23 375 688 686 Joshkar Ola 14 rajoniv i 4 mista 88 14 municipalnih rajoniv 3 miskih okrugi detalnishe 13 Mordoviya nbsp nbsp 26 128 812 156 Saransk 22 rajonu ta 7 mist 89 22 municipalnih rajoni 1 miskij okrug detalnishe 14 Saha Yakutiya nbsp nbsp 3 083 523 954 803 Yakutsk 33 rajonu ta 5 mist 98 34 municipalnih rajoni 2 miskih okrugi detalnishe 15 Pivnichna Osetiya Alaniya nbsp nbsp 7987 703 977 Vladikavkaz 8 rajoniv i 1 misto 90 8 municipalnih rajoniv 1 miskij okrug detalnishe 16 Tatarstan nbsp nbsp 67 847 3 838 230 Kazan 43 rajonu ta 14 mist 92 43 municipalnih rajoni 2 miskih okrugi detalnishe 17 Tiva Tuva nbsp nbsp 168 604 311 761 Kizil 17 rajoniv i 2 mista 93 17 municipalnih rajoniv 2 miskih okrugi detalnishe 18 Udmurtiya nbsp nbsp 42 061 1 517 050 Izhevsk 25 rajoniv i 5 mist 94 25 municipalnih rajoniv 5 miskih okrugiv detalnishe 19 Hakasiya nbsp nbsp 61 569 534 079 Abakan 8 rajoniv i 5 mist 95 8 municipalnih rajoniv 5 miskih okrugiv detalnishe 20 Chechnya nbsp nbsp 15 647 1 346 438 Groznij 17 rajoniv i 5 mist 96 17 municipalnih rajoniv 2 miskih okrugi detalnishe 21 Chuvashiya nbsp nbsp 18 343 1 239 984 Cheboksari 21 rajon i 9 mist 97 21 municipalnij rajon 5 miskih okrugiv detalnishe Krayi 22 Altajskij kraj nbsp nbsp 167 996 2 390 638 Barnaul 60 rajoniv i 11 mist 01 60 municipalnih rajoniv 11 miskih okrugiv detalnishe 23 Zabajkalskij kraj nbsp nbsp 431 892 1 090 344 Chita 31 rajon i 5 mist 76 31 municipalnij rajon 4 miskih okrugu detalnishe 24 Kamchatskij kraj nbsp nbsp 464 275 319 864 Petropavlovsk Kamchatskij 11 rajoniv i 2 mista 30 11 municipalnih rajoniv 3 miskih okrugi detalnishe 25 Krasnodarskij kraj nbsp nbsp 75 485 5 404 273 Krasnodar 38 rajoniv i 15 mist 03 37 municipalnih rajoniv 7 miskih okrugiv detalnishe 26 Krasnoyarskij kraj nbsp nbsp 2 366 797 2 852 810 Krasnoyarsk 54 rajonu ta 19 mist 04 44 municipalnih rajoni 17 miskih okrugiv detalnishe 27 Permskij kraj nbsp nbsp 160 236 2 636 154 Perm 33 rajonu ta 14 mist 57 42 municipalnih rajoni 6 miskih okrugiv detalnishe 28 Primorskij kraj nbsp nbsp 164 673 1 938 516 Vladivostok 22 rajonu ta 12 mist 05 22 municipalnih rajoni 12 miskih okrugiv detalnishe 29 Stavropolskij kraj nbsp nbsp 66 160 2 794 508 Stavropol 26 rajoniv i 10 mist 07 26 municipalnih rajoniv 9 miskih okrugiv detalnishe 30 Habarovskij kraj nbsp nbsp 787 633 1 339 912 Habarovsk 17 rajoniv ta 6 mist 08 17 municipalnih rajoniv 2 miskih okrugu detalnishe Oblasti 31 Amurska oblast nbsp nbsp 361 913 811 274 Blagovyeshensk 20 rajoniv i 7 mist 10 20 municipalnih rajoniv 8 miskih okrugiv detalnishe 32 Arhangelska oblast 3 nbsp nbsp 589 913 1 191 785 Arhangelsk 20 rajoniv i 8 mist 11 19 municipalnih rajoniv 7 miskih okrugiv detalnishe 33 Astrahanska oblast nbsp nbsp 49 024 1 016 516 Astrahan 11 rajoniv i 3 mista 12 11 municipalnih rajoniv 2 miskih okrugi detalnishe 34 Bilgorodska oblast nbsp nbsp 27 134 1 544 108 Bilgorod 21 rajon i 6 mist 14 19 municipalnih rajoniv 3 miskih okrugi detalnishe 35 Bryanska oblast nbsp nbsp 34 857 1 242 599 Bryansk 27 rajoniv i 5 mist 15 27 municipalnih rajoniv 7 miskih okrugiv detalnishe 36 Volodimirska oblast nbsp nbsp 29 084 1 413 321 Volodimir 16 rajoniv i 10 mist 17 16 municipalnih rajoniv 5 miskih okrugiv detalnishe 37 Volgogradska oblast nbsp nbsp 112 877 2 569 126 Volgograd 33 rajonu ta 6 mist 18 33 municipalnih rajoni 6 miskih okrugiv detalnishe 38 Vologodska oblast nbsp nbsp 144 527 1 193 371 Vologda 26 rajoniv i 4 mista 19 26 municipalnih rajoniv 2 miskih okrugi detalnishe 39 Voronezka oblast nbsp nbsp 52 216 2 328 959 Voronezh 32 rajonu ta 7 mist 20 31 municipalnij rajon 3 miskih okrugi detalnishe 40 Ivanivska oblast nbsp nbsp 21 437 1 043 130 Ivanovo 21 rajon i 6 mist 24 21 municipalnij rajon 6 miskih okrugiv detalnishe 41 Irkutska oblast nbsp nbsp 774 846 2 418 348 Irkutsk 33 rajonu ta 14 mist 25 27 municipalnih rajoniv 9 miskih okrugiv detalnishe 42 Kaliningradska oblast nbsp nbsp 15 125 963 128 Kaliningrad 13 rajoniv ta 6 mist 27 15 municipalnih rajoniv 6 miskih okrugiv detalnishe 43 Kaluzka oblast nbsp nbsp 29 777 1 004 544 Kaluga 24 rajonu ta 4 mista 29 24 municipalnih rajoni 2 miskih okrugi detalnishe 44 Kemerovska oblast nbsp nbsp 95 725 2 734 075 Kemerovo 19 rajoniv i 18 mist 32 28 municipalnih rajoniv 16 miskih okrugiv detalnishe 45 Kirovska oblast nbsp nbsp 120 374 1 310 929 Kirov 39 rajoniv i 5 mist 33 39 municipalnih rajoniv 6 miskih okrugiv detalnishe 46 Kostromska oblast nbsp nbsp 60 211 656 389 Kostroma 24 rajonu ta 8 mist 34 24 municipalnih rajoni 6 miskih okrugiv detalnishe 47 Kurganska oblast nbsp nbsp 71 488 877 149 Kurgan 24 rajonu ta 9 mist 37 24 municipalnih rajoni 2 miskih okrugi detalnishe 48 Kurska oblast nbsp nbsp 29 997 1 118 915 Kursk 28 rajoniv i 5 mist 38 28 municipalnih rajoniv 5 miskih okrugiv detalnishe 49 Leningradska oblast nbsp nbsp 83 908 1 763 924 Sankt Peterburg 4 17 rajoniv i 20 mist 41 17 municipalnih rajoniv 1 miskij okrug detalnishe 50 Lipecka oblast nbsp nbsp 24 047 1 159 866 Lipeck 18 rajoniv i 2 mista 42 18 municipalnih rajoniv 2 miskih okrugi detalnishe 51 Magadanska oblast nbsp nbsp 462 464 150 312 Magadan 8 rajoniv i 2 mista 44 8 municipalnih rajoniv 1 miskij okrug detalnishe 52 Moskovska oblast nbsp nbsp 44 379 7 133 620 ofic Moskva 5 fakt Krasnogorsk 38 rajoniv i 56 mist 46 36 municipalnih rajoniv 36 miskih okrugiv detalnishe 53 Murmanska oblast nbsp nbsp 144 902 771 058 Murmansk 5 rajoniv i 13 mist 47 5 municipalnih rajoniv 14 miskih okrugiv detalnishe 54 Nizhnogorodska oblast nbsp nbsp 76 624 3 281 496 Nizhnij Novgorod 48 rajoniv i 12 mist 22 48 municipalnih rajoniv 4 miskih okrugu detalnishe 55 Novgorodska oblast nbsp nbsp 54 501 622 430 Velikij Novgorod 21 rajon i 3 mista 49 21 municipalnij rajon 1 miskij okrug detalnishe 56 Novosibirska oblast nbsp nbsp 177 756 2 731 176 Novosibirsk 30 rajoniv i 7 mist 50 30 municipalnih rajoniv 5 miskih okrugiv detalnishe 57 Omska oblast nbsp nbsp 141 140 1 973 876 Omsk 32 rajonu ta 6 mist 52 32 municipalnih rajoni 1 miskij okrug detalnishe 58 Orenburzka oblast nbsp nbsp 123 702 2 008 566 Orenburg 35 rajoniv i 12 mist 53 35 municipalnih rajoniv 13 miskih okrugiv detalnishe 59 Orlovska oblast nbsp nbsp 24 652 769 980 Orel 24 rajoni ta 3 mista 57 24 municipalnih rajoni 3 miskih okrugi detalnishe 60 Penzenska oblast nbsp nbsp 43 352 1 360 587 Penza 28 rajoniv i 5 mist 58 28 municipalnih rajoniv 5 miskih okrugiv detalnishe 61 Pskovska oblast nbsp nbsp 55 399 656 561 Pskov 24 rajonu ta 2 mista 56 24 municipalnih rajoni 2 miskih okrugi detalnishe 62 Rostovska oblast nbsp nbsp 100 967 4 245 532 Rostov na Donu 43 rajonu ta 16 mist 60 43 municipalnih rajoni 12 miskih okrugiv detalnishe 63 Ryazanska oblast nbsp nbsp 39 605 1 140 844 Ryazan 25 rajoniv i 4 mista 61 25 municipalnih rajoniv 4 miskih okrugu detalnishe 64 Samarska oblast nbsp nbsp 53 565 3 211 187 Samara 27 rajoniv i 10 mist 36 27 municipalnih rajoniv 10 miskih okrugiv detalnishe 65 Saratovska oblast nbsp nbsp 101 240 2 496 552 Saratov 38 rajoniv i 13 mist 63 38 municipalnih rajoniv 4 miskih okrugu detalnishe 66 Sahalinska oblast nbsp nbsp 87 101 491 027 Pivdenno Sahalinsk 17 rajoniv i 9 mist 65 2 municipalnih rajoni 17 miskih okrugiv detalnishe 67 Sverdlovska oblast nbsp nbsp 194 307 4 320 677 Yekaterinburg 30 rajoniv i 34 mista 65 5 municipalnih rajoniv 67 miskih okrugiv detalnishe 68 Smolenska oblast nbsp nbsp 49 779 967 896 Smolensk 25 rajoniv i 2 mista 66 25 municipalnih rajoniv 2 miskih okrugi detalnishe 69 Tambovska oblast nbsp nbsp 34 462 1 068 934 Tambov 23 rajonu ta 7 mist 68 23 municipalnih rajoni 7 miskih okrugiv detalnishe 70 Tverska oblast nbsp nbsp 84 201 1 325 249 Tver 36 rajoniv i 12 mist 28 36 municipalnih rajoniv 7 miskih okrugiv detalnishe 71 Tomska oblast nbsp nbsp 314 391 1 070 128 Tomsk 16 rajoniv ta 6 mist 69 16 municipalnih rajoniv 4 miskih okrugu detalnishe 72 Tulska oblast nbsp nbsp 25 679 1 521 497 Tula 23 rajonu ta 9 mist 70 23 municipalnih rajoni 3 miskih okrugi detalnishe 73 Tyumenska oblast 6 nbsp nbsp 1 464 173 3 546 345 Tyumen 38 rajoniv i 26 mist z HMAO ta YaNAO 71 21 municipalnij rajon 5 miskih okrugiv bez HMAO ta YaNAO dokladnishe 74 Ulyanivska oblast nbsp nbsp 37 181 1 267 561 Ulyanovsk 21 rajon i 6 mist 73 21 municipalnij rajon 4 miskih okrugu detalnishe 75 Chelyabinska oblast nbsp nbsp 88 529 3 490 053 Chelyabinsk 24 rajonu ta 23 mista 75 27 municipalnih rajoniv 16 miskih okrugiv detalnishe 76 Yaroslavska oblast nbsp nbsp 36 177 1 271 766 Yaroslavl 17 rajoniv ta 6 mist 78 17 municipalnih rajoniv 3 miskih okrugu detalnishe Mista federalnogo znachennya 77 Moskva nbsp nbsp 2511 12 108 257 Moskva 12 administrativnih okrugiv 125 rajoniv 2 miskih okrugi 19 poselen 45 146 vnutrishnomiskih municipalnih utvoren detalnishe 78 Sankt Peterburg nbsp nbsp 1439 5 131 942 Sankt Peterburg 18 rajoniv 40 111 vnutrishnomiskih municipalnih utvoren 81 municipalnij okrug 9 mist i 21 selishe detalnishe Avtonomna oblast 79 Yevrejska AO nbsp nbsp 36 266 170 377 Birobidzhan 5 rajoniv i 1 misto 99 5 municipalnih rajoniv 1 miskij okrug detalnishe Avtonomni okrugi 80 Neneckij AO 3 nbsp nbsp 176 810 43 025 Nar yan Mar 1 rajon i 1 misto 11 1 municipalnij rajon 1 miskij okrug detalnishe 81 Hanti Mansijskij AO Yugra 6 nbsp nbsp 534 801 1 597 248 Hanti Mansijsk 9 rajoniv i 14 mist 71 9 municipalnih rajoniv 13 miskih okrugiv detalnishe 82 Chukotskij AO nbsp nbsp 721 481 50 555 Anadir 8 rajoniv i 1 misto 77 8 municipalnih rajoniv 1 miskij okrug detalnishe 83 Yamalo Neneckij AO 6 nbsp nbsp 769 250 539 671 Salehard 7 rajoniv i 7 mist 71 7 municipalnih rajoniv 6 miskih okrugiv detalnishe Vsya Rosiya nbsp nbsp 17 097 281 141 314 127 Moskva Kodi sub yektiv federaciyired Dokladnishe Kodi sub yektiv Rosijskoyi Federaciya Isnuye cilij ryad riznogo rodu koduvan sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi zgidno z yakimi yim prisvoyuyutsya cifrovi abo literni poznachennya dlya riznih cilej Inshi osoblivosti teritorialnogo ustroyu Rosiyired Ugrupovannya regioniv Rosiyired Sub yekti federaciyi grupuyutsya v 9 federalnih okrugiv do 2010 7 do 2014 8 11 ekonomichnih rajoniv 14 geografichnih rajoniv 4 vijskovih okrugi do 2010 6 9 chasovih poyasiv do 2010 roku 11 Zarubizhni teritoriyi Rosiyired Dokladnishe Zarubizhni teritoriyi Rosijskoyi Federaciya Misto Bajkonur znahoditsya na teritoriyi Kazahstanu ale razom z kompleksom kosmodromu Bajkonur orendovanij Rosiyeyu na period do 2050 nadilenij statusom mista federalnogo znachennya Rosijskoyi Federaciyi na teritoriyi mista diye rosijske zakonodavstvo Zgidno zi Shpicbergenskim traktatom 1920 Rosiya zdijsnyuye ekonomichnu diyalnist na arhipelazi Shpicbergen selisha Barencburg Piramida ta Grumant Istoriya rosijskogo federalizmured Div takozh Istoriya federativnogo ustroyu Rosiyi Istoriya konstituciyi Rosiyi ta Istoriya administrativno teritorialnogo podilu RRFSR Zmini v federativnij ustrij Rosiyi pislya pripinennya isnuvannya SRSRred Div takozh Spisok skasovanih ta perejmenovanih regioniv Rosijskoyi Federaciya 1990 tired Z rozpadom SRSR projshov parad suverenitetiv privivshi do konfliktu zakonodavstv RRFSR ta respublik u yiyi skladi Vsi Radyanski Socialistichni Respubliki u skladi RRFSR do travnya ta lipnya 1991 avtonomni oblasti ta ARSR stali respublikami Oskilki vsi avtonomni okrugi otrimali mozhlivist vihodu zi skladu oblastej ta krayiv za dopomogoyu prijnyattya vidpovidnogo zakonu Chukotskij avtonomnij okrug vijshov zi skladu Magadanskoyi oblasti Checheno Ingushska ARSR rozdililasya na 2 respubliki Chechensku Respubliku ta Ingushetiyu Mista Moskva misto respublikanskogo pidporyadkuvannya RRFSR ta Sankt Peterburg ranishe misto Leningrad administrativno pidleglij Leningradskoyi oblasti buli peretvoreni u mista federalnogo znachennya 31 bereznya 1992 regioni Rosijskoyi Federaciyi za vinyatkom Tatarstanu Chechni Ichkeriyi a takozh Ingushetiyi pidpisali dogovori pro rozmezhuvannya predmetiv vedennya ta povnovazhen mizh federalnimi ta regionalnimi organami derzhavnoyi vladi federativnij dogovir yakij bulo vklyucheno do chinnoyi konstituciyi 7 Avtonomni oblasti Adigejska Gorno Altajska Karachayevo Cherkeska Hakaska peretvoreni u respubliki Z prijnyattyam novoyi Konstituciyi Rosijskoyi Federaciyi 1993 vsi respubliki krayi oblasti avtonomni okrugi mista Moskva ta Sankt Peterburg a takozh Yevrejska avtonomna oblast vijshla zi skladu Habarovskogo krayu stali rivnopravnimi sub yektami Rosijskoyi Federaciyi Buli perejmenovani oblasti Gorkivska u Nizhnogorodsku Kalininska u Tversku ta Kujbishevska u Samarsku Sokalskij rajon Ivanovskoyi oblasti 2100 km perejshov do skladu Nizhnogorodskoyi oblasti 2000 nired Dokladnishe Ob yednannya regioniv Rosiya 7 grudnya 2003 bulo provedeno referendum z ob yednannya Permskoyi oblasti ta Komi Permyackogo AT u Permskij kraj Propoziciyu pro ob yednannya shvaleno perevazhnoyu bilshistyu golosiv Ob yednannya nabralo chinnosti 1 grudnya 2005 8 17 kvitnya 2005 bulo provedeno referendum z priyednannya Tajmirskogo ta Evenkijskogo AT do Krasnoyarskomu krayu Propoziciyu pro priyednannya shvaleno perevazhnoyu bilshistyu golosiv Ob yednannya nabralo chinnosti 1 sichnya 2007 23 zhovtnya 2005 bulo provedeno referendum z ob yednannya Kamchatskoyi oblasti ta Koryackogo AT u Kamchatskij kraj Propoziciyu pro ob yednannya shvaleno perevazhnoyu bilshistyu golosiv Ob yednannya nabralo chinnosti 1 lipnya 2007 16 kvitnya 2006 roku bulo provedeno referendum z priyednannya Ust Ordinskogo Buryatskogo AO do Irkutskoyi oblasti Propoziciyu pro priyednannya shvaleno perevazhnoyu bilshistyu golosiv Ob yednannya nabralo chinnosti 1 sichnya 2008 11 bereznya 2007 bulo provedeno referendum z ob yednannya Chitinskoyi oblasti ta Aginskogo Buryatskogo AO u yedinij Zabajkalskij kraj Propoziciya pro ob yednannya shvaleno perevazhnoyu bilshistyu golosiv Ob yednannya nabralo chinnosti 1 bereznya 2008 2010 tired 16 bereznya 2014 pochalasya timchasova okupaciya AR Krim vijskami RF de rosijskoyu okupacijnoyu vladoyu bulo provedeno nelegitimnij referendum v AR Krim Ukrayina Cej referendum bulo provedeno nezakonno 9 Jogo rezultati ne viznaye ni Ukrayina na Radbez OON 10 11 12 13 14 Stvorena vsuperech normam mizhnarodnogo prava 15 16 17 18 ta ne viznana praktichno vsima krayinami svitu 19 20 Respublika Krim yak sub yekt Rosijskoyi Federaciyi utvorena 21 bereznya 2014 roku rishennyam Radi Federaciyi Rosiyi kotra ratifikuvala Dogovir 21 ta uhvalila zakon pro priyednannya Krimu ta mista Sevastopol do Rosiyi 22 Ukrayina ne viznala priyednannya Krimu do Rosiyi Verhovna Rada prijnyala Deklaraciyu pro borotbu za zvilnennya derzhavi u yakij zokrema diyi Rosiyi na pivostrovi nazvani aneksiyeyu a Avtonomna Respublika Krim ta misto Sevastopol nazivayutsya nevid yemnimi chastinami Ukrayini 23 Majbutnye federativnogo ustroyu Rosiyired Perspektivi podalshogo ukrupnennya regionivred Dokladnishe Ob yednannya regioniv Rosiyi Proekti ob yednannya regioniv po yakih zayavlyalisya provedennya referendumu ta zahodi shodo integraciya Provodilas poperednya robota z ob yednannya Arhangelskoyi oblasti ta Neneckogo AO u Pomorskij Arhangelskij Pivnichnij kraj Sankt Peterburga ta Leningradskij oblasti u Peterburzku guberniyu Nevskij Sankt Peterburzkij kraj Moskvi ta Moskovskoyi oblasti u Moskovskij federalnij okrug abo Moskovsku i Tversku oblastej u Centralnu Pidmoskovnu oblast tosho odnak procesi ob yednannya bulo zamorozheno Poryadok ta perspektivi rozshirennya Rosijskoyi Federaciyired Zgidno z Federalnim konstitucijnim zakonom vid 17 grudnya 2001 6 FKZ Pro poryadok prijnyattya v Rosijsku Federaciyu ta utvorennya v yiyi skladi novogo sub yekta Rosijskoyi Federaciyi rozshirennya Rosijskoyi Federaciyi mozhlive shlyahom priyednannya do neyi yak sub yektiv federaciyi inozemnih derzhav abo yihnih chastin zgidno z vilnim voleviyavlennyam narodiv sho prozhivayut na cih teritoriyah i pri ukladenni mizhnarodnih dogovoriv z cimi derzhavami Rozshirennya Rosiyi mozhlivo u tomu chisli za rahunok nezalezhnih derzhav zokrema teritorij yaki mozhut koli nebud otrimati takij status Iz susidnih z Rosiyeyu derzhav yaki pragnut do integraciyi z neyu vklyuchayuchi neviznani chastkovo viznani Bilorus ta Abhaziya ne planuyut stati sub yektami Rosijskoyi Federaciyi pri comu vidpovidno vstupivshi abo pobazhavshi vstupiti do Soyuznoyi derzhavi a Pivdenna Osetiya Pridnistrov ya ta ranishe Abhaziya 1995 roku a takozh Prinarov ye ta Rudnij Altaj sprobi progoloshennya respublik u yakih vidpovidno na pivnichnomu shodi Estoniyi na pivnichnomu shodi Kazahstanu robilisya sprobi rosijskomovnoyu bilshistyu u 1990 1994 rokah takij namir proyavlyali Rozrahovuyuchi na povtorennya precedentu okupaciyi Rosiyeyu Krimu ta Sevastopolya 2014 roku pislya provedennya referendumiv 11 travnya ta ogoloshennya suverenitetiv 12 travnya takij namir takozh proyavili samoprogolosheni vladi Doneckoyi ta Luganskoyi narodnih respublik Div takozhred ISO 3166 2 RU GeoKod administrativno teritorialnogo podilu Rosiyi Administrativnij ustrij Rosiyi Rajoni Rosiyi Istoriya administrativno teritorialnogo podilu Rosiyi Istoriya administrativno teritorialnogo podilu RRFSR Susidi sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi Kodi sub yektiv Rosijskoyi Federaciyi Kod GIBDD DAI Primitkired Secessiya Konstitucionnoe pravo RF Yandeks Slovari Arhivovano 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Konstitucionnyj sud Rossijskoj Federacii v svoem postanovlenii ot 14 iyulya 1997 goda 12 P U spravi pro tlumachennya mistitsya u chastini 4 statti 66 Konstituciyi Rosijskoyi Federaciyi polozhennya pro vhodzhennya avtonomnogo okrugu do skladu krayu oblasti vstanoviv sho chastina 4 statti 66 Konstituciyi Rosijskoyi Federaciyi pro vhodzhennya avtonomnogo okrugu do skladu krayu oblasti nosit konstatuyuchij harakter vzhivannya termina vhidnij oznachaye viznannya Konstituciyeyu Rosijskoyi Federaciyi isnuyuchogo do yiyi nabrannya chinnosti polozhennya za yakim avtonomni okrugi sho ne oformili zminu svogo statusu yak i ranishe vhodyat do skladu vidpovidnogo krayu abo oblasti Na sogodni takimi ye vsi avtonomni okrugi krim Chukotskogo avtonomnogo okrugu a b Do skladu Arhangelskoyi oblasti vhodit Neneckij avtonomnij okrug Administrativnij centr misto Sankt Peterburg ne vhodit do skladu Leningradskoyi oblasti Administrativnij centr misto Moskva ne vhodit do skladu Moskovskoyi oblasti a b v Do skladu Tyumenskoyi oblasti vhodit Hanti Mansijskij avtonomnij okrug ta Yamalo Neneckij avtonomnij okrug Federativnij dogovir 1992 roku bulo zatverdzheno Postanovoyu Z yizdu narodnih deputativ RF vid 10 kvitnya 1992 Pro Federativnbj dogovir Zakonom RF vid 21 kvitnya 1992 2708 I Pro zmini ta dopovnennya Konstituciyi Osnovnogo Zakonu Rosijskoyi Radyanskoyi Federativnoyi Socialistichnoyi Respubliki polozhennya Federativnogo dogovoru bulo vklyucheno do Konstituciyi RRFSR 1978 roku Gosudarstvennyj Arhiv Permskogo Kraya Hronika sobytij po obedineniyu dvuh subektov RF Arhiv originalu za 29 travnya 2014 Procitovano 29 travnya 2014 Arhivovano 2014 05 29 u Wayback Machine CVK nagoloshuye sho miscevij referendum v Krimu nemozhlivij Radbez OON ne viznaye referendum u Krimu pro status Avtonomnoyi Respubliki Krim Radbez OON ne viznaye referendum u Krimu pro status Avtonomnoyi Respubliki Krim Krymskij parlament prinyal reshenie o vhozhdenii avtonomii v sostav RF i naznachil na 16 marta referendum po etomu voprosu Ukrayinska pravda Marionetkova Rada Krimu priznachila referendum pro vhodzhennya v RF na 16 bereznya Referendum o statuse Kryma naznachen na 16 marta RIA Novosti 6 bereznya 2014 Obama zayaviv sho Rosiya porushuye normi mizhnarodnogo prava Aneksuyuchi Krim Rosiya porushuye normi OON na yaki sama zh posilayetsya Arhiv originalu za 27 travnya 2014 Procitovano 29 travnya 2014 http www youtube com watch v i6U8Dy3XoHw Rosiya porushila vsi mozhlivi normi mizhnarodnogo prava Rosiya SShA i Velika Britaniya porushili zobov yazannya pered Ukrayinoyu gensek OON Golosuvannya Genasambleyi OON Backing Ukraine s territorial integrity UN Assembly declares Crimea referendum invalid Postanovlenie Soveta Federacii Federalnogo Sobraniya Rossijskoj Federacii o federalnom zakone O ratifikacii Dogovora mezhdu Rossijskoj Federaciej i Respublikoj Krym o prinyatii v Rossijskuyu Federaciyu Respubliki Krym i obrazovanii v sostave Rossijskoj Federacii novyh subektov ros Postanovlenie Soveta Federacii Federalnogo Sobraniya Rossijskoj Federacii o federalnom konstitucionnom zakone O prinyatiiv Rossijskuyu Federaciyu Respubliki Krym iobrazovanii v sostave Rossijskoj Federaciinovyh subektov Respubliki Krym i gorodafederalnogo znacheniya Sevastopolya ros Deklaraciya pro borotbu za zvilnennya UkrayiniPosilannyared Konstituciya Rosijskoyi Federaciyi Stattya 65 de pererahovani sub yekti Rosijskoyi Federaciyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sub 27yekti Rosijskoyi Federaciyi amp oldid 43881111