Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

До 1917 року територія нинішньої Республіки Алтай входила до складу Бійського повіту Томської губернії У 1917 році з Том

Адміністративний поділ Республіки Алтай

Адміністративний поділ Республіки Алтай

До 1917 року територія нинішньої Республіки Алтай входила до складу Бійського повіту Томської губернії. У 1917 році з Томської губернії була виділена Алтайська губернія, у складі якої роком пізніше був утворений Каракорумський повіт з центром в селі Улала (нині Горно-Алтайськ). Ще через два роки повіт був перейменований в Горно-Алтайський, а його центр переведений в село Шебаліно, а потім в Алтайське.

image
Райони Республіки Алтай

У 1922 році була утворена Ойротська автономна область з центром в Улалі. У область спочатку входили 24 волості, число яких незабаром скоротилося, а самі вони були перейменовані в аймаки: Кош-Агацький, Лебедський, Маймінський, Онгудайський, Уймонський, Улаганський, Успенський, Усть-Канський, Чемальський, Шебалінський. У 1928 році Улала була перетворена в місто, а в 1932 перейменована в Ойрот-Туру. У 1933 році Лебедський аймак був перейменований в Турочацький, Уймонський — в Усть-Коксинський, Улалінський — в Ойрот-Турінський, Успенський — в Чойський, Чемальський — в Елікманарський. У 1948 Орйротська АО була перейменована в Горно-Алтайську АО, а її столиця — в Горно-Алтайськ. Одночасно Ойрот-Турінський аймак перейменували в Маймінський. У 1956 був ліквідований Чойський аймак. У 1962–1963 роках аймаки були перейменовані в райони, а їх число скорочене до 6: Кош-Агацький, Маймінський, Онгудайський, Турочацький, Улаганський, Усть-Канський. Проте вже через рік був відновлений Усть-Коксинський район, ще через рік Шебалінський, в 1980 — Чойський, а в 1992 — Чемальський.

У 1991 році Горно-Алтайська АО була перетворена в АРСР, а наступного року — в Республіку Горний Алтай, через декілька місяців перейменовану в Республіку Алтай.

Українська назва Алтайська назва Населення (2006), тис. жит. Територія, км² Густота, осіб/км² Центр
Горно-Алтайськ Улулу Алтай 53,1
Кош-Агацький район Кош-Агаш аймак 17,7 19 845 0,9 Кош-Агач
Маймінський район Майма аймак 27,9 1 285 19,6 Майма
Онгудайський район Оҥдой аймак 15,7 11 744 1,3 Онгудай
Турачацький район Турачак аймак 13,0 11 015 1,2 Турачак
Улаганський район Улаган аймак 11,9 18 367 0,6
Усть-Канський район Кан-Оозы аймак 15,4 6 244 2,4
Усть-Коксинський район Кöк-Суу Оозы аймак 17,5 12 952 1,4 Усть-Кокса
Чемальський район Чамал аймак 9,5 3 016 3,2
Чойський район Чоя аймак 8,9 4 526 2,0 Чоя
Шебалінський район Шебалин аймак 15,7 3 794 3,7 Шебаліно
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (травень 2014)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Do 1917 roku teritoriya ninishnoyi Respubliki Altaj vhodila do skladu Bijskogo povitu Tomskoyi guberniyi U 1917 roci z Tomskoyi guberniyi bula vidilena Altajska guberniya u skladi yakoyi rokom piznishe buv utvorenij Karakorumskij povit z centrom v seli Ulala nini Gorno Altajsk She cherez dva roki povit buv perejmenovanij v Gorno Altajskij a jogo centr perevedenij v selo Shebalino a potim v Altajske Rajoni Respubliki Altaj U 1922 roci bula utvorena Ojrotska avtonomna oblast z centrom v Ulali U oblast spochatku vhodili 24 volosti chislo yakih nezabarom skorotilosya a sami voni buli perejmenovani v ajmaki Kosh Agackij Lebedskij Majminskij Ongudajskij Ujmonskij Ulaganskij Uspenskij Ust Kanskij Chemalskij Shebalinskij U 1928 roci Ulala bula peretvorena v misto a v 1932 perejmenovana v Ojrot Turu U 1933 roci Lebedskij ajmak buv perejmenovanij v Turochackij Ujmonskij v Ust Koksinskij Ulalinskij v Ojrot Turinskij Uspenskij v Chojskij Chemalskij v Elikmanarskij U 1948 Orjrotska AO bula perejmenovana v Gorno Altajsku AO a yiyi stolicya v Gorno Altajsk Odnochasno Ojrot Turinskij ajmak perejmenuvali v Majminskij U 1956 buv likvidovanij Chojskij ajmak U 1962 1963 rokah ajmaki buli perejmenovani v rajoni a yih chislo skorochene do 6 Kosh Agackij Majminskij Ongudajskij Turochackij Ulaganskij Ust Kanskij Prote vzhe cherez rik buv vidnovlenij Ust Koksinskij rajon she cherez rik Shebalinskij v 1980 Chojskij a v 1992 Chemalskij U 1991 roci Gorno Altajska AO bula peretvorena v ARSR a nastupnogo roku v Respubliku Gornij Altaj cherez dekilka misyaciv perejmenovanu v Respubliku Altaj Ukrayinska nazva Altajska nazva Naselennya 2006 tis zhit Teritoriya km Gustota osib km Centr Gorno Altajsk Ululu Altaj 53 1 Kosh Agackij rajon Kosh Agash ajmak 17 7 19 845 0 9 Kosh Agach Majminskij rajon Majma ajmak 27 9 1 285 19 6 Majma Ongudajskij rajon Oҥ doj ajmak 15 7 11 744 1 3 Ongudaj Turachackij rajon Turachak ajmak 13 0 11 015 1 2 Turachak Ulaganskij rajon Ulagan ajmak 11 9 18 367 0 6 Ust Kanskij rajon Kan Oozy ajmak 15 4 6 244 2 4 Ust Koksinskij rajon Kok Suu Oozy ajmak 17 5 12 952 1 4 Ust Koksa Chemalskij rajon Chamal ajmak 9 5 3 016 3 2 Chojskij rajon Choya ajmak 8 9 4 526 2 0 Choya Shebalinskij rajon Shebalin ajmak 15 7 3 794 3 7 Shebalino Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2014

Дата публікації:
Топ